|
|
Главная \ Методичні вказівки \ Менеджмент
Менеджмент« Назад
Менеджмент 09.10.2015 08:20
МІНІСТЕРСТВО СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ
ІНСТИТУТ ПІДГОТОВКИ КАДРІВ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ ЗАЙНЯТОСТІ УКРАЇНИ
Кафедра менеджменту
“ЗАТВЕРДЖУЮ” Проректор з науково-педагогічної роботи _______________ Патика Н.І. 22 січня 2013 року
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
щодо виконання і захисту дипломних робіт студентами напряму підготовки 6.030601 “Менеджмент”
Київ 2013
Рецензенти: В.Г. Федоренко, доктор економічних наук, професор, завідувач кафедри менеджменту ІПК ДСЗУ;
М.М. Руженський, кандидат економічних наук, професор кафедри менеджменту ІПК ДСЗУ
Схвалена Вченою радою Інституту підготовки кадрів державної служби зайнятості України від 27 лютого 2013 р., протокол № 2
П 20 Патика Н.І., Шморгун Н.П. Методичні рекомендації щодо виконання та захисту дипломних робіт студентами напряму підготовки 6.030601 “Менеджмент”. – К.: ІПК ДСЗУ, 2013. – 50 с.
Містять загальні вимоги до змісту і структури дипломної роботи, методичні вказівки й рекомендації щодо організації і здійснення наукового дослідження, написання й оформлення роботи, підготовки та порядку її захисту. Розрахована на завідувачів кафедр, наукових керівників робіт, студентів.
© Патика Н.І., Шморгун Н.П.,2013
© Інститут підготовки кадрів державної служби зайнятості України (ІПК ДСЗУ), 2013
В с т у п
Система навчання у вищій школі повинна дати ґрунтовні знання, закласти основи самовдосконалення майбутнього фахівця. Бакалаврська робота є важливою формою самостійної освітньої діяльності студента, у процесі якої він одержує знання, вміння та навички у веденні наукових досліджень. Вона – завершальний етап навчальної та наукової підготовки майбутніх фахівців. Бакалаврська робота визначає загальноосвітню та професійну зрілість випускника, його наукову й спеціальну підготовку, уміння логічно мислити та творчо застосовувати одержані знання при розв’язанні практичних завдань, дає право на здобуття кваліфікацію за напрямом підготовки “Менеджмент”. Методичні рекомендації розроблені відповідно до вимог галузевої компоненти стандартів вищої освіти з підготовки фахівців рівня "бакалавр" напряму 6.030601 “Менеджмент”, призначені для надання допомоги студентам у виконанні бакалаврської роботи згідно з чинними стандартами України і містять основні вимоги до змісту та оформлення бакалаврської роботи, організації її виконання, порядку захисту та оцінювання. Самостійна атестаційна письмова робота, що виконується студентом, є складовою державної атестації, підсумковою дослідницькою роботою, яка дає змогу виявити рівень засвоєння ним теоретичних знань та практичної підготовки, здатність до самостійної роботи за обраною спеціальністю. Оскільки наслідки конкретного дослідження виносяться на публічний захист, це дає змогу студенту показати не тільки міцне засвоєння ним матеріалу бакалаврської роботи, а й виявити прищеплені навички відстоювати свої переконання в ході наукової полеміки. Завдання даного посібника – надати студентам допомогу у виконанні та захисті бакалаврської роботи, а завідувачу кафедри при підготовці відповідної документації, що стосується кожного етапу підготовки і написання бакалаврської роботи, удосконалення процедури звітності, уніфікації вимог до бакалаврських робіт в межах Інституту підготовки кадрів Державної служби зайнятості України. Методичні вказівки містять перелік відповідних етапів написання бакалаврської роботи, виконавців, терміни виконання, особливості звітності, зберігання, а також додатки, які сприятимуть введенню єдиних вимог до їх оформлення.
І ЕТАПИ ПІДГОТОВКИ І НАПИСАННЯ БАКАЛАВРСЬКОЇ РОБОТИ 1.1 Організація підготовки бакалаврської роботи Організаційно-підготовчий етап передбачає виконання певних дій завідувачем кафедрою, науковим керівником бакалаврської роботи, студентом, які забезпечать у подальшому ефективне її написання.
1.2 Організація виконання бакалаврської роботи Етап виконання бакалаврської роботи є головним, оскільки передбачає безпосереднє написання бакалаврської роботи. Від тісної співпраці студента та наукового керівника на даному етапі, залежить якість бакалаврської роботи і своєчасна її підготовка до захисту.
1.3 Підготовка до захисту та захист бакалаврської роботи
Дозволом до захисту бакалаврської роботи є позитивний відгук наукового керівника та зовнішнього рецензента, а також рекомендація кафедри.
Бакалаврська робота повинна бути виконана згідно з методичними вказівками (див. розділ 2), інакше вона не може бути допущена до захисту, незалежно від її змісту. Попередній захист роботи на кафедрі відбувається за місць до захисту. 1.4 Звітність та зберігання бакалаврських робіт
Після захисту бакалаврська робота передається на зберігання на випускову кафедру, де зберігається протягом 5 років. За рішенням кафедри кращі бакалаврські роботи передаються до читальної зали для користування студентами під час підготовки до занять.
ІІ. ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ ДО СТРУКТУРИ ТА ОФОРМЛЕННЯ БАКАЛАВРСЬКИХ РОБІТ
2.1 Цілі та завдання бакалаврської роботи
2.1.1. Виконання і захист бакалаврської роботи є завершальним етапом навчання у вищому навчальному закладі, формою державної атестації випускників. 2.1.2. Бакалаврська робота є кінцевим результатом самостійної індивідуальної науково-дослідницької діяльності студента, комплексним науковим дослідженням, яке підводить підсумки вивчення ним дисциплін, передбачених навчальними планами підготовки за спеціальністю, проходження всіх практик і стажування, а також проходження переддипломної практики. Студент-дипломник повинен підтвердити рівень загальнотеоретичної і спеціальної підготовки. Бакалаврська робота є випускною кваліфікаційною роботою, на підставі захисту якої Державна екзаменаційна комісія (ДЕК) вирішує питання про присвоєння її автору кваліфікації і видачу диплома . 2.1.3. Метою виконання бакалаврського дипломного дослідження є поглиблене, комплексне опанування матеріалу і методів самостійного дослідження, послідовного викладання, а також практичного застосування теоретичних знань для розв’язання конкретних завдань. 2.1.4. У процесі виконання бакалаврської роботи студент відповідно до кваліфікаційних вимог повинен виявити: - знання загальнотеоретичних, загальноекономічних, професійно орієнтованих і спеціальних дисциплін, які розкривають теоретичні основи та практичні питання спеціальності; - вміння добирати, систематизувати та обробляти інформацію відповідно до мети дослідження; - вміння формулювати наукові висновки і обґрунтовувати конкретні пропозиції щодо вдосконалення управління реальним досліджуваним об’єктом; - вміння визначати і використовувати причинно-наслідкові зв’язки процесів та явищ у прикладній галузі. 2.1.5. Бакалаврська робота має характеризуватися логічністю, доказовістю, аргументованістю і відповідати таким вимогам: - містити поглиблений всебічний аналіз досліджуваної проблеми; - містити самостійні дослідження, розрахунки, виконані на ЕОМ; - містити обґрунтовані пропозиції щодо вдосконалення діяльності на досліджуваному об’єкті; - бути належно оформленою; - мати всі потрібні супровідні документи; - бути виконаною і поданою на кафедру втермін, передбачений графіком навчального процесу. 2.1.6. Бакалаврська робота, яка не відповідає вимогам щодо змісту та оформлення, написана без дотримання затвердженого плану, не містить матеріалів конкретного дослідження теми в реальному середовищі (макрорівень, мікрорівень (підприємство, організація, установа)), обґрунтованих пропозицій, а також не має відгуку наукового керівника та рецензії, до захисту не допускається.
2.2 Загальні положення
2.2.1. Бакалаврська робота виконується на основі поглибленого вивчення чинного законодавства України з питань діяльності організацій, спеціальної вітчизняної та зарубіжної літератури, передового досвіду з проблеми, яка вивчається, а також результатів проведених студентом власних досліджень реального об’єкта. 2.2.2. Основні етапи виконання бакалаврської роботи: 1) Вибір теми і об’єкта дослідження, затвердження теми. 2) Розробка індивідуального завдання на бакалаврську роботу, складання календарного плану виконання. 3) Опрацювання літературних джерел і складання плану роботи. 4) Збирання фактичного матеріалу під час виробничої та переддипломної практики на об’єкті дослідження. 5) Обробка фактичного матеріалу із застосуванням ЕОМ. 6) Написання першого варіанта тексту, подання його на ознайомлення науковому керівникові. 7) Усунення недоліків, написання остаточного варіанта тексту, оформлення бакалаврської роботи. 8) Подання роботи на ознайомлення керівництву об’єкта дослідження, отримання відгуку. 9) Подання роботи на кафедру. 10) Рецензування роботи. 11) Захист бакалаврської роботи у ДЕК. 2.2.3. До виконання бакалаврської роботи допускаються студенти, які успішно склали заліково-екзаменаційну сесію, завершили стажування і переддипломну практику та захистили звіти з них. 2.2.4. Кожному студенту кафедра менеджменту призначає наукового керівника, який надає науково-методичну допомогу студенту в його самостійній роботі над бакалаврською роботою. Науковий керівник індивідуально консультує студента, допомагає йому скласти план бакалаврської роботи, завдання до виробничої та переддипломної практики, а також контролює дотримання графіка виконання, рецензує частини роботи і завершений рукопис, готує студента до захисту. Науковими керівниками призначаються провідні викладачі і науковці кафедри, які працюють за профілем випускної роботи і мають науковий ступінь. Розподіл бакалаврських робіт, які мають виконуватися студентами, відбувається за принципом наступництва наукового керівництва студентською науковою роботою на попередніх курсах навчання, а також з урахуванням наукових інтересів, виявлених студентом у цей період. 2.2.5. Темою бакалаврської роботи (предметом дослідження) є одна з актуальних проблем сучасності, яка відповідає завданням та вмінням, передбаченим варіативною компонентою освітньо-кваліфікаційної характеристики за напрямом підготовки менеджмент. Тематика бакалаврських робіт розробляється кафедрою менеджменту згідно з вимогами варіативної компоненти освітньо-кваліфікаційної характеристики фахівців з напряму підготовки менеджмент відповідно до затверджених програм вивчених нормативних та вибіркових дисциплін, відбиває актуальну проблематику сучасності (див. додатки У, Ф). Тематика щорічно переглядається та оновлюється. Студентові надається право самостійно обрати тему бакалаврської роботи згідно з тематикою, затвердженою на засіданні кафедри. Крім того, бакалаврські роботи можуть виконуватися за тематикою, яку замовлятимуть державні установи, підприємства та підприємницькі структури, що уклали із вищим навчальним закладом контракти на навчання студентів або мають із ним договори співпраці та співдружності. Студент за погодженням із керівником може запропонувати свою тему дослідження за умов відповідного обґрунтування доцільності її розробки (відповідно до попередньої власної науково-дослідницької роботи, до місця роботи, можливостей отримання потрібної інформації на об’єкті дослідження тощо). 2.2.6. Обрані студентами й узгоджені з науковими керівниками теми бакалаврських робіт затверджуються на засіданні кафедри та вносяться до загального подання декана факультету на ім’я ректора для затвердження наказом по інституту. 2.2.7. Разом із вибором теми визначається об’єкт, за матеріалами якого буде виконуватися робота. Це повинно бути підприємство (організація) будь-якої форми власності, яке є юридичною особою і має самостійну звітність. Діяльність цього підприємства (організації) повинна створювати можливість інформаційного забезпечення дослідження обраної теми. Також бакалаврська робота може виконуватись на статистичних даних економіки в цілому. Якщо немає пропозицій студента щодо досліджуваного об’єкта, то кафедра призначає підприємство або установу, з якими інститут має відповідну угоду. Бажаним є виконання теми на замовлення керівництва об’єкта дослідження. Це замовлення оформлюється листом. 2.2.8. Кожен студент випускного курсу в заяві на ім’я декана факультету (Додаток А), яка є підставою для призначення наукового керівника, зазначає формулювання теми і повну юридичну назву об’єкта дослідження. Після остаточного узгодження з науковим керівником і редагування обрані теми бакалаврських робіт із зазначенням об’єктів, на яких вони виконуватимуться, розглядаються і обговорюються на засіданні кафедри. Завідувач кафедри готує проект розпорядження (Додаток Б) і подає його декану факультету. Список студентів-дипломників, перелік тем їхніх досліджень та наукових керівників кожного фіксуються наказом по інституту. Усі подальші зміни (формулювання назви, об’єкт дослідження тощо) у разі необхідності аргументуються письмово (заява дипломника), погоджуються з науковим керівником (віза на заяві) і потребують зміни в наказі за письмовим клопотанням кафедри (витяг з протоколу засідання). 2.2.9. Як правило, об’єкт бакалаврського дослідження є базою виробничої та/чи переддипломної практики. Перед початком практики оформлюється спеціальний бланк-завдання, в якому зазначаються реквізити автора, фіксуються тема і план, мета і завдання, графік виконання, а також термін подання готової роботи на кафедру. Завдання (Додаток Д), підписане науковим керівником і студентом, затверджене завідувачем кафедри, при оформленні бакалаврської роботи слід розмістити після титульної сторінки. 2.2.10. Порушення студентом календарного плану виконання фіксується науковим керівником, який інформує завідувача кафедри.
2.3 Організація виконання бакалаврської роботи
2.3.1. Бакалаврська робота має виконуватися студентом у повній відповідності із затвердженим календарним планом та завданням. У випадках відставання від графіка студент зобов’язаний подати пояснення своєму науковому керівнику або завідувачу кафедри. 2.3.2. На період виконання бакалаврських робіт на кафедрі складається графік консультацій наукових керівників, згідно з яким забезпечується систематична співпраця студента і наукового керівника над бакалаврською роботою. Систематичні консультації допомагають студенту у виборі методів дослідження, контролі за дотриманням вимог до змісту і оформлення бакалаврської роботи, своєчасному усуненні відхилень. Оперативне і уважне виконання рекомендацій керівника сприяє своєчасному поданню бакалаврської роботи, є запорукою успішного захисту. 2.3.3. Відповідно до календарних етапів студент має подавати роботу частинами на перегляд, а у встановлений графіком кінцевий термін подати завершену бакалаврську роботу на рецензування науковому керівникові. 2.3.4. Організацію й контроль процесів підготовки та захисту бакалаврської роботи покладено на завідувача випускової кафедри. Безпосереднє керівництво написанням бакалаврської роботи здійснює науковий керівник із числа професорсько-викладацького складу кафедри. Науковий керівник бакалаврської роботи: - надає допомогу студенту в остаточному формулюванні теми, складанні плану та програми, доборі потрібного матеріалу; - здійснює керівництво студентським дослідженням при проходженні практики; - рекомендує студенту спеціальну, нормативну літературу й інформаційні джерела за обраною темою бакалаврської роботи; - регулярно консультує студента, контролює протягом усього періоду графік виконання бакалаврської роботи, її якість, а також інформує завідувача кафедри про хід підготовки роботи до захисту; - дає відгук на бакалаврську роботу (Додаток Е) після її завершення. 2.3.5. У разі позитивного відгуку наукового керівника і за наявності рецензії - про достовірність використаних в аналітичних розрахунках даних, бакалаврську роботу реєструють на кафедрі і передають на розгляд завідувачу кафедри, який має прийняти рішення про допуск студента до захисту бакалаврської роботи на засіданні ДЕК. Список рецензентів складається на кафедрі не пізніше як за 4 тижні до початку виконання бакалаврських робіт і затверджується деканом факультету. 2.4. Структура, зміст і обсяг бакалаврської роботи
2.4.1. Виконання бакалаврської роботи передбачає: - обґрунтування актуальності теми, мети й завдань дослідження, предмету та об’єкту дослідження, оцінювання його перспективності, практичну цінність, зазначення методів та джерел дослідження; - визначення теоретичних засад дослідження (основних категорій, понять, закономірностей розвитку явища, яке вивчається, розгляд історії питання, документів, нормативних актів, інших джерел інформації); - аналіз конкретної проблемної ситуації та підтвердження логічними судженнями, розрахунками, розробкою відповідних пропозицій і рекомендацій. 2.4.2. Приступаючи до виконання бакалаврської роботи, студент має чітко уявляти собі її структуру та зміст. При цьому всі складові частини роботи повинні бути логічно взаємопов’язані та переконливо аргументовані. 2.4.3. Структура роботи включає: – титульну сторінку; – бланк завдання на виконання роботи; – зміст; – перелік умовних позначень (у разі потреби) – вступ; – основну частину (чотири розділи); – висновки; – список використаних джерел; – додатки. 2.4.3.1. Титульний аркуш містить найменування вищого навчального закладу та відповідного структурного підрозділу (кафедри), де вона виконана, тему роботи, найменування напряму підготовки, прізвище, ім’я, по батькові автора, науковий ступінь, вчене звання, прізвище та ініціали наукового керівника, консультанта; місце й рік виконання роботи (Додаток З.1). 2.4.3.2. Для проведення ґрунтовного наукового аналізу з теми дослідження складається план, який дає змогу виділити основні структурні одиниці роботи. В тексті роботи він фіксується як зміст роботи (Додаток В). Зміст бакалаврської роботи визначається її темою і відбивається у плані, розробленому за допомогою наукового керівника. Відповідно до передбачуваної теми студент самостійно або за рекомендацією керівника добирає літературні джерела (книги, брошури, статті та ін.) й відповідні нормативні документи і складає проект плану, який обговорює з керівником. План бакалаврської роботи має бути складним і містити: вступну частину; чотири розділи, у трьох з яких (що стосуються дослідження проблеми бакалаврської роботи) має бути не менш як три параграфи; висновки; список використаних джерел та додатки. Формуючи план роботи, студент показує вміння визначати основне, найбільш істотне в проблемі, а також послідовність викладення. Перелік питань, які розглядаються, структурується за принципом від загального до конкретного. Тобто питання теми, як вузлові складові обраної проблеми, мають бути єдиною системою, в якій кожне наступне питання розвиває і доповнює попереднє. Питання повинні бути чітко і ясно сформульовані. Назва питань не може дублювати назву випускної роботи. Важливим на даному етапі є вивчення та аналіз літературних джерел. Для складання бібліографії з теми наукової роботи студент використовує: - наявні в бібліотеках систематичні каталоги, в яких назви творів розташовані за галузями знань; - алфавітні каталоги, в яких карточки на книжки розташовані в алфавітному порядку прізвищ авторів; - предметні каталоги, що містять назви творів з конкретних проблем і спеціальностей; - різноманітні бібліографічні довідникові видання. Для добору періодичної літератури слід звернутися до покажчиків статей, опублікованих протягом календарного року і розміщених у кінці останнього номера журналу за кожен рік видання. Складений студентом список літератури, необхідної для вивчення при роботі над бакалаврською темою, погоджується з керівником. Керуючись складеним списком літературних джерел, студент приступає до їх вивчення. Після попереднього ознайомлення з літературними джерелами і складанням особистої невеликої бібліографічної картотеки з теми, слід приступати до більш глибокого опрацювання їх на основі повторного читання. З допомогою керівника студент визначає послідовність ґрунтовного вивчення літератури. При повторному читанні виділяються та усвідомлюються основні думки й положення, висунуті автором книги або статті, проводиться аналіз їх. Результатом вивчення літератури за темою бакалаврської роботи повинно стати вироблення кінцевого варіанту плану, який затверджується науковим керівником. Для оптимального розподілу наявного матеріалу за питаннями, план роботи доцільно подавати у вигляді плану-конспекту, який повинен відображати розгорнуту структуру роботи, чітке розміщення ключових позицій, цифрового матеріалу, схем графіків в їхній логічній послідовності. Відповідно до плану-конспекту складається чорновий варіант роботи, який подається науковому керівникові. З урахуванням зауважень наукового керівника та рецензента студент складає чистовий варіант роботи з відповідним його оформленням. 2.4.3.3. У вступі до бакалаврської роботи обґрунтовується актуальність проблеми, що вивчається, її практичне значення, особливості постановки і розв’язання питань стосовно конкретних умов дослідження; формулюються мета й завдання, обґрунтовуються об’єкт, предмет і напрями дослідження, вказуються використані наукові методи дослідження, обсяг і структура наукової роботи. Обсяг вступу не повинен перевищувати 4 сторінок комп’ютерного тексту.
Ключовими словами у формулюванні мети виступають дієслова в неозначеній формі (дослідити, описати, здійснити, вивчити, розкрити і т. ін.) або відповідні віддієслівні іменники (дослідження, опис тощо). Оскільки мета – це поняття ширше, ніж завдання, тут часто вживають означення комплексний, всебічний (комплексне дослідження, всебічне вивчення), монографічний. Мету слід формулювати якомога компактніше, бажано, щоб у ній проглядалася головна думка наукової розвідки, а при визначенні завдань не доводилося іншими словами повторювати вже сказане – мету ( Наприклад, Метою дипломної роботи є обґрунтування теоретичних і практичних засад формування механізму податкового регулювання розвитку санаторно-курортних закладів з урахуванням особливостей і умов функціонування курортного господарства України). Завдання потрібно не лише правильно й чітко сформулювати, але й поставити їх у певному порядку, так, щоб перед читачем розгорталася програма дій науковця. Спостереження показують, що в науково-економічних дослідженнях звичайно ставляться чотири групи завдань. Перша група завдань може бути пов’язана з розглядом стану досліджуваної проблеми в теорії та практиці, виробленні теоретичних засад дослідження. Друга група завдань спрямована на чіткіше окреслення предмета й об’єкта вивчення. Завдання третьої групи, як правило, мають процесуальний характер – це безпосередній аналіз досліджуваної проблеми та формулювання уточненого і конкретизованого завдання з урахуванням аналізу проблеми. Завдання четвертої групи мають узагальнюючий, підсумковий характер. Перше може починатися словами розробити (обґрунтувати) теоретичні засади (вказується чого), з’ясувати статус (економічну природу) певних категорій тощо, визначити поняття (називається об’єкт), обґрунтувати (принципи, підходи, методику тощо). Друге завдання може містити словосполучення виявити склад (моделі), визначити структуру, визначити (уточнити) межі поширення, окреслити сукупність тощо. Виконання цього завдання дасть можливість отримати більш повне уявлення про об’єкт і предмет дослідження. Без завдань третьої групи – безпосереднього аналізу дібраного фактичного матеріалу – не можна обійтися, адже їх виконання – це основа роботи. Починається формулювання цих завдань словами з’ясувати (значення, походження, причини, шляхи появи, особливості, природу, роль, місце, специфіку, особливості, фактори тощо), дослідити (характер, характеристики, фактори, властивості, походження, зв’язки, потенціал, засоби, механізми, функції, співвідношення, фактори, структуру), виявити (ознаки, причини, поширення, зв’язок, шляхи, засоби, специфіку, чинники, типи, фактори, характеристику, співвідношення, структуру), вивчити (можливості, специфіку, функціонування, потенціал), проаналізувати (структуру, характер, залежність, особливості, реалізацію), описати (функціонування, спосіб), визначити (обсяг, типи, моделі, структуру, потенціал, функції, продуктивність, засоби, систему, групи, спільне і відмінне, характеристики), встановити (взаємозв’язки, взаємодію, функції, ступінь продуктивності, мотиви, вплив, типи, ознаки, особливості, зв’язки, роль, критерії), здійснити (аналіз, опис), простежити (функціонування, особливості, залежність, засоби, розвиток, глибину, еволюцію, співвідношення) визначити (динаміку, можливості, процеси, межі, специфіку, місце, роль, належність), показати (зв’язок), окреслити (особливості, групи, засоби, механізми, значення, конструкції), зіставити (форми), розкрити (характер, статус, функції, особливості, зміст, вплив), розглянути (взаємодію, засоби), схарактеризувати (особливості, засоби, типи, специфіку), уточнити (хронологію, межі), з’ясувати (взаємодію) тощо. Завдання четвертої групи не обов’язково ставити наприкінці, хоч у більшості випадків їм там стояти зручніше: вони базуються на виконанні попередніх завдань, тому мають узагальнюючий характер: визначити (окреслити) місце й роль, виявити (встановити) тенденції розвитку, з’ясувати закономірності творення, розробити практичні рекомендації.
В роботі потрібно дати стислу характеристику об’єкта дослідження: власність, організаційно-правова форма, галузева належність; коли і ким засновано, місцезнаходження, матеріально-технічна база (опис приміщення, складів, транспорту тощо, вартісна оцінка), основні економічні показники за звітний період, чисельність працюючих; схема структури апарату управління з коментарем, перелік основних конкурентів. Бажано основні результати господарської діяльності організації за минулі роки подати у формі узагальненої таблиці. Предмет – це тільки ті суттєві зв’язки та відносини, які потребують безпосереднього вивчення в певній роботі, є основними, визначальними для конкретного дослідження (наприклад, визначення ефективності управління проектами; дослідження механізму взаємодії тощо). Предмет дослідження міститься в межах об’єкта, таким чином, предмет дослідження є вужчим, ніж його об’єкт. Правильне, науково обґрунтоване визначення об’єкта дослідження – це не формальна, а суттєва, змістова наукова акція, покликана зорієнтувати самого дослідника на виявлення місця і значення предмета дослідження. Визначення теми, об’єкта, предмета й мети дослідження являє собою, по суті, єдиний нерозривний процес. Об’єкт і предмет дослідження як категорії наукового процесу співвідносяться між собою як загальне і часткове. В об’єкті виділяється та його частина, яка є предметом дослідження. Саме на нього спрямована основна увага дослідника, оскільки предмет дослідження визначає тему наукової праці (відображена в назві на титульному аркуші).
4.3.5. Перший розділ, теоретичний,обсягом не більше 25% загального обсягу бакалаврської роботи, викладеного у трьох підрозділах, повинен містити: - виклад основних теоретичних положень, що визначають сутність і зміст, значення, класифікаційні характеристики, історію та сучасні тенденції предмета досліджуваної теми, з огляду на цілі й завдання бакалаврської роботи; - розгляд різних точок зору провідних фахівців з досліджуваних питань на основі аналізу літературних та інших інформаційних джерел; - визначення пріоритетних питань, що підлягають першочерговому розв’язанню. Теоретична сторона проблеми, наведеної в першому розділі, повинна продемонструвати рівень знань студента, його ерудицію в зазначеній галузі та стати інструментом для розв’язання поставлених у роботі завдань. Теоретичне обґрунтування має визначати роль і місце досліджуваних явищ та процесів у діяльності підприємства, організації чи національного господарства. У цьому розділі обґрунтовується теоретична база обраної проблеми, дається огляд літературних джерел, нових розробок, опублікованих статистичних даних із посиланням на джерела, іншої інформації, пов’язаної з темою. На основі вивчення наукової, навчально-методичної літератури (в тому числі іноземної) розкриваються підходи різних авторів до розв’язання проблеми, показується, у чому полягає подібність, а в чому - відмінність їхніх поглядів, а також обґрунтовуються власні погляди на проблему. У цьому розділі подається оцінка діючих законів, постанов, указів та інших офіційно-розпорядчих документів, нормативної та довідкової бази за досліджуваною проблемою. Розкривається власне розуміння цієї бази, обґрунтовуються необхідність, доцільність окремих документів. Теоретичне обґрунтування, суть, значення, класифікаційні характеристики, історія та сучасні тенденції предмету дослідження, методичні підходи повинні мати певні елементи наукової новизни, полемічності, спрямованої на ствердження власної позиції щодо обраних методів дослідження, що дає змогу перейти в наступному розділі до конкретного аналітичного дослідження. Бажано ілюструвати текст графічними матеріалами: схемами, графіками, діаграмами тощо. 2.4.3.6. Другий розділ, аналітико-дослідницький, дипломної роботи передбачає аналіз стану досліджуваної проблеми, мета якого – отримання обґрунтованих даних, що дають змогу розв’язати проблемні питання в цілому та їх можливі варіанти. Структура та зміст другого розділу повинні мати аналітичний характер і залежати від специфіки бакалаврської роботи. Орієнтовний обсяг другого розділу – не більше 35% загального обсягу бакалаврської роботи. Другий розділ (3 параграфи), забезпечуючи логічну послідовність дослідження, має стати перехідним до наступного третього розділу і поєднати набуті теоретичні знання та вміння використовувати обрані методи і певний методичний інструментарій. Характеристика ....(предмет дослідження) на...(об’єкт дослідження). Сучасний стан .....(предмет дослідження) на .....(об’єкт дослідження). Дослідження.....(предмету) на......(об’єкт дослідження). Опис, характеристика сучасного стану досліджуваної теми на об’єкті дослідження, характеристика діяльності підприємства щодо обраного досліджуваного напрямку, аналіз із використанням накопиченого фактичного матеріалу та із залученням усіх теоретичних знань, певного методичного інструментарію. Усі аналітичні розрахунки, таблиці, графіки, діаграми мають супроводжуватися тлумаченням та висновками, які дають змогу визначити суть процесів, що спостерігаються в організації, підприємстві, державі, їх особливості, тенденції, створити базу для виявлення невикористаних резервів. Аналіз проблеми повинен здійснюватися з урахуванням чинників позитивної та негативної дій. Якщо можливо, текст слід ілюструвати реальними документами (що наводяться в додатках), які обов’язково супроводжувати стислим коментарем. Для написання цих параграфів студент має зібрати фактичні дані під час виробничої та/чи переддипломної практики. Джерелом інформації є планові і фактичні показники господарської діяльності, статистична та бухгалтерська звітність, накази, розпорядження, результати спостережень, опитувань і обстежень та інших методів збирання первинної інформації, які використовує студент під час практики. Особливе значення має правильне узагальнення накопиченого фактичного матеріалу, групування та обробка даних, на основі яких провадиться кваліфікаційний аналіз, обґрунтовуються пропозиції. З метою підтримки набутих навичок роботи на ЕОМ і умінь з алгоритмізації та складання програм кожен студент у бакалаврській роботі повинен використати комп’ютер. Під час опису цього етапу роботи слід зазначити: - поставлене завдання; - програму, за якою воно буде розв’язуватися; - базу даних (бажано в додатку навести реальні документи, які є джерелами первинної інформації - баланс, інші форми звітності); - формули розрахунку; - блок-схему алгоритму розв’язання задачі; - результат - у формі підсумкової таблиці, діаграм, графіків тощо; - аналітичний опис результату. 2.4.3.7. Завданням третього, проектно-рекомендаційногорозділу є розробка конкретних рекомендацій, пропозицій, моделей управління параметрами розвитку та діяльності організації (стратегія, бізнес-план, консультативний проект, реінжиніринг бізнес-процесу, реструктуризація) на базі основних теоретичних положень, методичних підходів, методичного інструментарію, що викладені в першому розділі, а також висновків проведеного у другому розділі дослідження. Удосконалення ....(предмет дослідження) на ....(об’єкт дослідження). Шляхи вдосконалення ....(предмет дослідження) на ....(об’єкт дослідження). Детальні пропозиції щодо вдосконалення діяльності організації, підприємства, розвитку національної економіки мають відповідати напряму дослідження: кожна з розгорнутим обґрунтуванням, у зв’язку і як наслідок висновків з аналізу, який проведено в другому розділі, відштовхуючись від виявлених відхилень, проблем та недоліків. Запропоновані вдосконалення та інновації мають містити розрахунково-кількісне обґрунтування. Пропозиції студента щодо науково-практичного розв’язання досліджуваної проблеми повинні відповідати критеріям оптимальності, цільової ефективності та практичної втіленості. У розрахунках для обґрунтування пропозицій є можливим використання ЕОМ. Обсяг третього розділу може становити до 30% загального обсягу бакалаврської роботи. 2.4.3.8. Завданням четвертого розділу «Охорона праці на підприємстві (в організації)» є висвітлення питань з організації системи охорони праці та пожежної безпеки на підприємстві (організації). В розділі необхідно висвітлити мету, завдання, об’єкт управління охорони праці на підприємстві (організації). Проаналізувати організацію охорони праці на об’єкті бакалаврського дослідження. Визначити склад служби охорони праці, її функції, права та завдання, її місце в структурі управління підприємством (організацією). 2.4.3.9. Висновки є завершальним етапом виконаної студентом бакалаврської роботи. Вони повинні містити: - короткі підсумки за результатами наукового дослідження та прикладного аналізу об’єкта дослідження з наведенням позитивних і негативних сторін, а також нереалізованих можливостей; - перелік заходів, спрямованих на розв’язання проблеми, підвищення ефективності об’єкта дослідження; - отримані якісні та кількісні показники; - можливі варіанти реалізації запропонованих у бакалаврській роботі заходів. Саме тут коротко наводяться найбільш важливі теоретичні положення, які містять формулювання розв’язаної проблеми, оцінку результатів дослідження з точки зору відповідності меті бакалаврської роботи та поставленим у вступі завданням, пропозиції щодо вдосконалення досліджуваного напряму діяльності організації, які було детально обґрунтовано у третьому розділі. У висновках не можуть з’явитися пропозиції, які не було розглянуто в третьому розділі. Обсяг висновків не повинен перевищувати 5 сторінок. 2.4.4. Визначення і добір матеріалу для наукового дослідження студент здійснює самостійно, консультуючись із науковим керівником. Важливим етапом є визначення необхідних джерел (нормативних, статистичних, звітних, публікацій у періодичних виданнях тощо) основної та допоміжної літератури, насамперед монографічних досліджень, які мають розділи, що стосуються окремих питань роботи. Студент повинен знайти найповніші джерела для розкриття теми роботи, на їх основі показати дослідницьку новизну обраної проблеми й уміти охарактеризувати ці джерела. При складанні списку літератури за темою бакалаврської роботи студент обов’язково має зазначити прізвище та ініціали автора, назву роботи, видавництво, місце та рік видання, сторінки використаного матеріалу. Якщо до списку входять журнальні публікації, то необхідно вказати прізвище та ініціали автора, назву статті, рік видання, номер та використані в роботі над сторінки (Додаток З). 2.4.5. Загальний обсяг бакалаврської роботи повинен становити 3,5-4,5 умовного друкованого аркуша, або 60 -80 сторінок комп’ютерного тексту, включаючи бібліографію. Додатки в загальний обсяг не входять.
2.5 Оформлення бакалаврської роботи 2.5.1. Загальні положення 2.5.1.1. Бакалаврська робота виконується державною (українською) мовою. Стиль викладення науковий, чіткий, без орфографічних і синтаксичних помилок, логічно послідовний. Пряме переписування матеріалів з літератури неприпустиме. 2.5.1.2. Робота має бути надрукована на комп’ютері на одному боці стандартних аркушів паперу формату А4 через 1,5 міжрядкового інтервалу, 28-30 рядків на сторінку, до 65 знаків у рядку. Шрифт Times New Roman, кегль 14. Сторінки повинні мати поля: ліве – 30 мм, праве – 15 мм, верхнє – 20 мм, нижнє – 20 мм. Абзацні відступи – 1,27 см. Надрукований текст повинен бути чітким, чорного кольору. Щільність тексту – однакова по всій роботі. 2.5.1.3. Друкарські помилки, описки, графічні неточності, які виявилися під час написання роботи, можна виправляти підчищенням або зафарбовуванням корегуючою рідиною та нанесенням на тому ж місці або між рядками виправленого тексту (фрагменту рисунка) комп’ютерним способом. На одній сторінці допускається не більше двох виправлень. 2.5.1.4. Першою сторінкою роботи є титульний аркуш, який оформлюється за зразком: див. додаток З.1. 2.5.1.5. На наступній сторінці після завдання на виконання дипломної роботи подається зміст роботи із зазначенням сторінок (Додаток В). Зміст містить найменування всіх розділів та параграфів роботи і номери їх початкових сторінок. Зміст має включати усі заголовки, які є в роботі, починаючи зі вступу і закінчуючи додатками. 2.5.1.6. Кожен розділ роботи разом із заголовком має починатися з нової сторінки. Текст основної частини роботи поділяється на розділи і параграфи згідно з планом. 2.5.1.7. Заголовки структурних частин роботи – "ЗМІСТ", "ВСТУП", "РОЗДІЛ", "СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ", "ДОДАТКИ" – друкуються великими літерами посередині рядка. Заголовки підрозділів друкуються маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу. Крапка в кінці заголовка не ставиться. Якщо заголовок складається з двох або більше речень, їх розділяють крапкою. Відстань між заголовком (за винятком заголовка пункту) та текстом має дорівнювати 2 інтервалам основного тексту. 2.5.1.8. Текст повинен бути граматично та стилістично правильним. Автор роботи несе особисту відповідальність за достовірність наведених даних і цитат. 2.5.1.9. Після написання бакалаврська робота у зброшурованому вигляді (1 примірник) передається науковому керівникові для рецензування, а потім на випускову кафедру для реєстрації.
2.5.2. Нумерація
2.5.2.1. Сторінки роботи мають бути пронумеровані арабськими цифрами (в правому верхньому куті без тире, крапки та знака №). Нумерація має бути наскрізною від титульного аркуша до останньої сторінки, включаючи всі ілюстрації та додатки. На титульній сторінці номер не ставиться. 2.5.2.2. ЗМІСТ, ВСТУП, ВИСНОВКИ та ПРОПОЗИЦІЇ, СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ, ДОДАТКИ не нумерують як розділи. Тобто не можна друкувати «1. Вступ» чи «Розділ 5. Висновки». Номер розділу ставиться після слова "РОЗДІЛ", після номера крапку не ставлять, потім з нового рядка друкують заголовок розділу. Підрозділи нумерують у межах кожного розділу, використовуючи номер розділу і порядковий номер підрозділу, між якими ставиться крапка. В кінці номера підрозділу має стояти крапка, наприклад: "1.2." (другий підрозділ першого розділу), після якої в тому ж рядку друкують заголовок підрозділу. 2.5.2.3. Ілюстрації (фотографії, креслення, схеми, графіки, карти, діаграми) і таблиці необхідно розміщувати безпосередньо за текстом, де вони згадані вперше, або на наступній сторінці. Якщо ілюстрації і таблиці розміщені на окремих сторінках, ці сторінки нумерують за загальною нумерацією сторінок. Таблицю чи ілюстрацію на аркуші формату, більшого за А4, враховують як одну сторінку і розміщують у відповідних місцях після згадування в тексті або в додатках. 2.5.2.4. Ілюстрації позначають словом «Рис.» і нумерують послідовно в межах розділу за винятком ілюстрацій, наведених у додатках. Номер ілюстрації має складатися з номера розділу та порядкового номера ілюстрації, між якими ставлять крапку. Наприклад: Рис. 1.2 (другий рисунок першого розділу). Номер ілюстрації, її назву та пояснювальні підписи розміщують послідовно під ілюстрацією. 2.5.2.5. Таблиці нумерують послідовно у межах розділу (за винятком таблиць, поданих у додатках). Для цього в правому верхньому куті над заголовком таблиці розміщується надпис: Таблиця 1.4 (четверта таблиця першого розділу) без крапки. Якщо таблиця не вміщується на одній сторінці, над її продовженням на наступній сторінці подається надпис: Продовження табл. 1.4. Назву таблиці не підкреслюють. 2.5.2.6. Формули в роботі (якщо їх більше однієї) нумерують у межах розділу. Номер формули складається з номера розділу і порядкового номера формули в розділі, між якими ставлять крапку. Номери формул пишуть біля правого поля сторінки на рівні відповідної формули в круглих дужках, наприклад: (3.1) (перша формула третього розділу).
2.5.3. Ілюстрації 2.5.3.1. Текст може доповнюватися ілюстративним матеріалом у вигляді графіків, діаграм, схем тощо. Зміст ілюстрацій має допомагати кращому розкриттю теми, наочно ілюструвати думки автора, і тому в тексті на кожну з них має бути посилання з коментарем. 2.5.3.2. Підпис під ілюстрацією зазвичай має такі основні елементи: - найменування графічного сюжету, що позначається скороченим словом «Рис. »; - порядковий номер ілюстрації, який вказується без знака номера арабськими цифрами; - тематичний заголовок ілюстрації, що містить текст із якомога стислою характеристикою зображеного; - експлікацію – пояснення деталей сюжету, позначених на ілюстрації цифрами тощо. 2.5.3.3. Нумераційний заголовок (Рис. 1., Рис. 2.) розміщують під графіком (схемою) поряд із тематичним заголовком. 2.5.3.4. Тематичний заголовок ілюстрації розміщують після нумераційного. За необхідності далі наводять пояснювальні дані (експлікацію). Приклад 1:
Приклад 2:
Приклад 3:
Рис. 2.1 Динаміка туризму в Україні у 2000-2009 рр.
2.5.3.5. Недоцільно оформлювати посилання на ілюстрації як самостійні фрази, в яких лише повторюється те, що міститься в підписі. У тому місці, де викладається тема, пов’язана з ілюстрацією, і де потрібно вказати на неї, розміщують посилання у вигляді виразу в круглих дужках «(рис. 3.1)» або зворот типу «... як це видно з рис. 3.1», «... як це показано на рис. 3.1».
2.5.4. Таблиці
2.5.4.1. Цифровий матеріал, як правило, оформляється у вигляді таблиць. Кожна таблиця повинна мати назву, яку розміщують над таблицею посередині рядка. Назву та слово «Таблиця» починають з великої літери. Назву таблиці друкують жирним шрифтом. 2.5.4.2. Заголовки граф (колонок) таблиці починаються з великих літер, підзаголовки, якщо вони становлять одне речення із заголовком – з малих, а якщо вони є самостійними – з великих. Заголовок кожної графи має бути по можливості коротким. 2.5.4.3. У таблицях слід обов’язково зазначати одиницю виміру. Якщо всі показники таблиці мають однакову одиницю виміру, її наводять у заголовку. Одиниці виміру мають наводитися відповідно до стандартів. Числові величини в таблиці повинні мати однакову кількість десяткових знаків. 2.5.4.4. Таблицю розміщують після першого згадування про неї в тексті так, щоб її можна було читати без повороту переплетеного блоку роботи або з поворотом за рухом годинникової стрілки. Таблицю з великою кількістю рядків можна переносити на наступну сторінку. При перенесенні частини таблиці на наступну сторінку назву розміщують тільки над першою частиною таблиці, а заголовки граф повторюють над кожною наступною частиною. 2.5.4.5. Посилання у тексті на таблиці пишуть скорочено, наприклад: "у табл. 1.2". У повторних посиланнях на таблиці та ілюстрації треба вживати скорочене слово "дивись": наприклад, "див. табл. 1.2". 2.5.4.6. Приклад оформлення таблиці: Таблиця 2.3 Основні характеристики санаторно-курортних закладів Закарпаття
2.5.5. Формули
2.5.5.1. Пояснення значень символів, числових коефіцієнтів у формулах треба подавати безпосередньо під формулою в тій послідовності, в якій вони дані в формулі, і кожне – з нового рядка. Перший рядок пояснення починають зі слова "де" без двокрапки. 2.5.5.2. Рівняння і формули треба відділяти від тексту вільними рядками: вище і нижче кожної формули потрібно залишати не менш як один вільний рядок. Якщо рівняння не вміщується в один рядок, його слід перенести після знака рівності (=) або після знаків плюс (+), мінус (-), множення (×) і ділення (:). 2.5.5.3. Нумерувати формули слід лише в тому разі, якщо хоча б на одну з них є посилання в подальшому тексті. Номер формули (арабськими цифрами в круглих дужках) ставлять біля правого поля сторінки без крапок від формули до її номера. Номер, який не вміщується в рядку з формулою, переносять у наступний нижче формули. Номер формули при її перенесенні вміщують на рівні останнього рядка. Наприклад:
(8)
де – податок на прибуток підприємства; – валовий доход підприємства;
2.5.5.4. Загальне правило пунктуації в тексті з формулами таке: формула є складовою речення як його рівноправний елемент, тому в кінці формул і в тексті перед ними розділові знаки ставлять відповідно до правил пунктуації. Двокрапку перед формулою ставлять лише у випадках, передбачених правилами пунктуації: а) у тексті перед формулою є узагальнююче слово; б) цього потребує будова речення, що передує формулі. Розділовими знаками між формулами, котрі йдуть одна під одною і не відокремлені текстом, можуть бути кома або крапка з комою, які ставлять безпосередньо за формулою до її номера. 2.5.5.5. При посиланні на формулу у круглих дужках наводять її порядковий номер, наприклад: "у формулі (8)".
2.5.6. Загальні правила цитування використаних джерел та посилання на них
2.5.6.1. У тексті роботи мають бути посилання на джерела інформації. Такі посилання дають змогу відшукати документи, перевірити правильність їх цитування та сприйняття їх студентом. Посилатися слід на останні видання публікацій. На більш ранні видання можна посилатися лише в тих випадках, коли наявний у них матеріал не входить до останнього видання. Якщо використовуються відомості з джерел з великою кількістю сторінок, у посиланні необхідно точно вказати номер конкретної сторінки (чи номери сторінок). 2.5.6.2. Оформлення посилання в тексті на джерела інформації: у квадратних дужках наводять порядковий номер зі списку літератури, наприклад, «... у працях [1– 3]...». 2.5.6.3. Цитати беруться в лапки, пропуски в цитатах позначаються трьома крапками, взятими в ламані дужки: <…>. Цитати подаються мовою оригіналу. Після цитати в тексті ставиться в квадратних дужках порядковий номер використаного джерела за списком літератури та сторінка: [3, с.16].
2.5.7. Оформлення списку використаних джерел
2.5.7.1. Список використаних джерел розміщується після основного тексту роботи. У цей список необхідно внести джерела, на базі яких здійснюється аналіз, та спеціальну літературу з теми, яка досліджується і на яку в роботі є посилання або з якою автор ознайомився, з якої запозичив концепцію, але не посилався. Це свідчить про рівень вивчення досліджуваної проблеми і навичок роботи з науковою літературою. 2.5.7.2. Розміщувати матеріали в списку використаних джерел доцільно в алфавітному порядку із загальною нумерацією. Іншомовні видання розміщують у кінці списку літератури. Завершують список використаних джерел інтернет-адреси. Також можна розміщувати матеріали в списку використаних джерел згідно посилань в тексті. При описі літературних джерел у списку використаних джерел слід дотримуватися загальноприйнятих правил (Додаток М).
2.5.8. Додатки 2.5.8.1. Додатки оформлюються як продовження роботи і розміщуються в порядку посилань у тексті.Додаткидо роботи мають містити інформаційні матеріали, що становлять базу аналітичних досліджень згідно з обраною темою. Крім того, у додатки доцільно включати допоміжний матеріал, потрібний для повноти сприйняття роботи:
2.5.8.2. Додаток повинен мати заголовок, написаний або надрукований малими літерами з першої великої літери посередині рядка. Посередині рядка над заголовком малими літерами з першої великої друкується слово "Додаток" і поряд – велика літера, що позначає його. Додатки слід позначати послідовно великими літерами української абетки, за винятком літер Г, Ґ, Є, І, І, Й, О, Ч, Ь, наприклад: додаток А, додаток Б і т. д. Якщо є лише один додаток, його позначають «Додаток А». 2.5.8.3. Текст кожного додатка за необхідності може бути поділений на розділи й підрозділи, які нумерують у межах кожного додатка. У цьому разі перед кожним номером ставлять позначення додатка (літеру) і крапку, наприклад: "А.2" (другий розділ додатка А); "В. 3.1" (перший підрозділ третього розділу додатка В). 2.5.8.4. Ілюстрації, таблиці і формули, які розміщені в додатках, нумерують у межах кожного додатка, наприклад: "рис. Д.1.2" (другий рисунок першого розділу додатка Д); "формула (А.1)" (перша формула додатка А).
ІІІ. Підготовка бакалаврської роботи до захисту
3.1. Дозволом до захисту бакалаврської роботи є позитивний відгук наукового керівника. На завершену бакалаврську роботу керівник дає стислу рецензію (відгук, Додаток Е), в якій оцінює як якість виконання самої роботи, так і працю студента над нею і робить висновок про можливість допуску бакалаврської роботи до захисту в ДЕК. Письмовий відгук наукового керівника подається на кафедру не пізніше ніж за 5 днів до захисту, після чого передається до екзаменаційної комісії. Відгук наукового керівника бакалаврської роботи друкується в довільній формі. У ньому відзначають: рівень підготовки випускника до виконання професійних функцій; ступінь самостійності у виконанні бакалаврської роботи; новизну поставлених питань та оригінальність їх розв’язання; вміння використовувати літературу; ступінь оволодіння методами дослідження; повноту і якість розробки теми; логічність, послідовність, аргументованість, літературну грамотність викладання матеріалу; відповідність вимогам державного стандарту; можливість практичного застосування випускної кваліфікаційної роботи або її окремих частин; висновок про те, якою мірою вона відповідає вимогам, що ставляться перед випускниками. 3.2. Одержання позитивного відгуку наукового керівника є підставою для її подання до захисту відповідно до затвердженого ректором інституту розкладу засідань Державної екзаменаційної комісії із захисту бакалаврських робіт, але не пізніше ніж за 5 днів до засідання комісії. 3.3. Рецензентами можуть бути провідні спеціалісти, які працюють у наукових установах, викладачі інших вищих навчальних закладів або викладачі інших кафедр (теоретичної та прикладної економіки, адміністративного менеджменту і політики зайнятості, управління персоналом та економіки праці) Інституту. Рецензія подається у письмовому вигляді в довільній формі і має містити такі складові: - висновки щодо актуальності обраної теми, практичного значення виконаної бакалаврської роботи; - характеристику повноти завдання щодо розкриття теми бакалаврської роботи, відповідності змісту роботи завданню; - висновки щодо використання в роботі сучасних методів дослідження, методичних підходів до вдосконалення діяльності підприємства згідно з напрямком теми бакалаврської роботи, елементів наукової новизни; - оцінку конкретних пропозицій, рекомендацій щодо вдосконалення певних аспектів діяльності, підвищення його ефективності; - оцінку загальних вражень від бакалаврської роботи (оформлення, стиль і грамотність викладення тощо); - інші питання на розсуд рецензента; - висновок рецензента про відповідність якості виконаної бакалаврської роботи вимогам до таких робіт, про можливість допущення її до захисту і, за бажанням, може бути висловлено зауваження та думку про оцінку роботи за чотирибальною системою: „відмінно”, „добре”, „задовільно”, „незадовільно”. Рецензент має підписатися із зазначенням свого прізвища, ім’я та по батькові, місця роботи і посади, яку займає, і завірити підпис. Для підготовки студента до пояснень у зв’язку з можливими зауваженнями рецензента йому надається можливість ознайомитися з рецензією до захисту роботи на засіданні ДЕК. Рецензія додається до конверта з іншими супровідними документами. Завершена бакалаврська робота разом з письмовим відгуком керівника і рецензента подається на випускову кафедру. 3.5. Зброшурований у твердій палітурці рукопис завершеної бакалаврської роботи, підписаної студентом та його науковим керівником, за наявності позитивної характеристики роботи в письмовому відгуку наукового керівника, студент подає завідувачу кафедри, який приймає рішення щодо допущення до захисту і оформлює його. 3.6. Робота реєструється на кафедрі (Додаток Ж, Додаток З.2) і передається декану факультету для прийняття остаточного рішення про її допуск до захисту. 3.7. Завершальною процедурою допущення бакалаврської роботи до захисту є розгляд супровідних матеріалів завідувачем кафедри. Допуск до захисту здійснюється шляхом відповідного запису завідувача кафедри у висновку кафедри про бакалаврську роботу і на титульній сторінці бакалаврської роботи. Якщо завідувач кафедри вважає за неможливе допустити роботу до захисту через її незадовільну якість, це питання має бути заслухано на засіданні кафедри за участю наукового керівника. Обговорення оформляється протоколом і подається на затвердження послідовно декану факультету і ректору інституту.
ІV. Публічний захист бакалаврської роботи
4.1. Захист бакалаврської роботи відбувається на відкритому засіданні державної екзаменаційної комісії, графік роботи якої затверджує ректор інституту. 4.2. На засідання ДЕК до початку захисту подаються такі документи: - витяг із наказу ректора про затвердження персонального складу цієї комісії; - список студентів екзаменаційної групи, які допущені до захисту бакалаврських робіт, за підписом декана факультету; - довідка від деканату про виконання студентом навчального плану та про одержані ним оцінки з теоретичних дисциплін, навчальних та виробничих практик; - бакалаврська робота студента; - письмовий відгук керівника бакалаврської роботи; - рецензія на бакалаврську роботу; - інші матеріали, які характеризують наукову і практичну цінність виконаної бакалаврської роботи (довідки про впровадження пропозицій студента у практичну діяльність підприємства, видані статті студента з теми бакалаврської роботи і т. ін.). 4.3. Під час підготовки до захисту студент має погодити зі своїм науковим керівником складену ним стислу доповідь щодо бакалаврської роботи і підготовлені наочні матеріали (4-6 сторінок з найважливішими ілюстративними матеріалами, оформленими у вигляді плакатів або у вигляді роздаткового матеріалу, а також слайди, фотографії, макети, рекламні проспекти тощо). Доповідь можна підготувати у вигляді презентації (в Power Point) з використанням мультимедійної техніки. 4.4. Обсяг тексту доповіді має відповідати 10 хвилинам виступу. Доповідь повинна відобразити: обґрунтування актуальності теми, мету і завдання роботи, основні результати аналізу матеріалів діючого підприємства і творчі розробки автора. Особливе місце має бути відведене обґрунтованим пропозиціям і рекомендаціям та оцінці їх ефективності. Перед захистом студенту слід ретельно прочитати рецензію, особливу увагу звернути на висловлені рецензентом зауваження і по можливості усунути зазначені недоліки або дати аргументовану відповідь у доповіді. Наочні матеріали мають послідовно ілюструвати доповідь студента і забезпечувати повноту висвітлення всіх положень, які виносяться на захист. Процедура захисту протоколюється секретарем Державної екзаменаційної комісії. 4.5. Після доповіді студента голова ДЕК зачитує рецензію на бакалаврську роботу, і студент має можливість відповісти на всі зауваження рецензента. Під час захисту бакалаврської роботи члени ДЕК, присутні на захисті викладачі, спеціалісти можуть задавати студентові запитання щодо змісту роботи. Відповіді студента мають бути конкретними, аргументованими і короткими. Після відповіді студента на запитання оголошується відгук наукового керівника виконаної бакалаврської роботи. 4.6. За результатами захисту бакалаврської роботи на закритому засіданні ДЕК приймає рішення щодо оцінки захисту і роботи (враховуючи відгук керівника, рецензента, зміст доповіді, відповіді на запитання), про присвоєння спеціалісту відповідної кваліфікації і про видачу йому диплома державного зразка. Члени комісії оцінюють роботу за чотирибальною національною системою (“відмінно”, “добре”, “задовільно”, “незадовільно”) та за кредитно-трансфертною (Додаток Р). При визначенні оцінки враховується актуальність, теоретичний рівень роботи, практична значущість висловлених рекомендацій, уміння студента вести аргументовану публічну дискусію й захищати свою позицію тощо. 4.7. Засідання ДЕК оформлюється протоколом, до якого вносяться відповідні оцінки за захист, записуються запитання членів ДЕК і присутніх на захисті, особисті думки членів ДЕК, зазначається одержаний освітній рівень, а також назва державного документа про освіту (диплом), який видається випускникові інституту. Протокол підписують голова і члени ДЕК, що брали участь у засіданні. 4.8. Державна екзаменаційна комісія після завершення роботи складає звіт, в якому відображаються: основні кількісні показники щодо рівня і якості успішності по проведених екзаменах і захистах; характеристики виконаних бакалаврських робіт щодо можливості впровадження конкретних пропозицій у практику діючих підприємств, щодо рівня застосування сучасних інформаційних і комп’ютерних технологій в аналітичних дослідженнях і т. ін. 4.9. Студент, який отримав на захисті випускної роботи незадовільну оцінку, має бути відрахований з інституту, і в цьому випадку йому видається академічна довідка встановленого зразка. За ним залишається право бути повторно допущеним до захисту бакалаврської роботи протягом наступних трьох років. Повторно дипломна робота виконується за наявності заяви студента про допуск до захисту, дозволу ректора і рішення випускової кафедри про затвердження теми і об’єкта дослідження, призначення наукового керівника. На вимогу кафедри тему випускної роботи може бути змінено або в межах тієї ж теми матеріали роботи студент може суттєво оновити і доповнити. Якщо захист бакалаврської роботи не відбувся з поважних причин, про що студент у ДЕК має подати відповідні документи, ректор інституту може подовжити термін його навчання до наступного терміну роботи ДЕК із захисту бакалаврських робіт, але не більше як на один рік. Незалежно від причин повторний захист бакалаврської роботи у той же рік категорично забороняється. 4.10. Після захисту бакалаврська робота передається до зберігання на випускову кафедру. 4.11. За пропозицією комісії відзначаються кращі роботи.
Додаток А Зразок заяви
З А Я В А
Прошу закріпити за мною тему бакалаврської роботи «_______________ _________________________________________________________________ ________________________________________________________________» та призначити науковим керівником бакалаврської роботи професора (доцента) кафедри менеджменту ______________________________________________ ________________________________________________________________
Дата Підпис
Погоджено
Науковий керівник
«____» _________ 20___ р. Підпис наукового керівника
Додаток Б
ІНСТИТУТ ПІДГОТОВКИ КАДРІВ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ ЗАЙНЯТОСТІ УКРАЇНИ
Факультет економіки та управління
РОЗПОРЯДЖЕННЯ
«__»_________ 20 р. Київ № _____
про затвердження тематики та призначення керівників дипломних робіт студентами напряму підготовки «Менеджмент»
З метою успішної підготовки бакалаврських робіт студентами факультету економіки та управління затвердити теми та керівників бакалаврських робіт у групі МБ-11з:
Декан факультету економіки та управління Колесник І.А.
Проект розпорядження внесений кафедрою менеджменту
Зав. кафедри менеджменту Федоренко В.Г.
Додаток В Зразок плану роботи
Зміст
Додаток Д Зразок оформлення завдання на бакалаврську роботу
ІНСТИТУТ ПІДГОТОВКИ КАДРІВ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ ЗАЙНЯТОСТІ УКРАЇНИ
Факультет економіки та управління Кафедра менеджменту
Напрям підготовки Менеджмент “ЗАТВЕРДЖУЮ” курс 4 Завідувач кафедри ________проф. Федоренко В.Г. “ ” 2013 р.
ЗАВДАННЯ на бакалаврську роботу студентові
Продовження на стор. 33
Календарний план виконання роботи
8. Дата видачі завдання “ ” 2013 р.
Науковий керівник (ініціали, прізвище) (підпис)
Завдання прийняв до виконання студент-дипломник _________________________________ (ініціали, прізвище) (підпис)
Додаток ЕЗразок відгуку наукового керівника на бакалаврську роботу
ВІДГУК наукового керівника на дипломну роботу студента ІПК ДСЗУ напряму підготовки 6.030601 Менеджмент _______________________________________________________________ (прізвище, ім’я, по-батькові) на тему _____________________________________________ ____________________________________________________
Актуальність теми: ________________________________________________ ________________________________________________________________ ________________________________________________________________ ________________________________________________________________
Загальна характеристика роботи: ____________________________________ ________________________________________________________________ ________________________________________________________________ ________________________________________________________________ ________________________________________________________________
Наукова і практична значимість роботи: ______________________________ ________________________________________________________________ ________________________________________________________________ ________________________________________________________________ ________________________________________________________________
Рівень підготовки студента: _______________________________________ ________________________________________________________________ ________________________________________________________________ ________________________________________________________________ ________________________________________________________________
Відношення студента до виконання та загальна оцінка роботи: __________ ________________________________________________________________ ________________________________________________________________ ________________________________________________________________ ________________________________________________________________
Науковий керівник _____________________ _____________________ (підпис) (прізвище, ім.’я, по батькові) “____”______________ 20___ р. Додаток Ж Зразок оформлення журналу реєстрації бакалаврських робіт
Зав. кафедрою ________________________ Федоренко В.Г. (підпис)
Додаток З.1 Зразок оформлення титульної сторінки бакалаврської роботи
МІНІСТЕРСТВО СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ
ІНСТИТУТ ПІДГОТОВКИ КАДРІВ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ ЗАЙНЯТОСТІ УКРАЇНИ
Кафедра менеджменту
ДИПЛОМНА РОБОТА на здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня БАКАЛАВР за спеціальністю 6.030601 Менеджмент
НА ТЕМУ: ОРГАНІЗАЦІЯ ТА УПРАВЛІННЯ ІННОВАЦІЙНОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ ВИРОБНИЧИХ ПІДПРИЄМСТВ
Бакалаврська робота допущена до захисту рішенням кафедри менеджменту
Протокол №_____ від «___» _________ 2013р.
Зав. кафедри ___________________ проф. Федоренко В.Г. підпис
Київ 2013 Додаток З.2 Зразок оформлення зворотної сторони титульної сторінки бакалаврської роботи
Додаток Л Орієнтовна тематика дипломних робіт для студентів напряму підготовки 6.030601 “Менеджмент”
Додаток М Приклади оформлення бібліографічного опису у списку джерел
Бібліографічний опис складають на підставі даних, наведених на обкладинці та титульній сторінці видання.
Додаток Н Зразок оформлення посилання на першоджерела
Макет сторінки
Посилання базуються на списку використаної літератури, складеному у певній ієрархічній послідовності (наприклад, 1, 2, 3, … і т.д. – за алфавітом, за черговістю посилання у роботі або – за юридичною силою тощо), що відповідає зразку, наведеному у Додатку М, наприклад:
Список використаних джерел
Додаток ПЗразок зовнішньої рецензії на бакалаврську роботу
Р е ц е н з і я на БАКАЛАВРСЬКУ роботу студента Інституту підготовки кадрів державної служби зайнятості України
________________________________________________________________ (Прізвище, ім’я, по батькові) Тема бакалаврської роботи __________________________________________
Коротка характеристика бакалаврської роботи за розділами.
Позитивні сторони і недоліки бакалаврської роботи.
Форми і методи, застосовані при вивченні і обробці матеріалів.
Якість оформлення бакалаврської роботи і її відповідність вказаним вимогам.
Загальний висновок про те, наскільки підготовлений студент до самостійної роботи як фахівець.
Оцінка бакалаврської роботи за чотирибальною системою (“незадовільно”, “задовільно”, “добре”, “відмінно”).
Місце роботи і посада рецензента __________________ Місце для печатки підприємства (підпис, П.І.Б. рецензента) “____” ___________________ 20___ р.
Додаток Р
КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ “Відмінно” ( А, 90-100 балів) – заслуговує студент, який успішно виконав бакалаврську роботу та під час захисту дає логічно побудовані, послідовні, обґрунтовані відповіді на поставлені запитання; уміло використовує аналіз та влучно підбирає критерії для порівняння загальнотеоретичних понять. Вільно володіє термінологією при характеристиці різноманітних понять, уміє виділяти й оцінювати корінні проблеми в галузі управлінської діяльності. “Добре” (В, 83-89, дуже добре; С, 75-81, добре) – заслуговує студент, який володіє повним обсягом знань відповідно до навчальної програми, але припускається неточностей у відповіді; не завжди може аргументувати та захистити висловлені ним думки й положення; має певні навички аналітичної діяльності, але не завжди може використати їх у відповіді; опрацював усі рекомендовані джерела, але недостатньо оперує ними; використовує для відповіді положення тільки окремих наукових праць; припускається окремих непринципових помилок при відповіді. “Задовільно” (D, 68-74, задовільно; E, 61-67, достатньо) – заслуговує студент, який виявив знання не менше 2/3 (70%) навчального матеріалу, але має низький рівень навичок аналітичної роботи, не завжди може використати отриману інформацію при розгляді загальнотеоретичних проблем; має недостатні навички систематизації та узагальнення матеріалу; виявив знання основного навчального матеріалу в обсязі, потрібному для подальшого навчання та майбутньої професійної діяльності, але припускається помилок та неточностей у відповіді. “Незадовільно” (FX, 35-60, незадовільно) – виставляється студенту, який виявив істотні прогалини у знаннях основного навчально-програмного матеріалу, припустився принципових помилок у виконанні кваліфікаційних завдань і не може продовжити навчання без додаткових знань.
Шкала оцінювання знань
Додаток С Зразок оформлення наочних матеріалів ІНСТИТУТ ПІДГОТОВКИ КАДРІВ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ ЗАЙНЯТОСТІ УКРАЇНИ Кафедра менеджменту
ІВАНОВ ІВАН ІВАНОВИЧ
ІЛЮСТРАТИВНИЙ МАТЕРІАЛ до доповіді на тему:
«ОРГАНІЗАЦІЯ ТА УПРАВЛІННЯ ІННОВАЦІЙНОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ ВИРОБНИЧИХ ПІДПРИЄМСТВ»
Напрям підготовки 6.030601 Менеджмент
Дипломна робота на здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавр
Науковий керівник:_____________________ (науковий ступінь, вчене звання, ініціали та прізвище);
КИЇВ 2013
Додаток Т Мовні конструкції, які використовуються у наукових працях для виконання функції зв’язку між реченнями
ЗМІСТ
Навчально-методичне видання
Патика Наталія Іванівна Шморгун Наталія Петрівна
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ щодо виконання і захисту бакалаврських робіт
Відповідальний за випуск М.М. Руженський Комп’ютерний набір Н.П.Шморгун
Підписано до друку 28.01.2013 р. Формат 60 × 84/16 Папір офсетний. Друк ротаційний трафаретний Ум. друк. арк. 5,17. Обл.-вид. арк. 4,23 Тираж 30 прим. Зам. № _____
Свідоцтво Про внесення суб’єкта видавничої справи до державного реєстру видавців, виготовників і розповсюджувачів видавничої продукції Серія ДК № 1805 від 25.05.2004 р.
Інститут підготовки кадрів державної служби зайнятості України 03038, Київ-38, вул. Нововокзальна, 17 Тел./факс (044) 536-14-85 КомментарииКомментариев пока нет Пожалуйста, авторизуйтесь, чтобы оставить комментарий. |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||