|
|
Главная \ Методичні вказівки \ Маркетингова політика комунікацій
Маркетингова політика комунікацій« Назад
Маркетингова політика комунікацій 06.03.2014 16:51
6. РЕКОМЕНДОВАНА ТЕМАТИКА КУРСОВИХ РОБІТ
Примітка: Жирним шрифтом позначені теми курсових робіт, для яких наведені розширені методичні вказівки до їх виконання.
7. МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО НАПИСАННЯ КУРСОВИХ РОБІТ
Як зазначалося вище, курсова робота має обов’язково містити план інтегрованих маркетингових комунікацій. Він зазвичай включає наступні розділи [32]:
- стратегічні та тактичні комунікаційні цілі підприємства; - завдання; - бюджет комунікаційної кампанії; - метод визначення бюджету; - строк реалізації комунікаційної кампанії.
- план інтегрованих маркетингових комунікацій; - календарний план-графік комунікаційних заходів.
- Рекламування; - Стимулювання; - Зв’язки з громадськістю; - Прямий маркетинг; - Персональний продаж; - Реклама на місці продажу; - Виставкова діяльність; - Упаковка.
У курсовій роботі план маркетингових комунікацій подається в третьому розділі (підрозділ 3.2).
Перелік матеріалів, необхідних для виконання курсової роботи:
ТЕМА «Сучасна концепція маркетингових комунікацій» ЗМІСТ Вступ Розділ 1. Теоретичні основи маркетингової політики комунікацій 1.1. Маркетингові комунікації: сутність, цілі, завдання 1.2. Характеристика інструментів маркетингових комунікацій 1.3. Сучасні тенденції розвитку комунікаційної діяльності
Розділ 2. Характеристика комунікаційної діяльності підприємства 2.1. Діагностика комунікаційної діяльності на товарному ринку 2.2. Маркетингова та організаційно-економічна характеристика підприємства 2.3. Характеристика основних елементів маркетингових комунікацій підприємства
Розділ 3. Рекомендації щодо вдосконалення комунікаційної діяльності підприємства 3.1. Обґрунтування та вибір інструментів маркетингових 3.2. Розробка плану інтегрованих маркетингових комунікацій 3.3. Оцінювання ефективності проектних заходів
Висновки Список використаної літератури Додатки
ВСТУП У вступі подається характеристика стану економіки в цілому на сучасному етапі, а також вказується значення маркетингових комунікацій у діяльності підприємств. Розглядаються основні проблеми, що постають перед підприємствами у сфері маркетингових комунікацій, та можливі шляхи їх вирішення. Обґрунтовується актуальність теми на сучасному етапі, необхідність пошуку та розробки нових підходів щодо організації маркетингових комунікацій на підприємстві. Вибирається та обґрунтовується об'єкт дослідження.
1. ТЕОРЕТИЧНИЙ РОЗДІЛ У розділі розглядається суть маркетингових комунікацій, визначаються їх цілі та задачі. Перераховуються інструменти маркетингових комунікацій та наводиться їх характеристика. Доречно подати порівняльну характеристику основних елементів маркетингових комунікацій та особливості їх застосування. Необхідно окреслити сучасні тенденції розвитку комунікаційної діяльності: вказати, які елементи розвиваються бурхливими темпами, які з’являються та застосовуються в певних сферах, які використовуються на підприємствах періодично тощо.
2. АНАЛІТИЧНИЙ РОЗДІЛ 2.1. Діагностика комунікаційної діяльності на товарному ринку Досліджується ринок, на якому працює підприємство. Визначається його значення в економіці країни, простежуються темпи його розвитку за останні три-п’ять років, а також досліджуються основні тенденції розвитку. Зазначаються сучасні підходи організації маркетингової комунікаційної діяльності на даному товарному ринку. 2.2. Маркетингова та організаційно-економічна характеристика підприємства Організаційно-економічна характеристика підприємства надається на основі аналізу результатів його роботи за звітний період. У розділі необхідно представити: - структуру підприємства, - спеціалізацію підприємства та окремих його підрозділів, виробничу потужність підприємства, - вартість, структуру основних фондів, - оцінку рівня техніки та технології, які використовуються на підприємстві, - основні техніко-економічні показники підприємства за декілька останніх років. Повинні бути проаналізовані як позитивні, так і негативні результати роботи підприємства за звітний період та виявлені основні причини, які впливають на результати роботи підприємства. У розділі аналізується маркетингова діяльність підприємства за наступними напрямами: - аналіз товарної політики підприємства (номенклатура та асортимент продукції, якість продукції, проводиться АВС-аналіз продукції), - аналіз цінової політики підприємства (ціни на основні види продукції, метод формування цін, порівняння із цінами конкурентів), - аналіз збутової політики підприємства (канали просування продукції підприємства, рівень каналів, логістичні операції). За допомогою SWOT-аналізу здійснюється аналіз сильних та слабких сторін в діяльності підприємства, робляться висновки.
2.3. Характеристика основних елементів маркетингових комунікацій підприємства Аналізуються елементи маркетингових комунікацій, які застосовуються на підприємстві. При цьому необхідно подати перелік усіх елементів, що використовуються, та надати їх характеристику. Основні елементи комунікацій доцільно аналізувати з використанням цифрового наповнення. Визначається, чи забезпечують елементи маркетингових комунікацій потреби підприємства в поширенні інформації про нього та створенні сприйняття серед представників цільової аудиторії? Розглядаються основні розділи плану маркетингових комунікацій чи іншого документу, що відображає маркетингові комунікаційні цілі підприємства (маркетинговий план, рекламний план). Обов’язково вказується бюджет на маркетингові комунікації та спосіб його формування.
3. ПРОЕКТНИЙ РОЗДІЛ 3.1. Обґрунтування та вибір інструментів маркетингових комунікацій Метою вибору інструментів маркетингових комунікацій є покращення сприйняття підприємства та його продукції споживачами, формування конкурентних переваг у вигляді кращих каналів інформування, способів подачі інформації чи творчих рішень щодо змісту основного послання. На основі даних, отриманих у пункті 2.3, розглядаються основні напрями покращення комунікаційної діяльності. Основна мета – визначити, чи залишити використовувані підприємством елементи комунікацій і яким чином покращити їх, чи доповнити їх іншими й обґрунтувати їх вибір. Не слід забувати, що комунікаційна стратегія формується залежно від стадії життєвого циклу товару й підприємства. 3.2. Розробка плану інтегрованих маркетингових комунікацій (див.стор.12) 3.3. Оцінка ефективності проектних заходів За існуючими методиками проводиться розрахунок ефективності запропонованих заходів комунікаційної діяльності, обґрунтовується доцільність їх впровадження на підприємстві. За можливості, проводиться оцінка рівня комунікативної активності підприємства до і після проведення змін комунікаційної політики. Також проводиться тестування творчих концепцій комунікативних звернень, оцінюються різні варіанти та визначається найбільш вдалий.
ВИСНОВКИ У висновках необхідно подати результати виконаних у курсовій роботі досліджень. Розкриваються виявлені недоліки в комунікаційній діяльності підприємства, а також запропоновані в роботі шляхи їх усунення. Формулюються рекомендації щодо вдосконалення комунікаційної діяльності, отримані результати та рекомендації щодо впровадження.
Література 6, 7, 8, 9, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 18, 19, 21, 22, 23, 26, 27, 28, 31
ТЕМА «Розробка ефективного рекламного звернення» ЗМІСТ Вступ Розділ 1. Рекламне звернення як елемент рекламної комунікації 1.1. Визначення рекламного звернення, основні етапи процесу розробки 1.2. Зміст, форма та структура рекламного звернення 1.3. Особливості створення ефективного рекламного звернення
Розділ 2. Характеристика рекламної діяльності підприємства 2.1. Діагностика рекламної діяльності на товарному ринку 2.2. Маркетингова та організаційно-економічна характеристика підприємства 2.3. Аналіз рекламних звернень підприємства
Розділ 3. Рекомендації щодо покращення рекламних звернень підприємства 3.1. Розробка рекламних звернень для різних каналів комунікацій 3.2. Розробка плану маркетингових комунікацій 3.3. Попереднє тестування запропонованих рекламних звернень
Висновки Список використаної літератури Додатки
ВСТУП У вступі надається характеристика основного елементу маркетингових комунікацій – реклами. Визначається рекламне звернення як центральний елемент рекламної комунікації. Розглядаються основні проблеми, що постають перед підприємствами України в області рекламного продукту, та можливі шляхи їх вирішення, зокрема, за рахунок покращення рекламної політики самого підприємства. Обґрунтовується актуальність теми на сучасному етапі, необхідність пошуку та розробки нових підходів для поліпшення рекламної діяльності підприємства. Вибирається та обґрунтовується об'єкт дослідження.
1. ТЕОРЕТИЧНИЙ РОЗДІЛ У розділі надається визначення рекламного звернення, описуються основні етапи процесу розробки рекламного звернення. Розкриваються поняття змісту, форми й структури рекламного звернення. Обов’язковим є розкриття сутності таких понять, як рекламні моделі (формули), мотиви рекламного звернення і їх групи, стиль та тон рекламного звернення, композиція та позиційний ефект. Визначаються особливості створення ефективного рекламного звернення (рекомендації А. Дж. Сіменса, Р. Рівза, А. Політця, Д. Огілві, Лео Бернетта, Дж. Кейплза, А. Маслоу). Викладається досвід підприємств з питань створення ефективних рекламних звернень.
2. АНАЛІТИЧНИЙ РОЗДІЛ 2.1. Діагностика рекламної діяльності на товарному ринку Досліджується ринок, на якому працює підприємство. Визначається його значення в економіці країни, простежуються темпи його розвитку за останні три-п’ять років, а також досліджуються основні тенденції розвитку. Зазначаються сучасні підходи організації маркетингової комунікаційної діяльності на даному товарному ринку. Особливу увагу слід приділити рекламній активності на даному товарному ринку. Зазначити, які форми реклами застосовуються найчастіше і чому, які засоби і носії реклами використовуються? 2.2. Маркетингова та організаційно-економічна характеристика підприємства Організаційно-економічна характеристика підприємства надається на основі аналізу результатів його роботи за звітний період. У розділі необхідно представити: - та структуру підприємства, - спеціалізацію підприємства та окремих його підрозділів, виробничу потужність підприємства, - вартість, структуру основних фондів, - оцінку рівня техніки та технології, які використовуються на підприємстві, - основні техніко-економічні показники підприємства за декілька останніх років. Повинні бути проаналізовані як позитивні, так і негативні результати роботи підприємства за звітний період та виявлені основні причини, які впливають на результати роботи підприємства. У розділі аналізується маркетингова діяльність підприємства за наступними напрямами: - аналіз товарної політики підприємства (номенклатура та асортимент продукції, якість продукції, проводиться АВС-аналіз продукції), - аналіз цінової політики підприємства (ціни на основні види продукції, метод формування цін, порівняння із цінами конкурентів), - аналіз збутової політики підприємства (канали просування продукції підприємства, рівень каналів, логістичні операції); - аналіз комунікаційної політики підприємства (елементи маркетингових комунікацій, що використовує підприємство, їх характеристика). За допомогою SWOT-аналізу здійснюється аналіз сильних та слабких сторін у діяльності підприємства, робляться висновки. 2.3. Аналіз рекламних звернень підприємства Аналізуються рекламні звернення, що використовуються підприємством. Доречно це робити в рамках рекламних кампаній, що проводилися на підприємстві останнім часом. При цьому необхідно подати перелік рекламних звернень, проаналізувати їх та зробити висновки. Рекламні звернення доцільно аналізувати за наступною схемою: мотиви, що використані в рекламному зверненні, стиль та тон рекламного звернення, композиція та позиційний ефект. Визначається, чи забезпечують рекламні звернення донесення основної інформації до цільової аудиторії, чи відповідають вони маркетинговим цілям підприємства? Розглядаються основні розділи рекламного плану чи іншого документу, що відображає рекламну діяльність підприємства (маркетинговий план, комунікаційний план). Обов’язково вказується рекламний бюджет та спосіб його формування.
3. ПРОЕКТНИЙ РОЗДІЛ 3.1. Розробка рекламних звернень для різних каналів комунікацій Метою вибору певних каналів для подачі рекламних звернень є покращення сприйняття підприємства та його продукції споживачами, формування конкурентних переваг у вигляді творчих рішень щодо змісту, форми та структури основного послання. На основі даних, отриманих у пункті 2.3, розглядаються основні напрями покращення рекламних звернень. Основна мета – визначити, чи залишити використовувані підприємством рекламні звернення і в подальшому, яким чином покращити їх, чи доповнити іншими, обґрунтувати їх зміст, форму та структуру. Не слід забувати, що рекламна стратегія формується залежно від стадії життєвого циклу товару, а також підприємства. 3.2. Розробка плану маркетингових комунікацій (див.стор.12) 3.3. Попереднє тестування запропонованих рекламних звернень За існуючими методиками проводиться тестування запропонованих рекламних звернень. Таке тестування передбачає на етапі розробки творчої концепції рекламного звернення оцінку його основних складових пересічними громадянами та фахівцями-експертами в області реклами. Доцільно виявити асоціативне сприйняття, а також зображення й написи, що однозначно сприймаються цільовою аудиторією. За можливості, проводиться оцінка рівня комунікативної активності підприємства до і після проведення змін рекламних звернень.
ВИСНОВКИ У висновках необхідно надати результати виконаних у курсовій роботі досліджень. Розкриваються виявлені недоліки в рекламній діяльності підприємства, особливо стосовно рекламних звернень. Також описуються пропозиції щодо усунення виявлених недоліків. Формулюються рекомендації щодо вдосконалення комунікаційної діяльності, отримані результати та рекомендації щодо впровадження.
Література 1, 2, 3, 6, 7, 8, 11, 12, 13, 14, 15, 17, 18, 19, 21, 22, 23, 24, 27, 28, 30, 34
ТЕМА «Організація стимулювання збуту на підприємстві» ЗМІСТ Вступ Розділ 1. Стимулювання збуту як елемент маркетингових комунікацій 1.1. Комунікативна роль стимулювання продажу товарів 1.2. Планування заходів стимулювання продажу товарів 1.3. Класифікація заходів стимулювання продажу товарів
Розділ 2. Організація стимулювання продажу в діяльності підприємства 2.1. Діагностика комунікаційної діяльності на товарному ринку 2.2. Маркетингова та організаційно-економічна характеристика підприємства 2.3. Аналіз діючих заходів стимулювання продажу
Розділ 3. Рекомендації щодо вдосконалення стимулювання продажу 3.1. Обґрунтування заходів стимулювання продажу 3.2. Розробка плану маркетингових комунікацій 3.3. Оцінювання запропонованих заходів
Висновки Список використаної літератури Додатки
ВСТУП У вступі подається характеристика такого елементу маркетингових комунікацій як стимулювання. Вказується значення та роль стимулювання продажу на сучасному ринку. Розглядаються основні проблеми, що постають перед підприємствами України в області стимулювання, та можливі шляхи їх вирішення, зокрема, за рахунок покращення комунікаційної політики підприємства. Обґрунтовується актуальність теми на сучасному етапі, необхідність пошуку та розробки нових підходів для поліпшення діяльності підприємства в області стимулювання. Вибирається та обґрунтовується об'єкт дослідження.
1. ТЕОРЕТИЧНИЙ РОЗДІЛ У розділі надається визначення стимулювання, зазначаються його переваги та недоліки, основні прийоми стимулювання, також описується комунікативна роль стимулювання продажу товарів. Наводиться класифікація заходів стимулювання продажу товарів за різними ознаками, характеризуються види стимулювання. Описується процес комунікації в разі застосування стимулювання продажу товарів. Визначаються та характеризуються етапи планування стимулювання продажу товарів підприємства. Обов’язковим є врахування етапу життєвого циклу товару та підприємства. Наводиться досвід підприємств із питань ефективних акцій зі стимулювання.
2. АНАЛІТИЧНИЙ РОЗДІЛ 2.1. Діагностика комунікаційної діяльності на товарному ринку Досліджується ринок, на якому працює підприємство. Визначається його значення в економіці країни, простежуються темпи його розвитку за останні три-п’ять років, а також досліджуються основні тенденції розвитку. Зазначаються сучасні підходи організації маркетингової комунікаційної діяльності на даному товарному ринку. Особливу увагу слід приділити стимулюванню продажу на даному товарному ринку. Необхідно зазначити, які види стимулювання використовуються найчастіше і чому, на кого вони спрямовані, які особливості мають на даному товарному ринку? 2.2. Маркетингова та організаційно-економічна характеристика підприємства (див.стор.18) 2.3. Аналіз діючих заходів стимулювання продажу на підприємстві Аналізуються заходи стимулювання продажу товарів, що розробляє та впроваджує підприємство. Доречно це робити в рамках окремих акцій та кампаній зі стимулювання, що проводилися на підприємстві останнім часом. При цьому необхідно подати перелік акцій та стимулюючих програм, проаналізувати їх та зробити висновки. Акції зі стимулювання доцільно аналізувати за наступною схемою: термін та місце проведення, суть самої пропозиції, витрати на проведення, оцінка комунікативної та економічної ефективності [32]. Визначається, чи відповідають програми стимулювання маркетинговим цілям підприємства, чи зміцнюють вони його позицію на ринку? Розглядаються основні розділи плану зі стимулювання чи іншого документу, що відображає діяльність підприємства в області стимулювання продажу товарів (маркетинговий план, комунікаційний план). Обов’язково вказується рекламний бюджет та спосіб його формування.
3. ПРОЕКТНИЙ РОЗДІЛ 3.1. Обґрунтування заходів стимулювання продажу Метою вибору певних заходів стимулювання є покращення сприйняття підприємства та його продукції споживачами. На основі даних, отриманих у пункті 2.3, розглядаються основні напрями покращення програм стимулювання продажу. Основна мета – визначити, чи залишити діючу на підприємстві політику стимулювання, чи змінити її, яким чином? Доцільно дослідити можливі позитивні та негативні наслідки проведення акцій стимулювання на підприємстві. Не слід забувати, що заходи стимулювання продажу, а також цілі стимулювання, визначаються залежно від етапу життєвого циклу товару та підприємства. 3.2. Розробка плану маркетингових комунікацій (див.стор.12) 3.3. Оцінювання запропонованих заходів За існуючими методиками проводиться розрахунок ефективності запропонованих заходів стимулювання продажу товарів, обґрунтовується доцільність їх впровадження на підприємстві. За можливості, проводиться оцінка рівня комунікативної активності підприємства до і після проведення змін у політиці стимулювання. Проводиться тестування різних варіантів програм проведення заходів стимулювання (акцій), варіанти оцінюються та визначається найбільш вдалий.
ВИСНОВКИ У висновках необхідно надати результати виконаних у курсовій роботі досліджень. Розкриваються виявлені недоліки в комунікаційній політиці підприємства, особливо стосовно стимулювання продажу товарів. Також описуються пропозиції щодо усунення виявлених недоліків у політиці стимулювання. Формулюються рекомендації щодо вдосконалення комунікаційної діяльності, отримані результати та рекомендації щодо впровадження.
Література 5, 6, 7, 11, 12, 13, 16, 18, 19, 21, 22, 23, 27, 31
ТЕМА «Формування та розвиток зв’язків з громадськістю» ЗМІСТ Вступ Розділ 1. РR як специфічний засіб просування 1.1. PR: поняття, історія, структура 1.2. Інструментарій PR-заходів 1.3. Планування PR-діяльності
Розділ 2. Характеристика PR-діяльності підприємства 2.1. Діагностика PR-активності товарного ринку 2.2. Маркетингова та організаційно-економічна характеристика підприємства 2.3. Аналіз формування PR на підприємстві
Розділ 3. Розвиток зв’язків громадськістю на підприємстві 3.1. Обґрунтування та вибір інструментів PR 3.2. Розробка плану маркетингових комунікацій 3.3. Оцінювання ефективності проектних заходів
Висновки Список використаної літератури Додатки
ВСТУП У вступі надається характеристика основного елементу маркетингових комунікацій – зв’язки з громадськістю (PR). Визначається PR як специфічний засіб просування, вказуються особливості його застосування та сфери діяльності, де найчастіше він зустрічається. Розглядаються основні проблеми, що постають перед підприємствами України в області зв’язків з громадськістю, та можливі шляхи їх вирішення, зокрема, за рахунок покращення іміджу компанії на ринку. Обґрунтовується актуальність теми на сучасному етапі, необхідність пошуку та розробки нових підходів для поліпшення PR-діяльності підприємства. Вибирається та обґрунтовується об'єкт дослідження.
1. ТЕОРЕТИЧНИЙ РОЗДІЛ У розділі надається визначення PR, зазначаються історичні етапи розвитку, а також вказуються види та напрями PR-діяльності. Доречно навести погляди різних авторів щодо класифікації інструментів PR, а також зробити власні узагальнення та висновки. Інструменти PR, які будуть розглядатися в подальших розділах, описуються детальніше. Також у теоретичній частині доцільно подати процес вирішення проблем PR та охарактеризувати його етапи. Розкриваються такі етапи як дослідження, планування програм, комунікація та оцінка ефективності.
2. АНАЛІТИЧНИЙ РОЗДІЛ 2.1. Діагностика PR-активності товарного ринку Досліджується ринок, на якому працює підприємство. Визначається його значення в економіці країни, простежуються темпи його розвитку за останні три-п’ять років, а також досліджуються основні тенденції розвитку. Зазначаються сучасні підходи організації маркетингової комунікаційної діяльності на даному товарному ринку. Особливу увагу слід приділити дослідженню PR-активності на даному товарному ринку. Зазначити, які види PR характерні для даного ринку, які інструменти найчастіше використовуються? 2.2. Маркетингова та організаційно-економічна характеристика підприємства (див.стор.18) 2.3. Аналіз формування PR на підприємстві Аналізується формування PR на підприємстві. Доречно це робити в рамках PR-кампаній, що проводилися на підприємстві останнім часом. При цьому необхідно подати перелік використовуваних інструментів PR, проаналізувати їх та зробити висновки. Визначається, чи забезпечує PR-діяльність формування позитивного іміджу підприємства на ринку, чи відповідає вона маркетинговим цілям підприємства? Розглядаються основні етапи формування PR на підприємстві, зазначаються інструменти та витрати. Розглядається план (програма) PR або інший документ, що відображає PR-діяльність підприємства (маркетинговий план, комунікаційний план). Обов’язково вказується рекламний бюджет та спосіб його формування. Особливу увагу слід надати зв’язкам з пресою (формування прес-релізів та статей) та специфічним засобам PR (спонсорування та франчайзинг).
3. ПРОЕКТНИЙ РОЗДІЛ 3.1. Обґрунтування та вибір інструментів PR Метою вибору інструментів PR є покращення сприйняття підприємства та його продукції споживачами, формування конкурентних переваг у вигляді кращих каналів інформування, способів подачі інформації чи творчих рішень щодо змісту основного послання. На основі даних, отриманих у пункті 2.3, розглядаються основні напрями покращення PR-діяльності. Основна мета – визначити, чи залишити PR-активність на тому ж рівні (за умови, що вона забезпечує виконання маркетингових цілей підприємства), чи змінити інструментарій та процедуру проведення заходів PR, чи докорінно змінити PR-діяльність підприємства (за умови, якщо вона оцінюється як незадовільна), чи почати формувати програму PR (за умови, що вона відсутня на підприємстві)? 3.2. Розробка плану маркетингових комунікацій (див.стор.12) 3.3. Оцінювання ефективності проектних заходів За існуючими методиками проводиться розрахунок ефективності запропонованих заходів PR-діяльності, обґрунтовується доцільність їх впровадження на підприємстві. За можливості, проводиться оцінка рівня PR-активності підприємства до і після впроваджених автором пропозицій. Також проводиться тестування творчих концепцій PR-звернень, оцінюються різні варіанти та визначається найбільш вдалий. Порівнюються тексти використовуваних та запропонованих прес-релізів, плани проведення PR-заходів.
ВИСНОВКИ У висновках необхідно подати результати виконаних у курсовій роботі досліджень. Розкриваються виявлені недоліки PR-діяльності підприємства, особливо стосовно використовуваних інструментів. Також описуються пропозиції щодо усунення виявлених недоліків. Формулюються рекомендації щодо вдосконалення PR-діяльності, отримані результати та рекомендації щодо впровадження.
Література 7, 9, 10, 12, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 26, 27, 29, 31, 33, 35
ТЕМА «Організація прямого маркетингу на підприємстві» ЗМІСТ Вступ Розділ 1. Прямий маркетинг як складова частина комунікацій 1.1. Сутність прямого маркетингу, переваги та недоліки 1.2. Форми прямого маркетингу 1.3. Пряма адресна розсилка – найпопулярніша форма прямого маркетингу
Розділ 2. Характеристика прямого маркетингу підприємства 2.1. Діагностика комунікаційної діяльності на товарному ринку 2.2. Маркетингова та організаційно-економічна характеристика підприємства 2.3. Аналіз директ-мейлінгових кампаній підприємства
Розділ 3. Рекомендації щодо вдосконалення прямого маркетингу 3.1. Обґрунтування видів прямого маркетингу 3.2. Розробка плану маркетингових комунікацій 3.3. Оцінювання ефективності запропонованих заходів
Висновки Список використаної літератури Додатки
ВСТУП У вступі подається характеристика такого елементу маркетингових комунікацій як прямий маркетинг. Вказується значення прямого маркетингу як засобу просування, особливості його застосування та сфери діяльності, де найчастіше він зустрічається. Розглядаються основні проблеми, що постають перед підприємствами України в області прямого маркетингу, та можливі шляхи їх вирішення, зокрема, за рахунок покращення видів та форм прямого маркетингу. Обґрунтовується актуальність теми на сучасному етапі, необхідність пошуку та розробки нових підходів для поліпшення діяльності підприємства в області прямого маркетингу. Вибирається та обґрунтовується об'єкт дослідження.
1. ТЕОРЕТИЧНИЙ РОЗДІЛ У розділі надається визначення прямого маркетингу, вказуються фактори, що визначають можливість його застосування, зазначаються переваги та недоліки прямого маркетингу. Також визначається необхідність наявності адресних списків для проведення прямого маркетингу. Описуються технологічні та етичні аспекти прямого маркетингу, наводяться форми прямого маркетингу та їх характеристика. Причому форми прямого маркетингу, які будуть розглядатися в подальших розділах, наводяться детальніше. Наприклад, якщо це пряме поштове розсилання, то в роботі йому можна присвятити цілий підрозділ теоретичного розділу. Також доцільно зупинитися на сучасних формах прямого маркетингу.
2. АНАЛІТИЧНИЙ РОЗДІЛ 2.1. Діагностика комунікаційної діяльності на товарному ринку Досліджується ринок, на якому працює підприємство. Визначається його значення в економіці країни, простежуються темпи його розвитку за останні три-п’ять років, а також досліджуються основні тенденції розвитку. Зазначаються сучасні підходи організації маркетингової комунікаційної діяльності на даному товарному ринку. Особливу увагу слід приділити прямому маркетингу на даному товарному ринку. Необхідно зазначити, які форми прямого маркетингу використовуються найчастіше і чому, на кого вони спрямовані, які особливості мають на даному товарному ринку? 2.2. Маркетингова та організаційно-економічна характеристика підприємства (див.стор.18) 2.3. Аналіз директ-мейлінгових кампаній підприємства Аналізується застосування прямого маркетингу на підприємстві. Доречно це робити в рамках кампаній прямого маркетингу, що проводилися на підприємстві останнім часом (зазвичай це директ-мейлінгові кампанії). При цьому необхідно подати перелік директ-мейлінгових заходів, проаналізувати їх та зробити висновки. Директ-мейлінгові заходи доцільно аналізувати за наступною схемою: види робіт, параметри поштового розсилання, календарний план організації розсилання, вартість та результати поштового розсилання [32]. Визначається, чи відповідають директ-мейлінгові заходи маркетинговим цілям підприємства, чи зміцнюють вони його позицію на ринку? Розглядаються розділи маркетингового комунікаційного плану чи іншого документу, що відображає діяльність підприємства в області прямого маркетингу (маркетинговий план, рекламний план). Обов’язково вказується рекламний бюджет та спосіб його формування.
3. ПРОЕКТНИЙ РОЗДІЛ 3.1. Обґрунтування видів прямого маркетингу Метою вибору видів прямого маркетингу є покращення сприйняття підприємства та його продукції споживачами. Доцільно дослідити можливі позитивні та негативні наслідки проведення заходів прямого маркетингу. На основі даних, отриманих у пункті 2.3, розглядаються основні напрями покращення заходів прямого маркетингу. Основна мета – визначити, чи залишити діючу на підприємстві політику прямого маркетингу, чи змінити її; чи використовувати ті самі види прямого маркетингу, чи запропонувати інші? Доцільно розробити програму прямого маркетингу (директ-мейлінгового заходу) та зазначити, чим вона відрізняється від попередніх, якщо такі були наявні. Не слід забувати, що цілі прямого маркетингу, а також заходи визначаються залежно від етапу життєвого циклу товару та підприємства. 3.2. Розробка плану маркетингових комунікацій (див.стор.12) 3.3. Оцінювання ефективності запропонованих заходів За існуючими методиками проводиться розрахунок ефективності запропонованих заходів прямого маркетингу, обґрунтовується доцільність їх впровадження на підприємстві. За можливості, проводиться оцінка рівня комунікативної активності підприємства до і після проведення змін у політиці підприємства щодо прямого маркетингу. Проводиться тестування різних варіантів програм проведення заходів прямого маркетингу, варіанти оцінюються та визначається найбільш вдалий.
ВИСНОВКИ У висновках необхідно подати результати виконаних у курсовій роботі досліджень. Розкриваються виявлені недоліки в комунікаційній політиці підприємства, особливо стосовно прямого маркетингу. Також описуються пропозиції щодо усунення виявлених недоліків у політиці прямого маркетингу. Формулюються рекомендації щодо вдосконалення комунікаційної діяльності, отримані результати та рекомендації щодо впровадження.
Література 5, 7, 9, 11, 12, 13, 18, 19, 21, 22, 23, 27
ТЕМА «Планування персонального продажу на підприємстві» ЗМІСТ Вступ Розділ 1. Персональний продаж на сучасному ринку 1.1. Персональний продаж як інструмент маркетингових комунікацій 1.2. Етапи процесу персонального продажу 1.3. Психологічні основи комунікацій у процесі персонального продажу
Розділ 2. Організація персонального продажу на підприємстві 2.1. Діагностика персонального продажу на товарному ринку 2.2. Маркетингова та організаційно-економічна характеристика підприємства 2.3. Аналіз діяльності торгових агентів підприємства
Розділ 3. Рекомендації щодо планування персонального продажу підприємства 3.1. Розробка ефективних форм роботи торгових агентів 3.2. Розробка плану маркетингових комунікацій 3.3. Оцінювання ефективності проектних заходів
Висновки Список використаної літератури Додатки
ВСТУП У вступі визначається значення персонального продажу в маркетингових комунікаціях та особливості управління ним. Розглядаються основні проблеми, що постають перед підприємствами України в області персонального продажу, та можливі шляхи їх вирішення, зокрема, за рахунок покращення форм персонального продажу. Обґрунтовується актуальність теми на сучасному етапі, необхідність пошуку та розробки нових підходів для поліпшення діяльності підприємства в області персонального продажу. Вибирається та обґрунтовується об'єкт дослідження.
1. ТЕОРЕТИЧНИЙ РОЗДІЛ У розділі надається визначення персонального продажу, описуються основні етапи процесу персонального продажу. Розкриваються такі форми персонального продажу: пасивний продаж, активний продаж та продаж як підтримка збуту. Доцільно визначити персонал, який стимулює попит і забезпечує збут за умови використання такого елементу маркетингових комунікацій як персональний продаж. Наводиться порівняльна характеристика приймальника замовлень та «мисливця» за замовленнями. Розглядаються психологічні основи комунікацій у процесі персонального продажу.
2. АНАЛІТИЧНИЙ РОЗДІЛ 2.1. Діагностика персонального продажу на товарному ринку Досліджується ринок, на якому працює підприємство. Визначається його значення в економіці країни, простежуються темпи його розвитку за останні три-п’ять років, а також досліджуються основні тенденції розвитку. Зазначаються сучасні підходи організації маркетингової комунікаційної діяльності на даному товарному ринку. Особливу увагу слід приділити персональному продажу на даному товарному ринку. Зазначити, які форми персонального продажу використовуються найчастіше і чому, які етапи має процес персонального продажу на даному товарному ринку? 2.2. Маркетингова та організаційно-економічна характеристика підприємства (див.стор.18) 2.3. Аналіз діяльності торгових агентів підприємства Аналізуються форми персонального продажу, що використовуються підприємством. Доречно це робити в рамках певних заходів персонального продажу, що проводилися на підприємстві останнім часом. При цьому необхідно подати перелік форм та заходів персонального продажу, проаналізувати їх та зробити висновки. Доцільно визначити, які торгові агенти працюють на підприємстві (приймальники замовлень чи «мисливці» за замовленнями), яким чином вони планують свою діяльність (чи мають плани проведення презентацій, чи розробляють хронометраж робочого дня тощо). Визначається, чи забезпечують заходи персонального продажу донесення основної інформації до цільової аудиторії, чи відповідають вони маркетинговим цілям підприємства? Розглядаються основні розділи маркетингового комунікаційного плану чи іншого документу, що відображає діяльність підприємства щодо персонального продажу (маркетинговий план, рекламний план). Обов’язково вказується рекламний бюджет та спосіб його формування.
3. ПРОЕКТНИЙ РОЗДІЛ 3.1. Розробка ефективних форм роботи торгових агентів Метою вибору певних форм роботи торгових агентів є покращення сприйняття підприємства та його продукції споживачами, формування конкурентних переваг у вигляді творчих підходів до організації презентацій, післяпродажного спілкування тощо. На основі даних, отриманих у пункті 2.3, розглядаються основні напрями покращення персонального продажу, зокрема, роботи торгових агентів, адже саме від них залежить успіх персонального продажу. Основна мета – визначити, чи залишити використовувані агентами форми роботи і в подальшому, яким чином покращити їх, чи доповнити іншими підходами щодо організації певних етапів персонального продажу? 3.2. Розробка плану маркетингових комунікацій (див.стор.12) 3.3. Оцінювання ефективності проектних заходів За існуючими методиками проводиться оцінювання ефективності запропонованих заходів, обґрунтовується доцільність їх впровадження на підприємстві. За можливості, проводиться оцінка рівня комунікативної активності підприємства до і після проведення змін у політиці персонального продажу. Проводиться тестування різних варіантів програм персонального продажу, варіанти оцінюються та визначається найбільш вдалий. Обґрунтовується доцільність створення торговельного штату підприємства чи використання незалежних агентів (наприклад, за критеріями гнучкості, самовіддачі, доступності, контролю тощо).
ВИСНОВКИ У висновках необхідно надати результати виконаних у курсовій роботі досліджень. Розкриваються виявлені недоліки в комунікаційній політиці підприємства, особливо стосовно персонального продажу. Також описуються пропозиції щодо усунення виявлених недоліків у політиці персонального продажу. Формулюються рекомендації щодо вдосконалення комунікаційної діяльності, отримані результати та рекомендації щодо впровадження.
Література 5, 7, 9, 11, 12, 13, 18, 19, 21, 22, 23, 24, 27
ТЕМА «Маркетингова політика комунікацій на виставках та ярмарках» ЗМІСТ Вступ Розділ 1. Виставкова-ярмаркова діяльність підприємств 1.1. Виставки та ярмарки: сутність, цілі, завдання 1.2. Класифікація виставково-ярмаркових заходів 1.3. Маркетингові комунікації на виставках та ярмарках Розділ 2. Характеристика виставкової діяльності підприємства 2.1. Діагностика виставкової діяльності на товарному ринку 2.2. Маркетингова та організаційно-економічна характеристика підприємства 2.3. Характеристика виставково-ярмаркової активності підприємства
Розділ 3. Рекомендації щодо вдосконалення виставкової діяльності підприємства 3.1. Організація участі підприємства у виставці (ярмарку) 3.2. Розробка плану маркетингових комунікацій 3.3. Оцінювання ефективності проектних заходів
Висновки Список використаної літератури Додатки
ВСТУП У вступі визначається місце та роль виставково-ярмаркових заходів у маркетинговій політиці комунікацій, а також їх значення в діяльності підприємств. Зазначається основна перевага виставково-ярмаркової діяльності – безпосередня комунікація й живий контакт із товарами і послугами. Розглядаються основні проблеми, що постають перед підприємствами України в області комунікаційної діяльності, та можливі шляхи їх вирішення, зокрема, за рахунок покращення виставково-ярмаркової діяльності. Обґрунтовується актуальність теми на сучасному етапі, необхідність пошуку та розробки нових підходів для поліпшення виставково-ярмаркової діяльності підприємства. Вибирається та обґрунтовується об'єкт дослідження.
1. ТЕОРЕТИЧНИЙ РОЗДІЛ У розділі надається визначення виставок та ярмарків, описується їх сутність, цілі та завдання. При цьому необхідно користуватися нормативно-правовими документами, що надають законодавче тлумачення даного елементу комунікацій та пояснюють різницю між виставками та ярмарками [4]. Доцільно навести класифікацію виставково-ярмаркових заходів, що надають різні автори, зробити узагальнення та сформувати власну точку зору щодо класифікації виставково-ярмаркових заходів. Також у теоретичній частині зазначається сутність маркетингових комунікацій на виставково-ярмаркових заходах. Необхідно вказати, які елементи комунікацій найчастіше застосовуються, чи мають вони свої особливості?
2. АНАЛІТИЧНИЙ РОЗДІЛ 2.1. Діагностика виставкової діяльності на товарному ринку Досліджується ринок, на якому працює підприємство. Визначається його значення в економіці країни, простежуються темпи його розвитку за останні три-п’ять років, а також досліджуються основні тенденції розвитку. Зазначаються сучасні підходи організації маркетингової комунікаційної діяльності на даному товарному ринку. Особливу увагу слід приділити дослідженню виставково-ярмаркової активності на даному товарному ринку. Зазначити, які виставково-ярмаркові заходи мають перевагу (за місцем проведення, джерелами фінансування, статусом, тематикою тощо) та з якою періодичністю проводяться? 2.2. Маркетингова та організаційно-економічна характеристика підприємства (див.стор.18) 2.3. Характеристика виставково-ярмаркової активності підприємства Аналізується виставково-ярмаркова діяльність підприємства. При цьому необхідно подати перелік виставок та ярмарків, у яких протягом останніх двох-трьох років приймало участь підприємство, та зазначити їх види, виходячи із запропонованої класифікації. Визначається, чи сприяє участь підприємства в даних заходах досягненню маркетингових цілей, чи забезпечує вона формування позитивного іміджу підприємства на ринку? Розглядаються основні етапи виставково-ярмаркової діяльності: прийняття рішення про участь у заході, організація участі підприємства в заході, робота виставки/ярмарку, діяльність експонента після закриття виставки/ярмарку. Розглядається план (програма) виставково-ярмаркових заходів або інший документ, що відображає діяльність підприємства в даній сфері (маркетинговий план, комунікаційний план). Обов’язково вказується рекламний бюджет та спосіб його формування.
3. ПРОЕКТНИЙ РОЗДІЛ 3.1. Організація участі підприємства у виставці (ярмарку) Метою даного підрозділу є визначення плану дій за умови організації участі підприємства у виставці/ярмарку. Для цього необхідно, по-перше, прийняти рішення про участь підприємства у виставці/ярмарку, надалі перерахувати виставково-ярмаркові заходи, де може прийняти участь підприємство, і врешті-решт обґрунтувати вибір конкретного заходу, де буде приймати участь підприємство. Надалі визначається місце розташування стенду, його оформлення, рекламні та візуальні матеріали, описується робота стендиста. Зрозуміло, що організація участі підприємства у виставці/ярмарку спрямована на покращення сприйняття підприємства та його продукції цільовими споживачами. На основі даних, отриманих у пункті 2.3, розглядаються основні напрями покращення виставково-ярмаркової діяльності. Основна мета – визначити, чи залишити виставково-ярмаркову активність на тому ж рівні (за умови, що вона забезпечує виконання маркетингових цілей підприємства), чи змінити деякі елементи (оформлення стенду, роботу стендиста тощо), чи докорінно змінити виставково-ярмаркову політику підприємства (наприклад, приймати участь у інших заходах)? 3.2. Розробка плану маркетингових комунікацій (див.стор.12) 3.3. Оцінювання ефективності проектних заходів За існуючими методиками проводиться розрахунок ефективності участі підприємства в запропонованих виставково-ярмаркових заходах. Не слід забувати, що оцінка ефективності проводиться з точки зору учасника виставково-ярмаркового заходу. За можливості, проводиться оцінка рівня виставково-ярмаркової активності підприємства до і після впроваджених автором пропозицій. Також проводиться тестування творчих концепцій оформлення стендів та інших комунікаційних елементів.
ВИСНОВКИ У висновках необхідно подати результати виконаних у курсовій роботі досліджень. Розкриваються виявлені недоліки виставково-ярмаркової діяльності підприємства, особливо стосовно заходів, у яких приймає участь підприємство. Також описуються пропозиції щодо усунення виявлених недоліків. Формулюються рекомендації щодо вдосконалення виставково-ярмаркової діяльності, отримані результати та рекомендації щодо впровадження.
Література 4, 5, 7, 9, 11, 12, 13, 18, 19, 21, 22, 23, 24, 27
ТЕМА «Розробка елементів бренду» ЗМІСТ Вступ Розділ 1. Теоретичні основи брендингу 1.1. Значення брендингу в умовах глобалізації 1.2. Бренд: визначення та переваги 1.3. Характеристика елементів бренду
Розділ 2. Характеристика брендової політики підприємства 2.1. Характеристика брендів на товарному ринку 2.2. Дослідження можливостей створення бренду 2.3. Процес створення бренду
Розділ 3. Рекомендації щодо вдосконалення брендової політики підприємства 3.1. Створення нового бренду підприємства 3.2. Розробка імені бренду 3.3. Заходи щодо просування бренду
Висновки Список використаної літератури Додатки
ВСТУП У вступі обґрунтовується доцільність розробки брендів вітчизняними підприємствами в умовах глобалізації, подаються переваги таких підприємств порівняно з конкурентами. Розглядаються основні проблеми, що постають перед підприємствами України в області брендингу, та можливі шляхи їх вирішення, зокрема, за рахунок розробки елементів бренду. Визначається актуальність теми на сучасному етапі, необхідність пошуку та розробки нових підходів для розвитку брендингу на українському ринку. Вибирається та обґрунтовується об'єкт дослідження.
1. ТЕОРЕТИЧНИЙ РОЗДІЛ У розділі розкривається сутність та значення брендингу в умовах глобалізації. Надається визначення бренду, зазначаються історичні етапи розвитку, а також вказуються концепції брендингу. Наводяться переваги бренду порівняно з небрендовими товарами, розглядаються типи та види брендів. Також подається характеристика елементів бренду. Доцільно представити порівняльну характеристику бренду й торгової марки та виявити їх відмінності.
2. АНАЛІТИЧНИЙ РОЗДІЛ 2.1. Характеристика брендів на товарному ринку Досліджується ринок, на якому працює підприємство. Визначається його значення в економіці країни, простежуються темпи його розвитку за останні три-п’ять років, а також досліджуються основні тенденції розвитку. Зазначаються сучасні підходи організації маркетингової комунікаційної діяльності на даному товарному ринку. Визначається, чи є на даному ринку торгові марки, бренди? Проводиться їх аналіз та формулюються висновки щодо активності відомих брендів на даному ринку. 2.2. Дослідження можливостей створення бренду У розділі аналізується позиція підприємства щодо можливостей створення бренду. Зазначається, які саме товари можуть стати об'єктами брендової політики підприємства, у чому полягає їх цінність та особливість, яким чином сформувати їх ідентичність, які асоціації необхідно врахувати? Визначається, чи забезпечуватиме брендова політика формування позитивного іміджу підприємства на ринку? 2.3. Процес створення бренду Доцільно подати процес створення бренду та охарактеризувати його етапи. Розкриваються такі етапи як розуміння проблеми, вимоги до продукту, аналіз внутрішніх можливостей, аналіз зовнішніх можливостей, генерація ідей, вибір ідеї, розвиток ідеї, розробка концепції, тестування, програма запуску, тест-маркет, комерційний запуск.
3. ПРОЕКТНИЙ РОЗДІЛ 3.1. Створення нового бренду підприємства Метою створення нового бренду є покращення сприйняття підприємства та його продукції споживачами. Усвідомлення проблеми відсутності бренду в такому разі стає першим етапом процесу створення нового бренду. На основі даних, отриманих у пунктах 2.2 і 2.3, розробляється новий бренд підприємства із використанням зазначених можливостей, вказуються пропозиції щодо вдосконалення процесу створення бренду (в першу чергу це стосується генерації ідей, вибору ідеї та розвитку ідеї). 3.2. Розробка імені бренду Розробка імені бренду відбувається поетапно. Пропонується визначити етапи розробки імені та продемонструвати необхідні дії на кожному з них. Можна використати такі етапи: аналіз існуючого ринку, розробка тематичних полів, генерація не менше п’яти імен для кожного поля, відхилення першочергових імен та вторинна генерація не менше п’яти імен, маркетинговий та лінгвістичний фільтр відібраних варіантів, попередній фініш (обговорення керівництвом імен-кандидатів), вибір імені, «верифікація» (повна юридична перевірка та мовний аналіз), затвердження імені. 3.3. Заходи щодо просування бренду Ураховуючи те, що брендинг – це частина комунікаційної політики підприємства, основну відповідальність за яку несе не комунікатор, а керівник компанії, необхідно правильно визначити заходи, за допомогою яких буде відбуватися просування бренду. Вони мають гармонійно поєднуватися з іншими комунікаційними заходами підприємства, а також відповідати особливостям нового бренду.
ВИСНОВКИ У висновках необхідно подати результати виконаних у курсовій роботі досліджень. Розкриваються виявлені недоліки комунікаційної діяльності підприємства, особливо стосовно брендингу. Також описуються пропозиції щодо усунення виявлених недоліків. Формулюються рекомендації щодо створення нового бренду та розробки його імені, обґрунтовуються заходи щодо просування бренду.
КомментарииКомментариев пока нет Пожалуйста, авторизуйтесь, чтобы оставить комментарий. |