|
|
Главная \ Методичні вказівки \ Макроекономіка
Макроекономіка« Назад
Макроекономіка 16.05.2015 04:15
Міністерство Освіти і науки, молоді та спорту України полтавський національний технічний університет ім. юрія кондратюка Кафедра економічної теорії та регіональної економіки
методичні рекомендації до виконаннякУРСОВої роботи з дисципліни«МАКРОЕКОНОМІКА»
Полтава 2011
Методичні рекомендації до виконання курсової роботи з дисципліни «Макроекономіка» для студентів освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавр галузі знань 0305 Економіка та підприємництво денної та заочної форми навчання. – Полтава: ПолтНТУ, 2011.– 23 с.
Укладачі: Р. В. Шинкаренко, кандидат економічних наук, доцент,Н. М. Жовнір, кандидат економічних наук, доцент
Відповідальний за випуск: завідувач кафедри економічної теорії та регіональної економіки В. П. Дубіщев, доктор економічних наук, професор
Рецензенти: Л. І. Яковенко, д.е.н.., професор
Затверджено Вченою радою університету Протокол № 7 від 30.11.2011
Коректор М.М. Рокитна
77.25.17.1 1
ВСТУП Дисципліна „Макроекономіка” є нормативної дисципліною підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня „бакалавр” за галуззю знань „Економіка і підприємництво” програмою професійного спрямування. Навчальними планами підготовки фахівців з фінансів передбачено виконання курсової роботи з дисципліни “Макроекономіка”, як найефективнішої форми самостійної роботи студентів. Метою курсової роботи є: – закріплення, поглиблення і розширення теоретичних знань здобутих у процесі вивчення дисципліни; – набуття практичних навичок творчої роботи із законодавчими, нормативними актами, науковими публікаціями, що характеризують макроекономічні процеси на різних рівнях господарювання:; – розвиток практичних навичок у процесі аналізу та узагальненні цифрового матеріалу, застосування сучасних методів дослідження з використанням таблиць, графіків, діаграм; – удосконалення навичок критичної оцінки стану управління окремими аспектами господарської діяльності на макрорівнях, розробці на цій основі обґрунтованих рекомендацій і пропозицій.
1. ВИБІР ТЕМИ ТА СКЛАДАННЯ ПЛАНУ КУРСОВОЇ РОБОТИКожен студент, відповідно до тематики курсових робіт, самостійно обирає тему курсової роботи з дисципліни “Макроекономіка”. Студент має право запропонувати тему курсової роботи, яка не зазначена в тематиці курсових робіт даної методичної розробки, в такому разі студент подає на кафедру заяву, в якій вказує назву та обґрунтування вибору бажаної теми курсової роботи, або статистичні дані, на основі яких проводиться дослідження. Закріплення теми курсової роботи для студентів освітньо-кваліфікаційного рівня “бакалавр” денної форми навчання здійснюється за загальним списком, при цьому не допускається повторення тем в одній академічній групі. Студенти освітньо-кваліфікаційного рівня “бакалавр”, які навчаються без відриву від виробництва, варіант курсової роботи обирають за специфікою своєї професійної діяльності, галузевими особливостями господарюючого суб’єкта. Затвердження тем курсових робіт здійснюється деканом факультету, а строк виконання – відповідно до графіку навчального процесу денної та заочної форм навчання . Важливим етапом підготовки курсової роботи є складання плану її виконання. План курсової роботи з дисципліни «Макроекономіка» обов’язково повинен бути складним. План наукового дослідження повинен розкривати його зміст, вказувати на напрямок пошуку вирішення поставлених завдань. Підготовка до складання плану курсової роботи розпочинається в процесі ознайомлення з нормативними та законодавчими документами, літературними джерелами за темою дослідження. Вдало складений план курсової роботи сприятиме правильному та цілеспрямованому вивченню літератури, зорієнтує студента при зборі і обробці практичного матеріалу, а також якісному написанню тексту роботи. План курсової роботи складається, як правило, з вступу, трьох розділів, висновків. В даній методичній розробці наведені зразки планів деяких тем курсових робіт. Керівництво підготовкою і написанням курсової роботи здійснюється викладачами кафедри економічної теорії та регіональної економіки. Керівник затверджує план курсової роботи, надає методичну допомогу студенту, консультує з питань опрацювання літературних джерел, збору і обробки матеріалу, оформлення роботи, здійснює систематичний контроль за ходом виконання курсової роботи. Якщо в процесі виконання курсової роботи виникає необхідність внесення змін і уточнень в план роботи, то вони узгоджуються з керівником. Зразки оформлення титульної сторінки, плану, змісту курсової роботи наведено в додатках А, Б, В.
2. ЗАПОВНЕННЯ ТА ЗАТВЕРДЖЕННЯ ІНДИВІДУАЛЬНОГО ЗАВДАННЯ НА КУРСОВУ РОБОТУ Індивідуальне завдання на виконання курсової роботи за затвердженою кафедрою економічної теорії та регіональної економіки за визначеною формою укладається студентом, після чого затверджується керівником. У ньому вказуються об’єкт і предмет дослідження, мета і завдання курсової роботи, формулюються назви розділів, які визначають план курсової роботи.
ПОРАДИ ЩОДО ЗАПОВНЕННЯ ЗАВДАННЯ ДО ВИКОНАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ
Об’єктом дослідження є визначена частина дійсності – це процес або явище, що зумовлює проблемну ситуацію, яку обрано для вивчення. Об’єкт – це те, що досліджується і вказує на вивчення чого саме спрямована увага дослідника, він завжди вказаний вже в самій назві теми. Чітке виокремлення об’єкта дослідження дозволяє сконцентрувати увагу саме на ньому і не переключатись на більш широке коло питань і проблем поза межами об’єкта. Предмет дослідження – це соціально-економічні закономірності функціонування та розвитку об’єкта, різноманітні його якості, властивості тощо. Наприклад, у темі «Фінансова політика як складова макроекономічної політики держави»: – об’єкт дослідження (те, на вивчення чого воно спрямоване) – це фінансова політика; – предмет дослідження (які конкретно позиції підлягають вивченню в межах об’єкта) – це заходи, які виробляє уряд щодо фінансової політики як складової економічної політики держави. Мета курсової роботи як наукового дослідження може полягати у визначенні напрямів подальшого розвитку чи шляхів вдосконалення об’єкта дослідження, його впливу на соціально-економічний розвиток тощо. Для того, щоб досягти визначену мету, потрібно вирішити низку дослідницьких завдань, які зазначаються в індивідуальному завданні курсової роботи. Завдання встановлюють, які саме питання потрібно розкрити у відповідному розділі. Ключові завдання дослідження наступні: – визначити сутність об’єкта дослідження, у тому числі розкрити підходи різних авторів та наукових шкіл, – охарактеризувати функції досліджуваного об’єкта, – розглянути класифікації, – розкрити основи організації управління об’єктом дослідження, – провести аналіз показників складу і структури, – виявити тенденції розвитку об’єкта дослідження, – встановити причини виявлених тенденцій, явищ, процесів, – дати якісну оцінку виявлених тенденцій, явищ, процесів, – охарактеризувати ключові сучасні проблеми, пов’язані з розвитком і функціонуванням об’єкта дослідження, – обґрунтувати шляхи вирішення виявлених проблем, – розкрити можливі напрями подальшого розвитку об’єкта дослідження. Заповнюючи завдання, замість слів «об’єкт дослідження» потрібно вписувати конкретний об’єкт відповідно до теми курсової роботи. У кінці індивідуального завдання студент ставить особистий підпис.
ПОРЯДОК ЗАТВЕРДЖЕННЯ ЗАВДАННЯ ДО ВИКОНАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ
1. Для студентів денної форми навчання. Староста групи координує дотримання правила: одну тему може виконувати лише один студент у групі. Після вибору теми курсової роботи, студент має роздрукувати на аркуші формату А4 форму індивідуального завдання (див. додаток Г), вписати в нього своє прізвище, номер групи, номер і назву теми курсової роботи, сформулювати об’єкт, предмет і завдання дослідження. Староста групи збирає індивідуальні завдання і здає їх науковому керівнику на затвердження. Індивідуальне завдання видається науковим керівником особисто студенту на консультації у встановлені терміни. У цей же день студент повинен здати науковому керівнику ксерокопію затвердженого індивідуального завдання; 2. Для студентів заочної форми навчання. Староста групи координує дотримання правила: одну тему може виконувати лише один студент у групі. Під час установчої сесії кожен студент після обрання теми курсової роботи роздруковує на аркуші формату А4 індивідуальне завдання, вписує в нього своє прізвище, номер групи, номер і назву теми курсової роботи, формулює об’єкт і предмет дослідження, а також назви розділів і завдання курсової роботи. Староста групи збирає індивідуальні завдання студентів своєї групи і здає лектору дисципліни «Макроекономіка». Кафедра призначає наукового керівника, який затверджує індивідуальні завдання, і повертає їх старості групи. Термін затвердження – 10 робочих днів. При цьому, якщо студент заочної форми навчання з поважної причини не затвердив своєчасно індивідуальне завдання, він вирішує усі питання з призначеним науковим керівником відповідно до графіку його консультацій.
3. ПІДГОТОВКА ДО ВИКОНАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ Підготовка до виконання курсової роботи за обраною темою включає підбір навчальної та наукової літератури, нормативно-правових актів, довідкових матеріалів, звітних даних. Пошук необхідного матеріалу студент здійснює за допомогою картотеки, предметно-тематичного каталогу бібліотеки університету, місцевих бібліотек. В ході роботи з літературними джерелами, важливо здійснювати цілеспрямований пошук матеріалу за темою дослідження, систематизувати відібрану інформацію у відповідності до питань плану курсової роботи. Якщо студент наводить приклади, цитати необхідно робити посилання на відповідне джерело інформації. Для розкриття теми курсової роботи на достатньо високому рівні студент має опрацювати широке коло джерел: – навчальної літератури, – наукових досліджень, опублікованих в монографіях, статтях у наукових періодичних виданнях, збірниках тез доповідей тощо, – нормативно-правових актів, – статистичних і звітних матеріалів, які широко представлені в статистичних збірниках, на офіційних сайтах органів державного управління тощо. Якщо студент опрацював незначне коло інформаційних джерел за темою курсової роботи, не використав джерела хоча б однієї з чотирьох вищезазначених груп або поверхово та неякісно їх опрацював, це не дозволить розкрити тему на належному рівні і може стати причиною негативної оцінки виконаного дослідження.
4. ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ 4.1. СТРУКТУРА ТА ОБСЯГИ КУРСОВОЇ РОБОТИ Курсова робота повинна бути оформлена як науково-дослідна робота відповідно до Державного стандарту України ДСТУ 3008-95. Повний варіант курсової роботи в надрукованому вигляді має наступну структуру: – Титульна сторінка; – Завдання до виконання курсової роботи, затверджене науковим керівником; – Зміст; – Вступ; – Розділ 1; – Розділ 2; – Розділ 3; – Висновки; – Список використаних джерел; – Додатки. Обсяг текстової частини роботи (від вступу – до висновків включно, без урахування списку літератури) має бути в межах 30-40 сторінки стандартного формату А4 (210 х 297 мм), при цьому:
На початку роботи подається її зміст. У змісті (плані) послідовно записують найменування питання плану (ліворуч), а праворуч визначають номер сторінки, з якої воно починається. Кожен розділ слід виносити у заголовок і починати з нової сторінки.
4.2. ВИМОГИ ДО ДРУКУ Враховуючи забезпеченість студентів університету комп’ютерною технікою, дана наукова розробка повинна бути оформлена комп’ютерним набором на аркушах формату А4 (210х297 мм) у текстовому редакторі Microsoft Word Windows 6,0-7,0 нежирним шрифтом Times New Roman Cyr через півтора інтервали 14 шрифтом, з дотриманням таких розмірів поля: ліве – 20 мм, праве – 10 мм, верхнє – 20 мм, нижнє – 20 мм. Не допускається виділення поля рамками, вензелями, тощо. Номери сторінок проставляються у верхньому правому кутку. Титульний аркуш вважається першою сторінкою і номер на ньому не ставиться. Індивідуальне завдання не входить до нумерації сторінок. При роздрукуванні текст друкується тільки на одній стороні аркуша А4.
4.3. ОФОРМЛЕННЯ ДОПОМІЖНИХ МАТЕРІАЛІВ І ЦИТАТ Таблиці і рисунки є обов’язковою складовою курсової роботи. За своїм призначенням вони покликані в наочній формі представляти лаконічні висновки зі змісту текстової частини розділів курсової роботи, а також результати аналізу фактичних даних.
ОФОРМЛЕННЯ ТАБЛИЦЬ Таблиці нумерують у межах розділу. У правому верхньому куті сторінки пишуть слово «Таблиця _._» (номер розділу, номер таблиці в розділі). Кожна таблиця повинна мати назву, яку розміщують над нею симетрично до тексту. Наприклад: Таблиця 2.3 Назва таблиці
Кожна таблиця повинна, як правило, розміщуватися на одній сторінці. У разі перенесення таблиці на іншу сторінку над подальшими частинами пишуть «Продовження (або закінчення) табл. _._». У таблиці слід обов’язково зазначати одиницю виміру (відповідно до стандартів); числові величини повинні мати однакову кількість десяткових знаків. Заголовки граф слід починати з великих літер, підзаголовки – з малих (якщо вони складають одне речення із заголовком) і з великих (якщо вони самостійні). Висота рядків – не менше 8 мм. Бажано, щоб заголовок кожної таблиці був коротким. Слід уникати повторів тематичного заголовка у заголовках граф, чітко зазначати одиниці виміру показників. Лаконічності потребують назви боковика. Слова, що повторюються, слід виносити до узагальнюючих заголовків, об’єднувальних рубрик. При значній кількості граф таблицю можна поділити на частини і розмістити одну частину під іншою в межах однієї сторінки. Якщо рядки або графи таблиці виходять за формат сторінки, то в першому випадку в кожній частині таблиці повторюють її шапку, а в другому – боковик. Числа в таблиці розміщують таким чином, щоб класи чисел по всій графі знаходились суворо один під одним. Точність розрахунків в одній графі повинна мати однакове число десяткових знаків. В таблиці не допускається наявності пустих клітинок, тому, заповнюючи таблицю використовують такі умовні позначки: … - дані відсутні; – - явище не мало місця; х - показник не має сенсу; 0,0 - явище мало місце, але дані про його рівень менші прийнятої у таблиці точності. Таблиця вважається завершеною при наявності в ній підсумків. Підсумки окремих груп сукупності позначають словом “Разом”, сукупності в цілому – “Всього”. На всі таблиці мають бути посилання в тексті, при цьому слово «таблиця» пишуть скорочено, наприклад: «… у табл. 2.3». У повторних посиланнях на таблиці та ілюстрації скорочено пишуть слово «дивись». Наприклад: «див. табл. 3.3».
ОФОРМЛЕННЯ СТРУКТУРНО-ЛОГІЧНИХ СХЕМ, ДІАГРАМ, ГРАФІКІВ Ілюстрації слід наводити безпосередньо після тексту, де вони згадані вперше, або на наступній сторінці. Ілюстрації, розміщені на окремих сторінках роботи, включають до загальної нумерації сторінок. Ілюстрацію, розміри якої більше формату А4, рекомендується розміщати у додатках. Ілюстрації позначають словом «Рис.» і нумерують послідовно в межах розділу, за винятком ілюстрацій, поданих у додатках. Номер ілюстрації складається з номера розділу та порядкового номера ілюстрації через крапку. За потреби, ілюстрації доповнюють або поясненнями, або коментарем. Номер, назва ілюстрації та пояснювальні підписи розміщують по центру. Наприклад, другий рисунок першого розділу:
Рис. 1.2. Назва рисунку
Виділення окремих сегментів або ліній на графіку здійснюється різною штриховою, різними типами зображень ліній, але одним кольором, тим, що і основний текст. ОФОРМЛЕННЯ ФОРМУЛ Формули нумеруються у межах розділу. Номер формули складається з номера розділу та порядкового номера формули, розмежованих крапкою. Номер формули слід взяти у дужки і розмістити на правому полі на рівні нижнього ряду формули, до якої він відноситься. Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів формули наводять під нею в тій послідовності, в якій вони подані у формулі. Значення кожного символу і числового коефіцієнта записують з нового рядка. Перший рядок пояснення починається зі слова «де» без двокрапки. Наприклад:
Р = ×100 , (1.2) де Р – рентабельність продажу, – прибуток до оподаткування, – виручка від реалізації.
Символи, що використовуються у формулах, мають бути єдиними для одних і тих самих показників по всій роботі і позначатись однаковими літерами.
ОФОРМЛЕННЯ ЦИТАТ Цитати у роботі, які наведені дослівно, беруться в лапки. Після закінчення цитати або цифрової інформації у квадратних дужках зазначається порядковий номер джерела, який міститься у списку використаної літератури; далі через кому сторінка, звідки взята цитата чи цифра. Наприклад, посилання [5, с.10] означає, що цитату взято з джерела, зазначеного у списку літератури під номером 5 на сторінці 10. При цитуванні текстів з газет, поточної та річної звітності підприємства або організації, невеликих за обсягом нормативних документів вказувати сторінки не обов’язково. Наприклад: [23].
4.4. ОФОРМЛЕННЯ СПИСКУ ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ До списку використаних джерел дозволяється включати лише ті, які безпосередньо стосуються теми курсової роботи. Список використаної літератури оформляють у такій послідовності: – закони України, – укази Президента, – постанови і декрети уряду України, – інструктивні матеріали (у хронологічному порядку), – спеціальна економічна література (підручники, навчальні посібники, монографії) і публікації в періодичних виданнях в алфавітному порядку із зазначенням прізвища та ініціалів автора, – статистичні та інші збірники, – матеріали, які були зібрані на підприємствах і в організаціях та використані при написанні роботи, – інтернет-ресурси. Всі джерела, включені до списку використаної літератури, нумеруються послідовно. Список літератури за всією курсовою роботою повинен складати не менше 20 джерел (включаючи законодавчу та нормативну базу). Представлене до захисту наукове дослідження має повністю виключати плагіат у будь-якій його формі. Під плагіатом у сфері науки розуміють свідоме присвоєння авторства чужого наукового твору, використання його повністю або частково під своїм прізвищем без посилання на джерело запозичення. Використані джерела слід записувати з усіма необхідними реквізитами (див. дод. Д).
5. ОСОБЛИВОСТІ РОЗКРИТТЯ ОКРЕМИХ РОЗДІЛІВ КУРСОВОЇ РОБОТИ (ЗМІСТ, ЗАВДАННЯ, ДОДАТКИ) До змісту роботи пред’являються такі вимоги: – зміст роботи треба викладати відповідно до плану, стисло, лаконічно, не допускаючи повторень та непотрібних відступів від теми; – науковий стиль написання тексту, потрібно уникати емоційних оцінок і висловів; – логіка і послідовність викладення матеріалу; – виділення в тексті окремих логічних абзаців, недопустимо, щоб кожне речення починалося з нового абзацу; – завершеність кожної думки; – усі таблиці, рисунки, цитати повинні супроводжуватися посиланнями на використані джерела. У курсовій роботі студент повинен глибоко і всебічно розкрити зміст обраної теми, показати розуміння конкретних форм організації фінансів у різних сферах суспільної діяльності. Особливу увагу слід приділити дискусійним питанням теорії і практики фінансових відносин. Якщо в економічній літературі відсутня єдина точка зору з питань, які досліджуються, слід навести думки кількох авторів, дати їх критичну оцінку та висловити свої міркування з даного приводу. Курсова робота повинна включати три розділи. Зміст і структура яких має мітити наступну інформацію: Розділ 1 присвячується розкриттю сутності об’єкта дослідження, характеристиці основ організації управління ним. Він виконується переважно на основі реферування навчальної та наукової літератури, а також з урахуванням положень чинного законодавства Розділ 1 може мати наступні назви: - «Теоретичні основи об’єкта дослідження» - «Сутність об’єкта дослідження та організація управління об’єктом дослідження» - «Загальна характеристика сутності та організації об’єкта дослідження» В назві розділу замість слів «об’єкт дослідження» потрібно вписувати конкретний об’єкт відповідно до теми курсової роботи. Студент самостійно виділяє окремі підпункти в межах розділу. У розділі 1 потрібно вирішити наступні основні завдання: – визначити сутність об’єкта дослідження, у тому числі розкрити підходи різних авторів та наукових шкіл, – охарактеризувати функції досліджуваного об’єкта, – розглянути класифікації, – розкрити основи організації управління об’єктом дослідження (принципи організації, інструменти впливу, державні органи та інші управлінські структури, їх основні функції щодо об’єкта дослідження) Викладаючи текст, студент має проявити вміння систематизувати першоджерела, проводити порівняння, узагальнення, лаконічно та логічно викладати результати своїх досліджень, продемонструвати фінансову грамотність (володіння термінологією, правильне її розуміння). До розділу мають увійти наступні таблиці і рисунки, які узагальнюють викладений в розділі матеріал. 1. Таблиця, яка містить словник ключових понять і термінів, які розкривають об’єкт дослідження, за такою формою:
Таблиця _._ Ключові поняття і терміни
Не допускається включення до словника понять і термінів, які не розкривають об’єкт дослідження. Це є свідченням нерозуміння студентом суті досліджуваної теми і підставою для зниження балів при оцінюванні курсової роботи. 2. Схематичне зображення функцій, які розкривають сутність об’єкта дослідження. 3. Класифікації, які характеризують об’єкт дослідження (у вигляді таблиць чи рисунків). Наприклад:
Рис. _._.Назва рисунку
4. Основні дискусійні питання щодо характеристики сутності та функцій об’єкта дослідження, наприклад, у такій формі:
Рис. _._. Назва рисунку 5. Інші таблиці та рисунки Розділ 2 присвячується аналізу сучасного стану об’єкта дослідження та фінансової практики. Він виконується на основі вивчення статистичних та звітних даних, публікацій в періодичних виданнях, даних, оприлюднених на офіційних сайтах органів державного управління, міжнародних організацій, в аналітичних оглядах тощо. Розділ 2 може мати наступні назви: – «Дослідження сучасного стану об’єкта дослідження», – «Аналіз об’єкта дослідження». В назві розділу замість слів «об’єкт дослідження» потрібно вписувати конкретний об’єкт відповідно до теми курсової роботи. Студент самостійно виділяє окремі підпункти в межах розділу. У розділі 2 потрібно вирішити наступні основні завдання: - провести аналіз показників складу і структури, - виявити тенденції розвитку об’єкта дослідження, - встановити причини виявлених тенденцій, явищ, процесів, - дати якісну оцінку виявлених тенденцій, явищ, процесів. Тенденції розвитку мають бути проаналізовані за допомогою розрахованих студентом показників динаміки. Якісна оцінка тенденцій, явищ, процесів передбачає обґрунтування того, чи є вони позитивними (негативними), як вони можуть позначатися на сталому розвитку суспільства тощо. Аналіз має охоплювати не менше 3-х останніх років і проводитися у розрізі усього досліджуваного періоду. Про низьку якість розділу 2 свідчать такі факти: – аналіз не виходить за рамки простого порівняння показників одного року з іншим (що говорить про нездатність виявити тенденцію розвитку чи обґрунтувати факт відсутності чіткого її напряму), – виклад матеріалу в стилі звіту (констатація фактів без встановлення причин та аргументованих якісних оцінок), – причини тих чи інших явищ або процесів є неконкретними, зводяться до «недосконалого законодавства» чи невідповідності «досвіду інших країн, світовому досвіду, міжнародним стандартам». – Для того, щоб розділ 2 був виконаний на високому рівні, доцільно на початку роботи над ним детально продумати, які саме показники характеризують об’єкт дослідження. Статистичні дані мають бути опрацьовані й упорядковані таким чином, щоб у найкращий спосіб вирішити кожне з поставлених дослідницьких завдань. «Набір» неопрацьованих особисто студентом статистичних таблиць, які не вирішують конкретних завдань курсової роботи, виступаючи просто джерелом інформації, свідчить про відсутність або низьку якість аналізу. Враховуючи нестабільність і значну плинність законодавства України, варто перевіряти чинність нормативних актів та іншої інформації, що використовується в курсовій роботі. З цією метою доцільно звертатися до офіційних текстів законів, нормативно-правових актів та іншої правової інформації, що містяться на офіційних веб-сайтах органів різних гілок державної влади. Нижче наведемо деякі з них: – Верховна Рада України (сайт містить повну базу чинного законодавства України, а також базу законопроектів, внесених до Верховної Ради України) – http:portal.rada.gov.ua/ – Президент України – http:/www.president.gov.ua – Міністерство економіки України – http:www.me.gov.ua/ – Міністерство праці та соціальної політики України – http:www.mlsp.gov.ua/ – Міністерство промислової політики України – http:www.industry.gov.ua/ – Міністерство фінансів України – http:www.minfin.gov.ua/ – Антимонопольний комітет України – http:www.ams.gov.ua/ – Державна податкова адміністрація України – http:www.sta.gov.ua/ – Державна митна служба України – http:www.customs.gov.ua/ – Державний комітет статистики України – http:www.ukrstat.gov.ua/ – Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва – http:www.dkrp.gov.ua/ – Державний комітет України з питань технічного регулювання та споживчої політики – http:www.dssu.gov.ua/ – Національний банк України – http:www.bank.gov.ua/ – Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку – http:www.mon.gov.ua/ – Фонд державного майна України – http:www.spfu.gov.ua/ukr/ Зміст розділу 2 має продемонструвати вміння студента опрацьовувати фактичні дані, систематизувати їх, узагальнювати, порівнювати, проводити їх аналіз, давати інтерпретацію, пояснення отриманих результатів, оцінки, а також здатність виділяти з окремих випадків типові ситуації, закономірності, окреслювати напрями розвитку («бачити ліс за деревами»). До розділу 2 мають увійти наступні таблиці і рисунки, які узагальнюють викладений в розділі матеріал: 1. Таблиця, де подається перелік показників, які характеризують об’єкт дослідження. При цьому, якщо це потрібно, вказується формула розрахунку.
Таблиця _._ Показники, які характеризують об’єкт дослідження
Не допускається включення до таблиці тих показників, які не характеризують об’єкт дослідження. 2. Укладені студентом статистичні таблиці і рисунки (графіки, діаграми), які розкривають результати проведеного аналізу. Не допускається включення тих таблиць і рисунків, які виступили першоджерелом (наприклад, Звіт про виконання Державного бюджету, баланс підприємства тощо). 3. Результати проведеного аналізу. Таблиця_._ Результати аналізу
4. Якісна оцінка результатів аналізу Таблиця _._ Якісна оцінка результатів аналізу
Розділ 3 присвячується дослідженню проблем розвитку держави та можливим шляхам їх вирішення. Він виконується на основі матеріалів наукових статей та монографій. Розділ 3 може мати наступні назви: – «Проблеми об’єкта дослідження та шляхи їх вирішення» – «Напрями вдосконалення об’єкта дослідження». В назві розділу замість слів «об’єкт дослідження» потрібно вписувати конкретний об’єкт відповідно до теми курсової роботи. Студент самостійно виділяє окремі підпункти в межах розділу. У розділі 3 потрібно вирішити наступні основні завдання: – охарактеризувати ключові сучасні проблеми, пов’язані з розвитком і функціонуванням об’єкта дослідження, – обґрунтувати шляхи вирішення виявлених проблем, – розкрити можливі напрями подальшого розвитку об’єкту дослідження. У курсовій роботі мають бути охарактеризовані важливі сучасні проблеми, які ще не вирішені. Рекомендації щодо вирішення виявлених проблем мають бути конкретними. Не допускається їх формулювання в узагальненому вигляді чи у формі «цінних вказівок» («потрібно вдосконалювати законодавство», «привести у відповідність зі світовими стандартами, міжнародною практикою»). Викладаючи текст, студент повинен продемонструвати вміння чітко формулювати, у чому саме полягає проблема; виділяти найбільш вагомі, ключові проблеми за темою роботи, розглядати їх послідовно, поступово переходячи від більш крупних до дрібніших; показати свою здатність обґрунтовувати шляхи вирішення проблем, грамотно викладати власний погляд і мати аргументовану особисту позицію. До розділу 3 мають увійти наступні таблиці і рисунки, які узагальнюють викладений в розділі матеріал. 1. Перелік ключових проблем, виявлених у ході дослідження, які можуть бути систематизовані в таблиці чи представлені на рисунку. Наприклад:
Рис. _._.Назва рисунку
Таблиця _._ Пропозиції щодо вирішення проблем
Вступ і висновки. Вступ до курсової роботи має наступні складові. По-перше, необхідно обґрунтувати актуальність дослідження обраної теми курсової роботи. По-друге, мають бути сформульовані об’єкт і предмет дослідження. По-третє, потрібно визначити мету і завдання роботи. По-четверте, доцільно вказати методи дослідження, а також зазначити, при розкритті яких саме питань вони застосовувалися. До основних методів дослідження належать: абстрагування, аналіз, синтез, індукція, дедукція, спостереження, узагальнення, порівняння, моделювання, формалізація, статистичні методи. По-п’яте, потрібно дати коротку характеристику (у формі анотації) структури виконаного дослідження. Висновки і пропозиції курсової роботи повинні базуватися на проведених дослідженнях і мати безпосередній зв’язок з їх результатами. У висновках підводяться підсумки щодо всіх висвітлених у курсовій роботі питань. Додатки. Додатки мають бути лаконічними, містити ксерокопії першоджерел, фінансову звітність підприємств, які стали основою проведених студентом досліджень. До додатків також рекомендується включати допоміжний матеріал, потрібний для повноти сприйняття дослідження: - проміжні математичні доведення, формули та розрахунки; - таблиці допоміжних цифрових даних; - анкети, тести, програми; - інструкції і методики; - опис алгоритмів і програм розв’язання задач на ПК, які розроблені у процесі роботи над дослідженням; - ілюстрації допоміжного характеру. Не допускається подавати суцільний текст, абзаци, оформлені як таблиця чи окремий блок в рисунку, – студент має відображати такий матеріал виключно як структурно-логічну схему. В якості додатків не можуть бути використані законодавчі та нормативні акти або витяги з них, тексти звітів тощо. Додатки розміщують як продовження роботи, у тому ж порядку, в якому згадуються по тексту роботи. Кожен додаток має розпочинатись з нової сторінки і мати заголовок. Над заголовками у правому верхньому куті сторінки малими літерами з першої прописної друкують слово “Додаток ___”, позначаючи додатки послідовно великими прописними літерами українського алфавіту за винятком літер Ґ,Є,З,І,Ї,Й,О,Ч,Ь. Кожний додаток друкується з нової сторінки. Текст кожного додатка може бути поділений на розділи й підрозділи, які нумерують у межах кожного додатка. У цьому випадку перед кожним номером ставлять позначення додатка (літеру) і крапку. Наприклад: А.2 – другий розділ дод. А. Ілюстрації, таблиці, та формули, розміщені в додатках, нумерують у межах кожного додатка. Наприклад: рис. Д. 1.2. – другий рисунок першого розділу дод. Д; формула (А.1) – перша формула дод. А.
6. КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ І ЗАХИСТ КУРСОВОЇ РОБОТИ Правильно підготовлена і підписана студентом курсова робота подається на кафедру, реєструється і передається науковому керівнику для перевірки у встановлений термін. Строк перевірки курсової роботи керівником становить 7 днів. Викладач не приймає курсову роботу на перевірку в таких випадках: – відсутнє затверджене науковим керівником індивідуальне курсової роботи, – порушено строки виконання, встановлені регламентом, – курсова робота не зареєстрована на кафедрі економічної теорії та регіональної економіки, – в даній групі одну тему виконують два і більше студентів, – структура не відповідає вимогам, – робота роздрукована з невідповідним шрифтом та інтервалом. Для оцінювання курсової роботи використовується шкала оцінок ECTS та національна 4 - бальна система. Остаточне оцінювання курсової роботи здійснюється за 100-бальною шкалою, що враховує: 1)попереднє оцінювання якості курсової роботи науковим керівником за зміст - 0 - 50 балів; 2)попереднє оцінювання якості курсової роботи науковим керівником за оформлення та організацію виконання - 0 - 20 балів; 3)оцінювання захисту курсової роботи - 0 - 30 балів. Оцінка за курсову роботу виставляється за результатами обов’язкового виконання двох позицій: 1) здачі повного варіанту курсової; 2) захисту курсової роботи. На захист студенти готують презентацію в PowerPoint,яка повинна включати ілюстративний матеріал. Таблиці і рисунки для презентації мають бути ретельно підібрані і висвітлювати ключові результати проведеного дослідження (як теоретичних, так і практичних та проблемних питань). На захисті потрібно продемонструвати не лише рівень знань і фінансову грамотність, але й вміння логічно мислити, встановлювати зв’язки, бачити закономірності. Курсова робота заслуговує оцінку “відмінно” в якій всебічно і глибоко розкрито тему, здійснено творчий, критичний підхід до розкриття проблемних питань, проведено глибокий економічний аналіз діяльності підприємства, вміло сформульовані та обґрунтовані висновки. На захисті студент вільно володіє матеріалом і дає вичерпні відповіді на запитання членів комісії. Оцінка “добре” ставиться за курсову роботу, яка виконана на високому теоретичному та практичному рівні, проте існують помилкові розрахунки або приведені невірні висновки, а також студент не може пояснити методику аналізу або окремі формули. На оцінку “задовільно” заслуговує курсова робота, в якій в правильно розкрито тему дослідження, але висновки не достатньо аргументовані та неповні. На захисті студент не відповідає на всі запитання членів комісії. Курсова робота, яка містить безліч помилок орфографічного та стилістичного характеру і не мають принципового значення у розкритті теми оцінюється також на “задовільно”. Курсова робота, яка не відповідає вищенаведеним вимогам визнається незадовільною і повертається студенту на переробку.
Таблиця 6.1
Параметри та критерії оцінювання курсової роботи
Після чого дані 100-бальної шкали оцінювання переводяться в 4-бальну та шкалу за системою ECTS за критеріями, наведеними в таблиці . Курсова робота, яка не відповідає вищенаведеним вимогам визнається незадовільною і повертається студенту на переробку. Студент, який не захистив курсову роботу і не має оцінки в індивідуальному навчальному плані, не допускається до іспиту з курсу “Макроекономіка”.
8. ЗРАЗОК ПЛАНУ КУРСОВОЇ РОБІТ З НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ «Макроекономіка»
Тема: «Фінансова політика як складова економічної політики держави» Вступ Розділ І. Сутність та організація фінансової політики як складової економічної політики держави 1.1. Сутність та значення фінансової політики держави 1.2. Завдання та принципи фінансової політики держави 1.3. Стратегія і тактика фінансової політики держави
Розділ ІІ. Дослідження фінансової політики держави на сучасному етапі 2.1. Аналіз результатів фінансової політики України 2.2. Кількісна і якісна оцінка факторів забезпечення фінансової політики держави Розділ ІІІ. Проблеми та шляхи удосконалення фінансової політики в Україні 3.1. Зарубіжний досвід реалізації фінансової політики держави 3.2. Пропозиції щодо формування ефективної фінансової політики України Висновки
Орієнтована тематика курсових робіт із предмета „МАКРОЕКОНОМІКА” 1. Кон’юнктурні коливання економіки, причини наслідки, макроекономічні показники в періодах економічного циклу. 2. Економічне зростання, його фактори забезпечення та моделі. 3. Формування політики зайнятості в сучасних умовах розвитку збалансованого ринку праці. 4. Політика соціального захисту населення та проблеми її удосконалення, соціальні стандарти. 5. Антиінфляційна політика. Суть, форми та причини інфляції.. 6. Роль національного банку України у процесі регулювання монетарної політики монетарної. 7. Комерційні банки, їх функції та роль в економіці, утворення грошової маси дворівневою банківською системою. 8. Валютні відносини їх регулювання в межах національної економіки. 9. Модель сучасної змішаної економіки, проблеми її розвитку. 10. Модель рівноваги сукупний попит-сукупна пропозиція, фактори їх забезпечення. 11. Рівновага національного ринку та шляхи її досягнення. 12. Бюджетна система України, заходи її збалансування. 13.Теорія мультиплікатора та акселератора їх використання в макроекономічних дослідженнях. 14. Прогнозування та планування економічного розвитку заходи їх досягнення. 15. Макроекономічні моделі та їх класифікація та ознаки. 16. Фіскальна політика. Дефіцит Державного бюджету, причини виникнення та економічні наслідки. 17. Погашення бюджетного дефіциту. Державний борг (внутрішній та зовнішній) та його роль у розвитку економіки. 18. Регулювання грошового ринку. Сучасний монетаризм. 19. Політика дорогих та дешевих грошей. Інструменти грошово-кредитної політики держави. 20. Податки, принципи оподаткування, розподіл національного продукту. 21. Сукупний попит та його структура. Цінові і нецінові фактори, що його визначать. 22. Сукупна пропозиція та її структура. Цінові та нецінові фактори, що її визначають. 23. Модель загальної рівноваги. Рівновага сукупного попиту та сукупної пропозиції. 24. Кейнсіанська модель рівноваги національного ринку. 25. Моделі макроекономічної рівноваги. 26. Класична модель макрорівноваги. 27. Кейнсіанська модель макрорівноваги. 28. Модель рівноваги (рівновага товарного, грошового ринків). 29. Формування моделі макрорівноваги в змішаній економіці України. 30. Вплив зміни державних видатків на макрорівновагу. 31. Споживання і нагромадження, фактори, які визначають їх динаміку. 32. Інвестиції та їх вплив на досягнення макроекономічної рівноваги. 34. Природа і специфіка циклічності економічної динаміки. 34. Класифікація основних макроекономічних змінних відповідно до їх циклічних властивостей. 35. Інфляція: суть, причини та соціально-економічні наслідки. 36. Антикризова політика. 37. Моделі економічного зростання. 38. Моделі економічного зростання Роберта Солоу. 39. Види інфляції та критерії їх визначення. 40. Антиінфляційне регулювання: короткострокове і довгострокове. 41. Типи безробіття. Вплив безробіття та обсяги національного виробництва. Закон Оукена. 42. Залежність між темпами інфляції, безробіттям та заробітною платою. 43. Податкова система і її елементи. 44. Принципи та механізм оподаткування. 45. Розподіл доходів у національній економіці. 46. Роль держави в перерозподілі доходів. Програми соціального захисту населення. 47. Державний бюджет. Баланс доходів і витрат держави. 48. Державний борг. Економічні наслідки державного боргу. 49. Кейнсіанська та монетаристська концепції грошової політики. 50. Причини нестабільності грошово-кредитної системи і заходи для стабілізації. 51. Зайнятість населення. Ринок робочої сили. 52. Економічні і соціальні наслідки кон’юнктурного безробіття. 53. Підходи до проблеми „інфляції безробіття” в кейнсіанстві та монетаризмі. 54. Кредитний ринок та його особливості. 55. Міжнародні економічні організації. 56. Міжнародна валютно-кредитна система. 57. Особливості руху сучасного капіталу в масштабах світового господарства. 58. Міграція робочої сили як форма міжнародних економічних відносин. 59. Міжнародна торгівля та її види. 60. Сучасний стан торгового і платіжного балансу України. 61. Особливості валютного режиму в сучасні й Україні. 62. Джерела покриття дефіциту Державного бюджету України. 63. Валютна система. Етапи розвитку валютної системи. 64. Класичний і кейнсіанський підходи до пояснення причин безробіття. 65. Основні інструменти макрорегулювання. 66. Кількісна теорія грошей і основні постулати сучасного монетаризму. 67. Фіскальна політика та її особливості. 68. Модель економічного зростання Харрода-Домара. 69. Основні принципи побудови компенсаційної політики. 70. Проблеми фінансового оздоровлення економіки України. 71. Центральний банк та пропозиція грошей. 72. Форми інтернаціоналізації виробництва. 73. Механізм утворення грошей комерційними банками. 74. Фондова біржа та її роль в ринковій економіці. 75. Особливості інвестиційної політики в Україні. 76. Особливості інноваційної політики в Україні. 77. Сучасні проблеми структурної перебудови економіки України. 78. Принципи розбудови податкової політики. 79. Проблеми розбудови економіки України в умовах транзиції. 80. Міжнародні економічні організації, принципи їх функціонування. 81. Ринок цінних паперів. Особливості функціонування в Україні. 82. Ринок робочої сили. Особливості регулювання зайнятості в Україні. 83. Система ринків: часткова і загальна рівновага. 84. Торговий баланс країни. Державне регулювання міжнародної торгівлі. 85. Фінансова система і фінансова політика. 86. Валютні відносини та валютні системи. Особливості формування валютних відносин в Україні
Додаток 1 Завдання до курсової роботи _____________________________________________________________
Кафедра________________ спеціальність__________________________ Курс______________________
ЗАВДАННЯ до курсової роботи студента _____________________________________________________________ (прізвище, ім’я, по батькові) І. Тема роботи_________________________________________________ _____________________________________________________________ затверджена на засіданні кафедри економічної теорії та регіональної економіки від „___”________20__р. протокол №____
ІІ. Термін здавання студентом закінченої роботи____________________
КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН
Студент _____________ (підпис)
Науковий керівник _____________ (підпис) Додаток 2 Титульний аркуш курсової роботи
Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України Полтавський національний технічний університет імені Юрія Кондратюка
Кафедра економічної теорії та регіональної економіки
КУРСОВА РОБОТА Із дисципліни »Макроекономіка»
на тему_______________________________________________________
Студент ________ курсу форми навчання спеціальність (прізвище, ім’я, по батькові) Науковий керівник _____________________ (вчений ступінь, учене звання) _____________________ (прізвище та ініціали)
Полтава 20…
КомментарииКомментариев пока нет Пожалуйста, авторизуйтесь, чтобы оставить комментарий. |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||