|
|
Главная \ Методичні вказівки \ МАКРОЕКОНОМІКА. Поглиблений курс
МАКРОЕКОНОМІКА. Поглиблений курс« Назад
МАКРОЕКОНОМІКА. Поглиблений курс 19.02.2016 17:02
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД«Київський національний економічний університет імені Вадима ГЕТЬМАНА» Факультет економіки та управління Кафедра макроекономіки та державного управління
МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ щодо змісту та організації самостійної роботи студентів, поточного і підсумкового контролю їх знань
з науки «МАКРОекономікА. Поглиблений курс»
Київ 2015
Зміст 1. Вступ. 2. Тематичний план науки 3. Зміст науки за темами. 4. Плани занять: 4.1. Плани семінарських (практичних, лабораторних) занять очної форми навчання. 4.2. Плани контактних занять для студентів заочної форми навчання. 4.3. Плани навчальної роботи студентів заочної форми навчання в міжсесійний період. 5. Самостійна робота студентів. 6. Поточний і підсумковий контроль знань: 6.1. Очна форма навчання: - Карта самостійної роботи студента. - Порядок поточного і підсумкового оцінювання знань з науки (дисципліни). 6.2. Заочна форма навчання: - Карта самостійної роботи студента. - Порядок поточного і підсумкового оцінювання знань з науки (дисципліни). 6.3. Приклади типових завдань, що виносяться на екзамен. 6.4. Зразок екзаменаційного білета. 7. Рекомендована література (основна і додаткова).
1. ВСТУП
Макроекономіка належить до базових дисциплін, які покликані забезпечити фундаментальну економічну підготовку бакалаврів всіх спеціальностей напрямів “Економіка і підприємництво” та “Менеджмент”. Проте курс «Макроекономіка (поглиблений курс)» розширює базові знання з макроекономіки і тому призначений для навчання бакалаврів за напрямом “Менеджмент державних установ” усіх форм навчання. Мета його полягає в тому, щоб поглибити теоретичні знання з макроекономіки та навчити студентів розуміти макроекономічні моделі економічного зростання та відкритої економіки. При цьому в центрі уваги перебувають причинно-наслідкові зв’язки в економіці, що знаходять своє відображення через такі категорії, як сукупний попит і сукупна пропозиція, інфляція, валовий внутрішній продукт, зайнятість і безробіття, державний бюджет, платіжний баланс, валютний курс тощо. Для досягнення цієї мети в процесі викладання дисципліни передбачається вирішення таких завдань: – розкриття основних положень макроекономічних теорій, на які спирається сучасна макроекономічна наука та господарська практика; – висвітлення системи основних макроекономічних показників та індикаторів макроекономічної нестабільності; – розгляд базових моделей макроекономічної рівноваги; – розкриття механізму окремих складових макроекономічної політики: фіскальної, монетарної, зовнішньоекономічної; – визначення факторів та розкриття основ моделювання економічного зростання. Наука посідає важливе структурно-логічне місце в навчальному процесі підготовки фахівців. Вона викладається після вивчення наук «Макроекономіка» та «Основи економічної науки» Під час вивчення науки студент повинен засвоїти знання: з теоретико-методлогічних засад формування макроекономіки як науки; теоретичне концепції циклічності розвитку національної економіки; про особливості формування та функціонування ринку праці за різних типів економічних систем та на різних фазах економічного циклу; сучасні моделі ринку праці, інвестицій, фінансового ринку; теоретико-методологічні особливості реалізацій сучасної фіскальної та монетарної політики, регулювання зовнішньоекономічної активності. Вивчення навчального матеріалу дисципліни сприятиме підвищенню рівня загальноекономічної підготовки спеціалістів, формуванню в них вмінь та навичок самостійного науково-аналітичного опрацювання проблем з позицій суспільних і державних потреб та інтересів. В процесі викладання дисципліни «Макроекономіка (поглиблений курс)» передбачається набуття студентами загальних (інструментальних, міжособистісних та системних), глобальних та спеціальних (фахових) компетентностей, на формування яких спрямоване кожне семінарське (практичне, лабораторне) заняття з дисципліни. Перелік глобальних компетеностей, формування яких забезпечуються на основі вивчення науки «Макроекономіка (поглиблений курс) »
Перелік загальних компетеностей, формування яких забезпечуються на основі вивчення науки «Макроекономіка (поглиблений курс)»
Перелік спеціальних (фахових) компетентностей, формування яких забезпечуються на основі вивчення науки «Макроекономіка (поглиблений курс)»
2. ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН НАУКИ
Наука «Макроекономіка (поглиблений курс)» є нормативною навчальною дисципліною циклу професійної підготовки для студентів галузі знань «Менеджмент і адміністрування» спеціалізації «Менеджмент державних установ». За навчальним планом загальний обсяг годин, який виділяється для вивчення науки «Макроекономіка (поглиблений курс)» студентам спеціалізації «Менеджмент державних установ» денної та заочної форм навчання, становить 150 год. (5 кредитів). Для студентів спеціалізації «Менеджмент державних установ» денної форми навчання передбачено лекцій – 22 год., семінарських занять — 32 год., індивідуальних занять — 15 год., підсумковий контроль – 4 год., самостійна робота студентів — 77 год. На заочній формі навчання: контактні заняття — 18 год., індивідуальні заняття – 16 год., підсумковий контроль – 4 год., самостійна робота студентів – 112 год. (табл. 2.1). Відповідно до сучасної концепції організації навчального процесу важливим засобом оволодіння студентами навчальним матеріалом є їх самостійна робота. З одного боку, вона збільшує студентам час, вільний від обов’язкових занять, що дає їм можливість ефективно використовувати бюджет свого часу. З іншого — спонукає студентів до формування в себе таких рис, як самодисциплінованість, відповідальність, наполегливість, кмітливість тощо. Все це створює передумови для кращого засвоєння знань та отримання навичок, передбачених навчальною програмою дисципліни. Тематичний план допомагає студентові зорієнтуватися стосовно того, які теми дисципліни будуть розглядатися на лекціях, семінарських і практичних заняттях, а які рекомендується вивчити самостійно за допомогою відповідних літературних джерел. Таблиця 2.1. Розподіл навчального часу за формами навчання та видами занять, год.
3. ЗМІСТ НАУКИ ЗА ТЕМАМИ Тема 1. Виникнення та розвиток основних напрямків макроекономічної теорії
Основні поняття та їх визначенняАвтономні витрати – частина сукупних витрат (таких як автономне споживання, інвестиції, державні закупівлі та ін.), що не залежить від доходу; вони виступають джерелом нестабільності відповідно до кейнсіанської теорії. Адаптивні очікування – сподівання агентів щодо майбутньої економічної ситуації, сформовані на основі минулих кількісних показників. Екзогенні фактори зростання – в теоріях зростання змінні, значення яких формується поза межами економічної моделі (наприклад, заощадження, темп приросту населення та технічний прогрес у Солоу). Ендогенні фактори зростання – параметри, включені до складу економічних моделей у якості залежних (освіта, навчання, інновації в сучасних теоріях). Ефективне очищення ринків – базове припущення нової класичної макроекономіки, відповідно до якого господарюючі агенти, спираючись на раціональні очікування, спроможні нейтралізувати коливання попиту чи пропозиції на ринку, викликані економічною політикою уряду. Негнучкість цін – неспроможність цінового механізму будь-якого ринку швидко відреагувати на зміну обсягів попиту чи пропозиції. Неповна зайнятість – ситуація на ринку праці, за якої частина робочої сили не отримує можливості працевлаштуватися, наприклад, під впливом циклічного спаду в економіці. Раціональні очікування – прогнози агентів щодо розвитку ситуації на ринках або в економіці, побудовані на їх вмінні ефективно обробляти інформацію. Реальні бізнес-цикли – теорія, відповідно до якої коливання ділової активності перебувають у залежності від технічних зрушень. Шоки пропозиції – стрімкі скорочення пропозиції на ринку, що викликають зростання цін; являються причиною нестабільності відповідно до уявлень нових кейнсіанців. Тема 2. Теорії циклічності економічного розвитку
Основні поняття та їх визначення Антициклічна політика — це політика спрямована на підтримку певних стабільних темпів економічного зростання, на недопущення падіння, виникнення криз. Економічне зростання – збільшення обсягу реального ВВП або реального ВВП на душу населення за певний період за рахунок збільшення виробничих потужностей економіки. Економічний цикл – період, протягом якого економіка проходить від одного спаду або піднесення до іншого спаду або піднесення на умовах збереження загальної тенденції до зростання. Піднесення – фаза економічного циклу, яка характеризується зростанням виробництва, підвищенням його ефективності, пожвавленням ділової активності в різних сферах, підвищенням рівня життя. Підприємство – економічний суб′єкт, основною функцією якого є виробництво товарів та послуг з придбаних на ринку ресурсів економічних ресурсів. Пожвавлення – фаза економічного циклу, яка характеризує початок підйому в економіці після кризи, застою, депресії. Рецесія, спад – період, в межах якого відбувається скорочення обсягів виробництва в країні. Тема 3. Особливості ринку праці за умов рецесії
Основні поняття та їх визначення Глобалізація ринку праці – формування єдиного механізму узгодження попиту та пропозиції робочої сили незалежно від країни проживання тієї чи іншої людини, розвивається на фоні глобалізації економіки. Патерналістська (азійська) модель ринку праці – система, головною ознакою якої є надання пожиттєвих гарантій працевлаштування роботодавцем. Вона передбачає гарантії зайнятості працюючим аж до пенсійного віку і зростання всіх виплат відповідно до стажу роботи. Соціал-демократична (європейська) модель ринку праці характеризується активною політикою держави в області зайнятості, у результаті чого рівень безробіття в цій країні мінімальний. Ліберальна (англосаксонська) модель ринку праці – система, для якої характерні яскраво виражена децентралізація, яка пов'язала з федеральним устроєм країни, та існування в коленому штаті власного законодавства щодо зайнятості й безробіття. Адміністративно-командна система — спосіб економічної організації суспільства, за якого усі питання вирішують державні органи. Механізм регулювання ринової економіки — це спосіб її організації і забезпечення ефективного функціонування відповідно до вимог економічних законів, посередництвом якого реалізуються економічні інтереси суб'єктів ринку. Повна зайнятість — стан економіки, за якого кількість вакансій відповідає чисельності безробітних або перевищує його, тобто такий стан, за якого немає незайнятих, які бажають працювати. Відкрите безробіття – ситуація, при якій людина визнає, що вона не Монопсонія — ринкова ситуація, при якій існує тільки один покупець або група покупців, що сумісно приймають рішення. Соціалізація ринку праці — об’єктивний процес передбачає забезпечення повної продуктивної зайнятості, підвищення ефективності використання трудового потенціалу, добробуту та якості життя населення. Людський розвиток — процес зростання людських можливостей, що забезпечується політичною свободою, правами людини, повагою до особистості. Середній клас — група людей, що має стійкі доходи, достатні для задоволення широкого кола матеріальних і соціальних потреб. Тема 4. Моделі заощаджень та інвестицій
Основні поняття та їх визначення Заощадження – та частина наявного доходу, що залишається після здійснення видатків на споживання. Національні заощадження – це сума заощаджень домогосподарств, заощадження фірм і заощадження держави. Національні інвестиції – це сума приватних та державних інвестицій. Національне споживання - це сума приватного та державного споживання. Тема 5. Формування параметрів фінансового ринку
Основні поняття та їх визначення Інфляційний податок – вимушена плата всіх економічних агентів в результаті зростання середнього рівня цін, яка перерозподіляє частину їхніх доходів на користь держави. Модель Баумоля-Тобіна — модель попиту на гроші, згідно якої люди визначають розміри необхідної ним суми готівки, зіставляючи збитки у вигляді недоотриманого на цю суму банківського відсотка і вартісної оцінки заощадження часу від рідших відвідин банку. Модель Кейгана – модель динаміки інфляції, яка розвивається під впливом очікувань (адптивних та раціональних) та змін обсягів грошової маси. Оптимальний рівень монетизації економіки - обсяг коштів, який потрібен ефективній економіці для користування та обігу, щоб забезпечити прогресивний розвиток і розширене відтворення. Критерієм же достатності грошей в обігу має бути реальне економічне зростання. Сеньйораж – дохід, який отримує держава внаслідок випуску в обіг додаткової кількості грошей, що супроводжується інфляцією. Трансакційна теорія попиту на гроші є одним з припущень кількісної теорії грошей, згідно якого гроші використовуються індивідуумами для обслуговування всіх видів угод в економіці та визначаються обсягом як особистого, так і виробничого споживання. Фінансовий ринок — це сукупність обмінно-перерозподільних відносин, пов’язаних з процесами купівлі-продажу фінансових ресурсів, необхідних для здійснення виробничої та фінансової діяльності. Фінансовий сектор економіки – частина економіки, пов'язана з діяльністю фінансових інститутів. Фондовий ринок – це частина ринку капіталів, де здійснюється емісія, купівля і продаж цінних паперів. Функція попиту на гроші – залежність попиту на реальні грошові запаси з відповідними чинниками. Центральний банк – банк, головною функцією якого є контроль за пропозицією грошей в країні. Швидкість обігу грошей – кількість разів за рік, які грошова одиниця, що перебуває в обігу, витрачається на купівлю товарів і послуг. Тема 6. Зовнішні ефекти та їх регулювання
Основні поняття та їх визначення Гранична зовнішня корисність MEB (marginal external benefit) – граничний виграш, який отримують треті особи, що не є безпосередніми споживачами або виробниками даного блага. Гранична індивідуальна корисність MPB (marginal private benefit) – гранична корисність, яку отримує споживач додаткової одиниці товару. Граничні індивідуальні витрати MPC (marginal private cost) – це вартість ресурсів, які товаровиробник купує або володіє та використовує у виробництві додаткової одиниці блага. Граничні зовнішні витрати MEC (marginal external cost) – витрати, пов’язані з виробництвом додаткової одиниці товару, кя сплачуються реципієнтом негативної екстерналії. Граничні суспільні витрати MSC (marginal social cost ) – це сума граничних зовнішніх витрат та граничних індивідуальних витрат. Екстерналія – це вплив одного економічного агента на результати діяльності третіх осіб. Інтерналізація екстерналії – процес перетворення зовнішнього ефекту у внутрішній. Негативний зовнішній ефект – це негативний вплив економічних агентів, що приймають участь в угоді на третіх осіб. Податок Пігу – це податок на кожну одиницю продукції підприємств – породжувачів негативних зовнішніх ефектів. Позитивний зовнішній ефект – це позитивний вплив економічних агентів, що приймають участь в угоді на третіх осіб. Субсидія Пігу – це субсидія, яка ви пала чується підприємствам – породжувачам позитивних екстерна лій за кожну додатково вироблену одиницю товару. Теорема Коуза – зовнішні ефекти можна інтерналізувати шляхом закріплення прав власності на об’єкти, що їх породжують, та обміну цими правами, якщо це не пов’язано зі значними трансакційними витратами. Тема 7. Фіскальна політика
Теорія суспільного вибору. Суспільні інтереси та інтереси бюрократії. парадокс Кондорсе. Теорема неможливості Ерроу Концепції перерозподілу доходу: егалітарна, утилітаристична, роулсіанська, ринкова. Втрати для суспільства у процесі перерозподілу доходів (діряве відро Оукена).
Основні поняття та їх визначення Гранична ставка податку – величина, яка показує, на скільки одиниць змінюються податки при зміні доходу на одну одиницю. Державне споживання – частина державних закупівель, що спрямовується на утримання державних інституцій, покликаних задовольняти суспільні потреби в споживчих товарах і послугах. Державні закупівлі – кінцеві товари і послуги, які закуповує уряд з метою задоволення суспільних потреб. Дискреційна фіскальна політика – політика, в межах якої зміни державних видатків і податків здійснюється на підставі спеціальних рішень уряду і парламенту. Прогресивний податок — податок, середня ставка якого збільшується в міру зростання оподаткованого доходу і знижується зі зменшенням цього доходу. Пропорційний податок — податок, середня ставка якого не змінюється зі зміною рівня оподаткованого доходу. Фіскальна політика — політика держави, інструментами якої є зміна рівня податків і державних видатків. Чисті податки — податкові надходження уряду за вирахуванням державних трансфертних платежів. Тема 8. Монетарна політика
Основні поняття та їх визначення Нейтральність грошей – принцип, згідно з яким зміна маси грошей не впливає на ринок, зайнятість, процентні ставки, але з часом призводить до зростання цін Правило Тейлора – це рівняння, що визначає бажану ставку ФРС через дві змінні: величину відхилення ВВП від потенційного рівня та різниці між рівнем фактичної і таргетованої інфляції. Трансмісійний механізм монетарної політики – сукупність каналів, по яким монетарні імпульси, генеровані центральним банком, впливають на основні макроекономічні змінні (ВВП, зайнятість, інфляцію). Тема 9. Зовнішньоекономічна політика
Основні поняття та їх визначення Валюта— національні та міжнародні грошові одиниці, що використовуються в процесі міжнародних розрахунків. Експорт— товари і послуги, вироблені в країні і продані за її межі. Імпорт— сукупність товарів і послуг, які країна купує в інших країн. Мито— податок на імпортовані або експортовані товари. Номінальний валютний курс— курс валюти, який визначається через певну кількість іншої валюти. Паритет купівельної спроможності— теорія, згідно з якою номінальний валютний курс відображає різницю у рівні цін між країнами, завдяки чому ціни на однаковий товар, обчислені у спільній валюті, є однаковими у всіх країнах. Плаваючий валютний курс— валютний курс, динаміка якого залежить переважно від попиту і пропозиції на валютному ринку. Платіжний баланс— макроекономічна модель, що охоплює сукупність економічних операцій даної країни з іншими країнами і розробляється з метою здійснення контролю за ефективністю зовнішньоекономічної діяльності країни та обґрунтування економічної політики держави. Рахунок капітальних операцій— розділ платіжного балансу країни, в якому відображається приплив і відплив капіталу. Рахунок поточних операцій— розділ платіжного балансу країни, в якому відображаються експорт та імпорт товарів і послуг, чисті доходи від інвестицій та чисті поточні трансферти. Реальний валютний курс— коефіцієнт, що відображає пропорцію, в якій товари однієї країни обмінюються на товари іншої країни. Фіксований валютний курс— курс національної валюти, який уряд офіційно оголошує і бере зобов’язання його підтримувати. Тема 10. Фінансова політика та платоспроможність держави
2 . Фіскальна політика, бюджетний дефіцит та його фінансування. Необхідність формування моделей державного боргу. Взаємозв’язок між державним боргом та економічною динамікою. Циклічні та кон’юнктурні моделі державного боргу. Теорема Рікардо про нейтральність боргу. Причини динаміки державного боргу. Наслідки боргової динаміки та їх відмінності в різних моделях державного боргу. Модель боргової динаміки Дж. Тобіна. Вплив динаміки державного боргу на макроекономічні процеси (показники). Відмінності сучасних боргових проблем країн у залежності від їх рівня економічного розвитку.
Державний борг. Рефінансування боргу. Соціально-економічні наслідки збільшення державної заборгованості. Теорема еквівалентності Рікардо-Барро. Основні поняття та їх визначення Бюджетний дефіцит – перевищення державних витрат над державними доходами. Внутрішній борг - строкові боргові зобов'язання уряду країни у грошовій формі перед суб′єктами приватного сектора. Державний борг - це сукупність усіх боргових зобов'язань держави перед своїми кредиторами. Зовнішній борг - це боргові зобов'язання держави перед нерезидентами щодо повернення позичених коштів (основна сума боргу) та відсотків за ними. Модель боргової динаміки Дж. Тобіна – модель, що предбачає такі заходи управління боргом: мінімізація суми процентних платежів; економічна стабілізація (підтримання фіскальної і монетарної політики шляхом регулювання рівня та складу сукупних витрат); нейтральність (мінімізація впливу фінансування державного боргу на стан фінансового ринку). Тема 11. Фіскальна, монетарна та зовнішньоекономічна політики в макроекономічних моделях
Основні поняття та їх визначення Груба форма монетаризму − випадок, за якого попит на гроші є зовсім нечутливим до зміни процентної ставки, а крива LM є вертикальною. Модель Хікса − модель IS, що відображає рівновагу на товарному ринку в малій закритій економіці. Модель Хансена − модель LM, що відображає рівновагу на грошовому ринку в малій закритій економіці. Ліквідна пастка − випадок, за якого попит на гроші є нескінченно чутливим до зміни процентної ставки, а крива LM є горизонтальною. Інвестиційна пастка − випадок, за якого попит на інвестиції є нечутливим до зміни процентної ставки, а крива IS є вертикальною. Тема 12. Моделі економічного зростання
Основні поняття та їх визначення Виробнича функція – функція, що показує залежність обсягів виробництва продукції від факторів виробництва. Граничні інвестиції – величина інвестицій, яка згідно з моделлю Солоу необхідна для підтримання стійкої капіталоозброєності. Економічне зростання – збільшення обсягу реального ВВП або реального ВВП на душу населення за певний період за рахунок збільшення виробничих потужностей економіки. Економічний цикл – період, протягом якого економіка проходить від одного спаду або піднесення до іншого спаду або піднесення на умовах збереження загальної тенденції до зростання. Економічні ресурси – земля, праця, капітал та підприємницькі здібності, що використовуються у виробництві товарів і послуг. Ефективність праці – змінна в моделі економічного зростання Солоу, за допомогоу якої враховується вплив технічного прогрессу на капіталоозброєність. Залишок Солоу – внесок сукупної продуктивності факторів виробництва у приріст продукту, який визначається за залишковим принципом, тобто відніманням від загального процента приросту продукту тієї частки, що припадає на працю і капітал. Золоте правило Солоу – такий рівень заощаджень у моделі Солоу, що забезпечує стійкий стан в економіці за умови максимізації споживання на одного працівника. Капітал – економічні ресурси, що використовуються для виробництва товарів та послуг. Кількість ефективних одиниць праці – показник кількості рабочої сили, який в моделі економічного зростання Солоу обчислюється на базі фактичної кількості працівників, помножених на ефективність праці. Модель зростання Солоу – модель, що показує вплив нагромадження капіталу, приросту населення і технічного прогрессу на зростання капіталоозброєності та обсягу продукту на душу населення. Постійна віддача від масштабу – властивість виробничої функції, згідно з якою пропорційне збільшення усіх факторів виробництва на певний процент збільшує обсяг виробництва на той самий процент. Сукупна продуктивність факторів виробництва – показник, що відображає вплив технічного прогрессу на зростання обсягу продукту на одного працюючого. Теорія ендогенного зростання – моделі економічного зростання, що охоплюють фактории, від яких залежить технічний прогресс, на відміну від моделей, які враховують технічний прогресс екзогенно. Фактори виробництва – економічні ресурси, які використовуються для виробництва товарів і послуг.
4. ПЛАНИ ЗАНЯТЬ
4.1. ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ (ПРАКТИЧНИХ, ЛАБОРАТОРНИХ) ЗАНЯТЬ ОЧНОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ
На денній формі навчання застосовуються семінарські та практичні заняття. Метою семінарських і практичних занять є поточна перевірка рівня засвоєння студентами навчального матеріалу з окремих тем науки. Поряд з цим під час деяких семінарських і практичних занять передбачається проведення модульної контрольної роботи, презентація рефератів (есе, виконання інших видів самостійної роботи), захист аналітичних завдань та ін. На семінарські та практичні заняття виносяться лише найважливіші й найскладніші питання науки. Решту питань студенти опрацьовують самостійно. При використанні літературних джерел слід брати до уваги, що всі вони, як правило, різняться за логічною побудовою навчального матеріалу, визначеннями економічних категорій тощо. У зв’язку з цим доцільно віддавати перевагу підручнику, який є базовим для університету, підготовленому провідними викладачами кафедри макроекономіки та державного управління. Слід також мати на увазі, що підручники з часом старіють. Тому лише в лекціях викладач може оперативно висвітлювати зміни в макроекономічній теорії та практиці.
ЗАНЯТТЯ 1Тема 1. «Макроекономічні теорії розвитку». Кількість годин: аудиторні заняття — 2 Завдання. Сформувати компетентності: — Давати порівняльну характеристику основних теорій макроекономіки як науки ; — Відслідковувати процеси розвитку економічної теорії
План заняття.
Інформаційне забезпечення.
ЗАНЯТТЯ 2Тема 2. «Теорії циклічності економічного розвитку». Кількість годин: аудиторні заняття — 2 Завдання. Сформувати компетентності: — Давати порівняльну характеристику основних концепцій економічної циклічності ; — Відслідковувати процеси циклічності через аналіз показників та показчиків — Формулювати аргументи щодо здійснення анти циклічної економічно політики План заняття.
Інформаційне забезпечення.
ЗАНЯТТЯ 3Тема 3. «Особливості ринку праці за умов рецесії». Кількість годин: аудиторні заняття — 2 Завдання. Сформувати компетентності:
План заняття.
Інформаційне забезпечення.
ЗАНЯТТЯ 4Тема 4. «Моделі заощаджень та інвестицій». Кількість годин: аудиторні заняття — 2 Завдання. Сформувати компетентності:
План заняття.
Інформаційне забезпечення.
ЗАНЯТТЯ 5Тема 5. «Формування параметрів фінансового ринку». Кількість годин: аудиторні заняття — 2 Завдання. Сформувати компетентності:
План заняття.
Інформаційне забезпечення.
ЗАНЯТТЯ 6Тема 6. «Зовнішні ефекти та їх регулювання ». Кількість годин: аудиторні заняття — 2 Завдання. Сформувати компетентності: — Визначати переваги та недоліки екстерна лій в економічній системі — Аналізувати методи запобігання прояву екстерналій — формулювати й аргументувати пропозиції щодо удосконалення інструментарію державного регулювання запобігання прояву негативних зовнішніх ефектів; План заняття.
Інформаційне забезпечення.
ЗАНЯТТЯ 7Теми 1-6 План заняття
ЗАНЯТТЯ 8
Тема 7. «Фіскальна політика». Кількість годин: аудиторні заняття — 2 Завдання. Сформувати компетентності: — класифікувати вади ринкового саморегулювання та державного регулювання ; — аналізувати вади та визначати методи, за допомогою яких доцільно їх усувати; — виявляти та визначати наслідки лагів у економічній політиці — визначати ефективність фіскального впливу на економіку — формулювати й аргументувати цілі й пріоритети економічного і соціального розвитку. План заняття.
Інформаційне забезпечення.
ЗАНЯТТЯ 9
Тема 8. «Монетарна політика». Кількість годин: аудиторні заняття — 2 Завдання. Сформувати компетентності: — формулювати й аргументувати цілі й пріоритети економічного і соціального розвитку. — визначати ефективність монетарного впливу на економіку План заняття.
Інформаційне забезпечення.
ЗАНЯТТЯ 10
Тема 9. «Зовнішньоекономічна політика». Кількість годин: аудиторні заняття — 2 Завдання. Сформувати компетентності: — формулювати й аргументувати цілі й пріоритети економічного і соціального розвитку. — визначати чинники впливу на зовнішньоекономічну активність національної економіки — аналізувати переваги та загрози різних типів зовнішньоекономічної політики План заняття.
Інформаційне забезпечення.
ЗАНЯТТЯ 11
Тема 10. «Фінансова політика та платоспроможність держави». Кількість годин: аудиторні заняття — 2 Завдання. Сформувати компетентності: — формулювати й аргументувати цілі й пріоритети економічного і соціального розвитку. — визначати чинники впливу на платоспроможність держави — аналізувати переваги та загрози різних моделей державного боргу
План заняття.
Інформаційне забезпечення.
ЗАНЯТТЯ 12
Тема 11. «Фіскальна, монетарна та зовнішньоекономічна політики в макроекономічних моделях». Кількість годин: аудиторні заняття — 4 Завдання. Сформувати компетентності: — Математично формалізувати вплив фіскальної, монетарної та зовнішньоекономічної політик. — визначати сумативний вплив на національну економіку — аналізувати переваги та загрози використання різних інструментів впливу, спів залежність результатів їх застосування План заняття.
Інформаційне забезпечення.
ЗАНЯТТЯ 13
Тема 12. «Моделі економічного зростання». Кількість годин: аудиторні заняття —4 Завдання. Сформувати компетентності: — Математично формалізувати вплив факторів на економічне зростання — визначати сумативний вплив факторів на національну економіку — проводити факторний аналіз економічного розвитку План заняття.
Інформаційне забезпечення.
ЗАНЯТТЯ 14
Теми 7-12 Кількість годин: аудиторні заняття — 2 План заняття. 1. Модульна контрольна робота № 2.
4.2. ПЛАНИ КОНТАКТНИХ ЗАНЯТЬ ДЛЯ СТУДЕНТІВ ЗАОЧНОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ ЗАНЯТТЯ 1Тема 1. «Макроекономічні теорії розвитку». Тема 2. «Теорії циклічності економічного розвитку».
Кількість годин: аудиторні заняття — 2 Завдання. Сформувати компетентності: — Давати порівняльну характеристику основних теорій макроекономіки як науки ; — Відслідковувати процеси розвитку економічної теорії — Давати порівняльну характеристику основних концепцій економічної циклічності ; — Відслідковувати процеси циклічності через аналіз показників та показчиків — Формулювати аргументи щодо здійснення анти циклічної економічно політики План заняття.
Інформаційне забезпечення.
ЗАНЯТТЯ 2Тема 3. «Особливості ринку праці за умов рецесії». Тема 4. «Моделі заощаджень та інвестицій».
Кількість годин: аудиторні заняття —2 Завдання. Сформувати компетентності:
План заняття.
Інформаційне забезпечення.
ЗАНЯТТЯ 3Тема 5. «Формування параметрів фінансового ринку». Кількість годин: аудиторні заняття — 2 Завдання. Сформувати компетентності:
План заняття.
Інформаційне забезпечення.
ЗАНЯТТЯ 4Тема 6. «Зовнішні ефекти та їх регулювання ». Кількість годин: аудиторні заняття — 2 Завдання. Сформувати компетентності: — Визначати переваги та недоліки екстерна лій в економічній системі — Аналізувати методи запобігання прояву екстерналій — формулювати й аргументувати пропозиції щодо удосконалення інструментарію державного регулювання запобігання прояву негативних зовнішніх ефектів; План заняття.
Інформаційне забезпечення.
ЗАНЯТТЯ 5Тема 12. «Моделі економічного зростання». Тема 7. «Фіскальна політика».
Кількість годин: аудиторні заняття —2 Завдання. Сформувати компетентності: — класифікувати вади ринкового саморегулювання та державного регулювання ; — аналізувати вади та визначати методи, за допомогою яких доцільно їх усувати; — виявляти та визначати наслідки лагів у економічній політиці — визначати ефективність фіскального впливу на економіку — формулювати й аргументувати цілі й пріоритети економічного і соціального розвитку. — Математично формалізувати вплив факторів на економічне зростання — визначати сумативний вплив факторів на національну економіку — проводити факторний аналіз економічного розвитку План заняття.
Інформаційне забезпечення.
ЗАНЯТТЯ 6
Тема 8. «Монетарна політика». Кількість годин: аудиторні заняття — 2 Завдання. Сформувати компетентності: — формулювати й аргументувати цілі й пріоритети економічного і соціального розвитку. — визначати ефективність монетарного впливу на економіку План заняття.
Інформаційне забезпечення.
ЗАНЯТТЯ 7
Тема 9. «Зовнішньоекономічна політика». Кількість годин: аудиторні заняття — 2 Завдання. Сформувати компетентності: — формулювати й аргументувати цілі й пріоритети економічного і соціального розвитку. — визначати чинники впливу на зовнішньоекономічну активність національної економіки — аналізувати переваги та загрози різних типів зовнішньоекономічної політики План заняття.
Інформаційне забезпечення.
ЗАНЯТТЯ 8
Тема 10. «Фінансова політика та платоспроможність держави». Кількість годин: аудиторні заняття — 2 Завдання. Сформувати компетентності: — формулювати й аргументувати цілі й пріоритети економічного і соціального розвитку. — визначати чинники впливу на платоспроможність держави — аналізувати переваги та загрози різних моделей державного боргу План заняття.
Інформаційне забезпечення.
ЗАНЯТТЯ 9
Тема 11. «Фіскальна, монетарна та зовнішньоекономічна політики в макроекономічних моделях». Кількість годин: аудиторні заняття — 2 Завдання. Сформувати компетентності: — Математично формалізувати вплив фіскальної, монетарної та зовнішньоекономічної політик. — визначати сумативний вплив на національну економіку — аналізувати переваги та загрози використання різних інструментів впливу, спів залежність результатів їх застосування План заняття.
Інформаційне забезпечення.
4.3. ПЛАНИ НАВЧАЛЬНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ ЗАОЧНОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ В МІЖСЕСІЙНИЙ ПЕРІОД
У міжсесійний період студент заочної форми заняття має підготуватися до екзамену, а також:
Індивідуальна робота за власним вибором студента передбачає виконання таких видів робіт:
Зміст і система оцінювання роботи студента у міжсесійний період викладені у розділі 6 Студент має самостійно обрати форму індивідуальної роботи за власним вибором і погодити її з викладачем під час Дня заочника. Індивідуальне завдання (реферат, есе, переклад тексту), а також звіт про виконання індивідуальної роботи за власним вибором виконуються в електронній формі.
5. САМОСТІЙНА РОБОТА СТУДЕНТІВ
Самостійна робота студента (СРС) — це форма організації навчального процесу, за якої заплановані завдання виконуються студентом під методичним керівництвом викладача, але без його безпосередньої участі. СРСє важливою складовою навчального процесу, яка позитивно впливає на глибину засвоєння знань і вмінь, що є передумовою творчого застосування їх у майбутній професійній діяльності. Метою СРС є засвоєння в повному обсязі навчального матеріалу, передбаченого програмою та послідовне формування у студентів самостійності як риси характеру, що відіграє суттєву роль у формуванні сучасного фахівця вищої кваліфікації. Під час самостійної роботи студент має бути активним учасником навчального процесу, свідомо ставитися до оволодіння теоретичними і практичними знаннями, вільно орієнтуватися в інформаційному просторі. Самостійна робота студентів над наукою «Макроекономіка (поглитблдений курс)» може включати різні форми,які визначаються робочою навчальною програмою залежно від мети, завдань та змісту науки (дисципліни), зокрема:
Семінарські (практичні) заняття передбачають обов’язкове використання інноваційних технологій та проводитися у формах:
Перелік завдань для СРС, форми звітності, терміни виконання та максимальна оцінка за її результати представлені в Карті самостійної роботи студента. Всі завдання СРС поділяються на обов’язкові та вибіркові. До обов’язкових належать завдання, які студент зобов’язаний виконати під час опанування даної дисципліни (підготовка до семінарських занять, підготовка до модульної контрольної роботи тощо). До вибіркових належать альтернативні завдання, серед яких кожен студент може вибрати завдання на власний розсуд з тим, щоб набрати необхідну кількість балів (написання реферату, есе тощо). Карта самостійної роботи студентів (Карта СРС)є основою організації СРС з кожної науки (дисципліни). Вона відображає перелік конкретних форм самостійної роботи студента, види семінарських (практичних, лабораторних) занять, види навчальних робіт, які необхідно виконати студенту відповідно до робочої навчальної програми та кількість балів, які можна отримати за виконання цих робіт. У тих випадках коли, семінарські (практичні, лабораторні) заняття мають тренувальний характер і передбачають виконання розрахункових робіт, набуття проектно-аналітичних здатностей, підготовку до виконання модульних контрольних робіт, проведення ділової гри, комплексного тренінгу тощо поточна робота на цьому занятті може не оцінюватися, а бути об’єктом діагностики навчальних досягнень на наступному семінарському (практичному, лабораторному) занятті. Карта самостійної роботи студентів є обов’язковою складовою робочої навчальної програми науки та «Методичних матеріалів щодо змісту та організації самостійної роботи студентів, поточного і підсумкового контролю знань з науки (дисципліни)», що розміщуються на сайті університету. Студенти, що приступають до вивчення науки (дисципліни), на першому занятті мають бути поінформовані викладачем щодо організації самостійної роботи: термінів виконання завдань, кількості балів за кожен вид роботи, часу проведення консультацій, а також отримати докладну інформацію про розміщені на сайті університету «Методичні матеріали щодо змісту та організації самостійної роботи студентів, поточного і підсумкового контролю знань з науки (дисципліни)», в структуру яких включена Карта самостійної роботи студента. До відома студентів має бути доведений такий порядок планування та організації самостійної роботи:
Семінарське (практичне, лабораторне) заняття може об’єднувати декілька тем з науки. Для оцінювання знань студентів важливо визначити оптимальну кількість видів контролю і його форми в межах заняття так, щоб присутній на занятті студент мав реальну можливість заробити бали (за всіма видами контролю) на кожному занятті за умови належної підготовки. Види самостійної роботи студентів та форми контролю
6. ПОТОЧНИЙ І ПІДСУМКОВИЙ КОНТРОЛЬ ЗНАНЬ
6.1. ОЧНА ФОРМА НАВЧАННЯ
6.1.1. КАРТА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТА
6.1.2. порядок поточного і підсумкового оцінювання знань з науки
6.1.2.1. Порядок та критерії оцінювання знань студентів
Оцінювання знань студентів спеціалізації «Менеджмент державних установ» з науки «Макроекономіка (поглиблений курс)» здійснюється на основі результатів поточної успішності та екзамену. Об’єктом оцінювання знань студентів є програмний матеріал дисципліни, засвоєння якого відповідно перевіряється під час поточного контролю і на екзамені. Максимально можлива оцінка за знання програмного матеріалу з дисципліни – 100 балів. За поточну успішність студент може отримати максимум 50 балів, за екзамен – 50 балів. Оцінювання знань студентів викладачами здійснюється експертними методами. При оцінюванні усіх видів діяльності студентів застосовуються такі критерії:
6.1.2.2. Завдання поточного контролю
Поточний контроль знань проводиться з метою виявлення рівня засвоєння студентами навчального матеріалу, що здійснюється в ході аудиторних та індивідуальних занять, а також перевірки самостійно виконаних студентами завдань. Завданням поточного контролю є перевірка розуміння та засвоєння навчального матеріалу, вироблених навичок здійснення економічних розрахунків, умінь самостійно опрацьовувати тексти, здатності осмислити зміст тем, умінь публічно та письмово презентувати певний матеріал.
6.1.2.4. Оцінювання рівня знань та активності роботи на семінарських (практичних) заняттях Під час контролю виконання завдань та відповіді на семінарських (практичних) заняттях оцінюванню підлягають: а) рівень знань, продемонстрованих у відповідях на семінарських (практичних) заняттях; б) зміст і результати захисту звіту про виконання аналітичного завдання. Максимальна оцінка – 30 балів. Кількість балів, яку може набрати студент за відповіді на кожному семінарському (практичному) занятті, відображена у Карті самостійної роботи. Оцінювання здійснюється за такими критеріями:
Шкала оцінювання видів робіт поточного контролю знань студентів
Ці бали – реально зароблені оцінки під час проведення семінарських занять викладач переносить у свій журнал, в журнал обліку роботи академічної групи та в систему електронного обліку поточної успішності студентів. Кількість балів, отриманих студентом на кожному семінарському (практичному) занятті, підсумовуються і включається в загальну суму балів поточної успішності. У разі відсутності студента на семінарських заняттях з об’єктивних причин, він має право за дозволом декана виконати завдання, передбачені планом семінарських занять, і одержати відповідні оцінки. Відпрацювання пропущених занять має відбутися до останнього семінарського (практичного) заняття під час індивідуально-консультативної роботи викладача. 6.1.2.6. Модульні контрольні роботи
Навчальний матеріал дисципліни «Макроекономічка (поглиблений курс)» поділяється на два модулі. Перший модуль охоплює 1–6 теми; другий – 7–12 теми. Під час виконання модульних контрольних робіт оцінюванню підлягають теоретичні знання та практичні навички, яких набув студент після опанування тем певного модулю. Контрольні роботи проводяться у формі тестів. Перша модульна контрольна робота проводиться на 7-му семінарському занятті; друга – на 12-му. Максимальна кількість балів за виконання кожної модульної контрольної роботи – 5. У разі відсутності студента на модульній контрольній роботі з об’єктивних причин, він має право за дозволом декана виконати її до останнього семінарського (практичного, лабораторного) заняття. Час та порядок виконання визначає викладач. Можливий варіант прикладу модульних завдань подаються нижче.
МОДУЛЬНЕ ЗАВДАННЯ № 1
А. Введення корегуючої субсидії Б. Інтерналізація зовнішнього ефекту В. Перетворення здоров’я робітників у суспільне благо Г. Погашення позитивної екстреналії
2. «Ефект витіснення» приватних інвестицій виникає за таких умов: А. Стимулюючої фіскальної політики Б. Стримуючої фіскальної політики В.Стримуючої монетарної політики Г .Стимулюючої монетарної політики 3. Згідно з моделлю Манделла-Флемінга за плаваючого курсоутворення фіскальна експансія викликає: А. Приріст чистого експорту Б. Скорочення чистого експорту В. Незмінність доходу Г. Приріст грошової пропозиції
4. У моделі Харрода-Домара темп економічного зростання визначається: А. Темпом науково-технічного прогресу Б. Запасом людського капіталу В. Нормою заощаджень Г. Капіталомісткістю виробництва 5. Напрям економічної думки, об'єктами дослідження якого є певні інститути, а також правові, психологічні та морально-етичні аспекти: А. Кейнсіанська теорія Б. Інституціоналізм В. Поведінкова теорія Г. Нова класична школа
6. Модель ринку праці, для якої характерні яскраво виражена децентралізація, яка пов'язана з федеральним устроєм країни, та існування в кожному штаті власного законодавства: А. Ліберальна Б. Соціал-демократична В. Патерналістьска
7. Теорія економічного циклу якого вченого виходить з того, що головну роль у динаміці національного доходу і відповідного циклу відіграє нестабільність грошової пропозиції: А. Й.Шумпетера Б. М.Фрідмена В. Дж.Кейнса Г. М.Кондратьєва
8. Якщо відбувається збільшення фактичного ВВП до рівня потенційного, то цей процес має назву: А. Економічний зростання Б. Економічне відновлення В. Економічний розвиток Г. Стагнація
9. Згідно з гіпотезою перманентного доходу споживання залежить від: А. Поточного доходу Б. Постійного доходу В. Тимчасового доходу Г. Накопиченого багатства
10. Згідно з концепцією корегуючих податків для боротьби з тютюнопалінням необхідно: А. Збільшити зарплату некурцям Б. Зменшити зарплату курцям В. Запропонувати некурцям купити у курців право на паління Г. Обмежити продаж тютюнових виробів
МОДУЛЬНЕ ЗАВДАННЯ № 2
1. Теорема Коуза дійсна (для більшої кількості учасників зросте розмір трансакційних витрат): А. Для економіки Робінзона Крузо Б. Для двох учасників В. Для десяти учасників Г. Не залежить від кількості учасників угоди
2. За «ефекту наповнення» виникає наступне: А. Зростання приватних інвестицій Б. Зниження відсоткової ставки В. Зростання відсоткової ставки Г. Зменшення приватних інвестицій
3. Згідно з моделлю Манделла-Флемінга в умовах фіксованого курсоутворення фіскальна експансія викликає: А. Збільшення доходу Б. Збільшення грошової пропозиції В. Незмінність доходу Г. Скорочення валютних резервів . 4. Внаслідок фіскальної експансії за фіксованого курсоутворення в графічній моделі Манделла-Флемінга виникають такі зміни: А. Крива IS зміщується вправо Б. Крива LM зміщується вправо В. Крива IS не зміщується Г. Крива LM не зміщується . 5. Що з переліченого можна віднести до корегуючої субсидії: А. допомога постраждалим від чорнобильської катастрофи Б. високе мито на імпортні автомобілі; В. надбавки до зарплати за інтенсивність Г. нічого з переліченого
6. Цільовою функцією моделі Солоу є: А. Зростання обсягів продукту Б. Зростання продуктивності праці В. Зростання капіталоозброєності Г. Зростання обсягів інвестицій
7. Термін «коефіцієнт монетизації» був введений у науковий обіг таким вченим: А. А. Маршал Б. М.Фрідман В. І. Фішер Г. Р.Лукас
8. Дохід держави від емісії грошової маси називається: А. Інфляційний податок Б. Сеньораж В. Непрямий податок Г. Прямий податок
9. Якщо в умовах відкритої економіки національні заощадження більше національних інвестицій, то: А. CA > 0 Б. CA < 0 В. KA >0 Г. KA <0
10. В основі Ямайської валютної системи лежить: А. Вільний плаваючий курс Б. Фіксований курс В. Золотий стандарт Г. Золотовалютний стандарт
6.1.2.7. Індивідуальне завдання
Студент обирає вид індивідуального завдання за власним бажанням. Видами індивідуального завдання є:
Максимальна кількість балів за зміст та презентацію виконання індивідуального завдання – 6. Оцінювання здійснюється за такими критеріями:
Своєчасність подачі студентом виконаного індивідуального завдання на перевірку включається в критерій оцінювання. 6.1.2.9. Есе
Есе – вільний за композицією твір невеличкого обсягу, в якому висвітлюються індивідуальні враження і міркування з конкретного питання. Есе виконує студент як альтернативу щодо виконання реферату. Обсяг есе – до 5-ти сторінок. Для виконання есе пропонуються наступні проблемні питання: - як впливає рівень освіти населення на економічне зростання в країні? - які причини зникнення традиційних фаз економічних циклів? - як вирішити проблему нарощування зовнішнього боргу країн світу? - чи можливим є рівень монетизації економіки більше 150% і до чого це призведе? - якою мірою уряди країн користуються своїм монопольним правом емісії грошей в умовах світової економічної кризи? - чи є валютні війни наслідком реалізації Ямайської валютної системи? - яка з економічних теорій на сучасному етапі найбільш вдало змогла описати причини світової економічної кризи? - який рівень оподаткування економіки України є оптимальним? - як зменшити рівень тінізації економіки України? - яка з політик (фіскальна чи монетарна) є більш ефективною у період економічної кризи в Україні? 6.1.2.10. Переклад іноземної літератури на українську мову
Структура звіту про виконання індивідуального завдання (переклад іноземної літератури на українську мову) включає: титульний аркуш; оригінал сатті переклад статті Вимоги до оформлення тексту перекладу визначено у «Методичних рекомендаціях до виконання науково-дослідної роботи та оформлення її результатів» 6.1.2.11. Анотація літературних джерел
Для анотування літературних джерел за заданою проблематикою студент має погодити з викладачем і обрати проблему наукового та практичного характеру у сфері макроекономічної теорії та практики. Після цього обрати три-п’ять публікацій за обраною проблематикою (статей у наукових виданнях). Анотування – процес аналітично-синтетичного опрацювання інформації, мета якого – отримання узагальненої характеристики документа, що розкриває логічну структуру і зміст. Анотації використовуються для стислої характеристики наукової статті, монографії, дисертації тощо, а також у видавничій, інформаційній та бібліографічній діяльності. Анотації виконують дві основні функції: – сигнальну (подається важлива інформація про документ, що дає можливість встановити основний його зміст і призначення, вирішити, чи варто звертатися до повного тексту праці); – пошукову (анотація використовується в інформаційно-пошукових, зокрема, автоматизованих системах, для пошуку конкретних документів). Анотація складається з двох частин: бібліографічного опису і власне тексту. Анотація не розкриває зміст наукового джерела, а лише інформує про наукове джерело певного змісту й характеру. Анотація дозволяє користувачеві скласти достатнє й об'єктивне попереднє уявлення про незнайому для нього наукову публікацію і тим самим допомагає в пошуку, відборі та систематизації потрібної інформації. За функціональним призначенням анотації бувають довідкові та рекомендаційні. Довідкова анотація уточнює заголовок і повідомляє відомості про автора, зміст, жанр та інші особливості документа, що відсутні в бібліографічному описі. Рекомендаційна анотація покликана активно пропагувати, зацікавлювати, переконувати в доцільності прочитання документа, тому в рекомендаційних анотаціях є дидактична спрямованість, педагогічні рекомендації, методичні поради тощо, за обсягом вони ширші, аніж довідкові. За обсягом та глибиною розрізняють анотації описові та реферативні. Описові анотації, узагальнено характеризуючи зміст первинного документа і подаючи перелік основних тем, що в ньому відображені, відповідають на питання: про що повідомляється у документі? Реферативні анотації не тільки подають перелік основних тем, а й розкривають їх зміст. Вони відповідають на два питання: про що повідомляється в основному документі? що саме з цього приводу повідомляється? Текст анотації вирізняється лаконічністю, високим рівнем узагальнення інформації, що представлена в первинному документі. У тексті анотації не варто використовувати складні синтаксичні конструкції, що перешкоджають сприйняттю тексту. Стуркутра анотації:
6.2. ЗАОЧНА ФОРМА НАВЧАННЯ
6.2.1. КАРТА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТА
Довідкова інформація:
6.2.2. порядок поточного і підсумкового оцінювання знань з науки
6.2.2.1. Контактні заняття
На заочній формі навчання розподіл балів за поточний контроль та контроль у формі екзамену встановлений у співвідношенні 50 : 50:
Оцінювання роботи студента під час кожного контактного заняття здійснюється за такими критеріями:
6.2.2.2. Обов’язкові позааудиторні індивідуальні завдання та індивідуальна робота за власним вибором студента
У міжсесійний період студент заочної форми заняття має підготуватися до екзамену, а також:
Методичні поради і тематика аналітичних завдань наведена у розділі 8.1.2.5. Індивідуальне завдання виконується у формі або реферату, або есе, або перекладу літературного джерела іншомовного походження по проблемам макроекономічної теоріта практики на українську мову. Методичні поради і тематика есе наведена у розділі 8.1.2.9. Методичні поради до перекладу тексту на іноземну мову наведені у розділі 8.1.2.10. Студент має самостійно обрати форму індивідуального завдання (тему реферату або есе) і погодити її з викладачем під час Дня заочника. Індивідуальна робота за власним вибором студента передбачає виконання одного з наведених нижче видів робіт:
Студент має самостійно обрати форму індивідуальної роботи за власним вибором і погодити її з викладачем під час Дня заочника. Методичні поради до виконання анотації літературних джерел за проблематикою державного регулювання економіки наведені у розділі 8.1.2.11. В університеті передбачений обов’язковий захист індивідуальних завдань, які виконуються студентом заочної форми навчання в міжсесійний період. При оцінюванні виконання індивідуальних завдань 50% балів виставляється за зміст передбачених робіт; 50% – за результатами їхнього захисту. Інформація про форми подання результатів виконання позааудиторних обов’язкових та вибіркових індивідуальних завдань, про терміни їх подання і реєстрації, про форми контролю, а також про сумарну кількість балів за виконання завдань наведені у Карті самостійної роботи студента заочної форми навчання (Розділ 8.2.1). Оцінювання виконання завдань, що виконують у міжсесійний період здійснюється за такими критеріями:
6.3. ПРИКЛАДИ ТИПОВИХ ЗАВДАНЬ, ЩО ВИНОСЯТЬСЯ НА ЕКЗАМЕН
Умови: s = 0,2; t = 0,22; k = 0,22; cr = 0,3; rr = 0,11, h = 40. У періоді t уряд дискреційно збільшив трансферні платежі на 4 млрд. грн., а Національний банк – збільшив грошову базу на 6 млрд. грн. Як зміниться реальна процентна ставка, якщо ∆π = − 1 п/п.
6.4. ЗРАЗОК ЕКЗАМЕНАЦІЙНОГО БІЛЕТА
6.5. ПІДСУМКОВИЙ КОНТРОЛЬ ЗНАНЬ
6.5.1. Мета і завдання екзамену
Метою екзамену є встановлення фактичної відповідності і оцінка рівня знань студентів вимогам програми дисципліни. Завданням іспиту є перевірка розуміння студентом програмного матеріалу в цілому, логіки та взаємозв’язків між окремими розділами, здатності творчого використання накопичених знань, уміння сформувати своє ставлення до певної проблеми навчальної дисципліни.
6.5.2. Порядок проведення екзамену
6.5.3. Оцінювання результатів складання іспиту
Кожне завдання екзаменаційного білету оцінюється за шкалою від 0 до 10 залежно від рівня знань. Шкала оцінювання екзаменаційних завдань:
Загальна оцінка за іспит може бути знижена до 10 балів за таких умов:
Результати екзамену оцінюються в діапазоні від 0 до 50 балів включно. У разі, якщо відповіді студента оцінено менш ніж у 30 балів, він отримує незадовільну оцінку за результатами екзамену, а набрані за екзамен бали не враховуються у загальній підсумковій оцінці.
6.5.4. Загальна підсумкова оцінка з науки
Загальна підсумкова оцінка з науки складається з суми балів за поточну успішність та за виконання екзаменаційних завдань (за умови, що на екзамені студент набрав не менше 30 балів). Якщо на екзамені студент набрав менше 30 балів, тобто отримав незадовільну оцінку, загальна підсумкова оцінка включає лише оцінку за поточну успішність. До відомості обліку поточної та підсумкової успішності записується сумарна оцінка в балах за результатами поточної успішності та екзамену. Переведення даних 100-бальної шкали оцінювання в 4-бальну та шкалу за системою ECTS здійснюється в такому порядку:
6.5.5. Ліквідація академічної заборгованості
Система ліквідації академічної заборгованості з науки «Державне регулювання економіки» має такий зміст. Студенти, які набрали за результатами поточної та підсумкової успішності від 21 до 59 балів, після належної підготовки мають право повторно скласти екзамен. Студенти, які набрали за результатами поточної та підсумкової успішності від 0 до 20 балів, зобов’язані пройти повторний курс вивчення дисципліни перед повторним складанням екзамену.
7. рекомендована література 7.1. Основна література
7.2. Додаткова література
* За рішенням кафедри студентам, які брали участь у позанавчальній науковій діяльності — участь у конференції, підготовці наукових публікацій тощо — можуть присуджуватись додаткові бали за поточну успішність, але не більше 10 балів. * За рішенням кафедри студентам, які брали участь у позанавчальній науковій діяльності — участь у конференції, підготовці наукових публікацій тощо — можуть присуджуватись додаткові бали за поточну успішність, але не більше 10 балів. КомментарииКомментариев пока нет Пожалуйста, авторизуйтесь, чтобы оставить комментарий. |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||