Методи активізації навчання та їх застосування під час тренінгу

Тренінг є засобом активізації навчання студентів, який дає змогу реалізувати основні принципи сучасних концепцій викладання: проблемності, погодженості та системності, орієнтованості на наявний досвід, націленості на самонавчання, професійної орієнтованості, а також зворотного зв’язку.

В ході тренінгу використовуються різні методи активізації навчання.

Міні-лекція – як один зі словесних методів навчання передбачає усний виклад навчального матеріалу за короткий проміжок часу і характеризується значною ємністю та складністю логічних побудов, образів, доказів та узагальнень.

Міні-лекція як частина тренінгу проводиться з метою:

• проходження нового матеріалу, мало пов’язаного або не пов’язаного з попереднім;

• узагальнення різних розділів пройденого навчального матеріалу;

• повідомлення учасникам тренінгу відомостей про практичне застосування засвоєних матеріалів;

• засвоєння учасниками тренінгу питань, що характеризуються широкими міжпредметними зв’язками;

• вступу до занять проблемного характеру.

           Дискусія – колективне обговорення учасниками тренінгу спірних питань, обмін думками, ідеями. Дискусія передбачає організований обмін думками й поглядами учасників тренінгу з приводу відповідної теми, а також розвиває мислення, допомагає формувати погляди й переконання, уміння формулювати думки та висловлювати їх, учить оцінювати пропозиції інших людей, критично підходити до власних поглядів, зважувати їхню істинність.

Мета дискусії – виявити в учасників тренінгу відмінності в розумінні питання і в товариській суперечці встановити істину, прийти до спільної думки.

Завдання дискусії:

1.  Поглибити знання учасників тренінгу з питань, що розглядаються.

2.  Виявляти заплутані питання.

3.  Розвивати вміння учасників аргументовано обстоювати свою думку, уміння уважно та зважено вислуховувати думки опонентів.

4.  Формувати й розвивати культуру обговорення спірних питань.

Головні правила проведення дискусії:

1. Сперечатися по суті, пам'ятаючи, що головне в дискусії – аргументи, факти, логіка, доказовість.

2. Не допускати образливих реплік, не давати виступам оцінку, не нав'язувати свою думку. Поважати погляди опонентів, прагнути до того, щоб добре їх зрозуміти, перш ніж критикувати.

3.  Виявляти стриманість у суперечках, чітко формулювати власні думки.

4.  Намагатися встановити істину, а не демонструвати своє красномовство.

5.  Виявляти самокритичність, уміння з гідністю визнати недостатність своєї аргументації.

6.  Постійно пам'ятати, що доблесть не в тому, щоб довести перевагу своєї ідеї, а в тому, щоб відкинути помилкові переконання, визнати істину.

         «Мозкова атака» – це метод розв'язування невідкладних завдань за обмежений час. Суть методу полягає в тому, що необхідно висловити найбільшу кількість ідей за невелику кількість часу, обговорити та здійснити їхній відбір. Цей метод використовується для розвитку творчих здібностей або для розв'язання складних проблем.

Завданням учасників тренінгу є генерація якнайбільшої кількості різних неординарних ідей для розв’язання запропонованих проблем. Найважливішим при цьому є створення вільного середовища для висловлювання ідей і навіть недоречних пропозицій. За звичайних прийомів обговорення та розв'язання проблем виникненню в учасників тренінгу новаторських ідей перешкоджають контролюючі механізми свідомості, які сковують потік цих ідей під тиском звичних, стереотипних форм прийняття рішень. Виконання завдань тернінгу можуть стримувати такі фактори: страх перед невдачею, побоювання видатися смішним тощо. Для нейтралізації цих факторів проводиться мозкова атака, яка поєднує евристичний діалог та метод вільних асоціацій.

Умови ефективності мозкової атаки:

1.  Максимальна зацікавленість усіх учасників у досягненні результату.

2.  Абсолютний авторитет керівника в організації роботи.

3.  Чітке дотримання правил проведення мозкової атаки.

Основні принципи мозкової атаки:

• не критикувати висловлення учасників тренінгу – можна висловлювати будь-яку думку без побоювання, що вона буде невдалою;

• стимулювати всяку ініціативу учасників тренінгу – чим незвичайнішу, тим краще.

• прагнути до висловлювання учасниками тренінгу найбільшої кількості ідей.

• пропонувати учасникам тренінгу змінювати, комбінувати, покращувати запропоновані ідеї (свої та чужі).

        Аналіз конкретних ситуацій – один з методів активного навчання, який дає змогу наблизити процес навчання до реальної практичної діяльності спеціалістів. Цей метод передбачає розгляд виробничих, управлінських та інших ситуацій, складних конфліктних випадків, проблемних ситуацій, інцидентів у процесі вивчення навчального матеріалу.

  Проблемна ситуація – усвідомлена людиною ситуація існування протиріччя між поставленою метою й можливістю її досягнення.

  Головна мета навчальної проблемної ситуації — викликати в учасників треннігу пізнавальний інтерес, спрямувати їхню розумову діяльність. Використання методу аналізу конкретних ситуацій має на меті сприяння поглибленню учасниками треннігу знань із відповідної теми, установлення зв'язку теорії та практики, формування вмінь аналізувати ситуацію, робити висновки, приймати відповідні рішення, вести конкретну продуктивну діяльність у нетипових або непередбачуваних ситуаціях.

  Малі групи (5-6 чол.) – це групи психологічного комфорту, у яких кожен учасник відіграє свою особливу роль і своїми певними особистісними й професійними якостями доповнює інших. Використання “малих груп” під час тренінгу сприяє підвищенню ефективності усіх форм, методів та прийомів навчання за рахунок синергетичного ефекту.

  Презентація – виступ перед аудиторією – необхідний атрибут практичної та навчальної діяльності. Презентації використовуються для представлення певних досягнень, результатів роботи групи, звіту про виконання індивідуального завдання, інструктажу, демонстрації тощо.

  Презентації проводяться за таким сценарієм: урочиста частина; прес-конференція; невимушене спілкування.