МАКРОЕКОНОМІЧНЕ ПРОГНОЗУВАННЯ 20.02.2016 01:34

Київський національний економічний університет

імені Вадима ГЕТЬМАНА

 

Факультет економіки та управління

Кафедра  макроекономіки та державного управління

 

 

	«ЗАТВЕРДЖУЮ» Проректор з науково-педагогічної роботи   …………………………… А. М. Колот
	"……"…………………..2014 р.

 

 

Методичні матеріали

 

щодо змісту  та організації самостійної роботи студентів,

поточного і підсумкового контролю їх знань з науки

 

«МАКРОЕКОНОМІЧНЕ ПРОГНОЗУВАННЯ»

 

(для студентів спеціалізації «Менеджмент державних установ»)

 

Укладач: док. екон. наук, доцент Ємельяненко Л. М.

 

 

                                                                 

                                                                        

Декан факультету	О. В. Востряков
	«…..»……………… 2014 р.
Завідувач кафедри макроекономіки та державного управління	І. Й. Малий
	«…..»……………… 2014 р.

 

КИЇВ КНЕУ 2014
ЗМІСТ

 

1. Вступ…………………………………………………………………….3
2. Тематичний план………………………………………………………..6
3. Зміст за темами………………………………………………………...  9
4. Плани семінарських,  практичних та контактних занять……………26
5. Приклади типових завдань, що виносяться на екзамен…………... ..48
6. Карта самостійної роботи студента…………………………………. .55
7. Порядок поточного і підсумкового оцінювання знань з науки……. 59
8. Особливості поточного контролю знань студентів заочної форми        навчання………………………………………………………………...70 
9.  Зразок екзаменаційного білету……………………………………….72
10. 10.  Список літератури…………………………………………………......73

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. ВСТУП

Прогнозування розвитку систем, явищ і процесів на макроекономічному рівні є однією з найважливіших завдань державного управління. В даний час практично жодне значиме рішення в частині національної стратегії, стратегії розвитку галузей національної економіки не приймається без ретельного аналізу наслідків, а основні дискусії в науковому світі ведуться із застосуванням серйозного математичного та економічного апарату, що дозволяє обґрунтовано оцінювати перспективи розвитку країни, регіонів, і окремих секторів економіки. Різнорідність економічних систем, проблеми у верифікації інформації, відсутність у вітчизняній статистиці ключових показників, які використовуються в іноземних підходах, все це виключає можливість використання на практиці шаблонних інструментів. Значною мірою підвищуються вимоги, які пред'являються до експерта, що формує прогнозну модель економічного розвитку, його знань і практичних навичок використання математичного апарату при побудові прогнозів. Найважливішим елементом є орієнтація в різнорідних методах при формуванні прогнозів на різнорідні періоди - короткостроковий, середньостроковий і довгостроковий.

Сучасні потреби у використанні методів прогнозування пред'являють жорсткі вимоги до базових знань студентів, зокрема знання класичної економічної теорії та макроекономіки, знання теорії ймовірностей і математичної статистики, економетрики. Лише комплексне знання всіх цих методів і підходів, поєднане з розумінням процесів соціально-економічного розвитку досліджуваного об'єкта дозволяє будувати об'єктивні прогнози і приймати на їхній основі обґрунтовані управлінські рішення.

 

Наука «Макроекономічне прогнозування» призначена для поглиблення фахової підготовки бакалаврів зі спеціальності «Менеджмент організацій» спеціалізації «Менеджмент державних установ» усіх форм навчання.

 

Мета науки полягає в тому, щоб надати студентам теоретичні знання і практичні навички з питань моделювання та прогнозування індикаторів макроекономічного розвитку на основі аналізу тенденцій та причинно-наслідкових зв’язків в національній економіці в сучасних умовах трансформації на інноваційних засадах з врахуванням світових трендів глобальної нестабільності.

 

Завданням науки є отримання студентами стійких сучасних знань щодо визначення сутності та ролі макроекономічного прогнозування в системі державного управління національною економікою, висвітлення принципів, функцій та способів макроекономічного прогнозування, розкриття змісту та особливостей застосування основних методів макроекономічного прогнозування, формулювання критеріїв їх вибору, з’ясування методичних питань та визначення математичного інструментарію для реалізації технології макроекономічного прогнозування, розгляд сучасних прикладних моделей прогнозування макроекономічних показників та процесів економічного розвитку, висвітлення новітніх інтеграційних підходів в системі макроекономічного прогнозування.

Наука «Макроекономічне прогнозування» покликана формувати у студентів компетенції, необхідні для ефективної професійної діяльності незалежно від займаної посади.

Після опанування науки «Макроекономічне прогнозування» студент повинен мати спеціальні (фахові) компетентності, а саме:

1) знати:

- основні етапи прогностичного дослідження від етапу постановки задачі, визначення впливовості внутрішніх та зовнішніх імпульсів на економіку держави, аналізу об’єктивних тенденцій економічного розвитку до створення моделі прогнозування макроекономічних систем і процесів;

- структуру процесів і секторів національної економіки,  підходи до формування їх прогнозів та типових прикладних прогнозних моделей;

- основні методи  економічного прогнозування, можливості їх  застосування в реальних умовах з урахуванням наявних статистичних даних;

- архітектуру, основні принципи і обмеження роботи програмних пакетів, які сприяють виконанню задач прогнозування;

- ключові критерії якості макроекономічних прогнозних моделей.

2) уміти:

- аналізувати та ідентифікувати часові ряди, що об’єктивно характеризують сучасні тренди розвитку національної економіки;

- формувати постановку завдання на організацію проведення прогнозного дослідження макроекономічних процесів та явищ;

- складати систему макроекономічних індикаторів, які дозволяють моніторити розвиток економічних секторів;

- модифікувати типові прикладні прогнозні моделей та конструювати прогнози окремих макроекономічних показників, розвитку секторів економіки на перспективу;

- працювати з прикладними програмними пакетами, які сприяють проведенню прогностичного дослідження та забезпечують реалізацію задач прогнозування;

- будувати сценарні та цільові макроекономічні моделі, здійснювати з їх використанням прогнозні оцінки економічного розвитку;

- тлумачити отримані результати прогнозу та формулювати обґрунтоване управлінське рішення щодо розвитку макроекономічних процесів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Ключові інструментальні компетентності: Здатність до аналізу і синтезу Базові загальні знання Навики управління інформацією Розв’язання проблем Прийняття рішень	Глобальні компетентності: Знання закономірностей та тенденцій сучасного цивілізаційного розвитку. Вміння проводити дослідження прикладного характеру та міжнародного масштабу. Критично мислити і генерувати креативні ідеї та вирішувати важливі проблеми на інноваційній основі. Бути обізнаним та ставитись з повагою до культурного різноманіття народів
Ключові міжособистісні компетентності: Здатність до критики та самокритики Взаємодія (робота в команді) Міжособистісні навики та уміння Позитивне ставлення до несхожості та інших культур Здатність працювати в міжнародному середовищі Етичні зобов’язання	Ключові системні компетентності: Здатність застосовувати знання на практиці Дослідницькі навики і уміння Здатність до навчання Здатність пристосовуватись до нових ситуацій Здатність породжувати нові ідеї (креативність) Розуміння культури та звичаїв інших країн Здатність працювати самостійно

2. ТЕМАТИЧНИЙ  ПЛАН  НАУКИ

 

№ з/п	Тема	Форма навчання
		денна		заочна
				контактні заняття
		Лекції	Практ.,   лабор.  заняття	Лекції	Практ., лабор. заняття
	Розділ І. Методологія макроекономічного прогнозування
1	Теоретико-методологічні основи макроекономічного прогнозування	1,0	2,0	1,0	0,5
2	Методи макроекономічного прогнозування	1,0	1,0	0,5	0,5
	Розділ ІІ. Методичні питання макроекономічного прогнозування
3	Прогнозування розвитку макроекономічних процесів на основі часових рядів	4,0	6,0	1,0	1,0
4	Економетричні підходи до макроекономічного прогнозування	2,0	2,0	0,5	1,0
5	Оцінка результативності макроекономічного прогнозування	1,0	2,0	1,0	0,5
	Модульне завдання №1		1,0
Розділ ІІІ. Прикладні моделі макроекономічного прогнозування
6	Прогнозування економічного зростання	2,0	4,0	1,0	0,5
7	Прогнозування розвитку виробничих зв’язків в економіці	2,0	-	0,5	-
8	Прогнозування фінансової (грошово-кредитної) сфери	2,0	2,0	1,0	0,5
9	Прогнозування інфляції та безробіття	2,0	2,0	1,0	0,5
10	Прогнозування розвитку зовнішньоекономічної діяльності	1,0	-	-	-
11	Прогнозування комплексного збалансованого економічного розвитку країни	1,0	-	-	-
	Лабораторна робота №1 (теми 3,4; 6-11)		4,0		1,0
Розділ ІV. Новітні інтеграційні підходи в системі макроекономічного прогнозування
12	Макроекономічна прогнозна оцінка інноваційних процесів	1,0	0,5	0,5	0,5
13	Прогнозне забезпечення стійкого економічного розвитку в умовах зростання глобальної нестабільності	1,0	0,5	0,5	0,5
14	Інтелектуальні технології в макроекономічному прогнозування	1,0	-	0,5	-
	Лабораторна робота №2 (теми 3,4; 12-14)		4		1,0
	Модульне завдання №2		1,0		1,0
УСЬОГО		22,0	32,0	9,0	9,0

 

Згідно з навчальними планами загальний обсяг годин, який виділяється для вивчення дисципліни «Макроекономічне прогнозування» для студентів усіх форм навчання, становить 180 год. Але їх структура за окремими формами навчання має істотні відмінності. Для студентів денної форми навчання передбачено лекцій 22 год., практичних і лабораторних занять — 32 год., індивідуальних занять — 22 год., самостійної роботи студентів — 100 годин, на ПК – 4 год. На заочній формі навчання індивідуальні заняття становлять 28 год., але обсяг аудиторних занять різко зменшується, тобто на контактні заняття передбачається 18год., з яких: лекції — 9 год., практичні і лабораторні заняття — 9 год. На противагу цьому обсяг самостійної роботи студентів збільшується до 130 год. (табл.2.1, табл.2.2.)

Відповідно до сучасної концепції організації навчального процесу основним засобом оволодіння студентами навчальним матеріалом є їх самостійна робота. З одного боку, вона збільшує студентам час, вільний від обов’язкових занять, що дає їм можливість ефективно використовувати бюджет свого часу. З іншого — спонукає студентів до формування в себе таких рис, як самодисциплінованість, відповідальність, наполегливість, кмітливість тощо. Все це створює передумови для кращого засвоєння знань та отримання навичок, передбачених навчальною програмою дисципліни.

Тематичний план допомагає студентові зорієнтуватися стосов­но того, які теми дисципліни будуть розглядатися на лекціях, практичних і лабораторних заняттях, а які рекомендується вивчити самостійно за допомогою відповідних літературних джерел.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Табл. 2.1. Розподіл навчального часу за формами навчання та видами занять, год. ( для спеціалізації «Менеджмент державних установ»)

 

 

 

 

 

3. ЗМІСТ НАУКИ ЗА ТЕМАМИ

 

Розділ 1

МЕТОДОЛОГІЯ МАКРОЕКОНОМІЧНОГО ПРОГНОЗУВАННЯ

 

Тема 1. Теоретико-методологічні основи макроекономічного прогнозування

Сутність та роль макроекономічного прогнозування в системі державного управління національною економікою. Теоретико-пізнавальний та управлінський аспекти прогнозування. Об’єкт та предмет макроекономічного прогнозування. Цілі та завдання макроекономічного прогнозування.

Термінологія макроекономічного прогнозування. Ієрархія категорій макроекономічного прогнозування. Наукове передбачення та його три форми: гіпотеза, прогноз, план. Типологія прогнозів. Профіль прогнозування. Масштаби та горизонти макроекономічного прогнозування. Класифікація прогнозів. Прогнозна модель.

Методологічний інструментарій макроекономічного прогнозування. Принципи та функції макроекономічного прогнозування. Основні способи макроекономічного прогнозування: анкетування; екстраполяція та інтерполяція; моделювання. Технологія макроекономічного прогнозування: змістовна характеристика етапів процедури макроекономічного прогнозування.

Організація прогнозування макроекономіки. Прогнозуюча макроекономічна система та алгоритм її побудови. Нормативно-правове та інформаційне забезпечення макроекономічного прогнозування. Економічні закони та їх значення у прогнозуванні економіки. Джерела інформації для макроекономічного прогнозування. Програмні та прогнозі державні документи макроекономічного прогнозування. Функції, повноваження та взаємодія державних органів при розробці макроекономічних прогнозів.

Основні поняття та їх визначення

Прогнозування (від грец. – знання наперед) — вид пізнавальної діяльності людини, спрямованої на формування прогнозів розвитку об'єкта на основі аналізу тенденцій його розвитку.

Макроекономічне прогнозування (МЕП) — це процес розроблення прогнозів розвитку національної економіки, що ґрунтується на науковому пізнанні економічних явищ і використанні всієї сукупності методів, засобів і можливостей прогностики.

Об’єктом макроекономічного прогнозування є народне господарство країни, адміністративно-територіальні одиниці, сукупність економічних суб’єктів (сектор домашніх господарств, підприємницький сектор, державний і зовнішньоекономічний секто­ри), галузі.

Предмет  дослідження  - пізнання можливих станів макроекономічних об’єктів (агрегатів) у майбутньому, вивчення закономірностей і способів розроблення макроекономічних прогнозів.

Ціль прогнозування  - створення наукових передумов для прийняття управлінських рішень органами законодавчої та виконавчої влади на верхньому рівні народногосподарської ієрархії. Цими передумовами є: науковий аналіз; варіантне передбачення; оцінювання можливих наслідків.

Наукове передбачення – вид теоретичної діяльності, що полягає у визначенні, описі тих або інших явищ природи, суспільного життя, психічних станів, які відсутні або не відомі зараз, але можуть виникнути або бути вивчені і відкриті в майбутньому.

Прогноз – знання про майбутнє і про ймовірний розвиток сьогочасних тенденцій.

Період заснування прогнозу – проміжок часу, впродовж якогобуується ретроспекція.

Період випередження прогнозу – проміжок часу, на який розраховано прогноз.

Ретроспекція – стадія прогнозування, на якій досліджується історія розвитку об’єкта прогнозування для одержання його систематизованого описання.

Діагноз – стадія прогнозування, на якій досліджується систематизований опис об’єкта прогнозування з метою виявлення тенденцій його розвитку і вибору моделей та методів прогнозування.

Проспекція – стадія прогнозування, на якій за даними діагнозу розробляються прогнози об’єкта прогнозування, оцінюється значущість, точність або обґрунтованість прогнозу.

Спосіб прогнозування- отримання і оброблення інформації про майбутнє на основі однорідних методів розроблення прогнозу.    

Система прогнозування- впорядкована сукупність методик, технічних засобів, призначена для прогнозування складних явищ або процесів.

Горизонт прогнозування - максимально можливий період упередження прогнозу заданої точності.

Веріфікація прогнозу – оцінка імовірності й точності або обгрунтованості прогнозу.

Методологія прогнозування- галузь знань про методи, способи, системи прогнозування.

Принципи макроекономічного прогнозування: єдність політики та економіки; принцип мети; принцип системності; принцип наукової обґрунтованості; принцип багаторівневого описання; принцип інформаційної єдності; принцип об’єктивності; принцип адек­ватності прогнозу об’єктивним закономірностям; принцип альтер­нативності; принцип послідовного подолання невизначеності; принцип самостійності та гласності.

Головні функції  макроекономічного прогнозування: науковий аналіз процесів і тенденцій; дослідження об’єктивних зв’язків явищ в економіці; оцінка об’єкта прогнозування; виявлення альтернатив розвитку економіки.

 

Тема 2. Методи макроекономічного прогнозування

Класифікація методів макроекономічного прогнозування. Поняття метода макроекономічного прогнозування та його характерні риси. Методи макроекономічного прогнозування за ступенем формалізації: інтуїтивні та формалізовані. Особливості, умови та області застосування методів макроекономічного прогнозування. Причини (фактори), які впливають на вибір методу прогнозування.

Фактографічні методи макроекономічного прогнозування. Методи прогнозної екстраполяції (статистичні). Екстрополяція трендів (вибір оптимального виду функції, розрахунок параметрів обраної функції). Економіко-математичне моделювання (кореляційно-регресійне моделювання, побудова регресійних та авторегресійних моделей). Структурне прогнозування (теорія графів, побудова дерева цілей). Прогнозування за аналогією (логіка передбачень, методи визнання образів).

Експертні (суб’єктивні) методи макроекономічного прогнозування. Індивідуальні експертні методи (метод опитування у формі “інтерв’ю”; метод ана­літичної оцінки; метод побудови сценаріїв). Методи колективних експертних оцінок (метод комісії; метод колективної генерації ідеї; дельфійський метод). Процедура проведення експертизи і аналіз експертних оцінок.Види експертних оцінок.Оцінки відносної важливості.Показники активності експертів.Аналіз компетентності експертів. Переваги та недоліки експертних методів.

Комплексні методи макроекономічного прогнозування. Сценарне прогнозування. Основні підходи до сценарного прогнозування економіки. Структура сценарних моделей прогнозування економіки. Формування сценаріїв. Сценарні змінні: зовнішні та управлінські. Цільове прогнозування. Підходи до цільового прогнозування економіки. Задачі цільового прогнозування. Інструменти цільового прогнозування. Формалізація цільових установок. Сучасні комп’ютерні технології макроекономічного прогнозування. Огляд сучасних комп’ютерних пакетів та програм, які використовуються при макроекономічному прогнозуванні.

Основні поняття та їх визначення

Методи макроекономічного прогнозування — це сукупність заходів та способів мислення, що дозволяють на основі аналізу ретроспективних даних, екзогенних та ендогенних зв’язків об’єк­та прогнозування, а також їх вимірювань у рамках явища або процесу, що розглядається, зробити висновок з певною ймовірністю відносно майбутнього розвитку об’єкта.

 Формалізовані методи прогнозування – це методи, які базуються на аналітичних сітках, що містять рівняння, які репрезентують і сукупний попит, і сукупну пропозицію (методи екстраполяції та моделювання).

Метод екстраполяції — метод в прогнозуванні економіки, який базується на статистичних даних, коли досліджуються закономірності й тенденції економічних явищ. Цей метод ґрунтується на припущенні, що незмінні фактори при розвитку даного явища в минулому будуть діяти й у майбутньому.

 Моделювання – конструювання моделі на основі попереднього вивчення об'єкта й визначення його суттєвих характеристик, в експериментальному і теоретичному аналізі моделей, в співставленні результатів з даними об'єкта та коригуванні моделі.

Суб’єктивні прогнози – прогнози, які ґрунтуються на здогадках, досвіді та інтуїції, не відповідають суворим правилам і спираються зазвичай на неформальні міркування експерта.

Експерт – це компетентний фахівець з певного питання, чиї оцінки та судження з приводу об’єкта експертизи враховуються при прийнятті рішення.

Експертиза - проведення вимірів певних характеристик об’єкта до прийняття рішення.

Аналітична експертна оцінка - самостійна робота експерта над аналізом тенденції, оцінюванням стану і шляху розвитку об’єкта, що прогнозується.

Метод комісій - групи експертів за «круглим столом» обговорюють ту або іншу проблему, щоб узгодити думки і вироблення загального судження.

Метод колективної генерації ідей («мозкова атака») - визначення можливих варіантів розвиткуоб’єкта прогнозування та їх оцінка. Використання цього методу дає змогу швидко одержати продуктивні результати і залучити всіх експертів до активного творчого процесу.

Дельфійський метод – метод якій дозволяє певною мірою організувати статистичне оброблення думок експертів-фахівців і досягти більш менш узгодженої їх думки.

        Побудова сценаріїв - «виклад альтернативних варіантів майбутнього» або «передбачувану послідовність подій за допустимих умов». Розгляді кількох різних сценаріїв, які характеризують імовірні шляхи розвитку ситуації.

Авторегресійний процес - процес у якому значення ряду знаходиться в лінійній залежності від попередніх значень.

Процес ковзкої середньої - це процес де змінна є функцією від попередніх помилок, тобто різниць між попередніми розрахованими значеннями та відповідними фактичними спостереженнями.

 

Розділ 2

МЕТОДИЧНІ ПИТАННЯ 

МАКРОЕКОНОМІЧНОГО  ПРОГНОЗУВАННЯ

 

Тема 3. Прогнозування розвитку макроекономічних процесів на основі часових рядів

Ряди динаміки та їх попередній аналіз. Часовий ряд як форма представлення статистичної інформації. Багатовимірні часові ряди. Однорідність, стійкість та достатня сукупність спостережень часових рядів. Розрахунок характеристик динаміки розвитку макроекономічних процесів. Показники динаміки часового ряду. Статистичні характеристики часових рядів. Декомпозиція часового ряду. Систематичні компоненти часового ряду. Випадкові компоненти часового ряду. Ідентифікація моделі часового ряду. Аналіз динаміки часового ряду. Стаціонарні та нестаціонарні часові ряди. Авторегресійні процеси. Коефіцієнти автокореляції.

Згладжування часових рядів. Механічні методи згладжування часових рядів (згладжування по двом точкам; метод простої ковзкої середньої; метод зваженої «ковзкої середньої»; метод простого експоненційного згладжування). Аналітичні  методи згладжування часових рядів (метод екстраполяції на основі кривих зростання; використання множинної регресії для одночасної оцінки тренду та сезонного фактора). Адаптивні методи прогнозування (метод Хольта; метод адаптивного згладжування Брауна; метод Хольта-Уінтерса; метод Тейла – Вейджа; метод Харрісона.

Декомпозиція часового ряду. Проблема аналізу сезонності (та/або циклічності). Ітераційні методи фільтрації. Метод гармонічного аналізу. Розрахунок сезонної хвилі. Методи прогнозування випадкових компонент. Авторегресійний процес (AR). Інтегрування (I).  Процес ковзкої середньої (MA). ARIMA-моделі. Інструменти аналізу ARІMA моделей (перевірка автокореляції; перевірка процесу ковзкої середньої; перевірка степені інтеграції та стаціонарності). Метод Бокса—Дженкінса.

Основні поняття та їх визначення

Рівні ряду динаміки  – числові значення  показника цього ряду.

Часовий ряд – утворюється з даних спостережень, зафіксованих упродовж послідовних проміжків часу.

Одновимірний часовий ряд – рівні одного показника, які розглядаються без використання будь-якої іншої змінної спостережень.

Багатовимірні часові ряди – ряди, які досліджують закономірності у взаємопов’язаній поведінці кількох одновимірних часових рядів.

Лагові змінні – це часові ряди екзогенних змінних, які зрушені на один або більше моментів часу.

Тренд – змінення часового ряду, яке визначає загальне направлення розвитку економічного показника, основну його тенденцію.

Циклічні (кон’юнктурні) коливання – коливання, період яких становить кілька років, вони пояснюються дією тривалих економічних циклів.

Фільтрація часового ряду – виокремлення складових компонент часового ряду (тренду, сезонної, циклічної,  випадкової).

Сезонними коливаннями називають часові ряди економічних процесів, які мають періодичний або близький до нього ха­рактер (регулярні коливання) і закінчуються протягом одного року.

Згладжування - це оцінка трендової компоненти разом із сезонною та циклічною компонентами.

Авторегресійний процес – процес, у якому значення рівнів ряду перебувають в лінійній залежності від попередніх рівнів.  

Автокореляцієюназивається залежність значень рівнів часового ряду від попередніх (зрушення на 1, зрушення на 2 тощо) рівнів того ж часового ряду.

Регресійні методи -  методи підбору найкращої кривої для моделювання і прогнозування економічного явища.

Адаптивні методи прогнозування – методи, які застосовуються в ситуації

змінення зовнішніх умов, коли найбільш важливими стають останні реалізації досліджуваного процесу.

 

 

 

Тема 4. Економетричні підходи до макроекономічного прогнозування

Кореляційний аналіз. Парний коефіцієнт кореляції Частинний коефіцієнт кореляції. Вибірковий множинний коефіцієнт кореляції. Перевірка значущості коефіцієнтів кореляції. Довірчі інтервали прогнозу.

Регресійний аналіз. Встановлення форм залежності між однією ендогенною та однією або кількома екзогенними змінними. Визначення функції регресії. Оцінка невідомих значень залежної змінної. Аналіз залишків (розрахунок стандартної помилки оцінки залишків s_e; аналіз дисперсії; перевірка значущості коефіцієнту кореляції між Y та). Покрокова регресія.

Прогнозування на основі регресійної моделі. Прогнозування на основі лінійної регресійної моделі. Незміщена оцінка точкового прогнозу. Лінеарізація моделі. Порівняльні характеристики впливу чинників на залежну змінну (коефіцієнти еластич­ності; бета-коефіцієнти; дельта-коефіцієнти).Порушення допущень регресійного аналізу (мультиколінеарність, гетероскедастичність, автокореляція).

Оцінювання систем одночасних рівнянь. Визначення ідентифікованості системи одночасних рівнянь. Алгоритм непрямого методу найменших квадратів. Двокроковий метод найменших квадратів (2МНК). Трикроковий метод найменших квадратів (3-МНК).Зв’язок між економетричними та одновимірними моделями.

Основні поняття та їх визначення

Автокореляція залишків — кореляційна залежність між значеннями залишків ε_t за поточний і попередній моменти часу.

Ендогенна змінна– це змінна, яка відбиває власні властивості об’єкта прогнозування (залежна змінна).

Екзогенна змінна– це змінна (пояснююча змінна), яка відбиває головним чином властивості прогнозного фону (незалежна змінна).

Кореляційний аналіз – це аналіз, якій вивчає кореляційні зв’язки між випадковими величинами.

Кореляційний зв’язок – це зв’язок між  двома  випадковими  величинами, коли математичне сподівання однієї з них змінюється в залежності від зміни другої випадкової величини.

         Регресійний аналіз – це аналіз форм зв’язку, які відтворюють кількісні співвідношення   між випадковими  величинами.

         Дисперсійний аналіз – це аналіз результатів спостережень, які залежать від різноманітних одночасно діючих чинників, вибір найважливіших чинників  та оцінювання їх впливу.

Незміщена оцінка прогнозу – це нульова різниця між математичним сподіванням оцінки і значенням оціненого прогнозу.

          Системи сумісних, одночасних рівнянь (структурна форма моделі) – це система, в якій одні й ті самі змінні в одних рівняннях входять до лівої частини, а в інших – до правої частини рівнянь, або одні й ті самі змінні одночасно розглядаются як эндогенні в одних рівняннях і як экзогенні в інших.

Специфікація моделі – це добір пояснюючих змінних та визначення аналітичної форми залежності між ними.

         Автокореляція залишків – це кореляційна залежність між значеннями залишків  за поточний і попередньої моментами часу.

Коваріація залишків -  рівень взаємозв’язку кожного наступного значення з попереднім екзогенної змінної.

 

Тема 5. Оцінка результативності макроекономічного прогнозування

Ефективність макроекономічного прогнозування. Фактори, що впливають на результативність макроекономічного прогнозування. Поняття оптимального прогнозу. Поняття якості макроекономічного прогнозу. Поняття верифікації, призначення та область застосування. Критерії та методи верифікації прогнозних моделей.

Оцінка адекватності макроекономічної прогнозної моделі. Випадковість ко­ливань рівнів залишкової послідовності, відповідність розподілу випадкової компоненти нормальному за­кону, рівність математичного сподівання випадкової компоненти нулю, незалежність значень рів­нів випадкової компоненти.

Оцінка точності макроекономічної прогнозної моделі. Параметричні критерії точності прогнозів. Види помилок макроекономічного прогнозу. Описові статистики визначення точності прогнозу: середньоквадратична помилка, корінь квадратний з середньоквадратичної помилки, середня абсолютна помилка, корінь з середньоквадратичної помилки у відсотках,  середня абсолютна помилка у відсотках. Коефіцієнт нерівності Тейла. Непараметричні критерії точності прогнозів: критерій знаків та рангові критерії. Інтегровані критерії точності й адекватності. Побудова узагальненого макроекономічного прогнозу.

Використання  результату макроекономічного прогнозування. Стратегічні критерії макроекономічного прогнозування. Розробка національних балансів макроекономіки. Рекомендації щодо забезпечення адекватності прогнозних моделей.

Основні поняття та їх визначення

Оптималь­ний прогноз - це передбачення, зроблене на основі економічної теорії, яке використовує всю доступну на мо­мент побудови прогнозу інформацію.

         Адекват­ність прогнозної моделі - це відповідність моделі процесу або об’єкту дослідження.

         Апроксимація – це наближене зображення одних математичних об’єктів іншими.

         Верифікація моделі – це перевірка моделі на достовірність.

         Точність прогнозної моделі – це є близькість розрахункових значень до фактичних спостережень за період апроксимації.

         Ретроспективний прогноз – це прогноз, якій  використовується для верифікації моделі коли усі значення змінних відомі.

         Точковий прогноз – це конкретне значення прогнозованого показника у певний момент часу.

         Інтервальний прогноз – це певний простір точкового прогнозу, його розмір задається нижньою та верхньою межею.

         Узагальнений прогноз – це прогноз, який являє собою лінійну комбінацію окремих де кількох адекватних прогнозів.

 

Розділ 3

ПРИКЛАДНІ МОДЕЛІ МАКРОЕКОНОМІЧНОГО ПРОГНОЗВАННЯ

 

Тема 6. Прогнозування економічного зростання

Валовий внутрішній продукт (ВВП) якіндикаторрезультативності економічного розвитку держави.Статистичне оцінювання взаємовпливу основних чинників формування обсягу ВВП. Розрахунки динаміки виробленого ВВП. Короткострокове прогнозування валового внутрішнього продукту. Середньострокова модель прогнозування ВВП. Прогнозування структури ВВП на довгострокову перспективу.

Методологічні та методичні підходи до прогнозування економічного зростання. Динамічна модель Кейнса. Модель Самуельсона-Хікса.  Макроекономічна виробнича функція та особливості її застосування для прогнозування. Основні типи виробничих функцій. Модель Солоу. Трисекторна модель економічного зростання.

Технологія прогнозування основного макроекономічного показника. Головні технологічні етапи проведення прогнозних розрахунків обсягу ВВП. Прогнозування ВВП виробленого в основних цінах або в цінах виробника. Прогнозування обсягів ВВП за категоріями доходів. Прогнозування ВВП за категоріями використання. Прогнозування обсягу та складових ВВП у секторальному та галузевих розрізах.

Основні поняття та їх визначення

Економічне зростання – збільшення обсягу реального ВВП або реального ВВП на душу населення за певний період за рахунок збільшення виробничих потужностей економіки.

Теорія економічного зростання – включає економічні моделі, де до уваги беруться зміни основного капіталу, зміни чисельності населення і технічний прогрес. Існують дві основні групи теорій зростання: неокласична теорія економічного зростання, кейнсіанська і неокейнсіанська теорії  економічного зростання.

Теорія економічної динаміки – міжчасовий аналіз економічної системи.

Валовий внутрішній продукт – сукупна ринкова вартість кінцевих товарів та послуг, вироблених резидентами всередині країни протягом певного періоду.

Економічний розвиток – процес підвищення життєвого рівня населення в країнах, що розвиваються, у результаті зростання доходу на душу населення.

Виробнича функція – залежність між випуском блага і ресурсами (факторами виробництва), необхідними для його виробництва.

Трендові моделі економічного зростання – описують розвиток (зміни) доволі стабільної у часі СЕС, особливо її агрегованих показників.

Економетричні моделі – розглядають економічне зростання залежно від одного або кількох найсуттєвіших чинників.

Динамічна модель Кейнса розглядає валовий внутрішній продукт (ВВП) як ендогенну змінну , що змінюється з часом.

Модель Самуельсона-Хікса - на відміну від динамічної моделі Кейнса - відмова від сталості інвестицій і введенні їхньої змінної частини, яка пропорційна приросту ВВП поточного року порівняно із минулим роком.

Модель Солоу - односекторна модель економічного зростання, де економічна система розглядається як єдине ціле, що виробляє один універсальний продукт, який можна споживати й інвестувати.

Трисекторна модель економічного зростання - економіка в моделі розподіляють на три сектори: матеріальний (нульовий) — виробляє предмети праці; фондоутворювальний (перший) — вироб­ництво засобів праці; споживчий (другий) сектор — виробництво предметів споживання.

 

Тема 7.Прогнозування розвитку виробничих зв’язків в економіці

Балансовий метод: сутність та особливості застосування в макроекономіці. Макроекономічні індикатори та структурування національної економіки. Можливості застосування балансового методу для макроекономічного управління прогнозом розвитку економіки.

Лінійна статична міжгалузева модель (МГБ). Принципова схема моделі міжгалузевого балансу (МГБ). Характеристика складових технологічної матриці МГБ. Коефіцієнти прямих і повних матеріальних витрат, розподілу продукції. Прогнозування динаміки коефіцієнтів МГБ. Методичні підходи до визначення коефіцієнтів витрат. Екстраполяція динаміки коефіцієнтів прямих витрат. Визначення коефіцієнтів витрат “методом RAS”. Корреляційно-регресійні методи прогнозування окремих коефіцієнтів.

Динамічні багатогалузеві моделі. Специфіка динамічної моделі   міжгалузевого балансу та її роль в системі макроекономічних моделей. Моделювання динаміки оптимального розвитку багатогалузевої економіки. Типи прикладних динамічних міжгалузевих моделей і характер їх використання (рекурсивні зі зворотнім зв’язком, рекурентні, «цілком динамічні»). Точність прогнозування розвитку економіки України на основі міжгалузевого балансу.

Основні поняття та їх визначення

Міжгалузевий баланс (МГБ) - інструмент прогнозових розрахунків, які ґрунтуються на попередньому визначенні суспільних потреб.

Технологічна матриця — таблиця міжгалузевого балансу, що складається з коефі­цієнтів (нормативів) прямих витрат на виробництво одиниці продукції.

Модель міжгалузевого балансу (модель Леонтьєва, модель «витрати-випуск») – модель дає найбільш повний вихідний статистичний матеріал для аналізу виробництва й розподілу суспільного продукту й для планування економічно обґрунтованих народногосподарських пропорцій; модель використовується для здійснення обчислень: галузевих обсягів ВВП;  обсяги використання продукції кожної галузі;  прогнозу динаміку технологічних коефіцієнтів.

Технологічна матриця – таблиця міжгалузевого балансу, що складається з коефіцієнтів (нормативів) прямих витрат на виробництво.

Коефіцієнти прямих матеріальних витрат (а_ij) – кількість продукції  i – й галузі необхідно витратити, якщо враховувати лише прямі витрати, для виробництва одиниці продукції j-й галузі.

Коефіцієнти повних матеріальних витрат (b_ij) - обсяг продукції  i – й галузі який необхідно виробити, щоб з урахуванням прямих і опосередкованих витрат цієї продукції отримати одиницю продукції кінцевого використання j-й галузі.

Коефіцієнти розподілу (h_ij) – доля випуску продукції галузі і , яка спожита в галузі   j.

Рекурентні моделі – моделі поетапного розрахунку.

Статична міжгалузева балансова модель – для відслідковування зв’язку між економічними показниками тільки одного періоду або моменту часу.

Динамічна міжгалузева балансова модель - відображення процесу розвитку економіки, встановлення залежностей між економічними показниками за різні періоди часу.

 

Тема 8. Прогнозування розвитку грошово-кредитної сфери

Основні макроекономічні показники розвитку грошово-кредитної сфери. Макроекономічний аналіз передумов, проблем та перспектив розвитку фінансового сектору. Узгодження показників розвитку грошово-кредитної сфери з динамікою основних макроекономічних показників.

Прогнозування розвитку монетарної сфери та грошового ринку. Методологічні підходи до прогнозування динаміки розвитку грошового ринку. Методичні основи моделювання грошових агрегатів. Прогнозування динаміки величини монетарної бази (авторегресійна модель). Прогнозування валютного курсу.

Прогнозування інвестицій.Прогнозування інвестиційного клімату держави. Дебіторська та кредиторська заборгованість і прогнозування її структури за системним підходом. Прогнозування динаміки інвестицій в основний капітал.  Прогнозування інвестиційної активності суб’єктів господарювання. Прогнозування економічного зростання і розподілу капіталовкладень.

Основні поняття та їх визначення

Фінансовий ринок — це сукупність обмінно-перерозподільних відносин, пов’язаних з процесами купівлі-продажу фінансових ресурсів, необхідних для здійснення виробничої та фінансової діяльності.

Грошовий ринок - сегмент фінансового ринку, на якому здійснюється  купівля-продаж короткострокових боргових інструментів, строк погашення яких становіть менше ніж один рік.

Ринок капіталу - сегмент фінансового ринку, на якому купують і продають довгострокові боргові та майнові інструменти.

Грошова маса - сукупність грошових активів, які використовуються в національної економіці в кожний даний період часу.

Грошова база - сума готівки, яка знаходиться поза банками, та банківських резервів.

Грошові агрегати - окремі сукупності грошових активів, які різняться між собою рівнем ліквідності.

Ліквідність - здатність активів перетворювати- ся в платіжний засіб без затримки і втрати своєї номінальної вартості.

Функція попиту на гроші - залежність попиту на реальні грошові запаси від чинників, які на нього впливають.

Фіскальна політика - політика держави щодо рівня податків і державних видатків.

Монетарна політика - сукупність заходів центрального банку стосовно управління пропозицією грошей.

Інвестиції   - вкладення довгострокового капіталу у різні сфери.

Капіталовкладення - матеріальна частина реальних інвестицій.

Інвестиційна діяльність - акумуляція і послідовне перетворення грошових, майнових коштів, цінних паперів в інвестиції.

Валові інвестиції – сукупний обсяг інвестицій в економіку, який спрямовується на заміщення капіталу, що вибуває, та приріст основного капіталу.

 

Тема 9. Прогнозування інфляції та безробіття

Прогнозування інфляції. Індекс споживчих цін. Інфляційні сподівання (статичні, адаптивні и раціональні). Прогноз ціни в залежності від концепції раціональних сподівань. Прогнозування рівня цін за кількісною теорією грошей. Модель аналізу та короткострокового прогнозування інфляції споживчих цін. Регресійна модель інфляції. Економетрична модель прогнозу темпу інфляції та обсягу виробництва. Середньострокова агрегована макромодель ціноутворення.

Прогнозування зайнятості та безробіття. Ринок праці як об’єкт макроекономічного прогнозування. Методологічна схема прогнозування ринку праці. Методи, які використовуються при побудові прогнозів зайнятості та безробіття як основних індикаторів функціонування ринку праці (математичне моделювання, екстрополяція). Економіко-статистичний аналіз тенденцій розвитку національного ринку праці з урахуванням взаємодії з основними макроекономічними показниками. Прогнозування попиту та пропозиції робочої сили на ринку праці у розрізі джерел їхнього формування. Прогнозування зайнятості у міжгалузевому балансі. Прогнозування рівня безробіття. Прогнозування чисельності економічно неактивного населення.

Основні поняття та їх визначення

Інфляція – зростання загального рівня цін.

Галопуюча інфляція – інфляція, темпи якої вимірюються десятками або сотнями процентів за рік.

Гіперінфляція – інфляція, що характеризується темпами, які перевищують 50 % на місяць.

Дезінфляція – зниження темпів зростання цін.

Дефляція – зниження загального рівня цін.

Індекс споживчих цін (ІСЦ) — показник, що характеризує зміну вартості кошика споживчих товарів та послуг. 

Стагфляція – скорочення обсягу національного виробництва, яке супроводжується зростанням цін, тобто поєднання стагнації та інфляції.

Кількісна теорія грошей – математично обгрунтована залежність рівня цін від маси грошових засобів, що використовуються при здійсненні товарооборотних операцій.

Прогнозування інфляції - аналітичне дослідження головних чинників формування рівня цін.

Інфляційні очікування – сучасна теорія, згідно з якою зростання цін спричинене насамперед збільшенням грошової маси в обігу, прагненням населення передбачити можливе зростання цін і зумовлені цим дії.

Статичні інфляційні очікування - спосіб формування очікувань, при якому ціна наступного періоду дорівнює ціні попереднього періоду.

Адаптивні інфляційні очікування - спосіб формування очікувань, при якому здійснюється коригування майбутньої ціни з урахуванням збитків, що виникли внаслідок помилкового визначення ціни в попередньому періоді (t – 1).

Раціональні інфляційні очікування - спосіб формування очікувань, при якому використовується вся інформація, існуюча в даний момент про фактори, котрі впливають на значення параметра, що визначається.

Зайняте населення- особи, які займалися економічною діяльністю: працювали за наймом на умовах повного (неповного) робочого часу; роботодавці; особи, які самостійно забезпечували себе роботою або безкоштовно працювали у сімейному бізнесі; служителі релігійних культів; військові кадрової служби та ін.

Економічно активне населення -складається з населення обох статей віком від 15 до 70 років включно, яке впродовж певного періоду часу забезпечує пропозицію робочої сили на ринку праці.

Економічно неактивне населення ( поза робочою силою ) - особи, які не можуть бути класифіковані як «зайняті» або «безробітні».

Рівень економічної активності- визначається як відношення чисельності економічно активного населення до всього обстеженого населення або населення по відповідній віковій групі, за статтю, місцевістю та регіонами.

Рівень зайнятості- визначається як відношення чисельності зайнятого населення у віці 15-70 років до всього населення означеного віку або населення по відповідній віковій групі, за статтю та регіонами.

Рівень безробіття- відношення (у відсотках) чисельності безробітних у віці 15-70 років до економічно активного населення (робочої сили) означеного віку або по відповідній віковій групі, статі, рівню освіти, професійній групі, географічним ознакам.

 

Тема 10. Прогнозування розвитку зовнішньоекономічної діяльності

Зовнішньоекономічна діяльність (ЗЕД) та її основні макроекономічні індикатори. Тенденції у сучасній світовій торгівлі: випереджаючі темпи зростання торгівлі послугами, збільшення у експортно-імпортних операціях частки готової продукції порівняно із часткою сировини. Результати зовнішньоекономічної діяльності та джерела її фінансування. Функції експорту й імпорту. Прямий та непрямий ефект від зовнішньоекономічної діяльності.

Методолого-методичні аспекти прогнозування розвитку зовнішньоекономічної діяльності (ЗЕД). Методичні підходи до прогнозування валютного курсу. Багатофакторні моделі експорту й імпорту. Комплексні економетричні моделі прогнозування ЗЕД. Матричні моделі міжнародної торгівлі. Оптимізаційні моделі прогнозування ЗЕД. Визначення ефективності прогнозування ЗЕД.

Основні поняття та їх визначення

Експорт – товари та послуги, що їх виробляють в одній країні і продають іншій.

Імпорт – товари та послуги, що закуповуються певною країною і інших країн.

Баланс товарів і послуг— частина рахунку поточних операцій платіжного балансу, яка відображає співвідношення між експортом та імпортом товарів і послуг.

Світова торгівля  - процес купівлі - продажу товарів і послуг, що відбуваються між різними країнами.

Платіжний баланс - співвідношення платежів, здійснених національною економікою за кордоном і надходжень в країну із-за кордону.

Країни-донори - основні постачальники капіталів в інших країни.

Валютні доходи від експорту - результат наукової, науково-технічної, інтелектуальної діяльності.

Індекс умов торгівлі - співвідношення індексів середніх цін експорту та імпорту.

Мито - податки, які встановлюються на імпортні та експортні товари.

Ліцензія - оформлене належним чином право на експортно-імпортні операції.

Квота - обмеження обсягу товарів, який дозволено експортувати або імпортувати.

 

Тема 11. Прогнозування комплексного економічного розвитку країни

Загальна  характеристика комплексних макроеконометричних моделей. Види макроеконометричних моделей. Економічна сутність комплексних економетричних моделей. Процес побудови комплексної економетричної моделі.

Прості макроеконометричні моделі прогнозування. Мультиплікаторна модель Кейнса (кейнсіанська модель визначення доходу) ММК. Модель Кейнса з державним регулюванням економіки. Модель Клейна (МК). Динамічна модель відкритого типу з державним регулюванням економіки - модель Холдена, Піла та Томпсона.

Складні макроеконометричні моделі прогнозування. Макроеконометрична модель прогнозування економіки України УКР-МАКРО(3,4).Секторальні макромоделі економічного прогнозування. “Макромодель  економіки України-1”.

Основні поняття та їх визначення

Зведена (прогнозна) форма моделі — система лінійних функцій ендогенних змінних від екзогенних змінних.

Прості макроеконометричні моделі — моделі невеликого розміру з агрегованими даними і річним розчленуванням.

Система незалежних рівнянь — система рівнянь, в якій коджна ендогенна (залежна) змінна розглядається як функція одного й того самого набору чинників.

Система рекурсивних рівнянь — система, в якій ендогенна змінна кожного наступного рівняння містить як чинники всі ендогенні змінні попередніх рівнянь разом з набором власних екзогенних змінних.

Складні (великі) макроеконометричні моделі — моделі си-
стемного відображення всіх фаз процесу відтворення.

Структурна форма моделі — модель, яка дає змогу побачити вплив змін будь-якої екзогенної змінної на значення ендогенної змінної.

 

Розділ 4

НОВІТНІ  ІНТЕГРАЦІЙНІ  ПІДХОДИ

В  СИСТЕМІ  МАКРОЕКОНОМІЧНОГО  ПРОГНОЗВАННЯ

 

Тема 12. Макроекономічна прогнозна оцінка інноваційних процесів

Зміст та значення прогнозування інноваційних процесів. Вплив інноваційних факторів на розвиток національної економіки. Еволюційна модель економічного зростання внаслідок упровадження інновацій.Прогнозування інноваційно-технологічного розвитку економіки як складова вибору стратегії виходу з кризи.

Прогнозування процесів інноваційного розвитку економіки. Використання класичних методів прогнозування в інноваційній діяльності: множинної регресії для побудови прогнозних моделей інноваційних процесів; економетричні методи  при моделюванні інноваційних процесів; формування цілей інноваційної діяльності за допомогою методів теорії прийняття управлінських рішень; сучасних інформаційних технологій при прогнозуванні результатів інноваційної діяльності. Прогнозування інноваційної діяльності на основі аналізу інноваційної активності.  Прогнозування фінансових ризиків в інноваційній діяльності. Оцінка точності довгострокового прогнозу впровадження інновацій.  

Національний Форсайт та інноваційний розвиток економіки. Науково-технологічний прогноз та довгострокове прогнозування інноваційного розвитку економіки. Сучасна методологія технологічного прогнозування. Сутність та відмінні ознаки Фосайту. Еволюція Форсайт-досліджень. Цілі Форсайту. Умови застосування Переваги застосування. Порівняльна оцінка методів форсайт-досліджень та особливості застосування національних Форсайт-програм. Можливості застосування Форсайту для України.

Основні поняття та їх визначення

Інновації   - нововведення, прогресивні техніко технологічні та соціально – економічні зміни, поява нових способів виробництва, видів продукції та послуг.

Інновації радикальні - суттєві техніко-технологічні зміни.

Новації  - результат наукової, науково-технічної, інтелектуальної діяльності.

Прогнози інноваційного розвитку – обґрунтування управлінських рішень по збільшенню конкурентних переваг досліджуваного об'єкта або процесу в перспективному періоді за рахунок впровадження інноваційних технологій.

Форсайт – це систематична спроба заглянути в довгострокове майбутнє науки, технології, економіки і суспільства з метою ідентифікації зон стратегічного дослідження та появи родових технологій, які подають надії приносити найбільші великі економічні і соціальні вигоди.

 

Тема 13. Прогнозне забезпечення стійкого економічного розвитку

в умовах зростання глобальної нестабільності

Методологічно-інформаційні аспекти прогнозування впливу зовнішнього глобального середовища на національну економіку. Базові тенденції економічної глобалізації. Глобальна конкуренція. Перспективи світової економіки. Сценарії глобального економічного розвитку: протекціоністський варіант; міждержавна інтеграція. Оцінка прогнозних факторів глобального порядку: аналіз фундаментальних макроекономічних показників та кон’юнктурних параметрів. Можливість прогнозування макроекономічного розвитку в умовах поширення глобалізації.

Системне прогнозування розвитку відкритої економіки.  Прогнозування економічної динаміки в умовах зростання глобальної нестабільності. Моделювання та прогнозування економічної безпеки. Прогнозна оцінка можливості та доцільності створення офшорних зон в державі.

Кризи й антикризові технології в контексті макроекономічного прогнозування. Поняття «кризи». Природа кризи. Причини кризи Криза як комплексне явище. Специфічні риси кризи. Найважливіші функції кризи (різке послаблення економічної системи; виявлення слабких елементів системи; передача в майбутнє елементів системи) Класифікація криз. Характеристика кризової ситуації. Діагноз кризи. Сфери прояву кризи. Тотальний характер кризи. Технологія виходу з кризи. Використання економетричного моделювання для прогнозування фінансових криз.

Основні поняття та їх визначення

Економічна глобалізація – процес всесвітньої економічної інтеграції та уніфікації.

Міжнародний поділ праці – ступінь розвитку суспільного поділу праці між країнами, який спирається на стійку, економічно вигідну спеціалізацію виробництва окремих країн на тих чи інших видах продукції і веде до взаємного обміну результатами виробництва.

Глобальна конкуренція - це форма суперництва суб'єктів світового ринку, при якій вони розробляють, виробляють та реалізують свої товари й послуги по всьому світу.

Міжнародна економічна інтеграція - це процес господарсько-політичного об'єднання країн на основі розвитку глибоких стійких взаємозв'язків і розподілу праці між національними економіками, взаємодії їх виробничих структур на різних рівнях і в різних формах. 

Відкрита економіка – економіка країни, що пов’язана з іншими країнами інтенсивним рухом товарів і капіталів, яка експортує та імпортує товари та послуги.

Глобальна фінансова нестабільність – результат суперечливої взаємодії національних, регіональних та глобальних тенденцій у фінансовій сфері, насамперед фінансової лібералізації, глобальної фінансової інтеграції, валютних та фінансових дисбалансів, інтенсифікації глобального руху капіталу, перенагромадження фінансової ліквідності в глобальній економіці.

Економічна безпека – стан економіки, при якому забезпечується досить високе і стійке економічне зростання; ефективне задоволення економічних потреб; контроль держави за рухом і використанням національних ресурсів; захист економічних інтересів країни на національному і міжнародному рівнях. 

Офшорна зона (від англ. off shore – «поза берегом») – один із видів вільних економічних зон. 

Економічна криза (грец. krisis  — поворотний пункт) — різке погіршення економічного стану країни, що виявляється в значному спаді виробництва, порушенні виробничих зв'язків, що склалися, банкрутстві підприємств, зростанні безробіття, і у результаті — в зниженні життєвого рівня, добробуту населення.

Фінансова криза – різке погіршення стану фінансового ринку внаслідок реалізації накопичених ризиків під впливом внутрішніх і зовнішніх економічних та політичних чинників, що спричиняє порушення його функціонування, зниження цінових показників, погіршення ліквідності й якості фінансових інструментів, банкрутство учасників.

 

Тема 14. Інтелектуальні технології в макроекономічному прогнозуванні

Інтелектуальні технології та їх загальна характеристика. Поняття інтелектуалізації процесу прогнозування. Специфічні риси інтелектуальних технологій на відміну від традиційних (класичних). Переваги та обмеження застосування інтелектуальних технологій в макроекономічному прогнозуванні.

Основні типи інтелектуальних технологій.  Особливості формування, технології та приклади застосування експертних методів. Методологічна основа проектування та механізм реалізації генетичних алгоритмів. Апарат нечітких множин та нечіткої логіки в забезпеченні системи інтелектуального прогнозування. Області застосування та задачі, які вирішуються штучними нейронними мережами.

Штучні нейронні мережі. Парадигма штучних нейронних мереж (ШНМ). Класифікація штучних мереж. Принципи вибору структури нейронної мережі. Настройка архітектури ШНМ: схема та парадигми навчання. Алгоритм та технологія прогнозування з використанням ШНМ. Порівняльний аналіз переваг і особливостей використання традиційних методів та ШНМ у макроекономічному прогнозуванні.

Основні поняття та їх визначення

Інтелектуалізація – перенесення організації та прийомів мислення, які властиві людині, в технічну область.

Інтелектуальні технології – програмні та апаратні технології, що використовуються у випадку задач, у рішенні яких людина набуває переваг із специфічним та властивим тільки для неї розвинутим мисленням.

Експертні методи – методи, які базуються на лабораторних дослідженнях, що визначають особливості поведінки експерту в конкретній ситуації при фіксації подібних знань як набору правил.

Генетичні алгоритми – методи, які базуються на синтетичній теорії еволюції, що враховує біологічні механізми набуття ознак у природних та штучних організмів з врахуванням досвіду селекції.

Нечіткі системи – для рішення задач прогнозування, в яких вихідні дані є ненадійними та слабкоформалізованими.

Штучні нейронні мережі – інформаційні технології, які дозволяють моделювати діяльність людського мозоку.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4. ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ, ПРАКТИЧНИХ

 І ЛАБОРАТОРНИХ ЗАНЯТЬ

 

Семінарські й практичні заняття з даної дисципліни застосовуються на всіх формах навчання. Метою семінарських і практичних занять є поточна перевірка рівня засвоєння студентом навчального матеріалу з окремих тем дисципліни, які виносяться на ці заняття. Але поряд з цим під час семінарських і практичних занять на денній та заочній формах навчання передбачається проведення модульного контролю, тобто перевірка рівня засвоєння навчального матеріалу кількох або всіх тем   дисципліни.  Оцінювання   результатів   модульного   контролю   подаються    у розділі 7.

На семінарські й практичні заняття виносяться не всі, а найважливіші та найскладніші питання дисципліни. Решту питань студенти опрацьовують самостійно. При підготовці до семінарських і практичних занять потрібно передусім прочитати конспект лекцій з відповідних тем, вивчити понятійний апарат і осягнути логіку навчального матеріалу. Потім доцільно скористатися методичними порадами до відповідної теми. Нарешті, якщо деякі питання залишилися незрозумілими, звернутися до літературних джерел, рекомендованих у цьому розділі.

При використанні літературних джерел слід брати до уваги, що всі вони, як правило, різняться за логічною побудовою навчального матеріалу, визначеннями макроекономічних категорій, абревіатурою, теоретичними уподобаннями тощо. У зв'язку з цим доцільно віддавати перевагу підручнику, який є базовим для нашого університету, авторами якого є Є.І. Равікович, Г.В. Присенко. Слід також мати на увазі, що методи та моделі макроекономічного прогнозування постійно удосконалюються і розвиваються. Тому лише в лекціях викладач може оперативно висвітлювати можливі зміни у теорії та практиці макроекономічного прогнозування.

Оскільки на заочній формах навчання обсяг годин, виділених на семінарські і практичні заняття, є меншим, ніж на денній формі, то нижче подаються окремо плани семінарських і практичних занять на денній та заочній формі навчання. Обсяг годин самостійної роботи студентів теж різниться за окремими формами навчання. Тому в планах семінарських і практичних занять рекомендований обсяг годин самостійної роботи студентів показується додатково.

Семінарські та практичні заняття передбачають  використання інноваційних технологій та можуть проводитися у наступних формах за вибором викладача: семінар-розгорнута бесіда; семінар-вирішення ситуаційних вправ; міні-кейс; дискусія з елементами аналізу; семінар-розв’язання проблемних завдань; семінар – «мозковий штурм»; робота в малих творчих групах; семінар-конференція; семінар-дискусія; ділова гра; інших прогресивних форм.

 

 

4.1.         Семінарські, практичні і контактні заняття

4.1.1. Плани занять для студентів, що навчаються за освітньо-професійною програмою бакалавра денної форми навчання

Модуль І

 «Методологія та методика макроекономічного прогнозування»

 

Заняття 1. Теоретико-методологічні основи макроекономічного прогнозування. Методи макроекономічного прогнозування

(семінар – розгорнута бесіда, дискусія з елементами аналізу, вирішення ситуаційних вправ)

Кількість годин:  аудиторні заняття - 3

самостійна робота - 10

Мета: усвідомити теоретичні положення та засвоїти методологію макроекономічного прогнозування; розвинути компетенції передбачення макроекономічних ситуацій, процесів та явищ; актуалізувати знання про інформаційне та організаційне забезпечення прогнозування макроекономічних індикаторів; опанувати технологію прогнозних досліджень.

 Завдання.

Сформувати компетентності:

-         розуміти сутність та роль прогнозування в системі державного управління національної економіки;

-         аргументувати взаємозв’язок між формами наукового передбачення;

-         формулювати принципи та функції прогнозування макроекономічних ситуацій;

-         діагностувати макроекономічні проблеми, вирішення яких важливо передбачати;

-         аналізувати джерела інформаційного та інструменти програмного забезпечення прогнозування макроекономічних індикаторів, ситуацій та явищ;

-         розуміти алгоритм технології макроекономічного прогнозування;

-         формувати організаційну модель прогнозуючої макроекономічної системи;

-         аргументувати вибір формалізованих, експертних та комбінованих методів за класифікаційними ознаками для конструювання прогнозних макроекономічних моделей.

 

План заняття:

1. Про порядок поточного і підсумкового контролю знань студентів заочної форми навчання з науки «Макроекономічне прогнозування».
2. Розгорнута бесіда «Макроекономічне прогнозування в системі державного управління». З’ясування рівня розуміння студентами термінів і понять.
3. Вправа-дискусія «Діагностика макроекономічних проблем в контексті наукового передбачення причинно-наслідкових зв’язків».
4. Ситуаційні завдання на оволодіння інформаційно-організаційним інструментарієм забезпечення прогнозування макроекономічних показників, ситуацій та явищ.
5. Вправа-алгоритм «Технологія макроекономічного прогнозування».
6. Комплексна вправа з наведенням прикладів «Вибір методів макроекономічного прогнозування за класифікаційними ознаками».
7. Ознайомлення із завданням для практичної поза аудиторної (домашньої) роботи: вправа-моделювання «Прогнозуюча макроекономічна система держави» (виконання завдання викладач перевіряє на наступному занятті).

 

Інформаційне забезпечення.

1. Термінологічний словник до теми1-2.
2. Схема, яка характеризує джерела інформаційного та інструменти програмного забезпечення прогнозування макроекономічних індикаторів, ситуацій та явищ.
3. Таблиця, що визначає класифікаційні ознаки методів макроекономічного прогнозування.
4. Перелік інформаційних джерел та Інтернет-ресурсів, відповідно до яких виконується самостійне завдання.

 

 

 

Заняття 2-4. Прогнозування розвитку макроекономічних процесів на основі часових рядів

(семінар – вирішення ситуаційних вправ, тестування, вирішення проблемних завдань, міні-кейс, робота в малих творчих групах з використанням стандартного програмного забезпечення – Excel, Statistica)

Кількість годин:  аудиторні заняття - 6

самостійна робота – 14

Мета: засвоїти методику макроекономічного прогнозування на основі дослідження часових рядів; усвідомити алгоритми формування адитивних та мультиплікативних прогнозних моделей макроекономічних процесів; опанувати прогнозні методи попереднього аналізу, згладжування, фільтрації, ідентифікації часових рядів з врахуванням розвитку дослідницьких навиків на основі взаємодії в команді. 

Завдання.

Сформувати компетентності:

-         формувати часові ряди на основі систематизації статистичних характеристик та визначення показників динаміки;

-         здійснювати попередній аналіз рядів динаміки макроекономічних показників, процесів та явищ;

-         вирізняти систематичні та випадкові компоненти часового ряду;

-         перевіряти стаціонарність (нестаціонарність) часового ряду;

-         оцінювати наявність тренду в прогнозному дослідженні часового ряду макроекономічного процесу;

-         застосовувати методи попереднього аналізу, згладжування, фільтрації, ідентифікації часових рядів в макроекономічному прогнозному дослідженні;

-         виконувати декомпозицію часового ряду в передпрогнозному дослідженні макроекономічних індикаторів;

-         формувати адитивні та мультиплікативні макроекономічні моделі прогнозу динамічних рядів;

-         обирати інструменти аналізу ARIMA-моделей.

 

План заняття:

1. Вправа-тест «Категорійний та методичний інструментарій прогнозних досліджень на основі часових рядів».
2. Розрахункове-аналітичне завдання «Визначення характеристик динаміки та попередній аналіз часових рядів».
3. Ситуаційні завдання «Пошукові передпрогнозні дослідження на виявлення тренду методами перевірки середніх рівнів і Форстера-Стьюарта».
4. Ситуаційні завдання «Ідентифікація тренду та побудова авторегресійної моделі прогнозу».
5. Розрахункове-аналітичне завдання «Декомпозиція часового ряду за адитивною та мультиплікативною прогнозування».
6. Ознайомлення із завданням для практичної поза аудиторної (домашньої) роботи: комплексна вправа «Розробка прогнозної моделі макроекономічного показника на основі методів десезоналізації Хольта і Хольта-Вінтерса».

 

Інформаційне та програмне забезпечення.

1. Термінологічний словник до теми 3.
2. Індивідуальні картки з тестовим завданням.
3. Таблиця зі статистичними даними для формування часових рядів, на основі яких виконуються розрахунково-аналітичні завдання.
4. Міні-кейс виконання ситуаційних завдань в малих творчих групах.
5. Стандартне програмне забезпечення – Excel, Statistica.

 

Заняття 5. Економетричні підходи до макроекономічного прогнозування.

                    (семінар - дискусія з елементами аналізу, робота в малих творчих групах з використанням стандартного програмного забезпечення – Excel, Statistica)

Кількість годин:  аудиторні заняття - 2

   самостійна робота – 4

 

Мета: усвідомити методичні підходи до макроекономічного прогнозування на основі  кореляційного і регресійного аналізу; опанувати математичний апарат макроекономертричного прогнозування на основі активізації комп’ютерних навичок; оволодіти конструюванням макроеконометричний моделей з врахуванням переваг здатності працювати в команді.

Завдання.

Сформувати компетентності:

-         розуміти специфіку кореляційного і регресійного аналізу в макроекономічному прогнозуванні;

-         використовувати основні засоби кореляційного і регресійного аналізу в алгоритмі макроекномічного прогнозування;

-         вирізняти ендогенні та екзогенні фактори макроекономічних процесів і явищ;

-         здійснювати аналіз порушення допущень регресійного аналізу;

-         формулювати постановку завдання макропрогнозування на основі регресійної моделі;

-         реалізувати алгоритм макроеконометрічного прогнозування на основі використання можливостей пакетів прикладних програм – Excel, Statistica;

-         конструювати макроеконометрічні моделі;

-         оцінювати щільність зв’язку параметрів макроеконометрічної моделі;

-         розраховувати прогнозне значення макроекономічного показника на основі побудованого рівняння регресії.

 

План заняття:

1. Вправа-дискусія «Порівняльна характеристика макроеконометрічних методів аналізу в прогнозуванні».
2. Практичні завдання на оволодіння математичним інструментарієм кореляційного аналізу макроекономічних моделей прогнозу.
3. Ознайомлення із завданням для практичної поза аудиторної (домашньої) роботи: комплексна вправа «Побудова факторної моделі прогнозування макроекономічного показника на основі регресійного аналізу».

 

Інформаційне та програмне забезпечення.

1. Термінологічний словник до теми 4.
2. Схема, яка характеризує особливості макроеконометрічних методів аналізу в прогнозуванні.
3. Міні-кейс виконання ситуаційних завдань в малих творчих групах.
4. Картки з завданням для практичної поза аудиторної (домашньої) роботи.
5. Звіти про виконання аналітичних (поза аудиторних) завдань.
6. Стандартне програмне забезпечення – Excel, Statistica.

 

 

 

 

Заняття 6. Оцінка результату макроекономічного прогнозування.

(семінар - вирішення ситуаційних вправ, тестування)

Кількість годин:  аудиторні заняття - 2

   самостійна робота – 4

Мета: усвідомити фактори результативності макроекономічного прогнозування; засвоїти методику оцінювання якості моделей макроекономічного прогнозу на основі активізації компетенції колективної взаємодії; визначення індивідуального рівня засвоєння студентами теоретичних положень і набуття практичних навичок в рамках 1-5 тем курсу.

Завдання.

Сформувати компетентності:

-         розуміти поняття, критерії та методи верифікації прогнозних моделей;

-         вирізняти фактори, що впливають на результативність макроекономічного прогнозування;

-         діагностувати види помилок макроекономічного прогнозу;

-         оцінювати адекватність та точність макроекономічної прогнозної моделі;

-         визначати якість процедури експертного опитування в прогнозуванні макроекономічних показників, процесів та явищ;

-         формулювати управлінські рішення щодо ефективності застосування результатів прогнозних досліджень.

 

План заняття:

1. Вправа-бесіда «Результативність та ефективність макроекономічного прогнозування».
2. Вправа-дискусія «Оцінювання узгодженості думок та компетентності експертів макроекономічних передбачень».
3. Вправа-тест «Обґрунтовування управлінських рішень щодо ефективності прогнозних досліджень».
4. Проведення комплексної модульної контрольної роботи №1.
5. Ознайомлення із завданням для практичної поза аудиторної (домашньої) роботи: розрахунково-аналітичні вправи на визначення характеристик точності та адекватності макроекономічних прогнозних моделей.

 

Інформаційне забезпечення.

1. Термінологічний словник до теми 5.
2. Схема, яка характеризує критерії та методи верифікації прогнозних моделей.
3. Таблиці з даними, що характеризують результати експертного опитування.
4. Тест для комплексної модульної контрольної роботи №1.
5. Картки з завданням для практичної поза аудиторної (домашньої) роботи.
6. Звіти про виконання аналітичних (поза аудиторних) завдань.

 

Модуль ІІ

 «Прикладні моделі макроекономічного прогнозування»

 

Заняття 7-8. Прогнозування економічного зростання.

(семінар – евристична бесіда, тестування, дискусія з елементами аналізу, ділова гра, робота в малих творчих групах з використанням стандартного програмного забезпечення – Excel, Statistica)

Кількість годин:  аудиторні заняття - 4

   самостійна робота - 4

Мета: усвідомити алгоритми прогнозування економічного зростання; актуалізувати комп’ютерні навички щодо статистичного оцінювання динаміки ВВП; засвоїти технологію прогнозування основного макроекономічного показника; конструювати моделі прогнозування ВВП та використовувати їх на практиці.

 Завдання.

Сформувати компетентності:

-         визначати екзогенні та ендогенні чинники економічного зростання;

-         оцінювати основні чинники формування ВВП та його динамічні зміни на основі ретроспективного аналізу статистичних даних;

-         параметрично характеризувати теоретичні моделі прогнозування економічного зростання (Кейнса, Самуельсона-Хікса, Солоу);

-         формувати алгоритми прогнозування основного макроекономічного показника та його складових;

-         розробляти постановку завдання на реалізацію технології прогнозування ВВП за коротко-, середньо- та довгостроковою моделями;

-         розраховувати прогнозне значення ВВП та його структурних елементів за побудованою моделлю прогнозу.

 

План заняття:

1. Підведення підсумків поточного модульного контролю знань.
2. Вправа-тест «Теоретичні моделі прогнозування економічного зростання».
3. Евристична бесіда «Чинники економічного зростання».
4. Вправа-дискусія «Алгоритмізація прогнозування ВВП».
5. Ділова гра «Визначення структурних елементів ВВП на прогнозний період» (робота в команді).
6. Ознайомлення із завданням для практичної поза аудиторної (домашньої) роботи: вправа-моделювання «Постановку завдання на прогнозування ВВП за коротко-, середньо- та довгостроковою моделями».

 

Інформаційне забезпечення.

1. Термінологічний словник до теми 6,7.
2. Індивідуальні картки з тестовим завданням.
3. Схема, яка характеризує чинники економічного зростання.
4. Міні-кейс виконання ситуаційних завдань ділової гри.
5. Картки з завданням для практичної поза аудиторної (домашньої) роботи.
6. Звіти про виконання аналітичних (поза аудиторних) завдань.

 

 

Заняття 9. Прогнозування розвитку грошово-кредитної сфери.

(семінар – дискусія з елементами аналізу, міні-кейс, робота в малих творчих групах)

Кількість годин:  аудиторні заняття - 2

   самостійна робота - 8

Мета: актуалізувати компетенції здатності до макроекономічного аналізу розвитку фінансового сектора національної економіки; систематизувати методичні підходи до прогнозування показників монетарної бази, грошового ринку, інвестиційного клімату держави; опанувати технічні прийоми підготовки прогнозних досліджень та оцінювання перспектив розвитку грошово-кредитної сфери на основі сформованих моделей прогнозу.

 

Завдання.

Сформувати компетентності:

-         знаходити та аналізувати інформацію про макроекономічні показники грошово-кредитної сфери;

-         актуалізувати проблеми та перспективи розвитку фінансового сектору національної економіки;

-         розробляти постановки завдань до проведення прогнозних досліджень монетарної бази, грошового ринку, інвестиційного клімату держави;

-         формулювати на основі реалізованих моделей прогнозу розвитку грошово-кредитної сфери управлінські рішення узгодження її прогнозних показників з динамікою основних макроекономічних індикаторів.

 

План заняття:

1. Міні-кейс «Розробка постановки завдань до проведення прогнозних досліджень» (робота в команді).
2. Ознайомлення із завданням для практичної поза аудиторної (домашньої) роботи: розв’язання ситуаційних вправ на прийняття управлінських рішень щодо передбачення розвитку грошового ринку.

 

Інформаційне забезпечення.

1. Термінологічний словник до теми 8.
2. Міні-кейс виконання ситуаційних завдань.
3. Картки з завданням для практичної поза аудиторної (домашньої) роботи.
4. Звіти про виконання аналітичних (поза аудиторних) завдань.

 

 

Заняття 10-11. Прогнозування інфляції та безробіття.

(семінар – евристична бесіда, дискусія з елементами аналізу, «мозковий штурм», робота в малих творчих групах)

Кількість годин:  аудиторні заняття - 4

   самостійна робота - 8

Мета: усвідомлення проблематики прогнозного оцінювання інфляції та безробіття; опанування технології організації прогнозних досліджень інфляції; активізувати здатність до макроекономічного моніторингу ринку праці; формувати технічне завдання на прогнозування безробіття; оцінювання можливостей розв’язання проблем ринку праці на основі прогнозного моделювання.

Завдання.

Сформувати компетентності:

-         аргументувати проблематику впливовості інфляційних процесів на перспективи економічного розвитку країни;

-         ідентифікувати соціально-економічні ризики зростання безробіття;

-         визначати джерела для підготовки інформаційної бази розрахунку регресійної моделі прогнозування інфляції;

-         формувати логічну схему економетричної моделі прогнозу темпу інфляції та обсягу виробництва;

-         визначати макроекономічні індикатори прогнозного дослідження безробіття;

-     розробити алгоритм прогнозного моделювання ринку праці;

-                          обґрунтовувати управлінське рішення щодо розв’язання проблем ринку праці на основі прогнозного моделювання його розвитку.

 

План заняття:

1. Евристична бесіда «Вплив інфляції та безробіття на перспективи економічного розвитку країни».
2. Вправа-дискусія «Формування інформаційного забезпечення прогнозування інфляції».
3. Комплексна вправа «Технічне завдання на прогнозування параметрів ринку праці» (командна робота).
4. Тестове опитування за темами 10-11.
5. Ознайомлення із завданням для практичної поза аудиторної (домашньої) роботи: вправа-моделювання «Логічна схема формування економетричної моделі прогнозу темпу інфляції та обсягу виробництва».

 

Інформаційне забезпечення.

1. Термінологічний словник до теми 9, 10, 11.
2. Журнал обліку поточної успішності студентів.
3. Міні-кейс виконання ситуаційних завдань.
4. Картки з завданням для практичної поза аудиторної (домашньої) роботи.
5. Звіти про виконання аналітичних (поза аудиторних) завдань.

 

 

Заняття 12. Макроекономічна прогнозна оцінка інноваційних процесів. Прогнозне забезпечення стійкого економічного розвитку в умовах зростання глобальної нестабільності.

    (семінар - конференція, дискусія з елементами аналізу)

Кількість годин:  аудиторні заняття - 2

   самостійна робота - 4

Мета: усвідомлення еволюційної моделі економічного розвитку внаслідок забезпечення стратегічних пріоритетів інноваційного розвитку; активізація умінь знаходити та аналізувати інформацію формування макроекономічної прогнозної оцінки інноваційної діяльності; обґрунтування вибору ефективних методів прогнозування інноваційної діяльності; систематизація методологічних та методичних підходів до прогнозування економічної динаміки  в умовах глобалізації.

Завдання.

Сформувати компетентності:

-         оцінювати перспективи інноваційного розвитку національної економіки;

-         розуміти особливості використання класичних та новітніх інтеграційних методичних підходів до прогнозування інноваційної розвитку економіки;

-         формувати вимоги до адаптації ефективної практики прогнозної оцінки інноваційних процесів.

 

План заняття:

1. Презентація реферату «Перспективи інноваційного розвитку національної економіки».
2. Презентація есе «Методичних підходів до прогнозування інноваційної розвитку економіки».
3. Евристична бесіда «Прогнозування інноваційних процесів та економічний розвиток»;
4. Вправа-дискусія «Адаптація ефективної практики прогнозної оцінки інноваційних процесів».
5. Презентація реферату «Оцінка прогнозних факторів глобального характеру».
6. Презентація есе «Методичні підходи до прогнозного моделювання економічної динаміки та безпеки в умовах глобалізації»;
7. Вправа-дискусія «Можливості прогнозування макроекономічного розвитку в умовах поширення глобалізації».
8. Проведення комплексної модульної контрольної роботи № 2.
9. Захист звітів про виконання аналітичних (поза аудиторних) завдань.

10. Оцінювання результатів виконання аналітичних завдань.

11. Презентація виконання індивідуальних завдань (рефератів, есе, перекладів тексту з іноземної мови тощо).

 

Інформаційне забезпечення.

1. Термінологічний словник до теми 12.
2. Журнал обліку поточної успішності студентів.
3. Тест для комплексної модульної контрольної роботи № 2.
4. Відомість про попередні результати виконання індивідуальних завдань.
5. Звіти про виконання аналітичних (поза аудиторних) завдань.
6. Презентаційні матеріали.

 

 

4.1.2.  Плани контактних занять для студентів, що навчаються за освітньо-професійною програмою бакалавра заочної форми навчання

 

ЗАНЯТТЯ 1

Тема 1: «Теоретико-методологічні основи

макроекономічного прогнозування»

Тема 2: «Методи макроекономічного прогнозування»

Кількість годин:  аудиторні заняття – 2,5

самостійна робота - 16

Завдання.

Сформувати компетентності:

-         розуміти сутність та роль прогнозування в системі державного управління національної економіки;

-         аргументувати взаємозв’язок між формами наукового передбачення;

-         формулювати принципи та функції прогнозування макроекономічних ситуацій;

-         діагностувати макроекономічні проблеми, вирішення яких важливо передбачати;

-         аналізувати джерела інформаційного та інструменти програмного забезпечення прогнозування макроекономічних індикаторів, ситуацій та явищ;

-         розуміти алгоритм технології макроекономічного прогнозування;

-         формувати організаційну модель прогнозуючої макроекономічної системи;

-         аргументувати вибір формалізованих, експертних та комбінованих методів за класифікаційними ознаками для конструювання прогнозних макроекономічних моделей.

 

План заняття:

1. Про порядок поточного і підсумкового контролю знань студентів заочної форми навчання з науки «Макроекономічне прогнозування».
2. Міні-лекція.
3. Усне опитування. Розгорнута бесіда «Макроекономічне прогнозування в системі державного управління». З’ясування рівня розуміння студентами термінів і понять.
4. Вправа-дискусія «Діагностика макроекономічних проблем в контексті наукового передбачення причинно-наслідкових зв’язків».
5. Ситуаційні завдання на оволодіння інформаційно-організаційним інструментарієм забезпечення прогнозування макроекономічних показників, ситуацій та явищ.
6. Вправа-алгоритм «Технологія макроекономічного прогнозування».
7. Комплексна вправа з наведенням прикладів «Вибір методів макроекономічного прогнозування за класифікаційними ознаками».
8. Ознайомлення із завданням для практичної поза аудиторної (домашньої) роботи: вправа-моделювання «Прогнозуюча макроекономічна система держави» (виконання завдання викладач перевіряє на наступному занятті).

 

Інформаційне забезпечення.

1. Перелік основних термінів і понять теми, складений в логічному порядку.
2. Схема, яка характеризує джерела інформаційного та інструменти програмного забезпечення прогнозування макроекономічних індикаторів, ситуацій та явищ.
3. Таблиця, що визначає класифікаційні ознаки методів макроекономічного прогнозування.
4. Перелік інформаційних джерел та Інтернет-ресурсів, відповідно до яких виконується самостійне завдання.

 

ЗАНЯТТЯ 2

Тема 3. «Прогнозування розвитку макроекономічних процесів

на основі часових рядів»

Кількість годин:  аудиторні заняття - 2

самостійна робота -10

Завдання.

Сформувати компетентності:

-         формувати часові ряди на основі систематизації статистичних характеристик та визначення показників динаміки;

-         здійснювати попередній аналіз рядів динаміки макроекономічних показників, процесів та явищ;

-         вирізняти систематичні та випадкові компоненти часового ряду;

-         перевіряти стаціонарність (нестаціонарність) часового ряду;

-         оцінювати наявність тренду в прогнозному дослідженні часового ряду макроекономічного процесу;

-         застосовувати методи попереднього аналізу, згладжування, фільтрації, ідентифікації часових рядів в макроекономічному прогнозному дослідженні;

-         виконувати декомпозицію часового ряду в передпрогнозному дослідженні макроекономічних індикаторів;

-         формувати адитивні та мультиплікативні макроекономічні моделі прогнозу динамічних рядів;

-         обирати інструменти аналізу ARIMA-моделей.

 

План заняття:

1. Міні-лекція.
2. Вправа-тест «Категорійний та методичний інструментарій прогнозних досліджень на основі часових рядів».
3. Розрахункове-аналітичне завдання «Визначення характеристик динаміки та попередній аналіз часових рядів».
4. Ситуаційні завдання «Пошукові передпрогнозні дослідження на виявлення тренду методами перевірки середніх рівнів і Форстера-Стьюарта».
5. Ситуаційні завдання «Ідентифікація тренду та побудова авторегресійної моделі прогнозу».
6. Розрахункове-аналітичне завдання «Декомпозиція часового ряду за адитивною та мультиплікативною прогнозування».
7. Ознайомлення із завданням для практичної поза аудиторної (домашньої) роботи: комплексна вправа «Розробка прогнозної моделі макроекономічного показника на основі методів десезоналізації Хольта і Хольта-Вінтерса».

 

Інформаційне та програмне забезпечення.

1. Перелік основних термінів і понять теми, складений в логічному порядку.
2. Індивідуальні картки з тестовим завданням.
3. Таблиця зі статистичними даними для формування часових рядів, на основі яких виконуються розрахунково-аналітичні завдання.
4. Міні-кейс виконання ситуаційних завдань в малих творчих групах.
5. Стандартне програмне забезпечення – Excel, Statistica.

 

ЗАНЯТТЯ 3

Тема 4. «Економетричні підходи

до макроекономічного прогнозування»

Кількість годин:  аудиторні заняття - 1,5

самостійна робота - 10

Завдання.

Сформувати компетентності:

-         розуміти специфіку кореляційного і регресійного аналізу в макроекономічному прогнозуванні;

-         використовувати основні засоби кореляційного і регресійного аналізу в алгоритмі макроекномічного прогнозування;

-         вирізняти ендогенні та екзогенні фактори макроекономічних процесів і явищ;

-         здійснювати аналіз порушення допущень регресійного аналізу;

-         формулювати постановку завдання макропрогнозування на основі регресійної моделі;

-         реалізувати алгоритм макроеконометрічного прогнозування на основі використання можливостей пакетів прикладних програм – Excel, Statistica;

-         конструювати макроеконометрічні моделі;

-         оцінювати щільність зв’язку параметрів макроеконометрічної моделі;

-         розраховувати прогнозне значення макроекономічного показника на основі побудованого рівняння регресії.

 

План заняття:

1. Міні-лекція.
2. Вправа-дискусія «Порівняльна характеристика макроеконометрічних методів аналізу в прогнозуванні».
3. Практичні завдання на оволодіння математичним інструментарієм кореляційного аналізу макроекономічних моделей прогнозу.
4. Ознайомлення із завданням для практичної поза аудиторної (домашньої) роботи: комплексна вправа «Побудова факторної моделі прогнозування макроекономічного показника на основі регресійного аналізу».

 

Інформаційне та програмне забезпечення.

1. Перелік основних термінів і понять теми, складений в логічному порядку.
2. Схема, яка характеризує особливості макроеконометрічних методів аналізу в прогнозуванні.
3. Міні-кейс виконання ситуаційних завдань в малих творчих групах.
4. Картки з завданням для практичної поза аудиторної (домашньої) роботи.
5. Звіти про виконання аналітичних (поза аудиторних) завдань.
6. Стандартне програмне забезпечення – Excel, Statistica.

 

ЗАНЯТТЯ 4

Тема 5. «Оцінка результату макроекономічного прогнозування»

Кількість годин:  аудиторні заняття – 1,5

самостійна робота - 10

Завдання.

Сформувати компетентності:

-         розуміти поняття, критерії та методи верифікації прогнозних моделей;

-         вирізняти фактори, що впливають на результативність макроекономічного прогнозування;

-         діагностувати види помилок макроекономічного прогнозу;

-         оцінювати адекватність та точність макроекономічної прогнозної моделі;

-         визначати якість процедури експертного опитування в прогнозуванні макроекономічних показників, процесів та явищ;

-         формулювати управлінські рішення щодо ефективності застосування результатів прогнозних досліджень.

 

План заняття:

1. Міні-лекція.
2. Вправа-бесіда «Результативність та ефективність макроекономічного прогнозування».
3. Вправа-дискусія «Оцінювання узгодженості думок та компетентності експертів макроекономічних передбачень».
4. Вправа-тест «Обґрунтовування управлінських рішень щодо ефективності прогнозних досліджень».
5. Ознайомлення із завданням для практичної поза аудиторної (домашньої) роботи: розрахунково-аналітичні вправи на визначення характеристик точності та адекватності макроекономічних прогнозних

моделей.

 

Інформаційне забезпечення.

1. Схема, яка характеризує критерії та методи верифікації прогнозних моделей.
2. Таблиці з даними, що характеризують результати експертного опитування.
3. Індивідуальні картки з тестовим завданням.
4. Картки з завданням для практичної поза аудиторної (домашньої) роботи.
5. Звіти про виконання аналітичних (поза аудиторних) завдань.

 

ЗАНЯТТЯ 5

Тема 6: «Прогнозування економічного зростання»

Тема 7: «Прогнозування економічного розвитку

(виробничих зв’язків в економіці)»

  Кількість годин:  аудиторні заняття – 1,5

самостійна робота - 10

Завдання.

Сформувати компетентності:

-         визначати екзогенні та ендогенні чинники економічного зростання;

-         оцінювати основні чинники формування ВВП та його динамічні зміни на основі ретроспективного аналізу статистичних даних;

-         параметрично характеризувати теоретичні моделі прогнозування економічного зростання (Кейнса, Самуельсона-Хікса, Солоу);

-         формувати алгоритми прогнозування основного макроекономічного показника та його складових;

-         розробляти постановку завдання на реалізацію технології прогнозування ВВП за коротко-, середньо- та довгостроковою моделями;

-         розраховувати прогнозне значення ВВП та його структурних елементів за побудованою моделлю прогнозу.

 

План заняття:

1. Вправа-тест «Теоретичні моделі прогнозування економічного зростання».
2. Евристична бесіда «Чинники економічного зростання».
3. Вправа-дискусія «Алгоритмізація прогнозування ВВП».
4. Ділова гра «Визначення структурних елементів ВВП на прогнозний період» (робота в команді).
5. Ознайомлення із завданням для практичної поза аудиторної (домашньої) роботи: вправа-моделювання «Постановку завдання на прогнозування ВВП за коротко-, середньо- та довгостроковою моделями».

 

Інформаційне забезпечення.

1. Індивідуальні картки з тестовим завданням.
2. Схема, яка характеризує чинники економічного зростання.
3. Міні-кейс виконання ситуаційних завдань ділової гри.
4. Картки з завданням для практичної поза аудиторної (домашньої) роботи.
5. Звіти про виконання аналітичних (поза аудиторних) завдань.

 

ЗАНЯТТЯ 6

Тема 1-7.

Тема 8: «Прогнозування розвитку грошово-кредитної сфери»

Кількість годин:  аудиторні заняття - 1,5

самостійна робота - 10

Мета: актуалізувати компетенції здатності до макроекономічного аналізу розвитку фінансового сектора національної економіки; систематизувати методичні підходи до прогнозування показників монетарної бази, грошового ринку, інвестиційного клімату держави; опанувати технічні прийоми підготовки прогнозних досліджень та оцінювання перспектив розвитку грошово-кредитної сфери на основі сформованих моделей прогнозу.

Завдання.

Сформувати компетентності:

-         знаходити та аналізувати інформацію про макроекономічні показники грошово-кредитної сфери;

-         актуалізувати проблеми та перспективи розвитку фінансового сектору національної економіки;

-         розробляти постановки завдань до проведення прогнозних досліджень монетарної бази, грошового ринку, інвестиційного клімату держави;

-         формулювати на основі реалізованих моделей прогнозу розвитку грошово-кредитної сфери управлінські рішення узгодження її прогнозних показників з динамікою основних макроекономічних індикаторів.

 

План заняття:

1. Проведення комплексної модульної контрольної роботи.
2. Міні-лекція.
3. Міні-кейс «Розробка постановки завдань до проведення прогнозних досліджень» (робота в команді).
4. Ознайомлення із завданням для практичної поза аудиторної (домашньої) роботи: розв’язання ситуаційних вправ на прийняття управлінських рішень щодо передбачення розвитку грошового ринку.
   1. Тест для комплексної модульної контрольної роботи.

 

Інформаційне забезпечення.

1. Карточки-тест для комплексної модульної контрольної роботи.
2. Міні-кейс виконання ситуаційних завдань.
3. Картки з завданням для практичної поза аудиторної (домашньої) роботи.
4. Звіти про виконання аналітичних (поза аудиторних) завдань.

 

ЗАНЯТТЯ 7

Тема 9: «Прогнозування інфляції та безробіття»

Тема 10: «Прогнозування розвитку зовнішньоекономічної діяльності»

Тема 11: «Прогнозування комплексного збалансованого економічного розвитку країни»

Кількість годин:  аудиторні заняття - 1,5

самостійна робота - 30

Завдання.

Сформувати компетентності:

-         аргументувати проблематику впливовості інфляційних процесів на перспективи економічного розвитку країни;

-         ідентифікувати соціально-економічні ризики зростання безробіття;

-         визначати джерела для підготовки інформаційної бази розрахунку регресійної моделі прогнозування інфляції;

-         формувати логічну схему економетричної моделі прогнозу темпу інфляції та обсягу виробництва;

-         визначати макроекономічні індикатори прогнозного дослідження безробіття;

-         розробити алгоритм прогнозного моделювання ринку праці;

-         обґрунтовувати управлінське рішення щодо розв’язання проблем ринку праці на основі прогнозного моделювання його розвитку

 

План заняття:

1. Підведення підсумків сесійного періоду поточного модульного контролю знань.
   1. Міні-лекція.
   2. Вправа-дискусія «Формування інформаційного забезпечення прогнозування інфляції».
   3. Комплексна вправа «Технічне завдання на прогнозування параметрів ринку праці» (командна робота).
   4. Тестове опитування за темами 10-11.
   5. Ознайомлення із завданням для практичної поза аудиторної (домашньої) роботи: вправа-моделювання «Логічна схема формування економетричної моделі прогнозу темпу інфляції та обсягу виробництва».

 

Інформаційне забезпечення.

1. Журнал обліку поточної успішності студентів.
2. Міні-кейс виконання ситуаційних завдань.
3. Картки з завданням для практичної поза аудиторної (домашньої) роботи.
4. Звіти про виконання аналітичних (поза аудиторних) завдань.

 

ЗАНЯТТЯ 8

Тема 12: «Макроекономічна прогнозна оцінка

інноваційних процесів»

Тема 13: «Прогнозне забезпечення стійкого економічного розвитку в умовах зростання глобальної нестабільності»

Тема 14: «Інтелектуальні технології в макроекономічному прогнозуванні»

Кількість годин:  аудиторні заняття - 2

самостійна робота - 10

Завдання.

Сформувати компетентності:

-         оцінювати перспективи інноваційного розвитку національної економіки;

-         розуміти особливості використання класичних та новітніх інтеграційних методичних підходів до прогнозування інноваційної розвитку економіки;

-         формувати вимоги до адаптації ефективної практики прогнозної оцінки інноваційних процесів.

 

План заняття:

1. Міні-лекція.
2. Вправа-дискусія «Адаптація ефективної практики прогнозної оцінки інноваційних процесів».
   1. Захист звітів про виконання аналітичних (поза аудиторних) завдань.
   2. Оцінювання результатів виконання аналітичних завдань.
   3. Презентація виконання індивідуальних завдань (рефератів, есе, перекладів тексту з іноземної мови тощо).

 

Інформаційне забезпечення.

1. Конспект міні-лекції.
2. Журнал обліку поточної успішності студентів.
3. Відомість про попередні результати виконання індивідуальних завдань.
4. Звіти про виконання аналітичних (поза аудиторних) завдань.
5. Презентаційні матеріали.

 

ЗАНЯТТЯ 9

Тема 12-14.

Кількість годин:  аудиторні заняття - 2

самостійна робота - 6

Завдання.

Сформувати компетентності:

-         аргументовано характеризувати проблеми забезпечення стійкого економічного розвитку в умовах зростання глобальної нестабільності;

-         оцінювати інформаційні та організаційні можливості прогнозування макроекономічного розвитку в умовах поширення глобалізації.

 

План заняття:

1. Міні-лекція.
2. Вправа-дискусія «Можливості прогнозування макроекономічного розвитку в умовах поширення глобалізації».
3. Захист звітів про виконання аналітичних (поза аудиторних) завдань.
4. Оцінювання результатів виконання аналітичних завдань.
5. Підведення підсумку попередніх результатів виконання індивідуальних завдань у міжсесійний період.
6. Презентація виконання індивідуальних завдань (рефератів, есе, перекладів тексту з іноземної мови тощо).

 

Інформаційне забезпечення.

1. Журнал обліку поточної успішності студентів.
2. Відомість про попередні результати виконання індивідуальних завдань.
3. Звіти про виконання аналітичних (поза аудиторних) завдань.
4. Презентаційні матеріали.

 

4.2. Лабораторні заняття

Метою лабораторних занять є поглиблення і закріплення студентами теоретичних знань є макроекономічного прогнозування та набуття вмінь пов’язувати свої знання з практикою. Виконання лабораторних робіт дає студентові можливість навчитися самостійно використовувати й узагальнювати теоретичні положення та інформаційні матеріали, формувати власні припущення стосовно гіпотез розвитку об’єкта або процесу у майбутньому та обґрунтовувати висновки і пропозиції, спрямовані на їх вирішення.

 

 

 

Лабораторна робота № 1.

Прогнозування основних  макроекономічних показників

(міні-кейс, робота в малих творчих групах з використанням стандартного програмного забезпечення – Excel, Statistica)

 

Кількість годин:  аудиторні заняття – 4 (д.ф.н.); 1 (з.ф.н.)

самостійна робота – 14 (д.ф.н.); 4(з.ф.н.)

Завдання.

Сформувати компетентності:

-         формулювати постановку завдання прогнозування макроекономічних показників на основі екстраполяції трендів, декомпозиційного аналізу, простого експоненційного згладжування;

-         формувати інформаційну базу даних формування часових рядів заданих макроекономічних показників на основі елементарних комп’ютерних навичок використання стандартного програмного забезпечення;

-         розраховувати динамічні характеристики макроекономічних показників та представляти результати наочно  у формі графіків та діаграм;

-         оцінювати тренди макроекономічних показників;

-         використовувати адитивну та мультиплікативну моделі для прогнозних досліджень заданих макроекономічних показників;

-         формувати прогнозні моделі макроекономічних показників за визначеними гіпотезами;

-         оцінювати прогнозовані моделі макроекономічних показників за критеріями адекватності і точності на основі статистичного аналізу;

-         визначати помилки та похибки прогнозного моделювання макроекономічних показників;

-         аналізувати результати прогнозного моделювання макроекономічних показників та приймати управлінське рішення щодо обґрунтування оптимальної прогнозної моделі;

-         визначати прогнозні значення макроекономічних показників за обраною моделлю;

-         формулювати обґрунтовані управлінські рішення щодо розв’язання макроекономічних проблем, які виявленні в результаті прогнозних досліджень заданих показників.

 

План роботи:

1. Виконання прогнозно-аналітичного завдання «Екстраполяція трендів»: постановка завдання прогнозування, оцінювання трендів, статистичний аналіз моделей та оцінка прогнозів, аналіз результатів моделювання, прогноз макроекономічного показника на коротко- та середньостроковий період.

2. Виконання прогнозно-аналітичного завдання «Декомпозиція часових рядів»: постановка завдання прогнозування, використання адитивної та мультиплікативної моделей  аналізу для побудови прогнозу (розрахунок значень сезонної або циклічної компоненти, десезоналізація даних, розрахунок похибок), розрахунок прогнозних значень показника.

3. Виконання прогнозно-аналітичного завдання «Згладжування часових рядів»: постановка завдання прогнозування, використання моделі  лінійного експоненційного згладжування, розрахунок прогнозних значень показника.  

 

 

Інформаційне та програмне забезпечення.

1. Міні-кейс виконання ситуаційних завдань в малих творчих групах.
2. Картки з завданням для практичної поза аудиторної (домашньої) роботи.
3. Звіти про виконання аналітичних (поза аудиторних) завдань.
4. Стандартне програмне забезпечення – Excel, Statistica.

 

 

Лабораторна робота № 2

Макроеконометричні моделі прогнозування

(міні-кейс, робота в малих творчих групах з використанням стандартного програмного забезпечення – Excel, Statistica)

 

Кількість годин:  аудиторні заняття – 4 (д.ф.н.); 1 (з.ф.н.)

самостійна робота – 14 (д.ф.н.); 4(з.ф.н.)

Завдання.

Сформувати компетентності:

-         формулювати постановку завдання на побудову  економетричної моделі виробничої функції;

-         формувати інформаційну базу даних формування часових рядів параметрів виробничої функції на основі елементарних комп’ютерних навичок використання стандартного програмного забезпечення;

-         гіпотетично визначати специфікацію прогнозної моделі виробничої функції із конкретизацією виробничих чинників та значень параметрів функції;

-         оцінювати параметри прогнозної моделі за методом найменших квадратів та конструювати розрахункову теоретичну модель виробничої функції;

-         здійснювати верифікацію прогнозної моделі виробничої функції за критеріями якості пристосування її до вибіркових даних спостережень:

-         аналізувати результати прогнозного моделювання виробничої функції;

-         розраховувати прогнозні значення виробничої функції на основі побудованої моделі;

-         перевіряти прогнозні властивості побудованої моделі виробничої функції;

-         формулювати обґрунтовані управлінські рішення щодо розв’язання макроекономічних проблем, які виявленні в результаті прогнозних досліджень виробничої функції.

 

План роботи:

1. Виконання комплексного завдання «Постановка завдання прогнозування», «Формування інформаційної бази прогнозних досліджень».

2.Виконання логіко-аналітичного завдання «Специфікація теоретичної моделі прогнозування».

3. Виконання прогнозно-аналітичного завдання «Оцінювання параметрів моделі на основі методу найменших квадратів».

4. Виконання розрахунково-аналітичного завдання «Верифікація моделі – перевірка статистичної значущості».

5. Виконання контрольно-аналітичного завдання «Аналіз результатів моделювання».

6. Виконання прогнозно-аналітичного завдання «Прогноз на основі побудованої моделі».

 

Інформаційне та програмне забезпечення.

1. Міні-кейс виконання ситуаційних завдань в малих творчих групах.
2. Картки з завданням для практичної поза аудиторної (домашньої) роботи.
3. Звіти про виконання аналітичних (поза аудиторних) завдань.
4. Стандартне програмне забезпечення – Excel, Statistica.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. 5.     Приклади типових завдань, що виносяться на екзамен

1. Виявити тенденцію в динамічному ряді методом Форстера-Стюарта за даними, які  характеризують макроекономічний показник Yt та представлені в таблиці:

 

Рік (t)	1	2	3	4	5	6	7	8
Yt	10,3	14,3	7,7	15,8	14,4	16,7	15,3	20,2

 

Рік (t)	9	10	11	12	13	14	16	16
Yt	17,1	7,7	15,3	16,3	19,9	14,4	18,7	20,7

 

 

2. В таблиці представлені дані про динаміку обсягів виробництва з 1-го по 14-й рік. Визначити форми кривої методом характеристик приросту та похідних характеристик приросту.

 

Рік (t)	1	2	3	4	5	6	7
Yt	36,6	49,3	101,7	125,8	134,4	146,7	175,3

 

Рік (t)	8	9	10	11	12	13	14
Yt	227,1	235,7	255,3	269,3	299,9	304,4	318,7

 

 

3. Експерти оцінили важливість заходів щодо вирішення конкретної макроекономічної проблеми. Оцінка заходів експертами наведена в таблиці. Визначити групові оцінки заходів та коефіцієнти компетенції експертів.

 

Захід	Експерт
	Е1	Е2	Е3
З1	0,6	0,3	0,2
З2	0,4	0,7	0,8

 

4.Ранжування об’єктів виконано чотирма експертами, результати зведені в таблицю. Визначити: яке ранжування відповідає медіані, яке середньому значенню.

 

Експерти	Об’єкти
	О1	О2	О3	О4
Е1	1	4	3	2
Е2	2	2	3	2
Е3	3	1	3	2
Е4	4	1	1	4

 

 

 

5. За даними 30 місяців заданого часового ряду  у_t були одержані значення коефіцієнтів автокореляції рівнів:

r₁  =  0.63; r₂  =  0.38; r₃  =  0.72; r₄  =  0.97; r₅  =  0.55;

r₆  =  0.40; r₇  = 0.65;

r_i  -  коефіцієнти автокореляції i – го порядку.

а) Охарактеризувати структуру цього ряду, використовуючи графічне відображення.

б) Для прогнозування майбутніх значень у_t пропонується побудувати авторегресійну модель. Обрати найкраще рівняння авторегресії, обґрунтувати вібір. Записати загальний вид цього рівняння.

 

6. Відомі наступні значення рівнів безробіття у, (%) за 8 місяців:

Місяць ….      1          2         3         4         5         6          7         8

y_t ……….      8,8      8,6      8,4      8,1      7,9      7,6       7,4      7,0

а) Визначити коефіцієнти автокореляції рівнів цього ряду першого та другого порядку.

б) Обґрунтувати вибір рівняння тренду й розрахувати його параметри.

в)  Дати економічне тлумачення одержаних результатів.

 

7. Задані рівні ВВП за 17 років (табл.1). На основі статистичних даних за перші 12 років побудована трендова модель динаміки валового внутрішнього продукту країни:  та зроблений прогноз ВВП на 13-17 роки. Визначити прогнозну якість побудованої моделі.

Таблиця 1

 

8.  За допомогою    простого  лінійного експоненційного згладжування (прийняти a = 0,3 та 0,7) за даними бюджетних видатків на економіку та підтримку зовнішньої торгівлі наведених у таблиці 2: зробити прогноз на I кв. 2002 р.;визначити при якому параметрі згладжування прогноз буде якіснішим.

Таблиця 2

 

9.  На основі щоквартальних спостережень рівня безробіття в південному регіоні країни (% від економічно активного населення) за останні 5 років була побудована мультиплікативна модель часового ряду. Відкориговані значення сезонної компоненти за кожний квартал наведені нижче:

I квартал.....1,4     III квартал....0,7

II квартал....0,8     IV квартал.....?

 

Рівняння тренду виглядає наступним чином:

T = 9,2 - 0,3t

(у розрахунку параметрів тренду для нумерації кварталів використовувалися натуральні числа t = 1,2,3,…,20).

1)  Визначити значення сезонної компоненти за IV квартал.

2) На основі побудованої моделі розрахувати точкові прогнози рівня безробіття на I і II квартали наступного року.

 

10. З метою прогнозування обсягу експорту країни на майбутні періоди зібрані дані за 30 років наступних показників: у_t – обсяг експорту (млрд. дол., в співставних цінах); х_t - індекс фізичного обсягу промислового виробництва (в % до попереднього року). Нижче наведені результати обробки вхідної інформації.

1 .Рівняння лінійних трендів:

 а) для ряду Y_t :Y_t = 3,1 +1,35t +,        R ² = 0,91       d = 2,31;

б) для ряду X_t:  Х_t = -8,4 + 4,8t +,      R ² = 0,89      d = 2,08.

2. Рівняння регресії за рівнями часових рядів:

    Y_t = -10,5 + 0,5X_t +     R² = 0,95       d = 2,21.    

3. Рівняння регресії за першими різницями рівнів часових рядів:

    ΔY_t = 1,4 + 0,03ΔХ_t  + R²= 0,86      d = 2,25.

4. Рівняння регресії за другими різницями рівнів часових рядів:

    Δ²Y_t = 0,7 + 0,012Δ²Х_t  + R²= 0,47      d = 2,69.

5. Рівняння регресії за рівнями часових рядів із включе­нням фактора часу:

    Y_t = 4,23 + 0,24X_t + 0,78t +     R² = 0,97       d = 0,9.  

1)       Сформулюйте свої припущення щодо величини коефіцієнта автокореляції першого порядку в кожному ряду. Відповідь обґрунтуйте.

2)       Оберіть найкраще рівняння регресії, яке можна використати для прогнозування обсягу експорту, і дайте тлумачення його параметрів.

3)       Є інформація за останні три роки (табл. 3).

                       Таблиця 3

Використовуючи обране у п. 2 рівняння, дайте точковий прогноз очікуваного значення у_t на найближчий рік (період 31).

 

11. За даними наведеної таблиці 4, користуючись адитивною моделлю декомпозиційного аналізу часових рядів, розрахувати:

1)       сезонну компоненту часового ряду (S);

2)       помилку прогнозу (Е), якщо відомі сезонна компонента (S) та рівняння тренду: Y = 15,1451 - 0,2714t;

3)       середнє абсолютне відхилення (МАЕ) та середню квадратичну помилку (МSЕ).

Таблиця 4

12.  За даними наведеної таблиці 5, користуючись мультиплікативною моделлю декомпозиційного аналізу часових рядів, розрахувати:

1)       сезонну компоненту часового ряду (S);

2)       помилку прогнозу (Е), якщо відомі сезонна компонента (S) та рівняння тренду: Y = 15,691 - 0,3266x;

3)       середнє абсолютне відхилення (МАЕ) та середню квадратичну помилку (МSЕ). 

 

Таблиця 5

 

13. Розгляньте наступні моделі регресії, які описують дина­міку середньорічної заробітної плати:

модель АW_t  =  8,56 + 0,36P_t + 0,74P_t-1 + 0,24P_t-2 -2,53Un_t + ,

                    (t_факт)                   (2,3)     (3,7)        (2,8)       (-4,1)

R² = 0,9    d = 1,7;

 

модель B        W_t  =  9,1 + 0,32P_t  - 2,70Un_t + 0,2W_t-1  + ,

                    (t_факт)                 (3,5)     (- 4,7)        (2,7)      

R² = 0,85    d = 2,1,

 

де     W_t  - середня заробітна плата в році t;

           Р_t  - індекс цін в році t (У відсотках в порівнянні із базисним періо­дом);

         Un_t -рівень безробіття в році t.

Вхідні дані W_t, Р_t й Un, зібрані за 30 років (дані щорічні).

   1) Використовуючи модель А, охарактеризуйте силу зв’язку між змінами цін і рівнем середньої заробітної плати.

2) Використовуючи модель B, охарактеризуйте силу зв’язку між зміненням цін і рівнем середньої заробітної плати.

 

14. За даними наведеної таблиці 6 розрахувати на прогнозний період: індекс фізичного обсягу виробництва; індекс споживчих цін; індекс оптових цін; дефлятор ВВП;номінальний та реальний ВВП.        

Таблиця 6

 

16. Наведені дані експорту й імпорту країни, млрд. грн., за 1985 - 1996 рр. (табл. 7).

Таблиця 7

 

1) Побудуйте графік одночасної динаміки експорту й імпорту країни.

2) Побудуйте для кожного ряду тренди й виберіть кращий з них.

3) Побудуйте рівняння регресії й оцініть тісноту й силу двох рядів (за відхиленнями від тренду та за моделлю множинної регрес­ії із додатковим фактором часу).

         4) Зробіть прогноз рівня одного ряду виходячи із його зв’язку з рівнями другого ряду.

5) Прогнозні значення рівнів ряду й довірчий інтервал прогнозу нанесіть на графік.

 

17. За даними наведеної таблиці 8 розрахувати на прогнозний період: валовий випуск продукції; обсяг проміжного споживання; ВВП в ринкових цінах; вироблений ВВП

                        Таблиця 8

Прогнозування показників виробництва ВВП

 

 

 

6. КАРТА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТА

з дисципліни «Макроекономічне прогнозування»

для студентів зі спеціальності «Менеджмент організацій»

спеціалізації «Менеджмент державних установ» усіх форм навчання

 

Карта СРС-1

Денна форма навчання

№ семінар-ського (практ., лабор.) заняття	Форма самостійної роботи студента	Види семінарських (практичних, лабораторних) занять*	Максимальна кількість балів
За систематичність і активність роботи на семінарських (практичних, лабораторних) заняттях

 

Змістовий модуль №1
1	Опрацювання теоретичних основ прослуханого лекційного матеріалу «Теоретико-методологічні основи макроекономічного прогнозування. Методи макроекономічного прогнозування». Виконання та письмове оформлення домашнього завдання		Семінар – розгорнута бесіда, дискусія з елементами аналізу, вирішення ситуаційних вправ	2
2	Опрацювання теоретичних основ прослуханого лекційного матеріалу «Прогнозування розвитку макроекономічних процесів на основі часових рядів». Відпрацювання операції передпрогнозних досліджень попереднього аналізу часових рядів.  Опрацювання проблемних ситуацій на виявлення трендів		Семінар – вирішення ситуаційних вправ, тестування	2
3.	Вивчення обов’язкової та додаткової літератури на тему «Прогнозування розвитку макроекономічних процесів на основі часових рядів». Опрацювання проблемних ситуацій (ідентифікація тренду, де-композиція часового ряду). Виконання домаш-нього завдання		Семінар – вирішення проблемних зав-дань, робота в малих творчих групах з використанням стандартного програм-ного забезпечення – Excel, Statistica	0
4.	Підготовка до семінарських занять. Письмове оформлення домашнього завдання. Аналіз макроекономічної ситуації та підготовка аналітичної записки		Міні-кейс, робота в малих творчих групах з використанням стандартного програмного забезпечення – Excel, Statistica	4
5.	Вивчення обов’язкової та додаткової літератури, текстів лекції за темою «Економетричні підходи до макроекономічного прогнозування».  Опрацю-вання практичних навичок оволодіння матема-тичним інструментарієм кореляційного аналізу макроекономічних моделей прогнозу. Виконання та письмове оформлення домашнього завдання		Семінар – дискусія з елементами аналізу, робота в малих творчих групах з використанням стандартного програмного забезпечення – Excel, Statistica	2
6.	Опрацювання теоретичних основ лекційного матеріалу «Оцінка результативності  макроеконо-мічного прогнозування». Відпрацювання операцій оцінювання адекватності та точності макроеко-номічної прогнозної моделі, якості експертного опитування в процедурі макроекономічних передбачень.  Виконання та письмове оформлення домашнього завдання		Семінар – вирішення ситуаційних вправ, тестування	2
Змістовий модуль №2
7.	Вивчення обов’язкової та додаткової літератури, текстів лекції за темою «Прогнозування еконо-мічного зростання».  Опрацювання проблемних ситуацій на розвиток компетенції алгоритмізації та постановки завдання реалізації технології про-гнозування ВВП. Виконання домашнього завдання		Семінар - евристична бесіда, дискусія з елементами аналізу, тестування	0
8.	Підготовка до семінарських занять. Письмове оформлення домашнього завдання. Аналіз макроекономічної ситуації та підготовка аналітичної записки		Ділова гра, робота в малих творчих групах з використанням стандартного програмного забезпечення – Excel, Statistica	4
9.	Вивчення обов’язкової та додаткової літератури, текстів лекції за темою «Прогнозування розвитку грошово-кредитної сфери». Відпрацювання операцій розробки постановки завдань до прове-дення прогнозних досліджень монетарної бази, грошового ринку, інвестиційного клімату держави. Виконання та письмове оформлення домашнього завдання		Семінар – дискусія з елементами аналізу, міні-кейс, робота в малих творчих групах	2
10.	Опрацювання теоретичних основ лекційного ма-теріалу «Прогнозування інфляції та безробіття». Опрацювання компетенцій підготовки інформа-ційної бази та формування логічної схеми прогно-зування інфляції. Виконання та письмове оформлення домашнього завдання		Семінар – евристична бесіда, дискусія з елементами аналізу	0
11.	Вивчення обов’язкової та додаткової літератури за темою «Прогнозування безробіття та ринку праці».  Аналіз макроекономічної ситуації та підготовка аналітичної записки «Технічне завдання на прогно-зування параметрів ринку праці»		Семінар – «мозковий штурм», робота в малих творчих групах	4
12.	Вивчення обов’язкової та додаткової літератури, текстів лекції за темами «Макроекономічна про-гнозна оцінка інноваційних процесів. Прогнозне забезпечення стійкого економічного розвитку в умовах зростання глобальної нестабільності». Аналітичний розгляд наукових публікацій. Підготовка рефератів та есе.		Семінар – конференція, дискусія з елементами аналізу	2
13.	Підготовка до лабораторної роботи. Опрацювання обов’язкової та додаткової літератури, текстів лекції за проблематикою «Прогнозування основних  макроекономічних показників»		Лабораторна робота №1 (міні-кейс, робота в малих творчих групах з використанням стандартного програмного забезпечення – Excel, Statistica)	5
14.	Підготовка до лабораторної роботи. Опрацювання обов’язкової та додаткової літератури, текстів лекції за проблематикою «Макроеконометричні моделі прогнозування. Прогнозне моделювання виробничої функції»		Лабораторна робота №2 (міні-кейс, робота в малих творчих групах з використанням стандартного програмного забезпечення – Excel, Statistica)	5
Усього балів за роботу  на семінарських (практичних, лабораторних) заняттях				34
За виконання модульних (контрольних) завдань**
Модуль №1		Написання модульної контрольної роботи «Методологія та методика макроекономічного прогнозування»		3
Модуль №2		Написання модульної контрольної роботи «Прикладні моделі макроекономічного прогнозування»		3
Усього балів за модульний контроль				6
За виконання індивідуальних завдань
Види індивідуальних завдань (студент обирає не більше 2-х завдань упродовж семестру)
Аналітичний (критичний) огляд наукових публікацій за проблемною тематикою				5
Написання реферату (есе) на задану тему				5
Підготовка презентації за заданою тематикою підготовки				5
Пошук, підбір та огляд джерел за заданою тематикою				5
Виконання завдань в рамках дослідницьких проектів кафедри (факультету) (всі бажаючі)				10
Усього балів за виконання індивідуальних завдань				10
Разом балів за  СРС				50

** За рішенням кафедри студентам, які брали участь у позанавчальній науковій діяльності — участь у конференції, підготовці наукових публікацій тощо — можуть присуджуватись додаткові бали за поточну успішність, але не більше 10 балів.

 

 

Карта СРС-2

Заочна форма навчання

СЕСІЙНИЙ ПЕРІОД
№ заняття	Контактні заняття (теми відповідно до робочої програми)	Форма занять і контролю	Макс. кіл-ть балів
За систематичність і активність роботи на контактних заняттях
1.	Тема 1. Теоретико-методологічні основи макроекономічного прогнозування. Тема 2. Методи макроекономічного прогнозування.	Установча міні-лекція (конспект)	1
		Міні-семінар – розгорнута бесіда, дискусія з елементами аналізу	1
		Робота в малих групах з виконання комплексних завдань	2
2.	Тема 3. Прогнозування розвитку макроекономічних процесів на основі часових рядів.	Міні-лекція (конспект)	1
		Міні-семінар – тестування, вирішення ситуаційних вправ, проблемних завдань	1
		Робота в малих групах з виконання практичних завдань (міні-кейс)	2
3.	Тема 4.Економетричні підходи до макроекономічного прогнозування.	Міні-лекція (конспект)	1
		Міні-семінар – дискусія	1
		Робота в малих групах з виконання ситуаційних завдань (міні-кейс)	2
4.	Тема 5. Оцінка результату макроекономічного прогнозування.	Міні-лекція (конспект)	1
		Міні-семінар – бесіда, дискусія, тестування	1
		Робота в малих групах з виконання практичних завдань	2
5.	Тема 6. Прогнозування економічного зростання. Тема 7. Прогнозування економічного розвитку (виробничих зв’язків).	Міні-лекція: евристична бесіда	1
		Міні-семінар – дискусія, тестування	1
		Ділова гра	2
Сума			20
За виконання модульних (контрольних) завдань
6.	Комплексна аудиторнасамостійна контрольна робота	Поточний модульний контроль у тестовій формі	5
Усього балів за контактні заняття			25

 

міжСЕСІЙНИЙ ПЕРІОД
За виконання обов’язкових позааудиторних індивідуальних завдань
Види завдань	Форма подання	Термін подання і реєстрація	Форма контролю	Макс. кіл-ть балів
Підготовка звіту про виконання аналітичного завдання.	Письмова	Подання на кафедру за тиждень до початку сесії	Захист і обговорення результатів.	10
Виконання індивідуального завдання (підготовка реферату есе, перекладу тексту з іноземної мови тощо).	Електронна	До 01.03.2015 р. на електронну пошту викладача	Викладачем в онлайн-режимі	10
За виконання індивідуальних робіт  за вибором [за темою аналітичного завдання або темою реферату (есе, перекладу тексту з іноземної мови)]
1. Аналітичний (критичний) огляд наукових публікацій. 2. Аналітичний звіт власних наукових досліджень. 4. Підготовка презентації у програмі Power Point. 5. Виконання завдань в рамках дослідницьких проектів кафедри.	(письмова або електронна)	Індивідуально викладачу за графіком «Дня заочника»	Захист і обговорення результатів за графіком «Дня заочника»	5
Усього балів за виконання позааудиторних індивідуальних завдань				25
Разом*				50

 

 

Довідкова інформація:

 

ПІБ викладача повністю, посада, вчене звання, електронна адреса викладача	Ємельяненко Лариса Михайлівна, доцент, д.е.н., lora-lara@ukr.net
Адреса, телефон та режим роботи кафедри	1-й корпус, аудиторія 257, тел. 371-61-77, з понеділка по п’ятницю з 08-30 до 16-30 та у день заочника
Адреса, телефон та режим роботи деканату	пр-т Перемоги 54/1, 1-й корпус університету, ауд. 245, тел. 371-61-81, з понеділка по п’ятницю з 08-30 до 16-30, та у день заочника

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

7. Порядок поточного і підсумкового оцінювання знань

Оцінювання знань студентів здійснюється на основі результатів поточного і підсумкового контролю знань.

 

7.1. Поточне оцінювання знань студентів денної форми навчання

          Об’єктом поточного оцінювання знань студентів є програмний матеріал різного характеру і рівня складності, засвоєння якого перевіряється під час поточного контролю і виконання комплексного індивідуального завдання.

Завданням поточного контролю є перевірка розуміння і засвоєння теоретичного матеріалу, вироблення навичок проведення аналітичних робіт, умінь самостійно опрацьовувати тексти, здатності осмислити зміст теми, умінь публічно чи письмово представити певний матеріал (презентація).

         Об’єктами поточного оцінювання знань студентів денної та вечірньої форм навчання є:

а) активність роботи на практичних заняттях;

б) виконання завдань для самостійного опрацювання;

в)виконання модульних контрольних робіт.

Максимальна кількість балів за активність на семінарських (практичних, лабораторних) заняттях та виконання завдань для самостійного опрацювання для студентів денної форми навчання – 34 бали.

Приклад  шкали оцінювання за певний вид робіт на  семінарському (практичному, лабораторному) занятті, диференційованого відповідно до рівня знань студентів, наведено нижче.

 

Шкала оцінювання видів робіт поточного контролю знань студентів

Можлива максимальна оцінка за певну форму роботи (завдання), балів	Рівень виконання
	Відмінний	Добрий	Задовільний	Незадовільний
2	2	1,5	1	0
3	3	2	1	0
4	4	3	2	0
5	5	4	3	0

 

Критерії диференціації оцінок роботи на семінарських (практичних) заняттях:

-        активна участь в тренінговій формі навчання;

- долучення до колективних дискусій з проблемних питань;

-продуктивна робота в міні-групах під час практичного заняття;

- правильність і вичерпність відповідей на теоретичні питання;

-        знання понятійного апарату і літературних джерел;

-        уміння аргументувати своє ставлення до відповідних категорій, залежностей і явищ;

-        якість, повнота, самостійність виконаних практичних завдань (задач);

-        самостійність суджень і висновків під час відповідей;

-        активність участі в обговоренні дискусійних питань, роботи в малих групах, під час презентації матеріалів іншими студентами;

-        вміння презентувати матеріал;

-        уважність під час виступів інших студентів та розв’язання ними практичних завдань (задач).

Бали за активність викладач виставляє у свій журнал, в журнал обліку роботи академічної групи та до системи електронного обліку поточної успішності студентів. Кількість балів, отриманих студентами на кожному практичному занятті, сумується і включається до загальної суми балів поточної успішності разом з балами за модульні роботи та виконання завдань для самостійної роботи.

Студенти виконують 2 модульних завдання – 6 балів. При виконанні модульного завдання оцінці підлягають теоретичні знання та практичні навики, яких набули студенти після опанування науки. Перелік завдань для самостійного опрацювання для студентів різних форм навчання подано у карті самостійної роботи.

Крім обов’язкових завдань для студентів усіх форм навчання передбачені вибіркові завдання – 10 балів. Студенти мають вибрати 2 із запропонованих вибіркових завдань. У разі, якщо студент не виконав жодного з вибіркових завдань, то за даний вид самостійної роботи він отримує 0 балів.

 

            7.2. Модульні завдання

Навчальний матеріал дисципліни “ Макроекономічне прогнозування” поділяється на два модулі. Перший модуль охоплює 1-5 теми; другий – 6-15 теми. У зв’язку з цим модульний контроль включає перевірку питань, які охоплюють усі теми відповідного модуля дисципліни. При цьому кожне модульне завдання охоплює десять теоретичних питань. Приклади модульних завдань подаються нижче.

ЗРАЗОК

Модульне завдання № 1(денна форма навчання)

1. Які проблеми повинні відображати макроекономічні довгострокові, середньострокові та короткострокові прогнози?

2. Назвіть кілька методів прогнозування, які слід використовувати для прогнозування стаціонарних рядів. Приклади макроситуацій.

3. В чому полягає суть ретроспекції ?

 

 Відповідність

А - Вид пізнавальної діяльності людини, спрямованої на формування прогнозів розвитку об'єкта на основі аналізу тенденцій його розвитку.

Б- Зв’язок між двома випадковими величинами, коли математичне сподівання однієї з них змінюється залежно від зміни другої випадкової величини.

 В - Визначення можливих варіантів розвиткуоб’єкта прогнозування та їх оцінка. Використання цього методу дає змогу швидко одержати продуктивні результати і залучити всіх експертів до активного творчого процесу.

Г - Змінна, яка відбиває власні властивості об’єкта прогнозування (залежна змінна).

Д - Отримання і оброблення інформації про майбутнє на основі однорідних методів розроблення прогнозу.

 

1. Ендогенна змінна 2. Спосіб прогнозування. 3. Метод колективної генерації ідей. 4. Прогнозування. 5. Кореляція.

 

Задача. Виявити тенденцію в динамічному ряді методом Форстера-Стюарта за даними, які  характеризують макроекономічний показник Yt та представлені в таблиці:

 

Рік (t)	1	2	3	4	5	6	7
Yt	36,6	49,3	101,7	125,8	134,4	146,7	175,3

 

Рік (t)	8	9	10	11	12	13	14
Yt	227,1	235,7	255,3	269,3	299,9	304,4	318,7

 

ЗРАЗОК

Модульне завдання № 2(денна форма навчання)

1. Прогнозування проміжного споживання по кожній галузі економіки здійснюється за формулою:

а) ;

б) ;

в) ;

г) GDP_{t(market price)} = GDP_t + CHTN_t .

2. Ступенева виробнича функція Кобба—Дугласа має
вигляд:

а) ;                       б) ;

в) ;                      г) .

 

Задача 1. Задані рівні ВВП за 17 років (табл.). На основі статистичних даних за перші 12 років побудовано трендову модель динаміки ВВП країни:  та зроблено прогноз ВВП на 13—17 років.

t	Yt  (рівень ВВП)	(розрахунковий ВВП)	еt = Yt –
1	75,1	62,093
2	77,2	71,552
3	81,6	81,011
4	89,2	90,471
5	96,3	99,930
6	101,5	109,390
7	110,2	118,849
8	121,2	128,309
9	135,9	137,768
10	147,2	147,228
11	159,8	156,674
12	178,2	166,146
13	199,0	175,606
14	224,9	185,065
15	250,8	194,525
16	273,2	203,984
17	305,2	213,444

Визначити:

1) адекватність і точність прогнозної моделі;

2) точність прогнозу.

 

Задача 2. Експерти оцінили важливість заходів щодо вирішення конкретної макроекономічної проблеми. Оцінка заходів експертами наведена в таблиці. Визначити групові оцінки заходів та коефіцієнти компетенції експертів.

 

Захід	Експерт
	Е1	Е2	Е3
З1	0,6	0,3	0,2
З2	0,4	0,7	0,8

 

ЗРАЗОК

Модульне завдання (заочна форма навчання)

1. У чому полягає суть декомпозиції часового ряду?
2. Які Вам відомі джерела прогнозної інформації ?
3. Назвіть кілька методів прогнозування, які слід використовувати для прогнозування циклічних ряді. Приклади макроситуацій.

2. Тест-відповідність

 

А - змінна (пояснююча змінна), яка відбиває голов­ним чином властивості прогнозного фону (незалежна змінна).

Б - часові ряди економічних процесів, які мають періодичний або близький до нього ха­рактер (регулярні коливання) і закінчуються протягом одного року.

В - залежність значень рівнів часового ряду від попередніх рівнів того ж часового ряду.

Г - форми зв’язку, які відтворюють кількісні співвідношення між випадковими величинами.

Д - організація статистичного оброблення думок експертів-фахівців і досягти більш менш узгодженої їх думки.

 

1. Автокореляція. 2. Дельфійський метод. 3. Екзогенна змінна. 4. Сезонними коливаннями. 5. Регресійний аналіз.

 

3. Тестові завдання:

3.1. Прогнозування проміжного споживання по кожній галузі економіки здійснюється за формулою:

а) ;                                             б) ;

в) ;                                                  г) GDP_{t(market price)} = GDP_t + CHTN_t .

3.2. Ступенева виробнича функція Кобба—Дугласа має вигляд:

а) ;                       б) ;

в) ;                      г) .

 

4. Задача. Відомі наступні значення рівнів безробіття у, (%) за 8 місяців:

Місяць ….      1          2         3         4         5         6          7         8

y_t ……….      10,8      10,6      10,4      10,1      9,9      9,6       9,4      9,0

Визначити коефіцієнти автокореляції рівнів цього ряду першого та другого порядку. Обґрунтувати вибір рівняння тренду й розрахувати його параметри. Дати економічне тлумачення одержаних результатів.

 

5. Задача. Задані рівні ВВП за 10 років (табл.). На основі статистичних даних за перші 7 років побудовано трендову модель динаміки ВВП країни:  та зроблено прогноз ВВП на 8—10 рокі.

t	Yt  (рівень ВВП)	(розрахунковий ВВП)	еt = Yt –
1	75,1
2	77,2
3	81,6
4	89,2
5	96,3
6	101,5
7	110,2
8	121,2	128,309
9	135,9	137,768
10	147,2	147,228

Визначити: 1) адекватність і точність прогнозної моделі; 2) точність прогнозу.

 

 

            7.3. Виконання домашніх індивідуальних завдань за вибором студента

Домашні індивідуальні завдання за вибором студента є однією з форм самостійної роботи студентів, яка передбачає створення умов для якнайповнішої реалізації творчих можливостей студентів і має на меті поглиблення, узагальнення та закріплення знань, які студенти одержують в процесі навчання, а також застосування цих знань на практиці. Індивідуальні завдання виконуються кожним студентом самостійно під керівництвом викладача.

В якості індивідуальних завдань студентам пропонується певний їх перелік. Студент обирає для виконання 2 завдання із запропонованих. За кожне  виконане завдання він може отримати максимальну оцінку - 5 балів.

Перелік можливих форм домашніх індивідуальних завдань:

1. Реферат

2. Наукове есе

3. Аналітичний (критичний) огляд наукових публікацій за заданою викладачем тематикою

4. Переклад літературних джерел іншомовного походження за заданою викладачем проблематикою

5. Пошук, підбір та огляд джерел за заданою тематикою

 

7.3.1. Написання реферату

Реферат – стисле розкриття у письмовій формі певного питання, яке здійснюється на основі узагальнення відповідних матеріалів. Реферат виконується за вибором студента по одній із тем за тематикою, яка подається в переліку. Кожний студент вибирає тему реферату за таким номером, який відповідає номеру його призвіща в алфавітному списку студентів академ. групи.  Обсяг реферату – до 12-15 сторінок стандартного комп’ютерного тексту. Максимальна оцінка за реферат – 5 балів.

Реферат має бути правиль­но оформлений згідно «Методичних рекомендацій щодо оформлення результатів науково-дослідних робіт», що розроблені викладачами кафедри макроекономіки та державного управління. Реферування (від лат. refero — доношу, повідомляю, переказую) припускає, головним чином, виклад чужих думок, висновків, зроблених іншими вченими, але не забороняється висловлювати і власну точку зору з проблеми, що досліджується хоча б у гіпотетичній формі як припущення, що може бути доведене і аргументоване згодом. Реферат друкують за допомогою персонального комп'ютера на одній стороні аркуша білого паперу формату А4 (210*297 мм). Текст необхідно друкувати, залишаючи береги таких розмірів: верхній, нижній - 20 мм, лівий -25 мм, правий - 10 мм. Для кожного із видів робіт існує рекомендований обсяг з використанням шрифтів текстового редактора Times New Roman розміру 14 з полуторним міжрядковим інтервалом. Абзац — 1,25 мм, вирівнювання тексту — по ширині. Нумерація сторінок у верхньому колонтитулі праворуч. Обсяг реферату в цілому з усіма структурними елементами – до 15 сторінок.

 

Тематика рефератів

1. Методи макроекономічного прогнозування (порівняльний аналіз).
2. Моделі макроекономічного прогнозування.
3. Прогнозування економічного зростання.
4. Прогнозування макроекономічних показників виробництва та чинників зростання.
5. Особливості моделювання показників реального сектора національної економіки в процесі їх прогнозування.
6.  Прогнозування цін і інфляції.
7.  Прогнозування трудових ресурсів і зайнятості населення.
8.  Прогнозування рівня життя населення.
9.  Формування та прогнозування державних фінансів.
10. 10.  Методичні підходи до складання прогнозу зведеного балансу фінансових ресурсів України на короткострокову перспективу.
11. 11.  Методологічні підходи до прогнозування динаміки розвитку грошового ринку.
12. 12.  Макроекономічна виробнича функція.
13. 13.  Прогнозування на основі міжгалузевого балансу.
14. 14.  Прогнозування зовнішньоекономічної діяльності.
15. 15.  Прогнозування розвитку соціальної сфери.
16. 16.  Прогнозування індексу людського розвитку.
17. 17.  Прогнозування розвитку ринку праці.
18. 18.  Прогнозування індексу реального ВВП на душу населення.
19. 19.   Стан і основні тенденції розвитку світової економіки.
20. 20.  Моделі розвитку світової економіки.

 

7.3.2. Написання наукового есе

Наукове есе (з франц. essai - спроба) – невеликий за обсягом прозовий твір, що має довільну композицію і висловлює індивідуальні думки та враження з конкретного приводу чи питання і не претендує на вичерпне і визначальне трактування теми.

Максимальна оцінка за наукове есе – 5 балів.

Для того аби есе мало вигляд повноцінного, завершеного твору, необхідно щоб в ньому містилося ряд елементів: чітко викладена суть проблеми та її аналіз з використанням аналітичного інструментарію; аналіз статистичних даних та підбір цікавих прикладів з досліджуваної проблеми; аргументація – міркування, що використовує факти, щирі судження, наукові дані і переконує в істинності того, про що йде мова; чітко сформульовані висновки, які ґрунтуються переважно на власних переконаннях та поглядах (самооцінка).

Незважаючи на незначний обсяг та творчу спрямованість есе має відповідати стандартній структурі, а саме: титульна сторінка; вступ; основна частина, яка за бажанням може бути поділена на невеликі підпункти; висновки; список використаних джерел.

У вступі необхідно сформулювати головну тезу (коротко сформульовані основні положення). Надалі вона має узагальнюватися і знайти своє відображення у висновках.  На початку роботи прийнято давати коротке та чітке визначення основних понять. Це дозволить означити наукову концепцію, з позицій якої автор виступає. Основна частина містить у собі аргументи в захист сформульованої головної тези. Аргументи необхідно чітко означити. На обґрунтування кожної з тез доцільно наводити 2-3 аргументи. Бажано, через всі сутнісні блоки провести головну думку есе. Аргументи мають включати в себе короткі, яскраві практичні приклади, висновки аналізу статистичної інформації. Обов’язковими є посилання на першоджерела. У висновках необхідно коротко перелічити тези сутнісного блоку, здійснити висновки. Не бажані повтори формулювань. Разом з тим, автор має бути впевнений, що вони (тези) були достатньо обґрунтовані в роботі.

Обсяг есе з врахуванням усіх структурних елементів – до 15 сторінок.

 

Для виконання есе пропонуються наступні проблемні питання:

-                    Чим визначається взаємозв’язок внутрішньополітичного зовнішньополітичного, зовнішньоекономічного і військово стратегічного прогнозів?

-                      Які причини заважають ефективному застосуванню даних прогнозу у розробці програм економічного розвитку країни?

-                     Які ставляться вимоги до інформаційної бази макроекономічного прогнозування?

-                    Які критерії визначають вибір методу прогнозування?

-                    Які моделі використовуються при прогнозуванні рівня життя населення?

-                    Як зменшити похибку короткострокового прогнозу реального ВВП?

-                    Які методи середньострокового прогнозування ВВП є найбільш ефективними?

-                    У чому полягає перевага та недоліки економетричної моделі прогнозування інфляції?

-                    Які моделі прогнозування інфляції є найбільш адекватними реальної дійсності?

-                    Які методи використовуються при прогнозуванні інвестицій в економіку?

 

7.3.3. Аналітичний (критичний) огляд наукових публікацій

 за заданою темою

 

Використовуючи накопичені теоретичні знання з дисципліни «Макроекономічне прогнозування», а також необхідні інформаційні матеріали (див. стратегії, концепції, прогнози, плани, моніторинг та звітні матеріали, що представлені на сайтах державних установ, а також експертні оцінки провідних науково-дослідних організацій), студент за бажанням може виконати індивідуальне завдання, змістом якого є огляд наукових та інших спеціалізованих публікацій з метою реферування та критичного аналізу, за однією із запропонованих тем за вибором студента. Перелік тем пропонується викладачем та має відповідати змісту дисципліни (див. вище). Обсяг аналітичного огляду – до 10 сторінок стандартного комп’ютерного тексту. Максимальна оцінка – 5 балів.

 

7.3.4. Переклад літературних джерел іншомовного походження за заданою викладачем проблематикою

В якості однієї  із форм індивідуальних завдань, що пропонується студентам для вибору, може бути переклад літературних джерел іншомовного походження, наприклад наукової статті, що відповідає тематиці дисципліни. Статті чи інші інформаційні джерела для перекладу з іноземної мови пропонуються викладачем по ходу вивчення тієї чи іншої теми, відповідно курсу дисципліни. Максимальна оцінка – 5 балів.

 

7.3.5. Пошук, підбір та огляд джерел за заданою темою

Використовуючи накопичені теоретичні знання з дисципліни «Макроекономічне прогнозування»», а також необхідні інформаційні матеріали (див. стратегії, концепції, прогнози, плани, моніторинг та звітні матеріали, що представлені на сайтах державних установ, а також експертні оцінки провідних науково-дослідних організацій), студент за бажанням може виконати індивідуальне завдання, змістом якого є пошук, підбір та огляд джерел за однією із запропонованих викладачем тем за вибором студента. Перелік тем пропонується викладачем та має відповідати змісту дисципліни (див. вище). Обсяг аналітичного огляду – до 10 сторінок стандартного комп’ютерного тексту. Максимальна оцінка  –  5 балів.

 

7.3.6. Підготовка презентації за заданою темою у програмі PowerPoint (для студентів заочної форми навчання)

Використовуючи накопичені теоретичні знання з дисципліни «Макроекономічне прогнозування»», а також необхідні інформаційні матеріали (див. стратегії, концепції, прогнози, плани, моніторинг та звітні матеріали, що представлені на сайтах державних установ, а також експертні оцінки провідних науково-дослідних організацій), студент за бажанням може виконати індивідуальне завдання, змістом якого є підготовка презентації за заданою темою у програмі Power Pointза однією із запропонованих викладачем тем за вибором студента. Перелік тем пропонується викладачем та має відповідати змісту дисципліни (див.вище). Обсяг презентації –  12-15 слайдів. Максимальна оцінка  –  5 балів.

 

7.3.7. Критерії оцінювання виконання домашніх індивідуальних завдань

 за вибором студента

  Домашні індивідуальні завдання всіх форм за вибором студента оцінюються за шкалою, поданою нижче – максимально до 5 балів незалежно від форми. Перевірка результатів їх виконання викладачем, їх презентації та захист відбувається під час  підсумкового (останнього) семінарського заняття і дає можливість отримати студенту за презентацію та захист додатково максимально 4 бали.

Оцінювання здійснюється за такими критеріями:

 

В окремих випадках щодо певних форм робіт перевірка результатів їх виконання викладачем відбувається в рамках індивідуально-консультаційної роботи (ІКР).  Формат перевірки результатів індивідуальних завдань та їх захисту обирається викладачем самостійно і доводиться до студентів академічної групи на початку семестру.

 Максимальна кількість балів за виконання домашніх індивідуальних завдань всіх форм –  5 балів. Своєчасність подачі студентом на перевірку індивідуальних завдань всіх форм включається в критерій оцінювання.

Оцінювання здійснюється за такими критеріями:

 

7.4. Підсумкове оцінювання знань

Підсумкове оцінювання знань студентів з дисципліни «Макроекономічне прогнозування» здійснюється у формі екзамену на основі результатів поточного контролю.

Екзамен проводиться у письмовій формі.

На екзамен виносяться вузлові теоретичні питання, задачі, ситуації, завдання, що потребують творчої відповіді та уміння синтезувати набуті знання і застосовувати їх для вирішення практичних задач тощо.

Екзаменаційний білет містить шість завдань для студентів денної та вечірньої форм навчання (10 завдань – для студентів заочної форми навчання), кожне з яких оцінюється за шкалою від 0 до 10 залежно від рівня знань.

Шкала оцінювання екзаменаційних завдань:

 

Загальна оцінка за іспит може бути знижена до 10 балів за таких умов:

• Ø якщо екзаменаційна письмова робота написана неохайно або нерозбірливим почерком;
• Ø якщо під час проведення іспиту студент порушував дисципліну.

Результати екзамену оцінюються в діапазоні від 0 до 50 балів включно для студентів денної форм навчання (від 0 до 80 балів – для студентів заочної форми навчання).

У разі, якщо відповіді студента оцінено менш ніж у 30 балів (до 50%), він отримує незадовільну оцінку за результатами екзамену, а набрані за екзамен бали не враховуються у загальній підсумковій оцінці.

 

Загальна підсумкова оцінка з дисципліни складається з суми балів за поточну успішність та за виконання екзаменаційних завдань (за умови, що на екзамені студент набрав не менше 30 балів).

Якщо на екзамені студент набрав менше 30 балів, тобто отримав незадовільну оцінку, загальна підсумкова оцінка включає лише оцінку за поточну успішність.

До відомості обліку поточної та підсумкової успішності записується сумарна оцінка в балах за результатами поточної успішності та екзамену.

Переведення даних 100-бальної шкали оцінювання в 4-бальну та шкалу за системою ECTS здійснюється в такому порядку:

 

7.5. Ліквідація академічної заборгованості

         Система ліквідації академічної заборгованості з дисципліни має такий зміст.

Студенти, які набрали за результатами поточної та підсумкової успішності від 21 до 59 балів, після належної підготовки мають право повторно скласти екзамен.

Студенти, які набрали за результатами поточної та підсумкової успішності від 0 до 20 балів, зобов’язані пройти повторний курс вивчення дисципліни перед повторним складанням екзамену.

 

 

 

 

8.  Особливості поточного контролю знань студентів

заочної форми навчання

 

На заочній формі навчання розподіл балів за поточний контроль та контроль у формі екзамену встановлений у співвідношенні 50 : 50:

У міжсесійний період  студент має підготуватися до екзамену, а також:

• Ø підготувати звіт про виконання аналітичного завдання;
• Ø виконати індивідуальне завдання;
• Ø виконати індивідуальну роботу за власним вибором.

 

Методичні поради щодо підготовки звіту і тематика аналітичних завдань наведена у розділі 9.3.

 

Система оцінювання знань студентів заочної форми навчання з науки (дисципліни) «Макроекономічне прогнозування» має такий зміст:

 

 

Індивідуальне завдання виконується у формі реферату, або есе. Методичні поради і тематика рефератів наведена у розділі 9.3.1. Методичні поради і тематика есе наведена у розділі 9.3.2. Студент має самостійно обрати форму індивідуального завдання, тему реферату або есе і погодити її з викладачем під час Дня заочника.

Індивідуальна робота за власним вибором студента передбачає виконання таких видів робіт:

1. Аналітичний (критичний) огляд наукових публікацій.
2. Переклад літературного джерела іншомовного походження з проблем державного регулювання економіки на українську мову.
3. Підготовка презентації у програмі Power Point.
4. Виконання завдань в рамках дослідницьких проектів кафедри.

Студент має самостійно обрати форму індивідуальної роботи за власним вибором і погодити її з викладачем під час Дня заочника.

         В університеті передбачений обов’язковий захист індивідуальних завдань, які виконуються студентом заочної форми навчання в міжсесійний період. При оцінюванні виконання індивідуальних завдань 50% балів виставляється за зміст передбачених робіт; 50% – за результатами їхнього захисту.

Звіт про виконання аналітичного завдання має бути виконаний у письмовій формі відповідно до вимог, викладених у розділі 9.3. Індивідуальне завдання (реферат, есе, переклад тексту), а також звіт про виконання індивідуальної роботи за власним вибором виконуються в електронній формі.

 

Оцінювання виконання завдань, що передбачені на міжсесійний період здійснюється за такими критеріями:

 

 

 

Інформація про форми подання результатів виконання позааудиторних обов’язкових та вибіркових індивідуальних завдань, про терміни їх подання і реєстрації, про форми контролю, а також про сумарну кількість балів за виконання завдань наведені у Карті самостійної роботи студента заочної форми навчання (Розділ 6).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

9. Зразок екзаменаційного білету

для студентів денної та заочної форм навчання

1. Класифікація методів макроекономічного прогнозування за їх загальними ознаками (формалізовані, експертні та комбіновані): переваги та недоліки застосування.
2. Алгоритм прогнозних розрахунків валового випуску у поточних і порівняних цінах.
3. Процес перевірки “якості” прогнозу. Критерії оцінки адекватності і точності формалізованих макропрогнозних моделей.
4. Експерти оцінили важливість заходів щодо вирішення конкретної макроекономічної проблеми. Оцінка заходів експертами наведена в таблиці. Визначити групові оцінки заходів та коефіцієнти компетенції експертів. Сформулювати управлінське рішення щодо пріоритетності реалізації заходів.
5. За даними наведеної таблиці користуючись адитивною моделлю декомпозиційного аналізу часових рядів, розрахувати: а) сезонну компоненту часового ряду (S); б) помилку прогнозу (Е), якщо відомі сезонна компонента (S) та рівняння тренду: Y = 5,1451 - 0,2714t.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

10. СПИСОК  ЛІТЕРАТУРИ

10.1. Основна література

1.                   1.                      Закон України  «Про державне прогнозування та розроблення програм економічного і соціального розвитку України» від 23.03.2000 №1602-ІІІ // Офіц. вісник України. – 2000. – №16. – С.657.
2.                   2.                      Вітлінський, В.В. Математичні моделі та методи ринкової економіки [Текст] : навч. посібник / В. В. Вітлінський, О. В. Піскунова ; М-во освіти і науки України, ДВНЗ "Київський нац. екон. ун-т ім. В. Гетьмана". - К. : КНЕУ, 2010. - 531 с.
3.                   3.                      Геєць В.М., Клебанова Т.С., Черняк О.В., Іванов В.В., Дубровина Н.А. Моделі і методи соціально-економічного прогнозування: Підручник. – Х.: ІНЖЕК, 2005. – 396 с.
4.                   4.                      Єріна, А.М. Статистичне моделювання та прогнозування. – К.: КНЕУ, 2001. – 170 с.

                5. Кулявець, Владлен Олексійович. Прогнозування соціально-економічних процесів [Текст] : навч. посібник / В. О. Кулявець. - К. : Кондор, 2009. - 194 с.

1.                               6.          Постанова Кабінету Міністрів України від 26.04.03. №621 “Про розроблення прогнозних і програмних документів економічного і соціального розвитку та складання проекту державного бюджету”// Офіційний вісник України вiд 23.05.2003 – 2003.– № 18. – ст. 834.
2.                               7.          Присенко Г.В., Равікович Є.І. Прогнозування соціально-економічних процесів: Навч. посіб. – К.: КНЕУ, 2005. – 377 с.
3.                               8.          Присенко Г.В. Прогнозування соціально-економічних процесів: Навч.-метод.посіб. для самост. вивч.дисц.– К.: КНЕУ, 2008. – 224 с.
4.                               9.          Равікович Є.І., Присенко Г.В. Макроекономічне прогнозування: Навч. посібник. – К.: КНЕУ, 2002. – 172 с.
5.                             10.        Равікович Є.І. Макроекономічне прогнозування: Навч.-метод. посібник для самост. вивч. дисц. – К.: КНЕУ, 2003. – 139 с.

 

10.2. Додаткова література

1. Бойко Є.І. Прогнозування соціально-економічного розвитку регіону: питання теорії і методології/ Є.І.Бойко, В.Б.Войцехівський, Я.В.Грита, С.О.Іщук, Г.В.Бондарчук-Грита. - Л., 2005. - 234с.
2. Вітлінський, В.В. Моделювання економіки: Навч. посібник. – К.:КНЕУ, 2005. – 408 с.
3. Воронкова, В.Г. Соціально-економічне прогнозування [Текст] : Навчальний посібник  / В. Г. Воронкова. – К. : Професіонал, 2004.  – 288с.
4. Геєць В.М., Лисенко Ю.Г., Вовк В.М., Благун І.С., Вітлінський В.В. Економічна кібернетика: Підручник; У 2 т. – Донецьк: Юго-Восток, 2005. – 508 с.
5. Геєць В.М., Скрипниченко М.І., Шумська С.С., Дем’яненко В.В., Лебеда Г.Б. Секторальні моделі прогнозування економіки України. – К.: Феникс, 1999. – 304 с.
6. Глівенко, С. В. Економічне прогнозування [Текст] : Навч. посібник / С. В. Глівенко, М. О. Соколов, О. М. Теліженко. - 2-ге вид., переробл. та доп. - Суми : Університетська кн., 2001. - 207 с.
7. Жаліло Я.А., Базилюк Я.Б., Белінська Я.В., Давиденко С.В., Комарова В.А. Конкурентоспроможність економіки України в умовах глобалізації. К.: Знання України, 2005. – 388 с.
8. Ильина О.П., Макарова Н.В. Статистический анализ и прогнозирование экономической информации в электронной таблице Excel 5.0 Microsoft: Учеб. Пособие. – СПб: Санкт-Петербургский ун-т экономики и финансов, 1996. – 140 с.
9. Касьяненко В.О., Старченко Л.В. Моделювання та прогнозування економічних процесів: Навч. посібник. – Суми: Університетська книга/ В.О.Касьяненко, Л.В.Старченко. – 2006. – 185с.
10. 10.  Кравченко, Е.В. Прогнозирование и государственное регулирование: Учеб.пособие. - Донецк, 2005. – 97 с.
11. 11.  Кулинич О. І. Економетрія : [навч. посіб.] / О. І. Кулинич. – Хмельницький: Поділля, 2003. – 215 с.
12. 12.  Кулинич Р. О. Статистичні методи аналізу взаємозв’язку показників соціально-економічного розвитку : [монографія] / Р. О. Кулинич. – К. : ВПД “Формат”, 2008. – 288 с.
13. 13.  Лапыгин, Ю.Н. Экономическое прогнозирование : учеб. Пособие / Ю.Н. Лапыгин, В.Е. Крылов, А.П. Чернявский. – М. : Эксмо, 2009. – 256 с.
14. 14.  Лук’яненко І., Краснікова Л.. Економетрика: Практикум з використанням комп’ютера. - К.:Знання, КОО, 1998.
15. 15.  Макаров, В.М. Обзор математических моделей экономики с инновациями [Текст] / В. М. Макаров // Экономика и математические методы. - 2009. - Т. 45, № 1. - С. 3-14.

16. Макроекономічне моделювання та короткострокове прогнозування [Текст] : монографія / ред. І. В. Крючкова. - Х. : Форт ; К., 2000. - 336 с.

1. 17.  Парфенцева Н. О., Кулинич Р. О. Статистичне вивчення соціально-економічного розвитку України : [підруч.] / Н. О. Парфенцева, Р. О. Кулинич. –К.: ВПД “Формат”, 2011. – 456 с.
2. 18.  Пашута, М. Т. Прогнозування та програмування економічного і соціального розвитку [Текст] : навч. посібник / М. Т. Пашута. - К. : Центр навчальної літератури, 2005. - 407 с.
3. 19.  Практикум по эконометрике: Учеб. пособие / Под ред. И.И. Елисеевой. – М.: ФиС, 2001.
4. 20.  Савченко А.Г. Макроекономіка. – К.: КНЕУ, 2005. – 442 с.
5. 21.  Сакс Д., Ларрен Б. Макроэкономика. Глобальный подход: Учебник: пер. С англ. – М.: Дело, 1999. – 848 с.
6. 22.  Семенова, Ю.Прогнозування як інструментуправління інфляцією в Україні [Текст] / Ю. Семенова // Підприємництво, госп-во і право. - 2008. - № 11. - С. 179-183.
7. 23.  Федулова, Л. І. Форсайт: сучасна методологія технологічного прогнозування // Економіка і прогнозування. - 2008. - № 3. - С. 106-120.
8. 24.  Четыркин Е.М. Статистические методы прогнозирования. – М.: Статистика, 1977. – 200 с.
9. 25.  Шаповал, М.Можливості застосування балансового методу для макроекономічного управління прогнозом розвитку економіки / М. Шаповал // Україна: аспекти праці. - 2009. - № 7. - С. 32-38.
10. 26.  Янковой А.Г. Многомерный анализ в системе Statistica. – Вип.1-2. - О.: Оптимум, 2001 (216 с). – 2002 (325 с.)
11. 27.  Ястремська, О.М. Моделювання інноваційних процесів [Текст] : навч. посібник / О. М. Ястремська, К. В. Тонєва ; М-во освіти і науки України, Харк. нац. екон. ун-т. - Харків : Вид-во ХНЕУ, 2010. - 175 с.
12. 28.  Офіційний сайт Державної служби статистики України. - www.ukrstat.gov.ua
13. 29.  Офіційний сайт Національного банку України - www.nbuv.gov.ua