МАКРОЕКОНОМІЧНА ПОЛІТИКА 20.02.2016 01:32

СДВНЗ “Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана”

 

Факультет економіки та управління

Кафедра  макроекономіки та державного управління

 

 

 

	“ЗАТВЕРДЖУЮ” Проректор з науково-педагогічної роботи   …………………………… А. М. Колот
	"……"…………………..2015 р.

 

 

 

Методичні матеріали

 

щодо змісту та організації самостійної роботи студентів,

поточного і підсумкового контролю їх знань

 

з науки «Макроекономічна політика»

освітній ступінь	бакалавр
галузь знань	«Менеджмент і адміністрування»
спеціальність	«Менеджмент»
спеціалізація	«Менеджмент державних установ»

 

 

                                                                                                                       

 

 

 

 

Київ 2015

 

 

ЗМІСТ

 

 

 

1. Вступ .......................................................................................................	3
2. Тематичний план науки...........................................................................	6
3. Зміст науки за темами..............................................................................	7
4. Плани занять: 4.1. Плани семінарських (практичних, лабораторних) занять очної форми навчання ................................................................................  37 4.2. Плани контактних занять для студентів заочної форми навчання .  45 4.3. Плани навчальної роботи студента заочної форми навчання в межсесійний період ...............................................................................	23 34   39
5. Самостійна робота студентів ..............................................................	40
6. Поточний і підсумковий контроль знань: 6.1. Очна форма навчання: 6.1.1. Карта самостійної роботи студента .................................  54 6.1.2. Порядок поточного і підсумкового оцінювання знань з науки ...........................................................................................  55 6.2. Заочна форма навчання: 6.2.1. Карта самостійної роботи студента .................................  76 6.2.2. Порядок поточного і підсумкового оцінювання знань з науки ...........................................................................................  78 6.3. Приклади типових занять, що виносяться на екзамен ...............  81 6.4. Зразок екзаменаційного білета ...................................................  86 6.5. Підсумковий контроль знань ............................................................... .................................................................................................................	41   49   53   54 55 61 61
7. Рекомендована література (основна і додаткова)	64

 

 

 

 

 

 

1. Вступ

 

"Макроекономічна політика" відноситься до спеціальних курсів, які покликані забезпечити професійну підготовку бакалаврів за напрямом підготовки "Менеджмент", спеціалізація "Менеджмент державних установ". Предмет викладається у сьомому семестрі і є продовженням  навчальної дисципліни "Макроекономіка", яку студенти вивчали на другому курсі. На відміну від курсу "Макроекономіка",  який дає уявлення про основи макроекономічної теорії, наука "Макроекономічна політика" зорієнтована на вивчення питань, спрямованих на практичне застосування знань з макроекономіки.

Мета науки полягає в тому, щоб розкрити  систему макроекономічних механізмів та моделей, за допомогою яких держава здійснює свої функції щодо досягнення економічної стабілізації та забезпечення сталого економічного розвитку. Виходячи з цієї мети, завданнями курсу є формування у студентів низки загальних і спеціальних фахових компетентностей на основі вивчення ними наступних питань:

-         суть, предмет, цілі та умови застосування макроекономічної політики;

-         політика забезпечення повної зайнятості;

-         макрофінансова політика;

-         монетарна політика;

-         макроекономічна антиінфляційна політика;

-         зовнішній сектор економіки як об’єкт макроекономічної політики;

-         алгоритм антикризової політики та політики економічного зростання;

-         основи фінансового програмування як метода макроекономічної політики.

 

Після опанування науки “Макроекономічна політика” студент повинен:

ЗНАТИ	УМІТИ
–       ключові положення, які лежать в основі теорії макроекономічної політики; –       засоби макроекономічної політики і механізм їх дії.	–       аналізувати макроекономічні результати функціонування економіки; –       застосовувати фінансове програмування з метою коригування макроекономічної політики;

 

Професійні компетенції, формування яких забезпечуються

на основі вивчення науки «Макроекономічна політика»

 

2. Тематичний план науки

	Теми дисципліни та модульний контроль	Денна форма							Заочна форма
		Всього, год	В тому числі						Всього, год	В тому числі
			лек.	Практичні  (семінар.)	тренінг	ІКР	Підсумк. контроль	СРС		Контактні заняття	ІКР	Підсумк. контроль	СРС
1.	Макроекономічна політика: суть, предмет, цілі та інструменти	10	2	2	-	2	-	4	8	-	2	-	6
2.	Політика забезпечення повної зайнятості	12	2	2	-	2	-	6	18	2	4	-	12
3.	Монетарна політика	18	4	4	-	2	-	8	18	2	4	-	12
4.	Реалізація макрофінансової політики	18	4	4	-	2	-	8	9	1		-	8
5.	Макроекономічна антиінфляційна політика	12	2	2	-	2	-	6	15	1	2	-	12
	Контроль по модулю №1	2	-	2	-	-	-	-	2	2	-	-	-
6.	Зовнішньоекономічна діяльність	14	2	2	-	2	-	8	20	2	2	-	16
7.	Політика економічного зростання	16	2	4	-	2	-	8	18	2	2	-	14
8.	Фінансове програмування як метод макроекономічної політики	20	2	6	-	3	-	9	2			-	2
9.	Макроекономічна антикризова політика	14	2	2	-	2	-	8	24	2	4	-	18
	Контроль по модулю №2	4	-	2	-	2	-	-	6	4	2	-	-
	Екзамен	4			-		4		4			4
	Всього	144	22	32	-	21	4	65	144	18	22	4	100

 

Загальний бюджет часу на вивчення студентами науки "Макроекономічна політика" становить 144 академічні години. На данній формі навчання 58 годин складають аудиторні заняття, 65 годин - самостійна робота студента та 21 година - індивідуальні заняття. На заочній формі навчання робота з викладачем становить 44 години. У т.ч. контактні заняття складають 18 годин, а решта - індивідуальні заняття (22 години) та іспит (4 години). Самостійна робота студентів заочної форми навчання становить 100 годин.

3. Зміст за темами

Розділ 1. Макроекономічна політика: суть, предмет, цілі та інструменти

Макроекономічна політика, її визначеність, предмет, цілі і методи. Види макроекономічної політики. Можливості (і обмеження) макроекономічної політики, її відносна підпорядкованість комплексу заходів економічної політики.

Стабілізаційна політика: економічна, виробнича та фінансова стабілізація. Взаємозв'язок між виробничою та фінансовою стабілізацією. Політика економічного зростання та її визначеність. Макроекономічна політика як структурована система.

Цілі і засоби макроекономічної політики. Кінцеві та проміжні цілі. Первинні і вторинні засоби макроекономічної політики. Проблема узгодження між цілями та засобами. Теорія Тінберга про узгодженість цілей із засобами. Принцип пріоритетів і вимушені втрати макроекономічної політики. Теорія Манделла про поєднання засобів із цілями. Автономність монетарних та фіскальних заходів і спільність кінцевих цілей та пріоритетів макроекономічної політики.

Прогнозування в макроекономічній політиці: упереджувальні та економетричні прогнози. Очікування як чинник макроекономічної політики. Політична кон’юнктура та політичний бізнес-цикл в макроекономічній політиці. Фінансово-промислові групи як чинник зниження ефективності макроекономічної політики.

         Основні поняття та їх визначення

Вторинні засоби – економічні інструменти, які опосередковують вплив первинних засобів на кінцеві цілі.

Зовнішній лаг – відрізок часу, який існує між застосуванням регуляторних заходів і появою повного цільового ефекту.

Кінцеві цілі макроекономічної політики – кількісно визначенні індикатори загального економічного стану країни, досягненню яких підпорядковуються всі регуляторні заходи держави.

Макроекономічна політика – діяльність держави щодо визначення кінцевих цілей макроекономічного розвитку країни та засобів (інструментів) їх досягнення.

Первинні засоби – економічні інструменти, які започатковують цілеспрямовані дії  макроекономічної політики і знаходяться під безпосереднім контролем з боку держави.

Політика економічного зростання – діяльність держави, яка спрямована на забезпечення зростання, обсягів виробництва реального ВВП за рахунок збільшення економічного потенціалу країни та підтримання інфляції на помірному рівні.

Проміжні цілі макроекономічної політики – кількісно визначені макроекономічні показники, які опосередковують вплив макроекономічної політики на її кінцеві цілі.

Стабілізаційна політика – діяльність держави, яка спрямована на забезпечення зростання обсягів виробництва реального ВВП до його потенційної величини та наближення інфляції до помірного рівня.

Теорія Я. Тінберга – теорія, згідно з якою ефективною вважається політика, яка спирається на тотожність між кількістю цілей і кількістю несуперечливих між собою засобів.

Теорія Р. Манделла – теорія, згідно з якою кожна ціль макроекономічної політики повинна досягатися за рахунок того засобу, який справляє на неї найбільший вплив.

Упереджувальні прогнози – макроекономічні прогнози, метою яких є передбачення майбутніх збурень в економіці при незмінності макроекономічної політики.

 

Розділ 2. Політика забезпечення повної зайнятості

Ринок праці як об’єкт макроекономічного регулювання. Здійснення політики зайнятості. Формування величини зайнятості. Відтворення робочої сили як елемент макроекономічного механізму. Залежність процесів на ринку праці і змін обсягу сукупного попиту. Вплив на зайнятість інвестиційних процесів. Зовнішньоекономічна політика як чинник впливу на рівень зайнятості. Роль податкової системи.

Природний рівень безробіття як індикатор повної зайнятості. Повна зайнятість. Методи визначення рівня природного безробіття: розрахунок на основі зв’язку безробіття з інфляцією попиту; визначення величини природного безробіття через співвідношення кількості звільнених і працевлаштованих; структурний метод. Концепція NAIRU.

Механізм регулювання зайнятості населення. Інструменти державного регулювання природного рівня безробіття: допомога по безробіттю і діяльність державної служби зайнятості. Використання важелів ринкового саморегулювання. Методи державного регулювання зайнятості: економічні, правові, організаційні. Продуктивна зайнятість. Політика зайнятості як елемент стабілізаційної політики. Активна політика – політика створення гнучкого ринку праці. Інструменти активної політики зайнятості. Пасивна політика управління зайнятістю і її інструменти.

Коефіцієнт заміни. Засоби впливу на сукупну пропозицію і сукупний попит. Завдання держави на ринку праці. Економічний блок макроекономічної політики регулювання зайнятості. Інституційна складова макроекономічної політики регулювання зайнятості. Напрямки збільшення її ефективності.

Інституційна система регулювання ринку праці, її законодавча база та інструменти. Служби зайнятості, професійне навчання. Соціальне страхування. Державні витрати на відтворення робочої сили. Субсидії найму, субсидії зайнятості. Напрями підвищення ефективності пошуку роботи. Державні і регіональні програми сприяння зайнятості. Інформаційні системи і бази даних.

 

 

         Основні поняття та їх визначення

Активна політика управління зайнятістю полягає в тому, що держава широко застосовує державні важелі для прискорення прогресивних зрушень на ринку праці.

Пасивна політика – це політика, яка полягає в тому, що держава створює правову базу для вільного переміщення людських ресурсів, але безпосереднього втручання держави в міграційні процеси в окремих галузях не відбувається.

Продуктивна зайнятість – така зайнятість, розширення якої супроводжується порівняно більш низькими темпами росту інфляції.

Природний рівень безробіття - це такий його рівень, при якому фактори, які підвищують і зменшують ціни і заробітну плату, знаходяться в рівновазі.

Концепція NAIRU – концепція, згідно з якою природним є такий рівень безробіття, який не прискорює інфляцію. В її основі лежить крива Філіпса, яка відображає обернений зв’язок між безробіттям та інфляцією попиту у короткостроковому періоді.

Рівень зайнятості населення розраховується як відношення (у відсотках) кількості зайнятих певної вікової групи до кількості населення відповідного віку.

Рівень зайнятості робочої сили – показник, що показує, яка частка робочої сили використовується в економіці.

Метод Г. Манківа – підхід, який пов’язує природний рівень безробіття з рівновагою на ринку праці через тотожність між кількістю працевлаштованих осіб і кількістю осіб, звільнених з роботи в межах відповідного року.

Коефіцієнти звільнення і працевлаштування. Коефіцієнт працевлаштування показує часку безробітних, які знаходять роботу в межах року. Коефіцієнт звільнення визначає частку зайнятих осіб, які втрачають роботу в межах року.

Структурний метод обчислення природного рівня безробіття –метод, в основі якого лежить розмежування всіх безробітних на дві категорії: природні безробітні й циклічні безробітні.

Соціальне партнерство – засіб узгодження інтересів роботодавця і працівника, це результат діяльності, певної соціальної технології, спрямованої на здобуття кожною зі сторін соціально-трудових відносинах взаємозадовільних результатів.

Коефіцієнт заміни відображає співвідношення між доходом у формі виплат по безробіттю і доходом, який безробітний отримував у період своєї зайнятості.

Економічна підсистема управління зайнятістю - блок макроекономічної політики регулювання зайнятості, що містить засоби впливу на сукупну пропозицію і сукупний попит. Це політика доходів, зовнішньоторговельна політика, політика центрального банку країни, фіскальна, структурна, інвестиційна та амортизаційна політика, які опосередковують свій вплив за допомогою методів прямого та опосередкованого впливу.

Інституційна підсистема регулювання ринку праці включає організаційно-економічниий механізм державного регулювання зайнятості та вдосконалення нормативно-правової база сприяння зайнятості населення.

 

Розділ 3. Монетарна політика

 

Управління пропозицією грошей як основа монетарної політики. Аналітична форма балансу Національного банку і грошова база. Чисті міжнародні резерви та їх достатність. Чисті внутрішні активи Національного банку. Грошовий мультиплікатор як чинник грошової пропозиції. Зведений (консолідований) баланс банківської системи. Кінцева ефективність монетарної політики. Мультиплікатор монетарної політики.

Грошовий попит як екзогенний чинник монетарної політики. Визначення попиту на реальні грошові запаси. Прогнозування грошового попиту і швидкості обертання грошей. Визначення  попиту на номінальні грошові запаси. Прогнозування грошового попиту на базі рівня монетизації економіки. Рівень доларизації і визначення попиту на гроші в національній валюті. Прогнозування грошової бази.

Реалізація монетарної політики. Процентна політика центрального банку. Регулювання кредитного ринку. Оцінка обсягів наданих кредитів економіці комерційними банками (прогноз). Об’єкт кредитної політики центрального банку. Макроекономічне регулювання кредитних ресурсів. Політика обов’язкового резервування. Сфера застосування інструментів кредитної політики.

Монетарна політика  в Україні.

 

Основні поняття та їх визначення

Валові міжнародні резерви Національного банку – сукупність його ліквідних резервних активів, які можуть бути використані для фінансування дефіциту платіжного баланса та здійснення валютних інтервенцій.

Валові міжнародні резерви банківської системи – сума валових міжнародних резервів Національного банку та комерційних банків.

Девальвація або ревальвація валюти – зниження або зростання  фіксованого курсу валюти на основі державних рішень.

Знецінення або подорожчання валюти – зниження або зростання плаваючого валютного курсу під впливом попиту  і пропозиції на валютному ринку.

Інші активи (статті) – залишкова категорія банківського балансу, яка відображає матеріальні активи банків, капітал и резерви, прибутки або збитки тощо.

Монетарна політика – діяльність держави регулювання обігу, кредитування та курсоутворення з метою стабілізації цін та створення сприятливих умов для економічного зростання .

Мультиплікатор монетарної політики – коефіцієнт, який показує на скільки одиниць змінюється реальний ВВП при зміні грошової пропозиції на одиницю.

Номінальний грошовий попит – на номінальні грошові запаси, який вимірюється кількістю грошових знаків, необхідних економічним агентам для задоволення своїх платоспроможних потреб в товарах та послугах.

Номінальний валютний курс – ціна валюти виражена через певну кількість іншої валюти, на яку вона обмінюється.

Передатний механізм монетарної політики – сукупність причинно-наслідкових зв’язків, за допомогою яких монетарна політика впливає на реальний ВВП та ціни.

Плаваючий (гнучкий) курс – курс валюти, який вільно визначається на валютному ринку під впливом попиту і пропозиції.

Реальний валютний курс – коефіцієнт, який відображає відношення між зовнішніми та внутрішніми цінами, обчисленими у спільній валюті.

Реальний грошовий попит – попит на реальні грошові запаси, який вимірюється кількістю товарів та послуг, необхідних для задоволення платоспроможних потреб економічних агентів.

Стерилізація – операції з державними цінними паперами на відкритому ринку, завдяки яким нейтралізується небажаний вплив валютних інтервенцій на грошову базу.

Чисті внутрішні кредити приватному сектору – чисті кредити, які надаються Національним банком приватному сектору як через рефінансування комерційних банків так і безпосередньо.

Чисті внутрішні кредити уряду – кредити, які надаються Національним банком уряду, за мінусом урядових платежів приватному сектору, здійснених за рахунок отриманих кредитів.

Чисті іноземні активи банківської системи – валові міжнародні резерви банківської системи за мінусом її резервних зобов’язань перед нерезидентами.

Чисті іноземні активи Національного банку – валові міжнародні резерви цього банку за мінусом його резервних зобов’язань перед нерезидентами.

 

Розділ 4. Реалізація макрофінансової політики.

Макрофінансова політика та її інструменти. Принципи макрофінансової політики. Інструменти фіскальної політики. Визначеність доходів. Структура доходної частини бюджетів, основні пропорції. Коефіцієнт еластичності податків, коефіцієнт динамічності податків. Чисті податки. Структура податкових надходжень.

Моделі здійснення фіскальної політики. Принцип ножиць. Теорія А.Вагнера.

Видатки державного бюджету. Структура бюджетних видатків. Видатки інвестиційної і соціальної спрямованості, капітальні і поточні.

Бюджетний баланс та методи його оцінювання. Модель бюджетного дефіциту. Джерела фінансування бюджетного дефіциту. Модель бюджетного дефіциту. Емісійне (грошове) фінансування. Неемісійне (боргове) фінансування бюджетного дефіциту. Внутрішнє запозичення та його наслідки. Зовнішнє запозичення та його наслідки. Прострочена державна заборгованість та її наслідки.

Наслідки фіскальної політики для державного бюджету. Дискреційна та  автоматична зміна чистих податків. Вплив на бюджет збільшення державних закупівель при дискреційній стабільності чистих податків. Вплив на бюджет дискреційного зниження чистих податків при незмінності державних закупівель. Вплив фіскальної політики за умов збалансованої зміни державних закупівель і чистих податків.

Рівень державного боргу та стійкість фіскальної політики. Обслуговування державою своїх внутрішнього і зовнішнього боргів. Платоспроможність держави.

Алгоритм фіскальної політики з урахуванням прямих і зворотних зв’язків. Визначення приросту ВВП з урахуванням ефекту витіснення. Мультиплікатор фіскальної політики. Нейтралізація ефекту витіснення. Ефект наповнення.

Чиста фіскальна політика на основі моделі  IS – LM. Вплив фіскальної експансії на рівноважні параметри моделі  IS – LM на умовах збалансованого бюджету. Вплив фіскальної експансії на рівноважні параметри моделі  IS – LM на умовах неемісійного (боргового) фінансування. Графічна інтерпретація результатів впливу чистої фіскальної експансії на економіку. Кількісна визначеність рівноважних параметрів моделі  IS – LM під впливом чистої фіскальної експансії.

Структура фінансового ринку, управління фінансовими потоками. Державне регулювання фондового ринку. Економічні та адміністративні методи управління. Стимулювання заощаджень та розвиток фінансових ринків.  Стимулювання інвестицій. Індикатори процесів накопичення: капіталоємність та схильність до заощаджень. Взаємозв’язок програм розвитку інвестиційної діяльності з цілями регулювання фінансової інфраструктури.

Фіскальна політика в трансформаційній економіці. Флуктуація фіскальної політики. Система розподілу грошових доходів і соціальна справедливість. Принцип горизонтальної рівності.

 

         Основні поняття та їх визначення

Автоматична зміна чистих податків – зміна чистих податків, яка спричиняється зміною податкової бази та умов, від яких залежать обсяги трансфертних платежів  приватному сектору.

Боргове фінансування бюджетного дефіциту – фінансування бюджетного дефіциту за рахунок державного запозичення.

Витіснення – скорочення приватних інвестицій і/або чистого експорту, яке викликається фіскальною експансією.

Грошове фінансування бюджетного дефіциту – фінансування бюджетного дефіциту за рахунок первинної грошової емісії (емісії грошової бази).

Доходи державного бюджету – такі надходження до бюджету, які не підлягають поверненню, за виключенням трансфертів.

Динамічність податків – коефіцієнт, який показує  на скільки відсотків змінюються податкові надходження в розрахунку на один відсоток зміни податкової бази в умовах дискреційних змін в податковій системі.

Дискреційна зміна чистих податків – зміна чистих  податків, яка спричиняється спеціальними рішеннями держави щодо податкової системи і трансфертних виплат.

Емісійний прибуток уряду – прибуток від первинної грошової емісії, який дорівнює прирісту реальної грошової бази.

Еластичність податків – коефіцієнт, який показує на скільки відсотків змінюються податкові надходження в розрахунку на один відсоток зміни податкової бази в умовах відсутності дискреційних змін в податковій системі.

Інфляційний податок – податок, який агенти приватної економіки сплачують автоматично внаслідок знецінення готівки; дорівнює добутку темпів інфляції на реальні грошові запаси.

Мультиплікатор фіскальної політики – коефіцієнт, який  показує на скільки одиниць змінюється ВВП при зміні фіскальних засобів на одиницю в умовах зміни відсоткової ставки.

Надходження до бюджету – бюджетні доходи плюс трансферти.

Сукупний емісійний прибуток – прибуток всіх емітентів грошової маси, який дорівнює прирісту реальних запасів готівкових грошей.

Чистий емісійний прибуток – прибуток, який виникає внаслідок змін в сумі реальних запасів готівкових грошей.

 

Розділ 5. Макроекономічна антиiнфляцiйна політика

Сутність вимірювання інфляції та особливості управління нею. Ланцюговий індекс-дефлятор ВВП. Способи вимірювання індексу споживчих цін. Недосконалість цінових індексів і можливість їх застосування.

Антиінфляційна політика у трансформаційній економіці. Сутність та основні принципи антиінфляційної політики. Три правила проведення монетарної політики та контроль за інфляцією. Таргетування інфляції. Екзогенні змінні моделі цільового прогнозування інфляції. Грошова маса як інструмент досягнення цільової інфляції. Визначення темпів приросту грошової маси, які узгоджуються з цільовою інфляцією.

Рушійні сили, що приводять механізми інфляції у рух. Чинниками інфляції в Україні.

         Основні поняття та їх визначення

Збалансована грошова маса – такий приріст грошової маси, який дорівнює прирісту реального ВВП за мінусом прирісту швидкості обертання грошей.

Кінцеві чинники інфляції – грошова маса, швидкість обертання грошей і реальний ВВП, за допомогою яких первинні чинники інфляції реалізуються на макрорівні через загальне зростання цін.

Критична точка інфляції – такий темп інфляції, який дорівнює темпам прирісту грошової маси.

Надлишкова грошова маса – такий приріст грошової маси, який перевищує приріст реального ВВП за мінусом прирісту швидкості обертання грошей.

Надмірна грошова маса – такий приріст грошової маси, який спричиняє перевищення фактичної інфляції порівняно з її помірним рівнем.

Первинні чинники інфляції – чинники, які зароджуються у виробничій, фінансовій та зовнішньоекономічній сферах і впливають на ціни окремих товарів.

Помірна грошова маса – такий приріст грошової маси, який узгоджується з помірною інфляцією.

 

Розділ 6. Зовнішньоекономічна політика

Зовнішньоекономічна позиція країни. Аналітична форма платіжного балансу. Автономне і неавтономне фінансування платіжного балансу. Золотовалютні резерви і сальдо загального балансу. Виняткове та незабезпечене фінансування платіжного балансу.

Управління платіжним балансом з урахуванням наслідків для монетарної та бюджетно-податкової сфери. Три покоління моделей кризи платіжного балансу: канонічна модель Кругмана, моделі спекулятивної атаки, моделі зовнішнього боргу з кількома рівновагами. Теоретичні концепції, що використовуються для коригування платіжного балансу.

Види торговельної політики. Обґрунтування вибору видів торговельної політики. Інтеграція до міжнародних торговельних організацій. Прогнозування експорту та імпорту. Основні вимоги ГАТТ/СОТ і наслідки їх дотримання.

Державне управління рухом капіталу. Методи оцінки впливу міграційних процесів на параметри макроекономічної рівноваги.

 

         Основні поняття та їх визначення

Абсолютно мобільний капітал – капітал, який вільно переміщується між окремими кранами в залежності від рівня його доходності.

Автономне фінансування – фінансування платіжного балансу, яке здійснюється агентами приватної економіки без прямої участі держави.

Валютні інтервенції  – купівля або продаж іноземної валюти  Національним банком по валютному ринку країни..

Виняткове фінансування – фінансування платіжного балансу за рахунок нерегулярних джерел і на спеціальних умовах.

Еластичність чистого експорту – коефіцієнт, який показує на скільки відсотків змінюється експорт та імпорт  при зміні валютного курсу на один відсоток.

Ефект витіснення чистого експорту – скорочення чистого експорту, яке викликає фіскальна експансія в умовах плаваючого курсоутворення.

Канонічна модель Кругмана – модель міжнародної торгівлі в умовах эфекту масштабу і монополістичної конкуренції.

"Мала економіка" – економіка країн, які не можуть впливати на світові ціни, в тому числі і на світову відсоткову ставку.

Моделі спекулятивної атаки– це модель взаємодії між урядом і групою и спекулінтів, які здійснюють атаки на національну валюту в умовах можливого виникнення валютної кризи.

Неавтономне фінансування – фінансування платіжного балансу, яке здійснюється за участю держави.

Недискримінаційна стратегія торговельної політики – стратегія, яка передбачає створення рівновигідних умов для розвитку внутрішнього і зовнішнього ринків.

Немобільний капітал – капітал, переміщення якого між окремими країнами обмежується адміністративними або економічними чинниками.

Поглинання – внутрішній попит країни на товари та послуги, який складається із споживання та інвестицій.

Протекціоністська стратегія торговельної політики – стратегія, яка передбачає створення більш сприятливих умов для розвитку внутрішнього  ринку порівняно із зовнішнім.

 

Розділ 7. Політика економічного зростання

Вплив зовнішніх чинників на економічне зростання. Значення запасу капіталу для економічного зростання. Заощадження та інвестування. Модель Солоу. Теорія оптимального рівня заощадження. Стимулювання сукупного попиту як метод реалізації політики економічного зростання. Особливості застосування екзогенних теорій економічного зростання в практиці державного управління економічним розвитком.

Чинники моделей ендогенного зростання і їх вплив. Моделі ендогенного зростання. Інвестиції в людський капітал. Модель Льюїса. Акселератор. Індуційоване економічне зростання.

Фактори економічного зростання: інвестиції, ін­новації, людський капітал, технології, менеджмент, маркетинг. Структурні перетворення. Розвиток інфраструктури.

Механізми та інструменти політики економічного зростання. Фіскальна політика. – грошово-кредитна і валютна, мит­но-тарифна політика економічного зростання. Інвестиційне регулювання: класична і європейська моделі. Особливості стимулювання заощаджень у відкритій економіці.

Дилема між зростанням і стабілізацією. Концепція сталого економічного розвитку та урахування її вимог. Форму­вання відкритої економіки, спрямованої на широке вико­рис­тання переваг світового ринку, міжнародного поділу і кооперації праці, транс­націоналізації і глобалізації виробництва. Орієнтація на світові норми і стандарти якості та продуктивності, матеріало-, капіта­ло-та енергоміст­кос­ті, техніко-еконо­мічні параметри про­дукції.

        

Основні поняття та їх визначення

Акселератор є кількісним виразом принципу акселерації, згідно якого кожний приріст або зменшення доходу та сукупного попиту вимагає відносно більшої зміни "індуційованих" інвестицій.

Індуційовані інвестиції – це інвестиції, викликані зростанням  доходу.

Теорія оптимального рівня заощадження – теорія, згідно якої величина заощаджень визначається суспільними перевагами щодо розподілу у часі теперішніх і майбутніх витрат.

 

Розділ 8. Фінансове програмування як метод макроекономічної політики

Мета і завдання фінансової програми. Змістовна визначеність фінансової програми. Основні завдання фінансової програми. Базова тотожність фінансової програми. Модель фінансового програмування і висновки для макроекономічної політики.

Фінансова програма як багатосекторна система. Нефінансові та фінансові операції фінансової програми. Формалізована та цифрова матриця фінансових потоків. Знакова визначеність фінансових  операцій. Міжсекторні потоки фінансових ресурсів. Балансова тотожність окремих секторів фінансової програми.

Зменшення поглинання як основний шлях покращення сальдо поточного рахунку. Методи скорочення державного споживання. Збільшення доходу за рахунок зростання чистого зовнішнього попиту та підвищення продуктивності інвестицій. Заходи по забезпеченню зовнішнього фінансування сальдо поточного рахунку.

Фінансове програмування і світовий досвід. Монетарна модель Міжнародного Валютного Фонду. Модель RMSM та RMSM-X.

 

         Основні поняття та їх визначення

Базисна програма – інерційний прогноз показників фінансової програми, в основі якого лежить припущення, що макроекономічна політика у прогнозному періоді не буде змінюватися порівняно з попереднім періодом.

Внутрішній баланс – тотожність між доходом країні та її внутрішнім попитом (поглинанням).

Внутрішня економіка – частина економіки країни, яка інтегрує всі нефінансові та фінансові операції між резидентами даної країни.

Вимоги (активи) – претензії до фізичних та юридичних осіб щодо

Зобов’язання (пасиви) – заборгованість фізичних та юридичних осіб, яка виникає внаслідок запозичення ресурсів.

Зовнішній сектор – частина економіки країни, яка об’єднує всі нефінансові та фінансові операції резидентів країни з нерезидентами.

Зовнішній баланс – тотожність між доходом країни за мінусом поглинання і сальдо поточного рахунку.

Нефінансові операції – операції, які пов’язані з утворенням доходу та здійсненням видатків.

Нормативна програма – цільовий прогноз показників фінансової програми, в основі якого лежать висновки базисної програми та комплекс регуляторних заходів, спрямованих на досягнення передбачених програмою цільових орієнтирів.

Фінансова програма – комплекс узгоджених між собою фінансових заходів держави, спрямованих на досягнення цілей макроекономічної політики.

Фінансові операції – операції, які пов'язані із змінами в зобов'язаннях та вимогах, завдяки чому забезпечується певний розподіл фінансових ресурсів між секторами економіки.

 

Розділ 9. Макроекономічна антикризова політика

Теорія антикризової політики. Особливості кризових явищ. Державна антикризова політика. Завдання державної антикризової політики та її специфіка в Україні. Заходи та інструменти державної антикризової політики. Макроекономічний розвиток України. Державна інвестиційна політика до 2015 р. Стратегіїя інноваційного розвитку України.

 

         Основні поняття та їх визначення

Державна антикризова політика  – це комплекс заходів, методів та інструментів цілеспрямованого впливу органів державної влади на соціально-економічний та фінансовий стан країни з метою забезпечення фінансово-економічної стійкості в умовах ризиків і постійних макроекономічних змін.

Зміна економічної кон’юнктури – явище, яке обумовлює циклічність економічного розвитку. Коливання ділової активності може пояснюватися сезонністю діяльності окремих галузей господарювання, сезонністю коливань платоспроможного попиту тощо.

Криза – стан, який створює загрозу життєздатності економічної системи, обумовлений екзогенними чи ендогенними чинниками, характеризується складно передбачуваними наслідками.

Об’єкти антикризової політики – зміна економічної кон’юнктури.

Політика стримування – політика, що спрямована на об­меження сукупного попиту у період бурхливого економічного зростання, коли у зв’язку із збільшенням купівельної спроможності суб’єктів господарювання підвищуються ціни.

Рестрикційна політика – політика, за якої держава обмежує доходи шляхом підвищення податкових ставок, зменшення бюджетних витрат та заробітної плати, подорожчання кредитів тощо, ; водночас рестрикційна політика здатна загострити проблему зайнятості.

Структурні кризи – кризи, які породжуються диспропорціями у розвитку окремих сфер та ринків національної економіки і характери­зуються тривалістю та неспівпаданням з фазами ділового циклу.

Суб’єкти антикризової політики– органи державної влади, які здійснюють заходи із запобігання та виходу з кризи.

Теорії пояснення причин криз – теорії, які визначають причини циклічності економічного роз­витку у способі організації суспільного виробництва, порушенні пропорціональності розподілу суспільного виробництва.

 

4. ПЛАНИ ЗАНЯТЬ

4.1. ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ (ПРАКТИЧНИХ, ЛАБОРАТОРНИХ) ЗАНЯТЬ ОЧНОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ

 

Семінарські й практичні заняття з даної дисципліни застосовуються на всіх формах навчання. Метою семінарських і практичних занять є набуття студентами професійних, загальних та глобальних компетенцій, поточна перевірка рівня засвоєння навчального матеріалу з окремих тем дисципліни. Також під час семінарських і практичних занять передбачається проведення комплексного контролю рівня засвоєння навчального матеріалу тем дисципліни. Методика побудови комплексних завдань та оцінювання результатів модульного контролю подаються у розділі 9.

На семінарські й практичні заняття виносяться не всі, а найважливіші та найскладніші питання дисципліни. Решту питань студенти опрацьовують самостійно. При підготовці до семінарських і практичних занять потрібно передусім прочитати конспект лекцій з відповідних тем, вивчити понятійний апарат і осягнути логіку навчального матеріалу. Потім доцільно скористатися методичними порадами до відповідної теми. Нарешті, якщо деякі питання залишилися незрозумілими, звернутися до літературних джерел, рекомендованих у цьому розділі.

При використанні літературних джерел слід брати до уваги, що всі вони, як правило, різняться за логічною побудовою навчального матеріалу, визначеннями макроекономічних категорій, абревіатурою, теоретичними уподобаннями тощо. У зв'язку з цим доцільно віддавати перевагу навчальному посібнику, який є базовим для даного навчального закладу. Слід також мати на увазі, що в лекціях викладач може оперативно висвітлювати можливі зміни в макроекономічній теорії та практиці.

 

Заняття 1. Макроекономічна політика: суть, предмет, цілі та інструменти

Завдання. Сформувати вміння:

-       застосовувати правило взаємного узгодження цілей макроекономічної політики;

-       здійснювати аналіз і давати загальну оцінку заходів державного макроекономічного регулювання;

-       знаходити спільне та відмінне між категоріями «макроекономіка», «макроекономічна політикf», «державне регулювання економікою» та «державне управління».

План заняття

1. З’ясувати відмінності авторських визначень сутності макроекономічної політики та її складових.
2. Запропонувати власну інтерпретацію (приклади) умов застосування макроекономічної політики.
3. Сформулювати цільову функцію та інструменти макроекономічної політики, провести дискусію.

Інформаційне забезпечення

1. Терміни та поняття до теми.
2. Альтернативні обгрунтування визначень теми.

 

Заняття 2. Політика забезпечення повної зайнятості

Завдання. Сформувати вміння:

-       обгрунтовувати доцільність застосування того чи іншого засобу державного регулювання зайнятості;

-       розрізняти показники рівня зайнятості населення і рівня зайнятості робочої сили;

-       здійснювати аналіз макроекономічної ситуації на ринку праці, розмежовувати дію чинників, що визначають природний і циклічний рівні безробіття;

-       розраховувати показники природного рівня безробіття з використанням різних методів, коефіцієнта заміни тощо.

План заняття

1. Охарактеризувати вітчизняний ринок праці.
2. Здійснити розрахунок природного рівня безробіття у відповідності до різних методів і наявної статистичної інформації.
3. охарактеризувати окремі елементи механізму забезпечення повної зайнятості.

Інформаційне забезпечення

1. Терміни та поняття до теми.
2. Статистична інформація з офіційних сайтів органів державного управління України.

 

Заняття 3. Монетарна політика: основні засади

Завдання. Сформувати вміння:

-       розмежовувати гроші у вузькому та широкому розумінні;

-       здійснювати аналіз структури грошової маси;

-       здійснювати вибір цілей монетарної політики, аналізувати доречність застосування окремих її інструментів.

План заняття

1. Охарактеризувати головні ланки механізму управління грошово-кредитним ринком України.
2. Здійснити моделювання різних ситуацій застосування монетарної політики на основі моделі IS – LM.
3. Навести приклади застосування валютно-курсової політики в Україні.

Інформаційне забезпечення

1. Терміни та поняття до теми.
2. Статистична інформація з офіційних сайтів органів державного управління України.
3. Добірка аналітичних матеріалів з періодичних видань та електронних джерел.

 

Заняття 4. Реалізація монетарної політики

Завдання. Сформувати вміння:

-       аналізувати відповідність засобів проміжним і тактичним (оперативним) цілям монетарної політики;

-       здійснювати аналіз інструментів монетарної політики;

-       визначати ефективність застосування окремих заходів монетарної політики.

План заняття

1. Охарактеризувати головні елементи механізму реалізації монетарної політики в Україні.
2. Проаналізувати практику застосування кредитної політики в Україні.
3. Здійснити моделювання різних ситуацій застосування монетарної політики в умовах трансформаційної економіки.

Інформаційне забезпечення

1. Терміни та поняття до теми.
2. Статистична інформація з офіційних сайтів органів державного управління України.
3. Добірка аналітичних матеріалів з періодичних видань та електронних джерел.

 

Заняття 5. Макрофінансова політика: теорії та моделі

Завдання. Сформувати вміння:

-       визначати шляхи підвищення ефективності фіскальної політики;

-       здійснювати оцінку ефективності оподаткування;

-       застосовувати модель IS – LM для оцінки впливу фіскальної політики на ВВП у короткостроковому періоді.

План заняття

1. Здійснити аналіз узгодження цілей окремих господарюючих суб’єктів з інтересами держави.
2. Оцінити роль та значимість фінансових важелів у функціонуванні національної економіки.
3. Оцінити величину бюджетного дефіциту і державного боргу України.
4. Здійснити моделювання різних ситуацій із застосуванням фіскальної політики на основі моделі IS – LM.

Інформаційне забезпечення

1. Терміни та поняття до теми.
2. Статистична інформація з офіційних сайтів органів державного управління України.
3. Аналітичні матеріали з періодичних видань та електронних носіїв інформації.

 

Заняття 6. Реалізація макрофінансової політики

Завдання. Сформувати вміння:

-       визначати шляхи підвищення ефективності фіскальної політики;

-       здійснювати оцінку ефективності оподаткування;

-       застосовувати модель IS – LM для оцінки впливу фіскальної політики на ВВП у короткостроковому періоді.

План заняття

1. Розглянути статті доходної частини головного фінансового документу країни на поточний і наступний роки.
2. Проаналізувати складові бюджетних видатків на відповідність цілям соціально-економічного розвитку.
3. Оцінити наслідки застосування окремих засобів макрофінансової політики у термінах моделей “кейнсіанського хреста” та IS – LM.
4. Охарактеризувати політику держави на фінансових ринках.

Інформаційне забезпечення

1. Терміни та поняття до теми.
2. Статистична інформація з офіційних сайтів органів державного управління України.
3. Аналітичні матеріали з періодичних видань та електронних носіїв інформації.

 

Заняття 7. Макроекономічна антиiнфляцiйна політика

Завдання. Сформувати вміння:

-       здійснювати порівняльний аналіз інфляції за показниками та періодами;

-       здійснювати оцінку інфляції за допомогою різноманітних цінових індексів.

 

План заняття

1. Охарактеризувати цілі та інструменти антиінфляційної політики в Україні.
2. Здійснити дискусію щодо умов і можливостей застосування методу таргетування інфляції в Україні.
3. Порівняти різноманітні антиінфляційні заходи на предмет їх ефективності в умовах високої інфляції.

Інформаційне забезпечення

1. Терміни та поняття до теми.
2. Статистична інформація з офіційних сайтів органів державного управління України.
3. Закон України про Державний бюджет України на поточний рік.
4. Аналітичні матеріали з періодичних видань та електронних носіїв інформації.

 

Заняття 8. Модульна контрольна робота №1

 

Заняття 9. Зовнішньоекономічна політика

Завдання. Сформувати вміння:

-       оціінювати сучасний стан платіжного балансу України та особливості його регулювання;

-       здійснювати узагальнений аналіз показників платіжного балансу з метою виявлення їх впливу на інші макроекономічні показники країни;

-       працювати з матеріалами платіжного балансу України;

-       обгруентовувати реалістичні та ефективні заходи регулювання платіжного балансу країни.

План заняття

1. Охарактеризувати основні правила управління зовнішньоекономічною позицією країни.
2. Шляхом усного опитування розкрити механізм торговельної політики.
3. На основі доступної статистичної інформаціїі охарактеризувати стан їз мжнародним рухом капіталу і робочої сили.

Інформаційне забезпечення

1. Терміни та поняття до теми.
2. Статистична інформація з офіційних сайтів органів державного управління України.
3. Дані Платіжного балансу України (статистична та аналітична форма), Міжнародної організації праці.
4. Аналітичні матеріали з періодичних видань та електронних носіїв інформації.

 

Заняття 10. Економічне зростання: умови та чинники

Завдання. Сформувати вміння:

-       виявляти та аналізувати джерела економічного зростання країни;

-       використовувати правило нагромадження людського капіталу в аналізі поточної економічної політики;

-       прогнозувати темпи впровадження інновацій відповідно до моделі Агіона-Хоуіта.

План заняття

1. Розглянути елементи механізму екзогенних та ендогенних теорій економічного зростання на основі ретроспективного аналізу.
2. Проаналізувати чинники економічного зростання окремої країни та наслідки застосування економічної політики держави у цій сфері.

Інформаційне забезпечення

1. Терміни та поняття до теми.
2. Статистична інформація з офіційних сайтів органів державного управління України.

 

Заняття 11. Реалізація політики економічного зростання в Україні

Завдання. Сформувати вміння:

-       виявляти та аналізувати джерела економічного зростання в Україні;

-       використовувати правило нагромадження людського капіталу в аналізі поточної економічної політики.

План заняття

1. Оцінити потенціал традиційних інструментів впливу на економіку нашої країни з точки зору прискорення економічного розвитку.
2. Проаналізувати можливості застосування в Україні макроекономічного механізму стимулювання економічного зростання.
3. Оцінити можливості інноваційного розвитку України.

Інформаційне забезпечення

1. Терміни та поняття до теми.
2. Статистична інформація з офіційних сайтів органів державного управління України.

 

Заняття 12. Фінансове програмування як метод макроекономічної політики

Завдання. Сформувати вміння:

-       характеризувати цілі та сутність методу фінансового програмування;

-       здійснювати обгрунтування доцільності та необхідності застосування регуляторних заходів фінансової програми.

План заняття

1. Проаналізувати практику застосування методу при здійсненні економічної політики різними країнами світу.
2. Розглянути елементи механізму фінансового програмування.
3. Розглянути зв’язок методу фінансового програмування з іншими  дисциплінами.

Інформаційне забезпечення

1.  Терміни та поняття до теми.
2.  Статистична інформація з офіційних сайтів органів державного управління України.

 

 

Заняття 13. Модель фінансового програмування

Завдання. Сформувати вміння:

-       застосовувати фінансове програмування з метою коригування макроекономічної політики;

-       здійснювати обгрунтування доцільності та необхідності застосування методу фінансового програмування;

-       аналізувати зв’язки і потоки матриці фінансової програми.

План заняття

1. На основі статистичних даних оцінити ступінь внутрішньої та зовнішньої розбалансованості української економіки.
2. Охарактеризувати зв’язки та потоки фінансової програми, оцінити ефективність окремих елементів системи її регуляторних заходів.
3. Проаналізувати тотожності моделі фінансової програми.

Інформаційне забезпечення

1.  Терміни та поняття до теми.
2.  Статистична інформація з офіційних сайтів органів державного управління України.

 

Заняття 14. Регуляторні заходи фінансової програми

Завдання. Сформувати вміння:

-       здійснювати розрахунок основних параметрів, що характеризують дисбаланс макроекономічного розвитку;

-       застосовувати фінансове програмування з метою коригування макроекономічної політики;

-       здійснювати знакову визначеність фінансових операцій програми;

-       узгоджувати міжсекторні фінансові потоки з метою усунення диспропорцій економічного розвитку за допомогою фінансових інструментів.

 

 

 

План заняття

1. На основі статистичних даних здійснити розрахунок основних параметрів, що характеризують дисбаланс макроекономічного розвиткувітчизняної економіки на умовних даних.
2. Розглянути етапи побудови моделі фінансового програмування: базисний та нормативний.
3. Здійснити узгодження міжсекторних фінансових потоків з метою усунення диспропорцій економічного розвитку української економіки за допомогою фінансових інструментів (у формі лабораторної роботи).

Інформаційне забезпечення

1.  Терміни та поняття до теми.
2. Умовні дані по роках, що характеризують стан економічного розвитку на протязі 2001-2030 років.
3.  Статистична інформація з офіційних сайтів органів державного управління України.

 

Заняття 15. Макроекономічна антикризова політика

Завдання. Сформувати вміння:

-         самостійно аналізувати індикатори економічної кризи та формулювати власну думку щодо оцінки макроекономічного стану країни;

-         обґрунтовувати підходи щодо здійснення антикризової політики залежно від специфіки кризи, її причин та особливостей розвитку національної економіки;

-         працювати з матеріалами моніторингу економічної безпеки, що представлений на сайтах органів державної влади.

План заняття

1. Охарактеризувати основні елементи теорії антикризової політики. Провести опитування.
2. Дати загальну оцінку макроекономічного розвитку України.
3. Визначити специфіку антикризової політики в Україні.

Інформаційне забезпечення

1.  Терміни та поняття до теми. Альтернативні обгрунтування визначень теми.
2.  Макроекономічні показники розвитку української економіки.

 

Заняття 16. Модульна контрольна робота №2

 

4.2. ПЛАНИ КОНТАКТНИХ ЗАНЯТЬ ДЛЯ СТУДЕНТІВ ЗАОЧНОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ

 

Заняття 1. Політика забезпечення повної зайнятості

Завдання. Сформувати вміння:

-       обгрунтовувати доцільність застосування того чи іншого засобу державного регулювання зайнятості;

-       розрізняти показники рівня зайнятості населення і рівня зайнятості робочої сили;

-       здійснювати аналіз макроекономічної ситуації на ринку праці, розмежовувати дію чинників, що визначають природний і циклічний рівні безробіття;

-       розраховувати показники природного рівня безробіття з використанням різних методів, коефіцієнта заміни тощо.

План заняття

1. Охарактеризувати вітчизняний ринок праці.
2. Здійснити розрахунок природного рівня безробіття у відповідності до різних методів і наявної статистичної інформації.
3. охарактеризувати окремі елементи механізму забезпечення повної зайнятості.

Інформаційне забезпечення

1. Терміни та поняття до теми.
2. Статистична інформація з офіційних сайтів органів державного управління України.

 

Заняття 2. Монетарна політика

Завдання. Сформувати вміння:

-       розмежовувати гроші у вузькому та широкому розумінні;

-       здійснювати аналіз структури грошової маси;

-       здійснювати вибір цілей монетарної політики, аналізувати доречність застосування окремих її інструментів;

-       аналізувати відповідність засобів проміжним і тактичним (оперативним) цілям монетарної політики;

-       здійснювати аналіз інструментів монетарної політики;

-       визначати ефективність застосування окремих заходів монетарної політики.

План заняття

1. Охарактеризувати головні ланки механізму управління грошово-кредитним ринком України.
2. Здійснити моделювання різних ситуацій застосування монетарної політики на основі моделі IS – LM.
3. Навести приклади застосування валютно-курсової політики в Україні.
4. Охарактеризувати головні елементи механізму реалізації монетарної політики в Україні.
5. Проаналізувати практику застосування кредитної політики в Україні.
6. Здійснити моделювання різних ситуацій застосування монетарної політики в умовах трансформаційної економіки.
7. Терміни та поняття до теми.
8. Статистична інформація з офіційних сайтів органів державного управління України.
9. Добірка аналітичних матеріалів з періодичних видань та електронних джерел.

Інформаційне забезпечення

 

Заняття 3. Макрофінансова політика

Завдання. Сформувати вміння:

-       визначати шляхи підвищення ефективності фіскальної політики;

-       здійснювати оцінку ефективності оподаткування;

-       застосовувати модель IS – LM для оцінки впливу фіскальної політики на ВВП у короткостроковому періоді.

План заняття

1. Оцінити роль та значимість фінансових важелів у функціонуванні національної економіки.
2. Здійснити моделювання різних ситуацій із застосуванням фіскальної політики на основі моделі IS – LM.
3. Проаналізувати складові бюджетних видатків на відповідність цілям соціально-економічного розвитку.
4. Оцінити наслідки застосування окремих засобів макрофінансової політики у термінах моделей “кейнсіанського хреста” та IS – LM.
5. Охарактеризувати політику держави на фінансових ринках.

Інформаційне забезпечення

1. Терміни та поняття до теми.
2. Статистична інформація з офіційних сайтів органів державного управління України.
3. Аналітичні матеріали з періодичних видань та електронних носіїв інформації.

 

Заняття 4. Макроекономічна антиiнфляцiйна політика

Завдання. Сформувати вміння:

-       здійснювати порівняльний аналіз інфляції за показниками та періодами;

-       здійснювати оцінку інфляції за допомогою різноманітних цінових індексів.

План заняття

1. Охарактеризувати цілі та інструменти антиінфляційної політики в Україні.
2. Здійснити дискусію щодо умов і можливостей застосування методу таргетування інфляції в Україні.
3. Порівняти різноманітні антиінфляційні заходи на предмет їх ефективності в умовах високої інфляції.

Інформаційне забезпечення

1. Терміни та поняття до теми.
2. Статистична інформація з офіційних сайтів органів державного управління України.
3. Закон України про Державний бюджет України на поточний рік.
4. Аналітичні матеріали з періодичних видань та електронних носіїв інформації.

 

Заняття 5. Модульна контрольна робота №1

 

Заняття 6. Зовнішньоекономічна діяльність

Завдання. Сформувати вміння:

-       оціінювати сучасний стан платіжного балансу України та особливості його регулювання;

-       здійснювати узагальнений аналіз показників платіжного балансу з метою виявлення їх впливу на інші макроекономічні показники країни;

-       працювати з матеріалами платіжного балансу України;

-       обгруентовувати реалістичні та ефективні заходи регулювання платіжного балансу країни.

План заняття

1. Охарактеризувати основні правила управління зовнішньоекономічною позицією країни.
2. Шляхом усного опитування розкрити механізм торговельної політики.
3. На основі доступної статистичної інформаціїі охарактеризувати стан їз мжнародним рухом капіталу і робочої сили.

Інформаційне забезпечення

1. Терміни та поняття до теми.
2. Статистична інформація з офіційних сайтів органів державного управління України.
3. Дані Платіжного балансу України (статистична та аналітична форма), Міжнародної організації праці.
4. Аналітичні матеріали з періодичних видань та електронних носіїв інформації.

Заняття 7. Політика економічного зростання

Завдання. Сформувати вміння:

-       виявляти та аналізувати джерела економічного зростання країни;

-       використовувати правило нагромадження людського капіталу в аналізі поточної економічної політики;

-       прогнозувати темпи впровадження інновацій відповідно до моделі Агіона-Хоуіта.

План заняття

1. Розглянути елементи механізму екзогенних та ендогенних теорій економічного зростання на основі ретроспективного аналізу.
2. Проаналізувати чинники економічного зростання окремої країни та наслідки застосування економічної політики держави у цій сфері.

Інформаційне забезпечення

1. Терміни та поняття до теми.
2. Статистична інформація з офіційних сайтів органів державного управління України.

 

Заняття 8. Макроекономічна антикризова політика

Завдання. Сформувати вміння:

-         самостійно аналізувати індикатори економічної кризи та формулювати власну думку щодо оцінки макроекономічного стану країни;

-         обґрунтовувати підходи щодо здійснення антикризової політики залежно від специфіки кризи, її причин та особливостей розвитку національної економіки;

-         працювати з матеріалами моніторингу економічної безпеки, що представлений на сайтах органів державної влади.

План заняття

1. Охарактеризувати основні елементи теорії антикризової політики. Провести опитування.
2. Дати загальну оцінку макроекономічного розвитку України.
3. Визначити специфіку антикризової політики в Україні.

Інформаційне забезпечення

1.  Терміни та поняття до теми. Альтернативні обгрунтування визначень теми.
2.  Макроекономічні показники розвитку української економіки.

 

Заняття 9. Модульна контрольна робота №2

 

4.3. ПЛАНИ НАВЧАЛЬНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ ЗАОЧНОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ В МІЖСЕСІЙНИЙ ПЕРІОД

 

На заочній формі навчання розподіл балів за поточний контроль та контроль у формі екзамену встановлений у співвідношенні 50 : 50:

 

 

Система оцінювання знань студентів заочної форми навчання з науки (дисципліни) «Макроекономічна політика» має такий зміст:

 

 

У міжсесійний період  студент має підготуватися до екзамену, а також виконати комлексне розрахункове завдання. Комлексне розрахункове завдання виконується у формі тренінгу. Методичні поради наведені у розділі 8,1. Студент має самостійно обрати вхідні дані для виконання завдання у відповідності з порядковим номером у списку групи, його з викладачем під час Дня заочника.

                В університеті передбачений обов’язковий захист індивідуальних завдань, які виконуються студентом заочної форми навчання в міжсесійний період. При оцінюванні виконання індивідуальних завдань 50% балів виставляється за зміст передбачених робіт; 50% – за результатами їхнього захисту.

Інформація про форми подання результатів виконання індивідуальних завдань, про терміни їх подання і реєстрації, про форми контролю, а також про сумарну кількість балів за виконання завдань наведені у Карті самостійної роботи студента заочної форми навчання (Розділ 8.2.).

Оцінювання виконання завдань, що передбачені на міжсесійний період здійснюється за такими критеріями:

 

 

 

5. Самостійна робота студентів

 

Самостійна робота студента (СРС) - це форма організації навчального процесу, при якій заплановані завдання виконуються студентом під методичним керівництвом викладача, але без його безпосередньої участі. Вона є основним засобом оволодіння навчальним матеріалом під час позааудиторної навчальної роботи.

Самостійна робота студентів над дисципліною “Макроекономічна політика” складається з наступних елементів:

опрацювання теоретичних основ прослуханого лекційного матеріалу  (інформація про перелік тем та питань, які розкриваються в лекціях, лектор подає під час лекційних занять);

вивчення окремих тем або питань, що передбачені для самостійного опрацювання (їх перелік лектор подає під час лекційних занять);

виконання завдань для самостійного проацювання, що винесені на поточний контроль (їх зміст подається в розділі 9);

підготовка до семінарських (практичних) занять (плани семінарських (практичних) занять представлені в розділі 5);

систематизація вивченого матеріалу перед модульним контролем та іспитом.

Перелік завдань для СРС, форми звітності, терміни виконання та максимальна оцінка за її результати представлені в Карті самостійної роботи студента. Карта СРС включається до складу “ Методичних матеріалів щодо змісту та організації СРС, поточного і підсумкового контролю їх знань”, які розміщені на сайті університету. Кожен студент повинен роздрукувати для себе карту СРС і визначитися щодо індивідуального завдання та звітувати перед викладачем щодо його виконання.

 

6. ПОТОЧНИЙ І ПІДСУМКОВИЙ КОНТРОЛЬ ЗНАНЬ

 

6.1. ОЧНА ФОРМА НАВЧАННЯ

 

6.1.1. КАРТА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТА

 

 

з науки (дисципліни) “Макроекономічна політика”

для студентів напряму підготовки «Менеджмент»

галузі знань «Менеджмент та адміністрування»

денної форми навчання

 

 

№ семінарського (практичного, лабораторного) заняття	Форма самостійної роботи студента	Види семінарських (практичних, лабораторних) занять*	Максимальна кількість балів
За систематичність і активність роботи на семінарських (практичних, лабораторних) заняттях
Змістовий модуль №1
1	Попередня підготовка з визначених питань	Семінар-дискусія	2
2	Завчасна підготовка за визначеними темами	Семінар-дискусія	2
3	Опрацювання проблемних ситуацій	Практикум з теми	2
4	Відпрацювання виконання конкретних операцій	Практикум з теми	2
5	Опрацювання проблемних ситуацій	Практикум з теми	2
6	Відпрацювання виконання конкретних операцій	Практикум з теми	2
7	Завчасна підготовка за визначеними темами	Семінар-дискусія	2
8	Підгшотовка до модульної контрольної роботи №1	Модульна контр. робота №1	-
Змістовий модуль №2
9	Відпрацювання виконання конкретних операцій	Кейс-метод	2
10	Завчасна підготовка за визначеними темами	Семінар-дискусія	2
11	Опрацювання проблемних ситуацій	Семінар-дискусія	2
12	Опрацювання проблемних ситуацій	Практикум з теми	2
13	Відпрацювання виконання конкретних операцій	Практикум з теми	2
14	Аналіз конкретної виробничої ситуації та підготовка аналітичної записки	Практикум з теми	5
15	Аналіз проблеми, розроблення концепцій розвитку, визначення стандартів діяльності	Робота в малих групах	2
16	Підгшотовка до модульної контрольної роботи №2	Модульна контр. робота №2	-
Усього балів за роботу  на семінарських (практичних, лабораторних) заняттях			31
За виконання модульних (контрольних) завдань
Модуль №1	Написання модульної контрольної роботи		5
Модуль №2	Написання модульної контрольної роботи		5
Усього балів за модульний контроль			10
За виконання індивідуальних завдань
Види індивідуальних завдань (студент обирає не більше 2-х завдань упродовж семестру)
1. Виконання завдання для самостійної роботи (тренінг)			5
2. Написання реферату (есе)			4
3. Підготовка презентації за заданою тематикою			4
4. Аналітичний (критичний) огляд наукових публікацій за заданою тематикою			4
5. Аналітичний звіт власних наукових досліджень за відповідною тематикою			4
6. Переклад літературних джерел іншомовного походження за заданою проблематикою			4
Усього балів за виконання індивідуальних завдань			9
Разом балів за  СРС			50

Оцінювання знань здійснюється на основі результатів поточної успішності та екзамену. Об’єктом оцінювання знань студентів є програмний матеріал дисципліни, засвоєння якого відповідно перевіряється під час поточного контролю і на екзамені.

Максимально можлива оцінка за знання програмного матеріалу з дисципліни та володіння компетентністними вміннями дорівнює 100 балам.

 

Модульна контрольна робота

 

Навчальний матеріал дисципліни “Макроекономічна політика” поділяється на два модулі. Перший модуль охоплює 1-4 теми; другий – 5-9 теми. При цьому модульне завдання містить десять теоретичних питань. Приклад завдання модульної контрольної роботи наведено нижче.

 

Зразок завдання модульної контрольної роботи:

 

1. Політика економічного зростання спрямована на: А. Відновлення потенційного ВВП; Б. Підвищення потенційного ВВП; В. Забезпечення рівноваги на грошовому ринку;  Г. Стимулювання сукупного попиту.
2. Ефект витіснення інвестицій дорівнює:    А. DІ = (mf - me)*DG                            Б. DІ  = (mf  - me) *DT*c        В. DІ  = (mm  - me ) *DMs.
3. Згідно з балансом Національного банка приріст грошової бази дорівнює:

А. DН = DNFA  + DNDA     Б. DН = DNFA^x  + DNDA^x

В. DН = DNFA^x  + DNDC + DOIN   Г. DН = DNFA^x  -  D NDA^x

1. Швидкість обертання грошей у періоді t дорівнює:

А.   Б. DV_t =    В. DV_t =

5.  Яка із наведених формул є правильною?

А. DI = -b ^.Dn      Б. DI = -b ^.Dr   В. DI = b ^.Dr   Г. DI = -b (Dn - Di)

6.  У державному бюджеті чисті податки можна визначити так::

А. Т = АТ  + ТR - r ^.B_g                  Б. Т = АТ  - ТR + r ^.B_g                 

В. Т = АТ  - ТR - r ^.B_g                   Г. Т = АТ  + ТR + r ^.B_g

7. Сукупний "сеньйораж" визначається так:

А. SE  = DH /P  Б. SE  = DH ^. m_m /P  В. SE  = H /P   Г. SE  = M/P

8. До джерел фінансування бюджетного дефіциту відносяться:

А. Чисті внутрішні кредити Нацбанка     Б. Чисті податки

В. Валютні резерви                  Г. Іноземні позички

9. Рівень монетизації економіки, визначається так:

А. m_y  = Y / M^s  Б. m_y  = M^s /Y   В. m_y  = M /Y ^. P   Г. m_y = Y ^. P/ M

10. До кінцевих цілей макроекономічної політики відноситься досягнення:

А. Збалансованого бюджету      Б. Потенційного ВВП

В. Нульового рівня безробіття       Г. Нульової інфляції

 

Комплексне розрахункове завдання

 

Згідно  з навчальним планом по дисципліні "Макроекономічна політика" студенти мають виконувати розрахункове завдання на тему "Фінансове програмування". Метою даного завдання є засвоєння студентами навичок розробки фінансової програми за допомогою комп’ютерної техніки. Тому завдання виконується  у формі лабораторної роботи у комп’ютерному класі.

Розробка фінансової програми складається з двох етапів. На першому етапі розробляється базисна програма. Вона являє собою комплекс взаємоузгоджених показників, спрогнозованих на основі припущення, що макроекономічна політика у прогнозному періоді не буде змінюватися порівняно з попереднім періодом. Другий етап – розробка нормативної програми. Вона являє собою цільовий прогноз, в основі якого лежать висновки базисної програми та комплекс регуляторних заходів, спрямованих на досягнення передбачених програмою цільових орієнтирів.

Обґрунтування базисного сценарію фінансової програми полягає у розрахунку і внесенні до матриці фінансових потоків узгоджених показників фінансової програми. Завершальним етапом побудови базисного варіанту матриці фінансових потоків має бути аналіз отриманих результатів на предмет наявності та глибини розбалансованості економіки в цілому та у розрізі окремих її секторів. Такий аналіз здійснюється шляхом відповідей на контрольні питання по базисній частині фінансової програми.

Індивідуальні завдання студентам для виконання розрахунків по нормативній частині фінансової програми доводяться викладачем по відповідних роках прогнозного періоду. Завдання формулюється за одним з трьох варіантів:

1)     покращення стану платіжного балансу;

2)     коригування обсягу валових міжнародних резервів;

3)     приведення грошової пропозиції у відповідність із величиною грошового попиту.

Для виконання завдань лабораторної роботи в частині побудови нормативного сценарію необхідно розрахувати ряд показників.

1. Для років, по яких встановлено  індивідуальне завдання з покращення стану платіжного балансу, розраховується показник відношення сальдо рахунку поточних операцій платіжного балансу до ВВП у %.
2. Для років, де потрібно – відповідно до індивідуального завдання – коригувати обсяг валових міжнародних резервів, розраховуються показники  достатності цих резервів. Контрольним є показник "Валютні резерви НБУ у тижнях імпорту". Але в останні роки у зв’язку із збільшенням рівня інтеграції міжнародного ринку капіталів і підвищенням імовірності відпливу капіталу з країни набув поширення інший підхід. За цим підходом для визначення достатності резервів розраховується відношення валових міжнародних резервів до грошової бази, деномінованої в іноземній валюті (GIR/H,$).

3. Для років, де потрібно коригувати обсяг грошової пропозиції, розраховується різниця між темпом її приросту і темпом приросту попиту на гроші.

Далі необхідно відповісти на контрольні питання нормативної частини фінансової програми та виконати завдання з покращення її відповідних показників. Виконуючи завдання, слід вносити зміни в екзогенні чинники, які визначають необхідність коригування ендогенних показників відповідно до заданого варіанту індивідуального завдання. За допомогою формул з посиланнями, які записані у відповідних комірках таблиць, студент повинен знайти місцезнаходження потрібних екзогенних показників, які підлягатимуть коригуванню. Далі необхідно з’ясувати, в якому напрямку і до якої величини слід змінити їх значення для досягнення бажаного рівня залежного показника (дотримання вимог обмеження). Такий пошук здійснюється шляхом підбору потрібного значення показника.

1. З метою досягнення позитивного значення сальдо платіжного балансу (не більше 3-5% ВВП) необхідно змінити величину визначених раніше параметрів, після чого вказати у відповідній таблиці на аркуші WORK, який (які) саме показник було при цьому змінено (його назва) і до якої величини (нове значення показника).

2. Для років, де потрібно коригувати обсяг валових міжнародних резервів, в межах фінансової програми необхідно знайти можливості для його збільшення та доведення до оптимального рівня. З цією метою необхідно переглянути ряд екзогенних показників.

Оптимізуючи обсяги резервів, необхідно врахувати обмеження щодо незабезпеченого фінансування. Від'ємне значення останнього необхідно ліквідувати, отримати додатне значення або не допускати збільшення величини.

3. Для років, де потрібно коригувати обсяг грошової пропозиції, необхідно здійснити зміну потрібних показників, слідкуючи за тим, щоб показник достатності валових міжнародних резервів не зменшився нижче припустимого рівня. Також небажаною є втрата позитивних значень для сальдо поточного рахунку (СА). У цьому полягають обмеження щодо даного варіанту індивідуального завдання.

 

Реферат

Реферат – стисле розкриття у письмовій формі певного питання, яке здійснюється на основі узагальнення відповідних матеріалів. Реферат виконується по одній із тем за тематикою, яка подається.

А. Дорнбуш Р., Фішер С. Макроекономіка / пер. з англ. – К., Основи, 1996.

1. Вплив монетарної експансії на економіку в різнострокових періодах.
2. Боргове фінансування бюджетних дефіцитів.
3. Монетаризм Федеральної резервної системи.
4. Гіперінфляція і стабілізація.
5. Монетарний підхід до платіжного балансу.

Б. Мікроекономіка і макроекономіка /За ред. С.Будаговської. – К., Основи, 1998.

1. Бюджетно-податкова політика та її ефективність.
2. Бюджетний дефіцит та управління державним боргом.
3. Зовнішня заборгованість та управління зовнішним боргом.
4. Передатний механізм грошово-кредитної політики.
5. Тарифні методи регулювання зовнішньої торгівлі.
6. Нетарифні методи регулювання зовнішньої торгівлі.
7. Вплив економічної політики на платіжний баланс.

В.Сакс Д., Ларрен Ф. Макроэкономика. Глобальный подход / Пер. с англ. - М., 1996.

1. Державний бюджет і рахунок поточних операцій.
2. Причини надмірних державних видатків.
3. Емпіричний аналіз попиту на гроші.
4. Використання IS-LM-аналізу в процесі розробки стабілізаційної політики.
5. Модель IS-LM в короткостроковому і довгостроковому періодах.
6. Види макроекономічної політики, які сприяють економічному зростанню.
7. Критика Робертом Лукасом теорії економічної політики.

Манків Грегорі Н. Макроекономіка / Пер. з англ.- К., Основи, 2000

1. Кількісна теорія грошей.
2. Велика депресія в США: причини та наслідки.
3. Правила монетарної та фіскальної політики.
4. Проблеми вимірювання бюджетного дефіциту.
5. Традиційний і Рикардівський погляд на державний борг.

Ющенко В., Лисицький В. Гроші: розвиток попиту та пропозиції в Україні. - К., Скарби, 2000.

1. Соціально-економічна сутність монетарної політики.
2. Цілі монетарної політики.
3. Теорії попиту на гроші.
4. Формування пропозиції грошей в Україні.
5. Демонетизація економіки України у суспільній думці.
6. Динаміка реальних грошових запасів М1.

 

Кожний студент вибирає тему реферата за таким номером, який відповідає номеру його призвіща в алфавітному списку студентів академгрупи.  Обсяг реферату без врахування змісту, вступної частини і висновків – до п’яти сторінок стандартного комп’ютерного тексту.

        

Есе

Есе – форма письмового твору, присвяченого проблемному питанню. Для виконання есе пропонуються наступні проблемні питання.

1. У який спосіб слід узгоджувати цілі і засоби макроекономічної політики між собою?
2. У чому полягає проблема збалансування попиту і пропозиції на грошовому ринку і які шляхи її розв’язання?
3. Які практичні рекомендації щодо управління деравним боргом надає теорія макроекономічної політики?
4. Які існують ефективні методи стимулювання заощаджень та розвиток фінансових ринків?
5. Які антиінфляційні заходи найбільш придатні до застосування в Україні?
6. Які існують методи визначення рівня природного безробіття?
7. Які методи державного регулювання зайнятості є найбільш уживаними і світовій практиці?
8. Якими наслідками у механізмі зовнішньоторговельної політики може позначитися приєднання україни до СОТ?
9. Які практичні рекомендації органам державного управління надає аналіз засобів макроекономічної політики із застосуванням моделі Манделла-Флемінга?
10. Які заходи з покращення сальдо платіжного балансу слід вважати оптимальними?
11. Які особливості має стимулювання заощаджень у відкритій економіці засобами державної економічної політики?
12. За рахунок яких складових можна привести у відповідність обсяг споживання у змішаній економіці з реальним можливостями виробництва?

 

6.1.2. порядок поточного і підсумкового оцінювання знань з науки

Оцінювання знань студентів здійснюється на основі результатів поточного і підсумкового контролю знань.

 

Поточне оцінювання знань

Об’єктами поточного оцінювання знань студентів є:

а) виконання завдань та відповіді на практичних (семінарських, лабораторному) заняттях;

б) виконання модульних контрольних робіт;

в) виконання розрахункового завдання, завдання для самостійної роботи;

г) підготовка реферата або есе.

Рівень знань студента оцінюється на підставі його доповіді з теоретичного питання та/або результатів розв'язання практичного завдання за шкалою 2; 1,5; 1; 0 балів згідно з такими критеріями:

• оцінку «2» заслуговує студент, який всебічно, безпомилково і в логічній послідовності вільно розкрив теоретичне питання; самостійно і правильно виконав практичне завдання та продемонстрував знання методики його розв'язання;
• оцінку «1,5» отримує студент, який дав правильну, але недостатньо повну відповідь на теоретичне питання або розкрив всі аспекти поставленого питання, але припустився несуттєвих помилок; володіє знанням методики розв’язання практичного завдання, але припускається несуттєвих помилок;
• оцінку «1» отримує студент, який дав неповну відповідь на теоретичне питання або розкрив не всі аспекти поставленого питання, припустився помилок, але в цілому володіє програмним матеріалом; в цілому володіє методикою розв’язання практичного завдання, але припускається помилок;
• оцінку  «0» виставляється студенту, який не розкрив вузлових елементів теоретичного завдання; не володіє, або слабо володіє методикою розв’язання практичного завдання або який відмовився відповідати на питання, поставлене викладачем.

У цілому протягом семестру за рівень знань та активність роботи на семінарських (практичних) заняттях студент може  максимально отримати 26 балів.

Розрахункове завдання оцінюється за шкалою 5, 4, 3, 2, 1, 0 балів згідно з такими критеріями:

• оцінку “5” заслуговує студент, який правильно розрахував не менше ніж 90% показників;
• оцінку “4” заслуговує студент, який правильно розрахував 70-89% показників;
• оцінку ”3” отримує студент, який правильно розрахував 60-69% показників;
• оцінка «2» виставляється студенту, який правильно розв’язав 40-59% показників;
• оцінку “1” заслуговує студент, який правильно розрахував 20-39% показників.

Завдання модульної контрольної роботи оцінюються за шкалою  від 0 до 5 балів згідно з такими критеріями:

• оцінку «5» заслуговує студент,  який дав правильні відповіді не менше, ніж на 90% всіх завдань модульної контрольної роботи;
• оцінку «4» отримує студент,  який дав правильні відповіді на 70-89% всіх завдань модульної контрольної роботи;
• оцінку «3» отримує студент,  який дав правильні відповіді на 60-69% всіх завдань модульної контрольної роботи;
• оцінку «2» отримує студент,  який дав правильні відповіді на 40-59% всіх завдань модульної контрольної роботи;
• оцінку «1» отримує студент,  який дав правильні відповіді на 20-39% всіх завдань модульної контрольної роботи;
• оцінка «0» виставляється студенту,  який  дав правильні відповіді  менше, ніж на 20% всіх завдань модульної контрольної роботи.

Виконання ситуаційного завдання (заняття №13) та завдань для самостійного опрацювання оцінюються у формі захисту звіту про виконання розрахункового завдання за шкалою  від 0 до 5 балів згідно з такими критеріями:

• оцінку “5” заслуговує студент, який правильно розрахував не менше ніж 90% показників та проаналізував їх,  дотримався вимоги щодо оформлення звіту, не порушив терміну подання звіту;
• оцінку “4” заслуговує студент, який правильно розрахував 70-89% показників та в цілому правильно проаналізував їх,  дотримався вимоги щодо оформлення звіту, не порушив терміну подання звіту;
• оцінку ”3” отримує студент, який правильно розрахував 60-69% показників та задовільно оцінив їх,  дотримався вимоги щодо оформлення звіту та припустився незначного порушення терміну подання звіту;
• оцінка «2» виставляється студенту, який правильно розв’язав 40-59% показників, але не оцінив їх,  не дотримався вимог щодо оформлення звіту та припустився порушення терміну подання звіту;
• оцінку “1” заслуговує студент, який правильно розрахував 20-39% показників не проаналізував їх, не дотримався вимог щодо оформлення звіту, грубо порушив термін подання звіту.

Написання рефератів, есе та виконання інших видів індивідуальних завдань оцінюється за шкалою 4, 3, 2, 1, 0 балів: за повне розкриття теми з використанням актуальної статистичної інформації – 4 бали; за повне розкриття теми без використання статистичної інформації – 3 бали; за неповне розкриття або розкриття теми з використанням лише базової літератури, вади у оформленні – 2 бали, у випадку невідповідності темі або якщо зміст проблеми розкривається недостатньо, а також за несвоєчасну підготовку завдання – від 0 до 1 бала.

 

У підсумку за всі види поточного контролю знань максимальна сума балів за семестр формується так: 50 = 26+5+5*2+5+4.

 

Підсумкове оцінювання знань

 

Екзаменаційний білет з дисципліни для студентів усіх форм навчання містить 5 завдань, кожне з яких оцінюється за шкалою від 0 до 10 балів залежно від рівня знань:

ОЦІНКА ЗА 10-БАЛЬНОЮ ШКАЛОЮ	РІВЕНЬ ЗНАНЬ
10	відмінний
8	добрий
6	задовільний
0	незадовільний

У підсумку результати складання іспиту оцінюються в діапазоні  0 - 50 балів.

Наведені критерії є основними. Однак, загальна оцінка за іспит може бути знижена до 10 балів за таких умов:

• якщо екзаменаційна письмова робота написана неохайно або нерозбірливим почерком;
• якщо під час проведення іспиту студент порушував дисципліну.

У разі, коли екзаменаційна робота студента оцінена менше ніж в 30 балів, він отримує за іспит незадовільну оцінку (0 балів), а набрані за екзамен бали не враховуються у загальній підсумковій оцінці.

Загальна підсумкова оцінка з дисципліни складається з суми балів за поточну успішність та за виконання екзаменаційних завдань (за умови, що на екзамені студент набрав не менше 30 балів).

Якщо на екзамені студент набрав менше 30 балів, тобто отримав незадовільну оцінку, загальна підсумкова оцінка включає лише оцінку за поточну успішність.

У відомості обліку поточної та підсумкової успішності записується сумарна оцінка в балах за результатами поточної успішності та екзамену. Переведення даних 100-бальної шкали оцінювання в чотирьохбальну та шкалу за системою ECTS здійснюється в такому порядку:

 

 

 

6.2. ЗАОЧНА ФОРМА НАВЧАННЯ

 

6.2.1. КАРТА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТА

з науки (дисципліни) “Макроекономічна політика”

для студентів напряму підготовки «Менеджмент»

галузі знань «Менеджмент та адміністрування»

заочної форми навчання

 

СЕСІЙНИЙ ПЕРІОД
№ заняття		Контактні заняття (теми відповідно до робочої програми)			Форма занять і контролю		Макс. кіл-ть балів
За систематичність і активність роботи на контактних заняттях
1.		Тема 1. Макроекономічна політика: суть, предмет, цілі та інструменти. Тема 2. Політика забезпечення повної зайнятості.			Міні-семінар – розгорнута бесіда		1
					Міні-лекція (конспект)		2
2.		Тема 3. Монетарна політика.			Міні-семінар – розгорнута бесіда		1
					Виконання розрахункових завдань		2
3.		Тема 4. Реалізація макрофінансової політики. Тема 5. Макроекономічна антиінфляційна політика.			Міні-лекція (конспект)		2
					Міні-семінар – дискусія		1
					Виконання розрахункових завдань		2
4.		Тема 6. Зовнішньоекономічна діяльність.			Міні-лекція (конспект)		1
					Міні-семінар – дискусія		1
5.		Тема 7. Політика економічного зростання.			Міні-семінар – «мозковий штурм»		1
					Виконання розрахункових завдань		2
6.	Тема 8. Фінансове програмування як метод макроекономічної політики. Тема 9. Макроекономічна антикризова політика.				Робота в малих групах з виконання практичних завдань		2
					Міні-семінар – дискусія		2
Сума							20
За виконання модульних (контрольних) завдань
7.		Комплексна аудиторнасамостійна контрольна робота			Поточний модульний контроль у тестовій формі		5
Усього балів за контактні заняття							25
міжСЕСІЙНИЙ ПЕРІОД
За виконання обов’язкових позааудиторних індивідуальних завдань
Види завдань			Форма подання	Термін подання і реєстрація		Форма контролю	Макс. кіл-ть балів
Підготовка звіту про виконання розрахункового завдання.			Письмова	Подання на кафедру за тиждень до початку сесії		Захист і обговорення результатів.	10
Виконання індивідуального завдання (підготовка реферату есе, перекладу тексту з іноземної мови тощо).			Електронна	Подання на кафедру за тиждень до початку сесії		Захист і обговорення результатів.	10
За виконання індивідуальних робіт  за вибором [за темою аналітичного завдання або темою реферату (есе, перекладу тексту з іноземної мови)]
1. Аналітичний (критичний) огляд наукових публікацій. 2. Аналітичний звіт власних наукових досліджень. 4. Підготовка презентації у програмі Power Point. 5. Виконання завдань в рамках дослідницьких проектів кафедри.			(письмова або електронна)	Індивідуально викладачу за графіком «Дня заочника»		Захист і обговорення результатів за графіком «Дня заочника»	5
Усього балів за виконання позааудиторних індивідуальних завдань							25
Разом*							50

 

6.2.2. порядок поточного і підсумкового оцінювання знань з науки

Об’єктом поточного контролю знань студентів заочної форми навчання є лише модульна контрольна робота.

Зміст модульної контрольної роботи формується на базі питань, що охоплюють зміст навчальної програми (підрозділ 9.1) та типових практичних завдань (підрозділ 9.2). Модуль охоплює ключові питання навчального матеріалу  дисципліни.

Завдання модульної контрольної роботи виконуються у сесійний період згідно з розкладом в аудиторії під контролем викладача. Завдання роботи подаються  у формі тестів, кожний з яких включає 10 або 20 питань. До їх складу входять як теоретичні питання, так і практичні завдання.

Оцінювання завдань модульної контрольної роботи здійснюється за шкалою 20; 16; 12; 8; 4; 0 балів:

• оцінку “20” заслуговує студент, який дав правильні відповіді не менше, ніж на 90% всіх завдань модульної контрольної роботи;
• оцінку “16” заслуговує студент, який дав правильні відповіді на 70-89% всіх завдань модульної контрольної роботи;
• оцінку “12” заслуговує студент, який дав правильні відповіді на 60-69% всіх завдань модульної контрольної роботи;
• оцінку “8” заслуговує студент, який дав правильні відповіді на 40-59% всіх завдань модульної контрольної роботи;
• оцінку “4” заслуговує студент, який дав правильні відповіді на 20-39% всіх завдань модульної контрольної роботи;
• оцінка “0” виставляється студенту, який правильно відповів менше, ніж на 20% всіх завдань модульної контрольної роботи.

Максимальна оцінка, яку студент – заочник може отримати за результатом поточного контролю - 20 балів.

 

6.3. ПРИКЛАДИ ТИПОВИХ ЗАВДАНЬ, ЩО ВИНОСЯТЬСЯ НА ЕКЗАМЕН

 

Перелік питань, що охоплює зміст робочої програми дисципліни

 

1. Визначеність макроекономічної політики.
2. Стабілізаційна політика та політика економічного зростання.
3. Цілі та засоби  макроекономічної політики.
4. Теорія Я.Тінбергена та Р.Манделла про узгодження цілей макроекономічної політики з її засобами.
5. Неточність прогнозування в макроекономічній політиці.
6. Очікування агентів приватного сектора як чинник макроекономічної політики .
7. Політична кон’юнктура в макроекономічній політиці.
8. Методологія визначення валових міжнародних резервів Національного банку та рівня їх достатності.
9. Баланс Національного банку і структура грошової бази.
10. 10.  Методологія визначення чистих іноземних та чистих внутрішніх активів.
11. 11.  Методологія прогнозування грошової пропозиції.
12. 12.  Методи прогнозування грошового попиту.
13. 13.  Передатний механізм і мультиплікатор монетарної політики.
14. 14.  Вплив чистої монетарної експансії на ВВП на основі моделі IS-LM.
15. 15.  Методи оцінювання бюджетного балансу.
16. 16.  Емісійний прибуток та інфляційний податок.
17. 17.  Алгоритм та мультиплікатор фіскальної політики.
18. 18.  Вплив чистої фіскальної експансії на ВВП на основі моделі IS-LM.
19. 19.  Вплив змішаної емісійної політики на ВВП на основі моделі IS-LM.
20. 20.  Вплив змішаної стимулюючої політики на ВВП на основі моделі IS-LM.
21. 21.  Змішана стимулюючо-стримуюча політика та її вплив на ВВП на основі моделі IS-LM.
22. 22.  Наслідки впливу державних закупівель на державний бюджет.
23. 23.  Наслідки впливу чистих податків на державний бюджет.
24. 24.  Наслідки  одночасного впливу державних закупівель  і чистих податків на державний бюджет.
25. 25.  Регресійна модель прогнозування інфляції.
26. 26.  Факторна модель прогнозування інфляції.
27. 27.  Прогнозування інфляції на базі моделі відсоткових змін.
28. 28.  Грошова маса та інфляція: збалансована, надлишкова, оптимальна та надмірна грошова маса. Критична точка інфляції.
29. 29.  Сутність та методологія цільового управління інфляцією.
30. 30.  Основні елементи ортодоксної програми подолання високої інфляції.
31. 31.  Фіксований та плаваючий валютний курс: принципи застосування, недоліки та переваги.
32. 32.  Мобільність капіталу, відсоткова ставка і валютний курс.
33. 33.  Зовнішньоекономічна політика як чинник впливу на рівень зайнятості.
34. 34.  Забезпечення повної зайнятості як стратегічна мета макроекономічного регулювання.
35. 35.  Політика зайнятості як елемент стабілізаційної політики.
36. 36.  Інституційна система регулювання ринку праці, її законодавча база та інструменти.
37. 37.  Реальний валютний курс і платіжний баланс.
38. 38.  Сальдо поточного рахунку як індикатор зовнішньоекономічної позиції країни.
39. 39.  Аналітична форма платіжного балансу та кількісна визначеність його показників.

40. Торговельна політика: стратегія та інструменти її реалізації.

1. 41.  Прогнозування експорту та імпорту.
2. 42.  Вплив зовнішніх чинників на економічне зростання.
3. 43.  Чинники моделей ендогенного зростання і їх вплив. Моделі ендогенного зростання.
4. 44.  Механізми та інструменти політики економічного зростання.
5. 45.  Фінансове програмування як метод макроекономічної політики.
6. 46.  Модель фінансового програмування.
7. 47.  Регуляторні заходи фінансової програми, спрямовані на зменшення поглинання відносно доходу.
8. 48.  Регуляторні заходи фінансової програми, спрямовані на збільшення доходу відносно поглинання.
9. 49.  Зовнішні джерела фінансової програми та умови їх використання.
10. 50.  Характеристика окремих секторів фінансової програми.
11. 51.  Матриця фінансових потоків як засіб узгодження міжсекторних фінансових операцій.

 

Приклади типових практичних завдань

 

1. У прогнозному році приріст активів баланса Національного банка складе: DNFA^x = 5000 грн., DNDA^x = 2100 грн. Крім того, m_m = 1,5. На скільки збільшиться грошова маса у прогнозному періоді?
2. У прогнозному періоді передбачалося, що cr = 0,25; rr = 0,15; а для досягнення запланованого прирісту грошової маси закупівля ОВДП повинна скласти  500 грн. Але cr непередбачувано зріс до 0,35. До якої величини Нацбанк має скорегувати приріст грошової бази, щоб гарантувати досягнення запланованого прирісту грошової маси?
3. Умови: 1)  rr = 0,2; cr = 0,3; 2) Нацбанк поставив за мету збільшити грошову масу на 520 грн. На яку суму він має закупити ОВДП?
4. Умови: 1)  k = 0,24; h = 40; 2) у попередньому періоді Y = 10000 грн., М^d = 2560 грн., n = 20 %; 3) у прогнозному періоді Y = 10500 грн., n = 22%. Обчислити швидкість обертання грошей у прогнозному періоді.
5. Умови: 1) k = 0,25;  h = 50; m_m = 2; 2) дохід збільшився на 800 грн. На скільки грошових одиниць Національний банк має збільшити грошову базу, щоб стабілізувати відсоткову ставку?
6. Умови: 1) k = 0,25;  h = 40; b = 32; P = 1,0; m_e = 2,0. На скільки потрібно збільшити грошову пропозицію, щоб забезпечити приріст рівноважного доходу на 1100 грн. згідно з моделлю IS - LM?
7. Умови: 1)m_e = 2,0 k = 0,25; h = 40; b = 20; 2)у базовому періоді М^s =2000грн і = 8%; 3) у прогнозному періоді Нацбанк планує збільшити грошову масу на 20% і підтримати інфляцію на рівні 5%. Обчислити приріст рівноважного реального доходу на основі моделі IS - LM.
8. Умови: 1)  cr = 0,25; rr = 0,15; 2) Нацбанк здійснив закупівлю валютних резервів на 1000 грн., і збільшив свої чисті внутрішні кредити на 5000 грн. Обчислити приріст грошової пропозиції.
9. Умови: 1) m_m = 1,4; mf = 1,5; b = 32; h = 40;  2) Нацбанк  збільшив свої чисті внутрішні кредити на 1 000  грн. Обчислити приріст рівноважного  доходу на умовах стабільних цін згідно з моделлю IS - LM?
10. 10.  Умови: 1) m_е= 2; t = 0,2; k = 0,24;  h = 40; b = 50; Y_p = 1080 грн.; 2) у базовому періоді Y = 1000 грн.,  BS = 0; 3) для досягнення потенційного Ур уряд має намір збільшити G. Обчислити BS після застосування фіскальної політики згідно з моделью  IS - LM, якщо і = 0 .
11. 11.  Умови: 1)m_е= 2,5;с = 0,8;k = 0,24;h = 40;b =50; 2) уряд збільшив G на 200грн. за рахунок Т.Обчислити приріст рівноважного доходу  згідно з моделлю  IS - LM.
12. 12.  Умови: 1) k = 0,20; h = 40; b = 34; с = 0,8; t = 0,25; 2) уряд збільшив G за рахунок внутрішнього запозичення на 1000 грн. Обчислити  ефект витіснення інвестицій  згідно з моделью IS - LM.
13. 13.  Умови: 1) у базовому періоді Y = 1000 грн.,  АТ = 250 грн., 2) у прогнозному періоді Y = 1200 грн.,  ТR = 100 грн., t_d = 0,8; r = 10%, поточний державний борг = 260 грн. Обчислити чисті податки державного бюджету у прогнозному періоді.
14. 14.  Умови: 1) бюджетні доходи = 1000 грн., офіційні трансферти уряду = 50 грн., бюджетні видатки = 1000 грн., чисте урядове кредитування = 10 грн.,  державний борг =200 грн., n = 10%.Обчислити первинне бюджетне сальдо.
15. 15.  Умови: 1) mf = 1,4; h = 40; b = 34; m_m =2,4; 2) у базовому періоді М = 9600 грн., і = 6%; 3)у прогнозному періоді уряд збільшив G за рахунок грошової емісії на 1000 грн., що викликало приріст цін на 10%.Обчислити приріст рівноважного доходу  згідно з моделлю  IS - LM.
16. 16.  Умови: 1)  частка споживчих товарів у складі ВВП = 0,7; CPІ = 115%;  WPI = 110%. Обчислити дефлятор ВВП.
17. 17.  Умови: у прогнозному періоді  темпи зростання реального ВВП = 105%, грошової маси = 110%, швидкості обертання грошей = 102%. Обчислити темп інфляції на базі моделі відсоткових змін.
18. 18.  Умови: 1) а_о =10%, а₁ =0,3; а₂ = 0,45; а₃ =0,32; а₄ = 0,2; е_t = 6%; М_t =108%; М_t-1 = 110%; V_t = 102%; Y_t = 103%. Обчислити індекс цін у прогнозному періоді на основі регресійної моделі.
19. 19.  Умови: 1) k = 0,24; h = 40; 2) у базовому періоді M^d  = 1000 грн., Y = 5000 грн.; 3) y прогнозному періоді передбачається, що DY = 200 грн., а Dn = 2 в/п. Обчислити рівень монетизації економіки у прогнозному періоді.
20. 20.  Умови: 1) а_о =10%, а₁ =0,5; а₂ = 0,45; а₃ =0,15;  е_t = 6%; 2) у попередньому періоді ΔМ =12%; 2) y прогнозному періоді передбачається, що DY = 2%, а цільова інфляція повинна скласти 5%. Обчислити темп зростання грошової маси у прогнозному періоді, який узгоджується з цільовою інфляцією.
21. 21.  Умови: GNDI = 1000 грн., C = 850 грн., I = 200 грн., ΔFI = 50 грн.. Обчислити сальдо резервних активів у рівноважному платіжному балансі.
22. 22.  Умови: 1) GNDI = 1000 грн., C = 800 грн., СА = -10 грн. Обчислити інвестиції в рівноважній відкритій економіці.
23. 23.  Умови: 1) фіксований курс гривні = 0,25дол.США; 2) у прогнозному періоді попит на гривню зросте на 1000 грн., що викличе тенденцію до зростання її курсу. Обчислити обсяг інтервенційної закупівлі доларів США на валютному ринку.
24. 24.  Умови: 1) m_е= 2,0; z = 50; b = 40; 2) у базовому періоді r = r_f = 10%,  е = 5 грн/USD; 3) у прогнозному періоді r_f = 12%, е = 5,4 грн/USD, ΔĀĒ = 120. Обчислити приріст рівноважного доходу згідно з моделлю Манделла-Флемінга.
25. 25.  Умови: 1)m_е= 2; 2)у базовому періоді r = r_f = 10%,  е = 5 грн/USD; 3) у прогнозному періоді r_f = 10%, е = 5,4 грн/USD, ΔG = 60. Обчислити приріст рівноважного реального доходу згідно з моделлю Манделла-Флемінга.
26. 26.  Умови: 1) m_е= 2,0; z^x  = 0,5; b = 40; 2) у базовому періоді r = r_f = 10%, е = 5 грн/USD; FX = 180 грн. 3) у прогнозному періоді Нацбанк збільшив грошову пропозицію, що викликало зниження валютного курсу до 5,55грн., а  r_f = 11%. Обчислити приріст рівноважного реального доходу згідно з моделлю Манделла-Флемінга
27. 27.  Умови: у прогнозному періоді С = 8000грн., І = 2500грн., СА = 200грн., ΔFI =150грн.Обчислити втрати чистих іноземних активів у рівноважній економіці.
28. 28.  Умови: 1) s = 0,15; 2) у прогнозному періоді I_p = 1180 грн., Y = 10000 грн., T = 2000 грн., G = 2100 грн., ΔR = - 10 грн. Обчислити чистий приплив капіталу, який узгоджується з прогнозною величиною приватних інвестицій.
29. 29.  Умови: S_g= 1000 грн., I_g = 1200 грн., ΔDI = 80 грн., ΔFI_g = 50 грн.,      ΔОІN_g =0. Визначити джерело та величину фінансової операції яка балансує державний сектор фінансової програми.
30. 30.  Умови: 1) S_р = 5000 грн., I_p = 4000 грн., S_g = 1000 грн., І_g = 2300 грн.,  ΔОІN_f =0,ΔFI_p = 170 грн., ΔFI_g = 80 грн. Визначити джерело та величину фінансової операції, яка балансує зовнішній сектор економіки.
31. 31.  Умови: 1) ціна експортного товару в Україні дорівнює 1200 грн., а в США = 200 дол., z^x  = 0,4; 2) в періоді t - 1 американський долар = 5 грн., а в періоді t = 6 грн. На скільки відсотків може зменшитися попит на експорт в періоді t.?
32. 32.  Умови: КА = 900 грн., КА^' = 820 грн., ЕО =- 40 грн., ∆RES= 30 грн. Обчислити величину виняткового фінансування платіжного балансу.
33. 33.  Умови: У_t-1=1200 грн.,І _t-1 = 240 грн. В періоді  t продуктивність інвестицій становитиме 25%. Визначити очікуваний приріст реального ВВП у періоді t, якщо інвестування збережеться на рівні періода t - 1.
34. 34.  Умови: 1) у періоді t - 1 е = 5,2 грн/USD, Р_f =100 дол. США, Р_d = 520 грн., У_d = 100 млрд.грн.; 2) у періоді t е = 5 грн/USD, Р_f =100 дол. США, Р_d = 400 грн., У_d = 110 млрд.грн. 3) еластичність попиту на імпорт за реальним валютним курсом = 0,4; за внутрішнім доходом = 1,2. Обчислити приріст попиту на імпорт у періоді t. 

6.4. ЗРАЗОК ЕКЗАМЕНАЦІЙНОГО БІЛЕТА

 

1. Валові міжнародні резерви та чисті іноземні активи Національного банку.
2. Наслідки впливу фіскальної політики на державний бюджет.
3. Умови: 1) бюджетні доходи = 1000 грн., офіційні трансферти уряду  = 50 грн., бюджетні видатки = 1000грн., чисте урядове кредитування = 10 грн., державний борг = 800 грн., n = 10%. Обчислити первинне бюджетне сальдо.
4. Умови: GNDI =1000 грн., С = 850 грн., І = 200 грн., ΔFI = 50грн. Обчислити  сальдо резервних активів у рівноважному платіжному балансі.
5. Умови: S_g = 1000 грн., І_g =1200 грн.,   ΔDI= 80 грн., ΔFI_g = 50 грн.,   ΔOIN_g  = 0. Визначити джерело та величину фінансової операції, яка необхідна для балансування державного сектора фінансової програми.

6.5. ПІДСУМКОВИЙ КОНТРОЛЬ ЗНАНЬ

 

         Мета і завдання екзамену

Метою екзамену є встановлення фактичної відповідності і оцінка рівня знань студентів вимогам програми дисципліни.

         Завданням іспиту є перевірка розуміння студентом програмного матеріалу в цілому, логіки та взаємозв’язків між окремими розділами, здатності творчого використання накопичених знань, уміння сформувати своє ставлення до певної проблеми навчальної дисципліни.

Порядок проведення екзамену

1. Екзамен проводиться потоком в письмовій формі за розкладом, який доводиться до студентів за місяць до початку екзаменаційної сесії. Тривалість іспиту – три академічних години (2 год. 15 хв.).
2. Екзамен проводиться комісією. До складу комісії входять лектор потоку, викладачі, які проводять семінарські заняття, а також інші викладачі кафедри макроекономіки та державного управління. Склад комісії затверджується кафедрою.
3. Кожен студент отримує окремий екзаменаційний білет, завдання з якого він переписує в бланк письмової роботи і дає на них відповіді.
4. Після закінчення іспиту роботи здаються комісії, яка їх перевіряє та оцінює.
5. Місце і час оголошення результатів екзамену доводяться до студентів на початку іспиту. Результати іспиту та загальна підсумкова оцінка доводяться до студентів лектором потоку.
6. Усі суперечливі питання щодо підсумкових результатів іспиту розглядаються і вирішуються комісією.

 

Оцінювання результатів складання іспиту

 

Кожне завдання екзаменаційного білету оцінюється за шкалою від 0 до 10 залежно від рівня знань.

Шкала оцінювання екзаменаційних завдань:

 

 

Загальна оцінка за іспит може бути знижена до 10 балів за таких умов:

• Ø якщо екзаменаційна письмова робота написана неохайно або нерозбірливим почерком;
• якщо під час проведення іспиту студент порушував дисципліну.

Результати екзамену оцінюються в діапазоні від 0 до 50 балів включно.

У разі, якщо відповіді студента оцінено менш ніж у 30 балів, він отримує незадовільну оцінку за результатами екзамену, а набрані за екзамен бали не враховуються у загальній підсумковій оцінці.

 

Загальна підсумкова оцінка з науки

 

Загальна підсумкова оцінка з науки складається з суми балів за поточну успішність та за виконання екзаменаційних завдань (за умови, що на екзамені студент набрав не менше 30 балів).

Якщо на екзамені студент набрав менше 30 балів, тобто отримав незадовільну оцінку, загальна підсумкова оцінка включає лише оцінку за поточну успішність.

До відомості обліку поточної та підсумкової успішності записується сумарна оцінка в балах за результатами поточної успішності та екзамену.

Переведення даних 100-бальної шкали оцінювання в 4-бальну та шкалу за системою ECTS здійснюється в такому порядку:

 

 

Ліквідація академічної заборгованості

 

         Система ліквідації академічної заборгованості з науки «Державне регулювання економіки» має такий зміст.

Студенти, які набрали за результатами поточної та підсумкової успішності від 21 до 59 балів, після належної підготовки мають право повторно скласти екзамен.

Студенти, які набрали за результатами поточної та підсумкової успішності від 0 до 20 балів, зобов’язані пройти повторний курс вивчення дисципліни перед повторним складанням екзамену.

 

 

7. Рекомендована література (основна і додаткова)

 

1. Белецький В.М., Бакуменко В.Д. Моделювання макроекономічних процесів. К. УАДУ при Президентові України, 1998.
2. Дорнбуш Р.,Фішер С. Макроекономіка - К.: Основи, 1996. (0пер. з англ.).
3. Жданов В.І. Регулювання монетарних показників: сучасна теорія і практика: Монографія.– К.: КНЕУ, 2006.– 264с.
4. Макконел К.Р., Брю С.Л. Макроекономіка. Аналітична економія - Львів, просвіт, 1997(пер. з англ).
5. Манків Н.Г. Макроекономіка - К.: Основи, 2000.
6. Мікроекономіка і макроекономіка / Під ред. С. Будаговської - К.: Основи, 1998.
7.  Мишкін Ф.С. Економіка грошей, банківської справи і фінансових ринків.- К.: Основи, 1998.
8.  Радіонова І. Макроекономіка та економічна політика. - К.: Таксон, 1996.
9.  Савченко А.Г.  Макроекономічна політика - К.: КНЕУ, 2001.
10. 10.  Сакс Д., Ларен Ф. Макроекономіка. Глобальний подход - М.; Дело 1996.,(пер с англ.).