
|
|
Главная \ Методичні вказівки \ Макро НАУ
Макро НАУ« Назад
Макро НАУ 03.10.2015 13:53
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ Національний авіаційний університет
Макроекономіка
Методичні вказівки до виконання домашньої роботи для студентів спеціальностей 7.050201 “Менеджмент організацій”, 7.050206 “Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності підприємства”, 7.050208 “Логістика”
Київ 2005
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ Національний авіаційний університет
Макроекономіка
Методичні вказівки до виконання домашньої роботи для студентів спеціальностей 7.050201 “Менеджмент організацій”, 7.050206 “Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності підприємства”, 7.050208 “Логістика”
Київ 2005
УДК 330.101.546(076.5) ББК У012.2р М 168
Укладач Л.І. Перевозчикова Рецензент Л.О. Городецька
Затверджено на засіданні науково-методично-редакційної ради Інституту економіки та менеджменту НАУ “25 ” травня 2005 року.
Макроекономіка: Методичні вказівки до виконання М 168 домашньої роботи /Уклад. Л.І.Перевозчикова – К.: НАУ. 2005. – 12 с.
Методичні вказівки містять завдання та методичні рекомендації щодо їх виконання. Призначені для студентів спеціальностей 7.050201 “Менеджмент організацій”, 7.050206 “Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності підприємства”, 7.050208 “Логістика”.
ЗАГАЛЬНІ МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ Основна мета викладання дисципліни – розкриття механізму формування національної економіки на основі макроекономічної теорії, концепцій, моделей, обґрунтованих світовою та вітчизняною наукою та апробованих економічною практикою. Завдання вивчення навчальної дисципліни є: - оволодіння науковими основами механізму функціонування національної економіки; - оволодіння методами розрахунку макроекономічних показників; - дослідження ролі держави в ринковому механізмі; - оволодіння методами побудови графіків. У результаті вивчення дисципліни студент повинен знати: - теоретичні основи макроекономічної теорії; - сутність основних понять та показників; - моделі економічної рівноваги; вміти: - розрахувати основні макроекономічні показники; - будувати графіки сукупного попиту та сукупної пропозиції, кошту та пропозиції грошей; - аналізувати залежність між інфляцією та безробіттям; - аналізувати погляди різних економічних шкіл.
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО ВИКОНАННЯДОМАШНЬОЇ РОБОТИ Основна мета роботи – набуття студентами умінь розраховувати та аналізувати макроекономічні показники та визначати економічну рівновагу в умовах ринку. Робота виконується на стандартних аркушах А- 4. Вибір варіанту роботи здійснюється за останньою цифрою залікової книжки. Вихідні дані для виконання домашньої роботи наведенні в табл. 1, 2, 3.
ЗМІСТ РОБОТИ
а) Незмінній швидкості обертання грошей б) При зростанні швидкості обертання на 10%.
Валовий внутрішній продукт (ВВП) (Gross Domestic Product, GDP) – це ринкова вартість усіх кінцевих товарів і послуг, які вироблені в країні за перший період часу (один рік). Показник ВВП Виробничим методом підсумовує додану вартість, створену всіма галузями економіки під час виробництва товарів та послуг. Розрахунок ВВП методом кінцевого використання (витратний метод) здійснюється підсумовуванням витрат усіх економічних одиниць, які використовують ВВП, - домогосподарств, фірм, держав та іноземців. Отже, ВВП (Y) за методом кінцевого використання – це сукупна вартість усіх товарів і послуг, необхідна для того, щоб викупити на ринку весь обсяг виробництва: Y = C + I + G + NX , де С – споживання (Consumtion), або кінцеві споживачі витрат домогосподарств на товари і послуги (за винятком витрат на придбання житла): витрати домогосподарства на предмети тривалого користування (автомобілі, телевізори...), товари поточного використання (хліб, молоко...), споживачі витрати на послуги (лікарів, перукарів...); I – інвестиції (Investment), або валові приватні внутрішні інвестиції. До валових приватних внутрішніх інвестицій відносяться витрати фірм на будівництво будівель і споруд, у тому числі житлове будівництво; витрати домогосподарств на придбання житла, обладнання, машин, механізмів, нових технологій, амортизація, амортизаційні відраховування, зміна товарно-матеріальних запасів; G – державні витрати (Goverment) органів влади на утримання армії, апарату управління, виплату заробітної плати працівникам державного сектору за відрахуванням трансфертів; NX – чистий експорт (Net Export). Чистий експорт товарів і послуг – це величина, на яку зарубіжні витрати на вітчизняні витрати на іноземні товари і послуги: NX = X – M. У межах розподільчого методу ВВП визначається як сума доходів, створених резидентами країни за рік. Розрахунок ВВП розподільчим (дохідним) методом підсумовує усі види чиникових доходів (чинники виробництва: праця і капітал, які беруть участь у виробничому процесі), а також включає два компоненти (амортизаційні витрати і непрямі податки на бізнес), які не є доходами. ВВП має такі складові: 1.Амортизаційні витрати. 2.Чисті непрямі податки на бізнес = повні непрямі податки на бізнес - субсидії. Фірми розглядають ці податки як витрати виробництва і тому додають їх до цін на продукти. До непрямих податків на бізнес належать податок на додану вартість, акцизи, мито, ліцензійні платежі. 3.Заробітна плата, внески підприємств на соціальне страхування та у різні фонди. 4.Рентні платежі — прибуток (дохід), що його отримують власники нерухомості, включаючи приписану (умовно нараховану) ренту за проживання у власних будинках. Приписана вартість — вартість товарів та послуг, які не продаються на ринку і не мають ринкової ціни. Орендна плата, яку власникові будинку довелося б сплатити за умови, якби він орендував аналогічний будинок або якби його будинок дійсно здавався в оренду, є імпутованою рентою, і входить у рахунки ВВП і як витрати, і як доходи власника будинку. 5.Чисті відсотки — різниця між відсотковими платежами фірм іншим секторам економіки та відсотковими платежами, що їх фірми отримали від інших секторів. 6.Дохід від власності — чистий прибуток підприємств, які перебувають у приватній власності. 7.Прибуток корпорацій — податок на прибуток корпорацій, що його одержує уряд, дивіденди акціонерам, нерозподілений прибуток корпорацій. Ці нерозподілені доходи корпорацій поряд із відрахуваннями на відновлення споживаного капіталу інвестуються або зразу, або в майбутньому на створення нових підприємств і закупівлю обладнання. У національних рахунках України підрахунок ВВП розподільчим методом охоплює такі економічні категорії:
Реальний ВВП розраховується за допомогою формули дефлятора. Дефлятор ВВП, або індекс ВВП — індекс цін, який використовується для коригування номінального ВВП з урахуванням інфляції або дефляції і одержання на цій основі реального ВВП:
Гранична схильність до заощадження (MPS — Maginal Propensity to save) — це величина додаткового заощадження з однієї додаткової грошової одиниці використовуваного доходу, або показник того, на скільки одиниць зміниться обсяг заощадження за умови зміни використовуваного доходу на одиницю: , де DS — приріст заощаджень; DY — приріст використовуваного доходу. Оскільки частина кожної грошової одиниці (гривні), яка не споживається, обов'язково заощаджується, то
Кількість грошей, яка необхідна для укладання угод, визначається за допомогою рівняння кількісної теорії грошей, яке має вигляд: , де М — кількість грошей в обігу; V— швидкість обертання грошей; Р — рівень цін; Y— обсяг випуску у реальному вираженні. Рівняння показує зв'язок між сумою грошей та загальним обсягом операцій в економіці. PY— номінальний ВВП. МV— кількість грошей, які мають бути сплачені при закупівлі виробленої продукції. Функція транс акційного попиту на гроші має вигляд: , де k — кембриджський коефіцієнт, обернено пропорційний швидкості обертання грошей. Реальна величина транс акційного попиту виражається такою функцією: . Графік функції представлений на рис. 1. Кут нахилу лінії транс акційного попиту завжди менший за 45°, оскільки величина k на практиці набуває значення від 1/4 до 1/5.
Рис. 1. Функція транс акційного попиту на гроші У стабільній ринковій економіці, за результатами емпіричних досліджень, швидкість обертання грошової маси на рік становить від 4 до 5 обертів. Згідно міжнародних стандартів все населення можна поділити на три категорії: - зайняті; - безробітні; - особи поза робочою силою. Зайняті – люди, котрі виконують якусь оплачувану роботу, а також ті, що мають роботу, але тимчасово не працюють через хворобу, страйк чи відпустку. Безробітні – це особи віком 15-70 років, які: - не мають роботи; - шукають роботу; - готові розпочати або розпочинають роботу протягом наступних двох тижнів; - зайшли роботу та чекають відповіді; - зареєстровані в службі зайнятості; - навчаються за направленням служби зайнятості. Зайняті та безробітні складають економічне активне населення до робочої сили. Розрізняють рівні зайнятості за статтю, віковими групами, місцем проживання. Рівень зайнятості по країні можливо визначити як відношення зайнятих до осіб віком від 15 років і старші.
Навчально-методичне видання
макроекономіка
Методичні вказівки до виконання домашньої роботи для студентів спеціальностей 7.050201 “Менеджмент організацій”, 7.050206 “Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності підприємства”, 7.050208 “Логістика”
Укладач Перевозчикова Лариса Іванівна
В авторській редакції
Підп. до друку 16.09.05. Формат 60х84/16. Папір офс. 0,75 Офс. друк. Ум. фарбовідб. 4. Ум. друк.арк. 0,70. Обл.– вид.арк. Тираж 100 прим. Замовлення № 167-1. Вид. № 93/ІІІ
Видавництво НАУ 03680. Київ-680, проспект Космонавта Комарова, 1
Свідоцтво про внесення до Державного реєстру ДК №977 від 05.07.2002
КомментарииКомментариев пока нет Пожалуйста, авторизуйтесь, чтобы оставить комментарий. |