МАРКЕТИНГОВИЙ МЕНЕДЖМЕНТ 25.10.2013 10:08

 

 

Ситуаційна вправа

В Україні склалася дуже небезпечна ситуація щодо тютюнокуріння:

• Поширеність паління серед чоловіків в Україні (67%) є найвищою в Європейському регіоні ВООЗ. Поширеність паління серед жінок останніми роками стрімко зростає досягнувши у 2005 році рівня 20%, що є найвищим показником в країнах СНД.
• Загальна кількість пов’язаних з тютюном смертей в Україні складає майже 100 тисяч або 13% загальної смертності, причому 70% пов’язаних з тютюном смертей відбувається в віці 35-69 років, і людина, яка вмирає від куріння в такому віці, у середньому втрачає 19 років життя.
• Крім втрати людських життів, тютюнокуріння завдає суттєвих економічних збитків через зменшення працездатності, пожежі, витрати на лікування, тощо. Загальний баланс зовнішньої торгівлі тютюном та тютюновими виробами в Україні є негативним, через що протягом останніх дванадцяти років (1996-2007) Україна втратила майже 2 мільярда доларів.

Міжнародний досвід [1] свідчить, що одним з найефективніших інструментів зменшення рівня тютюнокуріння є підвищення податків і цін на тютюнові вироби. За даними нещодавного звіту ВООЗ [2] 70% збільшення цін на тютюнові вироби в світі здатно попередити одну чверть з тютюнових смертей.

В Україні зростання доходів державного бюджету традиційно розглядається як головна, якщо не єдина мета політики оподаткування. Проте існують три інші серйозні проблеми політики оподаткування тютюнових виробів в Україні:

1)             Сприяння зменшенню споживання тютюну, що встановлюється вимогами Рамкової Конвенції ВООЗ із боротьби проти тютюну (РКБТ) [3] та чинного національного законодавства;

2)             Проголошення інтеграції до Європейського Союзу, що вимагає виконання вимог директив ЄС щодо оподаткування тютюнових виробів, а також зменшення стимулів для контрабанди сигарет до країн ЄС;

3)             Координація політики оподаткування з сусідніми країнами, які не входять до ЄС (Росія, Молдова та Білорусь).

РКБТ та чинне національне законодавство

Україна ратифікувала Рамкову Конвенцію ВООЗ із боротьби проти тютюну (РКБТ) у 2006 році. Згідно із Статтею 6 РКБТ, Україна має запроваджувати заходи, що включають здійснення податкової і цінової політики стосовно тютюнових виробів, для того щоб сприяти досягненню цілей охорони здоров’я, які передбачають скорочення споживання тютюну. Споживання тютюну можна скоротити методами оподаткування, тільки якщо отримане в результаті підвищення цін на тютюнові вироби буде перевищувати рівень інфляції. Фактично з 1999 року всі підвищення ставки акцизу на тютюнові вироби в Україні не перевищували рівень інфляції. Тому реальні (з урахуванням інфляції) ціни на сигарети зменшувалися, а поширеність куріння в Україні зростала. Згідно з Законом України “Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення” (Стаття 6), Кабінет Міністрів України має розробляти пропозиції щодо удосконалення податкової та фінансової політики у сфері протидії поширеності куріння тютюнових виробів чи іншого способу їх вживання та зменшення їх шкідливого впливу на здоров'я населення. На жаль, з часу ухвалення цього Закону такі пропозиції не було розроблено.

Інтеграція до Європейського Союзу

Політика щодо оподаткування тютюнових виробів в Європейському Союзі встановлена Директивами ЄС 92/79, 95/59 та 2002/10. Основні положення цієї політики є наступними:

• Кожна держава – член ЄС має ввести загальну мінімальну ставку акцизного податку (специфічна плюс адвалерна ставка без ПДВ), чий рівень має становити не менше 57% роздрібної ціни (включаючи всі податки) чи 70% (разом з ПДВ).
• Ця загальна мінімальна ставка акцизного податку має становити не менше 64 евро на 1000 сигарет найбільш популярної цінової категорії.

У 2008 році рівень акцизного податку в максимальній роздрібній ціні сигарет складав в Україні від 13 до 34%, що в 2-4 рази менше, ніж в ЄС. Величина акцизного податку для сигарет середньої ціни (2,5 гривні за пачку) складає всього 0,064 евро за пачку, тоді як в ЄС мінімальна величина дорівнює 1,28 евро за пачку, тобто щоб досягти рівня ЄС, ставку акцизу в Україні треба підвищити в 20 разів.

Для країн, які приєдналися до ЄС в травні 2004 року, дозволено поступово підійти до виконання вимог вищеназваних Директив, але цей процес вони мають завершити до 31 грудня 2009 року. Станом на 1 липня 2007 року нових країнах ЄС частка акцизу в роздрібній ціні сигарет перевищувала 50%, але Латвія, Естонія, Литва та Румунія ще не подолали встановлений рівень в 57%. Суттєво підвищилося податкове навантаження і в грошовій формі, і станом на 1 липня 2007 року акциз на 1000 сигарет становив від 26 євро в Латвії до 58 євро в Чехії. Темпи зростання податкового навантаження були досить суттєвими, наприклад, у Румунії вони зросли за цей час майже втричі. В Україні за цей самий період податкове навантаження на 1000 сигарет з фільтром зросло лише на 0,28 євро, або на 11% відсотків, що набагато менше рівня інфляції. Податкове навантаження на сигарети без фільтру фактично не змінилося.

Процес підвищення податків продовжується і далі. З 1 січня 2008 року:

• В Словаччині мінімальний акцизний податок на 1000 сигарет зріс на 12 євро.
• В Чехії специфічна ставка на 1000 сигарет зросла на 17%.
• В Естонії специфічна ставка зросла на 5,4 євро, а адвалерна з 26%до 28%.
• В Болгарії акцизні податки на сигарети зросли на 34%.
• В Польщі з 14 січня 2008 року акцизні податки на сигарети зросли на 23%.
• В Латвії специфічна ставка зросла з 10 до 17,8 лат (на 11 євро), а адвалерна з 25%до 32%.

Найбільш цікавим був досвід Латвії, яка мала найгірші стартові умови і тому для неї було затверджено більш повільний графік зростання податкових ставок. Але практика підвищення податків виявилася такою позитивною, що рівень оподаткування (17,8 лат на 1000 сигарет плюс 32% їх максимальної ціни), який первісно було намічено ввести лише з 2010 року, вже введено з 1 січня 2008 року. Загалом за три роки (2005-2007) специфічну ставку податку в Латвії було підвищено майже в 3 рази, а адвалерну – більш ніж в 5 разів.

Підвищення ставок податку на сигарети мало дуже позитивні наслідки для державного бюджету нових країн ЄС. Наприклад, у Словаччині в 2006 році було продано 4,3 мільярда сигарет (в 26 разів менше, ніж в Україні), проте бюджет отримав від тютюнових акцизів11,4 мільярда крон (приблизно 2 мільярда гривень, тобто стільки ж, як і держбюджет України). В 2008 році за рахунок підвищення ставки податку в Словаччині планується додатково отримати ще1,2 мільярда крон.

Політика оподаткування у сусідніх країнах, які не входять до ЄС

Мінімальний акцизний збір в Росії в 2008 році для 1000 сигарет з фільтром становіть 142 рублі (28 гривень), а в Україні – 18 гривень. Отже мінімальна податкова ставка на пачку вище в Росії на 0,2 гривні. Акцизний податок на пачку сигарет з фільтром середньої ціни (2,4 гривні = 12 рублів) в Росії більше на 0,14 гривень за пачку. З урахуванням того, що в Росії ПДВ складає 18%, а в Україні - 20%, податкове навантаження (акциз + ПДВ) на таку пачку в Україні на 0,11 гривень нижче. Ситуація з сигаретами без фільтру аналогічна: в 2008 році ставка акцизу на пачку вартістю 0,8 гривні (=4 рублі) є вищою в Росії на 0,13 гривні, з урахуванням ПДВ – на 0,11 гривні. Такі відмінності ставок податку та цін на сигарети є стимулами для контрабанди українських сигарет до Росії.

У Білорусі ставки акцизу на сигарети становлять від 51 до 159 білоруських рублів на пачку з 20 сигарет, що відповідає 0,12-0,37 гривням. В України ставки акцизу на пачку сигарет коливаються від 0,16 до 0,90 гривень, так що стимули для контрабанди дешевих сигарет невеликі, а для дорогих сигарет більше значення мають інші компоненти роздрібної ціни, ніж ставка податку, і зараз рівень контрабанди сигарет між Україною і Білоруссю дуже низький.

У Молдові з 2008 року ставка акцизу становитиме 6 лей (=2,6 гривень) на 1000 сигарет плюс 3% максимальної роздрібної ціни. Це суттєво менше, ніж в Україні, і тому деяка контрабанда молдавських сигарет до України має місце.

В Росії та Молдові роздрібні ціни на сигарети однакових марок вище, ніж в Україні. Наприклад, 2008 року в Росії максимальна роздрібна ціна пачки сигарет Marlboro складала 32 рублі (=6,4 гривні), в Молдові 13 леїв (=5.85 гривні), тоді як в Україні максимальна роздрібна ціна для цієї марки складала 5 гривень.

Довгий час найпопулярнішим аргументом проти зростання акцизного податку на тютюн в Україні є загроза контрабанди сигарет з Росії і Молдови. Проте в даний час основною проблемою є не контрабанда сигарет ДО України, а контрабанда сигарет З України. За оцінками, щорічно приблизно 30-35 мільярдів сигарет (кожна четверта сигарета, вироблена в Україні) незаконно вивозиться з України до країн ЄС. Величезна контрабанда з України, разом з приростом споживання сигарети в Україні були головними причинами того, що виробництво сигарет в Україні в 2000-2005 роках збільшилось удвічі. Ті, хто вважає, що ситуація, коли податки на сигарети сплачені в Україні, а сигарети викурені, наприклад, в Польщі, є дуже сприятливою для українських доходів, помиляються.

В Польщі в 2005-2007 роках легальний ринок зменшився на 4 мільярди сигарет, але, завдяки підвищенню ставок акцизу, доходи бюджету збільшилися на 3,7 мільярда злотих. В 2007 році в Польщі було продано 70 мільярдів сигарет, від акцизів на які бюджет отримав 13,5 мільярдів злотих або 25 мільярдів гривень. В Україні в 2007 році з 124 мільярдів сигарет було отримано 2,5 мільярди гривень. З кожної сигарети бюджети наших західних сусідів отримують приблизно в 20 разів більше акцизних платежів, ніж в Україні.

Недоліки теперішньої системи оподаткування тютюнових виробів в Україні

Прийняті в Україні наприкінці 2007 року зміни ставок акцизу на сигарети не дають відповіді на жодну з головних проблем оподаткування тютюнових виробів:

1)             Політика оподаткування не сприяє досягненню цілей охорони здоров’я, які передбачають скорочення споживання тютюну.

2)             Процес гармонізації ставок акцизу з ЄС загальмований.

3)             Ціни на сигарети в Росії залишаються більш високими, ніж в Україні.

Загальні рекомендації щодо зміни системи оподаткування

1. Теперішні ставки акцизного збору на тютюнові вироби в Україні є дуже низькими і тому мають бути якнайскоріше підвищені, а потім щорічно підвищуватися на величину, що перевищує рівень інфляції.
2. Нова система оподаткування повинна сприяти процесу зменшення поширеності куріння, Європейський інтеграції та встановити ставки, не менші ніж в Росії. Все це забезпечить суттєве зростання доходів державного бюджету.
3. Як перший крок Україна має підвищити ставки акцизу таким чином, щоб вони перевищували рівень ставок податку у Росії.
4. Як другий крок Україна має підвищувати ставки акцизу щорічно, щоб виконати умови Директив Європейського Союзу.
5. Для визначення оптимальної ставки акцизного податку необхідно зробити розрахунки, які візьмуть до уваги: а) цілі громадського здоров’я (зменшення рівня куріння) як перший пріоритет; б) доходи державного бюджету як другий пріоритет; в) попередження контрабанди сигарет як третій пріоритет.

Ціни на сигарети суттєво відстають від загальної інфляції і відповідно становляться все більше доступними. За 5 років, 2003-2007, споживчі ціни виросли у 1,8 рази у той час як середня ціна пачки сигарет з фільтром зросла лише на 45 копійок, до 2 грн 50 копійок і відстала від інфляції на 44%. Без фільтру – лише на 7 копійок, до 80 коп, відставання на 63%.

Отже для того, щоб доступність сигарет залишалася хоча б на незмінному рівні середня ціна пачки з фільтром повинна бути 3 грн 44 коп замість 2 грн 50 коп; без фільтру – 1 грн 27 коп замість 80 коп.

Ці вимоги є мінімальними, оскільки ціни на продовольчі товари, у складі індексу споживчих цін, зросли ще більше. Так, у 2007 році за загального індексу цін у 17% ціни на продовольство зросли на 23% проти 6% на непродовольчі товари і 12% на послуги.

Головною причиною відставання цін є вкрай полегшене оподаткування сигарет. Незважаючи на те, що з початку 2008 року ставки оподаткування начебто було підвищено (Таблиці 1 і 2), фактично оподаткування навіть послабилося. Це забезпечено двома дірками передбачливо влаштованими у передноворічному Законі від 28 грудня 2007 року.

По-перше, Україну так і залишено єдиною країною у світі, де адвалерний акциз визначається не відносно повної кінцевої роздрібної ціни, а відносно роздрібної ціни, взятої без ПДВ і акцизів.

По-друге, у чинному законі мінімальний поріг для суми двох акцизів (специфічного, у твердій сумі і адвалерного, відносно ціни) тепер встановлюється у фіксованій цифрі (36 коп на пачку з фільтром і 16 коп – без фільтру) замість 24% відносно роздрібної ціни, взятої без ПДВ і акцизів. Нова система фіксованого мінімального порогу відповідає світовій практиці,  проте «фокус» у тому, що для більшості сигарет з фільтром фіксований поріг встановлено нижче фактичного порогу, що склався наприкінці минулого року. Поріг у 36 копійок впливає тільки на сигарети дешевші від 1 грн 20 коп.

          Таблиця 3 показує зміни у структурі пачки сигарет ціною у 7 гривень, що відбулися у новорічну ніч з 2007 на 2008 рік після затвердження нового бюджету. У грудні мінімальний поріг суми двох акцизів виходив на рівень 1 грн 13 копійок і цей поріг спрацьовував для дорогих сигарет, тобто акциз стягувався саме у такому обсязі. А з нового року фіксований поріг встановлено у 36 копійок. І тепер акциз визначається не порогом, а сумою специфічного і адвалерного акцизів, яка складає лише 90 копійок. Отже за новими правилами бюджет втрачає на кожній семигривневій пачці 23 копійки (1грн 13 коп – 90 коп). Втрати для інших цінових груп показані на Діаграмі. На протязі всього цінового діапазону вище 3 грн 50 коп бюджет втратив, до 23 копійок на пачці. У ціновому діапазоні нижче 3 грн 50 коп бюджет виграв у вкрай малих обсягах, не більше 5 копійок на пачці. Для сигарет без фільтру втрати не такі значні, проте сьогодні вони посідають менше десятої частки ринку.

          Отже розрекламоване підвищення специфічної ставки з 26 до 28 копійок і адвалерної з 10% до 12,5%  виявилося фікцією. Посилили так, щоб полегшити. Значному сегменту тютюнового бізнесу дозволили цілком законно платити менше, ніж у минулому році.

Це тільки останнє свідчення тривалої нездорової метушні навколо оподаткування тютюну, наслідком чого є величезне відносне здешевшення сигарет.

Отже, прорив у боротьбі за здоров’я нації у 2008 році обов’язково повинен включати принаймні два заходи.

1.Визначати адвалерну складову акцизу відносно максимальної роздрібної ціни. Це спростить механізм стягнення.

2.Встановити ставки оподаткування таким чином, щоб середня ціна на сигарети наздогнала відставання від інфляції накопичене за 5 років.  Ціна пачки з фільтром повинна бути 3 грн 44 коп замість 2 грн 50 коп; без фільтру – 1 грн 27 коп замість 80 коп.

 

Для цього специфічний акциз повинен дорівнювати 65 коп замість 28 для сигарет з фільтром і 33 коп замість 10 – без фільтру; адвалерний акциз: 18% максимальної роздрібної ціни як для сигарет з фільтром, так і без; мінімальний поріг для суми двох акцизів: 1 грн 20 коп замість 36 коп для сигарет з фільтром і 50 коп замість 16 коп – без фільтру. Див. Таблиці 1 і 2.

Пропозиції ілюструються на діаграмах. Для порівняння наведено варіант з чинними ставками у Росії. Якщо сьогодні ціни в Україні відстають від Росії, то згідно пропозицій вони випереджатимуть.

При розробці цих пропозицій враховувалось, що одноразове збільшення ціни більше заохочує до скорочення паління, ніж поступове. До того ж молодь є більш чутливою до цін, ніж старші курці, див. Viscusi (1992-2006).

Дохід бізнесу у ціні пачки (вартість виробництва і реалізації) залишено незмінним. Тому, за зростання ціни на сигарети з фільтром на 44% акцизні податки зростають приблизно у 3 рази.

Дохід бюджету у 2008 році зросте у 2 рази відносно фактично зібраних акцизів на тютюн у 2007 році, з 2,5 до 5 мільярдів гривень (див. Діаграму і Таблицю). Діаграма відображає складну поточну ситуацію на тютюновому ринку. За останні роки виробництво сигарет більш як подвоїлося. Проте населення хоч і палить все більше і більше, але не до такого ступеню. Якщо у 2007 році «арифметичне» споживання визначене як Виробництво плюс Імпорт мінус Офіційний Експорт було на рівні 124,6 мільярдів штук сигарет, то численні обстеження паління серед населення показали, що фактично українцями спожито 95 млрд штук. Різниця у 30 млрд штук є оцінкою контрабанди до Польщі та інших країн ЄС. Контрабандні сигарети оформлюються як поставки на внутрішній ринок, за них «на воротах» фабрики сплачується акциз, і тільки потім вони переправляються за кордон. Таким чином вказані 124,6 млрд шт є і базою оподаткування акцизом для 2007 року.

Якщо взяти до уваги, що еластичність споживання сигарет дорівнює  –0,25 (на кожні 10% підвищення ціни споживання зменшується на 2,5%), то зростання цін на 44% повинно призвести до скорочення паління на 11% або до 84,6 млрд штук замість 95 мільярдів. Отже у випадку найкращому для здоров’я нації і найгіршому для бюджету кількість оподаткованих сигарет у 2008 році скоротиться у 1,5 рази, зі 124,6 до 84,6 млрд шт. При цьому ми зробили припущення, що виробництво для контрабанди припиниться одразу. Таким чином 84,6 млрд штук – це сама мінімальна оцінка бази оподаткування для 2008 року.

З іншого боку акцизи згідно пропозиції зростуть у 3 рази (якщо у 2007 році на одну сигарету припадало дві копійки акцизів, то у 2008 їх буде шість). Сукупним результатом від зменшення кількості оподаткованих сигарет і збільшення акцизів буде зростання надходжень до бюджету у 2 рази, з 2,5 до 5 мільярдів гривень. А у попередній рік було зростання лише на 20%. Підкреслимо, що отримана оцінка є мінімальною, оскільки зроблена за мінімальних припущень.

Отже особливість сьогоднішньої ситуації у тому, що недолік у вигляді низької частки акцизів у ціні можна обернути на перевагу: саме низька частка акцизів дозволяє помірно збільшивши ціни, збільшити надходження від акцизів у рази.

 

Оцінка надходжень акцизів на тютюн за ставками запропонованими на 2008 рік
	Бюджетні надходження від акцизів на тютюн       млрд грн	Кількість оподаткованих сигарет   млрд штук	Акцизів на одну сигарету  копійок	Зростання акцизів на одну сигарету згідно пропозиції на 2008 рік до факту 2007 року, разів
1	2	3	4	5
2006 факт	2,1	116,6	1,8
2007 факт	2,5	124,6	2,0
2008 оцінка	5,0	84,6	5,9	3

 

 

 

 

 

 

 

 

Викладені пропозиції виглядають як дуже помірні на фоні міжнародних порівнянь. Частка акцизів у середній ціні сигарет хоч і зросте з 16 до 36%, проте все ще буде суттєво відставати від норми ЄС, яка дорівнює 57%.

Так само частка всіх податків (ПДВ і акцизів) зросте з 32% до 53%, за норми ЄС у 70%. А у розвинених країнах податки у ціні перевищують 80%. Тільки незначна кількість країн мають частку у межах 50%.  На діаграмі це проілюстровано за даними ВООЗ за 2000 рік. Зараз більшість країн суттєво посилили оподаткування, отже фактичне відставання України є ще більш вражаючим.

 

Таблиця 1. Оподаткування пачки сигарет З ФІЛЬТРОМ
Акцизний збір у твердій сумі за пачку сигарет (специфічний акциз)	Ставка акцизного збору у відсотках до максимальної роздрібної ціни (адвалерний акциз, 1-й варіант)	Ставка акцизного збору у відсотках до  максимальної роздрібної ціни, взятої без ПДВ і акцизів (адвалерний акциз, 2-й варіант)	Мінімальний акцизний податок, МАП, (сума специфічного і адвалерного податків)
Ставки, що були чинними у другому півріччі 2007 року
26 коп	Х	10%	24% від максимальної роздрібної ціни, взятої без ПДВ і акцизів
Ставки чинні зараз, з 01.01.2008
28 коп	Х	12,5%	36 коп
Ставки у Росії чинні зараз (рублі переведено у гривні за курсом НБУ)
49 коп	5,5%	Х	58 коп
Ставки необхідні для України у 2008 році для приведення цін на сигарети у відповідність з загальним рівнем інфляції споживчих цін
65 коп	18%	Х	1 грн 20 коп

 

Таблиця 2. Оподаткування пачки сигарет БЕЗ ФІЛЬТРУ
Акцизний збір у твердій сумі за пачку сигарет (специфічний акциз)	Ставка акцизного збору у відсотках до максимальної роздрібної ціни (адвалерний акциз, 1-й варіант)	Ставка акцизного збору у відсотках до  максимальної роздрібної ціни, взятої без ПДВ і акцизів (адвалерний акциз,2-й варіант)	Мінімальний акцизний податок, МАП, (сума специфічного і адвалерного податків)
Ставки, що були чинними у другому півріччі 2007 року
10 коп	Х	10%	24% від максимальної роздрібної ціни, взятої без ПДВ і акцизів
Ставки чинні зараз, з 01.01.2008
10 коп	Х	12,5%	16 коп
Ставки у Росії чинні зараз (рублі переведено у гривні за курсом НБУ)
23 коп	5,5%	Х	29 коп
Ставки необхідні для України у 2008 році для приведення цін на сигарети у відповідність з інфляцією споживчих цін за останні 5 років 2003-2007 роки
33 коп	18%	Х	50 коп

 

Таблиця 3. Склад ціни пачки сигарет
(на прикладі ціни у 7 гривень)
гривень
	Роздрібна ціна  всього, гривень	у т.ч:			Сума акцизів (специфічного і адвалерного)	у т.ч:		Мінімальний акцизний   податок:                                 24% від ціни без ПДВ і акцизів у кінці 2007;        і 36 коп у 2008
		ПДВ	Остаточна сума акцизів, що підлягає сплаті	Ціна без ПДВ і акцизів (вартість виробництва і реалізації)		Специфічний акциз, у твердій сумі	Адвалерний акциз         (10,0% роздрібної ціни, взятої без ПДВ і акцизів, 12,5% з 2008)
1	2	3	4	5	6	7	8	9
У кінці 2007	7,00	1,17	1,13	4,70	0,73	0,26	0,47	1,13
На початку 2008	7,00	1,17	0,90	4,94	0,90	0,28	0,62	0,36
Скорочення акцизу			-0,23

 

Інші заходи

Оподаткування тютюну слід передати від Верховної Ради до Кабінету Міністрів, оскільки ця сфера потребує щорічного перегляду параметрів, гнучкості і швидкого реагування. У Великобританії ці питання вирішуються міністерством фінансів,  у Франції – міністерством охорони здоров’я, у  ЄС – Європейською Комісією, а не Європарламентом.

Повна заборона реклами тютюну є втричі більш ефективним заходом ніж розміщення інформації про шкідливість паління або часткові обмеження.

Привабливе оформлення пачок також є своєрідною і досить ефективною рекламою. Тому чимало країн розміщують графічні попередження про шкoду куріння на пачках сигарет.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3.2. ПРОГРАМА, МЕТОДИЧНЕ
ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ТА КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ
ПРОВЕДЕННЯ ПРАКТИКИ

 

 

 

 

 

 

Укладач

 

Т. Є. Деревянченко, к.е.н., доц.

 

 

 

Практика студентів є невід’ємною складовою процесу підготовки фахівців в університеті, проводиться вона на базах сучасних підприємств, організацій різних галузей господарства і установ державного управління.

Програма переддипломної практики розроблена на основі «Положення про організацію практики студентів у Київському національному економічному університеті», ухваленого Вченою радою університету, протокол 3 від 30.10.2003 р.

Мета переддипломної практики полягає у:

• завершенні практичної підготовки випускника університету як необхідної передумови його професійного становлення;
• одержанні на базі практики необхідної інформації для розробки аналітичної частини дипломної роботи та апробації запропонованих заходів і пропозицій.

3.2.1. Обов’язки і права студента під час практики

Студент зобов’язаний

—    до початку практики одержати на кафедрі направлення на практику, її програму і щоденник;

—    за 2—3 дні до початку практики здати у відповідну службу бази практики направлення і фотографії для оформлення перепустки;

—    своєчасно прибути на практику, пройти виробничий інструктаж, вивчити і суворо дотримуватись правил охорони праці, техніки безпеки.

—    дотримуватися правил внутрішнього трудового розпорядку підприємства, його графіка роботи;

—    у повному обсязі виконувати всі завдання, передбачені програмою практики;

—    вести щоденник практики за встановленою формою;

—    періодично за встановленими строками подавати для контролю щоденник керівнику практики від кафедри та керівнику від підприємства, де вони оцінюють стан і якість проходження практики;

—    своєчасно скласти звіт про виконання програми та індивідуального завдання з практики за встановленою формою і захистити його на кафедрі.

Студент має право

—    до початку практики одержати на кафедрі консультації щодо оформлення всіх необхідних документів;

—    до закінчення практики (не пізніше ніж за день) одержати ділову характеристику, підписану керівником підприємства чи структурного підрозділу;

—    отримувати необхідні консультації та інформацію для виконання програми практики;

—    вимагати об’єктивної оцінки результатів практики.

3.2.2. Обов’язки керівника практики від кафедри

Керівник практики від кафедри зобов’язаний

—    до початку практики перевірити готовність бази практики до прийняття студентів;

—    провести інструктаж зі студентами про порядок проходження практики;

—    забезпечити студентів необхідними документами (направлення, програма, щоденник, календарний план тощо);

—    консультувати студентів з питань збирання й підготовки матеріалів для дипломної роботи, підготовки звіту про практику;

—    у тісному контакті з керівником від бази практики забезпечити високу якість її проходження згідно з програмою;

—    сприяти забезпеченню нормальних умов праці і побуту студентів та проведенню з ними обов’язкових інструктажів з охорони праці і техніки безпеки;

—    контролювати виконання студентами правил внутрішнього трудового розпорядку;

—    брати участь у роботі комісії по захисту звітів про практику і рецензувати звіти;

—    готувати письмовий звіт про підсумки практики із зауваженнями та пропозиціями щодо її поліпшення.

3.2.3. Функції керівника практики від підприємства

У період виконання покладених на нього функцій керівник практики від підприємства:

—    забезпечує проведення інструктажу студентів з правил охорони праці і техніки безпеки;

—    допомагає студентам у збиранні інформації для виконання дипломної роботи та підготовки звіту про практику;

—    здійснює методичне керівництво і надає допомогу студентам при виконанні відповідних розрахунків;

—    контролює роботу студентів і дотримання ними трудової дисципліни;

—    періодично перевіряє ведення щоденників студентами, розглядає та оцінює звіти з практики;

—    дає письмові характеристики студентів з оцінкою їхнього ставлення до роботи, додержання трудової дисципліни, рівня теоретичної і практичної підготовки, набутих навичок і вмінь.

3.2.4. Програмні завдання для вивчення на базі практики

За час виробничої переддипломної практики студент зобов’язаний виконати три групи завдань практичної підготовки:

—    зібрати й проаналізувати інформацію про діяльність організації, зміст якої визначається темою і планом дипломної магістерської роботи;

—    виконати практичні завдання, регламентовані методичними вказівками з вивчення дисциплін навчального плану;

—    вивчити комплекс питань фахової практичної підготовки, обумовлених вимогами освітньо-кваліфікаційної характеристики фахівця.

Зміст першої групи завдань кожен студент визначає для себе самостійно під керівництвом наукових керівників практики.

Зміст другої групи завдань міститься у методичних вказівках з вивчення відповідної навчальної дисципліни. Ці вказівки студент одержує під час організаційно-ознайомчої сесії.

 

3.2.5.  Складання та оформлення
студентами звіту про практику

Після закінчення практики студенти складають звіт. Захист звітів практики відбувається згідно затвердженого кафедрою  графікуі згідно до критеріїв розроблених кафедрою (табл..1.).

Звіт містить:

титульний лист (див. Додаток А);

¾   матеріали з питань організації та управління маркетинговою діяльністю на базі практики, а також матеріали відповідно до теми дипломної роботи;

¾   список літератури і матеріалів, якими користувався студент, виконуючи програму практики;

¾   додатки.

Зміст звіту відображає завдання згідно із програмою проходження практики у певному підрозділі. Його основу складають матеріали, зібрані відповідно до теми та плану дипломної роботи студента. У звіті також висвітлюються питання, з якими студент ознайомився, та роботи, які він виконав самостійно; наводяться відповідні таблиці планово-економічних розрахунків та аналізу, схеми, графіки, заповнені форми документів, застосовуваних у діяльності підрозділу.

Висновки містять стислий виклад зроблених оцінок та узагальнень по підрозділах практики, пропозиції студента щодо вдосконалення виконання окремих функцій діяльності та їх ефективності.

Основою складання звіту має слугувати щоденник практики студента.

Звіт про практику необхідно оформити згідно з такими вимогами:

• текст звіту має бути надрукований на комп’ютері з одного боку аркуша паперу формату А4; сторінки звіту нумеруються;
• сторінка тексту обмежується полями: лівим — не менше 30 мм, правим — не менше 10 мм, верхнім — не менше 15 мм, нижнім — не менше 15 мм. Відстань між заголовком і текстом — 15—20 мм;
• текст кожного підрозділу, висновків, списку літератури починається з нової сторінки;
• підрозділи практики та їх функції нумеруються арабськими цифрами: підрозділи — послідовно по всьому тексту; номери функцій включають номер підрозділу і порядковий номер функції у межах підрозділу (наприклад, 1.1, 1.2, 1.3 тощо);
• заголовки підрозділів та їх функцій друкуються з абзацного виступу, з великої української літери, без крапки в кінці, без підкреслювання;
• у разі наведення в тексті функцій, переліків перед кожною позицією ставиться дефіс або мала українська літера з дужкою — а), б) і т. ін.

 

Оформлення таблиць

Таблиця_________

^{номер таблиці}

__________________________

^{назва таблиці}

Таблиці нумеруються арабськими цифрами. На всі таблиці в тексті мають бути посилання: друкується слово «Таблиця» та зазначається її номер.

Заголовки граф і рядків таблиці слід друкувати з великої літери, підзаголовки граф — з малої літери, якщо вони складають одне речення із заголовком, і з великої літери, якщо вони мають самостійне значення. В кінці заголовків і підзаголовків крапки не ставляться.

Таблицю залежно від розміру розміщують під текстом, у якому вперше на неї посилаються, або на наступній сторінці.

Допускається розміщувати таблиці вздовж довгого боку аркуша паперу.

Якщо таблиця переноситься на наступні сторінки, нижню горизонтальну лінію не проводять; на наступних сторінках друкують «Продовження таблиці» («Закінчення таблиці») та її номер, проставляють номери граф відповідно до першої частини таблиці.

Оформлення графічного матеріалу

Схеми, графіки, діаграми і т. ін. розташовують після тексту, в якому про нього згадується вперше, або на наступній сторінці.

Таблиці, що доповнюють графічний матеріал, розміщують після нього.

Графічний матеріал нумерується арабськими цифрами наскрізно по тексту звіту за виключенням додатків і супроводжується підписом, наприклад:

 

Рис. 1.

Оформлення формул

Формули нумеруються арабськими цифрами наскрізно по тексту звіту за виключенням додатків.

Номер формули друкується в круглих дужках на рівні формули праворуч.

У формулі як символи фізичних одиниць слід застосовувати позначення, встановлені відповідними стандартами або іншими документами.

Пояснення символів і числових коефіцієнтів, що входять до формули, наводяться під формулою.

Пояснення кожного символу слід наводити з нового рядка в тій послідовності, в якій їх наведено у формулі. Перший рядок пояснення починається зі слова «де».

Посилання у тексті на формули (їх порядкові номери) подають у дужках, наприклад: у формулі (3.1).

Оформлення додатків

Матеріали, що доповнюють положення тексту звіту, можна розміщувати у додатках.

Додатки позначають великими літерами української абетки, починаючи з А, за винятком літер Ґ, Є, З, І, Й, О, Ч.

Кожний додаток слід починати з нової сторінки із зазначенням зверху посередині слова «Додаток» і його номера.

Нижче з великої літери друкується заголовок матеріалу додатка.

Оформлення запозиченої літератури
та інших джерел інформації:

• після наведення у тексті запозиченої із спеціальної літератури, відповідних інструкцій, стандартів, нормативних актів, статистичних матеріалів тощо, інформації (положення, таблиці, схеми, графіки, висновки і т. ін.) обов’язково дається посилання (у квадратних дужках) на порядковий номер джерела в списку використаної літератури та номери сторінок, з яких узято інформацію.

Наприклад: [6, с. 11, 12],

де 6 — порядковий номер джерела;

11, 12 — сторінки джерела;

• література наводиться у такій послідовності:

1. Закони і законодавчі акти України.

2. Нормативні акти, інструкції та інші матеріали, видані Кабінетом Міністрів, міністерствами та відомствами.

3. Спеціальна література (в алфавітному порядку за прізвищами авторів монографій, брошур тощо або назвами праць);

• кожне джерело наводиться із зазначенням місця видання, назви видавництва, року видання.

Обсяг звіту — 50—60 сторінок.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток А

 

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ВАДИМА ГЕТЬМАНА

Кафедра маркетингу

 

Звіт про економічну практику студента (ки)_______________________

                               ^{курсу, факультету (прізвище, ініціали студента)}

на ___________________________________________________________

^{(назва підприємства — бази практики)}

Керівники практики:

 

від кафедри ____________________________________________________

^{(посада, прізвище, ініціали)}

від підприємства практики _______________________________________

^{(посада, прізвище, ініціали)}

 

Початок практики ______________________________________________

^{(число, місяць, рік)}

Кінець практики ________________________________________________

^{(число, місяць, рік)}

 

КИЇВ 200_

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Таблиця 1.

КОМПЛЕКСНА ОЦІНКА

оцінювання звіту про виконання програми практики

студентом V курсу Програми  «Маркетинговий менеджмент»

«_____»___________________ 200___р.

К р и т е р і ї	Максимальна нормативна оцінка (балів)	Фактична оцінка (балів)
1. Володіння культурою презентації, в тому числі: вільне володіння текстом доповіді, вміння чітко і зрозуміло висловлюватися; якість викладення особисто розроблених проблемних, аналітичних та рекомендаційних аспектів діяльності підприємства – бази практики	10
2. Вміння стисло (в межах регламенту), послідовно і чітко викласти суть і результати дослідження	10
3. Повнота і ґрунтовність відповідей на запитання викладачів, на зауваження і пропозиції, що містяться у рецензії керівника практики від підприємства, здатність аргументовано захищати свої пропозиції, думки, погляди (максимально 10 балів)	10
4. Якість звіту про виконання практики, у тому числі:	40
4.1. Наявність, системність і глибина особистого аналізу сучасних фактичних матеріалів підприємства – бази практики	10
4.2. Наявність і переконливість узагальнень і висновків з аналізу, виявлення проблем і недоліків у діяльності підприємства – бази практики	10
4.3. Наявність та якість ілюстративного матеріалу, який повинен мати аналітичний характер	10
4.4. Чітке, грамотне без будь-яких помилок оформлення звіту, та щоденника практики за встановленою формою	10
5. Оцінка стану і якості проходження практики (ставлення до роботи, додержання трудової дисципліни, рівня теоретичної і практичної підготовки, набутих навичок і вмінь), у тому числі керівником практики від підприємства керівником практики від кафедри	20     10 10
6. Обсяг та якість виконання завдань фахової підготовки, передбачених програмою практики	10
КОМПЛЕКСНА ОЦІНКА	100

   Керівник практики__________________________

   Члени комісії_______________________________

 

 

3.3.  ОРІЄНТОВАНА ТЕМАТИКА

ДИПЛОМНИХ МАГІСТЕРСЬКИХ РОБІТ

Програма «Маркетинговий менеджмент»

 

1. Дослідження маркетингового  середовища підприємства.
2. Бенчмаркінг в маркетинговій діяльності підприємства.
3. Управління цільовими ринками підприємства.
4. Використання інтегрованих маркетингових комунікацій для створення іміджу підприємства.
5. Інноваційні форми обслуговування споживачів в маркетингу.
6.   Маркетингове позиціювання товарів підприємства
7. Управління маркетинговою комунікаційною діяльністю промислового   підприємства
8. Кон’юнктура ринку промислової продукції (на прикладі підприємства…).
9. Конкурентроспроможність товарів в маркетингові діяльності підприємства
10. Дослідження стану та шляхів розвитку транспортно-експедиторських послуг підприємства оптової торгівлі.
11. Аудит маркетингових комунікаційних процесів підприємства.
12. Аудит маркетингової цінової політики підприємства.
13. Бенчмаркінг бізнес-процесів на підприємстві.
14. Вибір цільового ринку в маркетингові діяльності підприємства.
15. Ефективність маркетингової комунікаційної політики підприємства.
16.   Контроль та аналіз маркетингової діяльності на підприємстві
17. Логістика в сфері послуг.
18. Логістична система забезпечення сервісного обслуговування продукції.
19. Логістичне забезпечення конкурентного потенціалу підприємства
20. Логістичні концепції побудови моделі транспортного обслуговування споживачів.
21. Логістичні методи організації і планування матеріальних потоків на підприємстві.
22. Маркетингова діяльність роздрібного торговця: стан та перспективи.
23.   Маркетингова інформаційна система підприємства та напрямки її оптимізації
24. Маркетингова цінова політика та шляхи її вдосконалення
25. Маркетингове дослідження конкурентоспроможності продукції підприємства та напрями її підвищення.
26. Маркетингове забезпечення конкурентних переваг підприємства.
27. Маркетингове стратегічне планування на підприємстві.
28. Маркетингове управління портфелем бізнесу підприємства.
29. Маркетингове цілевстановлення на підприємстві.
30. Маркетинговий аналіз підприємства та шляхи підвищення його ефективності..
31. Маркетинговий аудит в системі управління підприємством.
32.   Маркетинговий аудит системи збуту підприємства
33. Маркетинговий комплекс підприємства
34. Маркетинговий стратегічний аналіз підприємства.
35.   Маркетингові дослідження в каналах збуту товарів підприємства
36.   Маркетингові дослідження іміджу підприємства
37.   Маркетингові дослідження конкурентоспроможності підприємства
38.   Маркетингові дослідження конкурентоспроможності товарів підприємства
39.   Маркетингові дослідження споживачів підприємства та рівня їх задоволеності
40.   Торгові марки підприємства.
41.   Методологічні аспекти організації продажу на підприємстві
42. Конкурентоспроможність послуги в маркетинговій діяльності сервісного підприємства.
43. Маркетингове стимулювання збуту товарів підприємства.
44. Розробка ефективної програми продажу на підприємстві.
45. Організаційні схеми управління продуктом в маркетинговій діяльності сервісного підприємства.
46. Маркетингова діяльність виставкових центрів.
47. Організація PR-діяльності підприємства
48. Організація і автоматизація процесів логістики в роздрібній мережі
49. Організація маркетингової діяльності на підприємстві
50. Персональний продаж товарів підприємством-виробником.
51. Організація та ефективність виставково-ярмаркової діяльності підприємства
52. Організація та проведення маркетингових досліджень на підприємстві
53. Оцінка ефективності роботи логістичних підприємств.
54. Ефективність маркетингової цінової політики підприємства.
55. Планування маркетингових комунікацій на підприємстві.
56. Планування маркетингової діяльності на підприємстві
57. Планування нової продукції на підприємстві на засадах маркетингу.
58. Портфельний аналіз в маркетинговій діяльності підприємства.
59. Побудова та функціонування франчайзингових систем.
60. Маркетингові дослідження збуту товарів підприємства.
61. Прогнозування попиту на товари в маркетинговій діяльності підприємства.
62. Маркетингова товарна стратегія підприємства.
63. Формування маркетингової стратегії на підприємстві.
64. Розвиток логістичної концепції в діяльності транспортних організацій.
65. Формування та розвиток маркетингової служби підприємства.
66. Розробка стратегії CRM: управління відносинами з клієнтами
67. Маркетингове сегментування та позиціонування на ринку промислової продукції.
68. Система маркетингових досліджень підприємства та напрямки її вдосконалення
69. Стратегічне планування на рівні бізнес-підрозділів підприємства.
70. Маркетингові стратегія і тактика управління продажем.
71. Стратегія промислової дистрибуції.
72. Торговельна діяльність у системі маркетингового менеджменту підприємства
73. Маркетингове управління асортиментною політикою підприємства.
74. Управління діяльністю з Прямого маркетингу компанії.
75. Управління закупівельною діяльністю підприємства оптової (роздрібної) торгівлі.
76. Управління логістичною діяльністю на підприємстві.
77. Формування і реалізація маркетингових конкурентних стратегій на підприємстві.
78. Формування логістичної системи підприємства.
79. Формування програми закупівлі матеріальних ресурсів
80. Формування та оптимізація збутової системи підприємства
81. Цільовий ринок товару і методика його вибору
82. Ціна як інструмент маркетингової політики підприємства.
83. Якість та конкурентоспроможність продукції в маркетингу.

98.     Посередницька діяльність в каналах розподілення товарів виробничо-технічного призначення (товарів народного споживання) на прикладі конкретної товарної групи.

99.     Управління товарними запасами оптового підприємства та шляхи його поліпшення.

100.   Закупівельна політика підприємств роздрібної торгівлі:  формування та ефективність.

101.   Товарний асортимент підприємств роздрібної торгівлі та формування товарних категорій.

102.   Аналіз діяльності оптового підприємства по здійсненню продажу товарів (на прикладі окремих груп товарів ВТП/народного споживання.).

103.   Аналіз показників оцінки ефективності оптового/роздрібного торговельного підприємства та шляхів підвищення їх.

104.   Формування та управління маркетинговим комплексом підприємства оптової/роздрібної торгівлі.

105. Методи та засоби стимулювання продажу товарів підприємствами оптової (роздрібної) торгівлі.

106. Методи та засоби позиціонування товарів в маркетинговій діяльності підприємства.

107. Економічне обґрунтування та оцінка доцільності лізингових операцій.

108. Аналіз якісних показників діяльності оптового/роздрібного торговельного підприємства та шляхи їх поліпшення.

109. Системи мотивації маркетингового персоналу промислових підприємств (оптової, роздрібної торгівлі, посередницький організацій) та їх ефективність.

110. Виробничо-технологічні послуги суб‘єктів інфраструктури товарного ринку (на матеріалах конкретного підприємства.)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3.4. МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ПІДГОТОВКИ ТА ЗАХИСТУ
ДИПЛОМНОЇ МАГІСТЕРСЬКОЇ РОБОТИ

 

 

 

 

 

 

                                 

                               

                               

 

 

 

ВСТУП

 

          Написання дипломної магістерської роботи (ДМР)   є обов’язковим завершальним етапом процесу підготовки студентів за магістерськими програмами зі спеціалізації «Маркетинговий менеджмент» та «Рекламний менеджмент», сформованих на базі діючих в Україні стандартів та ,,Положення про магістерську програму,, ,,Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана,,, затвердженого Вченою радою університету (протокол №10 від 29.03.2007 р.).

ДМР - це підсумкова кваліфікаційна праця студента, яка містить результати його самостійних досліджень  у сферах теорії та практики маркетингу, а також – виконані ним особисто обґрунтування доцільності удосконалень маркетингової діяльності базового підприємства, розробки (пропозиції) доцільні для вказаних умов та оцінки очікуваної економічної та/чи соціальної ефективності їх застосування в цих умовах з урахуванням впливів можливих ризиків. Ця праця є  офіційним письмовим документом, що має спеціалізований  зміст, структуру, форму викладення та містить  дослідницький і проектний матеріал, а також оформлена відповідно чинним нормативним вимогам  системи освіти і науки України та спеціалізації КНЕУ.  

           Метою підготовки дипломної магістерської роботи є :

1)         поглиблення студентом теоретичних і практичних знань з обраного напряму спеціалізації, вироблення умінь застосовувати їх при вирішенні конкретних практичних завдань;

2)         сприяння розвиткові пошуку сучасних наукових досягнень у певній сфері та уміння їх самостійно застосовувати при вирішенні прикладних проблем;

3)         визначення рівня підготовки випускника до самостійної практичної діяльності.

          Працюючи над дипломною роботою, студент має засвоїти навики правильної постановки проблеми та обґрунтування її актуальності, формулювання мети і завдань дослідження, побудови логічного плану і оптимальної структури, роботи з літературними джерелами та статистичною інформацією, аналізу та оцінювання різноманітних аспектів діяльності організації, обґрунтування власних узагальнень, висновків і пропозицій.

Основними завданнями дипломної магістерської роботи є:

1)             вивчення (або поглиблення) та узагальнення теоретико-методологічних засад з обраного напряму дослідження;

2)             здійснення всебічної діагностики ситуації із застосуванням сучасного інструментарію;

3)             розробка та оцінювання альтернативних підходів до вирішення визначених проблем;

4)             обґрунтування запропонованих рішень з використанням ситуаційного аналізу;

5)             підготовка доповіді та наочних матеріалів, що передають основний зміст роботи та пропозиції автора, з подальшим їх публічним захистом.

 

РОЗДІЛ 1. ЕТАПИ ВИКОНАННЯ ДИПЛОМНОЇ РОБОТИ ТА ЇЇ ПІДГОТОВКИ ДО ЗАХИСТУ

         Увесь комплекс робіт, що повинні бути виконані кожним студентом  в процесі проходження ним етапів дипломування, за специфікою складових, умовно  поділяють на   дві  наступні   групи:

        Група 1 - це елементи, що пов’язані з процесом виконання ДМР;

        Група 2 - це елементи, що пов’язані з процесом підготовки ДМР до захисту в ДЕК:

1.1.  Етапи виконання дипломної роботи

1) Визначення напрямку дипломного дослідження

          Визначення напрямку дослідження здійснюється студентом при консультаційній участі наукового керівника ДМР від випускаючої кафедри на підставі наукових інтересів студента-дипломника з урахуванням тематики наукових досліджень випускаючої кафедри та особливостей підприємства, що приймається за базовий  у ДМР.

          Вибираючи напрям дослідження, студентам-дипломникам доцільно користуватися переліком тем ДМР, запропонованим випускаючою кафедрою; при цьому цей перелік тем не є обов’язковим і може уточнюватись та доповнюватись за бажанням студента та його наукового керівника.

2)  Вибір теми ДМР, складання  плану роботи та індивідуального               завдання на її виконання

           Обираючи тему, слід враховувати її актуальність для конкретної організації чи підприємства, можливість одержання відповідних матеріалів (планових, звітних, статистичних) і проведення власних спостережень, розрахунків, експериментів; наявність літературних джерел тощо.

          Обрана студентом тема  ДМР має бути погоджена ним з її науковим керівником та   випускаючою кафедрою ; це робиться в офіційній формі по письмовій заяві студента (додаток А), а також -  з  підприємством, на матеріалах якого буде виконуватися ДМР.

          Закріплення за студентом теми дипломної магістерської роботи оформлюється наказом ректора університету не пізніше ніж за півроку до закінчення строку навчання студента за даною спеціалізованою магістерською програмою.

          Студенти денної форм навчання, у відповідності з навчальним планом, проходять переддипломну практику за направленням кафедри маркетингу і одержують матеріали для аналітичної частини  ДМР за місцем практики; студенти ж вечірньої та заочної форм навчання одержують  вказані матеріали     за місцем своєї основної роботи.

          Не допускається виконання ДМР на абстрактну тему без використання та аналізу матеріалів, що характеризують діяльність конкретного підприємства, як бази стосовно якої здійснюється весь комплекс теоретико-прикладних досліджень.

3)      План дипломної магістерської роботи

         Попередній план ДМР складає студент після затвердження йому теми ДМР на основі детального ознайомлення з вимогами та роз’ясненнями методичних вказівок випускаючої кафедри з підготовки ДМР

          Після обговорення студентом-дипломником змісту попереднього плану ДМР, складеного ним, зі своїм науковим керівником та  можливого корегування цього плану керівником, здійснюється сумісне оформлення студентом та його науковим керівником по ДМР індивідуального завдання на ДМР, яке письмово фіксується на бланку спеціальної форми (додаток Б), що видається випускаючою кафедрою кожному студенту-дипломнику по його усному зверненню.    Зміст індивідуального завдання на ДМР, зафіксований на вказаному бланку, затверджується завідуючим випускаючої кафедри.

          Індивідуальне завдання на ДМР є  офіційним нормативним документом випускаючої кафедри, а тому суттєвих відступів студентом-дипломником у своїй ДМР від структури, що зафіксована в цьому завданні та затверджена завідуючим кафедри, не допускається.

При необхідності, зумовленій об’єктивними обставинами, що виникли у процесі виконання ДМР, як виключення, можуть допускатися незначні корегування окремих аспектів її деяких питань, зазначених у затвердженому кафедрою індивідуальному завданні на ДМР; це можливо тільки за умови незаперечення наукового керівника ДМР.

4)             Проведення досліджень і написання  дипломної магістерської роботи

               Даний етап виконання ДМР полягає у проведенні усіх необхідних видів досліджень (теоретичних, аналітичних), а також у виконанні, на їх основі, обґрунтувань, розробок, економічних оцінок і узагальнень, доцільних для умов базового підприємства в форматі, означеному темою, метою і завданнями ДМР; при цьому студент-дипломник повинен  поетапно виконати наступний комплекс робіт: ґрунтовно ознайомитися з теоретичними та методологічними засадами обраної для своєї ДМР проблематики; критично проаналізувати учбові та наукові   інформаційні джерела вітчизняних і закордонних авторів (класичні та новітні) в різних аспектах проблеми, що стосується теми ДМР; на підставі результатів цього аналізу  узагальнити існуючі теоретичні підходи та обґрунтувати методичну базу, необхідну для  аналітичних досліджень у ДМР; діагностику об’єкта дослідження (тобто базового підприємства у всьому спектрі питань, що охоплюються форматом теми ДМР та її аналітичного розділу) за кожен з років потрібного (3-5-ти річного) періоду засобом використання обраного методологічного інструментарію (класичних і новітніх прийомів та методів досліджень і оцінок); обґрунтування і розробку заходів з удосконалення маркетингової діяльності базового підприємства в форматі теми ДМР, що є  доцільними для його умов при врахуванні специфічних  галузевих та індивідуальних особливостей, обставин і впливів.

          5)  Графік виконання дипломних робіт та контроль за його виконанням

         Календарний графік виконання ДМР студентами затверджується випускаючою кафедрою на кожен навчальний рік (додаток К) і доводиться до відома студентів-дипломників на початку запланованого за графіком терміну виконання ДМР.

          Контроль за дотриманням кожним студентом вказаного графіка здійснюється науковим керівником ДМР під час проведення ним планових консультаційних занять по ДМР.  Випускаюча кафедра періодично на своїх засіданнях розглядає стан поетапної підготовки студентами ДМР за інформацією наукового керівника та атестує чи не атестує кожного студента, відповідно до результатів його роботи по ступені готовності ДМР.

            За порушення встановленого графіка студент, за поданням наукового керівника його ДМР, може бути поетапно неатестований випускаючою кафедрою і недопущений до захисту ДМР в ДЕК.

1.2.  Зміст етапів підготовки  дипломної роботи до захисту

1)                 Зовнішнє рецензування дипломної роботи

                     Зовнішнє рецензування кожної ДМР проводиться з метою надання ДЕК незалежної експертної оцінки тим компетенція студента, які він продемонстрував у ДМР, як у підсумковому персональному кваліфікаційному документі. Це рецензування виконують фахівці в галузі знань та практики, які відповідають тематичному напрямку, за яким виконана ДМР.

          Зовнішня рецензія оформляється у письмовій формі на бланку підприємства (організації) (додаток Е) і повинна містити чітко означені позитивні сторони ДМР та її недоліки, а також – узагальнений висновок рецензента: рекомендує чи не рекомендує він ДМР до захисту в ДЕК та оцінкою.    

2)   Попередній захист дипломної роботи

          Попередній захист (розгляд) ДМР здійснюється в комісії, призначеній на випускаючій кафедрі КНЕУ її завідувачем;  склад такої комісії - це 2-3-ри викладача, які мають науковий ступінь та/або вчене звання і досвід керівництва дипломними роботами даного рівня. Очолює комісію завідувач кафедри або його заступник чи науковий керівник магістерської програми.  Графік і порядок роботи комісії та форму матеріалів, що подають студенти в комісію для розгляду, визначає  випускаюча кафедра.

          На попередній розгляд ДМР надаються в повному обсязі (в наявності повинні бути усі структурні частини ДМР) і в непереплетеному вигляді разом із зовнішньою рецензією, оформленою у відповідності з чинними вимогами кафедри; при цьому ДМР має бути вже перевірена її науковим керівником і допущена ним до попереднього захисту (титульний лист ДМР має бути підписаний її науковим керівником).

          Усі зауваження, зроблені комісією персонально кожному студенту по його ДМР, повинні бути ним усунені з урахуванням відповідних рекомендацій комісії в короткий термін, а доопрацьована таким чином ДМР повинна бути повторно надана в комісію, в період її роботи, для засвідчення нею готовності ДМР до захисту в ДЕК.   

3)                 Отримання письмового відгуку наукового керівника на ДМР

           Письмовий відгук наукового керівника ДМР  – це офіційний документ, який відображає загальне офіційне його відношення до ДМР і можливість її допуску до захисту в ДЕК, а також містить загальні оцінки, що стосуються таких аспектів ДМР як актуальність її теми, позитивні сторони роботи, наявність самостійних розробок автора та їх наукова новизна, практична цінність висновків і рекомендацій, сформульованих у ДМР та наявність (перелік) недоліків, що виявлені у її заключному варіанті (зразок форми відгуку на ДМР наведено у додатку Ж ).

          Відгук на ДМР оформлюється її науковим керівником і надається студенту-автору ДМР після успішного проходження ним попереднього захисту ДМР в комісії випускаючої кафедри за умови обов’язкового виконання автором ДМР наступних вимог: переплетення ДМР  у тверду обкладинку;  наявності електронного носія зі змістом ДМР, завізованого співробітником комп’ютерної служби випускаючої кафедри (при цьому вказаний електронний носій має бути, також, завізований науковим керівником ДМР під час оформлення його відгуку на неї ) ; наявності зовнішньої рецензії на ДМР.

          Надання ДМР студентом її науковому керівнику, для підготовки письмового відгуку, повинно бути здійснено не пізніше, ніж за 10 днів до початку встановленого  терміну роботи ДЕК по захисту ДМР.

4)   Підготовка студентів до публічного захисту ДМР в ДЕК      

         Час доповіді при захисті ДМР не повинен перевищувати 10 хвилин і вона має бути стислою, конкретною, кваліфікованою і детально підтверджуватися відповідними демонстраційними матеріалами;

зміст доповіді ДМР має розкрити наукове обґрунтування актуальності теми ДМР, загальну структуру роботи, предмет дослідження,  специфічні особливості базового підприємства (галузеві та індивідуальні), зміст та результати теоретичних і аналітичних досліджень, обґрунтування та перелік і сутність розроблених заходів, особливості їх реалізації в умовах базового підприємства та утворення соціально-економічної ефективності з урахуванням впливів можливих ризиків, подальші перспективи впровадження розроблених заходів, узагальнюючі висновки по ДМР (досягнення мети роботи, розкриття її теми, виконання завдань, вказаних в індивідуальному завданні на ДМР тощо).

          Зміст доповіді та перелік демонстраційних матеріалів до ДМР бажано погодити з її науковим керівником.

          Демонстраційні матеріали до ДМР можуть бути оформлені в комп’ютерному або у паперово-роздатковому виді. При цьому в першому варіанті вони, під час захисту ДМР в ДЕК, використовуються разом з допоміжними технічними засобами. У другому варіанті вони представляють собою набір листів формату А4, що переплетені між собою і мають загальну обкладинку;  її титульна сторінка має бути оформлена у відповідності до зразка, наведеного у додатку Д, і підписана науковим керівником ДМР після надання йому усіх необхідних екземплярів цих демонстраційних матеріалів у повністю оформленому стані. Цей стан має відповідати наступним правилам:

¾            усі листи демонстраційних  матеріалів повинні мати загальну наскрізну нумерацію, яка позначається у правому верхньому куті кожного листа надписом виду «Лист №…»;

¾            усі таблиці, рисунки, формули, підсумкові розрахунки, що наводяться, повинні мати назви, що відповідають їм у змісті ДМР, а також номери, що є загальними і наскрізними для кожного з екземплярів демонстраційних матеріалів.

 

РОЗДІЛ 2. ПОРЯДОК ЗАХИСТУ ДИПЛОМНОЇ РОБОТИ ТА ОБОВ’ЯЗКИ СТУДЕНТА І НАУКОВОГО КЕРІВНИКА ПРИ ЇЇ ВИКОНАННІ ТА ПІДГОТУВАННІ ДО ЗАХИСТУ

 

2.1.  Порядок захисту дипломної роботи в ДЕК

          Порядок захисту ДМР в ДЕК встановлюється чинним «Положенням про державні екзаменаційні комісії».

          Захист ДМР здійснюється кожним студентом особисто на відкритому засіданні ДЕК у формі його публічної монологової доповіді основних теоретичних, прикладних і проектних результатів, отриманих ним при її виконанні, яка, після її завершення, доповнюється дискусійним обговоренням деяких з аспектів цих результатів та інших питань, пов’язаних з визначенням ДЕК рівня спеціальної підготовки і ерудиції студента та його загальної відповідності кваліфікації магістра з маркетингу. При цьому в дискусії приймають участь: 1) члени ДЕК, що ставлять запитання студенту; 2) сам студент, як автор ДМР і претендент на отримання вказаної кваліфікації, що має аргументовано, повно, точно і чітко відповідати на усі ці запитання; 3) науковий керівник ДМР та 4) її зовнішній рецензент, якщо вони присутні на захисті цієї роботи в ДЕК; 5) інші особи, присутні на захисті, що мають на це бажання. 

2.2.  Обов’язки  студента  та наукового керівника при виконанні дипломної роботи та її підготуванні до захисту

         Виконання ДМР та підготування до захисту в ДЕК покладають на студента і на його   наукового керівника з боку університету та випускаючої кафедри певні специфічні офіційні обов’язки; їх виконання ними з дотриманням графіка підготовки і захисту ДМР, встановленого випускаючою кафедрою, є обов’язковими.

           Обов’язки студента полягають у виконанні наступного переліку робіт при дотриманні графіка, затвердженого випускаючою кафедрою та чинних вимог, норм і законів України, що стосуються правил викладення тексту ДМР і усіх його елементів, як кваліфікаційної роботи та рукописного літературного твору науково-прикладного змісту:

          1) детальне ознайомлення зі змістом:

                  а) усіх розділів даних ,,Методичних вказівок з підготовки та захисту ДМР … та нормативних  вимог до її оформлення,, ;

                  б) графіка підготовки та захисту ДМР, встановленого випускаючою кафедрою на даний навчальний рік  (він розміщується на дошці об’яв даної кафедри  та на її сайті);

          2) вибір теми ДМР у відповідності з визначеним напрямком дослідження, погодження її з науковим керівником ДМР від випускаючої кафедри та реєстрація цієї теми на випускаючій кафедрі (здача письмової заяви студента з назвою обраної теми і базового підприємства, завізованого науковим керівником ДМР, на випускаючу кафедру; її зразок наведено у додатку А даних методвказівок);

           3) підготовка проекту  загального плану ДМР, відповідного її обраній  теми, погодження  його змісту з науковим керівником та отримання письмового індивідуального завдання на виконання ДМР від її наукового керівника на бланку встановленої форми ( див. додаток Б; цей бланк студенту видає випускаюча кафедра  за його усним зверненням);

          4) проведення усіх необхідних досліджень, означених в індивідуальному завданні на ДМР та написання усіх частин ДМР у терміни, встановлені  графіком  її  підготовки ( додаток К, сайт кафедри тощо);

          5) погодження змістовного наповнення усіх частин ДМР та їх оформлення  з  науковим керівником роботи у встановлені графіком терміни;

          6) проходження зовнішнього рецензування ДМР на базовому підприємстві (  отримання рецензії за формою, наведеною у додатку Е );

          7) успішне проходження попереднього захисту ДМР в комісії випускаючої кафедри у встановлений   графіком термін та допуск до захисту;

          8) переплетення ДМР в тверду обкладинку;

          9) оформлення електронного носія зі змістом ДМР та його долучення до готової роботи;

          10) надання готової ДМР, разом з її зовнішньою рецензією та електронним носієм її змісту, науковому керівнику для оформлення письмового відгуку у встановлений   графіком кафедри термін та отримання   цього відгуку;

          11) підготовка до захисту ДМР в ДЕК ( написання тексту доповіді та підготовка демонстраційних матеріалів до неї; погодження їх змісту з науковим керівником ДМР; підготовка відповідей на  письмові зауваження рецензента і наукового керівника ДМР, якщо вони є, тощо );

          12) надання готової ДМР на випускаючу кафедру для її реєстрації та передачі в ДЕК у встановлений   графіком кафедри термін;

          13) захист ДМР в ДЕК з виконанням чинних в КНЕУ норм і правил.

          Обов‘язки наукового керівника ДМР:

          1) консультування студента з питань: визначення напрямку дослідження, що планується здійснити у ДМР; вибору її теми, доцільної для умов базового підприємства; розроблення плану ДМР; добору спеціальної літератури; підготовки усіх розділів ДМР та доповіді і демонстраційних матеріалів для її захисту в ДЕК  (проводиться під час планових консультацій);

          2) видача студенту індивідуального завдання на ДМР та ознайомлення його з графіком поетапної підготовки ДМР, затвердженим випускаючою кафедрою;

          3) поетапний контроль за дотриманням кожним  студентом-дипломником графіка підготовки ДМР, затвердженого випускаючою кафедрою  (проводиться під час планових консультацій за   встановленим кафедрою  їх розкладом);

          4) контроль відповідності структури ДМР та змістовного наповнення усіх її складових частин змісту індивідуального завдання на її виконання;

          5) поточний і підсумковий контроль якості виконання ДМР в таких аспектах як достатність глибини і повноти розкриття усіх питань, що розглядаються в її складових частинах та дотримання чинних в Україні і в університеті нормативних правил викладення тексту ДМР і усіх його елементів (таблиць, рисунків, формул, додатків тощо), а також вимог до цитування і посилання на першоджерела, що відповідають Закону України «Про авторське право і суміжні права» та іншим чинним правовим   нормативам [ 2,10,11,20 ];

          6) своєчасне інформування викладачів кафедри та її завідувача про стан поетапної підготовки кожної ДМР, її завершеність чи зрив з метою рекомендацій її автора до атестації чи не атестації кафедрою або до допущення чи недопущення ДМР до захисту в ДЕК у випадках, що відповідають дотриманню чи недотриманню графіка підготовки і завершення ДМР, затвердженого кафедрою;

          7) підготовка відгуку на ДМР за формою, наведеною у додатку Ж, з ґрунтовною характеристикою її якості відповідно до встановлених випускаючою кафедрою критеріїв оцінювання (у випадку своєчасного надання завершеної та повністю оформленої ДМР її науковому керівнику для відгуку).

          Крім вказаних обов’язків, науковий керівник ДМР може бути присутнім на засіданні ДЕК при її захисті та приймати активну участь у дискусійному обговоренні цієї роботи, а також – особисто зачитати свій письмовий відгук на неї та викласти в усній формі свої додаткові коментарі на ДМР, що доповнюють зміст його письмового відгуку.

 

РОЗДІЛ 3.  СТРУКТУРА,  ЗМІСТ  І  ОБСЯГИ  ДИПЛОМНОІ  РОБОТИ

3.1.  Структура  дипломної  роботи

                    Дипломна робота кваліфікаційного рівня «магістр» за спеціалізацією «Маркетинговий менеджмент» та  «Рекламний менеджмент» є оригінальною науково-дослідною роботою теоретико-прикладного виду, яку студент виконує самостійно під керівництвом наукового керівника за обраною темою, яка розглядається у дипломній роботі в форматі її розкриття стосовно умов, в яких функціонує базове підприємства.

          Загальний обсяг дипломної роботи повинен бути 90-110 сторінок друкованого тексту формату А4 (297х210 мм), не враховуючи списку використаної літератури та додатків, що стосуються даного дослідження.

          Зміст ДМР викладається державною мовою; стиль викладення матеріалу – науковий, чіткий, без орфографічних і синтаксичних помилок.

          Оформлення дипломної роботи здійснюється згідно з вимогами до звітів про науково-дослідні роботи, встановленими Державними стандартами України ДСТУ 3008-95 і ДСТУ 7.1:2006  [3,4]  та  з урахуванням офіційних відомчих рекомендацій системи підготовки інженерно-економічних [8,12,14,21] та наукових кадрів [26]  України.

Структура дипломної роботи повинна складатися з наступних частин:

          1) Титульний аркуш роботи (зразок його форми наведено у додатку В )

          2) Індивідуальне завдання на дипломну магістерську роботу (оригінал), (зразок його форми наведено у додатку Б)

          3) Зміст 

          4) Вступ

          5) Розділ 1 (теоретичний)

          6) Розділ 2 (аналітичний)

          7) Розділ 3 (проектний)

          8) Висновки (узагальнююча кінцева частина)

          9) Література

          10) Додатки

 

3.2. Зміст і обсяги дипломної магістерської роботи

           Детальна структурованість вказаних частин ДМР та особливості їх змісту полягають у наступному

           Зміст (план) роботи повинен містити назви всіх її розділів і підрозділів (параграфів) із зазначенням  їх початкових сторінок; він має відображати сутність проблеми, яка досліджується у ДМР, її складність і загальну логіку поетапного здійснення цього дослідження та його цілеспрямування. Назви розділів і підрозділів повинні бути стислими, зрозумілими і логічно пов’язаними з проблемою, що охоплюються назвою і метою ДМР. Обсяг змісту має становити 1-2 сторінки.

          Вступ ДМР повинен мати обсяг 3-5 сторінок; в ньому необхідно викласти наступні загальні аспекти, що стосуються її теми: наукове обґрунтування актуальності теми ДМР у форматі сучасних тенденцій розвитку маркетингу в світі та в Україні; мету і завдання ДМР, предмет дослідження (вони повинні точно співпадати з їх формулюваннями, вказаними в індивідуальному завданні на на дану ДМР, виданому її  науковим керівником); стислу загальну характеристику діяльності базового підприємства за 3-5-річний період, що аналізується у ДМР (галузь чи сфера до якої  він належить, основні напрямки  його бізнесової діяльності та її загальні результати, особливості його спеціалізації та маркетингової діяльності вцілому та у 3-5-річний період, що розглядається у ДМР); відомості про види інформаційних джерел, що були використані при підготовленні ДМР; перелік методів досліджень, що були застосовані при виконанні ДМР; відомості про апробацію та можливості застосування розробок і результатів досліджень, отриманих у ДМР, в умовах базового чи якогось іншого суб’єкта господарської діяльності.

         Перший розділ ДМР, при обсязі у 25-30 сторінок, може мати структуру з 3-4-х підрозділів (параграфів). При своїй загальній спрямованості на розкриття теоретичних засад в сфері маркетингу, він повинен містити якісні та глибокі критичні оцінки і узагальнення автора ДМР, що стосуються наступних питань: загальних теоретичних засад маркетингу вцілому та їх сучасних особливостей (проблем, тенденцій, знакових орієнтирів); теоретичних засад маркетингу в аспектах, що стосуються усіх складових обраної теми (їх ретроспективного та сучасного стану, проблемних питань, тенденцій, специфіки розвитку, орієнтирів тощо); переліку та сутностей методик аналізу визначених проблем з теорії та практики  маркетингу , що є доцільними для їх застосування у розділах №2 та №3 ДМР; сучасних особливостей і тенденцій застосування досягнень маркетингу вцілому та, особливо, тих його аспектів, що стосуються обраної теми ДМР в галузі чи сфері до якої належить вид господарської діяльності базового підприємства;

          Другий  розділ  ДМР, при загальному обсязі 35-40 сторінок, може мати структуру з 3-5 підрозділів. При своїй обов’язковій загальній спрямованості на аналітичний зміст, цей розділ повинен містити детальний матеріал, що переконливо засвідчує наявність зібраних автором ДМР вихідних даних, які стосуються обраної теми і аналізу її стану, проблем, особливостей і тенденцій розвитку в умовах базового підприємства за останні 3-5 років його господарської та маркетингової діяльності. Розділ повинен бути максимально насичений фактичною та розрахованою автором ДМР інформацією (таблицями, графіками, діаграмами, схемами, формулами тощо) і супутніми до неї авторськими оцінками та узагальненнями, виконаними на високому професійному рівні. При цьому в тексті кожного з підрозділів  необхідно чітко розмежувати вказану інформацію за джерелами її походження (запозичена з літератури, одержана із матеріалів звітності базового підприємства, здобута шляхом власних спостережень, експериментів, розрахунків, опитувань тощо).

          Обов’язковою складовою частиною аналітичного розділу повинно бути дослідження організаційно-управлінської структури базового підприємства в таких її аспектах, як засадні принципи, вид базової моделі та її характерні риси (функції, функціональні та інформаційні взаємозв’язки, алгоритми і режими взаємодії структурних елементів та ступінь оптимальності їх практичної реалізації, переваги і недоліки, ступінь ефективності функціонування та потенційні резервні можливості тощо); при цьому особливу увагу необхідно приділити службі маркетингу базового підприємства, її структурі, функціям  та загальній ролі  в управлінні виробничими та бізнесовими процесами .

           Третій розділ ДМР, при його загальному обсязі 20-25 сторінок, може мати структуру з 3-4-х підрозділів. При своїй обов’язковій загальній спрямованості на проектний зміст, цей розділ повинен містити такий матеріал, що переконливо засвідчує наявність обґрунтування необхідного виду (логічного, економічного, соціального тощо), яке стосується доцільних, з точки зору автора даної ДМР, заходів (пропозицій) з удосконалення маркетингової діяльності базового підприємства, що спрямовані на досягнення мети, зазначеної в індивідуальному завданні на ДМР; при цьому кількість розроблених заходів повинна бути раціональною (як правило, це 2-4 конкретні  заходи прикладного змісту).

          Вид і зміст заходів, що розроблені автором ДМР у підрозділі №3.2 і пропонуються ним для застосування в умовах базового підприємства, повинні не тільки ґрунтуватися на усіх результатах теоретичних і аналітичних досліджень, виконаних, відповідно, у розділах №1 і №2 ДМР і враховувати  вітчизняний та зарубіжний досвід в аналогічних питаннях, бути актуальними і доцільними для вказаних базових умов, а й обов’язково повинні бути    логічно пов’язаними, як з темою ДМР, так і з виявленими та викладеними у розділі №1 тенденціями застосування досягнень маркетингу в галузі чи сфері, до якої належить базове підприємство, а також – з результатами  роботи цього суб’єкта в напрямках удосконалень усіх аспектів проблемного питання маркетингу, означених темою ДМР, що проаналізовані у заключній частині її розділу №2 та зі змістом  обгрунтування, виконаного автором ДМР у її підрозділі №3.1.  Обов’язкове дотримання  логіки  вказаних взаємозв’язків змістів  складових частин  ДМР є  базовою умовою  успішного розкриття  її теми   та  загальної високої  якості роботи.

          Обов’язковою складовою  частиною цього розділу  ДМР (його завершальною частиною) повинен бути розрахунок очікуваної економічної ефективності від застосування розроблених у ДМР заходів з маркетингу в умовах підприємства без і з урахуванням впливів на цю ефективність  різних видів можливих ризиків, характерних, як для специфічних особливостей сфери і умов базового підприємства, так і для впливів типових чинників глобалізованого ринкового середовища тощо.

          Загальною науково-методичною основою досліджень і оцінок, що виконуються в усіх частинах ДМР, повинен бути діалектичний підхід, а самі ці дослідження мають бути здійснені засобом широкого застосування різноманітних класичних загальнонаукових методів, таких як емпіричний (спостережень, порівнянь), теоретичний (аксіоматичний, ідеалізації), комбінований (абстракції, аналізу і синтезу, індукції та дедукції), а також, у розділах №№2,3 - сучасних економіко-математичних методів та комп’ютерних технологій. Компетентне застосування вказаних методів у ДМР є обов’язковою вимогою і  загальною  ознакою досягнення  у роботі необхідного рівня  науково-прикладної  якості.

          Висновки, є завершальною структурною складовою частиною ДМР;  вона повинна мати обсяг 5-7 сторінок і зміст, що містить   стислий виклад наступних питань:

          1) актуальності теми ДМР (з розділу ,,Вступ’’ ДМР );

          2) результатів теоретичних досліджень і виявлених тенденцій (з кожного підрозділу розділу №1);

3) результатів аналітичних досліджень та виконаних на їх основі оцінок і узагальнень (з  кожного підрозділу розділу №2);

4) перелік розроблених автором пропозицій та відповідні їм значення очікуваної в умовах базового підприємства економічної ефективності, що оцінені без та з урахуванням впливів можливих ризиків (з розділу №3).

Ознайомлення з текстом висновків ДМР її наукового керівника, рецензента та членів ДЕК має переконливо сформувати у них чітке уявлення про ступінь виконання її автором, як усіх, поставлених йому дослідницьких завдань, так і досягнення запланованої по даній проблемній темі мети ДМР.

За всі результати досліджень і розрахунків та зроблені на їх основі висновки і прогнози, викладені у дипломній магістерській роботі, а також за дотримання  в ній усіх норм чинного законодавства України в сфері авторського права [2,10,20 тощо] персональну відповідальність, як одноосібний автор,  повністю несе студент, який написав цю  дипломну   роботу [10,11].

         Література, як структурна частина ДМР,включає перелік використаних літературних джерел різних видів, що повинен бути складений у відповідності до чинних вимог ДСТУ 3008-95 [3 ] та ДСТУ-ГОСТ 7.1:2006    [4] (зразки оформлення типових видів бібліографічних описів інформаційних джерел за вказаним ДСТУ наведені у додатку И).

         Додатки, як структурна частина ДМР,  включає використані при її підготовленні матеріали наступних видів:  джерела статистичної інформації; копії звітності господарської діяльності базового підприємства за 3-5-річний період, що аналізується у ДМР; зразки анкет для опитувань; громіздкі розрахунки, таблиці з допоміжною інформацією;  громіздкі та додаткові структурні схеми; схеми алгоритмів тощо.

РОЗДІЛ 4. ВИМОГИ ДО ДО ОФОРМЛЕННЯ ДИПЛОМНОЇ РОБОТИ

          4.1.  Загальні вимоги до оформлення дипломної роботи

           Дипломна магістерська робота (її текст, рисунки, таблиці, формули, додатки, посилання, перелік використаних інформаційних джерел) повинна бути виконана і оформлена з дотриманням усіх вимог, що пред’являються до наукових робот наступними чинними державними стандартами України:

         - ДСТУ 3008-95. ,,Документація. Звіти у сфері науки і техніки. Структура і правила оформлення’’[3];

          - ДСТУ 7.1: 2006. ,, Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання’’ [4].

          При цьому загальними вимогами, що пред’являються до ДМР і повинні обов’язково бути виконаними студентами, є наступні:

          1) текст роботи має бути набраний на комп’ютері у редакторі Word for Windows 6.0 нежирним шрифтом виду Times New Roman розміром кегля 14 з міжрядковим інтервалом 1,5 та роздрукований на одному боці листів білого паперу формату А4 (297х210 мм) з чіткою контрастністю знаків усіх видів    (літер, цифр, ліній) та дотриманням обмежувальних полів (лівого – 30 мм, правого – не менше 10 мм, верхнього та нижнього – по 20 мм);

           2)  інтервали між заголовками і текстом мають бути в межах 15-20 мм;

           3) черговість розміщення структурних елементів у ДМР: 1) титульний лист ; 2) індивідуальне завдання на ДМР (оригінал) ; 3) зміст ДМР; 4) вступ; 5) перший; 6) другий; 7) третій розділи роботи; 8) висновки; 9) література (перелік використаних джерел); 10) додатки;

           4) нумерація сторінок ДМР – наскрізна, починаючи з титульного листа, який є сторінкою №1, і закінчуючи останнім листом додатків; при цьому індивідуальне завдання на ДМР має номери сторінок 2 і 3 (нумеруються його обидві сторінки); номери сторінок ДМР проставляють  в їх нижній частині по середині листа без крапки; початок проставлення номерів сторінок здійснюють з листа, на якому надрукований початок змісту ДМР (ця сторінка повинна мати №4,  а усі наступні сторінки нумеруються  підряд  по порядку);

           5) вступ ДМР, кожний її розділ, а також висновки, література, додатки і усі їх окремі складові частини починаються з нових сторінок;

           6) назви усіх розділів, підрозділів, пунктів й підпунктів ДМР, вказані у її тексті як заголовки, повинні дослівно співпадати з їх назвами, зазначеними у ,,Змісті’’  ДМР;

           7) змістовне наповнення усіх складових частин ДМР повинно точно і повно відповідати сутності їх заголовків;

          8) нумерація таких структурних елементів ДМР,як розділи, підрозділи, пункти й підпункти повинна бути здійснена арабськими цифрами; такі ж елементи ДМР, як ,,ЗМІСТ’’, ,,ВСТУП’’, ,,ВИСНОВКИ’’, ,,ЛІТЕРАТУРА’’,   ,,ДОДАТКИ’’ не нумеруються, а їх назви є заголовками; при цьому:

          а) розділи ДМР повинні мати порядкову нумерацію в межах усього її тексту (без урахування додатків ДМР);

          б) підрозділи ДМР повинні мати порядкову нумерацію в межах кожного розділу; номер підрозділу має містити в собі номер розділу (це його перша цифра) та номер підрозділу в структурі відповідного розділу (це його друга цифра), відокремлені між собою крапкою (наприклад: 2.3 Аналіз роботи базового підприємства по удосконаленню маркетингової діяльності);

          в) пункти та підпункти ДМР нумеруються в межах відповідних їм вищих за ієрархією структурних складових ДМР, аналогічно, як і її підрозділи (наприклад, пункт нумерується так: 2.1.1, а підпункт – так: 2.1.1.3);

          г) після номера розділу ДМР, її підрозділу, пункту і підпункту, вказаних перед відповідними їм заголовками у змісті та у тексті ДМР, ставиться крапка, яка відокремлює номер відповідної структурної частини ДМР від назви цієї частини;

          9) усі цитати, цифрові дані та інша інформація, що запозичені автором ДМР з різноманітних джерел (опублікованих, рукописних, Internet тощо) і  наведені у тексті ДМР, повинні бути обов’язково (!) виділені в ньому  засобом посилань на першоджерела (на їх авторів, повні  назви джерел та на усі інші  офіційні видавничі відомості). Це дозволить, по-перше, чітко розмежувати результати відомих досліджень від тих, що отримані автором ДМР самостійно, під час її виконання, і визначити, на їх основі, рівень відповідності ДМР чинним вимогам випускаючої кафедри до її змісту за повнотою розкриття теми, виконання усіх поставлених завдань та розробки доцільних пропозицій з елементами науково-прикладної новизни, а  по-друге – забезпечити дотримання чинних  правових засад України, що стосуються інтелектуальної власності та її захисту [2,10,11,20];

          10) не допускається:

          а) невідповідність назви теми ДМР, викладеної на її титульному листі, тій, що зазначена в індивідуальному завданні на ДМР, затвердженому завідувачем кафедри та наказу про затвердження тем;

          б) перенесення слів між рядками у назві теми ДМР при її викладенні на титульному листі та в назвах розділів і підрозділів ДМР, вказаних у її ,,Змісті’’ та у   її  тексті, в якості заголовків.

 

4.2.  Оформлення тексту ДМР

           1) Заголовки розділів ДМР, а також такі її структурні елементи, як ,,ЗМІСТ’’, ,,ВСТУП’’, ,,ВИСНОВКИ’’, ,,ЛІТЕРАТУРА’’, ,,ДОДАТКИ’’ необхідно розташовувати посередині їх рядків та друкувати великими літерами шрифту Times New Roman розміром кегля 14 з міжрядковим інтервалом 1,5; при цьому крапка в кінці заголовку розділу не ставиться, текст заголовку не виділяється жирними літерами і не підкреслюється якимись лініями.

          Приклад оформлення заголовку розділу ДМР: РОЗДІЛ1. ДОСЛІДЖЕННЯ   МАРКЕТИНГОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ

          2) Заголовки підрозділів, пунктів й підпунктів ДМР пишуться з абзацу, який має дорівнювати п’яти знакам (тобто 15-17 мм), малими літерами (крім першої літери першого слова заголовку, яка має бути великою);   останній рядок заголовку необхідно розташовувати симетрично відносно центральної вертикальної осі площі аркуша, обмеженої встановленими розмірами його полів. При цьому: а) крапка в кінці кожного з заголовків вказаних структурних елементів ДМР, якщо вони вказані в її тексті, не ставиться; б) текст кожного з вказаних видів заголовків непотрібно якось виділяти (жирністю літер, видом шрифту чи підкреслювати лініями тощо).

          Приклад оформлення заголовку підрозділу ДМР: 2.1. Аналіз показників бізнесової діяльності ТОВ «Караван Тур»

          3) не допускається розташування заголовків усіх структурних елементів ДМР у нижній частині її сторінок, якщо після них розміщено тільки один рядок тексту.

 

4.3.  Оформлення переліків

У тексті пунктів або підпунктів можуть бути переліки, які повинні розташовуватись стовпцем. Перед кожною позицією переліку слід ставити дефіс або (за необхідності послатися в тексті на один із переліків) арабські цифри, після якої ставлять дужку. Для подальшої деталізації переліку необхідно використовувати мали літери, після яких ставлять дужку.

а) Приклад оформлення простого переліку.

Стратегічну спрямованість ефективної збутової діяльності забезпечують наступні чинники:

- посилення маркетингової орієнтації підприємства;

- систематичне виявлення збутових ризиків і маркетингових можливостей підприємства у сфері збуту;

- забезпечення ефективної довгострокової маркетингової взаємодії підприємства з покупцями та бізнес-суб’єктами;

- впровадження і коректування стратегічних цілей;

- розробка оптимальних збутових стратегій підприємства.

б) Приклад оформлення фрагмента складного переліку.

1)__________________________:

а)_________________________;

            б)_________________________;

            в)_________________________.

2)__________________________:

            а)_________________________;

            б)_________________________.

 

4.4.  Оформлення таблиць

Таблиці у ДМР застосовують для стислого подання інформації, що стосується цифрового чи текстового матеріалу, а також – для зручності здійснення його порівняльного аналізу, узагальнюючих оцінок або констатації певного стану речей.

У загальному вигляді кожна таблиця ДМР складається з наступних елементів: порядкового номера; тематичної назви; боковика (заголовків рядків); головки (заголовків вертикальних граф); основної частини (змісту вертикальних граф).

Загальна композиційна структура таблиць ДМР показана на рисунку 1.

Вимоги до оформлення таблиць, що входять до складу тексту та додатків ДМР:

1) кожна таблиця повинна розміщуватися у ДМР безпосередньо після тексту, в якому вона згадується вперше, або на її наступній сторінці; при цьому таблиця має бути розміщена таким чином, щоб її можна було читати без повороту переплетеного боку ДМР або з його поворотом за годинниковою стрілкою;

2) кожна таблиця повинна мати назву, яка точно, повно і стисло має відображати зміст матеріалів, наведених у таблиці; при цьому назва таблиці

Таблиця _______

               (номер)

Назва таблиці

	Головки граф

 

 

Основна частина

 

Боковик

 

 

 

 

Рисунок 1. Загальна композиційна структура таблиць у ДМР

 

має починатися з великої літери та писатися таким же шрифтом і жирністю, як і текст ДМР; крапка в кінці назви таблиці не ставиться і слова в назві таблиці не повинні переноситися; назва таблиці має розміщуватися над таблицею симетрично до вертикальної осі головки даної таблиці;

3) усі таблиці, за винятком тих, що розміщені в додатках, повинні бути пронумеровані арабськими цифрами порядковою нумерацією, яка відповідає кожному з розділів ДМР; при цьому номер кожної таблиці має складатися з двох наступних частин – номера розділу до якого належить таблиця та з порядкового номера цієї таблиці у даному розділі; вказані складові частини номера таблиці відокремлюються поміж собою крапкою (наприклад: «Таблиця 2.3» – це таблиця №3 у розділі №2);

4) на всі таблиці, наведені у ДМР, повинні бути посилання в її тексті; ці посилання мають складатися зі слова «таблиця» і відповідного їй номера;

5) таблиці з великою кількістю рядків повинні переноситися на інші сторінки ДМР; при цьому назву таблиці вказують тільки над її першою частиною, а над її частинами, що є продовженням чи закінченням цієї таблиці, вказують, відповідно, «Продовження таблиці» або «Закінчення таблиці» та її номер; одночасно з цим над усіма частинами таблиці, що переносяться на інші сторінки ДМР, повинні бути проставлені номери усіх її граф, що відповідають першій частині (початку) цієї таблиці;

6) не дозволяється розміщувати  номер таблиці, її назву і головку в кінці однієї сторінки ДМР, а усі її рядки – на іншій сторінці ДМР;

7) не дозволяється закінчувати підрозділи ДМР розміщенням таблиці; після таблиці обов’язково має бути викладено текстовий матеріал, що стосується аналізу, пояснень чи висновків по даним, що наведені в таблиці або у  тексті даного підрозділу;

 

Приклад оформлення таблиці аналітичного виду наведено нижче (таблиця 2.1).   

 

Таблиця 2.1

Показники комерційної діяльності маркетинг-групи «OS-Direct» у 2009-2011 рр.*

 

№ п.п.	Назви показників	Одиниці виміру	Роки
			2009 (базовий)			2010				2011
			За планом	фактично	% виконання	За планом	фактично	% виконання	% за фактом до базового ррррррррроку	За планом	фактично	% виконання	% за фактом до базового року
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13	14
1.	Обсяги збуту послуг	тис. грн.	4650	4600	98,9	5700	6000	105,3	130,4	7000	7500	107,1	163,0
2.	Витрати на прямий маркетинг	-//-	950	950	100	1850	1900	102,7	200	2300	2450	106,5	257,9
3.	Собівартість послуг з прямого маркетингу	-//-	3500	3500	100	3700	3750	101,4	107,1	4100	4500	109,8	128,6
4.	Чистий прибуток	-//-	200	150	75	150	350	233,3	233,3	600	550	91,7	366,7
5.	Рентабельність комерційної діяльності	%	4,3	3,3	75,8	2,6	5,8	221,7	178,9	8,6	7,3	85,6	224,9

-----------------------

* – комерційна діяльність даної фірми полягає у наданні товарних послуг клієнтам у вигляді комунікаційного впливу на покупців їх товарної продукції засобом прямого маркетингу.

 

4.5.  Оформлення графічних ілюстрацій

 

Вимогами до оформлення рисунків усіх видів у ДМР є наступні:

1) кожний рисунок повинен бути розміщений у ДМР безпосередньо після її тексту, в якому про нього згадується вперше, або на наступній сторінці ДМР, а, за необхідності, - у додатку;

2) кожна з графічних ілюстрацій повинна мати точну, повну і стислу назву; при цьому за необхідності, під назвою ілюстрації дозволяється розміщувати, у стислому виді, головні пояснювальні дані, що стосуються особливостей змісту даної ілюстрації;

4) графічні ілюстрації (за винятком графічного матеріалу додатків) нумерують арабськими цифрами порядковою нумерацією в межах кожного з розділів ДМР; при цьому номер кожного рисунка складається з номера розділу в якому він розміщується та порядкового номера цього рисунка в даному розділі ДМР, відокремлених один від одного крапкою; номер рисунка вказується після слова «Рисунок», яке ставиться перед його назвою, вказаною під відповідним зображенням (наприклад: Рисунок 2.4. Графіки динаміки цін основних видів товарної продукції базового підприємства в період 2012-20… років); в тексті ДМР слово рисунок і його відповідний номер вказується повністю (наприклад: «… рисунок 2.4 відображає динаміку цін…»);

5) номер та назва ілюстрації розташовуються під рисунком

6)усі осі координат графіків та діаграм, які зображуються на рисунках ДМР, повинні мати відповідні назви, масштабні (цифрові) позначення та назви одиниць їх вимірювань;

7) не дозволяється завершувати рисунком текст підрозділу ДМР; після рисунку обов’язково має бути текст, що містить певний аналіз, пояснення чи висновки;

8) не дозволяється оформлювати посилання на ілюстрації у тексті ДМР як самостійні фрази, оскільки при цьому повторюється уся та інформація, що міститься у їх назвах; посилання на відповідну ілюстрацію мають робитися у тих місцях ДМР, де зміст її тексту стосується саме цієї ілюстрації; таке посилання робиться у вигляді позначення номера рисунку, який розміщується у круглих дужках ,,(рисунок 2.1)’’ або у вигляді вводного речення ,,…, як це показано на рисунку2.1’’.

 

 

Приклад оформлення надписів на графіках та діаграмах ДМР наведено на рисунку                       

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рисунок 2.1. Динаміка рентабельності комерційної діяльності (1)

базового підприємства та обсягів збуту ним товарної продукції (2)

в період 2010-2012 рр.

 

4.6.  Оформлення формул

Вимоги до оформлення формул у ДМР полягають у наступному:

1) формули та рівняння повинні бути розташовані безпосередньо після тексту, в якому вони згадуються, посередині сторінки; при цьому вони мають   розташовуватися від попередніх і наступних за ними рядків тексту ДМР через інтервал, що дорівнює не менше ніж одному вільному рядку;

2) в тексті ДМР, перед першим наведенням формули, повинно обов’язково бути вказано інформаційне джерело, з якого вона запозичена;

3) нумерація формул та рівнянь у тексті ДМР повинна здійснюватися арабськими цифрами в межах кожного розділу; при цьому номер кожної формули в розділі складається з номера розділу та порядкового номера формули, які відокремлюються поміж собою крапкою; цей номер розміщується у тому ж рядку, де вказана формула, праворуч від неї у круглих дужках на рівні закінчення тексту попередніх рядків (перед правим полем даної сторінки ДМР);

4) посилання у тексті ДМР на формули повинно здійснюватися засобом наведення їх порядкових номерів, вказаних у ДМР; такі посилання у тексті ДМР подають у дужках [наприклад: «… у формулі (1.1) наведено залежність…»];

6) у формулах, що в якості складових позначень містять символи фізичних величин, повинні застосовуватися позначення, які встановлені відповідними чинними стандартами або іншими документами.

7) пояснення символів та числових коефіцієнтів, що входять до складу формул, які наводяться у ДМР, повинно здійснюватися у тексті ДМР під формулою до якої вони відносяться при першому її викладенні; при цьому пояснення кожного символу повинно здійснюватися з нового рядка у тій послідовності, в якій вони наведені у даній формулі, а перший рядок цих пояснень має починатися зі слова «де» без двокрапки; в кінці пояснення кожного з цих символів та коефіцієнтів повинні бути вказані (у скороченій формі ) одиниці їх вимірювань, позначені відповідно до чинної системи міжнародних вимірювань, що діє в Україні; ці одиниці повинні відділятися від тексту пояснень відповідного символу комою;

8) формули, що розміщені у ДМР одна за одною і не розділені поміж собою текстом, повинні бути відокремлені одна від одної комою.

Приклад оформлення формул в тексті ДМР.

Планова чисельність виробничого персоналу промислових підприємств визначається за наступною формулою [16, С. 27]:

,                                                     (1.3)

де  N – планова чисельність виробничого персоналу промислових підприємств, чол.;

      О_п – плановий обсяг виробництва товарної продукції промисловим підприємством (за рік, квартал, місяць), грн.;

     K – планова вирoботка товарної (валютної, чистої) продукції на одного працівника виробничого персоналу (за рік, квартал, місяць), грн.

 

4.7.   Цитування та посилання на використані джерела

  Вимоги до цитування, що повинні виконуватися у ДМР:

1) точне відтворення тексту кожної цитати та посилання на її джерело            ( назву джерела, його офіційні видавничі дані, його автора чи авторів);

2) текст цитати повинен починатися і закінчуватися лапками;

3) цитування повинно бути повним, без довільного скорочення авторського тексту; пропуск слів, речень, абзаців при цитуванні допускається без втрачання сенсу авторського тексту і позначається трьома крапками, які ставляться у будь-якому місці цитати (на її початку, всередині, в кінці); при цьому, якщо перед пропущеним текстом джерела або за ним стояв розділовий знак, то він у такій цитаті не зберігається;

4) при непрямому цитуванні (переказі відомого тексту чи викладені думок інших авторів своїми словами) повинна максимально зберігатися точність у викладенні думок автора, що цитується; при цьому також повинна забезпечуватися максимальна коректність щодо оцінювання результатів цих думок, автором ДМР.

Вимоги до посилань на використанні джерела, що повинні виконуватися у ДМР:

1) посилання на використанні джерела повинні відповідати їх останнім виданням; на більш ранні видання можна посилатися лише у тому разі, коли в них є матеріал, який не включено до останнього видання;

2) посилання на використанні джерела повинні робитися у квадратних дужках, де вказується порядковий номер джерела у списку літератури ДМР; при цьому посилання наводиться в тому  реченні роботи, яке є завершальним у викладанні запозиченого матеріалу;

3) у випадку, коли у ДМР необхідно точно вказати ілюстрації, таблиці, формули чи цитати, що запозичені з джерел, які мають велику кількість сторінок (монографії, підручники тощо), посилання на використані джерела повинні робитися більш уточнено – з вказанням у квадратних дужках не тільки порядкового номера джерела у списку літератури ДМР, а також і відповідної сторінки цього джерела.

          Приклад оформлення цитат та посилань у тексті ДМР

«… за прогнозами фахівців розвиток маркетингового менеджменту у 21-му сторіччі буде відбуватися у форматі …» [7] або [7, С.12].

 

4.8.  Оформлення літератури

  У розділі ,, ЛІТЕРАТУРА’’ ДМР повинні наводитися усі види  інформаційних джерел, що використані при її виконанні.

Послідовність наведення видів інформаційних джерел має бути наступною:

1)   Закони України;

2)   інструкції та нормативні акти міністерств і відомств;

3)   підручники;

4)   монографії;

5)   періодичні видання;

6)   іноземні видання;

7)   Internet-джерела;

при цьому в кожному з вказаних видів джерела  мають розміщуватися у порядку, що відповідає черговості посилань на них у тексті ДМР;

          Приклад оформлення інформаційних джерел наведений у додатку И даних методичних рекомендацій.

 

4.9.  Оформлення додатків

Усі види інформаційного матеріалу, що доповнюють зміст окремих підрозділів ДМР доцільно розміщувати в її додатках.

Додатки у ДМР повинні оформлюватися з дотриманням наступних вимог:

1)             кожний додаток повинен починатися з нової сторінки із зазначенням угорі в середині сторінки слова «Додаток» і його позначення; під ними має розміщуватися його заголовок;

2)              кожен з додатків має позначатися великими літерами української абетки, починаючи з А, за винятком літер Ґ, Є, З, І, Ї, Й, О, Ч, Ь; допускається позначення додатків літерами латинської абетки, за винятком літер І та О; у разі повного використання літер української чи латинської абеток допускається їх позначення арабськими  цифрами.

3) заголовок додатку повинен повно, точно і стисло відображати його змістовне наповнення; цей заголовок розміщують симетрично до вертикальної осі тексту даного додатку, вказаного на його першій сторінці; він пишеться з великої літери окремим рядком;

4) текс, ілюстрації, таблиці та формули кожного додатка, за необхідністю, може бути поділені на розділи, підрозділи, пункти, підпункти, що повинні бути пронумеровані у межах кожного додатка; при цьому перед кожним номером ставлять позначення додатку (тобто його літеру) і крапку, наприклад:  Додаток А.2 – додаток А розділ 2; Таблиця В.3-додаток В таблиця 3.; Рисунок Б.4-додаток Б таблиця 4.

 

РОЗДІЛ 5. КРИТЕРІЇ ТА УМОВИ ОЦІНЮВАННЯ ДИПЛОМНОЇ РОБОТИ І ЇЇ ЗАХИСТУ

 

5.1. Загальні критерії оцінювання дипломної роботи

Захист своєї ДМР кожен студент здійснює особисто перед членами Державної екзаменаційної комісії (ДЕК) під час її засідання. Рівень виконання ДМР та відповідність професійних компетенцій студента визначаються ДЕК у вигляді підсумкової, диференційованої за чотирибальною шкалою («відмінно», «добре», «задовільно», «незадовільно») оцінки, яка, після її оголошення ДЕК, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Для об’єктивного визначення цієї підсумкової оцінки кожен з членів ДЕК і ДЕК в цілому, колегіальним шляхом, оцінюють ДМР та її захист, використовуючи систему наступних загальних критеріїв:

1) актуальність обраної теми та її наукове обґрунтування в ДМР;

2) спрямованість роботи на вирішення усіх поставлених в її індивідуальному завданні задач та на досягнення її означеної мети в  теоретичному і прикладному аспектах;

3) відповідність логічної побудови і змісту ДМР її меті та задачам, означеним в індивідуальному завданні на її виконання;

4) якість і глибина теоретико-методологічного аналізу проблеми, що розглядається у ДМР;

5) системність, повнота і глибина аналітичних досліджень, що виконані для умов функціонування базового підприємства;

6) актуальність та рівень обґрунтування заходів з маркетингу, доцільних для підвищення ефективності господарської діяльності базового підприємства;

7) ступінь адекватності сутностей розроблених заходів з удосконалення маркетингової діяльності результатам теоретичних і аналітичних досліджень;

8) рівень економічної ефективності розроблених у ДМР заходів, ступінь впливів на неї можливих ризиків та можливість практичної реалізації виконаних розробок в умовах діяльності базового підприємства;

9) широта і адекватність застосування в усіх дослідницьких розділах ДМР сучасного методологічного та діагностичного апарату;

10) наявність у ДМР самостійних розробок автора та ступінь їх наукової новизни;

11)  повнота, глибина і ступінь  наукової та практичної цінності висновків і рекомендацій, зроблених у ДМР її автором;

12) ступінь самостійності виконання студентом ДМР і  володіння ним усім її матеріалом;

13) якість оформлення ДМР, як   кваліфікаційної письмової теоретико-прикладної праці та дотримання у ній усіх   положень авторського права, що встановлені відповідними чинними Законами України [2,10,20 тощо];

14) уміння студента, як автора ДМР, стисло, послідовно, чітко і кваліфіковано викласти сутність і результати усіх складових дипломного дослідження;

15) здатність студента аргументовано захищати усі результати досліджень, що представлені у ДМР та у демонстраційних матеріалах до неї;

16) наявність і якість демонстраційних матеріалів, представлених в ДЕК для захисту ДМР;

17) уміння кваліфіковано і культурно здійснити презентацію ДМР в ДЕК;

18) повнота, ґрунтовність і чіткість відповідей на запитання членів ДЕК під час захисту ДМР;

19) зауваження, коментарі та висновки, що стосуються змісту і процесу підготовки ДМР, ступеня її завершеності та загального рівня виконання, які вказані у письмовому відгуку наукового керівника цієї ДМР та у зовнішній письмовій рецензії  на неї з базового підприємства;

20) загальний рівень професійної підготовки автора ДМР за усім комплексом дисциплін освітньо-професійної програми «Маркетинговий менеджмент» та «Рекламний менеджмент».

Вказана система загальних оціночних критеріїв рівня виконання ДМР та успішності її захисту студентом в ДЕК є підставою для визначення диференційованих груп обов’язкових умов виконання яких однозначно відповідає оцінкам прийнятої шкали. Ці групи умов і адекватними їм оцінками, що застосовуються ДЕК при визначенні підсумкової оцінки захисту ДМР,  вказані нижче, у підрозділі 5.2.

 

5.2. Умови отримання диференційованих оцінок  в ДЕК за підготовку та захист дипломної роботи

Оцінка «відмінно» виставляється за умови, що ДМР та її захист в ДЕК є бездоганними в усіх  наступних відношеннях: робота в цілому виконана і оформлена з високою якістю, своєчасно, самостійно; повністю відповідає усім чинним в Україні нормативним і законодавчим вимогам та даним чинним методичним рекомендаціям кафедри маркетингу ДВНЗ «КНЕУ імені Вадима Гетьмана», що стосуються ДМР; тема роботи повністю розкрита у відповідності з визначеною її метою та   завданнями, означеними в індивідуальному завданні на ДМР; теоретико-методологічна частина роботи містить значний і різноманітний масив опрацьованих інформаційних джерел, їх глибокий критичний огляд, кваліфіковані узагальнення і висновки, які дозволяють чітко визначити позицію автора ДМР; аналітична частина ДМР містить глибокі та всебічні дослідження зовнішнього і внутрішнього середовищ базового  підприємства та його діяльності у сфері маркетингу в аспектах, що визначені темою ДМР; автор широко, системно і повно використовує сучасні аналітичні та методологічні інструменти; висновки автора ДМР, що викладені у її даній частині, базуються на якісно опрацьованій ним статистичній інформації тощо; проектна частина ДМР містить глибоке обґрунтування та детальну розробку заходів з маркетингу доцільних для підвищення ефективності господарської діяльності базового підприємства;  розроблені заходи мають практичну цінність, повністю адекватні виявленим проблемам базового підприємства; виконані розрахунки очікуваної економічної ефективності застосування цих  заходів в умовах базового підприємства у в повній мірі враховують впливи можливих ризиків і є вірними та переконливими; доповідь ДМР студентом, зроблена під час  захисту в ДЕК у формі чіткого  монологу, логічна, повна і лаконічна та проілюстрована бездоганно оформленим та однозначно відповідним змісту доповіді наочним матеріалом; усні відповіді студента на запитання членів ДЕК, під час захисту ДМР в ДЕК, є правильними, повними, чітктими, стислими та аргументованими;  письмовий відгук наукового керівника ДМР і зовнішня рецензія на неї  високопозитивні та не містять суттєвих зауважень чи негативних коментарів, в тому числі і усних, зроблених при   дискусійному обговоренні ДМР  під час її захисту в ДЕК.

Оцінка «добре» виставляється за умови, що ДМР та її захист відповідають наступному стану справи: тема роботи повністю розкрита, усі поставлені завдання виконані, але мають місце окремі недоліки непринципового характеру наступного виду: в теоретичній частині аналіз літературних джерел виконаний поверхнево без детальних критичних оцінок, переконливих узагальнень та об’єктивних висновків;  економічна діагностика діяльності базового підприємства проведена з використанням обмеженої інформаційної бази, а висновки автора ДМР, що стосуються цієї діагностики, мають деякі неточності чи недостатню аргументацію; недостатньо переконливо чи повно обґрунтовані авторські пропозиції в проектній частині ДМР; є неточності в оформленні ілюстрацій до ДМР; є незначні    неточності у доповіді ДМР чи в усних відповідях студента на запитання членів ДЕК під час захисту.

          Оцінка «задовільно» виставляється за умови, якщо тема ДМР, в основному, розкрита, але мають місце наступні суттєві недоліки: змістовне наповнення окремих підрозділів не зовсім точно відповідає їх назвам чи не достатньо повно розкриває усі аспекти питань, означені ними; зміст окремих підрозділів ДМР викладений без дотримання їх логічної єдності чи з порушенням їх спрямованості на розкриття теми ДМР; теоретичний розділ має компілятивний характер чи не містить достатньо глибоких критичних авторських оцінок та узагальнень; в аналітичній частині ДМР переважає описовий, а не аналітично-дослідницький зміст; економічна діагностика базового підприємства виконана з неточностями, що знижують ступінь переконливості авторських коментарів, узагальнень та висновків; проектна частина ДМР містить непереконливе обґрунтування заходів, необхідних для підвищення ефективності маркетингової діяльності базового підприємства в аспекті тематичного спрямування; оформлення роботи містить деякі фрагменти невідповідності чинним нормативам; доповідь при захисту ДМР, зроблена у формі зачитування тексту; значна частина (майже половина) відповідей студента на запитання членів ДЕК, під час захисту ДМР, неповна чи неточна або мають місце декілька неправильних відповідей; ілюстративний матеріал до ДМР, що представлений ДЕК для супроводження її захисту, не зовсім повно й точно відображає зміст усіх, особливо аналітичного і проектного, розділів ДМР або оформлений з суттєвим порушенням чинних вимог.

          Оцінка «незадовільно» виставляється за умови, якщо змістовне наповнення роботи не розкриває її тему і   має місце хоча б один з наступних принципово-недопустимих недоліків: відсутня відповідність змісту переважної частини підрозділів ДМР їх назвам; відсутня логічна єдність змістовного наповнення усіх чи переважної більшості підрозділів ДМР; теоретичний розділ не має системності та необхідної глибини, не містить критичних авторських оцінок і  кваліфікованих узагальнень; відсутні посилання на використані джерела, що не дозволяє визначити ступінь самостійності виконання; в аналітичній частині наведено застарілий статистичний матеріал; діагностика діяльності базового підприємства виконана поверхово (без відповідних розрахунків і застосування сучасного аналітичного інструментарію, без глибокого аналізу динаміки і тенденцій функціонування підприємства з урахуванням його індивідуальних і галузевих специфічних особливостей тощо); значно порушена чи взагалі відсутня логічна єдність розроблених заходів з удосконалення маркетингової діяльності базового підприємства  з результатами теоретичних і аналітичних досліджень, виконаних у ДМР; оцінка економічної ефективності застосування розроблених заходів в умовах базового підприємства виконана з суттєвими помилками чи повністю невірно або без   урахування впливів можливих ризиків; оформлення роботи має суттєві невідповідності чинним нормативам; доповідь ДМР, під час її захисту в ДЕК, не відображає змісту ДМР та не розкриває її тему, а більшість відповідей студента на запитання членів ДЕК неточні або зовсім неправильні чи взагалі відсутні; ілюстративні матеріали до ДМР, при її захисті в ДЕК, відсутні або їх зміст не відповідає (повністю чи в значній мірі) змісту зробленої доповіді. 

Підсумкову оцін­ку дипломної магістерської роботи визначає державна екзаменаційна комісія, її рішення є остаточним і оскарженню не підлягає.

Переведення даних 100-бальної шкали оцінювання в 4-х бальну та шкалу за системою ECTS здійснюється в такому порядку:

Оцінка за шкалою, що використовується в КНЕУ	Оцінка за національною шкалою	Оцінка у формі заліку (для вибіркових дисциплін)	Оцінка за шкалою ECTS
90 – 100	Відмінно	Зараховано	А
80 – 89	Добре	Зараховано	В
70 - 79			С
66 – 69	Задовільно	Зараховано	D
60 - 65			E
21 - 59	Незадовільно з можливістю повторного складання	Не зараховано з можливістю повторного складання заліку	FX
0 – 20	Незадовільно з обов’язковим повторним вивченням дисципліни	Не зараховано з обов’язковим повторним вивченням дисципліни	F

 

 5.3.  Умови недопуску дипломної роботи до захисту в ДЕК

Дипломна робота не допускається до захисту в ДЕК  за наявності хоча б однієї з наступних умов: студент був неодноразово неатестований випускаючою кафедрою, внаслідок порушення строків готовності кожного з розділів і усієї ДМР вцілому, встановлених графіком випускаючої кафедри; ДМР написана на тему, яка своєчасно, по письмовій заяві студента, не була затверджена наказом по університету; ДМР не пройшла попередній захист в комісії випускаючої кафедри та не отримала при цьому загальну позитивну оцінку. Відгук наукового керівника негативний.

У разі недопущення до захисту ДМР, студент має право протягом трьох наступних років виконати ДМР і захищати її в ДЕК

 

ЛІТЕРАТУРА

             1. Закон України  ,,Про наукову та науково-технічну діяльність’’ №1977-12 від 13.12.1991 р. із змінами і доповненнями // Відомості Верховної Ради. – 1992. - №12. – Ст.165.

           2. Закон України ,,Про авторське право і суміжні права’’№3792-12 від 23.12.1993 р. Відомості Верховної Ради України, 1994. №13, ст.64 ( зі змінами та доповненнями №2627-3 від 11.07.2001р., №850-4 від22.05.2003 р. та №1294-4 від 20.11.2003 р.).

           3. ДСТУ 3008-95. Документація. Звіти у сфері науки і техніки. Структура і правила оформлення. – К.: Держстандарт України ,1997. – 37 с.

           4. ДСТУ 7.1 : 2006.  Система стандартів з інформації, бібліотечної та видавничої справи. Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання. – К.: Держстандарт України. – 28 с.

           5. Баскаков А.Я. Методология научного исследования: учеб. пособие / А.Я. Баскаков, Н.В. Гуленков. – К.: МАУП, 2002. – 216 с.

            6. Білуха М.Т. Методологія наукових досліджень: підручник / М.Т. Білуха. – К.: АБУ, 2002. – 480 с.       

            7. Гребнев М.Г. Методичні рекомендації щодо підготовки та захисту дипломної магістерської роботи / М.Г. Гребнев, Л.С. Шишигіна // Магістерська програма «Маркетинговий менеджмент»: Навчально-методичний комплекс. Кол. авт. під кер. А.Ф. Павленка. – М-во освіти і науки України; ДВНЗ «КНЕУ імені Вадима Гетьмана.» - К.: КНЕУ, 2008. – С. 461-492.

          8. Економічний енциклопедичний словник: у 2 т. / С.В. Мочерний, Я.С. Ларіна, О.С. Устенко та ін..; За наук. ред.. С.В. Мочерного. – Львів: Світ, 2005. – Т.1. – 616с.; 2006. – Т.2. – 568 с.

         9. Интеллектуальная собственность в Украине: правовые основы и практика: в 4 т. /  Под общ. ред. А.Д. Святоцкого. Т.1: Право интеллектуальной собственности / С.А. Довгий, В.С. Дробязко, В.А.Жаров и др.; Под ред. В.М. Литвина, С.А. Довгого; Академия правових наук Украины. –  К.: Издательский дом ,,Ін Юре’’. – 1999. – Т.1.  –  492 с.

         10. Коваль А.М. Кримінальна відповідальність за порушення авторського права і суміжних прав: теорія і практика / А.М. Коваль. – К.: Вид-во «Юстінюан», 2005. – 320 с.

         11. Магістерська програма «Маркетинговий менеджмент»: Навчально-методичний комплекс / Кол. авт. під кер. А.Ф. Павленка. – К.: КНЕУ, ЦМП, - 2009. – 152 c.      

         12. Магістерські програми. Менеджмент організацій: Програма «Менеджмент корпорацій (АТ)». 2004/2005 навч. рік / Кол. авт. під кер. З.Е. Шершньової. – М-во освіти і науки України; Київський національний економічний університет. – К.: КНЕУ, 2004. –  С.3 - 75.

          13. Методы исследований и организация экспериментов / Под. ред. проф. К.П. Власова. – Х.: Гуманитарный центр, 2002. – 256 с.

          14. Наринян А.Р. Основы научных исследований: учеб. пособие / А.Р. Наринян, В.А. Поздеев. – К.: Изд-во Европ. ун-та, 2002. – 110 с.

          15. Наукова складова навчального процесу та інноваційні технології його розвитку: Зб. мат. наук.-метод. конф. 12 квітня 2011 р. у 2 т. / М-во освіти і науки, молоді та спорту України; ДВНЗ ,,КНЕУ імені Вадима Гетьмана’’. – К.: КНЕУ, 2011. – Т.1. – 549 с.; Т. 2. – 658 с.

         16. Наумовець А.Г. Ви віч-на-віч з аудиторією: Дещо про «технологію» наукових доповідей, популярних лекцій, дисертаційних промов і конкурсних проектів / А.Г. Наумовець; НАН України; Інститут фізики. – К.: Наукова думка, 2003. – 56 с.

          17. Роїна О.М. Інтелектуальна власність і Україні. Нормативна база / О.М. Роїна. – К.: КНТ, 2005. – 400 с.

          18. Соболь С.М. Методичні рекомендації щодо підготовки магістерської дипломної роботи за магістерськими програмами «Менеджмент корпорацій (АТ)» та «Менеджмент малого бізнесу»/ С.М. Соболь, З.Е. Шершньова, В.М. Багацький; М-во освіти і науки України; ДВНЗ «КНЕУ імені Вадима Гетьмана». – К.: КНЕУ, 2008. – С.1-16.

          19. Формування ринкової економіки: зб. наук. праць. - Спец. вип. Маркетинг: теорія і практика / М-во освіти і науки України; ДВНЗ ,,КНЕУ імені Вадима Гетьмана.’’– К.: КНЕУ, 2009. – 653 с. 20) Формування ринкової економіки: зб. наук. праць. - Спец. вип. Маркетингова освіта в Україні ( до 45-річчя кафедри маркетингу КНЕУ ) / М-во освіти і науки, молоді та спорту України; ДВНЗ ,,КНЕУ імені Вадима Гетьмана’’. - К.: КНЕУ, 2011. – 706 с.

          20. Формування ринкової економіки: зб. наук. праць. -  Спец. вип. Стратегічні імперативи сучасного менеджменту: у 2 ч. (до 20-річчя кафедри менеджменту КНЕУ ) / М-во освіти і науки, молоді та спорту України; ДВНЗ ,,КНЕУ імені Вадима Гетьмана’’. – К.: КНЕУ, 2012. – Т.1. – 612 с.;Т.2. – 488с.         

           21. Шейко В.М. Організація та методика науково-дослідницької діяльності: підручник / В.М. Шейко, Н.М. Кушнаренко. – К.: Знання – Прес, 2002.

           22. 21век: Проблеммы подготовки маркетологов в России и за рубежом. Сб. матер. Междунар. конфер. 28-30 сентября 1999 г. / Под ред. акад. МАНВШ Г.Л. Багиева. – СПб.: ГУЭФ, МАНВШ, 1999. – 400 с.