МАКРОЕКОНОМІЧНИЙ АНАЛІЗ 20.02.2016 01:35

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

 

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«Київський національний економічний університет

імені Вадима ГЕТЬМАНА»

Факультет економіки та управління

Кафедра  макроекономіки та державного управління

 

 

МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ

щодо змісту та організації самостійної роботи студентів, поточного і підсумкового контролю їх знань

 

з науки  «макроекономічний аналіз”

 

освітній ступінь	бакалавр
галузь знань	«Економіка і підприємництво»
спеціальність	«Економічна теорія»

 

 

 

 

 

 

 

Київ 2015

 

 

 

ЗМІСТ

 

1. ВСТУП.. 3

2. ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН НАУКИ.. 7

3. ЗМІСТ НАУКИ ЗА ТЕМАМИ.. 8

4. ПЛАНИ ЗАНЯТЬ.. 19

4.1. Плани семінарських (практичних) занять.. 19

5. САМОСТІЙНА РОБОТА СТУДЕНТІВ.. 25

6. Поточний і підсумковий контроль знань.. 28

6.1. Очна форма навчання.. 28

КАРТА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТА.. 28

Порядок поточного і підсумкового оцінювання знань з науки.. 29

6.2.  Приклади типових завдань, що виносяться на іспит   36

6.3. Зразок екзаменаційного білета.. 36

7. Список рекомендованої літератури (основна та додаткова) 38

 

 

 

1. ВСТУП

 

Необхідність вивчення макроекономічного аналізу зумовлена циклічністю економічного розвитку, фінансовою нестабільністю та лібералізацією світового ринку, зростанням впливу на економіку інформаційної революції, технологічних та інституційних змін, що потребує   їх аналізу та постійного моніторингу на рівні національної економіки з урахування макроекономічних тенденцій її функціонування.

Трансформація економіки України, що постійно супроводжується інфляційними процесами, фінансовою нестабільністю, структурними змінами між секторами економіки, порушенням макроекономічної рівноваги між попитом та пропозицією, нагромадженням та споживанням,  заощадженням та інвестиціями, зростанням державного боргу та державного дефіциту висуває перед економічною наукою поглибленого та предметно-функціонального аналізу означених проблем та наукового обґрунтування нормативної макроекономічної політики задля підвищення ефективності державного управління національною економікою.  

Вивчення методології, методів та моделей макроекономічного аналізу та їх застосування для характеристики динаміки національної економіки, економічних пропорцій та конкурентоспроможності на світовому ринку, впливу державних рішень на зміну ситуації в національній економіці і зворотного впливу поведінки інституційних одиниць на політику держави є важливою складовою в підготовці бакалаврів галузі знань „Економіка та підприємництво ”.   

Мета дисципліни: формування у студентів вмінь та навиків використання методології, методів та моделей макроекономіки для аналізу реальних процесів, що відбуваються в національній економіці між інституційними одиницями та секторами.

Для досягнення поставленої мети в процесі викладання даної дисципліни передбачається вирішення таких завдань:

- узагальнення фундаментальних макроекономічних теорій та моделей, що теоретично відображають функціональні зв’язки між  інституційними одиницями, динаміку та пропорції в національній економіці;

- опанування системою національних рахунків (СНР) як нормативної бази прикладного макроекономічного аналізу;

- здійснення аналізу національного багатства, макроекономічних секторів, макроекономічної нестабільності;

-   застосування макроекономічного інструментарію для оцінки ефективності економічної політики та окремих державних управлінських рішень.

Наука (дисципліна) посідає важливе структурно-логічне місце в навчальному процесі підготовки фахівців. Вона викладається після вивчення наук «Макроекономіка», «Мікроекономіка» та «Національна економіка».

         Після опанування дисципліни «Макроекономічний аналіз»  студенти повинні знати:

-                            методологічні та методичні інструменти пізнання економіки;

-                            базові теорії з макроекономіки та моделі їх практичного застосування;

-                            агреговані макроекономічні показники, методи обчислення ВВП, його розподілу та перерозподілу, що обґрунтовані в системі національних рахунків;

-                            поділ національної економіки на інституційні одиниці та сектори та визначення функціональної ролі кожного в створенні ВВП;

-                            оцінку національного багатства та моделі економічного зростання;

-                            теорії та моделі функціонування монетарного сектора національної економіки;

-                            інструменти та нормативну теорію аналізу фіскального сектору національної економіки;

-                            методологію макроекономічного аналізу зовнішнього платіжного балансу.

уміти:

-         здійснювати на основі системи національних рахунків макроекономічний аналіз:

           а) динаміки складових ВВП та його обчислення за трьома методами;

           б) агреговану поведінку та функціональну роль домашніх господарств в кругообігу національної економіки;

           в)  агреговану поведінку та функціональну роль не фінансових корпорацій в кругообігу національної економіки;

           д) агреговану поведінку та функціональну роль фінансових корпорацій в кругообігу національної економіки;

           є) функціональну роль державного управління в регулюванні економіки та забезпеченні суспільного добробуту;

- оцінювати ефективність економічної політики та державних управлінських рішень;

- користуватись статистичними даними, вміти їх узагальнювати та здійснювати агрегацію задля виявлення макроекономічних тенденцій;

-         підбирати матеріали до фіксованих виступів на семінарських заняттях по актуальним проблемам економічного та соціального розвитку.

-         на високому рівні виконувати завдання для самостійної роботи.

            Завдяки вивченню дисципліна «Макроекономічний аналіз» студент опановує методологією та методикою конкретного аналізу динаміки, пропорцій та функціональних взаємозалежностей між інституційними одиницями та секторами національної економіки, завдяки чому здійснюється оцінка ефективності державної економічної політики.  

 

 

Перелік глобальних компетентностей, формування яких забезпечуються

на основі вивчення науки

«Макроекономічний аналіз»

Перелік загальних компетентностей, формування яких забезпечуються

на основі вивчення науки

«Макроекономічний аналіз»

Перелік спеціальних (фахових) компетентностей, формування яких забезпечуються на основі вивчення науки

„Макроекономічний аналіз”

2. ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН НАУКИ

Наука «Макроекономічний аналіз» є нормативною навчальною дисципліною циклу професійної підготовки для студентів спеціальності «Економічна теорія».

Згідно з навчальним планом загальний обсяг годин, який виділяється для вивчення науки для студентів спеціальності «Економічна теорія» денної форми навчання – 120 год. З них передбачено лекцій – 16 год., семінарських занять — 28 год., індивідуальних занять — 12 год., підсумковий контроль – 4 год., самостійна робота студентів — 60 год. (табл. 2.1).

Відповідно до сучасної концепції організації навчального процесу важливим засобом оволодіння студентами навчальним матеріалом є їх самостійна робота. З одного боку, вона збільшує студентам час, вільний від обов’язкових занять, що дає їм можливість ефективно використовувати бюджет свого часу. З іншого — спонукає студентів до формування в себе таких рис, як самодисциплінованість, відповідальність, наполегливість, кмітливість тощо. Все це створює передумови для кращого засвоєння знань та отримання навичок, передбачених навчальною програмою дисципліни.

Тематичний план допомагає студентові зорієнтуватися стосов­но того, які теми дисципліни будуть розглядатися на лекціях, семінарських і практичних заняттях, а які рекомендується вивчити самостійно за допомогою відповідних літературних джерел.

Таблиця 2.1

Розподіл навчального часу за формами навчання та видами занять, год.

( для спеціальності «Економічна теорія»)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3. ЗМІСТ НАУКИ ЗА ТЕМАМИ

 

Розділ І. Цілі та  інструментарій макроекономічного аналізу

 

Тема 1. Макроекономічний аналіз як наука про функціонування та регулювання національної економіки

 

Суть, об’єкт та предмет макроекономічного аналізу. Методологія макроекономічного аналізу. Інструментарій макроекономічного аналізу. Макроекономічні моделі в макроекономічному аналізі. Ex post -  аналіз в порівнянні еx ante-аналізом.

Зв'язок макроекономічного аналізу з макроекономічною теорією та макроекономічною політикою. Еволюція макроекономічного аналізу під впливом еволюції макроекономічної теорії. Використання висновків макроекономічного аналізу при формуванні макроекономічної політики.

 

Основні поняття та їх визначення

Макроекономічний показник — результат зведення (агрегування) показників економічної діяльності окремих суб’єктів національної економіки як цілісного утворення.

Макроекономічний сектор — сфера національної економіки, у якій реалізуються особливі макроекономічні процеси та явища, формуються особливі макроекономічні пропорції.

Макроекономічні індикатори — кількісні значення макроекономічних показників, які характеризують перехід окремих макроекономічних процесів, сфер та всієї національної економіки в якісно новий стан.

Макроекономічне програмування — використання кількісних методів оцінювання національної економіки для обґрунтування цілей, що можуть бути нею досягнуті, спираючись на основні макроекономічні пропорції.

Методи макроекономічного аналізу — прийоми та способи якісного й кількісного дослідження національної економіки.

Нормативний аспект макроекономічного аналізу — формулювання оціночних суджень щодо придатності фундаментальних гіпотез та ідей виконувати роль теоретичного інструментарію пояснення національної економіки та ймовірних наслідків її державного регулювання.

Об’єкт науки «Макроекономічний аналіз» — національна економіка як цілісне утворення з властивими їй умовами функціонування, залежностями макроекономічних процесів і явищ, пропорціями та законами.

Позитивний аспект макроекономічного аналізу — здатність цієї науки знаходити способи (прийоми) адекватного оцінювання результатів функціонування національної економіка за конкретних обставин та в реальному часі та наслідків державного регулювання національної економіки.

Предмет науки «Макроекономічний аналіз» — особливий інструментарій науки, застосування якого забезпечує з’ясування реальних умов функціонування національної економіки, розкриття змісту залежностей макроекономічних процесів і явищ, оцінювання її загальних результатів.

 

Тема 2. Система національних рахунків як інструмент макроекономічного аналізу

Еволюція системи національних рахунків. Основні правила складання системи національних рахунків. Класифікація рахунків системи національних рахунків. Основні пропорції рахунків системи національних рахунків. Аналіз основних рахунків системи національних рахунків в Україні. Місце та роль секторів системи національних рахунків в економіці України.

Основні пропорції розподілу споживання та заощадження в системі національних рахунків. Особливості розподілу споживання та заощадження в економіці України. Структура кінцевих споживчих витрат за основними секторами системи національних рахунків.

 

Основні поняття та їх визначення

 

Валова додана вартість — макроекономічний показник, обсяг якого визначається як різниця між випуском в основних цінах та проміжним споживанням, що охоплює первинні доходи економічних суб’єктів.

Випуск — вартість товарів і послуг, що є результатом економічної діяльності інституційних одиниць — резидентів країни у певному році.

Державне споживання — частина валового внутрішнього продукту, що витрачається на утримання державного апарату — армії, міліції, судових органів тощо, а також органів державного управління різних сфер — економічної, соціальної, політичної тощо — на виконання функцій держави.

Кінцеве споживання — макроекономічний показник, що охоплює кінцеве споживання трьох інституційних секторів — домашніх господарств, органів державного управління та некомерційних організацій, що обслуговують домашні господарства.

Сектор домашніх господарств — сукупність інституційних одиниць, які в межах невеликих підприємств беруть участь у створенні ВВП в частині товарів та нефінансових послуг, володіють робочою силою, здійснюють витрати та привласнюють доходи.

Сектор нефінансових корпорацій — сукупність інституційних одиниць, які в межах великих підприємств беруть участь у створенні ВВП в частині товарів та нефінансових послуг, здійснюють витрати та привласнюють доходи.

Сектор некомерційних організацій, що обслуговують домашні господарства — сукупність створених громадянами інституційних одиниць, які беруть участь у виробництві ВВП в частині неринкових послуги й мають як джерело виробничих ресурсів добровільні внески своїх членів

Сектор органів державного управління — сукупність інституційних одиниць, які беруть участь у створенні ВВП, надаючи неринкові державні послуги, виконуючи політичні функції й регулюючи економіку, та фінансуються з державного бюджету.

Сектор фінансових корпорацій — сукупність інституційних одиниць, які беруть участь у створенні ВВП, виробляючи фінансові послуги

Система національних рахунків — сукупність взаємозв’язаних балансових таблиць, що відображають ресурси національної економіки та їх використання в процесі загального економічного кругообігу, у яких подано основні макроекономічні показники — ВВП, ВНД, ВННД, національне споживання, заощадження, валове нагромадження капіталу тощо.

 

Тема 3. Аналіз реального сектора економіки

Еволюція поглядів на національне багатство та його структура. Вимірювання національного багатства. Аналіз національного багатства України. Взаємозв'язок елементів структури національного багатства за СНР та початкових і кінцевих балансів активів і пасивів з показниками поточних операцій за СНР.

Баланс «витрати-випуск». Попит і пропозиція робочої сили. Методи розрахунку природного безробіття. Економічне зростання: сутність, види. Оцінка факторів та домінант економічного зростання.

 

Основні поняття та їх визначення

Баланс «витрати–випуск» (або міжгалузевий баланс) — елемент Системи національних рахунків, що базується на даних СНР та деталізує інформацію в межах рахунків товарів і послуг, виробництва, утворення і використання доходу, капіталу до рівня окремих видів діяльності.

Національне багатство — індикатор стану та динаміки реального сектору національної економіки, який охоплює не лише створені упродовж року товари та послуги й нагромаджений у попередніх періодах основний капітал, а й природні ресурси, інтелектуальний та людський капітал нації.

Природне безробіття — показник частки безробітних у загальній кількості економічно активного населення, що асоціюється з повною зайнятістю та за якого забезпечується виробництво потенційного ВВП.

Реальний сектор економіки — сфера національної економіки, у межах якої створюється реальне економічне багатство та формуються умови національного добробуту.

 

Тема 4. Аналіз фінансового сектора економіки

Державний бюджет: суть та призначення.

Державний борг: соціально-економічна суть та види. Державний  внутрішній борг. Державний  зовнішній борг. 

Аналіз динаміки та порогових значень державного боргу. Аналіз боргового тягаря та боргового навантаження.  Боргова безпека: методика розрахунку та основні індикатори.

Управління борговими зобов’язаннями та їх вплив на економіку в короткостроковому та довгостроковому періодах. 

 

Основні поняття та їх визначення

Боргова безпека — досягнення таких макроекономічних співвідношень (пропорцій) між боргом та іншими параметрами національної економіки, які не спричиняють наближення до стану дефолту та не стримують економічного зростання.

Видатки бюджету — кошти, що спрямовуються виключно на здійснення державних програм та заходів.

Внутрішній державний борг — заборгованість держави перед усіма економічними суб’єктами національної економіки.

Державний борг — загальна сума нагромадженої заборгованості уряду перед власникам державних цінних паперів, яка дорівнює сумі всіх дефіцитів за вирахуванням надлишків бюджету в межах певного періоду, за умови, що дефіцити фінансуються лише через боргове фінансування.

Державний бюджет — основний елемент системи державних фінансів, поданий у вигляді таблиці, яка віддзеркалює джерела утворення та напрямки використання фінансових ресурсів. що забезпечують виконання державою її функцій.

Витрати бюджету —елемент державного бюджету, який, крім видатків бюджету. охоплює також: а) надані з бюджету кредити, б) кошти на відшкодування державного боргу, в) державні кошти, розміщені на депозитах банків, г) кошти на придбання цінних паперів.

Доходи бюджету — обов’язкові, невідшкодовувані платежі усіх економічних суб’єктів, у першу чергу — податкові платежі.

Економічна безпека — це характеристика стійкості національної економіки до зовнішніх та внутрішніх загроз, яка оцінюється інтегральним індексом економічної безпеки.

«Ефект витіснення» — часткове або повне нівелювання позитивних результатів від стимулювання економіки додатковими державними витратами внаслідок подорожчання фінансових ресурсів та зменшення інвестицій й кінцевого випуску.

Зовнішній борг — заборгованість держави перед іноземними економічними суб’єктами (нерезидентами), а саме фізичними особами, фірмами, урядами інших країн та міжнародними фінансовими організаціями.

Індекс EMBI — показник перевищення прибутковості українських суверенних євробондів порівняно з прибутковістюь американських десятирічних казначейських облігацій.

Консолідований бюджет — сукупність усіх бюджетів, які охоплені бюджетною системою країни.

Мультиплікатор державних видатків — коефіцієнт, що відображає абсолютну зміну обсягу ВВП за зміною обсягу державних видатків.

Надходження бюджету — елемент державного бюджету, який крім доходів бюджету охоплює: а) повернені кредити, раніше надані з бюджету, б) кошти від державних (місцевих) запозичень, в) кошти від приватизації державного майна, г) надходження від продажу цінних паперів тощо.

Первинний дефіцит бюджету — поточний дефіцит бюджету без виплат з обслуговування державного боргу.

Фінансовий (фіскальний) сектор — частина (сфера) національної економіки, яка пов’язана з державними фінансами, насамперед з державним бюджетом та державним боргом.

 

Тема 5. Аналіз монетарного сектора економіки

Підходи до визначення монетарного сектору. Індикатори дієвості монетарного сектору. Баланс попиту на гроші та грошової пропозиції. Аналіз динаміки загального рівня цін. Аналіз грошової мультиплікації. Монетарний трансмісійний механізм в Україні.

 

Основні поняття та їх визначення

Грошовий мультиплікатор — коефіцієнт, який віддзеркалює приріст пропозиції грошей внаслідок операцій Національного банку на грошовому ринку, що змінюють грошову базу. Депозити до запитання — кошти, що залучені на депозит без визначеного строку та поповнюються і використовуються власниками залежно від потреби в цих коштах.

Зобов’язання банку — вимоги до активів банківської установи, що зобов’язують її сплатити фіксовану суму коштів у визначений час у майбутньому

Інфляційне таргетування — визначення урядом як цільового показника (таргета), який має бути досягнутий у середньостроковому періоді, темпу інфляції та системи заходів, що мають забезпечити досягнення цього показника.

Монетарне таргетування — визначення урядом як цільового показника (таргета), який має бути досягнутий у середньостроковому періоді, певних значень монетарних агрегатів та системи заходів, що мають забезпечити досягнення цих значень.

Монетарний сектор — сфера національної економіки, у якій формується попит на гроші та пропозиція грошей, установлюється загальний рівень цін та забезпечується стабільність національної валюти.

Попит на гроші — готовність (схильність) всіх економічних суб’єктів мати у своєму розпорядженні певну кількість грошей як засобів обігу, платежу, нагромадження.

Пропозиція грошей — відображення здатності банківської системи в особі центрального банку і комерційних банків країни створювати грошові інструменти для задоволення потреб економічних суб’єктів у засобах обігу, платежу, нагромадження тощо.

Реальна грошова маса — співвідношення між грошовою масою та загальним рівнем цін.

Рівень монетизації — частка грошового агрегату М2 (або іншого грошового агрегату) у ВВП.

Швидкість обігу грошей — показник, яким оцінюється співвідношення між номінальним ВВП та грошовою масою, що відображає середню по економіці кількість оборотів, які здійснює грошова одиниця.

 

Тема 6.  Аналіз зовнішнього сектора економіки

Класифікація статей платіжного балансу та система подвійного запису. Характеристика двох основних розділів "Поточний рахунок" та "Рахунок операцій з капіталом". Торговельний баланс.

Класифікація активів і зобов'язань. "Резервні активи" та  баланс офіційних розрахунків. Взаємозв‘язок рахунків платіжного балансу.

Макроекономічний аналіз ефективності управління платіжним балансом. 

Аналіз коливань валютного курсу та  достатності офіційних валютних резервів

 

Основні поняття та їх визначення

Зовнішній сектор — сфера національної економіки, в межах якої здійснюється рух зовнішніх економічних потоків, формується платіжний баланс країни, встановлюється курс національної валюти та, у кінцевому підсумку, визначається місце національної економіки в світовій економічній системі.

Індекс двостороннього валютного курсу — показник змін валютного курсу у відносинах двох країн-партнерів, що показує, скількох одиниць національної валюти коштує одиниця іноземної.

Індекс багатостороннього валютного курсу — показник загальних змін курсу національної валюти з урахуванням інтенсивності зовнішніх зв’язків з багатьма країнами-партнерами.

Міжнародний валютний фонд — спеціальне агентство Організації Об’єднаних Націй, засноване з метою регулювання валютно-кредитних відносин країн-членів і забезпечення стабільності міжнародних економічних відносин, зокрема через надання кредитів у разі значного дефіциту платіжного балансу окремих країн.

Платіжний баланс — фінансова таблиця, що відображає всю сукупність економічних операцій певної країни з іншими країнами світу включно з операціями зовнішньої торгівлі, руху доходів та трансфертів, руху інвестицій та кредитів і використовується в макроекономічному аналізі при обґрунтуванні зовнішньої економічної політики уряду.

Платоспроможність країни — здатність розраховуватися за поточними зовнішніми боргами, нагромадженими в поточному періоді, з використанням майбутніх профіцитів рахунку поточних операцій платіжного балансу країни.

Прямі іноземні інвестиції (за методологією МВФ) — закордонні інвестиції, що становлять не менше 10 % статутного капіталу підприємства й дають можливість брати участь в управлінні підприємством.

Рахунок капітальних операцій— розділ платіжного балансу країни, у якому відображається приплив капіталу з-за кордону та його відплив.

Реальний валютний курс— пропорція обміну певної кількості товарів однієї країни на відповідну кількість товарів іншої країни, що враховує співвідношення внутрішніх цін у країнах.

Резервні активи— високоліквідні фінансові активи, що перебувають у розпорядженні Національного банку країни й можуть використовуватися для регулювання платіжного балансу та здійснення інтервенцій на валютному ринку.

Спеціальні права запозичення — резервний та платіжний засіби, що емітується Міжнародним валютним фондом, існує лише в безготівковій формі у вигляді записів на банківських рахунках.

Статистика грошового сектору — інформація про іноземні активи та зобов’язання центрального банку та комерційних банків, що міститься в Огляді грошової сфери.

Статистика митних органів — інформація, отримана за деклараціями експортерів та імпортерів, у яких відображається вартість партій товарів, що вивозяться або ввозяться в країну.

Стійкість (прийнятність) балансу Рахунку поточних операцій — здатність фінансувати дефіцит поточного рахунку з використанням чистого припливу зовнішніх ресурсів та наявних резервних активів.

Таргетування обмінного курсу — визначення урядом як цільового показника (таргета), який має бути досягнутий, певних значень обмінного курсу та системи заходів, що мають забезпечити досягнення цих значень

Фінансовий рахунок — група статей Рахунку операцій з капіталом і Фінансового рахунку платіжного балансу країни, яка охоплює прямі інвестиції в підприємства, портфельні інвестиції, інші інвестиції.

 

Тема 7. Монетарне програмування в макроекономічному аналізі економіки

Макроекономічний зміст монетарного програмування. Мета та основні результати створення Монетарної програми. Основні категорії монетного програмування: резервні, широкі гроші та їх структурні елементи, грошова ліквідність, депозитарні корпорації.

Основні етапи розробки Монетарної програми. Аналітичний баланс Центрального банку, Аналітичний консолідований баланс комерційних банків. Активи та пасиви аналітичних балансів. Алгоритм формування Монетарного огляду.

Аналітичні можливості Монетарного огляду. Структура грошової пропозиції. Баланс сукупних зобов’язань та сукупних активів депозитарних корпорацій. Структура чистих іноземних та чистих внутрішніх активів грошової сфери. Борги уряду депозитарним корпораціям. Переваги у кредитуванні економічних суб’єктів.

Таблиця чинників впливу на широкі гроші. Алгоритм створення Таблиці. Аналітичні можливості Таблиці. Ієрархія чинників впливу на широкі гроші. Віддзеркалення стану державних фінансів та взаємозв’язків монетарного й зовнішньоекономічного секторів.

Меморандум грошової сфери Аналітичні можливості Меморандуму. Виявлення макроекономічних диспропорцій монетарної сфери на основі порівнянь фактичних та порогових значень коефіцієнтів.

Зміст та аналітичні можливості Монетарної програми. Впливові чинники та передбачення наслідків змін у монетарній сфері

 

Основні поняття та їх визначення

Аналітичний баланс Центрального банку — подана у вигляді таблиці інформація про структуру резервних грошей та про чинники впливу на резервні гроші.

Аналітичний консолідований баланс комерційних банків — подана у вигляді таблиці інформація про структурні елементи резервних грошей та про чинники впливу на резервні гроші.

Достатність резервних активів — показникспіввідношення обсягу офіційних валютних резервів до обсягу широких грошей (резервних) грошей, за яким оцінюється здатність запобігання негативних наслідків від відтоку капіталу з країни, або показник співвідношення обсягу офіційних валютних резервів до обсягу коштів, потрібних для фінансування витрат по імпорту.

«Модель Полака» (або початкова модель монетарного програмування) — інструмент макроекономічного аналізу, розроблений для упередження криз платіжного балансу та виходу з цих криз у країнах, які зверталися до МВФ по допомогу.

Монетарне програмування — інструмент оцінювання, пояснення та передбачення макромонетарних пропорцій й, відповідно, процес нагромадження інформації про стан та тенденції змін грошової сфери.

Огляд грошової сфери — систематизована та певним чином структурована інформація про повний склад широких грошей та чинники, які на них впливають.

Резервні гроші — сукупність різних форм зобов’язань органів державної монетарної влади (центрального банку чи органів, які виконують його функції) перед іншими економічними суб’єктами, що охоплює готівку в обігу та депозити й резерви комерційних банків, які зберігаються в центральному банку.

Таблиця чинників впливу на широкі гроші та Меморандум грошової сфери — розширення Огляду грошової сфери, що дають можливість конкретизувати уявлення про тенденції змін грошової сфери, виявити її основні диспропорції та загрози.

Чисте кредитування (запозичення) — надлишок (дефіцит) джерел фінансування для придбання нефінансових активів, що на макроекономічному рівні засвідчує наявність (відсутність) ресурсів для надання в розпорядження іншим країнам.

Широкі гроші — це сукупність різних форм зобов’язань органів монетарної влади в особі центрального банку та інших депозитарних корпорацій, що охоплює готівку в обігу, депозити комерційних банків у центральному банку та всі види депозитів у комерційних банках.

 

Тема 8. Фінансове програмування в макроекономічному аналізі економіки

Макроекономічний зміст фінансового програмування. Мета та основні результати створення Фінансової програми. Основні категорії фінансового програмування: фінансові потоки, базова та цільова фінансова програма, зв’язки національних рахунків, платіжного балансу, бюджетно-податкових та грошових рахунків. Взаємозв’язок монетарного та фінансового програмування.

Таблиця фінансових потоків. Аналітичні можливості таблиці фінансових потоків. Нефінансові баланси. Зовнішнє фінансування та його структура: прямі інвестиції, чисте запозичення. Внутрішнє фінансування та його структура: внутрішній кредит, широкі гроші, небанківські запозичення.

Етапи створення базового варіанту фінансової програми та його аналітичні можливості. Оцінка достатності фінансових ресурсів у фінансовому та зовнішньому секторах. Оцінка майбутнього приватного споживання, приватних інвестицій та можливостей зростання кредитів приватному сектору.

Етапи створення цільового варіанту фінансової програми та його аналітичні можливості. Визначення цільових показників за резервами, за експортом, за імпортом та призначення сукупних доходів. Програмний сценарій з подолання дефіциту державного бюджету.

 

Основні поняття та їх визначення

Базовий варіант фінансової програми —інструмент оцінювання можливості подолання фінансових диспропорцій без активних дій з боку уряду та передбачення того, як змінюватимуться фінансові диспропорції.

Меморандум фіскальної сфери — інструмент макроекономічного аналізу фінансової (фіскальної) сфери, який дає можливість виявити її найвразливіші місця та проблеми.

Таблиця фінансових потоків — інструмент макроекономічного аналізу. який використовується для визначення взаємозв’язків між нефінансовими балансами, пов’язаними зі структурними елементами валового національного доходу в розпорядженні, та балансами зовнішнього й внутрішнього фінансування.

 

Фінансові потоки — зміни у фінансових активах та пасивах макроекономічних суб’єктів.

Фінансова програма —аналітичний інструмент для оцінювання спрямованості фінансових потоків та їх впливу на платіжний баланс, рівень заборгованості, валютні резерви.

 

Тема 9. Аналіз макроекономічних дисбалансів

Диспропорції реальних бізнес-циклів. Диспропорції національної економіки як прояв змін у її реальному секторі. Обмеженість природних ресурсів, технологічні зміни, випереджаюче зростання інвестицій та споживання як чинники диспропорцій. Особливості аналізу та показники диспропорцій реального сектору економіки

Фінансові диспропорції періоду фінансових криз. Віртуалізація фінансового сектору як причина фінансових диспропорцій. Основні показники диспропорцій фінансового сектору та їх застосування в макроекономічному аналізі. Порогові значення фінансових показників у сфері державних фінансів. Бюджетні обмеження та правила поведінки уряду у фінансовій сфері в аналізу фінансових диспропорцій.

Глобальні диспропорції за «провалів» глобалізації. Глобалізація та збереження нерівності споживання обмежених ресурсів і нерівності добробуту та якості життя. Показники для міжнародних порівнянь та їх застосування у макроекономічному аналізі.

 

Основні поняття та їх визначення

Індикатори макроекономічних дисбалансів — показники, сконструйовані економічними аналітиками для оцінювання рівня макроекономічної стабільності (нестабільності) та рівня економічних загроз національній економіці.

Макроекономічні дисбаланси — такі співвідношення макроекономічних змінних, які у разі їх формування створюють макроекономічну нестабільність та загрози для національної економіки.

Порогові значення індикаторів — кількісні значення певних показників, що використовуються в макроекономічному аналізі й свідчать про виникнення загроз національній економіці.

Тема 10. Аналіз макроекономічної політики: теоретичний та прикладний аспекти

Зміст аналізу макроекономічної політики. Аналіз ефективності макроекономічної політики за змінами реальних показників та за наближенням до визначених цілей.

Аналіз ефективності фінансової політики: зміст та еволюція підходів. Повне, часткове витіснення, відсутність витіснення при регулюванні фінансовими інструментами. Феномен інвестиційної та ліквідної пасток. Явище «фіскальної ілюзії». Макрофінансове регулювання «з протилежними результатами». Правила фінансового регулювання та умови їх дотримання. Умови незростання державного боргу. Умови «золотого правила» при формуванні структури видатків державного бюджету. Умови реалізації правила оптимального оподаткування.

Аналіз грошової політики: зміст та еволюція підходів. «Нейтральність» та «ненейтральність» грошей. Таргетування показників грошової сфери - грошових агрегатів, обмінного курсу, інфляції та особливості їх досягнення. Правило Тейлора, інші правила змін процентної ставки та умови їх реалізації. Правила змін показників грошового пропонування та їх умови.

 

Основні поняття та їх визначення

«Ефект витіснення» — часткове або повне нівелювання позитивних результатів від стимулювання економіки додатковими державними витратами внаслідок подорожчання фінансових ресурсів та зменшення інвестицій й кінцевого випуску.

Інвестиційна пастка — це економічна ситуація, за якої попит на інвестиційні ресурси стає цілком нееластичним за ставкою відсотка, тобто перестає реагувати на її зміни.

Канал цін активів — один з можливих напрямів (варіантів) впливу монетарної політики на вартість грошей як активу, що зумовлює зміну відносних цін на фінансові (національна та іноземна валюти, цінні папери) та реальні (нерухомість, золото, виробничі потужності) активи.

Монетарний трансмісійний механізм— спосіб передання змін, ініційованих у монетарній сфері Національним банком, на фінансовий та реальний сектор економіки, який може реалізовуватися через певні (процентний, кредитний, валютний, цін активів) канали.

Монетарні імпульси — зміни в національній економіці, спричинені діями Національного банку в монетарній сфері, що досягаються при застосуванні різних монетарних інструментів, а саме: установлення облікової ставки, здійснення операцій на відкритому ринку, грошової емісії тощо.

Нейтральність грошей — нездатність грошей спричиняти реальні зміни в національній економіці, зокрема збільшення (зменшення) реального ВВП та зайнятості ресурсів.

Пастка ліквідності — стан економічної кон’юнктури, за якого ставка процента досягла свого мінімального значення і подальший приріст пропозиції грошей не може, зменшуючи її, стимулювати інвестиційний попит.

Процентний канал — один з можливих напрямів (варіантів) впливу монетарної політики на реальний сектор економіки. за якого зміни процентної ставки спричинюють зміни інвестицій, споживання та кінцевого продукту.

4. ПЛАНИ ЗАНЯТЬ

 

4.1. Плани семінарських (практичних) занять

Метою семінарських занять є поточна перевірка рівня засвоєння студентами навчального матеріалу з окремих тем дисципліни.

На семінарські заняття виносяться лише найважливіші й найскладніші питання дисципліни. Решту питань студенти опрацьовують самостійно.

При використанні літературних джерел слід брати до уваги, що всі вони, як правило, різняться за логічною побудовою навчального матеріалу, визначеннями економічних категорій тощо. У зв’язку з цим доцільно віддавати перевагу підручнику, який є базовим для університету, підготовленому провідними викладачами кафедри макроекономіки та державного управління (слід також мати на увазі, що підручники з часом старіють. Тому лише в лекціях викладач може оперативно висвітлювати зміни в макроекономічній теорії та практиці).

 

Плани семінарських занять

ЗАНЯТТЯ 1-2

Тема 1 «Макроекономічний аналіз як наука про функціонування та регулювання національної економіки»

    Тема 2 «СНР як інструмент макроекономічного аналізу»

Вид заняття: Семінар-розгорнута бесіда

Кількість годин:  аудиторні заняття — 4

самостійна робота — 10

Завдання. Сформувати вміння:

1. Зрозуміти загальні положення макроекономічного аналізу;
2. Розрізняти запаси і потоки, короткостроковий та довгостроковий період, математичні інструменти та економічні моделі.
3. Зрозуміти методологічні та методичні принципи побудови національних рахунків
4. Вміти здійснювати розрахунки основних макроекономічних показників

 

План заняття:

1. Провести усне опитування студентів щодо визначених питань теми

2. Заслухати доповіді студентів щодо внеску нобелівських лауреатів у розвиток «Макроекономічного аналізу»

3. Виконати розрахункові завдання щодо макроекономічних показників

4. Гра «Бінго»

 

Інформаційне забезпечення

1. Перелік основних термінів та понять, складений в логічному порядку
2. Перелік основних макроекономічних показників

 

ЗАНЯТТЯ 3

Тема 3 «Аналіз реального сектора економіки»

                   Вид заняття: Семінар-розгорнута бесіда

Кількість годин:  аудиторні заняття — 2

самостійна робота — 4

Завдання. Сформувати вміння:

1. Здійснити порівняльну характеристику підходів до визначення сутності поняття «національне багатство»

2. Проаналізувати баланс «витрати-випуск»

3. Здійснити оцінку основних показників на ринку праці в Україні.

 

План заняття:

1. Опитування за визначеними питаннями

2. Здійснення розрахунків за темою заняття

 

Інформаційне забезпечення

1. Перелік основних термінів та понять, складений в логічному порядку
2. Класифікація елементів національного багатства
3.  Міжгалузевий баланс України за відповідний рік

ЗАНЯТТЯ 4

Тема 3«Аналіз реального сектора економіки»

Тема 4  «Аналіз фінансового сектора»

                   Вид заняття: Семінар - вирішення ситуаційних вправ

      Семінар-дискусія

Кількість годин:  аудиторні заняття — 2

самостійна робота — 2

 

Завдання. Сформувати вміння:

1. Здійснити розрахунок природного рівня безробіття в Україні за методологію МОП.
2. Проаналізувати основні фактори економічного зростання  в Україні.
3.  Розібратися з основними поняттями фіскального сектору иа показниками щодо оцінки його розвитку.
4. Дискусія щодо шляхів покриття державного боргу

 

 

План заняття:

1.Опитування за визначеними питаннями

2.Здійснення розрахункових завдань

 

Інформаційне забезпечення

1. Перелік основних термінів та понять, складений в логічному порядку
2. Показники ринку праці в Україні
3. Показники фіскального сектору

ЗАНЯТТЯ 5

Тема 4  «Аналіз фінансового сектора»

                   Вид заняття: Семінар – розв’язання проблемних завдань

Кількість годин:  аудиторні заняття — 2

самостійна робота — 4

 

Завдання. Сформувати вміння:

1. Здійснити аналіз використання та безпечності меж державного боргу.

2. Боргова безпека: суть та індикатори

План заняття:

1. Розрахункові завдання по темі

 

Інформаційне забезпечення

1. Перелік основних термінів та понять, складений в логічному порядку

2. Основні показники в Україні щодо ключових питань теми

ЗАНЯТТЯ 6

Тема 5 «Аналіз монетарного сектора»

                   Вид заняття: Семінар – вирішення ситуаційних вправ

Кількість годин:  аудиторні заняття — 2

самостійна робота — 2

Завдання. Сформувати вміння:

1. Аналіз попиту та пропозиції на гроші в Україні. Огляд грошового ринку за основними показниками.

2. Аналіз динаміки загального рівня цін.

План заняття:

1. Розрахункові завдання по темі

 

Інформаційне забезпечення

1. Перелік основних термінів та понять, складений в логічному порядку

2. Основні показники в Україні щодо ключових питань теми

ЗАНЯТТЯ 7

Тема 5 «Аналіз монетарного сектора»

Тема 6 «Аналіз зовнішнього сектора»

                   Вид заняття: Семінар – вирішення ситуаційних вправ

Кількість годин:  аудиторні заняття — 2

самостійна робота — 4

Завдання. Сформувати вміння:

1.Аналіз грошової мультиплікації

2. Зрозуміти сутність та основні елементи платіжного балансу

3. Вміти скласти платіжний баланс України за задами показниками

 

План заняття:

1. Розрахункові завдання по темі

 

Інформаційне забезпечення

1. Перелік основних термінів та понять, складений в логічному порядку

2. Основні показники в Україні щодо ключових питань теми

 

ЗАНЯТТЯ 8

Тема 6 «Аналіз зовнішнього сектора»

                   Вид заняття: Семінар-здійснення ситуаційних завдань

Кількість годин:  аудиторні заняття — 2

самостійна робота —2

Завдання. Сформувати вміння:

1. Аналіз коливань валютного курсу
2. Аналіз достатності офіційних валютних резервів

 

План заняття:

1. Усне опитування по темі

2. Здійснення розрахункових завдань

 

Інформаційне забезпечення

1.  Перелік основних термінів та понять, складений в логічному порядку

2. Статистичні дані по Україні щодо ключових питань теми

 

ЗАНЯТТЯ 9

Модуль №1

 

ЗАНЯТТЯ 10-11

Тема 7 «Монетарне програмування у макроекономічному аналізі»

                                     Вид заняття: Семінар – розв’язання проблемних завдань

                   Семінар – дискусія

Кількість годин:  аудиторні заняття — 4

самостійна робота —7

 

Завдання. Сформувати вміння:

1. Створювати монетарний огляд з використанням необхідної інформації.
2. Аналізувати Аналітичні баланси, монетарний огляд та його розширення для обґрунтування прийняття управлінських рішень

 

План заняття:

1. Обґрунтуванням макроекономічного змісту монетарного програмування з огляду на основні макроекономічні пропорції

2. Реалізація алгоритм створення монетарного огляду та висновки щодо прийняття управлінських рішень, які можуть бути зроблені на його основі

3. Дискусія з приводу змісту та практичного застосування Монетарної програми

Інформаційне забезпечення

1. Перелік основних термінів та понять, складений в логічному порядку

2. Набір основних макроекономічних показників

ЗАНЯТТЯ 12-13

Тема 8«Фінансове програмування у макроекономічному аналізі»

                                     Вид заняття: робота в малих творчих групах

Кількість годин:  аудиторні заняття — 4

самостійна робота — 8

 

Завдання. Сформувати вміння:

1. Створювати фінансову програму з використанням необхідної інформації.
2. Аналізувати таблицю фінансових потоків для обґрунтування прийняття управлінських рішень

 

План заняття:

1. Обґрунтування макроекономічного змісту таблиці фінансових потоків з огляду на основні макроекономічні пропорції
2. Використання СНР, платіжного балансу, рахунків бюджетної та монетарної сфери у фінансовому програмування
3. Порівняння базового та цільового варіантів фінансової програми.

 

Інформаційне забезпечення

1. Перелік основних термінів та понять, складений в логічному порядку

2. Набір основних макроекономічних показників

 

ЗАНЯТТЯ 14

Тема 9 «Макроекономічні диспропорції як прояв нестабільності національної економіки»

Тема 10 «Аналіз ефективності макроекономічної політики: теоретичний та прикладний аспекти»

                   Вид заняття: Семінар-дискусія

Кількість годин:  аудиторні заняття — 2

самостійна робота —7

Завдання. Сформувати вміння:

1. Зрозуміти сутність виникнення диспропорцій та основних сигнальних індикаторів
2. На основі статистичних даних обґрунтувати основні диспропорції в економіці України
3. Розібратися з основними методами розрахунку ефективності фінансової та грошової політики.

 

План заняття:

1. Усне опитування по темі

2. Здійснення розрахункових завдань

 

Інформаційне забезпечення

1.  Перелік основних термінів та понять, складений в логічному порядку

2. Статистичні дані по Україні щодо ключових питань теми

 

ЗАНЯТТЯ 15

Тема 10 «Аналіз ефективності макроекономічної політики: теоретичний та прикладний аспекти»

                   Вид заняття: Семінар – вирішення ситуаційних вправ

Кількість годин:  аудиторні заняття — 2

самостійна робота — 8

Завдання. Сформувати вміння:

1.. Визначити «нейтральність» грошей та зв'язок між грошовою пропозицією і реальним ВВП.

2. Зрозуміти шляхи реалізації таргетів грошової сфери (з досвіду різних країн).

3. На основі аналізу зробити висновок щодо використання таргетування в Україні.

 

 

План заняття:

1. Опитування за темою

2. Практичне застосування теоретичних знань по темі

 

Інформаційне забезпечення

1. Перелік основних термінів та понять, складений в логічному порядку

 

ЗАНЯТТЯ 16

1. Модуль №2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

5. САМОСТІЙНА РОБОТА СТУДЕНТІВ

 

Самостійна робота студента (СРС) — це форма організації навчального процесу, за якої заплановані завдання виконуються студентом під методичним керівництвом викладача, але без його безпосередньої участі. СРСє важливою складовою навчального процесу, яка позитивно впливає на глибину засвоєння знань і вмінь, що є передумовою творчого застосування їх у майбутній професійній діяльності.

 Метою СРС є засвоєння в повному обсязі навчального матеріалу, передбаченого програмою та послідовне формування у студентів самостійності як риси характеру, що відіграє суттєву роль у формуванні сучасного фахівця вищої кваліфікації.

Під час самостійної роботи студент має бути активним учасником навчального процесу, свідомо ставитися до оволодіння теоретичними і практичними знаннями, вільно орієнтуватися в інформаційному просторі.

Самостійна робота студентів над наукою (дисципліною) «Макроекономічний аналіз» може включати різні форми,які визначаються робочою навчальною програмою залежно від мети, завдань та змісту науки, зокрема:

• Ø опрацювання теоретичних основ прослуханого лекційного матеріалу;
• Ø вивчення окремих тем або питань, що передбачені для самостійного опрацювання;
• Ø переклад іноземних текстів;
• Ø виконання домашніх завдань;
• Ø підготовка до семінарських (практичних, лабораторних) занять;
• Ø підготовка до контрольних робіт та інших форм поточного контролю;
• Ø вирішення і письмове оформлення задач, схем, діаграм, інших робіт графічного характеру;
• Ø систематика вивченого матеріалу науки перед написанням модулів та екзаменом;
• Ø аналіз конкретної виробничої ситуації та підготовка аналітичної записки (Case study);
• Ø підготовка практикуму з науки з використанням програмного забезпечення;
• Ø виконання індивідуальних завдань тощо.

Семінарські (практичні) заняття передбачають обов’язкове використання інноваційних технологій та проводитися у формах:

• Ø семінар-розгорнута бесіда;
• Ø семінар-вирішення ситуаційних вправ;
• Ø міні-кейс;
• Ø дискусія з елементами аналізу;
• Ø семінар-розв’язання проблемних завдань;
• Ø робота в малих творчих групах;
• Ø семінар-дискусія;
• Ø інших прогресивних форм.

Перелік завдань для СРС, форми звітності, терміни виконання та максимальна оцінка за її результати представлені в Карті самостійної роботи студента. Всі завдання СРС поділяються на обов’язкові та вибіркові. До обов’язкових належать завдання, які студент зобов’язаний виконати під час опанування даної дисципліни (підготовка до семінарських занять, підготовка до модульного контролю тощо). До вибіркових належать альтернативні завдання, серед яких кожен студент може вибрати завдання на власний розсуд з тим, щоб набрати необхідну кількість балів (написання реферату, есе тощо).

Карта самостійної роботи студентів (Карта СРС)є основою організації СРС з кожної науки. Вона відображає перелік конкретних форм самостійної роботи студента, види семінарських (практичних, лабораторних) занять, види навчальних робіт, які необхідно виконати студенту відповідно до робочої навчальної програми та кількість балів, які можна отримати за виконання цих робіт.

Карта самостійної роботи студентів є обов’язковою складовою робочої навчальної програми науки та «Методичних матеріалів щодо змісту та організації самостійної роботи студентів, поточного і підсумкового контролю знань з науки», що розміщуються на сайті університету.

Студенти, що приступають до вивчення науки, на першому занятті мають бути поінформовані викладачем щодо організації самостійної роботи: термінів виконання завдань, кількості балів за кожен вид роботи, часу проведення консультацій, а також отримати докладну інформацію про розміщені на сайті університету «Методичні матеріали щодо змісту та організації самостійної роботи студентів, поточного і підсумкового контролю знань з науки», в структуру яких включена Карта самостійної роботи студента.

До відома студентів має бути доведений такий порядок планування та організації самостійної роботи:

• Ø Після одержання інформації про всі форми організації самостійної роботи з науки та максимальну кількість балів, які можна набрати за їх виконання, кожен студент роздруковує для себе Карту самостійної роботи студента із «Методичних матеріалів щодо змісту та організації самостійної роботи студентів, поточного і підсумкового контролю знань з науки», що розміщені на сайті університету, обирає індивідуальні завдання.
• Ø Бали, одержані студентами за виконання різних видів самостійної роботи, проставляються викладачем в Електронному журналі обліку поточної успішності студентів.
• Ø Поточні консультації студентів з питань виконання завдань СРС, а також підведення підсумків з деяких видів виконаних робіт здійснюються під час планових занять з індивідуально-консультативної роботи.

Семінарське (практичне, лабораторне) заняття може об’єднувати декілька тем з науки. 

Для оцінювання знань студентів важливо визначити оптимальну кількість видів контролю і його форми в межах заняття так, щоб  присутній на занятті студент мав реальну можливість заробити бали (за всіма видами контролю) на кожному занятті за умови належної підготовки.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

6. Поточний і підсумковий контроль знань

 

6.1. Очна форма навчання

КАРТА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТА

з науки «Макроекономічний аналіз»

для студентів галузі знань «Економіка і підприємництво»

спеціальності «Економічна теорія»

 

№ семінарського (практичного) заняття	Форма самостійної роботи студента	Види семінарських (практичних) занять	Максимальна кількість балів
За систематичність і активність роботи на семінарських (практичних) заняттях
Змістовий модуль № 1
1	Попередня підготовка з визначених питань	Семінар-розгорнута бесіда	1
2	Завчасна підготовка за визначеними темами	Робота в малих творчих групах	1
3	Завчасна підготовка за визначеними темами	Семінар – розв’язання проблемних завдань	2
4	Відпрацювання виконання конкретних операцій	Семінар – дискусія	2
5	Завчасна підготовка за визначеними темами	Робота в малих творчих групах	2
6	Завчасна підготовка за визначеними темами	Робота в малих творчих групах	2
7	Відпрацювання виконання конкретних завдань	Семінар-розгорнута бесіда	2
8	Відпрацювання виконання конкретних завдань	Семінар - вирішення ситуаційних вправ	1
9		Модульна контрольна робота № 1	-
Змістовий модуль № 2
10	Завчасна підготовка за визначеними темами	Семінар – дискусія	2
11	Опрацювання проблемних ситуацій	Семінар – розв’язання проблемних завдань	2
12	Завчасна підготовка за визначеними темами	Семінар - вирішення ситуаційних вправ	2
13	Опрацювання проблемних ситуацій	Семінар – вирішення ситуаційних вправ	2
14	Завчасна підготовка за визначеними темами	Семінар – дискусія	3
15	Опрацювання проблемних ситуацій	Семінар-вирішення ситуаційних вправ	3
16	Підготовка до модульної контрольної роботи № 2	Модульна контрольна робота № 2	-
Усього балів за роботу на семінарських (практичних) заняттях			30
За виконання модульних завдань
Модуль № 1	Написання модульної контрольної роботи		5
Модуль № 2	Написання модульної контрольної роботи		5
Усього балів за модульний контроль			10
За виконання індивідуальних завдань
Види індивідуальних завдань (студент обирає два завдання із запропонованих)
1. Написання есе з проблемних питань			5
2. Написання реферату			5
3. Критичний огляд статей за заданою проблематикою			5
4. Переклад статті засадною проблематикою			5
Усього балів за виконання індивідуальних завдань			10
Разом балів за самостійну роботу студента			50

 

Порядок поточного і підсумкового оцінювання знань з науки

Поточний контроль знань проводиться з метою виявлення якості навчального процесу і його результатів у міжсесійний період, що здійснюється в ході аудиторних та індивідуальних занять і перевірки самостійно виконаних студентами завдань, передбачених навчальною програмою дисципліни.

Завданням поточного контролю є перевірка розуміння та засвоєння навчального матеріалу, вироблених навичок здійснення економічних розрахунків, умінь самостійно опрацьовувати тексти, здатності осмислити зміст тем, умінь публічно та письмово презентувати певний матеріал.

Поточний контроль здійснюється під час семінарських, практичних та індивідуальних занять. Об’єктами поточного оцінювання знань студентів денної форм навчання є:

а) виконання завдань та відповіді на семінарських (практичних) заняттях;

б) виконання індивідуальних завдань;

в) виконання модульних контрольних робіт

г) виконання завдань для самостійної роботи.

         Під час контролю виконання завдань та відповіді на семінарських (практичних) заняттях оцінюванню підлягають: а) рівень знань, продемонстрованих у відповідях і виступах на семінарських (практичних) заняттях; б) рівень умінь та навичок, продемонстрованих під час контрольних робіт на розв’язання розрахункових завдань. Оцінювання здійснюється за такими критеріями:

 

Шкала оцінювання видів робіт поточного контролю знань студентів

 

Ці бали – реально зароблені оцінки під час проведення семінарських занять викладач переносить у свій журнал, в журнал обліку роботи академічної групи та в систему електронного обліку поточної успішності студентів.

Кількість балів, отриманих студентом на кожному семінарському (практичному) занятті, підсумовуються і включається в загальну суму балів поточної успішності.

            У разі відсутності студента на семінарських заняттях з об’єктивних причин, він має право за дозволом декана виконати завдання, передбачені планом семінарських занять, і одержати відповідні оцінки. Відпрацювання пропущених занять має відбутися до останнього семінарського (практичного) заняття під індивідуально-консультативної роботи викладача.

 

Одним із індивідуальних завдань є написання есе, по правильність написання якого можна ознайомитися в «Методичних рекомендацій щодо оформлення результатів науково-дослідних робіт», що розроблені викладачами кафедри макроекономіки та державного управління. Окремими видами індивідуальних завдань з науки «Макроекономічного аналізу» є реферат, переклад літературних джерел іншомовного походження за заданою проблематикою і реферування літературних джерел за заданою проблематикою. Тематика індивідуальних завдань визначається викладачем і погоджується зі студентом під час першого семінарського заняття.

Загальні вимоги. Роботу друкують за допомогою персонального комп'ютера на одній стороні аркуша білого паперу формату А4 (210*297 мм). Текст необхідно друкувати, залишаючи береги таких розмірів: верхній, нижній - 20 мм, лівий -25 мм, правий - 10 мм. Для кожного із видів робіт існує рекомендований обсяг з використанням шрифтів текстового редактора Times New Roman розміру 14 з полуторним міжрядковим інтервалом. Абзац — 1,25 мм, вирівнювання тексту — по ширині.

Особливості написання реферату

Реферат має бути правиль­но оформлений згідно «Методичних рекомендацій щодо оформлення результатів науково-дослідних робіт», що розроблені викладачами кафедри макроекономіки та державного управління.

Реферування (від лат. refero — доношу, повідомляю, переказую) припускає, головним чином, виклад чужих думок, висновків, зроблених іншими вченими, але не забороняється висловлювати і власну точку зору з проблеми, що досліджується хоча б у гіпотетичній формі як припущення, що може бути доведене і аргументоване згодом.

Обсяг реферату в цілому з усіма структурними елементами – до 15 сторінок.

Особливості написання есе

Есе має бути правиль­но оформлений згідно «Методичних рекомендацій щодо оформлення результатів науково-дослідних робіт», що розроблені викладачами кафедри макроекономіки та державного управління.

Есе (з франц. essai - спроба) – невеликий за обсягом прозовий твір, що має довільну композицію і висловлює індивідуальні думки та враження з конкретного приводу чи питання і не претендує на вичерпне і визначальне трактування теми.

Для того аби есе мало вигляд повноцінного, завершеного твору, необхідно щоб в ньому містилося ряд елементів:

• чітко викладена суть проблеми та її аналіз з використанням аналітичного інструментарію;
• аналіз статистичних даних та підбір цікавих прикладів з досліджуваної проблеми;
• аргументація – міркування, що використовує факти, щирі судження, наукові дані і переконує в істинності того, про що йде мова;
• чітко сформульовані висновки, які ґрунтуються переважно на власних переконаннях та поглядах (самооцінка).

Незважаючи на незначний обсяг та творчу спрямованість есе має відповідати стандартній структурі, а саме:

• титульна сторінка;
• вступ;
• основна частина, яка за бажанням може бути поділена на невеликі підпункти;
• висновки;
• список використаних джерел.

У вступі необхідно сформулювати головну тезу (коротко сформульовані основні положення). Надалі вона має узагальнюватися і знайти своє відображення у висновках.  На початку роботи прийнято давати коротке та чітке визначення основних понять. Це дозволить означити наукову концепцію, з позицій якої автор виступає.

Основна частина містить у собі аргументи в захист сформульованої головної тези. Аргументи необхідно чітко означити. На обґрунтування кожної з тез доцільно наводити 2-3 аргументи. Бажано, через всі сутнісні блоки провести головну думку есе. Аргументи мають включати в себе короткі, яскраві практичні приклади, висновки аналізу статистичної інформації. Обов’язковими є посилання на першоджерела.

У висновках необхідно коротко перелічити тези сутнісного блоку, здійснити висновки. Не бажані повтори формулювань. Разом з тим, автор має бути впевнений, що вони (тези) були достатньо обґрунтовані в роботі.

Обсяг есе в цілому з усіма структурними елементами – до 15 сторінок.

Особливості аналітичного (критичного) огляду наукових публікацій за заданою тематикою.

Аналітичний (критичний) огляд літературних джерел передбачає висвітлення студентом: змісту піднятих у статтях проблем; основних положень і тенденцій наукових досліджень; запропоновані автором статті шляхи розв’язання піднятих проблем (переваги та недоліки запропонованих авторами шляхів вирішення проблемних питань, що досліджуються у публікаціях),  а також надання своєї оцінки можливості та доцільності вирішення основної проблеми запропонованими у літературі способами. Для виконання такого завдання необхідно обрати 5 статей, що стосуються однієї проблеми, які опубліковані протягом трьох останніх років у наукових економічних журналах. При цьому використання ненаукових, публіцистичних матеріалів не допускається. Для оцінки такої роботи студент повинен подати викладачеві безпосередньо критичний огляд джерел та їх ксерокопії.

Метою критичного огляду наукових публікацій є аналіз і оцінка підходів науковців до розгляду і вирішення певної проблеми за темою дослідження. Обсяг дослідження(не включаючи титульну сторінку та ксерокопії публікацій)  не повинен перевищувати 5 сторінок.

Переклад літературних джерел іншомовного походження за заданою проблематикою.

Цей вид завдання передбачає переклад студентом публікації з макроекономічної проблеми українською мовою. Для вірної та точної передачі ідей треба не тільки знати у мові перекладу вірні слова, але й придати їм відповідну гармонічну форму. Для виконання цього завдання потрібно обрати одну статтю, що стосується певної макроекономічної проблеми, що опублікована протягом трьох останніх років. Крім того, це може бути частина певної доповіді, звіту і т.п.

Зразок титульної сторінки

 

Максимальна кількість балів за виконання і презентацію індивідуального завдання – 5. Оцінювання здійснюється за такими критеріями:

 

Критеріями оцінювання індивідуальних завдань є:

• Оформлення згідно вимог;
• Наявність усіх структурних елементів;
• Останні статистичні дані;
• Якісні і обґрунтовані висновки

 

За поточну успішність студент денної форми навчання може отримати максимум 50 балів, за іспит – 50 балів.

Оцінювання знань студентів викладачами здійснюється експертними методами. При оцінюванні усіх видів діяльності студентів застосовуються такі критерії:

 

 

 

Навчальний матеріал науки «Макроекономічний аналіз» поділяється на два модулі. Під час виконання модульних контрольних робіт оцінюванню підлягають теоретичні знання та практичні навички, яких набув студент після опанування тем певного модулю. Максимальна кількість балів за виконання кожної модульної контрольної роботи – 5. За результатами двох модульних контрольних робіт студент максимально може отримати 10 балів.

Модульні завдання складені у формі теоретичних та практичних завдань. На денній формі навчання модульні завдання виконуються студентами в аудиторії під час семінарських (практичних) занять та оцінюється в діапазоні від 0 до 5 балів за такими критеріями:

 

 

 

         Метою іспиту є встановлення фактичної відповідності і оцінка рівня знань студентів вимогам програми дисципліни.

         Завданням іспиту є перевірка розуміння студентом програмного матеріалу в цілому, логіки та взаємозв’язків між окремими розділами, здатності творчого використання накопичених знань, уміння сформувати своє ставлення до певної проблеми навчальної дисципліни.

1. Іспит проводиться потоком в письмовій формі за розкладом, який доводиться до студентів за місяць до початку екзаменаційної сесії. Тривалість іспиту – три академічних години.
2. Іспит проводиться комісією. До складу комісії входять лектор потоку, викладачі, які проводять семінарські заняття, а також інші викладачі кафедри макроекономіки та державного управління. Склад комісії затверджується кафедрою.
3. Кожен студент отримує окремий екзаменаційний білет, завдання з якого він переписує в бланк письмової роботи і дає на них відповіді.
4. Після закінчення іспиту роботи здаються комісії, яка їх перевіряє та оцінює.
5. Місце і час оголошення результатів екзамену доводяться до студентів на початку іспиту. Результати іспиту та загальна підсумкова оцінка доводяться до студентів лектором потоку.
6. Усі суперечливі питання щодо підсумкових результатів іспиту розглядаються і вирішуються комісією.

 

 

Екзаменаційний білет з дисципліни містить 5 завдань, в тому числі: два теоретичних, три розрахункових завдання.

На іспит виносяться вузлові, комплексні і проблемні питання дисципліни, що потребують творчої відповіді та уміння синтезувати отримані знання і застосовувати їх при вирішення практичних задач.

 

Кожне завдання екзаменаційного білету оцінюється за шкалою від 0 до 10 залежно від рівня знань.

Шкала оцінювання екзаменаційних завдань:

 

 

Загальна оцінка за іспит може бути знижена до 10 балів за таких умов:

• Ø якщо екзаменаційна письмова робота написана неохайно або нерозбірливим почерком;
• Ø якщо під час проведення іспиту студент порушував дисципліну.

Результати екзамену оцінюються в діапазоні від 0 до 50 балів включно.

У разі, якщо відповіді студента оцінено менш ніж у 30 балів, він отримує незадовільну оцінку за результатами екзамену, а набрані за екзамен бали не враховуються у загальній підсумковій оцінці.

 

Загальна підсумкова оцінка з науки складається з суми балів за поточну успішність та за виконання екзаменаційних завдань (за умови, що на іспиті студент набрав не менше 30 балів).

Якщо на екзамені студент набрав менше 30 балів, тобто отримав незадовільну оцінку, загальна підсумкова оцінка включає лише оцінку за поточну успішність.

До відомості обліку поточної та підсумкової успішності записується сумарна оцінка в балах за результатами поточної успішності та іспиту.

Переведення даних 100-бальної шкали оцінювання в 4-бальну та шкалу за системою ECTS здійснюється в такому порядку:

 

 

 

         Система ліквідації академічної заборгованості з науки «Макроекономічний аналіз» має такий зміст.

Студенти, які набрали за результатами поточної та підсумкової успішності від 21 до 59 балів, після належної підготовки мають право повторно скласти іспит.

Студенти, які набрали за результатами поточної та підсумкової успішності від 0 до 20 балів, зобов’язані пройти повторний курс вивчення дисципліни перед повторним складанням іспиту.

 

6.2.  Приклади типових завдань, що виносяться на іспит

1. Якою має бути величина податкових надходжень трьох періодів для того, щоб забезпечувалося балансування державного бюджету за таких умов. Початковий державний борг склав 50 одиниць. Державні видатки у першому періоді становили 100 і у наступних періодах збільшувалися на 10%. Реальна відсоткова ставка дорівнює 10%.

2. Розглянемо закриту економіку, в якій C = 0,8(1 - t)Y + 10, I = 20, G = 50. А) Якщо бюджет збалансований, то яка величина рівноважного ВВП та податкова ставка? Б) Уряд вважає, що велична потенційного ВВП =180. Яку політику має проводити уряд, щоб цього досягнути. Поясніть це враховуючи 1) підтримку незмінної податкової ставки; та/або 2) підтримку збалансованого бюджету.

3. Економіка описана такими даними: реальна ставка відсотка дорівнює 3%, темп росту реального ВВП дорівнює 7%, співвідношення борг/ВВП складає 50%, а первинний дефіцит державного бюджету складає 5% від ВВП. Розрахуйте, чи буде співвідношення борг/ВВП зростати або знижуватися

 

 

6.3. Зразок екзаменаційного білета

 

1. Макроекономічний зміст монетарного програмування
2. Аналіз грошової мультиплікації
3. Розрахувати показник торговельного балансу України за наступних умов (млн.грн): зміна золотовалютних резервів складає  28 млрд.грн, баланс поточних зовнішніх трансфертів = 8 млрд.грн, баланс факторних доходів = -10 млрд.грн, баланс капітального рахунку = -29 млрд.грн, а валовий внутрішній продукт  = 104 млрд.грн.
   1. Зробіть на основі необхідних розрахунків висновки про рівень зовнішньої економічної безпеки країни та основні проблеми, з якими вона стикається у зовнішньому секторі. Зовнішній борг = 160, річні витрати з обслуговування боргу, або короткостроковий зовнішній борг = 35. ВВП = 470, експорт товарів і послуг = 80
   2. За наведеними даними розрахувати наступні показники: коефіцієнт готівки, швидкість обігу грошей, рівень монетизації та доларизації та зробити відповідні висновки щодо їх відповідності нормативним показникам.

РІК	М3, млрд.грн	ВВП	Обсяг депозитів в іноземній валюті, млрд. грн.	М2, млрд.грн.	М0, млрд. грн
2010	515,73	948,04	157,949	512,53	154,75
2011	487,3	914,06	154,372	541,76	157,025
2012	597,87	1082,55	174,137	570,87	182,99

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

7. Список рекомендованої літератури (основна та додаткова)

 

Основна література

1. Базилевич В.Д. Макроекономіка: Підручник / В.Д.Базилевич, К.С.Базилевич, Л.О.Баластрик. – 2-ге вид., випр. – К.: Знання, 2005. –  784 с
2. Макроекономічний аналіз національної економіки : навч. посіб. / І. Ф.Радіонова, В. І. Усик. — К. : КНЕУ, 2015. — 302, [2] с.
3. Манків, Грегорі Н. Макроекономіка /Пер.з англ.; наук. ред.пер. С.Панчишина. – К.: Основи, 2000. – 588 с. 
4. Моторин Р.М., Моторина Т.М. Система національних рахунків: навч посібник / Р.М.Моторин, Т.М.Моторина. - К.: КНЕУ, 2001. – 336с.
5. Радіонова І. Макроекономіка (теорія та політика) / І. Радіонова. − К.: Таксон, 2004. − 346 с.
6. Радіонова І. Ф. Макроекономіка - 2 : навч. посіб. / І. Ф. Радіонова, Т. В. Бурлай, Є. В. Алімпієв ; ДВНЗ Київ. нац. екон. ун-т ім. В. Гетьмана. - К. : КНЕУ, 2009. - 423 с.
7. Савченко А.Г. Макроекономіка / А.Г. Савченко. - К.: КНЕУ, 2005.  − 441 с.

 

Додаткова література

1. Бобух І.М. Пропорції та перспективи формування національного багатства України: монографія / Ірина Миколаївна Бобух; НАН України; Ін-т екон.та прогнув.- К., 2010.- 372 с. 
2. Рахунки інституційних секторів економіки [Електронний ресурс] / Публікація документів Державної Служби Статистики України - Режим доступу: http://ukrstat.org/uk
3. Статистичні бюлетні НБУ [Електронний ресурс] / Матеріали офіційного сайту НБУ  - Режим доступу: http://www.bank.gov.ua
4. Солонінко К.С Міжнародна економіка: навчальний посібник/ К.С. Солонінко, А.С. Філіпенко. – К.:Кондор,2008.- 244 с.