МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ ТРАНСПОРТНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

до виконання бакалаврської роботи для студентів, які навчаються за напрямом підготовки 6.030601 «Менеджмент» фахове спрямування «Логістика»

Затверджено

на засіданні навчально-методичної Ради

Національного транспортного університету

Протокол №___ від ___ _________ 2015 р.

Київ – 2015

Методичні вказівки до виконання бакалаврської роботи для студентів, які навчаються за напрямом підготовки 6.030601 «Менеджмент» фахове спрямування «Логістика» / розробники: Т.А. Воркут, Л.М. Волинець,Ю.О. Божок, І.І. Халацька.

Розробники :

доктор технічних наук, професор Тетяна Анатоліївна Воркут;

кандидат економічних наук, доцент Людмила Миколаївна Волинець;

асистент Божок Юлія Олександрівна

асистент Ілона Ігорівна Халацька.
ЗМІСТ

1       Мета і задачі виконання БАКАЛАВРСЬКОЇ роботи

Бакалаврська робота – це самостійна індивідуальна кваліфікаційна робота, з елементами дослідництва, яка є підсумком теоретичної та практичної підготовки в рамках нормативної та вибіркової складових освітньо-професійної програми підготовки бакалаврів за відповідним напрямом і фаховим спрямуванням. Бакалаврська робота є формою контролю набутих студентом у процесі навчання інтегрованих умінь, знань, навичок, які необхідні для виконання професійних обов'язків.

Виконання випускної кваліфікаційної роботи (бакалаврської) є завершальним етапом навчання студента на відповідному ступені освіти і має своєю метою:

- розширення, закріплення і систематизацію теоретичних знань, придбання навичок практичного застосування цих знань при вирішенні конкретної наукової, технічної, виробничої, економічної або організаційно-управлінської задачі;

- розвиток та ведення самостійних теоретичних і експериментальних досліджень, оптимізації проектно-технологічних і економічних рішень;

- набуття досвіду оброблення, аналізу і систематизації результатів теоретичних та практичних розрахунків, експериментальних досліджень, в оцінці їх наукової новизни і/або практичної значущості та можливої сфери застосування;

- набуття досвіду надання і публічного захисту результатів своєї роботи.

Випускна робота бакалавра виконується на четвертому році навчання. Термін підготовки роботи визначається навчальним планом відповідної бакалаврської програми.

Тематика випускних кваліфікаційних робіт визначається випускаючими кафедрами і затверджується вченою радою факультету.

Студентові надається право вибору теми випускної кваліфікаційної роботи або пропозиції своєї тематики з обґрунтуванням доцільності її розробки.

За всі відомості, викладені у випускній роботі, ухвалені рішення, правильність всіх даних відповідальність несе безпосередньо студент ­- автор випускної роботи. За студентом залишається право на виклад матеріалу у власному розумінні. Відстоювати свою точку зору студент повинен при захисті роботи.

Обов'язкові вимоги до змісту, структури, форм надання й обсягів випускних робіт встановлюються методичними вказівками, які розробляються випускаючими кафедрами університету відповідними напрямами підготовки (фаховими за спрямуванням).

За напрямом підготовки «Менеджмент» фахове спрямування «Логістика» студент в бакалаврській роботі повинен показати загальнотеоретичну підготовку і практику її застосування в сфері планування, реалізації і контролю процесів економічно ефективного транспортування і утримання в запасах товарів і послуг, а також відповідної інформації від місця виникнення до місця споживання з метою задоволення вимог кінцевих споживачів.

До підсумкової державної атестації - якою є захист бакалаврської роботи - допускається студент, який склав іспити, заліки, захистив курсові проекти і роботи, звіти про практики, передбачені робочим навчальним планом з напряму підготовки бакалаврів 6.030601 «Менеджмент» фахове спрямування «Логістика».

Основні етапи виконання бакалаврської роботи:

• вибір теми та її затвердження;
• формування цілей та задач роботи;
• розробка завдання на бакалаврську роботу та складання поетапного плану виконання бакалаврської роботи;
• опрацювання літературних джерел;
• збирання даних (фактичного матеріалу) під час переддипломної практики;
• оброблення матеріалу із застосуванням сучасних методів статистичного аналізу;
• підготовка бакалаврської роботи і подання її для ознайомлення керівнику;
• попередній захист бакалаврської роботи;
• переопрацювання роботи відповідно за етапами, затвердженими планом виконання бакалаврської роботи з урахуванням зауважень, які було зроблено на попередньому захисті;
• подання зброшурованої у твердій палітурці завершеної бакалаврської роботи і матеріалів презентації на випускаючу кафедру;
• отримання відгуку керівника бакалаврської роботи;
• рецензування бакалаврської роботи;
• захист бакалаврської роботи на засіданні Державної екзаменаційної комісії (далі ДЕК).

Назва бакалаврської роботи має бути стислою, відповідати освітній і науковій галузям та суті проблеми, яка вирішувалась.

Метою бакалаврської роботи є проведення теоретичних та експериментальних досліджень, в сфері логістики, розробка практичних рекомендацій та їх упровадження. В процесі виконання бакалаврської роботи мають бути оцінені наступні вміння студента:

- аналізувати і оцінювати процеси, які відбуваються в організаціях, регіонах і/або країнах в цілому;

- критично аналізувати наукові праці та інші інформаційні джерела;

- використовувати набуті в процесі навчання теоретичні знання та практичні навички для постановки і вирішення науково-прикладних проблем;

- застосовувати сучасні методи наукових досліджень;

- пропонувати раціональні рішення в конкретних ситуаціях;

- обґрунтовувати висновки та вносити конкретні пропозиції, які мають теоретичне і практичне значення.

Завдання на бакалаврську роботу залежить від напряму підготовки і фахового спрямування бакалаврської освітньо - професійної програми і полягає у дослідженні об'єкта, науковому обґрунтуванні результатів дослідження та практичному їх використанні.

Підготовка бакалаврської роботи проводиться у формі наукових досліджень під організаційно - методичним керівництвом викладача випускаючої кафедри університету.

Бакалаврська робота має бути логічною, доказовою, аргументованою і відповідати наступним вимогам:

- бути написаною державною мовою;

- бути науковою працею;

- пропоновані нові рішення мають порівнюватися з уже відомими рішеннями;

- оформлення узгоджуватися з вимогами до робіт, які подаються до друку;

- має бути самостійним дослідженням;

- при написанні необхідно посилатись на автора та джерело, звідки запозичено матеріал або окремі результати. У разі виявлення плагіату, свідомого зловживання авторськими правами іншого вітчизняного чи зарубіжного науковця, бакалаврська робота знімається з розгляду;

- мати всі необхідні супровідні документи;

- бути виконаною і поданою на випускаючу кафедру в термін, передбачений графіком навчального процесу і завданням на бакалаврську роботу.

Рекомендується основні положення бакалаврської роботи представити в доповідях на наукових, науково-практичних конференціях, семінарах, що має підвищити її науково-теоретичний та практичний рівень і позитивно оцінюється при захисті.

Змістом бакалаврської роботи передбачається критичний аналіз літературних джерел та їх узагальнення, опис досліджених процесів, явищ і закономірностей та одержаних власних результатів досліджень. Висновки ґрунтуються на основі власних досліджень, викладаються чітко і лаконічно. Запропоновані інноваційні рішення мають бути науково обґрунтованими з відповідним аналізом та прогнозом щодо результатів їх упровадження із аналізом ризиків, що при цьому можуть виникнути.

Результати наукових досліджень викладаються логічно та аргументовано. При цьому слід уникати загальних слів, бездоказових тверджень, тавтології. Бакалаврська робота може містити знаковий апарат (формули, графіки, діаграми, схеми, таблиці тощо).

2       ВИБІР ТЕМИ БАКАЛАВРСЬКОЇ РОБОТИ

Тематика бакалаврських робіт пропонується випускаючими кафедрами університету і має бути безпосередньо пов’язана з проблематикою. логістичного менеджменту. Студент, порадившись з науковим керівником, обирає тему бакалаврської роботи з переліку, визначеного в рамках вищезгадуваної тематики. Разом із тим, студент має право запропонувати і свою тему, яка відповідає його науковим інтересам, практичному досвіду і/або баченню власних перспектив. Тема може бути рекомендована організацією, яка направила студента на навчання.

Важливим аргументом на користь вибору певної теми може бути бажання студента продовжувати її розвивати в процесі роботи над дипломною роботою спеціаліста або магістра.

Обрана тема бакалаврської роботи розглядається на засіданні кафедри та, за поданням завідувача кафедри, затверджується наказом ректора університету.

Обираючи тему слід враховувати її наукову значущість, актуальність для організації (регіону, міста тощо), де планується реалізація результатів роботи, можливість одержання відповідних даних (планованих, за звітами тощо), проведення власних спостережень, розрахунків, експериментів, наявність наукових робіт та інших інформаційних джерел, а також власних напрацювань.

Студент, за погодженням з науковим керівником і кафедрою, може змінити формулювання теми або саму тему бакалаврської роботи, проте не пізніше ніж за три місяці до встановленого терміну подання завершеної роботи.

Тематика бакалаврських робіт обов’язково оновлюється кожного навчального року.

З метою своєчасної якісної підготовки бакалаврської роботи наказом ректора університету, за поданням відповідної кафедри, призначаються наукові керівники бакалаврських робіт. Ними можуть бути доктори, кандидати наук та асистенти , які в останні роки ведуть дослідження (мають наукові праці) за напрямами, які відповідають проблематиці логістичного менеджменту.

Науковий керівник надає постійну допомогу студенту з усіх питань, пов’язаних з виконанням бакалаврської роботи, зокрема щодо:

- остаточного формулювання теми, розроблення концепції роботи, вибору методів дослідження;

- підготовки плану і контролю проходження практики;

- відбору та опрацювання необхідних наукових робіт та інших інформаційних джерел за темою бакалаврської роботи;

- вибору об’єкта дослідження;

- розроблення індивідуального завдання та календарного графіку його виконання, а також затверджує та контролює їх;

- розроблення структури бакалаврської роботи.

До функцій наукового керівника також належать:

- аналіз та контроль організації самостійної роботи студента;

- проведення систематичних консультацій;

- підготовка письмового відгуку на бакалаврську роботу.

За ініціативою наукового керівника і/або студента запрошуються консультанти за окремими розділами (підрозділами) чи питаннями бакалаврської роботи.

Дані про консультантів зазначаються на титульній сторінці бакалаврської роботи. Консультанти перевіряють відповідні розділи (підрозділи) бакалаврської роботи і роблять відповідні позначки в календарному графіку виконання роботи.

3       СТРУКТУРА І ЗМІСТ БАКАЛАВРСЬКОЇ РОБОТИ

Бакалаврська робота повинна мати обсяг 50-70 сторінок машинопису формату А4 без урахування переліку використовуваних інформаційних джерел і додатків.

Зміст бакалаврської роботи визначається її темою і відображається у плані, узгодженому із науковим керівником. Відповідно до передбачуваної теми студент самостійно, або за рекомендацією керівника, добирає літературні джерела й відповідні нормативні документи і складає проект плану бакалаврської роботи, який обговорює з керівником.

Рекомендується наступна структура бакалаврської роботи: титульна сторінка, завдання, календарний план, зміст, реферат, вступ,перший розділ, другий  розділ, третій розділ, висновки (заключна частина), перелік використовуваних інформаційних джерел, додатки.

Завдання на виконання бакалаврської роботи є робочим документом студента і містить календарний план виконання роботи. Завдання визначає мету роботи, об’єкт і предмет дослідження, основні етапи виконання роботи. Лист завдання погоджується з науковим керівником і підписується студентом, науковим керівником і завідувачем кафедри.

У терміни, визначені кафедрою, проте не менше ніж один раз на кожні два тижні, студент зобов'язаний звітувати перед своїм науковим керівником, який на підставі аналізу виконаної роботи та дотримання індивідуального графіка,відстежує результати роботи студента над бакалаврською роботою.

В разі значного відставання від намічених термінів без поважних причин науковий керівник інформує про це кафедру.

Зміст бакалаврської роботи може бути викладений на 1−2 сторінки і повинен визначати назви всіх розділів і підрозділів із зазначенням початкових сторінок. Зміст роботи має відображати суть проблеми, її складність та логіку дослідження. Назви розділів і підрозділів повинні бути стислими і зрозумілими, літературно грамотними, тісно пов'язаними з назвою роботи, проте не повторювати її.

Складання плану бакалаврської роботи творчий процес, який потребує аналітичної роботи студента, аналізу варіантів, вибору найбільш вдалого з них. Для полегшення роботи над темою рекомендується скласти, так званий, робочий розгорнутий план бакалаврської роботи вже в ході попереднього вивчення інформаційних джерел.

Остаточний варіант плану бакалаврської роботи має забезпечити її єдність і складатись з 3−4 чітко сформульованих найважливіших питань (розділів), які розкривають суть обраної теми, основний її зміст. Назви розділів не повинні виходити за межі дослідження і повторювати назву самої бакалаврської роботи.

У вступі (2−3 стор.) дається обґрунтування актуальності і значення для теорії і практики логістики, формулюються мета, завдання, предмет і об'єкт дослідження; наводиться перелік застосовуваних методів дослідження; наводяться отримані результати; повідомляється, чи пройшла робота апробацію (публікація результатів дослідження, презентація на конференціях тощо), чи впроваджені, або де планується впроваджувати, результати дослідження. У вступі треба розкрити сутність і стан наукової проблеми (задачі), підстави і вихідні дані для розроблення теми, обґрунтування необхідності проведення дослідження. Далі подають загальну характеристику бакалаврської роботи в рекомендованій нижче послідовності:

• актуальність теми;
• зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами;
• мета і завдання дослідження;
• об'єкт дослідження;
• предмет дослідження;
• методи дослідження;
• практичне значення одержаних результатів;
• особистий внесок автора роботи;
• апробація результатів роботи;
• публікації.

Мета і задачі дослідження. Формулюють мету роботи і задачі, які необхідно вирішити для досягнення поставленої мети. До їх формулювання переходять від наукової проблеми і доказів того, що та частина проблеми, яка є темою даної бакалаврської роботи, ще не розроблена і не висвітлена в спеціальній літературі. Формулювання цих завдань дослідження є важливою складовою, оскільки опис їх вирішення повинен скласти зміст розділів бакалаврської роботи. Заголовки розділів,  як правило, пов’язані саме з формулювання завдань обраного дослідження.

Не слід формулювати мету як «Дослідження. . . », «Вивчення. . . », тому що ці слова вказують на засіб досягнення мети, а не на саму мету.

Об'єкт дослідження – це процеси або явища, що породжують проблемну ситуацію в організації, місті, регіоні на базі яких проводяться дослідження.

Предмет дослідження міститься в межах об'єкта дослідження. Для спеціальності логістика це можуть бути загальні закономірності розвитку логістичних систем, особливості і тенденції управління та оптимізації матеріальних потоків, методи і моделі управління логістичними процесами і системами.

Об'єкт і предмет дослідження як категорії наукового процесу співвідносяться між собою як загальне і часткове. В об'єкті виділяється його частина, яка є предметом дослідження. Саме на об’єкт спрямована основна увага студента, оскільки об’єкт дослідження визначає тему бакалаврської роботи.

Методи дослідження. Важливе місце має належати методології дослідження, обраним студентом методам та прийомам пошуку, збирання, аналізу та інтерпретації інформації, необхідної для розв’язання розглядуваної в роботі проблеми.

Відомі різні методики збирання даних: первинні і вторинні. При первинному дослідженні студент безпосередньо збирає дані, користуючись такими методами, як архівні дослідження, анкетування, опитування та інтерв'ю. У процесі вторинного дослідження він має використовувати вже готову, зібрану та оброблену інформацію. Однак в обох випадках важливо ідентифікувати основні джерела необхідних даних.

Подають перелік використовуваних методів дослідження для досягнення поставленої в роботі мети. Перераховувати їх треба не відірвано від змісту роботи, а коротко та змістовно, визначаючи, що саме досліджувалось, з використанням того чи іншого методу. Це дасть змогу пересвідчитися в логічності та прийнятності вибору саме цих методів.

Наукова новизна одержаних результатів. Подають коротку анотацію нових наукових положень (рішень), запропонованих студентом особисто. Необхідно показати відмінність одержаних результатів від відомих раніше, описати ступінь новизни (вперше одержано, удосконалено, дістало подальший розвиток).

Кожне наукове положення чітко формулюють, відокремлюючи його основну сутність і зосереджуючи особливу увагу на рівні досягнутої при цьому новизни. Сформульоване наукове положення повинно читатися і сприйматися легко і однозначно (без нагромадження дрібних і таких, що затемнюють його сутність, деталей та уточнень).

Не можна вдаватися до викладу наукового положення у вигляді анотації, коли просто констатують зроблене в бакалаврській роботі, а сутності і наукової новизни положення із написаного виявити неможливо. Подання наукових положень у вигляді анотацій є найбільш поширеною помилкою студентів при викладенні загальної характеристики роботи.

До цього пункту не можна включати опис нових прикладних (практичних) результатів, отриманих у вигляді способів, пристроїв, методик, схем тощо. Слід розмежовувати одержані наукові положення (наукову новизну) і нові прикладні результати, що випливають з теоретичного доробку студента, і мають практичну значущість.

Усі наукові положення з урахуванням досягнутого ними рівня новизни є теоретичною основою (фундаментом) вирішених в роботі наукових завдань (розв'язаної наукової проблеми). Насамперед за це здобувачеві присуджується освітньо-кваліфікаційний рівень бакалавр.

Перший розділ (15−20 стор.) структурно складається з 2−3 підрозділів, що містять аналіз об'єкта дослідження. У ньому слід розкрити стан теоретичних напрацювань з обраної теми, проаналізувати існуючі різноманітні погляди (в тому числі власні) на ті чи інші аспекти, виявити невирішені проблеми в логістиці, які потребують розв'язання в теоретичному, методичному та прикладному плані.

Важливе місце в даному розділі посідає викладення методів дослідження, визначених проблем логістики, які будуть використовуватись у наступних розділах роботи. Автор має продемонструвати зокрема свою обізнаність з методами логістичного управління і, на їх основі, навести відповідні альтернативи та обґрунтувати вибір прийнятих для обраного напряму методів дослідження.

Студент повинен виконати ґрунтовний аналіз фактичного стану досліджуваної проблеми виключно на матеріалах конкретної організації. Розділ повинен бути насиченим фактичною інформацією (посилання на літературні джерела, публікації, наукові роботи, звіти, таблиці, графіки, діаграми, схеми), що відображає відповідні результати діяльності в даній галузі за останніх 3-5 років. Слід чітко розмежувати джерела походження використаної при аналізі інформації: які запозичені з літератури, які одержано з документів організації, а які дані здобуті шляхом власних спостережень, експериментів, розрахунків, соціологічних опитувань тощо.

Розділ завершується постановкою завдань дослідження та висновками щодо першого розділу.

Другий розділ (20−25 стор.), в якому можна виділити 3−4 підрозділи, має містити обґрунтовані пропозиції студента, спрямовані на досягнення поставленої мети. Характер і зміст засобів досягнення мети роботи, що пропонуються, повинні базуватися на аналізі, проведеному в першому розділі роботи. Тут автор пропонує критерії, моделі,  методи, концепції − як власні, так і обґрунтування застосування відомих. Ці засоби мають ґрунтуватися на сучасних методах логістичного управління та організаційними структурами, психофізіологічних методах, сучасних інформаційних технологіях тощо.

Невід'ємною частиною обґрунтування пропонованих засобів досягнення мети має бути розрахунок економічної ефективності, кошторисні розрахунки, часові обмеження тощо.

За результати розрахунків та зроблені на цій основі висновки відповідальність несе студент − автор бакалаврської роботи.

У третьому розділі (20−25 стор.) також можна виділити 3−4 самостійних підрозділи. Тут студент повинен продемонструвати застосування сучасного інструментарію з логістичного управління. У підрозділах може бути представлений опис технології реалізації (методики) запропонованих методів і моделей, розроблені алгоритми методів і моделей, показані результати проведених розрахунків, зроблений аналіз дії запропонованих студентом теоретичних і практичних результатів бакалаврської роботи в межах конкретної організації щодо реалізації відповідної мети. Слід оцінити, наскільки ефективним для організації було застосування заходів, рекомендованих в роботі, які показники діяльності вже змінились, або зміни яких очікуються в майбутньому. Розділ завершується оцінкою одержаних результатів та висновками.

У загальних висновках за бакалаврською роботою (2−3 стор.) міститься стислий виклад актуальності теми, зроблених оцінок та узагальнень під час аналізу, пропозицій автора та їх економічної ефективності. Ознайомлення з текстом висновків повинно сформувати у читача уявлення про ступінь реалізації автором поставленої мети і завдань бакалаврської роботи.

Перелік використаних в бакалаврській роботі інформаційних джерел містить складений за чинними правилами перелік використаних літературних джерел і/або Web -сайтів.

У додатки виносяться громіздкі таблиці допоміжного характеру, схеми алгоритмів, креслення, зразки комп’ютерних екранів, зразки форм таблиць та роздруковані результати комп’ютерного моделювання тощо.

4       ПІДГОТОВКА ДО ЗАХИСТУ БАКАЛАВРСЬКОЇ РОБОТИ

Студент зобов'язаний подавати бакалаврську роботу науковому керівникові на перевірку частинами у встановлені календарним графіком терміни. У разі недодержання студентом календарного графіка виконання бакалаврської роботи завідувач кафедри, за поданням наукового керівника бакалаврської роботи, має право звернутися до декана факультету з питанням про відрахування студента як такого, що не виконує навчальний план.

Після завершення бакалаврської роботи студент подає її відповідним чином оформлену науковому керівникові для одержання від нього письмового відгуку з оцінкою проведених досліджень.

Бакалаврська робота (у незшитому вигляді), підписана автором, з письмовим відгуком керівника подається завідувачу випускаючої кафедри, який приймає рішення про допуск бакалаврської роботи до захисту на відкритому засіданні випускаючої кафедри (попередній захист), яке проводиться не пізніше ніж за два тижні до призначеного терміну засідання ДЕК по захисту бакалаврських робіт.

На попередньому захисті розглядається питання про відповідність бакалаврської роботи вимогам кафедри по викладенню змісту та оформленню бакалаврської роботи. У разі позитивної оцінки роботи приймається рішення про її допуск до захисту в ДЕК, який оформлюється протоколом засідання кафедри.

На титульному аркуші бакалаврської роботи робиться відповідний запис про допуск до захисту, який підтверджується підписом завідуючого кафедрою.

Якщо студент допущений до захисту бакалаврської роботи, кафедра дає йому дозвіл отримати рецензію внутрішнього рецензента. Зовнішню рецензію на бакалаврську роботу може зробити висококваліфікований фахівець, який спеціалізується на розв'язанні проблем, споріднених з темою роботи або керівник організації, де реалізовано або планується реалізувати результати бакалаврської роботи.

Рецензія має містити ґрунтовний аналіз і диференційовану оцінку якості бакалаврської роботи.

5         ВІДГУК НАУКОВОГО КЕРІВНИКА НА БАКАЛАВРСЬКУ РОБОТУ

Бакалаврська робота, підписана студентом, подається науковому керівникові, який після ознайомлення з нею і, в разі схвалення, підписує її і, додавши свій письмовий відгук, передає на кафедру.

У датованому та підписаному відгуку наукового керівника відображається:

• зв’язок завдання на кваліфікаційну роботу з об’єктом діяльності фахівця освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавр;
• адекватність мети бакалаврської роботи та актуальність теми;
• клас задач, рівень та види умінь, що застосовані, їх відповідність чинним кваліфікаційним вимогам;
• відповідність змісту бакалаврської роботи плану;
• рівень теоретичних знань, виявлений студентом при вирішенні конкретних практичних завдань;
• оригінальність отриманих рішень, прогресивність та ймовірна ефективність запропонованих шляхів вирішення досліджуваної проблеми;
• практичне і наукове значення результатів;
• ступінь самостійності виконання;
• інші питання (застосування комп’ютерного моделювання, реальність, комплексність тощо);
• якість оформлення;
• глибина та комплексність підходу при аналізі проблем;
• аналіз позитивних сторін роботи, а також недоліків та помилок, перелік недоліків, за які знижена оцінка;
• зауваження та пропозиції щодо удосконалення підготовки випускників фаху.

У відгуку керівник оцінює бакалаврську роботу записом: "Робота заслуговує оцінки …". Термін подання бакалаврської роботи на кафедру – за тиждень до захисту.

Відповідальність за своєчасне виконання бакалаврських робіт покладається безпосередньо на студентів університету.

6       РЕЦЕНЗУВАННЯ БАКАЛАВРСЬКОЇ РОБОТИ

Завершена бакалаврська робота направляється на рецензування. Рецензента студенту призначає кафедра. До рецензування залучаються відповідальні працівники органів державного управління і місцевого самоврядування, провідні фахівці науково-дослідних інститутів та вищих закладів освіти за визначенням відповідної кафедри, званням не нижче кандидата наук, а також керівники підприємств, посадою не нижче керівника підрозділу (відділу), чий підпис має бути завірений печаткою організації. Коло наукових та фахових інтересів рецензентів має відповідати тематиці бакалаврської роботи.

Завдання рецензування – попередньо оцінити (остаточно бакалаврська робота оцінюється у процесі її захисту на засіданні ДЕК) теоретико-методологічний рівень бакалаврської роботи, оволодіння студентом науковими методами в процесі дослідження, вміння застосувати теоретичні знання до аналізу практичної діяльності логістичного управління, здатність формулювати висновки і пропозиції, які мають практичне значення для вдосконалення стилю, форм і методів, підвищення ефективності діяльності підприємства.

Рецензування має на меті, по-перше, допомогти студентові більш досконало розібратися у вибраній ним темі та окремих її питаннях, по-друге, оцінити ступінь засвоєння ним матеріалу та вміння письмово викладати його, по-третє, дати студентові рекомендації щодо подальшої поглибленої роботи над обраною темою дослідження.

Рецензія може бути написана у довільній формі, але в ній потрібно розглянути і оцінити:

• правильність постановки проблеми, її обґрунтованість, актуальність і значення для практики;
• вміння визначити основні питання і викласти матеріал в логічній послідовності і взаємозв'язку;
• позитивні сторони та недоліки при висвітленні теми (глибина розкриття, повнота вивчення літературних джерел, вміння застосовувати теорії до аналізу політики і практики, навички оволодіння методикою дослідження проблеми тощо);
• новизну і практичне значення висновків і пропозицій;
• творчий підхід студента до осмислення теоретичного і фактичного матеріалу;
• мову і стилістику роботи;
• вміння користуватися науковими працями, документами Уряду, нормативно-правовими актами та іншими інформаційними джерелами, а також бібліографічним апаратом для ілюстрації своїх думок, положень;
• оформлення науково-довідкового апарату і бакалаврської роботи в цілому.

У рецензії бажано диференційовано оцінити вступ, основну частину, висновки, науково-довідковий апарат, звернути увагу на те, чи не перевантажена робота фактографічним матеріалом, викладенням однотипного матеріалу, чи не має вона описовий, інформаційно-довідковий або декларативний характер. Необхідно також вказати на наявність чи відсутність авторської позиції. Не можна залишити поза увагою рецензії обсяг бакалаврської роботи, наявність усіх необхідних її складових частин. Обов'язково оцінюється ґрунтовність висновків та їх практичне значення.

Необхідно мати на увазі, що студент повинен у письмовій роботі показати вміння користуватися науковою термінологією, оцінити орфографічну, пунктуаційну і стилістичну грамотність.

У рецензії обов'язково відзначається повнота розкриття теми. Обов'язково оцінюється відповідність бакалаврської роботи поставленим до неї вимогам.

У заключній частині рецензії формулюються загальна оцінка бакалаврської роботи, висновки рецензента щодо її захисту та присвоєння кваліфікації. Потім наводяться короткі відомості про рецензента: прізвище та ініціали, науковий ступінь і вчене звання, посада, дата написання рецензії, особистий підпис.

Бакалаврська робота оцінюється рецензентом з оцінкою «відмінно» (А) за умов, що у роботі:

• викладені погляди провідних фахівців з даної проблеми та у наявності достатній структурований й змістовний огляд спеціальної літератури з наукової теми, що досліджується;
• показано значення проблеми для економіки держави, регіону, міста або групи підприємств галузі;
• обґрунтована методика дослідження наукової проблеми;
• зібрані, узагальнені та критично проаналізовані роботи провідних вчених, що досліджують дану тематику;
• наведені первинні матеріали, отримані студентом під час проходження переддипломної практики, матеріали повинні бути статистично оброблені і узагальнені; 
• виконані самостійні розрахунки, що мають принципове значення для рішення проблеми, бажаною є побудова економіко-математичної моделі явища, що досліджується; 
• на підставі аналізу фактичного матеріалу, економіко-математичної моделі та статистичної інформації виконані аргументовані теоретичні узагальнення і викладено власну точку зору на наукову проблему, що досліджується, а також вказані розбіжності у думках автора роботи та інших дослідників;
• наявні рекомендації щодо впровадження отриманих наукових результатів у практичну діяльність на рівні економіки держави, регіону, міста або окремого підприємства.

Оцінка бакалаврської роботі «добре» (В,С), або «задовільно» (D,E) надається у тих випадках якщо:

• окремі питання плану роботи виконані без належного теоретичного обґрунтування або поверхово та не у повному обсязі;
• у роботі присутні окремі теоретичні помилки чи хибні визначення, які свідчать про недоліки у теоретичній підготовці студента;
• при викладенні фактичного матеріалу, особливо статистичного, не виявлені закономірності зміни соціально-економічного явища, що вивчається, не проаналізовані причини цих змін або рекомендації, що пропонуються, не випливають з аналізу явища.

Оцінка бакалаврській роботі надається «незадовільно» у тих випадках, якщо:

• у бакалаврській роботі присутні суттєві теоретичні помилки або поверхнева аргументація головних положень наукової теми;
• наведено думки інших авторів без посилання на джерело;
• замість теоретичного висвітлення проблеми наведено опис окремих фактів, запозичених статистичних даних;
• бакалаврська робота носить описовий характер.

7       ПОРЯДОК ЗАХИСТУ БАКАЛАВРСЬКОЇ РОБОТИ

Дата захисту визначається графіком засідань ДЕК, що затверджується ректором університету і доводиться навчально-методичним управлінням до відома деканатів, членів ДЕК, студентів.

До захисту бакалаврської роботи допускаються студенти, які повністю виконали навчальний план, включаючи переддипломну практику, підготували бакалаврську роботу, пройшли етап її розгляду на кафедральній комісії (попередній захист) та отримали допуск до захисту. Списки студентів, допущених до захисту бакалаврських робіт, подаються деканатами.

Завершену бакалаврську роботу студенту необхідно подати на кафедру за тиждень до захисту в паперовому та електронному вигляді (в форматі .doc та на СD); презентацію – не пізніше, ніж за 2 дні до захисту в паперовому та електронному вигляді (в форматі .ptt, презентація MS PowerPoint). Електронна версія завершеної бакалаврської роботи з презентацією також додається до паперової при здачі роботи до архіву університету.

Студент готує до захисту ілюстративний матеріал (таблиці, графіки, діаграми, рисунки) для всіх членів комісії.

Час виступу не повинен перевищувати 5–7 хвилин. Виступ має бути стислим, конкретним, з використанням ілюстративного матеріалу: плакатів, роздаткового матеріалу (набору таблиць, графіків, діаграм, схем або відповідних слайдів). Головне призначення ілюстративного матеріалу – детально та наочно проілюструвати ті чи інші твердження автора, тому необхідно вчасно посилатися на відповідний матеріал, акцентувати на ньому увагу членів комісії.

Допускається робити презентацію виконаної роботи за допомогою презентаційних комп’ютерних програм, таких як “Power Point” або інших, з демонстрацією на великий екран. При цьому презентація передбачає використання 8–10 слайдів.

У разі використання слайдів або комп’ютерної презентації треба переконатися у наявності проектора, екрана, можливості затемнення, доступних джерел електричного струму та пам'ятати про специфіку підготовки та застосування цього методу презентації.

Захист роботи розпочинається з доповіді, в якій студент повідомляє тему роботи, яка ним захищається, та має розкрити: актуальність теми, зміст роботи, об'єкт та предмет дослідження, характеристику проведених досліджень, зміст запропонованих заходів та обґрунтування їх ефективності, отримані результати, висновки.

Завершуючи доповідь, випускник має відзначити: які його розробки та висновки впроваджені або намічені до впровадження; де ще слід, на його думку, застосувати результати дослідження; яка фактична чи очікувана соціально-економічна ефективність запропонованих ним заходів.

Під час доповіді слід звертатися до ілюстративного матеріалу, стисло пояснюючи його зміст.

Члени ДЕК, присутні на захисті, можуть ставити випускнику запитання з метою визначення рівня його фахової підготовки та ерудиції.

Після відповіді на запитання зачитується зовнішня рецензія. На зауваження рецензента випускник повинен дати аргументовану відповідь. Після цього слово надається керівникові для характеристики й оцінки роботи або зачитується його відгук на бакалаврську роботу.

Загальний час захисту бакалаврської роботи не повинен перевищувати 20 хвилин у середньому на одного студента.

Захист бакалаврських робіт проводиться на відкритому засіданні ДЕК за участю не менше половини її складу при обов’язковій присутності Голови. Засідання ДЕК проводяться в університеті.

Рішення ДЕК про оцінку бакалаврських роботи, а також про присвоєння випускнику освітнього рівня та кваліфікації, надання йому державного документа про освіту і кваліфікацію приймається на закритому засіданні відкритим голосуванням звичайною більшістю голосів членів комісії, які брали участь у засіданні. Голос голови ДЕК є вирішальним при однаковій кількості голосів.

Всі засідання ДЕК протоколюються. У протоколи вносяться:

• відзив керівника;
• рецензія фахівця відповідної кваліфікації;
• оцінка захисту бакалаврської роботи;
• запитання до випускника з боку членів та голови ДЕК;
• окремі думки членів ДЕК;
• здобуті освітній рівень і кваліфікація;
• назва державного документа про освіту і кваліфікацію (з відзнакою чи без відзнаки), який видається випускнику.

Протоколи підписують голова та члени ДЕК, які брали участь у засіданні.

Результати захисту кваліфікаційних робіт визначаються оцінками "відмінно", "добре", "задовільно" та "незадовільно" (див. таб.1) і оголошуються у цей же день після оформлення протоколів засідання ДЕК.

Таблиця 1.1 – Шкала оцінювання: національна та ECTS

В ДЕК повинні бути подані також інші матеріали, що характеризують наукову та практичну цінність кваліфікаційної роботи - друковані або підготовлені до друку статті за темою роботи, тези доповідей на конференціях, документи, які підтверджують практичне застосування результатів, макети, зразки матеріалів, виробів тощо.

Студенти, які отримали незадовільну оцінку при захисті бакалаврської роботи, відраховуються з університету та одержують академічні довідки встановленого зразка.

8 КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ БАКАЛАВРСЬКОЇ РОБОТИ

Підсумкову оцінку бакалаврської роботи визначає державна екзаменаційна комісія, її рішення є остаточним і оскарженню не підлягає.

У процесі визначення оцінки враховується низка важливих показників якості бакалаврської роботи.

Змістовні аспекти роботи:

• актуальність обраної теми дослідження;
• спрямованість роботи на розробку реальних практичних рекомендацій;
• коректність формулювання цілей і завдань дослідження;
• відповідність логічної побудови роботи поставленим цілям і завданням;
• широта й адекватність методологічного та діагностичного апарату;
• наявність альтернативних підходів до вирішення визначених проблем;
• рівень обґрунтування запропонованих рішень;
• практична значущість;
• ступінь самостійності проведення дослідження;
• розвиненість мови викладення роботи та її загальне оформлення.

Якість захисту роботи:

• уміння стисло, послідовно й чітко викласти сутність і результати дослідження;
• здатність аргументовано захищати свої пропозиції, думки, погляди;
• загальний рівень підготовки студента;
• володіння культурою презентації.

9 ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕННЯ БАКАЛАВРСЬКОЇ РОБОТИ

Бакалаврська робота має бути виконана та оформлена з додержанням усіх технічних вимог, у тому числі тих, які висуваються до друкованих праць. Текст бакалаврської роботи складається з 70−90 сторінок машинописного тексту формату А4 (210*297 мм), 14-й кегель шрифту ТіmesNewRoman, 1,5 міжрядковий інтервал, текстовий редактор "MS WORD” і має бути надрукований на принтері. Можна також подати таблиці та ілюстрації на згорнутих аркушах формату А3.

Текст розміщується на сторінці, яка обмежується полями: ліве – 30 мм, праве – 10 мм, верхнє – 20 мм, нижнє – 20 мм. Відстань між заголовком і текстом має бути в межах 10−12 мм.

Нумерація сторінок розпочинається з першої сторінки, на якій номер не проставляється (титульний лист), та продовжується до останньої, включаючи додатки. Номери проставляються у правому верхньому кутку сторінок.

У змісті зазначають початкові сторінки кожного розділу і підрозділу. Назви розділів і підрозділів у змісті й власне тексті мають бути однаковими.

Вступ, кожний розділ, висновки і список літератури починаються з нової сторінки, наступний підрозділ – одразу після закінчення попереднього.

Текстова частина бакалаврської роботи та таблиці мають бути одного кольору (чорного). Рисунки допускається друкувати в кольорі.

Розділи, підрозділи, пункти й підпункти слід нумерувати арабськими цифрами та друкувати з відступом, відповідним відступу на абзац.

Розділи повинні мати порядкову нумерацію в межах усього тексту за винятком додатків (1, 2, 3 і т.д.).

Номер підрозділу або пункту включає номер розділу і порядковий номер підрозділу або пункту, відокремлені крапкою (1.1, 1.2 і т.д.).

Номер підпункту включає номери розділу, підрозділу, пункту і порядковий номер підпункту, відокремлені крапкою (1.1.1.1, 1.1.1.2, 1.1.1.3 і т.д.).

Після номеру розділу, підрозділу, пункту і підпункту в тексті роботи крапку не ставлять.

Якщо текст поділяють тільки на пункти, їх слід нумерувати (за винятком додатків) порядковими номерами в межах усього тексту.

Розділи та підрозділи повинні мати заголовки, які чітко та стисло відображають їхній зміст.

Заголовки розділів, підрозділів і пунктів слід друкувати жирним шрифтом з відступом, відповідним відступу на абзац, з великої літери, без крапки в кінці та без підкреслень.

Якщо заголовок складається з двох речень, їх відокремлюють крапкою.

У тексті розділів або підрозділів магістерської роботи можуть бути переліки (рис. 1). Перед кожною позицією переліку слід ставити дефіс або (за необхідності послатися в тексті на один із переліків) малу літеру, після якої ставлять дужку. Для подальшої деталізації переліку необхідно використовувати арабські цифри, після яких ставлять дужку. Якщо після номеру ставиться крапка, то подальший текст подається з великої літери.

Рисунок 1 – Приклад оформлення переліків

Назва таблиці (за наявності такої) має точно і стисло відображати її зміст. Назву слід розміщувати над таблицею.

Приклад оформлення таблиці представлено на рисунку 2.

Якщо в кінці сторінки таблиця переривається і її продовження буде на наступній сторінці, то в першій частині таблиці креслять нижню горизонтальну лінію, що обмежує таблицю.

Рисунок 2 – Приклад оформлення таблиць

У разі перенесення частини таблиці на наступну або інші сторінки назву ставлять тільки над першою частиною таблиці. У разі  переносу таблиці на інші сторінки її слід починати із заголовку “Продовження табл. ____” і використовувати нумерацію колонок (розміщується одразу після запису про продовження), тоді кожна інша сторінка таблиці починаються з такого блоку – продовження та нумерація колонок, (рис. 3).

Таблиці (за винятком таблиць у додатках) слід нумерувати арабськими цифрами, які нумеруються в межах розділу. У такому разі номер таблиці складатиметься з номера розділу і порядкового номера таблиці, відокремлених крапкою.

Таблиці кожного додатка позначають окремою нумерацією арабськими цифрами з додаванням перед цифрою позначення додатка (наприклад «Таблиця В.1»).

На всі таблиці мають бути посилання в тексті, які складаються зі слова «таблиця» із зазначенням її номера.

Рисунок 3 – Приклад оформлення продовження таблиць на наступній сторінці

Заголовки стовпців і рядків таблиці слід друкувати з великої літери, підзаголовки стовпців – з малої, якщо вони є продовженням заголовка, або з великої, якщо вони мають самостійне значення. У кінці заголовків і підзаголовків таблиць крапки не ставлять, заголовки і підзаголовки стовпців друкують в однині.

Таблиці ліворуч, праворуч і знизу, як правило, обмежують лініями.

Розділяти заголовки і підзаголовки боковика і стовпців діагональними лініями не допускається.

Горизонтальні й вертикальні лінії, що розмежовують рядки таблиці, можна не креслити, якщо брак таких не ускладнює користування таблицею.

Заголовки стовпців, як правило, друкують паралельно рядкам таблиці. За необхідності допускається перпендикулярне розміщення заголовків стовпців.

Заголовок таблиці треба відокремлювати лінією від тексту таблиці.

Таблицю (залежно від її розміру) розміщують під текстом з першим посиланням на неї або на наступній сторінці після закінчення абзацу, а за необхідності – у додатку до роботи.

Допускається розміщення таблиці вздовж довгого боку аркуша.

Якщо рядки або стовпці таблиці виходять за формат сторінки, то таблицю ділять на частини, які розміщують одна під одною або поряд, при цьому в кожній частині таблиці повторюють її заголовок.

Слово «Таблиця» зазначають один раз ліворуч над першою частиною таблиці, над іншими частинами друкують слова «Продовження таблиці» або «Закінчення таблиці» із зазначенням номера (позначення) таблиці.

Графічний матеріал (рисунки, схеми, діаграми і т. ін.) розміщують у роботі для пояснень властивостей або характеристик об'єктів дослідження, а також для кращого розуміння тексту роботи. На графічний матеріал мають бути посилання в тексті роботи.

Графічний матеріал треба розмістити безпосередньо після тексту, в якому про нього згадується вперше, або на наступній сторінці, а за необхідності – у додатку.

За наявності у тексті таблиць, що доповнюють графічний матеріал, таблиці слід розміщувати після графічного матеріалу. Графічний матеріал може мати тематичну назву, яку розміщують під ним.

За необхідності під графічним матеріалом розміщують пояснювальні дані. Слово «рисунок» і назву подають після пояснювальних даних.

Графічний матеріал (за винятком графічного матеріалу додатків) слід нумерувати арабськими цифрами. Дозволяється нумерація графічного матеріалу в межах розділу. Номер рисунку складається в цьому разі з номерів розділу та порядкового номеру рисунку, відокремлених крапкою, наприклад: «Рисунок 1.1 – Динаміка зміни пасажирського транспорту в м. Чернігіву період з 2008 по 2015 рр.». Приклад оформлення рисунків представлено на рисунку 4.

Рисунок 4 –  Приклад оформлення рисунків

Графічний матеріал кожного додатку позначають окремою нумерацією арабськими цифрами з додаванням перед цифрою позначення додатка (рис. В.З).

Рисунок (діаграму, схему тощо), як правило, слід виконувати на одній сторінці. Якщо рисунок не вміщується на одній сторінці, дозволяється переносити його на інші сторінки. При цьому тематичну назву розміщують на першій сторінці, пояснювальні дані – на кожній сторінці. Під ними друкують «Рис...., аркуш ...» (якщо є кілька рисунків) і «Рис. 1, аркуш...» (якщо є один рисунок).

Формули (за винятком тих, які є в додатках) мають нумеруватися наскрізною нумерацією арабськими цифрами, які друкують на рівні формули праворуч у круглих дужках. Одну формулу позначають (1).

Посилання в тексті на порядкові номери формул дають у дужках. На приклад: ...у формулі (1).

Формули в додатках нумерують окремо арабськими цифрами в межах кожного додатка з додаванням перед цифрою позначення додатка. На приклад: ...у формулі (В.1).

Можлива нумерація формул у межах розділу. У цьому разі номер формули складається з номера розділу і порядкового номера формули, відокремлених крапкою. Приклад: (3.1), (3.3).

У формулі як символи фізичних величин слід застосовувати позначення, встановлені відповідними стандартами або іншими документами.

Пояснення символів і числових коефіцієнтів, що входять до формули, якщо вони не пояснювалися в тексті, мають бути наведені безпосередньо під формулою.

Пояснення кожного символу слід давати з нового рядка у тій послідовності, в якій символи наведено у формулі. Перший рядок пояснення має починатися словом "де".

Формули, що подаються одна за одною і не розділені текстом, відокремлюють комою.

Рисунок 5 – Приклад оформлення формул

При виконанні бакалаврської роботи студент може давати посилання на джерела інформації, цитати з яких наводяться в бакалаврській роботі, або на ідеях і висновках яких розробляються проблеми, задачі, питання, дослідженню яких присвячена бакалаврська робота. Такі посилання дають змогу відшукати документи і перевірити достовірність про цитування документа або розширити відомості. Це точніше подає необхідну інформацію щодо обговорюваної проблеми, допомагає з'ясувати її зміст. Посилання слід подавати на останні видання публікацій. На більш ранні видання можна посилатися лише в тому разі, коли в них є матеріал, який не включено до останнього видання.

Якщо використовують відомості, матеріали з монографій, оглядових статей, інших джерел з великою кількістю сторінок, тоді в посиланні необхідно точно вказати номери сторінок, ілюстрацій, таблиць, формул з джерела, на яке дано посилання в бакалаврській роботі.

Посилання додаються одразу після закінчення цитати у квадратних дужках, де вказується порядковий номер джерела у списку літератури та відповідна сторінка джерела (наприклад, [4, с. 35]), або під текстом цієї сторінки у вигляді виноски, в якій указують прізвище та ініціали автора, назву джерела, видавництво, рік видання та сторінку.

Список літератури розміщується в кінці тексту бакалаврської роботи із самостійною нумерацією. Складаючи список використаної літератури, необхідно врахувати нижченаведені рекомендації:

а) перелік літератури розміщується в алфавітному порядку прізвищ авторів чи перших слів назв, якщо автори не вказані. Спочатку розміщуються україномовні джерела, за ними іноземні.

б)авторів з однаковим прізвищем розміщують за алфавітом їх ініціалів, а праці одного автора – за алфавітом заголовків його видань чи згідно з хронологією написання робіт. Назви використаних робіт перекладу не підлягають і подаються мовою оригіналу.

в)при зазначенні літературного джерела – книги, брошури, журналу – необхідно додати інформацію в такому порядку (рис. 6) :

1) прізвище та ініціали авторів (якщо автор не вказаний, то наводяться відомості про інших осіб, що брали участь у написанні книги, а сааме – редактора, укладача тощо);

2) назва друкованого видання;

3) місце видання;

4) назва видавництва;

5) рік видання;

6) кількість сторінок.

2. Иллюстрированный самоучитель по Microsoft Project. Электронные книги.: [Електронний ресурс] – Режим доступу до журналу.:http://computers.plib.ru/office/Project/Glava%2011/Index10.htm.

Рисунок 6 – Приклад оформлення переліку використаної літератури

Використана при написанні бакалаврської роботи література подається в такій послідовності:

1) Закони України, постанови;

2) інструкції та нормативні акти міністерств і відомств;

3) наукова, навчально-методична, спеціальна література, видана українською або російською мовами;

4) наукова, навчально-методична, спеціальна література, видана іноземними мовами;

5) інформація з Web-сайтів.

Матеріал, що доповнює основний текст бакалаврської роботи, допускається розміщувати в додатках. Додатками можуть містити: графічний матеріал, таблиці великого формату, розрахунки, опис алгоритмів і програм задач, що розв'язуються на комп’ютері, копії документів тощо.

Додатки можуть бути обов'язковими та інформаційними. Інформаційні додатки можуть бути рекомендованого або довідкового характеру.

Додатки позначають великими літерами української абетки, починаючи з А, за винятком літер Ґ, Є, З, І, ї, Й, О, Ч, Ь. Після слова «Додаток» друкують літеру, що позначає його послідовність.

Допускається позначення додатків літерами латинської абетки, за винятком літер І та О.

У разі повного використання літер української та латинської абеток допускається позначення додатків арабськими цифрами.

Якщо в бакалаврської роботі один додаток, то він позначається «Додаток А».

Текст кожного додатку за необхідності може бути поділений на розділи, підрозділи, пункти, підпункти.

Запозичена з літературних чи статистичних джерел інформація (формули, таблиці, схеми, графіки, висновки тощо) потребує обов'язкових посилань (у квадратних дужках) на порядковий номер джерела у списку використаної літератури та номери сторінок, з яких узято інформацію.

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

1. Александров С., Миротин Л. Алгоритм успеха // Риск. –  1995. –  № 1. –  С. 33–35.
2. Бажин И.И. Логистика: Компакт-учебник. – X.: Консум, 2003. – 239 с.
3. Бауэрсокс Д.Дж. Логистика: интегрированная цепь поставок / Д.Дж. Бауэрсокс, Д.Дж. Клосс. – Москва: ЗАО «Олимп-Бизнес», 2001. – 640 с.
4. Бузукова Е. Закупки и поставщики. Курс управления  ассортиментом в рознице / Е. Бузукова ; под. Ред. С. Сысоевой. – СПб. : Питер, 2009. – 432 с. : ил. – (Розничная торговля).
5. Воркут А.И. Грузовые автомобильные перевозки / А.И. Воркут. –2- е изд., перераб. И доп. – К.: Вища школа, 1986. – 447с.
6. Воркут Т.А. Маркетинговий аналіз проектів. Курс лекцій. / Т.А. Воркут, О.Є. Білоног, А.М. Дмитриченко. – Київ: Пролог, 2014. – 204 с.
7. Воркут Т.А. Проектний аналіз / Т.А. Воркут. – К.: УЦДК, 2000. – 440 с.
8. Воркут Т.А. Управління системами логістичного обслуговування в ланцюгах постачань: Курс лекцій для підвищення кваліфікації фахівців і керівних кадрів в сфері менеджменту і логістики / Т.А. Воркут. – К: НТУ, 2008. – 360 с.
9. Горбенко О.В. Логістика: навч. Посіб. / О.В. Горбенко. – К.: Знання, 2014. – 315 с.
   1. Гаджинский А.М. Логистика: Учеб. для высших и средних спец. учеб. заведений. – 3-е изд., перераб. и доп. – М.: Информационно-внедренческий центр "Маркетинг", 2000. – 375 с.
   2. Гаджинский А.М. Практикум по логистике. – 3-е изд., перераб. и доп. – М.: Дашков и Ко, 2003. – 205 с.
   3. Джонсон Д.С., Вуд Д.Ф., Вордлоу Д.Л., Мэрфи П.Р. мл. Современная логистика: Пер. с англ. – 7-е изд. – М.: Вильямс, 624 с.
   4. Кальченко A.Г. Основи логістики: Навч. посіб. – К.: Т-во "Знання", КОО, 1999. – 135 с.
   5. Киршина M.В. Коммерческая логистика. – М.: Центр экономики и маркетинга, 2003. – 256 с.
   6. Козловский В.А. и др. Логистический менеджмент. – СПб.: Политехника, 1999. – 275 с.
   7. Козловский В.А., Козловская ЗА., Савруков Н.Т. Логистический менеджмент: Учеб. пособие. – 2-е изд., доп. – СПб.: Лань, 2002.– 272 с.
   8. Контроллинг в бизнесе. Методологические и практические основы построения контроллинга в организациях / A.M. Карминский, Н.И. Оленев, А.Г. Примак, С.Г. Фалько. – М.: Финансы и статистика, 1998. – 256 с.
   9. Костоглодов Д.Д., Харисова Л.М. Распределительная логистика. – Ростов н/Д.: Эксперт-бюро, 1997. – 127 с.
   10. Крикавський Є. Логістика: Навч.посібник. — Львів: Вид. ДУ "Львівська політехніка", 1999. —264 с.
   11. Крикавський Є.В. Логістика для економістів: Підручник. – Л.: Вид-во Над. ун-ту "Львівська політехніка", 2004. – 448 с.
   12. Мамчин М.М. Управління ризиками в логістиці: Конспект лекцій для студ. баз.напряму 0502 «Менеджмент». — Львів: Вид-во НУ «Львівська політехніка», 2010 р.
       1. Неруш Ю.М. Логистика: Учеб. для вузов. – 3-е изд., перераб. и доп. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2003. – 495 с.
       2. Пономарьова Ю.В. Логістика: Навч. посіб. – К.: ЦНЛ, 2003. – 189 с.
       3. Саркисов С.В. Управление логистикой: Учеб. пособие. – М.: ЗАО "Бизнес-школа "Интел-синтез", 2001. – 416 с.
       4. Семененко А.И. Предпринимательская логистика. – СПб.: Политехника, 1997. – 350с.
       5. Семененко А.И., Сергеев В.И. Логистика. Основы теории: Учеб. для вузов. – СПб.: Союз, 2001. – 544 с.
       6. Сергеев В.И. и др. Глобальные логистические системы: Учеб. пособие. – СПб.: Бизнес-пресса, 2001. – 240 с.
       7. Сергеев В.И. Логистика в бизнесе: Учебник. – М.: ИНФРА-М, 2001. – 608 с.
       8. Смехов А.А. Основы транспортной логистики. – М.: Транспорт, 1995. – 197 с.
       9. Современная логистика: Пер. с англ. / Джеймс С. Джонсон, Дональд Ф. Вуд, Дэниэл Л. Вордлоу, Поль Р. Мэрфимл. – 7-е изд. – М.: Вильяме, 2002.– 615 с.
       10. Спектпор В.А., Лифшиц Л.Я., Шор С.М. и др. Материально-техническое обеспечение строительства: Справочник: В 2 т. / Под ред. В.А. Спектора. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Стройиздат, 1990. – Т. 2. – 356 с.
       11. Таньков К.М., Тридід О.М., Колодязєва Т.О. Виробнича логістика: Навч. посіб. – X.: ВД "ІНЖЕК", 2004. – 352 с.
       12. Тридід О. М. Логістичний менеджмент : навчальний посібник               / О. М. Тридід, К. М. Таньков. – Х. : ВД „Інжек”, 2005. – 224 с.
           1. Уотерс Д. Логистика: управление цепью поставок: Учеб. для вузов: Пер. с англ. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2003. – 503 с.
           2. Управління логістикою : розробка стратегій логістичних операцій: пер. з англ.; за наук. ред. О. Є. Міхейцева. – Дніпропетровськ: Баланс Бізнес Букс, 2007. – 368.
              1. Чеботаев А.А. Логистика. Логистические технологии: Учеб. пособие. – М.: Дашков и Ко, 2002. – 172 с.
              2. Чудаков А.Д. Логистика: Учебник. – М.: Изд-во РДЛ, 480 с.
              3. Штерн Льюис В. Маркетинговые каналы / Штерн Льюис В., Ель-Ансари Адель И., Кофлан Энн Т. ; пер. с англ. –5-е изд. – М. : Изд. дом «Вильямс», 2002. – 624 с.

ДОДАТКИ

Додаток А – Орієнтовний перелік рекомендованої тематики бакалаврських кваліфікаційних робіт

1. Розробка стратегії забезпечення матеріальними ресурсами підприємства.
2. Організація інформаційних потоків на складі підприємства оптової торгівлі.
3. Проектування транспортно-логістичної системи доставки вантажів.
4. Побудова каналів розподілу за логістичною концепцією.
5. Напрямки вдосконалення управління матеріальними потоками промислових підприємств.
6. Оптимізація системи управління запасами.
7. Формування (розробка) цінових стратегій в логістичних системах.
8. Ефективність застосування логістичного підходу до управління матеріальними потоками на виробництві.
9. Використання сучасних інформаційних технологій в логістиці.
10.  Організація логістичного циклу на прикладі підприємства.
11.  Оцінка та регулювання витрат складових логістичної інфраструктури підприємства
12. Оптимізація логістичної інфраструктури підприємства.
13. Управління закупівельною логістикою на підприємстві.
14. Управління запасами продукції в ланцюзі постачання.
15. Підвищення ефективності транспортно-складської діяльності підприємства.
16. Формування системи товаропостачання підприємств роздрібної торговельної мережі.
17. Управління централізованою доставкою товарів у роздрібну торговельну мережу.
18. Проектування логістичних процесів на складі.
    1. Оптимізація транспортних потоків у логістичній системі.
    2. Управління витратами і фінансовими потоками в логістичній системі.
    3. Конторлінг, як засіб підвищення ефективності логістичних процесів і систем в діяльності підприємства.
    4.  Формування системи контролінгу на підприємстві.
    5.  Організація контролінгу ризиків на підприємствах.
    6.  Організація системи управління ризиками на підприємстві.
    7.  Управління ризиками в інноваційній діяльності підприємства.
    8. Вдосконалення міжнародних (внутріщньодержавних) вантажних перевезень.
    9. Організація митної логістики на підприємстві.
    10.  Інновації та інвестиції в логістиці.
    11. Вплив державної політики на розвиток логістичних посередників (або транспортної галузі).
        1. Розробка проектів митно-ліцензійних складів (або просто складів).
        2. Вдосконалення асортиментної політики підприємства.
        3. Дослідження методик використання математичних методів в логістиці.
        4. Розробка методів зниження витрат у логістичному ланцюзі.
        5. Управління запасами на підприємстві (сировини та матеріалі або готової продукції).
        6. Клієнтоорієнтований менеджмент в процесах логістичного обслуговування.

Додаток Б – Зразки оформлення переліку використаних

інформаційних джерел

Книги

Один автор

Коренівський Д.Г. Дестабілізуючий ефект параметричного білого шуму в неперервних та дискретних динамічних системах / Коренівський Д.Г. – К. : Ін-т математики, 2006. – 111с. – (Математика та її застосування) ( Праці / Ін-т математики НАН України; т. 59).

Два автори

Ромовська З.В. Сімейне законодавство України / З.В. Ромовська, Ю.В. Черняк. – К. : Прецедент, 2006. – 93 с. – ( Юридична бібліотека. Бібліотека адвоката) ( Матеріали до складання кваліфікаційних іспитів для отримання Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю; вип. 11).

Три автори

Акофф Р.Л. Идеализированное проектирование : как предотвратить завтрашний кризис сегодня. Создание будущего организации / Р.Л. Акофф, Д. Магидсон, Г.Д. Зддисон ; Пер. с англ. Ф.П. Тарасенко. – Днепропетровск : Баланс Бизнес Букс, 2007. – ХІЛІ, 265 с.

П’ять і більше авторів

Психология менеджмента / [ Власов П.К., Липницкий А.В., Лущихина И.М. и др.]; под ред. Г.С. Никифорова. – [3-е изд.]. – Х. : Гуманитар. центр, 2007. – 510 с.

Без автора

Проблеми типологічної та квантитативної лексикології : [зб. наук. праць / наук. ред. Каліущенко В. та ін.]. – Чернівці : Рута, 2007. – 310 с.

Багатотомний документ

Межгосударственные стандарты : каталог в 6 т. / [ сост. Ковалева И.В., Рубцова Е.Ю.; ред. Иванов В.Л.]. – Львов : НТЦ « Леонорм – Стандарт », 2005. – ( Серия « Нормативная база предприятия » ). Т.1. – 2005. – 277 с.

Матеріали конференцій, з’їздів

Ризикологія в економіці та підприємництві : зб. наук. праць за матеріалами між нар. наук.-практ. конф., 27-28 берез. 2001 р. / М-во освіти і науки України, Держ. податк. адмін.. України [та ін.]. – К. : КНЕУ : Акад. ДПС України, 2001. – 452 с.

Препринти

Панасюк М.І. Про точність визначення активності твердих радіоактивних відходів гамма – методами / Панасюк М.І., Скорбун А.Д., Сплошной Б.М. – Чорнобиль : Ін-т пробл. безпеки АЕС НАН України, 2006. – 7, [1] с. – ( Препринт / НАН України,  Ін-т пробл. безпеки АЕС;06-1).

Депоновані наукові праці

Разумовский В.А. Управление маркетинговыми исследованиями в регионе / В.А. Разумовский, Д.А. Андреев. – М., 2002. – 210 с.- Деп. в ИНИОН Рос. акад. наук 15.02.02, № 139876.

Законодавчі та нормативні документи

Кримінально-процесуальний кодекс України : за станом на 1 груд. 2005 р. / Верховна Рада України. – Офіц. вид. –К.: Парлам. вид-во, 2006. – 207 с. – (Бібліотека офіційних видань).

Стандарти

Якість води. Словник термінів : ДСТУ ISO 6107 – 9:2004. – [Чинний від 2005-04-01]. – К.: Держспоживстандарт України, 2006. – 181 с. – (Національні стандарти України).

Автореферати дисертацій

Нгуен Ші Данг. Моделювання і прогнозування макроекономічних показників в системі підтримки прийняття рішень управління державними фінансами : автореф.дис. на здобуття наук. ступеня канд. тех. наук : спец. 05.13.06 « Автоматиз. системи упр. та прогрес. інформ. технології » / Нгуен Ші Данг.- К., 2007. – 20 с.

Електронні ресурси

Бібліотека і доступність інформації у сучасному світі : електронні ресурси в науці, культурі та освіті : ( підсумки 10-ї Міжнар. конф. «Крим-2003») [Електронний ресурс] / Л.Й.Костенко, А.О. Чекмарьов, А.Г. Бровкін, І.А. Павлуша // Бібліотечний вісник -2003.- №4.- С.43.-Режим доступу до журн. : http://www.nbuv.ua/articles/2003/03klinko.htm.