
|
|
Главная \ Методичні вказівки \ Маркетинг
Маркетинг« Назад
Маркетинг 22.11.2013 23:51
Зміст
Вступ
Стратегічний маркетинг - процес, здійснюваний фірмою з ринковою орієнтацією з метою досягнення показників, що перевищують середньоринкові, шляхом систематичного проведення політики створення продукції та послуг, що забезпечують споживача товарами вищої цінності, ніж у конкурентів. Роль стратегічного маркетингу - простежувати еволюцію заданого ринку і виявляти різні існуючі або потенційні ринки, або ж їх сегменти, на основі аналізу потреб, що слід задовольнити. Основні складові стратегічного маркетингу:
Ціль курсової роботи – самостійне здійснення студентами збору необхідної інформації, її обробка, обґрунтування пропозицій щодо питань формування стратегії маркетингової діяльності підприємств у сучасних ринкових умовах. Курсова робота є, по суті, одним із видів науково-дослідної роботи. Виконання курсової роботи на високому теоретичному та практичному рівнях, її положення можуть бути базою для підготовки доповіді на науковій конференції, публікації студентських наукових праць. Курсова робота є початком роботи над дипломною роботою, що сприяє посиленню спеціалізації майбутніх фахівців відповідно їхнім можливим місцям роботи, а також підвищенню відповідальності до виконання цієї роботи. Керівництво щодо виконання курсової роботи здійснює викладач-консультант. Процес виконання курсової роботи містить низку послідовних етапів, основними з яких є:
Студенти повинні врахувати необхідність виконання всіх перерахованих етапів, плануючи їх у наведеній послідовності. Обов'язковим є виконання курсової роботи в строк, встановлений кафедрою у відповідності з навчальним планом. Студенти, які не виконали курсову роботу в строк або мають незадовільну оцінку за неї, до екзаменаційної сесії не допускаються.
2. Вибір теми курсової роботи
Вибір теми є першим етапом курсової роботи і має важливе значення для її успішного виконання. Вибір теми курсової роботи здійснюється студентом індивідуально відповідно тематиці, що рекомендує кафедра (додаток А). Тематика курсових робіт містить широкий комплекс питань, що охоплюють різні аспекти стратегічного маркетингу. При виборі тем слід виходити з їх наукової та практичної актуальності, враховувати перспективність, відповідність профілю навчання студента, необхідність відображення процесів, що відбуваються в економічному житті. Доцільно також зберігати послідовність тематики курсових робіт з інших дисциплін. Студент має право пропонувати тему самостійно, при цьому вона повинна відповідати програмі дисципліни, розглядати актуальні економічні й маркетингові проблеми, або бути продовженням його наукової роботи. Тема курсової роботи може бути затверджена за замовленням підприємства. Після того, як тему курсової роботи обрано, і за студентом закріплено викладача-консультанта, необхідно приступити до її конкретизації.
3. Вивчення спеціальної літератури з обраної теми
Згідно обраної теми курсової роботи студент самостійно підбирає літературні джерела: законодавчі акти України, офіційні документи, книги, брошури, статті з економічних напрямків, накопичує відомчі матеріали з теми, вивчає їх. Особливу увагу необхідно звернути на вивчення матеріалів з теми, опублікованих у періодичній пресі. Під час вивчення літературних джерел потрібно ознайомитися із зарубіжною економічною літературою з методики досліджувань, трактування понять, термінів. Вивчення літератури дає змогу студенту опанувати теоретичні основи питань обраної теми і виявити ступінь їх розробки. Дослідження теоретичних основ теми курсової роботи дає можливість усвідомити її зв'язок із загальними тенденціями розвитку даної проблеми. Поглиблене вивчення літературних та офіційних джерел інформації дасть змогу з’ясувати сучасний стан питань щодо теми, правильно скласти план курсової роботи, чіткіше визначити спрямування і методику власних досліджень, обсяг і характер практичних матеріалів, необхідних для виконання курсової роботи. Під час вивчення наукових джерел рекомендується вести робочі записи у вигляді тез і конспектів, що полегшить систематизацію, узагальнення матеріалів.
4. Складання плану роботи
План курсової роботи складається згідно завдання, виданого керівником та з урахуванням вивчення наукових джерел (форма завдання на курсову роботу наведена в додатку Д). Перед складанням плану необхідно визначити характер і напрямок дослідження курсової роботи. Курсова робота повинна бути практично спрямованою і мати наступний зміст:
5. Зміст курсової роботи
Анотація призначена для ознайомлення з роботою, має бути стислою й інформативною – до 50 слів російською, українською й англійською мовами. Після тексту анотації 5-10 ключових слів. У вступі необхідно обґрунтувати актуальність теми, дати характеристику сучасного стану ринкової ситуації з обраного питання, вказати мету роботи і на основі яких матеріалів вона виконується. У теоретичної частини розкривається зміст загальних положень обраної теми та критичний огляд сучасних позицій науковців на ці питання. Практична частина роботи включає аналіз даних про роботу обраного підприємства. У даній частини має бути надана інформація щодо досліджуваного ринку, а також повинні бути аналітичні моделі прийняття стратегічних рішень. Курсова робота повинна містити таку складову як корпоративна соціальна відповідальність бізнесу. У висновках має бути обґрунтовано стратегічне рішення щодо маркетингової діяльності обраного підприємства. У списку джерел інформації повинні бути надані усі використанні джерела інформації.
6. Оформлення тексту курсової роботи
Курсова робота має виконуватися державною мовою. Текст роботи повинен викладатися сучасною літературною мовою з використанням загальноприйнятої економічної, управлінської та математичної термінології, не мати граматичних та стилістичних помилок. Курсова робота оформлюється обкладинкою та титульним аркушем. На окремому аркуші надається зміст курсової роботи, який є переліком розділів з нумерацією сторінок за текстом роботи. 1. Робота оформлюється як рукопис, надрукований за допомогою комп'ютеру на одній стороні аркушу білого паперу. Комп'ютерний текст виконується полуторним інтервалом, шрифтом Times New Roman, 14 розміру на листах А4 (297x210 мм), абзацний відступ 10 мм, міжрядковий інтервал - 1,5 (до 30 рядків на сторінці). Формули набираються в Місгоsоft Еquаtіоn. Поля листа повинні мати такий розмір: не менш 20 мм – ліве, верхнє та нижнє, не менш 10 мм – праве. Помилки, описки та графічні неточності, допущені в процесі оформлення роботи, можна зафарбовувати білою фарбою з нанесенням на те ж місце виправленого матеріалу (букви, символу, слова тощо). Текст курсової роботи поділяється на розділи і підрозділи (можливо пункти та підпункти). Розділи повинні мати порядкові номери в межах усього документа, позначені арабськими цифрами без крапки, записані з абзацного відступу. Розділи „Зміст”, „Вступ”, „Загальні висновки та пропозиції”, „Перелік умовних позначень, символів, одиниць і термінів”, „Перелік використаних джерел”, „Додатки” не нумеруються. Підрозділи нумерують у межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номеру розділу і порядкового номеру підрозділу, між якими ставлять крапку. В кінці номеру підрозділу повинна стояти крапка, наприклад: "2.3." (третій підрозділ другого розділу). Потім у тому ж рядку йде заголовок підрозділу. Номер підрозділу записується з абзацного відступу. Пункти нумерують у межах кожного підрозділу. Номер пункту складається з порядкових номерів розділу, підрозділу, пункту, між якими ставлять крапку. В кінці номеру повинна стояти крапка, наприклад: "1.3.2." (другий пункт третього підрозділу першого розділу). Потім у тому ж рядку іде заголовок пункту. Підпункти нумерують у межах кожного пункту за такими ж правилами як пункти. Розділи та підрозділи повинні мати найменування (заголовки). Заголовки повинні чітко та коротко відображати зміст розділів або підрозділів. Переноси слів у заголовках не допускаються. Якщо заголовок складається з двох речень, їх розділяють крапкою. Заголовки структурних частин роботи "ЗМІСТ", "ВСТУП", "РОЗДІЛ...”, „ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ", „ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ”, „ДОДАТКИ” друкують великими літерами симетрично до тексту. Номер розділу ставлять після слова "РОЗДІЛ", після номеру крапку не ставлять, потім з нового рядка друкують заголовок розділу. Заголовки підрозділів друкують маленькими літерами (крім першої) з абзацу. Крапку в кінці заголовку не ставлять. Заголовки пунктів – маленькими літерами (крім перших великих) з абзацу в розрядці в підбір до тексту. В кінці заголовку, надрукованого в підбір до тексту, крапка не ставиться. Кожну структурну частину роботи треба починати з нової сторінки. Не допускається писати заголовок підрозділу наприкінці сторінки, якщо текст починається з наступної сторінки. Відстань між заголовками (за виключенням заголовка пункту) та тексту повинна дорівнювати 2-3 інтервалам. Нумерація сторінок курсової роботи і додатків повинна бути наскрізна, починаючи зі вступу, враховуючи попередні сторінки: титульний аркуш та зміст. Номер сторінки проставляється в правому верхньому куті. Нумерація сторінок, розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів, рисунків, таблиць, формул подають арабськими цифрами без знаку №. Першою сторінкою курсової роботи є титульний аркуш, який включають до загальної нумерації сторінок роботи. На титульному аркуші, аркушах анотацій та аркушах початку основних структурних розділів роботи („Зміст”, „Вступ”, „Розділ ...”, „Загальні висновки та пропозиції”, „Перелік умовних позначок, символів, одиниць і термінів”, „Перелік використаних джерел”, „Додатки”) номер сторінки не ставлять, на наступних сторінках номер проставляють у правому верхньому куті сторінки без крапки в кінці. У тексті числові значення величин з розмірністю й одиницями рахунка варто писати цифрами, а числа без позначення одиниць фізичних величин і одиниць рахунка від одиниці до десяти - словами. Якщо в тексті наводять діапазон числових значень фізичної величини, то позначення одиниці фізичної величини вказується після останнього числового значення діапазону. Приклади:
Неприпустимо відокремлювати одиницю фізичної величини від числового значення (переносити їх на різні рядки або сторінки), крім фізичних величин, що наводяться в таблицях. Числові значення величин у тексті варто вказувати з необхідним ступенем точності, при цьому в ряді величин здійснюється вирівнювання числа знаків після коми. 2. У формулах варто застосовувати позначення, встановлені відповідними державними стандартами. Пояснення символів і числових коефіцієнтів, які входять до формули, якщо вони не пояснені раніше в тексті, повинні бути приведені безпосередньо під формулою. Пояснення кожного символу варто давати з нового рядка в тій послідовності, у якій символи приведені у формулі. Перший рядок пояснення повинен починатися зі слова «де» без двокрапки після нього. Формули в роботі нумерують у межах розділу. Номер формули складається з номеру розділу і порядкового номеру формули в розділі, між якими ставлять крапку. Номери формул пишуть біля правого берега аркушу на рівні відповідної формули в круглих дужках, наприклад: (3.1) (перша формула третього розділу). Посилання в тексті на порядкові номери формул дають у дужках, наприклад: „... у формулі (2.2)”, чи „... у формулі (Б.3)”, якщо вона приведена в додатку Б. Приклад: Частку ринку підприємства (Ч), обчислюють за формулою: (3.1) де О – обсяг збуту продукції підприємства, грн.; М – місткість ринку, грн. Формули, що випливають одна з іншої та не розділені текстом, розділяють коми. Переносити формули на наступний рядок допускається тільки на знаках виконуваних операцій, причому знак на початку наступного рядка повторюють. 3. Кількість ілюстрацій повинна бути достатньою для пояснення тексту, що викладається. Ілюстрації (у вигляді рисунків) і таблиці необхідно подавати в роботі безпосередньо після тексту, де вони згадані вперше, або на наступній сторінці. Рисунки і таблиці, які розміщені на окремих сторінках роботи, включають до загальної нумерації сторінок. Ілюстрації, за винятком ілюстрацій додатку, варто нумерувати арабськими цифрами наскрізною нумерацією або нумерацією в межах розділу з указівкою номера розділу і порядкового номера ілюстрації, розділених крапкою: „Рис. 2.1” (перший рисунок другого розділу). Номер ілюстрації, її назва і пояснювальні підписи розміщують послідовно під ілюстрацією. Ілюстрації кожного додатка позначають окремою нумерацією арабськими цифрами з додаванням перед цифрою позначення додатка. Наприклад: Рис. А.3 При посиланнях на ілюстрації варто писати „... відповідно до рисунка 1.4”. Ілюстрації повинні мати найменування та пояснювальні дані (підрисунковий текст). 4. Таблиці застосовують для кращої наочності та зручності аналітичних процедур. Таблиці нумерують послідовно (за винятком таблиць, поданих у додатках) в межах розділу. В правому верхньому куті над відповідним заголовком таблиці, розміщують напис "Таблиця" із зазначенням її номеру. Номер таблиці повинен складатися з номеру розділу і порядкового номеру таблиці, між якими ставиться крапка, наприклад: "Таблиця 1.2" (друга таблиця першого розділу). При переносі частини таблиці на іншу сторінку слово "Таблиця" і номер її вказують один раз справа над першою частиною таблиці, над іншими частинами пишуть слова "Продовження табл." і вказують номер таблиці, наприклад: "Продовження табл. 1.2". Кожна таблиця повинна мати назву, що відображає її зміст, яка повинна бути точною, короткою, яку розміщують над таблицею і друкують симетрично до тексту. Назву і слово "Таблиця" починають з великої літери. Назву не підкреслюють. Заголовки граф таблиці повинні починатися з великих літер, підзаголовки - з маленьких, якщо вони складають одне речення із заголовком, і з великих, - якщо вони є самостійними. Наприкінці заголовків і підзаголовків таблиць крапки не ставлять. Заголовки та підзаголовки граф вказують в однині. Заголовки граф записують паралельно рядкам таблиці. При необхідності допускається перпендикулярне розташування заголовків граф. Діагональний розподіл голівки таблиці не допускається. Таблицю розміщують після першого згадування про неї в тексті, таким чином, щоб її можна було читати без повороту переплетеного блоку роботи, або поворотом за годинниковою стрілкою. Таблиці кожного додатка позначають окремою нумерацією арабськими цифрами з додаванням перед цифрою позначення додатка. Таблиця повинна бути позначена „Таблиця В.1”, якщо вона наведена в додатку В. На всі таблиці роботи повинні бути приведені посилання в тексті курсової роботи. При посиланні варто писати слово „таблиця” із вказівкою її номера. Таблиці оформлюють відповідно до рис. 3.1. 5. Примітки приводять у тексті, якщо необхідні пояснення, довідкові дані до змісту тексту, таблиць або графічного матеріалу. Примітки не повинні містити вимог. Примітки варто розміщувати відразу після текстового, графічного матеріалу або в таблиці, до яких відноситься примітка, і писати з прописної букви з абзацу. Якщо примітка одна, то після слова „Примітка” ставиться тире і пишеться текст із прописної букви. Одну примітку не нумерують. Кілька приміток нумерують арабськими цифрами. Таблиця Назва таблиці Боковик (графа Графи (колонки) для заголовків)
Рис. 3.1. Зразок оформлення таблиці
Примітку до таблиці розміщують наприкінці таблиці над лінією, що позначає кінець таблиці.
Приклади: Примітка - ______________Примітки: 1 _________________________ 2 _________________________
6. Матеріал, який потрібен для повноти сприйняття дослідження або доповнює текст роботи, допускається розміщувати в додатках. До додатків зазвичай включають:
Додатки оформлюються як продовження тексту роботи на наступних аркушах. Кожний додаток варто починати з нової сторінки з вказівкою слова „Додаток” і його позначення. Додаток повинний мати заголовок, який записують симетрично щодо тексту з прописної букви окремим рядком. Додаток позначають великими буквами українського алфавіту, починаючи з А, за винятком букв ґ, Є, І, Ї, И, Й, О, Ч, Ь. Після слова „Додаток” ставлять букву, що позначає його послідовність. Якщо в документі один додаток, він позначається „Додаток А”. Усі додатки повинні бути перераховані в змісті роботи з вказівкою їх номерів і заголовків і мати загальну з іншою частиною роботи наскрізну нумерацію сторінок. 7. Закінчується робота списком (переліком) використаних джерел. При його складанні усі використані джерела слід розміщувати за одним із способів: 1) за алфавітним порядком, 2) у порядку згадування джерел у тексті за їх наскрізною нумерацією, 3) в хронологічному порядку, 4) або у такій послідовності:
Відомості про джерела, які включені до списку, необхідно давати згідно з вимогами державного стандарту з обов'язковим наведенням назв праць. Під час написання роботи автор повинен давати посилання на літературні джерела, звідки запозичений матеріал або окремі результати. Посилання в тексті роботи на джерела слід розпочати порядковим номером за переліком посилань, виділеним двома квадратними дужками, наприклад, "...у працях [1-5]...".
7. Подання курсової роботи на рецензію та її захист
Виконана курсова робота для рецензування подається на кафедру маркетингу. Дата здачі реєструється в спеціальному журналі, робота передасться на перевірку викладачу-консультанту. Рецензію на курсову роботу складає викладач після її перевірки. У ній повинні знайти висвітлення такі питання: позитивні боки курсової роботи, її недоліки, попередня оцінка роботи. Зібрані та оброблені у процесі дослідження матеріали потребують чіткого та послідовного викладення. Рецензент має звернути увагу на трактування студентом всієї теми, її теоретичне та практичне спрямування, відповідну літературну та стилістичну форму, яка уточнює раніше сформовані наукові дослідження, висновки та рекомендації. Загальними вимогами до викладення матеріалу курсової роботи є:
Попередні результати рецензування роботи студент одержує на кафедрі. Якщо курсова робота виконана невірно, має серйозні недоліки, то вона повертається для повного або часткового доопрацьовування відповідно до вказівок рецензента. До курсової роботи, повернутої для повторної перевірки, додаються результати доопрацювання та обов'язково вкладається перша рецензія з попередньою оцінкою роботи. Під час підготовки курсової роботи до захисту студент повинен ознайомитися зі змістом рецензії та зауваженнями по роботі і підготувати на них відповіді. Захист курсової роботи відбувається на засіданні комісії викладачів кафедри до початку екзаменаційної сесії. У процесі захисту курсової роботи студент коротко (7-10 хвилин) повідомляє основні положення та результати роботи, дає пояснення по суті зауважень, відповідає на запитання комісії. Якість виконання курсової роботи і результат її захисту оцінюється за національною (чотирьохбальною) шкалою («відмінно», «добре», «задовільно», «незадовільно») та шкалою ECTS (табл. 7.1), на підставі бальних оцінок складових курсового завдання за максимальною шкалою: Зміст роботи – 70 балів; Оформлення – 50 балів; Презентування (захист) роботи – 50 балів; Режим роботи – 30 балів. Оцінку за курсову роботу виставляє комісія у заліковій книжці студента та у спеціальній відомості. Таблиця 7.1 Шкала оцінювання курсової роботи
Додаток А РЕКОМЕНДОВАНА ТЕМАТИКА КУРСОВИХ РОБІТ
Додаток Б
ПРИКЛАД ОФОРМЛЕННЯ ЗМІСТУ КУРСОВОЇ РОБОТИ
Тема: «Маркетингове середовище фірми: основні діючі сили, аналіз конкурентної переваги»
Вступ Розділ 1. Теоретичні засади аналізу маркетингового середовища 1.1. Сутність і склад маркетингового середовища 1.2. Фактори маркетингового макросередовища 1.3. Фактори маркетингового мікросередовища 1.4. Етапи аналізу маркетингового середовища Висновки за першим розділом Розділ 2. Аналіз маркетингового середовища ВАТ «Харківська швейна фабрика імені Тінякова» 2.1. Характеристика ринку легкої промисловості України 2.2. Історія розвитку і аналіз маркетингової діяльності підприємства 2.3. SWOT-аналіз підприємства 2.4. Аналіз конкурентних переваг підприємства Висновки за другим розділом Загальні висновки і пропозиції Перелік використаних джерел Додатки
Додаток В
ПЕРЕЛІК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
Додаток Г ЗРАЗОК ОФОРМЛЕННЯ ТИТУЛЬНОГО АРКУША
Додаток Д
ФОРМА ЗАВДАННЯ НА КУРСОВУ РОБОТУ
ЗАВДАННЯ НА КУРСОВУ РОБОТУ
Студенту _____ курсу, групи_____ Спеціальності 7.050108 «Маркетинг» __________________________________________________________________ (прізвище, ім'я, по-батькові)
4. Методичні вказівки щодо виконання завдання __________________________________________________________________ __________________________________________________________________ __________________________________________________________________ __________________________________________________________________ __________________________________________________________________ __________________________________________________________________ __________________________________________________________________
Керівник роботи ___________________________________________________ (посада, вчений ступінь)(підпис)(прізвище, ім'я, по батькові) (дата)
Завдання прийняте студентом до виконання____________________________ (підпис студента) (дата)
Додаток Ж
ПРИКЛАДИ ОФОРМЛЕННЯ БІБЛІОГРАФІЧНОГО ОПИСУ В СПИСКУ ДЖЕРЕЛ ІНФОРМАЦІЇ
КомментарииКомментариев пока нет Пожалуйста, авторизуйтесь, чтобы оставить комментарий. |