Менеджмент організацій і адміністрування 11.11.2013 03:41

ВСТУП

 

Методичні рекомендації розроблені відповідно до вимог кваліфікаційної характеристики підготовки фахівців з галузі знань 0306 «Менеджмент і адміністрування» напряму 030601 «Менеджмент» спеціальності 7.03060101 «Менеджмент організацій і  адміністрування (за видами економічної  діяльності)»  освітньо-кваліфікаційного рівня «спеціаліст» для надання допомоги студентам у виконанні дипломної роботи згідно з чинними стандартами України і містять основні вимоги щодо змісту та оформлення, організації виконання, порядку захисту й оцінювання дипломної роботи.

         Самостійна кваліфікаційна письмова робота є складовою державної атестації, підсумковою дослідницькою роботою, яка дає змогу виявити рівень засвоєння студентами теоретичних знань та практичної підготовки, їх здатність до самостійної роботи в обраній професіональній сфері.

  Дипломна робота є самостійною роботою студента, в якому відображається рівень його фахових знань, здобутих під час навчання за обраною спеціальністю. Робота є офіційним документом, який характеризує професійно-кваліфікаційний рівень спеціаліста.

Вибір теми дипломної роботи студент здійснює спільно з науковим керівником із врахуванням вирішення поставлених задач для конкретної організації, за матеріалами якої буде виконуватися роботи.

Особливо цінною є творча ініціатива студента щодо доповнення змісту дипломної роботи, формування переліку літературних джерел тощо.

Студент подає науковому керівнику для узгодження зміст дипломної роботи після вивчення нормативно-законодавчої бази, літератури за темою роботи та проведеного дослідження стану проблеми в конкретній організації в період проходження переддипломної практики.

 Дипломна робота на здобуття кваліфікації спеціаліста повинен відповідати вимогам актуальності, глибини розробок, достовірності отриманих результатів, обґрунтованості висновків та рекомендацій. При виконанні роботи повинні застосовуватись сучасні підходи до вирішення проблеми, економіко-математичні методи та засоби обчислювальної техніки. Необхідно передбачити можливість використання результатів досліджень на практиці.

 

1. 1.     ЦІЛІ ТА ЗАДАЧІ ДИПЛОМНОЇ РОБОТИ

 

Дипломна робота є кінцевим результатом науково-дослідницької діяльності студента, комплексним науковим дослідженням, яке підводить підсумки вивчення ним різноманітних дисциплін, що передбачені навчальним планом підготовки за  напрямом 030601 «Менеджмент» спеціальності 7.03060101 «Менеджмент організацій і адміністрування» (за видами економічної діяльності)» освітньо-кваліфікаційного рівня «спеціаліст» та проходження переддипломної практики. Студент-дипломник повинен підтвердити рівень загальнотеоретичної і спеціальної підготовки. Дипломна робота є випускною кваліфікаційною роботою, на підставі захисту якої  Державна екзаменаційна комісія (ДЕК) вирішує питання про присвоєння її автору кваліфікації і видачу диплома спеціаліста.

Метою виконання дослідження є глибоке осмислення професійної проблеми; комплексне оволодіння матеріалом і методами самостійного дослідження та послідовного викладання; практичне застосування теоретичних знань для вирішення конкретних завдань щодо вдосконалення управління діяльністю підприємств на ринку товарів та послуг.

У процесі виконання дипломної роботи студент, відповідно до кваліфікаційних вимог, повинен виявити:

• знання загальнотеоретичних, загальноекономічних, професійно орієнтованих і спеціальних дисциплін, які розкривають теоретичні основи  та практичні питання управління;
• вміння відбирати, систематизувати та обробляти інформацію відповідно до цілей дослідження;
• вміння використовувати причинно-наслідкові зв’язки процесів та явищ у прикладній галузі.

Дипломна робота повинна мати логічний, доказовий, аргументований характер і відповідати таким вимогам:

• містити поглиблений всебічний аналіз досліджуваної проблеми;
• містити елементи самостійного дослідження студента, розрахунки, виконані на ЕОМ;
• містити обґрунтовані пропозиції щодо вдосконалення діяльності  об’єкту, що досліджується;
• бути належним чином оформленою;
• мати всі необхідні супровідні документи;
• бути виконаною і поданою на кафедру в термін, передбаченим графіком навчального процесу.

Дипломна робота, що не відповідає вимогам щодо змісту та оформлення,  виконана не самостійно, написана без дотримання затвердженого плану, не містить матеріалів конкретного дослідження проблеми на реальному підприємстві, обґрунтованих пропозицій, а також не має відзиву та рецензії, до захисту не допускається.

 

2.     ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

 

Дипломна робота виконується на основі поглибленого вивчення  чинного законодавства України з питань підприємницької діяльності, спеціальної вітчизняної та зарубіжної літератури, передового досвіду з проблеми, яка вивчається, а також результатів проведених студентом власних досліджень за матеріалами реального підприємства (організації).

Основні етапи виконання дипломної роботи:

1. Вибір предмету та теми дослідження, підприємства (організації), на матеріалах якого передбачено проведення  дослідження, затвердження теми.
2. Опрацювання літературних джерел і складання плану.
3. Розробка завдання на дипломну роботу, складання календарного плану його виконання.
4. Збирання фактичного матеріалу під час переддипломної практики на об’єкті дослідження.
5. Обробка фактичного матеріалу.
6. Апробація матеріалів дослідження (доповідь на студентській науковій конференції для студентів стаціонару).
7. Написання першого варіанту тексту дипломної роботи та подання його на ознайомлення науковому керівникові.
8. Усунення недоліків та врахування зауважень наукового керівника, написання остаточного варіанту тексту, оформлення дипломної роботи.
9. Подання дипломної роботи на кафедру для проведення нормо-контролю.
10.  Попередній  захист дипломної роботи на кафедрі.
11.  Рецензування роботи.
12.  Захист дипломної роботи у ДЕК.

До виконання дипломної роботи допускаються студенти, які успішно склали заліково-екзаменаційну сесію, завершили виробничу і переддипломну практику та захистили звіти з них.

Кожному студенту кафедра призначає наукового керівника, який надає йому науково-методичну допомогу у самостійній роботі над дипломною роботою.

Науковими керівниками призначаються провідні викладачі та науковці кафедри, а також фахівці підприємств, організацій  і установ, що працюють за профілем проблематики дипломної роботи та мають відповідний науковий ступінь.

Науковий керівник індивідуально консультує студента, допомагає йому вибрати тему та скласти план дипломної роботи, видає зміст індивідуального завдання з переддипломної практики, контролює дотримання графіку виконання роботи, надає відгук на дипломну роботу та готує студента до захисту.

 Крім наукового керівника, кожному студенту призначається консультант для виконання розділу з охорони праці та навколишнього середовища. Консультант видає  завдання для написання розділу, контролює та рецензує правильність його виконання. Консультації по розділу з охорони праці та навколишнього середовища проводяться викладачами кафедри техногенної безпеки.

Розподіл дипломних робіт, які мають виконуватися студентами, відбуваються за принципом наступництва наукового керівництва науково-дослідницькою роботою студента (НДРС) на попередніх курсах навчання, а також з урахуванням наукових інтересів, які виявлені студентом у цей період.

Темою дипломної роботи (предметом дослідження) є одна з актуальних проблем сучасного менеджменту, яка відповідає задачам та умінням, передбаченими варіативною компонентою освітньо-кваліфікаційної характеристики спеціаліста  з галузі знань 0306 «Менеджмент і адміністрування» напряму підготовки 030601 «Менеджмент» спеціальності 7.03060101 «Менеджмент організацій і  адміністрування» (за видами економічної  діяльності).                                                                  

 Орієнтована тематика дипломних робіт наведена у розділі 8 методичних вказівок.

Виконання дипломної роботи на абстрактну тему без використання й аналізу матеріалів, що характеризують діяльність конкретної організації, не допускається.

Студентові надається право самостійно обирати тему дипломної роботи згідно з тематикою,  затвердженою кафедрою. Крім того, дипломні роботи можуть виконуватися за тематикою, яку замовлятимуть державні установи, підприємства та підприємницькі структури, що уклали з Університетом  контракти на навчання студентів або договори про співпрацю. Студент за погодженням з керівником може запропонувати свою тему дослідження за умов відповідного  обґрунтування доцільності її розробки.

Кожен студент випускного курсу пише заяву на ім’я завідувача кафедри менеджменту з проханням затвердити тему дипломної роботи та призначити  наукового керівника (Додаток А).

Після остаточного узгодження з науковим керівником і редагування тем дипломних робіт із зазначенням об’єктів, за матеріалами яких виконуватимуться, вони розглядаються та обговорюються на засіданні кафедри менеджменту. Список студентів-дипломників, перелік їх тем та наукові керівники, за поданням кафедри, затверджуються наказом ректора університету.

До початку переддипломної практики студент одержує та заповнює спеціальний бланк-завдання до дипломної роботи, в якому зазначаються реквізити автора, тема, вихідні дані, перелік питань, які потрібно розробити, перелік графічного матеріалу,  план,  графік виконання, а також термін подачі виконаної роботи на кафедру. Завдання підписують науковий керівник і студент, затверджує завідувач кафедри і при оформлені дипломної роботи його слід розмістити після титульної сторінки (Додатки Б, В).

Дипломна робота має виконуватися студентом  відповідно до затвердженого календарного плану та завдання. У випадках відставання від термінів, визначених у календарному графіку, студент зобов’язаний надати письмове пояснення науковому керівнику, який інформує завідувача кафедри менеджменту.

Дипломна робота, що має серйозні зауваження, розглядається  на засіданні кафедри за участю наукового керівника. Рішення кафедри менеджменту подається на розгляд декану факультету, який готує проект наказу про відрахування студента з університету як такого, що не виконує навчальний план.

За грамотність, результати розрахунків та за зроблені на їх основі висновки відповідальність несе автор дипломної роботи.

 

3. ОРГАНІЗАЦІЯ ВИКОНАННЯ ДИПЛОМНОЇ РОБОТИ

 

На період виконання дипломної роботи на кафедрі складається графік консультацій науковим керівником, завдяки яким забезпечується систематична робота студента і наукового керівника. Систематичні консультації допомагають дипломнику у виборі методів дослідження; контролі дотримання вимог, що висуваються до змісту й оформлення дипломної роботи, своєчасному усуненню відхилень. Оперативне та уважне виконання рекомендацій наукового керівника сприяє своєчасному поданню дипломної роботи, є запорукою  успішного захисту.

Відповідно до календарного графіку виконання дипломної роботи студент має подавати роботу розділами  на перевірку науковому керівнику.         До початку захисту дипломних робіт  на кафедрі   створюються  комісії у складі провідних викладачів для перевірки ходу дипломного проектування.

У встановлений календарним графіком кінцевий термін студент-дипломник повинен подати завершену дипломну роботу науковому керівнику. Після розгляду керівником дипломна робота разом з відгуком направляється на рецензування. За наявності позитивної рецензії за 10 днів до захисту допускається до попереднього заслуховування на кафедрі.

Список рецензентів складається за 4 тижні до початку захисту дипломних робіт і  затверджується завідувачем кафедри менеджменту.

З метою забезпечення попереднього заслуховування дипломних робіт на кафедрі створюються комісії у складі 3-4 викладачів у кожній, виходячи з їх спеціалізації за напрямками наукових досліджень та дисциплін, що вони викладають.

Дипломна робота, що пройшла вище згадану комісію і не має зауважень, з  відгуком керівника і рецензією  передається на розгляд завідувачу кафедри. Він приймає рішення про допуск студента до захисту дипломної роботи на засіданні ДЕК (Додаток З).

 

4. ЗМІСТ ТА ОБСЯГИ ДИПЛОМНОЇ РОБОТИ

 

Дипломна робота повинна мати обсяг 5,5-6,5 ум. друк. арк., або 100-120 сторінок тексту, надрукованого Times New Roman 14 пт. через 1,5 інтервали. 

Зміст дипломної роботи визначається темою і відображається у плані, розробленому за допомогою наукового керівника. Відповідно до передбачуваної теми студент самостійно або за рекомендацією керівника добирає літературні джерела (монографії, наукові статті та ін.), відповідні нормативні документи.

Зміст може мати 1-1,5 сторінки, в ньому фіксується план – записуються назви всіх розділів і підрозділів (параграфів) із зазначенням початкових сторінок.

План дипломної роботи має бути складним і містити: вступ; чотири  розділи, кожен з яких має як правило три параграфи; висновки та пропозиції; список використаної літератури та додатки.

Головним завданням вступної частини є обґрунтування актуальності і практичної значимості обраної теми дипломної роботи («...що й зумовило вибір теми»), особливостей постановки і вирішення питань стосовно конкретних умов дослідження. У цій частині роботи слід чітко визначити мету, завдання (спираючись на план); предмет, об'єкт дослідження і надати коротку інформацію про організацію, на матеріалах якої виконано дослідження.

Необхідно зазначити інформаційні джерела та використані методи дослідження:

«Інформаційною базою слугували вітчизняні та іноземні видання, матеріали преси, інформація з Інтернету та фактичні дані з діяльності... (організації)».

Обсяг вступу не повинен перевищувати  3-5 сторінок.

Перший розділ роботи, теоретичний, може містити декілька параграфів.   Теоретичне обґрунтування має визначити роль і місце досліджуваних явищ та процесів у діяльності підприємства. Розглядаються загальні теоретичні положення та підходи до вирішення обраної проблеми з використанням номативно-законодавчих документів та наукових джерел.

Теоретичне обґрунтування, суть, значення, класифікаційні характеристики, історія та сучасні тенденції предмета дослідження, методичні підходи повинні мати певні елементи наукової новизни, висвітлення власної позиції щодо обраних методів дослідження. Бажано ілюструвати текст графічними матеріалами – схемами, графіками, діаграмами тощо. Обсяг першого  розділу не повинен перевищувати 30% від загального обсягу дипломної роботи.

Другий розділ роботи, аналітичний, забезпечуючи логічну послідовність дослідження, має стати перехідним до наступного третього розділу, поєднати набуті теоретичні знання та вміння використовувати обрані методи і певний методичний інструментарій. Ця частина повинна містити опис, характеристику стану об’єкту дослідження, діагностування діяльності підприємства та критичний аналіз того, як вирішується проблема, що аналізується, на підприємстві. Усі аналітичні розрахунки, таблиці, графіки, діаграми мають супроводжуватися тлумаченнями та висновками, які дозволяють визначити суть управлінських процесів, що спостерігаються в організації, їх особливості, тенденції, створити базу для виявлення невикористаних резервів. Текст слід супроводжувати стислим коментарем.

Для виконання другого розділу дипломної роботи студент під час переддипломної практики має зібрати фактичні дані за останні 2-3 роки діяльності організації.

Джерелом інформації є планові і фактичні показники господарської діяльності, статистична та бухгалтерська звітність, накази, розпорядження, результати спостережень, опитувань, обстежень та ін. методів збирання певної інформації, яку використовує студент під час переддипломної практики. Обсяг другого  розділу повинен становити  30%  загального обсягу дипломної роботи.

У процесі оформлення дипломної роботи студент не повинен забувати вимоги щодо обов'язкового посилання на джерела статистичної інформації (адміністративних даних), як того вимагає закон. Якщо статистичні дані використовуються у рисунку чи представлені у вигляді статистичної таблиці, то у цьому випадку під рисунком чи таблицею пишуть: «Джерело: ...(назва джерела)». Якщо у таблиці наводяться ще й розрахункові дані автора роботи, потрібно вказати: «Розрахунки автора».

Завданням третього розділу, проектного, є розробка конкретних рекомендацій, пропозицій, моделей управління параметрами розвитку діяльності організації на базі основних теоретичних положень, методичних підходів, методичного інструментарію, що викладені в першому розділі, а також висновків проведеного аналізу у другій частині дипломної роботи.

Особливу увагу слід звернути на управлінські аспекти реалізації запропонованих заходів та ризиків, що їх супроводжують.

Розрахункова частина розділу має містити обчислення показників економічної ефективності впровадження запропонованих заходів та пропозицій, обрахування ступеня їх чутливості стосовно змін основних параметрів зовнішнього середовища та вплив запропонованих заходів на результати діяльності організації.

У цьому розділі потрібно довести реалістичність та доцільність запропонованих у дипломній роботі рекомендацій з урахуванням фінансового результату та ризиків їх реалізації. Для цього надати розрахунки прогнозних фінансових показників, які будуть отримані внаслідок реалізації пропозицій. На основі наведених розрахунків робиться висновок щодо фінансової стабільності підприємства, яка має бути досягнута в результаті виконання представлених у роботі пропозицій. Якщо розроблені пропозиції прямо не впливають на економічні показники, в роботі потрібно навести результати соціального впливу.

Однією з ознак високої якості дипломної роботи є застосування статистичних та економіко-математичних методів, моделей і програмних продуктів для аналізу та обґрунтування запропонованих заходів.

 Обсяг третього розділу повинен становити не менше 30% від загального обсягу дипломної роботи.

Четвертий розділ присвячено розкриттю питань охорони праці та навколишнього середовища. Обсяг четвертого розділу повинен становити 10% від загального обсягу дипломної роботи.

Висновки та пропозиції, що наводяться в окремому розділі, є стислим викладанням підсумків проведеного дослідження.  Обсяг висновків не має перевищувати 3-5 сторінок.

При написанні магістерської роботи необхідно скласти список використаної літератури, тобто джерел інформації, матеріали або окремі результати яких використовуються в роботі для вирішення проблем і завдань, визначених її виконавцем (Додаток Г). До списку використаної літератури вносяться лише ті літературні джерела, якими студент користувався при виконанні роботи і на які в тексті є посилання.

Список використаних джерел повинен містити не менше 30 назв.

Додатки до магістерської роботи мають містити інформаційні матеріали, що становлять базу аналітичних досліджень згідно з обраною темою і розміщуються за списком використаної літератури.

 

5. ПРАВИЛА ОФОРМЛЕННЯ ДИПЛОМНОЇ РОБОТИ

Загальні вимоги

Дипломну роботу виконують і подають у вигляді спеціально підготовленого рукопису в твердому переплетенні.

Дипломна робота повинна бути оформлена відповідно до Державного стандарту України. Таким стандартом є ДСТУ 3008-95 «Документація. Звіти у сфері науки і техніки. Структура і правила оформлення». Необхідно дотримуватися порядку подання окремих видів текстового матеріалу, таблиць, формул та рисунків, виходячи з вимог стандарту.

Назва дипломної роботи повинна бути короткою, відповідати обраній темі, вказувати на мету роботи та її завершеність.

В дипломній роботі необхідно стисло, логічно і аргументовано викладати зміст і результати роботи, уникати загальних слів, бездоказових тверджень, тавтології.

Дипломну роботу друкують за допомогою принтера на одному боці аркуша білого паперу формату А4 (210 х 297 мм). Текст розташовують через 1,5 інтервали, шрифт Times New Roman 14 пт. Можна також подати таблиці й ілюстрації на аркушах формату А3.

Дипломна  робота повинна бути відредагована, тобто стилістично грамотна. Викладення матеріалу роботи, як правило, ведеться від третьої особи, оскільки вся увага концентрується на змісті і логічній послідовності повідомлення. Необхідно слідкувати за тим, щоб викладення було зроблене в одному часі.

Мова дипломної роботи – державна, стиль – науковий, чіткий, без орфографічних і синтаксичних помилок, послідовність – логічна. Пряме переписування матеріалів літературних джерел не допустиме.

Текст дипломної роботи друкують, залишаючи поля таких розмірів: ліве –   не менше 20 мм, праве –  не менше 10 мм, верхнє – не менше 20 мм, нижнє – не менше 20 мм.

Шрифт друку повинен бути чітким, чорного кольору середньої жирності. Щільність тексту всюди однакова.

Вписувати в текст дипломної роботи окремі іншомовні слова, формули, умовні знаки можна чорнилом, тушшю, пастою тільки чорного кольору, при цьому щільність вписаного тексту повинна бути наближеною до щільності основного тексту.

Друкарські помилки, описки, графічні неточності, які виявилися під час написання дипломної роботи, можна виправляти підчищенням або зафарбуванням білою фарбою та нанесенням на тому ж місці або між рядками виправленого тексту (фрагменту малюнка) машинописним способом. Допускається наявність не більше двох виправлень на одній сторінці.

Роздруковані на ЕОМ програмні документи повинні відповідати формату А4 (мають бути розрізаними), вони підлягають загальній нумерації сторінок дипломної роботи та розміщуються, як правило, в додатках.

Текст основної частини дипломної роботи поділяють на розділи та підрозділи, при необхідності на пункти.

Заголовки структурних частин дипломної роботи «ЗМІСТ», «ВСТУП», «РОЗДІЛ», «ВИСНОВКИ», «СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ», «ДОДАТКИ» друкують великими літерами симетрично до набору (вирівнювання по центру). Заголовки підрозділів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу. Крапку в кінці заголовка не ставлять. Якщо заголовок складається з двох або більше речень, їх розділяють крапкою. Заголовки пунктів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу в розбивку в підбір до тексту. В кінці заголовка, надрукованого в підбір до тексту, ставиться крапка.

Відстань між заголовком (за винятком заголовка пункту) та текстом повинна дорівнювати 2 інтервалам.

Кожний розділ  дипломної роботи треба починати з нової сторінки.

До загального обсягу дипломної роботи не входять додатки, список використаних джерел, таблиці та рисунки, які повністю займають площу сторінки. Але всі сторінки зазначених елементів дипломної роботи підлягають суцільній нумерації.

Нумерація

 

Нумерацію сторінок, розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів, рисунків (малюнків), таблиць, формул подають арабськими цифрами без знака №.

Першою та другою сторінками дипломної роботи є пояснювальна записка та завдання на виконання дипломної роботи, які підлягають загальній нумерації сторінок дипломної роботи. На них номер сторінки не ставлять, на наступних – номер проставляють у правому верхньому куті сторінки без крапки в кінці.

Такі структурні частини дипломної роботи, як зміст, вступ, висновки, список використаних джерел не мають порядкового номера. Звертаємо увагу на те, що всі аркуші, на яких розміщені згадані структурні частини дипломної роботи, нумерують звичайним чином. Не нумерують лише їх заголовки, тобто не можна друкувати: «1. ВСТУП» або «Розділ 6. ВИСНОВКИ». Номер розділу ставлять після слова «РОЗДІЛ», після номера крапку не ставлять, потім друкують заголовок розділу.

Підрозділи нумерують у межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, між якими ставлять крапку. В кінці номера підрозділу повинна стояти крапка, наприклад: «2.3.» (третій підрозділ другого розділу). Потім у тому ж рядку наводять заголовок підрозділу.

За потреби пункти нумерують у межах кожного підрозділу. Номер пункту складається з порядкових номерів розділу, підрозділу, пункту, між якими ставлять крапку. В кінці номера повинна стояти крапка, наприклад: «1.3.2.» (другий пункт третього підрозділу першого розділу). Потім у тому ж рядку наводять заголовок пункту.

Підпункти нумерують у межах кожного пункту за такими ж правилами, як пункти.

Ілюстрації (фотографії, креслення, схеми, графіки, карти) і таблиці необхідно подавати в дипломній роботі безпосередньо після тексту, де вони згадані вперше, або на наступній сторінці. Ілюстрації і таблиці, розміщені на окремих сторінках дипломної роботи, вносять до загальної нумерації сторінок. Таблицю, малюнок, розміри якого більше формату А4, враховують як одну сторінку і розміщують у відповідних місцях після згадування у тексті або в додатках.

Ілюстрації позначають словом «Рис.» і нумерують послідовно в межах розділу за винятком ілюстрацій, наведених у додатках.

Номер ілюстрації повинен складатися з номера розділу та порядкового номера ілюстрації, між якими ставиться крапка.

Наприклад:

Рис. 1.2 (другий рисунок першого розділу). Номер ілюстрації, її назву та пояснювальні підписи розміщують послідовно під ілюстрацією. Якщо в розділі дипломної роботи подано одну ілюстрацію, то її нумерують за загальними правилами.

Таблиці нумерують послідовно (за винятком таблиць, поданих у додатках) в межах розділу. У правому верхньому куті над відповідним заголовком таблиці розміщують напис «Таблиця» із зазначенням її номера. Номер таблиці повинен складатися з номера розділу та порядкового номера таблиці, між якими ставиться крапка, наприклад: «Таблиця 1.2»  (друга таблиця першого розділу).

Якщо в розділі дипломної роботи одна таблиця, її нумерують за загальними правилами.

При перенесенні частини таблиці на інший аркуш (сторінку) слово «Таблиця» і номер її вказують один раз справа над першою частиною таблиці, над іншими частинами пишуть слова «Продовж. табл.» і вказують номер таблиці, наприклад: «Продовж. табл. 1.2».

Формули в дипломній роботі (якщо їх більше однієї) нумерують у межах розділу. Номер формули складається з номера розділу та порядкового номера формули в розділі, між якими ставлять крапку. Номери формул пишуть біля правого поля аркуша на рівні відповідної формули в круглих дужках, наприклад: (3.1) – перша формула третього розділу.

Примітки до тексту і таблиць, в яких наводять довідкові та пояснювальні дані, нумерують послідовно в межах однієї сторінки. Якщо приміток на одному аркуші кілька, то після слова «Примітки» ставлять двокрапку, наприклад:

Примітки:

...

...

Якщо є одна примітка, то її не нумерують і після слова «Примітка» ставлять крапку.

Ілюстрації

 

Ілюструють дипломної роботи, виходячи з певного загального задуму, за ретельно продуманим тематичним планом, що допомагає уникнути ілюстрацій випадкових, пов'язаних із другорядними деталями тексту, запобігти невиправданим пропускам ілюстрацій до найважливіших тем. Кожна ілюстрація має відповідати тексту, а текст –  ілюстрації.

Назви ілюстрацій розміщують після їхніх номерів. За необхідності ілюстрації доповнюють пояснювальними даними (під рисунковий підпис).

Підпис під ілюстрацією зазвичай має чотири основних елементи:

-   найменування графічного сюжету, що позначається скороченим словом «Рис.»;

-   порядковий номер ілюстрації, який вказується без знака номера арабськими цифрами;

-   тематичний заголовок ілюстрації, що містить текст із якомога стислою характеристикою зображеного;

-   експлікацію, яка будується так: деталі сюжету позначають цифрами, що виносять у підпис, супроводжуючи їх текстом. Треба зазначити, що експлікація не замінює загального найменування сюжету, а лише пояснює його. Приклад представлено на рис. 5.1.

 

       

 

 

            Витрати,                                                  4

            доходи,

            грн.                                                                                      3

                                                                                                                         

 

                                                                                                                    2

                          

                      

                                                                                                                     1                              

 

 

                                            

                                                         Q_беззб.                    Обсяг виробництва, шт.

 

Рис. 5.1. Графік точки беззбитковості:

1 –  загальні постійні витрати;

2 –  загальні змінні витрати;

3 –  сукупні загальні витрати;

4 –  виручка від реалізації.

Основними видами ілюстративного матеріалу в дипломних роботах є: схема, фотографія, діаграма, графік.

Не варто оформлювати посилання на ілюстрації як самостійні фрази, в яких лише повторюється те, що міститься у підписі. У тому місці, де викладається тема, пов'язана з ілюстрацією, і де читачеві треба вказати на неї, розміщують посилання у вигляді виразу в круглих дужках «(рис. 3.1)» або зворот типу: «...як це видно з рис. 3.1» або «... як це показано на рис. 3.1».

Основними видами ілюстративного матеріалу в дипломних роботах є: схема, фотографія, діаграма, графік.

Не варто оформлювати посилання на ілюстрації як самостійні фрази, в яких лише повторюється те, що міститься у підписі. У тому місці, де викладається тема, пов'язана з ілюстрацією, і де читачеві треба вказати на неї, розміщують посилання у вигляді виразу в круглих дужках «(рис. 3.1)» або зворот типу: «...як це видно з рис. 3.1» або «... як це показано на рис. 3.1».

 

Таблиці

Кожна таблиця повинна мати назву, яку розміщують над таблицею та друкують симетрично до тексту. Назву та слово «Таблиця» починають з великої літери. Назву наводять жирним шрифтом.

За логікою побудови таблиці її логічний суб'єкт, або підмет (позначення тих предметів, які в ній характеризуються), розміщують у боковику, головці чи в них обох, а не у прографці; логічний предикат, або присудок, таблиці (тобто дані, якими характеризується підмет) – у прографці, а не в головці чи боковику. Кожен заголовок над графою стосується всіх даних цієї графи, кожен заголовок рядка в боковику – всіх даних цього рядка.

Заголовок кожної графи в головці таблиці мусить бути по можливості коротким. Слід уникати повторів тематичного заголовка в заголовках граф, одиниці виміру зазначати у тематичному заголовку, виносити до узагальнюючих заголовків слова, що повторюються.

 

Приклад побудови таблиці

                Таблиця (номер)

Назва таблиці

Головка     Заголовки граф     Підзаголовки  граф     Головка
Рядки
Рядки

Боковик (заголовки рядків)

 

Графи (колонки)

 

 

 

Боковик, як і головка, потребує лаконічності. Повторювані слова тут також виносять в об'єднувальні рубрики; загальні для всіх заголовків боковика слова розміщують у заголовку над ним.

У прографці повторювані елементи, які стосуються до всієї таблиці, виносять у тематичний заголовок або в заголовок графи; однорідні числові дані розміщують так, щоб їх класи збігалися; неоднорідні – посередині графи; лапки використовують тільки замість однакових слів, які стоять одне під одним.

Заголовки граф повинні починатися з великих літер, підзаголовки – з маленьких, якщо вони складають одне речення із заголовком, і з великих, якщо вони є самостійними. Висота рядків повинна бути не меншою від 8 мм. Графу з порядковими номерами рядків до таблиці вносити не треба.

Таблицю розміщують після першого згадування про неї в тексті так, щоб її можна було читати без повороту переплетеного блоку дипломної роботи або з поворотом за стрілкою годинника. Таблицю з великою кількістю рядків можна переносити на наступну сторінку. При перенесенні таблиці на наступну сторінку назву вміщують тільки над її першою частиною. Таблицю з великою кількістю граф можна ділити на частини та розміщувати одну частину під іншою в межах однієї сторінки. Якщо рядки або графи таблиці виходять за формат сторінки, то в першому випадку в кожній частині таблиці повторюють її головку, в другому – боковик.

Коли текст, який повторюється в графі таблиці, складається з одного слова, його можна замінювати лапками; якщо з двох або більше слів, то при першому повторенні його замінюють словами «Те саме», а далі лапками. Ставити лапки замість цифр, марок, знаків, математичних символів, які повторюються, не можна. Якщо цифрові або інші дані в якомусь рядку таблиці не подають, то в ньому ставлять прочерк.

 

Формули

При використанні формул необхідно дотримуватися певних правил.

Найбільші, а також довгі та громіздкі формули, котрі мають у складі знаки суми, добутку, диференціювання, інтегрування, розміщують на окремих рядках. Це стосується також і всіх нумерованих формул. Для економії місця кілька коротких однотипних формул, відокремлених від тексту, можна подати в одному рядку, а не одну під одною. Невеликі нескладні формули, що не мають самостійного значення, вписують усередині рядків тексту.

Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів слід наводити безпосередньо під формулою в тій послідовності, в якій вони наведені у формулі. Значення кожного символу та числового коефіцієнта треба подавати з нового рядка. Перший рядок пояснення починають зі слова «де» без двокрапки.

Рівняння та формули відокремлюють від тексту. Вище і нижче кожної формули залишають інтервал не менше одного рядка. Якщо рівняння не вміщується в один рядок, його переносять після знака рівності (=) або після знаків плюс (+), мінус (-), множення (х).

Нумерувати слід лише ті формули, на які є посилання в подальшому тексті. Інші нумерувати не рекомендується.

Порядкові номери позначають арабськими цифрами в круглих дужках біля правого поля сторінки без крапок від формули до її номера. Номер, який не вміщується у рядку з формулою, переносять у наступний нижче формули. Номер формули при її перенесенні вміщують на рівні останнього рядка. Якщо формулу взято в рамку, то її номер записують зовні рамки з правого боку навпроти основного рядка формули. Номер формули-дробу подають на рівні основної горизонтальної риски формули.

Номер групи формул, розміщених на окремих рядках і об'єднаних фігурною дужкою (парантезом), ставиться справа від вістря парантеза, яке знаходиться всередині групи формул і спрямоване в бік номера.

Загальне правило пунктуації в тексті з формулами таке: формула є складовою речення як його рівноправний елемент. Тому в кінці формул і в тексті перед ними розділові знаки ставлять відповідно до правил пунктуації.

Двокрапку перед формулою ставлять лише у випадках, передбачених правилами пунктуації: а) у тексті перед формулою є узагальнююче слово; б) цього потребує побудова тексту, що передує формулі.

Розділовими знаками між формулами, котрі йдуть одна під одною і не відокремлені текстом, можуть бути кома або крапка з комою безпосередньо за формулою до її номера.

Розділові знаки між формулами при парантезі ставлять всередині парантеза. Після таких громіздких математичних виразів, як визначники та матриці, можна розділові знаки не ставити.

 

Загальні правила цитування та посилання на використані джерела

При написанні дипломної роботи студент повинен посилатися на джерела, матеріали або окремі результати з яких наводяться в дипломній роботі, або на ідеях і висновках яких розроблюються проблеми, завдання, питання, вивченню яких присвячена дипломна робота.

При написанні дипломної роботи студент має надавати посилання на джерела, матеріали, окремі результати з яких наводяться в роботі. Такі посилання дозволяють проконтролювати достовірність наведених відомостей. При посиланнях на джерела інформації в тексті роботи вказують порядковий номер за переліком інформаційних джерел, виділений двома квадратними дужками, наприклад, «... у працях [1, 3-7, 9-10]». Цитати оформлюються як посилання та наводяться у вигляді порядкового номера за списком джерел та сторінки у квадратних дужках; наприклад [19, с. 73].

Приклад. Цитата в тексті: «... незважаючи на пріоритетне значення мовних каналів зв'язку між діловими партнерами, ні в якому разі не можна ігнорувати найбільші канали передавання інформації [6, с. 29]».

Відповідний опис у переліку посилань:

6. Дороніна М. С. Культура спілкування ділових людей: Навч. посіб. - К.: КМ Аcademia, 1998. – 192 с.

Посилання на ілюстрації вказують порядковим номером ілюстрації, наприклад: «рис. 1.2».

Посилання на формули вказують порядковим номером формули в дужках, наприклад: «... у формулі (2.1)».

На всі таблиці дипломної роботи необхідно посилатися в тексті, при цьому слово «таблиця» в тексті пишуть скорочено, наприклад: «...у табл. 1.2».

У повторних посиланнях на таблиці та ілюстрації треба вказувати скорочено слово «дивись», наприклад: «див. табл. 1.3».

Для підтвердження власних аргументів посиланням на авторитетне джерело або для критичного аналізу того чи того друкованого твору слід наводити цитати. Науковий етикет потребує точного відтворення цитованого тексту, бо найменше скорочення наведеного витягу може спотворити зміст, закладений автором.

 

Оформлення списку використаних джерел

Список використаних джерел – елемент бібліографічного апарату, який містить бібліографічні описи використаних джерел і розміщується після висновків.

Бібліографічний опис складають безпосередньо за друкованим твором або виписують з каталогів і бібліографічних покажчиків повністю без пропусків будь-яких елементів, скорочення назв та ін.

Джерела можна розміщувати одним із таких способів: у порядку появи посилань у тексті (найбільш зручний для користування та рекомендований при написанні дипломних робіт), в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків, у хронологічному порядку.

Джерела в списку можна розміщувати в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків.

Література подається в такій послідовності:

1)     закони України;

2)     інструкції та нормативні акти Кабінету Міністрів України, міністерств і відомств;

3)     наукова, навчально-методична, спеціальна література, видана українською  мовою;

4)  наукова, навчально-методична, спеціальна література, видана іноземними мовами;

5)     електронні джерела.

Відомості про включені до списку джерела слід подавати згідно з вимогами державного стандарту з обов'язковим наведенням назв праць (див. Додаток Г).

 

Додатки

 

Додатки оформлюють як продовження дипломної роботи на наступних її сторінках, розміщуючи їх у порядку появи посилань у тексті роботи.

Кожний такий додаток повинен починатися з нової сторінки. Додаток повинен мати заголовок, надрукований угорі малими літерами з першої великої симетрично відносно тексту сторінки. Посередині рядка над заголовком малими літерами з першої великої друкується слово «Додаток____» і велика літера, що позначає додаток.

Додатки слід позначати послідовно великими літерами української абетки, за винятком літер Г`, Є, І, Ї, Й, О, Ч, Ь, наприклад: Додаток А, Додаток Б. Один додаток позначається як Додаток А.

Текст кожного додатка за необхідності може бути поділений на розділи й підрозділи, які нумерують у межах кожного додатка. У цьому разі перед кожним номером ставлять позначення додатка (літеру) і крапку, наприклад: А.2 - другий розділ додатка А; В.3.1 – перший підрозділ третього розділу додатка В.

Ілюстрації, таблиці та формули, розміщені в додатках, нумерують у межах кожного додатка, наприклад: рис. Д.1.2 – другий рисунок першого розділу додатка Д); формула (А.1) –  перша формула Додатка А.

 

 

Структура переплетення дипломної роботи

  Матеріали дипломної роботи слід подавати у  послідовності (рис. 5.2.): титульний лист – пояснювальна записка до дипломної роботи; завдання на дипломну роботу; зміст; вступ; основна частина, яка складається з чотирьох розділів; висновки; список використаних джерел; додатки.

 

 

6.  РЕЦЕНЗУВАННЯ І ЗАХИСТ ДИПЛОМНОЇ РОБОТИ

 

Студент повинен додати до дипломної роботи відгук керівника та рецензію на дипломну роботу. Цей відгук має свідчити про достовірність наведеної в роботі інформації, правдивість фактичних даних. У ньому повинна бути підтверджена актуальність теми дослідження, виконаних розрахунків, практична значимість.

Дипломна робота, підписана студентом, його науковим керівником,  консультантом з розділу охорони праці та навколишнього середовища та реценцентом  подається  у твердій палітурці завідуючому кафедри, який приймає рішення про допуск до захисту.

На момент подання до внутрішньої сторінки обкладинки студент приклеює конверт для розміщення супроводжувальних документів.

Відгук наукового  керівника  (Додаток Д) має містити характеристику дипломної роботи та складатись із: вказівок на відповідність виконаної роботи спеціальності, за якою навчався студент; стислого аналізу позитивних сторін; ретельного аналізу недоліків і помилок; висновків та оцінки роботи щодо актуальності дослідження, рівня теоретичних знань, виявлених студентом при вирішенні конкретних практичних завдань: глибини і комплексності підходу при аналізі управлінських проблем; прогресивності та прогнозованої ефективності запропонованих шляхів вирішення проблеми; вміння студента працювати з літературними джерелами інформації; самостійність праці студента, проявлена ним ініціатива, вміння користуватися сучасними методами та засобами досліджень, комп'ютерною технікою і технологіями, використання студентом стандартів та інших нормативних документів; ставлення студента до праці над дипломною роботою, вміння працювати систематично, його акуратність, грамотність.

Керівник вказує на ступінь відповідності роботи вимогам до дипломних  робіт, у кінці оцінює роботу записом «Допускається до захисту», а в разі негативної оцінки – «До захисту не допускається». У випадку негативного висновку щодо допуску студента до захисту випускної роботи, це питання виноситься на розгляд засідання кафедри менеджменту.

 

 

                                                                                                               ДОДАТКИ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 5.2. Структура дипломної роботи

 

 

До розгляду не допускається дипломна робота:

-     подана науковому керівникові на перевірку або на будь-який подальший етап проходження з порушенням строків, установлених завданням;

-     написана на тему, яка не затверджена наказом по університету;

-     виконана не самостійно;

-     структура якої не відповідає вимогам;

-     відсутнє економічне обґрунтування пропонованих заходів;

-     оформлена з порушеннями вимог.

Зброшурований рукопис дипломної роботи подається студентом завідувачу кафедри, який приймає рішення щодо допуску до захисту роботи у ДЕК. Допуск до захисту здійснюється шляхом відповідного підпису завідувача кафедри в індивідуальному завданні на дипломну роботу. Матеріали дипломної  роботи також мають бути представлені завідувачу кафедри і в електронному вигляді.

Рецензія на дипломну роботу надається у письмовому вигляді і має містити такі складові (Додаток  Е):

• висновки щодо актуальності обраної теми, практичної значущості виконаної дипломної роботи;
• характеристику повноти завдання щодо розкриття теми дипломної роботи, відповідність змісту роботи завданню;
• висновки щодо використання в роботі сучасних методів дослідження, методичних підходів до вдосконалення діяльності підприємства згідно з напрямом теми дипломної роботи, елементів наукової новизни;
• оцінку конкретних пропозицій, рекомендацій щодо вдосконалення управління певними аспектами діяльності, підвищення його ефективності;
• оцінку загальних вражень від дипломної роботи (оформлення, стиль і грамотність викладення тощо);
• інші питання на розсуд рецензента;
• висновок рецензента про відповідність якості виконаної роботи вимогам, що ставляться до таких робіт, про можливість допущення її до захисту і, за бажанням, може бути висловлено зауваження та думку про оцінку роботи за 4-бальною системою: відмінно, добре, задовільно, незадовільно.

Рецензент має підписатися на титульній сторонці дипломної роботи, а також на рецензії із зазначенням свого прізвища, ім'я та по батькові, місця роботи й посади, яку обіймає, і завірити підпис. Для підготовки студента до пояснень у зв'язку з можливими зауваженнями рецензента, йому надається можливість ознайомитися з рецензією до захисту роботи на засіданні ДЕК.

Захист дипломної роботи відбувається на відкритому засіданні державної екзаменаційної комісії, голову якої затверджує Міністерство освіти і науки,  молоді та спорту України. Графік роботи комісії затверджує ректор університету.

Під час підготовки до захисту студент має погодити зі своїм науковим керівником складену ним стислу доповідь щодо дипломної роботи і підготовлені наочні матеріали з найважливішими ілюстративними матеріалами, оформленими у вигляді плакатів, підготовленої ілюстративної мультимедійної презентації, роздавального матеріалу, слайдів, фотографій, макетів, рекламних проспектів, тощо (зразок оформлення див. у Додатку Ж).

Обсяг тексту доповіді має бути розрахований на 10 хвилин виступу (не більше), містити основні результати аналізу матеріалів діючого підприємства і творчих розробок щодо запропонованих моделей управління, пропозицій та рекомендацій, акцентувати елементи наукової новизни. Перед захистом слід ретельно прочитати рецензію, особливу увагу звернути на висловлені рецензентом зауваження і по можливості усунути зазначені недоліки або дати аргументовану відповідь у доповіді.

Наочні матеріали з використанням мультімедійної техніки мають послідовно ілюструвати доповідь студента і забезпечувати повноту висвітлення усіх положень, що підлягають захисту. Виступ повинен бути стислим, конкретним, з використанням ілюстративного матеріалу, головне призначення якого – детально та наочно проілюструвати ті чи інші твердження автора. Необхідно вчасно посилатися на відповідний матеріал, акцентувати на ньому увагу членів комісії.

У доповіді студент має розкрити:

-     актуальність теми; структуру роботи;

-     предмет дослідження;

-     відомості про організацію, на матеріалах якої виконано дослідження;

-     висновки з аналізу, зміст запропонованих заходів та обґрунтування їх ефективності (на це рекомендується витратити не менше 70% часу, відведеного для доповіді).

Завершуючи доповідь, випускник має відзначити: які його розробки та висновки впроваджені або намічені до впровадження; де ще можливе, на його думку, застосування результатів дослідження; яка фактична чи очікувана соціально-економічна ефективність запропонованих ним заходів.

Після доповіді студента голова ДЕК зачитує відзив та рецензію на дипломну роботу, і студент має відповісти на всі зауваження.

Під час захисту дипломної роботи члени ДЕК, присутні на захисті викладачі, спеціалісти можуть задавати питання щодо змісту дипломної роботи. Відповіді студента мають бути конкретними, аргументованими і короткими.

Процедура захисту протоколюється секретарем комісії.

Після обговорення підсумків захисту на закритому засіданні ДЕК виноситься її рішення. У разі незгоди між членами ДЕК думка голови є вирішальною. Рішення комісії оголошується її головою в день захисту.

 

7. КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ ДИПЛОМНОЇ РОБОТИ

Підсумкову оцінку роботи спеціаліста  визначає державна екзаменаційна комісія.

Шкала оцінювання:  ECTS та національна

Сума балів	ОцінкаECTS	Оцінка за національною шкалою для  дипломної роботи
90 – 100	А	відмінно
82-89	В	добре
74-81	С
64-73	D	задовільно
60-63	Е
35-59	FX	незадовільно з можливістю повторного захисту

Оцінку «відмінно» отримує студент, який повністю виконав завдання, поставлені в дипломній роботі, що має обґрунтовані достатньо оригінальні практичні або методичні розробки за обраною темою, елементи беззаперечної наукової новизни, отримав позитивні відзиви та рецензії, послідовно й логічно виклав результати роботи під час захисту, супроводжував доповідь змістовними бездоганними наочними матеріалами, надав вичерпану відповідь на питання членів ДЕК.

Оцінку «добре» отримує студент, який повністю виконав план дипломної  роботи, що має елементи наукової новизни, завершені практичні (методичні) рекомендації за обраною темою роботи, продемонстрував володіння теоретичними знаннями та практичними навичками при вирішенні завдань роботи, має позитивні відзиви та рецензії, вичерпано виклав результати роботи при захисті, супроводжував доповідь змістовними наочними матеріалами, повно, без суттєвих помилок відповів на питання членів ДЕК.

Оцінку «задовільно» отримує студент, який практично повністю виконав план дипломної роботи, має розроблені рекомендації за обраною темою роботи та позитивні відзиви та рецензії з переліком недоліків, при доповіді про результати роботи припустив непринципові огріхи, дав правильні, але неповні відповіді (70%) на питання членів ДЕК.

Оцінку «незадовільно» отримує студент, який практично повністю виконав завдання дипломної роботи, але результати роботи не мають практичної значущості для організації, або не мають достатньої обґрунтованості; продемонстрував слабку теоретичну підготовку та практичні навички, невпевнено орієнтується у роботі; припустив принципові помилки при доповіді результатів роботи, має суттєві зауваження з боку наукового керівника та рецензента, не дав повних правильних відповідей на питання членів ДЕК.

За результатами захисту дипломної роботи ДЕК приймає рішення щодо присвоєння кваліфікації «спеціаліст».

 

 

 

 

 

 

 

8. ОРІЄНТОВНА ТЕМАТИКА ДИПЛОМНИХ РОБІТ^*

1. Процес управління підприємством в умовах адаптації до ринку.
2. Обґрунтування проекту розробки та освоєння  нової продукції на підприємстві
3. Обґрунтування проекту застосування нових методів організації та управління.
4. Обґрунтування проекту розширення існуючого виробництва.
5. Обґрунтування напрямків вдосконалення організаційної структури управління.
6. Управління виробничою стратегією підприємства.
7. Обґрунтування та механізм реалізації товарно-продуктової стратегії підприємства.
8. Розробка антикризової програми діяльності підприємства та заходів щодо її реалізації.
9. Оцінка економічної самостійності та ділової активності підприємства, шляхи їх підвищення.
10. Обґрунтування заходів щодо підвищення конкурентоспроможності продукції підприємства.
11. Управління якістю продукції підприємства.
12. Удосконалення системи управління якістю на підприємстві.
13. Опрацювання заходів програми досягнення конкурентних переваг підприємства.
14. Управління  витратами виробництва
15. Управління ціновою політикою на підприємстві.
16. Управління результатами діяльності підприємства
17. Обґрунтування напрямків розвитку виробничого потенціалу на підприємстві.
18. Обґрунтування напрямків поліпшення використання виробничих потужностей.
19. Управління процесами диверсифікації діяльності підприємства.
20. Управління тривалістю виробничого циклу підприємства.
21. Удосконалення системи управління запасами підприємства
22. Сучасні моделі та методи прийняття  управлінських рішень.
23. Удосконалення процесу обґрунтування стратегічних управлінських рішень.
24. Удосконалення стратегічного управління діяльністю підприємства.
25. Управління зовнішньоекономічною діяльністю підприємства.
26. Удосконалення інноваційної діяльністю підприємства.
27. Управління інвестиційною діяльністю на підприємстві.
28. Управління виставковою діяльністю на підприємстві.
29. Обґрунтування доцільності впровадження системи контролінгу на підприємстві.

            *Примітка. Жирним шрифтом позначені теми дипломних робіт, для яких в розділі 9 цієї частини і у частині П  наводиться зміст і методичні вказівки до їх виконання.

1. Шляхи удосконалення бюджетування на підприємстві.
2. Удосконалення  стратегії розвитку підприємства.
3. Розробка бізнес-плану підприємства.
4. Реінжиніринг бізнес-проектів на підприємстві.
5. Управління персоналом на підприємстві.
6. Управління розвитком підприємницької діяльності в умовах мінливого зовнішнього середовища господарювання.
7. Формування позитивного іміджу підприємства на ринку.
8. Формування оптимального товарного асортименту підприємства.
9. Управління асортиментною політикою на підприємстві.
10. Удосконалення організаційно-економічного механізму управління матеріальними ресурсами підприємства.
11. Технологія менеджменту на сучасному підприємстві.
12. Діагностика систем управління підприємства в сучасних умовах господарювання.
13. Управління соціальним розвитком трудового колективу в сучасних умовах господарювання.
14. Формування кадрової політики підприємства.
15. Удосконалення системи добору персоналу підприємства.
16. Розробка програми стимулювання працівників організації.
17. Удосконалення матеріального стимулювання в умовах ринкової економіки.
18. Удосконалення системи оцінки і мотивації персоналу підприємства.
19. Удосконалення організації та стимулювання праці на підприємстві.
20. Управління ризиком: сучасні теорії та практичний досвід.
21. Менеджмент підприємства у кризових ситуаціях.
22. Організаційна культура сучасного підприємства, як фактор конкурентоспроможності фірми.
23. Проблеми організації стратегічного управління на підприємстві.
24. Механізм прийняття стратегічних рішень на підприємстві в умовах мінливого зовнішнього середовища.
25. Конкурентний аналіз в системі стратегічного управління підприємством.
26. Корпоративна стратегія: особливості та проблеми розробки.
27. Корпоративна культура як елемент системи стратегічного управління підприємством.
28. Удосконалення корпоративної соціальної відповідальності організації.
29. Управління креативної діяльністю на підприємстві.
30. Формування стратегії еколого орієнтованого розвитку підприємства.
31. Розробка (удосконалення) системи управління енергозбереженням на підприємстві.

9. МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО НАПИСАННЯ ДИПЛОМНИХ РОБІТ ЗА ТЕМАМИ:

 

 

ТЕМА 1 Обгрунтування проекту розробки та освоєння нової продукції на підприємстві

 

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ СИСТЕМИ РОЗРОБКИ ТА ОСВОЄННЯ НОВОЇ ПРОДУКЦІЇ НА ПІДПРИЄМСТВІ

1.1. Комплексна підготовка виробництва до випуску нової продукції

1.2. Особливості організації переходу на випуск нової продукції та освоєння нового виробництва

Розділ 2 Дослідження діяльності підприємства за період, що аналізується

2.1. Техніко-економічна характеристика підприємства

2.2.  Оцінка існуючого асортименту продукції підприємства

2.3.  Аналіз діючої системи розробки та освоєння нової продукції

РОЗДІЛ 3 РОЗРОБКА ПРОЕКТУ ВПРОВАДЖЕННЯ ТА ПРОСУВАННЯ НОВОЇ ПРОДУКЦІЇ НА РИНОК

3.1. Обґрунтування доцільності розробки та випуску нової продукції на ринок

3.2. Вдосконалення системи робіт по підготовці виробництва до випуску нової продукт

3.3. Оптимізація виробничої програми підприємства

РОЗДІЛ 4  ОХОРОНА ПРАЦІ ТА НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ

 

ВСТУП

У вступі дається характеристика стану економіки в цілому на сучасному етапі. Розглядаються основні проблеми, що стоять перед промисловістю України та можливі шляхи їх вирішення, в тому числі за рахунок постійного оновлення та оптимізації асортименту продукції підприємств.

Обґрунтовується актуальність теми на сучасному етапі, необхідність вдосконалення системи робіт по підготовці виробництва до випуску нової продукції для підвищення ефективності виробництва. Вибирається та обґрунтовується об’єкт дослідження.

Розділ 1 Теоретичні аспекти системи розробки та освоєння нової продукції на підприємстві

В розділі обґрунтовується необхідність постійного оновлення асортименту продукції у відповідності з потребами та запитами потенційних споживачів, розкривається його значення як одного з найважливіших факторів, що впливають на конкурентоспроможність підприємства.

Розкривається суть і складові системи розробки та освоєння нової продукції, напрямки її удосконалення. Розглядаються сучасні підходи, методи обґрунтування проекту розробки та освоєння виробництва нової продукції.

Розділ 2 Дослідження діяльності підприємства за період, що аналізується

2.1.   Техніко-економічна характеристика підприємства

Техніко-економічна характеристика підприємства дається на основі даних про результати його роботи за звітний період. Вона повинна містити:

-     виробничу структуру підприємства;

-     структуру управління;

-  спеціалізацію підприємства та окремих його підрозділів;
           -  виробничу потужність підприємства;

-     аналіз форм організації виробництва;

-     фінансовий стан підприємства;

-     оцінку рівня використовуваної техніки та технології;

-     чисельність і структуру персоналу;

          -  основні техніко-економічні показники підприємства за декілька останніх років.

         Аналіз показників доцільно виконати за допомогою ЕОМ. Необхідно проаналізувати позитивні і негативні результати роботи за цей період та виявити причини відхилень фактичних даних від планових.

          2.2.   Оцінка існуючого асортименту продукції підприємства

Детально аналізується процес формування асортименту продукції на підприємстві, виявляються особливості. Окремо необхідно розглянути як підприємство при визначенні асортименту використовує маркетингові дослідження. При можливості наводиться схема організації виробництва продукції підприємством, що досліджується.

Наводиться номенклатура та асортимент продукції, що випускається, за декілька останніх років. Аналізуються зміни, які сталися у випуску продукції та визначаються фактори, за рахунок яких ці зміни відбулися.

Дається характеристика якості продукції. Виявляються тенденції зміни показників якості у часі.

     2.3.Аналіз діючої системи розробки та освоєння нової продукції

Розглядається стан роботи на підприємстві з обґрунтування проектів розробки та освоєння нової продукції. Аналізуються темпи оновлення продукції підприємством та викладаються показники, за якими оцінюється рівень оновлення асортименту продукції. При можливості фактичні значення порівнюються з показниками підприємств-конкурентів, по галузі. Наводяться графіки підготовки виробництва нової продукції, які використовуються на підприємстві (з відповідним переліком робіт та їх трудомісткістю). Робляться висновки щодо можливих принципових напрямків підвищення рівня обґрунтування проектів розробки та освоєння нової продукції.

Розділ 3 Розробка проекту впровадження та просування нової продукції на ринок

3.1. Обґрунтування доцільності розробки та випуску нової продукції на  ринок

В розділі необхідно розкрити суть запропонованого проекту розробки та освоєння виробництва нової продукції (особливості конструкції, технології, використовуваних матеріалів, відповідність потребам ринку тощо).

За допомогою анкетного опитування потенційних покупців товару (по дослідному зразку, ескізу) проводиться експертна оцінка запропонованої продукції, обґрунтування пропозицій щодо підвищення рівня реалізаційної спроможності запропонованої нової продукції. Оцінюється складність, можливість   або неможливість ресурсної реалізації запропонованого проекту розробки та освоєння  виробництва нової продукції.

      3.2. Вдосконалення системи робіт по підготовці виробництва до випуску нової продукції

          Дається обґрунтування пропозицій щодо зниження рівня складності виробництва пропонованої нової продукції. Обґрунтовується необхідність впровадження та застосування сітьових методів планування та управління (СПУ) в процес підготовки виробництва продукції з розробкою відповідних
сітьових графіків, розрахунком параметрів та їх оптимізацією з метою
забезпечення  прийнятних строків розробки та освоєння  виробництва нової
продукції, розрахункове забезпечення їх відповідними трудовими ресурсами.

          Розраховується нова собівартість одиниці нової запропонованої продукції на основі розробки відповідної калькуляції, визначається максимально-доцільна ціна продажу одиниці продукції (для цього необхідно провести додаткове анкетне опитування потенційних покупців даної продукції).

3.3. Оптимізація виробничої програми підприємства

Далі на основі даних що були отримані в пункті 3.2 визначається обсяг реалізації запропонованої продукції з урахуванням виробничих потужностей підприємства, точки беззбитковості, прибутковості нової продукції.

Обґрунтовується ефективність використання економіко-математичних методів при визначенні виробничої програми підприємства. Вирішується завдання оптимізації виробничої програми з використанням економіко-математичної моделі, яка вміщує обмеження стосовно обсягів виробництва з урахуванням попиту, виручки від реалізації продукції, враховує трудові та матеріальні ресурси.

 Розділ 4«Охорона праці та навколишнього середовища» виконується під керівництвом консультанта з питань охорони праці та навколишнього середовища. Заходи, що пропонуються в цьому розділі, повинні бути пов’язані з темою дипломної роботи та стосуватися удосконалення системи робіт по підготовці виробництва до випуску нової продукції.

У висновках стисло викладається зміст виконаних у дипломній роботі досліджень. Розкриваються виявлені недоліки з питань розробки та освоєння нової продукції на підприємстві, а також запропоновані у дипломній роботі шляхи їх усунення, отримані результати та рекомендації щодо впровадження.

У кінці роботи наводиться за абеткою перелік використаної літератури.

 

Перелік матеріалів, які необхідні для виконання дипломної роботи:

1. Техніко-економічні показники роботи підприємства та його підрозділів у динаміці за останні два роки.
   1. Виробнича структура підприємства.
   2. Чисельність та структура персоналу.
   3. Номенклатура та асортимент продукції, що випускається підприємством, за останні два роки у розрізі цехів та потоків.
   4. Перелік робіт (та порядок їх виконання) по підготовці виробництва до випуску нової продукції.
      1. Дані щодо середніх строків розробки та освоєння нової продукції на підприємстві.
      2. Вихідні дані для визначення беззбиткового обсягу виробництва.
      3. Кошториси загальновиробничих та загальногосподарських витрат.
      4. Калькуляції на продукцію, що аналізується, з розшифровками статей.

           10. Вихідні дані для побудови економіко-математичної моделі.

 

Рекомендована література

1. Господарський кодекс України: Прийнятий 16 січня 2003р. – К.: Істина, 2003. – 208с.

2. Бабанский А.В. Система непрерывного улучшения продуктов и процессов. – М.: Экоперспектива, 1999. – 237с.

3. Василенко В.О., Ткаченко Т.І. Виробничий (операційний) менеджмент: Навч. посібник. За редакцією В.О. Василенка. – Київ: ЦУЛ, 2003. – 532с.

4. Гаркавенко С. С. Маркетинг: Підручник. – К.: Лібра, 2002. – 712 с.

5. Гриньова В.М., Салун М.М. Організація виробництва: Підручник – К.: Знання, 2009. –

582 с.

6. Гэлловэй Л. Операционный менеджмент. – СПб.: Питер, 2002. – 320с.

7. Орлов О. О. Планування діяльності промислового підприємства: Підручник. – К.: Скарби, 2002. – 336 с.

8. Фатхутдинов  Р.А.  Конкурентоспособность  организации  в  условиях кризиса:  экономика, маркетинг,  менеджмент. – М.:  Издательско-книготорговый центр «Маркетинг», 2002. – 892с.

9. Чейз Ричард Б., Эквилайн Николас Дж., Якобс Роберт Ф. Производственный и операционный менеджмент: Пер. с англ. – М.: Издательский дом «Вильямс», 2001. – 704с.

10. www.nbuv.gov.ua – Національна бібліотека України ім. В.І. Вернадського.

11. www.alpha.rada.kiev.ua – Національна парламентська бібліотека.

12. www.library.if.ua – Національна бібліотека наукових видань.

 

Тема 2 Розробка антикризової програми діяльності                                     підприємства та заходів щодо її реалізації

Зміст

Вступ

Розділ 1 Теоретичні аспекти антикризового управління підприємством

1.1. Економічна сутність кризи розвитку підприємства

1.2. Фактори виникнення кризових явищ та загрози банкрутства підприємства

1.3. Концептуальна модель розвитку процесу антикризового управління підприємством

1.4. Регулювання проблеми розвитку кризових явищ у діяльності підприємства

Розділ 2 Аналіз фінансово-господарської діяльності підприємства

2.1. Загальна характеристика підприємства

2.2. Оцінка результативності фінансово-господарської діяльності підприємства

2.3. Аналіз фінансового стану підприємства

2.4. Аналітична діагностика можливого банкрутства

Розділ 3 Розробка заходів антикризової програми на підприємстві

3.1. Фінансова стабільність підприємства в кризової ситуації

3.2. Організація роботи з виходу підприємства з кризи

3.3. Економічна ефективність заходів, що покладені в основу антикризової програми

3.4. Математичний частина

Розділ 4  охоронА праці та навколишнього середовища

Висновки

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ

 

У вступі обґрунтовується вибір теми дипломного проекту, її актуальність в сучасних умовах розвитку економіки, вказуються мета, завдання, предмет, об’єкт дослідження і надається коротка інформація про підприємство, на матеріалах якого виконується   дослідження.  Необхідно зазначити інформаційні джерела та використані методи дослідження.

РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ АНТИКРИЗОВОГО УПРАВЛІННЯ

В пункті 1.1 «Економічна сутність кризи розвитку підприємства» розкриваються поняття термінів “кризовий стан” та “банкрутство”, розглядається економічний механізм розгортання кризи розвитку підприємства; даються основні ознаки, які притаманні процесу розгортання кризи на рівні підприємства; визначаються передумови механізму поширення кризи; розкриваються фінансово-економічні аспекти виникнення та поширення імпульсів кризи на різних фазах процесу.

У пункті 1.2 «Фактори виникнення кризових явищ та загрози банкрутства підприємства» розглядається класифікація кризових факторів та розкривається дія кожного з них (внутрішні, зовнішні, загальні, специфічні, індивідуальні, основні, другорядні, незалежні, похідні, постійні, тимчасові фактори тощо).

У пункті 1.3 «Концептуальна модель процесу антикризового управління підприємством»розкривається поняття «антикризове управління» та обґрунтовується необхідність побудови системи антикризового управління як протидії банкрутству на рівні підприємства; наводяться елементи системи антикризового управління на підприємстві та їх головне призначення (механізм подолання кризових явищ, механізм профілактики виникнення кризи, процес антикризового управління тощо).

У пункті 1.4 «Регулювання проблеми розвитку кризових явищ у діяльності підприємства» розкривається вітчизняний досвід у регулюванні проблем кризових явищ на рівні підприємств; порівнюється вітчизняний досвід з досвідом інших країн. Далі потрібно розкрити правове забезпечення антикризового управління, навести класифікацію видів банкрутства,  розкрити їх характеристику та механізм реабілітації (реорганізації) підприємств, що регламентується законодавством.

РОЗДІЛ 2  АНАЛІЗ ФІНАНСОВО-ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

2.1. Загальна характеристики підприємств. Дається стисла техніко-економічна характеристика підприємства, яка включає:

-                    коротку історичну довідку;

-                    дані про форми власності підприємства та напрями діяльності;

-                    відносини з «середовищем прямого впливу»;

-                    дані про обсяг виробництва, асортимент та якість продукції (послуг), чисельність працівників, визначення динаміки цих показників;

-                    оцінку організаційної структури управління і виробничої структури підприємства.

2.2. Оцінка результативності фінансово-господарської діяльності підприємства. Аналіз фінансових результатів підприємства включає:

-                    оцінку виконання плану за прибутком у цілому і в розрізі окремих видів прибутків (збитків);

-                    вивчення динаміки прибутку за ряд років;

-                    визначення та обрахування впливу основних чинників на зміну прибутку;

-                    визначення показників рентабельності і факторів зміни їх рівня;

-                    встановлення резервів збільшення прибутку і рентабельності.

2.3. Аналіз фінансового стану підприємств. Досліджується фінансовий стан підприємства з виокремленням таких основних підрозділів аналізу фінансового стану як:

-                    аналіз балансу;

-                    аналіз майна і джерел його утворення;

-                    аналіз ліквідності та платоспроможності;

-                    аналіз фінансової стабільності;

-                    аналіз оборотності обігових коштів;

-                    аналіз руху коштів;

-                    аналіз дебіторської та кредиторської заборгованості;

-                    аналіз використання капіталу.

2.4. Аналітична діагностика можливого банкрутства. Дослідження ймовірності банкрутства може проводитися різними методами, наприклад, методом мультиплікативного дискримінантного аналізу між показниками фінансового стану і встановлення подальшої долі (розквіту чи занепаду) підприємства за допомогою Z-моделей Е. Альтмана, Лису, Тафферата та ін.

За результатами проведеного аналізу у розділ 2 робляться висновки щодо фінансово-господарської діяльності підприємства і необхідності розробки антикризової програми.

РОЗДІЛ 3 РОЗРОБКА ЗАХОДІВ АНТИКРИЗОВОЇ ПРОГРАМИ НА ПІДПРИЄМСТВІ

3.1. Фінансова стабілізація підприємства в умовах кризової ситуації. Основною метою антикризового фінансового управління є швидке оновлення платоспроможності та фінансової стійкості підприємства для запобігання його банкрутства. основна роль в системі антикризового управління належить використанню внутрішніх механізмів фінансової стабілізації, досягнення якої передбачає наступні етапи:

1. Усунення неплатоспроможності.

2. Відновлення фінансової стійкості.

3. Зміна фінансової стратегії з метою прискорення економічного росту.

Для цього можуть бути зроблені насамперед наступні кроки:

− позбавлення від збиткової продукції та нерентабельних підрозділів;

− розробка і здійснення програми скорочення витрат;

− покращання управління активами.

 Другим напрямком роботи по запобіганню банкрутства є проведення правильної маркетингової політики.

 Третій напрямок – це забезпечення швидкого обертання капіталу. Однією з найпоширеніших причин невисокого прибутку на підприємстві є нерухомість значної суми засобів. Багато обладнання не використовується, великі запаси сировини і т. інше. Це бездіяльний капітал. Оскільки суть бізнесу – це обмін, то норма прибутку більше залежить від швидкості продаж ніж від високої ціни. Тому завищення ціни - прямий шлях до банкрутства, а більш висока швидкість обороту капіталу дозволяє уникнути його.

Якщо використання внутрішніх механізмів фінансової стабілізації не досягло своєї мети, а результати діагностики підтвердили висновок про безперспективність виходу з кризового стану тільки за рахунок власних можливостей, постає питання про реорганізацію чи ліквідацію підприємства.

Вирішуючи питання про ліквідацію чи реорганізацію підприємства, порівнюють його економічну вартість з ліквідаційною. Якщо ліквідаційна вартість підприємства більша за його економічну вартість, то вигідніше ліквідувати підприємство. Якщо ж фірма більше коштує як діюче підприємство, то постає питання про реорганізацію. Майбутні доходи і витрати потрібно спрогнозувати.

Одним із елементів реорганізації підприємства є його санація. Процес реорганізації підприємств, що сануються, вимагає попередньої розробки проекту санації. У цьому проекті відображаються:

• економічне та фінансове становище підприємства-боржника на початок санації;
• основні причини, що зумовили критичне фінансове становище підприємства;
• ціль та форми санації;
• план санування з виділенням першочергових заходів щодо оздоровлення підприємства;
• формулювання критеріїв, що забезпечують успіх проведення санації у запропонованій формі.

Основою вибору тієї чи іншої форми санації є розрахунок її ефективності, яка визначається шляхом зіставлення результатів та витрат на здійснення санації у запропонованій формі.

Результати санації можна оцінити розміром додаткового прибутку (різницею між його сумою до і після проведення санації). Витрати на здійснення санації визначаються шляхом розробки спеціального кошторису витрат і вони можуть розглядатися як інвестиції санатора в економіку підприємства.

 3.2. Організація роботи з виходу підприємства з кризи

 3.2.1. Система прийняття рішень в умовах кризи. Найбільш відповідальний етап при виході підприємства з кризової ситуації - розробка управлінських рішень. Загальна послідовність розробки управлінських в антикризовому управлінні може бути звичайною, застосованою у функціональному управлінні. Однак необхідно відзначити ряд специфічних рис розробки і прийняття рішень, властивих антикризовому управлінню. До них необхідно віднести наступні питання. На етапі підготовки управлінських рішень проводяться аналіз та прогнозування, спрямовані на визначення доцільності і шляху виходу підприємства з кризової ситуації. Це залежить від того, наскільки сильно криза вплинула на його діяльність. На цьому етапі визначається конкурентоспроможність підприємства при  нових умовах роботи. Його успіх багато в чому залежить від становища продукції на ринку збуту, дослідження якого дає можливість одержати уяву про сегменти ринку, виявити ті види продукції, що мають переваги в порівнянні з конкурентами. У тому випадку, якщо криза сильно і негативно вплинула на господарську діяльність підприємства і подальше його існування, розробляють нові стандарти чи будують модель реструктуризації підприємства забезпеченням розроблених заходів необхідними ресурсами.

Немаловажною обставиною є те, що в період розв’язку кризової ситуації можуть виникнути не одна, а кілька цілей, тобто виникає питання вирішення багатокритеріального завдання. У цих випадках необхідне ранжирування цілей за пріоритетом.

Основним документом, що описує важливі аспекти реструктуризації й обґрунтовує необхідність проведення тих чи інших конкретних санаційних заходів, є бізнес-план, у якому показується, яким чином керівництво підприємства намагається перебороти кризову ситуацію, що виникла на підприємстві, і які намічені шліхи запобігання банкрутства.

Важливим аспектом стійкого і безпечного функціонування підприємства є попередження і відшкодування отриманого збитку. Через те, що будь-яка діяльність підприємства пов’язана з ризиком, то без нормальної страхової діяльності в сфері безпеки і зниження підприємницьких  ризиків обійтися практично неможливо.

3.2.2. Роль людського фактора в кризових ситуація. Технологія антикризового управління повинна розроблятися з урахуванням конкретних обставин. Вона у визначній мірі є продуктом мистецтва управління і вирішальним фактором його успіху. Успішність діяльності антикризової команди багато в чому визначається тим, що вона сумісна з більшістю організаційних структур і, одночасно, не залежить від них. У кризовій ситуації відбувається перерозподіл функцій керівництва з контрольних обов’язків на координаційні, котрі, якщо змушують обставини, набувають форми твердого адміністрування. Управління тут вимагає рішучих змін, коли всі кроки в потрібному напрямку розписані буквально по днях і годинах.

Для будь-яких підприємств управління людьми має першорядне значення. Без ретельно відібраних, розставлених і професійно підготовлених працівників - фахівців жодне підприємство не зможе досягти  своїх цілей. Це положення має бути основним у концепції антикризового управління.

3.2.3. Стимулювання і мотивація ефективності праці працівників. Найважливішою умовою досягнення значного кадрового потенціалу підприємства є зацікавленість усіх категорій працівників у високій якості (ефективності) праці учасників. У зв’язку з цим виникає необхідність у вирішенні двох основних проблем: що розуміти під високою якістю праці, і якими засобами викликати зацікавленість працівника у високій якості праці. Стимули повинні бути пов’язані  з ефективністю праці, для чого повинні розроблятися різні шкали величин стимулюючих впливів. Вибір тих чи інших стимулюючих впливів обумовлюється наявністю необхідних для реалізації стимулів матеріальних і грошових ресурсів. Мотиваційний механізм системи управління, його життєздатність і ефективність визначаються цілим комплексом вироблюваних ними спонукальних мотивів і стимулів до високої якості праці в досягненні цілей усього колективу й окремих його працівників при різних умовах розвитку виробництва, у тому числі і при виникненні кризових ситуацій.

3.3. Економічна ефективність заходів, що покладені в основу антикризової програми. Виконується розрахунок економічної ефективності запропонованих організаційно-технічних рішень, обґрунтовується доцільність їх проведення. На основі аналізу діючих методик оцінки ефективності реалізації проектів. обґрунтовується обрана методика розрахунку. Можливо проведення розрахунків за допомогою різних методик і дослідження одержаних результатів. Обчислюється вплив запропонованих заходів на фінансові показники підприємства. Якщо передбачаються інвестиції, розраховується їх доцільність та прибутковість.

3.4. Математична частина виконується у відповідності з обраною темою за рекомендаціями керівника дипломної роботи.

РОЗДІЛ 4виконується за рекомендаціями консультантів кафедри техногенної  безпеки.

У висновках стисло викладаються результати дослідження і рекомендації.

 

Список рекомендованої літератури:

1. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 2 “Звіт про фінансові результати”
2. Анализ и обоснование хозяйственных решений под редак.. Б.И.Майданчик, М.Г.Карпунин и др. – М.: Финансы и статистика, 1991.
3. Андрійчук В., Бауер Л. Менеджмент прийняття рішень і ризик.- К.: 1998 р.; с. 266.
4. Бланк И.А. Управление прибылью – К.: Ника-Центр, Эльга, 1998.
5. Бузановский С.С., Горелов И.А., Титков А.С. Антикризисное управление.  - Учебное пособие. - Санкт-Петербург: Валерия СПД, 1999.
6. Василенко В.О. Антикризове  управління підприємством: Навч. посібник. –  К.: Центр учбової літератури, 2005. – 504 с.   .
7. Волков И.О. Економика предприятия. Учебник.- М.: ИНФРА-М. 1998г.,    с.401-403.
8. Грязнова А.Г. Антикризисный менеджмент.- М.: ЮНИТИ, 1995г.; с.106-112.
9. Жарковськая Е.П., Бродсий Б.Е. Антикризисное управление: учебник. –   М.: Омега-Л, 2005. – 357 с.
10.  Иванов Г.П. Антикризисное управление.- М.: ЮНИТИ, 1995 г.; с. 82-85.
11.  Іванюта С.М. Антикризове  управління: Навч. посібник. – К.: Центр учбової літератури, 2007. – 288 с.  .
12.  Ковалев А.И. Привалов В.П. Анализ финансового состояния предприятия – М: Центр экономики и маркетинга, 1997.
13.  Коробов Финансы промышленного предприятия – К.: Лыбидь, 1997,
14.  Короткова Є.М. Антикризисное управление. Учебник- М.:, ИНФРА-М, 2002 г.; с.97.
15.  Орлов О.О. Планування діяльності промислових підприємств.-К.: Скарби, 2002р. с.221.
16.  Покропивний С.Ф. Економіка підприємства. - К.:  Наукова думка 2000р.; с.466-472, 475-481, 487-503, 507-521.
17.  Родионова Н.В. Антикризисный менеджмент.- М.: ЮНИТИ. 2001 г.; с. 17-45.
18.  Роберт Хіт. Кризовий менеджмент для керівників.- К.: Наукова думка, 2002 р.; с. 15, 362-365, 536-541.
19.  Савицька Г.В. Аналіз господарської діяльності підприємства. - К.: “Наукова думка”, 2005.
20.  Салига С.Я., Ляшенко Е.І. та ін. Антикризове фінансове управління: Навч. посібник. – К.: Центр учбової літератури, 2005. – 208 с.  .
21.  Чернявский А.Д. . Антикризове  управління фірмою: Навч. посібник. – К.: Зовнішня торгівля, 2005. – 328 с.  .
22.  Антикризисное управление. Учебное пособие.- К.: МАУП, 2000 г.; с. 44-51
23.  Штангрет А.М., Копилюк О.І. Антикризове  управління: Навч. посібник. – К.: Знання, 2007. – 335 с.  .
24.  Шеремет М.І. Аналіз показників прибутковості – Тернопіль, Наукові записки, 1997.
25.  Экономика предприятия /под ред.. Горфинкеля В.Я., Купрянова Е.Н. – М.: Юнити, 1996.

 

ТЕМА 3 УДОСКОНАЛЕННЯ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ ЯКІСТЮ НА ПІДПРИЄМСТВІ

 

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ УПРАВЛІННЯ ЯКІСТЮ НА ПІДПРИЄМСТВІ

1.1. Роль системи управління якістю в підвищенні конкурентоспроможності підприємства

1.2. Етапи створення системи управління якістю на підприємстві

1.3. Проблеми розвитку систем управління якістю в Україні

РОЗДІЛ 2 АНАЛІЗ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ ЯКІСТЮ НА ПІДПРИЄМСТВІ

2.1. Загальна характеристика роботи підприємства

2.2. Оцінка фінансово-економічного стану підприємства

2.3. Аналіз системи управління якістю на підприємстві

РОЗДІЛ 3 УДОСКОНАЛЕННЯ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ ЯКІСТЮ НА ПІДПРИЄМСТВІ

3.1. Реалізація процесного підходу до управління якістю на підприємстві

3.2. Документальне забезпечення системи управління якістю на підприємстві

3.3. Управління ресурсами на підприємстві

3.4. Управління процесами життєвого циклу продукції

3.5. Вимірювання аналіз та поліпшування

3.6. Застосування економіко-математичних методів та моделей для забезпечення якості продукції

3.7. Оцінка економічної ефективності удосконалення системи управління якістю на підприємстві

РОЗДІЛ 4 ОХОРОНА ПРАЦІ ТА НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ

У вступі обґрунтовується актуальність теми підвищення якості продукції в сучасних умовах господарювання. Розглядається досягнутий рівень управління якістю, аналізуються статистичні дані щодо створення та сертифікації систем управління якістю, які відповідають вимогам міжнародних стандартів ISO 9000:2008 в Україні та за її межами. Вказується мета, конкретні цілі, задачі, об’єкт та предмет дослідження.

У розділі «Теоретичні основи управління якістю на підприємстві» розглядаються теоретичні основи процесу управління якістю продукції на підприємстві.

У пункті 1.1. розкривається сутність та роль систем управління якістю в підвищенні конкурентоспроможності та забезпеченні конкурентних переваг підприємства. Наводяться основні визначення якості, системи управління, системи управління якістю, місії, бачення, цілей, стратегії та політики в сфері якості. Робиться аналіз підходів до управління якістю як спеціалізованого виду управлінської діяльності. Розглядаються процесний та системний підхід до створення систем управління якістю на підприємстві.

У пункті 1.2. розглядається послідовність етапів розробки і впровадження системи управління якістю на підприємстві, особливості кожного етапу.

У пункті 1.3. коротко аналізуються проблеми якості на сучасному етапі в Україні. Наводиться взаємозв’язок якості товарів з успіхом та ефективністю розвитку національної економіки, конкурентоспроможністю продукції, національним престижем країни.

         У розділі «Аналіз системи управління якістю на підприємстві» у пункті 2.1. проводиться характеристика роботи обраного підприємства, яка включає: коротку історичну довідку, дані про форму власності підприємства та напрями діяльності. Проводиться аналіз обсягів виробництва та асортименту продукції. Аналізується організаційна структура управління підприємством та його виробнича структура.

У пункті 2.2 на основі бухгалтерської звітності об’єкта дослідження виконується аналіз господарської діяльності підприємства та аналізуються досягнуті техніко-економічні та фінансові показники його роботи за декілька останніх років.

У пункті 2.3 аналізується ефективність виробничої діяльності підприємства, виявляються слабкі місця, обсяги та причини виникнення невідповідностей, витрати на попереджуючі заходи (на відповідність) і витрати на усунення невідповідностей (на невідповідність). Проводиться аналіз діючої системи управління якістю на підприємстві, виявляються слабкі місця, які потребують поліпшення та удосконалення.

У розділі «Удосконалення системи управління якістю на підприємстві» розробляються заходи та напрями удосконалення системи управління якістю обраного підприємства.

У пункті 3.1 діяльність об’єкта дослідження розглядається як взаємопов’язаний ланцюжок процесів. Для того, щоб управляти багато чисельними, взаємопов’язаними процесами, проводиться ідентифікація процесів підприємства, визначаються їх власники та менеджери.

У пункті 3.2 удосконалюється документальне забезпечення системи управління якістю на підприємстві: цілі та політика в галузі якості, настанови з якості, діючі методики, процедури, записи та інша документація.

У пункті 3.3 розробляються підходи до удосконалення управління ресурсами на підприємстві: людськими ресурсами, інфраструктурою та виробничим середовищем.

У пункті 3.4 розробляються підходи до удосконалення етапів життєвого циклу продукції: планування, проектування виробництва продукції; інформаційного зв’язку зі споживачами; закупівель; виробництва та обслуговування; контролю засобів моніторингу і вимірювального устаткування та ін.

У пункті 3.5 розробляються підходи до удосконалення процесів вимірювання, аналізу та поліпшування на підприємстві: вивчення споживацьких переваг, внутрішнього аудиту, контролю невідповідної продукції, постійного поліпшування процесів, виконання коригувальних і запобіжних дій та ін.

У пункті 3.6. наводиться приклад використання в системах управління якістю на підприємстві економіко-математичних методів та моделей, таких як :

• кореляційно-регресійні моделі;
• статистичні моделі;
• кластерний аналіз;
• інші.

У пункті 3.7. За існуючими методиками проводиться розрахунок економічної ефективності запропонованих заходів, направлених на удосконалення системи управління якістю на підприємстві, обґрунтовується доцільність їх впровадження у виробництво.

В розділі «Охорони праці та навколишнього природного середовища» пропонуються заходи щодо вдосконалення охорони праці та навколишнього середовища на підприємстві. Розділ виконується під керівництвом консультанта з питань охорони праці та навколишнього середовища.

У висновках узагальнюються результати проведених досліджень, формулюються рекомендації з удосконалення системи управління якістю, яка відповідає вимогам ISO 9001:2008.

Список рекомендованих  джерел:

1. Закон України «Про захист прав споживачів»

2. Закон України «Про стандартизацію» № 2408 - ІІІ 17.05.2001 р.

3. Закон України «Про підтвердження відповідності» № 2406-ІІІ від 17.05.01.

4. ДСТУ ISO 9000:2007 (ISO 9000:2005) Системи управління якістю. Основні положення та словник термінів. Національний стандарт України.

5. ДСТУ ISO 9001:2009 (ISO 9001:2008) Системи управління якістю. Вимоги. Національний стандарт України.

6. ISO 9004:2009. Системи управління якістю. Керівництво з поліпшення діяльності.

7. Аристов О. В.  Управление качеством. Учебник. – М.: Инфра-М, 2003. –  238 с.

8. Березненко М. П. Сертифікація систем якості та продукції в легкій промисловості – К., 1996 . – 236 с.

9. Векслер Е. М., Рифа В. М., Василевич Л. Ф. Менеджмент якості. Навчальний посібник. – К.: ВД «Професіонал», 2008. – 320 с.

10. Виробничий менеджмент: Підручник у 2 х томах. Під ред.  Ю. В. Гончарова. – К.: КНУТД, 2011. – Т. 2. -358 с.

11. Исикава К. Японские методы управления качеством. – М. Экономика, 1988. –  216 с.

12. Кане М.М., Иванов Б. В., Корешков В. Н., Схиртладзе А. Г. Системы, методы и инструменты менеджмента качества. Учебное пособие. – СПб.: Питер, 2008. – 560 с.

13. Кузьміна Т. О. Міжнародна система стандартизації та сертифікації. – К.: кондор, 2011. – 450 с.

14. Мазур И. И., Шапиро В. Д. Управление качеством. – М.: «Высшая школа», 2003. –  334 с.

15. Мишин В. М. Управление качеством. – М.: Юнити, 2000. –  303 с.

16. Момот О. І. Менеджмент якості та елементи системи якості: Навч. посібник. – К.: Центр учбової літератури, 2007. – 368 с.

17. Лойко Д. П. Управління якістю: навч. посібник. – Львів: Магнолія 2006, 2010. – 336 с.

18. Новицкий Н. И., Олексюк В. Н. Управление качеством продукции – Минск, ООО “Новое знание”, 2001. –  237 с.

19. Огвоздин В. Ю. Управление качеством. Основы теории и практики. – М.: „Дело и сервис”, 2002. –  156 с.

20. Окрепилов В. В. Управление качеством. – Спб.: Издательство «Наука», 2000. –  912 с.

21. Орлов П. А. Менеджмент качества и сертификация продукции. – Харьков: ИД „Инжэк”, 2004. –  303 с.

22. Розова Н. К. Управление качеством: Учебное пособие  - Спб.: «Питер М», 2003. –  224 с.

23. Салухіна Н.Г., Язвінська О. М. Стандартизація та сертифікація товарів та послуг: Підручник. – К.: Центр учбової літератури, 2010. – 336 с.

24. Управление качеством./ Под ред. Семеновой Е. И. – М.: „КолосС”, 2003. –  188 с.

25. Управление качеством. / Под. ред. Ильенковой С. Д. – М.: Юнити, 2003. –  334 с.

26. Федюкин В. К. Основы квалиметрии: Управление качеством продукции. – М.: Филинь, 2004. –  292 с.

27. Фомичев С. К., Старостина А. А., Скрябина Н. И.  Основы управления качеством – К.: МАУП, 2002. –  191 с.

28. Шаповал М. І. Основи стандартизації, управління якістю та сертифікації – К., 1997. –

191 с.

Інформаційні ресурси

29. Сайт Міжнародної організації зі стандартизації ISO: www.iso.org

30. Портал споживача: www.comsumeinfo.org.ua

31. Сайт Міністерства економічного розвитку і торгівлі України: http://www.me.gov.ua

32. Нормативні акти України // http://zakon.rada.gov.ua

33. Сайт Української асоціації якості: www.uaq.com.ua

 

 

 

ТЕМА  4 Управління витратами виробництва

 

ЗМІСТ

 ВСТУП

РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ОБЛІКУ ВИТРАТ НА ВИРОБНИЦТВО ТА ЇХ КАЛЬКУЛЮВАННЯ

1.1. Загальна класифікація витрат на виробництво

1.2. Сучасні методи обліку витрат на виробництво

РОЗДІЛ 2 ДОСЛІДЖЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА ЗА ПЕРІОД, ЩО АНАЛІЗУЄТЬСЯ

2.1. Техніко-економічна характеристика підприємства

2.2. Оцінка фінансового стану підприємства

2.3. Аналіз собівартості продукції підприємства за техніко-економічними чинниками

РОЗДІЛ 3 РОЗРОБКА ПОЛІТИКИ УПРАВЛІННЯ ВИТРАТАМИ  ВИРОБНИЦТВА В УМОВАХ РИНКУ

3.1. Управління витратами виробництва на основі альтернативних методів нарахування амортизаційних відрахувань

3.2.         Прийняття управлінських рішень за допомогою методу аналізу беззбитковості виробництва

3.3.         Оптимізація використання матеріалів методами лінійного програмування

РОЗДІЛ 4  ОХОРОНИ ПРАЦІ ТА НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ

 

ВСТУП

У вступі дається характеристика загального стану економіки України в цілому та обраної галузі промисловості. Висвітлюються існуючі основні їх проблеми і задачі. Розглядаються можливі шляхи вирішення проблем, в тому числі за рахунок ефективного управління витратами виробництва.

Обґрунтовується доцільність розробки теми, її актуальність, необхідність пошуку нових важелів управління собівартістю продукції. Обґрунтовується об’єкт дослідження.

Розділ 1 Теоретичні основи обліку витрат на виробництво та їх калькулювання

Розкривається значення управління витратами виробництва в умовах ринкових відносин. Викладається досвід планування витрат виробництва у вітчизняній практиці. Розглядаються методи обліку витрат на виробництво, які використовуються в країнах з розвиненими ринковими відносинами. Класифікація витрат на виробництво. Виробничий облік як єдиний процес обліку витрат на калькулювання собівартості.

Розділ 2 Дослідження діяльності підприємства за період, що аналізується

2.1. Техніко-економічна характеристика підприємства.

Техніко-економічна характеристика підприємства дається на основі аналізу результатів його роботи за звітний період. В розділі необхідно відобразити:

-         склад та структуру підприємства;

-         спеціалізацію підприємства та окремих його підрозділів, виробничу потужність підприємства;

-         номенклатуру та асортимент продукції;

-         основних постачальників матеріальних ресурсів;

-         якість продукції;

-         вартість, структуру основних фондів;

-         оцінку рівня техніки та технології, які використовуються на підприємстві;

-         чисельність і структуру промислово-виробничого персоналу;

-         основні техніко-економічні показники підприємства за декілька останніх років.

Аналіз показників доцільно виконати за допомогою ЕОМ. Повинні бути проаналізовані як позитивні, так і негативні результати роботи підприємства за звітний період та виявлені основні причини, які впливають на результати роботи підприємства.

2.2. Оцінка фінансового стану підприємства.

В розділі обґрунтовується система показників оцінки фінансового стану підприємства, враховуючи вітчизняний та закордонний досвід. Доцільно проаналізувати прибутковість, платоспроможність, ліквідність, фінансову стійкість, ділову активність, рівень самофінансування, ринкову активність підприємства. Виявляються тенденції зміни у часі показників, що аналізуються. При можливості фактичні значення порівнюються з показниками інших підприємств галузі, загальноприйнятими стандартами в закордонній практиці.

2.3. Аналіз собівартості продукції підприємства за техніко-економічними чинниками.

В розділі необхідно проаналізувати вплив наступних факторів на показник витрат на 1 грн. товарної продукції:

-         зміна витрат за рахунок асортименту;

-         зміна витрат за рахунок зміни собівартості окремих видів продукції;

-         зміна витрат за рахунок зміни цін на сировину та матеріали;

-         зміна витрат за рахунок зміни оптових цін на готову продукцію;

-         зміна собівартості товарної продукції за рахунок зміни фактичного обсягу виробництва продукції.

Розділ 3 Розробка політики управління витратами  виробництва в умовах ринку

3.1. Управління витратами виробництва на основі альтернативних        методів нарахування амортизаційних відрахувань.

За даними підприємства (структурного підрозділу), що досліджується, розглядаються методи нарахування амортизаційних відрахувань, які використовуються у вітчизняній практиці (доцільно розрахувати амортизацію методами рівномірного та прискореного списання витрат) та у закордонній практиці (можна використати слідуючи методи прискореного списання витрат: метод списання вартості за сумою чисел та метод залишку, що зменшується).

Необхідно показати вплив різних методів нарахування амортизації на розмір собівартості та прибутку. Зробити висновки про віддання переваги певним методам з точки зору можливостей підвищення організаційно-технічного потенціалу підприємства.

3.2. Прийняття управлінських рішень за допомогою методу аналізу        беззбитковості виробництва.

В розділі необхідно показати можливості методу аналізу беззбитковості виробництва у прийнятті управлінських рішень з управління витратами, формування структури асортименту продукції, цінової політики, прибутку. За матеріалами цеху, що досліджується, визначається беззбитковий обсяг виробництва для окремих видів продукції.

3.3. Оптимізація використання матеріалів методами лінійного програмування.

В розділі обґрунтовується ефективність використання економіко-математичних методів для оптимізації використання матеріалів на підприємствах. В роботі доцільно використати таку економіко-математичну модель, де в якості цільової функції виступає мінімізація витрат на виробництво продукції (в натуральному або вартісному вимірі).

Так, у разі виконання дипломної роботи на прикладі технології швейного виробництва, студенти можуть використати економіко-математичну модель визначення укрупненого плану розподілу тканин різної ширини у настили. В якості цільової функції доцільно використати мінімізацію вартості витрачаємої тканини.

Студенти, які виконують дипломну роботу на прикладі технології взуттєвого виробництва, можуть використати економіко-математичну модель визначення оптимальних комбінацій взуття з різною часткою відповідальних деталей.

При побудові моделей доцільно використовувати розраховані дані.  Отримане на ЕОМ рішення необхідно детально проаналізувати.

Розділ 4 «Охорона праці та навколишнього середовища» виконується під керівництвом консультанта з питань охорони праці та навколишнього середовища. Заходи, що пропонуються в цьому розділі, повинні бути пов’язані з темою дипломної роботи та стосуватися удосконалення управління витратами підприємства.

У висновках стисло викладається зміст виконаних у дипломній роботі досліджень. Розкриваються виявлені недоліки в управлінні витратами виробництва, висвітлюються запропоновані у роботі шляхи їх усунення. Подаються отримані результати та рекомендації щодо впровадження.

У кінці роботи наводиться за абеткою список використаних джерел.

 

Перелік матеріалів, які необхідні для виконання дипломної роботи:

1. Техніко-економічні показники роботи підприємства та його підрозділів у динаміці за останні два роки.
2. Виробнича структура підприємства.
3. Чисельність та структура промислово-виробничого персоналу.
4. Вартість та структура основних виробничих фондів.
5. Форма обов’язкової бухгалтерської звітності «Баланс» № 1.
6. Форма обов’язкової бухгалтерської звітності «Звіт про фінансові результати» № 2.
7. Вихідні дані для визначення беззбиткового обсягу виробництва.
8. Кошториси загальновиробничих та загальногосподарських витрат.
9. Калькуляції на декілька видів продукції, що аналізується, з розшифровками статей.
10. Вихідні дані для побудови економіко-математичної моделі.

 

Рекомендована література:

1. Господарський кодекс України: Прийнятий 16 січня 2003р. – К.: Істина, 2003. – 208с.
2. Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.1997 р. // Електронна бібліотека «Юрист-плюс». – К.: ЦКТ, 2000.
3. Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-ХГУ // Відомості Верховної Ради, 1999, №40, ст. 365.
4.  Балабанова Л.В.,  Сардак  О.В.  Цінова політика  в  умовах
   маркетингової орієнтації. Навчальний посібник. – К., 2004.
5. Голов С.Ф. Управлінський облік: Підручник. – К.: Лібра, 2003.
6.  Конторщикова О. Аналіз фінансового стану як передумова ефективного управління підприємством // Економіка, фінанси, право. – 2002. – № 6.
7.  Крамаренко В. І., Холод Б. І. та ін. Управління ресурсами підприємства: Навчальний посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2006. – 520 с.
8.  Кузьмін О. Є., Мельник О. Г. Побудова бюджетів організації // Фінанси України. – 2005. – №7. – с.136
9. Лень В.С. Управлінський облік.Навч. посібник. – К.: Знання-Прес, 2003. – 287с.
10.   Подольська В. О., Яріш О. В. Фінансовий аналіз: Навчальний посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2007. – 488 с.
11.   Савицька Г.В. Економічний аналіз: Навч. посібник. / Г. В. Савицька. – 2-ге вид., випр. і доп. – К.: Знання, 2005. – 662 с.
12.   Скригун Н., Цимбалюк Л. Оптимізація виробничих запасів як один із напрямів управління витратами // Економіст. – 2003, №2. – с. 39-41.
13.  Цал-Цалко Ю. С. Витрати підприємства: Навчальний посібник. – К.: ЦУЛ, 2003. – 558 с.
14.   www.nbuv.gov.ua – Національна бібліотека України ім. В.І. Вернадського.
15.   www.alpha.rada.kiev.ua – Національна парламентська бібліотека.
16.   www.library.if.ua – Національна бібліотека наукових видань.

 

ТЕМА 5 Удосконалення виробничої стратегії підприємства

 

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1 ВИРОБНИЧА СТРАТЕГІЯ, ЯК ЧАСТИНА ЗАГАЛЬНОЇ СТРАТЕГІЇ ПІДПРИЄМСТВА

1.1. Поняття виробничої стратегії, її місце у системі стратегічного управління підприємством

1.2. Сутність та етапи розробки виробничої стратегії

РОЗДІЛ 2 ДОСЛІДЖЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА ЗА ПЕРІОД, ЩО АНАЛІЗУЄТЬСЯ

2.1. Техніко-економічна характеристика підприємства

2.2. Аналіз конкурентного середовища підприємства

2.3. Аналіз діючої виробничої стратегії підприємства

РОЗДІЛ 3 РОЗРОБКА ЗАХОДІВ ЩОДО ВДОСКОНАЛЕННЯ ВИРОБНИЧОЇ СТРАТЕГІЇ ПІДПРИЄМСТВА

3.1. Формування стратегії виробництва товару

3.2. Розробка заходів і напрямів зміцнення конкурентних переваг підприємства

3.3. Економічна оцінка запропонованих заходів щодо вдосконалення виробничої стратегії підприємства

РОЗДІЛ 4 ОХОРОНА ПРАЦІ ТА НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ

 

ВСТУП

У вступі дається характеристика стану економіки в цілому на сучасному етапі. Розглядаються основні проблеми, що стоять перед промисловістю України та можливі шляхи їх вирішення, в тому числі за допомогою виробничого менеджменту.

Обґрунтовується актуальність теми на сучасному етапі, необхідність пошуку та розробки нових підходів до розробки виробничої стратегії підприємства. Вибирається та обґрунтовується об’єкт дослідження.

Розділ 1 Виробнича стратегія, як частина загальної стратегії підприємства

В розділі розглядається коло стратегічних питань, що вирішуються у виробничому менеджменті. Виробнича стратегія, її місце у системі стратегічного управління підприємством, сутність та етапи розробки. Порядок вибору операційних пріоритетів. Вплив життєвого циклу на виробничу стратегію. Виражена компетентність та конкурентні переваги. Механізм функціонування виробничої системи.

Розділ 2 Дослідження діяльності підприємства за період, що аналізується

2.1. Техніко-економічна характеристика підприємства.

Техніко-економічна характеристика підприємства дається на основі аналізу результатів його роботи за звітний період. В розділі необхідно відобразити:

-         склад та структуру підприємства;

-         спеціалізацію підприємства та окремих його підрозділів, виробничу потужність підприємства;

-         номенклатуру та асортимент продукції;

-         основних постачальників матеріальних ресурсів;

-         якість продукції;

-         вартість, структуру основних фондів;

-         оцінку рівня техніки та технології, які використовуються на підприємстві;

-         чисельність і структуру промислово-виробничого персоналу;

-         основні техніко-економічні показники підприємства за декілька останніх років.

Аналіз показників доцільно виконати за допомогою ЕОМ. Повинні бути проаналізовані як позитивні, так і негативні результати роботи підприємства за звітний період та виявлені основні причини, які впливають на результати роботи підприємства.

2.2. Аналіз конкурентного середовища підприємства.

В розділі аналізуються відносини підприємства із зовнішнім середовищем: розглядаються основні конкуренти підприємства, проводиться вивчення споживачів, їх споживацьких переваг, вказуються постачальники виробничих ресурсів, посередники при реалізації продукції. За допомогою SWOT-аналізу, здійснюється аналіз сильних та слабких сторін в діяльності підприємства, робляться висновки.

2.3. Аналіз діючої виробничої стратегії підприємства.

Аналізується діюча на підприємстві виробнича стратегія, її відповідність загальній стратегії підприємства, їх взаємозв’язок. Визначається чи забезпечує діюча виробнича стратегія виражену компетентність підприємства. Аналізуються операційні пріоритети. Розглядаються основні розділи плану (програми) розробки та управління процесом створення необхідної для споживачів продукції на підприємстві.

Розділ 3 Розробка заходів щодо вдосконалення виробничої стратегії підприємства

3.1. Формування стратегії виробництва товару.

Метою формування стратегії виробництва товару є забезпечення конкурентних переваг для продукції підприємства. На основі даних, отриманих в пункті 2.3, розглядаються основні напрями зміцнення конкурентних переваг. Виробнича стратегія товару формується залежно від стадії життєвого циклу товару, яку можна визначити, виходячи з тенденцій зміни ряду показників виробництва та реалізації (обсягів продажу, витрат, доходів, прибутку).

3.2. Розробка заходів і напрямів зміцнення конкурентних переваг підприємства.

В розділі розробляються заходи зміцнення конкурентних переваг обраного підприємства, які студент має право визначити самостійно. Серед можливих заходів можуть бути такі:

-         підвищення якості продукції;

-         удосконалення цінової політики підприємства;

-         удосконалення асортиментної політики підприємства;

-         удосконалення процесу оновлення продукції підприємства;

-         удосконалення інноваційної та інвестиційної діяльності підприємства;

-         зменшення виробничих витрат підприємства;

-         удосконалення організації виробничої діяльності;

-         удосконалення системи мотивації та стимулювання персоналу підприємства;

-                   тощо.

            3.3. Економічна оцінка запропонованих заходів щодо вдосконалення виробничої стратегії підприємства.

За існуючими методиками проводиться розрахунок економічної ефективності запропонованих заходів зміцнення конкурентних переваг, обґрунтовується доцільність їх впровадження у виробництво. За можливості, проводиться оцінка рівня конкурентоспроможності та визначається конкурентна позиція підприємства на ринку після впровадження запропонованих заходів. Розрахунки бажано виконати  за допомогою ЕОМ.

Розділ 4 охоронИ праці та навколишнього середовища

Пропонуються заходи щодо вдосконалення охорони праці та навколишнього середовища на підприємстві. Розділ виконується під керівництвом консультанта з питань охорони праці та навколишнього середовища. Заходи, що пропонуються в цьому розділі, повинні бути пов’язані з темою дипломної роботи та стосуватися удосконалення виробничої стратегії підприємства.

У висновках стисло викладається зміст виконаних у дипломній роботі досліджень. Розкриваються виявлені недоліки в розробці виробничої стратегії підприємства, а також запропоновані у роботі шляхи їх усунення. Формулюються рекомендації по зміцненню конкурентних переваг на підприємстві, отримані результати та рекомендації щодо впровадження.

У кінці роботи наводиться за абеткою список використаних джерел.

 

Перелік матеріалів, які необхідні для виконання дипломної роботи:

1. Техніко-економічні показники роботи підприємства та його підрозділів у динаміці за останні два роки.

2. Виробнича структура підприємства.

3. Чисельність та структура персоналу.

4. Номенклатура та асортимент продукції, що випускається підприємством, обсяги її реалізації за останні два роки у розрізі цехів та потоків.

5. Вихідні дані для виконання SWOT-аналізу.

6. Вихідні дані для розрахунку економічної ефективності (залежно від обраної методики) запропонованих у дипломній роботі заходів.

 

 

Рекомендована література:

1. Господарський кодекс України: Прийнятий 16 січня 2003р. – К.: Істина, 2003. – 208с.

2. Василенко В.О., Ткаченко Т.І. Виробничий (операційний) менеджмент: Навч. посібник. За редакцією В.О. Василенка. – Київ: ЦУЛ, 2003. – 532с.3. Гэлловэй Л. Операционный менеджмент. – СПб.: Питер, 2002. – 320с.4. Глухов  А.Н.   Оценка  конкурентоспособности  товара  и  способы  ее обеспечения // Маркетинг. – 2003. – № 2. – С. 56 – 64.

5. Ігнатьєва І.А. Стратегічний менеджмент: Підручник. / І.А. Ігнатьєва. – К.: Каравела, 2012. – 480с.

6. Коломийцев СП. Маркетинг и конкурентоспособность продукции // Маркетинг. – 2002. – № 3. – С. 32 – 36.

7. Пелих С.А., Гоев А.И., Плотницкий М.И., Гончаров В.И. Производственный менеджмент. Управление предприятием. – Мн.: БГЭУ, 2003. – 555с.

8. Саєнко М.Г. Стратегія підприємства.  Підручник. – Тернопіль: «Економічна думка», 2006. – 390 с.

9. Чейз Ричард Б., Эквилайн Николас Дж., Якобс Роберт Ф. Производственный и операционный менеджмент: Пер. с англ. – М.: Издательский дом «Вильямс», 2001. – 704с.

10. www.nbuv.gov.ua – Національна бібліотека України ім. В.І. Вернадського.

11. www.alpha.rada.kiev.ua – Національна парламентська бібліотека.

12. www.library.if.ua – Національна бібліотека наукових видань.

 

ТЕМА 6 УДОСКОНАЛЕННЯ СТРАТЕГІЇ РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВА

 

ЗМІСТ

Вступ

Розділ 1 Теоретичні основи розробки стратегії розвитку підприємства

1.1. Поняття стратегії підприємства та її види

1.2. Види корпоративної стратегії та етапи її розробки

1.3. Методологічний інструментарій стратегічного управління підприємством

Розділ 2 Дослідження господарської діяльності підприємства

2.1. Загальна характеристика підприємства

2.2 Аналіз внутрішнього та зовнішнього середовища підприємства

2.3 Аналіз стратегії діяльності підприємства

Розділ 3 УДОСКОНАЛЕННЯ стратегії розвитку підприємства

3.1. Напрями удосконалення стратегії розвитку підприємства

3.2. Механізм впровадження моделі стратегічного управління на підприємстві

3.3. Оцінка ефективності комплексу запропонованих заходів

Висновки

Список використаних джерел

ВСТУП. Головним завданням є обгрунтування актуальності і практичної значимості теми, особливості постановки і вирішення питання щодо конкретних умов дослідження. Слід чітко визначити мету роботи та завдання, предмет, об’єкт та методи дослідження.

Розділ 1 Теоретичні основи розробки стратегії розвитку підприємства

Розділ ґрунтується на використанні лише літературних джерел і має розкривати теоретичні аспекти стратегічного управління підприємством.

У даному розділі розкривається сутність стратегії, її рівні та види, методичний інструментарій стратегічного управління підприємством.   Значна увага приділяється дослідженню підходів до вибору стратегії підприємства та методам оцінки ефективності її впровадження у господарську діяльність.  Бажано ілюструвати текст графічними матеріалами – схемами, таблицями тощо.

Розділ 2 Дослідження господарської діяльності підприємства

Забезпечуючи логічну послідовність дослідження, має стати перехідним до наступного, третього розділу і поєднати набуті теоретичні знання та вміння використовувати обрані методи і певний методичний інструментарій. Цей розділ повинен містити опис, характеристику стану підприємства, динамічний аналіз його господарської діяльності. Важливе місце посідає дослідження асортиментної та цінової політики, а також конкурентного середовища та позиції підприємства на ринку. Усі аналітичні розрахунки, таблиці, графіки, діаграми мають супроводжуватися висновками, які дозволяють визначити суть управлінських процесів, їх особливості, тенденції розвитку, що є основою  виявлення резервів подальшого функціонування. Джерелом інформаці є планові і фактичні показники господарської діяльності, статистична та бухгалтерська звітність, накази, розпорядження, результати спостережень, опитувань і обстежень та інших методів збирання інформації, які використовуються при ознайомлення з об’єктом дослідження.

Розділ 3 УДОСКОНАЛЕННЯ стратегії розвитку підприємства

Завданням розділу є розробка конкретних рекомендацій і пропозицій у сфері стратегічного управління підприємством, що ґрунтується на  отриманих раніше результатах дослідження.

У розділі розкриваються основні напрями удосконалення діючої стратегії підприємства, характеризується комплекс управлінських заходів щодо її реалізації та здійснюється із застосуванням методичного інструментарію оцінка загальної доцільності впровадження.

За темою роботи доцільними до використання є методи рангового аналізу, SPACE-метод, STEP-метод, метод аналізу ієрархій, підходи до оцінювання конкурентоспроможності тощо.

Розділ 4 Охорона праці та навколишнього середовища

У висновках узагальнюється вся робота. Коротко наводяться висновки відповідно до вставленої мети та визначених завдань.

Список рекомендованих  джерел:

1. Апопій В. В., Бабенко С. Г. Комерційна діяльність на ринку товарів та послуг. - К.: НМЦ "Укоопосвіта", 2002. – 458 с.

2. Армстронг М., Ланкастер Д., Уотерс Д., Йорк Д., Ленгли Н.Менеджмент: методы и приемы. - К.: Знання-Прес, 2006. - 876 с.

3. Афанасьєв М. В., Гончаров А. Б. Економіка підприємства. - Х.: ВД "ІНЖЕК", 2003. - 409 с.

4. Білоконенко В. І. Організація виробництва. - Х.: ХНЕУ, 2005. – 180 с.

5. Бойчик І. М. Економіка підприємства. - К.: Атіка, 2004. - 480 с..

6. Васильков В. Г. Організація виробництва. - К.: КНЕУ, 2003. – 522 с.

7. Виноградський М.Д., Виноградська А.М., Шканова О.М. Менеджмент в організації. - К.: Кондор, 2004. - 596 с.

8. Гірняк О.М. Менеджмент: теоретичні основи і практикум. - К.: Магнолія плюс, 2003. –

335 с

9. Гриньова В.М., Салун М.М. Організація виробництва. - Х.: ВД "ІНЖЕК", 2005. – 55 с.

10. Єрмошенко М.М., Єрохін С.А., Стороженко О.А. Менеджмент. - К.: НАУ, 2006. - 656 с.

11. Идрисов А.Б., Картышев С.В., Постников А.В. Стратегическое планирование и анализ эффективности инвестиций. - М.: Филин, 2005. – 206 с.

12. Кинг У., Клиланд Д. Стратегическое планирование и хозяйственная политика. – М.: Прогресс, 2006. – 321 с.

13. Киржнер Л.А., Киенко Л.П., Лепейко Т.И., Тимонин А.М.Менеджмент организаций. - К.: КНТ, 2006. - 681 с.

14. Ліпич Л.Г., Кощій О.В. Комерційна діяльність. - Луцьк: Редакційно-видавничий відділ Луцького держ. техн. ун-ту, 2005. - 286 с.

15. Люкшинов А.Н Стратегический менеджмент: Учеб. пособие. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2006. – 375 с.

16. Мельник Л.Г., Карінцева О.І. Економіка підприємства. - Суми: Університетська книга, 2003. - 412 с.

17. Мізюк Б.М. Стратегічне управління підприємством. – Львів: ЛКА, 2006. – 388 с.

18. Немцов В.Д., Довгань Л.Є. Стратегічний менеджмент: Навч. посіб. - К.: Тов. УВПК. - 2006. – 559 с.

19. Олійник С.У. Стратегія і тактика діяльності промислового підприємства в умовах ринку: Навч. посіб. – К.: КДУ, 2006. – 246 с.

20. Осипов В. І. Економіка підприємства. - О.: Маяк, 2005. - 724 с.

21. Панов А.И. Стратегический менеджмент: Учеб. Пособие. – М.: ЮНИТИ – ДАНА, 2005. - 240 с.

22. Пушкар Р.М. Менеджмент: теорія та практика. - Т.: Карт-бланш, 2003. - 490 с.

23. Рижиков В.С. Економіка підприємства. - Краматорськ: ДДМА, 2003. - 172 с.

24. Руснак П.П. Економіка підприємства. - Біла Церква: Білоцерківський державний аграрний університет, 2003. - 256 с.

25. Семернікова І.О., Мєшкова-Кравченко Н.В. Економіка підприємства. - Херсон: ОЛДІ-плюс, 2003. - 312 с.

26. Стратегический менеджмент: Учебник / Пер. с англ. Н.И. Алмазовой. – М.: Проспект, 2005. – 336 с.

27. Хміль Ф. І. Основи менеджменту. - К.: Академвидав, 2005. – 60 с.

28. Шегда А.В., Нахаба М.П., Баюра Д.О., Голованенко М.В., Горянський В. Ф. Економіка підприємства - К.: Знання, 2006. - 615 с.