МАКРОЕКОНОМІКА 19.02.2016 16:51

1. ВСТУП

Макроекономіка належить до базових дисциплін, які покликані забезпечити фундаментальну економічну підготовку бакалаврів всіх спеціальностей напрямів     “Економіка і підприємництво” та “Менеджмент” та ін. Мета її полягає в тому, щоб дати студентам теоретичні знання та найпростіші практичні навички з питань механізму функціонування національної економіки в умовах ринкових відносин. При цьому в центрі уваги перебувають причинно-наслідкові зв’язки в економіці, що знаходять своє відображення через такі категорії, як сукупний попит і сукупна пропозиція, інфляція, сукупні витрати і валовий внутрішній продукт, зайнятість і безробіття, державний бюджет, платіжний баланс, валютний курс тощо.

Для досягнення цієї мети в процесі викладання дисципліни передбачається вирішення таких завдань:

– визначення ролі макроекономічної науки в суспільстві, розкриття її об'єкта, предмета та методології;

– розкриття основних положень макроекономічних теорій, на які спирається сучасна макроекономічна наука та господарська практика;

– висвітлення системи основних макроекономічних показників та індикаторів макроекономічної нестабільності;

– розгляд базових моделей макроекономічної рівноваги;

– розкриття механізму окремих складових макроекономічної політики: фіскальної, монетарної, зовнішньоекономічної;

– визначення факторів та розкриття основ моделювання економічного зростання.

В процесі викладання дисципліни «Макроекономіка» передбачається набуття студентами загальних (інструментальних, міжособистісних та системних), глобальних та спеціальних (фахових) компетентностей, на формування яких спрямоване кожне семінарське та практичне заняття з дисципліни. Після опанування дисципліни «Макроекономіка» студент повинен мати спеціальні (фахові) компетентності, а саме:

ЗНАТИ

УМІТИ

–       ключові положення макроекономічних теорій, які лежать в основі макроекономічної науки; –       етапи розвитку інструментарію макроекономічної науки: основні ідеї (гіпотези), понятійний апарат науки, способи (прийоми) пізнання дійсності та логіка виведення тверджень, висновків та рекомендацій; –        агреговані величини; –        агреговані ринки; –        макроекономічні процеси та явища, їх причини та можливі наслідки; –       систему макроекономічних показників; –       базові моделі макроекономічної рівноваги; –        механізм макроекономічної політики , зокрема, фіскальної та монетарної політики; –       інструментарій макроекономічної політики з метою впливу на соціально-економічний розвиток  країни в сучасних умовах

–        розрізняти та досліджувати функціональні  зв’язки  та взаємозалежності між економічними прцесами та явищами на рівні національної економіки; –       здійснювати аналіз макроекономічних процесів та явищ, результатів функціонування національної економіки, виявляти тенденції та віднаходити проблеми, формулювати висновки; –        використовувати інструментарій макроекономічної науки при проведенні аналізу та здійсненні експертних оцінок на рівні національної економіки; –       обчислювати основні макроекономічні показники, параметри та індикатори; –       оцінювати ефективність макроекономічної політики; –       знаходити та працювати з інформацією, що стосується макро рівня економіки, використовуючи  різні джерела, насамперед, матеріали офіційних державних установ

 

Ключові інструментальні компетентності: Здатність до аналізу і синтезу Базові загальні знання Навики управління інформацією Розв’язання проблем Прийняття рішень	Глобальні компетентності: Знання особливостей та тенденцій сучасного цивілізаційного розвитку. Вміння проводити дослідження міжнародного характеру та масштабу. Критично мислити і генерувати креативні ідеї та вирішувати важливі проблеми на інноваційній основі. Бути обізнаним та ставитись з повагою до культурного різноманіття народів
Ключові міжособистісні компетентності: Здатність до критики та самокритики Взаємодія (робота в команді) Міжособистісні навики та уміння Позитивне ставлення до несхожості та інших культур Здатність працювати в міжнародному середовищі Етичні зобов’язання	Ключові системні компетентності: Здатність застосовувати знання на практиці Дослідницькі навики і уміння Здатність до навчання Здатність пристосовуватись до нових ситуацій Здатність породжувати нові ідеї (креативність) Розуміння культури та звичаїв інших країн Здатність працювати самостійно

2. ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН НАУКИ

№ з/п	Тема	Форма навчання
		денна		заочна
				контактні заняття
		Лекції	Семінар. заняття	Лекції	Семінар. заняття
	Розділ І. Загальні основи макроекономіки
1	Макроекономіка як наука	1,0	2,0	—	0,5
2	Макроекономічні показники в системі національних рахунків	1,0	2,0	1,0	0,5
	Розділ ІІ. Агреговані  ринки
3	Ринок праці	1,0	2,0	1,0	—
4	Товарний ринок	1,0	2,0	0,5	0,5
5	Грошовий ринок	1,0	2,0	0,5	0,5
Розділ ІІІ. Макроекономічні процеси
6	Інфляція	1,0	2,0	0,5	0,5
	Модульне завдання № 1		2,0	—	—
7	Приватне споживання	1,0	2,0	0,5	0,5
8	Приватні інвестиції	1,0	2,0	0,5	0,5
9	Моделі економічної рівноваги.  Мультипліка-тивний ефект	2,0	2,0	1,0	0,5
Розділ ІV. Держава в системі макроекономічного регулювання
10	Фіскальна політика в макроекономічному регулюванні	2,0	4,0	1,0	0,5
11	Монетарна політика в макроекономічному регулюванні	1,0	2,0	0,5	-
12	Держава у функціонуванні відкритої економіки	1,0	2,0 (тема) +  2,0 (підсумкове)	1,0	0,5
Розділ V. Макроекономічна динаміка
13	Регулювання економічного зростання	на самостійне вивчення
Модульне завдання №2			2,0	-	-
Усього		14	28 + 4 (м/к)	8	6/8[1]

Згідно з навчальними планами загальний обсяг годин, який виділяється для вивчення дисципліни «Макроекономіка» для студентів різних напрямків навчання різний (див. нижче розподіл навчального часу). Також їх структура за окремими формами навчання має істотні відмінності. Для студентів денної форми навчання більшості напрямів навчання передбачено лекцій 14 год., семінарських занять — 28 год., індивідуальних занять — 12 год., самостійної роботи студентів — 62 год., на ПМК – 4 год. На заочній формі більшості напрямів навчання індивідуальні заняття становлять 12 год. (на деяких – 16 год.), але обсяг аудиторних занять різко зменшується, тобто на контактні заняття передбачається 14 год: лекції — 8 год., семінарські заняття — 6 год. (див. табл. нижче).Тільки для спеціалізації «Міжнародна економіка» для заочників на контактні години виділяється 16 год., з яких на лекції – 8, семінарські – 8 (детально – див. додаток 1).

Відповідно до сучасної концепції організації навчального процесу основним засобом оволодіння студентами навчальним матеріалом є їх самостійна робота. З одного боку, вона збільшує студентам час, вільний від обов’язкових занять, що дає їм можливість ефективно використовувати бюджет свого часу. З іншого — спонукає студентів до формування в себе таких рис, як самодисциплінованість, відповідальність, наполегливість, кмітливість тощо. Все це створює передумови для кращого засвоєння знань та отримання навичок, передбачених навчальною програмою дисципліни.

Тематичний план допомагає студентові зорієнтуватися стосов­но того, які теми дисципліни будуть розглядатися на лекціях, семінарських і практичних заняттях, а які рекомендується вивчити самостійно за допомогою відповідних літературних джерел.

 Розподіл навчального часу

 за формами навчання та видами занять, год.

для всіх спеціальностей галузей знань

«Економіка і підприємництво» та «Менеджмент і адміністрування»,

окрім спеціалізації «Менеджмент державних установ»

 

3. ЗМІСТ НАУКИ ЗА ТЕМАМИ

Розділ І. Загальні основи макроекономіки

Тема 1. Макроекономіка як наука

Становлення та розвиток макроекономіки як науки. Докейнсіанський період становлення макроекономічної науки. Роль кейнсіанської теорії. Основні ідеї представників різних економічних шкіл, що характеризують розвиток науки.

Предмет, об’єкт, задачі та функції макроекономіки. Причинно-наслідковий механізм функціонування економіки як предмет макроекономіки. Головна суперечність суспільства між людськими потребами та економічними ресурсами. Національна економіка (економічна система) як об’єкт макроекономіки. Ринок та держава. Функції ринку: регулююча, стимулююча, інтегруюча, інформаційна, сануюча, соціальна, посередницька. Економічні функції держави: регулююча, перерозподільча та стабілізаційна. Дискусія про доцільну частку участі держави в економічних процесах. Теоретико-аналітичні та соціально-практичні задачі макроекономічної науки. Позитивна й нормативна функція макроекономіки.

Методологія макроекономічної науки. Сходження від абстрактного до конкретного як метод пізнання причинно-наслідкового механізму функціонування економіки. Два етапи методу сходження від абстрактного до конкретного. Моделювання як головний метод відображення фактичної поведінки економіки. Сутність математичних та графічних моделей. Ендогенні та екзогенні змінні. Припущення “за інших незмінних умов”. Запаси і потоки. Короткостроковий та довгостроковий період.

Модель економічного кругообігу ресурсів, продуктів, доходів та витрат з урахуванням держави. Національна економіка як ціле. Ринок ресурсів та домашні господарства. Ринок продуктів та підприємства. Перетворення доходів у витрати і витрат у доходи через ринки ресурсів та продуктів. Державні видатки та податки. Державні закупівлі та соціальні трансферти. Державні позики, субсидії та пільги. Перерозподільна функція держави. Стабілізаційна функція держави.

Основні поняття та їх визначення

Головна суперечність суспільства – суперечність між безмежними матеріальними потребами і обмеженими економічними ресурсами.

Головне завдання макроекономіки – забезпечення суспільства знаннями, завдяки яким можна створювати умови для підвищення ефективності національної економіки.

Домашні господарства – економічні одиниці, що складаються з однієї або більше осіб, які забезпечують економіку ресурсами і використовують доходи для купівлі споживчих товарів та послуг.

Екзогенні змінні – зовнішні для моделі чинники, які визначаються до початку її побудови.

Ендогенні змінні – внутрішні чинники моделі, які визначаються в процесі її побудови.

Змішана економіка – економічна система, в якій співіснує приватна та державна власність, і яка спирається на ринковий механізм і державне регулювання.

Командно-адміністративна (планова) економіка – економічна система, в якій матеріальні ресурси перебувають у державній власності, а основним регулятором економіки є директивний план.

Модель – спосіб абстрактного відображення фактичної поведінки досліджуваних явищ в економіці.

Нормативна функція макроекономіки – спрямованість макроекономіки на обґрунтування рекомендацій щодо подальшого розвитку національної економіки.

Позитивна функція макроекономіки – спрямованість макроекономіки на обґрунтування висновків, які пояснюють сучасний стан національної економіки.

Підприємства – економічні суб′єкти, основною функцією яких є виробництво товарів та послуг з придбаних на ринку ресурсів економічних ресурсів.

Ринкова економіка – економічна система, в якій матеріальні ресурси перебувають у приватній власності, а основним регулятором економіки є ринковий механізм.

 

Тема 2. Макроекономічні показники  в системі національних рахунків

Сутність, методологічні принципи та основні категорії СНР.  Система національних рахунків як міжнародний стандарт макроекономічного рахівництва. Методологічні принципи сис­теми національних рахунків. Основні категорії системи національних рахунків: інституціональна одиниця, сектори, економічні операції, рахунки.

Основні макроекономічні показники СНР: економічний зміст та методика обчислення. Основні макроекономічні показники. Випуск та його структура. Оцінювання випуску: базисні ціни, основні ціни, ціни виробників, ринкові ціни. Валовий внутрішній продукт (ВВП), кінцева та проміжна продукція. Валовий національний та валовий національний наявний дохід. 

Валовий внутрішній продукт: економічний зміст та методи розрахунку. Методи обчислення ВВП. Ви­робничий метод та валова додана вартість. Розподільчий метод (ВВП за сума перинних доходів). Метод кінцевого використання (ВВП за кінцевими витратами). Валові інвестиції та їх структура. Аналітична формула ВВП за методом кінцевого використання. Макроекономічні показники на чистій основі.

Номінальний та реальний ВВП. Сутність дефлятора ВВП та індексу споживчих цін,  їх порівняльна характеристика. Номінальний та реальний ВВП. Базовий і поточний період, фактичні (поточні) та порівнянні (постійні) ціни. Індекс цін, індекс споживчих цін, індекс цін ВВП (дефлятор ВВП). Відмінність між індексом  споживчих цін і дефлятором ВВП. Дефлювання та інфлювання. Обчислення зміни номінального ВВП за рахунок зміни реального ВВП і зміни рівня цін.

 

Основні поняття та їх визначення

Активи – все те, що має ринкову вартість і е власністю певних інституційних одиниць.

Базовий рік – рік, який береться за вихідну базу для обчислення реальних змін вартісних показників (ВВП, особистий дохід тощо).

Валовий випуск – сукупна ринкова вартість товарів та послуг, вироблених резидентами всередині країни протягом певного періоду.

Валовий внутрішній продукт – сукупна ринкова вартість кінцевих товарів та послуг, вироблених резидентами всередині країни протягом певного періоду.

Валовий національний дохід – внутрішні первинні доходи резидентів плюс їхні чисті первинні доходи зовнішні.

Валовий національний наявний дохід – внутрішні та зовнішні первинні доходи резидентів плюс чисті поточні трансферти зовнішні.

Валовий корпоративний прибуток – прибуток, отриманий від реалізації продукції плюс амортизація.

Валові приватні інвестиції – видатки приватного сектора економіки на капітальні блага та запаси.

Державні закупівлі–урядові видатки на купівлю товарів та послуг колективного споживання і державне інвестування економіки.

Дефлювання – перетворення номінальних показників у реальні для років, які мали більш високі ціни порівняно з базовим роком.

Додана вартість – різниця між повною ринковою вартістю товарів та послуг і матеріальними витратами.

Економічні операції СНР – операції, які відображають відносини між інституційними одиницями, що пов'язані з їх економічною діяльністю.

Експорт – товари та послуги, що їх виробляють в одній країні і продають іншій.

Імпорт – товари та послуги, що закуповуються певною країною і інших країн.

Індекс цін – індекс, що показує, як змінюється ціна певного “ринкового кошика” за певний період.

Інституційна одиниця СНР – економічна одиниця, що може володіти активами, брати на себе зобов'язання і самостійно здійснювати всю сукупність операцій у сфері своєї основної діяльності.

Інфлювання – перетворення номінальних показників у реальні до років, які мали нижчі ціни порівняно з базовим роком.

Кінцева продукція – частка валового випуску, яка спрямовується на невиробниче споживання, інвестування та експорт.

Номінальний ВВП– ВВП, обчислений у поточних цінах.

Особистий дохід – дохід домашніх господарств, який охоплює ц первинні та вторинні доходи.

Особистий наявний дохід – особистий дохід домогосподарств за мінусом особистих податків.

Податки на виробництво та імпорт – усі податки за мінусом прибуткових. Вони включають продуктові та інші податки, об'єктом обкладання якими не є дохід.

Постійні ціни – фактичні ціни того року, що його беруть за базовий в разі обчислення макроекономічної динаміки.

Поточні ціни – фактичні ціни того року, який є предметом обліку або аналізу.

Приватне споживання – частина сукупних видатків, що їх здійснюють домогосподарства на купівлю споживчих товарів та послуг.

Продуктові (непрямі) податки – податки на товари та послуги, які встановлюються у вигляді надбавки до ціни виробника (податок на додану вартість, акцизний збір, мито тощо).

Проміжна продукція – частина валового випуску, яка використовується для виробництва товарів та послуг і набирає форму матеріальних витрат на виробництво.

Рахунки СНР – двосторонні балансові таблиці, які відображають, з одного боку, ресурси, а з іншого – їх використання.

Реальний ВВП– ВВП, обчислений у постійних цінах.

Система національних рахунків – система взаємопов'язаних статистичних показників, які відображають найважливіші аспекти економічної діяльності країни щодо виробництва і споживання продукції, розподілу і перерозподілу доходів та формування національного багатства.

Субсидії – урядові платежі, що надаються окремим підприємствам і домогосподарствам, які виробляють або споживають певні товари та послуги.

Трансфертні платежі (трансферти) – урядові виплати домогосподарствам і підприємствам, замість яких не отримуються товари та послуги.

Чистий ВВП – ВВП за мінусом амортизації.

Чистий експорт – експорт за мінусом імпорту.

Чисті інвестиції – валові інвестиції за мінусом амортизації.

 

Розділ ІІ. Агреговані ринки

Тема 3. Ринок праці

Зайнятість та безробіття: сутність, види  та показники. Населення як джерело робочої сили. Показники рівня використання робочої сили: рівень зайнятості,  рівень безробіт­тя, коефіцієнт участі в робочій силі. Види безробіття: фрикційне, структурне, циклічне. Повна за­йнятість, неповна зайнятість, надмірна зайнятість.

Природне безробіття: економічний зміст та методи вимірювання. Природне безробіття і проблеми його вимірювання. Методи вимірювання природного безробіття. Метод Г. Манківа та його математична формалізація.

Втрати економіки від циклічного безробіття. Закон Оукена: економічний зміст та математична формалізація. Втрати від безробіття: економічний зміст та зв'язок із ВВП. Закон Оукена. Витрати, що пов’язані з природним безробіттям. Втрати від циклічного безробіття. Відставання фактичного ВВП від потенційного ВВП (розрив ВВП). Визначення потенційного ВВП на основі розриву ВВП. Визначення впливу безробіття на динаміку ВВП.

 Неокласична та кейнсіанська моделі ринку праці: умови функціонування та механізм урівноваження. Механізм ринку праці. Неокласична теорія ринку праці. Неокласична функція попиту на працю. Неокласична функція пропозиції праці. Неокласична модель ринку праці. Кейнсіанська  теорія. Кейнсіанська функція пропозиції праці. Кейнсіанська модель ринку праці.

Особливості взаємозв’язку товарного ринку та ринку праці: безробіття, соціальна напруга, гальмування темпів зростання ВВП, динаміка зарплати та продуктивності праці.

Основні поняття та їх визначення

Аутсайдери – працівники, які є тимчасово безробітними і тому не можуть впливати на переговори про оплату праці.

Безробітні – ті особи, які відносяться до складу робочої сили, але тимчасово не працевлаштовані.

Безробіття – така ситуація на ринку праці, коли певна частка робочої сили є тимчасово незайнятою.

Закон Оукена – виведена Артуром Оукеном емпірична залежність, згідно з якою кожний процент циклічного безробіття викликає певний процент відставання фактичного ВВП від потенційного ВВП або розрив ВВП.

Інсайдери – зайняті працівники, що можуть впливати на хід переговорів про заробітну плату.

Коефіцієнт участі в робочій силі – процент робочої сили у складі дорослого населення.

Повна зайнятість – рівень зайнятості, який забезпечується в умовах рівноваги на ринку праці, коли фактичне безробіття дорівнює природному безробіттю.

Природний рівень безробіття – такий рівень безробіття, що відповідає повній зайнятості, за якої забезпечується рівновага на ринку праці.

Рівень безробіття – процент учасників робочої сили, які не мають роботи.

Робоча сила – та частина дорослого населення, яка має роботу або шукає її.

Фрикційне безробіття – безробіття, що пов’язане з добровільною зміною працівниками місця своєї роботи і тимчасовими звільненнями з роботи.

Циклічне безробіття – безробіття, що зумовлене недостатнім сукупним попитом, тобто коли на ринку праці попит на робочу силу менше, ніж її пропозиція.

Тема 4. Товарний ринок

Сукупний попит: економічний зміст, графічна інтерпретація та вплив цінових та нецінових чинників. Сутність сукупного попиту та його відмін­ність від ринкового попиту. Крива сукупного попиту. Цінові чинники сукупного попиту: ефект процентної ставки, ефект багатства, ефект чистого експорту. Нецінові чинники сукупного попиту  та їх вплив  на його криву.

Сукупна пропозиція: економічний зміст, графічна інтерпретація у коротко- та довгостроковому періодах, вплив нецінових чинників. Довгострокова сукупна пропозиція та її теоретичний інструментарій. Графічний інструментарій довгострокової сукупної пропозиції. Виробнича функція і функція довгострокової сукупної пропозиції. Короткострокова сукупна пропозиція і ціна. Крайній випадок та його теоретичний інструментарій. Основна мо­дель короткострокової сукупної пропозиції. Гіпотези теоретичного інструментарію короткострокової сукупної пропозиції. Функція короткострокової сукупної пропозиції. Нецінові чинники короткострокової сукупної пропозиції: ресурсові ціни, продуктивність ресурсів, субсидії підприємствам і податки на підприємства.

Модель «АD-AS» як базова модель макроекономічної рівноваги: коротко- і довгострокова рівновага. Модель АD-AS як базова модель економічної рівноваги. Короткострокова і довгострокова рівновага. Механізм  відновлення економічної рівноваги, що порушується  сукупним попитом. Механізм  відновлення економічної рівноваги, що порушується сукупною пропозицією. Ринковий варіант та роль держави у відновленні економічної рівноваги.

Основні поняття та їх визначення

Абсолютна гнучкість цін і зарплати – ціни і зарплати, які швидко змінюються для врівноваження економіки на умовах повної зайнятості.

Довгостроковий період – в макроекономіці проміжок часу, упродовж якого ринкові регулятори (ціни і зарплата) спроможні відреагувати на збурення сукупного попиту і/або сукупної пропозиції і завдяки цьому відновити в економіці повну зайнятість.

Ефект багатства – зміни в обсязі сукупного попиту, які пов’язані зі змінами реальної вартості фінансових активів, викликаними зміною цін.

Ефект доходу – зміна в обсязі ринкового попиту на окремий вид продукції, викликана зміною ціни на цю продукцію.

Ефект заміщення – зміна в обсязі ринкового попиту на окремий вид продукції, викликана зміною ціни на аналогічну продукцію, що робить її відносно дорожчою або відносно дешевшою.

Ефект процентної ставки – скорочення сукупного попиту, яке виникає внаслідок того, що загальне зростання цін викликає збільшення попиту на гроші і зростання процентних ставок, внаслідок чого зменшується попит на інвестиційні товари та деякі споживчі товари.

Ефект чистого експорту – зміна в обсязі сукупного попиту, які виникають внаслідок того, що ціни на вітчизняні товари і послуги змінюються відносно цін на аналогічні іноземні товари і послуги.

Збурення, шок – різка зміна сукупного попиту і/або сукупної пропозиції під впливом екзогенних подій.

Кейнсіанська модель сукупної пропозиції – модель короткострокової сукупної пропозиції, згідно з якою між сукупною пропозицією і ціною існує пряма залежність, оскільки в короткостроковому періоді зарплата є негнучкою.

Кейнсіанський хрест – модель, що ґрунтується на кейнсіанській теорії і показує залежність обсягу виробництва (ВВП) від сукупних видатків.

Класична модель сукупної пропозиції – модель довгострокової сукупної пропозиції, згідно з якою сукупна пропозиція не залежить від ціни, оскільки в довгостроковому періоді зарплата і ціни є абсолютно гнучкими.

Короткостроковий період – в макроекономіці проміжок часу, протягом якого ринкові регулятори не володіють здатністю адекватно відреагувати на збурення сукупного попиту і/або сукупної пропозиції і відновити в економіці повну зайнятість.

Крива довгострокової сукупної пропозиції – крива, що відображає незалежність сукупної пропозиції від ціни і приймає вигляд вертикальної лінії, яка бере свій початок в точці потенційного ВВП.

Крива короткострокової сукупної пропозиції – 1) в основному варіанті крива, що відображає пряму залежність сукупної пропозиції від ціни і має додатний нахил; 2) в крайньому випадку крива, яка спирається на припущення про незмінність цін і має вигляд горизонтальної лінії.

Крива сукупного попиту – крива, що відображає обернену залежність між сукупним попитом і ціною і має від’ємний нахил.

Негнучкі ціни – ціни, що нездатні адекватно швидко реагувати на збурення сукупного попиту і/або сукупної пропозиції.

Негнучкість заробітної плати – нездатність зарплати адекватно швидко реагувати на порушення рівноваги на ринку праці.

Рівноважна ціна – ціна на конкурентному ринку, за якої забезпечується рівновага між попитом і пропозицією.

Сукупна пропозиція – сукупний обсяг товарів і послуг, який мають намір виробляти національні підприємства для продажу на ринку з метою отримання прибутку.

Сукупний попит – сукупний обсяг вітчизняних товарів і послуг, яку мають бажання купити резиденти і нерезиденти з метою задоволення своїх платоспроможних потреб.

 

Тема 5. Грошовий ринок

Сутність, складові, об’єкти та суб’єкти фінансового ринку. Грошовий ринок як складова фінансового ринку.   Основні функції фінансових посередників. Трансформація фінансовими посередниками ризику, трансакційних витрат та строків обігу цінних паперів. Ліквідність і визначення фінансовим ринком ціни часу та ризику.

Процентна ставка та її роль в економіці. Номінальна та реальна процентна ставка.  Рівняння та ефект Фішера. Процентна ставка: сутність та види. Реальна процентна ставка та фактори, що впливають на її рівень. Номінальна процентна ставка на основі рівняння Фішера. Очікувана і фактична реальна процентна ставка. Мотиваційна роль реальної процентної ставки.

Пропозиція грошей: сутність, структура та графічна інтерпретація. Механізм мультиплікації грошової бази банківською системою та грошовий мультиплікатор. Сутність пропозиції грошей та грошові агрегати. Грошова база та її компоненти: готівка і банківські резерви, обов’язкові і надлишкові резерви. Грошовий мультиплікатор, коефіцієнт готівки, резервна норма. Мультиплікація грошової бази банківською системою.Грошова пропозиція як функція процентної ставки і крива пропозиції грошей.

Попит на гроші: сутність, складові та графічна інтерпретація. Чинники попиту на гроші у класичній, кейнсіанській та монетаристській теоріях. Попит на гроші: сутність та складові. Класичний підхід до функції попиту на гроші. Рівняння грошового попиту кількісної теорії грошей. Кембріджські  економісти про функцію попиту на гроші. Кейнс про мотиви попиту на гроші. Процентна ставка і альтернативна вартість зберігання грошей. Кейнсіанське рівняння попиту на гроші. Швидкість обігу грошей. Фунція попиту на гроші М. Фрідмена. Кейнсіанська функція попиту на гроші.

Механізм функціонування грошового ринку: пропозиція, попит та урівноваження. Графічна інтерпретація. Механізм функціонування грошового ринку. Рівняння рівноваги на грошовому ринку. Механізм відновлення рівноваги на грошовому ринку, порушеної збільшенням доходу. Роль процентної ставки у врівноваженні грошового ринку. Механізм відновлення рівноваги на грошовому ринку, порушеної збільшенням грошової бази. Механізм відновлення  рівноваги на грошовому ринку, порушеної одночасним зростанням доходу і збільшенням грошової бази.

Взаємозв’язок фінансового та реального секторів економіки: кількісне співвідношення та взаємообумовленість реального та фінансового секторів; канали впливу цих секторів один на одного та їх загальний вплив на економічний розвиток; феномен самодостатності фінансового сектору, його відірваності від розвитку промисловості як явища сучасного етапу.    

Основні поняття та їх визначення

Альтернативна вартість – величина процентного доходу, який не можливо отримати від даного активу, оскільки кошти вкладені в альтернативний актив.

Банківські депозити – сума грошей, запозичених банківськими установами на певних умовах їх повернення і нарахування процентів.

Банківські резерви – та частина грошей банківської системи, яка не використовується для здійснення активних операцій і охоплює обов’язкові та надлишкові резерви.

Готівка – сума випущених в обіг паперових і металевих грошей.

Грошова база – первинна емісія грошей, що складається з готівки поза банками та банківських резервів, і слугує основою для мультиплікативного збільшення грошової маси.

Грошова маса або пропозиція грошей – сукупність грошових активів, які використовуються в національній економіці в кожний даний період часу.

Грошовий мультиплікатор – величина, яка показує на скільки одиниць змінюється пропозиція грошей при зміні грошової бази на одну одиницю.

Грошові агрегати – окремі сукупності грошових активів, які різняться між собою рівнем ліквідності.

Ефект Фішера – зростання номінальної процентної ставки порівняно з реальною на величину, яка дорівнює очікуваному темпу інфляції.

Кількісна теорія грошей – теорія, за якою номінальний дохід визначається виключно змінами в кількості грошей в обігу.

Ліквідність – відносна легкість і швидкість, з якою актив може конвертуватися в готівку.

Майже гроші – активи в такій формі, в якій вони легко і швидко можуть бути конвертовані в платіжні засоби.

Надлишкові резерви – сума, на яку загальні резерви банків перевищують обов’язкові резерви (резервні вимоги).

Нейтральність грошей – нездатність грошей викликати в довгостроковому періоді реальні зміни в економіці.

Номінальна процентна ставка – фактична процентна ставка, яка не враховує інфляцію.

Норма обов’язкових резервів – частка депозитів, яку комерційні банки зобов’язані зберігати в центральному банку або як готівку у своїй касі.

Облігація – борговий інструмент (цінний папір), який зобов’язує позичальника оплачувати власнику цього інструменту фіксовану суму грошей через регулярні проміжки часу до дати її погашення.

Попит на гроші для угод або трансакційний попит на гроші – кількість грошей, яку люди хочуть використовувати для здійснення платежів за товари та послуги.

Попит на гроші як активи – кількість грошей, яку люди хочуть використовувати для здійснення заощаджень.

Процентна ставка – вартість запозичених грошей, яка виражається у процентах до їх суми за рік.

Реальна процентна ставка – вартість запозичених грошей, скоригована на темп інфляції.

Реальні грошові запаси або залишки – 1) кількість грошей, виражена через кількість товарів і послуг, які за них можна купити; 2) відношення кількості грошей до рівня цін.

Реальний сектор – сукупність галузей економіки, що виробляють матеріальні та нематеріальні товари і послуги, окрім фінансово-кредитних і біржових операцій, що відносяться до фінансового сектору економіки.

Ринок грошей – такий сегмент фінансового ринку, на якому здійснюється купівля-продаж короткострокових боргових інструментів, строк погашення яких складає не більше, ніж один рік.

Рівняння Фішера – рівняння, в якому номінальна процентна ставка дорівнює сумі реальної процентної ставки та очікуваного темпу інфляції.

Сеньйораж – дохід, який отримує держава внаслідок випуску в обіг додаткової кількості грошей, що супроводжується інфляцією.

Страховий ринок — складова частина фінансового ринку, де об'єктом купівлі-продажу виступає страховий захист.

Теорія переваги ліквідності – кейнсіанська теорія попиту на гроші, згідно з якою врівноваження попиту і пропозиції на реальні грошові запаси забезпечується за допомогою зміни процентної ставки.

Фінансовий ринок — це сукупність обмінно-перерозподільних відносин, пов’язаних з процесами купівлі-продажу фінансових ресурсів, необхідних для здійснення виробничої та фінансової діяльності.

Фінансовий сектор економіки – частина економіки, пов'язана з діяльністю фінансових інститутів.

Фондовий ринок  – це частина ринку капіталів, де здійснюється емісія, купівля і продаж цінних паперів.

Функція попиту на гроші – залежність попиту на реальні грошові запаси з відповідними чинниками.

Центральний банк – банк, головною функцією якого є контроль за пропозицією грошей в країні.

Швидкість обігу грошей – кількість разів за рік, які грошова одиниця, що перебуває в обігу, витрачається на купівлю товарів і послуг.

 

Розділ ІІІ. Макроекономічні процеси

Тема 6. Інфляція

Інфляція: сутність, методи вимірювання та види. Сутність та види інфляції. Темп інфляції  та методи його  обчислення. Види інфляції залежно від її темпів: помірна, галопуюча, гіперінфляція. Інфляція попиту та інфляція витрат. Очікувана і неочікувана інфляція. Стагфляція: економічний зміст та вплив на економіку.

Очікувана інфляція в теорії адаптивних та раціональних очікувань. Очікувана інфляція за теорією адаптивних очікувань. Очікувана інфляція за теорією раціональних очікувань.

Економічні чинники та наслідки інфляції. Кейнсіанська теорія щодо причини інфляції та її недоліки. Роль грошей в інфляційному механізмі: монетаристський підхід та позиція кейнсіанців. Чинники інфляції попиту. Чинники інфляції витрат. Інфляційні очікування. Основні наслідки високої інфляції. Закон Тейлора.

Інфляція та безробіття. Крива Філіпса у короткостроковому та довгостроковому періодах: математична та графічна інтерпретація. Інфляція і безробіття. Ранній варіант кривої Філіпса. Сучасна крива Філіпса та її відмінність від раннього варіанту. Рівняння кривої Філіпса та сутність її складових. Інфляція повної зайнятості та переміщення кривої Філіпса. Крива Філіпса як аналітичний засіб стабілізаційної політики. Крива Філіпса у довгостроковому періоді.

Антиінфляційні заходи: регулювання попиту та пропозиції; індексація доходів;  контроль за цінами та заробітною платою.

Основні поняття та їх визначення

Галопуюча інфляція – інфляція, темпи якої вимірюються десятками або сотнями процентів за рік.

Гіперінфляція – інфляція, що характеризується темпами, які перевищують 50 % на місяць.

Дезінфляція – зниження темпів зростання цін.

Дефляція – зниження загального рівня цін.

Закон (правило ) Тейлора –  описує дії Центрального банку, що базуються на 3 факторах: (1) довгострокова рівноважна процентна ставка, (2) відхилення інфляції від цільового рівня Центрального банку, 3) розрив між фактичним і потенційним рівнем ВВП. 

Інфляційні очікування – очікування економічних суб’єктів щодо рівня інфляції у майбутньому періоді.

Інфляція – зростання загального рівня цін.

Інфляція витрат – таке зростання цін, яке виникає внаслідок збільшення витрат на одиницю продукції, що супроводжується зменшенням сукупної пропозиції.

Інфляція попиту – таке зростання цін, яке спричиняється надмірним сукупним попитом.

Крива Філіпса – графік залежності між середнім рівнем інфляції в країні і рівнем безробіття.

Очікувана інфляція – така інфляція, яку економічні суб’єкти передбачали у майбутньому на основі доступної їм інформації.

Стагфляція – скорочення обсягу національного виробництва, яке супроводжується зростанням цін, тобто поєднання стагнації та інфляції.

Теорія адаптивних очікувань – теорія, згідно з якою люди формують свої очікування щодо поведінки економічних змінних у майбутньому періоді на підставі їх динаміки у найближчому минулому і коригують їх з урахуванням змін, що відбуваються у поточному періоді.

Теорія раціональних очікувань – теорія, згідно з якою люди формують свої очікування щодо поведінки економічних змінних у майбутньому періоді на базі інформації про майбутні зміни в економічній кон’юнктури та економічній політиці держави.

Тема 7. Приватне споживання

Особистий дохід та особистий наявний дохід: сутність, джерела формування та кількісна визначеність структурних елементів. Доходи домогосподарств як джерело споживання. Доходи і витрати домогосподарств в моделі макроекономічного кругообігу. Особистий дохід у приватній закритій економіці та його складові. Особистий наявний  дохід у приватній закритій економіці: його кількісна визначеність та розподіл. Заощадження та споживання домогосподарств.

Диференціація доходів: сутність, чинники та методи аналізу. Крива Лоренца, коефіцієнт Джині та децільний коефіцієнт. Грошові доходи населення. Нерівність розподілу доходів. Крива Лоренця, коефіцієнт Джині, децільний коефіцієнт, їх порогові значення. Бідність як прояв економічної нерівності. Макроекономічні наслідки бідності та нерівномірного розподілу доходів. Поняття соціального захисту.

Кейнсіанська функція споживання: математична та графічна інтерпретація. Схильності до споживання та заощадження. Кейнсіанська функція споживання. Сучасна модифікація кейнсіанської функції споживання. Гранична схильність до споживання та заощаджень. Чинники, що впливають на граничну схильність до споживання. Середня схильність до споживання та заощаджень. Індуційоване  та автономне споживання. Чинники автономного споживання: багатство, запозичення.

Вплив фактору часу на споживання. Посткейнсіанські (довгострокові) функції споживання. Теорія Фішера про міжчасовий вибір споживача. Функції споживання з урахуванням фактора часу: гіпотеза життєвого циклу Ф.Модільяні та гіпотеза постійного (перманентного доходу) М.Фрідмана.

 

Основні поняття та їх визначення

Багатство, майно – сукупність активів або одиниць власності, яка має вартість.

Бідність — соціальні відносини, що характеризуються відсутністю необхідних матеріальних засобів для життя.

Гіпотеза життєвого циклу – гіпотеза, яка припускає, що люди за допомогою заощаджень і позик переміщують свої доходи між окремими періодами життя з метою забезпечення рівномірного рівня споживання.

Гіпотеза постійного доходу – гіпотеза, яка припускає, що споживання залежить від постійного доходу, який люди очікують отримувати в середньому за весь період свого життя від трудової діяльності і накопичених активів.

Грошові доходи населення – це усі надходження грошей у вигляді оплати праці працюючих осіб, доходів від підприємницької діяльності, пенсій, стипендій, різних допомог, доходів від власності у вигляді відсотків, дивідендів, ренти, сум від продажу цінних паперів, нерухомості, продукції сільського господарства, різних виробів, доходів від наданих різних послуг та ін.

Децільний коефіцієнт  – коефіцієнт, що дорівнює відношенню частки доходів (видатків) вищої децильної групи до частки нижньої децильної групи, де нижня децильна група — це 10% найбідніших домогосподарств, вища — 10% найбагатших.

Диференціація доходів  – відмінності в рівні доходів на душу населення або на одного зайнятого.

Заощадження – та частина наявного доходу, що залишається після здійснення видатків на споживання.

Кейнсіанська функція споживання – функція, що описує залежність споживання домогосподарств від поточного наявного доходу.

Коефіцієнт Джині — показник нерівності розподілу доходів, що приймає значення між 0 і 1, де 0 означає абсолютну рівність (величина приймає лише одне значення), а 1 позначає повну нерівність.

Крива Лоренця – графік, в якому по горизонтальній осі відкладені процент населення від найбідніших верств до найбагатших, а по вертикальній – процент одержуваного ними доходу.

Міжчасовий вибір споживача – рішення домогосподарств щодо визначення величини споживання на основі переміщення доходу між різними періодами життя за допомогою заощаджень та позик.

Особистий дохід – дохід домогосподарств, який складається з заробленого доходу та отриманих соціальних трансфертів.

Особистий наявний дохід – 1) та частина доходу домогосподарств, яка залишається після сплати особистих податків; 2) у спрощеній економіці, в якій немає податків, різниця між доходом і валовим прибутком підприємств.

Постійний дохід – сталий компонент поточного доходу, який людина спроможна підтримувати протягом всього життя за рахунок трудового доходу і накопичених активів.

Рівень бідності – питома вага сімей (домогосподарств), у яких рівень споживання (доходів) на одну особу є нижчим від визначеної межі бідності.

Середня схильність до споживання – відношення споживання до наявного доходу.

Споживання – видатки на споживчі товари та послуги.

Соціальний захист — система суспільно-економічних заходів, спрямованих на матеріальне забезпечення населення від соціальних ризиків (хвороба, інвалідність, старість, втрата годувальника, безробіття, нещасний випадок на виробництві тощо).

Тимчасовий дохід – дохід, який люди не очікують отримати у майбутньому.

 

Тема 8.  Приватні інвестиції

Інвестиції: сутність, роль та чинники попиту. Сутність інвестицій. Роль інвестицій в економіці. Інвестиції в основний капітал. Чинники попиту на інвестиції.

Інвестиційні функції та їх обґрунтування. Кейнсіанська функція інвестицій: математична та графічна інтерпретація. Неокласична функція інвестицій: математична та графічна інтерпретація. Модель гнучкого акселератора.

Проста інвестиційна функція: математична та графічна інтерпретація. Проста інвестиційна функція. Процентна ставка і прибутковість інвестиційних проектів. Зміна автономних інвестицій та її графічна інтерпретація. Чинники автономних інвестицій: технічний прогрес, рівень забезпеченості основним капіталом, податки на підприємців, ділові очікування.

Структура заощаджень. Трансформація заощаджень в інвестиції за допомогою фінансових ринків та фінансових посередників. Заощадження та інвестиції. Заощадження як джерело і фінансове обмеження інвестицій. Залежність заощаджень від доходу і принцип акселератора. Рівновага між заощадженнями та інвестиціями як закон-тенденція. Класичний і кейнсіанський механізм урівноваження заощаджень з інвестиціями.

Основні поняття та їх визначення

Амортизація — грошова форма відшкодування зношеної частки основного капіталу.

Валові інвестиції— сукупний обсяг інвестицій в економіку, який спрямовується на відновлення зношеного капіталу та приріст нового капіталу.

Гранична ефективність капіталу— ставка процента, яка урівноважує дисконтовану вартість очікуваних прибутків від капітального майна з відновною вартістю цього майна.

Граничні витрати на капітал— додаткові витрати на виробництво продукції, яка викликається застосуванням додаткової грошової одиниці капіталу.

Дисконтування— процес приведення майбутніх витрат і доходів до їх теперішньої вартості за допомогою ставки дисконту.

Звичайна акція — вимога акціонера на частку акціонерного капіталу підприємства і на відповідну частку в його прибутках у формі дивідендів.

Майбутня вартість— вартість поточних доходів і витрат у майбутньому періоді, яка визначається за допомогою нарахування складного процента на їх теперішню вартість протягом усіх років майбутнього періоду, в межах якого будуть здійснюватися витрати й отри­муватися доходи.

Модель простого акселератора— модель, згідно з якою величина інвестицій перебуває в прямій залежності від зміни доходу.

Модель гнучкого акселератора— модель, згідно з якою в кожному поточному періоді підприємства зменшують розрив між наявним і бажаним обсягами капіталу на певну частку.

Неокласична модель інвестицій— модель, згідно з якою обсяг інвестицій залежить від розриву між бажаним і наявним капіталом та швидкості, з якою підприємства усувають цей розрив в кожному поточ­ному періоді.

Нерозподілений прибуток — частина прибутку підприємств, яка залишається після сплати податків на прибуток та виплати дивідендів акціонерам.

Облігація — борговий інструмент, який зобов’язує позичальника оплачувати власникові облігації (позикодавцю) фіксовану суму грошей через регулярні проміжки часу (сплата процентів).

Очікуваний прибуток— прибуток, який очікують отримати інвестори протягом всього строку служби інвестованого капітального майна.

Споживання основного капіталу— вартісна оцінка зношення основного капіталу внаслідок його використання в процесі виробництва товарів і послуг.

Чиста дисконтована вартість— сума, що утворюється при вирахуванні дисконтованої вартості очікуваних інвестиційних витрат з дисконтованої вартості доходів, очікуваних від інвестування.

 

Тема 9. Моделі економічної рівноваги. Мультиплікативний ефект.

Моделі економічної рівноваги товарного ринку – “витрати-випуск” та “вилучення - ін’єкції” за умов приватної економіки: графічна інтерпретація та економічні пояснення. Сукупні витрати і рівноважний ВВП. Визначення рівноважного ВВП на основі методу “витрати – випуск”. Фактичні та заплановані витрати. Модель “кейнсіанський хрест”. Визначення рівноважного ВВП за методом “вилучення–ін’єкції”. Заплановані та незаплановані інвестиції. Модель “заощадження-інвестиції”.

Неокласична модель загальної економічної рівноваги: передумови, особливості утворення та зв’язки між ринками. Рольринку праці, ринку цінних паперів та товарного ринку у формуванні загальної економічної рівноваги. Взаємозв’язок між товарним ринком та ринком цінних паперів у закритій приватній економіці. Роль рівноважної процентної ставки. Явище шоку попиту або шоку пропозиції. Закон Вальраса.

Модель мультиплікатора витрат за умов приватної економіки. Механізм мультиплікації автономних витрат. Ефект мультиплікатора. Мультиплікатор витрат. Індуційовані і автономні витрати. Алгебраїчна модель простого мультиплікатора та його сутнісне визначення. Механізм мультиплікації автономних витрат. Ефект мультиплікатора та його графічна інтерпретація.

Рецесійний та інфляційний розриви в економіці: сутність, графічна інтерпретація та кількісне визначення. Сукупні витрати і потенційний ВВП. Рецесійний розрив як наслідок дефіциту автономних витрат в умовах неповної зайнятості. Графічна та математична інтерпретація автономних витрат в умовах повної зайнятості. Інфляційний розрив як наслідок надлишку автономних витрат в умовах повної зайнятості. Графічна та математична інтерпретація інфляційного розриву.

Основні поняття та їх визначення

Автономні витрати – витрати, величина яких  залежить не від екзогенної змінної відповідної моделі, а від чинників, які знаходяться за межами моделі.

Гранична схильність до заощаджень – величина, яка показує, наскільки одиниць змінюють заощадження при зміні доходу на одну одиницю.

Гранична схильність до споживання – величина, яка показує, наскільки одиниць змінюються видатки на споживання при зміні доходу на одну одиницю.

Ефект мультиплікатора – 1) величина, на яку приріст доходу перевищує приріст автономних витрат; 2) величина, на яку приріст грошової пропозиції перевищує приріст грошової бази.

Заплановані інвестиції – кошти, які підприємства планують спрямувати на інвестування в національну економіку.

Заплановані сукупні витрати – сукупні витрати на купівлю вітчизняних товарів і послуг, які планують здійснити всі резиденти і нерезиденти.

Закон Вальраса - здатність ринків самостійно відновлювати рівновагу у довгостроковій перспективі.

Інфляційний розрив – величина, на яку заплановані автономні витрати перевищують потенційно необхідні автономні витрати.

Метод «витрати—випуск» – метод визначення рівноважного ВВП на основі знаходження такого ВВП, який дорівнює запланованим сукупним витратам.

Метод «вилучення—ін’єкції» – метод визначення рівноважного ВВП на основі знаходження такого ВВП, за якого вилучення дорівнюють ін’єкціям.

Модель мультиплікатора-акселератора – модель, яка пояснює економічні коливання певним співвідношенням між мультиплікатором видатків і акселератором.

Мультиплікатор витрат – величина, яка показує на скільки одиниць прямо змінюється дохід при зміні автономних витрат на одну одиницю.

Потенційний ВВП – реальний ВВП, який економіка здатна виробляти за умов повної зайнятості.

Рецесійний розрив – величина, на яку заплановані автономні витрати менші за потенційно необхідні автономні витрати.

Рівноважний ВВП – ВВП, за якого загальний обсяг вироблених товарів і послуг дорівнює загальній кількості куплених товарів і послуг.

 

Розділ ІV. Держава в системі макроекономічного регулювання

Тема 10. Фіскальна політика в макроекономічному регулюванні

Моделі економічної рівноваги «витрати – випуск» та «вилучення –ін’єкції» в змішаній закритій економіці. Вплив держави на економічну рівновагу. Модель економічної рівноваги за методом “витрати-випуск”. Трансформація функції споживання з урахуванням держави. Функція споживання на основі наявного доходу. Функція споживання на основі граничної податкової ставки. Вплив держави на кількісну визначеність приватних заощаджень. Державні та національні заощадження. Рівновага між національними заощадженнями та національними інвестиціями. Рівновага між приватними інвестиціями і внутрішніми джерелами їх фінансування.

Фіскальна політика: сутність,  види та інструменти. Вплив державних закупівель та чистих податків на ВВП: математична та графічна інтерпретація. Вплив державних закупівель на ВВП. Мультиплікатор витрат у змішаній закритій економіці. Вплив чистих податків на ВВП. Мультиплікатор податків. Спільний вплив фіскальних інструментів на ВВП і державний бюджет. Мультиплікатор збалансованого бюджету.

Дискреційна  та автоматична фіскальна політика. Ефект гальмування динаміки ВВП: кількісне  та графічне визначення. Крива Лаффера. Автоматична (недискреційна)  фіскальна політика вмонтованої стабільності. Автоматичні чисті податки як вмонтовані стабілізатори. Стабілізаційний вплив на економіку автоматичних чистих податків. Ефект гальмування динаміки ВВП. Крива Лаффера, її економічна інтерпретація.

Фіскальна політика та державний бюджет. Дефіцит бюджету та державний борг. Вплив фіскальної політики на державний бюджет. Види бюджетного сальдо. Дефіцит або профіцит бюджету. Концепції збалансування бюджету: на щорічній основі, на циклічній основі та функціональних фінансів. Джерела фінансування бюджетного дефіциту. Поняття та структура державного боргу.

Основні поняття та їх визначення

Бюджетний дефіцит— стан державного бюджету, коли доходи уряду не покривають його видатків.

Бюджетний профіцит— стан державного бюджету, коли доходи уряду перевищують його видатки.

Гранична ставка податку – величина, яка показує, на скільки одиниць змінюються податки при зміні доходу на одну одиницю.

Державне споживання – частина державних закупівель, що спрямовується на утримання державних інституцій, покликаних задовольняти суспільні потреби в споживчих товарах і послугах.

Державні закупівлі – кінцеві товари і послуги, які закуповує уряд з метою задоволення суспільних потреб.

Державні заощадження – різниця між наявним доходом уряду (чистими податками) і державними закупівлями.

Державні інвестиції – частина державних закупівель, що спрямовується на закупівлю інвестиційних товарів та послуг.

Державний борг— загальна сума заборгованості держави, яка складається з усіх випущених і непогашених боргових зобов’язань уряду, у тому числі й тих боргових зобов’язань, що виникають у результаті виданих гарантій за кредитами, та інших зобов’язань, які бере на себе уряд.

Дискреційна фіскальна політика – політика, в межах якої зміни державних видатків і податків здійснюється на підставі спеціальних рішень уряду і парламенту.

Збалансований бюджет— бюджет, у якому надходження дорівнюють видаткам.

Зовнішній борг— заборгованість держави іноземним громадянам, підприємствам та інституціям.

Крива Лафера – крива, що відображає обернену залежність між сумою податків та рівнем оподаткування.

Національні заощадження – 1) сума приватних та державних заощаджень; 2) та частина доходу, яка не використовується на приватне та державне споживання.

Приватні заощадження – різниця між наявним доходом приватної економіки і споживанням домогосподарств.

Прогресивний податок— податок, середня ставка якого збільшується в міру зростання оподаткованого доходу і знижується зі зменшенням цього доходу.

Пропорційний податок— податок, середня ставка якого не змінюється зі зміною рівня оподаткованого доходу.

Фіскальна політика— політика держави, інструментами якої є зміна рівня податків і державних видатків.

Чисті податки — податкові надходження уряду за вирахуванням державних трансфертних платежів.

 

Тема 11. Монетарна політика в макроекономічному регулюванні

Монетарна політика: сутність, складові, види та інструменти. Сутність монетарної політики. Кінцеві та проміжні цілі монетарної політики. Складові монетарної політики: грошово-кредитна та валютна. Політика дорогих грошей та політика дешевих грошей. Інструменти монетарної політики: операції на відкритому ринку, операції на валютному ринку, облікова ставка, нормативи обов’язкового резервування.

Наслідки монетарної експансії в короткостроковому та довгостроковому періодах. Монетарна політика в моделі AD-AS. Монетарна політика на основі каналу “процентна ставка-інвестиції”. Наслідки впливу на економіку монетарної експансії в короткостроковому періоді та їх графічна інтерпретація. Наслідки впливу на економіку монетарної експансії в довгостроковому періоді та їх графічна інтерпретація. Нейтральність грошей.

Модель «IS – LM»: припущення, зміст та висновки. Ефективна взаємодія  політик в моделі «IS – LM». Товарний ринок і криваIS. Синтез інвестиційної функції та «кейнсіанського хреста». Грошовий ринок і крива LM. Теорія переваги ліквідності Кейнса. Рівновага в моделі «IS – LM».Ефективна взаємодія  політик в моделі «IS – LM».

Основні поняття та їх визначення

Динамічні операції на відкритому ринку— операції на відкритому ринку, що здійснюються з метою цілеспрямованої зміни рівня банківських резервів і грошової маси.

Захисні операції на відкритому ринку— операції на відкритому ринку, що покликані нейтралізувати інші чинники, які здатні викликати небажані зміни на грошовому ринку.

Кінцеві цілі монетарної політики— такі макроекономічні змінні, які характеризують рівень економічного розвитку країни і на досягнення яких монетарна політика має спрямовувати свої заходи.

Монетаристська теорія— теорія, згідно з якою основною причиною економічних коливань є зміни пропозиції грошей, тому для підтримання стабільності в економіці слід дотримуватися стабільних темпів зростання грошової маси.

Монетарна політика – сукупність заходів держави у грошовій сфері, спрямованих на досягнення кінцевих цілей стабілізаційної політики.

Нейтральність грошей — нездатність грошей викликати в довгостроковому періоді реальні зміни в економіці.

Облікова (дисконтна) ставка— процентна ставка, за якою центральний банк країни надає позики комерційним банкам.

Операції на відкритому ринку— купівля-продаж центральним банком державних цінних паперів.

Передатний механізм монетарної політики – сукупність причинно-наслідкових зв’язків, завдяки яким зміни пропозиції грошей впливають на кінцеві цілі монетарної політики.

Проміжні цілі монетарної політики – такі макроекономічні змінні, які опосередковують вплив монетарної політики на її кінцеві цілі.

 

Тема 12. Держава у функціонуванні відкритої економіки 

Вплив зовнішньої торгівлі на ВВП: функція споживання у відкритій змішаній економіці; складний мультиплікатор витрат; чинники впливу на чистий експорт та зв'язок з валютним курсом. Вплив зовнішньої торгівлі на економіку. Формування рівноважного ВВП за методом “ витрати – випуск”. Гранична схильність до імпорту. Функція споживання у відкритій економіці. Формування економічної рівноваги за методом “ вилучення – ін’єкції”. Країна як чистий дебітор або як чистий кредитор. Чинники і функція чистого експорту. Мультиплікатор витрат у відкритій економіці.

Платіжний баланс країни: структура, характеристика його основних розділів. Рівновага платіжного балансу. Платіжний баланс. Сутність та методологія складання платіжного балансу. Рахунок поточних операцій та його складові. Рахунок капітальних операцій та його складові. Автономна стаття “Помилки та упущення”. Взаємозв’язки рахунків.

Валютний курс: сутність, види та вплив на зовнішню торгівлю. Чинники попиту і пропозиції на валютному ринку. Етапи розвитку міжнародної валютної системи. Валютний курс. Валюта та її види. Номінальний курс та способи котирування валюти. Чинники, що впливають на номінальний курс валюти. Паритет купівельної спроможності. Фіксований і плаваючий валютний курс. Модель реального курсу валюти. Етапи розвитку міжнародної валютної системи.

 

Основні поняття та їх визначення

Баланс товарів і послуг— частина рахунку поточних операцій платіжного балансу, яка відображає співвідношення між експортом та імпортом товарів і послуг.

Валюта— національні та міжнародні грошові одиниці, що використовуються в процесі міжнародних розрахунків.

Експорт— товари і послуги, вироблені в країні і продані за її межі.

Імпорт— сукупність товарів і послуг, які країна купує в інших країн.

Мито— податок на імпортовані або експортовані товари.

Номінальний валютний курс— курс валюти, який визначається через певну кількість іншої валюти.

Паритет купівельної спроможності— теорія, згідно з якою номінальний валютний курс відображає різницю у рівні цін між країнами, завдяки чому ціни на однаковий товар, обчислені у спільній валюті, є однаковими у всіх країнах.

Плаваючий валютний курс— валютний курс, динаміка якого залежить переважно від попиту і пропозиції на валютному ринку.

Платіжний баланс— макроекономічна модель, що охоплює сукупність економічних операцій даної країни з іншими країнами і розробляється з метою здійснення контролю за ефективністю зовнішньоекономічної діяльності країни та обґрунтування економічної політики держави.

Рахунок капітальних операцій— розділ платіжного балансу країни, в якому відображається приплив і відплив капіталу.

Рахунок поточних операцій— розділ платіжного балансу країни, в якому відображаються експорт та імпорт товарів і послуг, чисті доходи від інвестицій та чисті поточні трансферти.

Реальний валютний курс—  коефіцієнт, що відображає пропорцію, в якій товари однієї країни обмінюються на товари іншої країни.

Резервні активи— високоліквідні фінансові активи, що знаходяться під контролем центрального банку країни і можуть використовуватися для регулювання платіжного балансу та здійснення інтервенцій на валютному ринку.

Фіксований валютний курс— курс національної валюти, який уряд офіційно оголошує і бере зобов’язання його підтримувати.

 

Тема 13. Регулювання економічного зростання

Зміст та прояви економічного зростання.Основні засади теорії економічного зростання. Сутність і форми економічного зростання. Економічні цикли. Джерела економічного зростання. Внесок факторів виробництва в економічне зростання.

Модель Солоу у поясненні економічного зростання. Передумови моделі Солоу. Чинники економічного зростання в моделі Солоу. Висновки моделі Солоу.

Основні поняття та їх визначення

Виробнича функція— функція, що показує залежність обсягів виробництва продукції від факторів виробництва.

Граничні інвестиції— величина інвестицій, яка згідно з моделлю Солоу необхідна для підтримання стійкої капіталоозброєності.

Депресія — дуже глибокий і затяжний спад в економіці.

Економічне зростання— збільшення обсягу реального ВВП або реального ВВП на душу населення за певний період за рахунок збільшення виробничих потужностей економіки.

Економічний цикл— період, протягом якого економіка проходить від одного спаду або піднесення до іншого спаду або піднесення на умовах збереження загальної тенденції до зростання.

Економічні ресурси— земля, праця, капітал та підприємницькі здібності, що використовуються у виробництві товарів і послуг.

Ефективність праці— змінна в моделі економічного зростання Солоу, за допомогою якої враховується вплив технічного прогресу на капіталоозброєність.

Залишок Солоу — внесок сукупної продуктивності факторів вироб­ництва у приріст продукту, який визначається за залишковим принципом, тобто відніманням від загального процента приросту продукту тієї частки, що припадає на працю і капітал.

Золоте правило— такий рівень заощаджень у моделі Солоу, що забезпечує стійкий стан в економіці за умови максимізації споживання на одного працівника.

Капітал— економічні ресурси, що використовуються для виробництва товарів та послуг.

Кількість ефективних одиниць праці — показник кількості робочої сили, який в моделі економічного зростання Солоу обчислюється на базі фактичної кількості працівників, помножених на ефективність праці.

Модель зростання Солоу— модель, що показує вплив нагромадження капіталу, приросту населення і технічного прогресу на зростання капіталоозброєності та обсягу продукту на душу населення.

Модель мультиплікатора-акселератора— модель, яка пояснює економічні коливання певним співвідношенням між мультиплікатором витрат і акселератором.

Постійна віддача від масштабу— властивість виробничої функції, згідно з якою пропорційне збільшення усіх факторів виробництва на певний процент збільшує обсяг виробництва на той самий процент.

Рецесія, спад— період, у межах якого відбувається скорочення обсягів виробництва в країні.

Сукупна продуктивність факторів виробництва — показник, що відображає вплив технічного прогресу на зростання обсягу продукту на одного працюючого.

Теорії ендогенного зростання— моделі економічного зростання, що охоплюють фактори, від яких залежить технічний прогрес, на відміну від моделей, які враховують технічний прогрес екзогенно.

Теорія реального ділового циклу— теорія, згідно з якою економічні коливання спричиняються не номінальними чинниками, а технологічними шоками.

Фактори виробництва— економічні ресурси, які використовуються для виробництва товарів і послуг.

4. ПЛАНИ ЗАНЯТЬ

4.1. ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ/ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ

 ДЕННОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ

Семінарські й практичні заняття з даної дисципліни застосовуються на всіх формах навчання. Метою семінарських і практичних занять є поточна перевірка рівня засвоєння студентом навчального матеріалу з окремих тем дисципліни, які виносяться на ці заняття. Але поряд з цим під час семінарських і практичних занять на денній та заочній формах навчання передбачається проведення модульного контролю, тобто перевірка рівня засвоєння навчального матеріалу кількох або всіх тем   дисципліни.  Оцінювання   результатів   модульного   контролю   подаються    у розділі  8.

На семінарські й практичні заняття виносяться не всі, а найважливіші та найскладніші питання дисципліни. Решту питань студенти опрацьовують самостійно. При підготовці до семінарських і практичних занять потрібно передусім прочитати конспект лекцій з відповідних тем, вивчити понятійний апарат і осягнути логіку навчального матеріалу. Потім доцільно скористатися методичними порадами до відповідної теми. Нарешті, якщо деякі питання залишилися незрозумілими, звернутися до літературних джерел, рекомендованих у цьому розділі.

При використанні літературних джерел слід брати до уваги, що всі вони, як правило, різняться за логічною побудовою навчального матеріалу, визначеннями макроекономічних категорій, абревіатурою, теоретичними уподобаннями тощо. У зв'язку з цим доцільно віддавати перевагу підручнику, який є базовим для нашого університету. Слід також мати на увазі, що підручники з часом старіють. Тому лише в лекціях викладач може оперативно висвітлювати можливі зміни в макроекономічній теорії та практиці.

Оскільки на заочній формах навчання обсяг годин, виділених на семінарські і практичні заняття, є меншим, ніж на денній формі, то нижче подається план семінарських і практичних занять лише на денній формі навчання. Обсяг годин самостійної роботи студентів теж різниться за окремими формами навчання (див. вище).

В процесі викладання дисципліни «Макроекономіка» передбачається набуття студентами загальних (інструментальних, міжособистісних та системних), глобальних та спеціальних (фахових) компетентностей, на формування яких спрямоване кожне семінарське та практичне заняття з дисципліни (див. вступ).

Семінарські та практичні заняття передбачають  використання інноваційних технологій та можуть проводитися у наступних формах за вибором викладача:

-        семінар-розгорнута бесіда;

-        семінар-вирішення ситуаційних вправ;

-        міні-кейс;

-        дискусія з елементами аналізу;

-        семінар-розв’язання проблемних завдань;

-        семінар – «мозковий штурм»;

-        робота в малих творчих групах;

-        семінар-конференція;

-        семінар-дискусія;

-        ділова гра;

-        інших прогресивних форм.

Як один із можливих варіантів пропонується наступний підхід до проведення семінарських та практичних занять з дисципліни «Макроекономіка»[5].

 

Заняття 1

Кількість годин:  аудиторні заняття — 2

Форма проведення:   семінар-розгорнута бесіда

 Тема 1. Макроекономіка як наука

ЗМІСТ

1. Становлення та розвиток науки «Макроекономіка».

2. Предмет  та об’єкт  макроекономіки.

3. Методологія макроекономічної науки.

4. Модель економічного кругообігу ресурсів, продуктів, доходів та витрат з урахуванням держави

Завдання.

Сформувати знання:

-         інструментарій макроекономічної науки,

-          етапи розвитку макроекономіки,

-         об’єкт та предмет науки,

-         пізнавальна та оціночна (рекомендальна) функції макроекономіки,

-          агреговані величини,

-         макроекономічні процеси та явища,

-          макроекономічні моделі.

          План заняття:

1. У формі розгорнутої бесіди провести усне опитування.
2. З’ясувати рівень засвоєння знань шляхом письмового експрес -опитування (за бажанням викладача).
3. В процесі обговорення студенти по черзі заповнюють  на дошці таблицю  «Основні ідеї, які характеризують різні етапи розвитку макроекономічної науки»

Інформаційне забезпечення:

1. Таблиця «Основні ідеї, які характеризують різні етапи розвитку макроекономічної науки»
2. Термінологічний словник до теми 1.

 

Заняття 2

Кількість годин:  аудиторні заняття — 2

Форма проведення:  робота в малих творчих группах  + практичне заняття

 Тема 2.

Макроекономічні показники в системі національних рахунків

ЗМІСТ

1. Система національних рахунків як нормативна база макроекономічного рахівництва.

2. Основні макроекономічні показники: методика їх розрахунку.

3. Номінальний та реальний ВВП.

…………………………………………………………………………………………………

Завдання для  роботи в малих творчих групах (за вибором викладача):

-                      здійснити аналіз динаміки та структури основних макроекономічних показників в Україні, використавши матеріали офіційних державних установ та підготувати  груповий звіт (як варіант).

…………………………………………………………………………………...

Завдання.

Сформувати знання:

-         Система національних рахунків,

-         методологічні принципи СНР,

-         інституційні одиниці в СНР,

-         сектори в СНР,

-         економічні операції в СНР,

-         рахунки в СНР,

-         показники в СНР.

-         методи  обчислення ВВП,

-         дефлятор, індекси цін,

-         номінальний та реальний ВВП.

Сформувати практичні вміння:

-         розраховувати макроекономічні показники,

-         розраховувати номінальний та реальний ВВП,

-         одержати початкові навички щодо аналізу динаміки та структури ВВП та інших показників.

 План заняття:

1. Навчити студентів розв’язувати задачі,  розраховувати макропоказники, аналізувати їх динаміку та структуру
2. З’ясувати рівень засвоєння знань шляхом письмового експрес -опитування (за бажанням викладача).
3. З метою освоєння теми студенти користуються таблицею «Зведені  національні рахунки  за кварталами  …..  року»

 Інформаційне забезпечення:

1. Таблиця «Зведені  національні рахунки  за кварталами  …..  року»
2. Термінологічний словник до теми 2.

 

Заняття 3

Кількість годин:  аудиторні заняття — 2

Форма проведення:  семінар-«мозковий штурм» +  практичне заняття

Тема 3. Ринок праці

ЗМІСТ

1. Зайнятість та безробіття.

2. Втрати ВВП від циклічного безробіття. Закон Оукена.

 3. Неокласичний та кейнсіанський підхід до аналізу ринку праці.

………………………………………………………………………………..

Проблемне питання для «мозкового штурму» (за вибором викладача):

-          вирішення проблеми молодіжного безробіття в Україні (як варіант).

………………………………………………………………………………..

Завдання.

Сформувати знання:

-         показники рівня використання робочої сили: рівень зайнятості,  рівень безробіт­тя, коефіцієнт участі в робочій силі,

-         види безробіття: фрикційне, структурне, циклічне,

-         повна за­йнятість, неповна зайнятість, надмірна зайнятість,

-         методи вимірювання природного безробіття,

-         втрати від безробіття: економічний зміст та зв'язок із ВВП,

-         неокласична та кейнсіанська моделі ринку праці.

Сформувати практичні вміння:

-         розраховувати показники рівня використання робочої сили,

-         розраховувати втрати від безробіття за законом Оукена,

-         одержати початкові навички щодо аналізу динаміки та структури ринку праці.

План заняття:

1. З метою засвоєння учбового матеріалу навчити студентів розв’язувати задачі,  розраховувати показники.
2. З’ясувати рівень засвоєння знань шляхом письмового експрес -опитування (за бажанням викладача).
3. Провести «мозковий штурм» з метою розв’язання проблемного питання, яке було визначено викладачем заздалегідь.
4.  Обговорити результати «мозкового штурму» та можливості їх впровадження в реальну практику господарювання в Україні.

Інформаційне забезпечення:

1. Аналітичні дані (таблиці, діаграми тощо), що демонструють реальну ситуацію на ринку праці в Україні.
2. Термінологічний словник до теми 3.

 

 

Заняття 4

Кількість годин:  аудиторні заняття — 2

Форма проведення:  семінар-конференція

Тема 4. Товарний ринок

ЗМІСТ

1. Сукупний попит.
2. Сукупна пропозиція.
3. Модель AD-AS як базова модель економічної рівноваги.

Завдання.

Сформувати знання:

-         сутність  та суб’єкти сукупного попиту,

-         функція сукупного попиту,

-         цінові чинники, що впливають на сукупний попит,

-         нецінові чинники, що впливають на сукупний попит,

-         сутність сукупної пропозиції, її функції

-         дві моделі короткострокової сукупної пропозиції,

-         нецінові чинники короткострокової сукупної пропозиції,

-         короткострокова та довгострокова рівновага між сукупним попитом та пропозицією, її порушення та відновлення.

План заняття:

1. У формі конференції заслухати підготовлені студентами доповіді відповідно до питань теми, їх відповіді на запитання.
2. З метою освоєння теми провести обговорення поставлених питань із використанням графіків функцій.
3. З’ясувати рівень засвоєння знань шляхом письмового експрес -опитування (за бажанням викладача).

Інформаційне забезпечення:

1. Графіки функцій
2. Термінологічний словник до теми 4.

Заняття 5

Кількість годин:  аудиторні заняття — 2

Форма проведення:  робота в малих творчих групах +  практичне заняття

 

Тема 5. Грошовий ринок

ЗМІСТ

1. Грошова пропозиція та її структура.

3. Грошовий попит та його складові.

4. Механізм функціонування грошового ринку та процентна ставка.

………………………………………………………………………………..

Завдання для  роботи в малих творчих групах (за вибором викладача):

-          здійснити аналіз реальної ситуації на грошовому ринку в Україні, використавши матеріали офіційних державних установ, насамперед НБУ, та підготувати  групове есе (як варіант).

………………………………………………………………………………..

Завдання.

Сформувати знання:

-         грошовий ринок як складова фінансового ринку,  

-         процентна ставка, її види та роль в економіці,

-         сутність пропозиції грошей та її функція,

-         грошові агрегати,

-         грошова база та її компоненти,

-         грошовий мультиплікатор, коефіцієнт готівки, резервна норма,

-         мультиплікація грошової бази банківською системою,

-         попит на гроші: сутність та складові,

-         різні підходи до функції попиту на гроші,

-         механізм функціонування грошового ринку,

-         рівновага на грошовому ринку та механізм її відновлення.

Сформувати практичні вміння:

-         розраховувати структуру грошової маси за грошовими агрегатами,

-         розраховувати реальну процентну ставку,

-         одержати початкові навички щодо аналізу динаміки та структури грошового ринку.

План заняття:

1. З метою засвоєння учбового матеріалу навчити студентів розв’язувати задачі,  розраховувати показники.
2. З’ясувати рівень засвоєння знань шляхом письмового експрес -опитування (за бажанням викладача).
3. Розподілити студентів на декілька малих творчих груп з метою здійснення аналізу та написання групового короткого аналітичного звіту за напрямком, що був визначений викладачем заздалегідь.

Інформаційне забезпечення:

1. Аналітичні дані (таблиці, діаграми тощо), що демонструють реальну ситуацію на грошовому ринку в Україні ( з матеріалів офіційних державних установ, насамперед НБУ).
2. Термінологічний словник до теми 5.

 

Заняття 6

Кількість годин:  аудиторні заняття — 2

Форма проведення:  семінар-розв’язання проблемних завдань +  практичне заняття

Тема 6. Інфляція

ЗМІСТ

1. Сутність, показники та види інфляції.

2. Причини та наслідки інфляції.

3. Крива Філіпса.

…………………………………………………………………………………..

Проблемне завдання  (за вибором викладача):

-          здійснити аналіз інфляційної ситуації в Україні, використавши матеріали офіційних державних установ, та зробити письмові висновки у вигляді короткого аналітичного звіту (як варіант).

…………………………………………………………………………………..

Завдання.

Сформувати знання:

-         сутність та види інфляції,

-         індекси цін як індекси інфляції, що показують темп зростання цін.

-         темп інфляції як темп приросту цін,

-         методи обчислення темпу інфляції,

-         стагфляція,

-         економічні чинники інфляції,

-         інфляційні очікування,

-         наслідки інфляції,

-         закон Тейлора,

-         крива Філіпса у короткостроковому та довгостроковому періодах.

Сформувати практичні вміння:

-         розраховувати темп інфляції за двома методами,

-         одержати початкові навички щодо аналізу інфляційної ситуації в країні.

План заняття:

1. З метою засвоєння учбового матеріалу навчити студентів розв’язувати задачі,  розраховувати показники.
2. З’ясувати рівень засвоєння знань шляхом письмового експрес -опитування (за бажанням викладача).
3. Роз’яснити зміст проблемного завдання та керувати ходом його виконання за напрямком, що був визначений викладачем заздалегідь.

Інформаційне забезпечення:

1. Аналітичні дані (таблиці, діаграми тощо), що демонструють інфляційну ситуацію в Україні  (з матеріалів офіційних державних установ).
2. Термінологічний словник до теми 6.

 

Заняття 7

Кількість годин:  аудиторні заняття — 2

Модульна контрольна робота № 1 по темах: 1-6

 

Заняття 8

Кількість годин:  аудиторні заняття — 2

Форма проведення:  семінар-дискусія з елементами аналізу +  практичне заняття

 

Тема 7. Приватне споживання

ЗМІСТ

1. Доходи домогосподарств: джерела та структура.
2. Диференціація доходів. Крива Лоренца, коефіцієнт Джині та децільний коефіцієнт.
3. Кейнсіанська функція споживання.

…….………………………………………………………………………………………………………………….

Актуальна тема для дискусії (за вибором викладача):

-     Причини бідності в Україні.

Завдання для аналізу  (за вибором викладача):

-         здійснити аналіз джерел, структури та диференціації доходів населення в Україні, використавши матеріали офіційних державних установ, та зробити письмові висновки у вигляді короткого аналітичного звіту (як варіант).

…………………………………………………………………………………..

Завдання.

Сформувати знання:

-         доходи і витрати домогосподарств,

-         особистий дохід,

-         особистий наявний  дохід,  його структура та кількісна визначеність,

-         споживання та заощадження домогосподарств,

-         диференціація доходів,

-         крива Лоренця,

-         коефіцієнт Джині,

-         децільний коефіцієнт,

-         кейнсіанська функція споживання,

Сформувати практичні вміння:

-         розраховувати коефіцієнт Джині та децільний коефіцієнт,

-         одержати початкові навички щодо аналізу джерел, структури та диференціації доходів населення країни.

План заняття:

1. З метою засвоєння учбового матеріалу навчити студентів розв’язувати задачі,  розраховувати показники.
2. З’ясувати рівень засвоєння знань шляхом письмового експрес-опитування (за бажанням викладача).
3. Роз’яснити зміст аналітичного завдання та керувати ходом його виконання за напрямком, що був визначений викладачем заздалегідь.
4. Обговорення актуальної теми, запропонованої для дискусії  викладачем  заздалегідь.

Інформаційне забезпечення:

1. Аналітичні дані (таблиці, діаграми тощо щодо аналізу джерел, структури та диференціації доходів населення в Україні  (з матеріалів офіційних державних установ).
2. Термінологічний словник до теми 7.

 

Заняття 9

Кількість годин:  аудиторні заняття — 2

Форма проведення:  семінар-дискусія +  практичне заняття

Тема 8. Приватні інвестиції

ЗМІСТ

1. Інвестиції: сутність, роль та чинники попиту.
2. Проста інвестиційна функція.
3. Структура заощаджень. Трансформація заощаджень в інвестиції.

…….………………………………………………………………………………………………………………….

Тема для дискусії (за вибором викладача):

-     Роль фінансових посередників у трансформація заощаджень в інвестиції в Україні.

…………………………………………………………………………………..

Завдання.

Сформувати знання:

-         сутність інвестицій, їх роль в економіці,

-         чинники сукупного попиту на інвестиції,

-         процентна ставка і прибутковість інвестиційних проектів,

-          інвестиційні функції,

-         проста інвестиційна функція,

-         чинники автономних інвестицій: технічний прогрес, рівень забезпеченості основним капіталом, податки на підприємців, ділові очікування,

-         структура заощаджень,

-         трансформація заощаджень в інвестиції за допомогою фінансових ринків та фінансових посередників.

План заняття:

1. З метою засвоєння учбового матеріалу навчити студентів розв’язувати задачі,  розраховувати показники.
2. З’ясувати рівень засвоєння знань шляхом письмового експрес-опитування (за бажанням викладача).
3. Обговорення теми, запропонованої викладачем для дискусії    заздалегідь.

Інформаційне забезпечення:

1. Графіки функцій.
2. Термінологічний словник до теми 8.

 

Заняття 10

Кількість годин:  аудиторні заняття — 2

Форма проведення:  семінар-конференція

Тема 9.

Моделі економічної рівноваги. Мультиплікативний ефект.

ЗМІСТ

1. Модель «витрати-випуск»  та «вилучення-ін’єкції». 
2. Неокласична модель загальної економічної рівноваги.

2. Мльтиплікативний вплив автономних витрат (інвестицій) на ВВП. Мультиплікатор витрат.

3. Рецесійний та інфляційний розриви в економіці.

Завдання.

Сформувати знання:

-      визначення рівноважного ВВП на основі методу “витрати – випуск”,

-      визначення рівноважного ВВП за методом “вилучення–ін’єкції”,

-      неокласична модель загальної економічної рівноваги, закон Вальраса,

-      ефект мультиплікатора витрат,

-      рецесійний розрив в економіці,

-      інфляційний розрив в економіці.

План заняття:

1. У формі конференції заслухати підготовлені студентами доповіді відповідно до питань теми, їх відповіді на запитання.
2. З метою освоєння теми провести обговорення поставлених питань із використанням графіків функцій.
3. З’ясувати рівень засвоєння знань шляхом письмового експрес -опитування (за бажанням викладача).

Інформаційне забезпечення:

1. Графіки функцій.
2. Термінологічний словник до теми 9.

 

Заняття 11

Кількість годин:  аудиторні заняття — 2

Заняття 12

Кількість годин:  аудиторні заняття — 2

Форма проведення: семінар-дискусія з елементами аналізу +  практичне заняття

Тема 10. Фіскальна  політика

в макроекономічному регулюванні

ЗМІСТ

1. Вплив держави на формування економічної рівноваги:

1.1.         Модель економічної рівноваги «витрати – випуск».

1.2.         Модель економічної рівноваги «вилучення –ін’єкції».

1. Фіскальна політика: сутність, складові, види та інструменти:

2.1.         Дискреційна  та автоматична складові фіскальної політики.

2.2.         Політика бюджетної експансії (стимулююча) та бюджетної рестрикції (стримуюча).

1. Фіскальна політика та державний бюджет:

3.1.         Бюджетний дефіцит та джерела його фінансування.

3.2.         Концепції збалансування бюджету.

3.3.         Державний борг: поняття та структура.

…….………………………………………………………………………………………………………………….

Актуальна тема для дискусії (за вибором викладача):

-     Пріоритети фіскальної політики в Україні на сучасному етапі.

Завдання для аналізу  (за вибором викладача):

-         здійснити аналіз показників державного бюджету, дефіциту бюджету та державного боргу України, їх динаміки та структури, використавши матеріали офіційних державних установ, та зробити письмові висновки у вигляді короткого аналітичного звіту (як варіант).

…………………………………………………………………………………..

Завдання.

Сформувати знання:

-         модель економічної рівноваги за методом “витрати-випуск” в змішаній закритій економіці,

-         модель економічної рівноваги за методом “«вилучення –ін’єкції» ” в змішаній закритій економіці,

-         дискреційна фіскальна політика,

-         мультиплікативний вплив  державних закупівель на ВВП,

-         мультиплікативний вплив чистих податків на ВВП,

-         автоматична фіскальна політика,

-         ефект гальмування динаміки ВВП,

-         крива Лаффера,

-         бюджетне сальдо, дефіцит бюджету, профіцит бюджету,

-         джерела фінансування бюджетного дефіциту,

-         емісійне та боргове фінансування,

-         концепції збалансування бюджету,

-         державний борг.

 Сформувати практичні вміння:

-         розраховувати мультиплікативний вплив  державних закупівель на ВВП,

-         розраховувати мультиплікативний вплив чистих податків на ВВП,

-         одержати початкові навички щодо аналізу показників державного бюджету країни, дефіциту бюджету та державного боргу.

План заняття:

1. З метою засвоєння учбового матеріалу навчити студентів розв’язувати задачі,  розраховувати ефекти мультиплікації.
2. З’ясувати рівень засвоєння знань шляхом письмового експрес -опитування (за бажанням викладача).
3. Роз’яснити зміст аналітичного завдання та керувати ходом його виконання за напрямком, що був визначений викладачем заздалегідь.
4. Обговорення актуальної теми, запропонованої для дискусії  викладачем  заздалегідь.

Інформаційне забезпечення:

1. Аналітичні дані (таблиці, діаграми тощо) щодо аналізу показників державного бюджету, дефіциту бюджету та державного боргу України  (з матеріалів офіційних державних установ).
2. Термінологічний словник до теми 10.

 

Заняття 13

Кількість годин:  аудиторні заняття — 2

Форма проведення:  семінар-конференція

Тема 11. Монетарна політика

в макроекономічному регулюванні

ЗМІСТ

1. Монетарна політика: сутність, складові, види та інструменти.
2. Наслідки монетарної експансії в короткостроковому та довгостроковому періодах.
3. Модель «IS – LM»: припущення, зміст та висновки. Ефективна взаємодія  політик в моделі «IS – LM»

Завдання.

Сформувати знання:

-         сутність монетарної політики,

-         кінцеві та проміжні цілі монетарної політики,

-         складові монетарної політики: грошово-кредитна та валютна,

-         політика дорогих грошей,

-         політика дешевих грошей,

-         інструменти монетарної політики,

-         монетарна політика у моделі «AD-AS»,

-         наслідки впливу на економіку монетарної експансії в короткостроковому періоді,

-         наслідки впливу на економіку монетарної експансії в довгостроковому періоді,

-         модель «IS – LM»,

-         товарний ринок і криваIS,

-         грошовий ринок і крива LM,

-         рівновага в моделі «IS – LM».

План заняття:

1. У формі конференції заслухати підготовлені студентами доповіді відповідно до питань теми, їх відповіді на запитання.
2. З метою освоєння теми провести обговорення поставлених питань із використанням графіків функцій.
3. З’ясувати рівень засвоєння знань шляхом письмового експрес -опитування (за бажанням викладача).

Інформаційне забезпечення:

1. Графіки функцій.
2. 2.     Термінологічний словник до теми 11.

 

Заняття 14.

Кількість годин:  аудиторні заняття — 2

Форма проведення: семінар-дискусія з елементами аналізу +  практичне заняття

Тема 12.  Держава у функціонуванні відкритої  економіки

ЗМІСТ

1. Вплив зовнішньої торгівлі на економіку.
2. Платіжний баланс країни.
3. Валютний курс.

…….………………………………………………………………………………………………………………….

Актуальна тема для дискусії (за вибором викладача):

-     Пріоритети політики зовнішньої торгівлі в Україні на сучасному етапі.

Завдання для аналізу  (за вибором викладача):

-         здійснити аналіз динаміки валютного курсу гривні, використавши матеріали офіційних державних установ, насамперед НБУ, та зробити письмові висновки у вигляді короткого аналітичного звіту (як варіант),

-         здійснити аналіз платіжного балансу України за попередній фінансовий рік, використавши матеріали офіційних державних установ, насамперед НБУ, та зробити письмові висновки у вигляді короткого аналітичного звіту (як варіант).

…………………………………………………………………………………..

Завдання.

Сформувати знання:

-         вплив зовнішньої торгівлі на ВВП,

-         функція споживання у відкритій змішаній економіці,

-         мультиплікатор витрат у відкритій економіці,

-         чинники і функція чистого експорту,

-         платіжний баланс країни,

-         методологія складання платіжного балансу,

-         рівновага платіжного балансу,

-         валютний курс,

-         номінальний курс та способи котирування валюти,

-         чинники, що впливають на номінальний курс валюти,

-         паритет купівельної спроможності,

-         фіксований і плаваючий валютний курс

-         модель реального курсу валюти.

-         етапи розвитку міжнародної валютної системи.

Сформувати практичні вміння:

-         розраховувати мультиплікативний вплив  чистого експорту на ВВП,

-         одержати початкові навички щодо аналізу платіжного балансу,

-         одержати початкові навички щодо аналізу динаміки валютного курсу.

План заняття:

1. З метою засвоєння учбового матеріалу навчити студентів розв’язувати задачі,  розраховувати ефект мультиплікації чистого експорту.
2. З’ясувати рівень засвоєння знань шляхом письмового експрес -опитування (за бажанням викладача).
3. Роз’яснити зміст аналітичного завдання та керувати ходом його виконання за напрямком, що був визначений викладачем заздалегідь.
4. Обговорення актуальної теми, запропонованої для дискусії  викладачем  заздалегідь.

Інформаційне забезпечення:

1. Аналітичні дані (таблиці, діаграми тощо) щодо аналізу платіжного балансу (з матеріалів офіційних державних установ,  насамперед НБУ).
2. Аналітичні дані (таблиці, діаграми тощо) щодо аналізу валютного курсу гривні (з матеріалів офіційних державних установ,  насамперед НБУ).
3. Термінологічний словник до теми 12.

Заняття 15

Кількість годин:  аудиторні заняття — 2

Модульна контрольна робота № 2 по темах: 7-13

 

 

Заняття 16.

Кількість годин:  аудиторні заняття — 2

ПІДСУМКОВЕ ЗАНЯТТЯ

ЗМІСТ

Презентації та захист завдань для самостійної роботи.

 

 

4.2.ПЛАНИ КОНТАКТНИХ ЗАНЯТЬ ДЛЯ СТУДЕНТІВ

 ЗАОЧНОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ

ЗАНЯТТЯ 1: тема 1 - 4

Кількість годин:  аудиторні заняття — 2

План заняття:

1. Навчити студентів розв’язувати задачі,  розраховувати показники.
2. З’ясувати рівень засвоєння знань шляхом письмового експрес -опитування (за бажанням викладача).
3. Розгорнута бесіда в рамках проблематики теми.

 

Тема 1. «Макроекономіка як наука»

Тема 2. «Макроекономічні показники в системі національних рахунків»

 

ЗМІСТ

1. Макроекономіка як наука.

2.Система національних рахунків як нормативна база макроекономічного рахівництва.

2. Основні макроекономічні показники: методика їх розрахунку.

3. Номінальний та реальний ВВП.

Завдання: сформувати компетентності на основі одержаних знань та практичних вмінь.

Сформувати знання:

-         Система національних рахунків,

-         методологічні принципи СНР,

-         інституційні одиниці в СНР,

-         сектори в СНР,

-         економічні операції в СНР,

-         рахунки в СНР,

-         показники в СНР.

-         методи  обчислення ВВП,

-         дефлятор, індекси цін,

-         номінальний та реальний ВВП.

Сформувати практичні вміння:

-         розраховувати макроекономічні показники,

-         розраховувати номінальний та реальний ВВП,

-         одержати початкові навички щодо аналізу динаміки та структури ВВП та інших показників.

Інформаційне забезпечення:

1. Таблиця «Зведені  національні рахунки  за кварталами  …..  року»
2. Термінологічний словник до теми 2.

 

Тема 3. «Ринок праці»

ЗМІСТ

1. Зайнятість та безробіття.

2. Втрати ВВП від циклічного безробіття. Закон Оукена.

 3. Неокласичний та кейнсіанський підхід до аналізу ринку праці.

Завдання: сформувати компетентності на основі одержаних знань та практичних вмінь.

Сформувати знання:

-         показники рівня використання робочої сили: рівень зайнятості,  рівень безробіт­тя, коефіцієнт участі в робочій силі,

-         види безробіття: фрикційне, структурне, циклічне,

-         повна за­йнятість, неповна зайнятість, надмірна зайнятість,

-         методи вимірювання природного безробіття,

-          втрати від безробіття: економічний зміст та зв'язок із ВВП,

-          неокласична та кейнсіанська моделі ринку праці.

Сформувати практичні вміння:

-         розраховувати показники рівня використання робочої сили,

-         розраховувати втрати від безробіття за законом Оукена,

-         одержати початкові навички щодо аналізу динаміки та структури ринку праці.

Інформаційне забезпечення:

1. Аналітичні дані (таблиці, діаграми тощо), що демонструють реальну ситуацію на ринку праці в Україні.
2. Термінологічний словник до теми 3.

                   Тема 4. «Товарний ринок»

ЗМІСТ

1. Сукупний попит.
2. Сукупна пропозиція.
3. Модель AD-AS як базова модель економічної рівноваги.

Завдання: сформувати компетентності на основі одержаних знань та практичних вмінь.

Сформувати знання:

-         сутність  та суб’єкти сукупного попиту,

-         функція сукупного попиту,

-         цінові чинники, що впливають на сукупний попит,

-         нецінові чинники, що впливають на сукупний попит,

-         сутність сукупної пропозиції, її функції

-         дві моделі короткострокової сукупної пропозиції,

-         нецінові чинники короткострокової сукупної пропозиції,

-         короткострокова та довгострокова рівновага між сукупним попитом та пропозицією, її порушення та відновлення.

Інформаційне забезпечення:

1. Графіки функцій
2. Термінологічний словник до теми 4.

 

ЗАНЯТТЯ 2: тема 5 - 8

Кількість годин:  аудиторні заняття — 2

План заняття:

1. З метою засвоєння учбового матеріалу навчити студентів розв’язувати задачі,  розраховувати показники.
2. З’ясувати рівень засвоєння знань шляхом письмового експрес -опитування (за бажанням викладача).
3. Розгорнута бесіда в рамках проблематики теми або дискусія за проблемою, визначеною викладачем заздалегідь.

 

Тема 5. «Грошовий ринок»

ЗМІСТ

1. Грошова пропозиція та її структура.

3. Грошовий попит та його складові.

4. Механізм функціонування грошового ринку та процентна ставка.

Завдання: сформувати компетентності на основі одержаних знань та практичних вмінь.

Сформувати знання:

-         грошовий ринок як складова фінансового ринку,  

-         процентна ставка, її види та роль в економіці,

-         сутність пропозиції грошей та її функція,

-         грошові агрегати,

-         грошова база та її компоненти,

-         грошовий мультиплікатор, коефіцієнт готівки, резервна норма,

-         мультиплікація грошової бази банківською системою,

-         попит на гроші: сутність та складові,

-         різні підходи до функції попиту на гроші,

-         механізм функціонування грошового ринку,

-         рівновага на грошовому ринку та механізм її відновлення.

Сформувати практичні вміння:

-         розраховувати структуру грошової маси за грошовими агрегатами,

-         розраховувати реальну процентну ставку,

-         одержати початкові навички щодо аналізу динаміки та структури грошового ринку.

Інформаційне забезпечення:

1. Аналітичні дані (таблиці, діаграми тощо), що демонструють реальну ситуацію на грошовому ринку в Україні ( з матеріалів офіційних державних установ, насамперед НБУ).
2. Термінологічний словник до теми 5.

Тема 6. «Інфляція»

ЗМІСТ

1. Сутність, показники та види інфляції.

2. Причини та наслідки інфляції.

3. Крива Філіпса.

Завдання: сформувати компетентності на основі одержаних знань та практичних вмінь.

Сформувати знання:

-         сутність та види інфляції,

-         індекси цін як індекси інфляції, що показують темп зростання цін.

-         темп інфляції як темп приросту цін,

-         методи обчислення темпу інфляції,

-         стагфляція,

-         економічні чинники інфляції,

-         інфляційні очікування,

-         наслідки інфляції,

-         закон Тейлора,

-         крива Філіпса у короткостроковому та довгостроковому періодах.

Сформувати практичні вміння:

-         розраховувати темп інфляції за двома методами,

-         одержати початкові навички щодо аналізу інфляційної ситуації в країні.

Інформаційне забезпечення:

1. Аналітичні дані (таблиці, діаграми тощо), що демонструють інфляційну ситуацію в Україні  (з матеріалів офіційних державних установ).
2. Термінологічний словник до теми 6.

 

Тема 7. «Приватне споживання»

ЗМІСТ

1. Доходи домогосподарств: джерела та структура.
2. Диференціація доходів. Крива Лоренца, коефіцієнт Джині та децільний коефіцієнт.
3. Кейнсіанська функція споживання.

Завдання: сформувати компетентності на основі одержаних знань та практичних вмінь.

Сформувати знання:

-         доходи і витрати домогосподарств,

-         особистий дохід,

-         особистий наявний  дохід,  його структура та кількісна визначеність,

-         споживання та заощадження домогосподарств,

-         диференціація доходів,

-         крива Лоренця,

-         коефіцієнт Джині,

-         децільний коефіцієнт,

-         кейнсіанська функція споживання,

Сформувати практичні вміння:

-         розраховувати коефіцієнт Джині та децільний коефіцієнт,

-         одержати початкові навички щодо аналізу джерел, структури та диференціації доходів населення країни.

Інформаційне забезпечення:

1. Аналітичні дані (таблиці, діаграми тощо щодо аналізу джерел, структури та диференціації доходів населення в Україні  (з матеріалів офіційних державних установ).
2. Термінологічний словник до теми 7.

 

Тема 8. «Приватні інвестиції»

ЗМІСТ

1. Інвестиції: сутність, роль та чинники попиту.
2. Проста інвестиційна функція.
3. Структура заощаджень. Трансформація заощаджень в інвестиції.

Завдання: сформувати компетентності на основі одержаних знань та практичних вмінь.

Сформувати знання:

-         сутність інвестицій, їх роль в економіці,

-         чинники сукупного попиту на інвестиції,

-         процентна ставка і прибутковість інвестиційних проектів,

-         інвестиційні функції,

-         проста інвестиційна функція,

-         чинники автономних інвестицій: технічний прогрес, рівень забезпеченості основним капіталом, податки на підприємців, ділові очікування,

-         структура заощаджень,

-         трансформація заощаджень в інвестиції за допомогою фінансових ринків та фінансових посередників.

Інформаційне забезпечення:

1. Графіки функцій.
2. Термінологічний словник до теми 8.

 

ЗАНЯТТЯ 3: тема 9 - 10

Кількість годин:  аудиторні заняття — 2(3[6])

План заняття:

1. З метою освоєння теми провести обговорення поставлених питань із використанням графіків функцій.
2. З метою засвоєння учбового матеріалу навчити студентів розв’язувати задачі,  розраховувати ефекти мультиплікації.
3. З’ясувати рівень засвоєння знань шляхом письмового експрес -опитування (за бажанням викладача).
4. Розгорнута бесіда в рамках проблематики теми або дискусія за проблемою, визначеною викладачем заздалегідь.

 

Тема 9. «Моделі економічної рівноваги. Мультиплікативний ефект»

ЗМІСТ

1. Модель «витрати-випуск»  та «вилучення-ін’єкції». 
2. Неокласична модель загальної економічної рівноваги.
3. Мльтиплікативний вплив автономних витрат (інвестицій) на ВВП. Мультиплікатор витрат.
4. Рецесійний та інфляційний розриви в економіці.

Завдання: сформувати компетентності на основі одержаних знань та практичних вмінь.

Сформувати знання:

-      визначення рівноважного ВВП на основі методу «витрати – випуск»,

-      визначення рівноважного ВВП за методом «вилучення–ін’єкції»,

-      неокласична модель загальної економічної рівноваги, закон Вальраса,

-      ефект мультиплікатора витрат,

-      рецесійний розрив в економіці,

-      інфляційний розрив в економіці.

Інформаційне забезпечення:

1. Графіки функцій.
2. Термінологічний словник до теми 9.

Теми 10. «Фіскальна  політика в макроекономічному регулюванні»

ЗМІСТ

1. Вплив держави на формування економічної рівноваги:

• Модель економічної рівноваги «витрати – випуск».
• Модель економічної рівноваги «вилучення –ін’єкції».

1. Фіскальна політика: сутність, складові, види та інструменти:

• Дискреційна  та автоматична складові фіскальної політики.
• Політика бюджетної експансії (стимулююча) та бюджетної рестрикції (стримуюча).

1. Фіскальна політика та державний бюджет:

• Бюджетний дефіцит та джерела його фінансування.
• Концепції збалансування бюджету.

1. Державний борг: поняття та структура.

Завдання: сформувати компетентності на основі одержаних знань та практичних вмінь.

Сформувати знання:

-         модель економічної рівноваги за методом «витрати-випуск» в змішаній закритій економіці,

-         модель економічної рівноваги за методом «вилучення –ін’єкції»  в змішаній закритій економіці,

-         дискреційна фіскальна політика,

-         мультиплікативний вплив  державних закупівель на ВВП,

-         мультиплікативний вплив чистих податків на ВВП,

-         автоматична фіскальна політика,

-         ефект гальмування динаміки ВВП,

-         крива Лаффера,

-         бюджетне сальдо, дефіцит бюджету, профіцит бюджету,

-         джерела фінансування бюджетного дефіциту,

-         емісійне та боргове фінансування,

-         концепції збалансування бюджету,

-         державний борг.

 Сформувати практичні вміння:

-         розраховувати мультиплікативний вплив  державних закупівель на ВВП,

-         розраховувати мультиплікативний вплив чистих податків на ВВП,

-         одержати початкові навички щодо аналізу показників державного бюджету країни, дефіциту бюджету та державного боргу.

Інформаційне забезпечення:

1. Аналітичні дані (таблиці, діаграми тощо) щодо аналізу показників державного бюджету, дефіциту бюджету та державного боргу України  (з матеріалів офіційних державних установ).
2. Термінологічний словник до теми 10.

 

ЗАНЯТТЯ 4.

Кількість годин:  аудиторні заняття — 2(3[7])

План заняття:

1. З метою освоєння теми провести обговорення поставлених питань із використанням графіків функцій.
2. З метою засвоєння учбового матеріалу навчити студентів розв’язувати задачі,  розраховувати ефект мультиплікації чистого експорту.
3. З’ясувати рівень засвоєння знань шляхом письмового експрес - опитування (за бажанням викладача).
4. Дискусія за проблемою, визначеною викладачем заздалегідь.

 

Теми 11. «Монетарна політика в макроекономічному регулюванні»

ЗМІСТ

1. Монетарна політика: сутність, складові, види та інструменти.

2. Наслідки монетарної експансії в короткостроковому та довгостроковому періодах.

3. Модель «IS – LM»: припущення, зміст та висновки. Ефективна взаємодія  політик в моделі «IS – LM»

Завдання: сформувати компетентності на основі одержаних знань та практичних вмінь.

Сформувати знання:

-         сутність монетарної політики,

-         кінцеві та проміжні цілі монетарної політики,

-         складові монетарної політики: грошово-кредитна та валютна,

-         політика дорогих грошей,

-         політика дешевих грошей,

-         інструменти монетарної політики,

-         монетарна політика у моделі «AD-AS»,

-         наслідки впливу на економіку монетарної експансії в короткостроковому періоді,

-         наслідки впливу на економіку монетарної експансії в довгостроковому періоді,

-         модель «IS – LM»,

-         товарний ринок і криваIS,

-         грошовий ринок і крива LM,

-         рівновага в моделі «IS – LM».

Інформаційне забезпечення:

1. 1.     Графіки функцій.
2. 2.     Термінологічний словник до теми 11.

Теми 12. Держава у функціонуванні відкритої  економіки

ЗМІСТ

1. Вплив зовнішньої торгівлі на економіку.
2. Платіжний баланс країни.
3. Валютний курс.

Завдання: сформувати компетентності на основі одержаних знань та практичних вмінь.

Сформувати знання:

-         вплив зовнішньої торгівлі на ВВП,

-         функція споживання у відкритій змішаній економіці,

-         мультиплікатор витрат у відкритій економіці,

-         чинники і функція чистого експорту,

-         платіжний баланс країни,

-         методологія складання платіжного балансу,

-         рівновага платіжного балансу,

-      валютний курс,

-         номінальний курс та способи котирування валюти,

-         чинники, що впливають на номінальний курс валюти,

-         паритет купівельної спроможності,

-         фіксований і плаваючий валютний курс

-         модель реального курсу валюти.

-         етапи розвитку міжнародної валютної системи.

Сформувати практичні вміння:

-         розраховувати мультиплікативний вплив  чистого експорту на ВВП,

-         одержати початкові навички щодо аналізу платіжного балансу,

-         одержати початкові навички щодо аналізу динаміки валютного курсу.

Інформаційне забезпечення:

1. Аналітичні дані (таблиці, діаграми тощо) щодо аналізу платіжного балансу (з матеріалів офіційних державних установ,  насамперед НБУ).
2. Аналітичні дані (таблиці, діаграми тощо) щодо аналізу валютного курсу гривні (з матеріалів офіційних державних установ,  насамперед НБУ).
3. Термінологічний словник до теми 12.

 

ЗАНЯТТЯ 5.

Кількість годин:  аудиторні заняття — 2

Теми 1–4. Практичне заняття

План заняття:

1. Розвязування задач  до теми  №1-4.

 

ЗАНЯТТЯ 6.

Кількість годин:  аудиторні заняття —2

Теми 5–8. Практичне заняття

План заняття:

1. Розвязування задач  до теми №5 - 8.

 

ЗАНЯТТЯ 7.

Кількість годин:  аудиторні заняття — 2

Теми 9–13. Практичне заняття

План заняття:

1. Розвязування задач  до теми №9 - 13 .

 

ЗАНЯТТЯ 8.

Кількість годин:  аудиторні заняття — 4

Теми 1–13. ПІДСУМКОВЕ ЗАНЯТТЯ З ДИСЦИПЛІНИ

(підсумковий контроль)

 

План заняття:

1. Модульна контрольна робота.
2. Подання та захист студентами виконаних рефератів та домашніх індивідуальних завдань за вибором.

Оцінювання результатів виконання рефератів та домашніх індивідуальних завдань за вибором

 

 

4.3. ПЛАНИ НАВЧАЛЬНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТА ЗАОЧНОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ В МІЖСЕСІЙНИЙ ПЕРІОД

У міжсесійний період  студент має підготуватися до екзамену, а також:

• Ø написати реферат;
• Ø виконати домашні індивідуальні завдання за власним вибором (два з переліку).

Для заочників домашні індивідуальні завдання за власним вибором студента передбачають виконання таких видів робіт:

1. Наукове есе.
2. Аналітичний (критичний) огляд наукових публікацій.
3. Переклад літературного джерела іншомовного походження за заданою тематикою на українську мову.
4. Пошук, підбір та огляд джерел за заданою тематикою.
5. Особлива форма роботи за погодженням з викладачем у відповідності до тематики дисципліни (наприклад, підготовка презентації до теми у програмі Power Point тощо).

Зміст і система оцінювання роботи студента у міжсесійний період викладені у розділах 8.2.1 і 8.2.2.

Студент має самостійно обрати форму індивідуальної роботи за власним вибором і погодити її з викладачем під час Дня заочника.

Домашні індивідуальні завдання за вибором студента, а також реферат (тема за власним вибором з переліку) мають бути виконані  в електорнній або  письмовій формі за погодженням з викладачем.

В університеті передбачений обов’язковий захист індивідуальних завдань, які виконуються студентом заочної форми навчання в міжсесійний період. При оцінюванні виконання індивідуальних завдань 50% балів виставляється за зміст передбачених робіт; 50% – за результатами їхнього захисту.

Звіт про виконання розрахункового індивідуального завдання має бути виконаний у письмовій формі відповідно до вимог, викладених у розділі 9.3. Реферат та домашнє індивідуальне завдання за власним вибором виконуються в електронній формі.

Інформація про форми подання результатів виконання позааудиторних обов’язкових та вибіркових індивідуальних завдань, про терміни їх подання і реєстрації, про форми контролю, а також про сумарну кількість балів за виконання завдань наведені у Карті самостійної роботи студента заочної форми навчання (Розділ 6).

Оцінювання виконання завдань, що передбачені на міжсесійний період здійснюється за такими критеріями:

 

 

 

5. САМОСТІЙНА РОБОТА СТУДЕНТІВ

Самостійна робота студента (СРС) - це форма організації навчального процесу, при якій заплановані завдання виконуються студентом під методичним керівництвом викладача, але без його безпосередньої участі. Вона є основним засобом оволодіння навчальним матеріалом під час позааудиторної навчальної роботи.

Самостійна робота студентів над дисципліною “Макроекономіка” складається з наступних елементів:

-                              опрацювання теоретичних основ прослуханого лекційного матеріалу  (інформація про перелік тем та питань, які розкриваються в лекціях, лектор подає під час лекційних занять);

-                              вивчення окремих тем або питань, що передбачені для самостійного опрацювання (їх перелік лектор подає під час лекційних занять);

-                              виконання індивідуальних домашніх завдань, що винесені на поточний контроль (їх зміст подається в розділі 6);

-                              підготовка до семінарських (практичних) занять (плани семінарських (практичних) занять представлені в розділі 4);

-                              систематика вивченого матеріалу перед модульним контролем та іспитом.

Перелік завдань для СРС, форми звітності, терміни виконання та максимальна оцінка за її результати представлені в Карті самостійної роботи студента. Всі завдання СРС поділяються на обов’язкові та вибіркові. До обов’язкових належать завдання, які студент зобов’язаний виконати під час опанування даної дисципліни (підготовка до семінарських занять, підготовка до модульного контролю тощо). До вибіркових належать альтернативні завдання, серед яких кожен студент може вибрати 2 завдання з 5-ти на власний розсуд з тим, щоб набрати необхідну кількість балів. Карта СРС включається до складу “Методичних матеріалів щодо змісту та організації СРС, поточного і підсумкового контролю їх знань”, які розміщені на сайті університету. Кожен студент повинен роздрукувати для себе карту СРС і визначитися щодо завдань своєї самостійної роботи і зокрема її вибіркового компонента та звітувати перед викладачем щодо їх виконання. Кожен викладач кафедри, що веде дисципліну, може запропонувати студентам власний підхід проведення занять, а отже, на основі стандартної карти СРС з дотриманням всіх вимог, розробляє та подає студентам свій варіант карти самостійної роботи, розробленої ним з урахуванням інноваційних форм роботи в аудиторії (див.6.1.1 та 6.2.1).

 

 

6. ПОТОЧНИЙ І ПІДСУМКОВИЙ КОНТРОЛЬ ЗНАНЬ

6.1. ОЧНА ФОРМА НАВЧАННЯ

6.1.1. КАРТА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТА

КАРТА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТА

з дисципліни «МАКРОЕКОНОМІКА»

 

денна форма навчання

№ семінарського/ практичного заняття	Форма самостійної роботи студента	Види семінарських/практичних занять	Макс. кільк. балів
За систематичність і активність роботи на семінарських/практичнихзаняттях
Змістовий модуль №1
Тема 1. Макроекономіка як наука	Попередня підготовка з визначених питань	семінар-розгорнута бесіда	2
Тема 2. Макроекономічні показники в системі аціональних рахунків	Пошук інформації для проведення аналізу динаміки та структури показників	робота в малих творчих групах + практичнее заняття	2
Тема 3. Ринок праці	Підготовка конкретних пропозицій щодо розв’язання поставленої проблеми	семінар-«мозковий штурм» +  практичне заняття	2
Тема 4. Товарний ринок	Підготовка доповідей	семінар-конференція	2
Тема 5. Грошовий ринок	Пошук інформації для проведення аналізу показників	робота в малих творчих групах   + практичне заняття	2
Тема 6. Інфляція	Опрацювання проблемного завдання	семінар-розв’язання проблемних завдань  +  практичнее заняття	2
Змістовий модуль №2
Тема 7. Приватне споживання	Опрацювання теоретичних основ заданої теми та пошук інформації для проведення аналізу	семінар-дискусія з елементами аналізу +  практичне заняття	2
Тема 8. Приватні інвестиції	Завчасна підготовка за визначеною тематикою	семінар-дискусія	2
Тема 9. Моделі економічної рівноваги. Мультиплікативний ефект.	Підготовка доповідей	семінар-конференція	2
Тема 10. Фіскальна політика в макроекономічному регулюванні	Опрацювання теоретичних основ заданої теми та пошук інформації для проведення аналізу	семінар-дискусія з елементами аналізу +  практичне заняття	2
Тема 10.(прод) Фіскальна політика в макроекономічному регулюванні	Опрацювання теоретичних основ заданої теми та пошук інформації для проведення аналізу	семінар-дискусія з елементами аналізу +  практичне заняття	2
Тема 11 Монетарна політика в макроекономічному регулюванні	Підготовка доповідей	семінар-конференція	2
Тема 12. Держава у функціонуванні відкритої  економіки	Опрацювання теоретичних основ заданої теми та пошук інформації для проведення аналізу	семінар-дискусія з елементами аналізу +  практичне заняття	2
Підсумкове заняття	Підготовка до захисту самостійних індивідуальних завдань	Презентації та захист самостійних індивідуальних завдань	4
Усього балів за роботу  на семінарських/практичнихзаняттях			30
За виконання модульних (контрольних) завдань
Модуль №1	Написання модульної контрольної роботи		5
Модуль №2	Написання модульної контрольної роботи		5
Усього балів за модульний контроль			10
За виконання індивідуальних завдань
Види індивідуальних завдань (студент обирає не більше 2-х завдань)
1. Реферат			5
2. Наукове есе			5
3. Аналітичний (критичний) огляд наукових публікацій за заданою тематикою			5
4. Переклад літературних джерел іншомовного походження за заданою проблематикою			5
5. Пошук, підбір та огляд джерел за заданою тематикою			5
Усього балів за виконання індивідуальних завдань    (2 х 5 = 10)			10
Разом балів за  СРС			50

 

 

 

6.1.2. порядок поточного і підсумкового оцінювання знань з науки

 

6.1.2.1. Порядок та критерії оцінювання знань студентів

 

Оцінювання знань студентів з науки «Макроекономіка» здійснюється на основі результатів поточної успішності та екзамену.

Об’єктом оцінювання знань студентів є програмний матеріал дисципліни, засвоєння якого відповідно перевіряється під час поточного контролю і на екзамені.

Максимально можлива оцінка за знання програмного матеріалу з дисципліни – 100 балів. За поточну успішність студент може отримати максимум 50 балів, за екзамен – 50 балів.

Оцінювання знань студентів викладачами здійснюється експертними методами. При оцінюванні усіх видів діяльності студентів застосовуються такі критерії:

 

 

6.1.2.2. Завдання поточного контролю

 

Поточний контроль знань проводиться з метою виявлення рівня засвоєння студентами навчального матеріалу, що здійснюється в ході аудиторних та індивідуальних занять, а також перевірки самостійно виконаних студентами завдань.

Завданням поточного контролю є перевірка розуміння та засвоєння навчального матеріалу, вироблених навичок здійснення економічних розрахунків, умінь самостійно опрацьовувати тексти, здатності осмислити зміст тем, умінь публічно та письмово презентувати певний матеріал.

 

6.1.2.3. Об’єкти поточного контролю знань студентів денної форми навчання

Об’єктами поточного оцінювання знань студентів є:

а) виконання завдань та відповіді на семінарських/практичних заняттях;

б) виконання модульних контрольних робіт;

в) виконання завдань для самостійної роботи.

 

6.1.2.4. Поточне оцінювання знань та активності роботи на семінарських/практичних заняттях

 

1.Під час контролю виконання завдань та відповідей на семінарських (практичних) заняттях оцінюванню підлягають такі форми:

а) відповіді або виступи на семінарських (практичних) заняттях по конкретному питанню теми, що розглядається на семінарському занятті;

б) слушні, суттєві, сутнісні, конструктивні виступи-доповнення, виступи-пропозиції, виступи-коментарі, виступи-підказки, виступи-запитання тощо;

в) активна робота в малих творчих групах;

г) пілотне опитування студентів на знання основних категорій і формул;

д) експрес-контроль у вигляді невеликої письмової контрольної роботи;

е) вирішення розрахункових задач біля дошки;

ж) активна участь в інноваційних формах роботи, запропонованих викладачем на семінарських/практичних заняттях, в тому числі тренінгах та ділових іграх.

При контролі рівня знань та активності роботи студента оцінюванню підлягають: рівень знань, продемонстрований у доповідях з теоретичного питання та виступах щодо застосування методики розв’язання практичного завдання; активність при обговоренні питань,  винесених на семінарське (практичне) заняття.

 Шкала оцінювання видів робіт поточного контролю знань студентів

 

Можлива максимальна оцінка за певну форму роботи (завдання), балів	Рівень виконання
	Відмінний	Добрий	Задовільний	Незадовільний
2	2	1,5	1	0
3	3	2	1	0
4	4	3	2	0
5	5	4	3	0

 

2. Рівень знань, продемонстрованих студентом у відповідях і виступах на семінарських (практичних) заняттях протягом семестру, оцінюється максимально в 30 балів на сумарній основі. Оскільки всього протягом семестру (за базовим розподілом годин, що стосується більшості спеціалізацій)[8] має бути проведено 16 семінарських занять: з них два припадає на проведення модульних контрольних робіт (по одному семінарському заняттю на кожну модульну контрольну роботу),  останнє заняття є підсумковим – для презентацій та захисту індивідуальних завдань (максимальна оцінка - 4 бали), то залишається 13 семінарських занять. За одне семінарське заняття студент може отримати максимально 2  бали незалежно від форми проведення заняття. Отже, за 13 семінарських занять студент може отримати сумарно  26 балів.

Критеріями отримання балів за один вид виконаної роботи є наступні:

 

Студент, який пропустив семінарське (практичне) заняття з поважних причин, має право перездати пропущений навчальний матеріал під час консультації викладача. Перескладання навчального матеріалу по темах 1-6 має відбутися до написання модульної контрольної роботи №1, по темах 7-12 – до написання модульної контрольної роботи №2. Перескладання проводиться в формі письмової контрольної роботи з ключових питань теми (тем), яка (які) розглядалися на відповідному пропущеному семінарському занятті. Контрольна робота оцінюється за наведеними вище критеріями. Якщо такий студент не пересклав пропущений навчальний матеріал, йому виставляється оцінка 0 балів.

Студент, який пропустив семінарське (практичне) заняття без поважних причин, отримує за це 0 балів.

6.1.2.5 Оцінювання рівня знань при виконанні модульних контрольних завдань

Навчальний матеріал дисципліни “Макроекономіка” поділяється на два модулі. Перший модуль охоплює 1-6 теми; другий – 7-12 теми. У зв’язку з цим модульний контроль включає перевірку питань, які охоплюють усі теми відповідного модуля дисципліни. При цьому кожна модульна контрольна робота охоплює десять завдань, виконання яких відбувається протягом одного семінарського заняття. Характер завдань модульної контрольної роботи визначає викладач на власний розсуд (тестові питання, і/або задачі, і/або розкриття теоретичного питання). 

Перша модульна контрольна робота проводиться на 7-му семінарському занятті; друга – на 15-му. Максимальна кількість балів за виконання 1 та 2  модульної контрольної роботи – 5 балів. За результатами двох модульних контрольних робіт студент максимально може отримати 10 балів. Студент отримує оцінку 3 бали за умови правильної відповіді на 60% питань модульної контрольної роботи, відповідно 4 бали – 75%,  5 балів – 90%. 

  У разі відсутності студента на модульній контрольній роботі з об’єктивних причин, він має право за дозволом декана виконати її до останнього семінарського (практичного, лабораторного) заняття. Час та порядок виконання визначає викладач.

Можливий варіант прикладу модульних завдань подаються нижче. Однак характер завдань модульної контрольної роботи визначає викладач на власний розсуд (тестові питання, і/або задачі, і/або розкриття теоретичного питання).

 

 

МОДУЛЬНЕ ЗАВДАННЯ № 1 (зразок)

1. Об’єктом макроекономіки є:

а) виробничі відносини;

б) продуктивні сили;

в) економічна система;

г) ринковий механізм.

 

1. У процесі економічного кругообігу підприємства:

а) отримують податки;

б) купують ресурси;

в) отримують субсидії;

г) постачають ресурси.

 

1. Природне безробіття визначається так:

а) фактичне – циклічне;

б) циклічне + структурне;

в) циклічне + фрикційне;

г) фрикційне + структурне.

 

1. До складу ВВП за методом доходів входить:

а) споживання;

б) чистий експорт;

в) валовий прибуток;

г) заробітна плата найманих працівників.

 

1. Крива інвестиційного попиту зміщується вліво внаслідок:

а) зниження податку на прибуток;

б) підвищення податку на прибуток;

в) зниження процентної ставки;

г) підвищення процентної ставки.

 

1. Інфляція витрат виникає в умовах, коли:

а) зростає сукупний попит;

б) збільшуються середні витрати;

в) збільшуються сукупні витрати;

г) зростають ціни на матеріальні ресурси.

 

1. На величину особистого доходу домогосподарств впливають:

а) величина заощаджень;

б) витрати підприємств на купівлю ресурсів;

в) трансферти;

г) проміжне споживання.

 

1. Повна зайнятість забезпечується в умовах:

а) рівноваги на ринку праці;

б) використання робочої сили за її професією;

в) відсутності циклічного безробіття.

 

1. До національних чинників сукупної пропозиції належать:

а) зміна товарних цін;

б) ефект процентної ставки;

в) зміна ресурсових цін;

г) ефект чистого експорту.

 

1. Яка із наведених формул є правильною?

а) M^S = CU + D;

б) M^S = CU + BR;

в) H = CU + D;

г) H = CU + BR.

 

МОДУЛЬНЕ ЗАВДАННЯ № 2 (зразок)

1. До функцій держави в економічному кругообігу належить:

а) закупівля ресурсів;

б) продаж ресурсів;

в) отримання трансфертів4

г) надання трансфертів.

 

1. Рахунок поточних операцій включає такі величини:

а) чисті доходи;

б) чисті капітальні трансферти;

в) чистий імпорт капіталу;

г) чисті поточні трансферти.

 

1. Бюджетний дефіцит може фінансуватися за рахунок:

а) зменшення державних закупівель;

б) зменшення трансфертів;

в) державного запозичення;

г) підвищення податків.

 

1. До інструментів фіскальної експансії належать:

а) збільшення державних закупівель;

б) зменшення державних закупівель;

в) збільшення дискреційних податків;

г) зменшення дискреційних податків.

 

1. Рівноважний ВВП визначається методом:

а) виробничим;

б) кінцевого використання;

в) розподільним;

г) витрати-випуск.

 

1. В умовах рецесійного розриву:

а) У < У_р;

б) У > У_р;

в) виникає дефіцит сукупних витрат;

г) виникає надлишок сукупних витрат.

 

1. Економічні цикли складаються з такої послідовності фаз:

а) спад, пік, піднесення, дно;

б) пік, спад, піднесення, дно;

в) дно, піднесення, спад, пік;

г) пік, спад, дно, піднесення.

 

1. В умовах закритої економіки з участю держави функція споживання виглядає так:

а) С = С + с· У;

б) С = С + с·( У – Т);

в) С = С + с·( 1- t)·У.

 

1. Кінцевими цілями монетарної політики є:

а) інфляція;

б) процентна ставка;

в) валютний курс;

г) реальний ВВП.

 

1. Реальний валютний курс відображає відношення між:

а) кількістю валют, які обмінюються;

б) внутрішніми та іноземними цінами товару у спільній валюті;

в) внутрішніми та іноземними цінами товару в різних валютах.

 

6.1.2.6.Оцінювання виконання завдань для самостійної роботи -

домашніх індивідуальних завдань за вибором студента

 

Домашні індивідуальні завдання за вибором студента є однією з форм самостійної роботи студентів, яка передбачає створення умов для якнайповнішої реалізації творчих можливостей студентів і має на меті поглиблення, узагальнення та закріплення знань, які студенти одержують в процесі навчання, а також застосування цих знань на практиці. Індивідуальні завдання виконуються кожним студентом самостійно під керівництвом викладача.

В якості індивідуальних завдань студентам пропонується певний їх перелік. Студент обирає для виконання 2 завдання із запропонованих. За кожне  виконане завдання він може отримати максимальну оцінку - 5 балів.

Перелік можливих форм домашніх індивідуальних завдань:

1. Реферат

2. Наукове есе

3. Аналітичний (критичний) огляд наукових публікацій за заданою викладачем тематикою

4. Переклад літературних джерел іншомовного походження за заданою викладачем проблематикою

5. Пошук, підбір та огляд джерел за заданою тематикою

 

Написання реферату

Реферат – стисле розкриття у письмовій формі певного питання, яке здійснюється на основі узагальнення відповідних матеріалів. Реферат виконується за вибором студента по одній із тем за тематикою, яка подається в переліку. Однак, викладач, що веде заняття, може запропонувати студентам  власну тематику рефератів, яка відповідає змісту дисципліни. Кожний студент вибирає тему реферата за таким номером, який відповідає номеру його призвіща в алфавітному списку студентів академгрупи.

 В рефераті слід розкрити актуальність теми, охарактеризувати стан предмету дослідження, визначити й аргументувати проблеми (залежно від назви теми), а також сформулювати пропозиції щодо їх удосконалення. Для написання реферату студент обов’язково має використати додаткові літературні джерела, а саме: монографії; наукові статті, опубліковані у періодичних економічних виданнях; сучасні статистичні та аналітичні матеріали та ін.

Реферат комплектують у такій послідовності: титульна сторінка, основна частина, список літератури.

Реферат (есе) має бути правиль­но оформлений. Текст реферату (есе) повинен розміщуватися на одній сторін­ці аркуша паперу формату А4. Шрифт – Times New Roman. Розмір шрифту – кегль 14. Поля: зверху, знизу та зліва – 2,5 см: справа – 1 см. Міжрядковий інтервал – 1.

Нумерація сторінок має бути наскрізною: номер сторінки про­ставляють арабськими цифрами у правому верхньому кутку, але на титульній сторінці реферату номер сторінки не про­ставляють.

Обсяг реферату – до 12-15 сторінок стандартного комп’ютерного тексту. Максимальна оцінка за реферат – 5 балів.

 

ТЕМАТИКА РЕФЕРАТІВ

1. Система національних рахунків та аналіз рахунку виробництва.
2. Система національних рахунків та аналіз рахунку товарів і послуг.
3. Система національних рахунків та аналіз рахунку капіталу.
4. Валовий внутрішній продукт та його динаміка.
5. Валовий внутрішній продукт та його структура за категоріями кінцевого використання.
6. Валовий внутрішній продукт та його структура за категоріями доходу.
7. Зайнятість і безробіття: аналіз та регуляторні заходи.
8. Теорія інфляції та аналіз індексів цін.
9. Національні заощадження: аналіз їх динаміки та структури.
10. Інвестиційна функція та рівень інвестування національної економіки.
11. Кейнсіанська теорія і практика макроекономічного регулювання.
12. Монетаристська теорія і практика макроекономічного регулювання.
13. Теорія економіки пропозиції та економічна політика.
14. Основні засади та інструменти грошово – кредитної політики.
15. Роль держави в ринковій економіці.
16. Причини інфляції та антиінфляційні заходи.
17. Бюджетно-податкова політика: основні засади та пріоритети.
18. Державний бюджет: аналіз структури видатків та доходів.
19. Грошова пропозиція: аналіз її динаміки та структури.
20. Валютний курс та його динаміка.
21. Фактори та темпи економічного зростання.
22. Теорії сукупної пропозиції і сучасна економічна практика.
23. Ринок праці: аналіз попиту і пропозиції робочої сили.
24. Бюджетний дефіцит та джерела його фінансування.
25. Рівень грошових доходів населення та система його соціального захисту.
26. Диференціація доходів населення: показники та регуляторні заходи.
27. Зовнішня торгівля як чинник макроекономічного розвитку.
28. Механізм функціонування грошового ринку та аналіз процентних ставок.
29. Іноземне інвестування як параметр платіжного балансу і джерело фінансування національної економіки.
30. Основні індикатори макроекономічного розвитку України в міжнародному порівнянні.

 

Написання наукового есе

Наукове есе – форма письмового твору, виконаного в науковому стилі та присвяченого проблемному питанню. Обсяг реферату – до 5 сторінок стандартного комп’ютерного тексту. Максимальна оцінка за наукове есе – 5 балів.

Для виконання есе пропонуються наступні проблемні питання:

-                    як зменшити рівень процентних ставок в Україні?

-                    як обчислити природний рівень безробіття в Україні?

-                    чому крива короткострокової сукупної пропозиції має додатний нахил?

-                    як визначити складові елементи інфляції?

-                    чи є збільшення пропозиції грошей чинником інфляції?

-                    який чинник визначає попит на працю?

-                    чи варто державі втручатися в економіку?

-                    який рівень оподаткування економіки є оптимальним?

Однак, викладач, що веде заняття, може запропонувати студентам  власний підбір питпнь для написання наукового есе, який відповідає змісту дисципліни.

 

Аналітичний (критичний) огляд наукових публікацій

 за заданою темою

Використовуючи накопичені теоретичні знання з дисципліни «Макроекономіка»», а також необхідні інформаційні матеріали (див. стратегії, концепції, прогнози, плани, моніторинг та звітні матеріали, що представлені на сайтах державних установ, а також експертні оцінки провідних науково-дослідних організацій), студент за бажанням може виконати індивідуальне завдання, змістом якого є огляд наукових та інших спеціалізованих публікацій з метою реферування та критичного аналізу, за однією із запропонованих тем за вибором студента. Перелік тем пропонується викладачем та має відповідати змісту дисципліни (див. вище). Обсяг аналітичного огляду – до 10 сторінок стандартного комп’ютерного тексту. Максимальна оцінка – 5 балів.

Переклад літературних джерел іншомовного походження за заданою викладачем проблематикою

В якості однієї  із форм індивідуальних завдань, що пропонується студентам для вибору, може бути переклад літературних джерел іншомовного походження, наприклад наукової статті, що відповідає тематиці дисципліни. Статті чи інші інформаційні джерела для перекладу з іноземної мови пропонуються викладачем по ходу вивчення тієї чи іншої теми, відповідно курсу дисципліни. Максимальна оцінка – 5 балів.

Пошук, підбір та огляд джерел за заданою темою

Використовуючи накопичені теоретичні знання з дисципліни «Макроекономіка»», а також необхідні інформаційні матеріали (див. стратегії, концепції, прогнози, плани, моніторинг та звітні матеріали, що представлені на сайтах державних установ, а також експертні оцінки провідних науково-дослідних організацій), студент за бажанням може виконати індивідуальне завдання, змістом якого є пошук, підбір та огляд джерел за однією із запропонованих викладачем тем за вибором студента. Перелік тем пропонується викладачем та має відповідати змісту дисципліни (див.вище). Обсяг аналітичного огляду – до 10 сторінок стандартного комп’ютерного тексту. Максимальна оцінка  –  5 балів.

Домашні індивідуальні завдання всіх форм за вибором студента оцінюються за шкалою, поданою нижче – максимально до 5 балів. Перевірка результатів їх виконання викладачем, їх презентації та захист відбувається під час  підсумкового (останнього) семінарського заняття і дає можливість отримати студенту за презентацію та захист додатково максимально 4 бали (див. шкалу вище).  В окремих випадках щодо певних форм робіт перевірка результатів їх виконання викладачем відбувається в рамках індивідуально-консультаційної роботи (ІКР).  Формат перевірки результатів домашніх індивідуальних завдань та їх захисту обирається викладачем самостійно і доводиться до студентів академічної групи на початку семестру.

 

Максимальна кількість балів за виконання індивідуальних завдань всіх форм –  5 балів. Оцінювання здійснюється за такими критеріями:

 

Своєчасність подачі студентом на перевірку індивідуальних завдань всіх форм включається в критерій оцінювання.

У підсумку за всі види поточного контролю знань максимальна сума балів за семестр формується так: 50 = 26 (семінари/практичні) + 4 (підсумкове останнєзаняття)  +  10 (2 х 5 = 10 за 2 індивідуальних завдання за вибором студента) + 5 (модуль №1) + 5 (модуль №2).

 

6.2. ЗАОЧНА ФОРМА НАВЧАННЯ

6.2.1. КАРТА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТА

 

КАРТА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТА

з науки «МАКРОЕКОНОМІКА»

заочна форма навчання

СЕСІЙНИЙ ПЕРІОД
№ заняття	Контактні заняття (теми відповідно до робочої програми)			Форма занять і контролю		Макс. кіл-ть балів
За систематичність і активність роботи на контактних заняттях
1.	Тема 1. Макроекономіка як наука Тема 2. Макроекономічні показники в системі аціональних рахунків   Тема 3. Ринок праці Тема 4. Товарний ринок			Установча міні-лекція (конспект)		2
				Міні-семінар – розгорнута бесіда
				Виконання розрахункових завдань
				Міні-лекція (конспект)
				Міні-семінар – розгорнута бесіда
				Виконання розрахункових завдань
2.	Тема 5. Ринок грошей Тема 6. Інфляція     Тема 7. Приватне споживання Тема 8. Приватні інвестиції			Міні-лекція (конспект)		3
				Міні-семінар – розгорнута бесіда
				Виконання розрахункових завдань
				Міні-лекція (конспект)
				Міні-семінар – дискусія
				Виконання розрахункових завдань
3.	Тема 9. Моделі економічної рівноваги. Мультиплікативний ефект. Тема 10. Фіскальна політика в макроекономічному регулюванні			Міні-лекція (конспект)		3
				Міні-семінар – розгорнута бесіда/дискусія
				Виконання розрахункових завдань
4.	Тема 11. Монетарна політика в макроекономічному регулюванні Тема 12. Держава у функціонуванні відкритої  економіки			Міні-лекція (конспект)		3
				Міні-семінар – дискусія
				Виконання розрахункових завдань
5.	Теми 1- 4 Практичне заняття			Виконання розрахункових завдань		3
6.	Теми 5- 8 Практичне заняття			Виконання розрахункових завдань		3
7.	Теми 9-13 Практичне заняття			Виконання розрахункових завдань		3
8.	Підсумкове заняття за темами 1-13 (підсумковий контроль)			Написання модульної контрольної роботи. Захист та оцінювання рефератів та домашніх індивідуальних завдань за вибором (див.далі)		х
Сума						20
За виконання модульних (контрольних) завдань
6.	Комплексна аудиторнасамостійна контрольна робота			Поточний модульний контроль		5
Усього балів за контактні заняття						25
міжСЕСІЙНИЙ ПЕРІОД
За виконання обов’язкових позааудиторних індивідуальних завдань
Види завдань		Форма подання	Термін подання і реєстрація		Форма контролю	Макс. кіл-ть балів
Написання реферату		Електронна	Подання  на електронну пошту викладача на визначену дату за графіком «Дня заочника»		Викладачем в онлайн-режимі	15
За виконання домашніх індивідуальних завдань  за вибором  (два  з переліку)
1. Наукове есе 2.Аналітичний (критичний) огляд наукових публікацій 3. Переклад літературних джерел іншомовного походження за заданою темою 4. Пошук, підбір та огляд джерел за заданою темою 5. Особлива форма роботи за погодженням з викладачем у відповідності до тематики дисципліни (наприклад, підготовка презентації до теми у програмі Power Point тощо)		Електронна	Подання  на електронну пошту викладача на визначену дату за графіком «Дня заочника»		Захист і обговорення результатів за графіком «Дня заочника»	5х2 = 10
Усього балів за виконання позааудиторних індивідуальних завдань						25
Разом						50

 

 

6.2.2. порядок поточного і підсумкового оцінювання знань з науки

На заочній формі навчання розподіл балів за поточний контроль та контроль у формі екзамену встановлений у співвідношенні 50 : 50:

 

Система оцінювання знань студентів заочної форми навчання з науки «Макроекономіка» має такий зміст:

 

6.2.2.1. Контактні заняття

         Об’єктами поточного контролю знань студентів заочної форми навчання на контактних заняттях є:

  1)одне модульне завдання, за яке можна отримати максимально 5 балів,

  2)активна участь студента у контактних заняттях  (зміст їх див. вище), за що студент в сумі може отримати максимально 20 балів.

         Зміст модульного завдання формується на базі питань, що охоплюють зміст навчальної програми та типових практичних завдань. Модульне завдання охоплює ключові питання навчального матеріалу  дисципліни. Модульні завдання студенти виконують у сесійний період згідно з розкладом в аудиторії під контролем викладача.

Оцінювання виконання модульної контрольної роботи здійснюється за такими критеріями:

Оцінювання роботи студента під час кожного контактного заняття здійснюється за такими критеріями:

 

6.2.2.2. Обов’язкові позааудиторні індивідуальні завдання та індивідуальна робота за власним вибором студента

У міжсесійний період  студент має підготуватися до екзамену, а також:

• Ø написати реферат;
• Ø виконати домашні індивідуальні завдання за власним вибором (два з поданого переліку).

Методичні поради і тематика рефератів наведена у розділі 6.1.2.6. Студент має самостійно обрати тему реферату з поданої тематики.

Методичні поради  та зміст домашніх індивідуальних завдань за вибором студента також наведені у розділі 6.1.2.6.   Студент має самостійно обрати два види індивідуальних завдань з наданого нижче переліку та погодити їх з викладачем під час Дня заочника.

Для заочників домашні індивідуальні завдання за власним вибором студента передбачають виконання таких видів робіт:

1. Наукове есе.
2. Аналітичний (критичний) огляд наукових публікацій.
3. Переклад літературного джерела іншомовного походження за заданою темою на українську мову.
4. Пошук, підбір та огляд джерел за заданою темою.
5. Особлива форма роботи за погодженням з викладачем у відповідності до тематики дисципліни (наприклад, підготовка презентації до теми у програмі Power Point тощо).

В університеті передбачений обов’язковий захист індивідуальних завдань, які виконуються студентом заочної форми навчання в міжсесійний період. При оцінюванні виконання індивідуальних завдань 50% балів виставляється за зміст передбачених робіт; 50% – за результатами їхнього захисту.

Реферат та домашні індивідуальні завдання за власним вибором виконуються в електронній формі.

Інформація про форми подання результатів виконання позааудиторних обов’язкових та вибіркових індивідуальних завдань, про терміни їх подання і реєстрації, про форми контролю, а також про сумарну кількість балів за виконання завдань наведені у Карті самостійної роботи студента заочної форми навчання (Розділ 6.2.1).

Оцінювання виконання завдань, що передбачені на міжсесійний період здійснюється за такими критеріями:

 

 

 

Зразок титульної сторінки звіту про виконання аналітичного завдання (реферату, есе та ін.)

 

6.3. ПРИКЛАДИ ТИПОВИХ ЗАВДАНЬ, ЩО ВИНОСЯТЬСЯ НА ЕКЗАМЕН

 

1. Розрахувати ВВП за таких умов (млн. грн.): випуск = 920000, проміжне споживання = 560000, податок на додану вартість = 40000, інші продуктові податки = 8000, субсидії на продукти = 10000.
2. Розрахувати ВВП за таких умов (млн. грн.): прибуток = 50000, амортизація = 40000, зарплата = 200000, змішаний дохід = 6000, субсидії на виробництво та імпорт = 6200, податки на виробництво та імпорт = 30000.
3. Обчислити валовий національний дохід країни за таких умов (млрд. грн.): ВВП = 380, первинні доходи резидентів за кордоном = 60; первинні доходи нерезидентів у даній країні = 65.
4.  Розрахувати валовий національний наявний дохід країни за таких умов (млрд. грн.): ВВП = 420, поточні трансферти від інших країн = 6, поточні трансферти іншим країнам = 2, чисті первинні зовнішні доходи = – 5.
5. Обчислити приріст реального ВВП у році t за таких умов: у році t-1 реальний ВВП становив 400 млрд. грн., у році t ВВП номінально збільшився до 420 млрд. грн., а ціни зросли на 10%.
6. Обчислити номінальний ВВП у періоді t за таких умов: у періоді t-1 реальний ВВП = 400 млрд. грн., у періоді t реальний ВВП збільшився на 2%, а ціни – на 5%.
7.  Розрахувати згідно із законом Оукена розрив ВВП за таких умов: фактичне безробіття = 8%, фрикційне безробіття = 2%, структурне безробіття = 4%, коефіцієнт чутливості ВВП до циклічного безробіття = 3%.
8.  Розрахувати циклічне безробіття за таких умов: чисельність робочої сили = 24 млн. чол.; чисельність зайнятих = 18 млн. чол.; природне безробіття = 6%.
9.  Розрахувати природний рівень безробіття за таких умов: чисельність зайнятих = 20 млн. чол., чисельність звільнених = 200 тис. чол.; безробітні = 1 млн. чол..; працевлаштовані = 200 тис. чол..
10.  Розрахувати згідно із законом Оукена втрати реального ВВП внаслідок циклічного безробіття за таких умов: циклічне безробіття = 2%; фактичний номінальний ВВП = 400 млрд. грн.; індекс цін = 110%; коефіцієнт чутливості ВВП до циклічного безробіття = 2,5%.
11.  Розрахувати потенційний ВВП за наступних умов: чисельність робочої сили = 24 млн. чол., кількість зайнятих = 14 млн. чол., фрикційне безробіття = 3%, структурне безробіття = 3%, номінальний ВВП = 420 млрд. грн., індекс цін дорівнює 120%, коефіцієнт чутливості ВВП до циклічного безробіття = 3%.
12.  Початковий приріст депозитів комерційного банку №1 складає 1000 грн., а його обов’язкові резерви збільшилися на 200 грн., cr = 0,25. На яку величину збільшилася грошова база і пропозиція грошей?
13.  Готівкові гроші = 35 млрд. грн., строкові депозити та валютні кошти = 40 млрд. грн., поточні рахунки = 20 млрд. грн., кошти клієнтів у довірчому управлінні та цінні папери власного боргу банків = 1,2 млрд. грн. Чому дорівнює агрегат М 2?
14.  Грошовий агрегат M l = 53 млрд. грн., поточні рахунки = 20 млрд. грн., строкові депозити та валютні кошти = 42 млрд. грн. Чому дорівнює агрегат М 0?
15.  Депозити комерційного банку № 1 збільшилися на 1000 грн., rr = 0,2, cr = 0,25. На яку суму може надати позику банк №2?
16.  M^D_t-1 = 60 млрд. грн., i_t-1 = 16%, k = 0,8; h = 0,25. У періоді t дохід збільшився на 60 млрд. грн., а процентна ставка зменшилась до 15%. Чому дорівнює грошовий попит у періоді t ?
17.  Резервна норма = 0,15; коефіцієнт готівки = 0,25. На яку величину центральний банк повинен збільшити грошову базу, щоб грошова пропозиція зросла на 312,5 млн. грн.?
18.  Попит і пропозиція на грошовому ринку дорівнюють відповідно 126 і 100 млрд. грн.; rr = 0,2; cr = 0,3. На яку величину потрібно збільшити грошову базу, щоб урівноважити грошовий ринок без зміни процентної ставки?
19.  У періоді t-1 ВВП = 400 млрд. грн. В періоді t реальний ВВП збільшиться на 8%, темп інфляції становитиме 5%, швидкість обертання грошей = 4. Розрахуйте, яким буде попит на гроші в періоді t.
20.  Розрахувати темп інфляції у періоді t за таких умов: номінальний ВВП у періоді t-1 = 500 млрд. грн.; у періоді t = 540 млрд. грн.; реальний ВВП у періоді t-1 = 450 млрд. грн.; у періоді t = 450 млрд. грн.
21.  У періоді t-1 кінцеве споживання = 240 млрд. грн., валове нагромадження = 60 млрд. грн., чистий експорт = 8 млрд. грн. У періоді t кінцеве споживання реально зросло на 22%, валове нагромадження - на 14%, чистий експорт скоротився на 7%, а ціни зросли на 11%. Обчислити номінальний ВВП в періоді t.
22.  У періоді t-1 приватне споживання = 200 млрд. грн., державне споживання = 20 млрд. грн., приватні інвестиції = 80 млрд. грн., державні інвестиції = 2 млрд. грн., витрати на відновлення зношеного капіталу = 60 млрд. грн., чисті первинні зовнішні доходи = - 4 млрд. грн., експорт = 25 млрд. грн., імпорт = 24 млрд. грн.. У періоді t індекс зростання реального ВВП становив = 1,09, темп інфляції = 11%. Обчислити приріст номінального ВВП у періоді t.
23.  У періоді t-1 випуск = 850 млрд. грн., проміжне споживання = 500 млрд. грн., продуктові податки за мінусом субсидій = 40 млрд. грн.. У періоді t випуск збільшився на 8%, проміжне споживання зросло на 6%, продуктові податки за мінусом субсидій збільшились на 7%, а ціни зросли на 8%. Обчислити приріст номінального ВВП в періоді t.
24.  Маємо умови: ВВП у періоді t-1 = 400 млрд. грн., у періоді t = 460 млрд. грн., приватне споживання у періоді t-1 = 200 млрд. грн., у періоді t = 256 млрд. грн. Обчислити граничну схильність до споживання в приватній закритій економіці у періоді t.
25.  У періоді t дохід збільшився на 20 млрд. грн., автономне споживання – на 5 млрд. грн., с = 0,6. Обчислити приріст споживання у періоді t згідно з кейнсіанською функцією споживання.
26.  Маємо умови: у періоді t-1 ВВП = 450 млрд. грн., заощадження = 90 млрд. грн.; періоді t ВВП = 480 млрд. грн., заощадження = 100 млрд. грн. Розрахувати в періоді t:

а) середню схильність до споживання та заощадження;

б) граничну схильність до споживання та заощадження.

1.  У періоді t-1реальна процентна ставка r = 10%. У періоді t вона зменшиться до 8%, автономні інвестиції не зміняться. Обчислити приріст інвестицій у періоді t згідно з простою інвестиційною функцією, якщо b = 40.
2.  Фактичне безробіття = природному, номінальний ВВП збільшився від 400 до 440 млрд. грн., номінальна процентна ставка = 12%. Обчислити реальну процентну ставку.
3.   Номінальна процентна ставка = 14%, темп інфляції = 3%. За цих умов економіка пропонує чотири інвестиційні проекти, які різняться вартістю та нормою прибутку: 1) 100 тис. грн., 20%; 2) 200 тис. грн., 15%; 3) 300 тис. грн.,12% ; 4) 400 тис. грн., 10%. Обчислити:

а) інвестиційний попит у періоді t-1;

б) приріст інвестиційного попиту після зниження в періоді t номінальної процентної ставки до 10%, а інфляції – до 3%.

1.  Розрахувати простий мультиплікатор витрат за умов, що наявний дохід збільшився на 20 млрд. грн., а споживання – на 12 млрд. грн.
2.  В умовах економічної рівноваги реальний ВВП = 400 млрд. грн., а номінальний ВВП = 420 млрд. грн., потенційний ВВП = 432 млрд. грн., с = 0,75. Розрахувати інфляційний розрив.
3.  За умов економічної рівноваги реальний ВВП = 400 млрд. грн., потенційний ВВП = 420 млрд. грн., s = 0,25. Розрахувати рецесійний розрив на без інфляційній основі.
4.  За умов рівноважної приватної економіки закритого типу споживання = 160 млрд. грн., заощадження = 50 млрд. грн., незаплановані інвестиції = – 6 млрд. грн. Чому дорівнює рівноважний ВВП?
5.  Y_t-1 = 320 млрд.грн., с = 0,5.У періоді t приріст інвестицій становить 2,4 млрд. грн., а зростання рівня цін складає 3%. Розрахувати номінальний ВВП в періоді t.
6.  У змішаній рівноважній економіці маємо умови: G = 35 млрд. грн., Т = 38 млрд. грн., І = 50 млрд. грн. Обчислити приватні заощадження.
7.  У змішаній рівноважній економіці маємо умови: Y = 380 млрд. грн.,   = 12 млрд. грн., с = 0,7, Т = 40 млрд. грн. Обчислити приватні заощадження.
8.  У змішаній рівноважній економіці маємо умови: приватні заощадження = 50 млрд. грн., чисті податки = 40 млрд. грн., державне споживання = 38 млрд. грн. Обчислити національні заощадження.
9.  Маємо умови: АТ = 120 млрд. грн., TR = 80 млрд. грн., G = 42 млрд. грн., I_g = 4 млрд. грн. Обчислити державні заощадження.
10.  Маємо умови: t = 0,2; c = 0,8. Уряд зменшив чисті податки на 2,4 млрд. грн. Чому дорівнює приріст реального ВВП?
11.  ВВП збільшився на 20 млрд. грн., автоматичні чисті податки – на 5 млрд. грн., s = 0,2. Чому дорівнює мультиплікатор витрат у змішаній закритій економіці?
12.  Маємо умови: t = 0,2; с = 0,75. Уряд збільшив державні закупівлі на 2,5 млрд. грн.. Обчислити приріст реального ВВП.
13.  Маємо умови: с = 0,75; t = 0,2. Уряд збільшив чисті податки на 4 млрд. грн. На скільки потрібно збільшити державні закупівлі, щоб забезпечити незмінність обсягів ВВП?
14.  В умовах неповної зайнятості державні закупівлі збільшилися на 2,6 млрд. грн., а чисті податки – на 3,4 млрд. грн., с = 0,8; t = 0,25. Обчислити приріст реального ВВП.
15.  Маємо умови: с = 0,8; t = 0,2. Унаслідок зменшення державних закупівель скорочення реального ВВП становило 8 млрд. грн.. На яку величину зменшилися державні закупівлі?
16.  Маємо умови: с = 0,8; t = 0,25. Уряд передбачає збільшити реальний ВВП на 25 млрд. грн.. На яку величину він має зменшити чисті податки, щоб досягти поставленої мети?
17.  В умовах повної зайнятості приватні інвестиції скоротяться на 500 млн. грн., с = 0,75, t = 0,2. Чому дорівнює ефект гальмування спадної динаміки реального ВВП, викликаний автоматичними стабілізаторами?
18.  Ціна одиниці товару в Україні = 2250 грн., а в США – 500 дол., номінальний курс гривні =0,2 дол. США за 1 грн. Чому дорівнює реальний  курс гривні?
19.  Маємо умови: с = 0,75, t = 0,2,  im = 0,15. Експорт збільшився на 600 млн. грн., а імпорт – на 500 млн. грн. Чому дорівнює приріст ВВП?
20.  Сальдо СА = 7200 млн. грн., сальдо KА = – 6600 млн. грн., сальдо статті «Помилки та упущення» = – 750 млн. грн. На скільки має змінитись сальдо статті “Резервні активи”, щоб урівноважити платіжний баланс?
21.  Маємо умови (млрд. грн.): Y = 400, C = 200, T = 120, I = 60, BS = – 10. Чому дорівнює чистий експорт у рівноважній економіці?
22. Маємо умови: c = 0,75, t = 0,2, im = 0,15. Державні закупівлі збільшилися на 10 млрд. грн. Чому дорівнюють втрати приросту ВВП під впливом імпортних закупівель?
23. Розрахуйте сальдо статті «Помилки та упущення» в умовах рівноважного платіжного балансу, якщо баланс товарів та послуг = 7000 млн. грн., чисті доходи = – 4500 млн. грн., чисті поточні трансферти = 5000 млн. грн., сальдо рахунку капітальних операцій = – 6500 млн. грн.
24. Маємо умови: приріст доходу в економіці склав 20 млрд. грн., приріст імпорту склав 1,2 млрд. грн., с = 0,75, t = 0,25. Обчисліть приріст споживання домогосподарств згідно з його функцією у відкритій економіці.

 

6.4. ЗРАЗОК ЕКЗАМЕНАЦІЙНОГО БІЛЕТА

1. Роль процентної ставки в економіці. Номінальна та реальна процентна ставка.  Рівняння Фішера та ефект Фішера.
2. Рецесійний розрив: сутність, умови, графічна та математична інтерпретація.
3. Умови: фактичне безробіття = 9%, номінальний ВВП = 400 млрд. грн., фрикційне безробіття = 2%, структурне = 4%; інфляція = 10%. Обчислити втрати реального ВВП від циклічного безробіття.
4. Умови: c = 0,75; t = 0,2. У прогнозному періоді уряд передбачає зменшити державні закупівлі на 2,4 млрд. грн. На скільки гривень він має зменшити чисті податки, щоб компенсувати втрати ВВП від зменшення державних закупівель?
5. Умови: c = 0,8; t = 0,2; im = 0,1. У періоді t -1 чисті податки = 40 млрд. грн., реальний ВВП = 420 млрд. грн., валові приватні інвестиції = 70 млрд. грн., державні закупівлі = 42 млрд. грн. У періоді t уряд збільшив трансфертні платежі на 2,4 млрд. грн. Обчислити чистий експорт.

 

 

6.5. ПІДСУМКОВИЙ КОНТРОЛЬ ЗНАНЬ

 

6.5.1. Мета і завдання екзамену

 

         Метою екзамену є встановлення фактичної відповідності і оцінка рівня знань студентів вимогам програми дисципліни.

         Завданням іспиту є перевірка розуміння студентом програмного матеріалу в цілому, логіки та взаємозв’язків між окремими розділами, здатності творчого використання накопичених знань, уміння сформувати своє ставлення до певної проблеми навчальної дисципліни.

 

6.5.2. Порядок проведення екзамену

 

1. Екзамен проводиться потоком в письмовій формі за розкладом, який доводиться до студентів за місяць до початку екзаменаційної сесії. Тривалість іспиту – три астрономічних години.
2. Екзамен проводиться комісією. До складу комісії входять лектор потоку, викладачі, які проводять семінарські заняття, а також інші викладачі кафедри макроекономіки та державного управління. Склад комісії затверджується кафедрою.
3. Кожен студент отримує окремий екзаменаційний білет, завдання з якого він переписує в бланк письмової роботи і дає на них відповіді.
4. Після закінчення іспиту роботи здаються комісії, яка їх перевіряє та оцінює.
5. Місце і час оголошення результатів екзамену доводяться до студентів на початку іспиту. Результати іспиту та загальна підсумкова оцінка доводяться до студентів лектором потоку.
6. Усі суперечливі питання щодо підсумкових результатів іспиту розглядаються і вирішуються комісією.

 

6.5.3. Оцінювання результатів складання іспиту

Кожне завдання екзаменаційного білету оцінюється за шкалою від 0 до 10 залежно від рівня знань.

Шкала оцінювання екзаменаційних завдань:

 

 

Загальна оцінка за іспит може бути знижена до 10 балів за таких умов:

• Ø якщо екзаменаційна письмова робота написана неохайно або нерозбірливим почерком;
• Ø якщо під час проведення іспиту студент порушував дисципліну.

Результати екзамену оцінюються в діапазоні від 0 до 50 балів включно.

У разі, якщо відповіді студента оцінено менш ніж у 30 балів, він отримує незадовільну оцінку за результатами екзамену, а набрані за екзамен бали не враховуються у загальній підсумковій оцінці.

 

6.5.4. Загальна підсумкова оцінка з науки

 

Загальна підсумкова оцінка з науки складається з суми балів за поточну успішність та за виконання екзаменаційних завдань (за умови, що на екзамені студент набрав не менше 30 балів).

Якщо на екзамені студент набрав менше 30 балів, тобто отримав незадовільну оцінку, загальна підсумкова оцінка включає лише оцінку за поточну успішність.

До відомості обліку поточної та підсумкової успішності записується сумарна оцінка в балах за результатами поточної успішності та екзамену.

Переведення даних 100-бальної шкали оцінювання в 4-бальну та шкалу за системою ECTS здійснюється в такому порядку:

 

 

 

 

 

 

 

 

6.5.5. Ліквідація академічної заборгованості

 

         Система ліквідації академічної заборгованості з науки «Макроекономіка» має такий зміст.

Студенти, які набрали за результатами поточної та підсумкової успішності від 21 до 59 балів, після належної підготовки мають право повторно скласти екзамен.

Студенти, які набрали за результатами поточної та підсумкової успішності від 0 до 20 балів, зобов’язані пройти повторний курс вивчення дисципліни перед повторним складанням екзамену.

 

7. рекомендована література

7.1. Основна література

1. Базилевич В.Д, Базилевич К.С., Баластрик Л.О. Макроекономіка. К.: Знання, 2007. - 702с.
2. Дорнбуш Р., Фішер С. Макроекономіка - К.: Основи, 1996.
3. Макроекономіка та макроекономічна політика: Навч. посіб. /Наук. ред А.Ф.Мельник. – К.: Знання, 2008. - 699с.
4. Манків Н.Грегорі. Макроекономіка: Підручник для України – К.: Основи, 2000. - 588с.
5. Мікроекономіка і макроекономіка / Під ред. С. Будаговської - К.: Основи, 1998.
6. Панчишин С. Макроекономіка. - К.: Либідь, 2001.– 614 с.
7. 7.                Панчишин С., Островерх П. – Кн. 1. Вступ до аналітичної економіки. Макроекономіка. – К.: Знання. – 2006.– 723 с.
8. 8.                Радіонова І.Ф. Макроекономіка: теорія та політика: Підручник. - К.: Таксон, 2004. – 348 с.
9. 9.                Савченко А. Г. Макроекономіка: Підручник. - К.: КНЕУ, 2005. - 441 с.
10. Савченко А.Г., Пасічник О.В. Макроекономіка. Навчально-методичний посібник для самостійного вивчення дисципліни - К.: КНЕУ, 2006.
11. Сакс Д. Джеффри, Ларрен Б. Филлипе. Макроэкономика. Глобальный подход. – М.: Дело, 1996.
12. Самюелсон П., Нордгауз В. Макроекономіка. – К.: Основи, 1995.– 574 с.
13. Статистичний щорічник України за відповідний рік.

 

7.2. Додаткова література

1. Агапова Т.А., Серёгина С.Ф. Макроэкономика.–М.: Дело и Сервис,2000–416 с.
2. Блауг М. Методология экономической науки, или Как экономисты объясняют. Пер. с англ. / Науч. ред. и вступ. ст. В. С. Автономова. - М.: НП Журнал «Вопросы экономики», 2004. – 416с.
3. Блауг М. Економічна теорія в ретроспективі. – К.: Основи, 2001. – 670 с.
4. Бункина М.К. Макроэкономика. –М.: Дело и Сервис, 2000– 512 с.
5. Васильченко В.С. Державне регулювання зайнятості [навч. посіб.] / В.С.Васильченко  –  К.: КНЕУ, 2003, -  252с.
6. Вдoвiнa Г. O. Aнaлiз ринку прaцi: прoпoзицiя тa пoпит нa нeї / Г. O.Вдoвiнa. – Л.: Вид. ЛНУ iмeнi Iвaнa Фрaнкa, 2011. – 145 c.
7. Дідур С.В. Чинники досягнення макроекономічної рівноваги /Тенденції і пропорції розвитку економіки України. За ред. Бесєдіна В.Ф. – К.: НДЕІ. – 2005. - с.162-168.
8. Долан Э. Макроэкономика. — СПб.: Экон. шк., 1994. — 405 с.
9. Дорнбуш Р., Фішер С. Макроекономіка. — К.: Основи, 1996. — 809 с.
10. Економіка України: стратегія і політика довгострокового розвитку/за ред. Гейця – К.: Фенікс, 2003 – 960 с.
11. Іванов Ю.Н., Хоменко Т.А. Обзор основных положений пересмотренной СНС 1993 г.(СНС 2008 года) и перспективы их поэтапного применения в статистике стран СНГ //Вопросы статистики. – 2009. №3(19).
12. Карпенко Г.В. Аналіз основних факторів інфляції в Україні.//Фінанси України. – 2008. - №11. – с.29-40.
13. Кейнс Дж. Общая теория занятости, процента и денег. — М.: Гелиос, 1999. — 352 с.
14. Кейнс Дж. М. Избранные произведения: Пер.с англ. – М.: Экономика, 1993. – 543с.
15. Кемпбелл Р. Макконнелл, Стенлі Л. Брю. Макроекономіка. – Л.: Просвіта, 1997.
16. Лук’яненко І.Г., Могиляс Г.Є. Емпірична оцінка функції приватного споживання для України /Наукові записки. – Том 21: Економічні науки – К.: 2003. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http//www.library.ukma
17. Методичний коментар до платіжного балансу України. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http//www.bank.gov.ua
18. Міщенко В.І., Нідзельська В.А., Кулінець А.П., Шульга С.О. Гнучкий режим курсоутворення: етапи запровадження та можливі наслідки для економічного розвитку України: Науково-аналітичні матеріали. Випуск 15. К.: НБУ. Центр наукових досліджень, - 2010. 124с. -  [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http//www.bank.gov.ua
19. Миллер Р.Л., Ван-Хуз Д.Д. Современные деньги и банковское дело: Пер. с англ. – М.: ИНФРА-М, 2000. - 856с Моторин Р. М., Моторина Г. М. Система національних рахунків. — К.: КНЕУ, 2001. — 336 с.
20. Найдёнов В.С., Стенковский А.Ю. Инфляция и монетаризм. Уроки антикризисной политики. – К.: ОАО БЦКФ, 2003.– 349 с.
21. Населення України. Трудова еміграція в Україні. -  К.: Ін-т демографії та соціальних досліджень ім..М.В.Птухи НАН України, 2010. - 233с. [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.idss.org.ua/public.html.
22. Новицький В. Є. Міжнародна економічна діяльність України: Підручник. — К.: КНЕУ, 2003. — 948 с.
23. Петюх В.М. Ринок праці: Підручник. - К.: КНЕУ, 2000. - 288с.
24. Радионова И.Ф. Общее макроэкономическое неравновесие: содержание теории и возможности применения //Экономическая теория. - 2007. №2. – с. 81-93.
25. Роль держави у довгостроковому економічному зростанні. / За ред. Б.Є.Кваснюка.– Київ–Харків, Форт, 2003.– 423 с.
26. Стігліц Дж. Економіка державного сектора. – К.: Основи, 1998. - 854с.
27. Селищев А.С. Макроэкономика.– Санкт-Петербург. Питер, 2001. – 448 с.
28. Тарасевич Л. С., Гальперин В. М., Гребенников П. И., Леусский А. И. Макроэкономика . – СПб.: СПбГУЭФ, 1999. – 656 с.
29. Тітьонко О. М. Система макроекономічного рахівництва. — К.: КНЕУ, 2002. — 188 с.
30. Трофимова В.В. Ключові компоненти національних моделей економічного розвитку в епоху глобалізації - Економіка і підприємництво. -  2008. -  [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http//www. archive.nbuv.gov.ua
31. Туленков М.В., Зарицька А.В. Ринок праці в інституціональному вимірі /Ринок праці та зайнятість населення. 2011. №4. [Електронний ресурс] – Режим доступу: //http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/Rpzn/2011_4/
32. index.htm.
33. Уманців Ю., Уманців Г. Макроекономічне рахівництво: концепції, принципи та напрями розвитку //Банківська справа. – 2008. №3(37).
34. Фишер И. Покупательная сила денег – М.: Дело, 2001. – 320с.
35. Фридмен М. Основы ионетаризма /Под науч.ред.Д.А.Козлова  - М.:ТЕИС, 2002. - 175с.
36. Хансен Э. Денежная теория и финансовая политика: Пер.с англ. – М.: Дело, 2006. – 312с.
37. Черевиков Є.Л. Світовий досвід застосування статистичних моделей розрахункової загальної рівноваги. [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Vzuk/2009_19/58-68.pdf.
38. Черевиков Є.Л. Сучасна практика моделювання функції приватного споживання /Економіка і прогнозування. – 2009. - №2. – с.110-118.
39. Шаповалов А. Системні особливості інфляційних процесів в Україні.//Вісник НБУ. – 2007. -  №12. – с.10-12.
40. Шевчук В. Платіжний баланс і макроекономічна рівновага в трансформаційних економіках: досвід України. – Львів, Каменяр, 2001. –495 с.