Написание контрольных, курсовых, дипломных работ, выполнение задач, тестов, бизнес-планов
Новости все
  • Не нашли подходящий заказ?
    Заказать в 1 клик:  /contactus
  •  
Главная \ Методичні вказівки \ МЕДИЧНЕ ПРАВО

МЕДИЧНЕ ПРАВО

« Назад

МЕДИЧНЕ ПРАВО 14.11.2014 09:00

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені ДАНИЛА ГАЛИЦЬКОГО

 

 

«Затверджую»

Перший проректор

з науково-педагогічної роботи

проф. М.Р. Ґжегоцький

________________________

Факультет післядипломної освіти

Кафедра «Медичного права»

Опорна (так)

Адреса: Львів, вул. Солодова, 10

 

 

 

 

 

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

ДЛЯ СЛУХАЧІВ КУРСІВ СПЕЦІАЛІЗАЦІЇ ТА ПЕРЕДАТЕСТАЦІЙНИХ ФАКУЛЬТЕТУ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ

З ДИСЦИПЛІНИ «МЕДИЧНЕ ПРАВО»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Затверджено                                             Затверджено

на методичному засіданні кафедри                  на профільній методичній комісії

«__»______________2013 року             «__»________________2013 року

протокол №__ від __________               протокол №__ від____________

завідувач кафедри доц. І.Я. Сенюта                голова_________________

___________________ підпис                          ___________________ підпис

 

 

 

Львів – 2013


Самостійна робота слухачів та її контроль

 

Теми

Тривалість

Практичні заняття

Семінари

Разом

Організаційно-правові основи експертизи якості медичної допомоги

0,3

 

 

0,3

Приватна медична практика: організаційно-правові аспекти

0,3

 

 

0,3

Політика та конкуренція у сфері охорони здоров’я

0,4

 

 

0,4

Правовий статус закладу охорони здоров’я

0,4

 

 

0,4

Страхування медичних  фармацевтичних працівників, що виконують свої професійні обов’язки в окремих сферах медичної діяльності

0,3

 

 

0,3

Корупція і хабарництво у сфері охорони здоров’я

0,3

 

 

0,3

Правове регулювання телемедичних послуг

0,3

 

 

0,3

Медичне страхування в Україні: три аспекти одного інституту

0,4

 

 

0,4

Інтелектуальна власність у сфері охорони здоров’я

0,4

 

 

0,4

Правова регламентація забезпечення населення лікарськими засобами

0,4

 

 

0,4

Умови та порядок проведення клінічних випробувань лікарських засобів

0,3

 

 

0,3

Правові основи біоетики в аспекті захисту прав людини

0,3

 

 

0,3

Роль і значення медичної етики і деонтології у регулюванні медичної діяльності

0,3

 

 

0,3

Моделі організації системи охорони здоров’я: національний та зарубіжний досвід

0,3

 

 

0,3

 

 

Договір про надання послуг у сфері охорони здоров’я: поняття загальна характеристика та особливості. Договірна відповідальність у галузі охорони здоров’я  

0,3

 

 

0,3

 

Актуальність проблематики, яка вивчається у межах навчальної дисципліни, її роль і значення для становлення медичного працівника-практика, значний обсяг питань, який слід опанувати для комплексного підвищення кваліфікації спеціаліста, вимагають низку тем залишити для самостійного вивчення слухачам у межах позааудиторної роботи.

Слухач повинен з’ясувати питання, подані в плані заняття, перевірити рівень засвоєння матеріалу за допомогою відповідей на запитання для самоконтролю до теми, використовуючи список поданих нормативних і літературних джерел.

 

Тема 1. Організаційно-правові основи експертизи якості медичної допомоги

 

Мета: ознайомлення з механізмами здійснення контролю якості медичної допомоги. З’ясування об’єктів і суб’єктів проведення клініко-експертної оцінки якості медичної допомоги, а також організаційних аспектів провадження діяльності КЕК різного рівня.

 

Слухач повинен знати:

-  перелік ключових нормативно-правових актів за темою;

-  порядок здійснення контролю якості медичної допомоги;

-  організаційні особливості діяльності медичних рад закладів охорони здоров’я.

 

Слухач повинен уміти:

-  аналізувати чинне законодавство у сфері охорони здоров’я;

-  сформувати необхідних понятійно-категоріальний апарат;

-  скласти висновок за результатами клініко-експертної оцінки;

-  скласти протокол засідання медичної ради закладу охорони здоров’я.

 

План заняття

 

  1. Законодавче забезпечення здійснення контролю якості медичної допомоги.
  2. Зовнішній контроль якості медичної допомоги: загальна характеристика.
  3. Внутрішній контроль якості медичної допомоги: загальна характеристика.
  4. Організація клініко-експертної оцінки якості медичної допомоги КЕК МОЗ України.
  5. Організація клініко-експертної оцінки якості медичної допомоги КЕК МОЗ АРК, структурних підрозділів з питань охорони здоров’я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.
  6. Організація клініко-експертної оцінки якості медичної допомоги медичною радою закладу охорони здоров’я.

 

Питання для самоконтролю.

 

  1. Назвіть нормативно-правові акти, які регламентують порядок контролю якості медичної допомоги.
  2. Окресліть складові внутрішнього контролю якості медичної допомоги.
  3. Визначіть складові зовнішнього контролю якості медичної допомоги.
  4. Дайте визначення поняття «якість медичної допомоги».
  5. Назвіть нормативні підстави для контролю якості медичної допомоги.
  6. Охарактеризуйте елементи висновку за результатами клініко-експертної оцінки.
  7. Висвітліть статус Медичної ради закладу охорони здоров’я як суб’єкта проведення внутрішнього контролю якості медичної допомоги.
  8. Назвіть основні завдання КЕК МОЗ України.
  9. Окресліть права КЕК МОЗ АРК.
  10. Охарактеризуйте нормативно визначений порядок роботи КЕК МОЗ України.

 

Національне законодавство

 

  1. Конституція України: Верховна Рада України; Закон від 28.06.1996 р. № 254к/96-ВР // Відомості Верховної Ради України.-1996.- № 30.- Ст. 141.
  2. Основи законодавства України про охорону здоров'я: Верховна Рада України; Закон вiд 19.11.1992 р. № 2801-XII // Відомості Верховної Ради України. - 1993 р.- № 4.- Ст. 19.
  3. Порядок контролю якості медичної допомоги: Наказ МОЗ України від 28 вересня 2012 р. № 752 // www.moz.gov.ua
  4.  Про організацію клініко-експертної оцінки якості медичної допомоги: Наказ МОЗ України від 6 серпня 2013 р. № 693 // www.moz.gov.ua

 

Рекомендована література

 

  1. Берн І., Езер Т., Коен Дж., Оверал Дж., Сенюта І. Права людини в сфері охорони здоров’я: практичний посібник / За наук.ред. І. Сенюти. – Львів: Видавництво ЛОБФ «Медицина і право», 2012. – 552 с.
  2. Сенюта І. Контроль якості медичної допомоги: нормативний дисонанс // Актуальні проблеми медичного права [Матеріали І Всеукраїнської науково-практичної конференції, м. Одеса, 29 березня 2013 р.]. Упоряд. В.Д. Берназ, О.О. Мавед. – Міжнародний гуманітарний університет. – Одеса: Фенікс, 2013. – С. 169 – 174.
  3. Сенюта І. Право пацієнта на якісну медичну допомогу: деякі аспекти Безпека пацієнта. Безпека лікаря. Безпека держави [Матеріали Першого Національного конгресу з безпеки пацієнтів, м. Київ, 29-30 листопада 2012 р.]. – К., 2012. – С. 282 – 285.

 

Тема 2. Приватна медична практика: організаційно-правові аспекти

 

Мета: з’ясування особливостей провадження приватної медичної практики, визначення правового статусу приватного закладу охорони здоров’я та його організаційно-правових форм, а також окреслення ліцензійних умов провадження господарської діяльності з медичної практики. 

 

Слухач повинен знати:

-  перелік ключових нормативно-правових актів за темою;

-  порядок здійснення господарської діяльності з медичної практики;

-  ліцензійні умови провадження господарської діяльності з медичної практики.

 

Слухач повинен уміти:

-  аналізувати чинне законодавство у сфері охорони здоров’я;

-  сформувати необхідних понятійно-категоріальний апарат;

-  підготувати документи, необхідні для отримання ліцензії на здійснення медичної практики;

-  підготувати «куток споживача» за місцем провадження господарської діяльності з медичної практики.

 

План заняття

 

  1. Приватна медична практика: загальна нормативна характеристика.
  2. Правовий статус закладу охорони здоров’я приватної форми власності.
  3. Правовий статус ФОП, що провадять медичну практику.
  4. Ліцензування медичної практики.
  5. Порядок контролю дотримання ліцензійних умов провадження господарської діяльності з медичної практики.
  6. Оформлення «кутка споживача» за місцем провадження господарської діяльності з медичної практики.

 

Питання для самоконтролю.

 

  1. Дайте визначення поняття «медична практика».
  2. Окресліть перелік документів, необхідний для отримання ліцензії на здійснення медичної практики.
  3. Назвіть перелік документів, що повинні міститись у «кутку споживача».
  4. Назвіть перелік документів, необхідних закладу охорону здоров’я для провадження господарської діяльності.
  5. Визначіть складові найменування юридичної особи, що провадить медичну практику.
  6. Вкажіть строк дії ліцензії на здійснення медичної практики.
  7. Назвіть кваліфікаційні вимоги до ФОП, що провадять медичну практику.
  8. Окресліть умови і підстави за яких ФОП, що провадять медичну практику, має право прийму на роботу.
  9. Назвіть суб’єкта, який здійснює контролю за дотриманням ліцензійних умов.
  10. Охарактеризуйте юридичну відповідальність, яку нестиме суб’єкт господарювання, за провадження господарської діяльності з медичної практики без ліцензії.

Національне законодавство

 

  1. Конституція України: Верховна Рада України; Закон від 28.06.1996 р. № 254к/96-ВР // Відомості Верховної Ради України.-1996.- № 30.- Ст. 141.
  2. Основи законодавства України про охорону здоров'я: Верховна Рада України; Закон вiд 19.11.1992 р. № 2801-XII // Відомості Верховної Ради України. - 1993 р.- № 4.- Ст. 19.
  3. Про ліцензування певних видів господарської діяльності: Закон України від 01.06.2000 // www.rada.gov.ua
  4. Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з медичної практики: наказ МОЗ України від 30.11.2012 р. № 981 // www.moz.gov.ua
  5. Про затвердження Порядку контролю за додержанням Ліцензійних умов провадження певних видів господарської діяльності в галузі охорони здоров'я, що ліцензуються: наказ МОЗ України від 10.02.2011 р. № 80 // www.moz.gov.ua

 

Рекомендована література

  1. Берн І., Езер Т., Коен Дж., Оверал Дж., Сенюта І. Права людини в сфері охорони здоров’я: практичний посібник / За наук.ред. І. Сенюти. – Львів: Видавництво ЛОБФ «Медицина і право», 2012. – 552 с.
  2. Стеценко С.Г., Стеценко В.Ю., Сенюта І.Я. Медичне право України: Підручник / За заг. ред.. д.ю.н., проф.. С.Г. Стеценка. – К.: Всеукраїнська асоціація видавців «Правова єдність», 2008. – 507 с.
  3. Бронштейн А.С., Ривкин В.Л., Левин И. Частная медицина в Россиии и за рубежом. – М.: Изд-во КВОРУМ, 2013. – 204 с.

 

Тема 3. Політика і конкуренція у сфері охорони здоров’я

 

Мета: з’ясування способів перетворення системи охорони здоров’я, ключовим з яких є переорієнтація конкуренції на створення цінності системи для пацієнтів, а також окреслення цінності медичної допомоги, засобів її підвищення, здійснення характеристики державної політики у цій царині. 

 

Слухач повинен знати:

-  перелік ключових нормативно-правових актів за темою;

-  міжнародно-правові стандарти у сфері охорони здоров’я;

-  цінності державної політики у сфері охорони здоров’я;

-  цінності регіональної політики у сфері охорони здоров’я.

 

Слухач повинен уміти:

-  аналізувати чинне законодавство у сфері охорони здоров’я;

-  сформувати необхідних понятійно-категоріальний апарат;

-  визначати ознаки конкуренції у сфері охорони здоров’я;

-  втілювати на практиці принцип «конкуренція за результати», що означає, що постачальник послуг, програми медичного страхування і виробники, які досягають відмінної якості роботи, отримають винагороду у вигляді збільшення обсягів бізнесу, заробітної плати тощо.

 

План заняття

  1. Державна політика у сфері охорони здоров’я.
  2. Регіональна політика у сфері охорони здоров’я.
  3. Поняття й ознаки конкуренції у сфері охорони здоров’я.
  4. Принцип «конкуренція за результати»: загальна характеристика.

 

Питання для самоконтролю.

  1. Окресліть проблеми вітчизняної системи охорони здоров’я.
  2. Охарактеризуйте вартість і доступність медичної допомоги.
  3. Назвіть цінності державної політики у сфері охорони здоров’я.
  4. Розтлумачте принцип «конкуренція за результати».
  5. Назвіть цінності медичної допомоги.
  6. Охарактеризуйте державні програми в галузі охорони здоров’я.
  7. Охарактеризуйте галузеві програми в галузі охорони здоров’я.
  8. Назвіть ознаки конкуренції в галузі охорони здоров’я.
  9. Дайте визначення стандартів у сфері охорони здоров’я.
  10. Назвіть нормативно-правові акти, які закріплюють основи державної політики у сфері охорони здоров’я.

 

Національне законодавство

 

  1. Конституція України: Верховна Рада України; Закон від 28.06.1996 р. № 254к/96-ВР // Відомості Верховної Ради України.-1996.- № 30.- Ст. 141.
  2. Основи законодавства України про охорону здоров’я: Верховна Рада України; Закон про 19.11.1992 р. № 2801-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1993 р.- № 4.- Ст. 19.
  3. Концепція розвитку охорони здоров’я населення України: Указ Президента України від 07.12.2000 р. // www.rada.gov.ua
  4. Програма економічних реформ на 2010-2014 роки «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава» // www.rada.gov.ua

 

Рекомендована література

 

  1. Стеценко С.Г., Стеценко В.Ю., Сенюта І.Я. Медичне право України: Підручник / За ред.. д.ю.н., проф... С.Г. Стеценка. – К.: Всеукраїнська асоціація видавців «Правова єдність», 2008. – 507 с.
  2. Портер М., Тайсберг Є. Переосмысление системы здравоохранения. Как создать конкуренцию, основанную на ценности и ориентированную на результат. – К.: Изд-во Алексея Капусты, 2007. – 620 с.
  3. Садовничий В.А. От традиций у инновациям: реформы здравоохранения в современном мире / В.А. Садовничий, Н.С. Григорьева, Т.В. Чубарова. – Москва: Экономика, 2012. – 286 с.

Тема 4. Правовий статус закладу охорони здоров’я

 

Мета: опанувати необхідний термінологічний апарат, з’ясувати організаційні і правові аспекти діяльності закладів охорони здоров’я.

 

Слухач повинен знати:

-  перелік ключових нормативно-правових актів за темою;

-  міжнародно-правові стандарти у сфері охорони здоров’я;

-  особливості ліцензування закладів охорони здоров’я;

-  порядок акредитації закладів охорони здоров’я.

 

Слухач повинен уміти:

-  аналізувати чинне законодавство у сфері охорони здоров’я;

-  сформувати необхідних понятійно-категоріальний апарат;

-  характеризувати правовий статус закладів охорони здоров’я;

-  готувати документи для отримання ліцензії та проходження акредитаційної процедури.

 

План заняття

 

  1. Правовий статус закладу охорони здоров’я.
  2. Ліцензування медичної практики.
  3. Акредитація закладів охорони здоров’я.
  4. Порядок контролю дотримання ліцензійних умов провадження господарської діяльності з медичної практики.
  5. Оформлення «кутка споживача» за місцем провадження господарської діяльності з медичної практики.
  6. Договірні відносини у сфері охорони здоров’я.

 

Питання для самоконтролю.

  1. Дайте визначення акредитації закладу охорони здоров’я.
  2. Запропонуйте класифікацію закладів охорони здоров’я.
  3. Визначте, що таке мережа державних і комунальних закладів охорони здоров’я.
  4. Окресліть особливості управління закладами охорони здоров’я.
  5. Дайте визначення поняття «заклад охорони здоров’я»
  6. Мотивуйте доцільність створення наглядових рад при закладах охорони здоров’я.
  7. Охарактеризуйте особливості фінансового забезпечення закладах охорони здоров’я.
  8. Вкажіть строк дії ліцензії на провадження медичної практики.
  9. Охарактеризуйте договір про медичне обслуговування.
  10. Вкажіть вид юридичної відповідальності за провадження господарської діяльності з медичної практики без ліцензії.

 

Національне законодавство

 

  1. Конституція України: Верховна Рада України; Закон від 28.06.1996 р. № 254к/96-ВР // Відомості Верховної Ради України.-1996.- № 30.- Ст. 141.
  2. Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. // www.rada.gov.ua
  3. Господарський кодекс України від 16.01.2003 р. // www.rada.gov.ua
  4. Основи законодавства України про охорону здоров’я: Верховна Рада України; Закон про 19.11.1992 р. № 2801-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1993 р.- № 4.- Ст. 19.

 

Рекомендована література

 

  1. Стеценко С.Г., Стеценко В.Ю., Сенюта І.Я. Медичне право України: Підручник / За ред.. д.ю.н., проф.. С.Г. Стеценка. – К.: Всеукраїнська асоціація видавців «Правова єдність», 2008. – 507 с.
  2. Бібліографія з медичного права: національний контекст / упоряд. І.Я. Сенюта, О.Є. Січкоріз, Х.М. Шубак; за заг.ред. І.Я. Сенюти. – Львів: Вид-во ЛОБФ «Медицина і право», 2014. – 188 с.
  3. Пашков В.М. Господарська діяльність медичних закладів як результат економічних реформ // Правові засади гарантування та захисту прав і свобод людини і громадянина : зб. наук. ст. та тез за матеріалами Міжнар. наук-практ. конференції 23.11.2012. – Х.: Точка, 2012. – С. 297-303.

 

Тема 5. Страхування медичних і фармацевтичних працівників, що виконують свої професійні обов’язки в окремих сфера медичної діяльності

 

Мета: з’ясування загальних положень про страхування медичних і фармацевтичних працівників, що виконують свої професійні обов’язки в окремих сферах медичної діяльності. Ознайомлення з нормативно-правовою базою, що регулює страхові відносини в окресленому контексті, а також з компенсаторними механізмами.

 

Слухач повинен знати:

-  перелік ключових нормативно-правових актів за темою;

-  міжнародно-правові стандарти у сфері охорони здоров’я;

-  каталог законодавчо визначених випадків обов’язкового страхування медичних і фармацевтичних працівників при виконанні ними своїх професійних та/чи службових обов’язків від нещасних випадків і професійних захворювань.

 

Слухач повинен уміти:

-  аналізувати чинне законодавство у сфері охорони здоров’я;

-  сформувати необхідних понятійно-категоріальний апарат;

-  забезпечити професійне право на обов’язкове страхування при виконанні професійних та/чи службових обов’язків;

-  аналізувати проблеми, пов’язані із виплатами сум страхових внесків.

 

План заняття

 

  1. Обов’язкове страхування медичних працівників, виконання професійних обов’язків яких пов’язане з ризиком інфікування вірусом імунодефіциту людини.
  2. Обов’язкове страхування медичних працівників, виконання професійних обов’язків яких пов’язане з ризиком захворювання на туберкульоз.
  3. Обов’язкове страхування медичних працівників та інших працівників державних і комунальних закладів охорони здоров’я та державних наукових установ, виконання професійних обов’язків яких пов’язане з ризиком захворювання на інфекційні хвороби.
  4. Обов’язкове страхування медичних працівників, виконання професійних обов’язків яких пов’язане з ризиком надання психіатричної допомоги.
  5. Обов’язкове страхування працівників державної санітарно-епідеміологічної служби, виконання професійних обов’язків яких пов’язане з ризиком каліцтва або професійного захворювання.

 

Питання для самоконтролю.

  1. Окресліть законодавчі акти, які гарантують обов’язкове страхування медичних і фармацевтичних працівників, що виконують свої професійні обов’язки в окремих сферах медичної діяльності.
  2. Назвіть перелік професійних захворювань медичних працівників.
  3. Розкрийте особливості страхування від нещасного випадку медичних працівників, які є ФОП.
  4. Охарактеризуйте порядок сплати внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.
  5. Розкрийте компенсаторні механізми при вирішенні спорів щодо сум страхових внесків.
  6. Дайте загальну характеристику обов’язкового страхування медичних працівників, які виконують професійні обов’язки, пов’язані з ризиком інфікування вірусом імунодефіциту людини.
  7. Дайте загальну характеристику обов’язкового страхування медичних працівників, які виконують професійні обов’язки, пов’язані з наданням психіатричної допомоги.
  8. Дайте загальну характеристику обов’язкового страхування медичних працівників, які виконують професійні обов’язки, пов’язані з ризиком захворювання на туберкульоз.
  9. Дайте загальну характеристику обов’язкового страхування медичних працівників, які виконують професійні обов’язки, пов’язані з ризиком захворювання на інфекційні хвороби.
  10. Дайте загальну характеристику обов’язкового страхування працівників державної санітарно-епідеміологічної служби.

 

Національне законодавство

 

  1. Конституція України: Верховна Рада України; Закон від 28.06.1996 р. № 254к/96-ВР // Відомості Верховної Ради України.-1996.- № 30.- Ст. 141.
  2. Кодекс законів про працю України: Верховна Рада УРСР; Закон від 10.12.1971 р. № 322-VIII // Відомості Верховної Ради УРСР.- 1971 р.- Додаток до № 50.
  3. Основи законодавства України про охорону здоров'я: Верховна Рада України; Закон вiд 19.11.1992 р. № 2801-XII // Відомості Верховної Ради України. - 1993 р.- № 4.- Ст. 19.
  4. Про збір обліку єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування: Верховна Рада України; Закон від 8.07.2010 р. № 2464-VI // Відомості Верховної Ради України.-2011.- № 2-3.- Ст.11.
  5. Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності: Верховна Рада України; Закон від 23.09.1999 р. № 1105-XIV // Відомості Верховної Ради України. - 1999.- № 46-47.- Ст.403.
  6. Про затвердження переліку професійних захворювань: Кабінет Міністрів України; Постанова від 8.11.2000 р. № 1662 [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1662-2000-%D0%BF
  7. Про затвердження Порядку та умов обов'язкового страхування медичних працівників та інших осіб на випадок інфікування вірусом імунодефіциту людини під час виконання ними професійних обов'язків, а також на випадок настання у зв'язку з цим інвалідності або смерті від захворювань, зумовлених розвитком ВІЛ-інфекції, і переліку категорій медичних працівників та інших осіб, які підлягають обов'язковому страхуванню на випадок інфікування вірусом імунодефіциту людини під час виконання ними професійних обов'язків, а також на випадок настання у зв'язку з цим інвалідності або смерті від захворювань, зумовлених розвитком ВІЛ-інфекції: Кабінет Міністрів України; Постанова вiд 16.10.1998 р. № 1642 [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1642-98-%D0%BF
  8. Про затвердження Порядку призначення, перерахування та проведення страхових виплат: Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Україні; Постанова від 27.04.2007 р. № 24[Електронний ресурс] - Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0715-07

 

Рекомендована література

 

  1. Страхування в галузі охорони здоровя: Навч.посібн. / І.Б. Дячук, І.Я. Сенюта, Х.Я. Терешко, І.І. Фуртак; за аг.ред. І.Я. Сенюти. – Львів. – Львів: Вид-во ЛОБФ «Медицина і право», 2010 – 216 с.
  2. Стеценко С.Г., Стеценко В.Ю., Сенюта І.Я. Медичне право України: Підручник / За заг. ред. д.ю.н., проф. С.Г. Стеценка. – К.: Всеукраїнська асоціація видавців "Правова єдність", 2008.– 507 с.
  3. Матеріали 1-ї Всеукраїнської науково-практичної конференції. Львів, 19-20 квітня2007 р. / Упоряд. І.Я. Сенюта, Х.Я. Терешко. – Львів: Вид-во ЛОБФ «Медицина і право», 2007.
  4. Матеріали 2-ї Всеукраїнської науково-практичної конференції. Львів, 17-18 квітня 2008 р. / Упоряд. І.Я. Сенюта, Х.Я. Терешко. – Львів: Вид-во ЛОБФ «Медицина і право», 2008.
  5. Матеріали 3-ї Всеукраїнської (2-ї Міжнародної) науково-практичної конференції. Львів, 23-24 квітня 2009 р. / Упоряд. І.Я. Сенюта, Х.Я. Терешко. – Львів: Вид-во ЛОБФ «Медицина і право», 2009.

 

Тема 6. Корупція та одержання неправомірної вигоди у сфері охорони здоров’я

 

Мета: з’ясувати основні засади запобігання і протидії корупції в сфері охорони здоров’я, юридичну відповідальність за вчинення корупційних дій, а також охарактеризувати окремі склади службових злочинів у сфері охорони здоров’я.

 

Слухач повинен знати:

-  перелік ключових нормативно-правових актів за темою;

-  поняття корупції та інших понять за темою;

-  коло суб’єктів корупційних діянь;

-  заходи спрямовані на протидію корупції;

-  диспозицію статей Кримінального кодексу України, які регламентують службові злочини.

 

Слухач повинен уміти:

-  аналізувати чинне законодавство у сфері охорони здоров’я;

-  сформувати необхідних понятійно-категоріальний апарат;

-  характеризувати склади службових злочинів за Кримінальним кодексом України;

-  характеризувати поняття та ознаки корупційних діянь.

 

План заняття

  1. Нормативно-правова регламентація протидії корупції.
  2. Загальна характеристика службових злочинів у сфері охорони здоров’я.
  3. Суб’єкти відповідальності за корупційні порушення.
  4. Дарунки (пожертви): правові обмеження.
  5. Одержання неправомірної вигоди у сфері охорони здоров’я.
  6. Юридична відповідальність за вчинення корупційних правопорушень і службових злочинів.

 

Питання для самоконтролю

  1. Дайте визначення поняття «корупція».
  2. Назвіть суб’єктів відповідальності за корупційні порушення.
  3. Охарактеризуйте випадки правомірності одержання дарунків.
  4. Дайте визначення поняття «член сім'ї».
  5. Охарактеризуйте законодавчу дефініції «неправомірна вигода».
  6. Охарактеризуйте склад злочину «Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою».
  7. Надайте перелік адміністративних корупційних порушень.
  8. Дайте загальну характеристику відповідальності за вчинення корупційних діянь.
  9. Охарактеризуйте склад злочину «Службова недбалість».
  10. Охарактеризуйте склад злочину «Зловживання повноваженнями особами, які надають публічні послуги».

 

Національне законодавство

 

  1. Конституція України: Верховна Рада України; Закон від 28.06.1996 р. № 254к/96-ВР // Відомості Верховної Ради України.-1996.- № 30.- Ст. 141.
  2. Кримінальний кодекс України від 5 квітня 2001 р. //  www.rada.gov.ua
  3. Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.1984 р. //  www.rada.gov.ua
  4. Про засади запобігання і протидії корупції від 07.04.2011 р. //  www.rada.gov.ua

 

Рекомендована література

 

  1. Стеценко С.Г., Стеценко В.Ю., Сенюта І.Я. Медичне право України: Підручник / За заг. ред. д.ю.н., проф. С.Г. Стеценка. – К.: Всеукраїнська асоціація видавців "Правова єдність", 2008.– 507 с.
  2. Кирилюк І.В. Корупція у сфері охорони здоров’я: особливості, детермінанти та шляхи запобігання // Право та управління. – 2012. - № 1. – С. 293-310.
  3. Кирилюк І.В. Злочинність у сфері охорони здоров’я: кримінологічна характеристика, детермінація, запобігання. Автор. на здобуття ступеня канд..юр.наук, спеціальність 12.00.08. – К., 2012.

 

Тема 7. Правове регулювання телемедичних послуг

 

Мета: охарактеризувати механізм взаємодії телемедичних центрів та закладів охорони здоров’я щодо впровадження і здійснення телемедичного консультування, телемоніторингу, телеметрії, систем домашньої (індивідуальної) телемедицини з метою розширення можливостей та підвищення ефективності лікувально-діагностичного процесу та забезпечення прав людини.

.

Слухач повинен знати:

-  перелік ключових нормативно-правових актів за темою;

-  міжнародно-правові стандарти за темою;

-  механізми взаємодії телемедичних центрів та закладів охорони здоров’я;

-  роль і значення висновків консультанта.

 

Слухач повинен уміти:

-  аналізувати чинне законодавство у сфері охорони здоров’я;

-  сформувати необхідних понятійно-категоріальний апарат;

-  скласти висновок консультанта;

-  скласти опис клінічного випадку, що направляється для проведення телемедичної консультації.

 

План заняття

 

  1. Поняття та принципи телемедичної допомоги.
  2. Правовий статус телемедичного центру.
  3. Організаційно-правові аспекти телемедичного консультування.
  4. Роль та значення телемедичної консультації. Висновок консультанта.
  5. Особливості правореалізації при наданні телемедичної допомоги.

 

Питання для самоконтролю

  1. Дайте визначення поняття «телемедицина», «телемедична консультація».
  2. Назвіть принципи надання телемедичної допомоги.
  3. Перелічіть основні завдання телемедичного центру.
  4. Розкрийте функції телемедичного центру.
  5. Висвітліть права телемедичного центру.
  6. Розкрийте роль і значення висновку консультанта.
  7. Окресліть правовий статус консультанта.
  8. Розкрийте порядок підготовки телемедичної консультації.
  9. Охарактеризуйте механізми забезпечення прав пацієнтів у сфері телемедицини.
  10. Розкрийте відповідальність телемедичного центру.

Національне законодавство

 

  1. Конституція України: Верховна Рада України; Закон від 28.06.1996 р. № 254к/96-ВР // Відомості Верховної Ради України.-1996.- № 30.- Ст. 141.
  2. Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. // www.rada.gov.ua
  3. Господарський кодекс України від 16.01.2003 р. // www.rada.gov.ua
  4. Про інформацію: Закон від 02.10.1992 р. // www.rada.gov.ua
  5. Про телекомунікації: Закон від 18.11.2003 р. // www.rada.gov.ua
  6. Основи законодавства України про охорону здоров’я: Верховна Рада України; Закон про 19.11.1992 р. № 2801-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1993 р.- № 4.- Ст. 19.
  7. Про впровадження телемедицини в закладах охорони здоров’я: Наказ МОЗ України від 26.03.2010 р. № 261 // www.moz.gov.ua

Рекомендована література

 

  1. Стеценко С.Г., Стеценко В.Ю., Сенюта І.Я. Медичне право України: Підручник / За заг. ред. д.ю.н., проф. С.Г. Стеценка. – К.: Всеукраїнська асоціація видавців "Правова єдність", 2008.– 507 с.
  2. Senyuta I/ Patient rights in telemedicine experience of Ukraine // Book of Abstracts and Practical Information. - 6-7 Оctober 2011, Leuven, Belgium. – P. 83.
  3. Сенюта І.Я. Консультативна допомога у сфері охорони здоровя: деякі питання її надання // Український медичний часопис. – 2012. - № 1 (87). С. 143-144.

 

Тема 8. Медичного страхування в Україні: три аспекти одного правового інституту

 

Мета: вивчення загальних положень про страхування у сфері охорони здоров’я. Ознайомлення з нормативно-правовою базою, що регулює відносини страхування у сфері охорони здоров’я. Аналіз та засвоєння видів, форм, мети та завдань медичного страхування в Україні, а також з’ясування проблем запровадження загальнообов’язкового медичного страхування.

 

Слухач повинен знати:

-  перелік ключових нормативно-правових актів за темою;

-  міжнародно-правові стандарти у сфері охорони здоров’я;

-  поняття, ознаки, види страхування;

-  виклики і перспективи запровадження загальнообов’язкового страхування.

 

Слухач повинен уміти:

-  аналізувати чинне законодавство у сфері охорони здоров’я;

-  характеризувати міжнародно-правові стандарти у сфері охорони здоров’я;

-  сформувати необхідних понятійно-категоріальний апарат;

-  характеризувати інститут добровільного медичного страхування;

-  розкривати особливості інших видів страхування у сфері охорони здоров’я (наприклад, страхування професійної відповідальності медичних працівників);

-  аналізувати проблеми запровадження загальнообов’язкового медичного страхування.

 

План заняття

 

  1. Загальні положення страхування у сфері охорони здоров’я. Поняття та принципи страхування. Суб’єкти та об’єкти страхових правовідносин.
  2. Види страхування у сфері охорони здоров’я.
  3. Форми медичного страхування.
  4. Медичне страхування як право, обов’язок та гарантія права: загальна характеристика.
  5. Проблеми становлення і розвитку загальнообов’язкового медичного страхування в Україні.

 

Питання для самоконтролю

  1. Дайте визначення поняття «страхування у сфері охорони здоров’я».
  2. Назвіть принципи страхування у сфері охорони здоров’я.
  3. Охарактеризуйте суб’єктів страхових відносин у сфері охорони здоров’я.
  4. Наведіть об’єкти страхових відносин у сфері охорони здоров’я.
  5. Охарактеризуйте зміст страхових відносин у сфері охорони здоров’я.
  6. Проведіть загальну характеристику добровільного медичного страхування.
  7. Окресліть особливості страхування медичних витрат.
  8. Проведіть загальну характеристику страхування професійної діяльності медичних працівників.
  9. Дайте загальну характеристику страхування життя.
  10. Розкрийте проблеми і виклики, зумовлені перспективним запровадження в Україні загальнообов’язкового медичного страхування.

 

Національне законодавство

 

  1. Конституція України: Верховна Рада України; Закон від 28.06.1996 р. № 254к/96-ВР // Відомості Верховної Ради України.-1996. - № 30. - Ст. 141.
  2. Кодекс законів про працю України: Верховна Рада УРСР; Закон від 10.12.1971 р. № 322-VIII //Відомості Верховної Ради УРСР.- 1971 р.- Додаток до № 50.
  3. Про страхування: Закон України від 07.03.1996 р. // // www.rada.gov.ua
  4. Основи законодавства України про охорону здоров'я: Верховна Рада України; Закон вiд 19.11.1992 р. № 2801-XII // Відомості Верховної Ради України. - 1993 р.- № 4.- Ст. 19.
  5. Про збір обліку єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування: Верховна Рада України; Закон від 8.07.2010 р. № 2464-VI // Відомості Верховної Ради України.-2011.- № 2-3.- Ст.11.

 

Рекомендована література

 

  1. Страхування в галузі охорони здоровя: Навч.посібн. / І.Б. Дячук, І.Я. Сенюта, Х.Я. Терешко, І.І. Фуртак; за аг.ред. І.Я. Сенюти. – Львів. – Львів: Вид-во ЛОБФ «Медицина і право», 2010 – 216 с.
  2. Боднарчук М.І. Соціальне страхування в Україні правові аспекти становлення та розвитку. – Чернівці: Рута, 2002. – 247 с.
  3. Буздуган Я. Організаційно-правові засади функціонування фінансів галузі охорони здоров’я в Україні за останні роки // Наук. зап. Тернопільського державного педагогічного ун-ту імені В. Гнатюка. Сер.: Економіка. – 2004. - № 16. – С. 114-122.
  4. Матеріали 1-ї Всеукраїнської науково-практичної конференції. Львів, 19-20 квітня2007 р. / Упоряд. І.Я. Сенюта, Х.Я. Терешко. – Львів: Вид-во ЛОБФ «Медицина і право», 2007.
  5. Матеріали 2-ї Всеукраїнської науково-практичної конференції. Львів, 17-18 квітня 2008 р. / Упоряд. І.Я. Сенюта, Х.Я. Терешко. – Львів: Вид-во ЛОБФ «Медицина і право», 2008.
  6. Матеріали 3-ї Всеукраїнської (2-ї Міжнародної) науково-практичної конференції. Львів, 23-24 квітня 2009 р. / Упоряд. І.Я. Сенюта, Х.Я. Терешко. – Львів: Вид-во ЛОБФ «Медицина і право», 2009.
  7. Сенюта І.Я. Правовий статус суб’єктів медичних правовідносин в умовах запровадження обов’язкового соціального медичного страхування // Охорона здоров’я України. – 2009. - № 2 (34). – С. 77-83.
  8. Стеценко С.Г., Стеценко В.Ю., Сенюта І.Я. Медичне право України: Підручник / За заг. ред. д.ю.н., проф. С.Г. Стеценка. – К.: Всеукраїнська асоціація видавців "Правова єдність", 2008.– 507 с.
  9. Сучасне українське медичне право: Монографія / За заг.ред. С.Г. Стеценка. – К.: Атіка, 2010.– 496 с.
  10. Добровольное медицинское страхование в странах Европейского Союза / Э. Моссиалос, С. Томпсон: Пер. с англ. – М.: Весь мир, 2006. – 224 с.

 

Тема 9. Інтелектуальна власність у сфері охорони здоров’я

 

Мета: ознайомлення з особливостями законодавчої регламентації прав інтелектуальної власності у сфері охорони здоров’я, створення лікарських засобів, особливостями правової охорони прав на об’єкти права інтелектуальної власності у сфері охорони здоров’я.

 

Слухач повинен знати:

-  перелік ключових нормативно-правових актів за темою;

-  порядок та особливості створення лікарських засобів, патентування діагностичних, терапевтичних та хірургічних методів лікування;

-  особливості правової охорони прав на об’єкти права інтелектуальної власності у сфері охорони здоров’я.

 

Слухач повинен уміти:

-  аналізувати чинне законодавство у сфері охорони здоров’я;

-  сформувати необхідний понятійно-категоріальний апарат;

-  застосовувати механізми захисту прав інтелектуальної власності у сфері охорони здоров’я. 

План заняття

 

  1. Поняття та об’єкти права інтелектуальної власності.
  2. Законодавче забезпечення інтелектуальної власності у сфері охорони здоров’я.
  3. Поняття та ознаки твору як об’єкта права інтелектуальної власності.
  4. Поняття та ознаки винаходу як об’єкта патентного права. Інші об’єкти патентного права.
  5. Право особи на винахід у сфері медицини та права пацієнта.
  6. Правове регулювання створення лікарських засобів.
  7. Особливості патентування діагностичних, терапевтичних та хірургічних методів лікування.
  8. Правова охорона об’єктів права інтелектуальної власності у сфері охорони здоров’я.

Питання для самоконтролю

 

  1. Які об’єкти права інтелектуальної власності вам відомі?
  2. Що таке твір та якими є його ознаки?
  3. Хто вважається суб’єктом авторського права?
  4. Які об’єкти патентного права вам відомі?
  5. Що таке новизна винаходу? Коли винахід вважається новим?
  6. Що таке винахідницький рівень винаходу?
  7. Що таке медична придатність виробу, та чи має ця ознака винаходу законодавче закріплення?
  8. У чому полягає особливість створення об’єкта авторського права на замовлення?
  9. Хто може створювати лікарські засоби?
  10. Хто вважається автором (співавтором) лікарського засобу?

Національне законодавство

 

  1. Цивільний кодекс України: Верховна Рада України; Закон від 16.01.2003 р. № 435-IV // Інформаційний бюлетень НКРЕ. - 2003 р.- № 7.
  2. Основи законодавства України про охорону здоров'я: Верховна Рада України; Закон вiд 19.11.1992 р. № 2801-XII // Відомості Верховної Ради України .-1993.- № 4.- Ст. 19.
  3. Про лікарські засоби: Верховна Рада України; Закон від 04.04.1996 р. № 123/96-ВР // Відомості Верховної Ради України. - 1996. - № 22. - Ст. 86.
  4.  Закон України “Про авторське право і суміжні права” від 23 грудня 1993 р. в редакції закону від 11 липня 2001 р. // Відомості Верховної Ради України. -  2001. - №43. -  Ст.214.
  5.  Закон України “Про охорону прав на винаходи і корисні моделі” від  15 грудня 1993 р. // Відомості Верховної Ради України.- 1994.- №7.- Ст.32; в редакції Закону України від 1 червня 2000 р. // Урядовий кур’єр.- 2001.- 14 лютого.
  6. Про затвердження Порядку проведення клінічних випробувань лікарських засобів та експертизи матеріалів клінічних випробувань і Типового положення про комісії з питань етики: МОЗ України; Наказ від 23.09.2009 р. № 690 [Електронний ресурс] - Режим доступу:  http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1010-09/paran16

 

Рекомендована література

  1. Берн І., Езер Т., Коен Дж., Оверал Дж., Сенюта І. Права людини в сфері охорони здоров’я: практичний посібник / За наук.ред. І. Сенюти. – Львів: Видавництво ЛОБФ «Медицина і право», 2012. – 552 с.
  2. Коссак В.М., Якубівський І.Є. Право інтелектуальної власності: Підручник. – К.: Істина, 2007.
  3. Орлюк О.П. Інтелекутальна власність в Україні: досвід, законодавство, проблеми, перспективи // Право України. – 2011. - № 3.
  4. В.В. Селіваненко. Права осіб на винаходи у сфері медицини та права пацієнтів:гармонізація правового регулювання//Часопис Київського університету права. – 2011. - №4.
  5. Кузнецова Н.С. Цивільно-правові проблеми інституту інтелектуальної власності / Н.С.Кузнецова // Правова система України: історія, стан та перспективи: у 5 т. Т.3: Цивільно-правові науки. Приватне право / За заг. ред. Н.С.Кузнецової. – Х.: Право, 2008. – 640 с. – С.376-380.
  6. Кашинцева О.Ю. Патентне право і клонування людини: досвід ЄС // Вісник Академії Адвокатури України. – 2006. - №2(6).- С.40-42.
  7. Кашинцева О.Ю. Правове регулювання генетичних досліджень людини в Україні: деякі аспекти // Право України. – 2007. – № 5.  - С. 131-134 
  8. Підопригора О.А. Загальні положення про право інтелектуальної власності у Цивільному кодексі України // Право України. – 2003. - № 7.

Тема 10. Правова регламентація забезпечення населення лікарськими засобами

 

Мета: ознайомлення з особливостями законодавчої регламентації забезпечення населення лікарськими засобами, законодавчими вимогами щодо правильного оформлення та видачі рецептів на придбання лікарських засобів.

 

Слухач повинен знати:

-  перелік ключових нормативно-правових актів за темою;

-  порядок та особливості реалізації лікарських засобів;

-  особливості обігу наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів у закладах охорони здоров’я;

 

Слухач повинен уміти:

-  аналізувати чинне законодавство у сфері охорони здоров’я;

-  сформувати необхідний понятійно-категоріальний апарат;

-  правильно застосовувати законодавство, яке регламентує порядок складання та видачі рецептів на придбання лікарських засобів. 

 

План заняття

 

  1. Законодавче забезпечення лікарських засобів в Україні.
  2. Право пацієнта на безпечні та якісні лікарські засоби.
  3. Порядок та вимоги щодо реалізації лікарських засобів громадянам. Рецептурні та безрецептурні лікарські засоби.
  4. Особливості безоплатного або на пільгових умовах забезпечення населення лікарськими засобами.
  5. Особливості обігу наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів у закладах охорони здоров’я. 
  6. Обмеження щодо реклами лікарських засобів медичними та фармацевтичними працівниками.
  7. Особливості та порядок здійснення контролю за якістю та безпекою лікарських засобів в Україні.

Питання для самоконтролю

  1. Дайте визначення поняття «лікарський засіб».
  2. Коли лікарський засіб вважається фальсифікованим?
  3. Що таке якість лікарського засобу?
  4. Які категорії громадян мають право на безоплатне одержання лікарських засобів у разі амбулаторного лікування?
  5. Вкажіть категорії громадян, які наділені правом на одержання лікарських засобів безоплатно або на пільгових умовах.
  6. Вкажіть категорії громадян, які наділені правом на одержання лікарських засобів на пільгових умовах.
  7. Охарактеризуйте суть законодавчої заборони щодо реклами лікарських засобів медичними та фармацевтичними працівниками.
  8. Вкажіть орган, який уповноважений здійснювати контроль за якістю лікарських засобів.
  9. Які вимоги щодо виписування рецептів на лікарські засоби та вироби медичного призначення вам відомі?
  10. Які вимоги щодо реалізації лікарських засобів на території України Вам відомі?

 

Національне законодавство

 

  1. Конституція України: Верховна Рада України; Закон від 28.06.1996 р. № 254к/96-ВР // Відомості Верховної Ради України.-1996.- № 30.- Ст. 141.
  2. Основи законодавства України про охорону здоров'я: Верховна Рада України; Закон вiд 19.11.1992 р. № 2801-XII // Відомості Верховної Ради України. - 1993 р.- № 4.- Ст. 19.
  3. Про лікарські засоби: Верховна Рада України; Закон від 04.04.1996 р. № 123/96-ВР // Відомості Верховної Ради України. - 1996. - № 22. - Ст. 86.
  4. Про затвердження Порядку проведення клінічних випробувань лікарських засобів та експертизи матеріалів клінічних випробувань і Типового положення про комісії з питань етики: МОЗ України; Наказ від 23.09.2009 р. № 690 [Електронний ресурс] - Режим доступу:  http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1010-09/paran16.
  5. Про затвердження Правил виписування рецептів та вимог-замовлень на лікарські засоби і вироби медичного призначення, Порядку відпуску лікарських засобів і виробів медичного призначення з аптек та їх структурних підрозділів, Інструкції про порядок зберігання, обліку та знищення рецептурних бланків та вимог-замовлень: МОЗ України, Наказ від 19.07.2005 № 360 [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/z0782-05   

 

Рекомендована література

 

  1. Берн І., Езер Т., Коен Дж., Оверал Дж., Сенюта І. Права людини в сфері охорони здоров’я: практичний посібник / За наук.ред. І. Сенюти. – Львів: Видавництво ЛОБФ «Медицина і право», 2012. – 552 с.
  2. Сенюта І. Право пацієнта на якісну медичну допомогу: деякі аспекти Безпека пацієнта. Безпека лікаря. Безпека держави [Матеріали Першого Національного конгресу з безпеки пацієнтів, м. Київ, 29-30 листопада 2012 р.]. – К., 2012. – С. 282 – 285.
  3. Стеценко С.Г., Стеценко В.Ю., Сенюта І.Я. Медичне право України: Підручник / За заг. ред. д.ю.н., проф. С.Г. Стеценка.– К.: Всеукраїнська асоціація видавців "Правова єдність", 2008.– 507 с.
  4. Абросимов О.С., Шаповалов В.В., Шаповалова В.О. Фармацевтичне право щодо непередбаченого ушкодження здоров’я пацієнтів // Створення, виробництво, стандартизація, фармакоекономічні дослідження лікарських засобів та біологічно активних добавок: Тез. доп. ІІ міжнар. наук.-практ. конф. – Х., 2006. – С. 330.
  5. Агапов Д.О. Судова фармація: до проблеми наркотизації суспільства через мережу Інтернет/ Д.О.Агапов, В.О. Шаповалова, В.В. Шаповалов // Актуальні питання створення нових лікарських засобів: матеріали Всеук. наук.-практ. конф. студ. та мол. вчених, 19–20 квітня 2012 р. – Х.: Вид-во НФаУ, 2012. – С. 586.

 

 

Тема 11. Умови та порядок проведення клінічних випробувань лікарських засобів

 

Мета: ознайомлення з особливостями законодавчої регламентації проведення клінічних випробувань лікарських засобів та дотримання прав людини при провадженні такої діяльності.

 

Слухач повинен знати:

-  перелік ключових нормативно-правових актів за темою;

-  особливості проведення клінічних випробувань лікарських засобів;

-  особливості проведення клінічних випробувань за участю малолітніх та неповнолітніх дітей;

-  способи захисту прав пацієнта (учасника) клінічного випробування

 

Слухач повинен уміти:

-  аналізувати чинне законодавство у сфері охорони здоров’я;

-  сформувати необхідний понятійно-категоріальний апарат;

-  правильно застосовувати законодавство, яке регламентує порядок проведення клінічних випробувань лікарських засобів. 

 

План заняття

 

  1. Законодавче забезпечення проведення клінічних випробувань лікарських засобів в Україні.
  2. Поняття клінічного випробування лікарського засобу.
  3. Принципи проведення клінічних випробувань.
  4. Вимоги щодо захисту досліджуваних осіб в аспекті проведення клінічних випробувань лікарських засобів.
  5. Особливості проведення клінічних випробувань за участю малолітніх та неповнолітніх дітей.
  6. Інформована згода на участь у клінічному випробуванні.
  7. Оцінка етичних та морально-правових аспектів клінічного випробування. Правовий статус комісії з питань етики.
  8. Захист прав пацієнта (учасника) клінічного випробування.

Питання для самоконтролю

 

  1. Що таке клінічне випробування лікарського засобу?
  2. Які принципи проведення клінічних випробувань лікарських засобів вам відомі?
  3. За яких умов може проводитись клінічне випробування?
  4. Яка інформація надається пацієнту (здоровому добровольцю) або його законному представнику/близькому родичу перед проведенням клінічного випробування
  5. Яким є порядок отримання інформованої згоди на участь у клінічному випробуванні?
  6. За яких обставин інформована згода на участь пацієнта у клінічному випробуванні отримується у його законного представника/близького родича?
  7. Якими є умови для проведення клінічних випробувань за участю малолітніх/неповнолітніх осіб?
  8. Які вимоги до дослідників, які проводять клінічні випробування лікарських засобів вам відомі?
  9. Щодо яких категорій неповнолітніх або малолітніх осіб існує законодавча заборона щодо проведення клінічних випробувань лікарських засобів?
  10. Якими правами та обов’язками наділена Центральна комісія з питань етики в аспекті проведення клінічних випробувань лікарських засобів?

Національне законодавство

 

  1. Конституція України: Верховна Рада України; Закон від 28.06.1996 р. № 254к/96-ВР // Відомості Верховної Ради України.-1996.- № 30.- Ст. 141.
  2. Основи законодавства України про охорону здоров'я: Верховна Рада України; Закон вiд 19.11.1992 р. № 2801-XII // Відомості Верховної Ради України. - 1993 р.- № 4.- Ст. 19.
  3. Про лікарські засоби: Верховна Рада України; Закон від 04.04.1996 р. № 123/96-ВР // Відомості Верховної Ради України. - 1996. - № 22. - Ст. 86.
  4. Про затвердження Порядку проведення клінічних випробувань лікарських засобів та експертизи матеріалів клінічних випробувань і Типового положення про комісії з питань етики: МОЗ України; Наказ від 23.09.2009 р. № 690 [Електронний ресурс] - Режим доступу:  http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1010-09/paran16.

 

Рекомендована література

 

  1. Абросимов О.С., Шаповалов В.В., Шаповалова В.О. Фармацевтичне право щодо непередбаченого ушкодження здоров’я пацієнтів // Створення, виробництво, стандартизація, фармакоекономічні дослідження лікарських засобів та біологічно активних добавок: Тез. доп. ІІ міжнар. наук.-практ. конф. – Х., 2006. – С. 330.
  2. Агапов Д.О. Судова фармація: до проблеми наркотизації суспільства через мережу Інтернет/ Д.О.Агапов, В.О. Шаповалова, В.В. Шаповалов // Актуальні питання створення нових лікарських засобів: матеріали Всеук. наук.-практ. конф. студ. та мол. вчених, 19–20 квітня 2012 р. – Х.: Вид-во НФаУ, 2012. – С. 586.
  3. Берн І., Езер Т., Коен Дж., Оверал Дж., Сенюта І. Права людини в сфері охорони здоров’я: практичний посібник / За наук.ред. І. Сенюти. – Львів: Видавництво ЛОБФ «Медицина і право», 2012. – 552 с.
  4. Возіанов О.Ф. Клінічні випробування стовбурових клітин: початок регенеративної та відновної медицини / О. Ф. Возіанов, Г. В. Єльська, О. Л. Кухарчук // Здоров’я України. – 2008. – № 12 (193). – С. 62-63.
  5. Сенюта І. Право пацієнта на якісну медичну допомогу: деякі аспекти Безпека пацієнта. Безпека лікаря. Безпека держави [Матеріали Першого Національного конгресу з безпеки пацієнтів, м. Київ, 29-30 листопада 2012 р.]. – К., 2012. – С. 282 – 285.
  6. Стеценко С.Г., Стеценко В.Ю., Сенюта І.Я. Медичне право України: Підручник / За заг. ред. д.ю.н., проф. С.Г. Стеценка.– К.: Всеукраїнська асоціація видавців "Правова єдність", 2008.– 507 с.
  7. 7.    Фармацевтичне право щодо підвищення рівня процедури клінічних випробувань лікарських засобів в Україні / В.О. Шаповалова, В.В. Шаповалов, В.В. Коляда, Вал.В. Шаповалов // Клинические испытания лекарственных средств в Украине: Мат. первой науч.-практ. конф. – К., 2006. – С. 14–15.

 

Тема 12. Правові основи біоетики в аспекті захисту прав людини

 

Мета: ознайомлення з основними принципами права біоетики, біоетичними гарантіями прав людини у сфері охорони здоров’я, а також з біоетичними та правовими засадами медичного втручання.

 

Слухач повинен знати:

-  перелік ключових нормативно-правових актів за темою;

-  міжнародно-правові стандарти у сфері біоетики;

-  біоетичні та правові аспекти медичного втручання.

 

Слухач повинен уміти:

-  аналізувати чинне законодавство у сфері охорони здоров’я;

-  сформувати необхідний понятійно-категоріальний апарат;

-  застосовувати набуті знання щодо біоетичних та правових аспектів медичного втручання у своїй діяльності.

 

План заняття

 

  1. Права та свободи людини у сфері охорони здоров’я крізь призму біоетики.
  2. Міжнародно-правові стандарти у сфері біоетики та прав людини.
  3. Біоетичні та правові аспекти медичного втручання.
  4. Біоетичні засади паліативної допомоги. 
  5. Етико-правові проблеми у сфері репродуктивної медицини.
  6. Питання життя та смерті людини в контексті біоетики. Етико-правові проблеми евтаназії.
  7. Етико-правові проблеми трансплантації та донорства.

 

Питання для самоконтролю

 

  1. Окресліть проблеми, що є предметом дослідження біоетики.
  2. Що, з позиції біоетики, означає пріоритет людини?
  3. Охарактеризуйте зміст поняття біологічна цілісність людини.
  4. Назвіть відомі Вам міжнародно-правові акти в сфері біоетики.
  5. З’ясуйте зміст поняття «репродуктивні технології».
  6. Які міжнародно-правові акти, що регулюють питання проведення біомедичних експериментів Ви знаєте? Які принципи закладені в них?
  7. Які обмеження встановлені законодавством України щодо проведення науково-дослідних експериментів?
  8. Дайте визначення поняття «клонування людини».
  9. Охарактеризуйте поняття «генна терапія» з позицій медичного права та біоетики.

Міжнародно-правові стандарти

 

1.      Конвенція про захист прав і гідності людини щодо застосування біології та медицини: Конвенція про права людини та біомедицину: Рада Європи, Європейський Союз; Конвенція від 04.04.1997 р. [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/994_334
2.      Гельсінська декларація Всесвітньої медичної асоціації "Етичні принципи медичних досліджень за участю людини у якості об'єкта дослідження": Всесвітня медична асоціація; Декларація від 01.06.1964 р. [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/990_005
  1. Міжнародний кодекс медичної етики: 3-я Генеральна Асамблея ВМА; Кодекс від 01.10.1949 р. [Електронний ресурс] - Режим доступу:   http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/990_002

 

Національне законодавство

 

  1. Конституція України: Верховна Рада України; Закон від 28.06.1996 р. № 254к/96-ВР // Відомості Верховної Ради України.-1996.-№ 30, Ст. 141.
  2. Цивільний кодекс України: Верховна Рада України; Закон від 16.01.2003 р. № 435-IV // Інформаційний бюлетень НКРЕ. - 2003 р.- № 7.
  3. Основи законодавства України про охорону здоров'я: Верховна Рада України; Закон вiд 19.11.1992 р. № 2801-XII // Відомості Верховної Ради України .-1993.- № 4.- Ст. 19.
  4. Про виконання рішень за застосування практики Європейського Суду з прав людини: Верховна Рада України; Закон від 23.02.2006 р. № 3477-IV // Урядовий кур'єр від 30.03.2006 р. - № 60.
  5. Про психіатричну допомогу: Верховна Рада України; Закон від 22.02.2000 р. № 1489-III // Відомості Верховної Ради України. –2000.- № 19. - Cт. 143.
  6. Про лікарські засоби: Верховна Рада України; Закон від 04.04.1996 р. № 123/96-ВР // Відомості Верховної Ради України. - 1996. - № 22. - Ст. 86.
  7. Про заборону репродуктивного клонування людини: Верховна Рада України; Закон від 14.12.2004 р. № 2231-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2005.- № 5.- стор. 201.- Ст. 111.
  8. Про донорство крові та її компонентів: Верховна Рада України; Закон від 23.06.1995 р. № 239/95-ВР//Відомості Верховної Ради України.-1995.- № 23.- Ст.183.

 

Рекомендована література

  1. Берн І., Езер Т., Коен Дж., Оверал Дж., Сенюта І. Права людини в сфері охорони здоров’я: практичний посібник / За наук.ред. І. Сенюти. – Львів: Видавництво ЛОБФ «Медицина і право», 2012. – 552 с.
  2. Біоетика: Підручник / Згречча Е., Спаньйоло А.Дж., П'єтро М.Л. та ін. / Пер. з італ. В.Й. Шовкун.– Львів: Вид-во «Медицина і право», 2007. – 672 с.
  3. Денисюк Н.Б., Глушков В.А. О правовом регулировании медицинского эксперимента // Клиническая хірургія. – 1984. - №6. – С. 47-49.
  4. Кашинцева О.Ю. Проблеми права біоетики. Курс лекцій.: КУП НАНУ. – 2012. – 192 с.
  5. Охорона здоров’я та права людини Ресурсний посібник Дж. Коен, Т. Езер, П. МакАдамс, М. Мілоф; пер. з англ. Н. Шевчук; наук.ред. укр. версії І. Сенюта. – 5-те вид., доповнене. – Львів: Вид-во ЛОБФ «Медицина і право», 2011. – 600 с.
  6. Сенюта І. Законодавче забезпечення проведення медико-біологічних експериментів: міжнародні стандарти і національний досвід // Щотижневик «Аптека».- 2007.- №618 (47).- С.92.
  7. Сенюта І. Правове регулювання медико-біологічного експерименту в Україні // Актуальні проблеми вдосконалення чинного законодавства України: Збірник наукових статей. – Івано-Франківськ, 2004. – Вип.14. – С.97-103.
  8. Стеценко С.Г., Стеценко В.Ю., Сенюта І.Я. Медичне право України: Підручник / За заг. ред. д.ю.н., проф. С.Г. Стеценка.– К.: Всеукраїнська асоціація видавців "Правова єдність", 2008.– 507 с.
  9. Сенюта І. Біоетичне законодавство України: перспективи становлення та розвитку // Вісник Львівського університету. – Серія юридична. – Львів, 2006. – Вип. 42. – С. 42 – 49.

 

 

Тема 13. Роль і значення медичної етики і деонтології у регулюванні медичної діяльності

 

Мета: ознайомлення з основними принципами медичної етики та деонтології у сфері медичної діяльності та правильне їх застосування у діяльності медичних та фармацевтичних працівників.

 

Слухач повинен знати:

-  перелік ключових нормативно-правових актів за темою;

-  основні принципи медичної етики та деонтології.

 

Слухач повинен уміти:

-  аналізувати чинне законодавство у сфері охорони здоров’я;

-  сформувати необхідний понятійно-категоріальний апарат;

-  застосовувати набуті знання щодо принципів медичної етики та деонтології у своїй діяльності.

 

План заняття

 

  1. Рівні соціального регулювання медичної діяльності.
  2. Поняття медичної етики.
  3. Деонтологія як складова частина медичної етики.
  4. Принципи медичної етики: поняття та значення.
  5. Етичний кодекс лікаря та його роль у діяльності медичних працівників.
  6. Загальна характеристика законодавства, яке містить деонтологічні принципи медичної діяльності.
  7. Вирішення конфліктних ситуацій у взаєминах лікар та пацієнт/ лікар та родичі (законні представники) пацієнта з точки зору медичної етики.
  8. Деонтологічні проблеми збереження медичної таємниці, інформування про стан здоров’я пацієнта. 
  9. Деонтологічні принципи взаємовідносин медичний працівник – медичний працівник.

 

Питання для самоконтролю

  1. Дайте визначення поняття «медична етика»?
  2. З’ясуйте співвідношення понять «медична етика» та «медична деонтологія».
  3. Які рівні соціального регулювання медичної діяльності Вам відомі?
  4. Назвіть принципи медичної етики.
  5. Розкрийте суть принципу колегіальності лікарів.
  6. Назвіть законодавчі акти, що регламентують деонтологічні принципи медичної діяльності.
  7. Охарактеризуйте правову природу Етичного кодексу лікаря. З’ясуйте роль та значення Етичного кодексу лікаря.
  8. Визначте головну мету професійної діяльності лікаря крізь призму Етичного кодексу.
  9. Назвіть права та обов’язки лікаря, закріплені в Етичному кодексі лікаря.
  10. Вкажіть принципи взаємин медичний працівник – медичний працівник.

 

Національне законодавство

 

  1. Конституція України: Верховна Рада України; Закон від 28.06.1996 р. № 254к/96-ВР // Відомості Верховної Ради України.-1996.-№ 30, Ст. 141.
  2. Цивільний кодекс України: Верховна Рада України; Закон від 16.01.2003 р. № 435-IV // Інформаційний бюлетень НКРЕ. - 2003 р.- № 7.
  3. Основи законодавства України про охорону здоров'я: Верховна Рада України; Закон вiд 19.11.1992 р. № 2801-XII // Відомості Верховної Ради України .-1993.- № 4.- Ст. 19.
  4. Про виконання рішень за застосування практики Європейського Суду з прав людини: Верховна Рада України; Закон від 23.02.2006 р. № 3477-IV // Урядовий кур'єр від 30.03.2006 р. - № 60.
  5. 5.               Етичний кодекс лікаря України, прийнятий Всеукраїнським з'їздом лікарських організацій та X З'їздом Всеукраїнського лікарського товариства (ВУЛТ) від 27 вересня 2009 р. [Електронний ресурс] - Режим доступу:  http://www.apteka.ua/article/17132

 

Рекомендована література

 

  1. Берн І., Езер Т., Коен Дж., Оверал Дж., Сенюта І. Права людини в сфері охорони здоров’я: практичний посібник / За наук.ред. І. Сенюти. – Львів: Видавництво ЛОБФ «Медицина і право», 2012. – 552 с.
  2. Біоетика: Підручник / Згречча Е., Спаньйоло А.Дж., П'єтро М.Л. та ін. / Пер. з італ. В.Й. Шовкун.– Львів: Вид-во «Медицина і право», 2007. – 672 с.
  3. Охорона здоров’я та права людини Ресурсний посібник Дж. Коен, Т. Езер, П. МакАдамс, М. Мілоф; пер. з англ. Н. Шевчук; наук.ред. укр. версії І. Сенюта. – 5-те вид., доповнене. – Львів: Вид-во ЛОБФ «Медицина і право», 2011. – 600 с.
  4. Сенюта І. Законодавче забезпечення проведення медико-біологічних експериментів: міжнародні стандарти і національний досвід // Щотижневик «Аптека».- 2007.- №618 (47).- С.92.
  5. Стеценко С.Г., Стеценко В.Ю., Сенюта І.Я. Медичне право України: Підручник / За заг. ред. д.ю.н., проф. С.Г. Стеценка.– К.: Всеукраїнська асоціація видавців "Правова єдність", 2008.– 507 с.

Тема 14. Моделі організації системи охорони здоров’я національний та зарубіжний досвід

 

Мета: ознайомлення з основними моделями побудови системи охорони здоров’я країн світу, з’ясування їх переваг і недоліків .

 

Слухач повинен знати:

-  підходи до виділення основних моделей систем охорони здоров’я

-  переваги та недоліки кожної із моделей побудови систем охорони здоров’я.

 

Слухач повинен уміти:

-  сформувати необхідний понятійно-категоріальний апарат;

-  назвати переваги і недоліки зарубіжних систем охорони здоров’я.

План заняття

  1. Поняття системи охорони здоров’я. Ознаки, які характеризують систему охорону здоров’я.
  2. Ринкова модель організації системи охорони здоров’я.
  3. Державна модель системи охорони здоров’я (модель Беверіджа).
  4. Модель всезагального страхування здоров’я (модель Бісмарка).
  5. Державно-адміністративна модель системи охорони здоров’я Семашка.
  6. Змішана модель побудови системи охорони здоров’я.
  7. Досвід країн світу щодо побудови оптимальної системи охорони здоров’я. (США, Великобританія, Франція, Німеччина, Нідерланди, Бельгія).   
  8. Перспективи вибору оптимальної моделі системи охорони здоров’я в Україні.  

Питання для самоконтролю

  1. Які підходи до виділення моделей організації систем охорони здоров’я Вам відомі?
  2. Ким запропонований поділ систем охорони здоров’я на систему Бісмарка, систему Беверіджа та ринкову модель?
  3. Які параметри відображають найбільш характерні риси, притаманні системам охорони здоров’я країн світу?
  4. В яких країнах утвердилась модель системи охорони здоров’я Бісмарка? 
  5. В яких країнах утвердилась модель системи охорони здоров’я Беверіджа?  
  6. В яких країнах утвердилась ринкова модель системи охорони здоров’я?
  7. В яких країнах утвердилась змішана модель системи охорони здоров’я?
  8. У чому полягають переваги та недоліки ринкової, моделі Бісмарка, моделі Беверіджа побудови системи охорони здоров’я?
  9. Яка модель побудови системи охорони здоров’я є найбільш прийнятною на теперішньому національному етапі?
  10. У чому полягає значення медичного страхування при виборі моделі системи охорони здоров’я?    

Національне законодавство

  1. Конституція України: Верховна Рада України; Закон від 28.06.1996 р. № 254к/96-ВР // Відомості Верховної Ради України.-1996.-№ 30, Ст. 141.
  2. Цивільний кодекс України: Верховна Рада України; Закон від 16.01.2003 р. № 435-IV // Інформаційний бюлетень НКРЕ. - 2003 р.- № 7.
  3. Основи законодавства України про охорону здоров'я: Верховна Рада України; Закон вiд 19.11.1992 р. № 2801-XII // Відомості Верховної Ради України .-1993.- № 4.- Ст. 19.

Рекомендована література

 

  1. Берн І., Езер Т., Коен Дж., Оверал Дж., Сенюта І. Права людини в сфері охорони здоров’я: практичний посібник / За наук.ред. І. Сенюти. – Львів: Видавництво ЛОБФ «Медицина і право», 2012. – 552 с.
  2. Мортіков В. В. Реформування охорони здоров’я: фінансовий аспект // Фінанси України. – 2006.- № 10.- С. 79-86.
  3. 3.    Галацан О.В. Фармацевтичне і медичне право: про необхідність реформування охорони здоров’я України для покращення наркологічної та криміногенної ситуації серед населення / О.В. Галацан., В.О. Шаповалова, В.В. Шаповалов // Проблеми безперервної медичної освіти та науки. – 2012. – № 3. – С. 16–18.

Тема 15. Договір про надання послуг у сфері охорони здоров’я: поняття загальна характеристика та особливості. Договірна відповідальність у галузі охорони здоров’я

 

Мета: з’ясування особливостей договірного регулювання у сфері охорони здоров’я.

 

Слухач повинен знати:

-  поняття та правову природу договору про надання медичних послуг;

-  істотні умови договору про надання медичних послуг;

-  особливості договірної відповідальності у сфері охорони здоров’я.

 

Слухач повинен уміти:

-  сформувати необхідний понятійно-категоріальний апарат;

-  застосовувати відповідне законодавство, яке регламентує порядок укладення договорів про надання медичних послуг;

-  розмежовувати договір про надання медичних послуг та договір про медичне обслуговування населення;

-  застосовувати набуті знання при укладенні договору про надання медичних послуг.

План заняття

  1. Поняття та правова природа договору про надання медичних послуг.
  2. Предмет договору про надання медичних послуг.
  3. Сторони договору про надання медичних послуг.
  4. Відповідальність за невиконання чи неналежне виконання договору про надання медичних послуг.
  5. Розмежування договірної та деліктної відповідальності за правопорушення у сфері охорони здоров’я.
  6. Відшкодування моральної та майнової шкоди за договором про надання медичних послуг.

Питання для самоконтролю

  1. Розкрийте поняття договору про надання медичних послуг.
  2. Що є предметом договору про надання медичних послуг?
  3. Хто може бути стороною за договором про надання медичних послуг?
  4. Які істотні умови договору про надання медичних послуг Ви знаєте?
  5. Назвіть критерії розмежування договірної та деліктної відповідальності за правопорушення у сфері охорони здоров’я?
  6. Якими є особливості відшкодування моральної шкоди за договором про надання медичних послуг?
  7. Вкажіть істотні умови договору про медичне обслуговування населення.
  8. У чому відмінність між договором про надання медичних послуг та договором про медичне обслуговування населення?
  9. У якій формі може укладатись договір про надання медичних послуг?
  10. З яких підстав договір про надання медичних послуг може бути визнаний недійсним.

Національне законодавство

 

  1. Конституція України: Верховна Рада України; Закон від 28.06.1996 р. № 254к/96-ВР // Відомості Верховної Ради України.-1996.-№ 30, Ст. 141.
  2. Цивільний кодекс України: Верховна Рада України; Закон від 16.01.2003 р. № 435-IV // Інформаційний бюлетень НКРЕ. - 2003 р.- № 7.
  3. Основи законодавства України про охорону здоров'я: Верховна Рада України; Закон вiд 19.11.1992 р. № 2801-XII // Відомості Верховної Ради України .-1993.- № 4.- Ст. 19.

Рекомендована література

  1. Берн І., Езер Т., Коен Дж., Оверал Дж., Сенюта І. Права людини в сфері охорони здоров’я: практичний посібник / За наук.ред. І. Сенюти. – Львів: Видавництво ЛОБФ «Медицина і право», 2012. – 552 с.
  2. Майданик Р. А. Договір про надання медичних послуг // Медичне право. – 2010. – № 5(I). – С. 52–66.
  3. Майданик Р.А. Договір про надання медичних послуг // Аномалії в цивільному праві України: Навч.-практ. посібник. – К.:Юстініан, 2007. – С. 252–273.

 

 

 


Комментарии


Комментариев пока нет

Пожалуйста, авторизуйтесь, чтобы оставить комментарий.

Авторизация
Введите Ваш логин или e-mail:

Пароль :
запомнить