МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ПО ВИКОНАННЮ ВИПУСКНОЇ КВАЛІФІКАЦІЙНОЇ РОБОТИ БАКАЛАВРА ДЛЯ СТУДЕНТІВ НАПРЯМУ ПІГОТОВКИ 6.030601 "МЕНЕДЖМЕНТ" УСІХ ФОРМ НАВЧАННЯ  11.03.2014 21:50

Зміст

 

 

 

 

 

 

 

 

1. 1.     ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ТА

ВИМОГИ ДО КВАЛІФІКАЦІЙНОЇ РОБОТИ

 

Завершальним етапом навчального процесу підготовки студентів на ступінь бакалавра є написання та захист кваліфікаційної роботи.

Випускна кваліфікаційна робота - це самостійне дослідження студента з актуальних проблем менеджменту та економіки, по якій Державною екзаменаційною комісією /ДЕК/ робиться висновок про рівень отриманих знань і вміння застосовувати їх в теоретичній та практичній роботі.

Підготовка випускної кваліфікаційної роботи повинна визначати вміння студента: використовувати набуті в процесі навчання теоретичні знання, практичні навички для вирішення проблем управління економікою; критично аналізувати літературні джерела; застосовувати сучасні методи та методики наукових досліджень; узагальнювати статистичні та інші фактичні матеріали; пропонувати оптимальні рішення в конкретних управлінських ситуаціях; використовувати обчислювальну техніку для аналітичної обробки даних, вирішення задач, тощо; робити висновки та вносити пропозиції, що мають теоретичне і практичне значення.

Написання кваліфікаційної роботи є своєрідним підсумком, творчим звітом студента про теоретичні та практичні знання, вміння, навички, які він отримав за період навчання на здобуття вченого ступеню бакалавра, а також має показати вміння розв'язувати конкретні теоретичні та практичні задачі.

При підготовці випускної кваліфікаційної роботи студент повинен дотримуватись наступних вимог: роботу виконує кожен студент індивідуально; робота має бути присвячена вирішенню конкретної управлінської задачі; запропоновані нові рішення мають бути аргументовані і порівнюватись з уже відомими рішеннями. Студент повинен посилатися на автора та джерело, звідки запозичені матеріал або окремі результати. Оформлена робота має відповідати вимогам, що ставляться до робіт, підготовлених до друку, а також мати всі необхідні супровідні документи.

Основні положення роботи рекомендується доповісти на семінарських та практичних заняттях, наукових конференціях, що значно підвищує її науково-теоретичний і практичний рівень і враховується при захисті.

При підготовці методичних рекомендацій використовувались матеріали методичних рекомендацій по написанню випускних кваліфікаційних робіт, розроблених на факультеті кібернетики та на економічному факультеті Київського Національного університету імені Тараса Шевченка, в Київському національному торговельно-економічному університеті, а також Галузевий стандарт вищої освіти “Засоби діагностики якості вищої освіти”, розроблені робочою групою Міністерства освіти і науки України, 2003р.

 

 

 

2. ПОРЯДОК ВИКОНАННЯ КВАЛІФІКАЦІЙНОЇ РОБОТИ

 

2.1.                    Загальні положення

 

Метою підготовки випускної кваліфікаційної роботи є закріплення та поглиблення теоретичних знань, набутих у процесі навчання, пристосування теоретичних моделей та сучасного передового досвіду управління до умов діяльності конкретного соціально-економічного об'єкта (підприємства, об'єднання, галузі, регіону, народного господарства).

Завдання роботи залежить від її теми, організації, специфіки предмету, та об'єкта дослідження.

Головне завдання кваліфікаційної роботи полягає у розробці та обґрунтуванні ефективних шляхів і методів управління.

Виконання кваліфікаційної бакалаврської роботи складається з наступних етапів:

– вибір теми, визначення її мети та конкретних завдань;

– складання плану, вибір та вивчення літератури з теми;

– збирання, обробка та аналіз фактичних матеріалів;

– написання роботи;

– попередній захист та рекомендація кафедри до захисту;

– захист перед ДЕК.

 

2.2.                     Вибір та затвердження теми роботи

 

Тематика кваліфікаційних робіт розробляється та затверджується випускаючою кафедрою.

Теми кваліфікаційних робіт студенти обирають самостійно, керуючись переліком рекомендованих до розробки тем / додаток А/.

Студентові також надається право запропонувати (обрати) тему, назва і спрямованість якої відрізняються від рекомендованої тематики. У цьому випадку необхідно написати заяву на ім'я завідувача кафедри з обґрунтуванням доцільності опрацювання цієї теми.

При виборі теми кваліфікаційної роботи слід враховувати свої наукові та практичні інтереси, можливість використання відповідної статистичної інформації, збирання фактичного матеріалу на конкретному об'єкті дослідження та наявність власних розробок.

Обравши тему роботи, студент звертається з письмовою заявою на ім'я завідувача кафедри з проханням її затвердити. В заяві студент може просити затвердити йому також конкретного наукового керівника /зразок заяви подано в додатку Б/.

Обрані студентами теми робіт розглядаються та затверджуються випускаючою кафедрою. Одночасно кафедра призначає наукових керівників робіт.

 

 

Науковий керівник кваліфікаційної роботи здійснює наступні види робіт:

~       видає студенту індивідуальне завдання на виконання роботи;

~       погоджує графік написання і розроблений студентом план роботи;

~       проводить консультації студента по виконанню роботи.

 

2.3. Структура та зміст роботи

 

Основними складовими частинами випускної кваліфікаційної роботи є: вступ, два розділи (теоретичної та аналітико – рекомендаційної частини), висновки та пропозиції, список літератури, додатки.

Вступ

У вступі обґрунтовується актуальність обраної теми, її практичне значення, чітко формулюється мета і завдання роботи, визначається об'єкт, предмет, методи та інформаційна база дослідження. Загальний обсяг вступу становить 1 – 2 сторінки.

Теоретична частина (розділ 1)

В теоретичній частині мають бути розглянуті загальні теоретичні питання, методичні аспекти досліджуваної проблеми. Теоретична частина кваліфікаційної роботи поділяється на підрозділи.

У першому підрозділі розглядається сутність досліджуваної проблеми та ступінь її розробки, аналізуються сучасні концепції, визначаються дискусійні аспекти та невирішені питання щодо проблематики дослідження. У наступних підрозділах викладаються теоретичні та методичні основи розробки обраної теми, робиться літературний огляд, аналізуються різні точки зору, сутність явищ.

Теоретичне обґрунтування має визначити роль і місце досліджуваних явищ та процесів у діяльності організації.

Приблизний обсяг розділу становить 30–35 % матеріалу кваліфікаційної роботи.

Аналітико – рекомендаційна частина (розділ 2)

В цій частині має бути проведено аналіз та виявлені недоліки конкретного об'єкта управління пов'язаного із практикою студента. Обґрунтовується задача, яку необхідно вирішити для усунення виявлених недоліків.

При розгляданні аналітичних питань по об’єкту дослідження (об’єкту практики) потрібно подати його загальну характеристику, показати стан і місце досліджуваної теми на ньому, виявити та проаналізувати недоліки по обраному напрямку дослідження. Проведення аналізу здійснюється на фактичних даних об’єкта, що отримані різними методами збирання первинної інформації на об’єкті та представляється у вигляді опису, із застосуванням графіків, моделей, таблиць, на підставі яких потрібно робити висновки щодо сутності економічних та управлінських процесів та їх особливостей. Мета цієї частини розділу – обґрунтувати проблему та сформулювати задачі, що необхідно вирішити для усунення виявлених недоліків.

Питанням усунення виявлених на об’єкті дослідження недоліків присвячена рекомендаційна частина розділу. Пропозиції, що направлені на удосконалення діяльності об’єкту дослідження є результатом розв’язання сформульованих в аналітичній частині задач. Кожна пропозиція має бути представлена у вигляді обґрунтованих конкретних рекомендацій, моделей, пропозицій.

Розробка аналітико–дослідницької частини здійснюється з використанням ЕОМ. При цьому в назві одного з параграфів другого розділу має бути так і зазначено “… із застосуванням ЕОМ”.

Отримані результати порівнюються із існуючими, визначається їх ефективність. Приблизний обсяг розділу становить 35-40 % матеріалу кваліфікаційної роботи.

Висновки та пропозиції

У цій частині роботи потрібно стисло, у тезовій формі викласти основні узагальнені результати проведених теоретичних та аналітико – рекомендаційних досліджень та визначити, якою мірою вирішені завдання та досягнута мета кваліфікаційної роботи, що були сформовані у вступі. Загальний обсяг цієї частини 2 – 3 сторінки.

Список використаної літератури

Це перелік усіх джерел наукової, методичної, статистичної, довідкової та іншої інформації, на які є посилання у роботі, або які використовуються під час дослідження.

Список використаної літератури розміщується в кінці тексту кваліфікаційної роботи з самостійною нумерацією. Література розміщується в абетковому порядку прізвищ авторів чи первісних слів назв, якщо автори не вказані. В тексті роботи, де використано джерело, в квадратних дужках проставляється номер цього джерела.

Додатки

Уся інформація, що представлена у текстовій, табличній, графічній формі або у вигляді форм статистичної звітності, яка не увійшла до складу основної частини, виноситься у додатки.

 

2.4. Оформлення роботи

 

Кваліфікаційна робота бакалавра має бути оформленою відповідно до встановлених вимог і мати таку структуру:

– титульний лист;

– завдання на виконання кваліфікаційної роботи;

– зміст;

– вступ;

– теоретична частина;

– аналітико – рекомендаційна частина;

– висновки та пропозиції;

– список використаної літератури;

– додатки.

Кваліфікаційна робота починається з титульного листа з інформацією про прізвище, ім'я та по батькові студента, теми випускної роботи, тощо (зразок титульного листа представлено в додатку В).

Після титульної сторінки розташовується сторінка із завданням на виконання кваліфікаційної роботи. Завдання на виконання студентові видає науковий керівник (форма завдання представлена в додатку Г).

На третьому листі вміщується зміст, де наводиться перелік заголовків частин кваліфікаційної роботи та вказуються номери сторінок, з яких вони починаються (приклад подано в додатку Д).

Текст основних частин поділяють на підрозділи. Назви розділів записують у вигляді заголовків великими літерами, переноси слів у заголовках не дозволяються, крапки після заголовків не ставлять. Розділи нумерують по черзі арабськими цифрами. Назви підрозділів записують у вигляді заголовків малими літерами, крім першої великої. Підрозділи нумерують двома цифрами, де першою є цифра відповідного розділу, а через крапку ставиться номер підрозділу /1.1, 1.2, або 2.1, 2.2, і т.д./. Відстань між заголовками та текстом становить 1,5 інтервали в комп'ютерному наборі. Заголовки структурних частин роботи слід розташовувати по середині рядка, при цьому, назву розділів слід друкувати великими літерами без крапки у кінці, не підкреслюючи. В назвах підрозділів великою літерою друкують тільки першу.

Вступ, кожний розділ, висновки та пропозиції, список використаної літератури, кожний додаток розпочинається з нової сторінки.

Кваліфікаційна робота має обсяг 3,5 – 4 авторських аркушів або 60 – 80 друкованих сторінок. При друкуванні на комп'ютері використовується стандартний шрифт текстового редактору Word розміру 14, через 1,5 інтервали. На аркуші має бути 28 – 32 рядки за умовою їх щільного заповнення по 68 – 72 знаків в кожному рядку.

Текст роботи треба розміщувати тільки з одного боку аркуша на білому папері стандартного формату А4 /210  297/, з полями: зліва – 30 мм, справа – 10 мм. Відстань першого рядка від верхнього краю 20 мм, останнього від нижнього – 20 мм.

Сторінки роботи нумеруються арабськими цифрами на верхньому полі в правому куті. Нумерація має бути наскрізною, починаючи з титульної сторінки. Причому номери сторінок на титульному аркуші та на аркуші "ЗМІСТ" не проставляються, а порядковий номер ставиться починаючи з четвертої сторінки (розділ "ВСТУП").

Стиль кваліфікаційної роботи - науковий, чіткий. Пряме переписування у роботі матеріалів з літературних джерел не припустиме. Якщо в роботі використовується цитата з літературного джерела, вона має бути взята в лапки, а після цитати стояти в дужках посилання на літературне джерело, що знаходиться під відповідним номером в списку використаної літератури. Наприклад: "Планування - це функція управління, яка…" [15, c.123]. Це означатиме, що на сторінці 123 в літературному джерелі, що стоїть під номером 15 в списку використаної літературі, знаходиться дана цитата.

Назви установ, організацій, фірм, прізвища та інші власні назви у тексті роботи наводять мовою оригіналу.

Скорочення слів у тексті роботи та ілюстраціях до неї, крім загальновизнаних абревіатур, допускаються лише після наведених повних та скорочених в дужках слів та понять.

Усі ілюстрації (таблиці, рисунки, графіки та ін.) розміщуються відразу після посилання на них в тексті і повинні мати заголовки чи підписи і нумерацію, подану арабськими цифрами. Нумерація складається також із двох цифр: перша – номер розділу, друга – номер ілюстрації в розділі, яка ставиться через крапку після номеру розділу. Кожний вид ілюстрації має свою нумерацію (окремо рисунки, окрему таблиці і т.д.).

При розміщенні таблиць, слово "Таблиця" та її номер розташовуються поряд із заголовком ліворуч.

Наприклад:.

Таблиця 2.3 – План - графік випуску продукції цехом №1

                               заводу" Арсенал" на січень 2010р.

 

№ п.п.	Назва продукції	Одиниця виміру	Кількість випуску по днях
			1	2	…	31

 

У таблицях слід зазначати одиниці виміру. Якщо всі одиниці виміру є однаковими для всіх показників таблиці, вони наводяться у заголовку. Одиниці виміру мають наводитись у відповідності до стандартів. Чисельні величини у таблиці повинні мати однакову кількість десяткових знаків. Заголовки колонок таблиць починаються з великої літери.

 Таблиці і рисунки, що за розміром займають цілу сторінку виконуються на окремих листках, які нумеруються послідовно в залежності від зв’язку їх з текстом. При використанні таблиць, з літературних джерел чи зроблених за даними цих джерел, обов’язково потрібне посилання на джерела.

При використанні рисунків та графіків слово "Рисунок" з номером розташовуються під рисунком або графіком і назва ілюстрації записується поряд із заголовком ліворуч.

Наприклад:

 

Рисунок 2.3 – Структура системи управління

 

Реальні документи (або їх копії), розрахункові таблиці, графічні матеріали великих розмірів ( що займають один і більше аркушів паперу) слід наводити в додатках, де вони повинні бути пронумеровані. На всі наочні матеріали в тексті кваліфікаційної роботи повинно бути посилання.

Формули, які використовуються в тексті, мають також бути пронумеровані двома цифрами: перша - номер розділу, а друга, після крапки, порядковий номер формули в розділі. Номер формули ставиться в дужках справа після формули. Значення символів треба ставити відразу після формули. Наприклад:

                                                  (2.1.)

де і - вид продукту, що випускається;

n - кількість видів продукції, що випускається;

j - номер технологічної лінії;

m - кількість технологічних ліній, на яких випускається продукція;

b_j - потужність j - ї технологічної лінії;

x_{ij -}- кількість продукту і-го виду, що випускається на j - й технологічній лінії.

Описуючи пункт “…з застосуванням ЕОМ” слід висвітлити наступне:

-         сформулювати поставлену задачу;

-         зазначити програму, за якою вона буде вирішуватися;

-         подати базу даних (бажано в додатку навести реальні документи, які є джерелами первинної інформації);

-         навести формули розрахунку;

-         розробити, представити та описати блок – схему розв’язання задачі;

-         представити результат у формі підсумкової таблиці, діаграм, графіків тощо;

-         проаналізувати опис результату.

 

В кінці роботи з дотриманням бібліографічних правил (ДСТУ 3582-97 "Інформація та документація") додається перелік використаної літератури. По кожному джерелу слід наводити такі дані: прізвище та ініціали автора, повне найменування книги, статті, журналу, місто, видання, найменування видавництва, рік видання, номер журналу, сторінки (першу і останню), на яких стаття чи тези опубліковані або кількість сторінок в книзі. При посиланні на збірники праць – дані про автора, назва статті, повне найменування збірника, місто та видавнича організація, рік та номери сторінок, на яких розташована ця стаття. Кількість джерел, які повинні бути використані при написанні кваліфікаційної роботи залежить від характеру теми, але виходячи з положень про виконання кваліфікаційної роботи студентами різних факультетів, для більшості тем мінімальною кількістю публікацій, які повинні бути використані, можна вважати 40-50 (в їх числі не менше 2-3 зарубіжних). Приклад запису джерел:

1. Мескон М.Х., Альберт М., Хедоури Ф. Основы менеджмента. Пер. с англ. - М.: Дело, 1992, 702с.
2. Тесленко С.Г. Методика визначення конкурентоздатності деревообробного комбінату // Економіка України, 1998. - №4. - с. 45-51.

У списку використаної літератури джерела перераховуються в абетковому порядку.

Зарубіжні джерела, що використовуються мовою оригіналу (за винятком російських) записуються в кінці списку в абетковому порядку, наприклад

48. Fishman F.S/ Prinсiples of Discrete Event Simulation // Management science. 1998. - № 8. - Р. 118-138.Обов'язковою умовою є використання літературних джерел, що вийшло друком після 2000 року ( бажано останні 3 – 5 років).

Додатки до кваліфікаційної роботи оформляються таким чином: у правому куті аркуша пишуть слово "Додаток" та вказують його порядковий номер.

Оформлена відповідно до сформульованих вимог та повністю скомплектована випускна кваліфікаційна робота узгоджується студентом з науковим керівником. На першій сторінці студент ставить свій підпис та дату завершення роботи.

 

1. 3.     ЗАХИСТ ВИПУСКНОЇ КВАЛІФІКАЦІЙНОЇ

РОБОТИ БАКАЛАВРА

 

3.1.         Попередній захист на кафедрі

 

Виконана студентом не зброшурована робота подається науковому керівникові для перевірки не пізніше як за 10 днів до попереднього захисту її на кафедрі.

До роботи додається лист – відзив від організації, що була об’єктом дослідження. В листі зазначається, що фактичні дані, які використані в кваліфікаційній роботі є правдивими (реальними), наведена інформація є достовірною, показано рівень актуальності для організації досліджуваної теми, визначається рівень самостійності розробки студентом теми, а також практична значущість аналітично – рекомендаційного розділу (приклад листа-відзиву надано в додатку Е).

Науковий керівник перевіряє роботу та підписує її титульний лист, а також складає свій відзив.

Відзив наукового керівника містить інформацію про самостійність дослідження, актуальність теми, відповідність змісту роботи до плану, а також дається оцінка як якості виконання роботи, так і якості праці студента над нею і робиться висновок про можливість допуску роботи до захисту перед Державною екзаменаційною комісією (форма відзиву представлена у додатку Ж).

За графіком, затвердженим кафедрою, відбувається попередній захист кваліфікаційної роботи у комісії, яка складається з викладачів кафедри. Студент доповідає свою роботу комісії, яка має ретельно переглянути всі матеріали та вислухати відзив наукового керівника. При виявлені недоліків студент усуває їх у тижневий строк.

Зброшурована у твердій палітурці робота подається на кафедру, де вона реєструється.

Рішення про допуск до захисту перед Державною екзаменаційною комісією приймається на засіданні кафедри, про що робиться відповідний запис на титульному аркуші кваліфікаційної роботи.

У разі невідповідності вищезазначеним вимогам кваліфікаційна робота не допускається до захисту.

 

 

 

 

3.2.         Захист роботи перед ДЕК

 

Порядок захисту кваліфікаційної роботи встановлено Положенням про Державні екзаменаційні комісії. Захист роботи здійснюється на відкритому засіданні ДЕК, склад якої затверджується наказом ректора Академії муніципального управління.

До захисту студент готує доповідь та ілюстративний матеріал у вигляді таблиць і рисунків, які демонструють результати досліджень, проведених під час виконання кваліфікаційної роботи. Кількість та зміст ілюстрованих матеріалів студент визначає з науковим керівником.

Захист випускної кваліфікаційної роботи починається з доповіді її автора. Рекомендована тривалість доповіді - не більше 7 хвилин. У доповіді слід відмітити: актуальність теми, мету, завдання і структуру роботи, стисло охарактеризувати постановку проблеми, існуючі методи розв'язання, зміст запропонованих заходів та обґрунтувати їх ефективність.

Члени Державної екзаменаційної комісії, присутні на захисті, можуть ставити студенту запитання з метою визначення рівня його професійної підготовки економічної і управлінської ерудиції в цілому. Після обговорення підсумків захисту на закритому засіданні ДЕК виноситься її рішення. Робота оцінюється за чотирьох бальною системою (відмінно, добре, задовільно, незадовільно).

Після захисту випускні кваліфікаційні роботи передаються на зберігання до кафедри (факультету) чи здаються архів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Тематика випускних кваліфікаційних робіт бакалавра

 

Затверджено

на засіданні кафедри менеджменту

Академії муніципального управління

“  7  ”  жовтня 2010 року,

протокол № 4

 

1. Розвиток теорії та практики менеджменту.
2. Організація та управління виробництвом на підприємстві.
3. Оцінка складності управління підприємством.
4. Характеристика та зв'язки функцій (фаз) управління.
5. Планування як підсистема управління підприємством.
6. Система обліку та контролю в управлінні підприємством.
7. Система управління технологічними процесами.
8. Обґрунтування переліку задач управління підприємством.
9. Удосконалення системи управління персоналом.
10. Управління ресурсами підприємства.
11. Світовий досвід підбору персоналу та шляхи його використання.
12. Удосконалення підсистеми фінансового менеджменту на підприємстві.
13. Моделювання в менеджменті.
14. Моделювання в менеджменті підприємства.
15. Кількісні методи в управлінні підприємством.
16. Проектування об'єкта управління.
17. Визначення кількісних характеристик об'єкту управління.
18. Проектування управляючої системи.
19. Оптимізація параметрів управляючої системи.
20. Удосконалення організаційної структури управління.
21. Обґрунтування структури управління підприємством.
22. Розробка системи цілей організації.
23. Формалізація процесів прийняття управлінських рішень.
24. Методи розробки та обґрунтування управлінських рішень.
25. Програмовані (стандартні) рішення в управлінні підприємством.
26. Розвиток новітніх інформаційних технологій.
27. Розробка та розвиток інформаційних систем підтримки рішень.
28. Мотивація в управлінні підприємством.
29. Менеджер в системі управління.
30. Визначення та управління виробничим потенціалом.
31. Резерви виробництва: обґрунтування та оцінка.
32. Основи оптимізації резервів виробництва.
33. Імітаційне моделювання у виборі управлінських рішень.
34. Запаси продукції на підприємствах.
35. Запаси сировини та напівфабрикатів на підприємствах.
36. Моделювання планів виробництва на підприємстві.
37. Планування матеріальних ресурсів.
38. Управління розвитком персоналу на підприємстві.
39. Побудова системи обліку та контролю виробництва на підприємстві.
40. Управління запасами сировини.
41. Розвиток функцій логістики на підприємстві.
42. Моделювання в логістиці.
43. Логістика в системі управління підприємством.
44. Маркетинг та його місце в розвитку підприємства.
45. Маркетинг у системі планування виробництва.
46. Управління рекламою на підприємстві.
47. Бізнес-план виробничого підприємства.
48. Бізнес-план підприємства у сфері послуг.
49. Методика розробки бізнес-планів: обґрунтування бізнес-ідеї.
50. Розвиток підприємства: умови та завдання.
51. Обґрунтування стратегії розвитку фірми.
52. Задачі розміщення виробництва.
53. Критерії планування виробництва: вибір та обґрунтування.
54. Методи удосконалення планування виробництва.
55. Методи обчислення показників ефективності виробництва.
56. Централізоване та ринкове управління економічними системами.
57. Економічний аналіз та проблеми управління промисловістю України.
58. Проблеми управління сільським господарством України.
59. Основи управління промисловістю України.
60. Сільське господарство як об'єкт державного регулювання.
61. Методи приватизації державних підприємств в Україні.
62. Приватизація державних підприємств в Україні та інших країнах.
63. Аналіз проблем та недоліків приватизації державних підприємств.
64. Реструктуризація підприємств в перехідній економіці.
65. Приватизація та порівняльний аналіз ефективності управління підприємством.
66. Управління приватизованими підприємствами.
67. Формування ринкової інфраструктури в Україні.
68. Фондові біржі в ринковій економіці.
69. Товарні біржі: організація та управління.
70. Служба зайнятості як форма управління зайнятістю населення.
71. Роль банків в діяльності підприємств.
72. Проблеми державного регулювання економіки.
73. Вплив державного регулювання на діяльність підприємств.
74. Становлення та державне регулювання малого бізнесу.
75. Проблеми управління житловим фондом.
76. Розвиток нових типів підприємств та організаційних форм управління.
77. Створення та управління господарськими товариствами.
78. Проблеми управління акціонерними товариствами.
79. Оренда та орендні підприємства.