МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ВИКОНАННЯ І ЗАХИСТУ КУРСОВОЇ РОБОТИ З ДИСЦИПЛІНИ « УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ » СТУДЕНТАМИ НАПРЯМУ ПІДГОТОВКИ 6.030505 «УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ ТА ЕКОНОМІКА ПРАЦІ» ГАЛУЗІ ЗНАНЬ 0305 “ЕКОНОМІКА ТА ПІДПРИЄМНИЦТВО” (ШИФР ЗА ОПП – ПП 18)

ВСТУП

Курсова робота найчастіше є першим кроком студента в науку, де він повинен виявити самостійність і риси дослідника. Курсова робота дає можливість виявити рівень засвоєння матеріалу, розкрити нові грані спеціальності й зробити власний крок у поглиблення розуміння свого фаху.

 Курсова робота виконується для того, щоб у кінцевому підсумку в обраній галузі одержати нові знання. Тому застерігаємо від поширеного уявлення про курсову  роботу як про твір компілятивний, що базується на результатах досліджень інших науковців, викладених у відомих чи маловідомих працях. Безсумнівно, будь-якому дослідникові, а тим більше молодому, складно здобути абсолютно нові знання, оскільки майже в кожній галузі науки працювало не одне покоління дослідників і кожне наступне щось додавало до знань, набутих попередніми. Тому студенти при написанні курсової роботи, як правило, розширюють, доповнюють, уточнюють, конкретизують відомі дані.

У процесі виконання курсової роботи студенти набувають навичок зі збору матеріалів й оволодіння методикою наукового дослідження, аналізу джерел з обраної теми, письмового викладу науково обґрунтованої аргументації проблеми роботи. Загалом підготовка та написання студентських курсових робіт сприяють поглибленому засвоєнню програмного матеріалу, дають змогу оволодіти навичками наукової роботи та закріпити теоретичні й практичні знання, набуті в процесі вивчення.

1. ПОРЯДОК ВИКОНАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ

1.1.                          Тему роботи, як правило, студент обирає самостійно з тематики, розробленої та затвердженої кафедрою. Як виняток, студент сам може запропонувати актуальну проблему наукового дослідження. У такому випадку, за згодою наукового керівника, тема подається для затвердження на засідання кафедри, а після схвалення вноситься до кафедральної тематики.

1.2.                     Обрані студентами й узгоджені з науковими керівниками теми курсових робіт затверджуються на засіданні кафедри та вносяться до загального подання на ім'я ректора, затвердження наказом по інституту.

1.3.                     Подальші зміни формулювання обраної студентом теми не допускаються.

1.4.                  Вибравши тему курсової роботи, студент повинен визначитися з об'єктом, предметом і метою наукового дослідження.

1.5.                  Для проведення ґрунтовного наукового аналізу з теми дослідження складається план, який дає змогу виділити основні структурні одиниці роботи. В тексті роботи він фіксується як зміст роботи. Формуючи план роботи, студент показує вміння визначати головне, найбільш істотне у проблемі, а також послідовність викладення. Перелік питань, які розглядаються, структурується за принципом від загального до конкретного. Тобто питання теми, як вузлові складові обраної проблеми, мають бути єдиною системою, в якій кожне наступне питання розвиває і доповнює попереднє. Питання повинні бути чітко і ясно сформульовані. Назва питань не може дублювати назву курсової роботи.

1.6.                     Визначення і добір матеріалу для курсового дослідження студент здійснює самостійно, консультуючись із науковим керівником. Важливим етапом є визначення необхідних джерел (нормативних, статистичних, звітних, публікацій у періодичних виданнях тощо), основної та допоміжної літератури, насамперед монографічних досліджень, які мають розділи, що стосуються окремих питань курсової роботи. Студент має знайти найповніші джерела для розкриття теми роботи, на їх основі показати дослідницьку новизну обраної проблеми й уміти охарактеризувати ці джерела.

1.7.                       При складанні списку використаної літератури за темою курсової роботи студент обов'язково має зазначити прізвище та ініціали автора, назву роботи, видавництво, місце та рік видання, сторінки. Якщо до списку входять журнальні публікації, то потрібно вказати прізвище та ініціали автора, назву статті, рік видання, номер та використані в роботі над темою сторінки.

1.8.                     Контроль за підготовкою й захистом курсової роботи покладається на завідувача кафедри. Безпосереднє керівництво написанням курсової роботи здійснює науковий керівник із числа професорсько-викладацького складу кафедри.

Науковий керівник курсової роботи:

-                          надає допомогу студенту в остаточному формулюванні теми, складанні плану та програми, доборі потрібного матеріалу;

-                          здійснює керівництво студентським дослідженням при проходженні практики;

рекомендує студенту спеціальну, нормативну літературу й інформаційні джерела за обраною темою курсової роботи;

-                          регулярно консультує студента, контролює протягом усього періоду графік виконання курсової роботи, її якість, а також інформує завідувача кафедри про хід підготовки роботи до захисту;

-                         дає відгук на курсову роботу після її завершення.

1.9.                  Курсова робота має характеризуватися логічністю, доказовістю, аргументованістю і відповідати таким вимогам:

-                          містити поглиблений аналіз досліджуваної теми;

-                          містити розрахунки, виконані на ЕОМ;

-                          містити обґрунтовані пропозиції щодо вдосконалення окремих напрямів діяльності досліджуваного об'єкта;

-            бути належно оформленою;

-                         мати всі потрібні супровідні документи;

-            бути виконаною і поданою на кафедру в термін, передбачений графіком навчального процесу.

-             1.10. Курсова робота, яка не відповідає вимогам щодо змісту та оформлення, написана без дотримання затвердженого плану, не містить матеріалів конкретного дослідження теми на реальному підприємстві, обгрунтованих пропозицій, до захисту не допускається.

II. СТРУКТУРА, ЗМІСТ І ОБСЯГ КУРСОВОЇ РОБОТИ

2.1.                 Виконання курсової роботи передбачає:

-                         обґрунтування актуальності теми, цілей та завдань дослідження, оцінювання його новизни та перспективності, зазначення методів та джерел дослідження;

-                         визначення теоретичних засад дослідження (основних категорій, понять, закономірностей розвитку явища, яке вивчається, розгляд історії питання, документів, нормативних актів, інших джерел інформації);

-                         аналіз конкретної проблемної ситуації та підтвердження     логічними           судженнями, розрахунками відповідних пропозицій і рекомендацій.

2.2.                      Приступаючи до виконання курсової роботи, студент має чітко уявляти її структуру та зміст. При цьому всі складові частини роботи повинні бути логічно взаємопов'язані та переконливо аргументовані.

2.3.                 Структура роботи, як правило, включає:

-                                    титульна сторінка;

-                                    план роботи (зміст);

-                                    вступ;

три розділи;

-                                    висновки;

-                                    список використаних джерел;

-                                    додатки.

2.3.1. Титульна сторінка містить найменування вищого навчального закладу та відповідного структурного підрозділу (кафедри), де вона виконана, тему роботи, найменування спеціальності, прізвище, ім'я, по батькові автора; науковий ступінь, вчене звання, прізвище та ініціали наукового керівника; місце й рік виконання роботи.

2.3.2. У вступі до курсової роботи обґрунтовується актуальність проблеми, що вивчається, її практична значимість; формулюються мета й завдання, обґрунтовуються об'єкт, предмет і напрями дослідження, вказуються використані наукові методи дослідження, обсяг і структура наукової роботи (наприклад: Курсова робота викладена на 45 сторінках комп 'ютерного тексту і складається зі вступу, трьох розділів, висновків та додатків.

Бібліографічний список включає 40 літературних джерел на 4 сторінках. Робота містить 8 таблиць і 5 рисунків загальним обсягом 8 сторінок). Обсяг вступу не повинен перевищувати 3-х сторінок комп'ютерного тексту.

• Актуальність теми визначається у її зіставленні з широким колом подібних попередніх досліджень з урахуванням необхідності застосування нових наукових підходів до її аналізу та узагальнення. Аналіз монографічних досліджень має на меті характеристику аналогічних досліджень з певної проблеми (монографій, наукових статей), розкриття особливостей авторських підходів дослідників, переваг і недоліків пропонованого дослідницького методу й отриманих результатів, розкриття змісту й підсумків наукових дискусій з проблеми, яка досліджується.

• Мета і завдання дослідження визначаються на основі актуальності обраної теми та з визначенням кінцевого результату роботи. Сукупність усіх завдань має дати уявлення про те, що необхідно зробити для досягнення мети. Кожне поставлене завдання має бути розв'язано й описано в роботі у вигляді аналізу, висновків та рекомендацій. Ключовими словами у формулюванні мети виступають дієслова в неозначеній формі (дослідити, описати, здійснити, вивчити, розкрити і т. ін.), або відповідні віддієслівні іменники (дослідження, опис тощо). Оскільки мета - це поняття ширше, ніж завдання, тут часто вживається означення          комплексний, всебічний (комплексне дослідження, всебічне вивчення). Мету слід формулювати якомога компактніше, бажано, щоб у ній проглядалася основна думка наукової розвідки, а при визначенні завдань не доводилося іншими словами повторювати вже сказане про мету.

Завдання потрібно не лише правильно й чітко сформулювати, а й поставити їх у певному порядку, так, щоб перед читачем розгорталася програма дій науковця. Спостереження показують, що в науково-економічних дослідженнях звичайно ставляться чотири групи завдань. Перша група завдань може бути пов'язана з розглядом стану досліджуваної проблеми в теорії та практиці, виробленні теоретичних засад дослідження. Друга група завдань спрямована на чіткіше окреслення предмета й об'єкта вивчення. Завдання третьої групи, як правило, мають процесуальний характер - це безпосередній аналіз досліджуваної проблеми та формулювання уточненого і конкретизованого завдання з урахуванням аналізу проблеми. Завдання четвертої групи мають узагальнюючий, підсумковий характер.

• Предмет та об'єкт дослідження. Об'єкт - уся сукупність зв'язків, відносин різних аспектів теорії та практики проблеми, яка є джерелом інформації, необхідної для дослідника (підприємство, галузь, народне господарство тощо).

Предмет - це тільки ті суттєві зв'язки та відносини, які підлягають безпосередньому вивченню в певній роботі, є головними, визначальними для конкретного дослідження (наприклад, визначення ефективності управління проектами; дослідження механізму взаємодії тощо).

Таким чином, предмет дослідження є вужчим, ніж його об'єкт. Правильне, науково обґрунтоване визначення об'єкта дослідження - це не формальна, а суттєва, змістовна наукова акція, покликана зорієнтувати самого дослідника на виявлення місця і значення предмета дослідження. Визначення теми, об'єкта, предмета й мети дослідження являє, по суті, єдиний нерозривний процес.

         Методи дослідження.Подається перелік використаних методів дослідження або досягнення поставленої в роботі мети. Перераховувати їх треба не відірвано від змісту роботи, а коротко та змістовно визначаючи, що саме досліджувалось тим чи іншим методом. Це дає змогу пересвідчитись в логічності та прийнятності вибору саме цих методів.

• Інформаційна база дослідження являє собою перелік всіх видів інформації, які використовувались при написанні курсової роботи (закони, підзаконні акти, наукові публікації, аналітичні матеріали, звітність підприємств тощо).

2.3.3.                          Перший розділ обсягом 7 сторінок комп'ютерного тексту, викладеного у двох-трьох підрозділах, повинен містити:

-     виклад основних теоретичних положень, що визначають сутність і зміст предмета досліджуваної теми, з огляду на цілі й завдання курсової роботи;

-     розгляд різних точок зору провідних фахівців з досліджуваних питань на основі аналізу літературних та інших інформаційних джерел;

-      визначення пріоритетних питань, що підлягають першочерговому розв'язанню.

Теоретична сторона проблеми, наведеної в першому розділі, повинна продемонструвати рівень знань студента, його ерудицію в зазначеній галузі та стати інструментом для розв'язання поставлених у роботі завдань.

2.3.4.                      Другий розділ курсової роботи передбачає аналіз стану досліджуваної проблеми, мета якого - отримання обгрунтованих даних, що дають змогу розв'язати проблемні питання в цілому та їхні можливі варіанти. Структура та зміст другого розділу повинні мати носити аналітичний характер і залежать від специфіки курсової роботи. Орієнтовний обсяг другого розділу - 15 сторінок комп'ютерного тексту.

2.3.5.                       У третьому розділі на основі отриманих результатів розглядаються пропозиції, рекомендації, заходи щодо досягнення цілей згідно з темою курсової роботи. При цьому студент повинен виявити самостійність та ініціативу. У розділі визначаються обумовлені результатами дослідження тенденції в динаміці досліджуваних проблем і явищ, обґрунтовуються прогностичні оцінки щодо перспектив розвитку досліджуваних процесів. Обсяг третього розділу має становити орієнтовно 7 сторінок комп'ютерного тексту. Обсяги другого і третього розділів можуть взаємно доповнюватись.

2.3.6. Висновки є завершальним етапом виконаної студентом курсової роботи. Вони повинні містити:

-                      ' короткі підсумки за результатами наукового

дослідження та прикладного аналізу об'єкта дослідження з наведенням позитивних і негативних v сторін, а також нереалізованих можливостей;

-                          перелік заходів, спрямованих на розв'язання проблеми, підвищення ефективності об'єкта дослідження;

-                          отримані якісні та кількісні показники;

-                          можливі варіанти реалізації запропонованих у курсовій роботі заходів.

2.4. Загальний обсяг курсової роботи складає 30-40 сторінок комп'ютерного набору, включаючи список використаної літератури. У загальний обсяг не входять додатки.

III. ОФОРМЛЕННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ

3.1. Загальні вимоги

3.1.1.                          Робота має виконуватися державною (українською) мовою. Викладення повинне мати науковий характер, бути чітким, без орфографічних і синтаксичних помилок, логічно послідовним. Пряме переписування матеріалів з літературних джерел неприпустиме.

3.1.2.                 Робота має бути надрукована на комп'ютері на одному боці стандартних аркушів паперу формату А4 через 1,5 міжрядкового інтервалу, 28-30 рядків на сторінку, до 65 знаків у рядку. Шрифт Times New Roman, кегль 14. Сторінки повинні мати поля: ліве - 30 мм, праве - 15 мм, верхнє - 20 мм, нижнє - 20 мм.

Абзаци і відступи - 1,27 см.

Надрукований текст повинен бути чітким, чорного кольору. Щільність тексту - однакова по всій роботі.

          3.1.3. Вписувати в текст окремі іншомовні слова, формули, умовні знаки можна чорнилом, тушшю, пастою тільки чорного кольору, при цьому щільність вписаного тексту має бути наближена до щільності основного тексту.

           3.1.4 Друкарські помилки, описки, графічні неточності, які виявилися під час написання роботи, можна виправляти підчищенням або зафарбовуванням корегуючою рідиною та нанесенням на тому ж місці або між рядками виправленого тексту (фрагменту рисунка) комп'ютерним способом. На одній сторінці допускається не більше двох виправлень.

          3.1.5. Першою сторінкою роботи є титульна сторінка, яка оформлюється за зразком: див. додаток А.

          3.1.6. На наступній сторінці після титульної подається зміст роботи із зазначенням сторінок. Зміст містить найменування всіх розділів та параграфів роботи і номери їх початкових сторінок. Зміст має включати усі заголовки, які є в роботі, починаючи зі вступу і закінчуючи додатками.

           3.1.7. Кожен розділ роботи разом із заголовком має починатися з нової сторінки. Текст основної частини роботи поділяється на розділи і параграфи згідно з планом.

         3.1.8.Заголовки структурних частин роботи - "ЗМІСТ", "ВСТУП", "РОЗДІЛ", "СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ", "ДОДАТКИ" - друкуються великими літерами посередині рядка. Заголовки підрозділів друкуються маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу. Крапка в кінці заголовка не ставиться. Якщо заголовок складається з двох або більше речень, їх розділяють крапкою.

        Відстань між заголовком (за винятком заголовка пункту) та текстом має дорівнювати 3-4 інтервалам основного тексту.

3.2. Нумерація

3.2.1. Сторінки курсової роботи мають бути пронумеровані арабськими цифрами (в правому верхньому куті без тире, крапки та знака №). Нумерація має бути наскрізною від титульної до останньої сторінки, включаючи всі ілюстрації та додатки. На титульній сторінці помер не ставиться.

         3.2.2. ЗМІСТ, ВСТУП, ВИСНОВКИ, СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ, ДОДАТКИ не нумерують як розділи. Тобто не можна друкувати «1. Вступ» чи «Розділ 4. Висновки». Номер розділу ставиться після слова "РОЗДІЛ", після номера крапку не ставлять, потім з нового рядка друкують заголовок розділу.

Підрозділи нумерують у межах кожного розділу, використовуючи номер розділу і порядковий номер підрозділу, між якими ставиться крапка. В кінці номера підрозділу має стояти крапка, наприклад: "1.2." (другий підрозділ першого розділу), після якої в тому ж рядку друкують заголовок підрозділу.

3.2.3.              Ілюстрації (фотографії, креслення, схеми, графіки, карти, діаграми) і таблиці необхідно розміщувати безпосередньо за текстом, де вони згадані вперше, або на наступній сторінці. Якщо ілюстрації і таблиці розміщені на окремих сторінках, ці сторінки нумерують за загальною нумерацією сторінок. Таблицю чи ілюстрацію на аркуші формату, більшого за А4, враховують як одну сторінку і розміщують у відповідних місцях після згадування в тексті або в додатках.

3.2.4.              Ілюстрації позначають словом «Рис.» і нумерують послідовно в межах розділу за винятком ілюстрацій, наведених у додатках. Номер ілюстрації має складатися з номера розділу та порядкового номера ілюстрації, між якими ставлять крапку. Наприклад: Рис. 1.2 (другий рисунок першого розділу). Номер ілюстрації, її назву та пояснювальні підписи розміщують послідовно під ілюстрацією.

3.2.5.                  Таблиці нумерують послідовно у межах розділу (за винятком таблиць, поданих у додатках). Для цього в правому верхньому куті над заголовком таблиці розміщується надпис: Таблиця 1.4 (четверта таблиця першого розділу) без крапки. Якщо таблиця не вміщується на одній сторінці, над її продовженням на наступній сторінці подається надпис: Продовження табл. 1.4. Назву таблиці не підкреслюють.

3.2.6.                  Формули в роботі (якщо їх більше однієї) нумерують у межах розділу. Номер формули складається з номера розділу і порядкового номера формули в розділі, між якими ставлять крапку, Номери формул пишуть біля правого поля сторінки на рівні відповідної формули в круглих дужках, наприклад: (3.1) (перша формула третього розділу).

3.3. Ілюстрації

3.3.1.                    Текст може доповнюватися ілюстративним матеріалом у вигляді графіків, діаграм, схем тощо.

Зміст ілюстрацій має допомагати кращому розкриттю, теми, наочно ілюструвати думки автора, і тому в тексті на кожну з них має бути посилання з коментарем.

3.3.2.               Підпис під ілюстрацією зазвичай має такі основні елементи:

-                               найменування графічного сюжету, що позначається скороченим словом «Рис. »; порядковий номер ілюстрації, який вказується без знака номера арабськими цифрами;

-                               тематичний заголовок ілюстрації, що містить текст із якомога стислою характеристикою зображеного;

-                               експлікацію - пояснення деталей сюжету, позначених на ілюстрації цифрами тощо.

3.3.3.                   Нумераційний заголовок (Рис. 1., Рис. 2.) розміщують під графіком (схемою) поряд із тематичним заголовком.

3.3.4.                 Тематичний заголовок ілюстрації розміщують після нумераційного. За необхідності далі наводять пояснювальні дані (експлікацію).

         3.3_.5. Недоцільно оформлювати посилання на ілюстрації як самостійні фрази, в яких лише повторюється те, що міститься в підписі. У тому місці, де викладається тема, пов'язана з ілюстрацією, і де потрібно вказати на неї, розміщують посилання у вигляді виразу в круглих дужках «(рис. 3.1)» або зворот типу «... як це видно з рис. 3.1», «... як це показано на рис. 3.1».