МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ВИКОНАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ для студентів спеціальності 7.03050401, 8.03050401 «Економіка підприємства» усіх форм навчання 22.05.2014 08:11

1. МЕТА І ЗАВДАННЯ ВИКОНАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ
З ДИСЦИПЛІНИ «ЕКОНОМІКА ГАЛУЗЕЙ ХАРЧОВОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ»

 

Курсова робота з дисципліни — це самостійна робота студента, оформлена належним чином на основі діючих стандартів та іншої нормативно-технічної документації (НТД), виконана згідно з освітньо-кваліфікаційними вимогами щодо певної спеціальності. Дана робота є підсумком вивчення дисципліни «Економіка галузей харчової промисловості» та результатом самостійного комплексного дослідження однієї з актуальних проблем харчової промисловості в цілому, або її окремої підгалузі.

Метою курсової роботи є закріплення здобутих в університеті знань; поглиблення навичок самостійної роботи з літературними джерелами, методичними та інструктивними матеріалами; вивчення та осмислення досвіду господарювання підприємств харчової промисловості в умовах ринку.

Основними завданнями написання та захисту курсової роботи є:

„  вивчення та узагальнення теоретико-методологічних засад з обраного напряму дослідження;

„  проведення всебічної діагностики ситуації із застосуванням сучасного інструментарію;

„  пропонування альтернативних підходів до вирішення визначених задач;

„  підготовка доповіді та наочних матеріалів, що передають основний зміст роботи та пропозиції автора, з подальшим публічним захистом.

 

2. ТЕМАТИКА КУРСОВИХ РОБІТ З ДИСЦИПЛІНИ
«ЕКОНОМІКА ГАЛУЗЕЙ ХАРЧОВОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ»

 

Тематику курсових робіт розробляє і періодично уточнює кафедра економіки і права за подання викладача відповідної дисципліни з урахуванням змін, що відбуваються у законодавстві, економічній теорії та практиці господарювання. Орієнтований перелік рекомендованих до розроблення тем подано нижче.

З типовою тематикою курсових робіт студент повинен ознайомитися на початку вивчення дисципліни, на базі якої він має визначити напрям особистих наукових досліджень. Студенту надається право самостійно запропонувати (обрати) тему курсової роботи, назва і спрямованість якої можуть відрізнятися від рекомендованої (типової) тематики. Але в цьому разі тема повинна бути погоджена з кафедрою та підприємствами (організаціями), на базі яких буде проводитись дослідження.

Під час вибору теми слід урахувати її актуальність для галузі, підприємства з використанням статистичної та іншої інформації, на базі яких буде виконуватись курсова робота, можливість дотримання й опрацювання відповідного фактичного матеріалу, наявність власних науково-методичних розробок.

Всі роботи, які захищаються з даного напряму підготовки, повинні виконуватися за статистичними матеріалами по галузі та матеріалами звітності конкретних підприємств (для повнити аналізу обираються мінімум два провідних виробника підгалузі).

Тематика курсових робіт з дисципліни
«Економіка галузей харчової промисловості

1. Інструменти регулювання економічної ситуації в країні та галузі.
2. Динаміка виробництва продуктів харчування і їх реалізація на споживчому ринку.
3. Державне регулювання обсягів виробництва продукції відповідно до встановлених фізіологічних норм харчування та економічної доступності.
4. Обґрунтування норм споживання харчових продуктів: вітчизняний та закордонний досвід.
5. Напрямки покращення рівня продовольчого забезпечення населення України.
6. Оцінка ефективності структури управління харчовою і переробною промисловістю.
7. Місце і роль харчової і переробної промисловості в агропромисловому комплексі України.
8.      Експорт і імпорт продукції агропромислового комплексу (підгалузь по вибору).
9. Аналіз кон'юнктури продовольчого ринку (в цілому, або в розрізі конкретних продуктів: цукру, молока, м'яса, олії) та визначення рівня його конкуренції.

10.Зміна об'ємів споживання та асортименту продукції в підгалузях харчової і переробної промисловості в після приватизаційний період.

11.Сировинний потенціал харчової і переробної промисловості.

12.Характеристика сировинних ресурсів й організація їх постачання в окремих підгалузях харчової і переробної промисловості.

13.Державне регулювання розвитку сировинної бази харчової і переробної промисловості (підгалузь по вибору).

14.Підвищення ефективності використання сировинних ресурсів в харчовій і переробній промисловості (підгалузь по вибору).

15.Огляд пропозицій з реформування і розвитку буряківництва.

16.Концепція щодо структурно-організаційної перебудови управління бурякоцукровим комплексом.

17.Агропромислова інтеграція. Ефективність інтегрованих виробництв в під комплексах АПК.

18.Комплексна переробка сільськогосподарської сировини і її ефективність (підгалузь по вибору ).

19.Вибір постачальників матеріально-технічних ресурсів у ринкових умовах діяльності (в цілому по промисловості або підгалузь по вибору).

20.Основні напрямки інтенсифікації промислового виробництва АПК (підгалузь по вибору).

21.Розміщення виробництв харчової і переробної промисловості (в цілому по промисловості або підгалузь по вибору).

22.Удосконалення галузевої інфраструктури (в цілому по промисловості або підгалузь по вибору).

23.Посилення і форми впливу інфраструктури галузі на ефективність її діяльності (в цілому по промисловості або підгалузь по вибору).

24.Економічна ефективність діяльності акціонерних товариств в харчовій і переробній промисловості (підгалузь по вибору).

25.Інноваційні процеси в харчовій і переробній промисловості (в цілому по промисловості або підгалузь по вибору).

26.Інвестиційні ресурси підприємств харчової і переробної промисловості (підгалузь по вибору).

27.Шляхи прискорення НТП в харчовій і переробній промисловості (підгалузь по вибору).

28.Формування фінансових коштів підприємств підгалузей харчової і переробної промисловості (підгалузь по вибору).

29.Оцінка і діагностика фінансового стану галузевого об'єднання.

30.Формування та розвиток інноваційного, потенціалу підприємств харчової і переробної промисловості (в цілому по промисловості або підгалузь по вибору).

31.Особливості впливу мікро та макросередовища на виробничу діяльність підприємств харчової промисловості (в цілому по промисловості або підгалузь по вибору).

32.Напрями інтенсифікації відтворення та шляхи кращого використання основних фондів підприємств підгалузей харчової промисловості (підгалузь по вибору).

33. Функціональна та елементна структура оборотних коштів та її динаміка на підприємствах підгалузі (підгалузь по вибору).

34.Обґрунтування доцільності та економічної ефективності створення малих фірм в харчовій промисловості (в цілому по промисловості або підгалузь по вибору).

35.Проблеми визначення рівня конкурентоспроможності продукції підприємств харчової промисловості України на вітчизняному та світовому ринках (підгалузь по вибору).

36.Законодавча система нагляду за якістю харчової продукції (в цілому по промисловості або в розрізі конкретного продукту).

37.Шляхи вдосконалення ціноутворення на продукцію харчової і переробної промисловості у ринкових умовах, (підгалузь по вибору ).

38.Динаміка та шляхи підвищення рентабельності продукції на підприємствах підгалузі (підгалузь по вибору).

39.Рівень і пріоритетні напрями підвищення ефективності виробництва продукції підгалузевими підприємствами (підгалузь по вибору).

40.Економічна ефективність комбінування в переробці сировинних ресурсів тваринного походження (підгалузь по вибору).

41.Вплив харчової промисловості на екологічну ситуацію в Україні та інструменти її регулювання.

42.Екологонебезпечність виробництва в окремих підгалузях харчової і переробної промисловості (в цілому або підгалузь по вибору).

43.Підвищення ефективності використання основних засобів природоохоронних напрямів в харчовій і переробній промисловості.

44.Модернізація природоохоронних технологій і обладнання в харчовій промисловості.

45.Оцінка ефективності інвестування природоохоронних засобів.

46.Економічний механізм екологічного регулювання в харчовій промисловості.

47.Еколого-економічна безпека харчових підприємств.

48.Стан бурякоцукрової підгалузі в післяприватизаційний період.

49.Реструктуризація та перспективи розвитку бурякоцукрового комплексу.

50.Аналіз виробничих потужностей та ефективність їх використання в спиртовій підгалузі.

51.Вплив ринкових умов на розвиток спеціалізації в хлібопекарській підгалузі.

52.Економічна ефективність концентрації виробництва кондитерських виробів.

53.Підвищення конкурентоспроможності макаронних виробів.

54.Виробничий потенціал підприємств молочної підгалузі та їх економічна ефективність.

55.Виробничий потенціал промислового виробництва курятини та яєць, ефективність його використання.

56.Шляхи підвищення якості та конкурентоспроможності вітчизняної харчової продукції (в цілому по промисловості або підгалузь по вибору).

57.Стан та особливості розвитку виробництва м'ясних продуктів в післяприватизаційний період.

58.Реструктуризація м'ясного виробництва ,причини та напрями її розвитку.

59.Розвиток конкуренції та боротьба за ринок збуту пивобезалкогольної продукції.

60.Шляхи підвищення якості та конкурентоспроможності продукції олійно-жирового виробництва.

 

3. ОРГАНІЗАЦІЯ ПРОЦЕСУ НАПИСАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ

 

3.1. Послідовність виконання курсової роботи

Алгоритм підготовки, виконання та оформлення курсової роботи включає наступну послідовність етапів:

• Ø вибір теми, узгодження її з науковим керівником, подання відповідної заяви на ім’я завідувача кафедри економіки і права;
• Ø підбір літератури та статистичних даних з даної тематики;
• Ø оформлення завдання на курсову роботу, його узгодження із керівником;
• Ø узгодження з керівником календарного плану виконання основних частин роботи;
• Ø ознайомлення з вимогами щодо оформлення роботи;
• Ø поглиблене вивчення підібраної літератури, статистичної інформації та їх аналіз;
• Ø обробка підібраної статистичної інформації з використанням ЕОМ;
• Ø написання роботи згідно із діючими стандартами та відповідно до плану виконання роботи;
• Ø завершення оформлення роботи та її брошурування;
• Ø отримання відгуку наукового керівника;
• Ø захист курсової роботи (згідно затвердженого графіка).

3.2. Вибір теми курсової роботи

Студенту надається право самостійно вибрати тему роботи із запропонованої кафедрою тематики. Тематика курсових робіт переглядається, оновлюється та затверджується на засіданні кафедри економіки і права щорічно на початку навчального року.

Студент може запропонувати свою тему роботи, яка повинна бути узгоджена із керівником роботи. Теми повинні відповідати спеціальності студента, напрямкам наукової роботи кафедри та програмі дисципліни.

3.3. Обов’язки керівника курсової роботи

þ  видати завдання на роботу;

þ  надавати студенту допомогу в розробленні календарного графіка роботи на весь період написання роботи;

þ  рекомендувати студенту необхідну літературу, нормативні та довідкові матеріали, роботи з аналогічної тематики та інші джерела з теми;

þ  проводити систематичні, відповідно з розкладом, консультації з питань виконання курсової роботи;

þ  перевіряти виконання окремих структурних частин роботи;

þ  написати відгук наукового керівника на курсову роботу.

3.4. Підбір літератури  і статистичних даних з тематики роботи

Підбір літератури слід починати з вивчення тих книжок і періодичних видань, котрі рекомендовані за темою роботи. У першу чергу необхідно з’ясувати, з якими вже вивченими або запланованими до вивчення джерелами більш близька тема вибраної роботи.

Ознайомлення з літературними джерелами доцільно починати у наступній послідовності:

–       нормативні документи (закони, законодавчі акти);

–       наукові видання (монографії, підручники, навчальні посібники, періодичні видання);

–       статистичні дані.

Бажано розглядати джерела у зворотному хронологічному порядку, спочатку найновіші публікації, потім — минулорічної, дворічної і т.д. давнини.

При написанні курсової роботи студент повинен опрацювати не менше 30-40 інформаційних джерел.

3.5. Вивчення, опрацювання та узагальнення підібраної літератури

Мета роботи з науковою інформацією — встановити, які існують уявлення щодо предмету дослідження. При вивченні підібраної літератури критерієм оцінки прочитаного є можливість використання цього матеріалу в роботі.

Вивчаючи літературу, слід виявити дискусійні питання по темі, яка вивчається. Знайшовши такі питання, слід навести вислови кількох авторів, які стоять на різних позиціях, критично оцінити їх точку зору й висловити власне судження з цього питання.

Розгорнутий план майбутньої роботи — це подальша деталізація та уточнення завдань роботи. У розгорнутому плані виділяються питання та підпитання, які розкривають задачі, що винесені у назву розділів роботи.

 

4. ЗМІСТ КУРСОВОЇ РОБОТИ

 

Якість роботи значною мірою залежить від стилю написання і оформлення роботи. При оформленні роботи необхідно керуватися державними стандартами. За структурою курсова робота повинна містити:

• титульний аркуш;
• зміст;
• вступ;
• основну частину (три розділи);
• висновки та пропозиції;
• список використаних джерел;
• додатки.

Титульний аркуш оформляється згідно з додатком А.

Зміст містить найменування й номери початкових сторінок усіх складових частин роботи: вступу, розділів та підрозділів, висновків, списку використаних джерел, додатків.

Вступ. У вступі обґрунтовується актуальність обраної теми, її практичне значення, формулюється мета і завдання роботи, визначається об’єкт, предмет, методи та інформаційна база дослідження. Рекомендований обсяг вступу 2–3 сторінки.

У вступі (в наступній послідовності) розкривають:

актуальність теми(подається коротка характеристика стану проблеми, що досліджується, обґрунтовується доцільність розробки даної теми).

Далі наводять перелік провідних вітчизняних і зарубіжних вчених, що працюють над проблемою, та зазначаються недосліджені аспекти;

мету і завдання роботи (мета роботи тісно переплітається з темою роботи; вирішення завдань дозволяє досліднику досягти мети);

об’єкт дослідження (зазначають об’єкт, вибраний для дослідження);

предмет дослідження (визначають той аспект, який підлягає дослідженню в межах зазначеного об’єкту);

методи дослідження (подають перелік методів наукових досліджень, які були використані в роботі);

теоретичну та методологічну базу дослідження (наводять узагальнений перелік джерел інформації, що покладені в основу дослідження);

практичне значення отриманих результатів (зазначають, де і яким чином можуть бути використані результати дослідження);

структуру роботи (наводять загальний обсяг роботи (в тому числі кількість сторінок на яких містяться додатки), а також структуру роботи, кількість рисунків, таблиць та додатків).

Основна частина складається з трьох розділів, які в свою чергу поділені на підрозділи (параграфи). У курсовій роботі лише розділи починаються з нової сторінки. У кінці кожного розділу подається висновок із стислим викладенням наведених у розділі наукових і практичних результатів.

Рекомендовані обсяги першого розділу — 15-20 сторінок; другого розділу - 20-25 сторінок; третього розділу – 20-25 сторінок.

У межах кожного розділу, як правило, виділяють від 2-х до 5-ти підрозділів (параграфів), що мають відображати логічну послідовність дослідження й розробки власних пропозицій.

Висновки та пропозиції. У висновках слід послідовно, тезисно викласти узагальнені результати проведеного теоретичного та аналітико-рекомендаційного дослідження, обґрунтувати їх достовірність, практичну цінність і зазначити на скільки повно вирішено завдання та досягнуто мету роботи, що були сформульовані у вступі. Рекомендований обсяг цієї частини роботи 3-4 сторінки. Загальні висновки не повинні дублювати висновки після кожного розділу.

Список використаних джерел повинен містити всі інформаційні джерела, які були опрацьовані у процесі написання роботи (не менше 30-40 найменувань).

На всі літературні джерела повинні бути зроблені обов’язкові посилання в основному тексті роботи, переважно у розділі 1, в якому робиться критичний аналіз цих джерел.

Додатки — це копії облікової та фінансової звітності підприємства, а також великі таблиці, ілюстрації, схеми та ін., які важко розмістити в основному тексті роботи, проміжні розрахунки, цифрові дані допоміжного характеру.

На всі додатки повинні бути зроблені обов’язкові посилання в основному тексті роботи.

 

 

5. ВКАЗІВКИ ДО ВИКОНАННЯ ОКРЕМИХ РОЗДІЛІВ КУРСОВОЇ РОБОТИ

 

У першому розділі — теоретичному — необхідно викласти сутність проблеми, яка досліджується, розглянути еволюцію підходів до її вирішення, рівень розробки на сучасному етапі. Також необхідно розкрити структурно-функціональний склад об’єкту дослідження, фактори, що впливають на його розвиток та визначити особливості його формування. Перший розділ є основою для розробки прикладних аспектів обраної теми. Рекомендований зміст структурних частин та їх підрозділів подано у додатку Б.

У другому розділі — аналітичному — параграфи необхідно подати таким чином, щоб в них було відображено детальний аналіз стану об’єкту дослідження та динаміки і проблем його подальшого розвитку. Розрахунки в цьому розділі проводяться на основі статистичної звітності по галузі, бухгалтерської та фінансової звітності підприємств, обраних для дослідження, на що в тексті цього розділу подається посилання, а сама звітність подається у додатках до роботи.

Тому у другому розділі курсової роботи необхідно:

ð зробити економічну характеристику галузі;

ð виявити основні проблеми, з якими стикається галузь;

ð визначити основні перспективи подальшого розвитку галузі;

ð проаналізувати діяльність основних виробників галузі (не менше двох) та порівняти їх рівень конкурентоспроможності.

 

Основний аналітичний матеріал, проміжні розрахунки (вибірково) та отримані кількісні результати подаються в таблицях та рисунках у межах цього розділу або виносяться в додатки.

У третьому розділі — прикладному — необхідно провести аналіз обраної теми роботи в контексті галузі та її основних виробників; подати основні напрямки покращення ситуації, яка виявилась під час аналізу об’єкту дослідження. При цьому необхідно розкрити зміст заходів, що пропонуються й спрямовані на вирішення розглянутих питань, що становлять предмет дослідження. Рекомендації й пропозиції повинні виходити з результатів аналізу наукових джерел, викладених у першому розділі, аналізу стану підприємства та предмету дослідження, а також проблема і резервів підприємства, виявлених у другому розділу роботи. Пропозиції, запропоновані в розділі повинні відноситись як до галузі в цілому, так і для окремих підприємств, зокрема.

У додатку Б подані два підходи до складання основного змісту роботи. Першій підхід викладено вище. Згідно цього підходу у другому розділі подається економічна оцінка обраної для аналізу галузі та основних її виробників. У третьому розділі подається аналіз теми на прикладі обраної галузі та підприємств, у останньому параграфі якого вказуються запропоновані автором шляхи вдосконалення тих питань, які становлять предмет дослідження.

Згідно другого підходу другий розділ роботи має бути присвячений галузі, що включатиме в себе її економічну оцінку, аналіз теми на прикладі обраної галузі та напрямки вирішення визначених проблем. Третій розділ має бути сфокусований на двох-трьох підприємствах, які є провідними виробниками обраної галузі. Даний розділ має містити їх економічну оцінку, порівняння їх конкурентного статусу, аналіз питань, які є предметом дослідження, на прикладі даних підприємств, напрямки удосконалення визначених аспектів діяльності підприємств.

 

6. ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ

6.1. Загальні вимоги

Робота виконується в одному примірнику. Текст роботи повинен бути надрукованим на одній стороні білого паперу формату А4. Друк виконувати на комп’ютері через полуторний міжрядковий інтервал з використанням шрифту Times New Roman текстового редактора Word, розмір 14, звичайний.

Основний обсяг роботи має бути в межах 50-60 сторінок друкованого тексту без урахування додатків і списку використаної літератури.

Сторінки роботи повинні мати поля: ліве — 30 мм, зверху — 20 мм, праве — 10 мм, знизу — 20 мм. Абзацний відступ має бути однаковим по всій роботі (допускається абзацний відступ в межах 1,25-1,5 см).

Текст основної частини роботи поділяють на розділи, підрозділи, пункти та підпункти.

Заголовки структурних частин курсової роботи (“Зміст”, “Перелік умовних скорочень”, “Вступ”, “Розділ”, “Висновки”, “Список використаних джерел”, “Додатки”) та назви розділів друкують напівжирним шрифтом симетрично до тексту.

Заголовки підрозділів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу. Крапку в кінці заголовку не ставлять. Якщо заголовок складається з двох або більше речень, їх розділяють крапкою. Відстань між заголовком та текстом має дорівнювати трьом одинарним інтервалам. Кожну структурну частину роботи необхідно починати з нової сторінки.

У змісті потрібно вказати точну назву кожного розділу, підрозділу, пунктів та сторінки, з яких вони починаються.

6.2. Таблиці

Цифровий матеріал, як правило, має бути оформленим у вигляді таблиць. Кожна таблиця повинна мати назву, яку розміщують над таблицею і друкують симетрично до тексту. Слово “таблиця” та її назву починають з великої літери. Назву не підкреслюють. Розмір шрифту у таблиці може бути меншим за розмір загального тексту, але висота рядків має бути не менше 8 мм.

Таблицю розміщують після першого згадування про неї у тексті. Таблиці, що розміщенні на окремих сторінках роботи, включають до загальної нумерації сторінок.

Таблиці нумерують послідовно (за винятком таблиць, поданих у додатках) у межах розділу. У правому верхньому куті над відповідним заголовком таблиці розміщують напис “Таблиця” із зазначенням її номера. Номер таблиці має складатися з номера розділу і порядкового номера таблиці, між якими ставиться крапка. Наприклад: “Таблиця 2.3” (третя таблиця другого розділу). Якщо в роботі одна таблиця, її нумерують за загальними правилами.

Приклад побудови таблиці

Таблиця 2.3

Назва таблиці

Назви рядків	Назви колонок				Шапка
Боковик (заголовки рядків)	Графи (колонки)

При переносі частини таблиці на другий аркуш (сторінку) слово “Таблиця” і її номер вказують один раз праворуч над першою частиною таблиці, над перенесеними частинами пишуть слова “Продовження табл.” і вказують номер, наприклад: “Продовження табл. 2.3”.

6.3. Ілюстрації

Ілюстрації (фотографії, креслення, схеми, графіки, картки) необхідно подавати безпосередньо після тексту, де вони згадані вперше, або на наступній сторінці, Крім того ілюстративний матеріал може бути поданий у додатках. Ілюстрації, розміщенні на окремих сторінках роботи, включають до загальної нумерації сторінок. Ілюстрації позначають словом “Рис. ” і нумерують послідовно у межах розділу, за винятком ілюстрацій, поданих у додатках. Номер ілюстрації має складатися з номера розділу, порядкового номера ілюстрації та назви ілюстрації, між якими ставиться крапка. Наприклад: “Рис. 1.2. Динаміка обсягів виробництва”, де “1.2.” означає “другий рисунок першого розділу”. Номер ілюстрації, її назву і пояснювальні підписи розміщують послідовно під ілюстрацією. Якщо в роботі подано одну ілюстрацію, то її нумерують за загальними правилами.

6.4. Формули

Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів треба подавати безпосередньо під формулою у тій послідовності, в якій вони подані у формулі. Значення кожного символу і числового коефіцієнта треба подавати з нового рядка. Перший рядок пояснення починають зі слова “де” без двокрапки.

Рівняння і формули треба виділяти у тексті вільними рядками. Вище і нижче кожної формули треба залишати не менше одного одинарного вільного рядка.

Формули в курсовій роботі (якщо їх більше однієї) нумерують у межах розділу. Номер формули складається з номера розділу і порядкового номера формули у розділі, між якими ставлять крапку. Номер формули пишуть праворуч на рівні самої формули у круглих дужках, наприклад: (3.1), тобто перша формула третього розділу.

6.5. Посилання

При написанні курсової роботи необхідно давати посилання на джерела, матеріали або окремі результати з яких наводяться у роботі, або на ідеях і висновках яких розробляються проблеми, завдання, питання, дослідження.

Посилання у тексті роботи на джерела слід зазначити порядковим номером за переліком посилання, виділеним двома квадратними дужками, наприклад: “... у працях [2; 7] ...”, посилання на конкретну працю та її сторінки оформлюються наступним чином: [56, стор. 4].

Посилання на ілюстрації у роботі вказують порядковим номером ілюстрації, наприклад: “рис. 1.2.”. Посилання на формули вказують порядковим номером формули у дужках, наприклад: “у формулі (2.1)”. На всі таблиці мають бути посилання у тексті, при цьому слова “таблиця” у тексті пишуть скорочено, наприклад: “у табл. 1.2”. У повторних посиланнях на таблиці та ілюстрації треба вказувати скорочено слово “дивись”, наприклад: “див. табл. 1.3”.

6.6. Список використаних літературних джерел

Джерела можна розміщувати у списку одним із таких способів:

„  у порядку появи посилань у тексті (найбільш зручний для користування);

„  в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків;

„  у хронологічному порядку.

Відомості про джерела, включені до списку, необхідно давати згідно з вимогами державного стандарту з обов’язковим наведенням назв праць.

6.7. Додатки

Додатки оформляють як продовження курсової роботи на наступних її сторінках, розміщуючи їх у порядку появи посилань у тексті роботи.

Кожний такий додаток слід починати з нової сторінки. Додаток повинен мати заголовок, надрукований зверху малими літерами з першої великої симетрично відносно тексту сторінки. Посередині рядка над заголовком малими літерами з першої великої друкується слово “Додаток __” і велика літера, що позначає додаток.

Додатки слід позначати послідовно великими літерами української абетки, за винятком літер Ґ, Є, І, Ї, Й, О, Ч, Ь, наприклад: додаток А, додаток Б і т.д.

Зміст кожного додатка у разі потреби може бути поділений на розділи і підрозділи, які нумерують у межах кожного додатка. У цьому разі перед кожним номером ставлять позначення додатка (літеру) і крапку, наприклад: А.2 — другий розділ додатка А; В 3.1. — підрозділ 3.1. додатка В.

Ілюстрації, таблиці та формули, які розміщені у додатках, нумерують у межах кожного додатка, наприклад: рис. Д 1.2. — другий рисунок першого розділу додатка Д; формула (А.1) — перша формула додатка А.

6.8. Нумерація

Усі сторінки роботи, включаючи таблиці, малюнки та додатки, нумеруються за порядком від титульного аркуша до останньої сторінки.

Першою сторінкою курсової роботи є титульний аркуш, проте на ньому цифра 1 не ставиться, а далі сторінки нумеруються послідовно.

Порядковий номер сторінки проставляється по правому краю зверху поля.

Номер розділу ставлять після слова “Розділ”. Підрозділи (параграфи) нумерують у межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, між якими ставлять крапку. У кінці номера підрозділу має стояти крапка, наприклад: “2.3.” (третій підрозділ другого розділу).

 

7. ПОРЯДОК ЗАХИСТУ КУРСОВОЇ РОБОТИ ТА КРИТЕРІЇ ЇЇ ОЦІНЮВАННЯ

 

Автор курсової роботи публічно захищає керівнику, який оцінює відповідність підготовки студента.

До захисту курсових робіт допускаються студенти, які виконали всі вимоги. Процедура захисту передбачає стисле викладення студентом результатів дослідження і відповідей на запитання керівника. В ході захисту оцінюються не тільки виконання роботи, але й якість самого захисту.

Якщо захист курсової роботи визнається незадовільним, то студент може повторно захищати ту саму роботу з доопрацюванням, визначеним керівником, або ж зобов’язаний розробити нову тему, яку визначає керівник.

Оцінка за роботу виставляється за трьома складовими:

–       оцінка за написання роботи;

–       оцінка за доповідь;

–       оцінка за відповіді на питання.

Оцінка за написання роботи визначається:

–       відповідністю змісту роботи завданню;

–       актуальністю тематики;

–       позитивними сторонами та недоліками роботи;

–       науковою спрямованістю роботи;

–       повнотою, глибиною та обґрунтуванням вирішення поставлених завдань;

–       використанням ЕОМ для розробки та написання роботи;

–       грамотністю викладення питань та стилем написання роботи;

–       якістю графіків, креслень.

Результати захисту курсової роботи оцінюються за такими критеріями:

–       якість виконаної роботи;

–       правильність постановки й розкриття задачі, обґрунтування прийнятих рішень;

–       уміння робити грамотні висновки;

–        теоретичний рівень і практична цінність роботи;

–        правильність усіх прийнятих у роботі рішень;

–       уміння студентом викласти сутність своєї роботи;

–       вірність відповідей на запитання, здатність відстоювати свою позицію;

–       уміння вести наукову дискусію й визнавати свої помилки.

 

Оцінка за написання роботи ставиться (максимум 60 балів):

60 балів або “відмінно”, коли зміст роботи повністю відповідає завданню, доведена актуальність роботи, поставлені питання вирішені повно і глибоко, у роботі відчутна практична спрямованість, для розробки та написання роботи використовувалась ЕОМ, робота написана грамотно, якісно і логічно;

45 балів або “добре”, коли мають місце помилки стилістичного характеру;

36 балів або “задовільно”, коли зміст роботи в основному відповідає темі, але не відпрацьовані її деякі питання, у роботі мають місце помилки, поставлені питання недостатньо обґрунтовані, є помилки стилістичного характеру;

35 балів і менше або “незадовільно”, коли зміст роботи не відповідає завданню, допущені грубі помилки у розв’язанні поставлених питань, робота не має практичної і наукової спрямованості.

Оцінка за доповідь ставиться (максимум 20 балів):

20 балів або “відмінно”, коли студент чітко в установлений час виклав усі розділи доповіді, аргументовано довів їх розв’язання, логічно обґрунтував основні ідеї роботи, дав аналіз одержаних результатів, точно сформулював висновки по роботі;

15 балів або “добре”, коли студент у процесі доповіді допустив деякі дрібні неточності, обмовки;

12 балів або “задовільно”, коли студент в основному доповів ідею роботи без достатньо аргументованого доказу, допустив неточності й обмовки, невпевнено сформулював висновки по роботі, не вклався в установлений час.

11 балів та менше або “незадовільно”, коли студент не зміг доповісти основні ідеї та висновки роботи.

Оцінка за відповіді на запитання ставиться  (максимум 20 балів):

20 балів або “відмінно”, коли не менше 60% запитань оцінені на “відмінно”, 30% — “добре”, 10% — “задовільно”;

15 балів або “добре”, коли не менше 50% запитань оцінені на “відмінно” та “добре”, останні — “задовільно”,

12 балів або “задовільно”, коли не менше 70% відповідей оцінено позитивно;

11 балів та менше або “незадовільно”, коли більше 30% відповідей оцінено “незадовільно”.

Загальна підсумкова оцінка курсової роботи виводиться як середня з перелічених вище складових: 90-100 балів – «відмінно»;

                                               75-89 балів – «добре»;

                                               60-74 балів – «задовільно»;

                                               59 балів і менше – «незадовільно».

8. РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

 

1. Конституція України від 28.06.1996 № 254к/96-ВР (з правками від 8.12.2004 р., від 1.09.2005 р. та від 30.09.2010 р.) / електронний ресурс http://www.rada gov.ua
2. Бюджетний кодекс України від 21.06.2001 № 2542-III / електронний ресурс http://www.rada gov.ua
3. Господарський кодекс України № 436 –IV від 16.01.2003 р. / електронний ресурс http://www.rada gov.ua
4. Податковий кодекс України № 2755-VI від 02.12.2010 р. / електронний ресурс http://www.rada gov.ua
5. Цивільний кодекс України вiд 16.01.2003  № 435-IV/ електронний ресурс http://www.rada gov.ua
6. Закон України ″ Про підтвердження відповідності″ від 17.05.2001 р.
7.  Закон України ″ Про стандартизацію″ від 17.05.2001 р.
8.  Закон України ″Про якість та безпеку харчових продуктів і продовольчої сировини″ від 23.12.97 р.
9. Постанова Кабінету Міністрів України ″Про заходи щодо поетапного впровадження в Україні вимог Директив Європейського Союзу, санітарних, екологічних, ветеринарних, фіто санітарних норм та міжнародних і європейських стандартів″ від 19.03.97 р.
10. Декрет Кабінету Міністрів України ″Про державний нагляд за додержанням стандартів, норм і правил та відповідальність за їх порушення ″. Чинний від 08.04.93 р.
11. Декрет Кабінету Міністрів України ″Про стандартизацію і сертифікацію ″. Чинний від 10.05.93 р.
12. Указ Президента України ″ Про вдосконалення державного контролю за якістю та безпекою продуктів харчування, лікарських засобів та виробів медичного призначення″.
13.  Указ Президента України ″ Про заходи щодо підтвердження якості вітчизняної продукції″ від 23.02.2001 р. №113/2001.
14. ДСТУ 1.1 – 2001. Стандартизація та суміжні види діяльності. Терміни та визначення основних понять. Чинний від 01.07.2001 р.
15. ДСТУ 3662 - 97. Молоко коров'яче незбиране. Вимоги при закупівлі. Чинний від 20.01.98 р.
16. ДСТУ ISO 9004 – 2001. Системи управління якістю. Настанови щодо поліпшення діяльності. Чинний від 10.01.2001 р.
17. Аналіз фінансового стану виробничої та комерційної діяльності підприємств. Шило В. П., Верхоглядова Н. І., Ільіна С. Б., Темченко А. Г., Брадул О. М. Навчальний посібник -К.: Кондор, 2011 - 294с.
18. Економіка підприємств харчової промисловості: Підручник / За заг. ред. А.О.Заїнчковського. – К.: Урожай, 1998. -  272 с.
19. Економіка підприємства: Навчальний посібник/ За ред. А.В.Шегди. – К.: Знання, 2005. – 431 с.
20. Купинец Л. Е., Харичков С. К.  Производство экологически чистой продукции: международный и национальный аспекты . – О. : Ін-т проблем ринку і економіко-екологічних досліджень , 2007. – 700 с.
21. Купчак П. М. Харчова промисловість України в умовах активізації інтеграційних та глобалізаційних процесів. – К. : НАН України, 2009. – 152 с.
22. Лисогор В. М. Основи моделювання маркетингової діяльності сільськогосподарських підприємств регіону / Лисогор В. М., Мороз О. М., Пітик О. В. Навчальний посібник -К.: Кондор, 2007 - 208с.
23. Менеджмент якості: Підручник/ М.І.Шаповал. – 3-тє вид., випр. і доп. – К.: Т-во ″ Знання″, КОО, 2007. – 471 с.
24. Мостенська Т. Л. Формування попиту та пропозиції на ринку молока і молочних продуктів України / Теоретичні та прикладні питання економіки; збірн. наук. праць. – К. : ВПЦ «Київський університет», 2011. – вип.. 26. – С. 43-51.
25. Основи технологій виробництва в галузях народного господарства. Желібо Є. П., Анопко Д. В., Буслик В. М., Авраменко М. А., Петрик Л. С., Пирч В. П. Навчальний посібник -К.: Кондор, 2009 - 520с.
26. Павлов В. І. Основи стандартизації, сертифікації та ідентифікації товарів. Навчальний посібник -К.: Кондор, 2009 - 248с.
27. Портер М.Е. Конкурентное преимущество. Как достичь высокого результата и обеспечить его устойчивость. М. : "Альпина Паблишер" — 2008.
28. Правила проведения сертификации пищевых продуктов и продовольственного сырья: Период. изд. – СПб.: Изд-во ″Трест-Тринт″, 2000, 184 с. Выпуск 29.
29. Продовольчий комплекс України в системі макроекономічного регулювання / збір. наук. праць.; за ред. Л.В. Дейнеко. – К. : НАН України, 2010. – 160 с.
30. Сморжанюк Т. П. Внутрішній контроль в процесі управління виробництвом. Навчальний посібник -К.: Кондор, 2009 - 284с. Обкл. тверда. Формат 60х84/16. ISBN 978-966-351-273-0
31. Страшинська Л. В.  Стратегія розвитку продовольчого ринку в Україні. Монографія. – К. : НАН України, 2008. – 532 с.
32. Фатхутдінов Р. А. Управління конкурентоздатністю організації. Підручник -К.: Кондор, 2009 - 470с.
33. Харчова і переробна промисловість: Журнал.
34. Череп А. В. Діяльність підприємств промислово-фінансових груп харчової промисловості в ринкових умовах господарювання / Череп А. В., Погота Г. Д. Монографія -К.: Кондор, 2009 - 308с.
35. Череп А. В. Реінжиніринг - філософія управління підприємством харчової промисловості / Череп А. В., Потопа К. Л. Монографія -К.: Кондор, 2009 - 368с.
36. http: //brapt.kiev.ua/ - Агропромисловий комплекс України.
37. http: //portal.rada.gov.ua/ - Верховна Рада України.
38. http: //www.economics.com.ua/ - Велика економічна енциклопедія.
39.  http: //www.kmu.gov.ua/ - Урядовий портал.
40.  http: //www.molprom.com.ua/ - Журнал "Молочна промисловість".
41. http: //www.ukrstat.gov.ua/ - Державний комітет статистики України.
42. http://www.milkua.info/ - Молочний бізнес в Україні та світі
43. www.minagro.gov.ua/ - Портал Міністерства аграрної політики
44. www.rada.gov.ua/ - Портал Верховної ради України