|
|
Главная \ Методичні вказівки \ Менеджмент
Менеджмент« Назад
Менеджмент 24.09.2016 03:38
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ДВНЗ «КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені Вадима Гетьмана» Факультет ЕКОНОМІКИ ТА УПРАВЛІННЯ Кафедра МЕНЕДЖМЕНТУ
ЗАТВЕРДЖУЮ:
Проректор з науково - педагогічної роботи _____________ А.М. Колот
27 травня 2016 р.
МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ щодо змісту та організації самостійної роботи студентів, поточного і підсумкового контролю їх знать з науки «Менеджмент»
освітній ступінь бакалавр галузь знань 05-Соціальні та поведінкові науки; 07-Управління та адміністрування; 12-Інформаційні технології
ПОГОДЖЕНО: Завідувач кафедри менеджменту ________________ С.М. Соболь
Начальник навчально – методичного відділу ________________ Т.В. Гуть
Київ 2016
1. Вступ Робоча навчальна програма з науки „Менеджмент” є нормативним документом КНЕУ, розробленим кафедрою менеджменту на основі освітньо-професійної програми з підготовки бакалаврів за напрямом „Економіка та підприємництво” відповідно до навчального плану. Вона визначає обсяги знань, які повинен опанувати студент відповідно до вимог освітньо-кваліфікаційної характеристики, алгоритму вивчення навчального матеріалу (науки) дисципліни „Менеджмент”, необхідне методичне забезпечення, складові та технології оцінювання знань студентів. Ця наука є нормативною, тобто обов’язковою для засвоєння студентами освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавр за напрямом “Економіка та підприємництво”. Метою викладання науки “Менеджмент” є: 1) формування навичок застосування системного підходу до управління організацією; 2) опанування навичок розробки й ухвалення управлінських рішень; 3) набуття вмінь формулювання цілей діяльності підрозділів організації; 4) формування навичок організаційного проектування; 5) набуття вмінь структуризації та розподілу завдань між виконавцями та підрозділами; 6) опанування вмінь створення ефективних механізмів координації діяльності виконавців та їх груп; 7) набуття вмінь оцінки діючих та створення ефективних структур управління організацією; 8) формування навичок застосування стилю керівництва, який відповідає вимогам ситуації. Викладання науки реалізує найбільш поширений у світовій практиці процесний підхід, що передбачає послідовне вивчення кожної функції управління за схемою: сутність; основні елементи та етапи; інструменти та механізми їх ефективної реалізації. Завданнями вивчення науки є: - розкриття сутності основних понять і категорій науки управління, функцій управління й процесів ухвалення управлінських рішень; - викладення методики використання базових інструментів управління організаціями; - характеристика впливу різних факторів на ефективність системи управління організацією. Предмет науки охоплює загальні закономірності, принципи формування, функціонування та розвитку системи управління організацією; управлінські відносини. Особливості методики викладання передбачають поєднання лекцій з активними формами навчання. Разом з тим, наголос робиться на самостійну індивідуальну роботу студентів. Зазначена наука започатковує управлінський цикл і передує вивченню наук (дисциплін) „Управління персоналом” та „Фінансовий менеджмент”, в яких розкриваються особливості застосування специфічних інструментів у окремих сферах управлінської діяльності. Наука „Менеджмент” орієнтована на формування у студентів таких компетенцій. 1.1. Адміністративно-координаційні: опрацьовувати ефективну технологію ухвалення управлінських рішень; обирати ефективні інструменти обґрунтування управлінських рішень з урахуванням ситуаційних факторів. 1.2. Аналітично-діагностичні: аналізувати зовнішнє і внутрішнє середовище організації на основі застосування SWOT-аналізу; аналізувати компоненти стратегії організації та види стратегічних альтернатив; аналізувати підходи до формування стратегії бізнесу; оцінювати вплив ситуаційних чинників на формування організаційної структури управління організацією; аналізувати й оцінювати поведінкові та ситуаційні фактори формування стилю керування; діагностувати фактори, що впливають на рівень мотивації співробітників організації; діагностувати чинники формування ефективного стилю лідерства в організації; визначати параметри ефективної системи контролю в організації. 1.3. Планово-прогностичні: прогнозувати вплив на організацію факторів зовнішнього середовища; прогнозувати наслідки внесення змін в організаційну структуру управління організацією; прогнозувати поведінкову реакцію персоналу організації на організаційні зміни; розробляти та обґрунтовувати місію, цілі та стратегію діяльності організації; визначати пріоритети діяльності організації. 1.4. Організаційні: здійснювати розподіл робіт та проектування робіт в організації; делегувати повноваження і розподіляти відповідальність з виконання функцій управління; визначати діапазон контролю в різних структурних підрозділах організації; застосовувати механізми вертикальної і горизонтальної координації робіт в організації. 1.5. Мотиваційні: ідентифікувати потреби підлеглих, що спонукають їх до діяльності в організації; визначати ситуаційні фактори, що впливають на мотивацію персоналу організації. 1.6. Контрольні: здійснювати моніторинг досягнення цілей і реалізації стратегії організації; зіставляти результати реального виконання завдань із визначеними стандартами; використовувати методи оцінки та коригування діяльності працівників в організації. 1.7. Навчальні та науково-дослідницькі: ідентифікувати сучасні тенденції у розвитку науки управління та фактори, що їх обумовлюють; критично оцінювати новітні концепції та моделі менеджменту з позицій принципових змін у зовнішньому середовищі сучасних організацій. Після вивчення науки “Менеджмент” студенти повинні: - мати цілісне уявлення про процес управління будь-якою організацією і його основні етапи; знати сутність основних понять і категорій науки управління та загальних закономірностей формування і функціонування систем управління; зміст та послідовність виконання процесів реалізації функцій управління; особливості діяльності менеджера на різних рівнях управління; моделі та технології ухвалення рішень; методи творчого пошуку альтернатив; методи обґрунтування управлінських рішень; сутність стратегічного планування; зміст організаційної діяльності та організаційного проектування; типи організаційних структур управління; основні інструменти мотивації; інструменти управлінського контролю; природу та теорії лідерства; основи управління організаційними комунікаціями; підходи до визначення та оцінки ефективності управління; - володіти практичними способами та прийомами управління, які широко використовують як іноземні так і вітчизняні фірми, а саме уміти застосовувати системний підхід до вирішення проблем управління організацією; обирати ефективні моделі та технології ухвалення управлінських рішень та розробляти їх у відповідності до конкретної ситуації; формулювати цілі діяльності підрозділів організації; реалізовувати інструменти організаційного проектування (структуризація та розподіл завдань між виконавцями та їх групами у підрозділі); створювати ефективні механізми координації діяльності виконавців та їх груп; застосовувати стиль керівництва, який відповідає вимогам ситуації; створити ефективну систему комунікації в організації; оцінити та підвищити ефективність діючої структури управління організацією.
2. Тематичний план науки “Менеджмент”
3. Зміст науки за темами Тема 1. Поняття і сутність менеджменту Організація як об`єкт управління. Поняття “організація”. Ознаки та загальні риси організацій як об'єктів управління. Поділ праці в організації та необхідність управління. Організація як відкрита система. Зовнішнє та внутрішнє середовище організації. Базові моделі організації та відповідні до них концепції управління організацією. Сутнісна характеристика менеджменту. Еволюція поглядів на сутність менеджменту. Співвідношення категорій “управління”, “менеджмент”, “адміністрування”, “керування”. Емпіричний підхід до менеджменту. Управління як наука і мистецтво. Функції менеджменту. Цикл менеджменту. Сучасне тлумачення ролі і сутності менеджменту. Менеджмент як вид професійної діяльності. Ознаки діяльності менеджера. Розподіл управлінської праці. Сфери менеджменту. Рівні менеджменту. Ролі менеджера в організації за Г. Мінцбергом. Якості, необхідні менеджерам. Модель сучасного менеджера. Тема 2. Основи теорії ухвалення управлінських рішеньСутнісні характеристики управлінських рішень. Місце ухвалення рішень у процесі управління. Зміст поняття проблема в управлінській діяльності. Розширене та вузьке розуміння категорії ухвалення рішень. Критерії якості управлінських рішень. Головні чинники впливу на процес ухвалення управлінських рішень. Інформаційні умови ухвалення управлінських рішень. Характеристики моделей ухвалення управлінських рішень: класичної; поведінкової; ірраціональної. Інтуїтивна та раціональна технології ухвалення рішень: алгоритм, переваги й недоліки, сфери застосування. Зміст етапів раціональної технології ухвалення рішень: діагноз проблеми; накопичення інформації про проблему; опрацювання альтернативних варіантів; оцінка альтернатив; ухвалення рішення. Критерії якості інформації. Вимоги до висунення альтернатив. Критерії оцінки альтернатив та послідовність їх застосування. Класифікація методів генерування альтернатив. Характеристика та цілі застосування методів індивідуального творчого пошуку альтернатив. Характеристика та цілі застосування методів колективного творчого пошуку альтернатив. Характеристика та цілі застосування методів активізації творчого пошуку альтернативних варіантів. Тема 3. Методи обґрунтування управлінських рішеньІнформаційні умови використання кількісних та якісних методів. Сфери застосування аналітичних, статистичних, теоретико-ігрових методів та методів математичного програмування. Сфери використання критеріїв теорії статистичних рішень та теорії ігор. Методи обґрунтування управлінських рішень за ймовірнісної визначеності інформації щодо умов реалізації альтернатив. Алгоритм використання методу платіжної матриці. Сутність поняття очікуваний результат. Побудова дерева рішень та сфера його застосування. Обґрунтування рішень в умовах невизначеності. Характеристика принципів оптимізації та алгоритму застосування критеріїв теорії статистичних рішень: песимізму, оптимізму, коефіцієнту оптимізму, Лапласа, шкодування. Алгоритм використання та сутність основних параметрів теорії ігор: принцип оптимізації, рівноважний результат, нижня ціна гри, верхня ціна гри, сідлова точка. Експертні методи обґрунтування рішень. Процедурні засади та сфери використання методу простого ранжирування та методу вагових коефіцієнтів. Тема 4. Функція плануванняСутність функції планування. Склад і зміст етапів процесу планування: визначення цілей; розробка стратегії; надання стратегії конкретної форми. Класифікація видів планування та їх характеристика. Поняття мета в управлінні та вимоги до їх формулювання. Класифікація цілей організації. Характеристика глобальної мети, місії та завдань організації. Традиційний процес постановки цілей. Концепція управління за цілями (концепція МВО): сутність, основні етапи, переваги та недоліки. Сутність стратегії. Компоненти (складові) стратегії. Рівні стратегії: корпоративна стратегія; стратегія бізнесу; функціональна стратегія. Складові корпоративної стратегії. Процес формулювання стратегії: визначення місії організації; зовнішній та внутрішній аналіз; визначення конкретних цілей діяльності організації; аналіз стратегічних альтернатив та вибір стратегії. Склад елементів місії організації. Цілі зовнішнього аналізу. Класифікація чинників зовнішнього середовища: склад глобальних і галузевих чинників. Цілі внутрішнього аналізу. Сутність і цілі SWOT-аналізу. Терміни та показники цілей організації. Типи та різновиди корпоративних стратегій, сфери їх застосування. Типи стратегій бізнесу за М. Портером: сутність, засоби реалізації, сфери (умови) їх ефективного застосування. Послідовність опрацювання стратегії фокусування. Методи вибору корпоративної стратегії: метод пакетного менеджменту (матриця BCG), модель життєвого циклу продукту. Методи вибору стратегії бізнесу: матриця BCG, модель життєвого циклу продукту. Характеристики ефективних стратегій. Класифікація типів планів в організації: за ступенем конкретизації цілей (завдання й орієнтири), за ступенем повторюваності (одноразові й повторювані плани). Характеристика програм, проектів, бюджетів, політики, стандартних операційних процедур, правил. Тема 5. Функція організації Поняття функції організації та організаційної діяльності. Характеристика основних елементів організаційної діяльності: поділ праці, департаменталізація, делегування повноважень, визначення діапазону контролю, створення механізмів координації. Поняття та параметри організаційної структури управління (ОСУ): ступінь складності; ступінь формалізації; ступінь централізації. Загальна характеристика класичної теорії організації. Принципи організації А. Файоля. Модель ідеальної бюрократії М. Вебера: основні характеристики, сильні та слабкі сторони. Поведінковий підхід в теорії організації: характеристика систем управління організацією за Р. Лайкертом; основні результати досліджень. Переваги та недоліки поведінкового підходу в теорії організації. Ситуаційний підхід в теорії організації, склад основних ситуаційних чинників впливу на ОСУ. Основні результати досліджень Дж. Вудворд стосовно впливу технології на організаційну структуру: типи технологій, рівень організаційних характеристик, найбільш ефективний тип ОСУ (механістична, органічна). Дослідження Астонського університету стосовно впливу розмірів організації на її організаційні характеристики. Вплив зовнішнього середовища на організаційні характеристики: характеристики зовнішнього середовища (складність, динамічність, невизначеність); характеристики типів середовища за Т. Барнсом і Дж. Сталкером, найбільш ефективний тип ОСУ (механістична, органічна); сутність концепції зовнішнього середовища П. Лоуренса і Дж. Лорша та її висновки. Характер впливу стратегії організації на її структуру. Поняття й зміст основних стадій процесу проектування робіт в організації: аналіз робіт (зміст роботи, вимоги до виконавця, середовище роботи); проектування робіт (ширина діяльності,глибина діяльності, сприйняття виконавцем діяльності). Вади вузької спеціалізації та сутність основних методів перепроектування робіт в організації: ротація робіт, формування робочих модулів, розширення роботи, збагачення роботи, використання альтернативних графіків роботи. Поняття, принципи класифікації та характеристика базових схем департаменталізації: функціональної, продуктової, територіальної, за споживачами. Поняття та зміст елементів процесу делегування повноважень: передача повноважень, прийняття відповідальності, підзвітність. Характеристика основних типів повноважень (лінійних, штабних, функціональних). Характеристика переваг і недоліків централізації та децентралізації повноважень. Поняття діапазону контролю (норми керованості). Наслідки розширення та звуження діапазону контролю. Характеристики високої та пласкої структури організації: переваги, недоліки, сфери ефективного застосування. Поняття координації робіт і видів діяльності в організації та її різновиди: вертикальна й горизонтальна. Характеристика механізмів вертикальної координації: правил,стандартних операційних процедур, графіків роботи. Характеристика механізмів горизонтальної координації: взаємодопомоги, оперативних (тимчасових робочих) груп, комісій (постійних робочих груп), зборів між підрозділами. Характеристика нетрадиційних механізмів координації: організаційної культури, неформальних комунікацій. Тема 6. Функція мотивації Поняття і сутність мотивації. Мотивація як фактор забезпечення успіху діяльності організації. Поняття "потреби", "спонукання", "стимули", "мотивація". Зовнішнє і внутрішнє винагородження. Процес мотивації. Зміст основних етапів процесу мотивації та послідовність їх реалізації в моделі процесу мотивації. Сутність функції мотивації. Теорії змісту мотивації. Сутність змістовного підходу до вивчення мотивації. Основні положення теорії ієрархії потреб А. Маслоу. Сутнісна характеристика теорії набутих потреб Д. МакКлелланда. Основні положення двохфакторної теорії мотивації Ф. Герцберга. Метод збагачення праці. Порівняльний аналіз теорій змісту мотивації. Теорії процесу мотивації. Концепція процесного підходу до вивчення мотивації. Модель побудови процесу мотивації людини згідно теорії сподівань (очікувань) В. Врума. Теорія справедливості С. Адамса. Комплексна теорія мотивації Портера - Лоулера. Практична цінність теорій процесу мотивації. Проблеми мотивації в сучасній практиці управління. Тема 7. Функція контролю Джерела невизначеності в діяльності організації. Завдання та цілі контролю. Сутність організаційного контролю. Основні компоненти процесу контролю. Класифікація видів організаційного контролю. Загальні для всіх менеджерів об’єкти контролю. Об’єкти та цілі попереднього, поточного та підсумкового контролю. Модель процесу контролю. Зміст основних етапів процесу контролю: встановлення стандартів, вимірювання реального виконання робіт, порівняння досягнутих результатів зі стандартами; реакція на порівняння. Поняття стандарту. Переваги й недоліки основних методів одержання інформації в процесі контролю: особистих спостережень, усних звітів підлеглих, письмових звітів підлеглих, статистичних звітів підлеглих, автоматизованого надходження даних. Цілі етапу порівняння досягнутих результатів зі стандартами. Цілі та варіанти дій менеджера на етапі управлінського реагування. Поняття ефективності контролю. Основні характеристики ефективного контролю. Деструктивний ефект системи контролю та методи його подолання. Тема 8. Лідерство Поняття та природа лідерства. Співвідношення категорій “вплив”, “влада”, “залежність”, “лідерство”. Класифікація джерел влади в організації. Законна (легітимна) і особистісна влада та їх форми. Лідерство як механізм сполучання різних джерел влади. Класифікація підходів до вивчення лідерства. Теорії особистих якостей лідера. Основна ідея і завдання підходу до вивчення лідерства з позицій особистих якостей лідера. Класифікація особистих якостей успішних керівників в теоріях особистих якостей. Основні результати досліджень теорій особистих якостей лідера. Концепції поведінки лідера. Сутнісна характеристика поведінкового підходу до вивчення лідерства. Поняття “стиль керування”. Автократичний, демократичний і ліберальний стилі керування. Концепція трьох стилів керування К. Левіна. Модель типів управління Р. Блейка та Дж. Моутон. Основні результати досліджень поведінкових концепцій лідерства. Концепції ситуаційного лідерства. Сутнісна характеристика ситуаційного підходу до лідерства. Модель ситуаційного лідерства Ф. Фідлера. Модель ситуаційного лідерства П. Герсі і К. Бланшара.
4. Плани занять 4.1. Плани семінарських (практичних) занять очної форми навчання Заняття 1. Інтерактивний семінар за темами «Поняття і сутність менеджменту» «Еволюція управлінської думки» Опанування змісту цієї теми передбачає формування таких компетенцій студентів: Інструментальні: Базові загальні знання. Спеціальні: - ідентифікувати сучасні тенденції розвитку науки управління та фактори, що їх обумовлюють; - критично оцінювати новітні концепції та моделі менеджменту з позицій принципових змін у зовнішньому середовищі сучасних організацій. 1. Орієнтовний перелік питань: - поняття організації та загальні риси всіх організацій; - сутність категорій “результативність” та “ефективність”; - поняття менеджменту (у вузькому та широкому розумінні); - ознаки діяльності менеджера; - характеристика основних сфер та рівнів менеджменту; - сутність ідей представників школи наукового управління; - внесок в теорію та практику менеджменту поведінкових шкіл; - вплив кількісної школи на розвиток управлінської думки; - сутність процесного підходу до управління; - основні положення системного підходу до управління; - риси ситуаційного підходу до управління. - характеристика сучасних напрямків розвитку науки управління. 2. Обговорення виступів студентів з проблемних питань. 3. Пробне тестове опитування за матеріалами 1-2 тем. Заняття 2. Інтерактивний семінар за темою «Основи теорії ухвалення управлінських рішень» Опанування змісту цієї теми передбачає формування таких компетенцій студентів: Спеціальні: - опрацьовувати ефективну технологію ухвалення управлінських рішень; - залучати підлеглих до процесу ухвалення управлінських рішень. 1. Орієнтовний перелік питань: - сутнісні характеристики управлінських рішень; - критерії якості управлінських рішень; - характеристики моделей ухвалення управлінських рішень; - інтуїтивна технологія ухвалення рішень. 2. Розгляд ситуаційної вправи з моделей ухвалення управлінських рішень. 3. Тестове опитування за матеріалами1 теми. Заняття 3. Інтерактивний семінар за темою «Основи теорії ухвалення управлінських рішень» 1. Орієнтовний перелік питань: - зміст етапів раціональної технології ухвалення рішення; - характеристика методів генерування альтернатив. 2. Розгляд ситуаційної вправи з моделей ухвалення управлінських рішень. 3. Тестове опитування за матеріалами теми. Заняття 4. Інтерактивний семінар за темою «Методи обґрунтування управлінських рішень» Опанування змісту цієї теми передбачає формування таких компетенцій студентів: Спеціальні: обирати ефективні інструменти обґрунтування управлінських рішень з урахуванням ситуаційних факторів. 1. Орієнтовний перелік питань: - класифікація методів обґрунтування управлінських рішень; - сутність та сфери їх застосування: - алгоритм використання методу платіжної матриці; - побудова “дерева рішень” та сфери його застосування; - основні критерії розв’язання задач в теорії статистичних рішень; - характеристика задач теорії ігор; - процедурні засади та сфери використання експертних методів. 2. Тестове опитування за матеріалами теми. Заняття 5. Розв’язання ситуаційних вправ за темою «Методи обґрунтування управлінських рішень» 1. Розв’язок задач з: - використання аналітичних методів ухвалення управлінських рішень; - використання методів (критеріїв) теорії статистичних рішень; - використання методу платіжної матриці; - теорії ігор (парні ігри з нульовою ставкою); - експертних оцінок (простого ранжирування та вагових коефіцієнтів). 2. Тестове опитування за матеріалами теми. Заняття 6. Інтерактивний семінар за темою «Функція планування» Опанування змісту цієї теми передбачає формування таких компетенцій студентів: Спеціальні: - аналізувати компоненти стратегії організації та види стратегічних альтернатив; - аналізувати підходи до формування стратегії бізнесу; - прогнозувати вплив на організацію факторів зовнішнього середовища; - розробляти та обґрунтовувати місію, цілі та стратегію діяльності організації; - визначати пріоритети діяльності організації. 1. Орієнтовний перелік питань: - сутність функції планування; - склад і зміст етапів процесу планування; - класифікація видів планування; - поняття «мета» в управлінні; - класифікація цілей організації; - концепція управління за цілями (МВО). 2. Тестове опитування за матеріалами теми. Заняття 7. Інтерактивний семінар за темою «Функція планування» 1. Орієнтовний перелік питань: - поняття та основні складові стратегії; - порівняльна характеристика рівнів стратегії; - процес формулювання стратегії; - сутність і цілі SWOT-аналізу; - типи та різновиди корпоративних стратегій. 2. Розгляд кейсу з вибору стратегії бізнесу. 3. Тестове опитування за матеріалами теми. Заняття 8. Інтерактивний семінар за темою «Функція планування» 1. Орієнтовний перелік питань: - типи стратегій бізнесу за М. Портером; - методи вибору корпоративної стратегії; - методи вибору стратегії бізнесу; - класифікація типів планів в організації. 2. Обговорення виступів студентів з проблемних питань. 3. Написання модульної контрольної роботи № 1. Заняття 9. Інтерактивний семінар за темою «Функція організації» Опанування змісту цієї теми передбачає формування таких компетенцій студентів: Спеціальні: - оцінювати вплив ситуаційних чинників на формування організаційної структури управління організацією; - здійснювати розподіл робіт та проектування робіт в організації; - делегувати повноваження і розподіляти відповідальність з виконання функцій управління; - визначати діапазон контролю в різних структурних підрозділах організації; - застосовувати механізми вертикальної і горизонтальної координації робіт в організації. 1. Орієнтовний перелік питань: - сутність функції організації; - основні елементи організаційної діяльності; - поняття та параметри організаційної структури управління; - класична теорія організації; - поведінковий підхід в теорії організації; 2. Розгляд кейсу з поведінкового і ситуаційного підходів в теорії організації. 3. Тестове опитування за матеріалами теми. Заняття 10. Інтерактивний семінар за темою «Функція організації» 1. Орієнтовний перелік питань: - ситуаційний підхід в теорії організації; - склад основних ситуаційних чинників впливу на організаційну структуру та їх характеристика; - сучасні напрямки розвитку теорії організації; - поняття і зміст основних стадій процесу проектування робіт в організації; - поняття, принципи класифікації та характеристика базових схем департаменталізації; 2. Обговорення виступів студентів з проблемних питань. 3. Тестове опитування за матеріалами теми. Заняття 11. Дискусія з елементами аналізу за темою «Функція організації» 1. Орієнтовний перелік питань: - процес делегування повноважень; - встановлення діапазону контролю; - координація робіт та видів діяльності в організації. 2. Розгляд кейсу з визначення типу організаційних структур управління. 3. Тестове опитування за матеріалами теми. Заняття12. Інтерактивний семінар за темою «Функція мотивації» Опанування змісту цієї теми передбачає формування таких компетенцій студентів: Спеціальні: - діагностувати фактори, що впливають на рівень мотивації працівників організації; - ідентифікувати потреби підлеглих, що спонукають їх до діяльності в організації; - визначати ситуаційні фактори, що впливають на мотивацію персоналу організації; - вибирати засоби впливу на формування мотиваційної структури працівників організації. 1. Орієнтовний перелік питань: - значення людського фактору в управлінні, поняття “мотивація”; - взаємозв`язок потреб, спонукань, цілей і дій працівника у процесі мотивації; - сутність змістовного підходу до вивчення мотивації; - базові положення теорії “ієрархії потреб” А. Маслоу; - сутність теорії потреб Д. МакКлеланда; - базові положення теорії “мотиваційної гігієни” Ф. Герцберга; - сутність процесного підходу до мотивації; - базові положення “теорії сподівань” В. Врума; - сутність “теорії справедливості” С. Адамса; - взаємозв’язок елементів мотивації у моделі Портера - Лоулера. 2. Розгляд ситуаційних вправ з: - методів збагачення праці Ф. Герцберга; - шляхів задоволення потреб вищих рівнів. 3. Тестове опитування за матеріалами теми. Заняття 13. Інтерактивний семінар за темою «Функція контролю» Опанування змісту цієї теми передбачає формування таких компетенцій студентів: Спеціальні: - здійснювати моніторинг досягнення цілей і реалізації стратегії організації; - зіставляти результати реального виконання завдань із визначеними стандартами; - використовувати методи оцінки та коригування діяльності працівників організації; - визначати параметри ефективної системи контролю в організації; - оцінювати виконання прийнятих управлінських рішень. 1. Орієнтовний перелік питань: - поняття “контроль” та його місце в системі управління; - основні компоненти процесу контролю; - класифікація видів організаційного контролю; - модель процесу контролю; - зміст основних етапів процесу контролю - основні характеристики ефективного контролю; - деструктивний ефект системи контролю та методи його подолання. 2. Обговорення виступів студентів з проблемних питань. 3. Тестове опитування за матеріалами теми. Заняття 14. Дискусія з елементами аналізу за темою «Лідерство» Опанування змісту цієї теми передбачає формування таких компетенцій студентів: Спеціальні: - діагностувати чинники формування ефективного стилю лідерства в організації. - аналізувати й оцінювати поведінкові та ситуаційні фактори формування стилю керівництва. 1. Орієнтовний перелік питань: - співвідношення категорій “вплив”, “влада”, “повноваження”, “лідерство”; - характеристика основних форм влади та впливу; - сутність основних підходів до лідерства; - поняття “стиль керівництва” за теорією Д. МакГрегора; - особливості ліберального стилю керівництва; - концепція лідерства Р. Лайкерта; - двомірне трактування типів управління Р. Блейка та Дж. Моутон; - ідея ситуаційної моделі керівництва Ф. Фідлера; - практичні висновки теорії “життєвого циклу” П. Херсі та К. Бланшара. 2. Тестове опитування за матеріалами теми. 3. Написання модульної контрольної роботи № 2.
4.2. Плани контактних занять для студентів заочної форми навчання Заняття 1. Лекція-дискусія Тема «Поняття і сутність менеджменту» Тема «Еволюція управлінської думки» Завдання - формування інструментальних компетентностей: базових загальних знань. - формування глобальних компетентностей: знань особливостей та тенденцій сучасного цивілізаційного розвитку; - формування інструментальних компетентностей: базових загальних знань; - формування спеціальних компетентностей: - ідентифікувати сучасні тенденції розвитку науки управління та фактори, що їх обумовлюють; - критично оцінювати новітні концепції та моделі менеджменту з позицій принципових змін у зовнішньому середовищі сучасних організацій. Орієнтовний перелік питань: - поняття організації та загальні риси всіх організацій; - сутність категорій “результативність” та “ефективність”; - поняття менеджменту (у вузькому та широкому розумінні); - ознаки діяльності менеджера; - характеристика основних сфер та рівнів менеджменту; - якості, що необхідні менеджеру. - сутність ідей представників школи наукового управління; - внесок в теорію та практику менеджменту поведінкових шкіл; - вплив кількісної школи на розвиток управлінської думки; - сутність процесного підходу до управління; - основні положення системного підходу до управління; - риси ситуаційного підходу до управління. - характеристика сучасних напрямків розвитку науки управління. Порядок проведення заняття: - викладення теоретичного матеріалу; - наведення практичних прикладів; - дискусія з проблемних питань. Інформаційне забезпечення:
Заняття 2. Лекція-дискусія Тема «Основи теорії ухвалення управлінських рішень» Завдання - формування спеціальних компетентностей: - опрацьовувати ефективну технологію ухвалення управлінських рішень; - залучати підлеглих до процесу ухвалення управлінських рішень. Орієнтовний перелік питань: - сутнісні характеристики управлінських рішень; - критерії якості управлінських рішень; - характеристики моделей ухвалення управлінських рішень; - інтуїтивна технологія ухвалення рішень; - зміст етапів раціональної технології ухвалення рішення; - характеристика методів генерування альтернатив. Порядок проведення заняття: - викладення теоретичного матеріалу; - наведення практичних прикладів; - дискусія з проблемних питань. Інформаційне забезпечення:
Заняття 3. Лекція-дискусія Тема «Функція планування» Завдання - формування спеціальних компетентностей: - аналізувати компоненти стратегії організації та види стратегічних альтернатив; - аналізувати підходи до формування стратегії бізнесу; - прогнозувати вплив на організацію факторів зовнішнього середовища; - розробляти та обґрунтовувати місію, цілі та стратегію діяльності організації; - визначати пріоритети діяльності організації. Орієнтовний перелік питань: - сутність функції планування; - склад і зміст етапів процесу планування; - класифікація видів планування; - поняття «мета» в управлінні; - класифікація цілей організації; - концепція управління за цілями (МВО); - поняття та основні складові стратегії; - порівняльна характеристика рівнів стратегії; - процес формулювання стратегії; - сутність і цілі SWOT-аналізу; - типи та різновиди корпоративних стратегій; - типи стратегій бізнесу за М. Портером; - методи вибору корпоративної стратегії; - методи вибору стратегії бізнесу; - класифікація типів планів в організації. Порядок проведення заняття: - викладення теоретичного матеріалу; - наведення практичних прикладів; - дискусія з проблемних питань. Інформаційне забезпечення:
Заняття 4. Лекція-дискусія, тестове опитування Тема «Функція організації» Завдання - формування спеціальних компетентностей: - оцінювати вплив ситуаційних чинників на формування організаційної структури управління організацією; - здійснювати розподіл робіт та проектування робіт в організації; - делегувати повноваження і розподіляти відповідальність з виконання функцій управління; - визначати діапазон контролю в різних структурних підрозділах організації; - застосовувати механізми вертикальної і горизонтальної координації робіт в організації. Орієнтовний перелік питань: - сутність функції організації; - основні елементи організаційної діяльності; - класична теорія організації; - поведінковий підхід в теорії організації; - ситуаційний підхід в теорії організації; - склад основних ситуаційних чинників впливу на організаційну структуру та їх характеристика; - зміст основних стадій процесу проектування робіт в організації; - поняття, принципи класифікації та характеристика базових схем департаменталізації; - процес делегування повноважень; - встановлення діапазону контролю; - координація робіт та видів діяльності в організації. Порядок проведення заняття: - викладення теоретичного матеріалу; - наведення практичних прикладів; - дискусія з проблемних питань; - тестове опитування за матеріалами 1 - 2 тем. Інформаційне забезпечення:
Заняття 5. Лекція-дискусія, тестове опитування Тема «Функція мотивації» Завдання - формування спеціальних компетентностей: - діагностувати фактори, що впливають на рівень мотивації працівників організації; - ідентифікувати потреби підлеглих, що спонукають їх до діяльності в організації; - визначати ситуаційні фактори, що впливають на мотивацію персоналу організації; - вибирати засоби впливу на формування мотиваційної структури працівників організації. Орієнтовний перелік питань: - значення людського фактору в управлінні, поняття “мотивація”; - взаємозв`язок потреб, спонукань, цілей і дій працівника у процесі мотивації; - сутність змістовного підходу до вивчення мотивації; - базові положення теорії “ієрархії потреб” А. Маслоу; - базові положення теорії “мотиваційної гігієни” Ф. Герцберга; - зміст методу “збагачення праці”; - сутність теорії потреб Д. МакКлеланда; - сутність процесного підходу до мотивації; - базові положення “теорії сподівань” В. Врума; - сутність “теорії справедливості” С. Адамса; - взаємозв’язок елементів мотивації у моделі Портера - Лоулера; - практична цінність змістовних та процесних теорій мотивації. Порядок проведення заняття: - викладення теоретичного матеріалу; - наведення практичних прикладів; - дискусія з проблемних питань. Інформаційне забезпечення:
Тема «Функція контролю» Завдання - формування спеціальних компетентностей: - здійснювати моніторинг досягнення цілей і реалізації стратегії організації; - зіставляти результати реального виконання завдань із визначеними стандартами; - визначати параметри ефективної системи контролю в організації; - оцінювати виконання прийнятих управлінських рішень. Орієнтовний перелік питань: - поняття “контроль” та його місце в системі управління; - основні компоненти процесу контролю; - класифікація видів організаційного контролю; - модель процесу контролю. - зміст основних етапів процесу контролю - основні характеристики ефективного контролю; - деструктивний ефект системи контролю та методи його подолання. Порядок проведення заняття: - викладення теоретичного матеріалу; - наведення практичних прикладів; - дискусія з проблемних питань. Інформаційне забезпечення:
Заняття 6. Лекція-дискусія, тестове опитування Тема «Лідерство» Завдання - формування спеціальних компетентностей: - діагностувати чинники формування ефективного стилю лідерства в організації; - аналізувати й оцінювати поведінкові та ситуаційні фактори формування стилю керівництва. Орієнтовний перелік питань: - співвідношення категорій “вплив”, “влада”, “повноваження”, “лідерство”; - характеристика основних форм влади та впливу; - сутність основних підходів до лідерства; - поняття “стиль керівництва” за теорією Д. МакГрегора; - особливості ліберального стилю керівництва; - концепція лідерства Р. Лайкерта; - двомірне трактування типів управління Р. Блейка та Дж. Моутон; - ідея ситуаційної моделі керівництва Ф. Фідлера; - практичні висновки теорії “життєвого циклу” П. Херсі та К. Бланшара. Порядок проведення заняття: - викладення теоретичного матеріалу; - наведення практичних прикладів; - тестове опитування за матеріалами 4 -5 тем. Інформаційне забезпечення:
Заняття 7. Лекція, практичні заняття Тема «Методи обґрунтування управлінських рішень» Завдання - формування спеціальних компетентностей: - обирати ефективні інструменти обґрунтування управлінських рішень з урахуванням ситуаційних факторів. Орієнтовний перелік питань: - класифікація методів обґрунтування управлінських рішень і сфери їх застосування: - алгоритм використання методу платіжної матриці; - побудова “дерева рішень” та сфери його застосування; - основні критерії розв’язання задач в теорії статистичних рішень; - характеристика задач теорії ігор; - процедурні засади та сфери використання експертних методів. Порядок проведення заняття: - викладення теоретичного матеріалу; - дискусія з проблемних питань. Інформаційне забезпечення:
Заняття 8. Лекція, практичні заняття Тема «Методи обґрунтування управлінських рішень» Завдання - формування спеціальних компетентностей: - обирати ефективні інструменти обґрунтування управлінських рішень з урахуванням ситуаційних факторів. Орієнтовний перелік питань: - використання методів (критеріїв) теорії статистичних рішень; - використання методу платіжної матриці; - теорія ігор (парні ігри з нульовою ставкою); - експертні оцінки (просте ранжирування та вагові коефіцієнти). Порядок проведення заняття: - розв’язок задач; - написання модульної контрольної роботи.
4.3. Плани навчальної роботи студентів заочної форми навчання в міжсесійний період Відповідно до наказу №84 від 13.02.2014 р. в міжсесійний період для студентів заочної форми навчання передбачено виконання обов’язкових та вибіркових видів робіт згідно карти самостійної роботи студентів. Так, обов’язково має бути складений 10 тестових запитань за однією з тем науки. Серед вибіркових завдань, передбачених картою самостійної роботи студента заочної форми навчання, він самостійно обирає одне з завдань та захищає його в міжсесійний період. Вимоги до виконаних індивідуальних робіт і критерії їх оцінювання викладені в розділах 6.1 (для денної форми навчання) і 6.2 (для заочної форми навчання). 5. Самостійна робота студентів Організація самостійної роботи студентів в КНЕУ регулюється Положенням «Про організацію самостійної та індивідуально-консультативної роботи студентів і викладачів», затвердженим наказом ректора №1032 від 27.12.2012 року. Самостійна робота студента — форма організації освітнього процесу, за якої заплановані завдання виконуються студентом під методичним керівництвом викладача, але без його безпосередньої участі. Самостійна робота студентів над наукою «Менеджмент» містить: - опрацювання теоретичних основ прослуханого лекційного матеріалу; - вивчення тем для самостійного опрацювання; - підготовку до семінарських (практичних) занять; - підготовку до модульних контрольних робіт та інших форм поточного контролю; - виконання індивідуальних завдань тощо. Індивідуальні завдання є однією з форм самостійної роботи студентів, яка має на меті поглиблення, узагальнення та закріплення знань, які студенти одержують у процесі навчання, а також застосування цих знань на практиці. До індивідуальних завдань належать: - розробка тестових запитань закритого типу за однією з тем; - критичний аналіз висвітлення однієї з тем у підручниках; - аналітичний огляд наукових публікацій за однією з тем; - підготовка презентацій за заданою тематикою; - підготовка доповіді на наукову студентську конференцію; - висвітлення практичних аспектів застосування теоретичних положень менеджменту на вітчизняних підприємствах. Індивідуальні завдання виконуються окремо кожним студентом самостійно під керівництвом викладача. У тих випадках, коли завдання мають комплексний характер (підготовка презентацій за заданою тематикою), до їх виконання можуть залучатися група студентів. Для упорядкування контролю за виконанням індивідуальних робіт лектор потоку на першому занятті залежно від чисельності студентів у групі та кількості консультацій у семестрі (для заочної форми навчання — кількості Днів заочника у міжсесійний період) визначає чисельність робіт, що захищаються впродовж однієї консультації (для заочної форми навчання — одного Дня заочника). У подальшому староста кожної групи надає лектору списки студентів, які захищатимуть обрані види індивідуальних робіт у конкретний день консультацій викладача (для заочної форми навчання — регулює чисельність захистів студентів своєї групи у кожний День заочника).
6. Поточний і підсумковий контроль знань 6.1. Очна форма навчання Карта самостійної роботи студента
На першому занятті викладач доводить до відома студентів інформацію щодо організації самостійної роботи: терміни виконання завдань, максимальну кількість балів за кожен вид роботи, час проведення консультацій, а також інформацію про розміщення на сайті університету „Методичних матеріалів щодо змісту та організації самостійної роботи студентів, поточного і підсумкового контролю їх знань”, в структуру яких включена Карта самостійної роботи студента. Кожен студент самостійно роздруковує для себе Карту СРС, обирає індивідуальні завдання та відповідно до узгоджених термінів звітує викладачу про їх виконання. Бали, одержані студентами за виконання різних видів СРС, проставляються викладачем в Електронному журналі обліку поточної успішності студентів. Порядок поточного і підсумкового оцінювання знань Порядок поточного оцінювання знань Об'єктами поточного контролю знань студентів є: 1) систематичність та активність роботи на семінарських і практичних заняттях (максимальна оцінка - 30 балів); 2) виконання 2-х модульних контрольних завдань (максимальна оцінка кожного - 5 балів); 3) виконання 2-х індивідуальних завдань (максимальна оцінка кожного – 5 балів). 1. Контроль систематичності та активності роботи студента впродовж семестру базується на оцінюванні рівня його знань, продемонстрованих на семінарських і практичних заняттях за окремими темами науки. Оцінюванню, зокрема, підлягають: - усні відповіді і виступи в обговоренні питань, що винесені на семінарські заняття, участь у ділових іграх тощо (максимальна підсумкова оцінка за семестр - 6 балів); - результати тестового опитування (максимальна підсумкова оцінка за семестр - 24 бали). 1.1. Критерії оцінювання усних відповідей студентів та інших видів робіт (окрім експрес-опитування) на семінарських і практичних заняттях визначаються викладачем, що їх проводить. 1.2. Тестове опитування здійснюється за темами науки і містить 5 тестових запитань закритого типу. Загальна кількість тестів становить 12 од. Оцінювання результатів тестового опитування студентів за кожним тестом здійснюється в діапазоні 0 – 2 бали залежно від кількості правильних відповідей. Критерії оцінювання тестового опитування такі:
2. Виконання модульних завдань передбачає проведення 2-х тестувань за темами науки (20 тестових запитань закритого типу в кожному): I модульне завдання складається за 1-5 темами програми. II модульне завдання складається за 6-10 темами програми. Оцінювання знань студентів за кожним модулем здійснюється в діапазоні 0 – 5 балів залежно від кількості вірних відповідей. Критерії оцінювання кожного модульного завдання такі:
3. Різновиди індивідуальних завдань наведені в карті самостійної роботи студента. Тематика завдань та терміни їх виконання визначаються лектором потоку та викладачами, що проводять семінарські і практичні заняття. Перевірка індивідуальних робіт відбувається у формі захисту під час індивідуально консультативної роботи (ІКР) або у формі презентацій на семінарських заняттях. Вимоги до складання ТЕСТІВ з дисципліни «Менеджмент» Загальні вимоги: 1. Тести складаються ЛИШЕ за однією (на розсуд студента) темою дисципліни. 2. Інформаційною базою для складання тестів є ВИКЛЮЧНО електронний конспект лекцій з дисципліни «Менеджмент». 3. ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ використання прикладів тестів з підручника та методичних матеріалів для самостійного вивчення дисципліни, кафедральної бази тестів. Вимоги до оформлення: 1. Тест друкується БЕЗ титульної сторінки на 1-му аркуші формату А4 (прізвище, група, тема помічається у правому верхньому куті аркуша). 2. Правильні відповіді позначаються НЕ окремо після тесту, а в самому тесті виділяються шрифтами (жирний або підкреслення). Вимоги до формулювання запитань: 1. Питання добираються за критерієм ВАЖЛИВОСТІ матеріалу, який ними перевіряється. 2. НЕ РЕКОМЕНДУЮТЬСЯ питання щодо АВТОРІВ теорій, моделей тощо. Водночас, якщо питання стосується якоїсь теорії (моделі), у запитанні має бути вказана і повна назва теорії (моделі), і автор. 3. Питання має починатись з ТЕРМІНУ, який відображає його зміст: Характеристики моделі … Етапи процесу … Послідовність етапів … Визначення функції… . 4. Питання мають формулюватись якомога ЛАКОНІЧНО. 5. Питання мають трактуватись ОДНОЗНАЧНО: дотримання цієї вимоги визначається за можливістю використання питання у відкритих тестах (без варіантів відповідей). 6. НЕ змінюйте стиль формулювання запитань, наприклад: Яка характеристика НЕ притаманна моделі ідеальної бюрократії? 7. НЕ завершуйте питання знаком запитання (?), лише двокрапкою (:). Вимоги до формулювання відповідей: 1. Окрема відповідь на кожний тест має містити ЛИШЕ ОДИН термін (визначення, характеристику, елемент тощо), ні в якому разі НЕ групу. 2. Відповіді мають трактуватись однозначно і НЕ ПОГЛИНАТИ одна одну. 3. Неправильні відповіді можна використовувати з попередніх тем, але категорично ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ — з наступних. 4. Альтернативні відповіді на питання розташовуються ПАРАМИ (одна під іншою): а) високий ступінь поділу праці … б) низький ступінь поділу праці … в) централізація повноважень … г) децентралізація повноважень. 5. Неправильні відповіді не повинні НАДТО ЯВНО відрізнятись від вірних, у тому числі мають формулюватись однаковими частинами речення (іменником або дієсловом). 6. Варіанти відповідей не мають бути розлогими (багатослівними), проте їх лаконічність не повинна шкодити змістовності. 7. НЕ використовуються відповіді типу: Правильні відповіді а) і в) …Усі відповіді правильні … Жодної правильної відповіді. 8. Особливо цінуються ВЛАСНІ неправильні, але коректні відповіді. 9. У питаннях на послідовність етапів певних процесів використовуйте за можливості ЗАЙВІ НЕПРАВИЛЬНІ варіанти відповідей. Критерії оцінювання ТЕСТІВ з дисципліни «Менеджмент»
Поради до написання КРИТИЧНОГО АНАЛІЗУ з дисципліни «Менеджмент» 1. НЕ обирайте підручники, в яких задана тема ВІДСУТНЯ. 2. За наявності використовуйте підручники з тою ж назвою і авторами більш пізніх років видання, ніж у списку. 3. Аналіз починається з копіювання текстів заданої теми в обраних зі списку 3-х підручниках. 4. Основна робота студента відбувається з ксерокопіями: помітки, позначки, підкреслення, примітки на полях тощо. Текст аналізу містить ЛИШЕ висновки автора з ОБҐРУНТУВАННЯМ своєї позиції. Тому обсяг тексту — не більше 3-х сторінок формату А4, кегль — 14, інтервал — 1,5. 5. Для економії простору використовуйте порівняльні таблиці (структура теми, визначення важливих категорій тощо) з розміром шрифту 12, 11, 10. 6. За орієнтир структури викладення теми рекомендується брати текст аналогічної теми з електронного конспекту лекцій. 7. У тексті критичного аналізу зміст підручників усіх трьох авторів аналізуються ПАРАЛЕЛЬНО, а не послідовно. 8. Головні об’єкти аналізу: 1) структура теми (перелік відносно окремих частин матеріалу) у табличному вигляді (позначати наявність +/–): - усі пов’язані з темою визначення категорій (понять); - широта представлених теорій за заданою темою; - перелік чинників, які впливають на …; - наявність класифікацій (упорядкування) явищ, процесів, чинників; - перелік інструментів виконання …; - переваги і недоліки теорій, підходів, інструментів; - сфери або умови використання …; - практичні приклади; - ілюстрації тощо; 2) коректність визначень усіх категорій (у табличному вигляді); 3) логічність викладення матеріалу; 4) наявність, зрозумілість і коректність ілюстрацій; 5) наявність зайвого (ускладнюючого) матеріалу. Критерії оцінювання КРИТИЧНОГО АНАЛІЗУ з дисципліни «Менеджмент»
АНАЛІТИЧНИЙ ОГЛЯД НАУКОВИХ ПУБЛІКАЦІЙ за однією з тем дисципліни. Тема аналітичного огляду узгоджується лектором потоку впродовж семестру. Рівень виконання завдання оцінюються за такими складовими: 1) наявність опрацьованого статистичного матеріалу, що обґрунтовує актуальність конкретної проблеми управління вітчизняними підприємствами; 2) наявність опису сутності шляхів подолання цієї проблеми управління; 3) наявність практичних прикладів ефективного подолання сформульованої проблеми; 4) ідентифікація сфер ефективного використання пропозицій. Відображення зазначених складових у завданні оцінюється за такими критеріями:
Ксерокопії наукових публікацій надаються при захисті обов’язково. В разі невиконання індивідуальних завдань з об'єктивних причин, студент має право за дозволом декана захистити їх до останнього семінарського заняття. Порядок захисту визначає викладач науки на потоці. Результати поточного контролю знань студентів в цілому вносяться до екзаменаційної відомості без переведення їх у 4-бальну систему. Порядок підсумкового оцінювання знань Структурно екзаменаційний білет складається з 5 завдань, які містять: a) 1 теоретичне запитання за програмою курсу; b) 3 тестових завдання, кожне з яких містить 10 запитань закритого типу; c) 1 розрахункову задачу. Оцінювання знань студентів на іспиті здійснюється за 50-баловою системою. Кожне завдання екзаменаційного білету оцінюється окремо в діапазоні 0 – 10 балів. a) Відповіді студентів на теоретичні запитання оцінюються за такими складовими: 1) точність визначення категорій і понять, пов’язаних з розкриттям теоретичного запитання; 2) повнота викладення змісту складових: об’єктів, явищ, процесів, методів, методик, інструментів, які стосуються теоретичного запитання; 3) наявність висновків щодо сфери практичного застосування та/або обмежень у застосуванні положень, що містить теоретичне запитання; 4) наявність критичних зіставлень поглядів науковців на сутність сформульованого в екзаменаційному білеті теоретичного запитання. Відображення зазначених складових у відповіді студента на теоретичне запитання оцінюється за такими критеріями:
b) Оцінювання рівня відповідей на тестові завдання відбувається за наступними критеріями:
c) Письмове розв'язання розрахунково-аналітичної задачі оцінюється за шкалою: 10; 8; 6 та 0 балів залежно від точності та повноти вирішення задачі. Загальне підсумкове оцінювання рівня знань Загальна оцінка рівня знань студентів за наукою "Менеджмент" визначається як сума балів, одержаних студентами за результатами поточного контролю і за результатами іспиту. До екзаменаційної відомості вносяться результати поточного контролю і підсумкового контролю, а також їх сумарна оцінка за 100-баловою системою. Після цього здійснюється переведення сумарної оцінки у 4-бальну та шкалуECTS за критеріями:
У разі, якщо відповіді студента оцінені менше 30 балів, він отримує незадовільну оцінку за результатами іспиту та незадовільну загальну підсумкову оцінку. В цьому випадку загальна підсумкова оцінка включає лише результати поточного контролю. Студенти, які набрали за результатами поточного і підсумкового контролю від 21 до 59 балів, після належної підготовки мають право повторно складати іспит за власною заявою. Перескладання іспиту з дисципліни дозволяється двічі (востаннє – комісії). Якщо студент не пересклав іспит двічі, він може повторно самостійно вивчити дисципліну і знову його скласти. Студенти, які набрали за результатами поточного і підсумкового контролю від 0 до 20 балів, перескладають іспит за білетами, що містять 10 запитань. У загальному підсумковому оцінюванні рівня знань цих студентів результати поточного контролю знань не враховуються. 6.2. Заочна форма навчання Карта самостійної роботи студента
На першому занятті викладач доводить до відома студентів інформацію з організації самостійної роботи: терміни захисту завдань, максимальну кількість балів за кожен вид роботи, час проведення консультацій, а також інформацію про розміщення на сайті університету „Методичних матеріалів щодо змісту та організації самостійної роботи студентів, поточного і підсумкового контролю їх знань”, в структуру яких включена Карта самостійної роботи студента. Кожен студент самостійно роздруковує для себе Карту СРС, обирає індивідуальні завдання та відповідно до узгоджених термінів звітує викладачу про їх виконання. Бали, одержані студентами за виконання різних видів СРС, проставляються викладачем в Електронному журналі обліку поточної успішності студентів. Порядок поточного і підсумкового оцінювання знань Порядок поточного оцінювання знань Об'єктом поточного контролю знань студентів є: 1) написання 2-х тестових опитувань (максимальна оцінка кожного – 5 балів); 2) виконання модульного контрольного завдання (максимальна оцінка - 10 балів); 3) виконання 2-х індивідуальних завдань (максимальна оцінка – 10 і 20 балів). 1. Кожне тестове опитування передбачає відповідь на 5 тестових запитань закритого типу. Оцінювання результатів тестового опитування студентів за кожним тестом здійснюється в діапазоні 0 – 5 балів залежно від кількості правильних відповідей. Критерії оцінювання тестового опитування визначаються за формулою: . 2. Виконання модульного контрольного завдання передбачає проведення тестування за 1 - 5 темами науки (20 тестових запитань закритого типу). Оцінювання знань студентів за модульною контрольною роботою здійснюється залежно від кількості правильних відповідей. Критерії оцінювання модульної контрольної роботи визначаються за формулою: . 3. Різновиди індивідуальних завдань наведені в карті самостійної роботи студента. Їх тематика визначається лектором потоку впродовж першої залікової сесії. Перевірка індивідуальних робіт відбувається у формі захисту впродовж міжсесійного періоду у дні, передбачені графіком проведення «Дня заочника» — 2-га та 4-та суботи кожного місяця навчального семестру. Вимоги до складання ТЕСТІВ з дисципліни «Менеджмент» Загальні вимоги: 1. Тести складаються ЛИШЕ за однією (на розсуд студента) темою дисципліни. 2. Інформаційною базою для складання тестів є ВИКЛЮЧНО електронний конспект лекцій з дисципліни «Менеджмент». 3. ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ використання прикладів тестів з підручника та методичних матеріалів для самостійного вивчення дисципліни, кафедральної бази тестів.
Вимоги до оформлення: 1. Тест друкується БЕЗ титульної сторінки на 1-му аркуші формату А4 (прізвище, група, тема помічається у правому верхньому куті аркуша). 2. Правильні відповіді позначаються НЕ окремо після тесту, а в самому тесті виділяються шрифтами (жирний або підкреслення).
Вимоги до формулювання запитань: 1. Питання добираються за критерієм ВАЖЛИВОСТІ матеріалу, який ними перевіряється. 2. НЕ РЕКОМЕНДУЮТЬСЯ питання щодо АВТОРІВ теорій, моделей тощо. Водночас, якщо питання стосується якоїсь теорії (моделі), у запитанні має бути вказана і повна назва теорії (моделі), і автор. 3. Питання має починатись з ТЕРМІНУ, який відображає його зміст: Характеристики моделі … Етапи процесу … Послідовність етапів … Визначення функції… . 4. Питання мають формулюватись якомога ЛАКОНІЧНО. 5. Питання мають трактуватись ОДНОЗНАЧНО: дотримання цієї вимоги визначається за можливістю використання питання у відкритих тестах (без варіантів відповідей). 6. НЕ змінюйте стиль формулювання запитань, наприклад: Яка характеристика НЕ притаманна моделі ідеальної бюрократії? 7. НЕ завершуйте питання знаком запитання (?), лише двокрапкою (:). Вимоги до формулювання відповідей: 1. Окрема відповідь на кожний тест має містити ЛИШЕ ОДИН термін (визначення, характеристику, елемент тощо), ні в якому разі НЕ групу. 2. Відповіді мають трактуватись однозначно і НЕ ПОГЛИНАТИ одна одну. 3. Неправильні відповіді можна використовувати з попередніх тем, але категорично ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ — з наступних. 4. Альтернативні відповіді на питання розташовуються ПАРАМИ (одна під іншою): а) високий ступінь поділу праці … б) низький ступінь поділу праці … в) централізація повноважень … г) децентралізація повноважень. 5. Неправильні відповіді не повинні НАДТО ЯВНО відрізнятись від вірних, у тому числі мають формулюватись однаковими частинами речення (іменником або дієсловом). 6. Варіанти відповідей не мають бути розлогими (багатослівними), проте їх лаконічність не повинна шкодити змістовності. 7. НЕ використовуються відповіді типу: Правильні відповіді а) і в) …Усі відповіді правильні … Жодної правильної відповіді. 8. Особливо цінуються ВЛАСНІ неправильні, але коректні відповіді. 9. У питаннях на послідовність етапів певних процесів використовуйте за можливості ЗАЙВІ НЕПРАВИЛЬНІ варіанти відповідей. Критерії оцінювання ТЕСТІВ з дисципліни «Менеджмент»
Поради до написання КРИТИЧНОГО АНАЛІЗУ з дисципліни «Менеджмент» 1. НЕ обирайте підручники, в яких задана тема ВІДСУТНЯ. 2. За наявності використовуйте підручники з тою ж назвою і авторами більш пізніх років видання, ніж у списку. 3. Аналіз починається з копіювання текстів заданої теми в обраних зі списку 3-х підручниках. 4. Основна робота студента відбувається з ксерокопіями: помітки, позначки, підкреслення, примітки на полях тощо. Текст аналізу містить ЛИШЕ висновки автора з ОБҐРУНТУВАННЯМ своєї позиції. Тому обсяг тексту — не більше 3-х сторінок формату А4, кегль — 14, інтервал — 1,5. 5. Для економії простору використовуйте порівняльні таблиці (структура теми, визначення важливих категорій тощо) з розміром шрифту 12, 11, 10. 6. За орієнтир структури викладення теми рекомендується брати текст аналогічної теми з електронного конспекту лекцій. 7. У тексті критичного аналізу зміст підручників усіх трьох авторів аналізуються ПАРАЛЕЛЬНО, а не послідовно. 8. Головні об’єкти аналізу: 6) структура теми (перелік відносно окремих частин матеріалу) у табличному вигляді (позначати наявність +/–): - усі пов’язані з темою визначення категорій (понять); - широта представлених теорій за заданою темою; - перелік чинників, які впливають на …; - наявність класифікацій (упорядкування) явищ, процесів, чинників; - перелік інструментів виконання …; - переваги і недоліки теорій, підходів, інструментів; - сфери або умови використання …; - практичні приклади; - ілюстрації тощо; 7) коректність визначень усіх категорій (у табличному вигляді); 8) логічність викладення матеріалу; 9) наявність, зрозумілість і коректність ілюстрацій; 10) наявність зайвого (ускладнюючого) матеріалу. Критерії оцінювання КРИТИЧНОГО АНАЛІЗУ з дисципліни «Менеджмент»
Висвітлення ПРАКТИЧНИХ АСПЕКТІВ застосування теоретичних положень менеджменту на вітчизняних підприємствах. Тема завдання узгоджується лектором потоку впродовж першої залікової сесії. Рівень виконання завдання оцінюються за такими складовими: 1) наявність опрацьованого статистичного матеріалу, що обґрунтовує актуальність конкретної проблеми управління вітчизняними підприємствами; 2) наявність опису сутності шляхів подолання цієї проблеми управління; 3) наявність практичних прикладів ефективного подолання сформульованої проблеми; 4) ідентифікація сфер ефективного використання пропозицій. Відображення зазначених складових у завданні оцінюється за такими критеріями:
Ксерокопії наукових публікацій надаються при захисті обов’язково. Результати поточного контролю знань студентів в цілому вносяться до екзаменаційної відомості без переведення їх у 4-бальну систему. Порядок підсумкового оцінювання знань з науки Екзаменаційний білет складається з 5 завдань, які містять: a) 1 теоретичне запитання за програмою курсу; b) 3 тестових завдання, кожне з яких містить 10 запитань закритого типу; c) 1 розрахункову задачу. Оцінювання знань студентів на іспиті здійснюється за 50-баловою системою. Кожне завдання екзаменаційного білету оцінюється окремо в діапазоні 0 – 10 балів. a) Відповіді студентів на теоретичні запитання оцінюються за такими складовими: 1) точність визначення категорій і понять, пов’язаних з розкриттям теоретичного запитання; 2) повнота викладення змісту складових: об’єктів, явищ, процесів, методів, методик, інструментів, які стосуються теоретичного запитання; 3) наявність висновків щодо сфери практичного застосування та/або обмежень у застосуванні положень, що містить теоретичне запитання; 4) наявність критичних зіставлень поглядів науковців на сутність сформульованого в екзаменаційному білеті теоретичного запитання. Відображення зазначених складових у відповіді студента на теоретичне запитання оцінюється за такими критеріями:
b) Оцінювання рівня відповідей на тестові завдання відбувається за наступними критеріями:
c) Письмове розв'язання розрахунково-аналітичної задачі оцінюється за шкалою: 10; 8; 6 та 0 балів залежно від точності та повноти вирішення задачі. Загальне підсумкове оцінювання рівня знань Загальна оцінка рівня знань студентів визначається як сума балів, одержаних студентами за результатами поточного контролю і результатами іспиту. До екзаменаційної відомості вносяться результати поточного контролю і підсумкового контролю, а також їх сумарна оцінка за 100-баловою системою. Після цього здійснюється переведення сумарної оцінки у 4-бальну та шкалуECTS за критеріями:
У разі, якщо відповіді студента оцінені менше 30 балів, він отримує незадовільну оцінку за результатами іспиту та незадовільну загальну підсумкову оцінку. В цьому випадку загальна підсумкова оцінка включає лише результати поточного контролю. Студенти, які набрали за результатами поточного і підсумкового контролю від 21 до 59 балів, після належної підготовки мають право повторно складати іспит за власною заявою. Перескладання іспиту з дисципліни дозволяється двічі (востаннє – комісії). Якщо студент не пересклав іспит двічі, він може повторно самостійно вивчити дисципліну і знову його скласти. Студенти, які набрали за результатами поточного і підсумкового контролю від 0 до 20 балів, перескладають іспит за білетами, що містять 10 запитань. У загальному підсумковому оцінюванні рівня знань цих студентів результати поточного контролю знань не враховуються. 6.3. Приклади типових завдань, що виносяться на екзамен 1. Типова задача на використання методу платіжної матриці Організація має 3 альтернативи інвестування своїх коштів: 1) у фірму по виробництву товарів для відпочинку; 2) в енергетичну компанію; 3) у фірму по виробництву продуктів харчування. При реалізації кожної з альтернатив можливе виникнення двох ситуацій:
Імовірності виникнення зазначених ситуацій складають відповідно 0,3 і 0,7. Розраховані ефекти від реалізації кожної альтернативи наведені в таблиці:
Якій з альтернатив інвестування коштів слід віддати перевагу? Розрахуємо очікувані ефекти від реалізації кожної альтернативи: ЕV1=0,3(-10000) + 0,7(+50000) =32000 ЕV2=0,3(+90000) + 0,7(-15000) =16500 ЕV3=0,3(+30000) + 0,7(+25000) =26500 Перша альтернатива має найбільший очікуваний ефект, тому організація має інвестувати кошти у фірму по виробництву товарів для відпочинку. 2. Типова задача на використання методу “дерева рішень”. Фірма має 3 альтернативи вкладання коштів для розширення своєї діяльності: 1) вкласти кошти в придбання нової фірми; 2) вкласти кошти в розширення існуючих виробничих потужностей; 3) покласти гроші на депозитний рахунок у банк. В процесі реалізації кожної альтернативи можливі наступні ситуації:
Ймовірність наставання кожної ситуації складає відповідно: р1=0.5; р2=0.3; р3=0.2. Результатом інвестування коштів фірми є окупність інвестицій, подана за допомогою коефіцієнту окупності інвестицій ROI( RETURN ON INVESTMENT ) у відсотках. Величина коефіцієнта ROI розрахована фірмою (див. рис.).
Рис. Графік "дерева рішення" в задачі інвестування коштів фірми Для вибору кращої альтернативи, фірма зібрала необхідну інформацію і побудувала дерево рішень, як показано на рисунку: Аналіз графіку починаємо просуваючись справа наліво. 1) Визначаємо очікувану величину окупності інвестицій для першої альтернативи шляхом множення розрахункової величини ROI на імовірність подій. У нашому випадку очікувана величина окупності інвестицій складає: (15,0 * 0,5 ) + ( 9,0 * 0,3 ) + ( 3,0 * 0,2 )=7,5 + 2,7 + 0,6= 10,8 2) Те ж визначаємо для другої і третьої альтернатив: ( 10,0 * 0,5 ) + ( 12,0 * 0,3 ) + ( 4,0 * 0,2 )=5,0 + 3,6 + 0,8= 9,4 ( 6,5 *0,5 ) + ( 5 * 0,3 ) + ( 6 * 0,2 )=3,25 + 1,80 + 1,20=6,25 3) Порівняємо між собою отримані величини очікуваного коефіцієнта інвестицій, і виберемо кращий варіант. У нашому випадку кращим варіантом є 1-ий, тому що його реалізація забезпечує найбільший коефіцієнт ROI. 3. Типова задача на використання критеріїв теорії статистичних рішень Існує 3 можливих варіанта вибору вирощуваної сільськогосподарської культури (пшениця, жито, ячмінь), які за різних погодних умов (посушливе, нормальне, холодне літо) дають різну врожайність (див. табл.)
Необхідно визначити, яку культуру слід висівати за умови повної відсутності інформації про майбутні стани погоди. Розглянемо рішення цієї задачі з використанням критеріїв теорії статистичних рішень.
i j
Висівати слід жито (друга стратегія).
i j
За даним критерієм висівати слід ячмінь (третя стратегія).
Пшениця: 12 * 0,6 + 35 * 0,4 = 21,1 Жито: 15 * 0,6 + 30 * 0,4 = 21,0 Ячмінь: 10 * 0,6 + 40 * 0,4 = 22,0 Висівати слід ячмінь (третя стратегія).
Розрахуємо очікуваний ефект від реалізації кожної альтернативи: Пшениця: 23 * 1/3 + 35 * 1/3 + 12 * 1/3 = 70/3 Жито: 15 * 1/3 + 30 * 1/3 + 25 * 1/3 = 70/3 Ячмінь: 40 * 1/3 + 20 * 1/3 + 10 * 1/3 = 70/3 Стратегії за даним критерієм рівнозначні і зробити вибір найкращої неможливо.
Розрахуємо матрицю втрат за формулою: Bij= max Rij - Rij j
Нова матриця втрат має вигляд:
Найкращою є та стратегія, яка забезпечує мінімальні втрати, тобто відповідає формулі: min ( max Bij ) j i У нашій задачі висівати потрібно ячмінь (третя стратегія). 4. Типова задача на використання методів теорії ігор Дві компанії Y і Z, які конкурують у сфері збуту однакової продукції з метою збільшення обсягів продажу розробили наступні альтернативні стратегії: Компанія Y:
Компанія Z :
Розраховані можливі обсяги продажу продукції фірмою Y при застосуванні можливих пар стратегій наведені у платіжній матриці гри (див. табл.)
Необхідно визначити верхню і нижню ціну гри та знайти сідлову точку. Нижня ціна гри визначається шляхом відбору мінімальних значень по кожному рядку, а потім вибору серед них максимального значення a = max (min Aij) У нашому прикладі a =4 Верхня ціна гри визначається шляхом відбору в кожному стовпці максимального числа, а потім вибору з цих значень мінімального b= min (max Aij ). У нашому прикладі b=4 Оскільки a=b=4, то платіжна матриця має сідлову точку (Y1; Z2) і гра вирішується в чистих стратегіях (оптимальна стратегія компанії Y – Y1, оптимальна стратегія компанії Z – Z2). 5. Типова задача на використання методів експертних оцінок Фірма планує розпочати виробництво нового товару. Співробітники відділу маркетингу виділили 5 ключових факторів успіху, спираючись на які вони можуть оцінити конкурентне становище фірми. Однак для цього вони мають спочатку визначити значущість кожного ключового фактору успіху відносно інших з набору, що розглядається. Оскільки думки спеціалістів щодо цього не співпадають, необхідно, спираючись на дані, наведені в таблиці, визначити значущість різних факторів і з’ясувати, якому фактору слід приділити найбільше уваги:
Цю задачу слід розв’язувати за допомогою методу вагових коефіцієнтів. Загальну думку експертів Si по і-й ознаці розраховують за формулою:
m Si=Saij/m j=1 де aij - ваговий коефіцієнт, який надав j-й експерт і-й ознаці; j- номер експерта; і- номер ознаки; m-кількість експертів, що оцінюють і-ту ознаку. Чим більша величина Si, тим більша важливість цієї ознаки.
Таким чином, найбільше уваги слід приділити якості нового товару, оскільки вона є його найбільш важливою ознакою.
6.4. Зразок екзаменаційного білета 1. Теоретичне запитання Сутнісна характеристика кількісної теорії менеджменту (напрямки і цілі досліджень, внесок у розвиток науки управління, недоліки). 2. Тестове завдання №1
А) “обмеженої раціональності” Б) “раціональності” В) “досягнення удоволення”
А) ідею сегментації ринку Б) орієнтацію на обмежену частину асортименту продукції В) орієнтацію на відповідну групу споживачів Г) принцип поставки на ринок продукції з унікальними властивостями
А) удосконаленні об’єкту за допомогою комплексу універсальних запитань Б) проведенні дискусії по обговоренню ідей вдосконалення об’єкту, що аналізується В) систематичному дослідженні всіх варіантів, що випливають із закономірностей побудови об’єкту, що аналізується Г) перенесенні ознак випадково обраних об’єктів на об’єкт, що аналізується
А) група людей, які працюють спільно для досягнення своїх цілей Б) група людей, діяльність яких координується для досягнення загальної мети В) група людей, діяльність яких координується з метою підвищення її ефективності
А) адміністративну школу управління В) кількісну школу Б) школу організаційної поведінки Г) школу людських відносин
А) рівень управління Б) стадія “життєвого циклу” організації Г) особливості об’єкту планування В) стадія “життєвого циклу” продукції Д) ступінь невизначеності середовища
А) метод інверсії Д) метод колективного блокноту Б) метод контрольних запитань Е) метод морфологічного аналізу В) метод “ідеалізації” Ж) метод фокальних об’єктів Г) метод “мозкового штурму” З) метод аналогії
А) вказувати на види діяльності організації Б) описувати задачі організації Г) вказувати на ринки, де діє організація В) вказувати на переваги організації Д) описувати стратегії бізнесу
А) головний керівник Д) той, хто розподіляє ресурси Б) підприємець Е) той, хто проводить переговори В) той, той, хто усуває порушення Ж) поєднальна ланка Г) лідер
А) наявність у нього підлеглих В) здатність приймати управлінські рішення Б) робота в апараті управління фірмою Г) управління частиною або всією організацією 3. Тестове завдання №2
А) кількість вертикальних рівнів управління в організації Б) кількість правил та процедур, що регламентують діяльність працівників організації В) рівень управління, де зосереджено право прийняття рішень Г) глибину розподілу праці в організації
А) такі, що спрямовані на ідентифікацію потреб людини Б) такі, що спрямовані на дослідження манери поведінки керівника щодо підлеглих В) немає правильної відповіді
А) повноваження, що передаються від начальника безпосередньо підлеглому і далі іншим підлеглим за ланцюгом команд Б) повноваження, делеговані особам, які здійснюють консультативні і обслуговуючі функції по відношенню до лінійних керівників В) повноваження, делеговані особам, які в межах своєї компетенції пропонують або обмежують дії лінійних керівників
А) можливість впливати на поведінку інших людей Б) формально санкціоноване право здійснювати вплив на підлеглих В) така поведінка однієї особи, яка вносить зміни в поведінку іншої особи Г) здатність впливати на інших людей Д) поведінка за межами нормальної системи влади, призначена для отримання користі індивідів або підрозділів Е) немає правильної відповіді
А) високим ступенем розподілу праці Г) наявністю чисельних правил та процедур Б) чіткою управлінською ієрархією Д) демократичним стилем керівництва В) ініціативністю робітників
А) модель Портера-Лоулера Д) теорію "мотиваційної гігієни" Ф. Герцберга Б) теорію потреб Д. МакКлелланда Е) теорію справедливості В) теорію ERG К. Альдерфера Ж) теорію “ієрархії потреб” А. Маслоу Г) теорію сподівання (очікування)
А) робота підлеглих вимагає жорсткого контролю Б) робота ідентична для багатьох виконавців В) робота виконується висококваліфікованими робітниками Г) для роботи характерні часті зміни завдань
А) “зрілість” виконавця Г) ступінь участі підлеглих в прийнятті рішень Б) структура задачі Д) відносини між керівником і членами колективу В) потреби підлеглих Е) посадові повноваження керівника
А) переміщення робітників організації Б) передачу відповідальності Г) звітність про виконання завдань В) зміну системи оплати праці Д) передачу повноважень
А) давати вказівки В) інструментальний стиль Б) продавати Г) стиль, орієнтований на досягнення 4. Тестове завдання №3
А) охоплює широку сферу діяльності організації Б) дозволяє побудувати ефективну систему комунікації В)дозволяє з’ясувати причини відхилень від стандартів Г) забезпечує інформацію для вдосконалення планування в майбутньому 2. Організаційні комунікації – цеА) комунікації поміж двома або більше організаціями Б) обмін інформацією, який забезпечує взаєморозуміння між відправником та одержувачем інформації В) комунікації між двома або більше особами Г) комунікації з урахуванням ієрархії влади в організації
А) менеджерами нижчого рівня управління Б) менеджерами вищого рівня управління В) менеджерами середнього рівня управління
А) вдосконалення зворотного зв’язку Б) фокусування Г) диференціації В) експозиції Д) диверсифікації
А) селекція кадрів Б) формалізація Г) винагородження В) дисциплінарний вплив Д) підсилення мотивації
А) орієнтація на результати , а не на процес діяльності Б) можливість формалізації процесів управління В) можливість перевитрачання коштів на виконання бюджету Г) орієнтація на витрати
А) відправник і одержувач інформації В) зворотній зв’язок Б) комунікаційна мережа Г) низхідні комунікації
А) стратегічний контроль Б) бюджетний контроль Д) операційний контроль В) заключний контроль Е) поточний контроль Г) випереджаючий контроль Ж) фінансовий контроль
А) фільтрація Б) соціально-культурні відмінності між відправником та одержувачем повідомлення В) використання емпатії Г) передавання однієї і тієї самої інформації різними варіантами Д) вибіркове сприйняття
А) діагональні комунікації В) кільцеві комунікації Б) розповсюдження чуток Г) міжрівневі комунікаці 5. Задача Існує 3 можливих варіанта вибору вирощуваної сільськогосподарської культури (пшениця, жито, ячмінь), які за різних погодних умов (посушливе, нормальне, холодне літо) дають різну врожайність (див. табл.)
Необхідно визначити, яку культуру слід висівати за умови повної відсутності інформації про майбутні стани погоди, використовуючи критерії: а) критерій песимізму; б) критерій оптимізму; в) критерій коефіцієнту оптимізму (особа, яка приймає рішення вважає себе на 60% песимістом і на 40% оптимістом); г) критерій Лапласа; д) критерій шкодування. 7. Рекомендована література
КомментарииКомментариев пока нет Пожалуйста, авторизуйтесь, чтобы оставить комментарий. |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||