|
|
Главная \ Методичні вказівки \ МАКРОФІНАНСОВЕ ПЛАНУВАННЯ
МАКРОФІНАНСОВЕ ПЛАНУВАННЯ« Назад
МАКРОФІНАНСОВЕ ПЛАНУВАННЯ 21.08.2015 03:48
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ДВНЗ «КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені ВАДИМА ГЕТЬМАНА»
ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ
К А Ф Е Д Р А Ф І Н А Н С І В
Методичні матеріали щодо змісту та організації самостійної роботи студентів, поточного і підсумкового контролю їх знань з дисципліни «МАКРОФІНАНСОВЕ ПЛАНУВАННЯ» для студентів IV курсу напрям підготовки «Фінанси і кредит» спеціалізація 6508 «Фінанси»
Київ КНЕУ – 2014
ЗМІСТ
1. ВСТУП
Навчальна дисципліна «Макрофінансове планування» займає чільне місце у підготовці бакалаврів з фінансів і вивчає конкретну функцію державного фінансового менеджменту, пов’язану з планомірним формуванням, розподілом і використанням фінансових ресурсів держави з метою досягнення та підтримки збалансованості, фінансової стійкості економіки, отримання доходів, прибутків та фінансового забезпечення розв’язуваних економічних та соціальних завдань. ЇЇ вивчення засновується на опрацюванні блоку економічних дисциплін, знаннях, отриманих з базової фундаментальної дисципліни «Фінанси» та прикладних дисциплін «Бюджетна система», «Податкова система» і «Місцеві фінанси», «Макрофінансовий аналіз». Вона органічно пов’язана з дисциплінами «Бюджетний менеджмент», «Макрофінансове бюджетування», «Державний фінансовий ризик-менеджмент», «Управління державним боргом», «Податковий менеджмент», які вивчаються після опанування даного курсу на магістерських програмах. Дисципліна є теоретико-прикладною: у теоретичному плані вона повинна поглибити фундаментальні знання щодо управління макроекономічної сферою фінансової системи – державних фінансів; у прикладному плані – інтегрувати отримані базові знання з новітніми технологіями планування фінансових ресурсів держави для формування у студентів практичних навичок ефективного процесу розроблення і затвердження фінансових планів як засобу збалансування фінансових потреб і можливостей держави. Мета опанування дисципліни – формування знань з організації та функціонування фінансового планування на рівні держави, а також набуття практичних навичок з розробки, складання та затвердження планів формування, розподілу та використання фінансових ресурсів на макрорівні. Основні завдання: ¨ вивчення теоретичних та організаційних основ макрофінансового планування; ¨ вивчення прийомів і методів, що використовують в процесі державного фінансового планування, відповідні суб’єкти та доцільність їх використання; ¨ оволодіння стратегією планування в сфері державних фінансів, та моніторингу основних факторів, що впливають на фінансову стійкість та платоспроможність держави; ¨формування навичок щодо аналізу фінансових ризиків на макрорівні та визначення переваг в процесі прийняття фінансових рішень щодо ефективного формування, розподілу і використання державних фінансових ресурсів; ¨вивчення технологій та опанування техніки та методики ефективного планування формування фінансових ресурсів, розподілу та використання коштів держави. Предмет дисципліни – це теоретичні та прагматичні аспекти планування фінансових ресурсів держави з метою їх збалансування. У результаті вивчення дисципліни «Макрофінансове планування» студенти мають: Знати: ü теоретичні основи фінансового планування на макрорівні; ü організаційні засади макрофінансового планування; ü систему методів та інструментів макрофінансового планування; ü необхідні умови для реалізації макрофінансового планування. Уміти: ü здійснювати розрахунок планових показників кожного з видів фінансових планів; ü обирати необхідні методи та інструменти планування для досягнення найкращого результату; ü аналізувати та оцінювати показники загальнодержавних планів та планів на рівні розпорядників і одержувачів коштів; ü здійснювати розрахунки щодо бюджетного планування; ü оцінювати та управляти ризиками для макрофінансового планування. Розуміти: ü закономірності у сфері макрофінансового планування: системі його організації, етапах його реалізації, його зв’язку з прогнозуванням та управлінням ризиками; ü особливості формування бюджетів у державі, цільових фондів та балансів державних підприємств; ü систему фінансових планів у державі.
Відповідно дисципліна зорієнтована на формування наступних компетенцій: І. Ключові інструментальні компетентності
ІІ. Ключові міжособистісні компетентності
ІІІ. Ключові системні компетентності
Результатом опанування дисципліни є формування у студентів таких професійні компетенції:
Сфера реалізації набутих знань в майбутній професії – система органів управління державними фінансами: Міністерство фінансів України та Автономної республіки Крим, фінансові управління обласних, районних та міських державних адміністрацій, підрозділи державної фінансової інспекції, органи державної податкової служби, Рахункова палата України, дирекції та відділення Пенсійного фонду і фондів державного соціального страхування; державні підприємства.
2. ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ДИСЦИПЛІНИ Тематичний план дисципліни «Макрофінансове планування» для спеціальності 6508
3. Зміст дисципліни за темами
Тема 1. Сутність та необхідність макрофінансового планування. Поняття макрофінансового планування. Суб'єкти, об'єкт і предмет дисципліни «Макрофінансове планування». Сфера застосування макрофінансового планування і його призначення. Сутність та зміст фінансового планування на макрорівні, його відмінність від планування фінансової діяльності і ресурсів мікрорівня. . Необхідність та завдання макрофінансового планування у сучасних фінансових відносинах макрорівня. Взаємозв’язок фінансової політики держави та макрофінансового планування. Принципи макрофінансового планування: принцип цілеспрямованості та пріоритетності, принцип системності та комплексності, принцип аналогій та наукової обґрунтованості, принцип багаторівневого описання, принцип інформаційної узгодженості, принцип альтернативності, принцип безперервності, принцип верифікації, ефективність планування . Директивне та індикативне фінансове планування, їх поєднання в організації макрофінансового планування. Теоретичні основи організації макрофінансового планування. Типологія макрофінансового планування: поточне, оперативне та перспективне макрофінансове планування. Види макрофінансового планування: загальнодержавне, регіональне, галузеве (бюджетне, планування позабюджетних фондів, боргове планування), базове (фінансове планування на рівні бюджетних установ та підприємств державного сектору). Макрофінансове прогнозування як необхідний інструмент для здійснення макрофінансового планування. Поняття макрофінансового прогнозування, методи макрофінансового прогнозування основних показників для наступного здійснення макрофінансового планування.
Тема 2. Організаційні засади макрофінансового планування. Макрофінансове планування як організаційно-управлінська діяльність, система його здійснення. Взаємозв’язок макрофінансового планування і інших функцій державного фінансового менеджменту. Суб’єкти макрофінансового планування: координуючі, забезпечуючі, контролюючі, виконуючі, пов’язані з плануванням. Система органів, що забезпечують державне фінансове планування, розмежування функцій і повноважень між ними. Українська практика становлення системи макрофінансового планування. Зарубіжний досвід організації макрофінансового планування. Нормативне регулювання макрофінансового планування в Україні. Ієрархія нормативних документів при макрофінансовому плануванні. Правові та організаційні аспекти складання фінансових планів на макрорівні. Методичне забезпечення реалізації макрофінансового планування в Україні. Поняття, необхідність і значення рівнів макрофінансового планування. Суб’єкти макрофінансового планування базового рівня. Система довгострокових, поточних і оперативних фінансових планів на макрорівні, їх взаємодоповнюваність. Оптимальна організація макрофінансового планування, її критерії.
Тема 3. Етапи, методи та інструменти макрофінансового планування. Процес макрофінансового планування,його зміст та послідовність виконання. Етапи фінансового планування на макрорівні. Багатовимірність вивчення макрофінансового планування: вертикальна статична модель та послідовність виконання етапів. Необхідні умови здійснення макрофінансового планування, найкращий алгоритм та межа досягнення результатів. Методи макрофінансового планування: метод коефіцієнтів (екстраполяції), метод прямого рахунку, аналітичний метод (індексний метод), балансовий метод, метод оптимізації планових рішень, програмно-цільовий метод, методи економіко-математичного моделювання, нормативний метод. Переваги й недоліки основних методів прогнозування та їх призначення для прогнозу макрофінансових показників: методи екстраполяції, статистичні методи, методи регресії, метод прямого розрахунку, стохастичні методи, метод експоненціального згладжування, методи прогнозування за допомогою ковзного середнього, економетричне моделювання, експертні методи. Інструменти макрофінансового планування. Технології економічного аналізу, які використовуються для макрофінансового фінансового планування: горизонтальний, вертикальний, трендовий та факторний аналіз. Макрофінансове бюджетування. Контролінг фінансів державних підприємств та бюджетних установ. Послідовність фінансового планування на рівні розпорядників бюджетних коштів, вибір методів та інструментів планування згідно з його завданнями. Процес фінансового планування в державному секторі економіки. Методи та інструменти державного фінансового планування залежно від завдань державних підприємств. Інструменти планування фінансової діяльності підприємств.
Тема 4. Система фінансових планів на макрорівні в Україні. Класифікація фінансових планів на макрорівні. Поділ довгострокових, поточних і оперативних фінансових планів за їх призначенням. Вертикальна ієрархія фінансових планів при макрофінансовому плануванні: її необхідність та особливості. Зміст, призначення та характеристика балансів доходів і витрат державних підприємств, бюджетних установ; балансів доходів і витрат міністерств, відомств, державних комітетів, центральних органів влади; балансів доходів і витрат типових бюджетних установ, окремо та за групами (зведених). Зміст, призначення та характеристика балансів фінансових ресурсів адміністративних територій: областей, районів, міст, територіальних громад. Взаємозв’язок балансу фінансових ресурсів і витрат держави та платіжного балансу, їхнє призначення і використання. Особливості планування державного бюджету та місцевих бюджетів як специфічних фінансових планів макрорівня. Доцільність виокремлення цільових фондів всередині бюджетів та форми їхнього планування. Необхідність планування фінансових балансів відокремлених державних фінансових ресурсів - позабюджетних фондів.
Тема 5. Макрофінансовий аналіз в системі планування державних фінансів. Сутність та завданнямакрофінансового аналізу при макрофінансовому плануванні. Принципи макрофінансового аналізу: науковість, об’єктивність, системність та комплексність, оперативність, дієвість, ефективність. Показники макрофінансового аналізу: кількісні та якісні, абсолютні та відносні. Класифікація планових макрофінансових показників: основні, похідні, директивні, розрахункові. Норми та нормативи: обов’язкові та факультативні, узагальнені та деталізовані, матеріальні та фінансові, абсолютні та відносні. Результати фінансового аналізу на державному рівні та їх використання у макрофінансовому плануванні. Поняття державних пріоритетів, їхнє визначення та зв’язок із макрофінансовим плануванням. Методи аналізу для вибору пріоритетів та можливостей для макрофінансового планування. Діагностика державних пріоритетів в Україні, порівняння декларованих пріоритетів, ранжування пріоритетів за результатами проведеного аналізу. Прогнозні макрофінансові показники та їх значення в макрофінансовому плануванні. Сценарний макроекономічний аналіз в системі аналізу макрофінансових показників. Використання сценарного аналізу в Україні. Зарубіжний досвід складання та використання фінансових сценаріїв. Інструментарій аналізу даних про доходи і видатки державного сектору економіки. Дослідження та методика оцінки бюджетних показників: доходи, видатки, дефіцит, борг на державному та місцевому рівнях. Фінансовий аналіз використання ресурсів держави, застосування його результатів у макрофінансовому плануванні.
Тема 6. Стратегічне макрофінансове планування. Стратегічне планування державної політики як основа для реалізації наступного етапу макрофінансового планування. Застосування планування для зосередження матеріальних, трудових та фінансових ресурсів держави на досягненні визначеної у стратегічних документах мети. Загальнодержавне та галузеве стратегічне планування. Поняття стратегії і тактики. Види стратегічних документів, їхня ієрархія та роль у реалізації планування. Принципи організації макрофінансового стратегічного планування. Українська практика складання довгострокових програм, прогнозів. Основні проблеми розробки таких документів: розпорошення відповідальності за виконання, відсутність пріоритезації та зв’язку з наявними фінансовими ресурсами. Особливий вид стратегічних програм – державні цільові програми. Досвід зарубіжних країн у складанні стратегічних документів, місце довгострокових фіскальних стратегій у системі стратегічних документів. Шляхи удосконалення практики стратегічного планування в Україні: оптимізація існуючої неефективної системи та впровадження практики стратегічного планування. Реалізація державної стратегії головним розпорядником коштів шляхом розробки плану надання бюджетних послуг. Підходи до формування стратегії: угода про надання послуг, стратегічний план. Поняття стратегічного плану діяльності головного розпорядника – зарубіжний досвід. Структура стратегічного плану: обов`язкові та додаткові елементи. Характеристика основних компонентів стратегічного плану: головної мети, цілей, завдань та заходів. Відмінність стратегій головного розпорядника від його завдань та заходів. Індикатори виконання стратегічного плану. Взаємозв’язок очікуваних результатів (індикаторів), заявлених у стратегічному плані, з макроекономічними показниками економічного і соціального розвитку країни та з державними стандартами надання послуг.
Тема 7. Поточне та оперативне макрофінансове планування. Необхідність застосування поточного та оперативного макрофінансового планування, його місце в макрофінансовому плануванні. Відмінності поточних планів від їх оперативного коригування. Використання результатів стратегічних планів та макроекономічних прогнозів під час поточного та оперативного планування. Види поточних та оперативних планів в Україні, взаємозв’язок між їхніми розробниками та плановими документами. Сфера застосування, розробка та складання поточних фінансових планів у макрофінансовому плануванні. Система поточних фінансових планів та призначення кожного з них. Коригування, пов’язування із супутніми документами і конкретизація поточних фінансових планів. Розробка оперативних фінансових документів у державному секторі економіки. Форми, послідовність їх складання. Призначення оперативних фінансових документів. Створення і підтримка дієвої системи контролю і аналізу, розробка процедури внесення змін до оперативних фінансових планів. Реалізація оперативного фінансового планування у періоди економічної кризи або при виникненні форсмажорних обставин: техногенні катастрофи, стихійні лиха, військові конфлікти. Контроль за виконанням фінансових планів на макрорівні: сутність, значення, інструментарій.
Тема 8. Організація та зміст бюджетного планування в системі макрофінансового планування. Місце бюджетних планів в системі макрофінансового планування. Види бюджетних планів та методи бюджетного планування. Формати бюджетів: постатейний, за функціями і за програмами. Терміни бюджетного планування: середньострокові і річні бюджети. Методика визначення бюджетних показників при плануванні. Бюджетні прогнози як частина бюджетних планів. Статичні та ковзні середньострокові бюджети. Організація бюджетного планування. Взаємозв’язок планування бюджетних доходів та бюджетних видатків. Значення запиту головного розпорядника коштів для бюджетного плану. Бюджетна програма як основна одиниця сучасного бюджетного планування. Врахування бюджетних обмежень при бюджетному плануванні. Реалії бюджетного планування в Україні в умовах високого соціального навантаження на бюджет. Обґрунтованість та особливості планування поточних видатків бюджету. Особливості планування капітальних видатків бюджету. Необхідність планування видатків розвитку з бюджетів. Планування кредитування та фінансування бюджетів.
Тема 9. Концепція бюджетування на макрорівні. Поняття макрофінансового бюджетування як технології найбільш ефективного управління бюджетними ресурсами з використанням найпрогресивніших методів бюджетного планування. Сутність, завдання та принципи макрофінансового бюджетування.Зв’язок бюджетування з макрофінансовим плануванням. Умови макрофінансового бюджетування: система послуг, які надає держава у особі розпорядників коштів; значна свобода розпорядника при плануванні фінансових потоків при високій відповідальності за результати планування своєї діяльності. Система програмних документів на макрорівні та здійснення фінансового програмування. Поєднання стратегічного макрофінансового планування із бюджетуванням. Особливості бюджетування на рівні місцевої влади. Планування бюджетів у складі програмно-цільового бюджетування в Україні, його аналоги у зарубіжних країнах. Інструменти бюджетування у макрофінансовому плануванні: середньострокові бюджети, .стратегічні плани розпорядників коштів, бюджетні запити, бюджетні програми. Методи оцінки та вибору програм, які включаються в бюджетний план. Система фінансових потоків суб’єкта господарювання державного сектору економіки, їх характеристика. Поняття та функції бюджетування на рівні державних підприємств. Завдання та інструменти бюджетування на рівні державних підприємств.
Тема 10. Фінансове планування державних цільових фондів. Необхідність виділення цільових фондів для підвищення ефективності макрофінансового планування. Поняття цільового фонду, його ознаки, організаційні підходи до його планування. Бюджетні та позабюджетні цільові фонди. Види державних цільових фондів: економічні, соціальні (страхові), науково-дослідні, стабілізаційні (резервні). Система планування цільових державних фондів в Україні. Планування цільових фондів у складі бюджетів. Дія принципу збалансованості при здійснення видатків з Державного бюджету України на фінансування державних цільових фондів. Покриття з бюджету частини витрат Пенсійного фонду України. Вплив демографічної ситуації в Україні на збалансованість Пенсійного фонду України у довгостроковій перспективі. Особливості планування Пенсійного фонду. Пошук оптимальної системи цільових фондів в умовах реформ державних фінансів. Реформування пенсійної системи. Витрати бюджетів на загальнодержавне соціальне страхування, їх планування та критерії ефективності. Альтернативні способи фінансування виплат на соціальний захист та соціальне забезпечення. Необхідність планування науково-дослідних та інноваційних цільових фондів. Виділення бюджетних цільових фондів. Спеціальний фонд бюджету в Україні: особливості його функціонування і перешкоди для бюджетування. Стабілізаційний фонд бюджету як один із видів економічних цільових фондів. Доцільність стабілізаційного фонду в Україні: невдалий досвід і можливі шляхи створення. Досвід зарубіжних країн у плануванні та використанні коштів стабілізаційного фонду бюджету. Дискусійні питання щодо мети і напрямів використання коштів такого фонду.
Тема 11. Особливості планування фінансових потоків суб’єктів державного сектора економіки. Фінансовий план підприємства державного сектору економіки. Місце фінансових планів підприємств та установ з державною або комунальною формою власності у системі макрофінансового планування. Особливості, терміни і завдання планування фінансових потоків підприємства з державною формою власності. Періодичність планування, методи планування, види планів. Органи, уповноважені управляти державним майном, державними комерційними та казенними підприємствами, корпоративними правами держави, акціонерними, холдинговими компаніями та іншими суб'єктами господарювання, у статутному фонді яких більше 50 відсотків акцій (часток, паїв) належать державі, та їх дочірніми підприємствами. Фонд державного майна України, його значення в плануванні фінансової діяльності підприємств державного сектору економіки. Завдання фінансового планування підприємств державного сектору економіки: виконання робіт та надання послуг: збереження самоокупності, не обов’язкова значна прибутковість. Завдання планування фінансових потоків бюджетних установ у мережі головного розпорядника коштів: виконання робіт та надання послуг у межах державних функцій та із збереженням державних стандартів за бюджетні кошти, без отримання прибутку. Організація фінансового планування головних розпорядників коштів та підприємств з державною або комунальною власністю. Послідовність та етапи фінансового планування на підприємствах та установах, їх зв’язок із бюджетним періодом. Порядок складання та затвердження фінансових планів державних підприємств, акціонерних, холдингових компаній та інших суб'єктів господарювання, у статутному фонді яких більше 50 відсотків акцій (часток, паїв) належать державі, та їх дочірніх підприємств. Роль прогнозування у фінансовому плануванні на підприємствах та установах державного сектору економіки, його реалізація. Документальне оформлення фінансового планування на підприємствах та установах з державною формою власності. Контроль за виконанням фінансових планів підприємств державного сектору економіки. Механізм державного замовлення у макрофінансовому плануванні. Організація планування та принципи процедури здійснення державних закупівель.
Тема 12. Ризик-менеджмент розробки планових документів макрорівня. Ризик як об’єктивна складова макрофінансового середовища та можливості його врахування під час макрофінансового планування. Природа, сутність та класифікація фінансових ризиків макрорівня. Державний фінансовий ризик-менеджмент як інструмент забезпечення ефективності макрофінансового планування. Місце державного фінансового ризик-менеджменту в системі управління державними фінансами. Необхідні умови реалізації ризик-менеджменту. Ризик-менеджмент в стратегічному фінансовому плануванні на макрорівні. Сфери застосування ризик-менеджменту у макрофінансовому плануванні: ризики отримання доходів, ризики неефективного використання видатків, ризики погіршення макроекономічних показників, боргові ризики, валютні ризики. Політичні ризики та особливості управління ними при макрофінансовому плануванні. Сутність та зміст ризиків в державному секторі економіки. Критерії ефективності державного сектора економіки. Виконання фінансових планів суб’єктами господарювання державного сектора. Аналіз ризиків на основі оцінки фінансового стану державного підприємства та ефективності його управління. Бізнес-план розвитку підприємства: соціально-економічні наслідки реалізації бізнес-плану. Критерії визначення оптимального варіанта реформування підприємства: ефект реформування, бюджетний ефект; господарський (комерційний) ефект; соціально-економічний ефект; еколого-економічний ефект; ефект капіталізації підприємства. Прогнозування наслідків та оцінка впливу на стан фінансової безпеки держави приватизації деяких категорій підприємств. Оцінка ризиків та їх врахування в макрофінансових планах. Інструментарій кількісної оцінки фінансового ризику держави. Сценарний аналіз та аналіз чутливості як інструмент державного фінансового ризик-менеджменту. Розробка сценаріїв макрофінансових планів з врахуванням ризиків. Фінансова безпека держави як один з основних критеріїв макрофінансового планування. Фінансові ризики та фінансова безпека держави. Інтегрований ризик-менеджмент та система оперативного реагування щодо ризиків на макрорівні.
Тема 13. Світові моделі фінансового планування на макрорівні. Досвід макрофінансового планування таких країн як Франція, Польща, Російська федерація. Особливості та негативні наслідки фінансового планування у Греції, Японії, Аргентині. Система фінансових планів зарубіжних країн: загальноприйняті спільні елементи та особливості кожної країни. Типові поєднання планових документів зарубіжних країн. Централізовані фонди держави ( в т.ч. бюджети) та державне господарство в розвинених країнах. Фінансова політика Європейського союзу, організація фінансового планування в ЄС та в країнах його членах. Моделі оцінки фіскальної стійкості держави за рекомендаціями міжнародних фінансових інституцій та організацій. Циклічно-скоригований баланс. Моделі боргового ризик-менеджменту у світі. Огляд практики фінансового планування та управління ризиками в секторі державного менеджменту в країнах з розвиненою економікою: досвід Канади та Великобританії, Австралії та Нової Зеландії. Світовий досвід побудови інституційних систем управління державною власністю (Швеція, Австрія, Італія). Система державних фінансових програм у розвинених країнах, рівень її деталізації та вибір пріоритетів для макрофінансового планування. Соціально-орієнтоване планування: основною одиницею для розрахунку є громадянин. Планування, орієнтоване на виконання державою її функцій: основною одиницею для планування є державні заходи. Світовий досвід встановлення рівня врахування при плануванні показників фінансової безпеки держави.
4. Плани семінарських занять
Для денної форми навчання з дисципліни «Макрофінансове планування» передбачено проведення семінарських та практичних занять згідно навчального плану та розкладу занять. Метою семінарського заняття є організація обговорення зі студентами тих тем дисципліни, які винесені на семінарські заняття. Семінарські заняття з дисципліни «Макрофінансове планування» проводяться у формі співбесіди студентів з викладачем, обговорення та розв’язку проблемних питань. Практичні заняття мають на меті організацію викладачем детального розгляду студентами окремих теоретичних положень дисципліни «Макрофінансового планування» та формування навичок їх практичного застосування шляхом виконання практичних завдань у вигляді вирішення ситуаційних задач та розгляду їх результатів, роботи з кейсами, підготовки аналітичних записок тощо.
Глобальні компетентності дисципліни:
Загальні компетентності дисципліни:
інструментальні
міжособистісні
системні
Заняття 1. Тема: Сутність та необхідність макрофінансового планування. Фахові компетентності: - визначати сутність фінансового планування на макрорівні, знати відмінність від планування фінансової діяльності і фінансових ресурсів суб’єктів мікрорівня; - виокремлювати та правильно інтерпретувати принципи макрофінансового планування; - правильно визначати та застосовувати методи макрофінансового прогнозування. І. Усне опитування
ІІ. Виконання практичних та ситуаційних завдань. Охарактеризувати взаємозв’язок та відмінність макрофінансового планування від планування фінансової діяльності і фінансових ресурсів суб’єктів мікрорівня. Встановити розбіжності в трактуваннях основних понять на різних рівнях планування фінансової системи. Вид заняття: розгорнута бесіда, дискусія з елементами аналізу, розв’язання проблемних питань. Види робіт: відповіді, виконання ситуаційних завдань. Література: [4, 5,6, 7, 8, 11, 17, 22, 30,34, 49, 50, 54,57]
Заняття 2. Тема: Організаційні засади макрофінансового планування. Фахові компетентності: - знати організацію процесу фінансового планування держави; - виокремлювати та правильно інтерпретувати нормативно-правове забезпечення на макрорівні; - визначати суб’єктів в сфері планування державних фінансів, їх права та обов’язки. І. Усне опитування
ІІ. Виконання практичних та ситуаційних завдань. Систематизувати нормативно-правове та інструктивно-методичне забезпечення державного фінансового планування в Україні. Виявити дискусійні положення та неврегульовані питання окремих законодавчих актів. Вид заняття: дискусія з елементами аналізу, колоквіум. Види робіт: відповіді і захист досліджень. Література: [3,4,5, 6, 17, 20, 26, 27, 28, 34-44, 47, 48, 57,85, 87, 93, 101, 107, 111-118, 120]
Заняття 3. Тема: Етапи, методи та інструменти фінансового планування на макрорівні. Фахові компетентності: - знати особливості етапів розробки, складання та затвердження фінансових планів в державному секторі економіки; - розуміти організацію макрофінансового планування, вміти пояснювати взаємозв’язки між його суб’єктами; - вміти застосовувати на практиці методи планування державних фінансів; - знати переваги і недоліки технологій макрофінансового планування. І. Усне опитування
4. Технології планування державних фінансів. 5. Процес фінансового планування в державному секторі економіки. ІІ. Виконання практичних та ситуаційних завдань. На основі обраного методу планування та звітних даних Міністерства економічного розвитку і торгівлі, Міністерства фінансів України та Державної казначейської служби України проаналізувати залежність між зростанням цін на енергоресурси, невиконанням державних цільових програм і прогнозних показників Державного бюджету України. Вид заняття: бесіда, конференція з презентаціями виконаних завдань, колоквіум. Види робіт: відповіді і захист досліджень. Література: [6, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 20, 21, 26, 29, 30, 45, 119, 121]
Заняття 4. Тема: Система фінансових планів на макрорівні в Україні. Фахові компетентності: - визначати сутність фінансових планів на макрорівні, їх види; - розуміти організацію складання, призначення та давати характеристику балансам фінансових ресурсів суб’єктів економіки; - оцінювати взаємозв’язок між балансом фінансових ресурсів держави та платіжного балансу; - знати особливості планування централізованих фондів держави. І. Усне опитування
ІІ. Виконання практичних та ситуаційних завдань. За даними квартального та річного звітів Державної казначейської служби України, Міністерства фінансів, служби статистики та Національного Банку України за останні три роки оцінити взаємозв’язок між балансом доходів і витрат держави та платіжним балансом. Вид заняття: прес-конференція, дискусія з елементами аналізу, розв’язання практичних завдань. Види робіт: вирішення ситуаційних задач і захист досліджень. Література: [6, 8, 9, 20, 22, 26, 27, 32, 34, 35, 107,108, 122-126]
Заняття 5. Тема: Макрофінансовий аналіз в системі планування державних фінансів. Фахові компетентності: - визначати сутність завданнята принципимакрофінансового аналізу; - розуміти показники макрофінансового аналізу, вміти їх розраховувати та інтерпретувати; - встановлювати та оцінювати державні пріоритети; - застосовувати сценарний аналіз в практиці розробки фінансових планів. І. Усне опитування
ІІ. Виконання практичних та ситуаційних завдань. За даними річних звітів органів фінансового управління за останні три роки визначити кількісні та якісні, абсолютні та відносні, основні та похідні, директивні та розрахункові. Пояснити їх взаємозв’язок. Вид заняття: розгорнута бесіда, ділова гра. Види робіт: робота в малих творчих групах, вирішення ситуаційних задач і захист досліджень. Література: [1, 9, 11, 15, 16, 17, 26, 30, 45, 51, 55, 60, 61, 64, 65, 67, 75, 77, 79, 80, 88, 98]
Заняття 6. Тема: Стратегічне макрофінансове планування Фахові компетентності: - знати принципи організації та види макрофінансового стратегічного планування; - розуміти різні види стратегічних документів, їхню підпорядкованість та роль у реалізації планування на макрорівні; - орієнтуватися в методиці розробки стратегічного плану діяльності головного розпорядника бюджетних коштів. І. Усне опитування
ІІ. Виконання практичних та ситуаційних завдань. Проаналізувати вітчизняні реалії та досвід зарубіжних країн у складанні стратегічних документів. Зазначити можливості вдосконалення державного фінансового стратегічного планування в Україні. Вид заняття: колоквіум Види робіт: вирішення ситуаційних задач і захист досліджень. Література: [18, 19, 20, 26, 27, 31, 34, 35, 46, 51, 56, 73, 91, 93, 94, 104]
Заняття 7. Тема: Поточне та оперативне макрофінансове планування Фахові компетентності: - визначати сутність та необхідність застосування поточного та оперативного макрофінансового планування; - знати порядок розробки та складання поточних та оперативних фінансових планів на макрорівні; - здійснювати моніторинг та коригування фінансових планів держави; - розуміти послідовність складання та форми оперативних фінансових документів у державному секторі економіки. І. Усне опитування
ІІ. Виконання практичних та ситуаційних завдань. Відстежити реалізація оперативного макрофінансового планування у періоди економічної кризи або при виникненні форсмажорних обставин (техногенні катастрофи, стихійні лиха, військові конфлікти) в вітчизняній практиці та світовому просторі. Зазначити спільні риси та відмінності, зробити висновки. Вид заняття: «мозковий штурм», дискусія з елементами аналізу, розв’язання практичних завдань. Види робіт: відповіді і захист досліджень. Література: [6, 7, 28, 58, 68, 71, 77, 90, 105, 106, 108, 119, 120, 121,122]
Заняття 8. Модульний контроль за темами 1-7.
Заняття 9. Тема: Організація та зміст бюджетного планування в системі макрофінансового планування. Фахові компетентності: - визначати види бюджетних планів та застосовувати методи бюджетного планування; - розуміти організацію бюджетного планування, знати суб’єктів бюджетного процесу, їх права та обов’язки; - здійснювати моніторинг та оцінку бюджетних показників, розробляти статичні та ковзні середньострокові бюджети; - знати особливості та механізм планування дохідної та видаткової частини бюджету І. Усне опитування
ІІ. Виконання практичних та ситуаційних завдань.
Вид заняття: розгорнута бесіда, дискусія з елементами аналізу, колоквіум. Види робіт: відповіді і захист досліджень. Література: [6, 7, 13, 18, 20, 25-28, 31, 46, 51, 58, 68, 73, 74, 76-82, 88-92, 94, 95, 97, 100, 102, 104, 120]
Заняття 10. Тема: Концепція бюджетування на макрорівні. Фахові компетентності: - визначати сутність, завдання та принципи макрофінансового бюджетування; - розуміти взаємозв’язок бюджетування із стратегічним плануванням; - здійснювати аналіз та оцінку бюджетних програм; - знати призначення та види бюджетів суб’єктів господарювання державного сектору економіки. І. Усне опитування
ІІ. Виконання практичних та ситуаційних завдань. На основі даних окремої бюджетної програми за останні три роки оцінити показники ефективності, затрат, якості та результату використання бюджетних коштів за даним напрямом. Зробити висновки та пропозиції щодо можливості подальшого фінансування в плановому періоді даного заходу. Вид заняття: конференція з елементами «мозкового штурму», дискусія з елементами аналізу. Види робіт: вирішення ситуаційних задач і захист досліджень. Література: [6, 7, 13, 18, 20, 25-28, 31, 46, 51, 58, 68, 73, 74, 76-82, 88-92, 94, 95, 97, 100, 102, 104, 120]
Заняття 11. Тема: Фінансове планування державних цільових фондів. Фахові компетентності: - визначати ознаки цільових фондів держави, знати організаційні підходи до їх планування; - розуміти порядок планування цільових фондів у складі бюджетів; - здійснювати оцінку ефективності планового рівня витрати бюджетів на загальнодержавне соціальне страхування; - розуміти необхідність планування науково-дослідних та інноваційних цільових фондів. І. Усне опитування
ІІ. Виконання практичних та ситуаційних завдань. За даними зведеної фінансової звітності фондів соціального страхування за останні п’ять років визначити показники виконання їх фінансових планів та скласти очікуваний обсяг їх фінансові ресурсів та напрямів використання коштів. Вид заняття: дискусія з елементами аналізу. Види робіт: відповіді, розв’язання практичних завдань і захист досліджень. Література: [17, 22, 24, 27, 48, 87, 88, 107, 116, 123-126]
Заняття 12. Тема: Особливості планування фінансових потоків суб’єктів державного сектора економіки. Фахові компетентності: - визначати сутність та призначення фінансового плану підприємства державного сектору економіки; - знати роль Фонду державного майна України в плануванні фінансової діяльності підприємств державного сектору економіки - розуміти порядок складання та затвердження фінансових планів державних підприємств; - здійснювати планування фінансових ресурсів бюджетних установ; - розуміти організацію планування та принципи процедури здійснення державних закупівель. І. Усне опитування
ІІ. Виконання практичних та ситуаційних завдань. За даними зведеної фінансової звітності підприємств державного сектору економіки Міністерства економічного розвитку і торгівлі за останні п’ять років визначити показники виконання фінансових планів державних підприємств та рівень відрахувань до Державного бюджету України. Визначити та охарактеризувати виявлені тенденції, зробити прогноз фінансових ресурсів на три роки. Вид заняття: бесіда, розв’язання практичних завдань та ситуаційних вправ. Види робіт: відповіді і захист досліджень. Література: [32, 33, 37, 45, 49, 50, 54, 55, 57, 60, 63, 65, 66, 67, 69-71, 72, 86, 92, 106, 119]
Заняття 13. Тема: Ризик-менеджмент розробки планових документів макрорівня. Фахові компетентності: - розуміти технологію ризик-менеджменту розробки планових документів макрорівня; - знати практику управління ризиками в секторі державного фінансового менеджменту в країнах з розвиненою економікою; - здійснювати оцінку ризиків та їх врахування в макрофінансових планах; - визначати наслідки ризиків на фінансову безпеку держави, враховуючи їх в макрофінансовому плануванні. І. Усне опитування
ІІ. Виконання практичних та ситуаційних завдань. Проаналізувати залежність між зростанням цін на енергоресурси, невиконанням державних цільових програм і прогнозними показниками Державного бюджету України на основі звітних даних Міністерства економічного розвитку і торгівлі, Міністерства фінансів України та Державної казначейської служби України. Вид заняття: бесіда, «мозковий штурм», дискусія з елементами аналізу. Види робіт: робота в малих творчих групах, відповіді і захист досліджень. Література: [1, 16, 52, 60, 61, 64, 65, 67, 69, 72, 75, 84, 96]
Заняття 14. Тема: Світові моделі фінансового планування на макрорівні. Фахові компетентності: - знати особливості фінансового планування на макрорівні в розвинених країнах; - орієнтуватися в організації фінансового планування в ЄС та в країнах його членах; - знати систему державних фінансових програм у розвинених країнах, рівень її деталізації та вибір пріоритетів для макрофінансового планування; - визначати можливості застосування світової практики в складанні фінансових планів в Україні. І. Усне опитування 1. Система фінансових планів зарубіжних країн: загальноприйняті спільні елементи та особливості кожної країни. 2. Соціально-орієнтоване планування та планування, орієнтоване на виконання державою її функцій. 3. Організація фінансового планування в ЄС та в країнах його членах. 4. Моделі оцінки фіскальної стійкості держави за рекомендаціями міжнародних фінансових інституцій та організацій. Циклічно-скоригований баланс. 5. Система державних фінансових програм у розвинених країнах, рівень її деталізації та вибір пріоритетів для макрофінансового планування. Вид заняття: розгорнута бесіда, дискусія з елементами аналізу, колоквіум. Види робіт: відповіді і захист досліджень. Література: [1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9-16]
Заняття 15. Модульний контроль за темами 8-13
4.1 ПЛАНИ КОНТАКТНИХ ЗАНЯТЬ ДЛЯ СТУДЕНТІВ ЗАОЧНОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ Контактні заняття, передбачені для заочної форми навчання, проводяться згідно з навчальним планом та розкладом. Метою контактного заняття є організація обговорення зі студентами базових положень тем дисципліни з метою засвоєння необхідних теоретичних понять, та обговорення проблемних практичних питань. які студентам щойно були розказані на лекції упродовж контактного заняття. Контактні заняття з дисципліни «Макрофінансове планування» проводяться переважно у формах: міні-лекцій різних видів, співбесіди студентів з викладачем, дискусії з елементами аналізу, опрацювання практичного матеріалу, мозкового штурму, обговорення результатів їхньої самостійної наукової роботи. Робота студента на контактних заняттях включає виконання практичних завдань у вигляді вирішення ситуаційних задач та розгляду їх результатів, роботи з кейсами, підготовки аналітичних записок, розв’язання проблемних завдань, вирішення ситуаційних вправ, розгорнутої бесіди тощо. Глобальні компетентності дисципліни:
Загальні компетентності дисципліни:
інструментальні
міжособистісні
системні
Заняття під час установчої сесії Контактне заняття 1 Тема: Сутність та необхідність макрофінансового планування. Організаційні засади макрофінансового планування Фахові компетентності: - визначати сутність фінансового планування на макрорівні, знати відмінність від планування фінансової діяльності і фінансових ресурсів суб’єктів мікрорівня; - виокремлювати та правильно інтерпретувати принципи макрофінансового планування; - правильно визначати та застосовувати методи макрофінансового прогнозування; - знати організацію процесу фінансового планування держави; - виокремлювати та правильно інтерпретувати нормативно-правове забезпечення на макрорівні; - визначати суб’єктів в сфері планування державних фінансів, їх права та обов’язки. І. Міні-лекція та усне обговорення питань:
ІІ. Опрацювання практичного матеріалу Охарактеризувати взаємозв’язок та відмінність макрофінансового планування від планування фінансової діяльності і фінансових ресурсів суб’єктів мікрорівня. Встановити розбіжності в трактуваннях основних понять на різних рівнях планування фінансової системи. Систематизувати нормативно-правове та інструктивно-методичне забезпечення державного фінансового планування в Україні. Виявити дискусійні положення та неврегульовані питання окремих законодавчих актів. Вид заняття: установча міні-лекція, міні-семінар – розгорнута бесіда, тестовий контроль знань Види робіт: підготовка конспекту лекції, відповіді, виконання тестових завдань. Література: [3,4,5, 6, 17, 20, 26, 27, 28, 34-44, 47, 48, 49, 50, 54, 57,85, 87, 93, 101, 107, 111-118, 120]
Контактне заняття 2. Тема: Етапи, методи та інструменти фінансового планування на макрорівні. Система фінансових планів на макрорівні в Україні. Макрофінансовий аналіз в системі планування державних фінансів. Фахові компетентності: - знати особливості етапів розробки, складання та затвердження фінансових планів в державному секторі економіки; - розуміти організацію макрофінансового планування, вміти пояснювати взаємозв’язки між його суб’єктами; - вміти застосовувати на практиці методи планування державних фінансів; - знати переваги і недоліки технологій макрофінансового планування; - визначати сутність фінансових планів на макрорівні, їх види; - розуміти організацію складання, призначення та давати характеристику балансам фінансових ресурсів суб’єктів економіки; - оцінювати взаємозв’язок між балансом фінансових ресурсів держави та платіжного балансу; - знати особливості планування централізованих фондів держави. - визначати сутність завданнята принципимакрофінансового аналізу; - розуміти показники макрофінансового аналізу, вміти їх розраховувати та інтерпретувати; - встановлювати та оцінювати державні пріоритети; - застосовувати сценарний аналіз в практиці розробки фінансових планів. І. Міні-лекція та усне обговорення питань:
ІІ. Опрацювання практичного матеріалу За даними річних звітів органів фінансового управління за останні три роки визначити кількісні та якісні, абсолютні та відносні, основні та похідні, директивні та розрахункові. Пояснити їх взаємозв’язок. На основі обраного методу планування та звітних даних Міністерства економічного розвитку і торгівлі, Міністерства фінансів України та Державної казначейської служби України проаналізувати залежність між зростанням цін на енергоресурси, невиконанням державних цільових програм і прогнозних показників Державного бюджету України. За даними квартального та річного звітів Державної казначейської служби України, Міністерства фінансів, служби статистики та Національного Банку України за останні три роки оцінити взаємозв’язок між балансом доходів і витрат держави та платіжним балансом. Вид заняття: міні-лекція, міні-семінар – розгорнута бесіда, виконання практичних завдань Види робіт: підготовка конспекту лекції, дискусія з елементами аналізу, робота в малих творчих групах, вирішення ситуаційних задач.. Література: [1, 6, 8, 9, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 20, 21, 22, 26, 30, 45, 51, 55, 60, 61, 64, 65, 67, 75, 77, 79, 80, 88, 98, 107,108, 119, 121, 122-126]
Контактне заняття 3. Тема: Стратегічне макрофінансове планування. Поточне та оперативне макрофінансове планування Фахові компетентності: - знати принципи організації та види макрофінансового стратегічного планування; - розуміти різні види стратегічних документів, їхню підпорядкованість та роль у реалізації планування на макрорівні; - орієнтуватися в методиці розробки стратегічного плану діяльності головного розпорядника бюджетних коштів; - визначати сутність та необхідність застосування поточного та оперативного макрофінансового планування; - знати порядок розробки та складання поточних та оперативних фінансових планів на макрорівні; - здійснювати моніторинг та коригування фінансових планів держави; - розуміти послідовність складання та форми оперативних фінансових документів у державному секторі економіки. І. Міні-лекція та усне обговорення питань:
ІІ. Опрацювання практичного матеріалу Проаналізувати вітчизняні реалії та досвід зарубіжних країн у складанні стратегічних документів. Зазначити можливості вдосконалення державного фінансового стратегічного планування в Україні. Відстежити реалізація оперативного макрофінансового планування у періоди економічної кризи або при виникненні форс-мажорних обставин (техногенні катастрофи, стихійні лиха, військові конфлікти) в вітчизняній практиці та світовому просторі. Зазначити спільні риси та відмінності, зробити висновки. Вид заняття: міні-лекція, міні-семінар – дискусія, виконання тестового контролю. Види робіт: підготовка конспекту лекції, відповіді, вирішення тестових завдань. Література: [6, 7, 18, 19, 20, 26, 27, 28, 31, 34, 35, 46, 51, 56, 58, 68, 71, 73, 77, 90, 91, 93, 94, 104, 105, 106, 108, 119, 120, 121,122]
Контактне заняття 4. Тема: Організація та зміст бюджетного планування в системі макрофінансового планування. Концепція бюджетування на макрорівні. Фінансове планування державних цільових фондів. Фахові компетентності: - визначати види бюджетних планів та застосовувати методи бюджетного планування; - розуміти організацію бюджетного планування, знати суб’єктів бюджетного процесу, їх права та обов’язки; - здійснювати моніторинг та оцінку бюджетних показників, розробляти статичні та ковзні середньострокові бюджети; - знати особливості та механізм планування дохідної та видаткової частини бюджету - визначати сутність, завдання та принципи макрофінансового бюджетування; - розуміти взаємозв’язок бюджетування із стратегічним плануванням; - здійснювати аналіз та оцінку бюджетних програм; - знати призначення та види бюджетів суб’єктів господарювання державного сектору економіки; - визначати ознаки цільових фондів держави, знати організаційні підходи до їх планування; - розуміти порядок планування цільових фондів у складі бюджетів; - здійснювати оцінку ефективності планового рівня витрати бюджетів на загальнодержавне соціальне страхування; - розуміти необхідність планування науково-дослідних та інноваційних цільових фондів. І. Міні-лекція та усне обговорення питань:
ІІ. Опрацювання практичного матеріалу За даними фінансової звітності Державної казначейської служби України за останні п’ять років визначити показники виконання Державного бюджету України. Розробити план на наступний рік, враховуючи зміни соціально-економічного розвитку та напрями державної політики України. На основі даних окремої бюджетної програми за останні три роки оцінити показники ефективності, затрат, якості та результату використання бюджетних коштів за даним напрямом. Зробити висновки та пропозиції щодо можливості подальшого фінансування в плановому періоді даного заходу. За даними зведеної фінансової звітності фондів соціального страхування за останні п’ять років визначити показники виконання їх фінансових планів та скласти очікуваний обсяг їх фінансові ресурсів та напрямів використання коштів. Вид заняття: міні-лекція, міні-семінар – дискусія з елементами аналізу, виконання ситуаційних завдань. Види робіт: відповіді, підготовка конспекту лекції і виконання практичних завдань.. Література: [6, 7, 13, 18, 20, 22, 24, 25-28, 31, 46, 51, 58, 68, 73, 74, 76-82, 87, 88-92, 94, 95, 97, 100, 102, 104, 120]
Контактне заняття 5. Тема: Особливості планування фінансових потоків суб’єктів державного сектора економіки. Ризик-менеджмент розробки планових документів макрорівня. Світові моделі фінансового планування на макрорівні. Фахові компетентності: - визначати сутність та призначення фінансового плану підприємства державного сектору економіки; - знати роль Фонду державного майна України в плануванні фінансової діяльності підприємств державного сектору економіки - розуміти порядок складання та затвердження фінансових планів державних підприємств; - здійснювати планування фінансових ресурсів бюджетних установ; - розуміти організацію планування та принципи процедури здійснення державних закупівель. - розуміти технологію ризик-менеджменту розробки планових документів макрорівня; - знати практику управління ризиками в секторі державного фінансового менеджменту в країнах з розвиненою економікою; - здійснювати оцінку ризиків та їх врахування в макрофінансових планах; - визначати наслідки ризиків на фінансову безпеку держави, враховуючи їх в макрофінансовому плануванні. - знати особливості фінансового планування на макрорівні в розвинених країнах; - орієнтуватися в організації фінансового планування в ЄС та в країнах його членах; - знати систему державних фінансових програм у розвинених країнах, рівень її деталізації та вибір пріоритетів для макрофінансового планування; - визначати можливості застосування світової практики в складанні фінансових планів в Україні. І. Міні-лекція та усне обговорення питань:
ІІ. Опрацювання практичного матеріалу За даними зведеної фінансової звітності підприємств державного сектору економіки Міністерства економічного розвитку і торгівлі за останні п’ять років визначити показники виконання фінансових планів державних підприємств та рівень відрахувань до Державного бюджету України. Визначити та охарактеризувати виявлені тенденції, зробити прогноз фінансових ресурсів на три роки. Проаналізувати залежність між зростанням цін на енергоресурси, невиконанням державних цільових програм і прогнозними показниками Державного бюджету України на основі звітних даних Міністерства економічного розвитку і торгівлі, Міністерства фінансів України та Державної казначейської служби України. Вид заняття: міні-лекція, міні-семінар – «мозковий штурм», розв’язання практичних завдань та ситуаційних вправ. Види робіт: підготовка конспекту лекції, відповіді, виконання ситуаційних вправ. Література: [32, 33, 37, 45, 49, 50, 54, 55, 57, 60, 63, 65, 66, 67, 69-71, 72, 75, 84, 86, 92, 96, 106, 119]
Заняття під час екзаменаційної сесії
Контактне заняття 6 Тема: Написання модульного завдання. Захист виконаних між сесіями самостійних індивідуальних робіт. Фахові компетентності: - визначати сутність і зміст макрофінансового планування, відслідковувати його еволюцію; - виокремлювати та правильно інтерпретувати складові та етапи макрофінансового планування; - розрізняти стратегічне, поточне та оперативне фінансове планування на макрорівні та їхні особливості; - виконувати практичні завдання із макрофінансового планування. навики управління інформацією щодо макрофінансових процесів та явищ (уміння знаходити та аналізувати інформацію з різних джерел). - розв’язання проблем при макрофінансовому плануванні. - прийняття рішень про формування фінансових ресурсів держави та перспективні напрями їх використання.
Вид заняття: Модуль. Дискусія. Види робіт: Робота в малих творчих групах. Захист досліджень.
4.2. ПЛАНИ НАВЧАЛЬНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТА ЗАОЧНОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ В МІЖСЕСІЙНИЙ ПЕРІОД
До навчальної роботи студента заочної форми навчання у міжсесійний період належать виконання завдань із розділу 6 «Самостійна робота студентів» в електронному вигляді, в тому числі і у дистанційному курсі (за його наявності) згідно з розкладом викладача. 5.3.1 Підготовка розрахункових завдань за заданою тематикою. Цей вид роботи виконується студентами у міжсесійний період. Завдання для виконання вони отримують упродовж установчої сесії. Виконані в електронному вигляді розрахункові завдання висилаються на пошту викладачеві у встановлений ним термін. Захист завдань проводиться на контактних заняттях у екзаменаційну сесію. 5.3.2 Індивідуальне завдання за дистанційним курсом (тестовий контроль) Цей вид завдання виконується студентами у встановлений викладачем термін у міжсесійний період, і може включати два варіанти: а) складання студентами тестів із їх одночасним вирішенням, за вимогами та темами, доведеними до відома викладачем – тести відсилаються кожним студентом викладачеві на електронну пошту. б) складання тестів у середовищі дистанційного курсу (за його наявності) із автоматичним оцінюванням результатів. 5.3.3. Виконання індивідуальних завдань на вибір в електронному вигляді з їх наступним захистом на контактних заняттях у екзаменаційну сесію. До індивідуальних завдань належать: 1. Аналітичний (критичний) огляд наукових публікацій 2. Аналітичний звіт власних наукових досліджень 3. Підготовка презентації 4. Виконання завдань в рамках дослідницьких проектів кафедри (факультету) Теми та вимоги до. індивідуальних завдань всі студенти отримують у викладача на установчій сесії, також отримують матеріали та орієнтування для пошуку матеріалів для виконання цих завдань. Завдання виконуються за графіком, встановленим викладачем та відсилаються на його електронну пошту у встановлені терміни. При перевірці завдань викладач має право повертати завдання на доопрацювання або сприймати його як таке, що оцінюється у нуль балів.
4.2.1. Виконання індивідуального наукового завдання з елементами пошукової роботи та розрахунків за обраною темою дисципліни
Виконання індивідуального наукового завдання з елементами пошукової роботи та розрахунків за обраною темою дисципліни — одна з основних форм індивідуальної роботи студентів з дисципліни «Макрофінансове планування». Мета виконання завдання полягає у закріпленні, систематизації та поглибленні теоретичних і практичних знань, отриманих студентом упродовж вивчення окремих тем. Для цього студенти самостійно обирають тему роботи відповідно до переліку тем дисципліни, і разом з викладачем формулюють тему роботи за заразком, наведеним нижче. При цьому конкретні аспекти робіт не повинні повторюватись у одній групі студентів. Виконання завдання дає можливість студентові навчитися самостійно працювати з різними інформаційними джерелами, узагальнювати матеріали періодичної літератури, виявляти взаємозв’язок із теоретичними основами дисципліни та практичними ситуаціями, обирати способи аналізу фінансових показників при плануванні. Захист завдання дозволить глибше зрозуміти особливості макрофінансового планування як в Україні, так і в зарубіжних країнах. Студент також набуває навичок обробки і логічного викладу матеріалу, проведення критичного аналізу за темою дослідження тощо. В процесі підготовки дослідження студент повинен вивчити законодавчі акти, літературні джерела, статистичні та інші матеріали в яких розглядаються питання обраної теми.
Вимоги до змісту дослідження
Підготовка дослідження включає такі етапи: вибір теми дисципліни та формулювання напряму дослідження, складання плану дослідження, , консультація з викладачем, вивчення літературних джерел за темою, добір і вивчення спеціальних (прагматичних) матеріалів за темою, добір фактичного і статистичного матеріалу та його обробка, оформлення списку літератури, захист/презентація перед групою або передання його викладачеві для оцінювання. В захисті/презентації студент повинен всебічно і глибоко розкрити зміст дослідження, показати чіткі результати аналізу статистичних та інших матеріалів, зробити на його основі обґрунтовані висновки. Для оформлення дослідження студент надає: 1. письмову роботу (обсягом не більше 15 -20 сторінок А4); 2. презентацію в програмі PowerPoint ( бажано на ноутбуку або планшеті). Письмова робота повинна містити: титульний аркуш, зміст (узгоджений з викладачем), основну частину, список використаних джерел. Титульний аркуш роботи містить: найменування вищого навчального закладу і кафедри, де виконана робота; назву роботи; прізвище, ім’я та по батькові студента з назвою факультету, якого курсу, шифром і найменуванням спеціальності; науковий ступінь, вчене звання або посада, прізвище, ім’я та по батькові наукового керівника; місто і рік. Зміст подають на початку доповіді. Він повинен відповідати плану і відображати суть теми, що розглядається. Зміст містить найменування та номери початкових сторінок усіх розділів та підрозділів, якщо вони мають заголовок. Основна частина доповіді складається з трьох розділів: Перший розділ – систематизація теоретичних основ за напрямом дослідження з обов’язковим посиланням на літературні джерела. Другий теоретичний розділ – пошуковий стосовного наявного (сучасного) стану справ за напрямком дослідження. Третій – найбільший за обсягом розрахунковий розділ (не менше половини письмової роботи) - з обов’язковим посиланням на статистичну інформацію з першоджерел. В кінці третього розділу формулюють висновки із стислим викладенням пов’язаних з третім розділом наукових і практичних результатів. Зміст теоретичних розділів основної частини доповіді має відповідати сучасному рівню розвитку економічної науки. У текстовій частині повинні бути систематизовані всі питання, передбачені планом теми доповіді. Особливо слід звернути увагу на викладення матеріалу у схемах. Всі розділи повинні бути пов’язані між собою. Висвітлення питань плану дослідження слід супроводжувати аналізом статистичних даних, прикладами з діючої практики. Необхідно також показати уміння співставляти різні підходи до вирішення тих чи інших проблем, самостійно робити висновки на основі вивченої літератури, зібраного, обробленого і узагальненого фактичного матеріалу. Письмова робота повинна бути грамотно та охайно надрукована або написана чітким розбірливим почерком. Виправлення, закреслювання, вставлення, скорочення слів та використання абревіатур (крім загальноприйнятих) у готовому (чистовому) тексті не дозволяються. Слід уникати в роботі дублювання тексту підручника або іншого джерела. Необхідно самостійно формулювати свої думки, не допускати повторень і суперечностей між окремими положеннями роботи. Студент повинен повною мірою виявити свої знання, узагальнити теоретичні знання та досвід практичної роботи. У той же час не рекомендується давати однозначні відповіді без належних пояснень. Доповіді, які не відповідають встановленим вимогам, повертаються на доопрацювання або оцінюються аж до «незадовільно» за рішенням викладача. Презентація повинна наочно, чітко, зрозуміло пояснювати логіку розрахунків другого та третього розділів дослідження. Презентація повинна містити слайд-заголовок, систематизовану інформацію та коротко сформульовані висновки за дослідженням. Обсяг – не більше 10 слайдів.
Вибір напрямку дослідження
Вибір напрямку дослідження студенти здійснюють самостійно з урахуванням прагматичної складової дисципліни та можливостей використання практичних матеріалів, але за тематикою дисципліни «Макрофінансове планування». Тема обов’язково попередньо, на початку семестру, узгоджується з викладачем, тоді ж визначається терміни виконання дослідження та його захисту/перевірки за рішенням викладача. Підбір літератури, статистичної інформації та інших матеріалів Навчальну та спеціальну літературу з напряму дослідження студент підбирає самостійно, використовуючи для цього список літератури, наведений в кінці робочої програми та бібліотечний каталог.
Рецензування і захист письмової роботи та презентації
Письмову роботу рецензує викладач кафедри фінансів, який веде семінарські та практичні заняття по дисципліні. Якщо рецензія схвальна, то письмова робота допускається до захисту. Якщо письмова робота та/або презентація виконана з порушенням наведених вище вимог, її повертають для доопрацювання. До другого варіанту студент обов’язково додає рецензію на перший варіант. Дату і час захисту наукового дослідження встановлює викладач, який веде семінарські та практичні заняття. Письмова робота зараховується та виставляється відповідна оцінка тільки за підсумками виступу перед групою або співбесіди її автора з викладачем.
Критерії оцінювання дослідження
Дослідження рецензується та оцінюється викладачем кафедри фінансів, який веде семінарські та практичні заняття по дисципліні, за 10-бальною шкалою. Такою кількістю балів може бути оцінене дослідження, яке повністю за своїм змістом і оформленням відповідає встановленим вимогам. Зменшення кількості балів проводиться відповідно до критеріїв оцінювання, викладених у табл. 1 нижче. Таблиця 1. Критерії оцінювання наукового дослідження
Максимальне зменшення балів – 10. Викладач має право додатково знімати бали за такими критеріями (див Табл. 2): Таблиця 2. Додаткові критерії зменшення балів за дослідження
4.2.2. Підготовка презентації за заданою тематикою наукового дослідження.
Мета ділової гри – контроль знань студентів та набуття навичок роботи в малих групах, роз’яснення дискусійних питань, систематизації та наочного оформлення результатів дослідження. Для проведення ділової гри викладач розробляє перелік проблемних та дискусійних питань з менеджменту фінансових ризиків макрорівня і представляє їх студентам. Для участі в грі група поділяється на команди за обраним напрямом дослідження. Завчасно у вільний від занять час студенти готують презентації власних досліджень. У визначений час відповідно графіку консультацій проводиться науковий гурток, де і здійснюється публічний захист презентацій та формується дискусійне обговорення підготовлених завдань. Бали, отримані кожною командою підсумовуються. Виграє та команда, що отримає більшу кількість балів.
Зразки напрямів наукових досліджень:
8. Моделі боргового ризик-менеджменту у світі. 9. Моделі оцінки фіскальної стійкості держави за рекомендаціями міжнародних фінансових інституцій та організацій.
4.2.3.Розрахункові завдання Одним із видів поточних завдань (для студентів денної форми навчання) чи індивідуальних завдань (для студентів заочної форми навчання) є вирішення розрахункових завдань - розв’язання ситуаційних задач, моделювання ситуацій з планування, інші розрахункові завдання. Задачі вирішуються під час проведення практичних занять в присутності викладача, який визначає і час їх проведення. Моделювання може бути частиною ділової гри. Розрахункові завдання студенти заочної форми навчання виконують дома самостійно. Підготовка аналітичної записки до самостійно сформульованого студентом або викладачем прагматичного завдання є одним з видів індивідуальної роботи студента. Метою підготовки аналітичної записки є отримання даних на підставі проведеного аналізу стосовно наявності чи відсутності механізмів впливу в процесі планування на забезпечення точності планових та прогнозних показників (як умови для планування), а також визначення реального стану справ стосовно оцінки результатів планування, надання інформації про макрофінансові плани за критеріями якості, ціни та організації для їх перспективного використання. Джерелом інформації для аналізу є фахова література, офіційні публікації, статистичні матеріали тощо. Вимоги до аналітичної записки. Обсяг аналітичної записки – титульний аркуш та 3-5 сторінок тексту офіційного формату, при необхідності до записки можна включати ілюстративні додатки. Структура аналітичної записки: Титул; визначення проблеми (можна у вигляді теми записки і не більше трьох речень); опис ситуації та умова завдання для аналізу (наприклад, наведення методу планування); вирішення завдання; оцінка результату вирішення за допомогою визначеного кола інструментів (показників, рейтингу тощо); опис альтернативних підходів до вирішення проблеми; результат вирішення проблеми та рекомендації щодо нього. Завдання для студентів оцінюються згідно з картою самостійної роботи студента, їх зміст залежить від теми і виду заняття. Оцінювання згідно з рівнем виконання показано в табл. 3 після Карти СРС для денної форми навчання. Максимальний бал за завдання ставиться у випадку, якщо має місце: правильна арифметична відповідь на поставлені задачі; правильно вказана назва відповідного інструктивного матеріалу; правильно наведені формули для вирішення, дане чітке, розгорнуте і вичерпне пояснення розв’язку та отриманого результату, вказані при необхідності висновки та пропозиції. Завдання оцінюється на рівні «добре», якщо: правильно наведені формули для вирішення; правильна арифметична відповідь на поставлені задачі; неправильно зазначене обґрунтування (пояснення) відповідних розрахунків; Завдання оцінюється на рівні «задовільно», якщо: правильно наведені формули для вирішення; неправильна арифметична відповідь на поставлені задачі; неправильно зазначене обґрунтування (пояснення) відповідних розрахунків; Завдання оцінюється на рівні «незадовільно», якщо: виставляється за усі можливі помилки понад вказані вище або робота взагалі не подана студентом на розгляд викладачу.
Зразки питань для науково-розрахункових робіт
. Аналітичний (критичний) огляд наукових публікацій за заданою тематикою. Аналітичний (критичний) огляд наукових публікацій за заданою тематикою формує навички самостійної науково-дослідної та практичної роботи, дозволяє студенту навчитися самостійно працювати з інформаційними джерелами, узагальнювати їх матеріали, сприяє розвитку та поглибленню наукових і практичних інтересів до майбутньої професійної діяльності. Результати проведеної роботи оформлюються студентом згідно з вимогами до оформлення реферату. Контроль за виконанням індивідуальних завдань здійснюється шляхом обговорення (захисту) робіт під час аудиторних занять, розгляду підготовлених матеріалів, виявлення та розбору спірних або незрозумілих моментів, перевірки правильності виконання завдань.
4.3. Систематизація та опрацювання матеріалу за темами дисципліни Метою систематизації та опрацювання матеріалу за темами дисципліни є: - підготовка до практичних і семінарських занять, модулів та контрольних робіт, до іспиту; - набуття знань для виконання індивідуальних завдань. Під час систематизації та опрацювання матеріалу за темами дисципліни студенти можуть виконувати індивідуальне завдання - структуровано-схематичний конспект за питаннями тем дисципліни: у вигляді структурно-логічних блок-схем, презентації, структурованих тез. При підготовці такого конспекту можна використовувати такі методи систематизації матеріалу як інтелект-карта, дерево цілей, графічний аналіз, табличний аналіз тощо. Структура конспекту: титульна сторінка, опрацьований конспект за темою і питаннями до неї, список потрібної літератури. Конспект за обраною тематикою, презентація аналітичного огляду наукових публікацій та інших матеріалів за темою готується на те заняття (той семінар), на якому розглядається відповідна тема. Якщо тема на семінарських заняттях не розглядається, тоді студент має здати конспект викладачу, який проводить семінари та практичні заняття, не пізніше ніж за 3 тижні до закінчення семестру. Критеріями оцінки є якість систематизації матеріалу: глибина, правильність, методи подання інформації, кількість опрацьованих літературних джерел.
4.4 Участь у наукових студентських конференціях, олімпіадах, семінарах та гуртках
Кафедра фінансів та інші підрозділи КНЕУ імені Вадима Гетьмана організовують наукову роботу студентів фінансово-економічного факультету у різній формі. Участь у науковій роботі є добровільною і передбачає наступні форми роботи:
Також заохочується і оцінюється наукова робота студентів у формах, передбачених іншими вузами, за спеціальністю «Фінанси» та спорідненими спеціальностями. Участь у науковій роботі дає студенту можливість сформувати низку важливих навичок:
Для виступу на щорічних наукових студентських конференціях студент самостійно обирає фінансову проблему і досліджує її під керівництвом наукового керівника (викладача, обраного з колективу кафедри фінансів). Наукова робота студентів відноситься до видів індивідуальної роботи та оцінюється згідно із Картою СРС.
5. Приклади типових завдань, що виносяться на модуль контроль
А) в плановому році передбачається скорочення загального обсягу надходжень на 0,27% порівняно з 2012 роком за рахунок: - зростання надходжень із загального фонду на 0,76%; - зменшення плати за оренду майна на 194640 грн.; - збільшення обсягу коштів від відчуження майна, що належить Автономній Республіці Крим та майна, що перебуває в комунальній власності, на 1010000 грн.; - в 2013 році не передбачається надання послуг бюджетними установами згідно з їх основною діяльністю та ведення додаткової (господарської) діяльності; - в плановому році не передбачається отримання благодійних внесків, грантів та дарунків.
Б) на прогнозований період (2014-2015 рр) склад надходжень залишається в тому вигляді, як передбачено в плановому році, але змінюється їх обсяг: - в 2014 році надходження із загального фонду бюджету збільшується на 1012202 грн. від запланованого на 2013 рік рівня, плата за оренду майна та надходження коштів від відчуження майна, що належить Автономній Республіці Крим та майна, що перебуває в комунальній власності, - на 4,8% відповідно; - в 2015 році передбачається зростання всіх зазначених надходжень на 5%. 2. Визначити плановий обсяг видатків в розрізі Підпрограм на 2013 рік та прогнозні значення на 2014-2015 роки за умови, що: А) в плановому році передбачається збільшення загального обсягу фінансування Підпрограми «Забезпечити надання належної освіти та відповідних умов перебування учнів у загальноосвітніх закладах з поглибленим вивченням окремих предметів» на 210000 грн. порівняно з 2012 роком за рахунок: - зростання видатків із загального фонду на 1,26%; - зростання видатків із спеціального фонду на 1,45%;
Б) в плановому році передбачається збільшення загального обсягу фінансування Підпрограми «Забезпечення збереження енергоресурсів» на 39800 грн. порівняно з 2012 роком за рахунок: - скорочення видатків із загального фонду на 1,31%; - зростання видатків із спеціального фонду на 26,36%;
В) в плановому році передбачається збільшення загального обсягу фінансування решти Підпрограм на 11,12 % порівняно з 2012 роком за рахунок видатків із спеціального фонду;
Г) в 2014 році обсяг фінансування підпрограм зросте на 4,8% порівняно з 2013 роком та в 2015 - на 5% відповідно в розрізі окремих підпрограм.
5. Які макроекономічні показники використовуються для складання проекту бюджету на плановий період? Покажіть взаємозв’язок між ними та плановими бюджетними показниками.
6. карта САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ
КАРТА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТА з дисципліни МАКРОФІНАНСОВЕ ПЛАНУВАННЯ для студентів спеціальності 6508 “Фінанси”
Денна форма навчання
Шкала оцінювання за певний вид робіт на семінарському (практичному) занятті, диференційована відповідно до рівня знань студентів, наведена в табл. 3. Таблиця 3 Шкала оцінювання видів робіт поточного контролю знань студентів
Карта самостійної роботи студента з дисципліни МАКРОФІНАНСОВЕ ПЛАНУВАННЯ для студентів спеціальності 6508 «Фінанси» Заочна форма навчання
* За рішенням кафедри студентам, які брали участь у позанавчальній науковій діяльності — участь у конференції, підготовці наукових публікацій тощо — можуть присуджуватись додаткові бали за поточну успішність, але не більше 10 балів.
Довідкова інформація:
7. Порядок ПОТОЧНОГО І ПІДСУМКОВОГО оцінювання ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ з дисципліни
7.1. Організація поточного контролю знань з дисципліни.
Об’єктами поточного контролю знань студентів є: — систематичність та активність роботи на семінарських та практичних заняттях; — виконання завдань для самостійної роботи, в т.ч. індивідуальних; — виконання модульних завдань. При контролі виконання завдань, передбачених картою самостійної роботи, для студентів денної форми навчання оцінці підлягають: рівень знань, продемонстрований при виконанні завдання; рівень проведеного аналізу; правильність проведеного аналізу; відповідність змісту завдання висновкам студента щодо нього. При контролі систематичності та активності роботи на семінарських та практичних заняттях оцінці підлягають: рівень знань, продемонстрований у відповідях і виступах на семінарських заняттях; активність при обговореннях (дискусіях) проблемних питань, що винесені на практичні заняття (консультації); конструктивна участь у діловій грі або мозковому штурмі з питань поставленої проблеми. При контролі виконання індивідуальних завдань оцінці підлягають: — загальний рівень підготовки завдання: відповідність змісту дисципліни, правилам оформлення завдання, якість і кількість використаних літературних джерел, якість використаних методів аналізу та дослідження; — глибина дослідження, правильність та обгрунтованість висновків; — рівень підготовки презентації та захисту при необхідності тощо. Оцінювання видів робіт поточного контролю знань студентів проводиться так, як показано в пункті 8 цієї робочої програми. У студентів денної форми навчання завдання поточного контролю оцінюються в діапазоні від 0 до 80 балів, з них 20 балів за захист виконаних індивідуальних робіт. За систематичність та активність роботи на семінарських заняттях повинно виставлятись не менше 30 балів для денної форми навчання. Студенти заочної форми навчання мають право отримати 35 балів поточного контролю на контактних заняттях в межах установчої сесії та 50 балів за захист виконаних в межсесійний період індивідуальних робіт.
7.2. Організація виконання підсумкових модульних завдань з дисципліни.
Результатом вивчення дисципліни «Макрофінансове планування» є: для денної та заочної форми навчання – диференційований залік. Завданням заліку є перевірка розуміння студентом програмного матеріалу в цілому, логіки та взаємозв’язків між окремими розділами, здатності творчого використання накопичених знань, уміння сформувати своє ставлення до певної фінансової проблеми. Залік оформлюється в термін, визначений кафедрою фінансів. Підсумкова оцінка записується у залікову відомість. Якщо за результатами поточного та підсумкового контролю студент набрав менше 60 балів, він отримує оцінку «незадовільно» з дисципліни. Студенти на залік приходять із заліковими книжками та студентськими квитками. Ті студенти, які з об’єктивних причин їх не мають, можуть пред’явити паспорт чи інший документ, що підтверджує його особу. Студенти денної форми навчання виконують дві модульні контрольні роботи протягом семестру. Студенти заочної форми навчання – одну. Контрольні роботи виконуються упродовж семестру у терміни, встановлені викладачем. Зміст контрольної роботи, її структуру, зразки типових завдань викладач наводить студентам перед написанням контрольної роботи. Максимальна сума балів за модулі з підсумкового контролю – 20 балів для денної форми навчання, та 15 балів – для заочної форми навчання. Бали вказані в Карті СРС пункту 8.6. цієї програми. За використання недозволених джерел і підказок, невчасне або неправильне виконання модулів, студент отримує 0 балів. Критерії оцінювання доводяться до студентів перед виконанням роботи. Залік в письмовій формі проводяться по білетах. На залік виносяться вузлові питання, завдання, що потребують творчої відповіді та уміння синтезувати отримані знання і застосовувати їх при вирішення аналітичних завдань, задачі тощо. Модульний білет для денної форми навчання складається з 5 завдань, для заочної форми – з 5 завдань. Кожне завдання модульного контролю для денної форми навчання оцінюється за шкалою від 1 до 2 балів залежно від рівня знань з кроком в 0,5 балів. . Кожне завдання модульного контролю для заочної форми навчання оцінюється за шкалою від 1 до 3 балів залежно від рівня знань з кроком в 1 бал.
Для переведення результатів заліку до 100-бальної шкали, набрані бали додаються до поточної успішності.
Критерії оцінювання питань, які виносяться на модуль
Повна відповідь на питання, яка оцінюється у 3 бали для заочної форми навчання та 2 бали для денної, повинна відповідати таким вимогам: 1) наведені визначення основних понять питання; 2) розгорнутий, вичерпний виклад змісту даної у питанні проблеми або аспекту; 2) повний перелік необхідних для розкриття змісту питання класифікацій та характеристик; 3) виявлення творчих здібностей у розумінні, викладенні й використанні навчально-програмного матеріалу; 4) здатність здійснювати порівняльний аналіз та самостійно робити логічні висновки й узагальнення; 5) уміння користуватись методами наукового аналізу економічних явищ, процесів і характеризувати їхні риси та форми виявлення; 6) демонстрація здатності висловлення та аргументування власного ставлення до альтернативних поглядів на дане питання; 7) використання актуальних фактичних та статистичних даних, знань дат та історичних періодів, які підтверджують тези відповіді на питання під час розкриття питань, які того потребують; 8) знання необхідних законів і нормативних матеріалів України, міжнародних та міждержавних угод з обов’язковим на них посиланням під час розкриття питань, які того потребують; 9) знання точних назв та функцій бюджетних установ та їх ролі при вирішенні проблем, які ставляться у конкретному питанні; 10) результати знань після засвоєння матеріалу основної та додаткової літератури.
Відповідь на питання оцінюється у 2 бала для заочної форми навчання та 1,5 бали для денної, якщо: 1) відносно відповіді на найвищий бал не зроблено розкриття хоча б одного з пунктів, вказаних вище (якщо він явно потрібний для вичерпного розкриття питання) або, якщо 2) при розкритті змісту питання в цілому правильно за зазначеними вимогами зроблені значні помилки під час: а) використання цифрового матеріалу; б) посилання на конкретні історичні періоди та дати; в) формулювання назв бюджетних установ та завдань, які перед ними ставляться.
Відповідь на питання оцінюється у 1 бал для заочної форми навчання та 1 бал для денної, якщо: 1) відносно відповіді на найвищий бал не зроблено розкриття двох пунктів, вказаних вище (якщо він явно потрібний для вичерпного розкриття питання) або, якщо 2) одночасно присутні один чи два типи недоліків, які окремо характеризують критерій оцінки питання в 4 бали; 3) висновки, зроблені під час відповіді, частково обґрунтовані.
Відповідь на питання оцінюється у 0 балів, якщо: 1) відносно відповіді на найвищий бал не розкрито трьох чи більше пунктів, зазначених у вимогах до нього (якщо вони явно потрібні для вичерпного розкриття питання); 2) одночасно присутні два чи більше типи недоліків, які окремо характеризують критерій оцінки питання в 4 бали; 3) висновки, зроблені під час відповіді, не відповідають правильним чи загальновизнаним при відсутності доказів супроти нього аргументами, зазначеними у відповіді; 4) характер відповіді дає підставу стверджувати, що особа, яка складає іспит, неправильно зрозуміла зміст питання чи не знає правильної відповіді ї тому не відповіла на нього по суті, допустивши грубі помилки у змісті відповіді. Виконання студентами модульного завдання має здійснюватися виключно самостійно. Тому, за використання заборонених джерел (шпаргалок, засобів зв’язку та ін.) чи підказок студент знімається з заліку й одержує нульову оцінку. По завершенні модулю роботи разом з білетами і заліковими книжками приймаються від кожного студента екзаменатором викладачем на перевірку. Перевірка проводиться в приміщенні університету. Якщо на заліку студент набрав менше 60 % балів, він отримує незадовільну оцінку за результатами заліку, а набрані за модульну роботу бали не враховуються у загальній підсумковій оцінці, тобто загальна підсумкова оцінка включає лише оцінку за поточну успішність. Оцінювання знань студентів, що складають залік, здійснюється за 100-бальною шкалою. Переведення даних 100-бальної шкали оцінювання в 4-х бальну та шкалу за системою ЕСТS здійснюється у такому порядку:
Результати залікц фіксуються в відомості та, при позитивній оцінці, – в заліковій книжці студента. Оголошення результатів проводиться викладачем як правило, у наступний день після модульного контролю.
8. Особливості поточного та підсумкового контролю студентів заочної форми навчання
Студенти заочної форми навчання мають право отримати 50 балів поточного контролю на контактних заняттях в межах установчої сесії, виконуючи різні види робіт (до 35 балів): - за написання конспекту лекцій 1 бал на 1 занятті; - участь у дискусії (розгорнутій бесіді) - 3 бали на 1 занятті; - тестовий контроль або виконання ситуаційних вправ - 3 бали на 1 занятті, та пройти підсумковий контроль у формі письмового модулю, який максимально оцінюється у 15 балів. В міжсесійний період на заняттях в «День заочника» (2 та 4 субота кожного місяця навчального семестру) студенти мають право отримати ще 50 балів за захист виконаних обов’язкових позааудиторних індивідуальних завдань (40 балів) та 1 індивідуальної роботи за вибором студента (10 балів). За необхідності (але не обов’язково) викладач може провести співбесіду із студентом за темою виконаного завдання у аудиторії під час занять, згідно із розкладом сесії.
Результати поточного та підсумкового контролю знань студентів оформлюються під час останнього семінарського заняття та вносяться до заліково-екзаменаційної відомості.
9. Зразок модульного завдання
Зразок модульного завдання з дисципліни «Макрофінансове планування» для денної форми навчання
Варіант № ___
Ситуаційні завдання:
Зразок модульного завдання з дисципліни «Макрофінансове планування» для заочної форми навчання
Варіант № ___
Ситуаційне завдання:
10. Список Рекомендованої літератури
Основна література Законодавчі і нормативні акти Основна:
Підручники, посібники, періодичні видання
46. Financial Management Theory In The Public Sector/ Edited by Aman Khan and W. Bartley Hildreth. – Greenwood Publishing Group, Inc., 2005. – 275 p. – ISBN 1-56720-625-547. Fiscal Administration: Analysis and Applications for the Public Sector / Edited by John L. Mikesell. - Cengage Learning, 2010. - 690 p.48. Government Budgeting and Financial Management in Practice: Logics to Make Sense of Ambiguity/ Edited by Gerald J. Miller. - CRC Press, 2011 - 356 р. -ISBN 9780324537192
Додаткова література
Законодавчі і нормативні акти
15. Наказ Міністерства економіки України «Про затвердження Методичних рекомендацій з розроблення бізнес-плану підприємств» від 06.09.2006 № 290. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.me. gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=147532&cat_id=38738
Підручники, посібники, періодичні видання
КомментарииКомментариев пока нет Пожалуйста, авторизуйтесь, чтобы оставить комментарий. |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||