Суть та форми міжнародної економічної інтеграції.
Тести та завдання з дисципліни
Тема 1. Інтернаціоналізація економічного розвитку
1. Який з чинників розвитку міжнародного поділу праці є визначальним у сучасних умовах:
а) природно-кліматичні умови;
б) географічне розташування;
в) технічний прогрес;
г) соціально-економічні умови?
2. Яка з форм міжнародної соціалізації виробництва є основною в сучасних умовах:
а) міжгалузева спеціалізація між комплексними галузями;
б) міжгалузева спеціалізація на рівні первинних галузей;
в) внутрішньогалузева спеціалізація;
г) міжгалузева та внутрішньогалузева спеціалізація?
3. Світовий ринок – це:
а) сукупність внутрішніх ринків усіх країн світу;
б) сукупність національних ринків усіх країн світу;
в) сфера стійких товарно-грошових відносин між країнами, яке базується на міжнародному поділі праці;
г) сукупність національних господарств, пов'язаних між собою системою міжнародних економічних відносин.
4. Світове господарство – це:
а) сукупність національних економік;
б) сфера міжнародних економічних відносин;
в) товари, послуги і фактори виробництва всіх країн світу;
г) сукупність національних господарств, пов'язаних між собою системою міжнародних економічних відносин з відповідним механізмом регулювання та управління.
5. Внутрішній ринок – це:
а) ринок, що задовольняє потреби вітчизняних споживачів;
б) ринок, що базується на використанні внутрішніх ресурсів;
в) ринок, що забезпечує внутрішньогалузеве споживання;
г) ринок, основою якого є внутрішньогалузевий поділ праці.
6. Світове господарство сформувалося:
а) під час великих географічних відкриттів ХV – XVI ст.;
б) на початку ХІХ ст.;
в) в кінці ХІХ – на початку ХХ ст.;
г) у другій половині ХХ ст.
7. Закономірності функціонування відкритих національних економік і світового господарства загалом вивчає:
а) економіка світового господарства;
б) міжнародна економіка;
в) міжнародна макроекономіка;
г) міжнародна мікроекономіка.
Тема 2. Середовище міжнародної економічної діяльності
1. Середовище розвитку міжнародних економічних відносин створює сукупність таких факторів:
а) стан економіки країни;
б) міжнародні політичні події;
в) соціально-культурні чинники.
2. Середовище розвитку міжнародних економічних відносин супроводжує і опосередковує міжнародний бізнес, пов’язаний з перетином національних кордонів:
а) ресурсів;
б) товарів;
в) послуг;
г) інформації;
д) капіталу;
е) робочої сили.
3. Наукова класифікація середовища зводиться до такого:
а) політико-правове середовище;
б) економічне середовище;
в) соціально-культурне середовище;
г) інфраструктурне середовище і ресурси.
4. Політико-правове середовище становлять:
а) політичні процеси й інститути;
б) законодавство.
5. Економічне середовище включає:
а) сутність економічної системи;
б) структуру економіки;
в) ефективність і орієнтацію економіки.
6. Соціально-культурне середовище складається з:
а) мотивації до праці;
б) освіти і виховання;
в) комунікації;
г) екології.
7. Інфраструктурне середовище й ресурси пов’язані з:
а) природними ресурсами;
б) населенням;
в) транспортом;
г) інформаційно-комунікаційними системами.
8. Вивчення факторів економічного середовища потребує від суб’єктів МЕВ уваги до:
а) загального рівня розвитку економіки відповідної країни;
б) рівня і розподілу доходів у ній;
в) характеру витрат і заощаджень населення.
9. Фактори соціально-культурного середовище МЕВ багато в чому визначають:
а) індивідуалізацію попиту зарубіжних клієнтів;
б) ставлення до праці фахівців;
в) поведінку підприємців на фінансових ринках.
10. Економічна поведінка людини в тій чи тій країні ґрунтується на її:
а) фізіологічних особливостях;
б) психологічних та інших особливостях.
11. Ефективність функціонування міжнародної економічної системи значною мірою залежить від:
а) ступеня розвиненості всіх елементів цієї системи;
б) темпів і динаміки міжнародних інтеграційних процесів;
в) швидкості поширення і утвердження постіндустріальної моделі розвитку у світовому масштабі;
г) уніфікації середовища розвитку МЕВ;
д) прискорення формування глобальних регулятивних механізмів.
Тема 3. Міжнародна торгівля
1. Міжнародна торгівля є визначальною ознакою:
а) світового ринку;
б) світового господарства;
в) міжнародного поділу праці;
г) міжнародної економіки.
2. Базу цін ФОБ використовують для вартісної оцінки:
а) світового сукупного продукту;
б) зовнішньоторговельного товарообігу;
в) експорту;
г) імпорту.
3. Базу цін СІФ використовують для вартісної оцінки:
а) світового сукупного продукту;
б) зовнішньоторговельного товарообігу;
в) експорту;
г) імпорту.
4. Позитивним наслідком політики меркантилізму стало:
а) забезпечення повної зайнятості;
б) розширення національного ринку;
в) розширення внутрішнього ринку;
г) стабілізація грошового обігу.
5. Негативним наслідком політики меркантилізму стало:
а) виникнення безробіття;
б) обмеження національного ринку;
в) обмеження внутрішнього ринку;
г) посилення інфляції.
6. Зовнішньоторговий оборот країни це:
а) увесь експорт країни за винятком гуманітарної допомоги;
б) сума експорту та імпорту;
в) всі експортні постановки;
г) увесь експорт товарів, що не оподатковується.
7. Основними формами організації міжнародної торгівлі є:
а) угода купівлі-продажу;
б) угода постачання;
в) аукціонна торгівля;
г) бартерні угоди;
д) біржова торгівля.
8. Засновником теорії порівняльних переваг є:
а) К. Маркс;
б) У. Петті;
в) А. Сміт;
г) Д. Рікардо.
9. Засновником теорії конкурентних переваг є:
а) М. Портер;
б) Д. Рікардо;
в) С. Ліндер;
г) Р. Вернон.
10. Політику протекціонізму вперше рекомендували:
а) фізіократи;
б) ранні меркантилісти;
в) пізні меркантилісти;
г) класики.
11. Головною метою діяльності Світової організації торгівлі є:
а) впровадження протекціоністських заходів;
б) надання допомоги країнам, що розвиваються;
в) лібералізація торгових відносин;
г) стимулювання експорту.
12. Із методів зовнішньоторговельної політики Світова організація торгівлі рекомендує застосовувати:
а) квотування;
б) ліцензування;
в) митний тариф;
г) субсидії.
13. На сучасному етапі найбільш високими темпами розвивається товарообмін:
а) енергоносіями;
б) готовими промисловими виробами;
в) продовольчими товарами;
г) комплектуючими, вузлами агрегатів.
Тема 4. Міжнародні інвестиції
1. Міжнародний рух підприємницького капіталу – це:
а) вивіз капіталу в країни, де є сприятливий інвестиційний клімат;
б) вивіз капіталу у формі наданих державних і приватних позик з метою отримання доходу у вигляді процента, рівень якого заздалегідь обумовлюється;
в) кошти, що вкладаються у виробничі, фінансові, торгові й інші закордонні підприємства з метою отримання прибутку;
г) державні капіталовкладення за кордоном.
2. Міжнародний рух позикового капіталу – це:
а) вивіз капіталу в країни, де є сприятливий інвестиційний клімат;
б) вивіз капіталу у формі надання державних і приватних позик з метою отримання доходу у вигляді процента, рівень якого заздалегідь обумовлюється;
в) кошти, що вкладаються у виробничі, фінансові, торгові й інші підприємства з метою отримання прибутку;
г) державні капіталовкладення за кордоном.
3. Які з вказаних форм інвестицій є прямими, а які – портфельними:
а) російська компанія «Лукойл» купила акції українського нафтопереробного підприємства на суму 20 млн. дол. Загальна вартість випуску акцій становить 100 млн. дол.;
б) американський банк «Сіті Банк» купив будівлю в Києві, в якій відкрив своє представництво в Україні;
в) німецький автомобільний концерн «Шкода» збільшив свою частку в статутному капіталі, розміщеного в Україні українсько-німецького спільного підприємства, яке займається збутом автомобілів на українському ринку з 50 до 80%;
г) американська компанія «Макдональдс» відкрила в Києві черговий ресторан швидкого обслуговування;
д) американський інвестиційний фонд розмістив в Україні 30 млн. дол. в облігації зовнішньої державної позики.
4. Основна частина прямих інвестицій на світовому ринку капіталів контролюється:
а) США;
б) Міжнародним валютним фондом;
в) Європейським співтовариством;
г) міжнародними корпораціями.
5. Основна частка інвестицій індустріально-розвинених країн спрямована до:
а) Латинської Америки;
б) Південно-Східної Азії;
в) Південної Америки;
г) Африки.
6. Сучасною тенденцією міжнародного руху капіталу є:
а) використання основної частини приросту міжнародних інвестицій у виробничій сфері;
б) прискорене зростання прямих інвестицій;
в) прискорене зростання портфельних інвестицій;
г) послаблення державного контролю над приватними інвестиціями.
7. Найбільшим чистим позичальником на світовому ринку капіталів є:
а) Японія;
б) Німеччина;
в) Швейцарія;
г) США.
8. Найбільшим чистим кредитором на світовому ринку капіталів є:
а) Японія;
б) Німеччина;
в) Швейцарія;
г) США.
Тема 5. Міжнародний кредит
1. Високотехнологічномісткою продукцією вважається:
а) нафта;
б) вироби з металу;
в) автомобілі;
г) аерокосмічні прилади.
2. Середньотехнологічномісткою продукцією вважається:
а) нафта;
б) вироби з металу;
в) автомобілі;
г) аерокосмічні прилади.
3. Недостатньо технологічномісткою продукцією вважаються:
а) вироби з металу;
б) кольорові метали;
в) автомобілі;
г) аерокосмічні прилади.
4. Ліцензія – це:
а) виключне право автора друкованого, аудіо- чи відео-товару на показ і відтворення своєї роботи;
б) дозвіл, що вдається власником технології зацікавленій стороні на використання цієї технології протягом певного часу за визначену плату;
в) символ певної організації, підприємства, який використовується для індивідуалізації виробника товару і не може використовуватися іншими без офіційного дозволу власника;
г) документ, свідоцтво, що видається винахіднику і засвідчує його авторство і виключне право на використання винаходу.
5. Патент – це:
а) виключне право автора друкованого, аудіо- чи відео-товару на показ і відтворення своєї роботи;
б) дозвіл, що вдається власником технології зацікавленій стороні на використання цієї технології протягом певного часу за визначену плату;
в) символ певної організації, підприємства, який використовується для індивідуалізації виробника товару і не може використовуватися іншими без офіційного дозволу власника;
г) документ, свідоцтво, що видається винахіднику і засвідчує його авторство і виключне право на використання винаходу.
6. Ліцензіат – це:
а) особа, що оформлює ліцензійну угоду;
б) власник технології, який продає її іншій особі;
в) особа, що купує технологію;
г) реєстратор ліцензійної угоди.
7. Ліцензіар – це:
а) особа, що оформлює ліцензійну угоду;
б) власник технології, який продає її іншій особі;
в) особа, що купує технологію;
г) реєстратор ліцензійної угоди.
8. Технічне сприяння надається на безоплатній основі, якщо це:
а) технологічні гранти;
б) співфінансування технічного сприяння;
в) благодійний фонд;
г) трансферт.
9. Здатність країни або групи країн забезпечувати своєчасну виплату своїх міжнародних зобов’язань преміальними для кредитора платіжними засобами – це:
а) платоспроможність країни;
б) міжнародна валютна ліквідність;
в) кредитоспроможність країни;
г) кредитна прозорість країни.
Тема 6. Міжнародна трудова міграція
1. Перенесення працездатного населення із однієї країни в іншу – це:
а) імміграція;
б) міграція;
в) еміграція;
г) рееміграція .
2. Збільшення еміграції робочої сили із країн Східної Європи відбулося:
а) на першому етапі міграції;
б) на другому етапі міграції;
в) на четвертому етапі міграції;
г) на другому і четвертому етапі міграції.
3. Найзначнішим світовим ринком робочої сили на сучасному етапі є:
а) країни Західної і Північної Європи;
б) США, Канада і Австралія;
в) нафтодобувні країни Близького Сходу;
г) країни Латинської Америки.
4. Між країнами яких інтеграційних угрупувань існує вільне переміщення робочої сили.
а) ЄС;
б) НАФТА;
в) ЄС і НАФТА;
г) МЕРКОСУР.
5. У яких країнах питома вага іноземних робітників найвища:
а) країни Західної і Північної Європи;
б) США, Канада і Австралія;
в) нафтодобувні країни Близького Сходу ;
г) Країни Латинської Америки.
6. Кількісне квотування імміграції робочої сили – це:
а) внесення в державний бюджет певних платежів;
б) визначення кількості іммігрантів;
в) інвестування певної суми для створення певної кількості робочих місць;
г) обмеження особистого характеру.
7. Економічне регулювання імміграції робочої сили – це:
а) вимоги до професійної кваліфікації;
б) визначення кількості іммігрантів;
в) інвестування певної суми для створення певної кількості робочих місць;
г) обмеження особистого характеру.
8. Україна має позитивне сальдо руху населення з:
а) країн СНД;
б) країн Балтії;
в) країн Західної Європи;
г) США та Канади.
9. Основний потік міграцій населення України спрямований до:
а) Росії;
б) Ізраїлю;
в) США;
г) Німеччини.
10. Основний потік міграцій населення України спрямований до:
а) Канади;
б) Ізраїлю;
в) США;
г) Німеччини.
11. Які кроки уряду США призведуть до зростання міжнародної трудової міграції і чому:
а) лібералізація правил виїзду громадян своєї країни за кордон;
б) лібералізація правил виїзду з-за кордону;
в) прийняття програми диверсифікації географічної структури імміграції?
Тема 7. Світова валютна система
1. Сукупність усіх платіжних інструментів, що можуть використовуватися в міжнародних розрахунках, – це:
а) міжнародні платежі;
б) світові гроші;
в) міжнародна ліквідність;
г) СПЗ.
2. Співвідношення обміну двох грошових одиниць – це:
а) режим обміну валют;
б) валютний курс;
в) валютний паритет;
г) конвертованість валюти.
3. Офіційне зниження курсу національної валюти – це:
а) інфляція;
б) девальвація;
в) ревальвація;
г) деномінація.
4. Рішення про утворення Міжнародного валютного фонду було прийнято на:
а) Паризькій конференції;
б) Бреттон-Вудській конференції;
в) Кінгстонській конференції;
г) Нью-Йоркській конференції.
5. СПЗ як головний резервний засіб міжнародної валютної системи існує відповідно до рішень:
а) Паризької конференції;
б) Бреттон-Вудської конференції;
в) Кінгстонської конференції;
г) Маастрихтських угод.
6. ЄВРО вводиться в обіг відповідно до рішень:
а) Паризької конференції;
б) Бреттон-Вудської конференції;
в) Кінгстонської конференції;
г) Маастрихтських угод.
7. Перший міжнародний банк було організовано в:
а) 1860 р.;
б) 1910 р.;
в) 1930 р.;
г) 1944 р.
8. Міжнародний валютний фонд створено у:
а) 1930 р.;
б) 1944 р.;
в) 1957 р.;
г) 1967 р.
9. Україна стала членом МВФ у:
а) 1992 р.;
б) 1993 р.;
в) 1994 р.;
г) 1995 р.
10. Кредитна підтримка країн Східної і Центральної Європи при переході до ринкової економіки є метою діяльності:
а) Європейського інвестиційного банку;
б) Європейського фонду валютного співробітництва;
в) Європейського банку реконструкції і розвитку;
г) Організації економічного співробітництва і розвитку.
11. Угоди між країнами про обов’язковий залік взаємних вимог і зобов’язань – це:
а) реструктуризація боргу;
б) кліринг;
в) паушальні платежі;
г) опціони.
12. Фіксування курсу національної грошової одиниці – це:
а) фіксинг;
б) валютне котирування;
в) валютне обмеження;
г) валютне заміщення.
Тема 8 Міжнародні розрахунки і платіжний баланс
1. Кредитові операції платіжного балансу – це:
а) всі різновиди угод, що забезпечують надходження іноземної валюти в країну;
б) всі різновиди угод, що пов’язані з виплатами за кордон іноземної валюти;
в) всі різновиди угод, що охоплюють експорт товарів і послуг;
г) всі різновиди угод, що охоплюють імпорт товарів і послуг.
2. Дебетові операції платіжного балансу – це:
а) всі різновиди угод, що забезпечують надходження іноземної валюти в країну;
б) всі різновиди угод, що пов’язані з виплатами за кордон іноземної валюта;
в) всі різновиди угод, що охоплюють експорт товарів і послуг;
г) всі різновиди угод, що охоплюють імпорт товарів і послуг.
3. До офіційних валютних резервів відносять все, за винятком:
а) монетарного золота;
б) іноземної валюти;
в) національної валюти;
г) резервної позиції у МВФ.
4. Для подолання дефіциту платіжного балансу держава застосовує всі заходи, за винятком:
а) дефляційної політики;
б) девальвації;
в) ревальвації;
г) валютних обмежень.
5. Перекази доходів найманих робітників з-за кордону на батьківщину відносять до:
а) рахунку капітальних операцій платіжного балансу;
б) рахунку поточних операцій;
в) рахунку соціальних операцій;
г) рахунку переказних операцій.
6. Теорія меркантилізму пропонує необхідність забезпечення державою:
а) від’ємного сальдо платіжного балансу;
б) нульового сальдо платіжного балансу;
в) позитивного сальдо платіжного балансу;
г) стабільного сальдо платіжного балансу.
7. Зниження курсу валюти сприяє:
а) подорожчання національного імпорту;
б) здешевленню національного імпорту;
в) подорожчанню національного експорту;
г) здешевленню національного експорту.
8. Дефіцит рахунка поточних операцій може бути про фінансовий:
а) шляхом продажу частини національних активів іноземцям;
б) за допомогою зовнішніх запозичень у іноземних банків;
в) за допомогою кредитів МВФ;
г) за рахунок зменшення величини валютних резервів країни;
д) всі перелічені варіанти правильні.
9. Для покриття тимчасового дефіциту платіжного балансу МВФ може надавати резервні кредити країнам – членам МВФ у межах:
а) 10% дефіциту платіжного балансу;
б) 25% їх золотовалютних запасів;
в) 10% їх експортних надходжень;
г) 25% їх квоти.
10. До доходів міждержавного регулювання платіжних балансів належить все, за винятком:
а) координації виконання державних бюджетів;
б) узгодження умов експортних кредитів;
в) двосторонніх урядових кредитів;
г) кредитів міжнародних фінансових організацій.
11. Теорії міждержавного регулювання платіжного балансу:
а) Дж. М. Кейнс і Г. Уайт;
б) Дж. Мід і Я. Тінберген;
в) Р. Харрод, Т. Сцитовський і Р. Мандел;
г) Д. Юм і Д Рікардо.
Тема 9. Міжнародна економічна інтеграція
1. Інтеграція у сфері виробництва починається на етапі:
а) зони вільної торгівлі;
б) митного союзу;
в) спільного ринку;
г) економічного союзу.
2. Валютний союз є складовою частиною:
а) зони вільної торгівлі;
б) митного союзу;
в) спільного ринку;
г) економічного союзу.
3. Більшість сучасних інтеграційних угруповань знаходяться на етапі:
а) митного союзу;
б) зони вільної торгівлі;
в) митного союзу і зони вільної торгівлі;
г) спільного ринку.
4. Офіційне рішення про утворення Європейського союзу було прийнято в:
а) 1967 р.;
б) 1976 р.;
в) 1992 р.;
г) 1993 р..
5. Європейська валютна система розпочала функціонувати з:
а) 1979 р.;
б) 1992 р.;
в) 1993 р.;
г) 1999 р.
6. Представницьким і консультативним органом ЄС є:
а) Європейський парламент;
б) Європейська Рада;
в) Рада ЄС (Рада Міністрів);
г) Комісія ЄС.
7. Наддержавним виконавчим органом – є:
а) Європейський парламент;
б) Європейська Рада;
в) Рада ЄС (Рада Міністрів);
г) Комісія ЄС.
8. Норми, які є вищими від національних законів і мають на території країн–членів ЄС силу закону, – це:
а) регламенти;
б) директиви;
в) рішення;
г) рекомендації.
9. Найбільшим інтеграційним угрупованням у Північній Америці є:
а) НАФТА;
б) МЕРКОСУР;
в) АСЕАН;
г) АПЕК.
10. Найбільшим інтеграційним угрупованням у Південній Америці є:
а) НАФТА;
б) МЕРКОСУР;
в) АСЕАН;
г) АПЕК.
11. Найбільшим інтеграційним угрупованням в Азіатському регіоні є:
а) НАФТА;
б) МЕРКОСУР;
в) АСЕАН;
г) АПЕК.
12. Угоду про партнерство та співробітництво між Україною і ЄС було укладено в:
а) 1992 р.;
б) 1994 р.;
в) 1997 р.;
г) 1999 р.
Тема 10. Глобалізація економічного розвитку
1. Назвіть причини формування глобалізацій них процесів:
а) процес інтернаціоналізації;
б) науково-технічний прогрес;
в) загострення проблем, що є загальними для всіх людей і країн світу та важливими з погляду збереження та розвитку людської цивілізації.
2. Визначте характерні ознаки глобалізації:
а) взаємозалежність національних економік та їхнє взаємопроникнення, формування міжнародних виробничих комплексів поза національними кордонами;
б) фінансова глобалізація – зростаюча фінансова єдність та взаємозалежність фінансово-економічних систем країн світу;
в) розширення масштабів обміну та інтенсифікація процесів руху товарів, капіталу, трудових ресурсів;
г) створення інституцій міждержавного, міжнародного регулювання глобальних проблем.
3. Назвіть головні показники, що визначають ступінь інтегрованості економік різних держав у глобальну економіку:
а) співвідношення зовнішньоторговельного обігу і ВВП;
б) прямі іноземні інвестиції (ПІІ), які спрямовуються в економіку країни і з країни, та портфельні інвестиції;
в) потік платежів роялті в країну та з країни, що пов’язані з переданням технологій.
4. Визначте ключові елементи так званої фінансової революції:
а) поглиблення міжнародної фінансової інтеграції;
б) формування системи міжнародних фінансових інститутів;
в) швидкий розвиток фінансових інновацій.
5. Які з названих нижче фінансових проблем відносяться до глобальних:
а) політичні проблеми (недопущення світової ядерної війни і забезпечення стабільного миру, роззброєння, військові та регіональні конфлікти);
б) природно-екологічні проблеми (необхідність ефективної і комплексної охорони навколишнього середовища, енергетична, сировинна, продовольча, кліматична, боротьба з хворобами, проблеми Світового океану тощо);
в) соціально-економічні проблеми (стабільність розвитку світового співтовариства, ліквідація відсталості країн, що розвиваються, проблема розвитку людини, злочинність, стихійні лиха, біженців, безробіття, проблеми бідності та ін.);
г) наукові проблеми (освоєння космічного простору, довгострокове прогнозування тощо).
6. Назвіть основні шляхи розв’язання екологічної проблеми:
а) швидкий розвиток і використання таких видів само відновлюваної енергії, як сонячна, енергія вітру, океанічна, гідроенергетична інше;
б) структурні зміни у використанні існуючих не відновлювальних видів енергії;
в) необхідність створення екологічно чистої вугільної енергетики, яка б працювала без шкідливих викидів газу;
г) розробка всіма країнами конкретних заходів із дотримання екологічних стандартів.
Тема 11. Інтеграція України у світову економіку
1. Переважне місце в зовнішній економічній політиці України займають:
а) країни СНД;
б) країни ЄС;
в) Росія;
г) країни, що розвиваються;
д) США;
е) країни з розвинутою ринковою економікою.
2. В експорті України сьогодні переважають:
а) машини, обладнання та транспортні засоби;
б) руда, чорні й кольорові метали, вироби з них;
в) паливо і енергія;
г) сільськогосподарська продукція.
3. Головною метою прямих іноземних інвестицій ТНК в економіку України є:
а) розвиток української економіки;
б) отримання надприбутків;
в) розширення ринків збуту.
4. Визначте основні завдання України в політиці залучення іноземних інвестицій:
а) накопичення приватного підприємницького капіталу;
б) фінансування дефіциту платіжного балансу країни;
в) структурна перебудова економіки;
г) розвиток фінансового співробітництва з промислово розвинутими країнами.
5. Основними завданнями створення в Україні вільних економічних зон є:
а) прискорення розв’язання завдань соціально-економічного розвитку в регіонах;
б) підвищення життєвого рівня населення країни;
в) розвиток торговельно-економічного та науково-технічного співробітництва із зарубіжними країнами;
г) забезпечення привабливих умов для залучення іноземного капіталу, технологій, менеджерського досвіду.