МІЖНАРОДНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ

МІЖНАРОДНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ 20.09.2014 04:23

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ

З ДИСЦИПЛІНИ «МІЖНАРОДНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ»

 

1. Міжнародний менеджмент це:

а) процес застосування управлінських концепцій та інструментів у багатокультурному середовищі й отримання завдяки цьому додаткових переваг і економії часу;

б) особливий вид менеджменту, головними цілями якого є формування, розвиток і використання конкурентних переваг фірми за рахунок можливостей ведення бізнесу в різнних країнах і відповідного використання економічних, соціальних, демографічних, культурних та інших особливостей цих країн і міжкраїнної взаємодії;

в) всі відповіді правильні;

г) жодна з відповідей не правильна.

 

2. Основні завдання міжнародного менеджменту полягають в:

а) оцінці, виборі і практичному використанні організаційних форм, в рамках яких здійснюються закордонні операції фірми, з тим щоб максимізувати ефект використання економічного потенціалу та правових можливостей країн перебування;

б) формуванні і розвитку мультинаціонального колективу фірми та її підрозділів у країні базування й у країнах перебування в інтересах максимального використання власного потенціалу працівників, можливостей окремих колективів і кроснаціональних ефектів від їхньої взаємодії усередині фірми;

в) пошуці, розвитку і ефективному використанні різноманітних можливостей бізнес-сервісу, і насамперед у сферах фінансового, технологічного й інформаційного обслуговування економічних операцій;

г) всі відповіді правильні.

 

3. Поясніть призначення мотиваційної функції міжнародного менеджменту:

а) забезпечити нововведення і зміни в корпорації;

б) стимулювання кого-небудь до діяльності, направленої на досягнення мети організації;

в) всі відповіді правильні.

 

4. Що таке міжнародний бізнес?

а) підприємницька діяльність, пов'язана з використанням капіталу в різноманітних формах і переваг підвищеної ділової активності; здійснюється з метою отримання прибутку і поширюється на міжнародну економічну сферу;

б)  група компаній приватної, державної або змішаної форм власності, розташована в різних країнах, при цьому одна чи більше з цих компаній можуть суттєво впливати на діяльність інших, особливо у сфері обміну знаннями і ресурсами;

в) правильна відповідь відсутня.

 

5. Які етапи (ери) включає в себе періодизація історичного розвитку міжнародного бізнесу, запропонована Р. Робінсоном?

а)  ера національних держав;

б) ера розвитку міжнародного бізнесу;

в)  ера розвитку фінансового менеджменту.

 

6. Вкажіть головні критерії належності тієї чи іншої корпорації до ТНК:

а) структурний критерій;

б)  критерій результативності;

в)  критерій поведінки;

г)  всі відповіді правильні.

 

7. Багатонаціональні корпорації (БНК) це:

а) міжнародні корпорації, які об'єднують національні компанії ряду держав на виробничій і науково-технічній основі;

б) національні монополії із зарубіжними активами, виробнича і торговельно-збутова діяльність яких виходить за рамки однієї держави.

 

8. Середовище міжнародного менеджменту це:

а) сукупність різноманітних відносин та інтересів різних груп і організацій, які складаються в усіх країнах, де корпорація здійснює свої ділові операції;

б) сукупність економічних відносин та ресурсів країн-господа- рів, що визначають можливості започаткування і розвитку відділень транснаціональних корпорацій у цій країні;

в) сукупність технологічних процесів, що використовуються у приймаючих країнах конкурентами та партнерами по бізнесу для виробництва товарів чи надання послуг.

 

9. Інструментами економічного середовища є:

а) індекс конкурентоспроможності Всесвітнього економічного форуму;

б) індикатор структурних реформ Європейського банку реконструкції та розвитку;

в) індекс цін;

г) правильна відповідь а, б.

 

10. Соціально-культурне середовище міжнародних корпорацій це:

а) сукупність економічних відносин і ресурсів країн-господа- рів, що визначають можливості започаткування і розвитку відділень транснаціональних корпорацій у цій країні;

б) сукупність різноманітних відносин та інтересів різних груп і організацій, які складаються у всіх країнах, де корпорація здійснює свої ділові операції;

в) сукупність етнічних і культурних характеристик населення приймаючих країн, що створюють відповідні національні стереотипи поведінки.

 

11. Для фабрики кондитерських виробів ключовими при проведенні аналізу зовнішнього середовища будуть виступати фактори:

а) економічні, політичні, технологічні;

б) екологічні, міжнародні, економічні;

в) соціально-демографічні, економічні, міжнародні.

 

12. Конкуренти є складовою частиною середовища прямого впливу:

а) так

б) ні

 

13. Рівень безробіття — фактор соціально-демографічного середовища;

а) так

б) ні

 

14. Що таке кроскультурний менеджмент:

а)  управління відносинами, що виникають на межі національних і організаційних культур, вивчення причин міжкультурних конфліктів та їх нейтралізація, з'ясування і використання при управлінні організацією закономірностей поведінки, властивих національній діловій культурі;

б) стійка сукупність цінностей, переконань, норм, традицій і стереотипів, прийнятих у даній країні і засвоєних індивідом;

в) немає правильної відповіді.

 

15. Управлінське рішення це:

а)       форма управлінської діяльності менеджера з метою виконання завдань;

б)       результат діяльності менеджерів;

в)       основна форма впливу менеджера на об'єкт управління з метою досягнення поставлених цілей;

г)       форма керівництва організацією.

 

16. Що є основною метою розробки і реалізації управлінських рішень на будь-якому рівні управління:

а) виконання виробничих завдань;

б)       отримання прибутку;

в)       досягнення великих прибутків;

г)       досягнення цілей організації.

 

17. Як можна класифікувати управлінські рішення за тривалістю дії:

а)       перспективні та діючі;

б)       перспективні та поточні;

в)       поточні та місячні;

г)       місячні та тижневі.

 

18. Процес впливу на людей для спрямування їх на досягнення певних цілей це:

а)       лідерство;

б)       керівництво;

в)       харизматична дія;

г)       комунікації;

д)       немає правильної відповіді.

 

19. Управлінська «сітка» Блейка-Мутона ґрунтується на припущенні, що:

а) існує дві сфери турботи менеджерів: прибутковість та рівень ризику капітальних інвестицій;

б)       існує три сфери турботи менеджерів: операційна, інвестиційна та фінансова діяльність;

в)       існує дві сфери турботи менеджерів: люди і виробництво;

г)       основна сфера турботи менеджерів - фінансовий результат діяльності фірми;

д)       існує дві сфери турботи менеджерів: обсяг виробництва та собівартість.

 

20. Відповідно до стильової шкали влади виділяють такі основні стилі керівництва:

а)       авторитарне, патерналістське та демократичне;

б)       патерналістське, ліберальне та демократичне;

в)       демократичне, авторитарне та ліберальне;

г)       ліберальне, патерналістське та харизматичне;

д)       харизматичне, автократичне та ліберальне.

 

21. До основних завдань управління людськими ресурсами міжнародних фірм належать:

а)       формування позитивних взаємовідносин між експатріантами і місцевими працівниками;

б)       створення умов для новаторства командного духу, прагнення до абсолютної якості;

в)       побудувати гнучку організаційну структуру управління;

г) формування чіткої системи влади і відповідності на всіх рівнях управління.

 

22. Адаптивний стиль співіснування штаб-квартири фірми та її закордонних підрозділів передбачає:

а)       пристосування до умов країни перебування;

б)       формування універсальних, нейтральних відносин, прийнятних для різних культур;

в)       синтез різних культур і формування єдиної «фірмової» культури корпорацій.

г) перенесення культури штаб-квартири на закордонні підрозділи.

 

23. До матеріальних методів стимулювання персоналу міжнародних фірм належать:

а)       основна заробітна плата, оплата харчування, подяки, цінні подарунки;

б)       подяки, публічне визнання, оплата житла, опціони;

в)       основна заробітна плата, надбавки, доплати, премії;

г)       основна заробітна плата, транспортні витрати, медичне страхування.

 

24. До нематеріальних методів стимулювання персоналу міжнародних фірм належать:

а) комісійні винагороди, просування по службі, призи, службова машина;

б)       витрати на навчання дітей, нагороди;

в)       доплати, премії, транспортні витрати, нагороди;

г)       подяки, нагороди, публічне визнання, службова кар'єра.

 

25. Змістовні моделі, що дають можливість ідентифікувати потребу або сукупність потреб, що сформувалися як результат мотивованого поведінки, - це:

а)       моделі мотивації, засновані на потребах;

б)       процесуальні моделі мотивації;

в)       «підкріплюючі» (reinforcement) модель мотивації.

 

26. Універсальна система винагород, придатна для будь-якого робітника в будь -якій країні, характерна для:

а)       американської моделі менеджменту;

б)       японської моделі менеджменту;

в)       соціалістичної моделі управління;

г)       Такої системи не існує.

 

27. Вкажіть основні типи стратегій ТНК:

а)       міжнародна;

б)       мультинаціональна;

в)       глобальна;

г)       транснаціональна;

д)       немає правильної відповіді;

е)       всі відповіді правильні.

 

28. Система звітності необхідна:

а)       для оцінки роботи операційних підрозділів;

б)       для оцінки діяльності керівників підрозділів;

в)       для забезпечення відповідних прибутків через виявлення відхилень від плану, що має сприяти виявленню сфер появи проблем;

г)       всі відповіді правильні.

 

29. Як називалася організація, яка започаткувала систему глобального прогнозування, моделювання та програмування, ініційовану міжнародними організаціями?

а)       Паризький клуб;

б)       Римський клуб;

в)       Швейцарський клуб;

г)       Генуезький клуб.

 

30. Які концепції глобального управління виділяють на сучасному етапі?

а)       синонімічна, національна, всесвітня, міжнародна;

б)       планетарна, концептуальна, цивілізаційна, комунікаційна;

в)       наднаціональна, міжнародна, інтегративна, всесвітня;

г)       синонімічна, планетарна, наднаціональна, цивілізаційна.

 

практичне завдання

 

На початку 90-х років американська компанія «Corning» та мексиканська компанія «Virto» заснували в Мексиці спільне підприємство з виробництва скла і скляних виробів з рівними частками. Бізнес-план нового підприємства доводив вигоди для обох учасників: сучасні технології та капітал американської компанії у поєднанні з дешевою робочою силою та іншими ресурсами в приймаючій країні являли собою вагомі конкурентні переваги отримання прибутку на ринках Північно-Американської угоди про вільну торгівлю.

Однак у процесі управління спільним підприємством виникли непередбачувані проблеми. Американські партнери були неприємно вражені повільністю прийняття рішень головними мексиканськими менеджерами. Уповільнений спосіб роботи мексиканців ускладнював складання виробничих графіків. Американцям здавалось, що мексиканська ввічливість означає спроби приховати проблеми чи невдачі. Крім того, у керівництва «Corning» склалось враження, що стиль продажу «Virto» є недостатньо агресивним.

Мексиканські менеджери також мали претензії до своїх американських колег. їм здавалось, що американці надзвичайно поспішають. Прямі і безпосередні висловлювання американців на нарадах та інших ділових зустрічах й обговореннях створювали конфліктні ситуації, оскільки мексиканський персонал часто відмовчувався і виглядав винним у проблемах. Мексиканські працівники вважали, що американські менеджери не висловлюють належної уваги до головних мексиканських менеджерів.

Комунікації ускладнювались і через мовні бар'єри. Тому через два роки всім стало зрозуміло, що подолати розбіжності неможливо, а тому досягнення запланованих цілей діяльності спільного підприємства малоймовірно. Підприємство довелось ліквідувати.

 

Запитання:

1. У чому причина невдачі спільного американо-мексиканського підприємства, наведеного в даній ситуації?

2. Які слід було б здійснити додаткові заходи в процесі створення спільного американо-мексиканського підприємства для забезпечення його успішної діяльності?

 

 

практичне завдання

 

Міжнародна корпорація «Джиллетт» зі штаб-квартирою у м. Бостон (США) є провідним у світі виробником різноманітних косметичних товарів, займаючи 25 % цього ринку. Товари цієї фірми продаються у всіх регіонах світу. В Україні корпорація присутня з 1992 р. і посідає перше місце у продажі товарів для гоління. «Джиллетт» діє в Україні через мережу українських дистриб’юторів, займаючи на цьому ринку переважну частку.

У 1975—1991 рр. головним керуючим і головою ради директорів був Колман Моклер, який після закінчення Гарвардської школи бізнесу пройшов у цій компанії всі ключові посади. За роки його керівництва корпорація «Джиллетт» від середнього рівня результатів здійснила справжній злет порівняно з ринком.

За період з 1986-го по 1996 р. віддача кожного долара інвестицій в акції «Джиллетт» зросла з 8 дол. США за попереднє десятиліття (1976—1986), як і для всього рин­ку, до майже 96 дол. за 1986—1996 рр. Цілком зрозуміло, що фірма «Ревлон», очолювана Дональдом Перельманом, намагалась купити «Джиллетт» у 1986 р., обіцяючи через десять років віддачу в 30 дол. США. Однак К. Моклеру вдалося витримати не тільки три атаки «Ревлона», а й інвестиційної групи «Коністон Партнерс». Хоча особисто К. Моклер на цій операції міг заробити кілька мільйонів доларів, це було б проти інтересів клієнтів, акціонерів та працівників компанії. Адже компанія мала секретні наукові розробки, які забезпечили виведення на світовий ринок таких нових продуктів, як «Сенсор» і «Мак-3». Тому в боротьбі за збереження контролю у раді директорів К. Моклер зі своєю командою провели переговори з тисячами приватних інвесторів, отримавши від них права представляти їхні інтереси і зберігши врешті-решт компанію, майбутня вартість якої перевершила найоптимістичніші прогнози. Якби навіть врахувати 44 % премію Перельмана в 1986 р., то сумарний прибуток від інвестицій усіх отриманих від нього грошей за продані акції був би втричі менший, ніж віддача від акцій «Джиллетт» у 1996 р.

Чимало дослідників вивчали причини успіху керівництва К. Мок­лера. Його колеги визначили три пріоритети в житті К. Моклера: сім’я, Гарвард, «Джиллетт». Навіть у найскладніший період 80-х років К. Моклер зберігав у своєму житті дивний баланс, проводячи чимало часу в сім’ї, відвідуючи церкву, активно працюючи в керівній раді Гарвардської школи бізнесу. Він став протестантом ще під час навчання на програмі МВА і перетворився з часом на лідера руху бізнесменів Бостона у впровадженні релігійних принципів і цінностей у корпоративну мораль. За класифікацією Дж. Коллінза, К. Моклер належав до рідкісної категорії керівників п’ятого рівня, ключові риси яких — скромність і воля. Успіхи вони пов’язують з діяльністю колег, однак відповідальність за невдачі беруть на себе.

На жаль, К. Моклеру не довелось побачити успіхи свого керівництва в 1996 р. 25 січня 1991 р. він помер у коридорі свого офісу від обширного інфаркту. Справа в тому, що керівництво компанії з добрих міркувань вирішило зробити пабліситі своєму лідеру і компанії, помістивши його фото на обкладинці журналу «Форбс», на якому К. Моклер стояв на вершині гори і переможно розмахував великою бритвою, у той час як переможені принишкли внизу. Однак колеги не врахували негативного ставлення свого лідера до будь-яких образів корпоративного Конана-переможця. Його дружина згадувала згодом: «Коли Колман помер і ми всі пішли на похорони, я оглянулась навколо і зрозуміла, скільки ж його оточувало любові. Це була людина, котра весь час проводила з людьми, які любили його, любили те, що вони разом робили, любили один одного вдома, на роботі, у його доброчинній діяльності. Всюди».

 

Питання

1. Знайдіть джерела успіху компанії «Джиллетт».

2. Проаналізуйте стиль керівництва К. Моклера у системі «управлінської решітки» Блейк—Моутон