МЕНЕДЖМЕНТ І АДМІНІСТРУВАННЯ 11.03.2014 06:42

ВСТУП

 

Згідно до освітньо-професійної програми та навчальних планів підготовки студенти ОКР «бакалавр» галузі знань 0306 «Менеджмент і адміністрування» з нормативних дисциплін за напрямом підготовки 6.030601 «Менеджмент» студенти виконують курсову роботу з дисциплін фахового спрямування.

Її виконання є однією з форм контролю засвоєних студентами знань, що дозволяє систематизувати та поглибити одержані знання, творчо застосувати їх при вирішенні конкретних задач, розвинути навички самостійної роботи, проведення наукових досліджень.

Методичні рекомендації мають на меті надання допомоги студентам у виконанні самостійної письмової роботи і містять основні вимоги, які пред’являються до змісту та оформлення курсової роботи, організації виконання, порядку захисту та оцінювання; та складаються з таких розділів:

1. Загальні положення

2. Вибір теми та об’єкту дослідження

3. Первинне опрацювання літературних джерел і складання плану

4. Підбір і опрацювання літературних джерел

5. Збирання і обробка фактичного матеріалу

6. Написання тексту курсової роботи

7. Оформлення курсової роботи

8. Захист курсової роботи

9. Найбільш поширені недоліки і помилки, що допускаються студентами в курсових роботах з менеджменту

10. Список рекомендованих джерел

Кожному студенту кафедра призначає наукового керівника, який надає йому науково-методичну допомогу під час виконання курсової роботи.

1. 1.     ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

 

Виконання курсової роботи сприяє кращому оволодінню теорією дисципліни, навичками аналізу статистичних і оперативних даних та опануванню уміннями розробки наукових висновків і конкретних пропозицій щодо вдосконалення досліджуваної організації.

Темою курсової роботи (предметом вивчення) є одна з актуальних проблем менеджменту інноваційної діяльності.

Курсова робота виконується на основі глибокого вивчення чинного законодавства України з питань підприємницької діяльності, інновацій, інтелектуальної власності; спеціальної вітчизняної та зарубіжної літератури, передового досвіду з проблеми, яка вивчається, а також результатів проведених студентом власних досліджень у реальному об’єкті.

Основні етапи виконання курсової роботи:

1. Вибір теми і об’єкта вивчення.

2. Опрацювання літературних джерел і складання плану.

3. Збирання і обробка фактичного матеріалу.

4. Написання тексту, оформлення курсової роботи.

5. Захист курсової роботи.

Кожному студенту кафедра призначає наукового керівника. Науковий керівник здійснює індивідуальне консультування студента, допомагає йому скласти план курсової роботи.

Приступаючи до виконання курсової роботи, необхідно усвідомити основні вимоги, що до неї висуваються. Ці вимоги стосуються, насамперед, самостійності і своєчасності виконання, теоретичного рівня роботи, її змісту, форми викладу матеріалу й оформлення.

Виконана робота повинна відповідати таким вимогам:

-          бути самостійним завершеним дослідженням;

-          містити глибокий системний аналіз досліджуваної проблеми;

-          містити самостійні дослідження, виконані на ПК розрахунки;

-          містити пропозиції щодо вдосконалення інноваційної діяльності на досліджуваному об’єкті;

-          бути оформленою у відповідності до встановлених стандартів;

-          бути виконаною і зданою на кафедру менеджменту в термін, передбачений графіком навчального процесу.

При виконанні курсової роботи студенту слід продемонструвати уміння переконливо обґрунтовувати й аргументувати розглянуті положення, викладати свої думки в логічній послідовності, робити чіткі висновки й узагальнення. Однією з найважливіших вимог є глибоке теоретичне висвітлення проблеми, тісний зв'язок розглянутих теоретичних питань з реальною дійсністю, зокрема з практикою інноваційної діяльності об’єкта дослідження.

Курсова робота з дисциплін фахового спрямування «Менеджмент організацій і адміністрування» повинна виконуватися лише на фактичному матеріалі, аналізі планових, звітних і статистичних даних реально діючої організації. Її виконання повинне ґрунтуватися на глибокому, детальному вивченні навчальної та монографічної літератури з даної проблеми, періодичних видань, електронних джерел тощо.

Роботу слід писати грамотно, поважати рідну мову, прагнути до  чіткості формулювань і логічної послідовності викладення матеріалу. Не слід допускати неприйнятних скорочень слів і повторень тих самих положень, а також застосовувати в роботі вирази і слова, що не до кінця зрозумілі її авторові і можуть викликати ускладнення при необхідності їх пояснити на захисті.

Тематика курсових робіт з з дисциплін фахового спрямування «Менеджмент організацій і адміністрування» розробляється кафедрою менеджменту згідно з затвердженими програмами нормативних дисциплін та відображає актуальну проблематику діяльності вітчизняних підприємств.

Важливою вимогою до курсової роботи є належне її оформлення, а також наявність наукового апарату: посилань на джерела і списку використовуваних джерел, про що докладно буде сказано нижче.

Слід мати на увазі, що курсова робота, яка не відповідає вимогам щодо самостійності виконання, змісту та оформлення, написана без дотримання затвердженого плану, а також яка не містить матеріалів конкретного дослідження проблеми у реальній організації, до захисту не допускається і повертається студенту на доопрацювання.

 

2. ВИБІР ТЕМИ ТА ОБ’ЄКТА ДОСЛІДЖЕННЯ

 

Тема курсової роботи обирається студентом самостійно, відповідно до рекомендованої тематики, наведеної у цьому виданні.

Приблизну тематику курсових робіт наведено у додатку А.

Студент за узгодженням з керівником може запропонувати свою  тему з інших проблем менеджменту при належному обґрунтуванні доцільності її дослідження (відповідно до власної науково-дослідницької роботи, місця працевлаштування, можливостей отримання необхідної інформації на досліджуваному підприємстві).

Разом з вибором теми визначається об’єкт,  на матеріалах  якого буде виконуватися робота. Це повинна бути організація будь-якої форми власності, яка є юридичною особою і має самостійну звітність, діяльність цієї організації повинна забезпечувати можливість інформаційного забезпечення дослідження обраної проблеми.

Після цього оформлюється спеціальний бланк-завдання (додаток Б), у якому зазначаються реквізити автора, фіксуються тема і план, а також термін подання готової роботи на кафедру. Завдання підписують науковий керівник і студент, а при оформленні курсової роботи його слід розмістити відразу за титульною сторінкою.

Обрані студентами і узгоджені з науковими керівниками теми курсових робіт затверджуються протоколом засідання кафедри. Курсові роботи, які не відповідають затвердженій тематиці, до реєстрації не приймаються.

 

3. ПЕРВИННЕ ОПРАЦЮВАННЯ ЛІТЕРАТУРНИХ ДЖЕРЕЛ

І СКЛАДАННЯ ПЛАНУ

 

Зміст курсової роботи визначається її темою і відображається у плані, розробленому за допомогою наукового керівника. Відповідно до передбачуваної теми студент самостійно або за рекомендацією керівника добирає літературні джерела (книги, брошури, статті тощо) та відповідні нормативні документи і складає проект плану, який обговорює з керівником.

План курсової роботи відображує логіку й основні проблеми дослідження в порядку їхнього розгляду автором. Він повинен бути чітким і логічно послідовним, що можливо тільки за умов попереднього ознайомлення з літературними джерелами з теми. План має передбачувати питання, що розкриють зміст теми.

Структура курсової роботи з управлінських дисциплін складається з таких частин, які слід включити до плану роботи:

Вступ

1. Теоретична частина

2. Аналітична частина

3. Рекомендаційна частина

Висновки та пропозиції

Список використаних джерел 

Додатки        

1. 4.     ПІДБІР І ОПРАЦЮВАННЯ ЛІТЕРАТУРНИХ ДЖЕРЕЛ

 

Перш ніж приступити до вивчення літератури, варто ознайомитися із відповідною темою в програмі дисципліни, прочитати відповідні розділи підручника, записи лекцій і конспекти семінарських занять. Це допоможе одержати загальне уявлення про предмет дослідження, окреслити проблему.

Добір літератури і складання бібліографії рекомендується починати з вивчення офіційних матеріалів, господарського законодавства і постанов уряду, інших нормативних матеріалів по даній проблемі, і лише потім зайнятися опрацюванням монографій, підручників, брошур і статей, опублікованих у періодичній пресі або у мережі Інтернет. З цією метою необхідно використовувати книжкові і журнальні літописи, тематичну бібліографію, а також тематичні плани останнього року видання.

Після ознайомлення з нормативними матеріалами можна приступати до читання підручників і монографій по даній проблемі, після чого приходить черга статистичних довідників і статей у періодичній пресі. Знайомство з ними дозволяє одержати уявлення про стан вивченості проблеми і різних підходів до її рішення. Журнали зазвичай дають більш повну картину результатів найновіших наукових досліджень, але поступаються монографіям у глибині і повноті охоплення проблеми.

Незрозумілі наукові терміни, що зустрічаються при читанні літератури, варто з'ясувати за допомогою довідників, енциклопедій, словників або консультацій у викладача.

Після того, як глибоко і всебічно вивчена вся доступна література по темі дослідження, треба зібрати і опрацювати необхідні фактичні дані.

 

1. 5.                        ЗБИРАННЯ І ОБРОБКА ФАКТИЧНОГО МАТЕРІАЛУ

 

Курсову роботу з дисциплін фахового спрямування «Менеджмент організацій і адміністрування» необхідно виконувати на фактичному матеріалі, що відображає інноваційну діяльність реальної організації, яка є об’єктом вивчення.

Письмове клопотання до керівника організації з проханням надати необхідні для виконання курсової  роботи матеріали студент отримує на кафедрі (додаток В).

При зборі фактичних даних доцільно спочатку ознайомитися з різними статистичними збірниками і довідниками, щоб скласти собі уявлення про стан справ у галузі. Цифровий матеріал виписують уважно і з зазначенням джерела.

Джерелом інформації є планові і фактичні показники інноваційної діяльності, статистична та бухгалтерська звітність, накази, розпорядження, результати спостереження, опитувань та спеціальних обстежень та ін.

При збиранні фактичного матеріалу безпосередньо на підприємстві варто попередньо продумати, які питання ставити фахівцям, який цифровий матеріалі за який період бажано одержати.

На письмовому клопотанні кафедри до керівника організації з проханням надати матеріали для виконання курсової  роботи необхідно оформити відгук (про достовірність використаних в аналітичних розрахунках даних) за підписом відповідальної особи і печаткою організації.

Особливе значення має правильне узагальнення накопиченого фактичного матеріалу, систематизація, групування,  приведення в порівнянний вигляд та обробка даних, на основі яких провадиться кваліфікований аналіз, обґрунтовуються пропозиції.

Фактичні матеріали відображають або в узагальненому вигляді текстуально або в таблицях і діаграмах, або у формі викладу методики розрахунків.

Зібраний фактичний і статистичний матеріал можна звести в таблиці, або спробувати скласти графіки, що ілюструють визначені зв'язки і закономірності. Варто подбати про те, щоб підібраний матеріал піддавався економічному аналізу і міг слугувати як ілюстрація і підтвердження теоретичних положень. Кожну таблицю або рисунок повинен супроводжувати аналіз, коментар. текст слід ілюструвати реальними документами (до додатків), які обов'язково супроводжувати стислим коментарем. Усі вони повинні бути озаглавлені і пронумеровані і мати посилання на використане джерело.

З метою підтримки набутих навичок роботи на ПК і умінь з алгоритмізації та складання програм кожен студент у курсовій роботі повинен використати комп’ютер.

Не можна обмежитись використанням стандартної програми для аналізу динаміки основних економічних та фінансових показників під час стислої характеристики об’єкта дослідження або використати тільки програму-редактор для друку та оформлення тексту та ілюстрацій. Потрібні використання адаптованої автором стандартної програми або розробка власної програми для спрощення трудомістких розрахунків у аналітичній чи рекомендаційній частині роботи.

Під час опису цього етапу роботи слід зазначити:

-         поставлену задачу;

-         програму, за якою вона буде вирішуватися;

-         базу даних (бажано у додатку навести реальні документи, які є джерелами первинної інформації - баланс, інші форми звітності);

-         формули для проведення розрахунків;

-         блок-схему алгоритму розв’язання поставленої задачі;

-         результат – у формі підсумкової таблиці, діаграм, графіків тощо;

-         аналітичне описання результату.

Використання ПК слід обов’язково зазначити у назві відповідного пункту плану:   «.....з застосуванням  ПК».

 

1. 6.      НАПИСАННЯ ТЕКСТУ КУРСОВОЇ РОБОТИ

 

При написанні роботи для забезпечення єдності варто звернути увагу на збереження логічного зв'язку між питаннями і всією темою в цілому, пропорційність її складових частин.

Зібраний, проаналізований та систематизований матеріал студент розподіляє по окремих питаннях, послідовність викладення яких встановлено планом курсової роботи. Зразки змістів та планів курсової роботи наведено в додатку Г.

Рекомендований загальний обсяг роботи не повинен перевищувати 45-50 сторінок друкованого тексту на папері стандартного формату А4, включаючи бібліографію. Додатки не включаються до загального обсягу сторінок.

Вступ – 2-3 стор.

а)       обґрунтування актуальності і практичного значення теми – стан економіки, особливості галузі, проблеми та складності на сучасному етапі ...., що і зумовило вибір теми»;

б)       формулювання мети та завдань до вирішення в роботі (спираючись на план);

в)       представлення об’єкта і предмета дослідження; повна назва організації і її характеристика: аналітичний опис організації: форма власності, організаційно-правова форма, галузева приналежність; коли і ким засновано, місцезнаходження (обов’язково має бути наведена контактна інформація – телефонний номер), реальні напрямки діяльності, матеріально-технічна база (опис приміщення, складів, транспорту тощо, вартісна оцінка), основні економічні показники за звітний рік, чисельність працівників, схема структури апарату управління з коментарем; перелік основних конкурентів; основні результати господарської діяльності організації за минулий рік (можна навести у формі узагальненої таблиці).

г)        зазначення інформаційних джерел дослідження: «Інформаційною базою слугували законодавчі та нормативні акти, вітчизняні та закордонні видання, матеріали преси, електронні джерела Інтернет-мережі та фактичні дані діяльності … (назва організації)»

д)       зазначення використаних методів дослідження: «Збирання інформації проведено з використанням спостереження, опитування – інтерв’ю, анкетування; аналіз документів, експеримент… Отримана інформація опрацьована за допомогою… (з застосуванням…) …узагальнення, групування, монографічного методу, розрахунку показників динаміки, середніх величин, структури, моделювання, статистичних методів, кореляційного аналізу, кластерного аналізу, …). Результати наведено у формі … таблиць, схем, графіків, картосхем, діаграм… (зазначити кількість)»

1. Теоретична частина – 10-15 стор. (може складатися з 2-х параграфів).

Розглядається загальні теоретичні підходи до проблеми з використанням тільки літературних джерел, можливе зіставлення різних точок зору, використання опублікованих статистичних даних з посиланням на джерела.

Теоретичне обґрунтування, суть (визначення), значення, класифікаційні характеристики, історія та сучасні тенденції предмету дослідження, методичні підходи – викладаються по можливості просто і стисло. Бажано ілюструвати графічними матеріалами – схемами, графіками, діаграмами тощо.

Виклад повинний здійснюватися за схемою: теза – аргументація – висновок.

Необхідно вміло користуватися цитатами. Цитата може слугувати відправним положенням для висвітлення питання або являється приводом для полеміки, вона може підтверджувати висловлену думку. У цитаті може міститися точне формулювання або наукове визначення. Але не слід зловживати цитатами, особливо довгими. Неприпустима недбалість у цитуванні, штучне залучення цитат, перекручування думок, обриви фраз у цитаті, цитування без посилання на автора.

У підручниках, монографіях останніх років, у спеціальних наукових журналах публікуються матеріали по найбільш актуальних управлінських та економічних проблемах інноваційної діяльності, найчастіше дискусійні, що відбивають різноманіття сучасних існуючих точок зору на предмет. Тому обов’язковим є дайджест з  книжкових публікацій (книжки та статті), які надійшли у бібліотеку КНТЕУ за останні два роки. До тексту включається посилання і стисле реферування не менш ніж трьох підручників чи монографій останніх двох років видання (суто за темою дослідження) та розгорнуте анотування трьох статей з теми (додаток Д).

Аналітична частина – 15-20 стор. (може складатися з 2-х параграфів)

Характеристика ....(предмет дослідження) на…(матеріалах).....

   \ Сучасний стан .....(предмет дослідження)  на ...(конкретна організація)\ 

Опис, характеристика сучасного стану досліджуваної проблеми на об’єкті вивчення, ґрунтовний аналіз з використанням накопиченого фактичного матеріалу і залученням всіх теоретичних знань, певного методологічного інструментарію.

Кожен абзац починається з того, як повинно бути (теоретично ), але всі приклади – тільки з описуваного підприємства – як є зараз, їх сучасний стан. Оскільки реальність суттєво відрізняється від теорії, і найчастіше – не в кращий бік, то результатом буде критичний аналіз.

По можливості текст слід ілюструвати фактичними документами (їх ксерокопії розміщуються у додатках), що обов’язково супроводжувати посиланням і стислим коментарем.

Всі аналітичні розрахунки, моделі, матеріали таблиць, графічні ілюстрації повинні супроводжуватись висновками, які дозволяють з’ясувати сутність інноваційних процесів в організації, їх особливості і тенденції розвитку, поглиблений аналіз яких допомагає виявити невикористані резерви.

Для аналізу є можливим використання комп’ютерних програм.

2. Рекомендаційна частина– 8-10 стор.

Удосконалення ....(предмет дослідження) на ....(матеріалах вивчення).

   \ Шляхи вдосконалення ....(предмет дослідження) на ....(об'єкт  вивчення).\

Пропозиції щодо вдосконалення процесу управління організації у відповідності до напрямку дослідження: кожна з детальним обґрунтуванням, у зв’язку і як наслідок  висновків з аналізу, що був проведений у п.2.2, відштовхуючись від виявлених відхилень, проблем та недоліків. Система заходів логічно випливає з теоретичної та  аналітичної частин і спрямована на подолання суперечностей між реальним і бажаним станами об'єкта.

«Як показав аналіз, проведений у п.2.2, у ..... існує такий суттєвий недолік, як... Для успішного подальшого управління... можна запропонувати....»

«З метою ..... можна запровадити .....»

Пропозиції можуть бути самі найсміливіші, з використанням найновішого досвіду відомих підприємств світу – при цьому студент демонструє свою освіченість та менеджерський світогляд. Але якщо ця пропозиція на даному етапі розвитку об’єкта дослідження є нездійсненна, треба обов’язково це пояснити (відсутність коштів, недосконалість законодавства, непідготовленість кадрів, інфляція. нестабільність економіки та політики тощо) – студент демонструє реалізм мислення та знання проблем реального об’єкту дослідження.

У обґрунтуванні пропозицій є можливим використання ПК.

Не можна обмежитись використанням стандартної програми для аналізу динаміки основних економічних та фінансових показників під час стислої характеристики об’єкта дослідження або використати тільки програму-редактор для друку та оформлення тексту та ілюстрацій. Потрібні використання адаптованої автором стандартної програми або розробка власної програми для спрощення трудомістких розрахунків у аналітичному чи рекомендаційному питанні, оформлення наочності до презентації під час захисту.

У висновках та пропозиціях підводиться підсумок проведеного дослідження: стисло - на 1-2 стор. - узагальнені висновки з теоретичної та аналітичної частини, далі – тезово - перелік пропозицій, які було детально обґрунтовано у ч.3. У цьому розділі курсової роботи не можуть з’явитися пропозиції, які не було розглянуто у рекомендаційній частині.

Список використаних джерел повинен містити 40- 50 позицій(абетковий порядок, законодавчі та нормативні акти, електронні джерела).

Підпис автора і дата.

Додатки (не входять до нумерації сторінок).

Після написання чернеткового варіанту курсової роботи його необхідно уважно прочитати і відредагувати, виключити повторення і загальні фрази. Одночасно відпрацьовується стиль викладу, ретельно вивіряються цитати і цифровий матеріал.

7. ОФОРМЛЕННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ

 

7.1. Основна частина

Матеріали курсової роботи розміщують у такій послідовності:

-         титульна сторінка;

-         бланк завдання;

-         лист-клопотання з відгуком;

-         зміст;

-         вступ;

-         основна частина;

-         список використаних джерел;

-         додатки.

Завершену і оформлену належним чином роботу обов’язково підписує автор на останній сторінці тексту (після «висновків» – дата і підпис).

Титульна сторінка містить назву університету, кафедри, прізвище, ім’я та по-батькові і інші відомості про автора; тему курсової роботи з посиланням на об’єкт дослідження; прізвище, вчене звання (посаду) наукового керівника; місто і рік (додаток Е).

Бланк завдання  – заповнений та підписаний.

Лист-клопотання з підтвердженням отримання інформації у об’єкті дослідження – з підписом та печаткою.

Зміст містить найменування та номери початкових сторінок всіх питань роботи. Зміст повинен містити усі заголовки, що є в роботі, починаючи зі вступу і закінчуючи додатками.

Мова курсової роботи – державна, стиль – науковий, чіткий, без орфографічних і синтаксичних помилок; послідовність логічна. Безпосереднє переписування у роботі матеріалів з літературних джерел неприпустиме.

Робота має бути надрукована на одному боці сторінок стандартного білого паперу формату А4 (210×297 мм). У друкованому варіанті текст розташовується через два міжрядкових інтервали до тридцяти рядків на сторінці з мінімальною висотою шрифту в 1,8 мм (комп’ютерний набір – 14 кегель, 1,5 міжрядковий інтервал, шрифт - Times New Roman).

Текст курсової роботи розміщується на аркуші з дотриманням таких розмірів берегів: з лівого боку - не менш за 20 мм., з правого – не менш за 10 мм., зверху – не менш за 20 мм., знизу – не менш за 20 мм. 

Текст основної частини роботи поділяється на питання  згідно із планом, затвердженим науковим керівником у завданні на виконання курсової роботи.

Заголовки структурних частин курсової роботи: «ЗМІСТ», «ВСТУП», «ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ», «СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ», «ДОДАТКИ» друкуються великими літерами симетрично до тексту. Крапка в кінці заголовка не ставиться.

Кожну структурну частину курсової роботи слід починати з нової сторінки (окрім параграфів).

 

7.2. Нумерація

Нумерацію сторінок, окремих частин роботи, в т.ч. параграфів, ілюстрацій, таблиць, формул подають арабськими цифрами знаку «№».

Першою сторінкою курсової роботи є титульна сторінка, що включається до загальної нумерації сторінок і на якій номер сторінки не ставиться. Нумерація сторінок без крапки після номера проставляється у правому верхньому куті подальших сторінок, починаючи із 3-ї сторінки, на якій розпочинається «ВСТУП».

ЗМІСТ, ВСТУП, ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ, СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ, ДОДАТКИ не нумерують як розділи курсової роботи.

7.3. Ілюстрації

Зміст ілюстрацій  має доповнювати текст роботи, поглиблювати розкриття суті явища, наочно ілюструвати думки автора – і тому в тексті на кожну з них повинно бути посилання з коментарем.

Ілюстрації (схеми, графіки тощо) і таблиці слід подавати в роботі безпосередньо після тексту, де їх згадано вперше або на наступній сторінці. Якщо вони містяться на окремих сторінках роботи, їх включають до загальної нумерації сторінок.

Ілюстративні або табличні матеріали, розміри яких є понад формат А4, враховують як одну сторінку і розміщують у відповідних місцях після згадування в тексті або в у додатках. На всі ілюстрації мають бути посилання в тексті.

Ілюстрації позначають словом «Рис. » і нумерують послідовно в межах основних частин роботи, за винятком ілюстрацій у додатках. Знак «№» при цьому не ставиться.

Номер ілюстрації має складатися з номера частини роботи і порядкового номера ілюстрації, між якими ставиться крапка: наприклад, «Рис. 1.2. …Назва…. (другий рисунок першої частини роботи). Назва ілюстрації зазначається поряд із її номером, в кінці якої крапка не ставиться. Приклад оформлення ілюстрацій наведено в додатку Ж.

За необхідності ілюстрації доповнюють пояснювальними даними (текст під ілюстрацією). Номер ілюстрації, її назва і пояснювальні підписи розміщуються безпосередньо під ілюстрацією – в зазначеній послідовності.

7.4. Таблиці, формули, посилання,
список використаних джерел

Таблиці. Цифровий матеріал, як правило, має оформлятися у вигляді таблиць, приклад якої наводиться в додатку Ж.

При оформленні таблиць слід дотримуватися таких правил:

1. Таблицю розміщують після абзацу, в якому вперше роблять на неї посилання або на наступній сторінці (при цьому використовують скорочення «в табл.. 2.2 наведено…»).
2. Таблицю розміщують в тексті таким чином, щоб її можна було читати без повороту тексту або з поворотом за годинниковою стрілкою.
3. Таблиці нумерують послідовно (за винятком тих, що розміщені в додатках) у межах питання. У правому верхньому кутку розміщують напис «Таблиця» із зазначенням її номера, який складається з номера частини і порядкового номера таблиці, між якими ставиться крапка: наприклад, «Таблиця 2.3 (третя таблиця аналітичної частини роботи), при цьому в кінці номера крапка не ставиться.
4. Кожна таблиця обов’язково повинна мати назву, яку розміщують під словом «Таблиця…» і друкують по центру рядка симетрично до тексту. Назву і слово «Таблиця» починають із великої літери, не підкреслюють і не виділяють жирним шрифтом.
5. Заголовки колонок таблиць повинні розпочинатися з великих літер, підзаголовки – з  маленьких – якщо вони складають одне речення із заголовком, і з великих – якщо вони є самостійними.
6. У таблицях слід обов’язково зазначати роки дослідження та одиниці вимірювання. Якщо всі одиниці вимірювання є однаковими для всіх показників таблиці, вони наводяться під заголовком справа над таблицею в круглих дужках з маленької літери. Одиниці вимірювання повинні наводитися відповідно до стандартів. Чисельні величини у таблиці повинні мати однакову кількість десяткових знаків.
7. Якщо таблиця розміщується на декількох сторінках, в ній після «шапки» вводиться рядок з номерами колонок. У разі перенесення таблиці на іншу сторінку над її подальшими частинами ліворуч слід зазначити: наприклад, «Продовження табл. 2.3» або «Закінчення табл. 2.3». На цих сторінках таблиця починається не з «шапки», а з рядка, що містить номери колонок. Неприпустимо розривати назву таблиці з самою таблицею, розміщуючи їх на різних сторінках роботи.

Формули. Формули в курсовій роботі нумеруються в межах окремих частин. Номер формули складається з номера частини роботи і порядкового номера формули в ній, між якими ставлять крапку. Всі формули повинні бути набраними в програмному редакторі Microsoft Equation 3,0.

Номери формул пишуть біля правого берега сторінки на рівні відповідної формули в круглих дужках, наприклад: «(2.1)» (перша формула другої частини роботи).

Пояснення значень символів, числових коефіцієнтів у формулах треба подавати безпосередньо під формулою в тій послідовності, в якій вони наведені в формулі, і кожне – з нового рядка. Перший рядок пояснення починають зі слова «де» без двокрапки, наприклад:

 

 

         ,                                                        (2.3)

де Т – трудомісткість операцій, що виконуються у підрозділі підприємства протягом року;

К – коефіцієнт, що враховує затрати часу на виконання робіт, не передбачених в плановій трудомісткості;

Ф_рч  – корисний фонд робочого часу одного спеціаліста протягом року.

 

Формули та рівняння треба виділяти з тексту вільними рядками. Вище і нижче кожної формули потрібно залишати не менш як один вільний рядок. Якщо рівняння не вміщується в один рядок, його слід перенести після знака рівності (=) або після знаків плюс (+), мінус (-), множення (×) і ділення (:).

Посилання. Посилання в тексті курсової роботи на використані джерела слід зазначати порядковим номером по тексту курсової роботи у квадратних дужках, наприклад, «… у працях [1-5]…», або
«… у дослідженнях [12, с.58]…», що означає: 12 – порядковий номер джерела, позначеного у списку літератури; 58 – номер сторінки з цього джерела.

Допускається наводити посилання на джерела у виносках, при цьому оформлення посилання повинне відповідати його бібліографічному описанню за переліком посилань із зазначенням номеру.

Приклад: Цитата в тексті: «…інформація є найбільш важливим ресурсом в управлінні…» [32, с.151] буде мати відповідне описання у переліку використаних джерел:

32. Мошек Г.Є., Поканєвич Ю.В. та ін. Менеджмент. Навчальний посібник – К.: Кондор, 2009. – 392 с.

Посилання на ілюстрації до курсової роботи оформлюють порядковим номером  ілюстрації: наприклад, «…наведено на рис. 2.3»; на формули – порядковим номером формули: наприклад, «у формулі (3.1)». Посилання у тексті роботи на таблиці пишуть скорочено: наприклад, «у табл. 1.2». У повторних посиланнях на таблиці та ілюстрації треба вживати скорочене слово «дивись» у квадратних дужках: наприклад, «(див. табл. 1.2)».

Список використаних джерел. Список використаних джерел вимагає розміщення усіх використаних джерел інформації у такій хронологічній послідовності:

а) закони України;

б) укази Президента, постанови уряду;

в) директивні матеріали міністерств;

та в абетковому порядку:

г) монографії, брошури, підручники;

д) статті із періодичних видань (в т.ч. журналів);

є) інструктивні, нормативні та інші матеріали, що використовуються у діяльності досліджуваного підприємства;

ж) іншомовні джерела;

з) електронні джерела.

Відомості про літературні джерела, включені до списку, необхідно подавати згідно з вимогами державного стандарту – з обов’язковим наведенням назв праць. Інформаційні джерела розміщують в алфавітному порядку, вказують прізвище, ініціали автора, повну назву книги, місце видання, видавництво, рік видання, загальну кількість сторінок. Для статей, опублікованих в періодичній пресі, зазначають прізвище, ініціали автора, назву статті, назву журналу чи газети, рік видання, номер журналу чи дату виходу газети.

Для Інтернет-джерел зазначають прізвище та ініціали автора, назву статті та назву сайту. Приклад оформлення відомостей про бібліографічні джерела наводиться у додатку З.

Кількість використаних джерел повинен містити 40-50 позицій.

 

7.5. Додатки

Додатки до курсової роботи мають містити інформаційні матеріали, що становлять базу аналітичних досліджень згідно з обраною темою. Крім того, у додатки доцільно включати допоміжний матеріал, потрібний для повноти сприйняття курсової роботи:

-         реальні документи підприємства;

-         рекламні матеріали;

-         проміжні математичні доведення, формули, розрахунки;

-         таблиці допоміжних цифрових даних;

-         інструкції, методики, опис алгоритмів і програм вирішення задач на ПК, що розроблені в процесі виконання курсової роботи;

-         ілюстрації допоміжного характеру.

Додатки оформлюються як продовження курсової роботи і розміщуються у порядку появи на них посилань у тексті курсової роботи.

Додаток повинен мати заголовок, надрукований малими літерами з першої великої літери симетрично відносно тексту сторінки.

Посередині рядка над заголовком малими літерами з першої великої друкується слово «Додаток __» і велика літера, що позначає його номер.

Додатки слід позначати послідовно великими літерами української абетки, за винятком літер Ґ, Є, І, Ї, Й, О, Ч, Ь, наприклад, додаток А, додаток Б і т.д. Один додаток позначається як додаток А.

Текст кожного додатку за необхідності може бути поділений на розділи й підрозділи, які нумерують у межах кожного додатку. У цьому разі перед кожним номером ставлять позначення додатка (літеру) і крапку, наприклад, А.2 - другий розділ додатка А; В.3.1 - перший підрозділ третього розділу додатка В.

Ілюстрації, таблиці і формули, які розміщені в додатках, нумерують у межах кожного додатка, наприклад: рис. Д.1.2 - другий рисунок першого розділу додатка Д; формула (А.1) - перша формула додатку А.

Реальні документи, їх копії, розрахункові таблиці, графічні матеріали великих розмірів слід наводити у додатках, де  вони повинні бути пронумеровані. Зміст ілюстрацій має доповнювати текст роботи, поглиблювати розкриття суті явища, наочно ілюструвати думки автора - і тому в тексті на кожне з них повинно бути посилання з коментарем.

 

8. ЗАХИСТ КУРСОВОЇ РОБОТИ

 

Вчасно виконана у відповідності до графіку навчального процесу  курсова робота (зброшурована) у момент здачі реєструється на кафедрі і передається на перевірку (ці дії фіксуються у спеціальному журналі та на титульній сторінці роботи – реєстраційний номер, дата та підпис методиста кафедри). Термін перевірки своєчасно зданої роботи – сім  днів.

Одночасно з роботою на кафедру подається електронна версія, яка поповнює банк курсових кафедри з метою запобігання їх дублювання в майбутньому.

Перевіривши курсову роботу і повертаючи роботу на кафедру, викладач пише рецензію і допускає (чи не допускає) роботу до захисту (про що робиться відповідний реєстраційний запис на титульній сторінці: «До захисту. Дата і підпис керівника» чи «Доопрацювання. Дата і підпис керівника»). У рецензії керівник інформує студента з наступних питань: наскільки глибоко вивчено дану проблему і наявну літературу, чи правильно  складено план роботи,  чи відповідає її зміст обраній темі, наскільки правильно і глибоко розкрита сама тема, включаючи загальметодологічну її платформу і використання фактичного матеріалу, чи правильно оформлена робота, яка ступінь самостійності і творчого підходу студента до висвітлення питань теми і т.п. Рецензія містить висновок: «робота в цілому відповідає вимогам і допускається до захисту за умови усунення зазначених недоліків» чи «робота за змістом та оформленням не відповідає вимогам і потребує доопрацювання»

У разі недотримання вимог до змісту та оформлення курсова робота повертається студенту на доопрацювання з відповідним фіксуванням у журналі реєстрації. Студент повинен переробити роботу згідно з зауваженнями рецензента і здати її на повторне рецензування (з першою рецензією і збереженою титульною сторінкою з реєстраційними реквізитами). Порядок і терміни повторного рецензування та направлення до захисту керівником не відрізняються від першопочаткового.

Курсова робота, що допущена рецензентом до захисту, захищається згідно з графіком навчального процесу.

Успішний захист курсової роботи передбачує ретельну попередню підготовку до захисту. Орієнтиром при підготовці є рецензія наукового керівника та посторінкові зауваження в тексті роботи.

Перед захистом слід ретельно прочитати рецензію, особливу увагу звернути на висловлені рецензентом зауваження і по-можливості усунути зазначені недоліки. Підготуватися до захисту курсової – означає усунути недоліки відповідно до рецензії, вивчити додаткову літературу, поглибити розуміння певних аспектів теми, продумати логіку свого виступу на захисті і бути готовим переконливо обґрунтувати положення, що приводяться в роботі. Додатковий матеріал, зібраний у процесі підготовки до захисту, може бути оформлений у виді вставок у відповідні частини курсової роботи або після тексту з позначкою «доопрацювання» і повинен бути використаний при усних відповідях на питання в процесі захисту. В остаточному варіанті всі письмові вставки повинні бути включені в курсову роботу.

Необхідною умовою успішного захисту є попередня підготовка наочного супроводження доповіді. Кількість ілюстрацій залежить від теми, вони створюються у вигляді презентації в програмному редакторі Power Point та роздаткового матеріал у програмному редакторі Word. Наочні матеріали мають послідовно ілюструвати доповідь студента і забезпечувати повноту висвітлення всіх положень, які підлягають захисту.

Захист курсової роботи приймає комісія у складі не менше як із трьох викладачів (з науковим керівником роботи включно).

Під час захисту комісії подаються такі документи: курсова робота з реєстраційними реквізитами, лист-клопотання кафедри, завірений печаткою з підприємства-об’єкта; відзив наукового керівника.

На захисті роботи студент стисло (5 хвилин) представляє комісії результати проведеного дослідження, та аргументує подані пропозиції.

Під час захисту члени комісії можуть задавати студентові запитання щодо змісту та результатів курсової роботи, процесу дослідження. Відповіді студента мають бути конкретними, аргументованими і короткими. У ході захисту необхідно показати глибоке розуміння теми і її зв'язок з іншими темами відповідної дисципліни, уміння робити самостійні висновки й узагальнення. Особливу увагу звернути на висловлені науковим керівником зауваження, усунення зазначених недоліків або аргументований захист дискусійних положень.

Результати захисту оцінюються за чотирьохбальною системою; фіксуються на титулі роботи («Захищено. Оцінка. Дата і підпис викладачів – членів комісії»), у відомості та у заліковій книжці студента.

Курсові роботи, здані студентами з порушенням встановлених термінів або оцінені при захисті як незадовільні, відносяться до академічної заборгованості студента і питання про їх ліквідацію вирішуються у встановленому порядку.

Захищені курсові роботи науковий керівник здає на кафедру особисто.

 

9. НАЙБІЛЬШ ПОШИРЕНІ НЕДОЛІКИ І ПОМИЛКИ, ЩО

ДОПУСКАЮТЬСЯ СТУДЕНТАМИ В КУРСОВИХ РОБОТАХ З МЕНЕДЖМЕНТУ

 

Звичайно в процесі роботи над курсовою не вдається уникнути помилок і недоліків, позбутися від яких дозволяють консультації з науковим керівником і уважне вивчення пропонованих методичних рекомендацій. Неможливо передбачити усі варіанти недоліків, що зустрічаються в курсових роботах, але найбільш типові випадки можна згрупувати як помилки загальні, змістовні, помилки викладу й оформлення.

1. Принциповою помилкою є прагнення деяких студентів скористатися готовими курсовими роботами, якими переповнений  ринок тіньових освітянських послуг. Бібліотека КНТЕУ закуповує всі нові компактні диски з колекціями рефератів та курсових, їх моніторинг провадять методисти кафедри. Інформація про низькоякісну і застарілу продукцію з відповідних вітчизняних та російських сайтів також накопичується кафедрою. Журнали реєстрації курсових робіт зберігаються 10 років, база даних продубльована у електронному вигляді. Накопичено електронні версії курсових з 2000 року. Методисти та викладачі кафедри відстежують ці пропозиції і результати постійного всебічного моніторингу можуть поставити псевдоавтора у скрутне становище – у разі виявлення такого ганебного явища науковий керівник вимагає від винуватця пояснювальну на ім’я проректора з навчально-виховної роботи, якщо проректор дасть дозвіл на продовження навчання – повторний вибір теми, зміна об’єкту дослідження і написання нової курсової роботи – але, зауважимо, при цьому календарний термін захисту залишається без змін. Необхідною умовою є додавання до курсової листа-клопотання з відгуком адміністрації об’єкту дослідження (підпис та печатка) та про необхідність зазначення контактного телефону у описі підприємства. 
2. Перевищення загального обсягу роботи (найчастіше за рахунок захопленості теоретичним питанням, сформованим шляхом прямого переписування джерел), порушення структурної рівноваги між окремими складовими розділами. Слід звернути на наведені у п.3 вимоги до обсягу кожного розділу курсової роботи.
3. Повна відсутність самостійності у викладі матеріалу (у тому числі безперервне приховане цитування без посилання на джерела, порушення логіки дослідження, використання застарілого фактичного і теоретичного матеріалу тощо).
4. Вступ не містить відомостей про об'єкт і предмет дослідження, не дає уявлення про методи та інформаційні джерела, які використані у роботі.
5. До помилок теоретичних відноситься, зокрема, захоплення описом визначень, класифікації явищ, запозичених з одного-двох джерел і відсутність свіжої дайджестової частини.
6. Стисла характеристика організації, на матеріалах якої виконано роботу, замінена переписуванням загальних теоретичних положень зведена до переписування статуту або річного звіту, однобічна, відсутні фактичні дані і кількісні показники (або наведено застарілі дані), відсутня або не прокоментована схема організаційної структури управління.
7. Аналітичне питання є продовженням переписування загальних теоретичних положень, відсутність зв’язку з результатами діяльності конкретної організації.
8. Характерним недоліком аналізу є бездоказова констатація тих або інших висновків або занадто поверхнева їхня аргументація.
9. Некритичність аналізу; що свідчить про те ще досліджувана проблема, є неактуальною і неможливо запропонувати будь-яке вдосконалення.

10. Пропозицій автора стосовно вдосконалення недостатньо  пов'язані з проведеним аналізом і тому мають надто узагальнений абстрактний характер.

11. Висновок до роботи, замість того, щоб коротко відобразити змістовну сторону роботи та основні підсумки дослідження, або повторює частково уже викладений у роботі матеріал, або висвітлює ту ж проблему під новим кутом зору, кінцеві висновки не пов'язані з теоретичними та аналітичними питаннями,  існують немов би самі по собі.

12. Використання ПК обмежене тільки набором та редагуванням тексту, оформленням ілюстрацій та стандартним розрахунком динаміки показників у стислій характеристиці об’єкту дослідження.

13. Наступна група недоліків зв'язана з викладом тексту та неправильним оформленням курсових робіт. Неохайне оформлення не впливає безпосередньо на зміст роботи, але може справити неприємне враження і знизити загальну оцінку роботи.

14. Не дотримано наукового стилю мови викладу (вживається займенник «я»).

15. Недбалий переклад. (Програми «Построкового перекладу» заощаджують час на друкуванні, але перекладений машиною текст потребує ретельного редагування і багаторазового вичитування. Інакше страждає і спотворюється зміст).

16. Таблиці та схеми у роботі оформлені з порушенням вимог, не зазначені  одиниці виміру.

17. Список використаних джерел складено з порушенням абеткового порядку, у ньому відсутні законодавчі та нормативні  акти.  Літературні джерела у списку подано без необхідних вихідних даних.

18. Автор не дотримався стандартних відступів та берегів, використано нестандартний шрифт або інтервал.

19. Роботу не датовано і не підписано автором.

20. Після рецензування на етапі підготовки до захисту не проведено аналіз зауважень, не усунуто недоліки.

21. В разі доопрацювання автор при повторній здачі не надає титульний аркуш і рецензію.

22. До захисту автором не продумано доповідь, наочне супроводження недостатньо ілюструє доповідь.

 

10. СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНИХ ДЖЕРЕЛ

Літературні джерела до виконання курсових робіт з дисциплін фахового спрямування «Менеджмент організацій і адміністрування» слід добирати, користуючись програмою відповідної дисципліни.

 

ТЕМАТИКА КУРСОВИХ РОБІТ

 

1. 1.     ТЕОРІЯ ОРГАНІЗАЦІЇ

 

1.1           Закони функціонування організації як системи.

1.2           Принципи управління організацією як системою.

1.3           Динамічна рівновага функціонування організації.

1.4           Соціальна організація як система: сутність та механізм регулювання

1.5           Методи управління в організаційних процесах

1.6           Управління стійкістю організації.

1.7           Система управління організацією на засадах самоорганізації.

1.8           Управління організацією на основі синергетичного підходу

1.9           Управління організацією на основі бізнес-процесів.

1.10      Формування операційної (виробничо-технологічної) гнучкості організації.

1.11      Внутрішнє середовище організації як системи.

1.12      Зовнішнє середовище функціонування організації

1.13      Збалансований розвиток організації.

1.14      Проектування форми управління організацією

1.15      Формування організаційної культури: підходи та фактори

 

1. 2.     МЕНЕДЖМЕНТ

2.1            Формування сучасної моделі менеджменту в Україні.

2.2            Управління малим підприємством.

2.3            Управління приватним підприємством.

2.4            Управління підприємством з іноземними інвестиціями.

2.5            Управління об'єднаннями підприємств (концерн, холдинг, асоціація).

2.6            Управління господарським товариством (ПАТ, ПрАТ, ТОВ, командитним, повним).

2.7            Концепція «управління за цілями» в організації

2.8            Концепція «управління за відхиленнями» в організації.

2.9            Системний підхід до управління організацією.

2.10       Функціональний підхід до управління організацією

2.11       Процесний підхід до управління організацією

2.12       Інноваційний підхід до управління організацією

2.13       Механізм реалізації функцій менеджменту як видів управлінської діяльності.

2.14       Планування як загальна функція менеджменту та шляхи його вдосконалення.

2.15       Стратегічне та оперативне планування в діяльності підприємства.

2.16       Проектування організаційної структури управління підприємством

2.17       Структура апарату управління на підприємстві та підходи до його формування

2.18       Функція організовування: взаємовідносини повноважень, обов'язків, відповідальності.

2.19       Концепція ефективного делегування повноважень і організації

2.20       Делегування повноважень в організаційній структурі управління.

2.21       Функція  мотивування у менеджменті та шляхи її вдосконалення.

2.22       Проблеми мотивації праці в сучасному менеджменті.

2.23       Індивідуальне та групове мотивування та шляхи його вдосконалення.

2.24       Стимулювання праці на підприємстві та шляхи його вдосконалення.

2.25       Сучасні теорії мотивації та їх застосування в практичній діяльності організацій.

2.26       Функція контролювання у менеджменті та шляхи її вдосконалення.

2.27       Підвищення ефективності застосування управлінського контролю на підприємстві

2.28       Процес контролювання та його місце в системі управління організацією.

2.29       Види управлінського контролю та підходи до його оцінювання

2.30       Управлінський аналіз в практичній діяльності підприємства

2.31       Управлінське регулювання господарської діяльності підприємства

2.32       Система методів менеджменту та поліпшення їх використання на підприємстві.

2.33       Адміністративно-розпорядчі методи менеджменту і особливості їх використання в сучасних умовах.

2.34       Соціально-психологічні методи у сучасному менеджменті та підвищення ефективності їх використання.

2.35       Економічні методи в управлінні підприємством та підвищення їх дієвості.

2.36       Ефективність методів менеджменту

2.37       Технологія менеджменту та її оптимізація.

2.38       Процес управління організацією та підвищення його результативності.

2.39       Сучасні методи та моделі прийняття управлінських рішень.

2.40       Моделювання процесів прийняття управлінських рішень в організації.

2.41       Оцінювання ефективності управлінських рішень на підприємстві.

2.42       Процес розробки і прийняття управлінських рішень.

2.43       Помилки в управлінні та шляхи їх мінімізації.

2.44       Ризик в менеджменті та його мінімізація.

2.45       Інформаційне забезпечення процесу управління та його вдосконалення.

2.46       Формування ефективних комунікативних процесів в організації

2.47       Влада і особистісний вплив в управлінні організацією та підвищення їх дієвості.

2.48       Лідерство як соціально-психологічне явище в управлінні організацією.

2.49       Ефективне лідерство та шляхи його вдосконалення. в умовах глобалізації

2.50       Теорії лідерства та їх розвиток в управлінні сучасною організацією.

2.51       Стилі керівництва організацією та шляхи їх вдосконалення.

2.52       Управлінський вплив на організаційні конфлікти як важіль підвищення ефективності менеджменту.

2.53       Управління організаційними змінами на підприємстві.

2.54       Соціально-економічна ефективність управління підприємством

2.55       Культура управління та шляхи її підвищення.

2.56       Формування корпоративної культури в управлінні підприємством.

2.57       Управлінська етика: теорія та практика.

2.58       Соціальна відповідальність менеджменту організації та напрями її підвищення.

2.59       Управління якістю обслуговування покупців (клієнтів).

2.60       Ефективність менеджменту та критерії його оцінювання

 

1. 3.     САМОМЕНЕДЖМЕНТ

 

3.1            Організація управлінської праці на підприємстві.

3.2            Організація особистої праці менеджера.

3.3            Організація роботи структурного підрозділу підприємства.

3.4            Організація роботи спеціаліста підприємства.

3.5            Технічне забезпечення процесу управління підприємством.

3.6            Організація праці менеджерів підприємства різних рівнів управління.

3.7            Організація праці спеціалістів апарату управління.

3.8            Наукова організація управлінської праці.

3.9            Управлінська праця в умовах інформатизації.

3.10       Розподіл та кооперація управлінської праці в організації.

3.11       Розпорядча діяльність менеджера в організації.

3.12       Самодисципліна як невід'ємний аспект діяльності менеджера.

3.13       Документаційне забезпечення процесу управління підприємством.

3.14       Організація діловодства на підприємстві.

3.15       Ділові (комерційні) переговори: стратегія і тактика проведення в менеджменті.

3.16       Підвищення результативності спілкування в практиці управління підприємством

3.17       Управління робочим часом менеджера та шляхи вдосконалення його використання.

3.18       Делегування повноважень в роботі сучасного менеджера.

3.19       Організація проведення ділових нарад на підприємстві.

 

1. 4.     ОПЕРАЦІЙНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ

 

4.1            Управління операційною діяльністю підприємств.

4.2            Операційні системи масового виробництва Операційні системи з безперервним процесом.

4.3            Організація операційного процесу у просторі і часі.

4.4            Тривалість операційного циклу підприємства та основні шляхи його скорочення.

4.5            Просторова організація операційної діяльності підприємства.

4.6            Оперативне управління операційною діяльністю підприємства.

4.7            Диспетчеризація операційної діяльності на підприємстві.

4.8            Сутність системи «Канбан» і можливість використання її на підприємствах України.

4.9            Процес формування робочого середовища підприємства.

4.10       Особливості реалізації функції «Контролювання» в операційному менеджменті.

4.11       Специфіка реалізації функції «Регулювання» в операційному менеджменті.

4.12       Застосування методів проектного підходу в операційній діяльності підприємства.

4.13       Модель процесу управління результативністю операційної системи і роль менеджера в її формуванні.

4.14       Особливості стратегії виробництва товару.

4.15       Технологія розробки операційної стратегії підприємства.

4.16       Процес реалізації загального менеджменту якості (TQM) на підприємстві.

4.17       Особливості управління запасами на підприємстві.

4.18       Проектування виробів та процесів у сфері послуг.

 

1. 5.     УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ

 

5.1.         Управління соціально-трудовими процесами на підприємстві

5.2.         Управління персоналом як соціальна система

5.3.         Управління персоналом на різних етапах життєвого циклу організації.

5.4.         Управління персоналом великого підприємства (торговельні мережі)

5.5.         Управління людським капіталом підприємства

5.6.         Інтелектуальний капітал організації та забезпечення його зростання.

5.7.         Біхевіористський підхід до управління персоналом організації

5.8.         Формування кадрової політики підприємства.

5.9.         Кадрове планування в організації.

5.10.    Розробка кадрової стратегії на підприємстві.

5.11.    Організація роботи кадрової служби на підприємстві.

5.12.    Формування згуртованого колективу підприємства.

5.13.    Соціально-психологічний клімат трудового колективу організації.

5.14.    Психологія кадрової роботи на підприємстві.

5.15.    Управління кадровим потенціалом підприємства

5.16.    Формування та розвиток кадрового потенціалу підприємства.

5.17.    Нематеріальні форми мотивації праці персоналу в організації.

5.18.    Регламентація системи управління персоналом.

5.19.    Організація процесу набору працівників на підприємстві: джерела та методи

5.20.    Методи відбору працівників на вакантні посади в організації

5.21.    Управління профорієнтацією працівників на підприємстві

5.22.    Формування дієздатної управлінської команди в організації

5.23.    Система ділового оцінювання персоналу на підприємстві

5.24.    Методи оцінювання персоналу на підприємстві

5.25.    Технологія роботи оціночного центра в управлінні персоналом.

5.26.    Організація атестації управлінських працівників в організації.

5.27.    Управління виробничою та соціальною адаптацією працівників в колективі.

5.28.    Управління професійним розвитком персоналу підприємства.

5.29.    Управління процесами навчання та підвищення кваліфікації персоналу організації

5.30.    Концепція самонавчальної організації в управлінні персоналом

5.31.    Управління корпоративним університетом в організації.

5.32.    Управління діловою кар’єрою працівників в організації.

5.33.    Управління службово-посадовим рухом працівників підприємства.

5.34.    Концепція управління талантами та її застосування в організації

5.35.    Формування кадрового резерву в організації.

5.36.    Стилі керівництва в управлінні персоналом підприємства.

5.37.    Управління вивільненням персоналу на підприємстві.

5.38.    Формування соціального партнерства в організації.

5.39.    Управління трудовою дисципліною працівників в організації.

5.40.    Управління безпекою та охороною праці персоналу на підприємстві

5.41.    Ефективність роботи персоналу на підприємстві

5.42.    Комплексна оцінка результатів праці персоналу на підприємстві

5.43.    Кадровий аудит в організації

5.44.    Кадрове консультування в організації

 

6.     АДМІНІСТРАТИВНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ

 

6.1.    Менеджер-адміністратор в системі адміністративного управління

6.2.    Планування системи адміністративного менеджменту на підприємстві.

6.3.    Бюджетне планування системи адміністративного менеджменту на підприємстві.

6.4.    Організування як функція адміністративного менеджменту на підприємстві.

6.5.    Мотивування як функція адміністративного менеджменту на підприємстві.

6.6.    Контролювання як функція адміністративного менеджменту на підприємстві.

6.7.    Регулювання як функція адміністративного менеджменту на підприємстві.

6.8.    Комунікації в системі адміністративного менеджменту підприємства.

6.9.    Адміністрування бізнес-процесів в менеджменті.

6.10.    Діловодство в системі адміністративного менеджменту підприємства.

6.11.    Процес прийняття адміністративних рішень на підприємстві.

6.12.    Підвищення ефективності адміністративного менеджменту на підприємстві.

6.13.    Взаємодія підсистем адміністративного менеджменту на підприємстві.

6.14.    Ефективність системи адміністративного менеджменту підприємства.

 

7.     УПРАВЛІННЯ ІННОВАЦІЯМИ

 

7.1.         Управління інноваційною діяльністю підприємства

7.2.         Управління інноваційною привабливістю підприємства

7.3.         Управління життєвим циклом нової продукції підприємства.

7.4.         Механізм реалізації інноваційної політики підприємства.

7.5.         Стратегічне планування інноваційної діяльності підприємства.

7.6.         Технологія управління інноваціями в підприємстві.

7.7.         Прогнозування інноваційного розвитку підприємства.

7.8.         Управління організаційними змінами в інноваційно-активному підприємстві.

7.9.         Інноваційний потенціал підприємства.

7.10.    Формування інноваційної стратегії підприємства.

7.11.    Управління творчою активністю працівників підприємства.

7.12.    Форми організування інноваційного процесу в інноваційно-активному підприємстві.

7.13.    Стратегічне управління інноваційними проектами в підприємстві.

7.14.    Формування інноваційної культури підприємства.

7.15.    Проектування організаційної структури інноваційно-активного підприємства.

7.16.    Управління результативністю інноваційної діяльності підприємства.

 

1. 8.     СТРАТЕГІЧНЕ УПРАВЛІННЯ

 

8.1.         Розробка конкурентної стратегії підприємства (об’єднання).

8.2.         Обґрунтування стратегії діяльності підприємства (об’єднання).

8.3.         Формування стратегії розвитку організації.

8.4.         Розробка стратегії диверсифікації організації.

8.5.         Розробка стратегічного плану розвитку організації.

8.6.         Удосконалення системи стратегічного управління на підприємстві.

8.7.         Стратегічне управління конкурентоспроможністю підприємства.

8.8.         Використання концепції збалансованої системи показників у процесі стратегічного планування на підприємстві.

8.9.         Організація стратегічного планування на підприємстві.

8.10.    Корпоративна стратегія диверсифікованої компанії: різновиди та особливості вибору.

8.11.    Рівні стратегічних рішень та підходи до їх оптимізації на підприємстві.

8.12.    Механізм прийняття стратегічних рішень на підприємстві в умовах нестабільного зовнішнього середовища.

8.13.    Конкурентоспроможність стратегічного потенціалу підприємства та шляхи її підвищення.

8.14.    Стратегічний аналіз потенціалу підприємства.

8.15.    Конкурентний аналіз в системі стратегічного управління підприємством.

8.16.    Проблеми визначення стратегічних зон господарювання підприємства.

8.17.    Корпоративна культура як елемент системи стратегічного управління підприємством.

8.18.    Лідерство та стиль менеджменту як сфера стратегічних змін на підприємстві.

8.19.    Стратегічний контроль в системі управління підприємством.

8.20.    Управління стратегічною позицією підприємства на ринку.

8.21.    Розробка стратегії управління ресурсами на підприємстві.

8.22.    Виробнича стратегія підприємства та шляхи її удосконалення.

8.23.    Стратегія управління персоналом на підприємстві.

8.24.    Формування маркетингової стратегії підприємства.

8.25.    Стратегії підприємств різних за життєвим циклом галузевих груп.

8.26.    Вибір стратегії підприємства на іноземних ринках.

8.27.    Розробка та реалізація стратегії наукових досліджень і розробок на підприємстві.

8.28.    Розробка стратегії організації з використанням бенчмаркінгового підходу

8.29.    Розробка стратегії розвитку підприємства.

8.30.    Стратегічна діагностика зовнішнього середовища підприємства.

8.31.    Стратегічний аналіз галузевого середовища підприємства.

8.32.    Технологія формування та розвитку конкурентних переваг підприємства.

8.33.    Стратегічний аналіз носіїв конкурентних переваг підприємства.

8.34.    Превентивний та девіантний характер системи управління підприємством.

8.35.    Стратегічне управління підприємством за різної сили сигналів у зовнішньому середовищі.

8.36.    Управління підприємством в умовах стратегічних несподіванок.

8.37.    Управління підприємством на основі ранжування стратегічних задач.

8.38.    Формування корпоративного портфелю підприємства (компанії).

8.39.    Оцінювання ємності ринку у процесі управління стратегічною позицією підприємства.

8.40.    Процес генерування (або вибору) стратегії на підприємстві.

8.41.    Формування стратегічного набору підприємства.