|
|
Главная \ Методичні вказівки \ Маркетинговий менеджмент
Маркетинговий менеджмент« Назад
Маркетинговий менеджмент 11.04.2015 11:16
Вищий навчальний заклад Укоопспілки «Полтавський університет економіки і торгівлі»
Кафедра маркетингу
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ для виконання курсової роботи з дисципліни «Маркетинговий менеджмент» для студентів спеціальності 7.030507, 8.030507 «Маркетинг»
ПОЛТАВА - 2010
Укладачі: Карпенко Н.В., к.е.н., професор кафедри маркетингу Іваннікова М.М. старший викладачкафедри маркетингу
Рецензенти: Маркіна І.А, д.е.н., професор, завідуюча кафедри менеджменту організацій та зовнішньоекономічної діяльності ВНЗ Укоопспілки «Полтавський університет економіки і торгівлі» Писаренко В.В., к.е.н., доцент, завідувачкафедри маркетингу Полтавської державної аграрної академії
Розглянуто та рекомендовано до друку на засіданні кафедри маркетингу 11 травня2010 р., протокол № 13
Н.В. Карпенко, М.М. Іваннікова Методичні рекомендації для виконання курсової роботи з дисципліни «Маркетинговий менеджмент» для студентів спеціальності 7.050108, 8.050108 „Маркетинг”– Полтава: РВЦ ПУСКУ, 2010.
Відповідальність за зміст навчально-методичного видання несуть автори, рецензенти та завідувач кафедри маркетингу Перебийніс В.І.
Повне чи часткове відтворення, тиражування, передрук та розповсюдження даного видання без дозволу ВНЗ Укоопспілки «Полтавський університет економіки і торгівлі» ЗАБОРОНЕНО
ВНЗ Укоопспілки «Полтавський університет економіки і торгівлі» 2010 р.
ЗМІСТ стор. Вступ................................................................................................... Загальні положення ……………………………………………… Структура курсової роботи………………………………………. Підбір літератури та інших інформаційно- статистичних джерел....................................................................... вимоги до оформлення курсової роботи........................................ Подання на кафедру та захист курсової роботи........................ Додатки............................................................................................
В С Т У П
У відповідності до навчальних планів по кафедрі маркетингу студентами денної і заочної форми навчання спеціальності 7.030507, 8.030507 “Маркетинг” освітньо-кваліфікаційного рівня «спеціаліст» та освітньо-кваліфікаційного рівня «магістр» виконуються курсові роботи з навчальної дисципліни “Маркетинговий менеджмент” . Курсова робота має свідчити про вміння студентів самостійно збирати, опрацьовувати, аналізувати та узагальнювати матеріали у відповідності з обраною темою, правильно оцінювати результати роботи, виявляти недоліки та упущення, невикористані резерви підвищення економічної ефективності діяльності підприємств та приймати самостійні рішення з тих чи інших практичних питань в умовах розвитку ринкової економіки. При написанні курсової роботи студенти зобов’язані максимально проявити набуті теоретичні знання, вміти пов’язати їх з практикою діяльності підприємства, незалежно від його форм власності та форми організації, враховувати специфічні особливості, пов’язані з розвитком ринкового механізму, детально знати особливості організації виробничого процесу, розподілу та використання фінансових та різноманітних матеріальних ресурсів суб’єктів господарювання, особливості використання робочої сили та організації праці на підприємстві. Процес виконання курсової роботи складається з таких етапів: вибір теми курсової роботи; підбір літератури та інших інформаційно-статистичних джерел; складання та затвердження плану; вивчення підібраних літературних та інформаційно-статистичних джерел; написання курсової роботи; оформлення курсової роботи; надання роботи на кафедру економіки підприємства для рецензування; захист курсової роботи перед комісією, яка складається з членів кафедри. Завдання цих методичних рекомендацій полягає в тому, щоб допомогти студентам денної, заочної форми навчання та післядипломної освіти, що навчаються за фахом «Маркетинг» у вибору теми курсової роботи, розробці плану, проведенні досліджень, оформленні та захисту.
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Для виконання курсової роботи необхідно вибрати тему з переліку рекомендованих. При виборі теми враховуються знання студента в даній області і можливості отримання практичного матеріалу, необхідного для виконання теми і в організаціях і на підприємствах різних форм власності. Тому краще всього вибрати тему курсової зв'язану з місцем проходження практики студента. Плани курсової роботи є приблизними і можуть редагуватися у зв'язку з конкретними умовами діяльності досліджуваного підприємства. Вибір теми курсової роботи здійснюється студентами самостійно на підприємстві на підставі ряду критеріїв, основними з яких є: а) актуальність, тобто народногосподарське значення, практичне і теоретичне; б) очікувана ефективність її розробки; в) новизна; г) перспективність; д) відповідність профілю навчаннястудентів; е) здійснення розробки силами студента,відповідно напрямку науково-дослідної роботи кафедри маркетингу. При виборі теми студенту рекомендується консультуватися з викладачами кафедри, які можуть визначити, наскільки вибране для дослідження питання відповідає вище перерахованим критеріям. Вирішення питання вибору теми курсової роботи потребує ознайомлення студента з основною літературою по розділах курсу «Маркетинговий менеджмент». При цьому потрібно скласти список запитань, які є основою даних розділів курсу, розділивши їх, наприклад на такі групи: а) питання, розробка яких в літературі отримала загальне визнання науковців і практиків; б) питання, які недостатньо розроблені, дискусійні,щопотребують подальшої розробки; в) питання не розроблені, що з'явилися чи в порядку постановки, чи висвітлювалися із висновку проведених досліджень. На основі визначеного кола питань, які підлягають дослідженню, проводиться їх групування, формуються вузлові питання теми, а потім формується сама тема. Кафедрою розроблена і рекомендована тематика курсових робіт студентів (Додаток А). В окремих випадках можуть затверджуватися теми курсових робіт, запропоновані студентами самостійно, при умові, якщо є необхідна база для їх виконання і запропонована тема відповідає загальній програмі. В якості об'єктів, на матеріалах яких будуть проводитися дослідження, потрібно вибрати в першу чергу торгові і виробничі підприємства, в яких є кваліфікаційні кадри і добре поставлена економічна і маркетингова робота. Виконання двох однакових тем на матеріалах однієї організації (підприємства) не рекомендується. Після того, як тема курсової роботи визначена студент за допомогою призначеного керівника роботи може приступати до її конкретизації. Перш за все конкретизується призначення дослідження, тобто чітко визначається задача, яку повинна вирішити робота. По-перше, потрібно вияснити для себе які явища, процеси, закономірності чи питання, яке вивчається повинно охопити дослідження, апо-друге, відокремити дану тему від прилягаючих до неї. Надмірне розширення теми тягне за собою підвищення трудомісткості і ускладнює її своєчасне завершення. Враховуючи ці зауваження, студенту доцільно вже на цьому етапі проявити розумне самостримання. З урахуванням приблизної тематики курсових робіт, перерахованих критеріїв вибору теми, вивчення літератури для визначення теоретичних основ і історії питання, призначення і змісту досліджень проводиться заключне формулювання теми. Від ступеня її точності залежить хідподальшої роботи і відповідність вимогам до результатів дослідження. Вибір теми курсової роботи оформляється заявою (Додаток Б) на ім'я завідуючого кафедрою маркетингу. В заяві, крімназви обраної теми, вказується організація чи підприємство на матеріалах якого студент буде виконувати курсову роботу, а також запропонований календарний графік виконання курсової роботи (Додаток В) та рецензія на курсову роботу (Додаток Г).
СТРУКТУРА КУРСОВОЇ РОБОТИ
Загальними вимогами до викладу матеріалу курсової роботи є: чіткість побудови, логіка, послідовність викладу матеріалу, впевненість аргументації, стислість і точність формулювань, які виключають можливість суб'єктивного і неоднозначного тлумачення, конкретність викладу результатів роботи, доказовість висновків і обґрунтованість рекомендацій. Вимоги до оформлення окремих розділів курсової роботи перераховані нижче: Титульний лист оформляється згідно додатку Д, приведеного в кінці методичних вказівок. План - це розгорнутий перелік питань, які повинні бути висвітлені в роботі. Примірні плани курсових робіт приведені в даних методичних рекомендаціях. Продуманий план роботи допомагає студенту добре орієнтуватися в літературних джерелах, систематизувати матеріал, послідовно викладати думки. Зразок плану оформлення курсової роботи подано в додатку Е. Зміст відображає рубрикацію курсової роботи і нумерацію сторінок.. Зміст подається після плану (завдання) і має наступні складові: вступ, найменування всіх пунктів і підпунктів, висновки та пропозиції, список літератури, додатки. Кожна складова має чітке визначення нумерації сторінки, за якою вона міститься в курсовій роботі. Вступ повинен стисло характеризувати сучасне положення наукової проблеми (питання), якій присвячується курсова робота, а також мету роботи. У вступі потрібно чітко сформулювати в чому заключається актуальність роботи, вказати, на основі яких матеріалів вона виконується. Вступ до курсової роботи розміщується з нової сторінки. У вступі викладаються: світові тенденції вирішення поставлених проблем; коротка характеристика об'єкту дослідження та невирішені проблеми для даного об'єкту дослідження; оцінка сучасного стану проблем на основі аналізу літературних джерел та практичного вирішення існуючих проблем досліджуваного підприємства; обґрунтування актуальності роботи; методи досліджень та інформаційне забезпечення роботи; мета й завдання курсової роботи (проекту); відомості про обсяг і структуру роботи. Обсяг вступу 2-3 сторінки тексту. Теоретична частина роботи виконується з використанням літературних джерел і включає питання, які розкривають найважливіші теоретичні сторони проблеми. Цей розділ має загальнотеоретичний характер, повинен бути тісно пов'язаний зі змістом теми і по обсягу не перевищувати однієї четверті всієї роботи. У теоретичній частині курсової роботи міститься огляд Практична частина є найбільш змістовною і значною (до 50 % всього обсягу курсової роботи. У практичній частині роботи повинен бути проведений аналіз конкретного об'єкту дослідження за матеріалами діяльності конкретного підприємства на основі зібраної і обробленої інформації, якою можуть бути: плани роботи підприємств, річні звіти, статистична та бухгалтерська звітність та інша технічна і службова документація. Характер і обсяг матеріалу залежить від особливостей обраної теми та методики досліджень. Аналіз обраної інформації повинен проводитись за допомогою сучасних методів економічного, соціологічного, соціального, психологічного і технологічного аналізу, що ґрунтується на проведених дослідженнях та використанні сучасних комп'ютерних технологій. Метою проведеного аналізу є з'ясування позитивних і негативних тенденцій стану досліджуваної проблеми і пошук можливих напрямків щодо оптимізації діяльності підприємства. Практична частина роботи повинна доповнюватися таблицями, рисунками, графіками, формулами, моделями і т.д. Обсяг практичної частини - 15-20 сторінок. За результатами дослідження повинні бути обґрунтовані рекомендації, які вміщуватимуть конкретні шляхи щодо усунення виявлених недоліків та Економічна характеристика (підприємства) повинна відображати функції і організаційну побудову організації, район її діяльності, особливості і основні економічні показники, які характеризують її роботу в порівнянні з аналогічними організаціями (підприємствами) міста, області, функції і організацію маркетингової діяльності підприємства (організації). Разом з тим, використовують фактичні дані про роботу підприємства, які отримують при наявності дозволу керівника підприємства, про що свідчить відповідна справка, зразок якої міститься в додатку Є. Аналіз апарату управління маркетинговою діяльністю підприємства, моделі організації маркетингу на підприємстві, розрахунки, прогнози і їх обґрунтування є центральною частиною курсової роботи, який відображає методику і результати виконаної роботи. Це питання повинно викладатися найбільш докладно і послідовно. Тут повинні описуватися всі проміжні і заключні результати, в тому числі результати негативні. Методика і маркетингові дослідження повинні викладатися докладно з обґрунтуванням її вибору. Вказується ціль, викладається її сутність, оцінюється точність і достовірність отриманих даних і зіставляється з теоретичними даними. Цей розділ роботи затверджується трактуванням отриманих результатів і описом їх можливого використання. Отримані в ході роботи математичні залежності рекомендується ілюструвати прикладами конкретного розрахунку. Висновки і пропозиції повинні містити оцінку результатам роботи в тому числі з точки зору їх відповідності цілям курсової роботи. Висновки є логічним продовженням аналізу теоретичного і практичного матеріалу попередніх розділів. Їх слід розміщувати на окремих аркушах. Текст висновків, повинен містити об'єктивну оцінку отриманих результатів роботи та визначеної мети. Обсяг висновків - до 5 сторінок. На підставі отриманих висновків у роботі слід викласти пропозиції і Перелік літератури вивчає всі використані джерела, які розміщуються в порядку з'явлення посилання в тексті роботи чи по їх значенню в алфавітному порядку. Відомості про книги (монографії, посібники, довідники і інші) повинні містити: прізвище і ініціали автора, заголовок статті, назву видання (журналу), назву серії (якщо така є), рік випуску, номер видання (журналу), сторінки на яких розміщена стаття (Додаток Ж). Під час виконання курсової роботи студент повинен обов’язково дослідити відповідну нормативну базу по темі дослідження (закони, укази, постанови, розпорядження директивних органів, інструктивні листи, які регулюють діяльність подібних підприємств в Україні). Проаналізувати ступінь дослідження даного питання в економічній літературі вітчизняних та закордонних авторів. Розкриваючи тему дослідження, необхідно як можна більш повно використати матеріали щорічних статистичних довідників, а також первинний статистичний матеріал в рамках досліджуваного питання. Ціле направлене та глибоке вивчення літературних, офіціальних, відомчих та статистичних джерел дає можливість вияснити сучасний стан більш важливих питань по темі курсової роботи та рівень їх розробки, визначити методику досліджень, а також об’єм та характеристику необхідної інформації для її виконання. Перелік літератури, що використовувалась в процесі виконання курсової роботи, розміщується після висновків і пропозицій на окремих аркушах у відповідності до стандартів з бібліотечної та видавничої справи. Додатки оформляються як продовження курсової роботи на подальших сторінках. Кожним разом додаток починається з нової сторінки. Додаток повинен мати заголовок, який розташовують зверху. Додатки потрібно розміщувати у порядку появи посилань на них у тексті. Кожний додаток має починатись з нової сторінки. Додатки позначають посередині рядка прописними літерами (А,Б,В...). Наприклад, «Додаток А». Далі, симетрично тексту, друкується заголовок Додатка. Коли літер алфавіту не вистачає для нумерації додатків (згідно з вимогами стандарту літери Є, З, І, ї, Й, О, Ч, Ь не використовуються), пропонується використовувати загальноприйняту систему: за додатком Я слідують додатки АА, АБ, АВ і т. д. Додатки повинні мати спільну з рештою роботи наскрізну нумерацію сторінок. Якщо додаток являє собою документ, який має самостійне значення і оформляється згідно з вимогами до документа даного виду, а перед його копією вкладають аркуш, на якому посередині друкують «ДОДАТОК» - та його найменування. Сторінки копії документа нумерують, продовжуючи наскрізну нумерацію сторінок роботи, незважаючи на власну нумерацію сторінок документа.
РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ПІДБОРУ ІНФОРМАЦІЙНОГО МАТЕРІАЛУ
Інформаційне забезпечення. Якщо завдання дослідження сформульоване дуже конкретно, то воно й окреслюватиме коло інформації, яку нам необхідно буде отримати для дослідження. Таке завдання досить точно окреслює коло інформації, яку нам необхідно буде отримати. Поставлене завдання не обов’язково передбачає збір такої детальної інформації, і тому у розділі плану, присвяченому забезпеченню, бажано це відзначити (так само, як і інші аспекти - окреслення базового ринку, що аналізується, і т.п.). Якщо чітко окреслити коло інформації, яку буде зібрано, та як виконавці, так і користувачі уявлятимуть, на які результати вони сподіваються. Усі напрями збору інформації так чи інакше важливі для досягнення мети дослідження і жоден з них окремо нездатні цього забезпечити. Можна довести, що для належного досягнення поставленої мети необхідна детальніша інформація. З іншого боку, можна сказати, що наведений перелік надто довгий і його можна скоротити до обсягу, з яким було б легше впоратися. Так чи інакше чітке регламентування інформації допомагає дослідникові сконцентрувати розумові зусилля та дає змогу з самого початку основу для погодження з усіма сторонами, зацікавленими у дослідженні. Завжди після закінчення дослідження залишаються питання без відповіді. Саме дослідження часто ставить нові проблеми. Однак коло критично важливої інформації необхідно, наскільки можливо, окреслити наперед. Найкращий підхід до визначення кола інформації, яка буде опрацьована в процесі дослідження - придумати ті рішення, які, ймовірно, будуть прийняті в результаті дослідження. У разі проведення досліджень ринку споживчих товарів самим підприємством організаційними формами подібного дослідження можуть бути: відділ маркетингових досліджень, відділ вивчення ринку в складі збутового чи торгівельного апарату, проблемні групи, спеціальні відділи з питань маркетингових досліджень і планування. Процес маркетингових досліджень ринку споживчих товарів передбачає здійснення низки етапів, операцій, серед яких: визначення проблеми, аналіз вторинної інформації, одержання первинної інформації, аналіз даних, прогнозування попиту, вироблення рекомендацій, використання результатів. Визначення проблеми зумовлена формулюванням предмета маркетингових досліджень ринку товарів і організує на збір і аналіз вторинної та первинної інформації, необхідної для прийняття управлінського рішення. Вторинна інформація – це дані, зібрані заздалегідь з метою що є відмінною від цілей, пов¢язаних з вирішенням досліджуваної проблеми. Незалежно від того, чи достатня вона для одержання кінцевого результату, низька ціна та порівняно оперативна доступність її є обов¢язковою умовою опрацювання спочатку вторинної інформації, а потім вже переходу до запитів первинних даних. До переваг вторинної інформації, окрім низької ціни та оперативності одержання її, належать: можливість мати комплексне уявлення про сутність проблеми, яка цікавить; достовірність; наявність кількох джерел інформації; можливість ознайомлення з даними, самостійне одержання яких причиняє великі витрати, а то й є недоцільним. До недоліків вторинної інформації можна віднести не гарантовану надійність інформації, можливість відсутності, ряду вкрай необхідних даних, наявність нерідко суперечливих показників, інформація може стати застарілою, не завжди зрозуміла методологія проведення дослідження. Є два види джерел вторинної інформації внутрішнє і зовнішнє. Джерело внутрішньої вторинної інформації - це бюджети; дані про продаж (за регіонами і продавцями, по підприємствам, місцям, тижням, дням); дані про запаси (обсяг придбаної продукції, виробництва, відвантаження); дані про прибутки і збитки (по підрозділам, продавцям, товарам); рахунки клієнтів (продаж за регіонами, максимальні періоди продажу); продаж за категоріями споживачів; результати попередніх досліджень; письмові повідомлення, інші джерела. До зовнішніх джерел вторинної інформації відносяться видання державними установами статистичних оглядів, довідників, і інших видань; періодика, книги загальноекономічні та спеціалізовані, журнали, монографії, статті у збірниках наукових праць, комерційна інформація, інформація Інтернету та інша. Первинна інформація Крім зовнішньої і внутрішньої статистичної, бухгалтерської, оперативної звітності та інших даних керівництву фірми можуть знадобитися кон’юнктурні огляди ринку, дослідження купівельних переваг, прогнозування обсягу продажу в регіонах, розрахунки ефективності реклами. Такі данні можна одержати в результаті спеціальних маркетингових досліджень. Це передбачає систематичне проектування, збір, аналіз та узагальнення даних, а також пошук шляхів ефективного застосування їх у специфічній маркетинговій ситуації на ринку споживчих товарів. При цьому керівникові маркетингових досліджень слід добре орієнтуватися в питаннях інформації, оскільки вона може надходити неправильно обробленою та витратоємкою. Процес маркетингових досліджень включає п’ять етапів. На першому етапі слід оформити вимоги до дослідження та визначення його об’єкту. Вважають, що правильна постанова проблеми - половина вирішення її. Нечітке формулювання мети досить часто робить результати дослідження некорисними. Тут багато чого залежить від керівника. Наприклад, якщо він зажадає у відділі інформацію про попит на телефонні апарати, то це доручення може викликати багато додаткових питань. У яких масштабах слід виконувати опитування серед населення, можливо це слід робити серед установ, підприємств? Також незрозуміло, за якими характеристиками телефонів доцільно мати дані, оскільки їх можна нарахувати десятки. При аналітичній обробці інформації слід використовувати і такі види аналізу, як порівняний і логічний. Порівняльний аналіз дозволяє виразити характеристику одних явищ завдяки іншим однорідні процеси. Використання порівняного аналізу потребує забезпечення співставлення показників які порівнюються. Порівняний аналіз використовується при визначені основних тенденцій зміни споживчих переваг за регіонами, оцінки конкурентоспроможності того чи іншого виробу. В процесі обробки і аналізу інформації повинні бути отримані дані, які б характеризували вивчаємі явища, визначення зв'язків між ними та характеру цих зв’язків. При вивченні попиту логічний аналіз використовуються при означенні видів попиту, термінів реальній експлуатації конкретного виду товарів, виявленні впливу форм торгівлі на реалізацію товарів, а також при систематизації матеріалів опитування покупців. В процесі обробки і аналізу інформації повинні бути отримані дані, які характеризували б реальний рівень задовольняння потреб населення в конкретному товарі, стан ринку товарів народного споживання, забезпечення гардероба населення, питому вагу первинного і вторинного попиту, обсяг ринку (його ємність) за окремими товарами і їх асортиментними позиціями; складаються наміри та переваги конкретних контингентів населення.
ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ
Курсову роботу друкують машинописним способом або за допомогою принтера на одному боці аркуша білого паперу формату А4 (210x297 мм) через два міжрядкових інтервали до тридцяти рядків на сторінці. Мінімальна висота шрифту 1,8 мм. Можна також використати папір форматів у межах від 203x288 до 210x297 мм і подати таблиці та ілюстрації на аркушах формату АЗ. Обсяг курсової роботи повинен складати 30-40 аркушів. Текст курсової роботи необхідно друкувати, залишаючи поля таких розмірів: ліве - не менше 20 мм, праве - не менше 10 мм, Шрифт друку повинен бути чітким, стрічка друкарської машини чорного кольору середньої жирності. Щільність тексту курсової роботи повинна бути однаковою. Вписувати в текст курсової роботи окремі іншомовні слова, формули, умовні знаки можна чорнилом, тушшю, пастою тільки чорного кольору, при цьому щільність вписаного тексту повинна бути наближеною до щільності основного тексту. Друкарські помилки, описки і графічні неточності, які виявилися під час написання курсової роботи, можна виправляти підчищенням або зафарбуванням білою фарбою і нанесенням на тому ж місці або між рядками виправленого тексту (фрагменту малюнка) машинописним способом. Допускається наявність не більше двох виправлень на одній сторінці. Роздруковані на ЕОМ програмні документи повинні відповідати формату А4 (мають бути розрізаними), їх включають до загальної нумерації сторінок курсової роботи і розміщують, як правило, в додатках. Текст основної частини курсової роботи поділяють на розділи, підрозділи, пункти та підпункти. Заголовки структурних частин курсової роботи «ЗМІСТ», «ВСТУП», «РОЗДІЛ», «ВИСНОВКИ», «ДОДАТКИ», «СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ», друкують великими літерами симетрично до набору. Заголовки підрозділів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу. Крапку в кінці заголовка не ставлять. Якщо заголовок складається з двох або більше речень, їх розділяють крапкою. Заголовки пунктів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу в розрядці у підбір до тексту. В кінці заголовка, надрукованого в підбір до тексту, ставиться крапка. Відстань між заголовком (за винятком заголовка пункту) та текстом повинна дорівнювати 3-4 інтервалам. Кожну структурну частину курсової роботи треба починати з нової сторінки. До загального обсягу курсової роботи не входять додатки, список використаних джерел, таблиці та рисунки, які повністю займають площу сторінки. Але всі сторінки зазначених елементів курсової роботи підлягають суцільній нумерації. Нумерацію сторінок, розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів, рисунків (малюнків), таблиць, формул подають арабськими цифрами без знака №. Перша сторінка тексту є титульною. Друга сторінка тексту – зміст. Далі йде “Вступ” – це вже буде сторінка три, далі нумерація продовжується за усім обсягом курсової роботи, включаючи і додатки. У кінці тексту роботи проставляється підпис автора та дата завершення роботи. Такі структурні частини курсової роботи, як зміст, вступ, висновки, список використаних джерел не мають порядкового номера. Звертаємо увагу на те, що всі аркуші, на яких розміщені згадані структурні частини курсової роботи, нумерують звичайним чином. Не нумерують лише їх заголовки, тобто не можна друкувати: «1. ВСТУП» або «Розділ 6. ВИСНОВКИ». Номер розділу ставлять після слова «РОЗДІЛ», після номера крапку не ставлять, потім з нового рядка друкують заголовок розділу. Підрозділи нумерують у межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, між якими ставлять крапку. В кінці номера підрозділу повинна стояти крапка, наприклад: «2.3.» (третій підрозділ другого розділу). Потім у тому ж рядку наводять заголовок підрозділу. Пункти нумерують у межах кожного підрозділу. Номер пункту складається з порядкових номерів розділу підрозділу, пункту, між якими ставлять крапку. В кінці номера повинна стояти крапка, наприклад: «1.3.2.» (другий пункт третього підрозділу першого розділу). Потім у тому ж рядку наводять заголовок пункту. Пункт може не мати заголовка. Підпункти нумерують у межах кожного пункту за такими ж правилами, як пункти. Ілюстрації (фотографії, креслення, схеми, графіки, карти) і таблиці необхідно подавати в курсовій роботі безпосередньо після тексту де вони згадані вперше, або на наступній сторінці. Ілюстрації і таблиці, розміщені на окремих сторінках курсової роботи, включають до загальної нумерації сторінок. Таблицю, малюнок або креслення, розміри якого більше формату А4, враховують як одну сторінку і розміщують у відповідних місцях після згадування у тексті або в додатках. Ілюстрації позначають словом «Рис.» «Мал.»і нумерують послідовно в межах розділу, за винятком ілюстрацій, поданих у додатках. Номер ілюстрації повинен складатися з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, між якими ставиться крапка. Наприклад: Рис 1.2 (другий рисунок першого розділу). Номер ілюстрації, її назва і пояснювальні підписи розміщують послідовно під ілюстрацією Якщо в розділі дипломної роботи подано одну ілюстрацію, то її нумерують за загальними правилами. Таблиці нумерують послідовно (за винятком таблиць, поданих у додатках) в межах розділу. В правому верхньому куті над відповідним заголовком таблиці розміщують напис «Таблиця» із зазначенням її номера. Номер таблиці повинен складатися з номера розділу і порядкового номера таблиці, між якими ставиться крапка, наприклад: «Таблиця 1.2» (друга таблиця першого розділу). Якщо в розділі курсової роботи одна таблиця, її нумерують за загальними правилами. При перенесенні частини таблиці на інший аркуш (сторінку) слово «Таблиця» і номер її вказують один раз справа над першою частиною таблиці, над іншими частинами пишуть слова «Продовж. табл.» і вказують номер таблиці, наприклад: «Продовж. табл. 1.2». Формули в курсовій роботі (якщо їх більше однієї) нумерують у межах розділу. Номер формули складається з номера розділу і порядкового номера формули в розділі, між якими ставлять крапку. Номери формул пишуть біля правого поля аркуша на рівні відповідної формули в круглих дужках, наприклад: (3.1) (перша формула третього розділу). Примітки до тексту і таблиць, в яких наводять довідкові і пояснювальні дані, нумерують послідовно в межах однієї сторінки. Якщо приміток на одному аркуші кілька, то після слова «Примітки» ставлять двокрапку, наприклад: Примітки: ... Якщо є одна примітка, то її не нумерують і після слова «Примітка» ставлять крапку. Ілюструють курсову роботу виходячи із певного загального задуму, за ретельно продуманим тематичним планом, що допомагає уникнути ілюстрацій випадкових, пов'язаних із другорядними деталями тексту і запобігти невиправданим пропускам ілюстрацій до найважливіших тем. Кожна ілюстрація має відповідати тексту, а текст – ілюстрації Назви ілюстрацій розміщують після їхніх номерів. За необхідності ілюстрації доповнюють пояснювальними даними (під рисунковий підпис). Підпис під ілюстрацією зазвичай має чотири основних елементи: найменування графічного сюжету, що позначається скороченим словом «Рис. » («Мал.»); порядковий номер ілюстрації, який вказується без знаку номера арабськими цифрами; тематичний заголовок ілюстрації, що містить текст із якомога стислою характеристикою зображеного; експлікацію, яка будується так: деталі сюжету позначають цифрами, які виносять у підпис, супроводжуючи їх текстом. Треба зазначити, що експлікація не замінює загального найменування +сюжету, а лише пояснює його. Основними видами ілюстративного матеріалу в курсових роботах є: креслення, технічний рисунок, схема, фотографія, діаграма і графік. Не варто оформлювати посилання на ілюстрації як самостійні фрази, в яких лише повторюється те, що міститься у підписі У тому місці де викладається тема, пов'язана з ілюстрацією, і де читачеві треба вказати на неї, розміщують посилання у вигляді виразу в круглих дужках «(рис. 3.1) » або зворот типу: «...як це видно з рис. 3.1» або «... як це показано на рис. 3.1». Якість ілюстрацій повинна забезпечувати їх чітке відтворення (електрографічне копіювання, мікрофільмування). Ілюстрації виконують чорнилом, тушшю або пастою чорного кольору на білому непрозорому папері. У дисертації слід застосовувати лише штрихові ілюстрації й оригінали фотознімків. Фотознімки розміром, меншим за формат А4, наклеюють на стандартні аркуші білого паперу формату А4. Зразок оформлення ілюстрацій наведено в Додатку Ж. Цифровий матеріал, як правило, повинен оформлюватися у вигляді таблиць. Кожна таблиця повинна мати назву, яку розміщують над таблицею і друкують симетрично до тексту. Назву і слово «Таблиця» починають з великої літери. Назву наводять жирним шрифтом. За логікою побудови таблиці її логічний суб'єкт, або підмет (позначення тих предметів, які в ній характеризуються), розміщують у боковику, головці, чи в них обох, а не у прографці; логічний предикат або присудок таблиці (тобто дані, якими характеризується підмет) - у прографці, а не в головці чи боковику. Кожен заголовок над графою стосується всіх даних цієї графи, кожен заголовок рядка в боковику - всіх даних цього рядка. Заголовок кожної графи в головці таблиці має бути по можливості коротким. Слід уникати повторів тематичного заголовка в заголовках граф, одиниці виміру зазначати у тематичному заголовку, виносити до узагальнюючих заголовків слова, що повторюються. Боковик, як і головка, потребує лаконічності. Повторювані слова тут також виносять у об'єднувальні рубрики; загальні для всіх заголовків боковику слова розміщують у заголовку над ним. У прографці повторювані елементи, які мають відношення до всієї таблиці, виносять у тематичний заголовок або в заголовок графи; однорідні числові дані розміщують так, щоб їх класи збігалися; неоднорідні - посередині графи; лапки використовують тільки замість однакових слів, які стоять одне під одним. Заголовки граф повинні починатися з великих літер, підзаголовки - з маленьких, якщо вони складають одне речення із заголовком, і з великих, якщо вони є самостійними. Висота рядків повинна бути не меншою 8 мм. Графу з порядковими номерами рядків до таблиці включати не треба. Таблицю розміщують після першого згадування про неї в тексті, так, щоб її можна було читати без повороту переплетеного блоку дипломної роботи або з поворотом за стрілкою годинника. Таблицю з великою кількістю рядків можна переносити на наступну сторінку. При перенесенні таблиці на наступну сторінку назву вміщують тільки над її першою частиною. Таблицю з великою кількістю граф можна ділити на частини і розміщувати одну частину під іншою в межах однієї сторінки. Якщо рядки або графи таблиці виходять за формат сторінки, то в першому випадку в кожній частині таблиці повторюють її головку, в другому - боковик. Якщо текст, який повторюється в графі таблиці, складається з одного слова, його можна замінювати лапками; якщо з двох або більше слів, то при першому повторенні його замінюють словами «Те саме», а далі лапками. Ставити лапки замість цифр, марок, знаків, математичних і хімічних символів, які повторюються, не можна. Якщо цифрові або інші дані в якому-небудь рядку таблиці не подають, то в ньому ставлять прочерк. Зразок оформлення таблиці наведено у Додатку З. При використанні формул необхідно дотримуватися певних правил. Найбільші, а також довгі і громіздкі формули, котрі мають у складі знаки суми, добутку, диференціювання, інтегрування, розміщують на окремих рядках. Це стосується також і всіх нумерованих формул. Для економії місця кілька коротких однотипних формул, відокремлених від тексту, можна подати в одному рядку, а не одну під одною. Невеликі і нескладні формули, що не мають самостійного значення, вписують всередині рядків тексту. Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів треба подавати безпосередньо під формулою в тій послідовності, в якій вони наведені у формулі. Значення кожного символу і числового коефіцієнта треба подавати з нового рядка. Перший рядок пояснення починають зі слова «де» без двокрапки. Рівняння і формули треба виділяти з тексту вільними рядками. Вище і нижче кожної формули потрібно залишити не менше одного вільного рядка. Якщо рівняння не вміщується в один рядок, його слід перенести після знака рівності (=), або після знаків плюс (+), мінус (-), множення. Нумерувати слід лише ті формули, на які є посилання в наступному тексті. Інші нумерувати не рекомендується. Порядкові номери позначають арабськими цифрами в круглих дужках біля правого поля сторінки без крапок від формули до її номера. Номер, який не вміщується у рядку з формулою, переносять у наступний нижче формули. Номер формули при її перенесенні вміщують на рівні останнього рядка. Якщо формулу взято в рамку, то номер такої формули записують зовні рамки з правого боку навпроти основного рядка формули. Номер формули-дробу подають на рівні основної горизонтальної риски формули. Номер групи формул, розміщених на окремих рядках і об'єднаних фігурною дужкою (парантезом), ставиться справа від вістря парантеза, яке знаходиться в середині групи формул і спрямовано в сторону номера. Загальне правило пунктуації в тексті з формулами таке: формула входить до речення як його рівноправний елемент. Тому в кінці формул і в тексті перед ними розділові знаки ставлять відповідно до правил пунктуації. Двокрапку перед формулою ставлять лише у випадках, передбачених правилами пунктуації: а) у тексті перед формулою є узагальнююче слово; б) цього вимагає побудова тексту, що передує формулі. Розділовими знаками між формулами, котрі йдуть одна під одною і не відокремлені текстом, можуть бути кома або крапка з комою безпосередньо за формулою до її номера. Розділові знаки між формулами при парантезі ставлять всередині парантеза. Після таких громіздких математичних виразів, як визначники і матриці, можна розділові знаки не ставити. Зразок оформлення формул наведено в Додатку К. При написанні курсової роботи студент повинен посилатися на джерела, матеріали або окремі результати з яких наводяться в дисертації, або на ідеях і висновках яких розроблюються проблеми, задачі, питання, вивченню яких присвячена дипломна робота. Такі посилання дають змогу відшукати документи і перевірити достовірність відомостей про цитування документа, дають необхідну інформацію щодо нього, допомагають з'ясувати його зміст, мову тексту, обсяг. Посилатися слід на останні видання публікацій. На більш ранні видання можна посилатися лише в тих випадках, коли наявний у них матеріал, не включений до останнього видання. Якщо використовують відомості, матеріали з монографій, оглядових статей, інших джерел з великою кількістю сторінок, тоді в посиланні необхідно точно вказати номери сторінок, ілюстрацій, таблиць, формул з джерела, на яке є посилання в дипломній роботі. Посилання в тексті курсової роботи на джерела слід зазначати порядковим номером за переліком посилань, виділеним двома квадратними дужками, наприклад, «... у працях [1-7]...». Коли в тексті дипломної роботи необхідно зробити посилання на складову частину чи конкретні сторінки відповідного джерела, можна наводити посилання у виносках, при цьому номер посилання має відповідати його бібліографічному опису за переліком посилань. Приклад: Цитата в тексті: «... незважаючи на пріоритетне значення мовних каналів зв'язку між діловими партнерами, ні в якому разі не можна ігнорувати найбільші канали передачі інформації /6/ 1)». Відповідний опис у переліку посилань: 6. Дороніна М.С. Культура спілкування ділових людей: Навч. посіб. - К.: КМ Асаdemіа, 1998. - 192 с. Відповідне подання виноски: /6/ 1) розд. 1. Ділове спілкування, с. 29. Для підтвердження власних аргументів посиланням на авторитетне джерело або для критичного аналізу того чи іншого друкованого твору слід наводити цитати. Науковий етикет потребує точно відтворювати цитований текст, бо найменше скорочення наведеного витягу може спотворити зміст, закладений автором. Загальні вимоги до цитування такі: а) текст цитати починається і закінчується лапками і наводиться в тій граматичній формі, в якій він поданий у джерелі, б) цитування повинно бути повним, без довільного скорочення авторського тексту та без перекручень думок автора. в) кожна цитата обов'язково супроводжується посиланням на джерело; г) при непрямому цитуванні (переказі, викладі думок інших авторів своїми словами), що дає значну економію тексту, слід д) якщо необхідно виявити ставлення автора дипломної роботи до окремих слів або думок з цитованого тексту, то є) коли автор дипломної роботи, наводячи цитату, виділяє в ній деякі слова, то робиться спеціальне застереження, тобто після тексту, який пояснює виділення, ставиться крапка, потім дефіс і вказуються ініціали автора, а весь текст застереження вміщується у круглі дужки. Варіантами таких застережень є: (курсив наш. - М.Х.), (підкреслено мною. - М.Х.), (розбивка моя. - М.Х.). Список використаних джерел - елемент бібліографічного апарату, котрий містить бібліографічні описи використаних джерел і розміщується після висновків. Бібліографічний опис складають безпосередньо за друкованим твором або виписують з каталогів і бібліографічних покажчиків повністю без пропусків будь-яких елементів, скорочення назв і т. ін. (при цьому враховують відповідність бібліографічного опису вимогам чинного міжнародного стандарту ГОСТ 7.1-84, за винятком вимог Изм. № 4 (ІПС № 2 2001)). Завдяки цьому можна уникнути повторних перевірок, вставок пропущених відомостей. Джерела можна розміщувати одним із таких способів: у порядку появи посилань у тексті (найбільш зручний для користування і рекомендований при написанні дисертацій), в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків, у хронологічному порядку. Відомості про джерела, включені до списку, необхідно давати відповідно до вимог міжнародних і державного стандартів з обов'язковим наведенням назв праць. Зокрема потрібну інформацію щодо згаданих вимог можна отримати з таких стандартів: ГОСТ 7.1-84 «СИБИД. Библиографическое описание документа. Общие требования и правила составления», ДСТУ 3582-97 «Інформація та документація. Скорочення слів в українській мові у бібліографічному описі. Загальні вимоги та правила», ГОСТ 7.12-93 «СИБИД. Библиографическая запись. Сокращение слов на русском языке. Общие требования и правила». Приклад оформлення переліку використаної літератури наведено в Додатку Ж. Додатки оформлюють як продовження курсової роботи на наступних її сторінках або у вигляді окремої частини (книги), розміщуючи їх у порядку появи посилань у тексті дипломної роботи. Якщо додатки оформлюють на наступних сторінках курсової роботи, кожний такий додаток повинен починатися з нової сторінки. Додаток повинен мати заголовок, надрукований угорі малими літерами з першої великої симетрично відносно тексту сторінки. Посередині рядка над заголовком малими літерами з першої великої друкується слово «Додаток _____» і велика літера, що позначає додаток. Додатки слід позначати послідовно великими літерами української абетки, за винятком літер Є, І, Ї, Й, О, Ч, Ь, наприклад, додаток А, додаток Б. Один додаток позначається як додаток А. При оформленні додатків окремою частиною (книгою) на титульному аркуші під назвою курсової роботи друкують великими літерами слово «ДОДАТКИ». Текст кожного додатка за необхідності може бути поділений на розділи й підрозділи, які нумерують у межах кожного додатка. У цьому разі перед кожним номером ставлять позначення додатка (літеру) і крапку, наприклад, А.2 - другий розділ додатка А; В.3.1 - перший підрозділ третього розділу додатка В. Ілюстрації, таблиці та формули, розміщені в додатках, нумерують у межах кожного додатка, наприклад: рис. Д.1.2-другий рисунок першого розділу додатка Д); формула (А. 1) - перша формула додатка А.
Подання на кафедру та захист курсової роботи
Виконану та повністю оформлену курсову роботу слід подати на кафедру, де у спеціальному журналі ведеться її реєстрація та передача керівнику на рецензування. За результатами рецензування керівник зобов’язаний не пізніше семиденного з дня реєстрації роботи терміну дати письмову рецензію. Позитивна рецензія є допуском до захисту курсової роботи. На титульному аркуші керівник робить позначку “Допускається до захисту” або “На доопрацювання”, проставляє дату, свій підпис та прізвище. За необхідності доопрацювання поданої курсової роботи керівник у рецензії перераховує недоліки та пропонує студенту їх усунути. Після прочитання рецензії на роботу, рекомендованої на доопрацювання, студенту бажано зустрітися зі своїм керівником для детальної консультації. У випадку позитивної рецензії робота повертається студенту для підготовки до захисту. Для захисту курсової роботи на кафедрі створюється спеціальна комісія у складі, як правило, трьох викладачів, один з яких обов’язково є науковий керівником. Склад комісії затверджується завідуючим кафедрою. Результати захисту відображаються у спеціальній відомості у двох примірниках – після закінчення роботи комісії один з них передається до деканату, а інший залишається в архіві кафедри. У заліковій книжці студента обов’язково робиться позначка про захист курсової роботи. Під час захисту курсової роботи студенти викладають основні висновки та свої конкретні пропозиції, а також відповідають на запитання членів комісії. Кількість таких питань не обмежується. Нарахування балів за виконання курсової роботи проводиться у наступному порядку: За зміст виконана студентом робота може бути оцінена максимум в 50 балів. Нарахування балів проводиться за: - обґрунтування актуальності теми нараховується до 3 балів; - повноту розкриття теми - до 10 балів; - використання достовірних (віртуальних) статистичних та фактичних даних, що характеризують проблему та їх аналіз в динаміці - до 5 балів; - використання математичних та статистичних методів, методів моделювання, комп'ютерних технологій - до 5 балів; - використання новітніх інформаційних джерел, чинних нормативних та законодавчих документів - до 2 балів; - творчий підхід до аналізу проблеми, оригінальність підходів та наукова новизна результатів дослідження - до 10 балів; - наявність в курсовій роботі наочних матеріалів тобто таблиць, графіків, схем, та їх аналіз - до 5 балів; - обґрунтованість висновків та практична значущість рекомендацій - до 10 балів. За оформлення та організацію виконання може бути нараховані ще 20 балів в ході якого враховуються такі фактори: - відповідність чинним вимогам щодо оформлення курсової роботи в цілому (титульний аркуш, затверджений план, зміст, структура, посилання на літературні джерела) до 5 балів; - відповідність чинним вимогам щодо оформлення таблиць, формул, та графічних ілюстрацій та якість їх виконання до 5 балів. Захист курсової роботи є публічним заходом за який додаткова може бути нараховано максимум 30 балів: - повнота та лаконічність висвітлення у доповіді ключових аспектів роботи (до 10 балів); - презентація курсової роботи (проекту) до 10 балів; - аргументованість та повнота відповідей на додаткові питання до 10 балів. Розрахунок нарахування балів за кожну курсову роботу має бути оформлений у формі таблиці (додаток Е). Шкала оцінювання курсової роботи: 86 -100 - 5 (відмінно) А 79 – 85 – 4 (дуже добре) В 71 – 78 – 4 (добре) С 66 – 70 - 3 (задовільно) D 60 – 65 - 3 (задовільно достатньо) Е Допуск до захисту курсової роботи здійснюється у відповідності до наступних умов: - отриманий мінімальний бал за змістом має бути не нижчим 40 за умови, коли оформлення оцінюється в 20 балів; - мінімальний бал за оформлення має бути не нижчим 10 балів за умови коли зміст оцінений в 50 балів; У випадку, коли студент не з'явився на захист з поважних причин , у відомість проставляється „н/я”. Захист курсової роботи (проекту) дозволяється такому студенту у додаткову сесію
Додаток А Примірна тематика курсових робіт для студентів спеціальності 8.050108 “Маркетинг”
Додаток Б
Завідувачу кафедри маркетингу ____________________________ (науковий ступінь, вчене звання,) ____________________________________________ (прізвище та ініціали) студента(ки) групи ________ ____________________________ (прізвище та ініціали)
Заява
Прошу Вас дозволити виконувати курсову роботу з дисципліни «Маркетинговий менеджмент» на тему: _____________________________________________________________ (на матеріалах________________________________________________) і призначити науковим керівником _______________________________ ______________________________________________________________
_________ _______________________ (дата) (підпис)
Погоджено: науковий керівник _____________________________________________________ (підпис, посада, науковий ступінь, вчене звання, прізвище та ініціали)
Додаток В
КАЛЕНДАРНИЙ ГРАФІК ВИКОНАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ з дисципліни «Маркетинговийменеджмент» студентом спеціальності 7.030507, 8.030507 «Маркетинг» ___________________________________________________________ (прізвище, ім’я, по батькові) Тема ______________________________________________________________ ___________________________________________________________________
Дата затвердження завдання “__”_______ 201_ р. Студент _______________________ Науковий керівник ________________________
Додаток Г
Рецензія
на курсову роботу з дисципліни «Маркетинговий менеджмент» студента(ки)_____ курсу спеціальності 7.030507, 8.030507 «Маркетинг» ________________________________________________ (прізвище, ім’я, по батькові) Тема роботи_____________________________________ що виконана за матеріалами ________________________ (назва організації (підприємства)
Примірна схема рецензії
1. Актуальність теми. 2. Стисла характеристика кожного розділу курсової роботи: послідовність та логічність, повнота та достовірність, наукова новизна, використання передового досвіду та сучасних методів дослідження (економіко-математичних методів, програмних продуктів і ПЕОМ), прийняття самостійних рішень, практична значимість пропозицій, обґрунтування, практичне використання, недоліки. 3. Якість оформлення роботи, таблиць, графіків, діаграм тощо. 4. Загальна оцінка курсової роботи.
Рецензент науковий керівник_______________________________ (прізвище, ім’я, по батькові)
_____________________ ______________________ (Дата) (підпис) ДОДАТОК Д
Зразок оформлення титульного аркушу
Вищий навчальний заклад Укоопспілки «Полтавський університет економіки і торгівлі» Кафедра маркетингу
КУРСОВА РОБОТА з дисципліни «Маркетинговий менеджмент» на тему: _____________________________________________________ _____________________________________________________ (за матеріалами________________________________________ _________________________________________
за напрямом «Економіка та підприємництво» зі спеціальності 7 .030507, 8.030507 «Маркетинг»
Захищена Виконав(ла) студент (ка) на ___ ______ _______ товарознавчо-комерційного (заочного) оцінка, к-ть балів, оцінка за ECTS факультету “____” __________ 20___ р. спеціальності 7.030507 (8.030507) “Маркетинг” групи М-_ Члени комісії: _______________________ (прізвище, ім’я, по-батькові) Керівник: _______________ (наук. ступінь, вчене звання) ________________________ (прізвище, ім’я, по-батькові)
Полтава – 20__ Додаток Е
Зразок оформлення плану курсової роботи
План курсової роботи з дисципліни «Маркетинговий менеджмент» студента спеціальності 7.030507 (8.030507) “Маркетинг” ___________________________________ (прізвище, ім’я, по батькові) на тему: ______________________________________________________ Вступ Розділ 1. 1.1. 1.2. 1.3. Розділ 2. 2.1. 2.2. 2.3. Розділ 3. 3.1. 3.2. 3.3. Висновки та пропозиції
_________ Студент _______________________ (дата) (підпис) Додаток Ж
Рис. 1 Динаміка обсягів постачання продукції ВАТ за 2008 рік.
Додаток З
Таблиця 1 Виконання плану виробництва продукції на ВАТ
Додаток К
Розрахунок місткості ринку:
Qp = np*qp*p, (1) де Qp - місткість потенційного ринку, np – кількість потенційних споживачів, qp – кількість закупівель продукції потенційним споживачем, p – середня ціна продукту.
ДОДАТОК ЛЗразок оформлення списку використаних літературних джерел
КомментарииКомментариев пока нет Пожалуйста, авторизуйтесь, чтобы оставить комментарий. |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||