
|
|
Главная \ Методичні вказівки \ Мережеві Web-технології
Мережеві Web-технології« Назад
Мережеві Web-технології 24.07.2015 06:11
Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України
Національний університет водного господарства та природокористування Кафедра економічної кібернетики
06-11-01 0 5 МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ І ЗАВДАННЯ
до виконання лабораторних робіт з дисципліни «Мережеві Web-технології» студентами 3 курсу напряму підготовки 6.030502 «Економічна кібернетика»
Рекомендовано до друку методичною комісією НУВГП за напрямом підготовки 6.030502 «Економічна кібернетика»
Протокол №___ від «___» _____ 2013 р.
Рівне – 2013 Методичні вказівки і завдання до виконання лабораторних робіт з дисципліни «Мережеві Web-технології» студентами 3 курсу напряму підготовки 6.030502 «Економічна кібернетика». 06-11-01 / Білан Б.С., – Рівне: НУВГП, 2013. – 28 с.
Упорядник: Білан Б.С., ст. викладач кафедри економічної кібернетики
Відповідальний за випуск: Грицюк П.М., д.е.н., професор, завідувач кафедри економічної кібернетики НУВГП
Зміст
Теоретична частина..........................................................3 Вступ. Загальні відомості про Internet............................3 Особливості апаратних засобів. Протоколи TCP/IP.....4 Основні мережеві сервіси................................................5 Доступ користувачів до мережі Інтернет.......................8 Система адрес в мережі Інтернет....................................9 Мова гіпертекстових розміток HTML...........................11 Лабораторні роботи.........................................................21 Лабораторна робота № 1, 2.............................................21 Лабораторна робота № 3 ................................................21 Лабораторна робота № 4, 5.............................................23 Лабораторна робота № 6, 7.............................................23 Лабораторна робота № 8, 9.............................................24 Лабораторна робота № 10...............................................25 Лабораторна робота № 11...............................................25 Лабораторна робота №12-14...........................................26 Література.........................................................................27
© Білан Б.С., 2013 © НУВГП, Рівне, 2013 ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА
ВСТУП. ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ ПРО ГЛОБАЛЬНУ КОМП'ЮТЕРНУ МЕРЕЖУ INTERNET
Internet – найбільша глобальна комп'ютерна мережа, що зв'язує десятки мільйонів абонентів у більш як 150 країнах світу. Щомісяця її поширеність зростає на 5-7%. Internet утворює немовби ядро, яке забезпечує взаємодію інформаційних мереж, що належать різним установам у всьому світі. Якщо раніше вона використовувалася виключно як середовище передачі файлів і повідомлень електронної пошти, то сьогодні вирішуються більш складні завдання, які підтримують функції мережного пошуку та доступу до інформаційних ресурсів і електронних архівів. Таким чином, Internet можна розглядати як деякий глобальний інформаційний простір. При низькій вартості послуг (часто це тільки фіксована щомісячна плата за лінії зв'язку або телефон) користувачі мають доступ до комерційних і некомерційних інформаційних служб на всіх континентах нашої планети. В архівах вільного доступу мережі Internet можна знайти інформацію практично з усіх сфер людської діяльності, починаючи з нових наукових відкриттів до прогнозу погоди на сьогодні чи завтра. В Internet можна знайти рекламу багатьох тисяч фірм і розмістити (часто безкоштовно!) свою рекламу, яка вмить розійдеться по всьому світу. Крім того, Internet надає унікальні можливості дешевого, надійного та конфіденційного глобального зв'язку. Це виявляється дуже зручним для фірм, що мають свої філії по всьому світі, транснаціональних корпорацій і структур управління. Стандарти Internet забезпечують можливість групової роботи над спільними проектами за допомогою спеціальних служб і сервісів теле-, аудіо- і відеоконференцій в режимі реальному часу. Для забезпечення інформаційної безпеки в мережі застосовуються різні протоколи шифрування конфіденційної інформації, електронні підписи, сертифікація інформації. Заборона на несанкціоноване переміщення даних між локальною мережею підприємства і глобальною мережею Internet може забезпечуватися спеціальними комп'ютерами або програмами (брандмауерами). Багато в чому саме завдяки активній підтримці з боку урядів європейських країн і США сьогодні Internet переживає період підйому. Дослідження в галузі мережних комунікацій фінансуються також урядами Великобританії, Швеції, Фінляндії, Німеччини. Однак державне фінансування – лише невелика частка коштів, оскільки все більш помітною в останні роки стає комерціалізація мережі Internet. На сьогоднішній день більш ніж 80% коштів надходять з приватного сектора.
ОСОБЛИВОСТІ АПАРАТНИХ ЗАСОБІВ І ПРОГРАМНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ. ПРОТОКОЛИ TCP/IP
Як уже зазначалося, Internet є мережею, яка зв’язує між собою сотні мільйонів комп'ютерів, що сполучені каналами передачі даних. Топологія мережі (геометрична схема сполучення комп'ютерів у мережу) має комірчастий вигляд і визначається в основному географічним положенням вузлів та особливостями комунікаційної системи. Структура мережі Internet невпинно змінюється, приєднуються нові вузли, припиняють роботу деякі старі. У мережі працюють машини різних типів: від супер-ЕОМ до простих портативних ПК. Канали зв'язку також різні: від високошвидкісних до стандартних телефонних. Основним завданням, що вирішується під час створення таких неоднорідних комп'ютерних мереж, є забезпечення сумісності обладнання за електричними та механічними характеристиками і забезпечення сумісності програм і даних. Вирішення цього завдання в мережі Internet грунтується на моделі взаємодії відкритих систем (OSI). Відповідно до цієї моделі стандартизація апаратури і програмного забезпечення в мережі Internet проводиться на підставі протоколів, що утворюють ієрархічну систему правил взаємодії. Як і в усякій іншій мережі, в Internet можуть використовуватися до семи рівнів взаємодії між комп'ютерами. Основну властивість, можливість передачі даних по ланцюжку від одного вузла до іншого при аморфній структурі, що постійно змінюється, і величезній кількості вузлів мережа Internet успадкувала у вигляді протоколів TCP/IP віл мережі ARPANET. Це була мережа військових і дослідницьких установ США (1969 p.), яка відповідала підвищеним вимогам щодо живучості в умовах ядерної війни (масовий вихід з ладу вузлів і ліній зв'язку). Завдяки вдалим рішенням, можливості об'єднувати не тільки окремі ЕОМ, а й мережі, дія яких грунтується на інших протоколах, а також доброму фінансуванню з боку Національного наукового фонду США (до 1995 р. фінансував основні канапи зв'язку й адміністративні структури) вона трансформувалася в те, що зараз називають Internet. Взагалі термін TCP/IP означає все, що пов'язано з протоколами взаємодії між комп'ютерами в мережі Internet. Свою назву протокол TCP/IP отримав від двох протоколів: TransmissionControlProtocol (TCP) – протокол транспортного рівня, що визначає, як відбувається передача інформації, та InternetProtocol(IP) – адресний протокол мережевого рівня, що визначає, куди передається інформація. Згідно з протоколом TCP дані, які відправляються, "нарізуються" на невеликі пакети, після чого кожний пакет маркується так, щоб у ньому були адреси одержувача та відправника, а також інші дані, необхідні для правильного збирання документа на комп'ютері одержувача. Суть протоколу ІР полягає в унікальній адресації всіх абонентів мережі. В кожного користувача Internet є своя унікальна адреса (IP-адреса). Ця адреса виражається чотирма байтами, наприклад 104.17.126.10. Структура IP-адреси організована так, що кожний комп'ютер, через який проходить пакет, може за цими чотирма числами визначити маршрут відправлення пакетів у даний момент з урахуванням умов зв'язку і пропускної здатності лінії. Взагалі пакети можуть передаватися незалежно один від одного по різних лініях зв'язку.
ОСНОВНІ МЕРЕЖНІ СЕРВІСИ
Протоколи TCP/IP вирішують проблему транспортування пакетів даних, їх вміст може бути різним (дані користувача, службова інформація). Пакети переміщуються від вузла до вузла, утворюючи нижній рівень функціонування мережі. Наповнення пакетів даними здійснюється програмами верхнього рівня, з якими працює користувач. Саме ці програми визначають для користувача його персональні можливості в мережі. Розробляються вони на підставі єдиних правил (прикладних протоколів) і називаються сервісами (службами, послугами) Internet. Практично всі послуги мережі Internet побудовані на принципі «клієнт – сервер». Сервер (у мережі Internet) – це комп'ютер або програма, здатні надавати клієнтам (у міру надходження від них запиту) деякі мережні послуги. Клієнт – це прикладна програма, завантажена в комп'ютер користувача, яка забезпечує передачу запитів до сервера й отримання відповідей від нього. Різні сервіси мають різні прикладні протоколи. В міру розвитку мережі з'являються нові й нові протоколи (сервіси), змінюючи можливості Інтернету і стрімко розширюючи коло користувачів. Таким чином, щоб скористатися якоюсь службою в мережі Internet, необхідно встановити на комп'ютер користувача клієнтську програму, здатну працювати за протоколом цієї служби. Деякі клієнтські програми вже входять до складу ОС Windows, а також до складу програм-броузерів, таких, наприклад, як Microsoft Internet Explorer, Google Chrome, Mozilla Firefox. Розглянемо деякі сервіси, які забезпечує Internet. Сервіс FTP (File Transfer Protocol) – це протокол передачі файлів, один із перших сервісів Internet. Пізніше він був доповнений протоколами Gopher і програмами Archie для забезпечення пошуку даних. Цей сервіс дає можливість абоненту обмінюватися двійковими і текстовими файлами з будь-яким комп'ютером мережі. Встановивши зв'язок з віддаленим сервером, користувач може здійснювати обмін файлами з цим комп'ютером. Даний сервіс може бути використаний для комерційного поширення програмних продуктів, баз даних, моделей, рекламних презентацій, великих за обсягом документів (книг) тощо. Сервіс E-mail. Електронна пошта є одним із перших і, мабуть, найпоширенішим сервісом Internet. Цей сервіс забезпечує обмін поштовими повідомленнями з будь-яким абонентом мережі Internet. Існує можливість відправлення як текстових, так і двійкових файлів. Можна навести такі переваги електронної пошти в організації ділової діяльності: реалізує дешеве і майже моментальне розсилання листів; не потребує затрат часу на візити до посадових осіб з дрібних питань; не вимагає переписування (передруковування) копій для розсилання; дає можливість дуже просто використовувати цитати, відповідаючи на повідомлення; архів листування зберігається в комп'ютері в зручному вигляді; можна задавати списки розсилання, псевдоніми (alias), вести адресні записники; можна передавати двійкові файли (схеми, ілюстрації, програми, архіви тощо). Поштові сервери отримують повідомлення від клієнтів і пересилають їх до поштових серверів адресатів, де ці повідомлення накопичуються. При встановленні сполучення між адресатом і його поштовим сервером за командою відбувається передача повідомлень, що надійшли на комп'ютер адресата. CepвicMailLists (списки розсилання). Його створено на підставі протоколу електронної пошти. Підписавшись (безкоштовно) на списки розсилки, можна регулярно отримувати електронною поштою повідомлення на певні теми (науково-технічні й економічні огляди, презентація нових програмних та апаратних засобів ОТ і т. д.). Сервіс Usenet (новини або телеконференції). Забезпечує обмін інформацією (повідомлення, статті) між усіма, хто користується ним. Це щось на зразок електронної дошки оголошень, на яку будь-хто може помістити своє повідомлення, і воно стає доступним для всіх інших. Цей сервіс дає змогу поширювати й отримувати комерційну інформацію, дізнаватися про новини ділового світу. Багато фахівців світу (економісти, конструктори, вчені, лікарі, інженери, педагоги, юристи, письменники, журналісти, програмісти та ін.) регулярно переглядають повідомлення телеконференцій у групах, що стосуються їхньої сфери діяльності. Такий перегляд називається моніторингом інформації. Регулярний моніторинг дає змогу фахівцям точно знати, що нового відбувається в світі з їх спеціальності, які проблеми непокоять велику масу людей і на що треба звернути особливу увагу в своїй роботі. Сервіс WWW (World Wide Web, всесвітня павутина). WWW – це єдиний глобальний інформаційний простір, який складається з сотень мільйонів взаємозв'язаних гіпертекстових електронних документів, що зберігаються на Web-серверах. Окремі документи всесвітньої павутини називаються Web-сторінками. Групи тематично об'єднаних Web-сторінок утворюють Wеb-вузол (жаргонний термін веб-сайт, або просто сайт). Web-сторінка – це текстовий файл (документ), що містить опис зображення мультимедійного документа на мові гіпертекстової розмітки HTML (Hyper-Text Markup Language). Сторінка може містити не тільки форматований текст, а й графічні, звукові та відео об'єкти. Найважливішою рисою Web-сторінок є гіпертекстові посилання. З будь-яким фрагментом тексту або, наприклад, із рисунком, можна пов'язати інший Web-документ, тобто встановити гіперпосилання. У цьому разі під час клацання лівою клавішею миші на тексті або рисунку, що є гіперпосиланням, відправляється запит на доставку нового документа. Цей документ, у свою чергу, також може мати гіперпосилання на інші документи. Таким чином, сукупність величезного числа гіпертекстових електронних документів, які зберігаються на серверах WWW, утворює гіперпростір документів, між якими можливе переміщення. Для передачі інформації у WWW використовується протокол передачі гіпертексту HTTP (HypertextTransferProtocol). Перегляд Web-сторінок і переміщення через посилання користувачі здійснюють за допомогою програм броузерів (від. слова «to browse» - переглядати). Найпопулярнішими Web-броузерами в Україні є Microsoft Internet Explorer, Netscape Communicator, OPERA. Сервіс IRC (Internet Relay Chat). Він забезпечує проведення телеконференцій в реальному часі. Переваги: можна анонімно поговорити на цікаву тему або швидко отримати консультацію. На відміну від системи телеконференцій, в якій спілкування між учасниками обговорення теми відкрито для всього світу, в системі IRC беруть участь, як правило, лише кілька чоловік. Іноді службу IRC називають чат-конференціями, або просто чатом. Сервіс Telnet (віддалений доступ). Цей сервіс дає можливість абоненту віддалено працювати на будь-якій ЕОМ в мережі Internet, як на своїй власній. Часто протоколи Telnet застосовують для дистанційного навчання або керування технічними приладами (телескопами, відеокамерами, промисловими роботами). Прикладом програми, що реалізує доступ до Telnet-сервісу, може бути Net Term. Крім вище розглянутих сервісів, в мережі Інтернет є ряд інших, наприклад, сервіс MUD – гра з багатьма користувачами; сервіс DNS – службовий сервіс доменних імен.
ДОСТУП КОРИСТУВАЧІВ ДО МЕРЕЖІ INTERNET
Для роботи в мережі необхідно: фізично приєднати комп'ютер до одного з вузлів мережі Internet; отримати IP-адресу на постійній або тимчасовій основі; встановити і налаштувати програмне забезпечення – клієнтські програми тих сервісів, послугами яких є намір скористатися. Організаційно доступ до мережі користувачі отримують через провайдерів. Провайдер — це організація (юридична особа), що надає послуги у приєднанні користувачів до мережі Internet. Провайдер має постійно ввімкнений досить продуктивний сервер, сполучений з іншими вузлами каналами з високою пропускною здатністю, і засоби для одночасного підключення кількох користувачів. При укладанні договору провайдер повідомляє клієнту всі атрибути, необхідні для підключення та налаштування з'єднання (ідентифікатори, номери телефонів, паролі тощо). Користувачі великих організацій, навчальних закладів, фірм, підприємств приєднуються до мережі Internet через свою ЛОМ. На один із комп'ютерів локальної мережі покладається вирішення завдань proxy-сервера - управління локальною мережею і виконання функцій "посередника" між комп'ютерами користувачів та мережею Internet (proxy — представник, довірена особа). Всі технічні й організаційні питання взаємодії з провайдером вирішує адміністратор мережі. Для користувачів розробляється інструкція, в якій наводиться перелік дій, які треба виконати для приєднання до мережі Internet. Комп'ютер провайдера може виконувати функції хост-машини або звертатися до більш потужних хост-машин для доступу до глобальних ресурсів мережі Internet через високопродуктивний канал передачі даних – магістраль.. Хост-машина (host – господар) – це комп'ютер, що виконує мережні функції, реалізуючи повний набір протоколів усіх семи рівнів моделі OSI. Крім мережних функцій, хост-машина може виконувати завдання користувача (програми, розрахунки, обчислення).
СИСТЕМА АДРЕС У МЕРЕЖІ INTERNET
Адреси потрібні для ідентифікації об'єктів, які можуть цікавити користувача в мережі. Найчастіше такими об'єктами є вузли мережі (сайти), поштові скриньки, файли, Web-сторінки. Для кожного з них існує свій формат адреси. На рівні мережних протоколів Інтернету для ідентифікації вузлів і маршрутизації пакетів служать ІР-адреси (4-байтні числа). Перші її два числа визначають адресу підмережі, а два інших – адресу вузла в ній. За допомогою IP-адреси можна ідентифікувати більш як 4 млрд. вузлів. Для користувача працювати з числовим зображенням IP-адреси незручно, тому йому пропонується більш проста логічна система доменних імен DNS (Domain Name System) – послідовність доменних імен, розділених крапками. Наприклад: microsoft.com, i.ua, rambler.ru, bigmir.net, portal.rv.ua, news.google.com і т. д. Домен – група веб-вузлів, об'єднаних за деякою ознакою (наприклад, вузли навчальних закладів, вузли країн світу, вузли фірм чи організацій і т. д.). Система доменів має ієрархічну деревоподібну структуру, тобто кожний домен проміжного рівня містить групу інших доменів. Доменні імена деяких країн:
.US – США; .CH – Швейцарія; .AU – Австралія; .FR – Франція$ .SE – Швеція; .HU – Угорщина; .CA – Канада; .JP – Японія; .RU – Росія; .DK – Данія; .UA – Україна; .DE – Німеччина; .MX – Мексика; .FI – Фінляндія.
Доменні імена деяких організацій: .COM – комерційні організації; .EDU – навчальні заклади; .NET – постачальники мережних послуг; .GOV – урядові установи; .MIL – військові установи; .ORG – неприбуткові організації .INT – міжнародні організації
Слід зазначити, що IP-адреси і DNS-адреси – це різні форми запису адреси одного й того ж самого мережного комп'ютера. Для переведення доменних імен в IP-адресу служить сервіс DNS. Для ідентифікації ресурсів (файлів, Web-сторінок) в мережі Інтернет використовуються адреси URL (UniformResourceLocator) – уніфікований покажчик ресурсу, який складається з трьох частин: 1. Значення служби (сервісу), що забезпечує доступ до ресурсу (як правило, це ім'я протоколу), після якого йдуть двокрапка і дрі риски «слеш», наприклад http://; 2. Значення DNS імені комп'ютера: http://www.yandex.ua; 3. Значення повного шляху доступу до файлу на даному комп'ютері. Наприклад: ftp://ftp.nctscape.com/pub/book.zip МОВА ГІПЕРТЕКСТОВИХ РОЗМІТОК HTML
1. Основні поняття мови HTML.
HyperTextMarkupLanguage (HTML) є стандартною мовою, призначеною для створення гіпертекстових документів у середовищі WEB. HTML – це мова гіпертекстової розмітки. HTML-документи можуть проглядатися різними типами WEB-броузерів. Використання HTML дозволяє форматувати документи для їхнього представлення з використанням шрифтів, ліній і інших графічних елементів. HTML-файл зазвичай складається з тексту, який необхідно донести до користувача і з допоміжних команд, які визначають структуру документу і його оформлення. Загальні характеристики HTML: розроблений спеціально для Web; має відкритий стандарт; доступний усім; включає гіпертекст; підтримує мільтимедіа. Мистецтво створення високоякісних Web-сторінок полягає в хорошій організації інформації. Користувач повинен мати перед очима структуру сторінки або її короткий зміст, для того щоб вибрати те що його цікавить. Дескриптор (тег) – це основний елемент кодування, який використовується в HTML. Елементи – це текст, зображення, гіперзв’язки, що можна побачити на сторінці. Усі теги HTML починаються із знака < (лівої кутової дужки) і закінчуються символом > (правої кутової дужки). Як правило, існує стартовий тег і завершальний тег, який іноді називають контейнером. Нариклад: <TITLE> Заголовок документа </TITLE> Завершальний тег виглядає також, як стартовий, і відрізняється від нього правим слешем перед текстом усередині кутових дужок. У даному прикладі тег <TITLE> говорить WEB-броузеру про використання формату заголовка, а тег </TITLE> - про завершення тексту заголовка. Деякі теги, такі, як <P> (тег, що визначає абзац), не вимагають завершального тега, але його використання додає вихідному тексту документа додаткові зручності при читанні і структурованні. 2. Структура HTML-документа.
<HTML> ...тіло документа... </HTML> Найчастіше документ складається з таких частин: заголовок – назва даного документа, тіло документа – його зміст і закінчення – вказується дата створення документа, його автор чи номер версії.
HTML-теги можуть бути умовно розділені на дві категорії: службові теги – визначають, як буде відображатися WEB-броузером тіло документа в цілому; текст та інші теги – описують загальні властивості документа, такі як заголовок чи автор документа. <HTML> <HEAD> службовітеги </HEAD> <BODY> тексттаіншітеги</BODY> </HTML>
<HTML></HTML> - початок-кінець документа; <HEAD></HEAD> - подає загальну інформацію про файл; <TITLE></TITLE> - визначає назву (заголовок) документа; <META></META> - повідомляє броузеру додаткову інформацію; <BASE></BASE> - задає базову адресу документу; <STYLE></STTYLE> - визначає загальний вигляд документа; <BODY></BODY> - визначає основну частину Web-сторінки, вказує на початок і кінець текстової та графічної інформації. Тіло документа може містити посилання на інші документи, текст і іншу інформацію. Заголовок документа <TITLE>Більшість WEB-броузерів відображають вміст тега <TITLE> у заголовку вікна, що містить документ. Заголовок документа не з’являється при відображенні самого документа у вікні. Приклад 1 (заголовок вікна): <HTML> <HEAD> <TITLE>Приклад_1</TITLE> </HEAD> <BODY> Зміст Web-сторінок; тексту, графіки, списків і т.д. </BODY> </HTML> 3. Введення і форматування тексту.
Коментарі.Мова НTML дозволяє вставляти в тіло документа коментарі, що зберігаються при передачі документа по мережі, але не відображаються броузером. Синтаксис коментаря: <!-- Це коментар --> Рівні заголовків <Hx>. Коли пишеться HTML-документ, то текст структурно поділяється на заголовки частин тексту, заголовки більш високого рівня і т.д. Перший рівень заголовків (найбільший) позначається цифрою 1, другий рівень – цифрою 2, і т.д. Більшість броузерів підтримує інтерпретацію шести рівнів заголовків, визначаючи кожному з них власний стиль. Заголовки вище шостого рівня не є стандартом і можуть не підтримуватися броузером. Заголовок найвищого рівня має ознака "1". Синтакс заголовка рівня 1 наступний: <H1> Заголовок першого рівня </H1> Заголовки іншого рівня можуть бути представлені в загальному випадку так: <Hx> заголовок x-го рівня </Hx>, де x - цифра від 1 до 6, що визначає рівень заголовка. HTML дозволяє використовувати різні стилі шрифтів для виділення текстової інформації в документах. Комбінування стилів дає можливість відображати в одному рядку кілька елементів різними стилями. <B>напівжирним шрифтом</B> <I>курсивом</I> <TT>моноширним шрифтом</TT> <U>підкреслити</U> <SUP>надстроковий</SUP> <SUB>підстроковий</SUB> <STRIKE>закреслити</STRIKE> <BIG>великим</BIG> <SMALL>малим</SMALL>
Деякі дескриптори: <P> - дескриптор абзацу, закриваючий відсутній; <P ALING= вираз> - дескриптор абзацу, вирівнювання абзаців та заголовків; параметр вираз може приймати значення: LEFT (по лівому краю), RIGHT (по правому краю), CENTER (по центру). <BR> - відділяє абзаци один від одного порожнім рядком, перехід на наступний рядок, аналог Enter; Додатковий параметр дозволяє розширити можності тега <BR>. <BR CLEAR=left|right|all> Даний параметр дозволяє виконати не просто переклад рядка, а розмістити наступну рядок, починаючи з лівої (left), правої (right) чи обох (all) границь вікна броузера. Наприклад, якщо поруч з текстом ліворуч зустрічається малюнок, то можна використовувати тег <BR> для зсуву тексту нижче малюнка: <HR> - дескриптор горизонтальної лінії. Може мати наступні атрибути: SIZE – товщина лінії в пікселях; WIDTH – довжина лінії в пікселях або відсотках від ширини екрану; ALIGN – вирівнювання лінії; COLOR – колір лінії; NOSHADE – лінія малюється без тіні. <FONT SIZE= значення> - задає розмір шрифту; <NOBR></NOBR> - нерозривний рядок. Рядокне буде переноситись навіть якщо він виходить за межі екрану; замість цього броузер дозволить горизонтально прокручувати вікно. <BLOCKQUOTE> - даний тег призначений для позначення в документі цитати з іншого джерела. Текст, позначений цим тегом відступає від лівого краю документа на 8 пробілів. <PRE></PRE>- контейнер форматування тексту.
4. Елементи BODY.
<BACKGROUND> - задає колір або графічне зображення, яким заповнюється фон документа. Файл повинен мати розширення .GIF. Приклад:<BODY BACKGROUND=”(URL)(шлях) ім’я файла”> <BGCOLOR> - задає колір фону документа. Приклад: <BODY BGCOLOR=#RRGGBB> або <BODY BACKGROUND=”колір”> <TEXT> - задає колір тексту, який не є гіперпосиланням. Синтаксис: <BODY TEXT=”колір”> <LINK> – задає колір гіперпосилання. Синтаксис: <BODY LINK=”колір”> <ALINK> – задає колір активного гіперпосилання Синтаксис: <BODY ALINK=”колір”> <VLINK> – задає колір гіперпосилання, яке було відвідане Синтаксис: <BODY VLINK=”колір”>
5. Гіпертекстові посилання.
Гіпертекстові посилання є ключовим компонентом, що робить WEB привабливим для користувачів. Гіпертекстові посилання роблять набір документів зв’язаним і структурованим. Посилання мають стандартний формат, що дозволяє броузеру інтерпретувати їх і виконувати необхідні функції у залежності від типу посилання. Існує три типи гіперпосилань: внутрішні, зовнішні і відносні. Внутрішніпосилання – це посилання на певні об’єкти, які містяться в межах одного документа. Такий тип посилань корисно використовувати на довгих сторінках, щоб користувачу було зручно швидко переміщуватись між розділами. Зовнішніпосилання – це посилання на об’єкти, які розміщені на іншому Web-сервері. Відносніпосилання– це посилання на об’єкти, які знаходиться на іншій Web-сторінці, розміщеній на тому ж сервері, що й сторінка, яка містить це посилання. Для зовнішніх посилань використовують наступний синтаксис: <A HREF="URL"> текст, який буде підсвічений </A> Тег <A HREF="URL"> відкриває опис посилання, а тег </A> - закриває його. Будь-який текст, розміщений між даними двома тегами підсвічується спеціальним чином Web-броузером. Звичайно цей текст відображається підкресленим і виділеним синім кольором. Текст, що позначає URL, не відображається броузером, а використовується тільки для виконання запропонованих ним дій при активізації посилання. <A HREF="http://i.ua"> Це поштовий сервіс I.UA </A> При внутрішніх посиланнях ви можете робити посилання на різні розділи того самого документа, використовуючи спеціальний прихований маркер для цих розділів. Це дозволяє швидко переходити від розділу до розділу усередині документа, не використовуючи смуги скролінгу. Для створення внутрішнього посилання необхідно виконати наступні кроки: 1. Створіть посилання на даний маркер (об’єктна прив’язка): <A HREF="#named_anchor"> Текст </A> 2. Створіть маркер. Синтаксис даного маркера наступний: <A NAME="named_anchor"> Текст, який відобразиться в першому рядку броузера </A>- відповідне ім’я об’єкту. 6. Формування списків.
Існує три види списків у HTML-документі: пронумерований, непронумерований, список описів. Ви можете створювати вкладені списки, використовуючи різні теги чи списки. Для цього просто необхідно розмістити одну пару тегів усередині іншої. OL - упорядкований (нумерований) список, UL - неупорядкований список, DL - список визначення, LI– використовують для визначення одного елемента списку.
В пронумерованому списку броузер автоматично вставляє номери елементів один за одним. Пронумерований список починається стартовим тегом <OL> і завершується тегом </OL>. Кожен елемент списку починається з тега <LI>. Тег <OL> може мати параметри: <OL TYPE=A|a|I|i|1 START=n>, де: TYPE - вид лічильника: A - великі латинські букви (A,B,C...) a - маленькі латинські букви (a,b,c...) I - великі римські цифри (I,II,III...) i - маленькі римські цифри (i,ii,iii...) 1 - звичайні цифри (1,2,3...) START=n - число, з якого починається відлік
Для непронумерованих списків броузер звичайно використовує маркери для позначки елемента списку. Вид маркера, як правило, набудовує користувач броузера. Пронумерований список починається стартовим тегом <UL> і завершується тегом </UL>. Кожен елемент списку починається з тега <LI>.
7. Використання графіки, картинок, кольору і тексту.
<IMG SRC=зображення> - використовують для вставки графічного зображення. <IMG SRC=bat.gifALIGN=LEFT> - використовують для плаваючих зображень. Атрибут VSPACE призначений для визначення простору над і під зображенням, а атрибут HSPACE – для визначення простору справа і зліва від зображення. Величини HEIGHT та WIDTH визначають розмір прямокутника, в який буде завантажений малюнок. Приклад (вставка графічних малюнків):<HTML> <HEAD> <TITLE>Приклад_3</TITLE> </HEAD> <BODY> <BODY BGCOLOR=#110000 TEXT=#ffffff> <H2 ALIGN=CENTER>Зображення</H2> Зображення <IMG SRC=al1.jpg ALIGN=TOP> для якого текст вирівнюється по верхньому краю.<BR> Зображення <IMG SRC=al2.jpg ALIGN=BOTTOM> для якого текст вирівнюється по нижньому краю.<BR> Зображення <IMG SRC=al3.jpg ALIGN=MIDDLE> для якого текст вирівнюється по центру.<BR> </BODY></HTML>
8. Спеціальнітеги HTML
Наступні теги дозволять зробити HTML-документ більш функціональним. Існує велика кількість послідовностей для позначення спеціальних символів, деякі символи є керуючими символами в HTML і не можуть прямо використовуватися в документі: < - ліва кутова дужка <; > - права кутова дужка >; &amр; - pамперсанд &; " - подвійні лапки "; © - ©(copyright) – авторські права; &red; - ®(registered trademark) – товарний знак. Примітка: послідовності чуттєві до регістра: НЕ МОЖНА використовувати < замість <.
9. Створення і публікація таблиць.
<TABLE>...</TABLE> - тег, який описує таблицю у веб-документі. За замовчуванням таблиця не має обрамлення, воно добавляється атрибутом BORDER. <TR>...</TR> - кількість рядків таблиці. <TD>...</TD> - клітинки таблиці. <TH>...</TH> - заголовок таблиці. <CAPTION>...</CAPTION> - назва таблиці (підпис). <THEAD>...</THEAD>, <TBODY>...</TBODY>, <TFOOT>...</TFOOT> - це контейнери, які дозволяють додатково структурувати таблицю; з їх допомогою можна визначити групу рядків або стовпців і використати цю групу всередині таблиці. Основні атрибути таблиці: BORDER – відображає всі рамки таблиці; VALIGN – визначає вертикальне розміщення даних в клітинці; COLSPAN – вказує, яка кількість клітинок буде об’єднана по горизонталі; ROWSPAN - вказує, яка кількість клітинок буде об’єднана по вертикалі; COLSPEC - дозволяє задавати фіксовану ширину стовпчиків або в символах, або в процентах; BGCOLOR – зафарбовує таблицю; BORDERCOLOR – змінює колір рамки таблиці. Приклад 5 (таблиця):<HTML> <HEAD> <TITLE>Приклад_4</TITLE> </HEAD> <BODY> <BODY TEXT=#000055> Таблиця буде займати 70% ширини вікна. <p> <TABLE BORDER=5 BORDERCOLOR=blue WIDTH=70% ALIGH=CENTER> <CAPTION> Таблица _1 </CAPTION> <TR> <TH BGCOLOR=770000 ALIGN=CENTER ROWSPAN=2>Товар <TH BGCOLOR=yellow ALIGN=CENTER COLSPAN=2>Ціна </TR> <TR BGCOLOR=009900> <TD ALIGN=CENTER>1-9 шт. <TD ALIGN=RIGHT>Опт. </TR> <TR> <TD ALIGN=CENTER> Товар 1. <TD ALIGN=RIGHT> 1,99 <TD ALIGN=RIGHT> 255 </TR> <TR> <TD ALIGN=CENTER> Товар 2. <TD ALIGN=RIGHT> 2,00 <TD ALIGN=RIGHT> 235 </TR> <TR> <TD ALIGN=CENTER> Товар 3. <TD ALIGN=RIGHT> 3,69 <TD ALIGN=RIGHT> 155 </TR> </TABLE> </BODY> </HTML>
10. Фрейми.
Фрейми – це ще один із способів створення унікального інтерфейсу Web-сервера. Він дозволяє розділити сторінку на частини, в кожній з яких можна створити окремий інтерфейс. <FRAMESET>...</FRAMESET> - тег, який використовується для створення фреймів. ROWS – розділяє сторінку по горизонталі. COLS – розділяє сторінку по вертикалі. MARGINWIDTH, MARGINHEIGHT – використовують для визначення правого/лівого та верхнього/нижнього полів. SCROLLING – приймає значення yes, no та auto. Дозволяє визначити будуть присутні лінії прокрутки чині. NORESIZE – використовують для закріплення меж. Приклад 6 (фрейми):<HTML> <HEAD> <TITLE>Приклад_5</TITLE> </HEAD> <FRAMESET cols="20%, 80%"> <FRAME SRC="pr2.html" MARGINWIDTH=15 MARGINHEIGHT=15> <FRAME SRC="pr13.html"> </FRAMESET> </HTML>
11.Cворення форм в HTML.
Важливою складовою розробки Web-сторінок є використання форм. Замовлення книги через Internet-магазин, реєстрація на поштовому сервері, запит на пошук інформації – все це потребує заповнення різного роду форм.
Приклад 7 створення форм в HTML. <HTML> <FORM method="post" action="http://vino.com/zakaz.asp" name="primer"> <P> ПІП <INPUT type="text" name="fio" zise="20"> Повнолітній <INPUT type="checkbox" name="SovershLetn" value="ON" checked></P> <P> Заказ <SELECT size="1" name="zakaz"> <OPTION value="Мінеральна"> Острозька </OPTION> <OPTION value="Мінеральна" selected> Трускавецька </OPTION> <OPTION value="Мінеральна"> Моршинська </OPTION> </SELECT></P> <P> Форма оплати <SELECT size="3" name="Raschet" multiple> <OPTION selected> За готівку </OPTION> <OPTION> Безготівковий розрахунок </OPTION> <OPTION> Бартерний розрахунок </OPTION> </SELECT></P> Особливі умови замовлення <TEXTAREA rows="2" name="Yslovia" cols="24"> Швидко!</TEXTAREA> <P> <INPUT type="submit" value="Замовити" name="OKbutton"></P> </FORM></HTML> ЗАВДАННЯ ДЛЯ ЛАБОРАТОРНИХ РОБІТ Лабораторні роботи № 1, 2. Основні мережеві сервіси. Створення і відправка повідомлень засобами електронної пошти.
Мета: набуття практичних навичок роботи зі службами і сервісами комп’ютерної мережі Internet.
План заняття:
- створити свою електронну скриньку; зареєструватись, вказавши реальні дані про себе, логін та пароль (записати їх у зошит); - підготувати та відправити декілька листів, попередньо взявши адресу в одгрупників; - отримати кореспонденцію, підготувати відповіді на листи; - відправити декілька вітальних листівок; - підписатись на групу новин на тему, яка цікавить.
Лабораторна робота № 3. Обмін файлами і повідомленнями між ПК в локальній мережі (на прикладі мережі НУВГП).
Мета: навчитися здійснювати обмін файлами і повідомленнями між ПК в локальній комп’ютерній мережі, надавати доступ до ресурсів мережі і користуватися доступними мережевими пристроями.
План заняття: Для виконання роботи в робочій папці необхідно мати два текстові (Текст1, Текст2) і два графічні (Мал1, Мал2) файли. Якщо таких файлів немає, то їх потрібно створити, скопіювати або використати інші файли, які можна віддати одногрупникам.
Звіт про виконану лабораторну роботу повинен містити відповіді на запитання з п. 2, 3, 4, 6, 7, 8, 10, 11, 12, 14 і на запитання, задані викладачем. Лабораторні роботи № 4, 5. Глобальні комп’ютерні мережі. Методи пошуку інформації в мережі Інтернет.
Мета: навчитися ефективно використовувати основні інформаційно-пошукові системи і бібліотечні інтернет-ресурсами для пошуку інформації в мережі Інтернет.
План заняття:
Лабораторні роботи № 6, 7. Розширений пошук інформації в мережі Інтернет за допомогою інформаційно-пошукових систем.
Мета: за допомогою інформаційно-пошукових систем і інтернет-каталогів навчитися здійснювати розширений пошук тематичної інформації в мережі Internet.
План заняття:
Лабораторні роботи № 8, 9. Введення та форматування тексту за допомогою мови HTML. Робота з графічними зображеннями.
Мета: навчитися форматувати документи для їхнього представлення у Web з використанням шрифтів, ліній і інших графічних елементів на будь-якій системі, що їх переглядає.
План заняття:
- назва сторінки має бути “Перша сторінка Іванова”; - заголовок 1-го рівня “Привіт! Це моя перша сторінка” розмістити по центру сторінки, жирним та червоним; - провести горизонтальну лінію блакитним кольором на весь екран; - набрати відомості про себе (ім’я, школа, майбутня професія, захоплення), кожним абзац набрати іншим шрифтом, розміром, кольором; розмістити текст по різному відносно меж сторінки; - збережіть файл на диску у файлі під іменем pr1.htm.
Лабораторна робота № 10. Створення і форматування списків. Внутрішні і зовнішні гіпертекстові посилання.
Мета: навчитися форматувати документи для їхнього представлення у Web з використанням списків, кольору, гіпертекстових посилань на будь-якій системі, що їх переглядає.
План заняття:
Лабораторна робота № 11. Робота з таблицями і фреймами.
Мета: навчитися форматувати документи для представлення у Web з використанням таблиць, фреймів та меню типу фрейм на будь-якій системі, що їх переглядає.
План заняття:
Відомість заробітної плати працівників
Лабораторні роботи № 12-14. Створення власної Web-сторінки за допомогою Content Management System (CMS).
Мета: навчитися створювати найпростіші web-документи для їхнього представлення в мережі Інтернеті з використанням списків, графічних зображень, кольору, гіпертекстових посилань і ін.
Вимоги до роботи: Виконання цієї роботи є завершальним етапом вивчення дисципліни і має своєю головною метою створення власної Web-сторінки за допомогою Hyper Text Markup Language (HTML), мови гіпертекстової розмітки. Використання і оформлення роботи сприяє розвитку вміння ефективно використовувати ПК для створення Web–сторінок, привчає студентів користуватися навчальними посібниками, довідковою літературою, інформаційно-пошуковми системами мережі Internet. Робота повинна містити:
ЛІТЕРАТУРА
Методична література
КомментарииКомментариев пока нет Пожалуйста, авторизуйтесь, чтобы оставить комментарий. |
||||||||||||||||||||