Написание контрольных, курсовых, дипломных работ, выполнение задач, тестов, бизнес-планов
  • Не нашли подходящий заказ?
    Заказать в 1 клик:  /contactus
  •  

МЕНЕДЖМЕНТ

« Назад

МЕНЕДЖМЕНТ 30.09.2015 09:44

Міністерство освіти і науки України

 

 

 

 

МЕНЕДЖМЕНТ

 

 

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

до практичних занять

для студентів спеціальності

8.18010016„Бізнес-адміністрування”

денної форми навчання

 

 

 

 

РЕДАКЦІЙНО-ВИДАВНИЧИЙ ВІДДІЛ

ЛУЦЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО ТЕХНІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ

 

 

 

ЛУЦЬК 2015

 

УДК 658 (07)

ББК 65.290-2Я 7

М

До друку   _______Голова Навчально-методичної ради Луцького НТУ.

                   (підпис)

 

Електронна копія друкованого видання передана для внесення в репозитарій Луцького НТУ   ________________  директор бібліотеки.

                                                       (підпис)

Затверджено Навчально-методичною радою Луцького НТУ,

протокол №  __ від ___________ 2015року.

 

Рекомендовано до видання Навчально-методичною радою факультету бізнесу Луцького НТУ, протокол №  __  від ___________ 2015року.

________________ Т.В. Божидарнік,  д.е.н., професор

        (підпис)

 

Розглянуто і схвалено на засіданні кафедри менеджменту та маркетингу Луцького НТУ, протокол №  __  від ________ 2015року.

 

Укладачі:    _____________Л. В. Стрижеус, к.е.н., доцент   

                           (підпис)

       _____________А.О. Тендюк, к.е.н., доцент   

                           (підпис)

 

Рецензент: _____________ Ф. Лорві, к.е.н., асистент   

                           (підпис)

 

Відповідальний

за випуск:      ___________ В.О. Морохова, к.е.н., професор   

                           (підпис)

 

Менеджмент [Текст]: Методичні вказівки до практичних занять для студентів спеціальності 8.18010016 «Бізнес-адміністрування» денної форми навчання / уклад. Л.В. Стрижеус, А.О. Тендюк. – Луцьк: Луцький НТУ, 2015. – 54 с.

Видання містить питання до самостійної роботи, практичні завдання, тести, ситуаційні завдання, евристичні завдання, питання підсумкового контролю, список використаних та рекомендованих джерел.

Призначене для студентів спеціальності  «Бізнес-адміністрування».

©  Л.В.Стрижеус , 2015

ВСТУП

 

 Впровадження науки менеджменту у виробничо-господарську діяльність вітчизняних підприємств повинно стати ефективним важелем та інструментом формування ринкових стратегій, залучення інвестицій, здійснення нововведень, економічного зростання країни.

Навчальна дисципліна "Менеджмент" є нормативною для підготовки магістрів спеціальності  8.18010016 "Бізнес-адміністрування".

Студентам для засвоєння навчальної дисципліни "Менеджмент" запропоновані такі види практичної роботи:

1) опрацювання та вивчення рекомендованої літератури;

2) опрацювання лекційного матеріалу;

3) розгляд і опрацювання окремих питань, які не було розглянуто на лекційних зайняттях;

4) вирішення творчих і практичних завдань за темами навчальної дисципліни;

5) підготовка до контрольних робіт.

При виконанні практичних завдань у студентів повинні формуватися професійні компетентності (предметні, аналітичні, системні та ін.), які ними будуть застосовані в майбутній професійній діяльності на робочому місці.

На практиці існує реальна необхідність використання основних надбань сучасного менеджменту, оскільки це дає можливість оптимально побудувати структуру організації, зменшити трудомісткість управлінської діяльності, оптимізувати апарат управління, посилити управлінський вплив на результативність діяльності підприємства, корпорацій, господарських товариств та інших організацій.

Практичні завдання, тести, ситуаційні задачі, що подані в методичних вказівках допоможуть студентам засвоїти лекційний матеріал та проявити свої управлінські здібності.

 


ТЕМА 1. ПОНЯТТЯ І СУТНІСТЬ МЕНЕДЖМЕНТУ

Питання для самостійної роботи

 

  1. В чому суть “управління” та “менеджменту”?
  2. Значення та завдання менеджменту.
  3. Які основні визначення менеджменту наведені в літературі?
  4. Характеристика основних елементів системи управління.
  5. Що являють собою сучасні принципи управління?
  6. Методи управління і їх характеристика.

 

  1. 1.       Практичне завдання

Як робиться бізнес

Будь-якому конкретному бізнесу передує наявність незадоволеної людської потреби. Наприклад, людина прагне збудувати приватний будинок і володіє необхідними для цього заощадженнями. Вона звертається до будівель­ної організації чи до архітектурного бюро зі своїм проханням. Пропозиція розглядається уповноваженою особою (представником) і уточнюються умо­ви угоди. Представник демонструє потенційному замовнику вже готові будинки та споруди, інформує його про можливості фірми і вартість її робіт та послуг. Якщо ціна, якість та інші характеристики майбутнього будинку влаштовують замовника, угода підписується і стає обов'язковою для виконання.

Справу зроблено. Всі задоволені:

^  замовник отримав те, до чого прагнув;

^  робітники, що були задіяні на будові, у вигляді заробітної плати та преміальних отримали відшкодування за свою працю;

^   держава у вигляді податків отримала частину прибутків підприємця

 ^  бізнесмен (власник організації) отримав прибуток і став багатшим.

Такий підсумок став можливим завдяки тому, що бізнесмен вклав власні кошти у справу. Ці кошти були частиною прибутку від минулих справ. Це капітал.Гроші, що вкладені у справу, називаються капіталом.

Запитання:

1.   У чому, на Вашу думку, полягає сенс бізнесу?

2.  Чи поділяєте Ви думку про те, що підприємництво — найбільше досягнення людства, «мотор прогресу»?

 

  1. 2.       Практичне завдання

1. До Вас звернувся працівник із проханням відпустити його з роботи на цілий день. Ви запитуєте його про причину.

Виявляється, що він хоче використати день для пошуків нової роботи. Усе це негативно вплине на Вашу ділянку роботи, тому що працівник – кваліфікований спеціаліст у даній галузі.

Як Ви відреагуєте на прохання працівника?

2. Ви обговорюєте питання, яке має принципове значення, із молодшим керівником свого підрозділу. Тон розмови поступово підвищується. З'являються різкі закиди у висловлюваннях. На цьому засіданні присутні ще декілька рядових працівників.

Чи повинен щось зробити в даній ситуації старший керівник?

3. Робітник звернувся до керівника з проханням надати йому 4 дні для підготовки і святкування одруження. "Чому 4?" - спитав керівник. "Пам'ятаєте, коли одружувався майстер, Ви дали йому 4 дні". Керівник дозволив робітнику вийти на роботу через З дні. Робітник сам додав собі ще один день.

Ваше рішення?

  1. Майстер працював до пізньої ночі: терміново знадобилась продукція. Керівник зранку скликав зібрання, на яке майстер запізнився. Керівних був обурений і негативно висловився у його адресу.

Як би Ви вчинили в такій ситуації на місці керівника, на місці майстра?

5. Керівник відділу наказав відвезти документи на виставку. В цей час туди їхала одна співробітниця і запропонувала відвезти ці документи, але керівник заявив різким гоном, що це зробить хтось інший. Коли йому зробили зауваження, що така втрата часу нераціональна, він відповів: "Не ваша справа. Ваш обов'язок-виконати розпорядження!"

Як би ви відповіли підлеглому?

6. Вас як керівника покритикували на зборах. Критика була різкою, але ціляй ряд її положень Вас безпосередньо не торкався. Як би Ви відповіли на критику:

а) пом’якшити б її?

б) зізналися б в помилках?

в) розділили б помилки на всіх тих, хто несе за них відповідальність?

7. У складі Вашого цеху (відділу) є дільниця (група), яка має важливе значення для підприємства. Директор особисто неодноразово віддає розпорядження щодо роботи цієї дільниці. Керівник цеху (відділу) постійно повідомляє Вас, керівника дільниці (групи), про ці розпорядження, директор - ні. Дільниця не справляється із завданням через те, що суміжники не забезпечують її необхідними роботами. На великому засіданні в присутності суміжних організацій директор робить Вам різке зауваження з приводу роботи цієї дільниці.

Яке Ви приймете рішення?

8. Майстер, присвоюючи собі раціоналізаторську пропозицію працівника, запевняв його в її непридатності. Це повторювалось декілька разів. Працівник довідався про це. Це стало відомо й іншим працівникам.

Яка Ваша думка про таку ситуацію?

 

3. Ситуація для аналізу

Генрі Форд І та Альфред П. Слоун молодший були видатними керів­никами, що вписали свої імена в історію менеджменту. Вони протистояли один одному у 20-х рр. ХХ-го ст., коли вперше виникла концепція управ­ління як професії та наукової дисципліни.

Генрі Форд — класичний тип авторитарного підприємця, який завжди наполягає на своєму, зневажаючи наукові теорії. Переконаний у власній правоті та безпомилковості, він вважав своїх підлеглих "помічниками", "виконавцями". На фірмі «Форд Мотор» лише одна людина залишала за собою право ухвалювати важливі рішення з будь-якими наслідками — сам Г. Форд. Якщо "помічник" мав сміливість висловити свою думку, навіть аргументовану, яка не збігалася з думкою Форда, він, як правило, втрачав роботу. Жодна ініціатива не схвалювалася, Г.Форд особисто приймав рішення з будь-яких питань.

Форд дуже критично й вороже сприйняв пропозиції А. Слоуна щодо реорганізації компанії «Дженерал Моторе» і насміхався над ними: "Людина безцільно проводить час, відповідальності кожен уникає, потураючи мудрос­ті ледарів, що дві голови краще ніж одна". Загальні принципи Форда визначались однією фразою: "Будь-який покупець може придбати авто­мобіль такого кольору, якого тільки забажає, до тих пір, поки автомобіль залишається чорним".

У Форда було достатньо підстав, аби насміхатися зі Слоуна. За 12 років Форд перетворив крихітну механічну майстерню в гігантську галузь, що змінила американське суспільство. Більше того, він зробив це, збагнувши як продукувати автомобіль, що продавався лише за $290, сплачуючи при цьому одну із найвищих ставок того часу — $5 за тиждень. Так багато людей купили його знамениту модель «Т», що в 1921 р. «Форд Мотор» контролював 56% ринку легкових автомобілів і заодно майже весь світовий ринок.

Фірма «Дженерал Моторе» була в той час конгломератом з кількох на­півнезалежних компаній, хаотично змішаних за колючим дротом, контро­лювала лише 13% ринку і плавно дрейфувала до неминучого банкрутства. На щастя, сім'я Дюпонів, з метою врятування величезних капіталовкладень в акції «Дженерал Моторе» взяла на себе провадження її справ ще до тих пір, поки не відбувся фінансовий крах. ГГєр С. Дюпон призначив президентом фірми Альфреда П. Слоуна.

Слоун швидко втілив у дійсність плани, з яких насміхався Генрі Форд. Реорганізована «Дженерал Моторе» мала велику та впливову групу управ­ління, а більшість людей отримало право самостійно приймати важливі рішення.

Слоун як особистість був протилежністю Форда. Останній був впертою, жорсткою, своєрідною людиною, що спиралася на інтуїцію, а улюбленими термінами Слоуна стали «концепція», «методологія» та «раціональність».

У той час, як «Форд Мотор» зберігала вірність чорній моделі «Т» та традиціям, згідно з якими бос керує, а решта підкоряється його розпоряд­женням, управлінська команда Слоуна втілила у життя нові концепції, засновані на вивченні потреб споживача та на врахуванні індивідуальних відмінностей покупців. Фірма «Дженерал Моторе» запровадила часті зміни моделей, стилевих оформлень та ін., пропонуючи ринку широкий асортимент продукції та доступний кредит. Ринкова частка «Форд Мотор» стрімко скорочувалася, а рейтинг її керівництва помітно впав. У 1927 р. фірма була змушена зупинити складальний конвеєр, для його переоснащення під випуск вельми запізнілої моделі «А». Це дозволило «Дженерал Моторе» захопити 43,5% ринку автомобілів, залишивши Форду близько 10%.

Незважаючи на жорстокий урок, Форд так і не зумів визнати свої помил­ки. Замість того, щоб вчитися на досвіді «Дженерал Моторе», він вперто продовжував дотримуватися стратегії, яка принесла йому успіх на початку діяльності. За наступні 20 років фірма «Форд Мотор» ледве втримувалася на третьому місці в автомобільній індустрії і майже щороку втрачала кошти. Від банкрутства її врятувало лише звернення до резерву готівки в $1 млрд., який Форд заощадив у більш вдалі часи. За цей час компанія «Крайслер» впевнено вийшла на друге місце в промисловості, наслідуючи поведінку «Дженерал Моторе».

Запитання:

  1. 1.       Хто, на Вашу думку, у підсумку виявився кращим менеджером і чому?
  2. 2.       Хоча з тих часів минуло багато років, більшість сучасних крупних корпо­рацій організовані схожим чином з колишньою «Дженерал Моторе». Чим це зумовлено?

 

4.Тест

Визначення рівня керівника на основі тесту “Жарікова”

Мета роботи: Для поглибленого розуміння поняття “менеджмент” пропонується провести роботу “Визначення рівня керівника на основі “Тесту Жарікова”.

Слід зауважити, що на основі даного тесту здійснюється самооцінка менеджера.

Хід роботи:

1. Відповісти на запитання "Тесту Жарікова" і відповіді записати у бланк для тестування. На кожне запитання можна дати одну з п'яти відповідей: 3 (завжди), Ч (часто), І (іноді), Р (рідко), Н (ніколи).

2. Обробка результатів відповідей.

3. На основі ключа до тесту визначити професійний рівень менеджера.

 

Тест Жарікова

Я хотів би...

  1. Займатися плануванням.
  2. Готувати накази.
  3. Розробляти інструкції.
  4. Писати звіти.
  5. Вести службове листування.

 

  1. Ставити завдання підлеглим.
  2. Віддавати команди й розпорядження.
  3. Контролювати виконання завдань.
  4. Заохочувати працівників за успіх.
  5. Робити стягнення за недбалість.

 

В

 

Вести підбір кадрів.

  1. Займатися соціальними проблемами.
  2. Здійснювати соціальне планування в трудовому колективі.
  3. Управляти конфліктами.
  4. Залучати працівників до управління.

 

Г

 

16. Виявляти протиріччя між завданням і можливістю його виконання.

17. Вичленовувати і вирішувати проблеми соціальної важливості.

18. Вичленовувати і вирішувати проблеми першочергової важливості.

19. Брати участь в обговоренні довгострокових програм.

20. Вирішувати питання за всіма програмами.

 

А

 

 

Б

 

 

Е

 

21. Організовувати виконання робіт з постачання.

22. Отримувати все необхідне для своєї роботи.

23. Налагоджувати зв'язки з постачальниками.

24. Розподіляти, матеріальні ресурси.

25. Заощаджувати ресурси.

 

Ж

 

26. Проводити пошук науково-технічних новинок.

27. Впроваджувати новинки у виробництво.

28. Розробляти перелік проблем для раціоналізаторів.

29. Рекламувати корисність інновацій.

З0. Активно підбирати помічників і однодумців для пошукової роботи.

 

З

 

31. Виявляти фактори для підвищення якості.

32. Створювати систему контролю якості.

33. Підчитувати кваліфікацію працівників.

34. Зацікавлювати працівників у покращенні якості.

35. Займатися пошуком факторів, які негативно впливають на якість.

 

І

 

36. Приймати представників інших організацій.

37. Бувати в інших організаціях.

38. Мати “своїх” людей в інших організаціях.

39. Контактувати з аналогічними організаціями інших міст, країн.

40. Налагоджувати особисті зв’язки з працівниками інших організацій.

 

К

 

41. Інструктувати виконавців.

42. Роз'яснювати працівникам зміст директив.

43. Давати поради підлеглим.

44. Займатися вихованням підлеглих.

45. Виступати з лекціями, доповідями.

 

Г

 

46. Організовувати наради й засідання.

Д

 

47. Проводити наради й засідання.

48. Виголошувати промови на зборах.

49. Представляти свою організацію в громадських організаціях.

50. Працювати у президії зборів тощо

 

 

Бланк тестування

 

З – завжди

Ч – часто

І - іноді

Р – рідко

Н – ніколи

 

 

Після заповнення бланку тестування відповіді оцінюються такими балами:

 

завжди – 5

часто – 4

іноді – 3

рідко – 2 

ніколи – 1 

 

 

 

 

 

З

Ч

І

Р

Н

 

З

Ч

І

Р

Н

  1.  

 

 

 

 

 

31.

 

 

 

 

 

  1.  

 

 

 

 

 

32.

 

 

 

 

 

  1.  

 

 

 

 

 

33.

 

 

 

 

 

  1.  

 

 

 

 

 

34.

 

 

 

 

 

  1.  

 

 

 

 

 

35.

 

 

 

 

 

  1.  

 

 

 

 

 

36.

 

 

 

 

 

  1.  

 

 

 

 

 

37.

 

 

 

 

 

  1.  

 

 

 

 

 

38.

 

 

 

 

 

  1.  

 

 

 

 

 

39.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

40.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

41.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

42.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

43.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

44.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

45.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

46.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

47.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

48.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

49.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

50.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

У тесті Жарікова всі питання розміщенні в 10-ти блоках (А, Б, В тощо) по 5 у кожному блоці. Такі ж блоки мають місце в бланку відповідей. Після заповнення бланку тестування, розшифрувавши слова “завжди”, “часто”, “іноді”, “рідко”, “ніколи” у вигляді балів, підсумовуємо відповіді за блоками. Таких сум буде 10.

Знаходимо загальну суму за всіма блоками і середню суму за блоками (Бср):

 

Значення відповідей у балах за блоками наносимо на графік. З’єднання точок, що позначають відповіді, дасть ламану лінію. Проводимо пунктирну лінію, паралельну осі абсцис на висоті:

11,5 балів, якщо

         Бср < 15

12,5 балів, якщо

15 £ Бср < 16

13,5 балів, якщо

16 £ Бср < 15

14,5 балів, якщо

        Бср ³ 17

 

 

 

Блоки

 

Орієнтовний приклад побудови графіка

Ключові слова, що характеризують зміст кожного блоку:

 

А – штабний працівник

Е – інноватор

Б – організатор (людей)

Ж – контролер

В – кадровик

З – дипломат

Г – мислитель

І – вихователь

Д – постачальник

К – громадський діяч

 

 Управлінець, незалежно від ієрархічного рівня, повинен працювати за всіма блоками не нижче від пунктирної лінії (це вимога знизу). Якщо за певним блоком він працює на рівні, нижчому від пунктирної лінії, то тут йому необхідно пройти відповідну перепідготовку. На крупних підприємствах за блоками А і Б керівникові обов’язково потрібно підвищувати свою кваліфікацію. У середнього управлінця його професійний рівень, хоча б за чотирма блоками, повинен бути оцінений у 20 і більше балів

 

 

 

 

ТЕМА 2. РОЗВИТОК НАУКИ УПРАВЛІННЯ

 

Питання для самостійної роботи.

 

  1. Еволюція управлінської думки ХХ ст.
  2. Назвіть найвідоміші школи управління.
  3. Чим відомий Фредерік Тейлор?
  4. На чому ґрунтується японська школа менеджменту?
  5. Які основні особливості школи людських стосунків?
  6. Які риси та характеристики притаманні класичній (адміністративній) школі?
  7. Проведіть порівняльну характеристику наукових шкіл.

 

1. Практичне завдання

Проаналізуйте сім принципів ведення справ у Росії, вироблених ще у 1912 році:

1.  Поважай владу. Влада — необхідна умова ефективного ведення справ. У всьому повинен бути порядок. У зв'язку з цим виявляй повагу до охоронців порядку.

2.  Будь чесним та правдивим. Чесність та правдивість – фундамент підприємництва, передумова отримання "здорового" прибутку та гармо­нійних стосунків у справах. Російський підприємець зобов'язаний бути бездоганним носієм чесності та правдивості.

3.  Поважай право приватної власності. Вільне підприємництво – основа добробуту держави. Російський підприємець зобов'язаний в поті чола працю­вати на благо своєї вітчизни. Таке завзяття можна виявити лише при спиранні на приватну власність.

4.  Люби і поважай людину. Любов та повага до людини праці з боку підприємця породжує любов у відповідь та повагу. В таких умовах виникає гармонія інтересів, що створює атмосферу для розвитку у людей різних здібностей, спонукає їх виявляти себе з найкращого боку.

5.  Будь вірний слову. Ділова людина повинна бути вірною своєму слову. Успіх у справі суттєво залежить від того, як оточуючі довіряють тобі. Слово ділової людини повинно цінуватися значно вище від паперу з печаткою.

6.  Живи за можливостями. Вибирай справу для себе. Завжди оцінюй свої можливості. Дій відповідно до своїх засобів.

7. Будь цілеспрямованим. Завжди став перед собою ясну мету. Підприємцю така мета потрібна, як повітря. Не відволікайся на інші цілі. Служіння "двом господарям" не принесе успіху. У прагненні досягти мети не переходь межі дозволеного. Ніяка мета не може замінити порядність і репутацію.

Запитання:

  1. Як, на Вашу думку, узгоджуються описані принципи із сьогоднішньою прак­тикою господарювання в нашій державі та в країнах колишнього СРСР?
  2. Наведіть принципи, які, на Вашу думку, зневажаються підприємцями і чому?
  3. Що необхідно здійснити на рівні держави для створення оптимальних умов господарювання та ефективного управління?
  4. Який рівень соціальної відповідальності передбачають розглянуті сім принципів ведення справ?

 

 

2. Ситуація для аналізу

 

Найбільш розрекламованим прикладом філософії наукового управління Ф.Тейлора було накопичення чавуну в компанії "Steel Production Company" в кінці 1890-х років.

Внаслідок тривалого зберігання низьких цін на чавун приблизно 80 тис. тони чавуну зберігалося у відкритому полі. Коли розпочалася іспано-американська війна, раптова потреба в чавуні викликала зростання ціни, і чавун "йшов на ура". Навантаження чавуну у залізничні вагони стало терміновою роботою.

Чавун у чушках, тобто у злитках, призначених для переплавлення, вантажили робітники, об'єднанні в бригади приблизно по 75 чоловік. Кожний вантажник підіймав чушку, переносив її до товстої похилої дош­ки та скидав у залізничний вагон.

Ф.Тейлор відібрав спеціальну групу робітників, щоб показати власникам та керівникам компанії на прикладі елементарного виду робіт переваги своїх ідей. Дослідження показало, що вантажник чавуну в середньому вантажив 12т за день. Ф.Тейлор поставив завдання підвищити виробіток на одного робітника і одночасно зробити виконання роботи більш дешевим та ефективним. Першим кроком був відбір робітника, який повинен брати участь в експерименті. Після детального вивчення складу бригади протягом 3-4 днів можливими кандидатами були відібрані 4 особи. Ф.Тейлор отримав довідку про кожного кандидата, в т.ч. і про характер, звички, наміри.

Потім відібрали одного з чотирьох кандидатів. Це був датчанин Шмідт з Пенсільванії. На нього звернули увагу через його помірковану вдачу, енергію та фізичні дані. Пізніше Ф.Тейлор стверджував: "Зараз однією з найперших вимог до людини, яка підходить для навантаження чавуну як свого постійного заняття, є те, що вона буде настільки тупою та флегматичною, що за своїм розумовим складом буде подібною скоріше до бика, ніж до когось іншого".

Шмідт був переповнений почуттям власної гідності як високооплачува-ний працівник: йому запропонували 1,85 дол. в день, а не звичайну платню 1,15 дол. за те, щоб він точно дотримувався інструкції (працюй, коли наказують працювати, і відпочивай, коли наказують відпочивати). Вико­нуючи вказівки Ф.Тейлора, Шмідт зміг вантажити 47 т за день.

Робочий день складав 10 годин, з яких, як визначив Ф.Тейлор, 42% (4 год. 12 хв.) займали або повернення до купи злитків від залізничного вагона, або відпочинок (в основному, сидіння). Спочатку середня відстань до куп злитків становила 36 футів, і вантажник проходив приблизно 8 миль з вантажем і 8 миль без вантажу кожного дня. Злитки вантажилися в середньому кожну 31 секунду. Вартість праці була зменшена з 9,2 цента до 3,9 цента за тонну. Згодом були відібрані та підготовлені інші чоловіки для навантажування чавуну за методом Ф.Тейлора. Він відзначив, що лише кожний восьмий з бригади, що нараховувала 75 осіб, був фізично здатний вантажити 47 т за день.

Завдання:

  1. 1.       Обговоріть експеримент Ф.Тейлора з накопичення чавуну.
  2. 2.       З яким науковим висновком Ф.Тейлора пов'язана його  думка: "... Потрібно розуміти, що усунення цих людей від навантаження чавуну в дійсності є благом для них, оскільки для цієї роботи вони непридатні. Це було першим кроком до пошуку ними роботи, для якої вони би підходили і на якій, після проходження відповідної підготовки, могли б постійно і законним шляхом отримувати більш високу зарплату"?
  3. 3.       Що таке хронометраж як метод дослідження трудових процесів?
  4. 4.       Які висновки та рекомендації Ф.Тейлора використовуються у сучасній управлінській практиці?

 

 

ТЕМА 3. ПРИЙНЯТТЯ УПРАВЛІНСЬКИХ РІШЕНЬ

 

Питання для самостійної роботи

 

  1. Суть поняття “управлінське рішення”?
  2. Вимоги, що ставляться до управлінських рішень?
  3. Класифікація управлінських рішень?
  4. Етапи прийняття управлінських рішень?
  5. Способи прийняття управлінських рішень?
  6. Приклади типових, стандартних управлінських рішень.
  7. Що таке умови ризику, визначеності та невизначеності?

 

 

1. Практичне завдання

Ділова гра "Корабельна аварія"

Проспект гри

Проведення даної гри передбачає вирішення таких завдань:

-          закріплення теоретичних знань з теми "Розробка та ухвалення управлінсь­ких рішень";

-         зосередження уваги студентів на необхідності чіткого формулювання мети, виявленні проблемної ситуації та аналізі всіх можливих варіантів усунення проблеми;

-         навчання студентів обґрунтовувати можливі альтернативи, відстоювати та аргументувати власну думку;

-         вироблення навичок прийняття індивідуальних рішень в екстремальній ситуації за обмежений період часу;

-         вироблення навичок групової розробки та прийняття управлінських рішень в кризовій ситуації;

-         демонстрування залежності всіх оперативних дій від обраного варіанту стратеги;

-          виявлення лідерів у групах та розвиток творчої активності студентів.

Ділова гра "Корабельна аварія" дає можливість моделювати діяльність управлінців та демонструє особливості прийняття індивідуальних та групо­вих рішень. У процесі імітації ігрового експерименту досліджуються мотиви прийняття рішень, виявляються лідери, оцінюються можливості та наполег­ливість учасників гри у відстоюванні власної думки.

Термін ділової гри — 1 год. 20 хв.

Кількість учасників не обмежується (мінімум 2 чол.).

Дія ділової гри "Корабельна аварія" відбувається на умовному кораблі, що потерпів аварію в Тихому океані в районі екватора. До найближчого берега – 360 км. Кожен учасник гри повинен уявити себе власником надувного човна з веслами. З потопаючого корабля необхідно в порядку визначеної пріоритетності забирати предмети, що вказані в таблиці. Час прийняття рішень обмежений (7 хв.), оскільки корабель тоне.

Гра проводиться в два етапи. На першому етапі кожен учасник гри приймає індивідуальне рішення щодо виходу з критичної ситуації та пріоритетності відбору вказаних в таблиці предметів.

На другому етапі приймається групове (колективне) рішення стосовно цієї ж проблеми, виходячи з критеріїв, вироблених самою групою (під­коритися лідерові, досягти консенсусу, погодитися з спеціалістами тощо).

Слід підкреслити, що учасники гри повинні приймати рішення в конкретній ситуації стосовно себе, а не удаваної особи.

Сценарій гри

Об'єктом гри обрана нестандартна складна ситуація (корабельна аварія), яка потребує термінового прийняття рішення для усунення проблеми. Ігрова ситуація передбачає наявність ведучого, який знайомить з умовами (обмеженнями) гри, правилами, слідкує за термінами прийняття рішень та підводить підсумки гри.

До обмежень у процесі гри відносяться:

  1. Термін прийняття рішень;
  2. Перелік предметів, які можна в обраній послідовності забирати з потопаючого корабля;
  3. Дотримання процедури заповнення розрахункової таблиці.

До керівних параметрів гри належать:

  1. Оцінка проблемної ситуації;
  2. Обрана стратегія;
  3. Пріоритетність вибору запропонованих предметів.

 

Таблиця до ділової гри

Вихідна інформація для прийняття індивідуального та групового рішення

Предмети

Власна  думка

Думка групи

Оцінка

експертів

Відхилення

(ст.4 – ст.2) індивідуальне

Відхилення

(ст.4 – ст.3)

групове

1 .  Секстант

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2.  Дзеркальце

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3.  Каністра з прісною водою (20 л)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4.  Москітна сітка

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

5.  Аварійний запас продуктів (1 ящик)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

6.  Карта Тихого океану

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

7.   Надувна подушка

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

8.  Каністра з пальним (мастило) та сірники

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

9.  Транзисторний приймач

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

10.  Світлонепроникний пластмасовий лист (10 м2)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

11. Ром (1 л)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

12. Нейлоновий шнур (10 м)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

13. Коробка шоколаду

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

14. Снасті риболовні

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Правила гри

  1. Оцінивши ситуацію, кожен учасник гри продовж 7 хв. приймає індивідуальне рішення, а саме: в гр. 2 табл. визначає пріоритетність для себе особисто кожного з предметів (навпроти найважливішого ставиться цифра 1, навпроти другого за важливістю предмета — 2 і так до позиції 14 включно). Після цього кожен учасник гри визначає імовірність врятування як суб'єктивну оцінку.
  2. Приймається групове (колективне) рішення. У цьому випадку всі учасники гри повинні прийти до згоди за тих самих стартових умов. Усі показники фіксуються в гр. З таблиці, причому ця графа заповнюється всіма учас­никами гри спільно. Далі визначається імовірність врятування як суб'єктивна групова оцінка.
  3. Викладач (ведучий) оголошує оцінку ситуації експертами-спеціалістами з морської справи, аналізує запропонований ними оптимальний варіант стратегії та визначений на її основі перелік предметів. Пріори­тетність предметів, визначена експертами, фіксується в гр. 4 таблиці.
  4. По кожній позиції індивідуального рішення визначаються відхилення від оцінки експертів. Відхилення (їх абсолютна величина) заносяться в гр. 5 таблиці (гр. 4 — гр. 2). Експерти встановили, що у випадку суми відхи­лень більшої від 60 балів, шансів на врятування немає. Отже, робиться висновок про недостатність оцінки ситуації та неправильний вибір стратегії.

По кожній позиції групового рішення визначаються відхилення від оцінки експертів. Відхилення (їх абсолютна величина) заносяться в графу б таблиці (гр.4 — гр.3). Висновки експертів про неможливість врятування при перевищенні суми відхилень від критичного числа (60 балів) розповсюд­жуються і на дану ситуацію.

 

2. Ситуація для аналізу

Підлеглий ігнорує Ваші поради і вказівки, робить все по-своєму, не звертає увагу на зауваження, не виправляє помилок, на які Ви йому вказуєте. Як Ви будете поводитись з цим підлеглим?

А. Розберуся у мотивах впертості, і якщо переконаюся у їх безпідставності, застосую адміністративні засоби покарання.

Б. В інтересах справи постараюся викликати його на відверту розмову, спробую знайти з ним спільну мову, встановити діловий контакт.

В. Звернусь до активу колективу з проханням дати належну оцінку поведінці підлеглого, застосувати щодо нього засоби громадського впливу.

Г. Спробую розібратися, чи не роблю я сам помилок у взаємовідносинах з цим підлеглим, а потім прийму остаточне рішення.

 

3. Ситуація для аналізу

У трудовий колектив, де є конфлікт між двома угрупуваннями з питання впровадження нововведення, прийшов новий керівник, запрошений зі сторони. Яким чином, на Вашу думку, йому краще діяти, щоб нормалізувати психологічний клімат в колективі?

А. Не зважаючи на докази прихильників старого порядку, встановити діловий контакт з прихильниками нововведення, розпочати роботу із впровадження нового, впливаючи на противників силою свого прикладу і прикладу інших.

Б. Спробувати переконати у необхідності нововведення і залучити на свою сторону прихильників попереднього стилю роботи, противників змін.

В. Спертися на актив, доручити йому розібратися і запропонувати дієві заходи щодо нормалізації обстановки у колективі, заручитися підтримкою адміністрації та громадських організацій.

Г. Вивчити можливості розвитку колективу і покращення якості продукції, що випускається, поставити перед колективом нові перспективні завдання, враховуючи кращі досягнення і трудові традиції колективу, не протиставляючи нове старому.

 

4. Тест “Командувати чи підпорядковувати”

Завжди є хтось, хто командує, оскільки завжди знаходиться той, хто хоче, щоб ним командували. Навіть у найдемократичнішій суспільній структурі у вирішальний момент визначається лідер, який примушує інших прислухатися до його авторитетної думки.

Той, хто прагне бути лідером, щасливий тільки тоді, коли коман­дує. «Ведений», навіть якщо йому надати можливість керувати, не буде знати, що робити із наданими йому повноваженнями. Лідер охоче зголошується виконувати відповідальні завдання, прагне до керів­них посад і звичайно справляється з тим, що йому доручено. В такі моменти з найбільшою очевидністю виявляються його здібності. Лідерів люблять, але і ненавидять також – це неминуче.

У сучасному суспільстві, проте, тип «полководця» (по суті, це зав­жди людина вірна і щедра, готова ризикнути власним життям) часом поступається місцем іншому типу – тому, хто маневрує в тіні і не виявляє власної персони. Вони не запалюють юрбу, щоб вести за со­бою, зате вміло використовують у своїх цілях.

Зрозуміти свою роль у суспільстві, в колективі – дуже важливо для правильного світосприйняття. Хто ви – капітан чи рядовий? Спро­буйте визначити це за допомогою тесту.

  1. Дружба для вас:

А- співробітництво

Б - підтримка

В- альтруїзм

  1. Справжній митець (артист) повинен бути наділений передусім:

А- талантом

Б - рішучістю

В- підготовкою

  1. На вечірці ви найчастіше почуваєте себе:

А- «півником»

Б - «курочкою»

В - «курчатком»

  1. Якщо б ви були геометричною фігурою, то були б:

А - циліндром

Б - сферою

В - кубом

  1. Коли вам подобається жінка (чоловік), ви:

А - робите перший крок

Б - чекаєте, поки вона (він) зробить перший крок

В - робите дрібні кроки

  1. Ви зіштовхуєтеся з несподіванкою (не тільки сидячи за кер­мом) і:

А - гальмуєте

Б - додаєте швидкості

В - розгублюєтеся

  1. Якщо вам доводиться говорити на публіці, ви відчуваєте, що:

А - всі слухають

Б - вас критикують

В - ніяковієте

  1. В експедицію краще брати товаришів:

А - міцних

Б - розумних

В - досвідчених

  1. Скажемо правду. Попелюшка була:

А - нещасною дівчиною

Б - хитрою кар'єристкою

В - буркотухою-жалібницею

  1. Як би ви визначили своє життя:

А - партія в шахи

Б - матч боксу

В - гра в покер

 

Тепер підрахуйте бали:

 

Запитання

А

Б

В

  1.                     1.           

3

2

1

  1.                     2.           

3

2

1

  1.                     3.           

3

2

1

  1.                     4.           

1

3

2

  1.                     5.           

3

2

1

  1.                     6.           

3

2

1

  1.                     7.           

3

2

1

  1.                     8.           

3

2

1

  1.                     9.           

1

3

2

  1.                   10.         

2

1

3

 

Якщо ви в сумі набрали не більше 16 очок, то в товаристві ви – просто рядовий. Ви занадто поважаєте інших і ототожнюєте себе зі слабкостями ближніх, а тому не здатні командувати і успішно конку­рувати, адже для цього необхідно вміти перейматися чужими боля­ми, труднощами. Можливо, за вашою відмовою від влади приховуєть­ся страх або обмануті надії? Тоді, перш ніж робити якісь висновки, проаналізуйте, скільки разів ваші спроби керувати зазнавали пораз­ки. Якщо ж відвертість вимагає визнати, що ви без лідерства відчу­ваєте себе чудово, залиштесь дещо збоку подій, по суті, це не так уже й погано - так спокійніше.

Якщо ви набрали від 17 до 20 очок, то ви - молодший офіцер. Це досить незручне становище: між молотом і ковадлом. Ви і на роботі тяжко приймаєте рішення, адже так? Ви - трошки керівник, трошки - командуючий, а трошки - військо. Вам нелегко домогтися визнан­ня, ваші аргументи надто раціональні і ґрунтуються тільки на влас­ному досвіді.

Якщо ви набрали від 21 до 24 очок, то ви-старший офіцер. Вас не стосується злий афоризм «Капітане, ти ніколи не станеш майо­ром», бо декому із вас можна навіть довірити «командування пол­ком». У школі, інституті, на спортивних змаганнях чи просто в ком­панії ви чомусь були другим або третім, хоча завжди прагнули стати першим. Але для цього вам чогось трохи не вистачало — рішучості, впевненості, командного голосу чи надійного тилу. Тому вам страш­нувато брати на себе фатальні рішення. Не переживайте з цього при­воду: завдяки наполегливій праці або підтримці згори ви зможете «дослужитися до генеральських лампасів».

Якщо ви набрали більш як 24 очки, ви - генерал. З дитячих років ви завжди в числі перших пропонували свої послуги, коли мова йшла про громадські справи, чи не так? З віком ваш вплив на людей зміцнюється і особливо виявляється в скрутні моменти. Якщо ви честолюбні і не боїтеся роботи, то цей дар може підняти вас дуже високо. Якщо ж ні - задовольняйтесь тим, що вас вважають чудовим другом (чи подругою), порадником і ви завжди опиняєтесь в центрі уваги на вечірках.

 

 

ТЕМА 4. ПЛАНУВАННЯ В ОРГАНІЗАЦІЇ

 

Питання для самостійної роботи

 

  1. Суть стратегічного планування?
  2. Етапи стратегічного управління на підприємстві?
  3. Що включає внутрішнє і зовнішнє середовище організації?
  4. Що являє собою управлінське обстеження організації?
  5. Класифікація видів стратегії організації?
  6. Суть понять “політика” та “процедура”?
  7. Як використовується в управлінській роботі метод графіків виконання робіт?
  8. Що таке сітьовий графік, елементи сітьового графіка?

 

1. Практичне завдання

Планування малого бізнесу

Завдання: складіть бізнес-план розвитку і підготуйте пакет необхідних документів для Вашого майбутнього підприємства за такою схемою:

Розділ 1. Визначення місії та цілей організації

Частина перша. Необхідно відповісти на такі питання:

1. Якою справою, яким бізнесом Ви прагнете займатися?

2. Які людські потреби Ви спробуєте задовольнити?

3. На яких клієнтів Ви розраховуєте?

4. Як Ви це зробите?

Частина друга. Сформулюйте місію (девіз, кредо, лейтмотив) Вашого підприємства однією фразою з 15-25 слів. Складіть рекламний слоган. Що буде Вашим брендом?

Розділ 2. Характеристика послуг

Частина перша. Складіть таблицю, в якій перелічіть усі види товарів та послуг, що пропонує Ваша фірма. Вкажіть, яким чином Ви прагнете їх виконувати. Розкажіть про їх властивості (в чому вони полягають?), їх користь (що вони дають клієнту? чому клієнт ними користується?).

Частина друга. Дайте відповіді на питання, використовуючи таку шкалу оцінок: відмінно, добре, задовільно, погано. Дайте свої роз'яснення до кожного питання:

  1. Яка якість Ваших послуг?
  2. Наскільки Ваші послуги забезпечують сподівання клієнтів?
  3. Якою мірою назви Ваших послуг розкривають їх користь для клієнта?
  4. Якщо Ваша фірма пропонує різноманітні види товарів та послуг, то чи сумісні вони між собою?
  5. Чи забезпечена Ваша фірма всім необхідним для виконання даних послуг?
  6. Чи є у Вас всі необхідні матеріали, чи легко Ви можете їх діставати?

Частина третя. Підсумовуючи ваші відповіді, дайте коротку характе­ристику запропонованих Вами товарів та послуг.

Розділ 3. Ціноутворення
  1. Які ціни (тарифи, гонорари) за Ваші послуги?
  2. Оплату берете негайно чи обслуговуєте в кредит?
  3. Які види скидок пропонує Ваша фірма?
  4. Чи берете Ви плату за непередбачені, додаткові послуги?
  5. Як, на Ваш погляд, клієнти сприймають Ваші ціни?
  6. Чи вважаєте Ваші ціни конкурентоспроможними?

Підсумуйте Ваші відповіді. Зведіть дані у таблицю.

 Розділ 4. Реклама

Дайте повні відповіді на запитання:

  1. Які зусилля потрібно прикласти для того, щоб переконати людей користу­ватися Вашою продукцією, послугами, роботами?
  2. Як краще організувати пропозицію товарів та послуг?
  3. Як краще використати засоби масової інформації?
  4. Як організувати публічні виступи?
  5. Які особисті зв'язки можна використати для рекламних цілей?
  6. Які заходи товаропросування необхідно запропонувати?
  7. Як організувати рекламу поштою (директ-мейл)?
  8. Якою мірою належить використовувати платні оголошення?
  9. Як краще використовувати телефон в рекламних цілях?

Підсумовуючи відповіді на ці запитання, підготуйте в прийнятній формі план реклами і пропаганди послуг Вашої фірми.

Розділ 5. Характеристика клієнтури

  1. Який середній вік Ваших клієнтів? (Молодші 25 років; 26-30; 31-35; 36-40; 41-50; 51-60; старші 60 років).
  2. На клієнтів яких професій і яких суспільних категорій Ви орієнтуєтеся?
  3. Яке співвідношення чоловіків та жінок серед Вашої клієнтури?
  4. Де живуть Ваші клієнти?
  5. Який рівень доходу Ваших клієнтів?
  6. Яка головна причина, що змусила їх користуватися Вашими послугами?

Клієнти-підприємства:

  1. Наскільки великі підприємства, що є Вашими клієнтами (за чисельністю персоналу, розмірами основного капіталу)? Як давно вони існують? Які їх перспективи?
  2. Де вони розміщені?
  3. Який середньорічний обсяг реалізації їх продукції?

Висновки: узагальніть усі відповіді на питання і виділіть п'ять загальних характеристик Вашої клієнтури.

Розділ 6. Спілкування і обслуговування клієнтів

Частина перша. Спілкування з клієнтами

  1. Подивіться на Ваші каталоги, прайси, буклети, фірмові бланки, візитні картки. Яке враження вони створюють про Вашу фірму у клієнтів?
  2. Чи допустимі помилки у листах, які надсилає Ваша фірма?
  3. Як Ви і Ваші службовці будете відповідати по телефону (чи швидко Ви будете брати телефонну слухавку? Яким тоном розмовлятимете? Який у Вас буде темп розмови? Як чітко Ви збираєтесь промовляти слова?)?
  4. Чи завжди Ваш телефон буде функціонувати у робочі години?
  5. Чи швидко Ви будете реагувати на ділові дзвінки і візити?
  6. Яким чином і на чию користь Ви будете ліквідовувати протиріччя між фірмою та клієнтом?
  7. Яке враження справить Ваш офіс на клієнтів?
  8. Чи довго Ваш клієнт буде чекати прийому?

Частина друга. Обслуговування клієнтів

  1. Чи збираєтесь Ви надсилати додаткову інформацію на запит клієнтів?
  2. Як швидко Ви збираєтесь виконувати замовлення вашої клієнтури?
  3. Який порядок обслуговування клієнтів Ви запровадите у Вашій фірмі? (Сформулюйте однією фразою).
  4. Чим обслуговування у Вашій фірмі буде відрізнятися від обслуговування клієнтів на фірмах конкурентів?

Висновки: Підсумовуючи відповіді на Ваші запитання, коротко викладіть порядок стосунків, які Ви будете будувати з Вашими клієнтами і як будете обслуговувати їх на Вашій фірмі.

 
Розділ 7. Конкуренція

1.   Опишіть своїх конкурентів та їх бізнес:

 

Фірма

 

Послуги

 

Ціна

 

Способи реклами

 

Клієнти

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2.   Проаналізуйте переваги і слабкі сторони конкурентів:

 

Конкуруюча фірма

Переваги

Недоліки

 

 

 

 

Розділ 8. Прогнози на майбутнє

 

1.   Складіть і заповніть таблицю за такою формою:

Фактори, які можуть вплинути на діяльність підприємства

 

Як саме ці фактори вплинуть на діяльність підприємства

 

Наприклад:

 

1.  Економічний занепад

 

Внаслідок економічних негараздів впаде купівельна спроможність населення

 

 

Коротко викладіть прогнози щодо діяльності Вашого підприємства у поточному та наступному році.

Розділ 9. Тенденції у вашій галузі та їх вплив

  1. Які майбутні зміни і яким чином, імовірно, вплинуть на Вашу фірму?
  2. Які майбутні  зміни у ринкових секторах, які  обслуговуються підпри­ємствами Вашої галузі бізнесу можуть вплинути на Вас?
  3. Які зміни у трудовому законодавстві (КЗпП) можуть вплинути на Ваше підприємство?
  4. Які зміни у системі управління можуть торкнутися діяльності Вашого підприємства?

Завдання:

Зробіть загальні висновки та внесіть зміни до проекту (робочого документу).

 

2. Ситуація для аналізу

Оцініть   рівень   прояву   "принципів   процвітання"   на   відомому   Вам підприємстві.   По кожній  позиції виберіть відповідний  бал.   Найвищий рівень відповідає семи балам, дуже низький — одному балу. Якщо сума Ваших оцінок становить понад 70 балів, то є всі підстави вважати, що підприємство процвітатиме. Показник 55-60 балів свідчить про наявність тенденції   до   процвітання.   Сума   балів   48-54   вказує,   що   не   все   ще втрачено. Показник 20 балів — сигнал лиха.

 

Дванадцять стратегічних принципів процвітання підприємства

 

1.   Чітке уявлення про перспективи підприємства

7654321

 

Нечітке уявлення про перспективу

2.   Невичерпний оптимізм керівництва

7654321

 

Песимізм керівництва

3.   Відчуття сімейної атмосфери на підприємстві

7654321

 

Відчуття атмосфери "караван-сараю"

4.  Зростання частки підприємства на ринку

7654321

 

Скорочення частки підприємства на ринку

5.   Турбота про якість товарів

 

7654321

 

Зневажання якістю товарів

 

6.   Увага до обслуговування споживачів

 

7654321

 

Недбале ставлення до споживачів

 

7.   Наявність ключового напряму розвитку підприємства

 

7654321

 

Відсутність ключового напряму розвитку підприємства

8.   Турбота про талановитих працівників

 

7654321

 

Неувага до талановитих людей

 

 

9.   Гнучкість управління та організації виробництва

 

7654321

 

Консерватизм в управлінні та організації виробництва

 

10.   Узгодженість між керівництвом та персоналом у питаннях премій та привілеїв

7654321

 

Відсутність такої згоди

 

11.   Створення для всіх працівників привабливих умов праці

 

7654321

 

Наявність привабливих умов праці лише для вибраних осіб

12.   Турбота про зв'язки з громадськістю

7654321

 

Ігнорування зв'язками з громадськістю

 

 


3. Ситуація для аналізу

 

Уявімо ситуацію, в якій опинився торговий агент, який вирішує, їхати йому поїздом чи скористатися послугами авіакомпанії аби потрапити у місто, де мешкає покупець. Якщо буде ясно, то він може летіти і, при цьому, витратить на всю подорож від воріт до воріт 2 години, а якщо їхати поїздом — 7 год. Якщо він поїде залізницею, то втратить день на робочому місці, який, за його оцінкою, міг би принести виторг у $1500. Іногородній клієнт, імовірно, зробить замовлення орієнтовною вартістю $3000 за умови, що його персонально відвідають.

Якщо торговий агент вирішить летіти, але політ не відбудеться через туман, йому доведеться замість відвідин обмежитися телефонною розмо­вою. Це призведе до зменшення суми замовлення до $500, проте агент зможе виконати вдома замовлень на $1500, бо не втратить робочого дня.

 

Імовірність тієї чи іншої погоди

Туман (ОД)

Ясно (0,9)

Стратегія 1: Літак

 

+$ 2000

 

+$ 4500

 

Стратегія 2: Поїзд

 

+$ 3000

 

+$ 3000

 

 

 

ТЕМА 5. ОРГАНІЗАЦІЯ ЯК ФУНКЦІЯ УПРАВЛІННЯ

 

Питання для самостійної роботи

 

  1. Розкрийте суть понять “делегування”, “відповідальність”, “повноваження”.
  2. Основні види штатних повноважень.
  3. Типи лінійних повноважень.
  4. Етапи процесу делегування?
  5. Завдання, які підлягають делегуванню та завдання, які не підлягають делегуванню?
  6. Причини, згідно з якими уникають процесу делегування керівник та підлеглі?
  7. Рекомендації для ефективного здійснення процесу делегування?

 

 

1. Практичне завдання

Ознайомтеся  з   "Пам'яткою  для  менеджера"   стосовно  організації діяльності підприємства:

  1. Постійна реорганізація структури компанії зумовлена законами бізнесу: "Якщо хочеш вижити — перебудовуйся!"
  2. Не можна поспішати з реорганізацією. Передчасні зусилля у перебудові структури компанії можуть лише зашкодити справі.
  3. Менеджер повинен серцем прийняти перебудову, інакше йому важко буде виконувати свої основні функції.
  4. Якщо в житті одна людина не може бути слугою двох господарів, то в бізнесі може.
  5. Не завжди допомагає рішуче заперечення старої структури. Іноді успіх забезпечується лише однією невеликою зміною (доповненням, вдосконаленням).

Завдання:

Поясніть, в яких ситуаціях реалізуються згадані правила.  Подайте приклади.

 

2. Ситуація для аналізу

Вільям Ньюмен сформулював основні причини небажання керівників делегувати повноваження:

  1. Помилкова думка "Я зроблю це краще". Керівник стверджує, що оскільки він може зробити цю роботу краще, то він і повинен виконати її замість підлеглого. Два міркування характеризують помилковість такого твердження. По-перше, витрати часу на завдання, яке міг би виконати підлеглий, означає, що керівник не зможе на належному рівні виконувати інші обов'язки. Загальні вигоди можуть бути більшими, якщо керівник сконцентрує зусилля на плануванні та контролі і свідомо дозволить підлеглому виконувати менш важливі обов'язки, хоча і з дещо нижчим рівнем якості. По-друге, якщо керівник не буде дозволяти підлеглим виконувати нові завдання з додатковими повноваженнями, то вони не підвищуватимуть свою кваліфікацію.
  2. Відсутність здібностей керувати. Деякі керівники так занурюються у повсякденну роботу, що нехтують більш загальною картиною діяльності.

Опинившись у ситуації, коли неможливо охопити довготривалу перспек­тиву у потоці повсякденної діяльності, вони не можуть повністю усвідомити значення розподілу роботи між підлеглими.

  1. Відсутність довіри до підлеглих. Якщо керівники діють так, ніби не довіря­ють підлеглим, то підлеглі й будуть працювати відповідно. Вони втратять ініціативність і будуть часто запитувати, чи правильно вони виконують роботу, почуваючи себе невпевнено.
  2. Побоювання ризику. Керівники відповідають за роботу підлеглого, тому вони можуть побоюватися, що делегування завдань буде породжувати проб­леми, за які керівники відповідатимуть.
  3. Відсутність вибіркового контролю для попередження керівництва про можливу небезпеку. Паралельно до делегування додаткових повноважень, керівництво повинно створити ефективні механізми контролю для отри­мання інформації про результати роботи підлеглих. Зворотній зв'язок для отримання інформації від цих механізмів контролю допомагає спрямовувати підлеглого на досягнення мети. Крім того, зворотній зв'язок дає керівнику га­рантію того, що проблема буде виявлена раніше, ніж перетвориться у катастрофу. Якщо механізми контролю неефективні, то керівництво серйозно остерігатиметься делегування додаткових повноважень підлеглим.

Завдання:

Обговоріть ці положення у світлі реалій сучасного суспільства. Подайте приклади з власної практики.

 

3. Ситуація для аналізу

Новий низовий керівник (low-менеджер) зайняв свою посаду після отриманого від директора по персоналу попередження, що діяльність персоналу очоленого ним підрозділу на сьогодні є незадовільною. Протя­гом перших тижнів, проведених зі спеціалістами даного підрозділу, новий керівник став очевидцем їх недбалої, неакуратної та неякісної роботи. Він зробив висновок, що підлеглі потребують суворої дисципліни і скликав збори, на яких "встановив порядок" і не стримався, щоби не висловити свою думку про підлеглих і їх працездатність.

Через кілька годин цей керівник зустрівся зі своїм знайомим, теж керівником низової ланки, і розповів йому про свої дії: "Я оголосив перелік проблем, які виникають у мене при керівництві підрозділом, і повідомив, що з наступного дня все буде організоване по-новому. Я знаю, що вони здатні працювати добре. Настав час, коли вони почнуть заробляти гроші, а я буду спостерігати за ними, і при виявленні недоліків вдаватимуся до дисциплінарних заходів".

Колега запропонував йому використати консультативний підхід у роботі з підлеглими.

Запитання:

1.   При вирішенні людських проблем у своєму підрозділі новому керівнику низової ланки необхідно буде використовувати багато знань з управління. Які вони і в яких складних випадках він буде їх використовувати?

2.   Керівник бере на себе багато ролей. Які ролі буде змушений виконувати керівник з нашого прикладу?

3.   Чи існує імовірність того, що при переговорах з підлеглими вони відчують, що керівник маніпулює ними? Якщо так, то що може зробити керівник для зміни такого враження?

 

 

 

 

ТЕМА 6. ОРГАНІЗАЦІЙНЕ ПРОЕКТУВАННЯ

 

Питання для самостійної роботи

 

  1. Суть поняття “організаційна структура управління підприємства”.
  2. Принципи побудови організаційних структур управління?
  3. Характеристика видів організаційних структур управління.
  4. Методи побудови організаційних структур управління підприємством?
  5. Основні тенденції розвитку організацій в Україні.
  6. Формування культури організації.

 

 

1. Практичне завдання

Побудуйте організаційну структуру управління великою корпорацією, яка передбачає створення:

  1.  Штаб-квартири (рада директорів, президент, віце-президенти з вироб­ництва, фінансів, маркетингу, персоналу, наукових досліджень).
  2. Відділення за напрямами діяльності: жіночий одяг, чоловічий одяг, дитячий одяг, врахуйте, що кожен з продуктових напрямів має свій апарат управління.
  3. Виробництво жіночого одягу охоплює три стратегічних зони господарювання (СЗГ), а саме: пошиття модного молодіжного одягу невеликими партіями, масове пошиття спецодягу, пошиття одягу великих розмірів.
  4. Виробництво чоловічого одягу охоплює дві СЗГ: пошиття модного молодіж­ного одягу невеликими партіями, пошиття одягу великих розмірів.
  5. Виробництво дитячого одягу охоплює дві стратегічних зони господарювання: одяг для немовлят та одяг для дітей віком 3-5 років великими партіями.

Інші завдання:

  1. Охарактеризувати основні вертикальні та горизонтальні комунікації.
  2. Проаналізувати основні проблеми, що вирішуються на рівні штаб-квартири корпорації.
  3. Як оптимально розподілити проблеми стратегічного управління між штаб-квартирою та керівниками продуктових відділень.
  4. Як можна вдосконалити та спростити організаційну структуру управ­ління корпорацією.

 

 

2. Ситуація для аналізу

Американські експерти Петерс та Уотермен виявили найбільш дієві підходи, що успішно реалізуються найефективніше керованими захід­ними корпораціями. На думку цих дослідників, ефективне керівництво сучасними фірмами має тенденцію до створення середовища, яке сприяє успішному використанню нових можливостей та пристосуванню організації до змін. Гнучка структура стала нормою, хоча базова форма залишається стабільною, тобто часті реорганізації здійснюються навколо чіткого "вістря". Метою таких змін є створення структур, здатних адап­туватися до стратегії та уникати гальмуючих тенденцій. Далі подані окремі підходи, виявлені Петерсом та Уотерменом:

  1. Організаційний фундамент більшості добре керованих компаній має досить стабільну форму (переважно децентралізовані підрозділи), яка є базою для вирішення усіх поточних завдань.
  2. Усі інші елементи організаційної структури повинні залишатися плаваю­чими та гнучкими, щоб зберегти можливість відповідати на зміни умов зовнішнього середовища (проектні групи, малі підрозділи для виявлення та перевірки нових можливостей).
  3. Персонал та окремі продукти часто переміщуються з одного підрозділу в інший для підвищення ефективності, конкурентної сили тощо.
  4. Більшість ефективно керованих компаній мають порівняно невеликий штат на рівні корпорацій, і значна кількість персоналу перебуває поза офісом майже весь час.
  5. Функціональні підрозділи дають добрий розвиток для базових видів діяльності, однак вони не здатні швидко пристосовуватися і схильні до ігнорування важливих змін.
  6. Ключем до створення підприємливої, адаптивної організації є малий розмір. Щоб зберегти підрозділи малими, необхідно виділяти нові види діяльності у самостійні підрозділи.

 

Завдання:

Обговоріть ці твердження в колективі.

 

3. Ситуація для аналізу

Обдумайте ситуації та зробіть вибір (а, б, в). Чому Ви зробили саме такий вибір? Чим він зумовлений? Обговоріть результати.

1. Службовець телефонує Вашому секретарю і просить організувати розмову з Вами з приводу нещодавно прийнятого Вами рішення. Ви:

а) поговорите з ним самі;

б) попросите надіслати доповідну через його начальника;

в) зателефонуєте начальнику цього службовця і доручите йому зайнятися цією проблемою.

2. Один з лінійних менеджерів виявляє на підприємстві зайві, дорогі чи невиправдані виробничі операції. Він, як Вам здається, повинен:

а) написати доповідну начальнику виробництва;

б) письмово викласти суть питання своєму начальнику;

в) самому спробувати вирішити проблему.

3. Ваш конкурент виходить на ринок з новим товаром, активно витіс­няючи Вас з ринків збуту. Ви:

а) вимагаєте від керівника служби маркетингу подати звіт про вжиті заходи;

б) запрошуєте експерта для оцінки ситуації;

в) оперативно створюєте компетентну команду для вирішення проблеми.

4. Ваш конкурент Вас випередив. Збут Ваших нових товарів призупинив­ся, хоча їх якість була високою. Ви:

а) доручаєте відповідальному за маркетинг посилити роботу;

б) призначаєте нового менеджера з виробничих питань;

в) перебудовуєте весь хід виробництва нових товарів і скорочуєте їх випуск.

 

 

ТЕМА 7. МОТИВАЦІЯ ЯК ФУНКЦІЯ МЕНЕДМЖЕНТУ

 

Питання для самостійної роботи

 

  1. В чому зміст функції “мотивація”?
  2. Важелі, що використовуються для організації системи мотивації на підприємстві?
  3. Змістовні теорії мотивації?
  4. Процесуальні теорії мотивації?
  5. Рекомендації керівникам для здійснення процесу мотивації?
  6. Чим можна мотивувати працівників?
  7. У чому різниця між гігієнічними чинниками та мотиваторами?

 

1. Практичне завдання

Як Ви створюєте мотивацію для інших?

Цю вправу було розроблено, аби допомогти Вам краще усвідомити, як і чому Ви створюєте мотивацію для інших, і зосередитись на потребах працівників, для яких Ви хочете створити мотивацію.

Крок 1

Поділіть навчальний курс на групи з приблизно п'яти-семи осіб у кожній. Кожний член групи особисто відповідатиме за таке завдання:

Ситуація 1. Ви — власник і президент компанії, в якій працює 50 осіб. Ваше завдання полягає у мотивації усіх 50 працівників, так щоб вони докладали на роботі максимум зусиль.

Завдання 1. На окремому аркуші паперу напишіть засоби, за допомогою яких Ви створювали б мотивацію для своїх працівників. Уникайте загальних тверджень, як-от "я підвищу їх по службі". Намагайтеся бути максимально конкретними.

Завдання  2. Розташуйте  за рангом (від найвищого  до  найнижчого)  усі засоби, перелічені в завданні 1.

Тепер припустіть, що Ви — один із 50 працівників, що роз­глядалися з погляду чинників, які можуть бути для них мотиваторами.

Завдання 3. Як працівник, перелічіть чинники, які є для Вас найефектив­нішими мотиваторами. Знову ж таки, будьте максимально конкретними.

Завдання 4. Розташуйте за рангом (від найвищого до найнижчого) усі чинни­ки, перелічені в завданні 3.

Крок 2

Кожен член групи має обмінятися своїми аркушами з переліченими за пріоритетністю чинниками (завдання 2 і 4) з іншими членами групи.

Крок З

Після того як кожний член групи подав свій аркуш, група має відповіс­ти на такі запитання:

1.   Чи аркуші кожної особи (завдання 2 і 4) подібні між собою? Про що може свідчити відмінність або схожість?

2.  Що Ви дізналися про те, як і чому слід мотивувати  інших, і як Ви можете застосувати ці знання?

 

2. Ситуації для аналізу

1. Отримавши термінове завдання від замовника, що в разі успішного виконання обіцяло суттєві прибутки, керівництво страхової фірми вирішило посилити мотивацію підлеглих, задіяних у цьому проекті. У разі своєчас­ного та якісного виконання була обіцяна оплачувана за рахунок фірми відпустка разом із сім'ями на два тижні.

Керівництво було вражене підсумками — навіть деякі кращі агенти знизили показники результативності своєї праці і не виконали плану. Виявилось, що перспектива поїхати на відпочинок у мальовничий куточок світу навіть за чужий кошт, але з .сім'ями, далеко не всіма була сприйнята як винагорода.

Запитання:

Який мотивуючий фактор запропонували б Ви?

 

3. Ситуації для аналізу

 

З метою повного врахування маркетингового підходу в управлінні під­приємством оцініть такі мотиви покупця:

1. Відчуття переваги (зверхності). Людям хочеться, щоб вони подобалися іншим, щоб ними захоплювалися.

2. Бажання виділитися. Покупці, особливо жінки, хочуть купувати одяг, який носять далеко не всі.

3. Відчуття комфорту. Споживачі, як правило, хочуть придбати щось для полегшення свого повсякденного життя.

4.  Наслідування. Людина часто наслідує інших людей. Вона нерідко купує саме той товар, яким користується відома їй людина.

5.  Піклування про сім'ю. Багато людей розглядають піклування про свою сім'ю як сенс життя.

6.  Бажання наторгуватися. Людям приємно досягати перемоги. Найпростіше зробити це в магазині, вторгувавшись з продавцем.

7.  Раціоналізм. Всі покупці намагаються зекономити. Дуже мало людей схильні до марнотратства.

Запитання:

1.   Чому найчастіше досягають успіху ті продавці жіночого одягу, які під­креслюють, що "саме у цій сукні Ви обов'язково зачаруєте всіх"?

2.   Чому досить часто продавці звертають увагу клієнток на можливість виділитися із загальної маси лише у дорогому одязі?

3.   Чому успіх залежить від уміння продавця яскраво демонструвати прак­тичність свого товару?

4.   Чому для рекламування товарів залучаються кінозірки, відомі естрадні виконавці, олімпійські чемпіони?

5.   Поясніть, який мотив покладено в основу закликів: "Купуєш телевізор? Прийди з другом, купіть два і отримайте 100 грн. знижки!", "Бракує грошей? Купуй в кредит!", "Кожному покупцю — подарунок!".

 

 

4. Тести

“Опитувальник для оцінки мотивації до досягнення мети – до успіху

(за Т.Елерсом)”

Інструкція. В опитувальнику, який вам пропонується, прочи­тайте уважно кожне із 41 речення і оцініть, наскільки те, про що в цих реченнях твердиться, відповідає тому, що ви звичайно думаєте, робите, переживаєте. Якщо ви згодні з даними твердженнями, поставте знак «+» проти номера твердження у відповідній колонці бланку відповідей. Якщо не згодні, то поставте такий самий знак в іншій колонці.

  1. Коли є вибір між двома варіантами, то його краще зробити скоріше, ніж відкласти на невизначений час.
  2. Я легко дратуюсь, коли помічаю, що не можу на всі 100% ви­конати завдання.
  3. Коли я працюю, це виглядає так, наче я все ставлю на карту.
  4. Коли виникає проблемна ситуація, я найчастіше приймаю рішення одним із останніх.
  5. Коли в мене два дні поспіль немає справи, я втрачаю спокій.
  6. В окремі дні мої успіхи нижчі від середніх.
  7. До себе я більш вимогливий, ніж до інших.
  8. Я доброзичливіший, ніж інші.
  9. Коли я відмовляюсь від важкого завдання, то потім суворо осуджую себе, бо знаю, що досяг би у ньому успіху.
  10. У процесі роботи я потребую невеликих пауз для відпочинку.
  11. Старанність - основна моя риса.
  12. Мої досягнення в праці не зажди стабільні.
  13. Мене більше приваблює інша робота, ніж та, якою я зайнятий.
  14. Осуд стимулює мене сильніше, ніж похвала.
  15. Я знаю, що мої колеги вважають мене тямущою людиною.
  16. Перешкоди роблять моє рішення ще більш непохитним.
  17. У мене легко викликати честолюбство.
  18. Коли я працюю без натхнення, це майже завжди помітно.
  19. Під час виконання роботи я не розраховую на допомогу інших.
  20. Іноді я відкладаю те, що повинен був зробити зараз.
  21. Треба розраховувати тільки на самого себе.
  22. У моєму житті мало речей більш важливих, аніж гроші.
  23. Завжди, коли я повинен виконати важливе завдання, я ні про що інше не думаю.
  24. Я менш честолюбний, ніж хто інший.
  25. У кінці відпустки я звичайно радію, що скоро вийду на роботу.
  26. Коли я настроєний на роботу, я роблю її краще і більш квалі­фіковано, ніж інші.
  27. Мені простіше і легше спілкуватися з людьми, які можуть на­полегливо працювати.
  28. Коли у мене немає справ, я відчуваю, що мені не по собі.
  29. Мені доводиться виконувати відповідальну роботу частіше, ніж іншим.
  30. Коли мені доводиться приймати рішення, я намагаюсь роби­ти це якнайкраще.
  31. Мої друзі інколи вважають мене ледачим.
  32. Мої успіхи певною мірою залежать від моїх колег.
  33. Безглуздо протидіяти волі керівника.
  34. Інколи не знаєш, яку роботу доведеться виконувати.
  35. Коли щось не йде на лад, я втрачаю терпець.
  36. Я звичайно звертаю мало уваги на свої досягнення.
  37. Коли я працюю разом з іншими, я досягаю більших резуль­татів, аніж вони.
  38. Багато чого, за що я берусь, я не доводжу до завершення.
  39. Я заздрю людям, які не дуже завантажені роботою.
  40. Я не заздрю тим, хто прагне до влади і високого становища.
  41. Коли я впевнений, що йду правильним шляхом, для доведен­ня правоти я навіть впадаю в крайнощі.

Підрахунок балів проводять порівнянням відповідей опитувано­го з варіантом відповідей «ключа». Додають тільки збіги відповідей і «ключа», що свідчить про наявність вимірюваної якості.

“Ключ” до опитувальника

Номери запитань із відповіддю “Так”: 2, 3, 4, 5, 7, 8, 9, 10, 14, 15, 16, 17, 21, 22, 25, 26, 27, 28, 29, 30,.32, 37, 41.

Номери запитань із відповіддю “Ні”: 6, 13, 18, 20, 24, 31, 36, 38, 39.

 

Бланк відповідей для оцінки мотивації до досягнення мети до успіху

Номер

запитання

“Так”

“Ні”

 

Номер запитання

“Так”

“Ні”

  1.  

 

 

 

  1.  

 

 

  1.  

 

 

 

  1.  

 

 

  1.  

 

 

 

  1.  

 

 

  1.  

 

 

 

  1.  

 

 

  1.  

 

 

 

  1.  

 

 

  1.  

 

 

 

  1.  

 

 

  1.  

 

 

 

  1.  

 

 

  1.  

 

 

 

  1.  

 

 

  1.  

 

 

 

  1.  

 

 

  1.  

 

 

 

  1.  

 

 

  1.  

 

 

 

  1.  

 

 

  1.  

 

 

 

  1.  

 

 

  1.  

 

 

 

  1.  

 

 

  1.  

 

 

 

  1.  

 

 

  1.  

 

 

 

  1.  

 

 

  1.  

 

 

 

  1.  

 

 

  1.  

 

 

 

  1.  

 

 

  1.  

 

 

 

  1.  

 

 

  1.  

 

 

 

  1.  

 

 

  1.  

 

 

 

  1.  

 

 

 

 

 

 

  1.  

 

 

При інтерпретації результатів тестування можна орієнтувати­ся на таку шкалу. Якщо досліджуваний набрав не більш як 10 балів, то його мотивація до успіху є невисокою. Якщо сума балів перебу­ває в інтервалі від 11 до 21, то можна вести мову про середню виявленість мотивації до досягнення успіху. Сума балів досліджуваного, яка відповідає 22 і більше балів, свідчить про високу мотивацію до досягнення успіху.

 

5. Практичне завдання

На нашу думку, загальна ефективність мотивації до праці може бути представлена так:

 

 

n — вказує на існування та необхідність врахування потенційних можливостей людини.

Комбінація внутрішніх і зовнішніх винагород — це загальна сукуп­ність винагород та їх питома вага (структурний склад), що передбачає організація для компенсації витрачених зусиль, виконання службових обов'язків і досягнутого результату окремого співробітника, відповідно до вимог і завдань, зумовлених його посадою в організації.

Сукупність потреб конкретного працівника — це увесь комплекс первинних і усвідомлених вторинних потреб, що впливають на поведінку людини, яка займає цю посаду чи відповідальна за виконання певних обов'язків.

Під потенційними можливостями розуміють шляхи реалізації творчих здібностей, професійної компетенції та індивідуальних переваг особис­тості в межах конкретної організації (спроможність зробити кар'єру, набути досвіду та практичних навичок, досягти бажаного результату). Потенційні можливості не можуть бути наперед ідентифіковані чи визна­чені, вони залежать від безлічі обставин і далеко не завжди досягаються. Проте людина завжди зважає на них, хоча їх реалізація не гарантується організацією наперед.

Запитання:

За допомогою прикладів прокоментуйте подане вище.

 

 

 

ТЕМА 8. УПРАВЛІНСЬКИЙ КОНТРОЛЬ

 

Питання для самостійної роботи

 

  1. Суть поняття “контроль”?
  2. Класифікація видів контролю?
  3. Етапи процесу контролю?
  4. Рекомендації для здійснення ефективного контролю?
  5. Що таке норми та нормативи?
  6. Елементи системи контролю.
  7. Зміст поняття “контролінг”.

1. Ситуації для аналізу

1. Джон Р. Рокфеллер якось відвідав один із своїх численних заводів. Коли він зайшов до кабінету директора, той диктував листа. "Не буду йому заважати", — подумав Рокфеллер і дочекався, поки директор закінчить справу. Коли секретар вийшов з кабінету, Рокфеллер заявив: "Я повинен Вас негайно розрахувати, оскільки Ви злодій і крадете мої гроші!".

"Як Ви можете це стверджувати?" — розлючено заперечив директор.

"Ви щойно диктували листа, — відповів Рокфеллер, — що, без сумніву, міг зробити дехто з Ваших підлеглих. Але той, хто отримує максимум 3000 доларів на рік. Вам я сплачую у десять разів більше. Якщо Ви займа­єтеся справами підлеглих, значить погано виконуєте власні обов'язки. Тому гроші, які Ви отримуєте, викинуті на вітер".

Запитання:

  1. 1.       Чи переконливі виправдовування директора типу: "Я намагаюся піклува­тися про все..." та ін.?
  2. 2.       Якщо в апараті директора дійсно немає кому доручити складення важли­вого листа, чи виправдані його дії?
  3. 3.       Чи виконали б Ви свою погрозу на місці Рокфеллера?

 

2. Із спостережень президента залізничної компанії:

"Більшість менеджерів управлінь залізниць зайняті тим, що перевіряють квитки, змащують деталі локомотива, прочищають парові свистки та демонструють кухарю вагону-ресторану, як робиться салат. А потім ще дивуються, що їх справи йдуть дедалі гірше."

Запитання:

1. А що ж власне повинні робити менеджери залізниці?

2.Чи можна назвати такі їх дії контрольними?

 

2. Тест

Власник великої будівельної фірми з багатьма тисячами працівників та 50-ма будівельними майданчиками принципово залишає за собою право самому приймати рішення з усіх фінансових питань.

Під час важливої ділової розмови із замовником увійшла секретар і по­просила його підписати термінове замовлення на матеріали. Він вибачився перед відвідувачем і візує вимогу на візок вартістю 170 євро. При цьому пояснює, що вимогу, на жаль, не можна відкласти, оскільки візок дійсно дуже потрібен.

Справа, яку відвідувач намагався владнати з власником фірми, не вийшла. А своїм колегам він пояснив: "Якщо нафірмі шеф самостійно вирішує такі дріб'язкові проблеми, то йому важко не зважати на думку про те, що ця фірма у фінансовому відношенні не заслуговує довіри".

Запитання:

  1. 1.       Як Ви думаєте, чому власник фірми сам вирішує дрібні фінансові питання і чи вітаєте такий стиль керівництва?
  2. 2.       До чого призвела така практика на цей раз?
  3. 3.       Чи не занадто категоричний у своєму висновку відвідувач?
  4. 4.       Спробуйте описати хід думок відвідувача.

 

3. Ситуація для аналізу

Ваш безпосередній керівник, не поставивши Вас до відома, дає термінове завдання Вашому підлеглому, який вже зайнятий виконанням другого відповідального завдання. Ви і Ваш керівник вважаєте свої завдання невідкладними.

Оберіть, оптимальний з Вашої точки зору, варіант вирішення проблеми.

А. Буду суворо дотримуватись посадової субординації, запропоную підлеглому відкласти виконання мого завдання.

Б. Все залежить від того, наскільки для мене високий авторитет керівника.

В. Висловлюю підлеглому свою незгоду з діями керівника, попереджу його, що в майбутньому в подібних випадках буду відміняти завдання, доручені йому без погодження зі мною.

Г. В інтересах справи запропоную підлеглому виконати розпочату роботу.

 

4. Ситуація для аналізу

Ви дістали одночасно два термінових завдання: від Вашого безпосереднього керівника і керівника більш високого рангу. Часу для погодження порядку виконання завдань немає. Необхідно терміново почати роботу. Виберіть оптимальне рішення.

А. В першу чергу буду виконувати завдання того, кого більше поважаю.

Б. Спочатку буду виконувати найбільш важливе, на мій погляд, завдання.

В. Спочатку виконаю завдання керівника більш високого рангу.

Г. Буду виконувати завдання свого безпосереднього керівника.

 

 


ТЕМА 9. ЛІДЕРСТВО

 

Питання для самостійної роботи

 

  1. Охарактеризуйте основні підходи до лідерства ?
  2. Суть понять “керівництво”, “влада”, “лідерство”.
  3. Основні відмінності керівника та лідера?
  4. Особливості ситуаційних теорій лідерства?
  5. Особливості поведінкових теорій лідерства?
  6. Охарактеризуйте основні ситуаційні теорії лідерства.
  7. Охарактеризуйте основні поведінкові теорії лідерства.
  8. Види влади? Види впливу?
  9. Рекомендації для здійснення ефективності впливу?
  10. Особистості впливу через переконання?
  11. Чим відрізняється вплив від влади?
  12. Визначальні якості та характеристики керівника.
  13. У чому різниця між керівництвом та лідерством?

 

1. Практичне завдання

Політика — це галузь, де харизматичний вплив особливо відчутний. Найбільш відомі харизматичні особистості стали лідерами, видатними по­статями у державній політиці. Наведемо кілька прикладів того, як люди з харизматичним ефектом і здатністю здійснювати вплив на всіх оточую­чих залишали помітний слід в історії розвитку суспільства.

Перед другою світовою війною шлях Вінстона Черчілля до влади був тернистим, а його уряд було відправлено у відставку, як тільки війна скінчилася. Але протягом тих років, коли саме існування Британії було поставлене на карту, англійці йшли на відчайдушні жертви лише тому, що їх про це попросив Черчілль.

По другу сторону Ла-Маншу приблизно в той же час, коли Черчілль робив політичну кар'єру, інший тип особистості викликав схожі відчуття у душі німецького народу. Філософія Ніцше, розпатякування Гітлера на тему вищої раси, непомірні амбіції, пиха та хибне світосприйняття, з яких насміхався увесь світ, викликали неадекватну реакцію німецького народу, задовольняючи їх потреби в повазі, оскільки самолюбство німців все ще страждало від принижень через поразку у першій світовій війні. Гітлер, без сумніву, був однією з найхаризматичніших особистостей всіх часів та народів, оскільки звершення під його керівництвом були грандіоз­ними. І все ж таки, коли військова фортуна відвернулася від нього, вплив Гітлера на Генеральний штаб різко впав, а до того часу, як він покінчив із собою, прихильників фюрера майже не залишилося.

Така яскрава постать в історії Америки як Джон Ф. Кеннеді, виявляє слабкі сторони у можливостях харизми. У 60-х роках XX ст. Кеннеді завоював любов та симпатії американського народу. Однак Конгрес реагував на його харизму по-іншому і чинив йому такий бурхливий опір, що на думку багатьох, президентство Кеннеді виявилось неефективним.

Крім політики, харизматичні особистості характерні для спорту вищих досягнень, світу естради, моди, кіно і телебачення тощо.

 

Завдання:

Об'єктивно оцініть власні лідерські здібності, давши бальну оцінку наве­деним висловам по шкалі від 1 до 10 балів (1 – категорично незгоден, 2-4 – сумнівне твердження, 5, 6 – можливо, 7-9 – скоріше "так" аніж "ні", 10 – абсолютно згоден).

  1. Я за те, щоб будь-який колектив сам обирав собі керівника.
  2. Коли це необхідно, я вмію змусити людей працювати.
  3. Нерідко мені довіряють свої власні таємниці.
  4. Усі прагнуть до влади, і я не виняток.
  5. Я приймаю сторону скривдженого кожного разу, коли з ним обійшлися несправедливо.
  6. "Якщо кінь везе погано – його треба підганяти" – правильне прислів'я.
  7. Люди, що сперечаються, часто просять мене виступити у ролі арбітра.
  8. Я вважаю, що керівник повинен бути суворим і жорстким.
  9. Я вмію ладити з людьми, навіть якщо вони мені не до душі.
  10. Головне – зуміти будь-якими засобами змусити людей зробити те, що треба.
  11. Як правило, я готовий діяти для загального блага.
  12. Люди різні, але наказ повинен бути однаковим.
  13. В інтересах справи я можу погодитися з думкою, що суперечить моїй.
  14. Успіху досягне лише той, кого бояться.
  15. Необхідно, щоб кожен міг проявити свої здібності.
  16. Обговорення питань вимагає часу. Думаю, що не помилюсь, коли прийму рішення сам.
  17. Мені вдається повести за собою навіть тих людей, які від мене незалежні.
  18. Коли це необхідно, я зумію повести себе так, що зі мною не сперечаються.
  19. Нерідко мені доручають діяти від імені колективу.
  20. Повне єдиновладдя — ось секрет успіху колективу.

Підрахуйте суму балів окремо по парних рядках ("лідер") та непарних ("не­формал"), і Ви дізнаєтеся про власне співвідношення керівних і неформальних якостей. Відмітьте отримані значення на осях "Л" і "Н".

 

 

Якщо точка з Вашими координатами потрапила в квадрат:

  1. – лідерські здібності у Вас поєднують­ся з адміністративними, тобто Ви вважаєте, що "не треба витрачати зайвих слів там, де можна скориста­тись владою";
  2. – у Вас переважають лідерські якості;
  3. – поки що на роль лідера Вам претенду­вати не варто;
  4. – Ви природжений лідер-неформал, Вам важко підкорятися загальним прави­лам, краще вже спробувати знайти свій шлях, хоча він, як правило, хибний.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2. Ситуація для аналізу

В менеджменті особливе значення має визначення стилю керівництва. Прийнято вважати, що перш за все менеджер зобов’язаний задати собі питання, що саме він хотів би доручити своїм підлеглим. Дані він повинен визначити, який рівень зрілості співробітників по відношенню до виконання даної задачі. Пропонуємо чотири варіанти дій керівника, що дає доручення своєму секретарю Марині.

  1. Марино, я продиктую Вам лист, який сьогодні необхідно відправити, “Шановне панство, кома ... впровадження нашої розмови...”. Тут детально роз’яснюється, в чому полягає задача і як її необхідно виконати крім того, перед відправкою листа здійснюється контроль, чи все зроблено згідно з розпорядженням.
  2. Марино, необхідно сьогодні ж відправити лист такому-то постачальнику з подальшою інформацією про “Ти не могла б скласти конспект листа, щоб о третій годині ми змогли його разом подивитися.

При такій манері керівництва пояснюється, що необхідно зробити, надається можливість співробітникам самим виробити пропозицію і за необхідністю вносяться корективи.

В цьому випадку перед відправленням листа здійснюється контроль.

  1. Марино необхідно сьогодні ж відправити лист клієнту, якого я прийняв зранку, з подальшою інформацією про ... “Ти б не могла зробити це? Якщо в тебе є питання, я готовий вислухати.

В цьому випадку дається розпорядження (що вимагається) і лише потім йдуть пояснення, як його виконувати, в тому випадку, якщо співробітник, сам про це попросить чи буде здійснюватись контроль до відправлення листа, залежить від  того, попросить про це співробітник чи ні.

Марино, необхідно сьогодні ж відправити лист такому-то постачальнику з подальшою інформацією про... Ти не зробиш це? Дану манеру керівництва назрівають “делегування”: дається розпорядження про те, що вимагається, а виконання надається самому співробітнику. Контроль, як правило, має місце вже після того, як лист відправлено.

Завдання:

1. Визначить свою позицію щодо різних стилів керівництва – який варіант Ви вважаєте кращим і чому. Відповідь обґрунтуйте.

 

3. Ситуація для аналізу

У найбільш напружений період завершення виробничої програми один з працівників Вашого колективу захворів. Кожний з підлеглих зайнятий виконанням своєї роботи. Необхідно виконати в строк й роботу відсутнього. Як будете діяти в цих умовах?

А. Визначу, хто з працівників є менш завантаженими, розподілю між ними роботу відсутнього.

Б. Запропоную колективу: "Давайте разом поміркуємо над тим, як вийти з цього положення".

В. Звернусь до активу колективу з проханням висловити свої пропозиції, попередньо обговоривши їх із членами колективу, після чого прийму рішення.

Г. Викличу до себе найбільш досвідченого і надійного робітника і попрошу його, враховуючи обставини, виконати роботу відсутнього.

 

4. Ситуація для аналізу

У Вас склалися напружені відносини з колегою. Причини цього Вам не зовсім зрозумілі, але нормалізувати відносини необхідно, оскільки від цього потерпає робота. Що б Ви зробили у першу чергу?

А. Викличу колегу на відверту розмову, щоб з'ясувати справжні причини ускладнення взаємовідносин.

Б. Насамперед спробую розібратися у власній поведінці по відношенню до нього, зроблю висновки.

В. Звернуся до колеги зі словами: "Від наших ускладнених взаємин страждає справа. Час домовитися, як будемо працювати далі".

Г. Звернуся за допомогою до інших колег, які є в курсі наших взаємовідносин і можуть бути посередниками в їх нормалізації.

 

5. Тест "Визначення недоліків у керівництві менеджера на основі системи "смертних гріхів "Вольфганга "

Мета роботи: Виявити власні можливі недоліки у підходах до керівництва.

Для успішного впровадження основних функцій менеджера, потрібно позбутися "смертних гріхів", які підстерігають невдалого менеджера. Ось вони:

1. Ухилення від відповідальності. Деякі менеджери свої невдачі пояснюють або випадковістю, або результатом сприятливих обставин. Є й такі, котрі перекладають відповідальність за свої промахи на підлеглих.

2. Перешкода росту талантів. Люди, які не мають зацікавленості в праці і не прагнуть до самовдосконалення, не можуть працювати добре.

3. Виключна орієнтація на результат. Якщо менеджер думає тільки про результат і забуває про думки та сподівання своїх співпрацівників, його підстерігають не­вдачі.

4. Нехтування прибутком. Менеджер, який забуває про свій вклад у справи фірми, переважно стає непотрібним. Менеджер повинен вміти спрямовувати свої зусилля і на справи фірми і на благо підлеглих.

5. Розходження слова і діла. Менеджер, який вимагає від співпрацівників прояву лояльності, повинен і сам вміти проявляти лояльність. Розходження слова та діла наносить менеджеру невиправної втрати.

6. Відсутність індивідуального підходу до людей. Кожен співпрацівник особистість. Він має свою долю, свої особливості: походження, освіту, характер. Менеджер, який сприймає всіх на одне лице, не може розраховувати на успіх.

7. Спрямованість до дрібниць. Постійна зайнятість дрібними проблемами не дає менеджеру можливості зосередитись на головному. Той, хто захоплюється дрібницями, довго не затримується в кріслі керівника.

8. Прагнення домінувати. Менеджер, який силою нав'язує свою волю не може працювати ефективно. В демократичному суспільстві керівник повинен бути для своїх підлеглих не лише начальником, але й товаришем.

9. Зневага менеджерськими заповідями. Менеджер, який відхиляється в своїх від стратегічної лінії фірми, не може принести успіху. Тактика службової поведінки повинна вкладатись в загальні менеджерські заповіді.

10. Схильність до навчання. Менеджер повинен вміти навчати своїх співпрацівників, але не повчати їх. Постійна накачка працівників знижує їх почуття власної гідності, створює в них поганий настрій.

11. Неуважність до людей. Увага керівника до людини не потребує зайвих затрат та зусиль, однак дає великий проріст. Неувага негативно позначається на всіх сторонах діяльності колективу.

12. Замовчування успіхів працівників. Кожна людина прагне знати про результати свого вкладу в загальну справу, про свої успіхи. Замовчування оцінки неблагоприємно позначається на роботі людей.

13. Маніпуляція людьми. Люди приймають керівництво ними зі сторони начальника, але вони противляться маніпулюванню (постійній перестановці, зіткненню інтересів, тусовці). Менеджер, який захоплюється маніпулюванням людей, обумовлений на невдачі.

 


Степінь вираження "смертних гріхів"

Перед Вами шкала, виконана у вигляді семантичного диференціалу. Відмітити хрестиком свою позицію в кожному рядку. При заповненні будьте щирими. Це допоможе Вам позбавитись багатьох недоліків.

Таблиця 1

1 .Беру відповідальність на себе

+3+2+1   0 -1-2-3

 

Відхилення відповідальності

2. Допомагаю росту талантів у працівників

+3+2+1   0 -1-2-3

 

Перешкоджаю росту талантів

3. Орієнтуюсь на результат з рішенням заохочення робітників до роботи

+3+2+1   0  -1-2-3

 

Орієнтуюсь тільки на результат

 

4. Пам'ятаю про прибуток

+3+2+1   0  -1-2-3

Забуваю про прибуток

5. Дотримуюсь єдності слова і діла

+3+2+1   0  -1-2-3

Є розходження між словом і ділом

6. Застосовую індивідуальний підхід до підлеглих

+3+2+1   0  -1-2-3

 

Всіх сприймаю однаково

7.Сконцентровуюсь на головному

+3+2+1   0  -1-2-3

Захоплююсь дрібницями

8. При спілкуванні з підлеглими не доміную

+3+2+1   0  -1-2-3

 

Намагаюсь домінувати в спілкуванні з підлеглими

9. Дотримуюсь загальних менеджерських правил

+3+2+1   0  -1-2-3

 

Порушую менеджерські правила

10. Нс намагаюся повчати інших

+3+2+1   0  -1-2-3

 

Маю схильність повчати інших

11 .Уважний до людей

+3+2+1   0  -1-2-3

 

Часто неуважний до людей

12. Не маніпулюю людьми

+3+2+1   0  -1-2-3

Маніпулюю людьми

 

  1. З’єднайте всі хрестики і Ви отримаєте графік степені прояву у Вас “смертних гріхів” менеджера.
  2. Попросіть кого-небудь з Ваших друзів, а також підлеглих заповнити шкалу на Вас. Підрахуйте бали по кожному рядку та складіть новий графік. Це буде погляд зі сторони.
  3. Подумайте над результатами. Вони допоможуть Вам прийняти рішення про самовиховання.

 

 

ТЕМА 10. КОМУНІКАЦІЇ В УПРАВЛІННІ

 

Питання для самостійної роботи

 

  1. Суть поняття “комунікаційний процес”, його елементи?
  2. Етапи комунікаційного процесу.
  3. Механізми процесу сприйняття?
  4. Невербальна інформація, правила спілкування невербальною інформацією.
  5. Рекомендації для активного слухання.
  6. Рекомендації для удосконалення міжособистих комунікацій.
  7. Які типи комунікаційних ланцюгів існують?

1. Практичні завдання

1. Проаналізуйте стислий набір тлумачень “двозначних” відповідей:

 

Відповідь керівника

 

Справжній зміст

 

1.   Це питання ми будемо вирішувати в комплексі!

 

Найближчим часом вирішувати не будемо...

 

2.   Вважайте, що Ваше питання вирішене!

 

Залиште мене хоча б на тиждень, а там побачимо...

 

3.   Я завжди пам'ятаю про це питання!

 

Добре, що нагадали...

 

4.   Побоююсь, що "нагорі" нас можуть не зрозуміти...

 

Я сам нічого не зрозумів і не зможу пояснити....

 

5.   Перешліть мені Ваші питання поштою.

 

Днів десять я на цьому виграю...

 

6.   Зателефонуйте мені у середу!

 

В середу мене не буде протягом дня, а в четвер я вилітаю у відрядження...

 

7.   Вважайте, що Ви мене переконали!

 

Від цього нічого не зміниться...

 

8.   Ваше прохання я пам'ятаю, тільки нагадайте-но мені деякі нюанси...

 

Можливо щось і пригадаю...

 

9.   Ваше питання ще не визріло!

 

У мене ще не визріла відповідь...

 

10. Вам необхідно звернутися до мого заступника!

 

Ходять тут усякі, заважають...

 

11. Ви цілком володієте питанням?

 

Я не в курсі, можливо Ви що-небудь знаєте?

 

12. Ми займаємося Вашим питанням!

 

Мій секретар намагається знайти Вашого минулорічного листа...

 

13. Я готовий Вам допомогти, але потрібні реальні підстави.

 

Реально я Вам нічим не допоможу...

 

14. Що ж, дійте на свій розсуд.

 

Я на себе відповідальність брати не збираюсь!

 

15. Ви переконані, що саме я в силі вирішити цю проблему?

 

До кого ж Вас спровадити?

 

16. У мене засідання!

 

Не дадуть кави випити!

 

 

2. Використайте подану оцінку усного виступу викладача, одногрупника тощо для вироблення реакції зворотного зв’язку:

1.   

Переконливість

54321

2.   

Проблемність (поставлена проблема, пропонуються шляхи її вирішення)

54321

3.   

Аргументація

54321

4.   

Новизна

54321

5.   

Простота сприйняття

54321

6.   

Логічність

54321

7.   

Контраргументація

54321

8.   

Врахування запитів аудиторії

54321

9.   

Вміння зацікавити аудиторію

54321

10.                   

Реакція на поведінку слухачів

54321

11.                   

Щирість виступаючого

54321

12.                   

Врахування реакції аудиторії

54321

13.                   

Компетентність виступаючого

54321

14.                   

Врахування ставлення аудиторії до доповідача

54321

15.                   

Емоційність

54321

 

 

Завдання:

1.       Доповідь студента, лекцію викладача оцініть за наведеною шкалою, обравши за кожним пунктом відповідний бал.

2.       Запропонуйте своєму товаришу або викладачу (можна анонімно) результати оцінки для вдосконалення їх майстерності усного виступу.

 

 

2. Ситуації для аналізу

 

1. Вас призначили керівником відстаючого цеху. Ви вивчили ситуацію, яка там склалася, і вирішили зібрати актив цеху. Вам потрібно підготуватись до виступу перед ним.

Як Ви побудуєте свій виступ?

2. На Вашій дільниці працює молодий працівник. Працьовитий і відповідальний. Якось при розмові з ним виявилося, що в його сім'ї не все гаразд, його ображає мачуха, батько нічого не зауважує. Дуже тяжко молодому працівнику. І майстер вирішив...

До яких заходів удалися б Ви на його місці?

3. Сьогодні у Вас день народження. Ви зворушені увагою Ваших рідних. У Вас хороший настрій, Ви приходите на роботу. Підлеглі привітали Вас подарунками.

Чи виникне у Вас у такому випадку запитання: "Взяти чи не взяти подарунки ?"

4. Іде зібрання... Слова одного з підлеглих для Вас дуже приємні. Він наголосив на Ваших організаторських здібностях, вмінні надихати людей на роботу тощо. При цьому наводились конкретні приклади.

Чи відреагували б Ви на цей виступ у своєму заключному слові?

5. Сталася поломка обладнання. Для її усунення треба багато часу. Один працівник, ризикуючи життям, ліквідував поломку. Весь цех захопився його вчинком. Начальник цеху, довідався про це, подякував працівникові, а майстер увільнив від роботи.

Які б були Ваші дії на місці начальника цеху?

6. Як підтримати настрій у робітника? Два майстри висловили думки з цього приводу. Один сказав: "Надаю перевагу теплим словам, компліментам, жартам". Другий сказав: " Все це дрібниці. Ніщо так не підтримує настрій, як добра зарплата й премія".

 А Ви що скажете?

7. Два керівники розмовляли про те, як вони дають вказівки підлеглим. Перший сказав: "Головне - що сказано, а не як сказано. В мене немає часу, щоб підбирати для кожного форму висловлення". Другий сказав: "Може бути, що в тебе люди такі необразливі, а мені постійно треба задумуватися, з ким як краще розмовляти".

Словам якого керівника Ви віддасте перевагу?

 

3. Ситуація для аналізу

 

Коли Вам доводиться спілкуватися з співробітниками або підлеглими у неформальній обстановці (під час відпочинку), до чого Ви більш схильні?

А. Вести розмови, близькі Вам за діловими та професійними інтересами.

R. Задавати тон розмові, уточнювати думку із спірних питань, відстоювати власну точку зору, прагнути до переконання інших.

В. Підтримувати загальну тему розмови, не нав'язувати своєї думки, поділяти загальну точку зору, не виділятися своєю активністю, а тільки вислуховувати співрозмовників.

Г. Прагнути уникати розмов про службові справи, роботу, бути посередником у спілкуванні, бути невимушеним, уважним до інших.

 

4. Ситуація для аналізу

Підлеглий вдруге не виконує Вашого завдання у зазначений термін, хоча обіцяв, що подібного більше не повториться. Ваші дії?

А. Дочекаюся виконання завдання, а потім суворо поговорю наодинці, попереджу в останній раз.

Б. Не дочекавшись виконання завдання, переговорю з ним про причини повторного зриву, добиватимусь виконання завдання, потім покараю за зрив матеріально.

В. Пораджуся з досвідченим робітником, що має авторитет у колективі, як вчинити з порушником? Якщо такого робітника немає, винесу питання про недисциплінованість робітника на обговорення зборів колективу.

Г. Не дочекавшись виконання завдання, передам питання при покарання робітника на розгляд профспілкового комітету. Надалі посилю вимогливість і контроль за роботою підлеглого.

 

5. Тест “Який Ви співрозмовник”

 

Відзначте ситуації, за яких Ви відчуваєте лють та роздратування:

  1. Співрозмовник не дає мені шансу висловитись.
  2. - // - постійно перебиває мене під час бесіди.
  3. - // - дивиться мені в очі під час розмови.
  4. - // - постійно чимось зайнятий: олівець та папір хвилюють його більше,      аніж мої слова.
  5. - // - не посміхається в потрібний момент.
  6. - // - відволікає мене запитаннями та коментарями.
  7. - // - намагається заперечувати мені моїми ж словами.
  8. - // - змінює суть моїх слів, вкладаючи у них інший зміст.
  9. - // - перепитує, роблячи вигляд, що не дочув.
  10. - // - не дослухавши, перебиває мене, щоб погодитись.

      11.  - // - грається цигаркою, протирає скельця окулярів, уважно вивчає нігті на руках, намагається почухати спину та ін.

  1. - // - робить висновки за мене.
  2. - // - вставляє слова у мою розповідь.
  3. - // - дивиться на мене дуже пильно, не моргаючи.
  4. - // - дивиться на мене, оцінюючи.
  5. - // - говорить, що теж так думав, коли я пропоную щось нове.
  6. - // - часто киває головою, охає і підтакує.
  7. - // - жартує, коли я говорю про серйозне.
  8. - // - поглядає на годинник під час бесіди.

20.  - // - поводить себе так, ніби я заважаю йому у важливій справі.

21.  - // - з початком розмови кидає всі справи, концентрує увагу на мені.

22.  - // - постійно перепитує "Ви теж так думаєте?", "Ви згідні?"

23.  - // - постійно втрачає канву розмови, її суть.

24.  - // - через слово вставляє "так би мовити", "отже", "як це", "розуміє­те", "ну", "е" та решту слів-паразитів, прицмокує, цикає зубом ...

25.  - // - переадресовує мені мої ж питання: "А Ви як думаєте?"

Підрахуйте процент ситуацій, що виводять Вас із рівноваги (з розрахунку 1 ситуація — 4%). Якщо він:

Ú  від О до 12% — Ви ідеальний співрозмовник. Ви вмієте слухати, Ваш стиль спілкування може бути прикладом для оточуючих;

Ú  від 16 до 40% — Ви хороший співрозмовник, однак відмовляєте партнеру у повному визнанні. Повторюйте ґречно його суттєві висновки чи вислови, дайте йому час та можливість розкрити думку повністю, пристосовуйте свій темп сприйняття до його мови, і спілкуватися з Вами стане ще приємнішим;

Ú  від 44 до 72% — Вам притаманні певні недоліки. Ви критично сприймає­те висловлювання, робите передчасні висновки. Прагніть не загострюва­ти увагу на дрібницях, на манерах співрозмовника, не монополізуйте бесіду, не перетворюйте діалог на монолог;

Ú  від 76 до 100% — на жаль, Ви далеко не кращий співрозмовник. Вам треба працювати над собою та вчитися слухати, інакше до Вас будуть звертатися лише у випадку крайньої необхідності.

 

 

 

ТЕМА 11. ЕФЕКТИВНІСТЬ УПРАВЛІННЯ

Питання для самостійної роботи

  1. Охарактеризувати поняття ефект та ефективність системи менеджменту.
  2. Розмежувати основні види ефективності системи управління.

3. Охарактеризуйте основні підходи до оцінки ефективності системи управління.

4. Конкретизуйте поняття якість управління.

5. Наведіть порядок розрахунку показників ефективності системи управління.

 

1. Практичне завдання

 

До 1998 р КамАЗ був функціонуючим підприємством, але його заборгованість, за різними джерелами, досягала 9 млрд руб., управління залишало бажати кращого, а менеджмент мав низьку ефективність, підприємство несло відчутні збитки.

Уряд Татарстану ухвалив рішення про введення зовнішнього управління КамАЗом з метою визначення економічного стану цього найважливішого для республіки підприємства і виведення його з кризової ситуації. Нова команда насамперед визначила реальну ситуацію на підприємстві. З'ясувалося, що КамАЗ останнім часом скорочував свою присутність на ринках, упускаючи не тільки перспективні сектори (нішу малолітражних вантажівок міцно зайняла «ГАЗель», нішу вантажівок для наддалеких перевезень - «Мерседес»), але й ті, які контролював раніше. У КамАЗа не було чіткої стратегії - її заміняли бізнес-плани, під які підтягувалися кредити. Так, залучених при сприянні ККР 350 млн дол. не вистачило навіть на фінансову стабілізацію, не кажучи вже про створення спільно із зарубіжними партнерами заводу двигунів, мостів і трансмісій. Причиною всіх цих проблем була глибока криза менеджменту:

пристрасна захопленість процесом виробництва автомобілів супроводжувалася повною відсутністю інтересу до результату, до продажу автомобілів - головне, їх виготовити, і чим більше, тим краще. Нова команда зафіксувала на підприємстві наступну ситуацію: колишнє керівництво компанії не вивчало ринки збуту продукції, маркетингові дослідження не проводилися, дилерська мережа зруйнована, постачанням комплектуючих і продажем автомобілів займалися посередники, оплата послуг яких включалася в собівартість і які, крім того, активно формували «Чорний» ринок. При собівартості в 200 тис. руб. «КамАЗи» продавалися по 85 тис. крб., 80% розрахунків йшло за бартером, «Живих» грошей не було. Кредити, взяті під заставу майна, були вичерпані, а нових ніхто не надавав.

Схема рішення, запропонована зовнішнім керуючим КамАЗу:

 Розроблена схема виведення підприємства з кризової ситуації передбачала два напрямки діяльності:

• реструктуризація підприємства;

• підбір і розстановка кадрів, здатних ефективно управляти підприємством в процесі його санації.

Для реалізації першого напряму за рішенням ради директорів була створена торгово-фінансова компанія (ТФК), яка приступила до вивчення кон'юнктури ринку, формування портфеля замовлень, підтверджених «живими» грошима, розробки політики ціноутворення, відновлення мережі автоцентрів КамАЗу.

Зайнялися і ліквідацією «чорного» ринку, сформованого посередниками. Для цього в серпні 1998 р був скорочений обсяг виробництва, створено штучний дефіцит автомобілів, щопризвело до зростання їх ринкової ціни з 85 тис. руб. до 130 тис. руб. Однак і ця ціна не покривала витрат, пов'язаних з виробництвом.  Складальний конвеєр автозаводу був зупинений. «Ми не зупиняли конвеєр, він зупинився сам, - говорив зовнішній керуючий. - Просто ми не стали повторювати помилки попередньої команди і давати в борг без гарантії повернення. А її не було, ми не бачили руху оборотного капіталу. Правда, ніхтоне припускав, що завод зупиниться на вісім місяців. Ми з подивом виявили, що система управління підприємством не пристосована до таких ситуацій. Люди вміють керувати працюючим заводом, а зупинився запустити не можуть, тому що не знають, як це робиться ». Головне питання, яке ніхто не міг вирішити: якщо запускати виробництво, то в якому обсязі?

Як з'ясувалося, на заводі ніхто не міг назвати реальну собівартість вантажівки. І справа не тільки в бартері (бартерні відносини з постачальниками збільшують витрати на 15-20%, а поставка комплектуючих та реалізація автомобіля через посередників - на 30-40%) - на КамАЗі була відсутня система обліку, яка дозволила б визначити, скільки продукції повинен виробляти кожен підрозділ заводу, щоб бути рентабельним. За оцінками експертів, КамАЗ вже давно знаходився на утриманні у кредиторів, інвесторів, бюджету, постачальників, своїх працівників. Використання методу визначення точки беззбитковості показало, що для забезпечення самоокупності автоскладального заводу досить виробляти всього 3 тис. автомобілів в рік, дизельному заводу - 9 тис. двигунів (а не 39, як був переконаний його директор). При цьому не потрібно ніяких додаткових вливань. Найбільш вузьким місцем виявився прессово-рамний завод, якому потрібно виробляти не менше 12 тис. рам. Вирахували і загальнокорпоративну точку беззбитковості - приблизно 12 тис. вантажівок. З урахуванням уже сформованого портфеля замовлень на 1998 г в 13 тис. вантажівок виробництво повинно бути прибутковим.

Проведені розрахунки виявили ще одну відому в світовій практиці проблему: концентрація виробничих потужностей на одному майданчику неефективна. Автоскладальному заводу потрібно менше завантаження для виходу на беззбиткове виробництво, у нього більше шансів знайти стратегічного партнера - значить, треба дати йому таку можливість, розбивши моноліт на частині. «Саме тому ми надали п'яти заводам - ливарному, ковальському, пресово-рамному, двигунів і малолітражних автомобілів - право юридичної особи. З'явиться автоскладальний завод - виділимо всю виробничу інфраструктуру в окреме АТ. Відтепер завод буде заробляти сам », - говорить зовнішній керуючий. Проведені зміни дозволяли мінімізувати необхідні витрати. Можна було вибудовувати ефективну продуктову стратегію. Однак для того, щоб вона стала реальністю, необхідно було змусити підрозділи розробити і захистити свої бюджети. Це і було зроблено, але потім процес реструктуризації забуксував: жити в режимі економії не звикли.

Постало питання про реструктуризацію системи управління, підбір і розстановку кадрів, здатних ефективно управляти підприємством в процесі його санації. Всі посади керівників заводів були оголошені вакантними. Нинішні топ-менеджери отримали статус виконуючих обов'язки - до тих пір, поки не доведуть свою відповідність займаній посаді. Критерії відбору прості: кандидат повинен представити бізнес-план, що забезпечує беззбитковість свого підприємства, гарантувати своєчасну виплату заробітної плати та її певний рівень, платежі в бюджет. На підприємстві обов'язково повинні бути впроваджені граничний аналіз (визначення точки ВЕР - точки беззбитковості), бюджетування та сертифіковані стандарти управління.

На зборах акціонерів КамАЗу заявлені досить амбітні плани: розширення гами автомобілів, що випускаються, випуск суперважковаговиків для нафтовиків і газовіюв; налагодження з однієї із західних фірм (Volvo, Renault, DAF, Skoda) виробництва магістральних тягачів, виведення виробництва мікролітражок на новий рівень (це виробництво стане основним), створення машин з пластиковим кузовом і т.д.

Порядок розробки ситуації:

Порядок розробки ситуації передбачає наступне:

• аналіз, обгрунтування та систематизація основних причин, призвели до кризової ситуації на підприємстві. Систематизацію причин вести відповідно до їх характеру: фінансово-економічні причини; виробничо-технічні причини; організаційно-управлінські причини; причини соціально-кадрового характеру;

 формулювання і систематизація основних завдань, які має вирішити керівництво підприємства, щоб вивести його з кризи; формулювання основних проблем, що стоять перед керівництвом в процесі санації підприємства; їх класифікація: проблеми, сформовані зовнішнім середовищем; проблеми, що залежать від внутрішніх чинників підприємства;

формування системи антикризових заходів для даного підприємства; їх групування: заходи невідкладного характеру, що вимагають негайного втілення в життя; заходи, що носять разовий характер; заходи, що носять постійно діючий характер;

порівняння розробленої системи антикризових заходів з системою заходів, розробленої командою зовнішнього керуючого КамАЗу;

визначення, методів і інструментів, які використовувалися зовнішнім керуючим КамАЗу для оцінки ситуації, що створилася і прийняття управлінських рішень з метою санації
підприємства.
ПИТАННЯ ПІДСУМКОВОГО КОНТРОЛЮ

  1. Поняття про менеджмент і зміст його основних значень.
  2. Визначення понять «менеджмент» і «управління», їх схожість і відмінність.
  3. Характеристика основних цілей та завдань менеджменту на сучасному етапі суспільного розвитку.
  4. Умови зародження менеджменту та його перших інститутів.
  5. Основні етапи історичного розвитку управлінської думки.
  6. Характеристика стародавнього та індустріального періодів, періоду систематизації, інформаційного періоду розвитку теорії та практики менеджменту.
  7. Виникнення наукового менеджменту.
  8. Характеристика школи наукового менеджменту.
  9. Зміст теорій адаптації та глобальної стратегії.
  10. Характеристика теорії «7-С».
  11. Характеристика теорії «Z».
  12. Основний зміст теорії «організаційної культури» та її роль у розвитку сучасних наукових поглядів на менеджмент.
  13. Синтез основних наукових положень та ідей європейської, американської та японської моделей управління, інтеграція, інтернаціоналізація та інновація світової теорії і практики менеджменту.
  14. Характеристика основних положень нової системи управління сучасності в державі.
  15. Передумови і особливості подальшого розвитку вітчизняної теорії і практики менеджменту.
  16. Поняття закономірностей і принципів менеджменту та їх класифікація.
  17. Принципи управління як основні закономірності і правила діяльності суб’єктів управління різними процесами, діями та організацією в цілому.
  18. Характеристика загальних, спеціальних і особливих принципів менеджменту, їх зміст, процедура застосування і шляхи розвитку.
  19. Визначення класичнихпринципів менеджменту.
  20. Значення класичних принципів менеджменту в сучасних умовах.
  21. Сучасні принципи менеджменту.
  22. Особливості розвитку сучасних принципів менеджменту в Україні та за кордоном.
  23. Сутність функціонального підходу до управління організацією.
  24. Функції управління як конкретні організації.
  25. Функції управління як основні стадії процесу управління організацією та основні види управлінської діяльності.
  26. Характеристика основних функцій управління: планування, організація, мотивація, контроль, їх сутність, зміст і взаємозв’язок.
  27. Принципи планування.
  28. Директивне та індикативне планування, причини планування.
  29. Характеристика стратегічних, тактичних, поточних, оперативних планів.
  30. Особливості стратегічного та тактичного планування.
  31. Поняття місії і стратегічних цілей, вимоги та механізм формування стратегічних цілей.
  32. Управління за допомогою встановлення цілей (МВО).
  33. Оцінювання ефективності МВО.
  34. Стратегічний план, його характеристика.
  35. Характеристика тактичних, поточних та оперативних планів.
  36. Бюджетування.
  37. Правила, процедури, тактика, політика та стратегія.
  38. Розробка бюджетів в системі планування.
  39. Стратегія і тактика.
  40. Політика організації процедури та правила.
  41. Поняття організації і характеристика її основних елементів.
  42. Сучасна типологія організацій та їх сутність.
  43. Великі і малі організації, державні, недержавні організації.
  44. Корпоративні та індивідуалістичні організації.
  45. Підприємницькі організації та організації, зорієнтовані на ринок.
  46. Сутність менеджменту усередині організації.
  47. Поняття про внутрішнє середовище і внутрішнє життя організації, суб’єкт і об’єкт внутрішньо-організаційного менеджменту.
  48. Основний зміст виробничого менеджменту (управління виробництвом), менеджменту маркетингу (управління маркетингом), їх відмінності і взаємозв’язок.
  49. Основний зміст фінансового менеджменту (управління фінансами), кадрового менеджменту (управління персоналом), їх відмінності і взаємозв’язок.
  50. Основний зміст менеджменту еккаунтингу (управління господарською діяльністю), їх відмінності і взаємозв’язок, їх відмінності і взаємозв’язок.
  51. Поняття про генеральний менеджмент організації та рівні управління.
  52. Залежність організації від зовнішнього середовища.
  53. Менеджмент як процес впливу на навколишнє середовище організації.
  54. Поняття стратегічного менеджменту, його цілі і завдання.
  55. Стратегічний менеджмент як адаптація організації до навколишнього оточення як встановлення довгострокових широких і міцних зв’язків з зовнішнім середовищем.
  56. Зміст організаційної функції в менеджменті.
  57. Основні аспекти організаційної функції, практичний результат виконання організаційної функції.
  58. Організація як процес створення структури підприємства.
  59. Відповідальність. Повноваження. Влада.
  60. Поняття проектування організацій.
  61. Проектування як постійний процес пошуку найефективнішого поєднання організаційних змінних.
  62. Зміст основних елементів процесу проектування організації.
  63.  Розподіл праці та спеціалізація, розподіл прав та відповідальності.
  64. Департаменталізація та кооперація.
  65. Масштаб керованості і сфера контролю.
  66. Ієрархічність організації та її ланковість.
  67. Централізація та децентралізація, диференціація та інтеграція.
  68. Взаємозв’язок і взаємозалежність елементів процесу проектування організації та організаційних змінних (або ситуаційних факторів).
  69. Поняття мотивації та їх необхідність в управлінні.
  70. Класифікація потреб.
  71. Початкові теорії мотивації: «ХY –теорія» Мак-Грегора, «теорія Z» Оучі.
  72. Теорія А.Маслоу.
  73. Теорія К.Альдерфера.
  74. Теорія Д.Мак-Клелонда.
  75. Теорія двох факторів Ф.Герцберга.
  76. Теорія очікувань.
  77. Теорія справедливості і теорія встановлення цілей.
  78. Теорія Портера Лоулера.
  79. Теорія посиленої мотивації Скиннера.
  80. Зміст, визначення і необхідність контролю.
  81. Мета, завдання, об’єкт, предмет, суб’єкти та типи контролю.
  82. Види та процес контролю.
  83. Системи контролю та механізм їх дії.
  84. Характерні риси ефективної системи контролю.
  85. Поняття про методи управління, їх сутність, зміст і види.
  86. Методи управління як основні способи, прийоми, засоби здійснення керуючих дій на об’єкти, процеси і задіяних у них людей з боку органів управління і менеджерів.
  87. Сутність методів загального та безпосереднього керівного впливу.
  88. Характеристика методів прямого і непрямого впливу на керовані об’єкти.
  89. Поняття колективних, одноосібних і демократичних методів управління.
  90. Сутність і характеристика адміністративних (організаційно-нормативних), економічних і соціально-психологічних методів управління, їх специфіка, відмінність та взаємозв’язок.

 

Список використаних та рекомендованих джерел

 

  1. Виханский О.С. Менеджмент: учебник / О.С. Виханский, А.И. Наумов. – 3-е изд. – М.: Гардарики, 2000. – 528 с.
  2. Гавкалова Н.Л. Менеджмент персонала: учебн. пособ. / Н.Л. Гавкалова, Н.С. Маркова. – 3-е изд., перераб. и доп. – Х.: ИД "ИНЖЭК", 2009. – 296 с.
  3. Герчикова И.Н. Менеджмент: учебник / И.Н. Герчикова. – М.: Банки и биржи, 1994. – 684 с.
  4. Гіковата Н.К. Тестові завдання для перевірки знань з навчальної дисципліни "Менеджмент" для студентів спеціалізації "Банківська справа" всіх форм навчання / укл. Н.К. Гіковата. – Х: Вид. ХНЕУ, 2009. – 96 с.
  5. Дафт Р. Менеджмент / Р. Дафт; пер. с англ. С. Жильцова. – 6-е изд. – СПб.: Питер, 2006. – 864 с.
  6. Егоршин А.П. Управление персоналом / А.П. Егоршин. – 2-е изд. – Н. Новгород: НИМБ, 1999. – 624 с.
  7. Костіна Н.І. Менеджмент: перспективні інформаційні технології: наукове видання / Н.І. Костіна, В.М. Антонов, В. Т. Білоус. – Ірпінь: Національна академія державної податкової служби України, 2002. – 374 с.
  8. Коул Д. Управление персоналом в современных организациях / Д. Коул; пер. с англ. Н.Г. Владимирова. – М.: ООО "Вершина", 2004. – 352 с.
  9. Кузьмін О.С. Основи менеджменту: підручник / О.Є. Кузьмін, О.Г. Мельник. - 2-е вид., випр., допов. - К.: Академвидав, 2007. - 464 с.
  10.  Кузьмін О.С. Теоретичні та прикладні засади менеджменту: навч. посіб. / О.С. Кузьмін, О.Г. Мельник. - 3-є вид., допов. і перероб. – Л.: Нац. ун-т «Львів, політехніка» (Інфор.-видав. центр «ІНТЕЛЕКТ+» Ін-ту післядипломної освіти); «Інтелект-захід», 2007. -384 с.
  11.  Менеджмент: теорія і практика: навч. посіб. / А.А. Мазаракі, Г.Є. Мошек, ЛА. Гомба та ін. К.: Атіка, 2007. - 564 с.
  12.  Лафта Дж.К. Эффективность менеджмента организации: учебн. пособ. / Дж.К. Лафта. – М.: Русская Деловая Литература, 1999. – 320 с.
  13.  Маллинз Л. Менеджмент и организационное поведение: учебн.-практ. пособ. / Л. Маллинз; пер. с англ. Т. Цеханович и др. – Мн.: Новое знание, 2003. – 1019 с.
  14.  Мартыненко Н.М. Основы менеджмента: учебник. / Н.М. Мартыненко. – К.: Каравелла, 2008. – 496 с.
  15.  Мескон М. Основи менеджмента / М. Мескон, М. Альберт, Ф. Хедоури ; пер. с англ. – М.: Дело, 1992. – 702 с.
  16.  Менеджмент у системі органів державної влади та місцевого самоврядування: навч. посібн. / Л.Г. Шемаєва, Л.Ю. Гордієнко, Л.Й. Аведян та ін. – Х.: Вид. ХНЕУ, 2008. – 388 с.
  17.  Основи менеджменту: навч. посібн. для самостійного вивчення дисципліни / за ред. проф. М.В. Афанасьєва. – Х.: ВД "ІНЖЕК", 2003. – 484 с.
  18.  Основы менеджмента: учебн. пособ. / под ред. В. С. Верлоки. – 2-е изд. – Х.: ИД "ИНЖЕК", 2004. – 352 с.
  19.  Основы менеджмента: учебн. пособ. / Н.И. Кабушкин – 4-е изд. – Мн.: Новое знание, 2001. – 336 с.
  20.  Осовська Г.В. Основи менеджменту: навч. посібн. для студентів вищих навчальних закладів / Г.В. Осовська. – К.: "Кондор", 2003. – 556 с.
  21.  Пилипенко А.А. Менеджмент: підручник / А.А. Пилипенко, С.М. Пилипенко, І.П. Отенко. – Х.: ВД "ІНЖЕК", 2005. – 456 с.
  22.  Системи підтримки прийняття рішень: навч. посібн. / за ред. проф. Пушкаря О.І. – Х.: ВД "ІНЖЕК", 2006. – 304 с.
  23.  Томпсон А.А. Стратегический менеджмент. Искусство разработки и реализации стратегии: учебник для вузов / А.А. Томпсон, А.Дж. Стрикленд; пер. с англ.; под ред Л.Г. Зайцева, М.И. Соколовой. – М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1998. – 576 с.
  24.  Хміль Ф.І. Практикум з менеджменту організацій: навч.посібн. / Ф.І. Хміль. – Львів: Магнолія плюс, 2004. – 333 с.
  25.  Цыпкин Н.А. Менеджмент: учебн. пособ. для вузов / Н.А. Цыпкин, А.Н. Люкшинов, Н.Д. Зриашвили; под ред. проф. Ю.А. Цыпкина. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2002. – 440 с.
  26.  Шегда А.В. Менеджмент: навч. посібн. / А.В. Шегда – К.: Т-во "Знання", КОО, 2002. – 583 с.
  27.  Щецин Г.В. Основы кадрового менеджмента: учебник / Г.В.Щекин. – 4-е изд., исп. – К.: МАУП, 2002. – 280 с.  

Менеджмент [Текст]: Методичні вказівки до практичних занять для студентів спеціальності 8.18010016“Бізнес-адміністрування” денної форми навчання / уклад. Л.В. Стрижеус, А.О. Тендюк. – Луцьк: Луцький НТУ, 2015. – 64 с.

 

 

 

Комп’ютерний набір                                       Л.В. Стрижеус,

                                                                           А.О. Тендюк

 

Редактор                                                            Л.В. Стрижеус

                                                                 

 

 

 

 

Підп. до друку      2015р.

Формат 60х84/16. Папір офс. Гарнітура Таймс.

Ум. друк. арк. ___. Обл.-вид. арк. 2,5.

Тираж ____ прим. Зам.    .

 

 

 

 

 

 

 

Редакційно-видавничий відділ

Луцького національного технічного університету

43018  м. Луцьк, вул. Львівська, 75

Друк – РВВ Луцького НТУ

 

 


Комментарии


Комментариев пока нет

Пожалуйста, авторизуйтесь, чтобы оставить комментарий.

Авторизация
Введите Ваш логин или e-mail:

Пароль :
запомнить