Менеджмент державних установ

Менеджмент державних установ 20.02.2016 01:41

 

1.3. Сутність, мета та завдання тренінгу

         Сутність тренінгу полягає у тому, що студенти, на основі одержаних під час теоретичного навчання знань, виконують розрахунки макроекономічних показників, здійснюють аналітичні висновки на основі отриманої інформації, визначають можливі напрями розвитку економіки України.

         Тренерами виступають викладачі, відповідальні за навчально-методичне забезпечення саме цих дисциплін (Волощенко В.С., Костенок Я.О. та інші викладачі кафедри).

Учасниками тренінгу є студенти, які успішно вивчили курс «Макроекономіка» та «Національна економіка».

Ціль тренінгу полягає у активізації інтересу студентів до проблем економічного зростання в умовах циклічності в Україні та інших країнах й мотивації їх до набуття подальших знань зі спеціальності.

Завдання тренінгу полягають у тому, щоб закріпити у студентів:

• теоретичні знання зі спеціальності;
• навички виконання аналітичних розрахунків;
• навички побудови табличних та економіко-математичних моделей;
• навички науково-дослідної роботи з використанням даних у мережі Інтернет;
• вміння творчо та неупереджено мислити в царині економічних знань.

 

1.4. Методи активізації навчання та їх застосування під час тренінгу

         Тренінг є засобом активізації навчання студентів, який дає змогу реалізувати основні принципи сучасних концепцій викладання: проблемності, погодженості та системності, орієнтованості на наявний досвід, націленості на самонавчання, професійної орієнтованості, а також зворотного зв’язку.

В ході тренінгу використовуються різні методи активізації навчання.

Аналіз конкретних ситуацій – один з методів активного навчання, який дає змогу наблизити процес навчання до реальної практичної діяльності спеціалістів. Цей метод передбачає розгляд виробничих, управлінських та інших ситуацій, складних конфліктних випадків, проблемних ситуацій, інцидентів у процесі вивчення навчального матеріалу.

Проблемна ситуація – усвідомлена людиною ситуація існування протиріччя між поставленою метою й можливістю її досягнення.

Головна мета навчальної проблемної ситуації — викликати в учасників тренінгу пізнавальний інтерес, спрямувати їхню розумову діяльність. Використання методу аналізу конкретних ситуацій має на меті сприяння поглибленню учасниками тренінгу знань із відповідної теми, установлення зв'язку теорії та практики, формування вмінь аналізувати ситуацію, робити висновки, приймати відповідні рішення, вести конкретну продуктивну діяльність у нетипових або непередбачуваних ситуаціях.

         Дискусія – колективне обговорення учасниками тренінгу спірних питань, обмін думками, ідеями. Дискусія передбачає організований обмін думками й поглядами учасників тренінгу з приводу відповідної теми, а також розвиває мислення, допомагає формувати погляди й переконання, уміння формулювати думки та висловлювати їх, вчить оцінювати пропозиції інших людей, критично підходити до власних поглядів, зважувати їхню істинність.

Мета дискусії – виявити в учасників тренінгу відмінності в розумінні питання і в товариській суперечці встановити істину, прийти до спільної думки.

Завдання дискусії:

1.  Поглибити знання учасників тренінгу з питань, що розглядаються.

2.  Виявляти заплутані питання.

3.  Розвивати вміння учасників аргументовано обстоювати свою думку, уміння уважно та зважено вислуховувати думки опонентів.

4.  Формувати й розвивати культуру обговорення спірних питань.

Головні правила проведення дискусії:

1. Сперечатися по суті, пам'ятаючи, що головне в дискусії – аргументи, факти, логіка, доказовість.

2. Не допускати образливих реплік, не давати виступам оцінку, не нав'язувати свою думку. Поважати погляди опонентів, прагнути до того, щоб добре їх зрозуміти, перш ніж критикувати.

3.  Виявляти стриманість у суперечках, чітко формулювати власні думки.

4.  Намагатися встановити істину, а не демонструвати своє красномовство.

5.  Виявляти самокритичність, уміння з гідністю визнати недостатність своєї аргументації.

6.  Постійно пам'ятати, що доблесть не в тому, щоб довести перевагу своєї ідеї, а в тому, щоб відкинути помилкові переконання, визнати істину.

         «Мозкова атака» – це метод розв'язування невідкладних завдань за обмежений час. Суть методу полягає в тому, що необхідно висловити найбільшу кількість ідей за невелику кількість часу, обговорити та здійснити їхній відбір. Цей метод використовується для розвитку творчих здібностей або для розв'язання складних проблем.

Завданням учасників тренінгу є генерація якнайбільшої кількості різних неординарних ідей для розв’язання запропонованих проблем. Найважливішим при цьому є створення вільного середовища для висловлювання ідей і навіть недоречних пропозицій. За звичайних прийомів обговорення та розв'язання проблем виникненню в учасників тренінгу новаторських ідей перешкоджають контролюючі механізми свідомості, які сковують потік цих ідей під тиском звичних, стереотипних форм прийняття рішень. Виконання завдань тренінгу можуть стримувати такі фактори: страх перед невдачею, побоювання видатися смішним тощо. Для нейтралізації цих факторів проводиться мозкова атака, яка поєднує евристичний діалог та метод вільних асоціацій.

Умови ефективності мозкової атаки:

1.  Максимальна зацікавленість усіх учасників у досягненні результату.

2.  Абсолютний авторитет керівника в організації роботи.

3.  Чітке дотримання правил проведення мозкової атаки.

Основні принципи мозкової атаки:

• Ø не критикувати висловлення учасників тренінгу – можна висловлювати будь-яку думку без побоювання, що вона буде невдалою;
• Ø стимулювати усіляку ініціативу учасників тренінгу – чим незвичайнішу, тим краще.
• Ø прагнути до висловлювання учасниками тренінгу найбільшої кількості ідей.
• Ø пропонувати учасникам тренінгу змінювати, комбінувати, покращувати запропоновані ідеї (свої та чужі).

     Малі групи (4-5 осіб) – це групи психологічного комфорту, у яких кожен учасник відіграє свою особливу роль і своїми певними особистісними й професійними якостями доповнює інших. Використання “малих груп” під час тренінгу сприяє підвищенню ефективності усіх форм, методів та прийомів навчання за рахунок синергетичного ефекту.

Презентація – виступ перед аудиторією – необхідний атрибут практичної та навчальної діяльності. Презентації використовуються для представлення певних досягнень, результатів роботи групи, звіту про виконання індивідуального завдання, інструктажу, демонстрації тощо.

Презентація націлена на: 1) навчити студентів гідно та невимушено поводити себе перед аудиторією: побороти страх перед аудиторією, подолати багатослівність та малозмістовність доповіді, позбавитися підходу „Мені байдуже, чи мене слухають?” або „Усі повинні мене слухати”, досягти мети „Я цікавий для аудиторії” або „Я презентую дані, що цікаві не тільки мені”; 2) оволодіти комп’ютерною програмою „Power Point”; 3) оволодіти творчими методами презентації матеріалу – кольорові плакати, пантоміма, ігри, пісні тощо.

Презентації проводяться за таким сценарієм: урочиста частина; прес-конференція; невимушене спілкування.

2. Загальні положення та методичні засади тренінгу

 

2.1. Етапи тренінгу

Тренінг проводиться в п’ять етапів, проходження яких забезпечує оволодіння студентами інструментарієм розрахунків макроекономічних показників задля здійснення аналітичних висновків щодо поточної макроекономічної ситуації на основі фактичних даних по Україні та інших країнах.

Такими етапами є наступні.

І. Оцінка макроекономічної ситуації в поточному році в Україні та обраних країнах світу на основі чітко визначених макроекономічних показників.

ІІ. Складання аналітичної записки кожним студентом окремо по запропонованому 1 чи 2 (суміжному) динамічному рядах, що характеризують економічне явище в Україні з відповідними розрахунками.

ІІІ. Написання есе по матеріалах запропонованої викладачем статті  з доповіддю по темі есе під час семінарського заняття.

ІV. Здійснення групою студентів розрахунків за допомогою комп′ютерної програми Excel коефіцієнтів регресії на основі статистичних даних України та однієї пострадянської країни й побудови емпіричних економіко-математичних моделей.  

V. Побудова схеми причинно-наслідкових зв′язків по сучасним економічним явищам України або інших країн через проведення самостійного дослідження в межах міні-групи.

Після презентації тренінгу і ознайомлення студентів з його метою, завданнями, інформаційною базою і т.і. починається перший етап. Очікуваним результатом першого етапу є аналітичні висновки щодо сучасного економічного стану України та обраної міні-групою країни на основі складених табличних моделей по кожному з запропонованих тренером макроекономічних показників.

Під час виконання завдань першого етапу тренінгу студенти:

 1) здійснюють самостійний пошук статистичних даних на відповідних веб-сайтах за останні 5 років по Україні та обраних країнах,

2) складають табличні моделі на основі знайдених статистичних даних,

3) аналізують ці табличні моделі з урахуванням знань, отриманих під час вивчення навчальних курсів «Макроекономіка» та «Національна економіка»,

4) презентують отримані результати дослідження під час семінарського заняття протягом 15 хвилин перед іншими міні-групами в межах однієї академічної групи. Презентація, із застосуванням ілюстративних матеріалів (Power Point та ін.), відбувається у вигляді конференції-дискусії, в якій беруть участь гравці усіх міні-груп.  Після виступу кожної міні-групи гравці інших міні-груп можуть ставити питання задля уточнення опису поточного економічного стану країни, яку було представлено. Після виступу усіх міні-груп гравці кожної з міні-груп (за бажанням або шляхом вибору представника від міні-групи) здійснюють порівняльний аналіз поточного економічного стану для усіх 6 країн.

Завданнями другого етапу є такі:

1) здійснення самостійного пошуку статистичних даних на відповідних веб-сайтах за останні 10 років по Україні для побудови одного чи двох, пов′язаних економічним змістом,  динамічних рядів, які пропонуються тренером;

2) складання табличної моделі на основі знайдених статистичних даних;

3) проведення необхідних розрахунків темпів росту та приросту відповідних макроекономічних показників (базисних чи ланцюгових), що потрібні для написання аналітичної записки,  або інших додаткових розрахунків;

4) здійнення опису-аналізу табличних даних у вигляді аналітичної записки з відповідними висновками, що базуються на макроекономічній теорії, яка має стати формою підготовки до написання майбутньої курсової роботи на 4 курсі.

Після того, як кожен студент окремо готує аналітичну записку, необхідно її здати на перевірку тренеру. Після перевірки усіх аналітичних записок студентів академічної групи тренер на окремому семінарському занятті оголушує основні помилки та недоліки виконаних робіт. Після цього кожен студент має змогу доопрацювати з урахуванням зауважень тренера свою аналітичну записку та повторно здати для отримання відповідної оцінки.

Під час третього етапу студенти отримують завдання у вигляді написання есе по матеріалах запропонованої тренером статті, що стосується тем та питань навчальних курсів «Макроекономіка» та «Національна економіка» в реаліях української економіки та економік інших країн. Початкова тематична стаття та питання до неї пропонуються тренером. Есе є способом відповіді на ці питання через призму знань з макроекономічної теорії та власного економічного мислення. Після цього студент самостійно шукає суміжні статті по обраній темі для висвітлення теми в есе, узгоджуючи їх зміст та напрямки написання есе з тренером. Після написання есе кожен студент виступає з доповіддю по темі есе під час семінарського заняття.

На четвертому етапі тренінгу для виконання завдання застосовується комп’ютерна программа Excel For Windows. На цьому етапі студенти повинні розрахувати коефіцієнти регресії на основі статистичних даних України та однієї пострадянської країни і побудувати емпіричні економіко-математичні моделі. Коефіцієнти регресії в цих моделях відображають  − коефіцієнти чутливості, мультиплікатори, граничні чи середні схильності тощо. Майбутню економіко-математичну модель міні-групі пропонує тренер. Завданням студентів у міні-групі є пошук необхідної статистичної інформації відповідно до вимог побудови економіко-математичних моделей та використання комп′ютерної програми для розробки й оптимізації отриманих результатів. Після побудови економіко-математичної моделі міні-група під час семінарського заняття презентує свою модель з усіма необхідними поясненнями та декларує проблеми, які виникли під час роботи. Такими проблемами можуть бути: нестача необхідної інформації, неспівставність деяких статистичних даних, недостовірність економіко-математичних моделей відповідно до вимог економетрії на основі існуючої статистики, складнощі у інтерпретації результатів тощо. 

П′ятий етап тренінгу присвячений дослідженню однієї макроекономічної проблеми чи явища, які відбулися в Україні чи світі. Міні-групі студентів пропонується знайти по не менш як 7 причин та 7 наслідків, які призвели чи стали наслідком пропонованого явища (чи проблеми). Тобто студенти міні-групи повинні побудувати схему причинно-наслідкових зв′язків по сучасним економічним явищам в різних країнах світу через проведення самостійного дослідження в межах міні-групи.

 

2.2. Організація студентів під час тренінгу

 

Академічна група поділяється на міні-групи по чотири студенти. В кожній міні-групі обирається її голова, який буде під час усього тренінгу координувати дії міні-групи з рекомендаціями, підказками та порадами тренера. При  переході від одного етапу тренінгу до іншого склад міні-груп не змінюється. Необхідність розподілу академічної групи на міні-групи в межах даного тренінгу виникає на першому, четвертому та п′ятому етапах. На другому та третьому етапах студенти виконують завдання самостійно та окремо один від одного. При цьому координація дій з тренером відбувається на семінарському занятті, на якому тренер видає завдання студентам.

Порядок виступів міні-груп або індивідуально кожного студента на семінарських заняттях з доповідями завчасно (за 3 доби до дати семінарського заняття) має бути зафіксований на окремому аркуші та переданий тренеру, щоб він міг його відредагувати відповідно до тем виступів та економічної доцільності такого порядку (задля зручності підсумкових висновків).

 

 

3. ЗМІСТ ТА МЕТОДИЧНІ ПОРАДИ ДО ВИКОНАННЯ ЗАВДАНЬ ПЕРШОГО етапУ тренінгу

 

3.1. Мета першого етапу

 

Метою першого етапу тренінгу є оволодіння вмінням характеризувати економічний стан країни через практичне застосування макроекономічних показників.

3.2. Завдання міні-групам

 

На першому етапі вся академічна група вперше розбивається на 6 або більше міні-груп по 4 особи. Після цього обирається голова кожної групи. Якщо в академічній групі більше 28 осіб, то міні-група може бути сформована з 5 осіб.

Кожна міні-група шляхом жеребкування, яке проводить тренер на першому семінарському занятті, отримує для виконання завдання одну країну, макроекономічні показники якої вона буде аналізувати за останні 5 років до року, в якому проводиться тренінг. Обирати слід серед наступних країн: Україна, Німеччина, США, Бразилія, Китай, Японія, Канада, Єгипет, Австралія, Росія, Казахстан. Наявність України у списку жеребкування обов′язкова.

Таблиця 1

Орієнтовна таблична модель для виконання завдання

на першому етапі тренінгу

№	Макроекономічний показник	2006	2007	2008	2009	2010
1.	ВВП на душу населення, в доларах США
2.	Темпи приросту реального ВВП, %
3.	Індекс споживчих цін, %
4.	Дефлятор ВВП, %
5.	Рівень безробіття , %
6.	Чистий експорт, млн.дол.
7.	Рівень державного боргу до ВВП, %
8.	Облікова ставка, %
9.	Процентні ставки за депозитами, %
10.	Процентні ставки за кредитами, %
11.	Дефіцит державного бюджету до ВВП, %
12.	Обсяг валових міжнародних резервів у місяцях імпорту
13.	Індекс людського розвитку, місце
14.	Кредитний рейтинг РА «Moody's»
15.	Коефіцієнт Джині, рази
16.	Кількість населення, млн. осіб
17.	Валютний курс гривні до долара США
18.	Прямі іноземні інвестиції на душу населення, млн.дол./ особа
19.	Індекс конкурентоспроможності,  місце
20.	Частка сфери послуг у ВВП, %

 

В таблиці 1 представлено макроекономічні показники, дані про які слід зібрати, проаналізувати і зробити висновки.

Якщо для заповнення таблиці, слід здійснити розрахунки, то вони додаються до таблиці. Студенти також мають обов′язково вказувати,  з яких джерел інформації взяті дані. Це означає, що до таблиці додається список джерел з повною назвою веб-сайту або іншого джерела, якими студенти користувалися для розрахунків або задля простого внесення даних у таблицю. Всі джерела мають бути оголошені під час доповіді на семінарському занятті, щоб студенти інших міні-груп теж знали, до якого джерела можна звернутися, щоб отримати подібні дані за попередні і наступні періоди. 

 

3.3. Методичні вимоги і поради до виконання завдань

 

1. Для заповнення таблиці учасникам міні-групи першочергово потрібно згадати зміст макроекономічних категорій та методику розрахунків макроекономічних показників. Для цього слід звернутися до підручників з „Макроекономіки” та „Національної економіки”.
2. Перед виконанням завдань в міні-групі необхідно здійснити розподіл відповідальних за виконання окремої частини завдання. Наприклад, 1 учасник міні-групи  відповідальний за опрацювання показників 1-5, другий –показників 6-10, третій – показників 11-15,  четвертий  – показників 16-20.  
3. Після пошуку та розрахунків голова міні-групи заповнює таблицю на основі даних усіх 4 учасників. Другий учасник готує список джерел інформації на основі даних усіх 4 учасників. Третій учасник готує розрахунки показників на основі даних усіх 4 учасників. Четвертий учасник готує презентацію за допомогою програми Power Point, оскільки для презентації міні-група має підготувати презентаційні ілюстративні матеріали.
4. Презентація результатів пошуку та розрахунків у вигляді виступу кожного з учасників міні-групи по черзі, яку вони вибудовують самостійно, з необхідними поясненнями. Тривалість презентації (виступу усіх 4 учасників міні-групи) – до 15 хв. Після презентації учасники міні-групи мають відповісти не менше ніж на три запитання від учасників інших мін-груп та тренера. Після відповідей на запитання кожному учаснику міні-групи за бажанням надається право виступу з додатковими даними по економічній ситуації обраної країни (до 2-х хв.).

 

3.4. Форма звітності

Формою звітності про виконання завдань першого етапу тренінгу для кожної міні-групи є презентація табличної моделі і розрахунки показників у письмовій та усній формі, список джерел інформації у письмовій і усній формі. 

 

 

4. ЗМІСТ ТА МЕТОДИЧНІ ПОРАДИ ДО ВИКОНАННЯ ЗАВДАНЬ ДругОГО етапУ тренінгу

 

4.1. Мета та завдання другого етапу

 

Метою другого етапу є отримання навичок написання аналітичної записки з метою оволодіння аналітичним інструментарієм, що  може бути використано як інформаційний матеріал для майбутніх публікацій, підготовки презентацій під час публічних заходів, для написання курсової роботи на 4  курсі.

Досягнення мети другого етапу можливе через виконання наступних завдань:

• побудова динамічних рядів на основі макроекономічних показників;
• здійснення розрахунків на базі даних динамічних рядів;
• письмовий факторний аналіз макроекономічних показників на основі здійснених розрахунків.

 

 

4.2. Завдання студентам

 

На другому етапі студенти академічної групи виконують завдання самостійно. Кожен з них отримує окреме завдання під номером того варіанта, що відповідає номеру студента у списку академічної групи. Кожному варіанту відповідає 2 макроекономічних показника, на основі яких слід побудувати динамічні ряди за останні 10 років до того року, в якому проводиться тренінг, на базі статистичних даних України. Ці показники пов’язані між собою економічним змістом, на чому і буде побудовано аналітичну записку.

Проте кожен студент може додати до запропонованих тренером 2 показників ще один, який також пов’язаний з двома отриманими показниками економічним змістом. Наприклад: до показників варіанта 1 можна додати показник ВВП. 

Аналітична записка не повинна бути більше 2-3 сторінок з урахуванням таблиці в ній (шрифт 14, Times New Roman, 1,5 інтервала, усі поля по 2 см, з титульним аркушем, який є нульовою сторінкою).

Кожен студент повинен визначити самостійно, який з двох показників є ендогенним, який екзогенним, а також обґрунтувати залучення третього показника до двох попередніх. 

Розподіл завдань для студентів по варіантам подано у таблиці 2.

Таблиця 2

 

Варіанти завдань та відповідні їм макроекономічні показники

 

Номер варіанта	Перший показник	Другий показник	Третій показник
1	Експорт товарів та послуг	Валютний курс гривні до долара США	Обирається студентом самостійно
2	Імпорт товарів та послуг	Валютний курс гривні до долара США
3	Інвестиції в основний капітал	Процентна ставка за кредитами
4	Грошова маса	Темп інфляції
5	Дефіцит державного бюджету	Обсяги державних запозичень
6	Реальна зарплата	Індекс споживчих цін
7	Обсяги валютних інтервенцій	Валютний курс гривні
8	Виробництво сфери послуг	ВВП
9	Облікова ставка	Процентна ставка за кредитами
10	Мінімальна зарплата	Прожитковий мінімум
11	Середня номінальна зарплата	Індекс споживчих цін
12	Видобуток нафти, газу, вугілля	Імпорт мінеральних продуктів
13	Чистий експорт	ВВП
14	Державні закупки	ВВП
15	Промислове виробництво	ВВП
16	Доходи населення	Споживання населення
17	Доходи державного бюджету	ВВП
18	Обсяги будівельних робіт	ВВП
19	Прямі іноземні інвестиції	Валютний курс гривні
20	Сальдо зовнішніх первинних доходів	Сальдо рахунку поточних операцій
21	Споживання населення	Процентні ставки за кредитами
22	Витрати державного бюджету	Науково-технічна діяльність
23	Виробництво сільгосппродукції	ВВП
24	Податкові надходження в державний бюджет	Дефіцит державного бюджету
25	Обсяги кредитів МВФ	Валютний курс гривні
26	Державний борг	Дефіцит державного бюджету
27	Сальдо поточних зовнішніх трансфертів	Сальдо рахунку поточних операцій
28	Депозити комерційних банків	Заощадження населення
29	Рівень безробіття	Кількість населення
30	Чистий експорт	Сальдо рахунку поточних операцій

 

 

4.3. Методичні вимоги і поради до виконання завдання

 

1. Для пошуку статистичних даних слід користуватися веб-сайтами Державної служби статистики України, Національного банку України, Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, Міністерства фінансів України та інших міністерств,  КМУ тощо.

2. Табличну модель в аналітичній записці слід представити в наступному вигляді (як приклад для варіанта 1):

 

Показник	2001	2002	2003	2004	2005	2006	2007	2008	2009	2010
1. Експорт товарів та послуг
Темп приросту експорту товарів та послуг
2. Валютний курс гривні до долара США
3. Чистий експорт

 

В таблиці мають бути підраховані темпи росту або приросту, якщо це є необхідним для аналізу, додаткові показники на основі даних таблиці (для варіанту 1 це може бути частка експорту товарів та послуг у ВВП, експорт на душу населення, експорт товарів та послуг до зовнішнього боргу України). Додаткові показники слід узгодити з тренером під час семінарського заняття.

Усі показники по роках за період 10 років мають бути проаналізовані та мають бути зроблені відповідні їм висновки.

Наприклад: експорт товарів і послуг України за період 2000-2010 рр. зріс на 49 %, найбільше його зростання спостерігалось в 2004 році, після чого намітилося гальмування його темпів. Це було пов’язане з ....

Падіння обсягів експорту призвело до утворення негативного сальдо чистого експорту, що перетворило Україну на чистого імпортера. Це впливає в свою чергу на динаміку ВВП України, оскільки її економічне зростання суттєво залежить від іноземного попиту.

На величину експорту вплинула динаміка валютного курсу гривні. За цей період гривня девальвувала в 2008 р. з позначки  4,8 грн. за долар в 2007 році до 8 грн. за долар в 2010 р., що було спричинене ...

3. В аналітичній записці обов’язково мають бути вказані причини тих макроекономічних процесів, що представлені в табличній моделі. Пошук причин студент здійснює самостійно в періодичній літературі або мережі Інтернет. Причин не повинно бути багато, достатньо вказати дві-три.

4. Після написання аналітичної записки студент її здає тренеру, який має її перевірити та вказати недоліки. Після цього тренер повертає її студенту на доопрацювання. Лише після доопрацювання з урахуванням зауважень тренера студент повторно здає аналітичну записку, за яку тренер виставляє оцінку.

 

4.4. Форма звітності

Формою звітності про виконання завдання другого етапу тренінгу для кожного студента є аналітична записка на 2-3 сторінках машинописного тексту без її публічної презентації академічній групі.

 

 

 

 

5. ЗМІСТ ТА МЕТОДИЧНІ ПОРАДИ ДО ВИКОНАННЯ ЗАВДАНЬ треТьОГО етапУ тренінгу

 

5.1. Мета етапу

 

Метою третього етапу тренінгу є навчити студентів початковим елементам наукового підходу і наукового мислення через опрацювання наукових джерел інформації та формування власної економічної думки.  

 

5.2. Завдання студентам

 

На третьому етапі студенти академічної групи виконують завдання самостійно. Кожен з них отримує окреме завдання під номером того варіанта, що відповідає номеру студента у списку академічної групи. Кожному варіанту відповідає певна економічна стаття, що містить макроекономічну проблему чи описує певне економічне явище макроекономічного рівня в Україні чи світі. Студент повинен здійснити наукове міні-дослідження шляхом підбору по запропонованій тематиці наукових статей з різних джерел. Таких статей повинно бути не менше 5 позицій. Наукові статті по запропонованій проблематиці повинні бути різноспрямованими, розглядати проблему чи явище з різних, навіть протилежних та суперечливих одна одній сторін. Лише це дає можливість всебічно та системно дослідити проблему чи явище. Шляхом опрацювання цих статей студент повинен сформувати власне бачення проблеми чи явища, а не просто прихилитися до точки зору відомого вченого-економіста. Це власне бачення і повинно стати основою написання есе.

Тренер може замінити деякі статті, що подані у таблиці 3, за бажанням студента, якщо останній запропонував власну, цікаву для нього, тематику. Проте назву власної статті студент повинен обов’язково узгодити з  тренером.

Слід пам’ятати при написанні есе, що есе – це творча робота, а не компіляція загальновідомих понять та загальноприйнятих тлумачень категорій й економічних законів. Есе – це невеликий за обсягом прозовий твір, що має довільну композицію і висловлює індивідуальні думки та враження з конкретного приводу чи питання і не претендує на вичерпне й визначальне трактування теми.   

Есе не повинно бути більше 4-5 сторінок машинописного  тексту (шрифт 14, Times New Roman, 1,5 інтервала, усі поля по 2 см, з титульним аркушем, який є нульовою сторінкою).

Розподіл завдань по варіантам на третьому етапі тренінгу подано у таблиці 3.

Таблиця 3

Варіанти назв наукових статей

для виконання завдання третього етапу тренінгу

№ варіан-та	Назва статті	Джерело, в якому можна знайти статтю (журнал, збірник, Інтернет-видання)
1	Чемодуров О. Капіталізація фондового ринку та економічне зростання	Економіка України, 2011, № 9, с.43-53
2	Кузьменко В.П. Теория экономических циклов и глобальный финансовый кризис	http://iee.org.ua/ru/publication/146/
3	Лактіонова О.А. Аналіз взаємозв'язку фінансового та реального секторів економіки	Економічний простір, 2009, № 22/1, с. 120-137
4	Михайлов А. Деньги: незамеченная революция. К 40-летию отмены золотого стандарта.	http://alexmix.livejournal.com/72278.html
5	Маслов О. Причины мирового кризиса	http://oko-planet.su/politik/politikmir/page,1,23441-oleg-maslov-prichiny-mirovogo-krizisa-chast.html
6	Радіонова  І.  Фінансова природа економічних коливань: зміст і моделювання	Фінанси України: Науково-теоретичний та інформаційно-практичний журнал Міністерства фінансів України,  2011,  № 3,  с. 19-35
7	Лакей І. М. Економічні аспекти екологічних пролем в умовах глобалізаці	Вісник Дніпропетровського університету // http://www.vestnikdnu.com.ua/archive/200931/34-38.pdf
8	Осадчая  И.      Постиндустриальная экономика: меняется ли роль государства?	Мировая экономика и международные отношения, 2009, № 5, с. 31-42
9	Бондар Н. Компаративний аналіз соціально-економічного розвитку України та інших європейських країн	Економіка України,  2011, № 9,  с. 64-75
10	Башнянин Г.І, Мартин О.М. Особливості руху і використання економічних ресурсів у командно-адміністративній системі	Науковий вісник НЛТУ України : Збірник науково-технічних праць.  – Львів : НЛТУ України. – 2006. – Вип. 16.7. –  с. 151-157
11	Кругман П. Почему экономическая наука бессильна?	http://slon.ru/articles/130856/
12	Геєць  В.М. Перспективи розвитку економіки України та можливий вплив на нього інноваційних факторів	Наука та наукознавство. — 2006. — № 3. — С. 24-28.
13	Чухно А. Цивілізаційний і формаційний підходи та їх роль в економічній теорії та суспільній практиці	Економіка України. — 2001. — № 6. — С. 39-47.
14	В.В.Дементьєв, В.П.Вишневський Чому Україна не інноваційна держава: інституційний аналіз	Економічна теорія. - 2011. - № 3. –    С. 5-20.
15	Єщенко П.С., Арсеєнко А.Г. Нова парадигма розвитку економіки – настійливе веління нашого часу	Економіка і прогнозування. – 2011. – № 1. – С. 28-47.
16	Чуприна О.О. Соціальна нерівність і бідність в Україні	Вісник Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого,  2011, № 2 (5), с.57-66
17	Кухарська Н.О. Економічне зростання як основа економічного розвитку України	Регіональна економіка. – 2007 - № 2. – С. 22-32.
18	Барановський О. Банківські кризи: сутність, фактори виникнення та особливості прояву	Економіка України. — 2010. — № 2. — С. 34-47.
19	Симоненко В. Государство и рынок: пути партнерства	Экономика Украины. — 2007. —     № 1. — С. 71-77.
20	Гриценко А. Концептуальні основи переходу до нової парадигми монетарної політики	Економіка України. — 2009. — № 2. — С. 31-41.
21	Лютий І.О.    Теоретико-методологічні засади бюджетної політики держави	Фінанси України. – 2009. – № 12. –  С. 13-19.
22	Полозенко Д.В. Розвиток пенсійної системи України держави	Фінанси України. – 2009. – №10. –   С. 18-26.
23	Вовканіч С.Й., Цапок С.О. Територіальний поділ України в системі чинників її інноваційного розвитку та євроінтеграції	Регіональна економіка. – 2007. -  №1. – С. 7-18.
24	Бобух І.М. Оцінка національного багатства у контексті міжнародного досвіду	Економіка і прогнозування. – 2011. – № 2. – С. 24-39.
25	Дергачова В., Савельєв М. Моніторинг національного розвитку як фактор економічної безпеки держави	Економіка України. — 2010. — № 1. — С. 19-28.
26	Ярош О.  Шляхи подолання соціальної несправедливості й нерівності в Україні	Економіка України : політико-економічний журнал, 2011, № 3, с. 70-77.
27	Цукарев Т.  Генезис правил монетарной политики центральных банков	http://www.nbrb.by/bv/narch/471/5.pdf
28	В.М. Геєць. Макроекономічна оцінка грошово-кредитної та валютно-курсової політики України до і під час фінансової кризи	Економіка України. — 2009. — № 2. — С. 5-23
29	Туниця Ю.Ю., Семенюк Е.П, Туниця Т.Ю. Екологізація економіки: теоретико-методологічний аспект	Економічна теорія. - 2011. - № 2. – с. 5-15.
30	Кудряшов В. Стан державних фінансів та напрями їх оздоровлення	Економіка України: політико-економічний журнал,   2011, № 3,      с. 14-19

 

5.3. Методичні вимоги і поради до виконання завдання

1. Підготовка есе є самостійною домашньою письмовою роботою.

2. При написанні есе студент повинен дотримуватися типової його структури:

1) опис проблеми та її актуалізація в сучасних економічних умовах;

2) перелік можливих варіантів вирішення цієї проблеми на базі аналізу прочитаних статей та власної думки;

3) обґрунтування обраного автором есе варіанту з використанням математичних, графічних, табличних та схематичних моделей.

3. Неприпустимим при написанні есе є:

1) опис економічних явищ та процесів без їх критичного аналізу;

2) подання визначень макроекономічних категорій з підручників, цитування відомих тенденцій та повторення відомих з підручника „Макроекономіка” економічних законів;

3) використання для написання есе лише 1-3 джерел інформації;

4) використання запозичених думок, тлумачень, пояснень, аналізу без посилань на їх авторів;

5) відсутність представлення власного економічного міркування або гіпотези як підсумкової частини есе.

4. Не зараховуються есе, які є плагіатом, або передруком текстів з підручника чи Інтернету.

5. На останній сторінці есе має бути обов′язково зазначено весь перелік статей, якими користувався автор під час написання есе, з зазначенням автора (авторів) статті, назви статті та джерела, де її можна знайти. В тексті есе обов′язкові посилання на список джерел. Посилання робляться в квадратних дужках.

 6. Презентація есе відбувається у вигляді виступу кожного студента під час семінарського заняття. Тривалість виступу одного студента не повинна перевищувати 5-7 хвилин. Після виступу есе здається тренеру. Усі інші студенти групи мають право поставити питання виступаючому, на які він повинен дати відповіді, або відхилити їх, якщо вони не торкаються предмета його дослідження. Сумарна кількість часу, яка відводиться на одного студента – не більше 10 хвилин. Якщо студент порушив регламент виступу, то за це може бути знижено його оцінку.

 

                                             5.4. Форма звітності

Формою звітності про виконання завдання третього етапу тренінгу для кожного студента є доповідь по тематиці есе та паперовий варіант написаного есе, який має бути зданий тренеру.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

6. ЗМІСТ ТА МЕТОДИЧНІ ПОРАДИ ДО ВИКОНАННЯ ЗАВДАНЬ четвертого етапУ тренінгу

 

6.1. Мета та завдання етапу

 

Метою четвертого етапу тренінгу є озброєння студентів навичками перетворювати теоретичні макроекономічні моделі в емпіричні.

 

6.2. Завдання міні-групам

Як і на пешому етапі тренінгу, на четвертому етапі студенти академічної групи розбиваються в міні-групи по 4 особи. Після цього обирається голова кожної групи. Якщо в академічній групі більше 28 осіб, то міні-група може бути сформована з 5 осіб.

Кожна міні-група шляхом жеребкування, яке проводить тренер на семінарському занятті, отримує завдання, зміст якого подано в таблиці 4. Кожна міні-група повинна здійснити розрахунки за допомогою комп′ютерної програми Excel коефіцієнтів регресії на основі статистичних даних України та однієї сусідньої країни й побудувати емпіричну економіко-математичну модель, яка будується на основі відомих теоретичних макроекономічних моделей. Перелік моделей для кожної міні-групи подано в таблиці 4. Форма звітності:  доповідь з представленням результатів та декларування проблем, які виникли під час роботи.

 

Таблиця 4

Перелік макроекономічних моделей та завдань для міні-груп

на четвертому  етапі тренінгу

№ міні-групи	Макроекономічна модель	Завдання міні-групи
1	Кейнсіанська функція споживання	Визначити автономне споживання та граничну схильність до споживання
2	Функція імпорту	Визначити автономний імпорт та граничну схильність до імпорту
3	Проста інвестиційна функція	Визначити автономні інвестиції та коефіцієнт чутливості інвестицій до відсоткової ставки
4	Функція чистого експорту	Визначити автономний чистий експорт та чутли-вість чистого експорту до зміни валютного курсу
5	Кейнсіанська функція грошового попиту	Визначити коефіцієнт чутливості грошового попиту до зміни ВВП та коефіцієнт чутливості грошового попиту до зміни відсоткової ставки
6	Динамічна модель грошової пропозиції	Визначити величину динамічного грошового мультиплікатора
7	Динамічна модель приросту ВВП за рахунок змін чистого експорту	Визначити мультиплікатор витрат в змішаній відкритій економіці

 

В таблиці 4 (в другому стовпчику) наведено відомі студентам з курсу „Макроекономіка” математичні моделі, проте ці моделі для студентів 2-го курсу були лише теоретичним інструментом вивчення навчальної дисципліни. А під час тренінгу студенти в міні-групах повинні наповнити ці теоретичні моделі практичним змістом на базі статистики України та будь-якої іншої сусідньої країни (Росія, Білорусь, Казахстан, Польща, Румунія, Молдова тощо). Студенти міні-групи самостійно обирають з вищенаведеного списку другу країну. Тобто це означає, що має бути побудовано 2 моделі: перша – для України, друга – для обраної пострадянської країни.

Під час пошуку статистичних даних студенти повинні фіксувати джерела інформації, з яких вони беруть дані. Всі джерела інформації мають бути оголошені під час доповіді на семінарському занятті, щоб студенти інших міні-груп теж знали, до якого джерела можна звернутися, щоб отримати подібні дані за попередні і наступні періоди.

 

6.3. Методичні вимоги і поради до виконання завдання

      1. Для розробки моделі за допомогою комп’ютерної програми Excel студенти повинні згадати зміст категорій та макроекономічних моделей. Для цього слід звернутися до підручників з „Макроекономіки”.

      2. Перед виконанням завдань в міні-групі необхідно здійснити розподіл відповідальних за виконання окремої частини завдання. Наприклад, перших два учасника міні-групи  відповідають за розробку моделей по Україні, а других два – за розробку цієї ж моделі по обраній пострадянській країні.  

      3. Згадавши основні складові макроекономічної моделі (наприклад для кейнсіанської функції споживання це: автономне споживання, схильність до споживання та ВВП, споживання домашніх господарств) слід починати пошук статистичних даних принаймні за 8 останніх років. Всі дані повинні бути тільки річними. Якщо міні-група використовує квартальні дані, то в межах моделі всі дані мають бути квартальні. Після знаходження необхідних статистичних даних слід їх використати в табличному редакторі Excel та підрахувати за допомогою інструментів цієї програми показники, що зазначені у 3-му стовпчику таблиці 4.

      4. Студентам міні-груп слід пам’ятати, що отримана модель повинна відповідати усім економетричним умовам: t-статистика, F-критерій, R², рівень ймовірності, відповідність знаків (“+”, “−“) перед коефіцієнтами регресії економічному змісту макроекономічних моделей.

      5.  Якщо для побудови динамічних рядів не вистачає статистичних даних, то слід здійснити розрахунки необхідних показників.

      6. Після побудови емпіричної економіко-математичної моделі для України та обраної пострадянської країни, голова міні-групи зводить усю отриману від членів його міні-групи інформацію на аркуші паперу, де мають бути обов’язково вказані: 1) динамічні ряди, на яких будувалась модель; 2) розрахунки показників, які були необхідні для побудові моделі; 3) усі економетричні параметри моделі, які доводять її достовірність; 4) обидві макроекономічні моделі (для України та іншої обраної пострадянської країни); 5) порівняльний аналіз двох побудованих моделей; 6) список джерел інформації, які знадобились для побудови двох моделей.

7. Презентація результатів розрахунків коефіцієнті регресії та усієї економіко-математичної моделі з усіма необхідними елементами відбувається у вигляді виступу кожного з учасників міні-групи по черзі, яку вони вибудовують самостійно, з необхідними поясненнями. Тривалість презентації (виступу усіх 4 учасників міні-групи) – до 10 хв. Після презентації учасники міні-групи відповідають на запитання учасників інших міні-груп та тренера.

 

6.4. Форма звітності

Формою звітності про виконання завдань четвертого етапу тренінгу для кожної міні-групи є презентація економіко-математичної моделі по 2-х країнах з обов’язковим зазначенням усіх проблем, які виникли в процесі побудови цих моделей, та письмовий звіт за вищеописаним планом, який здається тренеру після доповіді.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

7. ЗМІСТ ТА МЕТОДИЧНІ ПОРАДИ ДО ВИКОНАННЯ ЗАВДАНЬ п′ятого етапУ тренінгу

 

7.1. Мета етапу

 

 Метою п’ятого етапу є озброєння студентів вмінням виокремлювати з сучасної економічної дійсності причини та наслідки макроекономічних явищ, формувати з них єдині системні уявлення з власних та запозичених економічних поглядів.

 

7.2. Завдання міні-групам

 

Як і на першому та четвертому етапах тренінгу, на п′ятому етапі студенти академічної групи розбиваються в міні-групи по 4 особи. Після цього обирається голова кожної групи. Якщо в академічній групі більше 28 осіб, то міні-група може бути сформована з 5 осіб.

Кожна міні-група шляхом жеребкування, яке проводить тренер на семінарському занятті, отримує завдання, зміст якого подано в таблиці 5.  Кожна міні-група повинна відшукати не менш як 7 причин та 7 наслідків певного макроекономічного явища, тобто побудувати схему причинно-наслідкових зв’язків, з тим щоб з’ясувати на практиці, в чому полягає предмет макроекономіки як науки. Якщо студенти міні-групи можуть запропонувати від себе якесь макроекономічне явище або подію, які їм цікаво описати, то це слід узгодити з тренером на семінарському занятті.

 

Таблиця 5

Перелік макроекономічних явищ та подій

 для їх причинно-наслідкового опису міні-групами

на п’ятому етапі тренінгу

 

№ міні-групи	Макроекономічне явище чи захід державного регулювання
1	Деномінація гривні в 1996 році в Україні
2	Вимога продажу експортерами 50% їх валютної виручки Нацбанку
3	Гіперінфляція в Україні 1992-1993 роках
4	Зростання реального ВВП в 2004 році на 12,1%
5	Девальвація гривні в 1998 році
6	Світова фінансова криза з початком в 2006 році
7	Вступ України до СОТ

 

 

 

7.3. Методичні вимоги і поради до виконання завдання

      1. Для побудови схеми причинно-наслідкових зв’язків перш за все міні-група повинна ознайомитися з обраним економічним явищем на базі вивчення періодичних джерел інформації. Це означає, що кожен з членів  групи повинен знайти одну економічну статтю, що описує, наприклад, девальвацію гривні в 1998 році і передати відомості про цю статтю іншим членам міні-групи. 

      2. Після дослідження самої сутності явища або події кожен з членів міні-групи починає власний пошук причин та наслідків цього явища або події. При цьому кожен з членів міні-групи фіксує окремо усі джерела інформації, якими  він користувався.

      3. Після проведеного пошуку всі члени міні-групи разом об’єднують свої здобутки, намагаючись сформувати єдину думку щодо 7 причин та 7 наслідків.

4. В межах даного завдання важливою його особливістю є відсутність обмежень у тлумаченні (пошуку)  причин та наслідків задля стимулювання творчого мислення студентів та неупередежнего бачення проблеми за принципом «мозкового штурму». 

5. Після здійснення дослідження студенти міні-групи презентують свої результати під час семінарського заняття за наступним планом: 1) кількісно-якісний опис проблеми (макроекономічні показники та якісні характеристики); 2) презентація причин (різного роду, насамперед економічних); 3) презентація наслідків (різного роду, насамперед економічних); 4) опис джерел інформації. На презентації бажано використання програми PowerPoint, оскільки цей етап тренінгу не передбачає письмового звіту, а буде оцінюватися насамперед за ораторськими здібностями членів міні-групи. Тривалість презентації (виступу усіх 4 учасників міні-групи) – до 10 хв. Після презентації учасники міні-групи відповідають на запитання учасників інших міні-груп та тренера.

6. Під час презентації результатів дослідження важливим є представлення усього економічного ланцюга − від причини, потім до виникнення явища, а потім до наслідку з усіма макроекономічними обґрунтуваннями.

 

7.4. Форма звітності

Формою звітності про виконання завдань п’ятого етапу тренінгу для кожної міні-групи є презентація схеми причинно-наслідкових зв’язків у вигляді виступу членів міні-групи на семінарському занятті перед іншими членами академічної групи (без письмового звіту).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

8. МЕТОДИКА ОЦІНЮВАННЯ ВИКОНАННЯ ЗАВДАНЬ тренінгу

 

8.1. Мета контролю знань, умінь та навичок під час тренінгу

Важливою складовою тренінгу є оцінювання знань, умінь і навичок студента, майбутнього бакалавра спеціалізації «Менеджмент державних установ».

Метою діагностики знань та умінь студентів, що здійснюється під час тренінгу, є:

• Ø прояв і розвиток системи компетенцій майбутнього фахівця;
• Ø виявлення, перевірка і оцінка рівня здобутих знань, сформованих умінь і навичок;
• Ø стимулювання цілеспрямованої, систематичної, інтенсивної роботи студентів;
• Ø підвищення рівня об’єктивності оцінювання;
• Ø одержання інформації про рівень засвоєння студентами професійно-орієнтованих дисциплін;
• Ø залучення студента до всіх форм навчального процесу.

 

8.2. Об’єкти оцінювання знань та умінь учасників тренінгу

Робота студента під час тренінгу оцінюється за 100-бальною шкалою. Об’єктами оцінки є шість основних елементів знань, умінь, навичок та здібностей студентів.

1. Вміння здійснювати безпомилкові й економічно обґрунтовані розрахунки макроекономічних показників та їх аналізувати  (на 1-му, 2-му, 3-му та 4-му етапах);
2. Вміння аналізувати проблеми, явища і процеси, аргументовано доводити свою власну позицію та синтезувати запозичені думки й міркування (на всіх етапах);
3. Вміння презентувати власні результати роботи як у міні-групі, так і індивідуально (на 1-му, 3-му, 4-му та 5-му етапах);
4. Риторичні вміння, вміння відстоювати власну точку зору під час відповідей на запитання (на 1-му, 3-му, 4-му та 5-му етапах);
5. Вміння працювати у складі міні-групи (на 1-му, 4-му та 5-му етапах);
6. Вміння оформити паперовий варіант роботи відповідно до вищезазначених вимог (на 1-му, 2-му, 3-му та 4-му етапах).

На кожному етапі тренінгу кожен студент може отримати максимально по 20 балів незалежно від того, чи це робота самостійна, чи у складі міні-групи. Якщо робота виконувалась у міні-групі, то кожен учасник міні-групи за спільну роботу отримує однакову кількість балів.

Номер етапу	Організація виконання завдання	Максимальна кількість балів
1	Міні-група	20
2	Індивідуально	20
3	Індивідуально	20
4	Міні-група	20
5	Міні-група	20
Усього:	−	100

 

Для оцінювання використовується така шкала оцінювання:

 

 

8.3. Критерії оцінювання виконання завдань на кожному етапі

За результатами виконання індивідуальних завдань та у міні-групі на кожному етапі тренінгу тренери мають виставити кожному студенту оцінку в діапазоні від 0 до 20 балів.

Оскільки на першому етапі передбачено і презентацію результатів роботи, і письмовий звіт, то кількість балів за ці два види роботи ділиться навпіл: 10 балів – за презентацію результатів роботи, 10 балів – за письмовий звіт.

При цьому на першому етапі використовуються такі критерії:

 

Оскільки на другому етапі передбачено лише письмовий звіт у вигляді аналітичної записки без публічної презентації результатів роботи, то кількість балів виставляється після доопрацювання студентом аналітичної записки у сумі 20 балів за такими критеріями:

 

 

 

Оскільки на третьому етапі передбачено і презентацію результатів роботи, і письмовий звіт у вигляді есе, то кількість балів за ці два види роботи ділиться навпіл: 10 балів – за виступ-презентацію результатів роботи, 10 балів – за написане есе.

При цьому використовуються такі критерії:

 

Оскільки на четвертому етапі передбачено і презентацію результатів роботи, і письмовий звіт, то кількість балів за ці два види роботи ділиться навпіл: 10 балів – за презентацію результатів роботи, 10 балів – за письмовий звіт.

При цьому використовуються такі критерії:

 

Оскільки на п′ятому етапі передбачено лише презентацію результатів роботи, то лише вона оцінюється у 20 балів. Оскільки презентація на п′ятому етапі тренінгу є завершальною, а студенти вже протягом тренінгу набули досвіду виступу перед аудиторією, мали можливість врахувати зауваження тренера на попередніх етапах, то найбільша увага на цьому етапі при його оцінці має бути приділена риторичним аспектам, вмінню міні-групи володіти увагою аудиторії, зацікавити слухачів, викликати інтерес до макроекономічної проблеми.

При цьому використовуються такі критерії:

 

Після закінчення усіх 5 етапів тренінгу тренер підсумовує бали усіх студентів групи та переводить їх у 4-бальну й шкалу за системою ECTS, що  здійснюється в такому порядку:

 

 

 

8.4. Анкетування учасників тренінгу

Для забезпечення зворотного зв’язку між тренерами і гравцями після завершення тренінгу серед студентів розповсюджується анонімна анкета, в якій вони мають висловити своє ставлення до тренінгу, дати оцінку його актуальності, інформативності, практичної значущості, а також сформулювати пропозиції щодо його удосконалення.

Результати анкетування оприлюднюються під час підведення підсумків тренінгу.

 

АНКЕТА УЧАСНИКА ТРЕНІНГУ

 

Шановний студенте, оцінить проведений тренінг. Просимо відверто відповісти на запитання та поділитися своїми думками й зауваженнями. Аркуш з Вашими відповідями потрібно здати тренеру на останньому семінарському занятті. Форма відповідей – анонімна (набирається на комп'ютері без зазначення ПІБ студента). Ваші відверті відповіді допоможуть тренерам вдосконалити тренінг, урахувавши Ваші зауваження.

 

1. 1.     Які Ваші власні знаннєві здобутки після проходження тренінгу?

А. Навчився(навчилась) шукати статистичні дані в мережі Інтернет

Б. Зрозумів (зрозуміла) зміст макроекономічних показників

В. Поглибив(ла) знання щодо економічних реалій сучасності в Україні та світі

Г. Розширив(ла) світогляд

Д. Нічого нового не отримав(ла)

Е. Власна відповідь …………

1. 2.      
2. 3.     Що дуже не сподобалось в процесі проведення тренінгу?

А. Організація тренінгу

Б.  Зміст завдань

В.  Пояснення тренера

Г.  Система оцінювання

Д.  Робота в міні-групах

Е.  Власна відповідь ……………….

 

3. Що Вам заважало виконувати добре завдання під час тренінгу?

А. Незрозумілі питання та завдання

Б.  Лінощі

В.  Дефіцит статистичної інформації

Г.  Мала кількість аудиторних годин

Д.  Погані знання з курсу «Макроекономіка» та «Національна економіка»

Е. Власна відповідь ……………….

 

4. Оцініть складність з Вашої точки зору завдання на кожному етапі тренінгу за 5-бальною шкалою, де  5 балів  – означає «дуже складно виконати», 1 бал – означає «все було просто і зрозуміло».

Етап тренінгу	1 етап	2 етап	3 етап	4 етап	5 етап
Оцінка в балах

 

1. 5.     Ваші пропозиції по вдосконаленню процесу проведення тренінгу

………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………

 

Дякуємо за допомогу!

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

9. РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА І ДЖЕРЕЛА ІНФОРМАЦІЇ

 

1. Грабовецький Б.Є. Економічне прогнозування та планування: Навчальний посібник. – Київ: Центр навчальної літератури, 2003. – 188 с.
2. Індекси cпоживчих цін та цін виробників промислової продукції Республіки Польща / Центральне Статистичне управління Республіки Польща / www.stat.gov.pl
3. Конкурентоспроможність економік світу // http://www.weforum.org/pdf/Gcr/GCR_2003_2004/Competitiveness_Rankings.pdf,http://www.weforum.org/pdf/Global_Competitiveness_Report/Reports/gcr_2006/gcr2006_rankings.pdf
4. Макроекономічне моделювання і короткострокове прогнозування / За ред. І.В.Крючкової. – Харків: Форт, 2000. – 336 с.
5. Макроекономічні показники Туреччини / Організація економічного співробітництва та розвитку http://www.die.gov.tr/english/SONIST/TUKETICI/cpi0105t5.gif
6. Моніторинг макроекономічних та галузевих показників. – К.: ДГВПП «Зонішнторгвидав України», 2005. – 100 с.
7. Офіційна веб-сторінка Всесвітньої туристичної організації „Барометр туризму” в 2003-2004 рр. // http://www.unwto.org/facts/menu.html
8. Офіційна веб-сторінка Державного інформаційно-аналітичного центру моніторингу зовнішніх товарних ринків // www.ukrdzi.com
9. Офіційна веб-сторінка Державної служби статистики України // www.ukrstat.gov.ua
10. Офіційна веб-сторінка Державної митної служби України // www.customs.gov.ua
11. Офіційна веб-сторінка Організації економічного розвитку та співробітництва // www.oecd.org
12. Офіційна веб-сторінка СОТ (за період 1997-2010 рр.). – Plan du site. – Statistiques du commerce mondiale // www.wto.org/french/res_f/statis_f/statif_f.htm#stat2001
13. Офіційна веб-сторінка Українського центру міжнародної інтеграції // www.wto.inform.org.ua/uwto/?sid=uwto7
14. Офіційна веб-сторінка Міжнародного валютного фонду // www.imf.org
15. Офіційна веб-сторінка Світового банку // www.worldbank.org
16. Официальная веб-страница Федеральной службы государственной статистики РФ // www.gks.ru
17. Платіжний баланс України (за період 1994-2010 рр.) // http://www.bank.gov.ua/Of_vydan/index.htm#Платіжний баланс і зовнішній борг України
18. Прогнозирование и планирование экономики: Учебное пособие / В.И.Борисевич, Г.А.Кандаурова, И.И.Кандауров и др.: Мн.: ИП  «Экоперспектива», 2000. – 432 с.
19. Прогнозування і розробка програм: Методичний посібник / В.Ф. Бесєдін та інші; За ред. В.Ф. Бесєдіна. – К.: Науковий світ, 2000. – 468 с. 
20. Процентні ставки банків за кредитами і депозитами / Грошова і банківська статистика / Статистика НБУ. – www.bank.gov.ua/Statist/PROCENT/prst.htm
21. Равікович Є.І, Присенко Г.В. Макроекономічне прогнозування: Навч. Посібник. – К.: КНЕУ, 2002. – 172 с.
22. Рождественская Л.Г. Статистика ринку товарів та послуг: Навч.посібник. – К.: КНЕУ, 2005. – 419 с.
23. Савченко А.Г., Пухтаєвич Г.О., Тітьонко О.М. Макроекономіка: Підручник. – К.: Либідь, 1999. – 288 с.
24. Самуельсон Пол А., Нордгауз Вільям Д. Макроекономіка / Пер. з англ. – К.: „Основи”, 1995. – 544 с.
25. Статистичний збірник “Бюджет 2000”-“Бюджет 2010" // www.minfin.gov.ua/control/uk/archive/docview
26. Толбатов Ю.А. Економетрика: Підручник для студентів екон. спеціальн. вищ. навч. закл. – К.: Четверта хвиля, 1997. – 320 с.: іл..
27. Циганкова Т.М., Петрашко Л.П., Кальченко Т.В. Міжнародна торгівля: Навч.-метод.посібник для самост. вивч. дисц. – К.: КНЕУ, 2003. – 256 с.
28. Черняк О., Корнієнко Є. Прогнозування зовнішньоторговельного сальдо України: комбінований підхід із застосуванням VAR-моделей // Вісник НБУ. – 2001. – №11. – С. 17-20