Маркетингова товарна політика 25.12.2015 19:18
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
Донецький національний університет економіки і торгівлі
імені Михайла Туган-Барановського
науково – навчальний інститут менеджменту
Кафедра маркетингу та менеджменту
С.В.Маловичко, О.М.Данкеєва
МАРКЕТИНГОВА ТОВАРНА ПОЛІТИКА
НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
ЩОДО ВИКОНАННЯ КУРСОВИХ РОБІТ
З ДИСЦИПЛІНИ
(для студентів напряму підготовки 6.030507 «Маркетинг» денної і заочної форм навчання)
Затверджено на засіданні
кафедри маркетингу та менеджменту
протокол № 19 від 10.06.2015 р.
Схвалено навчально-методичною
радою ДонНУЕТ
протокол № від 2015 р.
Кривий Ріг -2015
ББК 65.291.3я73
Б 20
УДК 339.138(076.5)
Рецензенти:
доктор екон. наук, проф., кафедри економіки підприємства, перший проректор
ДонНУЕТ імені Михайла Туган-Барановського Л. В. Фролова
канд. екон. наук, доц. кафедри міжнародної економіки
ДонНУЕТ імені Михайла Туган-Барановського Ю.Г.Бочарова
Маловичко С. В.
Б 20 Маркетингова товарна політика [Текст] : навч.-метод. рек. щодо викон. курс. робіт з дисц. (для студ. напряму підготовки 0305 «Економіка та підприємництво» напряму підготовки 6.030507 «Маркетинг» ден. і заоч. форм навч. / М-во освіти і науки України ; Донец. нац. ун-т економіки і торгівлі ім. М. Туган-Барановського; Каф. маркетинг.та менедж.; С.В.Маловичко, О.М.Данкеєва. – Кривий Ріг : [ДонНУЕТ] , 2015. - 128 с.
Навчально-методичні рекомендації розроблено з метою забезпечення виконання курсових робіт з дисципліни «Маркетингова товарна політика» студентами Інституту торгівлі, митної справи та готельно-ресторанного бізнесу напряму підготовки 0305 «Економіка та підприємництво» напряму підготовки 6.030507 «Маркетинг» денної і заочної форм навчання.
У навчально-методичних рекомендаціях охарактеризовано загальні положення та зміст основних етапів виконання курсової роботи; висвітлено методологію проведення наукових досліджень; визначено структуру курсової роботи і вимоги, які пред’являються до її змісту та оформлення; акцентовано увагу на процесі підготовки та захисту курсової роботи.
Навчально-методичні рекомендації містять актуальну тематику курсових робіт, яка відповідає профілю підготовки бакалаврів; зразки планів курсових робіт з окремих тем; список джерел, які рекомендовано використовувати при виконанні курсових робіт. Для забезпечення підвищення рівня наукового дослідження студентів, наочності результатів у додатках рекомендовано таблиці, схеми, анкети з актуальних питань, що висвітлюються в курсових роботах.
ББК 65.291.3я73
|
©Маловичко С.В. 2015
© Донецький національний університет економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського, 2015
|
ЗМІСТ
Стор.
|
Вступ ........................................................................................................
|
6
|
|
1 Загальні положення та зміст основних етапів виконання курсової роботи з навчальної дисципліни «Маркетингова товарна політика»
|
8
|
|
2 Методологія наукового дослідження ....................................................
|
11
|
|
3 Структура курсової роботи з навчальної дисципліни «Маркетингова товарна політика» та вимоги, які пред’являються до її змісту ...............................................
|
19
|
|
4 Оформлення курсової роботи ................................................................
|
23
|
|
5.Порядок захисту курсової роботи ..........................................................
5.1.Вимоги щодо оформлення розділу І………………………………….
5.2. Вимоги щодо оформлення розділу ІІ………………………………..
5.3. Вимоги щодо оформлення розділу ІІІ……………………………….
|
24
25
25
43
|
|
6 Тематика курсових робіт з навчальної дисципліни «Маркетингова товарна політика»
|
44
|
|
7 Зразки планів курсових робіт з окремих тем ........................................
|
45
|
|
8 Список джерел, які рекомендовано використовувати при виконанні курсової роботи з навчальної дисципліни «Маркетингова товарна політика»
|
46
|
|
Додатки .....................................................................................................
|
51
|
ВСТУП
На сучасному етапі розвитку вищої школи згідно вимог освітньо-кваліфікаційної характеристики бакалаврів зі напряму підготовки 6.030507 «Маркетинг» все більшу увагу зосереджують на спонуканні студентів до активної розумової і практичної діяльності при викладанні дисциплін природничо-наукової та загальноекономічної підготовки, професійно-орієнтованих дисциплін, розвитку у них творчих здібностей, потреб у перманентному самовдосконаленні. Навчання в університеті повинно озброїти студентів економічних спеціальностей методикою наукових досліджень і, зокрема, виконання курсових робіт. Навчальним планом напряму підготовки 6.030507 «Маркетинг» передбачено виконання студентами курсової роботи з дисципліни «Маркетингова товарна політика».
Маркетинг у сучасних умовах - це методологія ринкової діяльності, яка визначає стратегію і тактику підприємства в умовах конкуренції. Товар є головним елементом комплексу маркетингу, від якого залежить успіх в ринковій діяльності підприємства. Товарна політика - це маркетингова діяльність, пов'язана з плануванням і здійсненням сукупності заходів і стратегій по формуванню конкурентних переваг і створенню таких характеристик товару, які роблять його постійно цінним для споживача і тим самим задовольняють ту або іншу його потребу, забезпечуючи відповідний прибуток фірмі.
Прискорення темпів розвитку НТП, підвищення стандартів якості життя, трансферт фінансів і технологій приводять до частих змін уподобань і смаків споживачів (як товарів широкого вжитку, так і товарів промислового призначення), що, в свою чергу, супроводжується змінами вимог до характеристик товарів, індивідуалізації цих вимог (а це зменшує серійність виробництва), скорочення життєвого циклу товарів тощо. В цих умовах фахівці з маркетингу повинні володіти сучасними теоретико-методичними підходами до формування ефективної маркетингової товарної політики. Оскільки саме вона спрямована на вирішення однієї з двох основних задач маркетингу – орієнтації виробництва і збуту на задоволення потреб і запитів споживачів з метою одержання прибутку і забезпечення умов тривалого виживання і розвитку підприємства на ринку у відповідністю з його місією і прийнятою мотивацією діяльності.
Результати наукових досліджень, які викладені в курсовій роботі з навчальної дисципліни «Маркетингова товарна політика», наочно ілюструють рівень засвоєння теорії, методики товарної політики підприємств та набуті навички їх використання в практиці діяльності підприємств, на матеріалах яких студентами здійснюється дослідження. Це визначає актуальність, необхідність і значимість проведення науково-дослідної роботи студентів, зокрема виконання курсової роботи з дисципліни «Маркетингова товарна політика», та забезпечення зацікавленості студентів в активній науково-дослідній роботі.
Для виконання курсової роботи з навчальної дисципліни «Маркетингова товарна політика» кафедра маркетингу та менеджменту забезпечує студентів навчально-методичними рекомендаціями, в яких визначено напрямки, методологію дослідження, зміст та вимоги до написання курсової роботи, рекомендовано нову наукову, монографічну, методичну, довідкову літературу з маркетингу та маркетингової товарної політики, наведено типові плани курсових робіт з основних тем, приклади наочних матеріалів за результатами наукового дослідження та розробленими пропозиціями.
1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ ТА ЗМІСТ ОСНОВНИХ ЕТАПІВ
ВИКОНАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ З НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ «МАРКЕТИНГОВА ТОВАРНА ПОЛІТИКА»
Курсова робота з навчальної дисципліни «Маркетингова товарна політика» – це трудомістка та відповідальна частина навчання студентів-економістів. У процесі виконання курсової роботи підводиться підсумок роботі, що виконана студентом при вивченні теоретичної частини дисципліни, а набуті знання з теорії та методології маркетингової товарної політики використовуються для вирішення конкретних завдань товарної політики, а також певних управлінських проблем на засадах маркетингу.
Навчальним планом напряму підготовки 6.030507 «Маркетинг» передбачено виконання курсової роботи з навчальної дисципліни «Маркетингова товарна політика» студентами денної форми навчання на IV курсі (VІІ семестр), заочної форми навчання – на V курсі (ІХ семестр).
Основна мета виконання курсової роботи з навчальної дисципліни «Маркетингова товарна політика» – розвинути у студентів навички самостійної творчої роботи, комплексного підходу до вирішення проблем товарної політики підприємств в умовах ринкової економіки. Завдання курсової роботи – поглиблення та поширення теоретичних знань з маркетингової товарної політики, вироблення вмінь і навичок, необхідних для здійснення конкретної управлінської та комерційної діяльності підприємства на підставі маркетингу; набуття навичок щодо використання конкретних прийомів активної діяльності на ринку споживчих товарів, методів системного вирішення проблем їх дослідження, гнучкого пристосування до змін ринку, диференційованого підходу до споживачів, створення та просування на ринок нових конкурентоспроможних товарів, організації фірмової торгівлі, вивчення та прогнозування кон`юнктури; вироблення вмінь щодо формулювання висновків і розробки обґрунтованих пропозицій, що стосуються підвищення ефективності товарної політики на засадах маркетингу.
Тему курсової роботи студент повинен обирати з рекомендованої кафедрою маркетингу та менеджменту тематики самостійно, з урахуванням своїх наукових інтересів, рівня теоретичної підготовки, необхідності та можливості продовження досліджень у дипломній (магістерській) роботі, можливості отримання інформації в підприємстві, на матеріалах якого буде проводитися дослідження. Для студентів заочної форми навчання тема курсової роботи, окрім того, повинна бути пов`язана з місцем їх роботи, посадою, яку вони займають, кваліфікацією, набутим досвідом і мати практичне значення для конкретного підприємства. Тему курсової роботи слід обов`язково узгоджувати з керівником роботи.
Вибір теми, закріплення її за студентами денної форми навчання, призначення керівника роботи здійснюється у сьомому семестрі, а для студентів заочної форми навчання – в період заліково-екзаменаційної сесії, що передує девятому семестру, на протязі якого виконується робота. Тема курсової роботи згідно з заявою студента та призначений кафедрою маркетингу та менеджменту керівник з числа викладачів затверджуються розпорядженням директора Інституту менеджменту. Керівники протягом усього терміну виконання курсових робіт проводять індивідуальні та групові консультації.
Першим етапом виконання курсової роботи з навчальної дисципліни «Маркетингова товарна політика» є складання плану курсової роботи. План курсової роботи студент складає самостійно на основі знань з лекційного курсу, практичних занять та ознайомлення з літературними джерелами. Планом передбачається:
- вступ;
- 3 розділи, які розміщені у логічній послідовності та в яких має бути розкрито сутність обраної теми;
- висновки;
- список використаних джерел;
- додатки.
Складений студентами план обговорюється з науковим керівником, який його при необхідності корегує та затверджує.
Після складання плану студент проводить моніторинг, підбір і вивчення літературних джерел з обраної теми, складення бібліографії відповідно з вимогами, що містяться у розділі 3 представлених навчально-методичних рекомендацій, та планом роботи.
При вивченні конкретного джерела інформації доцільно максимально його використовувати для всієї роботи, для чого необхідно конспектувати основні положення, думки та судження, що стосуються відповідних розділів курсової роботи. Робочі записи слід періодично переглядати, уточнювати і після необхідних доповнень класти в основу викладення сутності питань, що передбачені планом роботи.
Для забезпечення своєчасного виконання курсової роботи та самоконтролю студенту рекомендується разом з керівником скласти графік роботи.
На другому етапі студент здійснює збір вторинної зовнішньої та внутрішньої інформації у конкретному підприємстві, яка дозволяє провести діагностику та оцінку впливу основних чинників маркетингового середовища на діяльність підприємства, проаналізувати стан та динаміку проблеми, яка є предметом дослідження. Окремі теми курсових робіт передбачають також одержання первинної інформації на засадах проведення опитувань, тому студент повинен завчасно розробити анкету та визначити чисельність і склад опитуваних.
Третій етап передбачає обробку зібраної інформації, її аналіз за допомогою комплексу традиційних та сучасних методів з використанням комп’ютерних програм, які рекомендуються кафедрою або розроблені самостійно студентами, формулювання обґрунтованих висновків і проблем практичної реалізації питань, що були розглянуті в роботі.
На четвертому етапі за результатами дослідження і на підставі узагальнення теорії та світового досвіду студентом розробляються напрямки (варіанти) вирішення виявлених в діяльності досліджуваного підприємства проблем товарної політики підприємства.
На п`ятому етапі здійснюється написання тексту курсової роботи та її оформлення відповідно з вимогами, поданими в навчально-методичних рекомендаціях. Особливу увагу доцільно приділяти наочності подання результатів дослідження та розроблених пропозицій. Обсяг курсової роботи повинен бути в межах 60-80 сторінок машинописного або машинного тексту.
Курсова робота у визначений термін повинна бути представлена студентами денної форми навчання на кафедру маркетингу та менеджменту, а заочної форми навчання – в деканат Інституту маркетингу для реєстрації та передачі на кафедру для перевірки керівником. За результатами перевірки роботи керівник приймає рішення про допуск її до захисту, або повертає студентові на доопрацювання відповідно з зауваженнями, а на роботи студентів заочної форми навчання пише рецензії.
Для забезпечення високого рівня виконання курсових робіт з навчальної дисципліни «Маркетингової товарної політики» студенти повинні оволодіти методологією наукових досліджень.
2. МЕТОДОЛОГІЯ НАУКОВОГО ДОСЛІДЖЕННЯ
Відповідно освітньо-кваліфікаційної характеристики при підготовці принципово нових фахівців з економіки важливими завданнями є оволодіння студентами методологією наукових досліджень, зокрема методами самостійного розв’язання науково-практичних завдань, набуття навичок їх застосування в практичній діяльності з найбільшою ефективністю.
Знання з методології наукових досліджень студенти повинні застосовувати при вивченні дисциплін природничо-наукової та загальноекономічної підготовки, професійно-орієнтованих дисциплін, а також при виконанні курсових та дипломної (магістерської) роботи.
Необхідно засвоїти, що наукові дослідження – це цілеспрямований процес пізнання, який здійснюється з метою відкриття стану закономірностей зміни об’єктів, що вивчаються, залежно від конкретних умов, місця та терміну їх функціонування для подальшого використання в практичній діяльності.
При проведенні наукових досліджень слід керуватися “Міжнародним кодексом з практики маркетингових і соціальних досліджень”, у якому визначені основні принципи проведення досліджень, терміни, правила.
Важливим елементом методології наукових досліджень є принципи, тобто постійно діючі основні положення, які характерні для всієї системи наукових досліджень. Необхідно дотримуватись наступних принципів: системний та ситуаційний підхід до проведення наукового дослідження, багатоваріантність, диференціація підходів до організації проведення дослідження залежно від особливостей об’єкту дослідження, його мети, завдань; динамічний, безперервний характер процесу наукового дослідження; наявність концепції проведення наукових досліджень, яку зрозуміли б усі виконавці, замовники, користувачі; цільова спрямованість на пріоритетні економічні і соціальні проблеми.
Наукові дослідження повинні відповідати профілю навчання студентів напряму підготовки 0305 «Економіка та підприємство».
Мета наукових досліджень – розвиток, використання творчого і трудового потенціалу студентів для вирішення проблем підвищення економічної ефективності управління підприємствами, максимального задоволення попиту та потреб споживачів.
Дослідницька діяльність передбачає високу спроможність студентів до творчого науково-дослідного мислення, головною передумовою якого є обсяг та глибина наукових знань, їх постійне і систематичне поповнення та оновлення. Найважливішою складовою творчого мислення є здатність до прогностичного мислення.
Завдання наукового дослідження:
- оволодіння студентами науковими методами пізнання, поглиблення і творче засвоєння навчального матеріалу з дисциплін природничо-наукової та загальноекономічної підготовки, професійно-орієнтованих дисциплін;
- вивчення методики та засобів самостійного вирішення наукових проблем з напряму підготовки «Економіка та підприємство».
Студентам необхідно опанувати теоретичні засади та методологію проведення наукових досліджень, застосовувати здобуті знання з методики досліджень при опрацюванні конкретних актуальних тем.
Формуванню науково-дослідницьких навичок студентів сприятимуть: моніторинг та складання оглядів спеціальної, методичної, довідкової літератури та інших джерел з обраної теми, підготовка реферату з конкретної проблеми. Це дозволяє студенту ознайомитися зі станом інформаційного забезпечення визначеної теми, ураховувати і максимально використовувати результати досліджень, які були проведені раніше.
У процесі навчання студенти, приймаючи участь у наукових семінарах та науково-практичних конференціях, повинні готувати спеціальні наукові доповіді на засадах поглибленого, всебічного вивчення теоретичних джерел і конкретних матеріалів діяльності підприємств, виступати з ними на засіданнях семінарів, на конференціях, захищати свої висновки і пропозиції. Тези кращих доповідей рекомендуються до опублікування в збірниках наукових доповідей студентів.
Складність наукових досліджень, комплексність та тривалість їх виконання викликає необхідність розподілу процесу науково-дослідної роботи студентів на логічно взаємообумовлені та взаємопов’язані етапи:
- 1. Вибір теми дослідження та її конкретизація;
- 2. Визначення методології наукового дослідження;
- 3. Опрацювання робочої гіпотези;
- 4. Організація збору інформації;
- 5. Обробка та аналіз зібраних матеріалів;
- 6. Обґрунтування висновків і рекомендацій;
- 7. Оформлення результатів досліджень;
- 8. Обговорювання і рецензування результатів наукового дослідження;
- 9. Впровадження результатів наукових досліджень у практику.
Розглянемо зміст кожного етапу наукового дослідження.
Вибір теми наукового дослідження студенти повинні здійснювати самостійно, керуючись наступними критеріями: актуальність теми (значимість, необхідність і невідкладність її вирішення для потреб торгівлі); очікувана ефективність розробки; новизна і перспективність теми дослідження; відповідність теми, яку обирає студент, профілю навчання економістів; можливість розробки теми в університеті з точки зору часу, забезпечення літературою, методиками, матеріалами.
Обираючи тему, студент повинен ознайомитися з переліком і змістом робіт з даної проблеми, виділити та систематизувати питання, які недостатньо розроблені, дискутуються, потребують подальшої розробки, не розроблені, такі, що випливають із висновків проведених досліджень.
Відповідно до обраної теми наукового дослідження студенту слід самостійно підібрати спеціальні літературні джерела (книги, брошури, статті), нормативні документи, статистичні матеріали і вивчити теоретичні засади та історію питання. З урахуванням цього остаточно формулюється тема.
Студент повинен акцентувати увагу на тому, що ефективність наукового дослідження обумовлена правильним використанням методології.
Методологія – наука (вчення) про методи та засоби дослідження. Розвиток методології науки пов’язаний з розвитком методів наукового пізнання дійсності, загальними законами розвитку наукового знання, перевіркою істинності теорії практикою.
Головною метою методології є вивчення засобів, методів і прийомів дослідження, за допомогою яких набуваються нові знання в науці.
Предмет вивчення методології – це поняття і методи самої науки, сфера їх застосування, обґрунтованість наукових результатів, осмислення досягнень науки.
У зв’язку з цим необхідно опанувати терміни: метод, методика, методологія наукового дослідження та їх взаємозв’язок.
Стосовно наукового дослідження методом є засіб або система засобів дослідження і пізнання визначеного об’єкта або явища. На засадах вибору методів, які використовуються на окремих етапах дослідження, визначається методика дослідження – сукупність методів і прийомів правильного і цілеспрямованого вивчення явищ, процесів.
Слід знати, що методологічним інструментом, який організує процес дослідження та визначає його логіку, є робоча гіпотеза.
Робоча гіпотеза – це направляюча наукова ідея, яка потребує подальшої перевірки. Після перевірки гіпотеза перетворюється або у достовірну теорію, або у достовірне знання певного факту. Відмовлення від гіпотези, яка виявилася неправильною, також є суттєвим кроком вперед у пошуках істини, оскільки помилкові гіпотези поглиблюють пізнання, вказують на труднощі проблеми та спонукають до пошуку кращих рішень.
Студентам необхідно пам’ятати, що науковий рівень дослідження визначається його методом. Відносно процесу пізнання метод дослідження є формою практичного і теоретичного вивчення певного об’єкта шляхом використання різних засобів. Методи дослідження можна розділити на загальні і спеціальні. Загальні методи використовуються в окремих областях науки на окремих етапах дослідження. Спеціальні методи використовуються для вирішення специфічних груп завдань у кожній області науки.
Методологія науки виділяє теоретичний та емпіричний рівні пізнання. Теоретичне пізнання базується на наукових теоріях. До емпіричних відносяться знання з повсякденної усвідомленої практики, спеціальні наукові дані, які одержані в процесі спостереження, експерименту. У зв’язку з рівнями пізнання виділяють і види методів дослідження.
До емпіричних методів наукового дослідження відносяться спостереження, порівняння, вимірювання, експеримент.
До теоретичних методів наукового дослідження відносяться узагальнюючі (сходження від абстрактного до конкретного, ідеалізація, формалізація, аксіоматизація) та часткові (визначення, опис і інтерпретація).
Студенти мають знати, що системний підхід до вивчення предметів і явищ обумовлює необхідність комплексного використання різних методів дослідження.
Спеціальні методи, що застосовуються в наукових дослідженнях у сфері торгівлі, розподіляються відповідно до окремих етапів проведення досліджень на методи збору інформації, її обробки, аналізу, програмних (планових) розрахунків і методи прогнозування.
На засадах вибраних методів, які використовуються на окремих етапах дослідження, повинна визначатися загальна методика дослідження.
Майбутнім фахівцям напряму підготовки 0305 «Економіка та підприємство» слід засвоїти, що методичні засади дослідження в маркетингу складаються із загальнонаукових, аналітичних, прогностичних методів.
Загальнонаукові методи – це системний, ситуаційний аналіз, програмно-цільовий підхід, комплексні дослідження. Вони використовуються при дослідженні ринкової ситуації, обґрунтуванні цілей маркетингової діяльності у взаємозв’язку з цілями функціонування підприємства, розробці стратегії і тактики досягнення цілей, маркетингових програм, при вивченні взаємозв’язку витрат і результатів діяльності.
Аналітичні методи включають:
- методи порівняння, групування, балансовий, графічний, табличний, ланцюгових підстановок, індексний;
- лінійне програмування - використовується для рішення екстремальних задач (формування оптимального асортименту товарів при обмеженості ресурсів, планування товарообороту в асортиментному розрізі, рішення транспортних задач, вибір раціональних форм товарозабезпечення, обґрунтування оптимального рівня товарних запасів, визначення раціонального розміщення складської та торговельної мережі та ін.);
- сітьове планування - призначене для дослідження і управління взаємопов’язаними роботами, які виконуються для досягнення однієї або декількох цілей (розробка програм комплексних заходів, що спрямовані на збільшення продажу товарів, завоювання певної частки ринку, одержання визначеного прибутку, підвищення якості обслуговування, розробка нових товарів та експериментальне їх випробовування на ринку; підготовка рекламних кампаній);
- теорію масового обслуговування - доцільно використовувати для визначення тривалості та черговості обслуговування замовників, покупців, складання графіків постачання, управління товарними запасами;
- метод ділових ігор - слід застосовувати для дослідження та визначення оптимальної стратегії в ситуаціях, що мають ігровий характер, для вибору оптимального варіанту із різних рішень;
- теорію зв’язку - розглядає механізм зворотних зв’язків, дозволяє отримати інформацію з ринку і більш ефективно її використовувати;
- факторний аналіз - дозволяє визначити вплив чинників на результати маркетингової діяльності;
- кластерний аналіз - це розподіл сукупності об’єктів на відносно однорідні групи відповідно з їх потребами;
- багатомірне шкалування - дозволяє одержати просторове відображення відносин, які існують між об’єктами (наприклад: оцінка конкурентоспроможності товарів у порівнянні із зразком; співставлення іміджу двох підприємств);
- контент-аналіз – це формалізований, кількісний аналіз (вивчення) документів з метою одержання достовірної, надійної інформації, у якій зацікавлені маркетологи; він використовується, головним чином, при роботі з вторинними даними соціально-психологічної спрямованості, а також при аналізі результатів опитувань; напрямки використання контент-аналізу: виявлення та оцінка характеристик тексту, як індикаторів певних сторін об’єкту, що вивчається; виявлення причин, які викликали повідомлення; оцінка ефекту впливу повідомлення;
- моніторинг маркетингової діяльності – це механізм здійснення спеціалістами-маркетологами підприємства постійного спостереження за найважливішими поточними результатами маркетингової діяльності та фінансового стану підприємства в умовах динамічного маркетингового середовища;
- дисперсійний аналіз - необхідно використовувати для оцінки однорідності сукупності, що досліджується, та ступеня впливу чинників на процес, який вивчається;
- кореляційний аналіз - слід використовувати для визначення напрямку та тісноти зв’язку за допомогою коефіцієнта кореляції, кореляційного відношення, ступенів змінювання результативних показників під впливом різних чинників за допомогою коефіцієнта детермінації;
- регресійний аналіз - дозволяє визначити форми зв’язку та ступінь впливу чинників на конкретні показники діяльності підприємства.
Для розробки різних видів прогнозів слід використовувати прогностичні методи (прогнози попиту, збуту, маркетингових витрат, товарних запасів та ін.). Це методи експертних оцінок (метод Дельфі, метод кібернетичних сесій, метод мозкових атак, метод номінального колективного мислення); методи економіко-математичного моделювання за допомогою динамічних коефіцієнтів еластичності, трендових моделей, одно- та багатофакторних статичних та динамічних рівнянь регресії; комплексні методи.
Дотепер не існує однозначного підходу до того, чи є у маркетингу власні методи дослідження, що складає вимогу будь-якої самостійної науки. Але безперечно те, що існує комплекс технологій, які притаманні саме маркетингу і орієнтовані на вирішення специфічних маркетингових проблем: маркетинговий (ситуаційний) аналіз; SWOT-аналіз; STP-маркетинг, ABC-аналіз асортименту товарів; матричний метод; організаційні механізми для реалізації теорії маркетингу в практиці (організаційні структури служби маркетингу, маркетингове програмування, розробка маркетингового бюджету).
Аналітичні та прогностичні методи на сучасному етапі доцільно використовувати на засадах комп’ютерних програм.
З урахуванням гіпотези та методики дослідження студент разом з науковим керівником повинен розробляти програму досліджень, у якій визначає:
- уточнену назву (формулювання) теми;
- загальні та окремі завдання роботи (цільова постанова);
- стан питання та обґрунтування вибраного напрямку роботи;
- зміст, об’єкт, предмет та методи дослідження;
- етапи роботи із зазначенням змісту і термінів завершення кожного етапу (календарний план роботи);
- виконавців;
- форму представлення результатів дослідження та їх впровадження в практику.
При проведенні наукових досліджень студентам слід керуватися програмою.
При організації збору інформації у підприємстві необхідно передбачити:
- правильний вибір об’єктів обстеження;
- обґрунтоване визначення показників, що підлягають збору;
- розробку методик отримання окремих показників;
- правильне документальне оформлення даних обстеження.
Об’єкт дослідження – це предмет або явище дійсності, що досліджується з метою пізнання його суті, закономірностей розвитку і можливості подальшого використання результатів пізнання в практичній діяльності.
Об’єкт дослідження – процес маркетингової діяльності в цілому або за окремими напрямками в підприємствах різних форм власності, що функціонують у конкретному населеному пункті, регіоні України.
Предметом дослідження є маркетингова товарна політика обраного підприємства.
Правильне визначення об’єкту та предмету дослідження сприяє обґрунтованості його результатів.
Сформулювавши об’єкт та предмет дослідження, необхідно визначити параметри підприємства, на матеріалах якого здійснюється дослідження, тобто повноту вивчення окремого аспекту маркетингової товарної політики підприємства відповідно до мети дослідження. Тому завдання дослідника полягає у формуванні досьє підприємства згідно розробленої схеми.
Збір показників у підприємствах повинен проводитися в декілька етапів:
- розробка переліку всіх вихідних показників з кожного питання, що вивчається, та методики їх одержання;
- формування зведеного переліку вихідних показників щодо теми;
- визначення джерел одержання інформації, розробка форм збору показників (таблиці, анкети).
Зібрані інформативні матеріали необхідно обробити і систематизувати за допомогою таких методичних прийомів як класифікація, типологія, ранжирування. За результатами систематизації даних повинні бути розраховані відносні та середні величини, оброблені ряди динаміки, визначені основні тенденції розвитку, розроблені таблиці, графіки з використанням сучасних комп’ютерних технологій, комп’ютерних програм.
Отриману первинну і повторну інформацію потрібно перевірити з точки зору її логічної відповідності кінцевим результатам дослідження.
Оброблені інформативні матеріали студент повинен глибоко проаналізувати за допомогою комплексу економічного, маркетингового, функціонально-вартісного аналізу, довести або відкинути висунуті на попередніх етапах дослідження гіпотези.
Перш ніж робити висновки (короткий виклад отриманих результатів), студенту слід ще раз перевірити завершеність кожного розділу роботи та доведеність аргументації роботи в цілому. Лише після цього слід формулювати висновки за суттю поставленої проблеми, поставленими в курсовій роботі завданнями, питаннями практичного значення, впровадженням і використанням одержаних результатів.
На засадах результатів аналізу студент повинен сформулювати чіткі, точні, не переобтяжені цифровими даними висновки щодо поставленої проблеми, перевірити, апробувати їх. Обґрунтовані висновки необхідно викласти у відповідних розділах роботи.
Пропозиції щодо практичного використання висновків при вирішенні конкретного завдання в певних умовах повинні бути перспективними. Висуваючи ті або інші пропозиції, дослідник повинен розрахувати їх ефективність. Без такої оцінки неможливо визначити ступінь реальності проведення та окупності заходу.
У тому разі, коли при дослідженні рекомендується використовувати одну з декількох конкуруючих пропозицій, необхідно провести порівняльний розрахунок ефекту і витрат з кожного варіанту і вибрати той, який забезпечує найкращі показники.
Зібрані і оброблені в процесі дослідження матеріали, результати аналізу та обґрунтування пропозицій необхідно перетворити у злагоджений, послідовний, науково-аргументований виклад.
Матеріали науково-дослідної роботи можна викласти в формі спеціального звіту, курсової або дипломної (магістерської) роботи, відповідного розділу звіту з практики, тексту наукової доповіді, наукової статті та ін.
Загальними вимогами щодо викладення результатів науково-дослідної роботи є наступні: чіткість побудови та логічна послідовність подання матеріалів; переконливість аргументації; стислість і точність формулювань, що виключають можливості суб’єктивного і неоднозначного тлумачення; конкретність викладення результатів роботи; доведеність висновків і обґрунтованість пропозицій.
Науково-дослідна робота студента повинна включати титульну сторінку, зміст, вступ, основні розділи, які відображають методику, зміст і результати виконаної роботи, висновки, пропозиції, список літератури, додатки.
Заключним етапом кожного дослідження є його обговорення та впровадження в практику. Обговорення результатів дослідження доцільно проводити колективно у студентській групі, на засіданні студентського наукового семінару залежно від особливості теми - ступеня її новизни, складності, комплексності. У процесі наукової дискусії учасники повинні оцінити рівень дослідження, висловити свою думку щодо досягнень дослідника, вказати на недоліки, помилки, обґрунтувати можливі напрямки їх виправлення.
Після обговорення роботи, одержання консультацій і рецензій автор-дослідник повинен провести необхідні уточнення, доповнення окремих положень, усунути можливі неузгодження між розділами або підрозділами.
Результативність дослідження в значному ступені визначається рівнем його реалізації. Науково-дослідні роботи доцільно реалізувати шляхом їх безпосереднього впровадження в практику діяльності підприємств. Ознайомившись із загальною методологією наукового дослідження, студентам необхідно адаптувати її до виконання курсової роботи з навчальної дисципліни «Маркетингова товарна політика».
3. ОФОРМЛЕННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ
При написанні курсової роботи слід додержуватися вимог щодо оформлення наукових праць відповідно чинного ГОСТу України ДСТУ 3008 -95 від 23.02.1995 р. «Документація. Звіти у сфері науки і техніки. Структура і правила оформлення».
Курсову роботу необхідно виконувати машинописним або машинним (за допомогою комп`ютерної техніки) способом на одному боці стандартного аркуша білого паперу формату А4 (210х297 мм). За необхідністю допускається використання аркушів формату А3 (297х420 мм).
За машинописного способу виконання текст роботи друкують через півтора інтервали; за машинного - з розрахунку не більш 40 рядків на сторінці за умови рівномірного її заповнення та висотою літер і цифр не менш, ніж 1,8 мм.
Допускається окремі частини звіту виконувати різними способами - машинописним або машинним.
Текст роботи слід друкувати, додержуючись таких розмірів полів: верхній, лівий і нижній - не менше 20 мм, правий - не менше 10 мм.
Під час виконання роботи необхідно дотримуватися рівномірної щільності, контрастності й чіткості зображення впродовж усього тексту. Всі лінії, літери, цифри і знаки повинні бути однаково чорними.
Окремі слова, формули, знаки, які вписують у надрукований текст, мають бути чорного кольору; щільність вписаного тексту має максимально наближуватись до щільності основного зображення.
Помилки, описки та графічні неточності допускається виправляти підчищенням або зафарбовуванням білою фарбою і нанесенням на тому ж місці або між рядками виправленого зображення машинописним способом або від руки. Виправлене повинно бути чорного кольору.
Скорочення слів і словосполучень у роботі не допускається (крім загальноприйнятих).
Структурні елементи курсової роботи «ЗМІСТ», «ВСТУП», «ВИСНОВКИ З РОЗДІЛУ», «ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ», «СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ», «ДОДАТКИ» не нумерують, а їх назви виступають заголовками структурних елементів.
Розділи та підрозділи повинні мати заголовки. Пункти й підпункти можуть мати заголовки. Заголовки структурних елементів роботи та заголовки розділів слід розташовувати посередині рядка і друкувати великими літерами без крапки в кінці, не підкреслюючи. Заголовки підрозділів, пунктів і підпунктів роботи слід починати з абзацного відступу і друкувати прописними літерами, крім першої заголовної, не підкреслюючи, без крапки в кінці. Абзацний відступ повинен бути однаковим впродовж усього тексту і дорівнювати п`яти знакам. Якщо заголовок складається з двох і більше речень, їх розділяють крапкою. Перенесення слів у заголовку розділу не допускається.
Відстань між заголовками і подальшим чи попереднім текстом має бути:
- за машинописного способу - не менш, ніж три інтервали;
- за машинного способу - не менш, ніж два рядки.
Відстань між основами рядків заголовку, а також між двома заголовками приймають такою, як у тексті.
Не допускається розміщувати назву розділу, підрозділу, а також пункту й підпункту в нижній частині сторінки, якщо після неї розміщено тільки один рядок тексту.
Сторінки курсової роботи слід нумерувати арабськими цифрами, додержуючись наскрізної нумерації впродовж усього тексту роботи. Номер сторінки проставляють у правому верхньому куті сторінки без крапки в кінці.
Титульний аркуш включають до загальної нумерації сторінок роботи, але номер сторінки на титульному аркуші не проставляють.
Ілюстрації й таблиці, розміщені на окремих сторінках, включають до загальної нумерації сторінок курсової роботи.
Розділи, підрозділи, пункти, підпункти роботи слід нумерувати арабськими цифрами. Розділи курсової роботи повинні мати порядкову нумерацію і позначатися арабськими цифрами без крапки, наприклад, 1, 2, 3 і т.д. Підрозділи повинні мати порядкову нумерацію в межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, відокремлених крапкою. Після номера підрозділу крапку не ставлять, наприклад, 1.1, 1.2 і т.д. Нумерація пунктів і підпунктів (при їх наявності) здійснюється за тією ж схемою.
При оформлені курсової роботи слід правильно подавати таблиці, ілюстрації (графіки, схеми, рисунки, креслення, діаграми, фотознімки) та формули.
Таблиці та ілюстрації слід розміщувати у роботі безпосередньо після тексту, де вони згадуються вперше, або на наступній сторінці. На всі таблиці та ілюстрації мають бути посилання у роботі. Якщо таблиці чи ілюстрації створені не автором роботи, необхідно при поданні їх у роботі дотримуватися вимог чинного законодавства про авторські права.
Таблиці, так само як й ілюстрації, слід нумерувати арабськими цифрами порядковою нумерацією в межах розділу, за винятком таблиць (ілюстрацій), які наводяться у додатках. Номер таблиці (ілюстрації) складається з номера розділу і порядкового номера таблиці (ілюстрації), відокремлених крапкою, наприклад, таблиця 2.1 - перша таблиця другого розділу.
Таблиця повинна мати назву, яку друкують прописними літерами (крім першої заголовної) і вміщують над таблицею після слова «Таблиця ___» з зазначенням її номера.
Якщо рядки або графи таблиці виходять за межі формату сторінки, таблицю поділяють на частини, переносячи частину таблиці на наступну сторінку, повторюючи в кожній частині таблиці її головку та боковик. При поділі таблиці на частини допускається її головку або боковик заміняти відповідно номерами граф чи рядків, нумеруючи їх арабськими цифрами у першій частині таблиці.
Слово «Таблиця» та її номер слід писати один раз зліва над першою частиною таблиці, над іншими частинами пишуть: «Продовження таблиці______» з зазначенням номера таблиці.
Заголовки граф таблиці починають з заголовної літери, а підзаголовки - з прописної, якщо вони складають одне речення з заголовком. Підзаголовки, що мають самостійне значення, пишуть з заголовної літери. У кінці заголовків і підзаголовків таблиць крапки не ставлять.
Ілюстрації повинні також мати назву, яку розміщують під ілюстрацією. За необхідністю під ілюстрацією розміщують пояснювальні дані (підрисунковий текст). Ілюстрація позначається словом «Рисунок___», яке разом з номером і назвою ілюстрації розміщують після пояснювальних даних, наприклад, «Рисунок 2.1 - Схема апарату управління».
Якщо ілюстрація не вміщується на одній сторінці, можна переносити її на інші сторінки, зазначаючи назву ілюстрації на першій сторінці, пояснювальні дані - на кожній сторінці, і під ними позначають: «Рисунок ___, аркуш____».
У разі необхідності пояснення змісту тексту, таблиці або ілюстрації в роботі використовують примітки. Примітка розташовується безпосередньо після тексту, таблиці, ілюстрації, яких вони стосуються. Одну примітку не нумерують. Слово «Примітка» друкують з великої літери з абзацного відступу, не підкреслюють, після слова «примітка» ставлять крапку і з заголовної літери в тому ж рядку подають текст примітки.
Приклад
Примітка._______________________________________________________
Декілька приміток нумерують послідовно арабськими цифрами з крапкою. Після слова «Примітка» ставлять двокрапку і з нового рядка з абзацу після номера примітки з заголовної літери подають текст примітки.
Приклад
Примітка:
1.______________________________________________________________
2.______________________________________________________________
Пояснення до окремих даних, наведених у тексті або таблицях, допускається оформляти виносками, які позначають надрядковими знаками у вигляді арабських цифр (порядкових номерів) з дужкою. Нумерація виносок - окрема для кожної сторінки. Текст виноски вміщують під таблицею або в кінці сторінки й відокремлюють від таблиці або тексту лінією довжиною 30-40 мм, проведеною в лівій частині сторінки. Текст виноски починають з абзацного відступу і друкують за машинописного способу виконання роботи через один інтервал, за машинного способу - з мінімальним міжрядковим інтервалом.
Формули та рівняння розташовують безпосередньо після тексту, в якому вони згадуються, посередині сторінки. Вище й нижче кожної формули повинно бути залишено не менше одного вільного рядка. Номер формули та рівняння складається з номера розділу і порядкового номера формули або рівняння, відокремлених крапкою, та зазначається на рівні формули або рівняння в дужках у крайньому правому положенні на рядку.
Пояснення значення кожного символу та числового коефіцієнта слід давати з нового рядка. Перший рядок пояснення починають з абзацу словом «де» без двокрапки.
При написанні роботи студент повинен творчо використовувати інформацію, що подається в літературі, а при використанні матеріалу, окремих результатів, факторів, цифр робити посилання на відповідне джерело.
Посилання у тексті роботи на джерело слід зазначати його порядковим номером у переліку джерел, виділеним двома квадратними дужками, наприклад, [54].
Список джерел, що використовувалися при написанні курсової роботи, відображає ступінь опанування студентом даної проблеми. При складенні списку джерел треба дотримуватися вимог, що пред`являються до їх оформлення. Як зразок студенти можуть використовувати наведений наприкінці представлених навчально-методичних рекомендацій список джерел інформації, що рекомендуються використовувати при написанні курсових робіт з дисципліни «Маркетингова товарна політика». У списку джерел, що використовувалися при написанні курсової роботи, спочатку доцільно навести законодавчі акти (декрети, закони, постанови, укази), а потім в алфавітному порядку подати перелік монографій, підручників, статей тощо.
У додатки можуть бути включені додаткові таблиці, ілюстрації, матеріали, які через великий обсяг, специфіку або форму представлення не можуть бути віднесені в основну частину (проміжні розрахунки; методики, програми робіт, анкети й ін.).
Додатки варто оформляти як продовження тексту курсової роботи на її наступних сторінках. Кожен додаток повинний починатися з нової сторінки. Він повинен мати заголовок.
Заголовок додатку починається з прописної букви симетрично щодо тексту сторінки. Посередині рядка над заголовком повинне бути написане слово "ДОДАТОК __" і прописна буква, що позначає додаток. Додатки варто позначати послідовно прописними буквами українського алфавіту, за винятком Г, Є, З, І, Ї, Й, О, Ч, Ь. Один додаток позначається як ДОДАТОК А.
4. ПОРЯДОК ЗАХИСТУ КУРСОВОЇ РОБОТИ
У процесі підготовки до захисту курсової роботи студент повинен ознайомитися із зауваженнями керівника щодо змісту та оформлення роботи і, при необхідності, внести зміни згідно зауважень керівника, які зроблені до роботи.
Захист роботи відбувається у терміни, що зазначені розпорядженням по Інституту. Захист курсової роботи повинна приймати комісія у складі двох викладачів кафедри маркетингового менеджменту.
Оцінка курсової роботи здійснюється комісією з урахуванням її якості, повноти змісту, оформлення роботи, вміння студента пов`язувати теоретичні знання з маркетингу з практикою роботи підприємства, та враховує використання комп’ютерних технологій, комп’ютерних програм, точність і повноту відповідей на поставлені питання.
Оцінка за курсову роботу виставляється у відповідну відомість, залікову книжку та індивідуальний план студента.
Роботи, які захищені, здаються керівником на кафедру маркетингового менеджменту старшому лаборанту.
Студент, який не подав до захисту курсову роботу або отримав при захисті оцінку «незадовільно», до складання екзамену з навчальної дисципліни «Маркетинг» не допускається і повинен в установлений термін з урахуванням зауважень і рекомендацій комісії повторно захищати роботу.
У випадку встановлення того, що курсова робота виконувалася не самостійно або дослідження здійснювалось на матеріалах незатвердженого кафедрою підприємства, студенту затверджується нова тема, за якою він виконує нову курсову роботу.
5. СТРУКТУРА КУРСОВОЇ РОБОТИ З НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ «МАРКЕТИНГОВА ТОВАРНА ПОЛІТИКА» ТА ВИМОГИ, ЯКІ ПРЕД’ЯВЛЯЮТЬСЯ ДО ЇЇ ЗМІСТУ
Курсова робота з навчальної дисципліни «Маркетингова товарна політика» повинна відповідати вимогам стандартів (зокрема стандарту ДСТУ 3008-95). Типова побудова і зміст курсової роботи по розділам:
- титульний лист (додаток А)
- зміст роботи
ВСТУП
РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИЧНИЙ РОЗГЛЯД ПРОБЛЕМИ ОБРАНОЇ ТЕМИ
1.1 Сутність, поняття, класифікація, діяльності товарної політики
1.2. Основні теоретичні й методичні положення теми
ВИСНОВКИ РОЗДІЛУ І
РОЗДІЛ ІІ. АНАЛІЗ ТОВАРНОЇ ПОЛІТИКИ ПІДПРИЄМСТВА
2.1. Діагностика маркетингового середовища на досліджуємом підприємстві
2.2. Аналіз товарної політики підприємства
2.3. Аналіз об’єкту дослідження
ВИСНОВКИ РОЗДІЛУ ІІ
РОЗДІЛ ІІІ. РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ВДОСКОНАЛЕННЯ ОБ’ЄКТУ, ЩО ДОСЛІДЖУЄТЬСЯ
ВИСНОВКИ РОЗДІЛУ ІІІ
ВИСНОВКИ
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
ДОДАТКИ
Курсова робота повинна мати чітку та логічну побудову. Складовими частинами курсової роботи мають бути вступ, основна частина, висновки. Загальний обсяг курсової роботи 60 – 80 друкованих сторінок, не включаючи список літератури та додатки.
У змісті роботи необхідно послідовно вказати (з зазначенням сторінки початку) вступ, перелік розділів і підрозділів, висновки з розділів, висновки та пропозиції, список літератури, додатки.
У вступі (1-2 сторінки) повинно бути обґрунтовано актуальність теми, її наукове та практичне значення в умовах формування ринку, зазначено ступінь її розробленості в зарубіжній і вітчизняній літературі, сформульовано мету та завдання, які передбачається вирішити в процесі виконання роботи, визначено об’єкт та предмет дослідження, зазначено методику проведення дослідження, вказано комп’ютерні програми, що використовувались студентом в процесі роботи, розроблені викладачами кафедри маркетингу та менеджменту або особисто студентом.
Основна частина курсової роботи складається з трьох розділів, які повинні розкрити зміст теми.
5.1 Вимоги та пропозиції до першого розділу
У першому розділі курсової роботи слід розкрити сутність проблеми, що розглядається, дати характеристику сучасного стану теорії того питання маркетингової товарної політики, яке є предметом дослідження, тобто потрібно розглянути різні точки зору, що зустрічаються в спеціальній літературі з цього приводу, висловити власне ставлення до них, сконцентрувати увагу на питаннях, які потребують вирішення, і показати їх значення для удосконалення товарної політики підприємства, управління нею в сучасних умовах. За результатами дослідження в першому розділі необхідно сформулювати відповідні висновки (висновки з розділу 1).
У пункті 1.1 (обсяг 8-10 сторінок) розглядається сутність досліджуваної проблеми та ступінь її розробки, аналізуються сучасні концепції, визначаються дискусійні аспекти та невирішені питання щодо проблематики дослідження. В пункті 1.2 (обсяг 8-10 сторінок) розділу викладаються теоретичні та методичні основи розробки обраної теми, робиться літературний огляд, аналізуються різні точки зору, сутність явищ. Теоретичне обґрунтування має визначити роль і місце досліджувальних явищ та процесів у діяльності організації.
5.2 Вимоги та пропозиції до другого розділу
Другий розділ роботи повинен відображати результати самостійно проведеного студентом дослідження проблеми за матеріалами конкретного підприємства, на базі якого виконується робота.
У підрозділі 2.1(обсяг 12-15 сторінок) Спочатку проводиться діагностика маркетингової діяльності на підприємстві (досьє підприємства) повинна проводитися в певній послідовності і складатися з наступних елементів:
- 1. Місія та загальна характеристика підприємства.
- 2. Моніторинг макросередовища підприємства.
- 3. Дослідження мікросередовища підприємства.
3.1. Дослідження чинників безпосереднього оточення підприємства.
3.2. Дослідження внутрішнього середовища підприємства.
- 4. Побудова «профілю маркетингового середовища» та складення матриці SWOT підприємства.
Загальна характеристика підприємства передбачає визначення на підставі вивчення статуту підприємства форми власності, року створення, визначення стадії життєвого циклу підприємства (ЖЦП), місії, цілей підприємства, напрямків та видів його діяльності (додаток Б).
Моніторинг основних чинників макросередовища підприємства передбачає аналіз факторів, які в найбільшому ступені впливають на ефективність і фінансову стійкість підприємства, але які воно не може контролювати, а повинно адаптуватися до них. Це так звані PEST- фактори. При аналізі політико-правових факторів доцільно досліджувати відношення уряду до бізнесу, закони та укази щодо антимонопольної політики, конкуренції, податкової політики, сертифікації товарів та послуг (додаток В). З економічних факторів слід аналізувати: рівень зайнятості, інфляцію, економічний розвиток, купівельну спроможність населення тощо. Соціально-демографічні фактори повинні охоплювати: чисельність та склад населення за різними ознаками, рівень народжуваності, демографічний тиск, географічний розподіл населення, рівень освіти. Вивчення техніко-технологічних факторів повинно виявити технологічні можливості щодо отримання товарів відповідної якості, можливості їх доведення до споживача, перспективи технологічного розвитку, технологічний рівень інших аналогічних підприємств. У результаті дослідження необхідно визначити значущість зовнішніх факторів, вивчити їх стан, визначити ступінь та характер впливу на галузь в цілому (торгівлю) і на конкретне підприємство, темпи змін, можливості та загрози для підприємства [2] (рекомендується заповнити таблиці в додатках Д.1 – Д.3).
Дослідження мікросередовища підприємства слід розпочинати з дослідження факторів безпосереднього оточення - споживачів, постачальників, конкурентів, контактних аудиторій і маркетингових посередників.
При описі споживачів слід надати характеристику основної категорії споживачів підприємства: з урахуванням виявлених соціально-демографічних (вік, статус, освіта), економічних (доходи, ціни) чинників, чинників, що визначають поведінку (стиль поведінки, мотивація купівель).
Необхідно виявити основні характеристики споживачів, мотиви, що спонукають їх приймати рішення щодо купівлі товарів, ступінь їх впливу на діяльність торговельних підприємств і підприємств-конкурентів, їх попит. В результаті даного дослідження слід побудувати типологію споживачів з урахуванням виявлених соціально-демографічних (вік, статус, освіта), економічних (доходи, ціни) чинників, чинників, що визначають поведінку (стиль поведінки, мотивація купівель), а також виявлення тих змінних, які в найбільшому ступені впливають на торговельну силу споживачів (доходи, купівельна спроможність населення, наявність стандартизованих товарів і товарів-замінювачів, інформованість покупців, організація захисту прав споживачів) (додатки Е.1 – Е.8).
Дослідження постачальників повинно охоплювати оцінку конкурентоспроможності їх товарів; вивчення цін, умов постачання, форм оплати. Результатом дослідження постачальників повинно бути: виявлення факторів, які в найбільшому ступені впливають на діяльність підприємства (ціни, якість, умови постачання, перелік послуг, що надаються)(додатки Ж.1 – Ж.5).
Дослідження конкурентів повинно бути спрямовано на встановлення інтенсивності конкуренції, виявлення діючих та потенційних конкурентів, їх стратегії, ринкової частки кожного конкурента, визначення сильних і слабких сторін конкурентів, їх конкурентних переваг. За результатами даного дослідження повинні бути виявлені фактори, які впливають на інтенсивність конкуренції у галузі (можливість появи на ринку нових конкурентів, наявність товарів-замінювачів, фінансова можливість підприємства, ступінь диференціації продукції), встановлені найактивніші конкуренти, оцінені кількісні та якісні показники їх діяльності (додатки И.1, И.2).
Дляоцінки конкурентоспроможності підприємства необхідно провести порівняльний аналіз його діяльності з діяльністю активного конкурента. Для цього доцільно використовувати бальну шкалу оцінок кількісних показників і метод експертних оцінок для порівняння якісних показників. За підсумками порівняльного аналізу необхідно скласти “профіль діяльності” та “профіль полярностей” (додатки И.3 – И.6).
Дослідження контактних аудиторій передбачає виявлення типу (прямий, зворотний) та щільності зв`язків, що склалися у підприємства з контролюючими органами та установами (державною податковою інспекцією, управлінням з контролю за цінами, санепідемстанцією, управлінням з контролю за екологічною безпекою та ядерною енергетикою, управлінням у справах захисту прав споживачів, комітетом зі стандартизації, метрології та сертифікації тощо); засобами масової інформації (телебаченням, радіо, пресою); фінансовими установами (банками, страховими компаніями); рекламними агентствами (додатки К.1, К.2).
Дослідження маркетингових посередників передбачає виявлення активних торговельних посередників і транспортно-експедиційних посередників. При вивченні торговельних посередників можна використовувати наступні критерії: наявність досвіду ведення справ у даній галузі; рівень організації збутової діяльності (темпи зростання збуту, збутовий персонал, наявність збутової мережі, номенклатура продукції, широта та глибина асортименту); репутація (імідж) посередника; ціна послуг, що пропонує посередник. Для транспортно-експедиційних посередників критеріями оцінки можуть бути: тарифи на послуги та умови перевезення (термін, обсяг партії товарів, що перевозиться, тощо) (додаток Л).
За результатами дослідження факторів безпосереднього оточення мікросередовища підприємства складається відповідний “профіль” (додаток М.)
Внутрішнє середовище підприємства – це частка мікросередовища, яка знаходиться у межах підприємства. Внутрішнє середовище має декілька аспектів, кожен з яких включає набір ключових процесів підприємства, а у сукупності вони визначають потенціал підприємства (додаки Н,П,Р,С,У.Ф.) [2].
Завершувати діагностику системи управління підприємством необхідно складанням матриці SWOT (додаток Х), яка відображає можливості та погрози чинників макросередовища і мікросередовища безпосереднього оточення, сильні та слабкі сторони внутрішнього потенціалу підприємства, що дозволить виявити його проблеми, які слід вирішити у першу чергу, та обрати корпоративну стратегію з таких альтернатив: стратегія зовнішнього зростання, стратегія інтенсивного зростання, стратегія обмеженого зростання, стратегія скорочення.
В підрозділі 2.2. (обсяг 16-20 сторінок) необхідно детально проаналізувати товарну політику підприємства.
Спочатку досліджується асортиментна характеристика товарів підприємства:
- призначення товару (сфера застосування);
- торгове найменування, модифікація, група, до якої належить товар;
- марка товару.
Далі пропонується зробити таблицю структури асортименту продукції (ширина, глибина, насиченість, гармонійність) за допомогою приклада, розташованому у додатку 2А.1[15].
Потім оцінюються (таблиці в додатку 2А.2-2А.4)
- ступінь використання маркетингових елементів у товарній політиці;
- відповідності товарів підприємства вимогам покупців;
- сили марки товарів, що реалізуються підприємствами.
Аналіз товарного портфеля підприємства на основі матриці БКГ проводиться згідно даних дослідження показників фінансово-господарської діяльності підприємства (додаток П).
Студенту потрібно зробити АВС - аналіз асортименту. Об’єкт аналізу – товарні категорії, параметр аналізу – об’єм продажу. Після цього заносяться результати аналізу за прикладом у додатку 2А.5
Наприкінці аналізу зробити висновок: яка група потребує додаткового розвитку - розширення асортименту та введення нових товарних категорій; яка з груп потребує аналізу, реклами, стимулювання збуту; якій групі потрібно ввести популярні моделі товарів та ін.
В підрозділі 2.3(обсягом 16-20 сторінок) аналізується об’єкт дослідження, тобто, тема курсової роботи, відображає визначені складові товарної політики: конкурентоспроможність, якість, товарні марки, товарні стратегії, позиціонування тощо.
(Теми курсової роботи, які відображають товарну політику, цей підрозділ не описують, а більш детально аналізують підрозділ 2.2.)
Якщо об’єктом курсової роботи є оцінка конкурентоспроможності товару, аналіз пропонується проводити за наступними категоріями: діагностика потенційної конкурентоспроможності товару, реальної конкурентоспроможності товару; розрахунок характеру впливу маркетингової діяльності торговельних підприємств та інтегрального показника конкурентоспроможності [5].
Діагностику потенційної конкурентоспроможності товару доцільно проводити за наступними напрямками: визначення факторів, що мають вплив на потенційну конкурентоспроможність товару; виявлення критеріїв оцінки потенційної конкурентоспроможності товару за визначеними факторами; оцінка критеріїв за визначеними показниками; розрахунок інтегрального показника потенційної конкурентоспроможності товару.
Основними факторами, що мають вплив на потенційну конкурентоспроможність товару виступають такі: технічна досконалість товару, інновації, ринкова атрибутика товару, ЖЦТ.
Основними критеріями оцінки потенційної конкурентоспроможності товару за визначеними факторами є такі: якість товару, споживча цінність товару, ступінь новизни товару, сила марки товару, профіль бренду товару, якість упаковки товару, стадія ЖЦТ.
Із основних методів оцінки даних критеріїв доцільно використовувати експертний метод.
Перший критерій оцінки потенційної конкурентоспроможності товару - якість – доцільно аналізувати за набором показників в залежності від виду товару.
Так, в додатку 2А.7 наведено приклад оцінки якості пральних машин, яка здійснюється за п’ятибальною шкалою (від 1 балу – дуже низьке значення до 5 балів – дуже високе значення) за такими показниками: функціональне призначення товару, ергономічність, естетичність, надійність, безпека, економічність, наявність сертифікату якості, умови зберігання товару, рівень дефектності товару [5].
Споживча цінність товару охоплює його функціональну, економічну, соціальну та емоційну цінності.
Розглядається рівні якості товару, для цього потрібно описати сукупність споживчих властивостей і здатність задоволення потреб обраного товару в залежності від сфери використання (продовольчі та непродовольчі товари) заповнюючи таблицю додаток 2А.8 Рівні якості товару залежно від ступеня задоволення потреб споживачів.
Також при оцінювання якості продукції визначається не тільки технічний рівень, але й добротність виготовлення – за допомогою індексів дефектності (коефіцієнтів дефектності). Для розрахунку індексу дефектності (середньозважена кількість дефектів, що припадають на один вирів або одиницю продукції) потрібно розробити шкалу вагомості дефектів для споживачів за допомогою експертного методу, розрахувати питому вагу кожного дефекту в загальній кількості дефектів за наведеним прикладом у додатку 2А.9
Після розрахунку потрібно зробити висновок, який з показників дефектів є найменш важливим, найбільш важливим при виборі споживачами обраного товару.
Далі, потрібно розрахувати індекс дефектності для обраної продукції за формулою[27]:
D= (2.1)
Де, D – показник дефектності
n – кількість одиниць продукції у вибірці
Qi – коефіцієнт вагомості (питома вага) і –го дефекту;
d – кількість дефектів, що трапляються
Mi – кількість дефектів і-го виду.
На основі результатів оцінок функціональної, економічної, соціальної та емоційної цінностей товарів доцільно визначити значення споживчої цінності додатку 2А.10 другого критерію потенційної конкурентоспроможності товару, за формулою середньої арифметичної (2.2). У додатку 2А.11 наведено бальну шкалу оцінки економічної, соціальної та емоційної цінностей товару.
де P – загальна оцінка споживчої цінності товару;
F – загальна оцінка функціональної цінності товару;
E - загальна оцінка економічної цінності товару;
С - загальна оцінка соціальної цінності товару;
M - загальна оцінка емоційної цінності товару.
Третій критерій оцінки потенційної конкурентоспроможності товару – ступінь новизни товарів - доцільно аналізувати за наступними показниками: відношення товару до категорії “новинка”, вид нового товару, наявність сюрпризних характеристик, ціна товару. Методику оцінки даного критерію наведено в додатку 2А.12 Шкала бальних оцінок показників ступеня новизни товарів представлена в додатку 2А.13[5]
Оцінку сили марки товарів доцільно проводити за показниками, які наведено в додатку 2А.14 за бальною шкалою наведеною в приміткі.
Методику оцінки профілю брендів товарів, що є наступним критерієм оцінки потенційної конкурентоспроможності товарів, представлено в додатку 2А.15.
Наступним критерієм оцінки потенційної конкурентоспроможності товарів виступає якість упаковки товарів. Методику оцінки якості упаковки товарів представлено в додатку 2А.16 . Бальну шкалу оцінки показників якості упаковки для обраного товару студент формує самостійно.
Заключним критерієм оцінки потенційної конкурентоспроможності товару виступає стадія ЖЦТ, яку можна виявити за допомогою матриці БКГ (стратегічна зона «зірки» - стадія зростання, стратегічна зона «дійні корови» - стадія насичення, стратегічна зона «важкі діти» - стадія введення, стратегічна зона «собаки» - стадія спаду).
Також стадію ЖЦТ можна визначити за допомогою сітки аналізу життєвого циклу, яка наведена в додатку 2А.17. У якості основних показників доцільно обирати наступні: стан попиту на товар, темп росту збуту товару, його прибутковість, рівень ціни на товар.
Заключним етапом діагностики потенційної конкурентоспроможності виступає розрахунок інтегрального показника потенційної конкурентоспроможності товару.
У додатку 2А.18 наведено приклад бальні оцінки, що відповідають визначеному рівню потенційної конкурентоспроможності товарів.
Діагностику реальної конкурентоспроможності товарів доцільно проводити за наступними напрямками: визначення факторів, що мають вплив на реальну конкурентоспроможність товару, виявлення критеріїв оцінки реальної конкурентоспроможності товару за визначеними факторами, оцінка критеріїв за визначеними показниками, розрахунок інтегрального показника реальної конкурентоспроможності товару[5].
Основними факторами, що мають вплив на реальну конкурентоспроможність товару є такі: технічна та технологічна досконалість товару, інновації, ринкова атрибутика товару, ЖЦТ, маркетингова діяльність торговельного підприємства.
Основними критеріями оцінки реальної конкурентоспроможності товару за визначеними факторами, крім критеріїв оцінки потенційної конкурентоспроможності товарів, є такі: імідж торговельного підприємства, маркетингова активність торговельного підприємства з управління ЖЦТ, якість сервісної підтримки товару.
Оцінка іміджу підприємства можливо здійснити на основі аналізу таких аспектів: соціально-етичного, внутрішньо-організаційного, ділового та споживчого (додаток 2А.19). У додатоку 2А.20відображена бальна шкала оцінки кожного аспекту іміджу підприємства та його рівень.
Методику оцінки наступного критерію – маркетингова активність торговельного підприємства з управління ЖЦТ – показано в Додатку 2А.21. Бальна шкала оцінки показників даного критерія студент обирає самостійно.
Заключним критерієм оцінки реальної конкурентоспроможності виступає якість сервісної підтримки товару, який доцільно аналізувати як сукупність якості функціонального сервісу та емоційного сервісу. Методику оцінки якості сервісної підтримки товару представлено у додатку 2А.22.
Бальна шкала оцінки показників даного критерія студентом обирається самостійно.
У додатку 2А.23 наведено бальні оцінки, що відповідають визначеному рівню реальної конкурентоспроможності товарів.
Графічний приклад многокутника реальної конкурентоспроможності товару представлено на додатку 2А.23
Заключним етапом діагностики конкурентоспроможності товарів у торговельному підприємстві є розрахунок характеру впливу маркетингової діяльності торговельного підприємства
щодо перетворення потенційної конкурентоспроможності товару в реальну.
Заключним етапом діагностики конкурентоспроможності виступає розрахунок інтегрального показника потенційної конкурентоспроможності товару. Виконується відносна оцінка показників товарів-конкурентів порівняно з кращими з показників усіх порівнюваних товарів. Порівнюють як фактичні значення показників, які можна оцінити чисельно (вагу, енергоспоживання, ціну), так і ті значення, що оцінюють якісно (дизайн, якість передпродажного та після продажного сервісу, відповідність певному стилю тощо).
Відносну оцінку конкурентоспроможності за окремими показниками визначають за правилами:
Ij=Pij/ Pmax
- якщо більше значення показника свідчить про вищу конкурентоспроможність (2.3)
Ij= Pmin/Pij
- якщо менше значення показника свідчить про вищу конкурентоспроможність (2.4)
Де Pi- значення і показника j товару, Pmax, Pmin – нб та нм зі значень і показника з усіх порівнювальних товарів відповідно[27].
При цьому оцінюють
1.технічні, експлуатаційні, сервісні, маркетингові показники (долі – як технічні)
2.економічні показники ( можна розраховувати за допомогою формул 2.3, 2.4)
Мах оцінкою є 1 – коли значення порівнювального показника конкретного товару відповідає найкращому серед усіх порівнювальних.
5.Виконується комплексна оцінка за усіма показниками: окремо за технічними характеристиками (I тех), окремо за економічними (I ек) – усіх товарів конкурентів:
Ітех = (2.5)
Iек = (2.6)
Іmi , Iei – відносні величини оцінки і технічного та економічного показників
Bmi, Bеi – їх вагомості
6.Інтегральна оцінка конкурентоспроможного кожного з товарів за технічними і економічними характеристиками виконується за формулою.
К=І тех.*Іек = (2.7)
Якщо об’єкт курсової роботи є новий товар та сприйняття його ринком аналіз потрібно проводити шляхом оцінки відповідності його характеристик інтересам економічних контрагентів (споживачів, посередників, постачальників, суспільних і державних інститутів, інвесторів тощо) товаровиробника (продавця), також варто визначити основні характеристики товару і ринку.
Спочатку слід встановити склад основних економічних параметрів, що впливають на ринковий успіх чи не успіх нового товару. Для виконання завдання (у частині визначення інтересів економічних контрагентів і вагомості інтересів) необхідно проводити вибіркові опитування реальних суб’єктів ринку (як виняток допускається опитування серед студентів групи). Для оцінки шансів нового товару бути сприйнятимринком потрібно порівняти його з товаром – конкурентом заповнюючи ДОДАТОК 2Б.1 (показники в таблиці студентами змінюються в залежності від обраного товару)
Далі потрібно визначити ступінь зацікавленості та оцінити відповідність інтересів підприємства товаровиробника (торгівлі), а також його економічних контрагентів у новій продукції і. Для цього рекомендується заповнити додаток 2Б.2 у приклада (характеристики змінюються в залежності від обраних контрагентів та особливостей товару)
Після проведеної оцінки потрібно розрахувати оцінки відповідності нового товару інтересам кожного з суб’єктів ринку. Розрахунки за формулами
О = (2.8)
де Пі – бальна оцінка і-ї характеристики;
Ві – вагомість і-ї характеристики.
І = От+Оп+Ов+Об+Опс (2.9)
Де І- інтегральний показник оцінки відповідності нового товару інтересам кожного з суб’єктів ринку;
От - оцінка відповідності нового товару інтересам товаровиробника
Оп - оцінка відповідності нового товару інтересам посередника
Ов - оцінка відповідності нового товару інтересам органів місцевої влади
Об - оцінка відповідності нового товару інтересам банку
Опс - - оцінка відповідності нового товару інтересам посередників
Після оцінки шансів доцільності виведення нового товару на ринок ( додаток 2Б.7) , робиться висновок та приймається рішення щодо впровадження новинки.
Якщо об’єктом курсової роботи є товарний портфель підприємства аналізувати його доцільно за такими напрямками: вивчення попиту та вимог споживачів до товарного портфеля, діагностика конкурентоспроможності товарного портфеля.
Вивчення попиту та вимог споживачів до товарного портфеля повинний передбачати аналіз: ринкового попиту на товари та на товари підприємства; споживчих вимог, при цьому доцільно просегментувати ринок та охарактеризувати споживчий профіль; цінової еластичності попиту; основних факторів, що мають вплив на формування товарного портфеля [5].
По-перше, необхідно виявити які товари на ринку користуються найбільшим попитом, а які – найменшим. Вивчення реалізованого ринкового попиту на товари та на товари підприємства припускає визначення загального обсягу продажу та його динаміки відповідно на ринку певного товару та на підприємстві за визначений період.
По-друге, необхідно визначити ієрархію споживчих вимог до товарного портфеля підприємства. Для цього доцільно виділити набір можливих вимог та методом опитування встановити пріоритетні вимоги споживачів того чи іншого сегменту ринку. У якості вимог до товарного портфеля можуть виступати такі: широкий портфель товарів, глибокий портфель товарів, насичений товарний портфель, прийнятність ціни, висока якість товарів, висока якість сервісної підтримки товару, сильна марка товарів, позитивний імідж підприємства, зручність вибору товарів і таке інше.
Поряд з проведенням аналізу попиту та вимог споживачів до товарного портфеля необхідно виявляти фактори, які мають вплив на його формування. Дані фактори можливо згрупувати наступним чином: 1 група – товарні фактори, 2 група – ринкові фактори. Товарними факторами є такі: ціна товару, його якість, сила марки товару, ступінь новизни товару, рівень потенційної конкурентоспроможності товару; ринковими факторами – місткість ринку у натуральному та вартісному вираженні, прихильність споживачів до якості товарів, прихильність споживачів до сили марки товарів, прихильність споживачів до ступеня новизни товарів, прихильність споживачів до товарів визначеного рівня потенційної конкурентоспроможності.
Наступним етапом аналізу товарного портфеля виступає діагностика його конкурентоспроможності, яку доцільно проводити експертним методом на основі даних опитування споживачів за наступними критеріями: глибина товарного портфеля, гармонійність товарного портфеля за цінами, коефіцієнт стійкості товарного портфеля, ступінь оновлення товарного портфеля, ступінь модифікації товарного портфеля, наявність заходів щодо стимулювання збуту товарів, частка конкурентоспроможних товарів, зручність вибору товарів. В додатку 2В.1 показано методику оцінки конкурентоспроможності товарного портфеля.
Формувати оптиімізаційну структуру товарного портфеля можна за допомогою маркетингового диверсифікаційного АВС-аналізу.
Маркетинговий метод АВС-аналізу дозволяє розподілити сукупність об’єктів (товарів, клієнтів, постачальників, ринків збуту) за певними критеріями і визначити частку конкретних класів у сукупності.
Відповідно до обраних критеріїв всі об’єкти розподіляються на три класи – А, В, С, для кожного з яких розробляються та визначаються оптимальні стратегічні управлінські рішення. Ідея методу полягає в тому, щоб сконцентрувати ресурси на критичній (найважливішій) меншості, залишаючи поза увагою незначну більшість.
Аналітичні результати маркетингового диверсифікаційного АВС-аналізу СЗГ підприємства оформлюються в додатку 2В.2
Аналіз управління товарними запасами доцільно здійснювати за такими напрямками: оцінка якості управління ними, їх оптимізація та визначення стратегічної позиції товарних запасів.
Оцінку якості управління товарними запасами в підприємстві доцільно здійснювати за такими показниками: темп прискорення (уповільнення) обіговості товарних запасів, частка неходових та залежалих товарів в загальному обсязі товарних запасів, темп збільшення (зменшення) інтегрального показника ефективності використання товарних запасів. Методику їх розрахунку представлено в додатку 2В.3.
За п’ятибальною шкалою необхідно оцінити якість управління товарними запасами (додаток 2В.4).
Центральною ланкою формування товарних запасів виступає планування, тобто їх оптимізація. З цією метою необхідно визначати оптимальний розмір однієї поставки товарів, оптимальний середній розмір поточного запасу, оптимальне число поставок і оптимальний інтервал між поставками товарів з метою мінімізації витрат. Оптимальний розмір однієї поставки розраховується за формулою 2.10.
де - оптимальний розмір однієї поставки;
- витрати завозу і-го різновиду товару;
- витрати на збереження і-го різновиду товару;
- обсяг продажу товару, що планується.
Оптимальний середній розмір поточного запасу розраховується за формулою 2.11.
де - оптимальний середній розмір поточного запасу;
- оптимальний розмір однієї поставки.
Оптимальний інтервал між поставками розраховується за формулою 2.12
де ТіО - оптимальний інтервал між поставками;
- тривалість періоду, що планується;
nіо - оптимальне число поставок.
Оптимальне число поставок розраховується за формулою 2.13.
де nіо - оптимальне число поставок;
- обсяг продажу товару, що планується;
- оптимальний розмір однієї поставки.
Визначення стратегічної позиції товарних запасів підприємств можна здійснити методом АВС-XYZ аналізу.
Принцип диференціації товарного портфеля у процесі XYZ - аналізуполягає в тому, що його поділяють на три групи залежно від ступеня рівномірності попиту та точності прогнозування.
XYZ - аналізздійснюється за такими етапами:визначення коефіцієнта варіації попиту визначених товарів; угрупування товарів у порядку зростання коефіцієнта варіації; поділ сукупності товарів на три групи: Х, Y Z.
Коефіцієнт варіації попиту на товари було розраховано за формулою 2.14.
, (2.14)
де V - коефіцієнт варіації попиту на визначений товар;
хi – i-е значення попиту на визначений товар;
- середнє значення попиту на визначений товар за період n;
n - величина періоду.
Величина коефіцієнта варіації змінюється в межах від нуля нескінченно. Поділ на групи X, Y або Z здійснено на основі такої шкали: X - 0 £ n < 10%; Y - 10% £ n < 25%; Z - 25% £ n < ¥.
Слід зазначити, що даний метод аналізу ефективний, якщо кількість аналізованих періодів більше трьох.
Матриця визначення стратегічної позиції за АВС- XYZ аналізу товарних запасів представлена на рисунку ДОДАТКУ 2.В.5.
Якщо об’єкт курсової роботи є маркетингове управління товарною політикою доцільно здійснювати шляхом оцінки стану стратегічної товарної позиції підприємства та його товарної сили.
Діагностику стратегічної товарної позиції підприємств доцільно проводити методом «SWOT-аналізу» з метою виявлення слабких, сильних сторін у розвитку та управлінні маркетинговою товарною політикою, погроз та можливостей, що протидіють або сприяють досягненню цілей маркетингової товарної політики. Приклад аналізу сильних і слабких сторон наведено у додатку 2Г.1.
Стратегічна товарна позиція підприємства - це стан товарного потенціалу підприємства з урахуванням впливу на нього товарного клімату.
Тому, модель діагностики стратегічної товарної позиції підприємства охоплює діагностику товарного клімату та його товарного потенціалу.
Діагностика товарного клімату охоплює товарний макроклімат та товарний мікроклімат.
Дослідження товарного макроклімату здійснюється за PEST–факторами (політико-правовими, економічними, соціально-демографічними, науково-технічними та технологічними), що впливають на розвиток та управління маркетинговою товарною політикою підприємств, але які вони не можуть контролювати, а повинні адаптуватися до них (додаток 2Г.2).
Дослідження товарного мікроклімату проводиться за факторами безпосереднього оточення підприємств, а саме, споживачі, конкуренти, постачальники та посередники, контактні аудиторії та маркетингові посередники (додаток 2Г.2).).
Діагностика товарного потенціалу передбачає оцінку факторів внутрішнього середовища підприємства з метою виявлення сильних і слабких сторін у розвитку його товарної політики, що проводиться шляхом оцінки стану таких блоків: ресурсного, маркетингового та управлінського (додаток 2С.3).
З урахуванням даних про стан товарного клімату та товарного потенціалу визначається стратегічна товарна позиція підприємства за наступною формулою 2.15:
де Тпоз – стратегічна товарна позиція;
Тк – товарний клімат;
Тпот – товарний потенціал.
Карту стратегічної товарної позиції підприємств відображено на додатку 2С.3, дані якого показують, що вона може бути привабливою, середньої привабливості, нижче середньої привабливості, непривабливою, при цьому, можна виділити більш пріоритетну, середньої пріоритетності, менш пріоритетну та непріоритетну зони.
В залежності від того, яку стратегічну товарну позицію займає підприємство, розробляються відповідні стратегічні та тактичні дії щодо усунення слабких та посилення сильних сторін в управлінні маркетинговою товарною політикою з урахуванням можливостей та погроз зі сторони товарного клімату.
З урахуванням стану стратегічної товарної позиції підприємства та його товарної активності можливо визначити товарну силу підприємства.
Товарна активність підприємства має безпосереднє відношення до самого товару, його збуту та дає можливість визначити результати роботи підприємства в області реалізації товарів.
У якості основних критеріїв даної оцінки виступають такі: потенційна прибутковість підприємства від реалізації товарів; темп приросту обсягу збуту товарів; співвідношення обсягів збуту товарів та витрат, які пов’язані з реалізацією товарів; швидкість визнання нових товарів.
Діагностику першого критерію - потенційна прибутковість підприємства від реалізації товарів - можливо провести на основі аналізу товарного портфеля за допомогою модифікованої матриці Мак-Кінзі, показниками якої виступають конкурентоспроможність товарів та їх привабливість (додаток 2Г.4).
За допомогою даної матриці можливо визначити прибутковість товарів, тобто до квадрантів 1, 2, 4 належать високоприбуткові товари, до квадрантів 3, 5, 7 – середньоприбуткові товари, до квадрантів 6, 8, 9 – низькоприбуткові товари. Частка товару в товарному портфелі та його прибутковість дають можливість визначити потенційну прибутковість підприємства від реалізації товарів (додаток 2Г.5).
Швидкість визнання нових товарів споживачами доцільно оцінювати за такими показниками: привабливість нових товарів, частка нових товарів в загальному обсязі збуту товарів з урахуванням даних додатку 5С.6.
Проведений аналіз товарної активності дає можливість визначити коефіцієнт товарної активності підприємства (додаток 2С.6), який розраховується за наступною формулою:
де Ка – коефіцієнт товарної активності;
n – кількість показників товарної активності;
Аі – і-й показник товарної активності.
Товарна сила підприємства розраховується за наступною формулою:
де Тс – товарна сила
Тпоз – стратегічна товарна позиція
Ка – коефіцієнт товарної активності
Профіль товарної сили підприємства представлено в додатку 2Г.7
Якщо об’єкт курсової роботи є стратегії управління маркетинговою товарною політикою, рекомендується розглядати наступні стратегії: управління конкурентоспроможністю товарів, управління товарним портфелем, управління життєвим циклом товарів, управління ринковою атрибутикою товарів, управління інноваціями та ризиками в маркетинговій товарній політиці.
Для формування стратегій управління конкурентоспроможністю товарів торговельним підприємствам доцільно використовувати матрицю “потенційна конкурентоспроможність товарів/характер впливу маркетингової діяльності підприємства щодо перетворення потенційної конкурентоспроможності товарів в реальну”, яка представлена на рисунку додатку 2Д.1 Дана матриця поділяється на квадранти. До зони квадранта 1 належать товари, які мають високу потенційну конкурентоспроможність, до зони квадранта 2 – товари, які мають середню потенційну конкурентоспроможність, до зони квадранта 3 – товари, які мають низьку потенційну конкурентоспроможність [5].
Після аналізк доцільно визначити, до якої стратегічної зони відноситься аналізуєме підприємство та запропонувати заходи маркетингу для покращення позицій підприємства на ринку.
Формування стратегій управління товарним портфелем передбачає такі напрямки: формування стратегій управління конкурентоспроможністю товарного портфеля, планування структури товарного портфеля, управління закупівельною діяльністю та товарними запасами.
Для формування стратегій управління конкурентоспроможністю товарного портфеля доцільно використовувати матрицю “конкурентоспроможність товарного портфеля/прихильність споживачів до підприємства”, яка представлена на рисунку додатку 2.Д.2.
Дана матриця поділяється на квадранти. До зони квадранта 1 належить товарний портфель високої конкурентоспроможності, до зони квадранта 2 – товарний портфель середньої конкурентоспроможності, до зони квадранта 3 – товарний портфель низької конкурентоспроможності. Квадранти матриці а, б, с показують відповідно високу, середню та низьку ступінь прихильності споживачів визначеного сегменту ринку до підприємства.
Слід відмітити, що більше 50% прихильних потенційних споживачів визначеного сегменту ринку до підприємства відповідають високому ступеню їх прихильності, від 21% до 49% - середньому ступеню прихильності, менше 20% - низькому ступеню їх прихильності.
Доцільно рекомендувати стратегії управління конкурентоспроможністю товарного портфеля в залежності від ступеня прихильності потенційних споживачів визначеного сегменту ринку до підприємства та її рівня. При цьому необхідно знати вимоги потенційних споживачів того чи іншого сегменту ринку. Виходячи з цього, доцільно розробляти відповідні тактичні дії щодо підтримки рівня конкурентоспроможності товарного портфеля (його насичення, гнучкість ціни, реалізація товарів високої та середньої якості, посилення стимулювання збуту, інвестування в нові товари позитивних брендів, посилення контролю за сервісною підтримкою товарів), підвищення рівня конкурентоспроможності товарного портфеля (його гармонізація, гнучкість ціни, посилення стимулювання збуту, пропозиція незначної кількості нових товарів позитивних брендів) та «збору врожаю», що передбачає або проведення гнучкої цінової політики, стимулювання збуту, оновлення товарного портфеля більш конкурентоспроможними товарами, забезпечення їх маркетинговою підтримкою та підвищення іміджу підприємства (використання реклами, підвищення якості сервісної підтримки) з подальшим виходом в нові сегменти ринку, або для низькоприбуткових товарів необхідно посилити роль стимулювання збуту та реклами з подальшим виключенням їх з товарної номенклатури.
Для формування стратегій оптимізації структури товарного портфеля студентом може використати такі методики:
v на основі результатів прогнозу структури товарного портфеля, оцінки рівня потенційної конкурентоспроможності та прибутковості товарів;
v за допомогою матриці БКГ( додаток 2Д.3);
v за допомогою матриці розвитку товарного портфеля;
v на основі результатів АВС-аналізу товарного портфеля;
v на основі проведення інноваційних змін;
v на основі характеристик змін в товарному портфелі: напрямок та тип(додаток 2Д.4).
Обраний метод розглядається і аналізується в залежності від особливостей товару та його товарного профілю.
Якщо об’єкт курсової роботи є ринкова атрибутика товарів охоплюють такі стратегії: управління товарними марками, бренд-менеджменту, управління упаковкою товарів, управління сервісною підтримкою товарів, позиціонування товарів. (Додатки 2Е.1- 2Е.3) та проводять аналіз цих стратегій, доцільність їх використання або їх зміни.
Якщо об’єкт курсової роботи є управління життєвим циклом товару доцільно обирати стратегії в залежності від стадії ЖЦТ та стратегічних зон товарів підприємства в матриці БКГ. Характеристика стратегій маркетингового управління життєвим циклом товарів, а саме, стимулююча, атакуюча, оборона та стратегія відступу, представлена в додатку 2Ж.1
Для визначення стратегічного напрямку реалізації стимулюючої стратегії доцільно використовувати стратегії маркетингу відносно рівня цін та витрат на стимулювання збуту (додаток 2Ж.2).
Потрібно враховувати, що, кожній цілі відповідає певний різновид нового товару та певний різновид маркетингової стратегії. Маркетингові стратегії відповідно до маркетингових цілей, які ставить підприємство перед собою на стадії впровадження товару на ринок, відображені в додатку 2.Ж.3 [27].
В додатку 2Ж.4 наведена морфологічна матриця стратегій маркетингу на стадії впровадження, яка дозволяє визначитись з компонентами стратегії маркетингу та їхніми характеристиками [24]. Для порівняння стратегій впровадження товару додатку 2Ж.5 наведено їх переваги та недоліки. Для визначеня умов їх ефективного застосування використовуйте додаток 2Ж.6
В додатку 2Ж.7 наведено маркетингові дії щодо утримання ринкової частки відображено [5]. До них відносяться такі: утримання існуючих споживачів, а вплив основних факторів на привабливість ринків на стадії спаду відображено в таблиці 2Ж.8, їх характеристика наведена в додатку 2Ж.9
Різновиди ринкових стратегій товару на стадії спаду та маркетингові дії щодо відповідних стратегій представлені в ддатку 2Ж.10 та 2Ж. 11.
Якщо об’єкт курсової роботи є інноваційна політика підприємства спочатку потрібно визначити чинники, які сприяють або протидіють розвитку інноваційних процесів на підприємстві. Їхні класифікаційні ознаки та зміст наводяться в додатку 2З.1
Для визначення критерія оцінки ефективності реалізації стратегічних рішень з інноваційного розвитку потрібно розрахувати чисту теперішню вартість (NРV): поточна вартість доходів або вигід від зроблених
інвестицій. Віна дорiвнює різниці між очікуваними в май-
бутньому доходами і поточною вартістю нинішніх і наступних витрат протягом усього інноваційного циклу [29]. Потрібно врахвувати, що додатне значення NPV вказує на доцільність інвестування коштів, оскільки проект є прибутковим. За від’ємного значення NPV проект слід відхилити. Якщо NPV = 0, то проект є ні прибутковим, ні збитковим Розрахунок NРV робиться за такою формулою:
, (2.18)
де Вt — доходи за рік t;
Ct — витрати у рік t;
і — ставка дисконту (коефіцієнт для перераховування доходів і витрат у кожному розрахунковому періоді);
n — кількість років.
Умовний приклад проект запровадження на ринок нового типу верстатів (% дисконту — 10 %) в додатку 2З.2
За наявності кількох варіантів реалізації інновації вибір найліпшого можна здійснити методом попарного порівнювання за формулою:
, (2.19)
де Ер — розрахунковий коефіцієнт ефективності додаткових капітальних вкладень;
Сі, Сі+1 — собівартість продукції за двома порівнюваними варіантами;
Кі, Кі+1 — капітальні вкладення за двома порівнюваними варіантами.
Більш капіталомісткий варіант інвестиційного рішення буде економічно ефективним, якщо Ер > Ен, де Ен — мінімально допустима ефективність капіталовкладень.
Рекомендується оцінити стратегічні ризики, пов’язані із процесами входження в нові сфери діяльності, який є найвідповідальнішим етапом обґрунтування інноваційної політики підприємств.
Якщо ринок та технології матеріалізації новації фірмі відомі — ризик мінімальний. Він трохи збільшується, коли ринок новий, але використовуються відомі технології. Відносним компенсатором можливих втрат у цьому разі вважаються маркетингові «ноу-хау» та потенціал фірми.
Маркетинговий потенціал окремої компанії Пмарк можна визначити у такий спосіб:
, (2.20)
де — рейтинг відокремленого і-го складника маркетингового потенціалу за п’ятибальною шкалою;
— коефіцієнт значущості окремого і-го складника (сума часток завжди має дорівнювати одиниці незалежно від кількості окремих складників n).
Розрахована оцінка маркетингового потенціалу (кількість балів) порівнюється з максимально можливим його рівнем, який становить 5 балів. На основі порівняння результатів формулюється висновок стосовно маркетингового потенціалу, досягнутого компанією.
Наприклад, якщо результати експертної оцінки ефективності окремих складових маркетингового комплексу підприємства щодо впровадження на ринок інновацій характеризуються даними, наведеними в додатку 2З.3, то розрахунок маркетингового потенціалу матиме такий вигляд:
.
.
Отже, маркетинговий потенціал фірми становить 4,6 бала, або 92 % максимально можливого рівня.
За такою самою методичною схемою (з використанням рейтингової оцінки і коефіцієнтів вагомості ключових чинників успіху) складається матриця конкурентного профілю кількох фірм для визначення їхньої позиції на ринку.
Передбачення комерційних перспектив та можливих невдач інноваційного продукту неможливе без так званих оцінок власного ризику.
Оцінювання та відбор перспективних ідей нових товарів. Ця діяльність зосереджується на детальному вивченні найстійкішого елементу ринку — потреб — за такими складовими:
1) з’ясовується, хто готовий сплачувати гроші для задоволення певної потреби, тобто визначаються головні чинники сегментування майбутнього ринку;
2) вивчаються перспективи потреби та альтернативи її задоволення;
3) здійснюється аналіз ідеї майбутнього товару на можливу наявність соціально негативних чинників, які могли б перешкоджати його збуту;
4) вивчається готовність ринку для сприйняття товару, що створюється на засадах нової ідеї, а також можливості проникнення майбутнього виробу (крім традиційних) у нові сфери використання;
5) вивчається відповідність ідеї товару загальногалузевим тенденціям;
6) беруться до уваги загальні можливості ресурсного забезпечення матеріалізації нової ідеї;
7) оцінюється відповідність головних властивостей нового товару вимогам і уявленням споживачів щодо його споживчих цінностей [29].
Також, оцінюється перспективність ідей нових товарів. Бажано, щоб кількість цих сполучень відповідала умові:
S = (57)n, (2.21)
де S — кількість сполучень показників;
n — кількість показників.
Формалізація процесу попереднього оцінювання досягається використанням кваліметричних методів у визначенні рейтингу ідей нових товарів (додаток 2З.4)
5.3 Вимоги та пропозиції до третього розділу (обсяг 10-12 сторінок)
У третьому розділі повинно бути відображено аргументовані напрямки вирішення виявлених проблем і обґрунтовано необхідність і можливість удосконалення діяльності об’єкту дослідження. За результатами дослідження у третьому розділі необхідно сформулювати відповідні пропозиції (висновки з розділу 3).
Завершуватися робота повинна узагальненими висновками, які коротко, ясно і чітко формулюються за результатами проведеного дослідження, та обґрунтованими пропозиціями щодо вирішення проблем у діяльності об’єкту дослідження підприємства, які повинні бути адресовані конкретним підрозділам або працівникам підприємства.
6. ТЕМАТИКА КУРСОВИХ РОБІТ З НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ
«МАРКЕТИНГОВА ТОВАРНА ПОЛІТИКА»
- Вдосконалення асортиментної політики підприємства
- Формування ефективної товарної стратегії торговельного підприємства
- Дослідження конкурентоспроможності товарів підприємства
- Визначення рівня конкурентоспроможності товарів підприємства
- Дослідження методичних підходів щодо реалізації маркетингових товарних стратегій на підприємстві
- Маркетингова товарна політика та напрями її вдосконалення
- Маркетингове забезпечення виведення нового товару на ринок
- Маркетингові аспекти посилення конкурентоспроможності підприємства на ринку
- Сучасні підходи щодо розробки та обґрунтування ефективної маркетингової товарної політики підприємства
- Розробка маркетингових товарних стратегій на підприємстві
- Модифікація товару – загальна характеристика стратегії та методи
- Товар і маркетингова товарна політика підприємства
- Обґрунтування стратегічних рішень у маркетинговій товарній політиці підприємства
- Визначення рівнів споживчої вартості товарів підприємства
- Стратегія диференціації товару
- Обґрунтування ефективності маркетингової товарної стратегії підприємства
- Забезпечення конкурентоспроможності товарів підприємства
- Оптимізація товарного асортименту підприємства
- Формування ефективного товарного асортименту підприємства
- Управління життєвим циклом товару
- Організація управління товаром на підприємстві
- Позиціонування товару підприємства на ринку
- Стратегії оптимізації структури товарного портфеля
- Управління товарною номенклатурою
- Маркетингове забезпечення інноваційного товару
- Управління ринковою атрибутикою товару на підприємстві
- Управління якістю продукції на підприємстві
- Конкурентоспроможність товарів: проблеми забезпечення та оцінки при маркетинговій орієнтації підприємства.
- Товарна марка, сервіс і упаковка в маркетинговій діяльності підприємства.
- Товарна політика підприємства в умовах формування ринку.
- Брендинг у маркетинговій діяльності підприємства.
- Життєвий цикл товару і маркетингові стратегії на його стадіях у маркетинговій діяльності підприємства.
- Формування товарного асортименту підприємства в умовах маркетингової орієнтації.
- Товарна інноваційна політика підприємства
7 ЗРАЗКИ ПЛАНІВ КУРСОВИХ РОБІТ З ОКРЕМИХ ТЕМ
Тема: «Товарна політика підприємства в умовах формування ринку»
ЗМІСТ
ВСТУП
РОЗДІЛ І. ТОВАРНА ПОЛІТИКА ПІДПРИЄМСТВА: СУТНІСТЬ І ПРОБЛЕМИ В РИНКОВИХ УМОВАХ
1.1 Сутність, поняття, класифікація, сутність і проблеми і товарної політики
1.2. Основні теоретичні й методичні положення товарної політики підприємства в умовах формування ринку
Висновки з розділу І
РОЗДІЛ ІІ. АНАЛІЗ ТОВАРНОЇ ПОЛІТИКИ ПІДПРИЄМСТВА
2.1 Діагностика маркетингового середовища на досліджуємом підприємстві
2.2 Аналіз товарної політики підприємства
2.3 Обробка аналітичних даних та виявлення недоліків товарної політики на підприємстві
Висновки з розділу ІІ
РОЗДІЛ ІІІ. РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ВДОСКОНАЛЕННЯ ТОВАРНОЇ ПОЛІТИКИ ПІДПРИЄМСТВА
ВИСНОВКИ РОЗДІЛУ ІІІ
ВИСНОВКИ
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
ДОДАТКИ
Тема: «Управління якістю продукції на підприємстві»
ЗМІСТ
ВСТУП
РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ УПРАВЛІННЯ ЯКІСТЮ
1.2 Сутність, поняття та складові якості
1.2. методологічні підходи до управління якістю в сучасних умовах
ВИСНОВКИ РОЗДІЛУ І
РОЗДІЛ ІІ. АНАЛІЗ ТОВАРНОЇ ПОЛІТИКИ ПІДПРИЄМСТВА
2.1. Діагностика маркетингового середовища на досліджуємом підприємстві
2.2. Аналіз товарної політики підприємства
2.3. Аналіз управління якісю на підприємстві
ВИСНОВКИ РОЗДІЛУ ІІ
РОЗДІЛ ІІІ. РЕКОМЕНДАЦИЇ ЩОДО ВДОСКОНАЛЕННЯ УПРАВЛІННЯ ЯКОСТІ НА ПІДПРИЄМСТВІ
ВИСНОВКИ РОЗДІЛУ ІІІ
ВИСНОВКИ
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
ДОДАТКИ
8 СПИСОК ДЖЕРЕЛ, ЯКІ РЕКОМЕНДОВАНО ВИКОРИСТОВУВАТИ ПРИ ВИКОНАННІ КУРСОВИХ РОБІТ З НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ «МАРКЕТИНГОВА ТОВАРНА ПОЛІТИКА»
Базова
- Про захист прав споживачів: Закон України від 01.10.1991 // Правда України. – 1991. – 26.11 листопада.
- Про Антимонопольний комітет України: Закон України від 26.11.1993 // Голос України. – 1993. – № 242.
- Про захист від недобросовісної конкуренції: Закон України від 07.06.1996 // Урядовий кур’єр. – 1996. – 29 червня.
- Про рекламу: Закон України від 03.07.1996 №271/96-ВР // Урядовий кур’єр. – 1996. – 25 липня.
- Про якість і безпеку харчових продуктів і продовольчої сировини: Закон України від 23.12.97 № 711/97-ВР // Голос України. – 1998. – № 20. – 3 лютого.
- Про захист економічної конкуренції: Закон України від 11.01.2001// Голос України. – 2001. – 27 лютого.
- Про стандартизацію: Закон України від 17.05.2001 № 2408-ІІІ // Голос України. – 2001. – № 108. – 20 червня.
- Про введення механізму запобігання монополізації товарних ринків: Постанова Кабінету Міністрів України від 11.10.1994 №765 // Зібрання постанов Уряду України. – 1995. – №1.
- Про ціноутворення в умовах реформування економіки: Постанова Кабінету Міністрів України від 21.10.1994 № 733 // Голос України, 1994. – 26 жовтня.
- Про порядок зайняття торговельною діяльністю і правила торговельного обслуговування населення: Постанова Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 108 // Урядовий кур’єр. – 1995. – 21 лютого.
- Про впровадження штрихового кодування товарів: Постанова Кабінету Міністрів України від 29.05.1996 №574 //Урядовий кур’єр, 1996. – 20 серпня.
- Про внесення змін до Порядку заняття торговельною діяльністю і правил торговельного обслуговування населення: Постанова Кабінету Міністрів України від 10.07.1998 №1050 //Урядовий кур’єр. – 1998. – 23 липня.
- Про затвердження Типових правил розміщення зовнішньої реклами: Постанова Кабінету Міністрів України від 23.09.1998 №1511 // Урядовий кур’єр. – 1998. – 1 жовтня.
- Про стандартизацію і сертифікацію: Декрет Кабінету Міністрів України від 10.05.1993 №46-93 // Голос України. – 1993. – 28 травня.
- Про державну підтримку малого підприємництва. Указ Президента України від 12.05.1998 №456/98 // Урядовий кур’єр. – 1998. – 16 травня.
Допоміжна
- Азарян О.М. Маркетинг. – К.: «Консорціум з удосконалення менеджмент-освіти в Україні», 2009. – 648 с.
- Балабанова Л. В. Маркетинг [Текст] : навч.-метод. рек. щодо викон. курс. робіт з дисц. (для студ. напряму підготовки 6.030504 «Економіка п-ва» ден. і заоч. форм навч. / М-во освіти і науки України ; Донец. нац. ун-т економіки і торгівлі ім. М. Туган-Барановського ; Каф. маркетинг. менедж. ; Л. В. Балабанова, В. В. Холод, А. С. Панчук. – Донецьк : [ДонНУЕТ] , 2010. - 115 с.
- Балабанова Л.В. Маркетинг підприємства: Навч. Посібник. – К.: ЦУЛ, 2012. – 612 с.
- Балабанова Л.В. Маркетингова товарна політика в системі менеджменту підприємства: монографія/ Л.В. Балабанова, О.А. Бриндіна.- Донецьк: ДонДУЕТ, 2006.- 230 с.
- Балабанова Л.В. Маркетингова товарна політика в системі менеджменту підприємства: навч. посіб./ Л.В. Балабанова, О.А. Бриндіна. - К: Професіонал, 2006.- 336 с.
- Балабанова Л.В. Управління маркетинговою товарною політикою: Навчальний посібник/ Л.В.Балабанова, О.А. Бриндіна. – Донецьк: ДонНУЕТ, 2010. – 308 с.
- Балабанова Л.В., Холод В.В., Балабанова І.В. Маркетинг підприємства: Навч. посібник. – К.: ЦУЛ, 2012. – 612 с.
- Белоусова С.Н. Маркетинг. – Ростов-на-Дону: Феникс, 2012. – 397 с.
- Біловодська О.А. Логістика: курс лекцій для студентів факультету економіки та менеджменту напряму підготовки 6.030507 «Маркетинг» денної форми навчання / О.А. Біловодська, О.О. Суярова. – Суми: Вид-во СумДУ, 2010. – 147 с.
- Біловодська О.А. Логістика: курс лекцій для студентів Центру заочної, дистанційної та вечірньої форм навчання напряму підготовки 6.030507 16. 16. 16. «Маркетинг» заочної форми навчання / О.А. Біловодська, О.О. Суярова. – Суми: Вид-во СумДУ, 2010. – 111 с.
- Божкова В.В., Мельник Ю.М. Реклама та стимулювання збуту: Навч. посібник. – К.: ЦУЛ, 2010. – 200 с.
- Верхоглядова Н.І. Основи ціноутворення: Навчальний посібник. – Кондор, 2010. – 252 с.
- Браун Т.Д., Черчилль Г.А. Маркетинговые исследования. – СПб: Питер, 2010. – 704 с.
- Буднікевич І.М. Маркетинг у галузях та сферах діяльності. – К.: ЦУЛ, 2013. – 536 с.
- Гаркавенко С.С. Маркетинг. Підручник.-7-ме вид. Лібра К., 2010. - 720 с.
- Данілова Л. Л., Петровська С. В. Ціноутворення та маркетингова цінова політика: Навч. посіб. -К.: КНТЕУ, 2011. – 130 с.
- Діброва Т.Г. Маркетингова політика комунікацій: стратегії, вітчизняна практика: Навч. посіб.: РМОіНУ. – К.: ЦУЛ, 2009. – 320 с.
- Длігач А.О. Маркетингова цінова політика: світовий досвід, вітчизняна практика: Навчальний посібник/ А.О. Длігач. - К.: ВД "Професіонал", 2011. - 304 с.
- Дугіна С.І. Маркетингова цінова політика: Навчальний посібник/ С.І. Дугіна. - К.: КНЕУ, 2011. - 393 с.
- Жегус О.В., Попова Л.О., Парцирна Т.М. Маркетингові дослідження: Монографія. – Харків: ХДУХТ, 2010. – 176 с.
- Зозулев А.В. Промышленный маркетинг: рыночная стратегия: Учеб. Пособие. – К.: ЦУЛ, 2010. – 576 с.
- Зозулев А.В., Кубышина Н.С. Маркетинг: Учеб. пособие. – К.: Знання, 2010. – 421 с.
- Зозулёв А.В., Кубышина Н.С. Маркетинг: Учеб. Пособие. – К.: Знання; М.: Рыбари, 2011. – 421 с.
- Зюкова І.О. Технології маркетингових досліджень: Навч. посіб. – Львів: Магнолія 2006, 2010. – 386с.
- Ильяшенко, С.Н. Анализ рыночных возможностей инновационного развития предприятия в условиях нечеткой оценки факторов внешней и внутренней среды [Текст] / С.Н. Ильяшенко, Ю.С. Шипулина // Вісник Сумського державного університету. Серія Економіка. — 2010. — №1. — С. 97-102.
- Ілляшенко C. М. Управління потенціалом інноваційного розвитку промислових підприємств для забезпечення їх сталого розвитку / С. Н. Ілляшенко, Ю. С. Шипуліна // Сталий розвиток та екологічна безпека суспільства в економічних тран-сформаціях : монографія / [Андрєєва Н. М., Баранік В. О., Балашов Є.В. та ін.]; За науковою редакцією д.е.н., проф. Хлобистова Є. В. / РВПС України, ІПРЕД НАН України, СумДУ, ЛНТУ, НДІ СРП. – Сімферополь: ПП "Підприємство Фенікс", 2010. – С. 192- 211.
- Ілляшенко Маркетингова товарна політика: Підручник. – Суми:ВТД «Університетська книга», 2005. - 234 с.
- Інфраструктура товарного ринку: теоретичні засади /за ред. О.О.Шубіна. – К.: Знання, 2009. – 379 с.
- Кардаш В.Я., Правленко І.А., Шафалюк О.К. Товарна інноваційна політика: Підручник. - .:КНЕУ.2002. – 226с.
- Келлер К.Л., Котлер Ф. Маркетинг менеджмент. – СПб: Питер, 2012. – 816 с. 30
- Колесников О. В. Ціноутворення. Вид. 3-є випр. та доп.: Навч. пос. – К.: Центр учбової літератури, 2010. – 144 с.
- Котлер Ф., Армстронг Г. Основы маркетинга. Профессиональгое издание./ Котлер Ф., Амстронг Г. – М.:Вильямс, 2010. -1072 с.
- Л. В. Балабанова Бренд-менеджмент підприємств в умовах маркетингової орієнтації: монографія / Л. В. Балабанова, Я. В. Приходченко / М-во освіти і науки України, Донец. нац. університет економіки і торгівлі ім. М. Туган-Барановського. – Донецьк : [ДонНУЕТ], 2010. - 200 с.
- Ларіна Я. С., Рябчик А. В. Поведінка соживачів— навчальний посібник — 2014. — 224 с.
- Липчук В. В. Маркетинг: навч. пос. / В. В. Липчук, Р. П. Дудяк, С. Я. Бугіль, Я. С. Янишин. - Львів: „Магнолія 2006”, 2012. - 456с.
- Логістика: теорія та практика : навч. посібник / В. М. Кислий, О. А. Біловодська, О. М. Олефіренко, О. М. Соляник. – К. : Центр учбової літератури, 2010. – 360 с.
- Мазур О. Є. Ринкове ціноутворення : навч. посібник / О. Є. Мазур. – К.: Центр учбової літератури, 2012. - 480 с.
- Маркетинг. Менеджмент. Інновації [Текст] : монографія / За ред. .М.Ілляшенка. – Суми : ТОВ "ТД "Папірус", 2010. – 624 с.
- Маркетинг. Менеджмент. Інновації: монографія / за ред. д.е.н., професора С.М. Ілляшенка. – Суми : ТОВ «Друкарський дім «Папірус», 2010. – 621 с.
- Маркетинг: Підруч. для студентів ВНЗ, аспірантів та викладачів / За ред. А.О. Старостіної. — К: Знання, 2009. — 1070 с.
- Маркетинг: Підручник ⁄ За ред. А.О. Старостіної. – К.: Знання, 2009. –
1070 с.
- Маркетингова цінова політика: Навч. посіб. / Л.Г. Мельник, О.І. Карінцева, Л.В. Старченко. - Суми: Унів. кн., 2010. - 240 с
- Методичні вказівки до виконання практичних, самостійних робіт та обов’язкового домашнього завдання з дисципліни «Логістика» / укладачі: О. А. Біловодська, О. О. Суярова. – Суми: Сумський державний університет, 2011. – 44 с.
- Методичні вказівки до виконання практичних, самостійних та контрольних робіт із дисципліни «Логістика» / укладач ОА. Біловодська. – Суми : Сумський державний університет, 2012. – 70 с.
- Окландер М.А. Поведінка споживача: навч. посіб. / М.А. Окландер, І.О. Жарська — К.: Центр учбової літератури, 2014. — 208 с.
- Парцирна Т.М., Жегус О.В. Маркетинг. – Харків: ХДУХТ, 2012. – 303 с.
- Петруня Ю.Є. Маркетинг: Навч. посіб. — 2-ге вид., перероб. і доп. Рекомендовано МОН / Петруня Ю.Є. — К., 2010. — 351 с.
- Петруня Ю.Є. Маркетинг: Навч. посіб., – К.: Знання, 2010. – 351 с.
- Примак Т.О. Маркетингова політика комунікацій: Навч. посібник. – К.: Атіка, Ельга- Н, 2009. – 328 с.
- Психологія управління. / Ходаківський Є. І., Богоявленська Ю. В., Грабар Т. П. Підручник. 3-тє вид. перероб. та доп. - К.: Центр учбової літератури, 2011. - 664 с.
- Ромат Е., Сендеров Д. Реклама. – СПб.: Питер, 2013. – 512 с.
- Симонян Т.В., Кизилова Т.Г. Маркетинг и маркетинговые коммуникации. - Ростов-на-Дону: Феникс, 2011. - 212 с.
- Стратегічний маркетинг: наук.-метод. рек. щодо вивч. модуля/ [Л.В. Балабанова та інш.]. – Донецьк: ДонДУЕТ, 2006.- 472 с.
- Сумец А.М. Логистика: Теория, ситуации, практические задания: Учеб. пособ.: УМОиНУ. – К.: Хай-Тек Пресс, 2008. – 320с.
- Тєлєтов О.С. Маркетингові дослідження: Навч. посіб. / О.С. Тєлєтов. – К.: Знання України, 2010. – 299 с.
- Товарна інноваційна політика: підруч./С.М. Ілляшенко, Ю.С. Шипуліна.-Суми «ВТД «Університетська книга», 2007. – 281 с.
- Турченюк М.О., Швець М.Д. Маркетинг: Підручник. – К: Знання, 2011. – 318 с.
- Управление розничным маркетингом/ Под ред. Д. Гилберта. Пер.с англ.-М.: ИНФРА-М, 2010, - ХVI, 571 с.
- Ціноутворення та управління ціновою політикою: підручник / Л. І. Антошкіна, Н. П. Скригун, Л. Г. Цимбалюк. - Донецьк: Юго-Восток, 2011. - 321 с.
- Ціноутворення: підручник / С.М. Дайновська. - К.: КНТЕУ, 2009. - 319 с.
- Шкварчук Л.О. Ціноутворення: Підручник/ Л. О. Шкварчук. - К.: Кондор, 2010. – 460 с.
- Шульгіна Л.М. Маркетинг у туристичній індустрії: Опорний конспект лекцій. – К.: КНТЕУ, 2010. – 99 с.
45. Мур Дж. Вторая космическая. Искусство управления и стратегии будущего. – М.: Манн,Иванов и Фербер, 2012. – 208с.
50. Прахалад К., Кришнан М. Пространство бизнес-инноваций: создание ценности совместно с потребителем. – М.: «Сколково», 2012
Додаток А
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ЕКОНОМІКИ І ТОРГІВЛІ ІМЕНІ МИХАЙЛА ТУГАН-БАРАНОВСЬКОГО
НАВЧАЛЬНО-НАУКОВИЙ ІНСТИТУТ МЕНЕДЖМЕНТУ
КАФЕДРА МАРКЕТИНГУ ТА МЕНЕДЖМЕНТУ
Курсова робота
з дисципліни «Маркетингова товарна політика»
на тему:
Студента (ки) 4 курсу МТ-12 групи
_________________________________
галузі знань «Економіка та підприємництво»
напряму підготовки 6.030507«Маркетинг»
_______________________________________
Керівник
Данкеєва О.М.
Національна шкала _____________________
Кількість балів:________Оцінка ECTS_____
Члени комісії ____________
ДонНУЕТ
Кривий Ріг – 2015 рік
Додаток Б
Ідентифікаційна картка підприємства
|
Ідентифікацій-ні ознаки
|
Характеристика
|
|
1
|
2
|
|
Статус підприємства
|
Відкрите акціонерне товариство є самостійним суб'єктом, що хазяює. Товариство є юридичною особою з моменту державної реєстрації, має відособлено майно, самостійний баланс, розрахунковий валютний та інші рахунки в банках України та за її межами, круглу печатку, штампи і бланки зі своїм найменуванням, емблему, фірмовий знак і інші реквізити.
|
|
Місцезнахо-дження підприємства
|
83082, Україна, м. Кривий Ріг, вул. Артема, 143.
|
|
Мета підприємства
|
ПАТ створене з метою одержання прибутку від господарської діяльності і задоволення інтересів акціонерів товариства.
|
|
|
Надання послуг в сфері торгівлі; передача в оренду споруд та приміщень підприємствам усіх форм власності, фізичним особам; оптова та роздрібна торгівлі товарами народного споживання власного виробництва та інших виробників; торгівлі антикваріатом, ювелірними виробами, предметами прикладного і декоративного мистецтва; організація виробництва, виробництво і реалізація кулінарної продукції та інших продуктів харчування; розвиток мережі громадського харчування; організація масових культурно-видовищних заходів; організація та проведення виставок, експозицій, торгів, аукціонів, конференцій, семінарів тощо.
Види діяльності, що підлягають ліцензуванню, здійснюються тільки при наявності відповідної ліцензії на здійснення цього виду діяльності.
Згідно статуту ПАТ має великий резерв подальшого розвитку на основі можливої диверсифікації діяльності у майбутньому у нові сфери діяльності.
|
|
Права підприємства
|
ВАТ володіє, користується і розпоряджається відособленим майном, може від свого імені здобувати майнові й особисті немайнові права, нести обов’язки, бути позивачем і відповідачем у суді, арбітражному чи третейському суді. Для здійснення цілей, передбачених статутом, ПАТ має право в порядку, встановленому чинним законодавством:
- вступати в господарські і цивільно-правові відносини з будь-якими підприємствами, організаціями й установами незалежно від форм власності, а також з окремими громадянами;
- брати участь у створенні і діяльності господарських товариств, концернів, консорціумів, асоціацій, корпорацій і інших об’єднань;
- випускати і реалізовувати цінні папери, у т.ч. займатися первинні розміщенням цінних паперів, здійснювати цільові позики, а також здобувати цінні папери юридичних осіб України, інших держав;
- продавати і передавати іншим підприємствам, організаціям і установам, обмінювати, здавати в оренду, надавати безоплатно в
|
Продовження додатку Б
|
1
|
2
|
|
тимчасове користування приналежні йому будинки, спорудження, устаткування, транспортні засоби, інвентар і інші цінності, а також списувати їх з балансу;
- купувати матеріальні цінності, у т.ч. основні кошти, у підприємств, організацій і громадян;
- передавати на договірних засадах матеріальні і грошові ресурси, у т.ч. кошти фондів, сформованих за рахунок чистого прибутку, іншим підприємствам, організаціям і громадянам, що виробляють продукцію для товариства або надають йому послуги;
- самостійно здійснювати будівництво, а також брати участь у будівництві об’єктів виробничого, побутового і соціально-культурного призначення;
- користатися кредитами банків у національній і іноземній валюті, з погашенням цих кредитів за рахунок валютного виторгу, коштів від реалізації товарів і послуг і інших джерел;
- відкривати філії і представництва, створювати дочірні підприємства з правами юридичної особи;
- виконувати операції з векселями; надавати позики для здійснення цілей діяльності товариства, інвестувати і реінвестувати свої кошти, одержувати рухоме і нерухоме майно як забезпечення виплати коштів, що надані у виді позики;
- брати участь у роботі валютних, фондових, товарних бірж і аукціонів.
|
|
Відповідаль-ність товариства, держави і акціонерів
|
За своїми обов’язками ВАТ відповідає усім приналежним йому майном. Товариство не несе відповідальності за зобов’язаннями держави, також як і держава не несе відповідальності за зобов’язаннями товариства. ПАТ не відповідає за зобов’язаннями акціонерів. Акціонери несуть відповідальність за зобов’язаннями товариства в межах вартості приналежних їм акцій. Акціонери, що не цілком оплатили акції, несуть відповідальність за зобов’язаннями товариства й у межах несплаченої суми.
|
|
Порядок внесення змін у статут
|
Зміни і доповнення у чинний статут, що не суперечать чинному законодавству, можуть бути внесені виключно за рішенням Загальних зборів акціонерів товариства.
|
|
Припинення діяльності
|
Припинення діяльності товариства може здійснюватися у формі ліквідації і реорганізації. Товариство ліквідується: за рішенням вищого органу товариства; на підставі рішення суду чи господарського суду. Створюється ліквідаційна комісія; після розрахунків по договорах і зобов’язаннях із працівниками підприємства, виконання зобов’язань перед бюджетом, банком, кошти, що залишилися, розподіляються між акціонерами пропорційно частці кожного в статутному фонді. Витрати, зв’язані з припиненням діяльності товариства, покриваються за рахунок його власних коштів. Задоволення претензій кредиторів здійснюється відповідно до чинного законодавства. Ліквідація вважається завершеною, а товариство ліквідованим з моменту виключення його з Єдиного Державного реєстру підприємств і організацій України.
|
Додаток В
Основні законодавчі і нормативні акти,
що регулюють підприємницьку діяльність в Україні
|
Найменування законодавчого акту
|
Зміст законодавчого акту
|
|
1
|
2
|
|
Господарський Кодекс України від 16.01.2003 р. № 436-IV
|
Встановлює відповідно до Конституції України правові основи господарської діяльності (господарювання), яка базується на різноманітності суб'єктів господарювання різних форм власності. Має на меті забезпечити зростання ділової активності суб'єктів господарювання, розвиток підприємництва і на цій основі підвищення ефективності суспільного виробництва, його соціальну спрямованість відповідно до вимог Конституції України утвердити суспільний господарський порядок в економічній системі України, сприяти гармонізації її з іншими економічними системами. Кодекс визначає загальні правові, економічні, соціальні положення здійснення підприємницької діяльності (підприємництва) громадянами і юридичними особами на території України, встановлює гарантії свободи підприємництва і його державної підтримки.
|
Закон України вiд 07.02.1991 р.
№ 697-XII „Про власність”
|
Закон спрямований на реалізацію Декларації про державний суверенітет України. Метою Закону є забезпечення вільного економічного самовизначення громадян, використання природного, економічного, науково-технічного та культурного потенціалів республіки для підвищення рівня життя її народу.
|
|
Закон України від 12.05.1991 р.
№ 1023-ХII
"Про захист прав споживачів"
|
Закон регулює відносини між споживачами товарів (робіт, послуг) і виробниками, виконавцями, продавцями в умовах різних форм власності, встановлює права споживачів та визначає механізм реалізації державного захисту їх прав.
|
Закон України від 25.06.1991 р.
№ 1251-XII
„Про систему оподаткування”
|
Закон визначає принципи побудови системи оподаткування в Україні, податки і збори (обов'язкові платежі) до бюджетів та до державних цільових фондів, а також права, обов'язки і відповідальність платників.
|
|
Закон вiд 19.09.1991 р. № 1576-XII „Про господарські товариства”
|
Закон визначає поняття і види господарських товариств, правила їх створення, діяльності, а також права і обов’язки їх учасників та засновників.
|
|
Закон вiд 17.09.2008 р. № №514-VI „Про акціонерні товариства”
|
Закон визначає порядок створення, діяльності, припинення, виділу акціонерних товариств, їх правовий статус, права та обов'язки акціонерів.
|
|
Закон України від 02.10.1992 р.
№ 2657-XII „Про інформацію”
|
Закон закріплює право громадян України на інформацію, закладає правові основи інформаційної діяльності. Закон визначає основні принципи, суб’єктів та об’єктів інформаційних відносин, права і гарантії на інформацію; основні аспекти здійснення інформаційної діяльності; галузі, види, джерела доступу до інформації та режим доступу до неї; учасників інформаційних відносин, їх права та обов’язки; заходи щодо охорони інформації, відповідальність за порушення законодавства про інформацію; основні аспекти
|
Продовження додатку В
|
1
|
2
|
|
|
міжнародної інформаційної діяльності.
|
Закон від 24.03.1995 р.
№ 108/95-ВР „Про оплату праці”
|
Закон визначає економічні, правові та організаційні засади оплати праці працівників, які перебувають у трудових відносинах, на підставі трудового договору з підприємствами, установами, організаціями усіх форм власності та господарювання (далі - підприємства), а також з окремими громадянами та сфери державного і договірного регулювання оплати праці і спрямований на забезпечення відтворювальної і стимулюючої функцій заробітної плати.
|
|
Закон України від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР „Про податок на додану вартість”
|
Закон визначає платників податку на додану вартість, об’єкти, базу і ставки оподаткування, перелік експортних та імпортних операцій, які не оподатковуються або звільнюються від оподаткування, впроваджує поняття податкової накладної, встановлює порядок обліку, звітності і внесення податку у бюджет.
|
Закон України від 22.05.1997 р. № 283/97-ВР „Про оподаткування прибутку підприємств”
|
Закон встановлює платників податків, ставку податку на прибуток, базу і ставки оподаткування, об’єкт оподаткування, правила ведення податкового обліку, порядок нарахування і строки сплачування податку, порядок ведення і складання податкового обліку.
|
|
Закон України від 30.06.1999 р. № 784-XIV „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”
|
Закон встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності суб'єкта підприємницької діяльності – боржника або визнання його банкрутом та застосування ліквідаційної процедури, повного або часткового задоволення вимог кредиторів.
|
Закон України від 16.07.1999 р. № 996-XIV „Про бухгалтерській облік і фінансову звітність в Україні”
|
Закон регулює правильність ведення бухгалтерського обліку і фінансової звітності в Україні. Передбачає визначення об’єктів бухгалтерського обліку, форми фінансової звітності, правила її заповнення, строки здачі, відповідальність за достовірність даних, які надаються.
|
|
Закон України від 11.01.2001 р. "Про захист економічної конкуренції"
|
Закон визначає правові основи обмеження і попередження монополізму, недопущення недобросовісної конкуренції у підприємницькій діяльності та здійснення державного контролю за додержанням норм антимонопольного законодавства.
|
|
Закон України від 11.07.2003 р.
№ 1121-ІV „Про рекламу”
|
Закон визначає засади рекламної діяльності, вимоги до реклами, особливості рекламування окремих видів товарів; регулює відносини, що виникають у процесі виробництва, розповсюдження та споживання реклами; визначає порядок контролю за дотриманням і відповідальність за порушення законодавства про рекламу.
|
|
Постанова Кабінету Міністрів України від 21.10.1994 р. № 733 „Про ціноутворення в умовах реформування економіки”
|
Кабінет Міністрів України постановляє: Скоротити обсяги державного регулювання цін і тарифів, обмеживши їх тільки природними та окремими штучними монопольними утвореннями. Постанова визначає перелік продукції, на яку не поширюється регулювання рівня рентабельності при зміні ціни;
|
Продовження додатку В
|
1
|
2
|
|
|
граничні розміри підвищення цін і тарифів на продукцію, товари і послуги.
|
Постанова Кабінету Міністрів України від 28.02.2000 р. № 419 „Про порядок надання фінансової звітності”
|
Визначає підприємства, які зобов’язані надавати фінансову звітність, встановлює організації, яким необхідно надавати фінансову звітність і строки її надання.
|
Декрет Кабінету Міністрів України від 10.05.1993 р. № 46-93 „Про стандартизацію і сертифікацію”
|
Декрет визначає правові та економічні основи систем стандартизації та сертифікації, встановлює організаційні форми їх функціонування на території України.
|
Наказ Міністерства зовнішніх економічних зв’язків і торгівлі України від 04.01.1997 р. № 02 „Про затвердження Інструкції про порядок позначення роздрібних цін на товари народного споживання в підприємствах роздрібної торгівлі та громадського харчування”
|
Інструкція визначає основні вимоги щодо порядку позначення роздрібних цін на товари народного споживання в підприємствах роздрібної торгівлі, громадського харчування та спрямована на дотримання прав споживачів щодо одержання необхідної, доступної та достовірної інформації про ціни на товари відповідно до Закону України "Про захист прав споживачів".
|
|
Наказ Міністерства фінансів України від 30.11.1999 р. № 291 „Інструкція щодо застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку, активів, капіталу, зобов’язань і господарчих операцій підприємств і організацій”
|
Інструкція встановлює визначення і порядок ведення рахунків бухгалтерського обліку для узагальнення методом подвійного запису інформації щодо наявності і руху активів, капіталу, зобов’язань і фактів фінансово-господарської діяльності підприємств, організацій і інших юридичних осіб незалежно від форм власності, ведення збалансованих рахунків (без застосування методу подвійного запису).
|
Наказ Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 11.07.2003 р. № 185 „Про затвердження Правил роздрібної торгівлі продовольчими товарами”
|
Правила регламентують порядок приймання, зберігання, підготовки до продажу і продаж продовольчих товарів через роздрібну торговельну мережу, а також визначають вимоги в дотриманні прав споживачів щодо якості й безпеки товару та рівня торговельного обслуговування. Правила роздрібної торгівлі картоплею та плодоовочевою продукцією, алкогольними напоями та тютюновими виробами регулюються окремими правилами.
|
|
Наказ Державного комітету статистики України від 30.04.2004 р. № 254 „Інструкція щодо заповнення форми державного статистичного спостереження № 3-торг „Звіт про продаж і запаси товарів у торговій мережі та мережі ресторанного господарства”
|
Інструкція визначає загальні положення відносно звіту за формою державного статистичного спостереження № 3-торг; а також визначає правила заповнення бланка цієї форми звітності.
|
Додаток Д.1
Моніторинг факторів маркетингового макросередовища
|
PEST-фактори
|
Характеристика
|
|
1
|
2
|
|
Політико-правові фактори
|
На діяльність торговельних підприємств значно впливає нестабільна політична ситуація в Україні, наслідком чого є незначні потоки іноземних інвестицій у вітчизняне виробництво. Гостро відчувається нестача режиму найбільшого сприяння розвитку підприємництва в Україні. Негативно впливає на діяльність підприємства недосконалий механізм взаємодії законодавчої та виконавчої влади.
Політична ситуація країни характеризується великою кількістю законів, але вони часто суперечливі. Слід зазначити, що законодавчі і нормативні акти України постійно змінюються, тобто спостерігається висока динамічність у законодавстві країни, і головною причиною цього є неузгодженість дій президента і Верховної Ради. Як наслідок цього факту – недоробка законодавчих актів, що стосуються підприємницької діяльності; практично відсутній антимонопольний контроль при створенні, злитті і приєднанні підприємств; недосконалість оподаткування, жорстка податкова політика; гальмування економічних реформ; корумпованість влади та висока інтенсивність політичної боротьби в країні тощо.
З великими труднощами, не завжди цілеспрямовано в Україні відбувається створення нової системи управління якістю і конкурентоспроможністю продукції. Рішення проблеми якості в нових умовах господарювання багато в чому залежить від створення відповідної законодавчої бази. Загальнодержавна функція впливу на якість і управління полягає у створенні, удосконаленні законодавчої бази, регулюючому впливі й уніфікації обов’язкових вимог до продукції і технології, пов’язаних з забезпеченням їхньої безпеки і екологічності, узгодження загальнодержавних інтересів України в області якості і конкурентоспроможності з інтересами сторін і світового співтовариства в цілому.
|
Економічні фактори
|
У січні — серпні 2015 р. порівняно з відповідним періодом 2014 р. індекс промислової продукції становив 82%.
У добувній промисловості і розробленні кар’єрів випуск продукції зменшився на 20,9%.
У переробній промисловості індекс промислової продукції становив 82,6%.
На підприємствах із виробництва харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів випуск продукції зменшився на 12%.
У текстильному виробництві, виробництві одягу, шкіри, виробів зі шкіри та інших матеріалів індекс промислової продукції становив 92,2%.
У виготовленні виробів з деревини, виробництві паперу та поліграфічній діяльності обсяги виробництва продукції зменшилися на 13,5%. На підприємствах із виробництва коксу та продуктів нафтопереробки індекс промислової продукції становив 66,1%.
У виробництві хімічних речовин і хімічної продукції випуск промислової продукції зменшився на 19,9%.
У виробництві основних фармацевтичних продуктів і фармацевтичних препаратів індекс промислової продукції становив 89,3%.
На підприємствах із випуску гумових і пластмасових виробів, іншої неметалевої мінеральної продукціїіндекс виробництва становив 88,9%.
У металургійному виробництві, виробництві готових металевих виробів, крім машин і устаткування,випуск продукції зменшився на 22,9%.
У машинобудуванні, крім ремонту і монтажу машин і устаткування, індекс промислової продукції становив 79,6%.
У постачанні електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря випуск промислової продукції зменшився на 14,5%.
Сільське господарство
У січні — серпні ц. р. індекс обсягу сільськогосподарського виробництва порівняно з відповідним періодом 2014 р. становив 94,2%, у т. ч. в аграрних підприємствах — 95,6%, у господарствах населення — 92,9%. Індекс обсягу виробництва продукції рослинництва становив 93,6%, продукції тваринництва — 95,0%.
Порівняно з початком вересня 2014 р. виробництво картоплі (13,9 млн т) зменшилося на 16,8% (завдяки скорочення зібраної площі на 5,2% та урожайності на 12,4%), виробництво овочів відкритого ∂рунту (4,4 млн т) зменшилося на 6,5% (насамперед через зменшення зібраної площі на 6,0%); виробництво плодоягідної продукції (996,4 тис. т) зросло на 5,2% (за рахунок збільшення зібраної площі на 1,4% та урожайності з 1 га площі насаджень у плодоносному віці на 3,8%).
За січень — серпень ц. р. реалізовано на забій 2,0 млн т худоби та птиці (у живій вазі), що на 1,8% менше порівняно з відповідним періодом 2014 р., вироблено 7,4 млн т молока (на 4,6% менше) та 12,1 млрд шт. яєць (на 14,3% менше). Частка господарств населення у загальному виробництві цих продуктів тваринництва становила відповідно 36%, 75% та 44%.
На початок вересня ц. р. загальне поголів’я великої рогатої худоби становило 4,4 млн голів (на 6,5% менше, ніж на 1 вересня 2014 р.), у т. ч. корів — 2,3 млн (на 6,1% менше); свиней — 7,8 млн (на 3,1% менше), овець і кіз — 1,7 млн (на 5,4% менше), птиці всіх видів — 247,7 млн голів (на 3,0% менше). У господарствах населення утримувалось 70% загальної кількості великої рогатої худоби, у т. ч. корів — 77%, свиней — 50%, овець і кіз — 88%, птиці всіх видів — 51%.
Загальний обсяг реалізованої аграрними підприємствами власно виробленої продукції за січень —серпень 2015 р. порівняно з відповідним періодом 2014 р. зменшився на 0,5%, у т. ч. продукції тваринництва — на 4,8%, продукції рослинництва — збільшився на 1,8%.
Середні ціни продажу аграрної продукції сільськогосподарськими підприємствами за всіма напрямами реалізації за січень — серпень 2015 р. порівняно з відповідним періодом 2014 р. зросли на 56%, у т. ч. продукції рослинництва — на 68%, тваринництва — на 46%. У серпні ц. р. порівняно з липнем середні ціни реалізації аграрної продукції знизилися на 3%, у т.ч. рослинництва — на 5%, тваринництва — зросли на 4%.
Будівництво
У січні — серпні 2015 р. підприємства України виконали будівельних робіт на суму 29,6 млрд грн. Індекс будівельної продукції у січні — серпні 2015 р. порівняно з відповідним періодом попереднього року становив 75,4%.
Будівництво будівель скоротилося на 18,5%, у т. ч. житлових і нежитлових — на 3,6% та 31,8% відповідно. Будівництво інженерних споруд зменшилося на 30,3%.
Нове будівництво, реконструкція і технічне переозброєння становили 82,0% загального обсягу виконаних будівельних робіт, капітальний і поточний ремонти — 9,8% та 8,2% відповідно.
Підприємства шести регіонів країни (м. Києва, Дніпропетровської, Харківської, Полтавської, Одеської та Львівської областей) виконали 64,0% загального обсягу будівництва.
|
Продовження додатку Д.1
|
1
|
2
|
|
Соціально-демографічні фактори
|
Кількість зареєстрованих безробітних на кінець серпня 2015 р. становила 414,7 тис. осіб, або 23,9% усіх безробітних працездатного віку, визначених за методологією Міжнародної організації праці (МОП). Допомогу по безробіттю отримували 78,4% осіб, які мали статус безробітного.
Із загальної кількості безробітних майже дві третини (63,0%) становили жінки.
Рівень зареєстрованого безробіття загалом у країні порівняно з липнем 2015 р. не змінився і на кінець серпня ц. р. становив 1,6% населення працездатного віку. У сільській місцевості зазначений показник знизився на 0,1 в. п. і становив 1,8%, а в міських поселеннях залишився на рівні попереднього місяця (1,5% населення працездатного віку).
Зменшення обсягів зареєстрованого безробіття у серпні 2015 р. порівняно з попереднім місяцем спостерігалося в усіх регіонах країни.
В усіх регіонах середній розмір оплати праці був вищим за мінімальну заробітну плату, разом з тим лише у чотирьох із них заробітна плата перевищила середню в країні: у м. Києві — 6331 грн, Донецькій — 4775 грн, Дніпропетровській — 4169 грн та Запорізькій — 3951 грн областях. Найнижчий рівень заробітної плати спостерігався у Тернопільській, Чернівецькій та Херсонській областях і не перевищував 74% середнього в економіці.
Індекс реальної заробітної плати у січні — липні 2015 р. порівняно з відповідним періодом 2014 р. становив 76,3%.
Народжуваність у січні-липні 2015 року, порівняно з аналогічним періодом минулого року, зменшилася на 13,5% — до 239,103 тисяч осіб. порівнянні з минулим роком українців стало менше на 164,8 тисячі чол. У країні немає жодного регіону, де б смертність зменшилася. Найгірше, спираючись на дані Держстату України, ситуація в Дніпропетровській, Одеській та Харківській областях. Наприклад, у Дніпропетровській області кількість смертей за рік зросла на 181 000, в Одеській - на 140000, у Харківській - на 9000 жителів. Майже не змінилася статистика у Волинській, Чернівецькій областях і незначно - у Кіровоградській: смертність зросла на 7 тис. Експерти повідомляють, що всьому винні війна і криза.
Чисельність наявного населення в Україні, за оцінкою на 1 серпня 2015 р., становила 42 813,6 тис. осіб. Упродовж січня — липня 2015 р. кількість населення зменшилася на 115,7 тис. осіб.
Чисельність населення зменшилася за рахунок природного скорочення (122,4 тис. осіб), водночас зафіксовано міграційний приріст (6,7 тис. осіб).
Кількість живонароджених у січні — липні 2015 р. становила 239,1 тис. осіб, померлих — 361,5 тис. осіб.
|
Продовження додатку Д.1
|
Техніко-технологічні фактори
|
У теперішній час спостерігається прискорення науково-технічного прогресу. У 70-80-х роках у суспільному виробництві розвинених країн став домінувати п’ятий технологічний уклад і почав поширюватись шостий. Провідні елементи п’ятого укладу – це комплекси технологічних і енергетичних автоматів під управлінням комп’ютерів. Технології шостого укладу реалізуються комплексами автоматичних машин-роботів зі штучним інтелектом.
У найбільш передових країнах частка на НДДКР у ВВП постійно зростає і складає 2-2,5%. На жаль, в Україні в умовах нестачі бюджетних коштів можна спостерігати зниження фінансування наукоємких галузей.
У 2014р. інноваційну діяльність в промисловості здійснювало 54 підприємства, або 24,2% загальної кількості обстежених промислових підприємств. Кількість підприємств, що впроваджували інновації, у 2014р. становила 24 одиниці, з них 17 підприємств впроваджували інноваційну продукцію, 9 – інноваційні процеси та 2 – маркетингові інновації. У 2014р. 10 підприємств області придбали нові технології. Промисловими підприємствами області у 2014р. було впроваджено у виробництво 153 найменування інноваційних видів продукції, з них 17 – нових видів техніки; впроваджено 181 новий технологічний процес, з них 97 –маловідходних, ресурсозберігаючих; придбано 17 нових технологій. Обсяг витрат на технологічні інновації склав 90,5 млн.грн., з них 77,2 млн.грн. витрачено підприємствами на придбання машин, обладнання та програмного забезпечення для здійснення інноваційної діяльності. У 2014р. 22 промислових підприємства реалізовували інноваційну продукцію, з них продукцію, що є новою для ринку – 6 підприємств, або 27,3%; продукцію, що є новою тільки для підприємства – 18 підприємств (81,8%). Обсяг реалізованої інноваційної продукції становив 657,8 млн.грн., або 5,4% загального обсягу реалізованої промислової продукції..
|
Додаток Д.2
“Профіль факторів маркетингового макросередовища” підприємства
|
Фактори середовища
|
Стан фактора
|
Вплив на галузь, бали
|
Вплив на підприємство, бали
|
Напрямок впливу (+,-)
|
Оцінка характеру і ступені впливу фактора
|
|
1
|
2
|
3
|
4
|
5
|
6
|
|
Макросередовище
|
|
1. Політико-правові фактори:
|
|
1.1. Політична нестабільність в країні
|
Загострена боротьба за владу окремих структур, які не завжди враховують інтереси народу України
|
3
|
3
|
-
|
-9
|
|
1.2. Гальмування економічних реформ
|
Розтягнута процедура прийняття рішень
|
3
|
3
|
-
|
-9
|
|
1.3. Постійні зміни в законодавстві України
|
Видання великої кількості Законів, що змінюють певні положення в попередніх Законах
|
3
|
3
|
-
|
-9
|
|
1.4. Неузгодженість дій законодавчої та виконавчої влади
|
Суперечливість законодавчих актів, що видаються окремо Президентом і ВР
|
3
|
3
|
-
|
-9
|
1.5. Незабезпечення правовою базою гарантій підприємницької діяльності
|
Недосконалість законодавства, що регулює діяльність підприємства в ринкових умовах
|
3
|
3
|
-
|
-9
|
|
1.6. Жорстка податкова політика
|
Підприємства сплачують великі податки
|
3
|
3
|
-
|
-9
|
|
1.7. Недотримання законодавчо-нормативної бази
|
Ігнорування законодавчо-нормативної бази в угоду власним інтересам
|
3
|
3
|
-
|
-9
|
|
1.8. Сертифікація товарів та послуг
|
Визначений перелік товарів та послуг, що підлягає сертифікації
|
3
|
2
|
+
|
+6
|
|
Разом політико-правові фактори:
|
-57
|
|
2. Економічні:
|
Продовження додатку Д.2
|
2.1. Вплив світової фінансової та економічної кризи в реальному секторі економіки на економічний стан країни
|
Наслідки кризи особливо гостро позначились на промислово розвинених, експортно орієнтованих регіонах України
|
3
|
3
|
-
|
-9
|
|
2.2. Скорочення реального ВВП
|
За оперативними даними, у 2015р. порівняно з 2015р. реальний ВВП зменшився на 15,9%.
|
3
|
3
|
-
|
-9
|
2.3. Спад виробництва продукції промисловості
|
У січні — серпні 2015 р. порівняно з відповідним періодом 2014 р. індекс промислової продукції становив 82%. У добувній промисловості і розробленні кар’єрів випуск продукції зменшився на 20,9%.
У переробній промисловості індекс промислової продукції становив 82,6%.
На підприємствах із виробництва харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів випуск продукції зменшився на 12%.
|
3
|
3
|
-
|
-9
|
|
2.4. Зменшення виробництва продукції сільського господарства
|
У січні — серпні ц. р. індекс обсягу сільськогосподарського виробництва порівняно з відповідним періодом 2014 р. становив 94,2%, у т. ч. в аграрних підприємствах — 95,6%, у господарствах населення — 92,9%. Індекс обсягу виробництва продукції рослинництва становив 93,6%, продукції тваринництва — 95,0%.
|
1
|
1
|
+
|
+1
|
|
2.5. Скорочення обсягу будівельних робіт
|
У січні — серпні 2015 р. підприємства України виконали будівельних робіт на суму 29,6 млрд грн. Індекс будівельної продукції у січні — серпні 2015 р. порівняно з відповідним періодом попереднього року становив 75,4%.
Будівництво будівель скоротилося на 18,5%, у т. ч. житлових і нежитлових — на 3,6% та 31,8% відповідно. Будівництво інженерних споруд зменшилося на 30,3%.
Нове будівництво, реконструкція і технічне переозброєння становили 82,0% загального обсягу виконаних будівельних робіт, капітальний і поточний ремонти — 9,8% та 8,2% відповідно.
|
3
|
2
|
-
|
-6
|
Продовження додатку Д.2
|
1
|
2
|
3
|
4
|
5
|
6
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2.6. Скорочення вантажообороту
|
У січні — серпні 2015 р. вантажообіг підприємств транспорту становив 203,8 млрд ткм, або 87,8% обсягу січня — серпня 2014 р. Підприємства транспорту перевезли 384,8 млн т вантажів, що становить 83,8% обсягу січня — серпня 2014 р.
У січні — серпні 2015 р. залізницями перевезено у внутрішньому сполученні та на експорт 188,7 млн т вантажів, що на 16,5% менше, ніж у січні — серпні 2014 р.
Підприємства автомобільного транспорту (з урахуванням перевезень фізичними особами-підприємцями) за січень — серпень 2015 р. виконали вантажообіг в обсязі 22,0 млрд ткм, який зменшився на 12,6% порівняно з відповідним періодом минулого року, та перевезено 92,8 млн т вантажів, що на 23,3% менше, ніж за січень — серпень 2014 р.
Водним транспортом за січень — серпень 2015 р. перевезено вантажів обсягом 4,0 млн т, що на 11,6% більше, ніж за січень — серпень 2014 р. У загальних обсягах перевезень вантажів водним транспортом закордонні становили 53,8%. Порівняно із січнем — серпнем 2014 р. обсяги закордонних перевезень вантажів зменшилися на 3,6%.
|
3
|
2
|
-
|
-6
|
Продовження додатку Д.2
2.7. Скорочення обсягу зовнішньої торгівлі України
|
У січні — липні 2015 р. експорт товарів становив 21 679,6 млн дол. США, імпорт — 20 267,5 млн дол. Порівняно із січнем — липнем 2014 р. експорт скоротився на 34,8% (на 11 590,8 млн дол.), імпорт — на 37,8% (на 12329,2 млн дол.). Позитивне сальдо становило 1412,1 млн дол. (у січні — липні 2014 р. також позитивне — 673,7 млн дол.).
У загальному обсязі експорту товарів порівняно із січнем — липнем 2014 р. збільшилася частка зернових культур, жирів та олій тваринного або рослинного походження, електричних машин, деревини і виробів з деревини. Натомість зменшилася частка чорних металів, руд, шлаку і золи, механічних машин.
Обсяг експорту товарів до країн Європейського Союзу становив 7156,3 млн дол., або 33,0% загального обсягу експорту, і зменшився порівняно із січнем — липнем 2014 р. на 3665,9 млн дол., або на 33,9% (у січні — липні 2014 р. — 10 822,2 млн дол., або 32,5%). Найвагоміші експортні поставки товарів серед країн-членів ЄС здійснювали до Італії, Польщі та Німеччини.
|
3
|
3
|
-
|
-9
|
2.8. Зменшення фізичного обсягу оптового товарообороту
|
Оборот підприємств оптової торгівлі за січень — серпень 2015 р. становив 744,6 млрд грн. Фізичний обсяг оптового товарообороту порівняно із січнем — серпнем 2014р. — 85,9%.
|
3
|
2
|
-
|
-6
|
|
2.9. Зменшення обсягу обороту роздрібної торгівлі
|
Обсяг роздрібного товарообороту підприємств, які вели роздрібну торгівлю, за січень — серпень 2015 р. становив 303,9 млрд грн, у порівнянних цінах — 76,4% обсягу січня — серпня 2014 р. Оборот роздрібної торгівлі за січень — серпень 2015 р. становив 647,8 млрд грн, або 76,9% обсягу січня — серпня 2014 р. У структурі обороту роздрібної торгівлі на організовані та неформальні ринки припадало 31%.
|
3
|
3
|
-
|
-9
|
|
2.10. Негативний фінансовий результат підприємств від звичайної діяльності до оподаткування
|
Фінансовий результат підприємств від звичайної діяльності до оподаткування (крім малих, сільськогосподарських підприємств та бюджетних установ) за січень–серпень 2015р. був негативним
|
3
|
3
|
-
|
-9
|
Продовження додатку Д.2
|
2.11. Підвищення індексу споживчих цін
|
Індекс споживчих цін (індекс інфляції) за 2009р. у цілому становив 112,3% (за 2008р. – 122,3%).
|
3
|
3
|
-
|
-9
|
|
Разом економічні фактори :
|
-80
|
|
3. Соціально-демографічні та культурні :
|
|
3.1. Вплив світової фінансової та економічної кризи на соціальний стан країни
|
Зниження життєвого рівня населення України, слабкий соціальний захист та соціальне забезпечення населення
|
3
|
3
|
-
|
-9
|
|
3.2. Скорочення доходів населення
|
У січні — липні 2015 р. розмір середньомісячної номінальної заробітної плати штатних працівників підприємств, установ, організацій (з кількістю працюючих 10 осіб і більше) порівняно з відповідним періодом 2014 р. збільшився на 16,7% і становив 3944 грн.
Індекс реальної заробітної плати у січні — липні 2015 р. порівняно з відповідним періодом 2014 р. становив 76,3%.
|
3
|
3
|
-
|
-9
|
Продовження додатку Д.2
|
1
|
2
|
3
|
4
|
5
|
6
|
|
3.3. Збільшення середньомісячної номінальної заробітної плати
|
В усіх регіонах середній розмір оплати праці був вищим за мінімальну заробітну плату, разом з тим лише у чотирьох із них заробітна плата перевищила середню в країні: у м. Києві — 6331 грн, Донецькій — 4775 грн, Дніпропетровській — 4169 грн та Запорізькій — 3951 грн областях. Найнижчий рівень заробітної плати спостерігався у Тернопільській, Чернівецькій та Херсонській областях і не перевищував 74% середнього в економіці.
|
1
|
1
|
+
|
+1
|
3.4. Зростання суми заборгованості з виплати заробітної плати
|
Упродовж січня–листопада 2015р. загальна сума заборгованості з виплати заробітної плати збільшилася на 38,1%, або на 452,3 млн.грн., і на 1 грудня 2014р. досягла 1,6 млрд.грн., що дорівнює 7,8% фонду оплати праці, нарахованого за листопад 2009р.
|
3
|
3
|
-
|
-9
|
|
3.5. Зростання рівня безробіття
|
Кількість незайнятих громадян, які перебували на обліку в державній службі зайнятості, зросла з 536,7 тис. осіб на 1 грудня 2015р. до 562,8 тис. осіб на 1 січня 2010р. Кількість зареєстрованих безробітних на 1 січня 2010р. становила 531,6 тис. осіб, або 27,6% усіх безробітних працездатного віку (за методологією МОП).
|
3
|
3
|
-
|
-9
|
|
3.6. Скорочення чисельності населення
|
Чисельність населення зменшилася за рахунок природного скорочення (122,4 тис. осіб), водночас зафіксовано міграційний приріст (6,7 тис. осіб).
|
3
|
2
|
-
|
-6
|
|
3.7. Зменшення народжуваності, зменшення смертності
|
Кількість живонароджених у січні — липні 2015 р. становила 239,1 тис. осіб, померлих — 361,5 тис. осіб.
|
2
|
1
|
-
|
-3
|
|
3.8. Міграційний відтік населення
|
У 2015р. зафіксовано міграційний відтік населення (1,5 міл. осіб).
|
1
|
1
|
-
|
-2
|
|
Разом соціально-демографічні фактори:
|
-47
|
4. Техніко-технологічні фактори :
|
|
4.1. Прискорення науково-технічного прогресу
|
Використання комплексу технологічних та енергетичних автоматів, комплексів автоматичних машин-роботів зі штучним інтелектом
|
2
|
2
|
+
|
+4
|
4.2. Високий науково-технічний потенціал країни
|
У 2015 р. впровадженням інновацій у промисловості займалося 24% підприємств
|
2
|
2
|
+
|
+4
|
|
4.3. Використання підприємствами техніко-техно-логічних можливостей
|
Використовуючи техніко-технологічні можливості, підприємства можуть знайти напрямки щодо отримання конкурентних переваг
|
2
|
2
|
+
|
+4
|
|
4.4. Недостатнє фінансування наукомістких галузей
|
Слабка підтримка держави у розвитку наукової думки країни
|
2
|
2
|
-
|
-4
|
|
Разом техніко-технологічні фактори :
|
+8
|
|
Разом за факторами макросередовища :
|
-176
|
Додаток Е.2
“Ідентифікаційний профіль споживачів” підприємства
|
№
|
Характеристика споживачів і критерії їхньої оцінки
|
Типи покупців
|
|
Чоловіки
|
Жінки
|
|
до 5% опитаних
|
10-50% опитаних
|
більш 50% опитаних
|
до 5% опитаних
|
10-50% опитаних
|
більш 50% опитаних
|
|
1
|
Вік:
до 18 років
18 – 25 років
25 – 40 років
більш 40 років
|
*
*
|
*
|
*
|
*
*
|
*
|
*
|
|
2
|
Освіта:
повна вища
базова вища
середня спеціальна
середня
|
*
|
*
|
*
*
|
*
|
*
|
*
*
|
|
3
|
Родинний стан:
знаходяться в шлюбі
не знаходяться в шлюбі
|
*
|
|
*
|
*
|
|
*
|
|
4
|
Фінансове становище:
нижче середнього рівня
середній рівень
вище за середнє
|
*
|
*
|
*
|
*
|
*
|
*
|
|
5
|
Мотив покупки:
раціональний
емоційний
|
*
|
|
*
|
*
|
|
*
|
|
6
|
Домінуючий фактор:
мода
якість
марка
ціна
|
*
*
|
*
|
*
|
*
|
*
*
|
*
|
|
7
|
Ступінь зміни потреб:
постійні
змінюються незначно
значно змінюються
|
*
|
*
|
*
|
*
|
*
|
*
|
|
8
|
Чутливість споживачів до заходів стимулювання збуту:
дуже чутливі
незначно чутливі
не чутливі
|
*
|
*
|
*
|
*
|
*
|
*
|
Додаток Е.3
“Профіль потреб споживачів” підприємства
|
Характеристики “профілю”
|
Індикатори
|
Оцінка в балах
|
|
1
|
2
|
3
|
|
1. Зміна споживчих переваг, потреб, смаків покупців
|
1. Ступінь зміни потреб покупців
|
Відносно постійні
|
Міняються незначно
|
Міняються часто
|
|
2. Ступінь зміни споживчих переваг і смаків покупців стосовно товарів, що входять у номенклатуру підприємства
|
Відносно постійні
|
Міняються незначно
|
Міняються часто
|
|
2. Схильність покупців до товарів підприємства
|
1. Частота придбання товарів у даному підприємстві
|
Дуже рідко
|
Нерегулярно
|
Регулярно
|
|
2. Ступінь залежності покупця від продавця
|
1-30%
|
31-60%
|
61-100%
|
|
3. Торговельна сила покупців
|
1. Рівень інформованості покупців про товари, ціни, режим роботи підприємства
|
Низький
|
Середній
|
Високий
|
|
2. Чутливість споживачів до зміни рівня цін на товари підприємства
|
Низька
|
Середня
|
Висока
|
|
3. Ступінь залежності продавця від покупця
|
Не залежить
|
Мало залежить
|
Залежить
|
|
4. Фінансове становище покупця
|
Нижче середнього рівня
|
Середній рівень
|
Вище за середній рівня
|
|
5. Чутливість покупців до СТИЗ
|
Дуже чутливі
|
Чутливі незначно
|
Не чутливі
|
Додаток Е.4
Шкала оцінки характеристик “профілю потреб споживачів” підприємства
|
Параметри
|
Бали
|
Значення
|
Оцінка підприємства
|
|
Оцінка в балах
|
Якісна характеристика
|
|
1. Ступінь зміни споживчих переваг, потреб, смаків покупців
|
2
|
Низька
|
5
|
Значна
|
|
3-4
|
Незначна
|
|
5-6
|
Значна
|
|
2. Схильність покупців до товарів підприємства
|
2
|
Слабка
|
5
|
Сильна
|
|
3-4
|
Середня
|
|
5-6
|
Сильна
|
|
3. Торговельна сила покупців
|
5
|
Незначна
|
14
|
Значна
|
|
6-10
|
Середня
|
|
11-15
|
Значна
|
Додаток Е.5
Оцінка споживчої адаптивності підприємства в процесі функціонування на ринку
|
Параметри
|
Індикатори
|
Оцінка в балах
|
|
1
|
2
|
3
|
|
1. Здатність підприємства задовольнити потреби і запити споживачів
|
1. Ступінь зміни потреб споживачів
|
Відносно постійні
|
Міняються незначно
|
Змінюються значно
|
|
2. Ступінь зміни переваг і смаків споживачів відносно товарів, які входять у номенклатуру підприємства
|
Відносно постійні
|
Міняються незначно
|
Змінюються значно
|
|
3. Відповідність асортименту товарів вимогам споживачів
|
Неповна
|
Часткова
|
Повна
|
|
4. Відповідність ціни товарів рівню їхньої якості
|
Неповна
|
Часткова
|
Повна
|
|
5. Відповідність якості реалізованих товарів вимогам споживачів
|
Неповна
|
Часткова
|
Повна
|
|
2. Прихильність споживачів до товарів підприємства
|
1. Частота придбання товарів у підприємстві
|
Дуже рідко
|
Нерегулярно
|
Регулярно
|
|
2. Ступінь залежності споживачів від продавця
|
1-30%
|
31-60%
|
61-100%
|
3. Торговельна сила споживачів
|
1. Рівень інформованості споживачів про товари, ціни, режим роботи підприємства
|
Низький
|
Середній
|
Високий
|
|
2. Чутливість споживачів до зміни рівня цін на товари підприємства
|
Низька
|
Середня
|
Висока
|
|
3. Ступінь залежності продавця від споживача
|
Не залежить
|
Мало залежить
|
Залежить
|
|
4. Фінансовий стан споживачів
|
Нижче середнього
|
Середній рівень
|
Вище середнього
|
|
5. Чутливість споживачів до стимулювання збуту
|
Не
чутливі
|
Чутливі незначно
|
Дуже чутливі
|
4. Можливість розширення кола потенційних споживачів
|
1. Наявність незадоволеного попиту
|
Має місце часто
|
Інколи має місце
|
Не має місця
|
|
2. Наявність привабливих сегментів
|
Сегментування відсутнє
|
Не виявлені привабливі сегменти
|
Виявлені привабливі сегменти
|
|
Оцінка споживчої адаптивності підприємства
|
|
Примітка:
14-24 бала – низький рівень споживчої адаптивності;
24-34 бала – середній рівень споживчої адаптивності;
34-44 бала – високий рівень споживчої адаптивності.
Додаток Е.6
Оцінка привабливості цільового ринку підприємства
|
Критерії оцінки
|
Значимість критерію
|
Бали
|
Загальна оцінка
|
|
1
|
2
|
3
|
|
1. Стан ринку
|
1
|
Ринок зменшується
|
Ринок
зростає
|
Ринок
стійкий
|
2
|
|
2. Конкурентна стійкість ринку
|
1
|
Значна привабливість ринку для конкурентів
|
Помірна привабливість ринку для конкурентів
|
Слабка привабливість ринку для конкурентів
|
2
|
|
3. Ступінь мінливості потреб
|
3
|
Потреби покупців значно змінюються під впливом різних факторів
|
Потреби покупців змінюються незначно під впливом різ них факторів
|
Потреби покупців відносно постійні
|
6
|
|
4. Ступінь мінливості переваг і смаків покупців по відношенню до товарів, які входять до номенклатури підприємства
|
2
|
Переваги та смаки покупців значно змінюються під впливом різних факторів
|
Потреби покупців змінюються незначно під впливом різ них факторів
|
Переваги та вкуси покупців відносно постійні
|
6
|
|
5. Ступінь чутливості покупців до зміни рівня цін на товари
|
1
|
Покупці дуже чутливі до зміни рівня цін
|
Покупці чутливі незначно до зміни рівня цін
|
Покупці не чутливі до зміни рівня цін на товари
|
2
|
|
6. Ступінь чутливості покупців до стимулювання
|
2
|
Покупці дуже чутливі до стимулювання збуту
|
Покупці чутливі незначно до стимулювання збуту
|
Покупці не чутливі до стимулювання збуту
|
4
|
|
Разом:
|
10
|
|
22
|
Додаток Е.7
Оцінка спроможності підприємства до ефективного функціонування
на цільовому ринку
|
Критерії оцінки
|
Значимість критерію
|
Бали
|
Загальна оцінка
|
|
1
|
2
|
3
|
|
1. Рівень інформованості покупців про товари, ціну, режим роботи підприємства
|
1
|
Немає оповіщення
|
Недостатній рівень інформованості
|
Широке оповіщення
|
2
|
|
2. Ступінь залежності продавця від покупця
|
1
|
Покупці мають велику можливість вибору інших продавців
|
Покупці мають обмежену можливість вибору інших продавців
|
Покупці не мають можливості вибору інших продавців
|
2
|
|
3. Прихильність покупців до товарів підприємства
|
1
|
Покупці дуже рідко купують товари в даному підприємстві
|
Покупці нерегулярно купують товари в даному підприємстві
|
Покупці регулярно купують товари в даному підприємстві
|
3
|
|
4. Відповідність асортименту товарів вимогам покупців
|
3
|
Асортимент товарів в основному не відповідає вимогам покупців
|
Асортимент товарів частково відповідає вимогам покупців
|
Асортимент товарів цілком відповідає вимогам покупців
|
9
|
|
5. Прийнятність ціни товарів
|
2
|
Ціни на товари не прийнятні для покупців
|
Ціни на товари частково прийнятні для покупців
|
Ціни на товари цілком прийнятні для покупців
|
4
|
|
6. Відповідність якості реалізованих товарів вимогам покупців
|
2
|
Якість товарів в основному не відповідає вимогам покупців
|
Якість товарів частково відповідає вимогам покупців
|
Якість товарів цілком відповідає вимогам покупців
|
4
|
|
Разом:
|
10
|
|
24
|
Додаток Е.8
Карта обґрунтування вибору цільового ринку
підприємством
Висока привабливість ринку
30
Зона стратегічної доцільності Зона доцільності вибору
вибору цільового ринку цільового ринку
Слабка спроможність підприємства Висока спроможність підприємства
до ефективного функціонування до ефективного функціонування
в ринковому сегменті в ринковому сегменті
10 20 30
Зона безперспективності Зона переорієнтації на
ринку інший ринок
10
Низька привабливість ринку
Додаток И.1
Оцінка конкурентного середовища підприємства
|
Показники
|
Вага показника
|
Оцінка в балах
|
Оцінка ступеня впливу
|
Поява нових конкурентів
|
|
|
|
|
1. Економія масштабів
|
0,22
|
3
|
0,66
|
|
2. Прихильність покупців
|
0,20
|
3
|
0,60
|
|
3. Доступ до каналів збуту
|
0,20
|
4
|
0,80
|
|
4. Обсяг капвкладень
|
0,15
|
3
|
0,45
|
|
5. Витрати, пов’язані зі входом в галузь
|
0,10
|
4
|
0,40
|
|
6. Державні заходи і політика
|
0,10
|
4
|
0,40
|
|
Разом:
|
1,00
|
-
|
3,31
|
Інтенсивність конкуренції
|
|
|
|
|
1. Зрілість ринку
|
0,15
|
4
|
0,60
|
|
2. Кількість конкурентів
|
0,15
|
5
|
0,75
|
|
3. Однорідність продукції, що реалізується на ринку
|
0,08
|
4
|
0,32
|
|
4. Відмінності в пріоритетах, стратегіях і ресурсах підприємств
|
0,10
|
4
|
0,40
|
|
5. Зростання попиту на товари підприємства
|
0,12
|
4
|
0,48
|
|
6. Ділова активність
|
0,15
|
4
|
0,60
|
|
7. Високі постійні затрати
|
0,10
|
3
|
0,30
|
|
8. Наявність конкурентних переваг
|
0,15
|
3
|
0,45
|
|
Разом:
|
1,00
|
-
|
3,90
|
Сила впливу споживачів
|
|
|
|
|
1. Прихильність покупців до товарів підприємства
|
0,15
|
3
|
0,45
|
|
2. Ступінь важливості товарів для покупця
|
0,15
|
4
|
0,60
|
|
3. Відношення покупців до товарів підприємства
|
0,13
|
3
|
0,39
|
|
4. Наявність постійних покупців
|
0,13
|
4
|
0,52
|
|
5. Чутливість покупця до цін товарів підприємства
|
0,10
|
4
|
0,40
|
|
6. Чутливість покупців до реклами і засобів СТИЗ
|
0,10
|
4
|
0,40
|
7. Рівень інформованості покупця
|
0,09
|
4
|
0,36
|
|
8. Вартість для покупця переходу до іншого продавця
|
0,08
|
5
|
0,40
|
|
9. Ступінь організації споживачів
|
0,07
|
2
|
0,14
|
|
Разом:
|
1,00
|
|
3,66
|
|
Сила впливу постачальників
|
|
|
|
|
1. Наявність великих компаній постачальників
|
0,11
|
3
|
0,33
|
|
2. Різноманітність і якість товарів, що поставляються
|
0,14
|
2
|
0,28
|
|
3. Надання постачальниками додаткових послуг
|
0,12
|
3
|
0,36
|
|
4. Цінова політика постачальників
|
0,15
|
3
|
0,45
|
|
5. Надання вигідних умов продажу товарів
|
0,12
|
2
|
0,24
|
|
6. Сконцентрованість групи постачальників
|
0,10
|
2
|
0,20
|
|
7. Вартість переходу до інших постачальників
|
0,14
|
1
|
0,14
|
|
8. Важливість запропонованого постачальником товару для підприємства
|
0,12
|
3
|
0,36
|
|
Разом:
|
1,00
|
|
2,36
|
|
Наявність товарів-субститутів
|
|
|
|
|
1. Глибина асортименту товарів – субститутів
|
0,18
|
3
|
0,54
|
|
2. Політика ціноутворення на товари – субститути
|
0,16
|
4
|
0,64
|
|
3. Конкурентоспроможність товарів – субститутів
|
0,15
|
3
|
0,45
|
|
4. Форми і засоби продажу товарів – субститутів
|
0,15
|
3
|
0,45
|
|
5. Доступність товарів – субститутів для споживачів
|
0,14
|
2
|
0,28
|
|
6. Цінова конкуренція
|
0,12
|
4
|
0,48
|
|
7. Політика просування товарів – субститутів
|
0,10
|
2
|
0,20
|
|
Разом:
|
1,00
|
-
|
3,04
|
Додаток И.2
Шкала оцінки впливу конкурентних сил на конкурентне середовище
підприємства
|
Конкурентні сили
|
Оцінка ступеня впливу, бали
|
Характер впливу на конкурентні позиції підприємства
|
|
Слабкий (нижче 2)
|
Помірний (2-3)
|
Сильний (3 і вище)
|
|
1. Поява нових конкурентів
|
|
|
3,31
|
Негативний
|
|
2. Інтенсивність конкуренції
|
|
|
3,90
|
Негативний
|
|
3. Сила впливу споживачів
|
|
|
3,66
|
Негативний
|
|
4. Сила впливу постачальників
|
|
2,36
|
|
Помірний
|
|
5. Загроза появи товарів-субститутів
|
|
|
3,04
|
Негативний
|
Додаток И.3
Аналіз кількісних та якісних показників конкурентоспроможності підприємств-конкурентів на основі методу експертних оцінок
|
№
|
Показники
|
Од. виміру
|
Кількісні показники
|
Бальна оцінка
|
Відхилення за кількісними показниками
|
Відносна експертна оцінка
|
|
Підприємство-конкурент 1
|
Підприємство-конкурент 2
|
Підприємство-конкурент 1
|
Підприємство-конкурент 2
|
|
1
|
2
|
3
|
4
|
5
|
6
|
7
|
8
|
9
|
|
Кількісні показники конкурентоспроможності
|
|
1.
|
Ринкова частка
|
%
|
0,40
|
0,20
|
8
|
6
|
0,20
|
2
|
|
2.
|
Обсяг продажу
|
тис. грн.
|
36687,30
|
2050,50
|
10
|
1
|
34636,80
|
9
|
|
3.
|
Фінансовий результат від звичайної діяльності
|
тис. грн.
|
1855,50
|
615,50
|
8
|
3
|
1240,00
|
5
|
|
4.
|
Чистий прибуток/ збиток
|
тис. грн.
|
1113,10
|
224,00
|
8
|
1
|
889,10
|
7
|
|
5.
|
Рівень рентабельності
|
%
|
3,50
|
2,18
|
3
|
2
|
1,32
|
1
|
6.
|
Рівень витрат
|
%
|
21,09
|
122,50
|
8
|
1
|
-101,41
|
7
|
|
7.
|
Період обороту обігових коштів
|
дні
|
75,77
|
592,80
|
8
|
1
|
-517,03
|
7
|
|
8.
|
Дохід від реалізації продукції на 1 кв. м торговельної площі
|
тис. грн.
|
2,60
|
0,40
|
10
|
1
|
2,20
|
9
|
9.
|
Сума фінансового результату від звичайної діяльності на 1 кв. м торг. площі
|
тис. грн.
|
0,12
|
0,04
|
6
|
1
|
0,08
|
5
|
|
10.
|
Продуктивність праці
|
тис. грн.
|
43,73
|
10,52
|
8
|
3
|
33,21
|
5
|
|
Якісні показники конкурентоспроможності
|
|
11.
|
Якість товару, який пропонується
|
_
|
_
|
_
|
9
|
8
|
_
|
1
|
|
12.
|
Широта асортименту
|
_
|
_
|
_
|
10
|
8
|
_
|
2
|
|
13.
|
Глибина асортименту
|
_
|
_
|
_
|
8
|
7
|
_
|
1
|
Продовження додатку И.3
|
1
|
2
|
3
|
4
|
5
|
6
|
7
|
8
|
9
|
14.
|
Використання сучасних методів торгівлі
|
_
|
_
|
_
|
6
|
4
|
_
|
2
|
|
15.
|
Частка товарів "ринкової новизни"
|
_
|
_
|
_
|
9
|
8
|
_
|
1
|
|
16.
|
Ціна товару
|
_
|
_
|
_
|
7
|
8
|
_
|
-1
|
|
17.
|
Адаптивність каналів збуту
|
_
|
_
|
_
|
8
|
8
|
_
|
0
|
|
18.
|
Рівень сервісу
|
_
|
_
|
_
|
8
|
8
|
_
|
0
|
|
19.
|
Додаткові послуги
|
_
|
_
|
_
|
8
|
8
|
_
|
0
|
|
20.
|
Послуги громадського харчування
|
_
|
_
|
_
|
9
|
7
|
_
|
2
|
|
21.
|
Якість обслуговування
|
_
|
_
|
_
|
9
|
8
|
_
|
1
|
|
22.
|
Упаковка
|
_
|
_
|
_
|
8
|
7
|
_
|
1
|
23.
|
Маркетингова політика
|
_
|
_
|
_
|
9
|
6
|
_
|
3
|
|
24.
|
Рекламна політика
|
_
|
_
|
_
|
9
|
6
|
_
|
3
|
|
25.
|
Готовність керівництва до ризику
|
_
|
_
|
_
|
8
|
5
|
_
|
3
|
|
26.
|
Стиль керівництва
|
_
|
_
|
_
|
8
|
6
|
_
|
2
|
|
27.
|
Внутрішній дизайн торговельного залу
|
_
|
_
|
_
|
10
|
7
|
_
|
3
|
|
28.
|
Рівень надання пільг
|
_
|
_
|
_
|
6
|
6
|
_
|
0
|
|
29.
|
Рівень кваліфікації персоналу
|
_
|
_
|
_
|
9
|
7
|
_
|
2
|
|
30.
|
Система управління
|
_
|
_
|
_
|
8
|
6
|
_
|
2
|
|
31.
|
Система збуту
|
_
|
_
|
_
|
8
|
7
|
_
|
1
|
|
32.
|
Стимулювання покупців
|
_
|
_
|
_
|
8
|
7
|
_
|
1
|
|
33.
|
Стимулювання працівників
|
_
|
_
|
_
|
8
|
7
|
_
|
1
|
|
34.
|
Рівень сучасності устаткування
|
_
|
_
|
_
|
8
|
7
|
_
|
1
|
|
35.
|
Розміщення підприємства
|
_
|
_
|
_
|
10
|
10
|
_
|
0
|
|
36.
|
Імідж підприємства
|
_
|
_
|
_
|
10
|
10
|
_
|
0
|
Додаток И.4
Шкала оцінки кількісних показників конкурентоспроможності
оказники
|
Од. виміру
|
Бали
|
|
1
|
2-4
|
5-7
|
8-9
|
10
|
|
Ринкова частка
|
%
|
до 0,5
|
0,5-1,0
|
1,0-3,0
|
3,0-5,0
|
понад 5,0
|
|
Обсяг продажу
|
тис. грн.
|
до 3000
|
3000-5000
|
5000-9000
|
9000-13000
|
понад 13000
|
|
Фінансовий результат від звичайної діяльності (прибуток / збиток)
|
тис. грн.
|
до 500
|
500-1000
|
1000-1500
|
1500-2000
|
понад 2000
|
|
Чистий прибуток
|
тис. грн.
|
до 300
|
300-500
|
500-1000
|
1000-1500
|
понад 1500
|
|
Рівень рентабельності
|
%
|
до 3
|
3-5
|
6-8
|
8-9
|
понад 9
|
|
Рівень витрат
|
%
|
понад 50
|
50-40
|
40-30
|
30-20
|
до 20
|
|
Період обороту обігових коштів
|
дні
|
понад 365
|
365-270
|
270-90
|
90-30
|
до 30
|
|
Дохід від реалізації продукції на 1 м² торговельної площі
|
тис. грн.
|
до 1,2
|
1,2-1,4
|
1,4-1,6
|
1,6-1,8
|
понад 1,8
|
|
Сума фінансового результату від звичайної діяльності на 1 м² торговельної площі
|
тис. грн.
|
до 0,05
|
0,05-0,07
|
0,07-1,10
|
1,10-1,50
|
понад 1,50
|
|
Продуктивність праці
|
тис. грн.
|
до 10
|
10-20
|
20-40
|
40-70
|
понад 70
|
Додаток И.5
"Профілі діяльності" підприємств-конкурентів
|
№
|
Показники
|
Підприємство-конкурент 1
|
Підприємство-конкурент 2
|
|
1
|
2
|
3
|
4
|
5
|
6
|
7
|
8
|
9
|
10
|
1
|
2
|
3
|
4
|
5
|
6
|
7
|
8
|
9
|
10
|
|
1.
|
Ринкова частка
|
|
|
|
|
|
|
|
+
|
|
|
|
|
|
|
|
+
|
|
|
|
|
|
2.
|
Обсяг продаж
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
+
|
+
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
3.
|
Фінансовий результат від звичайної діяльності
|
|
|
|
|
|
|
|
+
|
|
|
|
|
+
|
|
|
|
|
|
|
|
|
4.
|
Чистий прибуток/ збиток
|
|
|
|
|
|
|
|
+
|
|
|
+
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
5.
|
Рівень рентабельності
|
|
|
+
|
|
|
|
|
|
|
|
|
+
|
|
|
|
|
|
|
|
|
6.
|
Рівень витрат
|
|
|
|
|
|
|
|
+
|
|
|
+
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
7.
|
Період обороту обігових коштів
|
|
|
|
|
|
|
|
+
|
|
|
+
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
8.
|
Дохід від реалізації продукції на 1 кв. м торговельної площі
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
+
|
+
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
9.
|
Сума фінансового результату від звичайної діяльності на 1 кв. м торговельної площі
|
|
|
|
|
|
+
|
|
|
|
|
+
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
10.
|
Продуктивність праці
|
|
|
|
|
|
|
|
+
|
|
|
|
|
+
|
|
|
|
|
|
|
|
|
11.
|
Якість товару, який пропонується
|
|
|
|
|
|
|
|
|
+
|
|
|
|
|
|
|
|
|
+
|
|
|
|
12.
|
Широта асортименту
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
+
|
|
|
|
|
|
|
|
+
|
|
|
|
13.
|
Глибина асортименту
|
|
|
|
|
|
|
|
+
|
|
|
|
|
|
|
|
|
+
|
|
|
|
|
14.
|
Використання сучасних методів торгівлі
|
|
|
|
|
|
+
|
|
|
|
|
|
|
|
+
|
|
|
|
|
|
|
|
15.
|
Частка товарів "ринкової новизни"
|
|
|
|
|
|
|
|
|
+
|
|
|
|
|
|
|
|
|
+
|
|
|
|
16.
|
Ціна товару
|
|
|
|
|
|
|
+
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
+
|
|
|
|
17.
|
Адаптивність каналів збуту
|
|
|
|
|
|
|
|
+
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
+
|
|
|
|
18.
|
Рівень сервісу
|
|
|
|
|
|
|
|
+
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
+
|
|
|
|
19.
|
Додаткові послуги
|
|
|
|
|
|
|
|
+
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
+
|
|
|
|
20.
|
Послуги громадського харчування
|
|
|
|
|
|
|
|
|
+
|
|
|
|
|
|
|
|
+
|
|
|
|
|
21.
|
Якість обслуговування
|
|
|
|
|
|
|
|
|
+
|
|
|
|
|
|
|
|
|
+
|
|
|
|
22.
|
Упаковка
|
|
|
|
|
|
|
|
+
|
|
|
|
|
|
|
|
|
+
|
|
|
|
|
23.
|
Маркетингова політика
|
|
|
|
|
|
|
|
|
+
|
|
|
|
|
|
|
+
|
|
|
|
|
|
24.
|
Рекламна політика
|
|
|
|
|
|
|
|
|
+
|
|
|
|
|
|
|
+
|
|
|
|
|
|
25.
|
Готовність керівництва до ризику
|
|
|
|
|
|
|
|
+
|
|
|
|
|
|
|
+
|
|
|
|
|
|
|
26.
|
Стиль керівництва
|
|
|
|
|
|
|
|
+
|
|
|
|
|
|
|
|
+
|
|
|
|
|
|
27.
|
Внутрішній дизайн торговельного залу
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
+
|
|
|
|
|
|
|
+
|
|
|
|
|
28.
|
Рівень надання пільг
|
|
|
|
|
|
+
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
+
|
|
|
|
|
|
29.
|
Рівень кваліфікації персоналу
|
|
|
|
|
|
|
|
|
+
|
|
|
|
|
|
|
|
+
|
|
|
|
|
30.
|
Система управління
|
|
|
|
|
|
|
|
+
|
|
|
|
|
|
|
|
+
|
|
|
|
|
|
31.
|
Система збуту
|
|
|
|
|
|
|
|
+
|
|
|
|
|
|
|
|
|
+
|
|
|
|
|
32.
|
Стимулювання покупців
|
|
|
|
|
|
|
|
+
|
|
|
|
|
|
|
|
|
+
|
|
|
|
|
33.
|
Стимулювання працівників
|
|
|
|
|
|
|
|
+
|
|
|
|
|
|
|
|
|
+
|
|
|
|
|
34.
|
Рівень сучасності устаткування
|
|
|
|
|
|
|
|
+
|
|
|
|
|
|
|
|
|
+
|
|
|
|
|
35.
|
Розміщення підприємства
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
+
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
+
|
|
36.
|
Імідж підприємства
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
+
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
+
|
Додаток И.6
“Профіль полярностей” підприємств-конкурентів
|
№
|
Показники
|
Бали
|
|
9
|
8
|
7
|
6
|
5
|
4
|
3
|
2
|
1
|
0
|
-1
|
-2
|
-3
|
-4
|
-5
|
-6
|
-7
|
-8
|
-9
|
|
1.
|
Ринкова частка
|
|
|
|
|
|
|
|
*
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2.
|
Обсяг продаж
|
*
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
3.
|
Фінансовий результат від звичайної діяльності
|
|
|
|
|
*
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
4.
|
Чистий прибуток/ збиток
|
|
|
*
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
5.
|
Рівень рентабельності
|
|
|
|
|
|
|
|
|
*
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
6.
|
Рівень витрат
|
|
|
*
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
7.
|
Період обороту обігових коштів
|
|
|
*
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
8.
|
Дохід від реалізації продукції на 1 кв. м торговельної площі
|
*
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
9.
|
Сума фінансового результату від звичайної діяльності на 1 кв. м торговельної площі
|
|
|
|
|
*
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
10.
|
Продуктивність праці
|
|
|
|
|
*
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
11.
|
Якість товару, який пропонується
|
|
|
|
|
|
|
|
|
*
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
12.
|
Широта асортименту
|
|
|
|
|
|
|
|
*
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
13.
|
Глибина асортименту
|
|
|
|
|
|
|
|
|
*
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
14.
|
Використання сучасних методів торгівлі
|
|
|
|
|
|
|
|
*
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
15.
|
Частка товарів "ринкової новизни"
|
|
|
|
|
|
|
|
|
*
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
16.
|
Ціна товару
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
*
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
17.
|
Адаптивність каналів збуту
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
*
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
18.
|
Рівень сервісу
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
*
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
19.
|
Додаткові послуги
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
*
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
20.
|
Послуги громадського харчування
|
|
|
|
|
|
|
|
*
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
21.
|
Якість обслуговування
|
|
|
|
|
|
|
|
|
*
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
22.
|
Упаковка
|
|
|
|
|
|
|
|
|
*
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
23.
|
Маркетингова політика
|
|
|
|
|
|
|
*
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
24.
|
Рекламна політика
|
|
|
|
|
|
|
*
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
25.
|
Готовність керівництва до ризику
|
|
|
|
|
|
|
*
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
26.
|
Стиль керівництва
|
|
|
|
|
|
|
|
*
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
27.
|
Внутрішній дизайн торговельного залу
|
|
|
|
|
|
|
*
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
28.
|
Рівень надання пільг
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
*
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
29.
|
Рівень кваліфікації персоналу
|
|
|
|
|
|
|
|
*
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
30.
|
Система управління
|
|
|
|
|
|
|
|
*
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
31.
|
Система збуту
|
|
|
|
|
|
|
|
|
*
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
32.
|
Стимулювання покупців
|
|
|
|
|
|
|
|
|
*
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
33.
|
Стимулювання працівників
|
|
|
|
|
|
|
|
|
*
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
34.
|
Рівень сучасності устаткування
|
|
|
|
|
|
|
|
|
*
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
35.
|
Розміщення підприємства
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
*
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
36.
|
Імідж підприємства
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
*
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Додаток Л
«Профіль посередників» підприємства
|
Критерії
|
Вагомість критерію
|
Оцінка посередників, бали
|
|
Транспортна організація
«Автоперевезення»
|
Медична компанія «АРГО»
|
ПП «Марке-
тинг-Плюс»
|
ПП «Дослід-ницький центр»
|
|
1. Організаційний аспект
|
0,25
|
|
|
|
|
|
1.1 Наявність потужної збутової мережі
|
|
2
|
3
|
3
|
3
|
|
1.2 Темпи зростання збуту
|
|
3
|
2
|
2
|
2
|
|
1.3 Чисельність збутового персоналу
|
|
3
|
3
|
2
|
2
|
|
1.4 Рівень компетентності збутового персоналу
|
|
2
|
2
|
1
|
3
|
|
1.5 Технічна оснащеність складських приміщень
|
|
2
|
2
|
2
|
3
|
|
1.6 Підтримання середнього рівня товарних запасів
|
|
3
|
3
|
3
|
3
|
|
1.7 Оперативність доставки товару замовникам
|
|
3
|
2
|
1
|
2
|
|
1.8 Відношення до фактів крадіжок або пошкодження товару
|
|
2
|
3
|
1
|
2
|
|
1.9 Співробітництво в здійсненні програм стимулювання збуту
|
|
2
|
2
|
2
|
3
|
1.10 Рівень наданих послуг
|
|
3
|
3
|
3
|
3
|
|
Середній бал
|
|
2,50
|
2,50
|
2,00
|
2,60
|
|
Зважена оцінка
|
|
0,63
|
0,63
|
0,50
|
0,65
|
|
2. Товарний аспект
|
0,20
|
|
|
|
|
|
2.1 Конкурентоспроможність товарів
|
|
3
|
2
|
3
|
3
|
|
2.2 Номенклатура
|
|
2
|
3
|
2
|
3
|
|
2.3 Широта асортименту
|
|
3
|
2
|
3
|
3
|
|
2.4 Глибина асортименту
|
|
1
|
3
|
2
|
2
|
|
Середній бал
|
|
2,25
|
2,50
|
2,50
|
2,75
|
|
Зважена оцінка
|
|
0,45
|
0,50
|
0,50
|
0,55
|
|
3. Ціновий аспект
|
0,20
|
|
|
|
|
|
3.1 Рівень цін
|
|
2
|
1
|
1
|
2
|
|
3.2 Система знижок
|
|
2
|
2
|
1
|
3
|
|
3.3 Умови оплати
|
|
3
|
2
|
2
|
3
|
|
Середній бал
|
|
2,30
|
1,70
|
1,30
|
2,70
|
|
Зважена оцінка
|
|
0,46
|
0,34
|
0,26
|
0,54
|
|
4. Транспортний аспект
|
0,18
|
|
|
|
|
|
4.1 Собівартість перевезення
|
|
2
|
2
|
1
|
2
|
|
4.2 Дотримання умов режиму перевезення
|
|
3
|
2
|
2
|
3
|
|
4.3 Гарантія схоронності вантажу
|
|
2
|
1
|
2
|
3
|
|
4.4 Можливість перевезення пакетованого вантажу
|
|
3
|
3
|
2
|
3
|
|
Середній бал
|
|
2,50
|
2,00
|
1,75
|
2,75
|
|
Зважена оцінка
|
|
0,45
|
0,36
|
0,32
|
0,50
|
|
5. Імідж посередника
|
0,17
|
|
|
|
|
|
5.1 Рекомендації інших замовників
|
|
2
|
2
|
3
|
3
|
5.2 Репутація посередника
|
|
3
|
2
|
2
|
3
|
|
5.3 Досвід ведення справ
|
|
3
|
2
|
1
|
3
|
|
Середній бал
|
|
2,70
|
2,00
|
2,00
|
3,00
|
|
Зважена оцінка
|
|
0,46
|
0,34
|
0,34
|
0,51
|
|
Загальна оцінка
|
1,00
|
2,45
|
2,17
|
1,92
|
2,75
|
Додаток М
“Профіль факторів безпосереднього оточення”
підприємства
|
№
п/п
|
Фактори
|
Вплив на підприємство, бали
|
Напрямок впливу
(+; -)
|
Оцінка характеру і ступеня впливу фактора
|
|
1.
|
Споживачі
|
|
|
|
|
1.1.
|
Тенденція до скорочення цільового ринку
|
2
|
-
|
-4
|
|
1.2.
|
Нерегулярне придбання товарів в даному підприємстві
|
3
|
-
|
-9
|
|
1.3.
|
Можливість вибору інших продавців
|
3
|
-
|
-9
|
|
1.4.
|
Можливість розширення кола потенційних покупців
|
2
|
+
|
+4
|
|
1.5.
|
Постійні зміни потреб і смаків покупців
|
1
|
-
|
-2
|
|
1.6.
|
Висока чутливість покупців до зміни цін
|
2
|
-
|
-4
|
|
1.7.
|
Недостатній рівень поінформованості про товари підприємства
|
1
|
-
|
-2
|
|
1.8.
|
Висока чутливість покупців до реклами і засобів СТИЗ
|
2
|
+
|
+6
|
|
1.9.
|
Вимоги до якості товарів
|
1
|
+
|
+1
|
|
|
Разом
|
|
|
-19
|
|
2.
|
Постачальники
|
|
|
|
|
2.1.
|
Довгострокові зв’язки з переважною кількістю постачальників
|
2
|
+
|
+4
|
|
2.2.
|
Переважно однорівневий канал надходження товарів
|
3
|
+
|
+9
|
|
2.3.
|
Вигідні для підприємства умови оплати товарів
|
3
|
+
|
+6
|
|
2.4.
|
Підсилення тиску з боку деяких постачальників
|
2
|
-
|
-4
|
|
2.5.
|
Важко залучити нових постачальників товарів
|
3
|
-
|
-9
|
|
2.6.
|
Постачальниками, в основному, є підприємства України
|
2
|
+
|
+4
|
|
2.7.
|
Широкий асортимент товарів
|
2
|
+
|
+4
|
|
2.8.
|
Надаються додаткові послуги
|
1
|
+
|
+1
|
|
|
Разом
|
|
|
+15
|
|
3.
|
Конкуренти
|
|
|
|
|
3.1.
|
Низькі бар’єри для входу на ринок для потенційних конкурентів
|
2
|
-
|
-6
|
|
3.2.
|
Високий ступінь інтенсивності конкуренції на ринку
|
2
|
-
|
-6
|
|
3.3.
|
Висока конкуренція з боку стихійного ринку
|
2
|
-
|
-4
|
|
3.4.
|
Невисока маркетингова активність конкурентів
|
2
|
+
|
+4
|
|
3.5.
|
Відсутність вивчення конкурентів
|
3
|
-
|
-6
|
|
3.6.
|
Підприємство втрачає свої конкурентні позиції
|
2
|
-
|
-2
|
|
3.7.
|
Практично повна відсутність сильних сторін по відношенню до конкурентів
|
3
|
-
|
-3
|
|
3.8.
|
Низька активність конкурентної
боротьби
|
2
|
-
|
-2
|
|
|
Разом
|
|
|
-25
|
|
4.
|
Контактні аудиторії
|
|
|
|
|
4.1.
|
Посилення тиску з боку контролюючих органів
|
2
|
-
|
-4
|
|
4.2.
|
Підприємство взаємодіє з перевіреними банками, аудиторськими фірмами та ін.
|
2
|
+
|
+4
|
|
4.3.
|
Поширення кола послуг, які надаються фінансовими установами
|
1
|
+
|
+1
|
|
4.4.
|
Недостатність контактів із пресою
|
2
|
-
|
-4
|
|
|
Разом
|
|
|
-3
|
|
5.
|
Посередники
|
|
|
|
|
5.1
|
Надання кредитів банками на вигідних умовах
|
3
|
+
|
+3
|
|
|
Разом
|
|
|
+3
|
|
|
Разом за факторами безпосереднього оточення мікросередовища
|
|
|
-29
|
Додаток Н
“Профіль факторів внутрішнього середовища”
підприємства
|
№
п/п
|
Фактори
|
Вплив на підприємство, бали
|
Напрямок впливу
(+; -)
|
Оцінка характеру і ступеня впливу фактора
|
|
1.
|
Організація управління
|
|
|
|
|
1.1.
|
Використовується лінійно-функціональна оргструктура управління, яка в цілому адаптована до ринкових умов
|
2
|
+
|
+2
|
|
1.2.
|
Мають місце організаційні елементи маркетингу
|
3
|
+
|
+3
|
|
1.3.
|
Застарілі посадові інструкції
|
2
|
-
|
-2
|
|
1.4.
|
Багато працівників не виконують свої обов’язки у повному ступені
|
3
|
-
|
-3
|
|
|
Разом
|
|
|
0
|
|
2.
|
Маркетинг
|
|
|
|
|
2.1.
|
Не проводяться маркетингові дослідження ринку, потреб споживачів, конкурентів тощо
|
3
|
-
|
-3
|
|
2.2.
|
Формування асортименту за власним вибором
|
2
|
+
|
+2
|
|
2.3.
|
Глибокий асортимент товарів
|
2
|
+
|
+2
|
|
2.4.
|
Контроль якості товарів
|
2
|
+
|
+2
|
|
2.5.
|
Використання переважно однорівневого каналу розподілу
|
2
|
+
|
+2
|
|
2.6.
|
Недостатньо ефективна збутова діяльність
|
2
|
-
|
-2
|
|
2.7
|
Низький рівень стимулювання покупців
|
3
|
-
|
-3
|
|
2.7.
|
Недостатньо ефективна рекламна діяльність
|
3
|
-
|
-3
|
|
2.8
|
Ціни на товари доступні для широкого кола споживачів
|
2
|
+
|
+2
|
|
2.9.
|
Невелика кількість додаткових послуг
|
1
|
-
|
-1
|
|
|
Разом
|
|
|
-2
|
|
3.
|
Фінанси
|
|
|
|
|
3.1.
|
Прибуткова основна діяльність
|
3
|
+
|
+3
|
|
3.2.
|
Негативна динаміка у більшості основних показників фінансово-господарської діяльності
|
2
|
-
|
-2
|
|
3.3.
|
Недостатність власних оборотних коштів
|
2
|
-
|
-2
|
|
3.4.
|
Низькі показники фінансової стійкості і ліквідності
|
3
|
-
|
-3
|
|
3.5.
|
Високий рівень загрози банкрутства
|
1
|
-
|
-1
|
|
|
Разом
|
|
|
-5
|
|
4.
|
Технологія
|
|
|
|
|
4.1.
|
Достатньо розвинена матеріально-технічна база підприємства
|
2
|
+
|
+2
|
|
4.2.
|
Впровадження нових технологій у виробництво
|
2
|
+
|
+2
|
|
4.3
|
Наявність прогресивних методів збуту
|
2
|
+
|
+2
|
|
4.4.
|
Недостатній рівень механізації робіт
|
2
|
-
|
-2
|
|
|
Разом
|
|
|
+4
|
|
5.
|
Персонал
|
|
|
|
|
5.1
|
Недостатній рівень кваліфікації працівників апарату управління для роботи в ринкових умовах
|
2
|
-
|
-2
|
|
5.2.
|
Зростання продуктивності праці працівників
|
2
|
+
|
+2
|
|
5.3.
|
Низький показник плинності кадрів
|
1
|
+
|
+1
|
|
5.4.
|
Недостатнє стимулювання працівників підприємства
|
2
|
-
|
-2
|
|
|
Разом
|
|
|
-1
|
|
6.
|
Організаційна культура і імідж
|
|
|
|
|
6.1.
|
Досить високий імідж підприємства в очах споживачів
|
2
|
+
|
+2
|
|
6.1.
|
Достатньо висока організаційна культура на підприємстві
|
1
|
+
|
+1
|
|
|
Разом
|
|
|
+3
|
|
7.
|
Дослідження і розробки
|
|
|
|
|
7.1.
|
Підприємство працює над нововведеннями
|
2
|
+
|
+2
|
|
7.2.
|
Керівництво підприємства запроваджує інновації
|
2
|
+
|
+2
|
|
|
Разом
|
|
|
+4
|
|
Загалом фактори внутрішнього середовища
|
+3
|
Додаток П
Динаміка основних показників фінансово-господарської діяльності підприємства
|
№
|
Показники
|
Од.
виміру
|
Базовий рік
|
Звітний рік
|
Відхилення, +/-
|
Темп
зміни, %
|
Результати фінансово-господарської діяльності
|
|
1.
|
Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)*
|
тис. грн.
|
|
|
|
|
|
2.
|
Податок на додану вартість
|
тис. грн.
|
|
|
|
|
|
3.
|
Акцизний збір
|
тис. грн.
|
|
|
|
|
|
4.
|
Інші вирахування з доходу
|
тис. грн.
|
|
|
|
|
|
5.
|
Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)
|
тис. грн.
|
|
|
|
|
|
6.
|
Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)
|
тис. грн.
|
|
|
|
|
|
7.
|
Валовий прибуток/збиток
|
тис. грн.
|
|
|
|
|
|
8.
|
Інші операційні доходи
|
тис. грн.
|
|
|
|
|
|
9.
|
Адміністративні витрати
|
тис. грн.
|
|
|
|
|
|
10.
|
Витрати на збут
|
тис. грн.
|
|
|
|
|
|
11.
|
Інші операційні витрати
|
тис. грн.
|
|
|
|
|
|
12.
|
Витрати разом:
|
|
|
|
|
|
|
|
у сумі
|
тис. грн.
|
|
|
|
|
|
|
рівень витрат (= Витрати разом у сумі / Дохід від реалізації продукції *100)
|
%
|
|
|
|
-
|
|
13.
|
Фінансові результати від операційної діяльності:
прибуток /збиток
|
|
|
|
|
|
|
|
у сумі
|
тис. грн.
|
|
|
|
|
|
|
рівень прибутку / збитку від операційної діяльності
|
%
|
|
|
|
-
|
|
14.
|
Дохід від участі в капіталі
|
тис. грн.
|
|
|
|
|
|
15.
|
Інші фінансові доходи
|
тис. грн.
|
|
|
|
|
|
16.
|
Інші доходи
|
тис. грн.
|
|
|
|
|
|
17.
|
Фінансові витрати
|
тис. грн.
|
|
|
|
|
|
18.
|
Витрати від участі в капіталі
|
тис. грн.
|
|
|
|
|
|
19.
|
Інші витрати
|
тис. грн.
|
|
|
|
|
|
20.
|
Фінансові результати від звичайної діяльності до оподаткування: прибуток/збиток
|
|
|
|
|
|
|
|
у сумі
|
тис. грн.
|
|
|
|
|
|
|
рівень прибутку / збитку від звичайної діяльності до оподаткування
|
%
|
|
|
|
-
|
|
21.
|
Податок на прибуток від звичайної діяльності
|
тис. грн.
|
|
|
|
|
|
22.
|
Фінансові результати від звичайної діяльності: прибуток/збиток
|
|
|
|
|
|
|
|
у сумі
|
тис. грн.
|
|
|
|
|
|
|
у % до товарообороту
|
%
|
|
|
|
-
|
|
23.
|
Надзвичайні доходи
|
тис. грн.
|
|
|
|
|
|
24.
|
Надзвичайні витрати
|
тис. грн.
|
|
|
|
|
|
25.
|
Податки з надзвичайного прибутку
|
тис. грн.
|
|
|
|
|
|
26.
|
Чистий прибуток / збиток
|
|
|
|
|
|
|
|
у сумі
|
тис. грн.
|
|
|
|
|
|
|
рівень чистого прибутку
|
%
|
|
|
|
-
|
|
Ресурси підприємства
|
|
27.
|
Середньорічна вартість основних фондів
|
тис. грн.
|
|
|
|
|
|
28.
|
Середня вартість обігових коштів
|
тис. грн.
|
|
|
|
|
|
29.
|
Середньооблікова чисельність працівників
|
осіб
|
|
|
|
|
|
30.
|
Фонд оплати праці
|
тис. грн.
|
|
|
|
|
|
31.
|
Товарні запаси середні
|
тис. грн.
|
|
|
|
|
|
32.
|
Торговельна площа
|
кв. м
|
|
|
|
|
* Для заповнення використовуються дані форми № 2 “Звіт про фінансові результати”
ДОДАТКИ ДО 2 РОЗДІЛУ
Додаток 2А.1
Структура асортименту продукції Неnkel
|
Пральний
порошок ( назва)
|
Для кольорових
речей
|
Для білих речей
|
Для бавовни
|
Для делікатного
прання
|
Для джинсів
|
…
|
|
Мило
|
гліцеринове
|
кремове
|
рідке
|
антибактеріальне
|
дитяче
|
…
|
|
Bref для чищення
|
З хлором
|
З содою
|
Сода з
яблуком
|
Сода з
лимоном
|
З хлором та лимоном
|
…
|
|
Засіб для миття посуду
|
Соковитий
рай
|
Смачне яблуко
|
Пахуча
фіалка
|
Морський
бриз
|
Запашна
хвоя
|
…
|
|
Засіб для прибирання
|
З хлором
|
З хлором та цитрусом
|
Без
хлору
|
анті жир
|
Анті вапно
|
…
|
|
…
|
…
|
…
|
…
|
…
|
…
|
…
|
Ш
И
Р
И
Н
А
Г Л И Б И Н А ( кількість різновидів товару товарного асортименту)
ГЛИБИНА
Додаток 2А.2
Оцінка відповідності товарів підприємства вимогам покупців
|
№
|
Вимоги, що пред'являються до товару
|
Результати розрахунку
|
|
Вага
|
Експертна оцінка, бали
|
Зважена оцінка, бали
|
|
1.
|
Функціональні
|
0,10
|
3
|
0,30
|
|
2.
|
Ергономічні вимоги
|
0,17
|
|
0,51
|
|
2.1.
|
Антропометричні вимоги
|
|
3
|
|
|
2.2.
|
Фізіологічні вимоги
|
|
3
|
|
|
2.3.
|
Психологічні
|
|
3
|
|
|
|
Середня оцінка:
|
|
3
|
|
|
3.
|
Гігієнічні вимоги
|
0,09
|
3
|
0,27
|
|
4.
|
Безпека
|
0,19
|
|
0,57
|
|
4.1.
|
Безпека в експлуатації
|
|
3
|
|
|
4.2.
|
Біологічна безпека
|
|
3
|
|
|
|
Середня оцінка:
|
|
3
|
|
|
5.
|
Надійність і довговічність товарів
|
0,13
|
|
0,26
|
|
5.1.
|
Ремонтопридатність
|
|
2
|
|
|
5.2.
|
Схоронність
|
|
2
|
|
|
5.3.
|
Довговічність
|
|
2
|
|
|
|
Середня оцінка:
|
|
2
|
|
|
6.
|
Естетичні вимоги
|
0,04
|
3
|
0,12
|
|
7.
|
Технологічні вимоги
|
0,11
|
3
|
0,33
|
|
8.
|
Економічні вимоги
|
0,05
|
2
|
0,10
|
|
9.
|
Бездефектність
|
0,12
|
2
|
0,24
|
|
|
Загальна оцінка:
|
1,00
|
10,50
|
2,70
|
Шкала оцінки:
3 бали - відповідність вимогам покупців;
2 бали - часткова відповідність вимогам покупців;
1 бал - невідповідність вимогам покупців.
Додаток 2А. 3
Оцінка сили марки товарів, що реалізуються підприємствами
|
Показники
|
Вагомість показника, Wi
|
Бальний інтервал
|
Оцінка показників марок товарів, бали*
|
|
1 бал
|
2 бали
|
3 бали
|
4 бали
|
5 балів
|
Підприємство 1
|
Підприємство 2
|
|
Оцінка критерію, Вi
|
Wi* Вi
|
Оцінка критерію, Вi
|
Wi* Вi
|
|
Відношення споживачів до ім'я марки
|
0,06
|
Негативне
|
Не розумію
|
Сприятливе на слух, зір, легке для запам'ятовування та вимови
|
Сприяє до позитивних асоціацій
|
Найулюбленіше найменування
|
3
|
0,18
|
3
|
0,18
|
|
Рівень комплексності поняття марки
|
0,08
|
Країна-виробник
|
Зручність до вибору
|
Реклама, рекомендації
|
Висока якість, високе пізнавання
|
Весь перелік
|
4
|
0,32
|
4
|
0,32
|
|
Рівень відомості про марку
|
0,06
|
Дуже низький
|
Низький
|
Середній
|
Високий
|
Дуже високий
|
3
|
0,18
|
3
|
0,18
|
|
Інформованість про історичні події
|
0,05
|
Дуже низька
|
Низька
|
Середня
|
Висока
|
Дуже висока
|
2
|
0,10
|
3
|
0,15
|
|
Життєвий цикл марки
|
0,05
|
Спад
|
Введення
|
Зрілість
|
Повільний ріст
|
Швидкий ріст
|
3
|
0,15
|
3
|
0,15
|
|
Асоціації
|
0,09
|
Відсутні
|
Негативні
|
Нейтральні
|
Позитивні
|
Найкращий друг
|
3
|
0,27
|
4
|
0,36
|
|
Рівень довіри споживачів
|
0,12
|
Дуже низький
|
Низький
|
Середній
|
Високий
|
Дуже високий
|
3
|
0,36
|
4
|
0,48
|
|
Рівень прихильності споживачів
|
0,13
|
Дуже низький
|
Низький
|
Середній
|
Високий
|
Дуже високий
|
4
|
0,52
|
4
|
0,52
|
|
Рівень сервісної підтримки
|
0,10
|
Дуже низький
|
Низький
|
Середній
|
Високий
|
Дуже високий
|
3
|
0,30
|
4
|
0,40
|
|
Частка ринку марки товару
|
0,11
|
Менше 10%
|
Від 10% до
15%
|
Від 16% до
25%
|
Від 26% до
40%
|
Більше 40%
|
2
|
0,22
|
3
|
0,33
|
|
Рівень представленості марки в торгівлі
|
0,08
|
Менше 20%
|
Від 20% до
40%
|
Від 41% до
60%
|
Від 61% до
80%
|
Більше 80%
|
2
|
0,16
|
3
|
0,24
|
|
Кількість повторних покупок
|
0,07
|
Відсут-ні
|
1 раз
|
2 разів
|
Більше 2 разів
|
Думаю вже про наступні
|
4
|
0,28
|
4
|
0,28
|
|
Загальна оцінка
|
1,00
|
|
|
|
|
|
-
|
3,04
|
-
|
3,59
|
* 5 балів – дуже сильна марка товару;
1 бал – дуже слабка марка товару.
Додаток 2А.4
Аналіз товарного портфеля підприємства на основі матриці БКГ
|
|
Частка товарної групи в товарообороті підприємства, %
|
|
|
менше 4 %
|
|
Темп приросту обсягу збуту у товарній групі, %
|
більше 100 %
|
"Зірки"(33,3%)
|
"Важкі діти" (40,8%)
|
|
Риба і морепродукти харчові
|
Синтетичні засоби
|
|
Вина
|
Морозиво
|
|
М'ясо та птиця
|
Масло тваринне
|
|
Шампанське
|
Слабоалкогольні напої
|
|
Пиво
|
Парфюмерно-косметичні засоби
|
|
Яйця і яйцепродукція
|
Оселедці
|
|
Горілка та лікеро-горілчані вироби
|
Олія
|
|
Безалкогольні напої
|
Молоко та молочна продукція
|
|
Тютюнові вироби
|
Овочі
|
|
|
Консерви овочеві
|
|
|
Мило туалетне
|
|
|
Маргаринова і майонезна продукція
|
|
|
Сир і бринза
|
|
Темп зниження обсягу збуту у товарній групі, %
|
менше 100 %
|
"Дійні корови"(11,1%)
|
"Собаки"(14,8%)
|
|
Ковбасні вироби та копченості
|
Плоди, ягоди, виноград, горіхи, кавуни та дині
|
|
|
Консерви рибні
|
|
|
Коньяк
|
|
|
Консерви м'ясні
|
|
|
Крупи та бобові
|
Додаток 2А.5
АВС - аналіз
|
№
|
Товари
|
Виручка
Тис.грн
|
Доля виручки,
%
|
Доля виручки з наростаючім підсумком, %
|
Група
АВС
|
|
1
|
Товар 1
|
4400.00
|
17,2
|
17,2
|
А
|
|
2
|
Товар 2
|
4400.00
|
15,7
|
32,9
|
А
|
|
3
|
Товар 3
|
3400.00
|
13,3
|
46,2
|
А
|
|
4
|
Товар 4
|
3000.00
|
11,7
|
57,9
|
А
|
|
5
|
Товар 5
|
2200.00
|
8,6
|
66,5
|
А
|
|
6
|
Товар 6
|
2000.00
|
7,8
|
74,3
|
А
|
|
7
|
Товар 7
|
1100.00
|
4,3
|
78,7
|
А
|
|
8
|
Товар 8
|
900.00
|
3,5
|
82,2
|
В
|
|
9
|
Товар 9
|
700.00
|
2,7
|
84,9
|
В
|
|
10
|
Товар10
|
600.00
|
2,3
|
87,3
|
В
|
|
11
|
Товар 11
|
500.00
|
2,0
|
89,2
|
В
|
|
12
|
Товар 12
|
400.00
|
1,6
|
90,8
|
В
|
|
13
|
Товар 13
|
300.00
|
1,2
|
92,0
|
В
|
|
14
|
Товар 14
|
200.00
|
0,8
|
92,7
|
В
|
|
15
|
Товар 15
|
200.00
|
0,8
|
93,5
|
В
|
|
16
|
Товар 16
|
150.00
|
0,6
|
94,1
|
В
|
|
17
|
Товар 17
|
140.00
|
0,5
|
94,7
|
В
|
|
18
|
Товар 18
|
130.00
|
0,5
|
95,2
|
С
|
|
19
|
Товар 19
|
120.00
|
0,5
|
95,6
|
С
|
|
20
|
Товар 20
|
110.00
|
0,4
|
96,1
|
С
|
|
21
|
Товар 21
|
105.00
|
0,4
|
96,5
|
С
|
|
22
|
Товар 22
|
100.00
|
0,4
|
96,9
|
С
|
|
23
|
Товар 23
|
100.00
|
0,4
|
97,3
|
С
|
|
24
|
Товар 24
|
100.00
|
0,4
|
97,7
|
С
|
|
25
|
Товар 25
|
100.00
|
0,4
|
98,0
|
С
|
|
26
|
Товар 26
|
100.00
|
0,4
|
98,4
|
С
|
|
27
|
Товар 27
|
100.00
|
0,4
|
98,8
|
С
|
|
28
|
Товар 28
|
100.00
|
0,4
|
99,2
|
С
|
|
29
|
Товар 29
|
100.00
|
0,4
|
99,6
|
С
|
|
30
|
Товар 30
|
100.00
|
0,4
|
100
|
С
|
|
разом
|
|
25955.00
|
100
|
|
|
Додаток 2А.6
Результати аналізу асортименту за методом АВС
|
Групи
|
Обсяг продажу, грн..
|
Доля груп в загальній кількості %
|
Кількість товарних категорій, од.
|
Доля виручки,
%
|
|
Група А
|
( 20500.00
|
79
|
7
|
(∑ доля виручки 1+ доля виручки 7) = 78,6
|
|
Група В
|
4090.00
|
15,75
|
10
|
16
|
|
Група С
|
1365
|
5,02
|
13
|
5,4
|
|
Всього
|
25955
|
100
|
30
|
100
|
Додаток 2А.7
Таблиця 2.10 – Оцінка якості пральних машин
|
Показники
|
Вагомість
показника, Wi
|
Оцінка показників у розрізі різновидів товару (бали)
|
|
Товар 1
|
Товар 2
|
|
Оцінка критерію, Ві
|
Wi*Ві
|
Оцінка критерію, Ві
|
Wi*Ві
|
Клас прання
|
0,10
|
|
|
|
|
|
Завантаження прання, кг
|
0,08
|
|
|
|
|
|
Обертання центрифуги, об/хв
|
0,12
|
|
|
|
|
|
Вологість білизни після віджиму, %
|
0,03
|
|
|
|
|
|
Глибина, см
|
0,07
|
|
|
|
|
|
Досконалість виконання допоміжних функцій
|
0,08
|
|
|
|
|
|
Ергономічність
|
0,06
|
|
|
|
|
|
Надійність
|
0,07
|
|
|
|
|
|
Безпека
|
0,05
|
|
|
|
|
|
Естетичність
|
0,04
|
|
|
|
|
|
Клас використання електроенергії
|
0,11
|
|
|
|
|
Наявність сертифікату
|
0,08
|
|
|
|
|
|
Умови зберігання
|
0,02
|
|
|
|
|
|
Рівень дефектності
|
0,09
|
|
|
|
|
|
Загальна оцінка*
|
1,0
|
|
|
Примітка:
* max=5 балів – дуже висока якість товару;
min=1 бал – дуже низька якість товару.
Додаток 2А.8
Рівні якості товару залежно від ступеня задоволення потреб споживачів
|
№
|
Рівні якості товару
|
Характеристика ступеня задоволення потреб споживачів
|
|
І
|
Відповідність стандарту
|
(потрібно навести оцінку відповідності вимогам нормативно-технічної документації:стандарт, технічні умови, договір)
|
|
ІІ
|
Відповідність використанню
|
(відповідність стандартам та відповідність попиту)
|
|
ІІІ
|
Відповідність фактичним потребам ринку
|
(задоволення потреб споживачів щодо високої якості та низької ціни товару)
|
|
ІV
|
Відповідність прихованим потребам
|
(переваги товару порівняно з товарами конкурентами завдяки додатковим споживчим властивостям)
|
Додаток 2А.9
Розрахунок коефіцієнта (індексу) дефектності автомобільних насосів
|
Шифр дефекту
|
Вага дефекту
|
Кількість дефектів у вибірці з 20-ти насосів
|
Добуток (2 × 3)
|
Коефіцієнт дефектності [сума даних з гр. 4, поділена на кількість вибірки (20)]
|
|
1
|
2
|
3
|
4
|
|
А
|
100
|
0
|
0
|
600 : 20 = 30
|
|
Б
|
90
|
2
|
180
|
|
В
|
70
|
2
|
140
|
|
Г
|
60
|
3
|
180
|
|
Д
|
50
|
2
|
100
|
Додаток 2А.10
Оцінка споживчої цінності товарів
|
Цінності
|
Оцінка товарів (бали)
|
|
Товар 1
|
Товар 2
|
|
Функціональна цінність
|
|
|
|
Економічна цінність
|
|
|
|
Соціальна цінність
|
|
|
|
Емоційна цінність
|
|
|
|
Середня оцінка*
|
|
Примітка:
* max=5 балів – дуже висока споживча цінність товару;
min=1 бал – дуже низька споживча цінність товару.
Додаток 2А.11
Шкала оцінки економічної, соціальної та емоційної цінності товару
|
Показники
|
Бальний інтервал
|
|
1 бал
|
2 бали
|
3 бали
|
4 бали
|
5 балів
|
|
1
|
2
|
3
|
4
|
5
|
6
|
|
Економічна цінність
|
|
Прийнятність ціни
|
Ціна зовсім не прийнятна
|
Ціна не прийнятна
|
Середня ступінь прийнятності ціни
|
Ціна прийнятна
|
Ціна дуже прийнятна
|
|
Наявність знижок
|
Відсутність знижок
|
Розмір знижки менш ніж 1%
|
Розмір знижки менш ніж 5%
|
Розмір знижки менш ніж 10%
|
Розмір знижки більше ніж 10%
|
|
Надання кредиту
|
Відсут-ність
|
Первісний внесок – від 20% до 50%, дорожчання більш на 30%
|
Первісний внесок – до 20%, дорожчання від 20% до 10%
|
Без первісно-го внеску, дорожчання від 20% до 10%
|
Без первісно-го внеску, дорож-чання до 10%
|
|
Енергоекономічність товару
|
Клас дуже низький – G
|
Клас низький - E,F
|
Клас середній - C,D
|
Клас високий – B
|
Клас дуже високий – A
|
|
Витрати на гарантійне обслуговуван-ня
|
Більш ніж 10% від ціни товару
|
Від 5% до 10% від ціни товару
|
Від 2% до 5% від ціни товару
|
До 2% від ціни товару
|
0% від ціни товару
|
|
Витрати на після гарантій-не обслуговуван-ня
|
Більш ніж 10% від ціни товару
|
Від 5% до 10% від ціни товару
|
Від 2% до 5% від ціни товару
|
До 2% від ціни товару
|
0% від ціни товару
|
|
Соціальна цінність
|
|
Рівень задоволення соціальних потреб
|
Дуже низький
|
Низький
|
Середній
|
Високий
|
Дуже високий
|
|
Рівень задоволення потреби у повазі
|
Дуже низький
|
Низький
|
Середній
|
Високий
|
Дуже високий
|
Рівень задоволення потреби у самостверд-женні
|
Дуже низький
|
Низький
|
Середній
|
Високий
|
Дуже високий
|
|
Емоційна цінність
|
|
Характер емоцій та почуттів
|
Дуже негатив-ний
|
Негативний
|
Нейтраль-ний
|
Позитив-ний
|
Дуже позитивний
|
|
Сила виявлення емоцій та почуттів
|
Дуже слабке
|
Слабке
|
Помірне
|
Сильне
|
Дуже сильне
|
|
Рівень ієрархічності емоцій та почуттів
|
Не задово-лення запиту
|
Задоволен-ня запиту
|
Задоволен-ня запиту, радість
|
Задоволення запиту, радість, самопова-га
|
Задоволен-ня запиту, радість, самопо-вага, соціальне схвалення
|
Додаток 2А.12
Оцінка ступеня новизни товарів
|
Показники
|
Вагомість показника, Wi
|
Бальна оцінка
|
|
Товар 1
|
Товар 2
|
|
Оцінка критерію, Ві
|
Wi*Ві
|
Оцінка критерію, Ві
|
Wi*Ві
|
|
Відношення товару до категорії “новинка”
|
0,3
|
|
|
|
|
|
Вид нового товару
|
0,4
|
|
|
|
|
|
Наявність сюрпризних характеристик
|
0,2
|
|
|
|
|
|
Рівень ціни товару
|
0,1
|
|
|
|
|
|
Загальна оцінка*
|
1,0
|
|
|
Примітка:
* max=5 балів – дуже високий ступінь новизни товару;
min=1 бал – дуже низький ступінь новизни товару.
Додаток 2А.13
Шкала оцінки ступеня новизни товарів
|
Показники
|
Бальний інтервал
|
|
1 бал
|
2 бали
|
3 бали
|
4 бали
|
5 балів
|
|
Відношення товару до категорії “новинка”
|
Не належить
|
Товар, який вже не є новинкою, але був нею та недавно покинув цю категорію
|
Товар, який довго існує у категорії “Новинка”, (наприклад, поступив до продажу від 5 до 4 місяців тому)
|
“Новинка”, яка недавно поступила до продажу (наприклад, від 3 до 2 мясяців тому)
|
“Новинка”, яка тільки поступила до продажу (наприклад, не більше 1 місяца тому)
|
|
Вид нового товару
|
Не новий товар
|
Поліпшений товар за однією властивістю
|
Поліпшений товар за двома властивостя-ми
|
Поліпшений товар за більш ніж дві властивості
|
Піонерний товар
|
|
Наявність сюрпризних характерис-тик
|
Відсутні
|
Одна
|
Дві
|
Три
|
Більше трьох
|
|
Рівень ціни товару
|
Дуже низький
|
Низький
|
Середній
|
Високий
|
Дуже високий
|
|
|
|
|
|
|
|
Додаток 2А.14
Оцінка сили марки товарів
|
Показники
|
Вагомість
показника, Wi
|
Бальна оцінка
|
|
Оцінка критерію, Ві
|
Wi*Ві
|
|
Відношення споживачів до ім’я марки
|
0,06
|
|
|
|
Рівень комплексності поняття марки
|
0,08
|
|
|
Рівень відомості про марку
|
0,06
|
|
|
|
Інформованість про історичні події
|
0,05
|
|
|
|
Життєвий цикл марки
|
0,05
|
|
|
|
Асоціації
|
0,09
|
|
|
|
Рівень довіри споживачів
|
0,12
|
|
|
Рівень прихильності споживачів
|
0,13
|
|
|
|
Рівень сервісної підтримки
|
0,10
|
|
|
Частка ринку марки товару
|
0,11
|
|
|
|
Рівень представленості марки в торгівлі
|
0,08
|
|
|
|
Кількість повторних покупок
|
0,07
|
|
|
|
Загальна оцінка*
|
1,0
|
|
|
Примітка:
* max=5 балів – дуже сильна марка товару;
min=1 бал – дуже слабка марка товару.
Додаток 2А.15
Оцінка профілю брендів
|
Показники
|
Вага показ-ника, Wi
|
Оцінка брендів (бали)
|
|
Бренд 1
|
Бренд 2
|
|
Оцінка, Ві
|
Wi*Вi
|
Оцінка, Ві
|
Wi*Вi
|
|
Відношення споживачів до найменування бренду
|
0,1
|
|
|
|
|
|
Інформованість про історичні події бренду
|
0,1
|
|
|
|
|
|
Рівень відомості про бренд
|
0,1
|
|
|
|
|
|
Цінності бренду
|
0,2
|
|
|
|
|
|
Характер особистості бренду
|
0,2
|
|
|
|
|
|
Виконання зобов’язань бренду
|
0,3
|
|
|
|
|
|
Загальна оцінка*
|
1,0
|
|
|
Примітка:
* max=5 балів – дуже позитивний профіль бренду товару;
min=1 бал – дуже негативний профіль бренду товару.
Додаток 2А.16
Оцінка якості упаковки товарів
|
Показники
|
Вагомість
показника, Wi
|
Бальна оцінка
|
|
Товар 1
|
Товар 2
|
|
Оцінка критерію, Ві
|
Wi*Ві
|
Оцінка критерію, Ві
|
Wi*Ві
|
|
Захист товару від ушкодження
|
0,13
|
|
|
|
|
|
Відношення до товару
|
0,09
|
|
|
|
|
|
Зручність до переміщення
|
0,10
|
|
|
|
|
|
Відповідність розмірів
|
0,09
|
|
|
|
|
|
Дизайн
|
0,07
|
|
|
|
|
|
Зовнішнє оформлення
|
0,06
|
|
|
|
|
|
Якість інструкцій
|
0,12
|
|
|
|
|
|
Якість маркування
|
0,08
|
|
|
|
|
|
Вартість
|
0,08
|
|
|
|
|
|
Виконання комунікаційної функції
|
0,11
|
|
|
|
|
|
Екологічність
|
0,07
|
|
|
|
|
|
Загальна оцінка*
|
1,0
|
|
|
Примітка:
* max=5 балів – дуже висока якістьупаковки товару;
min=1 бал – дуже низька якість упаковки товару.
Додаток 2А.17
Сітка аналізу життєвого циклу товарів
|
Показники
|
Характер стадії життєвого циклу
|
Стадії життєвого циклу
|
Товари
|
|
1
|
2
|
|
Стан попиту
|
Формування
|
Уведення
|
|
|
|
Підвищення
|
Зріст
|
|
|
|
Стабілізація
|
Зрілість
|
|
|
|
Швидке зниження
|
Спад
|
|
|
|
Темп зросту збуту
|
Повільний ріст
|
Уведення
|
|
|
|
Швидкий ріст
|
Зріст
|
|
|
|
Майже не змінюється
|
Зрілість
|
|
|
|
Скорочується
|
Спад
|
|
|
|
Прибут-
ковість
|
Низька
|
Уведення
|
|
|
|
Висока
|
Зріст
|
|
|
|
Стабільна
|
Зрілість
|
|
|
|
Падає
|
Спад
|
|
|
|
Рівень цін
|
Високі
|
Уведення
|
|
|
|
Стабільні
|
Зріст
|
|
|
|
Знижаються
|
Зрілість
|
|
|
|
Хаотичні
|
Спад
|
|
|
|
Результат
|
Уведення
|
|
|
|
Зріст
|
|
|
|
Зрілість
|
|
|
|
Спад
|
|
|
Додаток 2А.18
Профіль потенційної конкурентоспроможності товарів
|
Критерії
|
Бальна оцінка
|
|
Товар
|
|
1
|
2
|
|
Споживча цінність товару
|
|
|
|
Якість товару
|
|
|
|
Ступінь новизни товару
|
|
|
|
Сила марки товару
|
|
|
|
Профіль бренду товару
|
|
|
|
Якість упаковки
|
|
|
|
Стадія ЖЦТ
|
|
|
|
Інтегральний
показник потенційної конкурентоспроможності товару
|
Дуже високий ( 55,1)
|
|
|
|
Високий(42,0 – 55,0)
|
|
|
|
Середній(28,9 – 41,9)
|
|
|
|
Низький (15,8 – 28,8)
|
|
|
|
Дуже низький ( 15,7)
|
|
|
Додаток 2А.19
Оцінка іміджу підприємства за основними його аспектами
|
Показники оцінки іміджу
|
Вага
|
Експертна оцінка, бали
|
|
|
1
|
2
|
3
|
|
|
1. Соціально-етичний аспект
|
0,28
|
|
|
|
1.1. Рівень дотримання екологічних стандартів
|
|
|
|
1.2. Значимість продукції/послуг для області, країни
|
|
|
|
1.3. Значимість економічних результатів діяльності для області, країни
|
|
|
|
1.4. Рівень надання робочих місць
|
|
|
|
1.5. Рівень травматизму на підприємстві
|
|
|
|
1.6. Рівень відповідальності перед установами, які на балансу підприємства
|
|
|
|
1.7. Рівень відповідальності перед працівниками, внутрішнім середовищем
|
|
|
1.8. Рівень відповідальності перед акціонерами
|
|
|
|
|
1.9. Ступінь участі у культурних акціях
|
|
|
|
1.10. Ступінь участі у освітніх заходах
|
|
|
|
1.11. Ступінь участі підприємства у ліквідації наслідків кризових ситуацій
|
|
|
|
|
1.12. Рівень відповідності місцезнаходження і дизайну підприємства навколишньому середовищу
|
|
|
|
Зважена оцінка
|
|
|
|
2. Внутрішньоорганізаційний аспект
|
0,19
|
|
|
|
2.1. Рівень сприятливості корпоративної культури в підприємстві
|
|
|
|
2.2. Сприятливість соціально-психологічного клімату у колективі
|
|
|
|
2.3. Рівень конфліктності в колективі
|
|
|
|
2.4. Привабливість фірмового стилю
|
|
|
|
|
2.5. Рівень компетентності представників підприємства
|
|
|
|
2.6. Професійність зовнішнього вигляду адміністративно-управлінський персоналу підприємства
|
|
|
|
2.7. Професійність зовнішнього вигляду робітників підприємства
|
|
|
|
2.8. Особисто-психологічні характеристики представників підприємства
|
|
|
|
2.9. Рівень підбору та освіти персоналу
|
|
|
|
2.10. Можливість кар'єрного росту
|
|
|
|
2.11. Рівень оновлення устаткування
|
|
|
|
2.12. Рівень ефективності спілкування з підлеглими
|
|
|
Зважена оцінка
|
|
3. Діловий аспект
|
0,22
|
|
|
3.1. Діловий рейтинг
|
|
|
3.2. Рівень престижності підприємства на погляд посередників та постачальників
|
|
|
3.3. Рівень ділової активності
|
|
|
3.4. Рівень матеріально-технічного забезпечення
|
|
3.5. Компетентність персоналу для посередників та постачальників
|
|
|
3.6. Фінансові можливості підприємства
|
|
|
3.7. Рівень показників ділової репутації підприємства (надійність, виконання договірних зобов'язань)
|
|
Зважена оцінка:
|
|
|
|
4. Споживчий аспект
|
0,31
|
|
|
4.1. Споживчий рейтинг
|
|
|
4.2. Рівень популярності бренду
|
|
4.3. Рівень привабливості загальних характеристик продукції/ послуг
|
|
|
|
4.4. Рівень привабливості загальних додаткових характеристик продукції/послуг
|
|
|
|
4.5. Ступінь територіальної доступності товару
|
|
|
4.6. Рівень інформаційної підтримки бренду
|
|
|
Зважена оцінка:
|
|
|
Загальна зважена оцінка іміджу:
|
|
|
|
|
|
|
|
Додаток 2А.20
Бальна шкала результату оцінки рівня розвитку аспектів іміджу підприємства
|
Аспект іміджу
|
Інтервал оцінки, бали
|
Рівень розвитку аспекту іміджу
|
|
1. Соціально-етичний аспект
|
0,28 – 0,65
|
Низький
|
|
0,66 – 1,02
|
Середній
|
|
1,03 – 1,40
|
Високий
|
|
2. Внутрішньоорганіза-ційний аспект
|
0,19 – 0,44
|
Низький
|
|
0,44 – 0,69
|
Середній
|
|
0,70 – 0,95
|
Високий
|
|
3. Діловий аспект
|
0,22 – 0,51
|
Низький
|
|
0,52 – 0,80
|
Середній
|
|
0,81 – 1,10
|
Високий
|
|
4. Споживчий аспект
|
0,31 – 0,72
|
Низький
|
|
0,73 – 1,13
|
Середній
|
|
1,14 – 1,55
|
Високий
|
Додаток 2А.21
Оцінка маркетингової активності торговельного підприємства з управління ЖЦТ
|
Показники
|
Вага показника, Wi
|
Бальна оцінка
|
|
Оцінка показника, Ві
|
Зважена оцінка, Wi*Ві
|
|
Стратегічні зони товарів
|
0,14
|
|
|
|
Частка конкурентоспроможних товарів
|
0,15
|
|
|
|
Гнучкість цінової політики
|
0,12
|
|
|
|
Наявність заходів щодо стимулювання збуту
|
0,11
|
|
|
|
Комплексність просування товарів
|
0,09
|
|
|
|
Надання кредиту
|
0,13
|
|
|
|
Ефективність мерчандайзингу
|
0,10
|
|
|
|
Наявність програми з управління ЖЦТ
|
0,16
|
|
|
|
Загальна оцінка*
|
1,0
|
|
|
Примітка:
* max=5 балів – дуже висока маркетингова активність торговельного підприємства з управління ЖЦТ;
min=1 бал – дуже низька маркетингова активність торговельного підприємства з управління ЖЦТ.
Додаток 2А.22
Оцінка якості сервісної підтримки автоматичних пральних машин
|
Показники
|
Вага показника, Wi
|
Бальна оцінка
|
|
Оцінка показника, Ві
|
Зважена оцінка, Wi*Ві
|
|
Якість доставки товару до місця експлуатації
|
0,17
|
|
|
|
Усунення пошкоджень під час транспортування
|
0,12
|
|
|
|
Наявність установки та монтажу
|
0,16
|
|
|
|
Якість гарантійного ремонту
|
0,16
|
|
|
|
Якість постачання запасних деталей
|
0,15
|
|
|
|
Якість після гарантійного ремонту
|
0,13
|
|
|
|
Швидкість усунення пошкоджень
|
0,11
|
|
|
|
Загальна оцінка якості
функціонального сервісу
|
1,0
|
|
|
|
Надійність
|
0,23
|
|
|
|
Оперативність
|
0,21
|
|
|
|
Впевненість
|
0,18
|
|
|
|
Емпатія
|
0,18
|
|
|
|
Атмосфера в магазині
|
0,2
|
|
|
|
Загальна оцінка якості емоційного сервісу
|
1,0
|
|
|
|
Середня оцінка якості сервісної підтримки товарів*
|
|
Примітка:
* max=5 балів – дуже висока якість сервісної підтримки товару;
min=1 бал – дуже низька якість сервісної підтримки товару.
Додаток 2А.23
Профіль реальної конкурентоспроможності товарів
|
Критерії
|
Бальна оцінка
|
|
Підприємство А
|
Підприємство Б
|
|
товар 1
|
товар 2
|
товар 1
|
товар
2
|
|
Споживча цінність товару
|
|
|
|
|
|
Якість товару
|
|
|
|
|
|
Ступінь новизни товару
|
|
|
|
|
|
Сила марки товару
|
|
|
|
|
|
Профіль бренду товару
|
|
|
|
|
|
Якість упаковки
|
|
|
|
|
|
Стадія ЖЦТ
|
|
|
|
|
|
Імідж підприємства
|
|
|
|
|
|
Маркетингова активність з управління ЖЦТ
|
|
|
|
|
|
Якість сервісної підтримки товарів
|
|
|
|
|
|
Інтегральний
показник реальної конкурентосп-роможності товару
|
Дуже високий ( 59,3)
|
|
|
|
|
|
Високий(45,2 – 59,2)
|
|
|
|
|
|
Середній(31,1 – 45,1)
|
|
|
|
|
|
Низький (17,0 – 31,0)
|
|
|
|
|
|
Дуже низький ( 16,9 )
|
|
|
|
|
Многокутник реальної конкурентоспроможності товару
Приклад. Результати оцінки конкурентоспроможності корпусних меблів
|
Параметри
|
Вага, аі
|
Задоволення потреби, бали
|
Одиничний показник, %
|
|
Корпусні меблі
Меблевого салону "Гармонія")
|
Корпусні меблі
Фірми "Браун"
|
Корпусні меблів Фірми "Міранті"
|
|
Оцінка, Qі
|
аі *Qі
|
Оцінка, Qі
|
аі *Qі
|
Оцінка, Qі
|
аі *Qі
|
Корпусні меблі Меблевого салону "Гармонія" )/
Фірми "Браун"
|
Корпусні меблі Фірми "Міранті" / Фірми "Браун
|
|
1. Споживчі параметри
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1.1 Функціональне призначення
|
0,11
|
5
|
0,55
|
5
|
0,55
|
4
|
0,44
|
100,00
|
80,00
|
|
1.2 Надійність
|
0,16
|
5
|
0,80
|
4
|
0,64
|
4
|
0,64
|
125,00
|
100,00
|
|
1.3 Економічність
|
0,13
|
3
|
0,39
|
4
|
0,52
|
3
|
0,39
|
75,00
|
75,00
|
|
1.4 Дизайн
|
0,22
|
4
|
0,88
|
5
|
1,10
|
3
|
0,66
|
80,00
|
60,00
|
|
1.5 Гарантія
|
0,19
|
3
|
0,57
|
4
|
0,76
|
3
|
0,57
|
75,00
|
75,00
|
|
1.6 Обслуговування
|
0,19
|
5
|
0,95
|
5
|
0,95
|
4
|
0,76
|
100,00
|
80,00
|
|
Разом аі * Qі
|
1,00
|
-
|
4,14
|
-
|
4,52
|
-
|
3,46
|
-
|
-
|
|
Груповий показник за споживчими параметрами, %
|
|
|
|
|
|
|
|
91,59
|
76,55
|
|
2. Економічні параметри
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2.1 Продажна ціна товару
|
0,41
|
5
|
2,05
|
4
|
1,64
|
3
|
1,23
|
125,00
|
75,00
|
|
2.2 Витрати покупця у період експлуатації
|
0,32
|
4
|
1,28
|
5
|
1,60
|
4
|
1,28
|
80,00
|
80,00
|
|
2.3 Ремонт
|
0,27
|
4
|
1,08
|
5
|
1,35
|
4
|
1,08
|
80,00
|
80,00
|
|
Разом аі * Qі
|
1,00
|
-
|
4,41
|
-
|
4,59
|
-
|
3,59
|
-
|
-
|
|
Груповий показник за економічними параметрами, %
|
|
|
|
|
|
|
|
96,08
|
78,21
|
|
Інтегральний показник, %
|
|
|
|
|
|
|
|
93,81
|
77,38
|
|
Коефіцієнт привабливості, %
|
|
|
|
|
|
|
|
95,33
|
97,87
|
Примітка: як зразок необхідно прийняти корпусні меблі Фірми "Браун".
Додаток 2Б.1
Характеристики това рів-конкурентів
|
Товар
|
Показники
|
|
|
Ціна
|
Вміст небажаних домішок, % кг
|
Вміст корисних домішок, % кг
|
Естетичні
Характе-ристики
|
Техноло-гічні харак-
теристики
|
Органолептичні
Характеристики (за 10бал.шкал.)
|
|
Вагові характеристики показників
|
|
|
|
|
|
|
|
Конкурент 1
|
|
|
|
|
|
|
|
Конкурент 2
|
|
|
|
|
|
|
|
Конкурент …
|
|
|
|
|
|
|
|
Конкурент п
|
|
|
|
|
|
|
Додаток 2Б.2
Оцінка відповідності нового товару інтересам товаровиробника (торгівлі)
|
|
Оцінка за порядковою і бальною шкалою
|
|
Характеристика товару
|
Вагомість показника
|
Повністю відповідає (4)
|
Достатньо відповідає (3)
|
Частково відповідає (2)
|
Практично не відповідає
(1)
|
Повністю не відповідає (2)
|
|
Прибутковість
|
0,2
|
*
|
|
|
|
|
|
Технологічність виготовлення
|
0,15
|
|
*
|
|
|
|
|
Якість товару
|
0,1
|
*
|
|
|
|
|
|
Наявність споживачів
|
0,2
|
|
*
|
|
|
|
|
Наявність каналів збуту
|
0,2
|
|
*
|
|
|
|
|
Сировинна забезпеченість
|
0,15
|
|
*
|
|
|
|
Додаток 2Б.3
Таблиця Оцінка відповідності нового товару інтересам постачальників
|
|
Оцінка за порядковою і бальною шкалою
|
|
Характеристика зацікавленності
|
Вагомість показника
|
Повністю відповідає (4)
|
Достатньо відповідає (3)
|
Частково відповідає (2)
|
Практично не відповідає
(1)
|
Повністю не відповідає (2)
|
|
Прибутковість
|
0,2
|
|
*
|
|
|
|
|
Стабільність замовлень
|
0,35
|
|
*
|
|
|
|
|
Обсяги замовлень
|
0,25
|
|
|
*
|
|
|
|
Частота замовлень
|
0,2
|
|
|
*
|
|
|
Додаток 2Б.4
Оцінка відповідності нового товару інтересам органів місцевої влади
|
|
Оцінка за порядковою і бальною шкалою
|
|
Характеристика зацікавленності
|
Вагомість показника
|
Повністю відповідає (4)
|
Достатньо відповідає (3)
|
Частково відповідає (2)
|
Практично не відповідає
(1)
|
Повністю не відповідає (2)
|
|
Наповненість місцевого бюджету
|
0,5
|
|
*
|
|
|
|
|
Забезпечення зайнятості місцевого бюджету
|
0,35
|
|
|
*
|
|
|
|
Забезпечення населення високоякісною продукцією харчування
|
0,25
|
|
*
|
|
|
|
Додаток 2Б.5
Оцінка відповідності нового товару інтересам банку, який кредитує
|
|
Оцінка за порядковою і бальною шкалою
|
|
Характеристика зацікавленності
|
Вагомість показника
|
Повністю відповідає (4)
|
Достатньо відповідає (3)
|
Частково відповідає (2)
|
Практично не відповідає
(1)
|
Повністю не відповідає (2)
|
|
Низкий кредитний ризик
|
0,55
|
|
*
|
|
|
|
|
Швидка окупність
|
0,15
|
|
|
*
|
|
|
|
Обсяг кредитування
|
0,3
|
|
*
|
|
|
|
Додаток 2Б.6
Оцінка відповідності нового товару інтересам посередників
|
|
Оцінка за порядковою і бальною шкалою
|
|
Характеристика зацікавленності
|
Вагомість показника
|
Повністю відповідає (4)
|
Достатньо відповідає (3)
|
Частково відповідає (2)
|
Практично не відповідає
(1)
|
Повністю не відповідає (2)
|
|
Стабільність постачання
|
0,2
|
|
*
|
|
|
|
|
Попит на продукцію
|
0,4
|
|
*
|
|
|
|
|
Прибутковість
|
0,4
|
|
*
|
|
|
|
Додаток 2Б.7
Оцінка шансів нового товару на ринковий успіх
|
Оцінка
|
Відповідність інтересам суб’єктів рингу
|
Рівень очікуваних сукупних витрат
|
Рівень очікуваних сукупних доходів
|
Рішення
|
|
0,3≤1≤4
|
Повна
|
Низький
|
Високий
|
Усі шанси на успіх
|
|
2,5≤1≤3,0
|
Достатньо повна
|
Помірний
|
Помірний
|
Шанси на успіх є, але потрібно аналізувати більш прискіпливо
|
|
2,0≤1≤2,5
|
часткова
|
Високий
|
Низький
|
Шанси на успіх проблематичні. Потрібно виконати уточню вальний аналіз
|
Додаток 2В.1
Оцінка конкурентоспроможності товарного портфеля в торговельному підприємстві
|
Критерії
|
Вага показника, Wi
|
Оцінка в балах
|
|
Оцінка, Ві
|
Wi*Вi
|
|
Глибина товарного портфеля
|
0,14
|
|
|
|
Гармонійність товарного портфеля за цінами
|
0,16
|
|
|
|
Коефіцієнт стійкості товарного портфеля
|
0,09
|
|
|
|
Ступінь оновлення товарного портфеля
|
0,1
|
|
|
|
Ступінь модифікації товарного портфеля
|
0,13
|
|
|
|
Наявність заходів щодо стимулювання збуту товарів
|
0,12
|
|
|
|
Частка конкурентоспроможних товарів
|
0,15
|
|
|
|
Зручність вибору товарів
|
0,11
|
|
|
|
Загальна оцінка
|
1,0
|
|
Додаток 2В.2
Маркетинговий диверсифікаційний АВС-аналіз товарного портфеля підприємства
|
|
Ранг
|
СЗГ
(товари, товарні групи)
|
Річний обсяг реалізації, гр. од.
|
Частка від річного обсягу реалізації, %
|
Клас А, %
|
Клас В, %
|
Клас С, %
|
|
|
1
|
2
|
3
|
4
|
|
6
|
7
|
|
|
1
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2
|
|
|
|
|
|
|
|
3
|
|
|
|
|
|
|
|
4
|
|
|
|
|
|
|
|
5
|
|
|
|
|
|
|
|
|
6
|
|
|
|
|
|
|
|
7
|
|
|
|
|
|
|
|
8
|
|
|
|
|
|
|
|
9
|
|
|
|
|
|
|
|
10
|
|
|
|
|
|
|
|
11
|
|
|
|
|
|
|
|
12
|
|
|
|
|
|
|
|
13
|
|
|
|
|
|
|
|
|
14
|
|
|
|
|
|
|
|
15
|
|
|
|
|
|
|
|
16
|
|
|
|
|
|
|
|
17
|
|
|
|
|
|
|
|
18
|
|
|
|
|
|
|
|
19
|
|
|
|
|
|
|
|
20
|
|
|
|
|
|
|
|
21
|
|
|
|
|
|
|
|
22
|
|
|
|
|
|
|
|
23
|
|
|
|
|
|
1+п
|
|
|
|
|
|
|
|
Разом
|
|
100,0
|
|
|
|
|
Кількість СЗГ за класами
|
|
|
|
|
Відсоткове відношення кількості СЗГ за класами
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Додаток 2В.3
Показники розрахунку якості управління товарними запасами
Показники
|
Методика розрахунку
|
|
Темп прискорення (уповільнення) обіговості товарних запасів
|
|
– темп прискорення (уповільнення) обіговості товарних запасів в днях;
- обіговість товарних запасів в днях відповідно у звітному та минулому роках.
- темп прискорення (уповільнення) обіговості товарних запасів в кількості оборотів;
- обіговість товарних запасів в кількості оборотів відповідно у звітному та минулому роках.
- обіговість товарних запасів в днях;
- середні товарні запаси;
-однодневний товарооборот.
- обіговість товарних запасів в кількості оборотів;
Тоборот–товароборот за визначений період;
- середні товарні запаси.
|
Частка неходових та залежалих товарів в загальному обсязі товарних запасів
|
|
- частка неходових та залежалих товарів в загальному обсязі товарних запасів;
- сума неходових та залежалих товарів;
- обсяг товарних запасів.
|
|
Темп збільшення (зменшення) інтегрального показника ефективності використання товарних запасів
|
|
- темп збільшення (зменшення) інтегрального показника ефективності використання товарних запасів
- ефективність використання товарних запасів у звітному періоді
-ефективність використання товарних запасів у минулому періоді;
- - темп зміни обіговості товарних запасів у відсотках відповідно у звітному та минулому періоді;
- темп зміни рентабельності товарних запасів відповідно у звітному та минулому періоді.
|
Додаток 2В.4
Якість управління товарними запасами в підприємстві
|
Товари
|
Оцінка показників (бали)
|
Середня оцінка*
|
|
Темп прискорення (уповільнення) обіговості товарних запасів
|
Частка залежалих товарів в загальному обсязі товарних запасів
|
Темп збільшення (зменшення) інтегрального показника ефективності використання товарних запасів
|
|
Різновид 1
|
|
|
|
|
|
Різновид 2
|
|
|
|
|
Примітка:
* 5 балів – дуже висока якість управління товарними запасами;
1 бал – дуже низька якість управління товарними запасами.
Додаток 2.В.5.
|
|
Розподіл запасів за XYZ-методом
|
|
Х
|
Y
|
Z
|
|
Розподіл запасів за АВС-методом
|
А
|
AХ (висока споживча вартість, високий ступінь надійності прогнозу внаслідок стабільності споживання)
|
AY (висока споживча вартість, середній ступінь надійності прогнозу внаслідок нестабільності споживання )
|
AZ (висока споживча вартість, низький ступінь надійності прогнозу внаслідок стохатичного споживання)
|
|
Стратегія першої лінії*
|
Стратегія другої лінії*
|
Стратегія третьої лінії*
|
|
В
|
BX (середня споживча вартість, високий ступінь надійності прогнозу внаслідок стабільності споживання )
|
BY (середня споживча вартість, середній ступінь надійності прогнозу внаслідок нестабільності споживання)
|
BZ (середня споживча вартість, низький ступінь надійності прогнозу внаслідок стохатичного споживання)
|
|
Стратегія першої лінії*
|
Стратегія другої лінії*
|
Стратегія третьої лінії*
|
|
С
|
CX (низька споживча вартість, високий ступінь надійності прогнозу внаслідок стабільності споживання )
|
CY (низька споживча вартість, середній ступінь надійності прогнозу внаслідок нестабільності споживання)
|
CZ (низька споживча вартість, низький ступінь надійності прогнозу внаслідок стохатичного споживання)
|
|
Стратегія другої лінії*
|
Стратегія четвертої лінії*
|
Стратегія четвертої лінії*
|
Примітка: *стратегії щодо пріоритетності закупівлі, приділення уваги, акцентування на просування, концентрації та поглиблення стосунків з постачальниками
Матриця стратегічної позиції за АВС- XYZ аналізу товарних запасів
Додаток 2Г.1
Матриця SWOT-аналізу підприємства
|
Зовнішнє середовище
Внутрішнє середовище
|
Можливості
|
Експ. оцінка, бали
|
Загрози
|
Експ. оцінка, бали
|
|
1. Сертифікація товарів та послуг
2. Збільшення обсягу обороту роздрібної торгівлі
3. Вихід на нові ринки збуту
4. Зміцнення зв’язків з постачальниками
5. Високий ступінь прихильності покупців до товару підприємства
|
+6
+6
+3
+3
+3
|
1. Політична нестабільність в країні
2. Гальмування економічних реформ
3. Постійні зміни в законодавстві України
4. Неузгодженість дій законодавчої та виконавчої влади
5. Незабезпечення правовою базою гарантій підприємницької діяльності
6. Жорстка податкова політика
7. Недотримання законодавчо-нормативної бази
8. Вплив світової фінансової та економічної кризи в реальному секторі економіки на економічний та соціальний стан країни
9. Підвищення індексу споживчих цін
10. Зростання суми заборгованості з виплати заробітної плати
11. Зростання рівня безробіття
12. Спад виробництва продукції промисловості
13. Скорочення чисельності населення
14. Скорочення доходів споживачів
15. Поява нових конкурентів
16. Зміна смаків, потреб і переваг покупців
|
-9
-9
-9
-9
-9
-9
-9
-9
-9
-9
-9
-6
-6
-3
-2
-2
|
|
Сильні сторони
|
Експ. оцінка, бали
|
Середня оцінка
|
+4,80
|
Середня оцінка
|
-7,37
|
|
1. Використання лінійно-функціональної організаційної структури.
2. Широкий асортимент товарів.
3. Контроль якості товарів.
4. Збільшення товарообороту
5. Прибуткова основна діяльність
6. Вигідне місце розташування підприємства.
7. Достатньо ефективне використання торговельних площ.
8. Зростання продуктивності праці
9. Високий імідж підприємства в очах споживачів
10. Вдосконалення організаційної культури підприємства
|
+3
+3
+3
+3
+3
+3
+3
+3
+3
+3
|
Сильні сторони і можливості
(Кінт = 14,40)
Високий імідж в очах споживачів за рахунок надання покупцям якісного товару
Низький рівень плинності кадрів за рахунок зростання середньомісячної заробітної плати
Широкий асортимент товару завдяки зростанню темпів виробництва
СТРАТЕГІЯ ЗОВНІШНЬОГО ЗРОСТАННЯ
|
Сильні сторони і
загрози
(Кінт = 22,11)
Використання лінійно-функціональної організаційної структури не дає змогу швидко реагувати на постійні зміни у законодавстві України
Спроможність задовольнити постійні зміни потреб і смаків споживачів через надання їм широкого асортименту товарів
СТРАТЕГІЯ
ІНТЕНСИВНОГО
ЗРОСТАННЯ
|
|
Середня оцінка
|
+3,0
|
|
Слабкі сторони
|
Експ. оцінка, бали
|
|
|
|
1. Відсутність служби маркетингу.
2. Недостатньо ефективна збутова діяльність.
3. Неефективна рекламна діяльність.
4. Зорієнтованість підприємства на покупців з великим та середнім рівнем прибутку.
5. Низький рівень стимулювання покупців.
6. Недостатній рівень проведення маркетингових досліджень.
7. Відсутність прогресивних методів збуту.
8. Повільне впровадження нововведень.
9. Недостатність коштів на науково-технічні розробки.
|
-3
-3
-3
-3
-3
-3
-3
-3
-2
|
Слабкі сторони і можливості
(Кінт = 13,82)
Можливість прискорення впровадження нововведень завдяки зростанню інвестицій в основний капітал підприємства та прискоренню науково-технічного процесу
Можливість підвищення товарообороту завдяки зростанню доходів населення
СТРАТЕГІЯ ОБМЕЖЕНОГО ЗРОСТАННЯ
|
Слабкі сторони і
загрози
(Кінт = 21,22)
Відсутність служби маркетингу не дає змоги вчасно реагувати на постійні зміни потреб і смаків споживачів
Недостатньо ефективна збутова діяльність через розташування великої кількості конкурентів в одному конкурентному полі
СТРАТЕГІЯ
СКОРОЧЕННЯ
|
|
Середня оцінка
|
-2,88
|
Додаток 2Г.2
Профіль товарного клімату торговельних підприємств
|
Фактори/критерії
|
Бальна оцінка
|
|
Товарний макроклімат
|
|
|
Стан політико-правових критеріїв
|
|
|
Стан економічних критеріїв
|
|
|
Стан соціально-демографічних критеріїв
|
|
|
Стан науково-технічних та технологічних критеріїв
|
|
|
Середня оцінка стану товарного макроклімату
|
|
|
Товарний мікроклімат
|
|
|
Стан ринку (споживачів)
|
|
|
Стан конкуренції
|
|
|
Стан постачальників та посередників
|
|
|
Стан контактних аудиторій та маркетингових посередників
|
|
|
Середня оцінка стану товарного мікроклімату
|
|
|
Середня оцінка стану товарного клімату
|
|
Додаток 2Г.3
Профіль товарного потенціалу торговельних підприємств
|
Фактори товарного потенціалу
|
Бальна оцінка
|
|
Ресурсний блок
|
|
|
Стан інформаційних ресурсів
|
|
|
Стан товарних ресурсів
|
|
|
Стан трудових ресурсів
|
|
|
Стан фінансових ресурсів
|
|
|
Стан матеріально-технічних ресурсів
|
|
|
Середня оцінка стану ресурсного блоку
|
|
|
Маркетинговий блок
|
|
|
Гнучкість цінової політики
|
|
|
Ефективність політики розподілу
|
|
|
Ефективність збутової діяльності
|
|
|
Інтенсивність просування товарів та марки підприємства
|
|
|
Середня оцінка стану маркетингового блоку
|
|
|
Управлінський блок
|
|
|
Доцільність організаційної структури управління маркетинговою товарною політикою
|
|
|
Гнучкість організаційної структури
|
|
|
Оцінка управління різноманітністю
|
|
|
Оцінка рівня розвитку організаційної культури
|
|
|
Оцінка умов роботи персоналу
|
|
|
Ефективність делегування повноважень
|
|
|
Ступінь здійснення товарного планування
|
|
|
Наявність чітко розробленої системи управління товарною політикою
|
|
|
Повнота охоплення маркетингових функцій в рамках товарної політики
|
|
|
Ступінь урахування та планування непередбачених обставин
|
|
|
Здійснення мотивації робітників
|
|
|
Проведення контролю з реалізації товарної політики та її регулювання
|
|
|
Середня оцінка стану управлінського блоку
|
|
|
Середня оцінка стану товарного потенціалу
|
|
Додаток 2Г.4
|
Стан товарного клімату
|
можливості
|
5
|
C
|
А
|
C
|
А
|
|
4
|
D
|
B
|
D
|
B
|
|
погрози
|
3
|
C
|
А
|
C
|
А
|
|
2
|
D
|
B
|
|
D
|
|
B
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1
|
2
|
3
|
4
|
5
|
|
|
|
|
|
|
|
|
бали
|
Слабкі сторони
|
Сильні сторони
|
|
|
Стан товарного потенціалу
|
|
|
приваблива стратегічна товарна позиція підприємства
|
|
|
|
середня привабливість стратегічної товарної позиції підприємства
|
|
|
|
нижче середньої привабливість стратегічної товарної позиції підприємства
|
|
|
|
неприваблива стратегічна товарна позиція підприємства
|
|
|
А
|
більш пріоритетна зона
|
|
|
B
|
середньої пріоритетності зона
|
|
|
C
|
менш пріоритетна зона
|
|
|
D
|
непріоритетна зона
|
|
|
|
прогресивний напрямок руху
|
|
|
|
регресивний напрямок руху
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Карта стратегічної товарної позиції підприємства
Додаток 2Г.5
|
Привабливість товарів
|
Реальна конкурентоспроможність товарів
|
|
|
висока
|
середня
|
низька
|
|
ттовар
|
частка в товарному портфелі, %
|
товар
|
частка в товарному портфелі, %
|
товар
|
частка в товарному портфелі, %
|
|
Квадрант 1
|
Квадрант 2
|
Квадрант 3
|
|
ввисока
|
|
|
|
|
|
|
|
середня
|
Квадрант 4
|
Квадрант 5
|
Квадрант 6
|
|
|
|
|
|
|
|
|
низька
|
Квадрант 7
|
Квадрант 8
|
Квадрант 9
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Матриця потенційної прибутковості підприємства
Додаток 5Г.6
Оціночна шкала товарної активності підприємств
|
Критерії
|
Бали
|
|
1 бал
|
2 бали
|
3 бали
|
|
Потенційна прибутковість підприємства від реалізації товарів
|
Частка низькоприбут-кових різновидів більше 50%
|
Частка середньоприбу-ткових різновидів більше 50%
|
Частка високопри-буткових різновидів більше 50%
|
|
Темп приросту збуту товарів
|
Менше 20%
|
21% - 50%
|
Більше 51%
|
|
Відношення обсягів збуту товарів до витрат, які пов’язані з реалізацією товарів
|
Менше 20%
|
21% - 50%
|
Більше 51%
|
|
Швидкість визнання нових товарів
|
Низька привабли-вість; частка нових різновидів до 10%
|
Середня привабливість; частка нових різновидів від 11% до 20%
|
Висока привабли-вість; частка нових різновидів більше 21%
|
Додаток 2Г.6
Профіль товарної активності підприємства
|
Критерії
|
Оцінка (бали)
|
Товар 1
|
Товар 2
|
|
Потенційна прибутковість підприємства від реалізації товарів
|
|
|
|
Темп приросту збуту товарів
|
|
|
|
Співвідношення обсягів збуту товарів та витрат, які пов’язані з реалізацією товарів
|
|
|
|
Швидкість визнання нових товарів
|
|
|
|
Коефіцієнт товарної активності
|
|
|
Додаток 2Г.7
Профіль товарної сили підприємства
|
Бальний інтервал*
|
Значення
товарної сили
|
Оцінка (бали)
|
Товар 1
|
Товар 2
|
|
1,0 – 3,7
|
Дуже маленька
|
|
|
|
3,8 – 6,5
|
Маленька
|
|
|
|
6,6 – 9,3
|
Середня
|
|
|
|
9,4 – 12,1
|
Велика
|
|
|
|
12,2 – 15,0
|
Дуже велика
|
|
|
Примітка:*бальні значення відповідають такій шкалі – максимальне значення стратегічної товарної позиції підприємства дорівнює 5 балам, його товарної активності – 3 балам.
Додаток 2Д.1
|
Потенційна конкурентоспроможність товарів
|
|
Характер впливу маркетингової діяльності торговельного підприємства щодо перетворення потенційної конкурентоспроможності товарів в реальну
|
|
сильний
|
помірний
|
слабкий
|
відсу-тній
|
|
+
|
-
|
+
|
-
|
+
|
-
|
|
квадрант
а1
|
квадрант
а2
|
квадрант
в1
|
квадрант в2
|
квадрант
с1
|
квадрант с2
|
квадрант
d
|
|
висока
|
квадрант 1
|
|
|
|
|
|
|
|
|
середня
|
квадрант 2
|
|
|
|
|
|
|
|
|
низька
|
квадрант 3
|
|
|
|
|
|
|
|
Квадранти: 1 а1; 1 в1; 2 а1; 2 в1 – стратегічна зона захисту позиції.
Квадранти: 1 с1; 2 с1; 1 d; 2 d - стратегічна зона стимулювання позиції.
Квадранти: 1 а2; 1 в2; 1 с2; 2 а2; 2 в2; 2 с2 - стратегічна зона посилення маркетингової діяльності тоговельнотго підприємства.
Квадранти: 3 а1, 3 в1, 3 с1, 3 d - стратегічна зона “збору врожаю”.
Квадранти: 3 а2, 3 в2, 3 с2 – стратегічна зона елімінації.
Матриця формування стратегій управління конкурентоспроможністю товарів
Додаток 2Д.2
|
|
Прихильність споживачів до підприємства
у розрізі сегментів ринку
|
|
Квадрант а
|
Квадрант б
|
Квадрант с
|
|
висока
|
середня
|
низька
|
|
сегменти ринку
|
сегменти ринку
|
сегменти ринку
|
|
1
|
2
|
3
|
4
|
5
|
1
|
2
|
3
|
4
|
5
|
1
|
2
|
3
|
4
|
5
|
|
Конкурентоспроможність товарного портфеля
|
Квадрант 1
|
висока
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Квадрант 2
|
середня
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Квадрант 3
|
низька
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Стратегії залежно від ступеня прихильності споживачів визначеного сегмента ринку до підприємства:
високий та середній ступінь – формування товарного портфеля з урахуванням вимог споживачів;
низький ступінь:
а) при формуванні товарного портфеля не урахування вимог споживачів;
б) при формуванні товарного портфеля незначне урахування вимог споживачів;
в) вихід в нові сегменти ринку.
Стратегії залежно від рівня конкурентоспроможності товарного портфеля:
квадранти: 1а, 1б, 1в –підтримка рівня конкурентоспроможності;
квадранти: 2а, 2б, 2в –підвищення рівня конкурентоспроможності;
квадранти 3а, 3б, 3в –„збір врожаю”.
Матриця формування стратегій управління конкурентоспроможністю товарного портфеля
Додаток 2Д.3
|
|
|
Відносна ринкова частка
|
|
|
|
висока
|
низька
|
|
Темпи зростання збуту
|
високі
|
„Зірки”
стратегія інтенсифікації маркетингових зусиль для підтримки або збільшення ринкової частки
|
„Важкі діти”
стратегія інтенсифікації маркетингових зусиль або вихід з ринку
|
|
низькі
|
„Дійні корови”
стратегія використання прибутку для підтримки стану даних товарів, товарів «зірок» та «важких дітей»
|
„Собаки”
стратегія зменшення маркетингових зусиль, вихід на спеціалізований ринок, вихід з ринку
|
Типовий шлях розвитку товарів
Напрями фінансування
Рисунок 3.4 - Матриця „Бостон консалтинг груп” як інструмент формування оптимального товарного портфеля
Додаток 2Д.4
Характеристика стратегічних зон та стратегій за матрицею розвитку товарного портфеля щодо оптимізації структури портфеля взаємозалежних товарів
|
Харак-теристика стратегіч-ної зони
|
Альтернативні підходи щодо розподілу ресурсів у розрізі кожної стратегічної зони
|
|
Зона А (зірки)
|
|
Висока відносна частка товаро-обороту та високий темп зростан-ня товаро-обороту
|
Умова: одночасне підвищення відносної частки та темпів зростання товарообороту
Стратегія: пріоритетне фінансування
|
Даний товар ще не розкрив свого потенціалу та вимагає значні інвестиції. При фінансуванні його можна очікувати підвищення рівня прибутковості внаслідок економії на витратах
|
|
Умова: підвищення відносної частки товарообороту, зниження темпів зростання товарообороту
Стратегія: друга лінія фінансування
|
Даний товар готовий щодо переходу у зону В (дійні корови). Імовірно, що визначився ринок збуту; подальше підвищення фінансування не зіграє значної ролі у просуванні товару.
|
Продовження табл. 3.2
|
1
|
2
|
|
Висока відносна частка товаро-обороту та високий темп зростан-ня товаро-обороту
|
Умова: зниження відносної частки товарообороту, підвищення темпів зростання товарообороту
Стратегія: друга лінія фінансування (пріоритетне фінансування)
|
Пояснюється появою товару-конкурента в структурі асортименту (категорії). Якщо швидкість зміни відносної
частки товарообороту двох товарів вище ніж у середньому у розрізі товарного портфеля, то доцільно переглянути питання насиченості (глибини), можливо широти товарного портфеля. У противному випадку, рішення щодо пріоритетного фінансування повинне прийматися у відповідності до стратегічних цілей підприємства.
|
|
Умова: зниження відносної частки товарообороту та темпів зростання товарообороту
Стратегія: пріоритетне фінансування
|
Свідчить про неправильну політику фінансування та вимагає зміни структури визначальних ресурсів.
|
Зона В (дійні корови)
|
Висока відносна частка товаро-обороту та відносно стабільні темпи зростан-ня товаро-обороту
|
Умова: одночасне підвищення відносної частки та темпів зростання товарообороту
Стратегія: пріоритетне фінансування
|
Свідчить про розширення ринку даного товару, передбачає продовження значного фінансування. Однак, якщо приріст товарообороту та обсягів фінансування викликають штучно підкріплювати дані показники, то необхідно скоротити інвестування товару до прийнятого рівня.
|
|
Умова: підвищення відносної частки товарообороту, зниження темпів зростання товарообороту
Стратегія: друга лінія фінансування
|
Характеризує «нормальну» поведінку товару даної зони. Основною задачею є зниження швидкості зниження темпів зростання товарообороту.
|
Продовження табл. 3.2
|
1
|
2
|
|
Висока відносна частка товаро-обороту та відносно стабільні темпи зростан-ня товаро-обороту
|
Умова: зниження відносної частки товарообороту, підвищення темпів зростання товарообороту
Стратегія: друга лінія фінансування (пріоритетне фінансування)
|
Пояснює появу товару-конкурента в структурі асортименту (категорії), необхідність стратегічного пріоритетного вибору при розподілі ресурсів.
|
|
Умова: зниження відносної частки товарообороту та темпів зростання товарообороту
Стратегія: стійке фінансування (можливе скорочення обсягів дефіцитних ресурсів)
|
Свідчить про наближення до стадії спаду. При відносно низької швидкості переміщення та нормальній частки прибутку товар може довго знаходитись у даній зоні. У противному випадку, його необхідно виключити з товарного портфеля.
|
|
Зона С (важкі діти)
|
|
Низька відносна частка товаро-обороту та високий темп зростан-ня товаро-обороту
|
Умова: одночасне підвищення відносної частки та темпів зростання товарообороту
Стратегія: пріоритетне фінансування
|
Вказує на знаний стратегічний потенціалу товару, є привабливим для довгострокових вкладів. Доцільно використовувати агресивне інвестування.
|
|
Умова: підвищення відносної частки товарообороту, зниження темпів зростання товарообороту
Стратегія: значне скорочення
|
Свідчить про те, що товар вичерпав свій потенціал, переміщується у протилежну сторону від зони А , тому доцільно скоротити інвестування. Виключенням може бути ситуація, коли розрахункове значення потенційної віддачі від вкладень перекриває витрати на реалізацію, просування товару.
|
Продовження табл. 3.2
|
1
|
2
|
|
Низька відносна частка товаро-обороту та високий темп зростан-ня товаро-обороту
|
Умова: зниження відносної частки товарообороту, підвищення темпів зростання товарообороту
Стратегія: пріоритетне фінансування (друга лінія фінансування)
|
Припускає пріоритетне інвестування з метою підвищення частки товарообороту за рахунок високих темпів його зростання. Але дана ситуація потребує вивчення того, наскільки швидкість зниження частки товарообороту перевищує швидкість темпу зростання товарообороту. Пропорційне переміщення у матриці розвитку асортименту (БКГ) пояснюється високими можливостями ринку та наявністю товару-конкурента, що має більш високий стратегічний потенціал. Це потребує скорочення або відказ від фінансування товару на користь більш перспективного. Якщо швидкість зниження частки товарообороту перевищує швидкість темпу зростання товарообороту, то це пов’язано зі змінами у товарному портфелі.
|
|
Умова: зниження відносної частки товарообороту та темпів зростання товарообороту
Стратегія: інтенсивне скорочення фінансування, можлива ліквідація
|
Характеризує безперспективний з точки зору інвестування товар або підтверджує реакцію товару на скорочення інвестування.
|
Продовження табл. 3.2
|
1
|
2
|
|
Зона Д (собаки)
|
Низька відносна частка товаро-обороту та знижен-ня темпів зростан-ня товаро-обороту
|
Умова: одночасне підвищення відносної частки та темпів зростання товарообороту
Стратегія: стійке фінансування
|
Фінансування даних товарів повинне бути погоджено з концепцією товарного портфеля. Наявність даних товарів може бути виправдано спеціалізацією підприємства, його іміджем, бажанням придати товарному портфелю особливих властивостей. Прийнятий рівень прибутковості може бути основою для подальшої підтримки товарів.
|
|
Умова: підвищення відносної частки товарообороту, зниження темпів зростання товарообороту
Стратегія: стійке фінансування
|
|
Умова: зниження відносної частки товарообороту, підвищення темпів зростання товарообороту
Стратегія: стійке фінансування
|
|
Умова: зниження відносної частки товарообороту та темпів зростання товарообороту
Стратегія: значне скорочення
|
Припускає значне скорочення інвестування або ліквідацію при недофінансуванні інших товарів, більш прибуткових.
|
Додаток 2Е.1
Характеристика стратегій управління марками товарів
|
Стратегії
|
Характеристика
|
|
1
|
2
|
|
Потенцій-ний бренд
|
Пропонується для марок, які мають високу ринкову частку та високий рівень відомості про неї. Передбачає концентрацію маркетингових зусиль з метою переходу марки в категорію “бренду” для отримання довгострокових конкурентних переваг, підвищення лояльності споживачів, а тим самим, підвищення її прибутковості. Необхідно наділити марку емоційними та духовними цінностями, сформувати її позитивний вигляд, виділити переваги марки та запропонувати їх шляхом виконання даних обіцянок. Рекомендуються такі маркетингові заходи: введення та розвиток менеджменту взаємовідносин із споживачами та менеджменту соціальних подій, підвищення сервісної підтримки марки, стимулювання збуту, оновлювання та модифікування марочного портфеля.
|
Комуніка-ційна підтримка марки
|
Пропонується для марок, які мають високу ринкову частку, але не відомі ринку. Необхідно приділяти увагу щодо збільшення відомості даної марки для ринку шляхом активізації комунікаційної політики (реклами, паблік рилейшнз, мерчандайзингу, стимулювання збуту, менеджменту соціальних подій).
|
|
Потенційна безперспек-тивність марки
|
Марки є потенційно безперспективними при наявності великого впливу бренд – конкурентів; вони мають низьку ринкову частку, гарно відомі ринку (це є великою перевагою). Необхідно посилити увагу до таких шляхів для запобігання цієї безперспективності з метою вилучення максимальних короткострокових вигід від їх реалізації: стимулювати збут, проводити гнучку цінову політику, а потім із часом відказатися від їх реалізації, або запропонувати виробникам удосконалити якість товарів даних марок із подальшою їх реалізацією на засадах маркетингу.
|
|
Елімінація
|
Характерна для марок, які мають низьку відомість на ринку та низьку ринкову частку. Передбачає скорочення витрат на продаж даних марок та відказ від їх реалізації.
|
Додаток 2Е.2
Стратегії управління фірмовою упаковкою товарів
|
Стратегічна зона
|
Стратегія
|
Запропоновані стратегічні дії
|
|
1
|
2
|
3
|
|
Зона допомоги при продажу
|
Стратегія стимулю-вання збуту
|
Посилення контролю підтримки постійної якості упаковки
|
|
Зона невизнання упаковки
|
Стратегія
підви-щення приваб-ливості упаковки
|
Покращення художнього оформлення, привабливості та якості матеріалу упаковки; надання додаткових можливостей упаковки (наприклад, розробка упаковки для тортів, цукерок у вигляді іграшок для дітей (домики, паперові сумочки тощо)); підвищення ергономічності шляхом удосконалення форми упаковки (додавання ручок на вершину упаковки, або розробка зручної форми пляшки для полегшення тримання її у руці); додавання до упаковки супутніх товарів (ложки для тортів, йогуртів; приправи для макаронів; пластмасові кружки для води тощо).
|
|
Зона відсутності достатньої інформації
|
Стратегія оновлен-ня марку-вання
|
Розробка нової концепції маркування, посилення контролю щодо реалізації даної концепції та відношення покупців до інформаційного блоку упаковки
|
|
Зона гальмування продажу
|
Стратегія оновлен-ня упаковки
|
Розробка нової концепції маркування та якості упаковки; стимулювання робітників щодо активізації дій з оновлення упаковки та покупців щодо покупки товарів; контроль виконання нової концепції маркування та якості упаковки; поточний контроль якості упаковки.
|
Додаток 2Е.3
Характеристика стратегій маркетингового управління сервісною підтримкою товарів
|
Стратегії
|
Характеристика
|
|
Підтримка рівня сервісного забезпечення товарів
|
Це ідеальний стан якості сервісу в підприємстві. Необхідно його підтримувати на належному рівні: постійно контролювати та стимулювати робітників за добрі результати.
|
|
Підвищення якості функціональної сервісної підтримки товарів
|
Необхідним є обговорення недоліків з постачальниками та виробниками товарів з метою їх ліквідування, забезпечення сервісного відділу високопрофесійними кадрами, ліквідування в мінімальні строки претензії споживачів, посилення уваги щодо контролю за реалізацією функціонального сервісу.
|
|
Підвищення якості емоційної сервісної підтримки товарів
|
Передбачає підбір доброзичливих робітників, їх кваліфіковану підготовку щодо надання споживачам необхідної консультації про товари, посилення системи контролю за якістю емоційного сервісу.
|
|
Підвищення якості сервісної підтримки товарів
|
Передбачає підвищення якості емоційного та функціонального сервісу шляхом обговорення недоліків з постачальниками та виробниками товарів з метою їх ліквідування, забезпечення сервісного відділу високопрофесійними кадрами, ліквідування в мінімальні строки претензії споживачів, посилення уваги щодо контролю за реалізацією функціонального сервісу, підбору доброзичливих робітників, їх кваліфікованої підготовки щодо надання споживачам необхідної консультації про товари, посилення системи контролю за якістю емоційного сервісу.
|
|
Вдосконалення системи якості сервісної підтримки товарів
|
Передбачає корінну зміну системи сервісного забезпечення. Для цього необхідним є налагодження стосунків із виробниками щодо їх участі у наданні гарантійного та післягарантійного обслуговування, здійснення торговельними підприємствами передпродажного сервісу, підбір доброзичливих робітників та кваліфікована їх підготовка до надання споживачам необхідної консультації про товари, їх стимулювання, посилення контролю за виконанням сервісних робіт.
|
Додаток 2Ж.1
Характеристика стратегій маркетингового управління життєвим циклом товарів
|
Стадія ЖЦТ
|
Стратегія
|
Характеристика
|
|
Уведення
|
Стиму-лююча стратегія
|
Припускає підтримку позиції товарів в товарному портфелі шляхом стимулювання попиту покупців. Для реалізації стратегії необхідно використовувати такі маркетингові заходи: використання гнучкої системи знижок, стимулювання збуту, проведення інтенсивної реклами, підвищення сервісної підтримки товарів.
|
|
Зростання
|
Атакую-ча стратегія
|
Припускає активну, агресивну позицію товарів в товарному портфелі і має на меті завоювати та розширити його частку в ньому. Для реалізації стратегії необхідно використовувати такі маркетингові заходи: закупівля великих партій даних товарів різноманітних моделей; встановлення надійного контролю за всіма джерелами закупівлі, щоб була можливість систематично оцінювати нові пропозиції і приймати кращі з них; зосередження на підприємстві достатнього запасу даних товарів, щоб повністю виключити випадки, коли товарів, які вимагають покупці, немає в наявності; своєчасне зниження цін для залучення нового контингенту споживачів; збереження тиску реклами, елементів мерчандайзингу, які направлені на формування переваг до бренду.
|
|
Зрілість (насичення)
|
Оборона стратегія
|
Припускає утримання позиції товарів в товарному портфелі та збереження їх частки в ньому. Для реалізації стратегії необхідно використовувати такі маркетингові заходи: урахування запитів споживачів визначеного сегменту ринку, закупівля більш конкурентоспроможних моделей товарів, проведення гнучкої цінової політики, вдосконалення післяпродажного сервісу, збереження тиску елементів мерчандайзингу.
|
|
Спад
|
Страте-гія відступу
|
Припускає вилучення короткострокової максимальної вигоди від реалізації товарів з урахуванням того, що попит на них постійно знижується. Для реалізації стратегії необхідно використовувати такі маркетингові заходи: зниження цін, проведення розпродажу товарів та інформування споживачів про ці події, або закупка моделей товару з новими, якісними характеристиками.
|
Додаток 2Ж.2
Рівень витрат на СТИЗ
Високий Низький
|
Високий
Рівень цін
Низький
|
1. Стратегія інтенсивного маркетингу
|
2. Стратегія вибіркового проникнення
|
|
3. Стратегія широкого проникнення
|
4. Стратегія пасивного маркетингу
|
Матриця маркетингових стратегій на стадії впровадження товару
Додаток 2Ж.3
Маркетингові цілі на стадії впровадження товару на ринок та відповідні маркетингові стратегії
|
Маркетингова мета на стадії впровадження товару на ринок
|
Відповідна маркетингова стратегія
|
|
Забезпечення позиції ринкового новаторства
|
- Принципово новий товар
- Принципове поліпшення існуючого товару
|
|
Захист ринкової частки
|
- Принципово новий товар
- Розширення товарної лінії
- "Спрощення" товару
|
|
Вихід на нові ринки збуту
|
- Принципово новий товар
- Розширення товарної лінії
- Репозиціонування
- Розвиток ринку
|
|
Використання існуючої технології в новому ракурсі
|
- Нова товарна лінія
- Споріднена диверсифікація
|
|
Збільшення грошових надходжень підприємства
|
- Розширення товарної лінії
- Репозиціонування
- Зниження витрат через спрощення товару
|
|
Нівелювання сезонності попиту
|
|
Додаток 2Ж.4
Морфологічна матриця стратегій маркетингу на стадії впровадження
|
№
|
Компоненти стратегії
маркетингу
|
Різновиди характеристик
|
|
1.
|
Обсяг (місткість) ринку (Е)
|
( ) невеликий (Е↓)
|
( ) великий (Е↑)
|
|
|
2.
|
Конкуренція (К)
|
( ) відсутня (К↓)
|
( ) незначна (К)
|
( ) висока (К↑)
|
|
3.
|
Обізнаність споживачів про товар ( )
|
( ) відсутня ( ↓)
|
( ) наявна у меншості ( )
|
( ) наявна у більшості ( ↑)
|
|
4.
|
Ставлення споживача до ціни ( )
|
( ) висока ціна, неприйнятна ( ↓)
|
( ) згода сплачувати помірно ( )
|
( ) згода сплачувати високу ціну ( ↑)
|
|
5.
|
Ціна (Ц)
|
( ) низька (Ц↓)
|
( ) середня (Ц)
|
( ) висока (Ц↑)
|
|
6.
|
Витрати на маркетинг (у т.ч. і на рекламу) ( )
|
( ) низькі ( ↓)
|
( ) середні ( )
|
( ) високі ( ↑)
|
Примітка:
пп 1-4 – умови та обмеження; 5,6 – способи впливу.
Види маркетингових стратегій за певних умов / відповідні способи впливу:
ü Стратегія інтенсивного (активного) маркетингу ;
ü Стратегія пасивного маркетингу ;
ü Стратегія широкого проникнення ;
ü Стратегія вибіркового проникнення .
Додаток 2Ж.5
Переваги та недоліки основних різновидів маркетингових стратегій на стадії впровадження товару на ринок
|
Переваги та недоліки
|
Маркетингова стратегія
|
|
піонер
|
послідовник
|
|
Переваги
|
можливість впливати на маркетингову політику ринку (товарну, цінову, збутову); переваги по відношенню до торгових посередників як сили конкуренції; переваги по відношення до постачальників як сили конкуренції; імідж новатора полегшує подальше впровадження нових товарів і товарних марок.
|
відсутній ризик від ринкового провалу принципово нового товару; менші кошти на розробку товару (відсутні витрати на фундаментальні дослідження); менші кошти на просування при впровадженні товару на ринок; можливість уникнути помилок піонера; можливість скористатися з помилок піонера.
|
|
Недоліки
|
високий комерційний ризик; великі витрати на розробку нового товару;
великі витрати на просування при впровадженні нового товару на ринок.
|
менші прибутки; слабкіші (порівняно з піонером) ринкові позиції.
|
Додаток 5Ж.6
Умови ефективного застосування стратегій піонера і послідовника
|
Стратегія
|
Умови ефективного застосування
|
|
Піонер
|
- захищеність від конкурентів;
- наявність новітньої технології / ноу-хау;
- наявність ресурсної бази;
- великий потенціал ринку збуту;
- можливість наступного розширення асортименту;
- висока якість товару;
- великі витрати на просування;
|
|
Послідовник
|
- низькі бар’єри входу на ринок;
- велика місткість потенційного ринку збуту;
- успішне використання помилок піонера:
- в технології;
- в якості товару;
- в сервісному обслуговуванні;
- пошук і орієнтація на ринкову нішу.
|
Додаток 2Ж.7
Маркетингові дії щодо утримання ринкової частки товару підприємства
|
Завдання, яке конкретизує мету утримання ринкової частки
|
Маркетингові дії
|
|
1 Утримання існуючих споживачів підприємства
|
|
Підтримка і розвиток прихильності споживачів
|
- Підвищення уваги до контролю якості.
- Вдосконалення товару для розвитку споживчих якостей або зниження ціни.
- Фокусування реклами на конкурентних перевагах товару.
- Підвищення рівня сервісного обслуговування.
- Розвиток торговельної мережі підприємства.
|
|
Стимулювання повторних покупок
|
- Підвищення виробничих можливостей підприємства щодо задоволення зростаючого попиту.
- Поліпшення логістичної системи для зниження часу товароруху до споживача.
- Встановлення та підтримка довгострокових контактів зі споживачами.
- Зміцнення і розвиток зв’язків з торговими посередниками.
|
|
2 Стимулювання селективного попиту
|
|
Конкурентне позиціонування
|
- Розширення асортименту відповідно до діяльності конкурентів.
- Модифікація товарів відповідно до діяльності конкурентів.
- Зниження ціни або активізація просування відповідно до конкурентних дій.
- При обмежених ресурсах і можливостях – відхід на невеликі сегменти (ніші).
|
|
Диференційне (відмінне) позиціонування
|
- Розширення асортименту відповідно до потреб потенційних споживачів.
- Побудова оригінальних каналів розподілу для кращого задоволення специфічних і потенційних потреб споживачів.
- Створення специфічної реклами та методів стимулювання збуту, які сфокусовані на специфічні потенційні сегменти ринку.
|
Додаток 2Ж.8
Фактори, які впливають на привабливість ринків на стадії спаду
|
Фактор
|
Дія фактора
|
|
сприятлива
|
несприятлива
|
|
1
|
2
|
3
|
|
1. Умови попиту
|
|
Швидкість зменшення попиту
|
Низька
|
Висока
|
|
Визначеність (очевидність) стадії спаду
|
Висока
|
Низька
|
|
Кількість ринкових сегментів
|
Велика
|
Мала (відсутні інші)
|
|
Прихильність споживачів до товарної марки
|
Висока
|
Низька
|
|
Цінова стабільність ринку
|
Висока
(стабільні ціни)
|
Низька
(ціни знижуються)
|
|
2. Бар`єри виходу з ринку
|
|
Необхідні інвестиції для виходу з ринку
|
Відсутні (низькі)
|
Високі
|
Надлишкові виробничі потужності
|
Невеликі
|
Значні
|
|
Вік виробничого устаткування
|
Значний (застаріле)
|
Невеликий
|
|
Стан вторинного ринку для устаткування
|
Устаткування легко замінити або продати
|
Немає сфер для устаткування фірми
|
|
Рівень вертикальної інтеграції
|
Невисокий
|
Високий
|
|
3. Конкуренція
|
|
Кількість конкурентів
|
Невелика
|
Велика
|
|
Ринкова сила споживача
|
Споживачі галузі фрагментарні, слабкі
|
Висока спроможність споживачів торгуватися
|
|
Кошти споживача щодо переорієнтації на новий товар (switching costs)
|
Високі
|
Мінімальні (відсутні)
|
Додаток 2Ж.9
Характеристика маркетингових стратегій на стадії спаду життєвого циклу товару
|
Показники
|
Маркетингові стратегії
|
|
Лідерство
|
Ринкова ніша
|
Збір врожаю
|
Вихід з ринку
|
|
1
|
2
|
3
|
4
|
5
|
|
Основні цілі
|
Підвищення ринкової частки товару; усунення конкурентів з ринку
|
Посилення ринкових позицій в ніші
|
Максимізація короткостроко-вого прибутку
|
Ліквідувати товар, який вже не приносить прибутки
|
|
Характер спаду
|
Спад є очевидним; темпи спаду низькі;
присутні ринкові ніші
|
Загальний ринок зменшується швидко, а обрана ніша залишається стабільною
|
Спад є очевидним;
темп спаду поступовий
|
Спад є очевидним; темп спаду високий
|
Конкуренти
|
Існуючі конкуренти є слабкими
|
Можливі сильні конкуренти на загальному ринку, але не в обраній ніші
|
Небагато сильних конкурентів
Низькі бар’єри виходу
|
Існуючі конкуренти є сильними
|
|
Товар
|
Ринковий лідер
|
Є конкурентна перевага
|
Має прихильність споживачів до товарної марки
Поступово втрачає конкурентну перевагу
|
Має слабкі ринкові позиції
|
Додаток 2.Ж10
|
|
Конкурентна перевага товару
|
|
існує (стійка)
|
відсутня (слабка)
|
|
Привабливість ринку на стадії спаду
|
висока
|
Стратегія лідерства
(стратегія зміцнення ринкових позицій)
|
Стратегія збору врожаю
(стратегія “жнив”)
|
|
низька
|
Стратегія ринкової ніші
|
Стратегія виходу з ринку
(стратегія дивестування)
|
Різновиди ринкових стратегій товару на стадії спаду
Додаток 2Ж.11
Маркетингові дії щодо відповідних маркетингових стратегій на стадії спаду життєвого циклу товару
|
Маркетингова стратегія
|
Основна мета стратегії
|
Можливі маркетингові стратегії
|
|
Лідерство
|
Завоювання найбільшою ринкової частки
|
- Збільшення бюджету на просування
- Агресивне стимулювання збуту з метою посилення збутової мережі
- Незначні вдосконалення товару
- Зниження витрат
|
|
Ринкова ніша
|
Створення або збереження сильної ринкової позиції в обраній ніші
|
- Розвиток товару, спрямований на цільову нішу
- Фокусування всіх елементів маркетингового комплексу на цільовій ніші
|
|
Збір урожаю
|
Проведення контрольованого дивестування з використанням сильної ринкової позиції
|
- Обмеження витрат на виробництво товару з їх подальшим припиненням
- Зменшення маркетингового бюджету
- Зменшення витрат на рекламу і стимулювання збуту
- Періодична нагадувальна реклама
- Фокусування маркетингових зусиль на повторних покупках вже існуючих споживачів
- Пошук шляхів зниження витрат виробництва, навіть якщо це призведе до зниження якості товару
- Підвищення ціни, якщо це необхідно і можливо для підвищення короткострокового прибутку
|
|
Стратегія виходу з ринку (дивестування)
|
Ліквідація інвестицій і відповідних товарів якомога раніше
|
- Подолання бар’єрів виходу з ринку
- Припинення виробничої та збутової діяльності
|
Додаток 2З.1
Чинники, що впливають на розвиток інноваційних процесів
|
Групи чинників
|
Чинники протидії
|
Позитивні чинники
|
|
Економічні, технологічні
|
Брак коштів для фінансування інвестиційних проектів, недостатній розвиток матеріальної та науково-технічної бази, застарілі технології, брак резервних потужностей, домінування інтересів поточного виробництва
|
Наявність фінансових резервів, прогресивних технологій, достатньої господарської та науково-технічної інфраструктури, матеріальне заохочення інноваційної діяльності
|
|
Політичні, правові
|
Обмеження, передбачені антимонопольним, податковим, патентно-ліцензійним законодавством
|
Законодавче заохочення та державна підтримка інновацій
|
|
Організаційно- управлінські
|
Незмінні організаційні структури, невиправдана централізація, авторитарний стиль керівництва, відомча замкнутість, жорстке планування, орієнтування лише на традиційні ринки та короткотермінову окупність інвестицій, складність погодження інтересів учасників інноваційних процесів, переважання вертикальних потоків інформаційного забезпечення
|
Гнучкість організаційних структур, демократичний стиль керівництва, можливість самостійного коригування запланованих рішень, достатня автономія, переважно горизонтальне інформаційне забезпечення
|
|
Соціально- психологічні та культурні
|
Опір працівників змінам у зв’язку з можливістю втрати статусу та необхідністю пошуку нової роботи або відмови від традиційних методів праці, зміна звичних способів діяльності та стереотипів поведінки, побоювання невизначеності та покарань за можливі невдачі
|
Моральне заохочення, громадське визнання, забезпечення можливості самореалізації, створення умов для творчої праці. Сприятливий психологічний клімат у трудовому колективі
|
Додаток 2З.2
Приклад розрахуноку показника NРV проекта запровадження на ринок нового типу верстата
|
Роки
|
Інвестиції, млн грн
|
Прибутки, млн грн
|
Коефіцієнт дисконтування
|
Дисконтовані інвестиції, млн грн
|
Дисконтовані прибутки, млн грн
|
|
t
|
Ct
|
Bt
|
1/(1 + i)
|
|
1
3
4
5
6
7
8
9
|
3
4
7
5
3
1
1
1
|
0
1
2
3
5
8
9
8
|
0,909
0,826
0,751
0,638
0,621
0,565
0,513
0,467
|
2,73
3,30
5,26
3,19
1,86
0,57
0,51
0,47
|
0
0,83
1,50
1,91
3,11
4,52
4,62
3,74
|
|
å
|
17,89
|
20,23
|
|
NPV — чиста поточна вартість
|
2,34
|
Додаток 2З.3
Результати експертної оцінки ефективності
маркетингового комплексу підприємства щодо впровадження на ринок інновацій
|
Складові маркетингового комплексу
|
Коефіцієнт вагомості
|
Рейтинг складника за п’ятибальною системою
|
|
Маркетингові дослідження
|
0,1
|
4
|
|
Просування товарів на ринок
|
0,5
|
5
|
|
Канали розподілу
|
0,3
|
4
|
|
Система забезпечення якості
|
0,1
|
5
|
Додаток 2З.4
Розрахунок рейтингу ідей нових товарів
|
Вимоги до нового товару
|
Вагові коефіцієнти
|
Середні оцінки експертів за семибальною шкалою
|
Оцінка рейтингу (гр. 2 × гр. 3)
|
|
1
|
2
|
3
|
4
|
|
Оригінальність ідеї
|
0,4
|
6,5
|
2,6
|
|
Оптимальне співвідношення «ціна/якість»
|
0,3
|
4,1
|
1,23
|
|
Вартість маркетингового забезпечення та підтримки
|
0,1
|
3,5
|
0,35
|
|
Можливість сильної конкуренції
|
0,1
|
4,5
|
0,45
|
|
Відповідність галузі
|
0,05
|
3,3
|
0,17
|
|
Придатність наявних джерел матеріально-технічного забезпечення
|
0,05
|
4,2
|
0,21
|
|
Разом
|
1,0
|
—
|
4,01
|
За результатами рейтингової оцінки та відповідної шкали рейтингу всі ідеї нових товарів поділяють на безперспективні (шкала рейтингу 0,00—1,50), віддаленої перспективи (шкала рейтингу 1,51—3,50), перспективні (шкала рейтингу 3,51—7,00). Останні включають у перелік перспективних ідей, кожна з яких є об’єктом додаткових досліджень. Ці дослідження дають змогу отримати загальне уявлення щодо нового продукту, який підприємство може запропонувати ринку, і розпочати другий етап маркетингового забезпечення інноваційної діяльності фірми — розроблення концепції нових товарів.