МЕДИЧНЕ ПРАВО УКРАЇНИ 14.11.2014 08:49

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені ДАНИЛА ГАЛИЦЬКОГО

 

 

«Затверджую»

Перший проректор

з науково-педагогічної роботи

проф. М.Р. Ґжегоцький

________________________

Факультет післядипломної освіти

Кафедра медичного права

Опорна (так)

Адреса: Львів, вул. Солодова,10

 

 

 

 

 

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ

ДЛЯ ІНТЕРНІВ ФАКУЛЬТЕТУ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ

З ДИСЦИПЛІНИ «МЕДИЧНЕ ПРАВО УКРАЇНИ»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Затверджено                                             Затверджено

на методичному засіданні кафедри                  на профільній методичній комісії

«__»______________2013 року             «__»________________2013 року

протокол №__ від __________               протокол №__ від____________

завідувач кафедри доц. І.Я. Сенюта                голова декан ФПДО доц. О.Є.Січкоріз

___________________ підпис                          ___________________ підпис

 

 

 

Львів – 2013

Вступ

 

Практичні заняття є однією із форм засвоєння навчального матеріалу, метою якого є поглиблення знань, які були отримані інтернами під час лекції, формування у них вмінь і досвіду застосування цих знань, навиків творчого мислення, аналізу та вирішення різноманітних правових ситуацій.

Практичні заняття дають змогу розширити та систематизувати знання з навчальної дисципліни. Під час підготовки до практичних завдань інтерн повинен: 1) навчитися аналізувати рекомендовані джерела, які стосуються тематики практичного заняття, вміти законспектувати необхідний матеріал; 2) узагальнити та засвоїти знання, отримані ним з різних джерел; 3) підготувати відповіді на теоретичні запитання та виконати усі завдання, які передбачені в межах теми практичного заняття.

У кожній темі практичного заняття вміщено перелік теоретичних, проблемних запитань, які стосуються тематики практичного заняття; запитання для самоконтролю; тестові завдання і задачі.

Розв’язання тестових завдань та пошук відповідей на питання для самоконтролю, дасть можливість інтерну засвоїти теоретичний матеріал та поглибити свої знання з окресленого предмету. Ситуативні задачі запропоновані в методичних вказівках розглядаються на практичному занятті, розбираючи можливі варіанти розв’язку даних ситуацій в правовому полі.

 

 

Тематичний план практичних занять

підготовки спеціалістів в інтернатурі

№	Тема	Кількість годин
1	Тема 1. Правовий статус суб’єктів медичних правовідносин.	2
2	Тема 2. Юридична відповідальність медичних працівників за професійні правопорушення	2
ВСЬОГО		4

Тема 1. Правовий статус суб’єктів медичних правовідносин.

 

План заняття

 

1. Законодавче забезпечення прав пацієнта: міжнародні стандарти та національні акти.

2. Права пацієнта в окремих напрямах медичної діяльності.

3. Правове регулювання обов’язків пацієнта в Україні.

4. Правове регулювання професійних прав й обов’язків медичних працівників.

5. Правовий статус лікуючого лікаря за національним законодавством.

6. Правовий статус закладу охорони здоров’я.

 

Питання для самоконтролю

 

1. Назвіть необхідні умови для набуття фізичною особою статусу пацієнта.
2. Проаналізуйте суть права пацієнта, який перебуває на стаціонарному лікуванні у закладі охорони здоров’я, на допуск до нього інших медичних працівників.
3. Назвіть загальні обов’язки пацієнта, передбачені чинним законодавством України.
4. Розкрийте зміст обов’язку пацієнта виконувати медичні приписи лікуючого лікаря та правові наслідки його невиконання.
5. Назвіть спеціальні обов’язки пацієнта, передбачені чинним законодавством України.
6. Дайте визначення поняття «медичний працівник».
7. Вкажіть професійні права медичних працівників, якими вони наділені при наданні медичної допомоги.
8. Які вимоги ставляться до особи, яка має намір займатися медичною чи фармацевтичною діяльністю?
9. Які законодавчі обмеження встановленні щодо медичних та фармацевтичних працівників під час здійснення ними професійної діяльності?
10. Окресліть особливості правового статусу лікуючого лікаря за законодавством України.

 

Тестові завдання

 

1. У відповіді під яким номером правильно вказано міжнародно-правовий стандарт, присвячений правовому регулюванню прав пацієнта:

1) Рекомендації Ради Європи щодо прав хворого і помираючого (1976);

2) Хартія про права лікарняних пацієнтів (1979);

3) Лісабонська декларація стосовно прав пацієнта;

4) Європейська хартія прав пацієнтів (2002);

5) усі вищенаведені відповіді є правильними.

 

2. У відповіді під яким номером неправильно вказано загальний професійний обов’язок медичних працівників:

1) сприяти охороні та зміцненню здоров’я людей, запобіганню і лікуванню захворювань, подавати своєчасну та кваліфіковану медичну і лікарську допомогу;

2) постійно підвищувати рівень професійних знань та майстерності;

3) подавати консультативну допомогу своїм колегам та іншим працівникам охорони здоров’я.

4) надавати достовірну, своєчасну, у повному обсязі медичну інформацію;

5) безплатно подавати першу невідкладну медичну допомогу громадянам у разі нещасного випадку та в інших екстремальних ситуаціях.

 

3. У відповіді під яким номером правильно вказано загальний професійний обов’язок медичних працівників:

1) постійно підвищувати рівень професійних знань та майстерності;

2) подавати консультативну допомогу своїм колегам та іншим працівникам охорони здоров’я;

3) безплатно подавати першу невідкладну медичну допомогу громадянам у разі нещасного випадку та в інших екстремальних ситуаціях;

4) поширювати наукові та медичні знання серед населення, пропагувати, в тому числі власним прикладом, здоровий спосіб життя;

5) усі вищенаведені відповіді є правильними.

 

4. У відповіді під яким номером правильно вказано права пацієнта в контексті надання медичної допомоги:

1) право на відмову від виконання медичних приписів лікуючого лікаря у випадку, якщо серед них визначено прийом лікарських засобів виключно іноземного виробництва;

2) право вимагати заміни лікуючого лікаря;

3) право не виконувати правила внутрішнього розпорядку закладу охорони здоров’я, у якому знаходиться пацієнт на стаціонарному лікуванні;

4) право на отримання відшкодування за шкоду, заподіяну у зв’язку з відмовою від виконання медичних приписів лікуючого лікаря;

5) усі вищенаведені відповіді є правильними.

 

5. У відповіді під яким номером неправильно вказано загальне професійне право медичних працівників:

1) право на заняття медичною і фармацевтичною діяльністю відповідно до спеціальності та кваліфікації;

2) право на підвищення кваліфікації, перепідготовку не рідше одного разу на п’ять років у відповідних закладах та установах;

3) право на скорочений робочий день і додаткову оплачувану відпустку у випадках, встановлених законодавством;

4) право відмовитись від подальшого ведення пацієнта, якщо останній не виконує правил внутрішнього розпорядку закладу охорони здоров’я, за умови, що це не загрожуватиме життю хворого і здоров’ю населення;

5) право на встановлення у державних закладах охорони здоров’я посадових окладів (тарифних ставок) на основі Єдиної тарифної сітки у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Ситуативні задачі 

 

Задача 1. Громадянка М., працюючи лікарем туберкульозного диспансеру, захворіла на закриту форму туберкульозу. Після тривалого та вартісного лікування гр. М. звернулась до головного лікаря із заявою про відшкодування їй коштів на лікування. Головний лікар відмовив гр. М., посилаючись на те, що вона була повідомлена про наслідки, які можуть настати у процесі діяльності в момент прийняття її на роботу. Громадянка М. звернулася до працівника відділу з охорони праці з вимогою відшкодування їй витрат на лікування. Працівник відділу охорони праці пояснив, що таке відшкодування може бути проведено лише у випадку коли даний факт буде підтверджений висновком медико-соціальної експертної комісії. Зібравши всі необхідні документи, в т.ч. і висновок МСЕК про наявність у гр. М. професійного захворювання, остання звернулась до суду з позовом про відшкодування матеріальної та моральної шкоди у зв’язку з професійним захворюванням.

Дайте правову оцінку наведеної ситуації. Чи має місце порушення професійних прав медичного працівника в даному випадку?

 

Задача 2. Гр. Д. перебував на лікуванні в гастроентерологічному відділенні Ж. міської лікарні у зв’язку з загостренням гастриту. Пацієнту було призначено курс лікування на який він погодився, але виконував його періодично. Медична сестра неодноразово скаржилась лікуючому лікарю на те, що незважаючи на її прохання і пояснення, пацієнт відмовляється від таблетованого лікування, палить у коридорі відділення, порушує режим дієтичного харчування. Лікуючий лікар також відзначив те, що пацієнт полишав стаціонар, не інформуючи про це медичний персонал, неодноразово був відсутній на ранішніх і вечірніх обходах, не дотримувався медичних приписів.

Вкажіть, яким чином адміністрації закладу охорони здоров’я, лікуючому лікарю слід відреагували на таку поведінку пацієнта? Чи можна достроково виписати його зі стаціонару? Які документи при цьому слід підготувати?

 

Задача 3. У дитячу обласну лікарню було госпіталізовано 10-річного хлопчика, який випав з балкона 5-го поверху й отримав тяжкі ушкодження, що спричинили кровотечу, розвиток геморагічного шоку. Лікарі, провівши обстеження, встановили, що необхідне термінове переливання крові, однак батьки згоди на таке втручання не дали, мотивуючи тим, що така процедура може бути небезпечною для дитини, оскільки може відбутись зараження ВІЛ-інфекцією, гепатитом В і С. Лікарі поінформувати батьків про можливі наслідки для їхнього сина, але батьки наполягали на тому, аби кров не переливали.

Вкажіть, яким чином слід відреагували на таку поведінку батьків пацієнта, яким чином Ви б спробували вирішили конфлікт з батьками хлопчика? Наведіть алгоритм дій медичного працівника на випадок, якщо отримати дозвіл на переливання крові від батьків таки б не вдалося.

 

Міжнародно-правові стандарти

 

1. Принципи медичної етики: Генеральна Асамблея ООН; Резолюція 37/194,  від 18.12.1982 р. [Електронний ресурс] - Режим доступу:  http:// zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=995_285&test=Mfu3Yyo
2. Рекомендація щодо медичного обслуговування: МОП; Рекомендація від 12.05.1944 р. № 6 [Електронний ресурс] - Режим доступу:  http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi
3. Міжнародний кодекс медичної етики: 3-я Генеральна Асамблея ВМА; Міжнародний документ, Кодекс від 01.10.1949 р. [Електронний ресурс] - Режим доступу:   http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/990_002
4. Положення про захист прав і конфіденційність пацієнта: Всесвітня медична асоціація; Положення від 01.10.1993 р. [Електронний ресурс] - Режим доступу:  http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=990_056
5. Конвенція про відшкодування працівникам під час професійних захворювань: МОП; Конвенція вiд 10.06.1925 р. № 18 [Електронний ресурс] - Режим доступу:  http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/993_112
6. Декларація прав людини і особистої свободи медичних працівників: Всесвітня медична асоціація, Декларація від 30.10. 1985 р. [Електронний ресурс] - Режим доступу:   http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/995_325

 

Національне законодавство

 

1. Конституція України: Верховна Рада України; Закон від 28.06.1996 р. № 254к/96-ВР // Відомості Верховної Ради України.-1996.- № 30.- Ст. 141.
2. Цивільний кодекс України: Верховна Рада України; Закон вiд 16.01.2003 р. № 435-IV // Інформаційний бюлетень НКРЕ. - 2003 р.- № 7.
3. Основи законодавства України про охорону здоров'я: Верховна Рада України; Закон вiд 19.11.1992 р. № 2801-XII // Відомості Верховної Ради України .-1993.- № 4.- Ст. 19.
4. Про трансплантацію органів та інших анатомічних матеріалів людині: Верховна Рада України; Закон від 16.07.1999 р. № 1007-XIV// Відомості Верховної Ради України .- 1999.- № 41.- Ст.377 .
5. Про психіатричну допомогу: Верховна Рада України; Закон вiд 22.02.2000 р. №1489-III // Відомості Верховної Ради України. — 2000. — № 19. — Ст. 143.
6. Про протидію поширенню хвороб, зумовлених вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ), та правовий і соціальний захист людей, які живуть з ВІЛ: Верховна Рада України; Закон від 12.12.1991 р. № 1972-XII // Відомості Верховної Ради України. — 1992. — № 11. — Ст. 152.
7. Про екстрену медичну допомогу: Верховна Рада України; Закон від 05.07.2012 р.  № 5081-VI//Голос України від 17.08.2012 р.- № 152.
8. Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах: Кабінет Міністрів України; Постанова від 16.01.2003 р. № 36 [Електронний ресурс] - Режим доступу:  http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/36-2003-%D0%BF.
9.  Про затвердження Порядку та умов обов'язкового страхування медичних працівників та інших осіб на випадок інфікування вірусом імунодефіциту людини під час виконання ними професійних обов'язків, а також на випадок настання у зв'язку з цим інвалідності або смерті від захворювань, зумовлених розвитком ВІЛ-інфекції, і переліку категорій медичних працівників та інших осіб, які підлягають обов'язковому страхуванню на випадок інфікування вірусом імунодефіциту людини під час виконання ними професійних обов'язків, а також на випадок настання у зв'язку з цим інвалідності або смерті від захворювань, зумовлених розвитком ВІЛ-інфекції: Кабінет Міністрів України; Постанова вiд 16.10.1998 р. № 1642 [Електронний ресурс] - Режим доступу:   http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1642-98-%D0%BF
10. Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з медичної практики: МОЗ України; Наказ від 02.02.2011 р. № 49 [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0171-11
11. Про затвердження Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій: МОЗ України; Наказ вiд 21.05.2007 р. № 246 [Електронний ресурс] - Режим доступу:  http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0846-07

8.    Про затвердження Порядку надання медичної допомоги іноземцям та особам без громадянства, які тимчасово перебувають на території України, та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України: Кабінет Міністрів України; Постанова від 22.06.2011 р. N 667[Електронний ресурс] - Режим доступу:  http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/667-2011-%D0%BF

 

Рекомендована література

 

1. Агиевец С.В. Теоретические проблемы правового регулирования медицинской помощи: [монография]. – Гродно: ГрГУ, 2002. – 168 с.
2. Акопов В.И. Медицинское право: Книга для врачей, юристов и пациентов.– М.: МарТ; Ростов н/Д: МарТ, 2004.- 368 с.
3. Берн І., Езер Т., Коен Дж., Оверал Дж., Сенюта І. Права людини в сфері охорони здоров’я: практичний посібник / За наук.ред. І. Сенюти. – Львів: Видавництво ЛОБФ «Медицина і право», 2012. – 552 с.
4. Булеца С.Б. Право фізичної особи на життя та здоровя (порівняльно-правовий аспект): [Монографія] / С.Б. Булеца. – Ужгород: Ліра, 2006. – 172 с.
5. Медицинское право: учеб. пособие для студентов вузов, обучающихся по специальности «Юриспруденция» / Г.Б. Дерягин, Д.И. Кича, О.Е. Коновалов. – М.: ЮНИТА – ДАНА: Закон и право, 2010. – 239 с. – (Серия «Dura lex, sed lex»).
6. Медицинское право: учебн. пособие / С.Ю. Сашко, Л.В. Кочорова. – М.: ГЭОТАР – Медиа, 2009. - 352 с.
7. Пищита А.Н. Првовое регулирование медицинской деятельности в современной России. Теоретико-правовые аспекты. – М.: ЦКБ РАН, 2008. – 196 с.
8. Савицкая А. Н. Возмещение ущерба, причиненного ненадлежащим врачеванием. – Львов: Вища школа, 1982.- 195 с.
9. Сенюта І. Медичне право: право людини на охорону здоров’я. Монографія. – Львів: Астролябія, 2007.- 224с
10. Сергеев Ю.Д. Медицинское право: учебный комплекс: в 3 т. – М.: ГЭОТАР-Медиа, 2008. – 784 с.
11. Стеценко С. Г. Право и медицина: проблемы соотношения. – М.: Международный университет, 2002. - 248 с.
12. Стеценко С.Г., Стеценко В.Ю., Сенюта І.Я. Медичне право України: Підручник / За заг. ред. д.ю.н., проф. С.Г. Стеценка.– К.: Всеукраїнська асоціація видавців "Правова єдність", 2008.– 507 с.
13. Сучасне українське медичне право: Монографія / За заг.ред. С.Г. Стеценка. – К.: Атіка, 2010.– 496 с.

 

Додаткова література

 

1. Болотіна Н.Б. Пацієнт: поняття, права та обов’язки / Н.Б. Болотіна // Правова держава: щорічних наук.праць / Ін-т держави і права імені В.М. Корецького НАН України. (Вип. 14). – К., 2003. – С. 301-309.
2. Глуховський В.В. Дотримання прав пацієнтів в Україні // Охорона здоров’я в регіонах: влада і громада. Зб. мат. по дослідженню політики стосовно охорони здоров’я в Україні. – Одеса, 2007.- С. 94–102.
3. Сенюта І. Право людини на охорону здоров’я як гарантія здійснення права на життя // Вісник Львівського університету. Серія юридична. – 2005.– Вип. 41.– С. 23-33.
4. Сенюта І. Право пацієнта на медичну інформацію // Управління охороною здоров’я: [Матеріали науково-практичної Інтернет – конференції з міжнародною участю. Львів, 29 січня-14 березня 2003 р.] - Львів, 2003.- С. 93-95.
5. Сенюта І. Право людини на медичну допомогу: деякі теоретико-практичні аспекти // Медичне право України: правовий статус пацієнтів в Україні та його законодавче забезпечення (генезис, розвиток, проблеми і перспективи удосконалення) [Матеріали IІ-ї Всеукраїнської науково-практичної конференції Львів, 17-18 квітня 2008 р.] / Упоряд. Сенюта І.Я., Терешко Х.Я. – Львів: Видавництво ЛОБФ „Медицина і право”, 2008. – С. 277 – 283.
6. Сенюта І. Правовий статус суб’єктів медичних правовідносин в умовах запровадження обов’язкового соціального медичного страхування // Охорона здоров’я України. – 2009. - № 2 (34). – С. 77 – 83.
7. Сенюта І. Права пацієнтів у Рішеннях Європейського Суду з прав людини // Вісник Львівського університету. – Серія юридична. – Львів, 2009. – Вип. 48. – С. 13–20.
8. Скалецька З.С. Права пацієнтів: поняття та особливості захисту / З.С. Скалецька // Особливості правового захисту прав пацієнтів: матеріали семінару-тренінгу (част.)  – Київ, 2006. – С. 1 - 20.

Тема 2. Юридична відповідальність медичних працівників за професійні правопорушення

                                                                                     

План заняття

 

1. Юридична відповідальність суб’єктів медичних правовідносин: поняття, види:

а) цивільно-правова відповідальність у сфері охорони здоров’я;

б) дисциплінарна відповідальність медичних працівників;

в) адміністративно-правова відповідальність у медичному праві;

г) кримінальна відповідальність медичних працівників у зв’язку з їх професійною діяльністю.

1. Звільнення від юридичної відповідальності медичних працівників.
2. Поняття та види форм захисту прав суб’єктів медичних правовідносин:

а) судова форма захисту прав суб’єктів медичних правовідносин;

б) позасудова форма захисту прав суб’єктів медичних правовідносин;

в)неюрисдикційні форми захисту прав суб’єктів медичних правовідносин.

 

Питання для самоконтролю

 

1. Охарактеризуйте поняття юридичного конфлікту як підстави захисту прав суб’єктів медичних відносин.
2. Які форми захисту прав суб’єктів медичних правовідносин Ви знаєте?
3. Які неюрисдикційні форми захисту прав суб’єктів медичних правовідносин Ви знаєте? Які, на Вашу думку, є найдієвішими і чому?
4. На які суспільні відносини посягають медичні правопорушення?
5. Які види юридичної відповідальності за правопорушення у сфері охорони здоров’я передбачено чинним законодавством України?
6. Розкрийте суть цивільно-правової відповідальності у сфері охорони здоров’я.
7. Окресліть процедуру притягнення до дисциплінарної відповідальності медичного працівника на підставі висновку за результатами клініко-експертної оцінки про виявлені недоліки (ситуація моделюється студентом самостійно)?
8. Назвіть види адміністративних правопорушень, що можуть вчинятися суб’єктами медичних правовідносин.
9. Назвіть медичні злочини, за які працівники сфери охорони здоров’я можуть бути притягнуті до кримінальної відповідальності.
10. Охарактеризуйте особливості юридичної відповідальності пацієнтів.

 

Тестові завдання

 

1. 1.       Незаконне розголошення лікарської таємниці - це… (в розумінні ст. 145 Кримінального кодексу України від 05.04.2001). Оберіть правильний варіант відповіді:

1) умисне розголошення таємниці службовою особою, якій вона стала відома у зв’язку з виконанням професійних чи службових обов’язків, якщо таке діяння спричинило тяжкі наслідки;

2) неумисне розголошення таємниці особою, якій вона стала відома у зв’язку з виконанням професійних чи службових обов’язків, якщо таке діяння спричинило тяжкі наслідки;

3) умисне розголошення таємниці особою, якій вона стала відома у зв’язку з виконанням професійних чи службових обов’язків, якщо таке діяння спричинило нетяжкі наслідки;

4) умисне розголошення таємниці особою, якій вона стала відома у зв’язку з виконанням професійних чи службових обов’язків, якщо таке діяння спричинило тяжкі наслідки;

5) розголошення таємниці з необережності особою, якій вона стала відома у зв’язку з виконанням професійних чи службових обов’язків, якщо таке діяння спричинило тяжкі наслідки.

 

1. 2.       Цивільний позов у кримінальній справі, пов’язаній з неналежним наданням медичної допомоги, повинен пред’являтись до:

1) закладу охорони здоров’я, а підсудний виступатиме третьою особою, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні цивільного відповідача;

2) підсудного, який виступатиме відповідачем по справі;

3) закладу охорони здоров’я, а третьої особи в даному випадку не передбачено чинним законодавством;

4) закладу охорони здоров’я та обвинуваченого, які виступатимуть співвідповідачами по справі;

5) жодна з відповідей правильна.

 

1. 3.       У відповіді під яким номером неправильно вказано нормативний документ, що становить нормативно-правову базу для притягнення медичних працівників до дисциплінарної відповідальності:

1) трудовий договір, укладений між медичним працівником та закладом охорони здоров’я;

2) колективний договір, що діє у конкретному закладі охорони здоров’я;

3) Закон України «Про охорону праці»;

4) Кодекс законів про працю України;

5) Дисциплінарний Статут медичних працівників.

 

4. У відповіді під котрим номером правильно вказано обсяг моральної шкоди:

1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я;

2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім’ї чи близьких родичів;

3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку із знищенням чи пошкодженням її майна;

4) у приниженні честі, гідності, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи;

5) усі варіанти відповідей є правильними.

 

5. Кримінальний кодекс України передбачає відповідальність за кримінальні злочини у галузі охорони здоров'я вчинені медичними та фармацевтичними працівниками, а саме:

1) порушення правил керування транспортним засобом, якщо це спричинило смерть особи;

2) неналежне виконання професійних обов'язків медичним або фармацевтичним працівником;

3) порушення встановленого законом порядку проведення операційного втручання, якщо це спричинило смерть пацієнта;

4) умисне вбивство матір’ю своєї новонародженої дитини;

5) умисне вбивство на замовлення.

 

Ситуативні задачі 

 

Задача 1. У квітні 2006 р. гр. Ц. звернувся за медичною допомогою до лікаря-кардіолога гр. Т. до центральної районної лікарні з приводу поганого самопочуття. Лікар подивившись на ЕКГ серця, що було попередньо зроблене, жодних відхилень не виявив. Оглянувши шию пацієнта, лікар зробив висновок, що зважаючи на ріст гр. Ц., у нього може бути защемлення. Після проведеного медичного втручання щодо вправляння диску у шийному відділі хребта, стан пацієнта значно погіршився. З кінця квітня і до початку червня гр. Ц. знаходився на лікуванні у спеціалізованій клінічній лікарні. Було встановлено діагноз – підвивих атланто-аксіального з’єднання та призначено лікування, зокрема фіксуючий комірець. Після проведення службової перевірки управлінням охорони здоров’я було встановлено, що лікар сертифікату по масажу і мануальній терапії немає. У висновку експерта було відзначено, що лікар – кардіолог не повинен був проводити жодних фізичних маніпуляцій на шийному відділі хребта хворого. …лікар міг спричинити травму – розтягнення м’язів шиї, що супроводжувалося відчуттям болю.

Проаналізуйте ситуацію, дайте її правову характеристику. Вкажіть, які правові та деонтологічні норми було порушено. Визначте вид юридичної відповідальності за вчинене діяння медичним працівником.

 

Задача 2. Гр. А., 1938 р. н., звернувся до лікаря терапевта амбулаторно-поліклінічного закладу зі скаргами на біль голови, підняття тиску. У цей день він, незважаючи на вік і стан здоров’я, провів в очікуванні практично всю зміну цього лікаря, оскільки вона приймала пацієнтів не кваплячись, а також відлучалась зі свого кабінету без жодних пояснень хворим, що очікували в черзі. За 30 хв. до закінчення своєї роботи лікар повідомила, що сьогодні вже більше нікого приймати не буде, оскільки повинна написати багато медичних документів. Лікар повідомила, що всі, хто не отримав допомоги сьогодні, можуть, зважаючи на їх стан, який вона оцінила «на око», прийти на прийом в інший день.

Проаналізуйте дану ситуацію з правової точки зору. Які права людини порушено в даному випадку? З’ясуйте, до якого виду відповідальності може бути притягнутий лікар?

 

Задача 3. 23-річний житель м. К. після ДТП був доставлений до ЦРЛ, де йому протягом трьох діб надавалась інтенсивна медична допомога за основним діагнозом – черепно-мозкова травма. Через дві доби пацієнт помер. У протоколі патологоанатомічного розтину йшлося про те, що причиною смерті стала закрита травма шлунково-кишкового тракту з обширним крововиливом, яка при лікуванні взагалі не була діагностовано.

Дайте правову оцінку ситуації. Визначте вид юридичної відповідальності за вчинене діяння медичним працівником. Якими будуть Ваші дії як керівника закладу охорони здоров’я?

Міжнародно-правові стандарти

 

1. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод: Рада Європи;  Конвенція, Міжнародний документ від 04.11.1950 р. // Офіційний вісник України. - 1998 р.- № 13.
2. Положення про професійну відповідальність лікарів при лікуванні хворих на СНІД: 40-а Всесвітня медична асамблея; Положення від 01.09.1988 р. // http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/990_031

 

Національне законодавство

 

1. Конституція України: Верховна Рада України; Закон від 28.06.1996 р. № 254к/96-ВР // Відомості Верховної Ради України.-1996.- № 30.- Ст. 141.
2. Цивільний кодекс України: Верховна Рада України; Закон вiд 16.01.2003 р. № 435-IV // Інформаційний бюлетень НКРЕ. - 2003 р., № 7.
3. Кримінальний кодекс України: Верховна Рада України; Закон від 05.04.2001 р. № 2341-III // Відомості Верховної Ради України. — 2001. — № 25–26. — Cт. 131.
4.  Кодекс законів про працю України: Верховна Рада УРСР; Закон від 10.12.1971 р. № 322-VIII //Відомості Верховної Ради УРСР.- 1971 р.- Додаток до № 50.
5. Кодекс України про адміністративні правопорушення: Верховна Рада УРСР; Закон від 07.12.1984 р. № 8073-X// Відомості Верховної Ради Української РСР.-1984.-Додаток до № 51.- Ст.1122.
6. Кримінальний процесуальний кодекс України: Верховна Рада України; Закон від 13.04.2012 р. № 4651-VI [Електронний ресурс] - Режим доступу:  http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4651-17
7. Основи законодавства України про охорону здоров'я: Верховна Рада України; Закон вiд 19.11.1992 р. № 2801-XII // Відомості Верховної Ради України .-1993.- № 4.- Ст. 19.
8. Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди: Пленум Верховного Суду України; Постанова від 27.03.1992 р. № 6 [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/v0006700-92
9. Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди: Пленум Верховного Суду України; Постанова від 31.03.1995 р. № 4 [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/v0004700-95

7.    Цивільний процесуальний кодекс України: Верховна Рада України; Закон від 18.03.2004 р. № 1618-IV // Відомості Верховної Ради України. - 2004.- N 40-41, 42.- Ст.492. 

8.    Кодекс адміністративного судочинства України: Верховна Рада України; Кодекс України, Кодекс, Закон від 06.07.2005 р. № 2747-IV// Відомості Верховної Ради України. - 2005.- N 35-36, 37.- Ст.446.

 

Рекомендована література

 

1. Агиевец С.В. Теоретические проблемы правового регулирования медицинской помощи: [монография]. – Гродно: ГрГУ.- 2002. – 168 с.
2. Акопов В.И. Медицинское право: Книга для врачей, юристов и пациентов.– М.: МарТ; Ростов н/Д: МарТ, 2004.- 368 с.
3. Берн І., Езер Т., Коен Дж., Оверал Дж., Сенюта І. Права людини в сфері охорони здоров’я: практичний посібник / За наук.ред. І. Сенюти. – Львів: Видавництво ЛОБФ «Медицина і право», 2012. – 552 с.
4. Куц В.М.,  Гізімчук С.В., Єгорова В.О. Кримінальна відповідальність за незаконне проведення дослідів над людиною: монографія / Куц В.М., Гізімчук С.В., Єгорова В.О. – Харків: Юрайт, 2012 – 304 с.
5. Медицинское право: учеб. пособие для студентов вузов, обучающихся по специальности «Юриспруденция» / Г.Б. Дерягин, Д.И. Кича, О.Е. Коновалов. – М.: ЮНИТА – ДАНА: Закон и право, 2010. – 239 с. – (Серия «Dura lex, sed lex»).
6. Пищита А.Н. Правовое регулирование медицинской деятельности в современной России. Теоретико-правовые аспекты. – М.: ЦКБ РАН, 2008. – 196 с.
7. Савицкая А. Н. Возмещение ущерба, причиненного ненадлежащим врачеванием. – Львов: Вища школа, 1982.– 195 с.
8. Сенюта І. Медичне право: право людини на охорону здоров’я. Монографія. – Львів: Астролябія, 2007.- 224 с.
9. Сергеев Ю.Д., Мохов А.А. Ненадлежащее врачевание: возмещение вреда здоровью и жизни пациента. – М.: Изд. група «ГЭОТАР-МЕДИА», 2007. – 312 с.
10. Стеценко С.Г. Медицинское право: Учебник.- СПб.: Изд-во „Юридический центр Пресс”, 2004.– 572 с.
11. Сучасне українське медичне право: Монографія / За заг.ред. С.Г. Стеценка. – К.: Атіка, 2010.– 496 с.

 

Додаткова література

 

1. Акопов В.І. До історії судової відповідальності лікарів // Жіночий лікар. - №1. – 2006. - с. 32.
2. Антонов С.В. Особливості відшкодування шкоди, заподіяної пацієнтові невдалим медичним втручанням  [Електронний ресурс]. – Режим доступу:  http://www.medlawcenter.com.ua/ru/publications/76.html
3. Антонов С.В. Цивільно-правовий захист прав пацієнтів при наданні медичної допомоги в Україні та за кордоном // Матеріали науково-практичної конференції “Захист соціальних та економічних прав людини: міжнародні стандарти і законодавство України. – К.: Київський юридичний інститут МВС України. – 2004. – С. 74–77.
4. Бровко В.П. За що можна лікаря притягти до кримінальної відповідальності? [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://danubecare.odessa.ukrtel.net/index.php?option=com_content&task=view&id=137&Itemid=1
5. Галай В.О. Способи захисту прав пацієнтів в Україні: науково-практичний посібник. – К.: КНТ, 2009. – 72 с.
6. Глуховський В.В. Механізми захисту та відновлення прав пацієнтів в системах охорони здоров'я країн ЄС// Управління закладом охорони здоров’я.-2011.- № 8.- С. 49-55.
7. Гревцова Р.Ю. Конфлікти з пацієнтами: юридичні засоби запобігання та розв’язання. // Управління закладом охорони здоров’я. – 2007. – № 9.-С.22-29. 
8. Єгорова В.О. Окремі злочини у сфері медичного обслуговування населення: колізійні питання судової практики // Юридична газета. – 2013. - № 16 (358). – 16 квітня. – С. 30-31.
9. Заварза Т.В. Специфіка юридичної відповідальності медичних працівників // Медичне право України: проблеми становлення та розвитку. Матеріли ΙΙ Всеукраїнської науково-практичної конференції, 17-18 квітня 2008 р.- Львів.- 2008.-С. 119-123.
10. Ковтун Л. Проблеми правової кваліфікації лікарської помилки // Правовий тиждень. – 23 -29 грудень 2008 р. - № 53-55.
11. Морозов А.М. Актуальні питання професійної відповідальності лікарів в сучасній Україні / А.А. Морозов, А. В. Степаненко, С.В. Кучеренко // Управління закладом охорони здоров’я. – 20076. - № 1. – С. 60-66.
12. Морозов А.М., Степаненко А.В., Кучеренко С.В. Професійна відповідальність лікаря (досвід зарубіжних країн) / Український нейрохірургічний журнал. – 2004. - №4.-С.88-92.
13. Сенюта І.Я. Адміністративно-правовий захист прав пацієнтів в Україні: Зб.матер. наук.-практ. конф. (м. Київ, 22 грудня 2006 р.) – К.: Київський нац. ун-т внутр. справ, 2006. – С. 225 – 229.
14. Ясеницький В. Є. Кримінально-правове значення лікарської помилки // Медичне право України: проблеми становлення та розвитку. Матеріли Всеукраїнської науково-практичної конференції, 19-20 квітня 2007 р.- Львів.-2007.-С.340-342.