Методичні рекомендації щодо виконання техніко – економічного обгрунтування проектних рішень (ефективність капіталовкладень і нової техніки).

             Глава  І.  Визначення обсягів інвестицій (капіталовкладень) в проектах розвитку мереж зв’язку.

 

             1.1.    Загальні положення.       

   

            Обгрунтування  економічної ефективності є обов’язковою умовою прийняття рішень щодо вкладання коштів в будівництво, реконструкцію АТС, ВОЛЗ, впровадження нових технічних засобів, інші заходи, що сприяють поліпшенню функціонування мереж та обладнання зв’язку, вибір більш економічно вигідного проекта будівництва.

            Мета  виконання техніко – економічних розрахунків: оволодіння студентами – дипломниками відповідних технічних спеціальностей методиками і навичками виконання  розрахунків, що знадобляться їм для обгрунтування доцільності рішень і заходів, розроблених ними при дипломному проектуванні.

           Основною задачею техніко – економічного обгрунтування дипломного проекту (ТЕО ДП) є визначення економічного ефекту від використання в системі господарювання результатів, отриманих при вирішенні конкретного технічного або організаційного завдання. Оцінка ефективності прийнятого науково – технічного рішення повинна бути комплексною і враховувати всі економічні, соціальні й інші аспекти даного рішення. Для цього потрібно провести ряд необхідних розрахунків по визначеній схемі. Незалежно від наявності в дипломному проекті окремої глави техніко – економічних  розрахунків питання техніко – економічного аналізу повинні бути відбиті також у вступній частині дипломного проекту, технічних розділах і загальних висновках заключного розділу.

            Розділ „Техніко – економічне обгрунтування ...” повинен складати за обсягом не більше 10 – 15% дипломного проекту. Основні результати техніко – економічного обгрунтування виносяться на спеціальний демонстраційний плакат.

            Розділ дипломного проекту „ Техніко – економічне обгрунтування...” повинен містити:

-        формулювання основних і супутніх результатів – економічних вигід проекту;

-        розрахунок необхідних капітальних (одноразових) витрат, що здійснюються до початку  експлуатації проекту;

-        вартісну оцінку поточних експлуатаційних витрат проекту;

-        вартісну оцінку доходів і прибутків від реалізації проекту;

-        оцінку економічної ефективності проекту з визначенням таких показників як: чиста приведена вартість проекту, термін окупності капіталовкладень із застосуванням  методу дисконтування грошових потоків та без дисконтування.

           Наведені нижче рекомендації стосуються складання фінансової частини бізнес-плану для компанії, яка отримала ліцензію на право надання послуг місцевого телефонного зв`язку та планує розпочати надання послуг фіксованого телефонного зв`язку  побудувавши власну телефонну мережу в одному з населених пунктів України. Рекомендації можна застосовувати також для складання бізнес-плану розширення вже існуючої телефонної мережі оператора.

 

                       

          Капітальні вкладення – це витрати на створення нових, розширення, реконструкцію та модернізацію діючих основних фондів. До капітальних вкладень на підприємствах належать витрати на будівництво будівель, споруд та інших об’єктів, включаючи будівельно – монтажні роботи, вартість обладнання та інвентарю, які входять у кошториси будівництва. Крім того, до складу капітальних витрат належать такі: проектно – пошукові; на технічний нагляд за будівництвом; на науково – дослідницькі роботи, передбачені в кошторисах на будівництво; інші витрати, які не належать до монтажних та будівельних робіт, але передбачені зведеним кошторисом на будівництво.

            Поняття „ капітальні вкладення” тотожне поняттю „інвестиції”. У цьому зв’язку поняття  „капітальні вкладення” розглядається як інвестиції, спрямовані на створення нових, розширення, реконструкцію та модернізацію діючих основних фондів.

            До нового будівництва належить будівництво комплексу  об’єктів основного, підсобного й обслуговуючого призначення новостворюваних підприємств, будівель, споруд, а також філій і окремих виробництв, які після введення в експлуатацію перебуватимуть на самостійному балансі, що здійснюється на нових площах з метою створення нової виробничої потужності

             До розширення діючих підприємств належить будівництво додаткових виробництв на діючому підприємстві, а також будівництво нових і розширення діючих окремих цехів і об’єктів основного, підсобного і обслуговуючого призначення на території діючих підприємств або на площах, що до них прилягають, з  метою створення додаткових або нових виробничих потужностей.

            До реконструкції діючих підприємств належить переобладнання діючих цехів і об’єктів основного, підсобного й обслуговуючого призначення, як правило, без розширення діючих будівель і споруд основного призначення.

             До технічного переозброєння діючих підприємств належить комплекс заходів щодо підвищення техніко – економічного рівня окремих виробництв, цехів і дільниць на основі впровадження передової техніки і технології, механізації й автоматизації виробництва, модернізації і заміни застарілого та фізично зношеного устаткування на нове, більш продуктивне.

             Технічне переозброєння діючих підприємств здійснюється, як правило, без розширення виробничих площ за проектами і кошторисами на окремі об’єкти або види робіт, що розробляються на основі техніко – економічного обгрунтування.

              Як правило, у складі капітальних витрат повинна враховуватись покупна ціна обладнання, кабелю з урахуванням необхідних обсягів їх закупівлі, а також витрати на їх доставку, монтаж, наладку, тощо.

                

             Основними складовими інвестиційних витрат проекту з розвитку місцевої телефонної мережі є витрати на придбання комутаційного обладнання та будівництво лінійно-кабельних споруд. Ці витрати визначаються виходячи із кількості потенційних абонентів із застосуванням наступної інформації:

Вартість комутаційного обладнання, вітчизняного  виробництва:

“Si-2000”  700-900 грн. з ПДВ за порт включаючи монтаж обладнання.

“Ф 1500” 600 – 700 грн. з ПДВ за порт включаючи монтаж обладнання.

     Вартість будівництва лінійно-кабельних споруд в проектах, які передбачають масову телефонізацію складає 400-700 грн. /номер.

   

               В  зв`язку з тим, що ПДВ на вартість проекту підлягає поверненню шляхом зарахування в рахунок майбутніх платежів, в спрощеному варіанті бізнес-плану, інвестиційні витрати визначаються та заносяться в розрахункову таблицю без ПДВ.

 

            1.2.  Визначення обсягу капіталовкладень  в проектах будівництва (реконструкції) АТС.

            Капітальні  витрати, пов’язані із будівництвом нових АТС, МТС включають:

1. Витрати на станційне обладнання і його монтаж (К_ст).
2. Витрати на лінійну абонентську мережу (К_ла) – тільки для АТС міських телефонних мереж.
3. Витрати на виробничі приміщення (Кпр) (ці кап.витрати  часто відсутні, тому що

приміщення орендуються і орендна плата відноситься до поточних (експлуатаційних) витрат).

1. Витрати на міжстанційну мережу (К_м).  Їх можна віднести до експлуатаційних    витрат  як  плату за підключення до місцевих мереж зв`язку, тому

                                К _атс = К_ст +  К_ла + К_м + К_пр

 

        Капітальні витрати на станційне обладнання АТС, МТС можна визначати спрощено за формулою:

                                 К_ст = К_{ст *} К_{накл *} К_монт * N,(тис.грн)

де Кст– питомі кап.витрати на придбання станційного обладнання в розрахунку на один номер монтованої ємності – див.табл.3  додатку2 ).

Кнакл – коефіцієнт, що враховує накладні транспортно – заготівельні витрати (1,05);

Кмонт  -  коефіцієнт, що враховує витрати на монтаж (К_монт = 1,1);

N–  монтована ємність АТС (номерів).

Капітальні витрати на будівництво лінійних споруджень абонентської мережі визначаються в залежності від середньої довжини абонентської лінії і монтованої ємності АТС.

                 К_ла = К_{ла *}  R_{ла *} N,(тис.грн.)

       де К_ла -  питомі капітальні витрати на будівництво лінійних споруджень абонентської    мережі, грн. на номер (наведені в табл. 3 Додатку 2).

       R_ла– поправочний коефіцієнт, що враховує середню довжину абонентських ліній.   (наведено в табл.4 додатку 2).

       N– кількість номерів монтованої ємності АТС.

Середня довжина абонентських ліній визначається дипломником наближено з урахуванням териториальних умов розташування АТС.

       

      Капітальні витрати на міжстанційну мережу і каналізацію для з’єднання з іншими АТС і ВВС визначаються за формулою:

                   К_м = К_м * R_м * N,(тис.грн.),

де К_м – питомі кап.витрати на будівництво лінійних споруд міжстанційних з’єднувальних мереж ( наведені в табл. 3 Додатку 2);

         R_м– поправочний коефіцієнт, що враховує середню довжину з’єднувальних ліній (наведені в табл.5 Додатку 2).

         N – кількість номерів монтованої ємності АТС.

Середня довжина міжстанційної з’єднувальної лінії визначається за формулою:

                    L_зсер = сума (L_i * V_i) / Σ V_i  (км / лінію)

         Σ (L_i * V_i)– загальна довжина з’єднувальних ліній міжстанційної мережі (км /пар);

         V_i– загальне число з’єднувальних ліній міжстанційної мережі (пар).

Загальне число і загальна протяжність з’єднувальних ліній міжстанційної мережі визначається відповідно числа і  протяжності з’єднувальних ліній:

       Кількість заказно – з’єднувальних і прямих ліній може бути визначена наближено як  частка від монтованої ємності АТС і приймається рівною для заказно – з’єднувальних ліній 1%, для прямих ліній – 5%.

       

       Капітальні витрати на будівництво виробничих приміщень можна визначити укрупнено за формулою:

                    К_пр = К_ст * 0,05 * N,(тис.грн.)

     де  К_ст - питомі капітальні витрати на станційне обладнання, грн. на  номер.

      N – монтована ємність АТС (номерів).

 

            1.3. Капітальні витрати в проектах будівництва (реконструкції) кабельних мереж.

            Капітальні витрати, пов’язані з будівництвом нових ділянок кабельних мереж включають:

А) витрати на придбання і монтаж обладнання лінійно – апаратних цехів – ЛАЦ (К_об);

Б) витрати на придбання і прокладку кабеля, на придбання і монтаж НРП (К_лін);

В) витрати на установки електроживлення (К_еж);

Г) витрати на спорудження виробничих приміщень ЛАЦ кінцевих і обслуговуємих пунктів     (К_пр).

                   К_км  = К_об  + К_лін + К_еж + К_пр.

             Для розрахунку капітальних витрат на обладнання при наявності докладної інформації про кількість встановлюваного в ЛАЦ обладнання використовується формула:

                   К_об = К_об’ _* К_{накл *} К_монт ,      (тис.грн.)

 

               К_об’- підсумкова сума витрат на придбання обладнання ( виходячи з кількості обладнання і закупівельних цін без ПДВ).

        Якщо  при визначенні К_обвраховано тільки вартість придбання основного каналоутворюючого обладнання ( з наведеного в табл.1 додатку 2), то вартість іншого обладнання враховується в обсязі 20% від основного каналоутворюючого обладнання, тоді (К_об’ = К_{осн *} 1,2).

          Орієнтовні ціни по деяких видах обладнання систем передачі наведені в табл.1 Додатку 2.

            К_накл– коефіцієнт, що враховує накладні транспортно – заготівельні витрати (1,05);

            К_монт –коефіцієнт, що враховує витрати на монтаж, наладку (1,1).

          В розрахунку кількості необхідного обладнання ЛАЦ мережевих станцій виходять з кількості каналів ТЧ в проектуємій передачі, довжини траси та необхідної кількості обслуговуємих регенераційних пунктів.

          Каркаси стойок і комплекти каналоутворюючої апаратури замовляються відповідно до числа каналів, дію яких повинна забезпечити апаратура. Для розрахунків комплектації обладнання ЛАЦ мережевих станцій можуть використовуватись дані табл.11 Додатку 2.

            При визначенні кількості обслуговуємих  регенераційних пунктів (ОРП) виходять з довжини траси та максимальної довжини секції живлення. При цьому використовують формулу:

                  N_орп =  L_тр / L_жив  - 1

              N_орп– кількість ОРП на трасі;

              L_тр– довжина траси,км;

              L_жив– максимальна довжина секції живлення.

Для наочності кошторис капітальних витрат на обладнання ЛАЦ при будівництві (реконструкції) кабельних ділянок первинної мережі може бути представлений у вигляді таблиці:

              Кошторис витрат на придбання обладнання і розрахунок потужності енергоспоживання

Найменування видів обладнання	Необхідна кількість одиниць	Вартість одиниці обладнання, тис.грн	Загальна вартість даного виду обладнання, тис.грн.	Потужність енергоспоживання, кВт
1. Обладнання мережевих станцій
-
-
2. Обладнання ОРП
-
-
Загалом

      У наведеній схемі одночасно з розрахунком обсягу і вартості обладнання доцільно навести розрахунок потужності енергоспоживання, результати якого використовують при визначенні експлуатаційних витрат.

         Довідкові матеріали щодо розрахунку потужності електроживлення наведені в табл.12 Додатку 2.

 

Капітальні витрати на лінійні споруди кабельних ділянок магістральної або зонової мережі (К_лін) при наявності інформації про довжину кабельної ділянки визначаються з урахуванням:

-        витрат на придбання, доставку і прокладку кабелю;

-         витрат на необслуговуємі регенераційні пункти (НРП) з врахуванням монтажних робіт.

      Для виконання розрахунку необхідно визначити потребу в кабелі при спорудженні ділянки первинної мережі з урахуванням наступних норм запасу:

-        на кабель, що проходить у міській каналізації – 4%;

-        на броньований кабель, що укладається в грунт – 2%;

-         на кабель, що прокладається через ріки – 14,6%.

Для розрахунку капітальних витрат на лінійні споруди використовується формула:

К_лін  = К_{каб *} К_{н *} К_монт + К_{нрп *} К_монт,  (тис.грн.)

 

де К_каб – вартість придбання кабелю з урахуванням норм запасу.  При цьому вартість

кабелю визначається, виходячи з його купівельної ціни без ПДВ. Ціни на деякі види кабелю наведені в табл 2 Додатку 2;

Кн– коефіцієнт, що враховує накладні транспортно – заготівельні витрати (1,05);

            К_нрп– вартість НРП – наведено в табл.1 Додатку 2;

            К_монт– коефіцієнт, що враховує витрати на будівельно – монтажні роботи (1,8 – для металевого кабелю; 2,6 – для оптичного кабелю; 1,2 – для НРП).

Розрахунок капітальних витрат на установки електроживлення ( К_еж) залежить від кількості каналів мережевого тракту і може  визначатись наближено з використанням даних, наведених в табл.13 Додатку 2.

           Розрахунок капітальних витрат на виробничі приміщення для ЛАЦ  кінцевих, вузлових станцій та ОРП виконується приблизно за формулою:

          К_пр = S _* К_пр,     (тис.грн.),

                           

де: S= 20м² – площа технологічного приміщення станції на 10 000 номерів,

По 4 м² на людину для адміністративно – управлінського персоналу,

На інших працівників – по 1 м² на людину;

Додатково – ще 20 м².

К_пр – питомі капітальні витрати на 1 м² споруджуємих  приміщень ЛАЦ

(2,5 – 3 тис.грн / м² в регіонах та 3,5 тис.грн /м² в Києві). 

 

                  Глава ІІ.    Розрахунок обсягів експлуатаційних витрат, доходів, прибутків в проектах розвитку мереж зв’язку.

 

                 2.1.  Розрахунок експлуатаційних витрат.

 

                В зв`язку з тим, що ПДВ в складі експлуатаційних витрат відшкодовується, в спрощеному варіанті розрахунку фінансової частини бізнес-плану експлуатаційні витрати визначаються без ПДВ.

                Заробітна плата та чисельність персоналу.

              Як свідчить галузева статистика, середня заробітна плата в підгалузі телекомунікацій в середньому на 40% перевищує середню заробітну плату в економіці України. Таким чином середня заробітна плата 1 працівника, яка закладається в розрахунки бізнес-плану, визначається як середня заробітна плата в економіці України, взята з коефіцієнтом збільшення 1,4. (Для довідки. За інформацією Держкомстата України середня нарахована заробітна плата в підгалузі телекомунікацій в 2005 р. складала 1 100,00 грн. ).

             Особливості визначення чисельності експлуатаційного персоналу в проектах впровадження окремих об’єктів нових технічних засобів.

            При розрахунку витрат на з/плату основного персоналу в окремих випадках, наприклад, при оцінці поточних витрат на експлуатацію окремих видів ( комплексів) обладнання – досить визначити витрати на заробітну плату основного персоналу, який здійснює експлуатаційне і технічне обслуговування цього обладнання, виходячи з нормативної (або тієї, що складається фактично на підприємстві) трудомісткості експлуатаційно – технічного обслуговування відповідного обладнання.

             У розрахунку витрат на заробітну плату експлуатаційного персоналу в цьому випадку використовується формула:

             З = НЧ * Зміс * 12 * 1,05 / 170,  грн.

  де НЧ – трудомісткість обслуговування відповідного комплексу апаратури, люд – годин на місяць;

        170 – місячний фонд робочого часу одного працівника, годин;

         1,05 – коефіцієнт, що враховує необхідність підміни на період відпустки;

         Зміс – середньомісячна з/плата одного працюючого

         Особливості визначення чисельності експлуатаційного персоналу в проектах будівництва нових ділянок кабельних мереж зв’язку.

        При розрахунку загальної чисельності основного експлуатаційного  персоналу її визначають, враховуючи чисельність персоналу мережевих вузлів (МВ), мережевих станцій (МС), обслуговуємих регенераційних пунктів (ОРП). При цьому виходять із кількості приведених каналів по кожному МВ, МС, ОРП. Кількість приведених каналів визначається таким чином:

        Nприв = 0,7 * Nмс + 0,7 * Nвид + 0,3 * Nтранз + 0,3 * Nорп,кан.

де  Nмс  - кількість каналів ТЧ по мережевій станції;

Nвид  -  кількість каналів ТЧ, що виділяються на МВ;

Nтранз – кількість каналів ТЧ, що проходять транзитом через МВ;

Nорп  -  кількість каналів ТЧ, що проходять через ОРП (ОУП).

        Чисельність станційного експлуатаційного персоналу (Чпекспл) приблизно може бути визначена за даними табл. 10 додатку 2, у залежності від кількості приведених каналів.

          Чисельність персоналу, що обслуговує лінійно – кабельні споруди зонової мережі (Чпкаб) визначається, виходячи з нормативу: 2 особи на 100 км кабелю з урахуванням розподілу зон обслуговування.

           Загальна чисельність персоналу проектованої лінії визначається по формулі:

                 ЧП = ЧПекспл  + ЧПкаб  + ЧПадм , осіб

          Чисельність керівного та адміністративно – управлінського персоналу  (Чпадм) визначається укрупнено в розмірі 30% чисельності основного експлуатаційного персоналу.

           Особливості визначення чисельності експлуатаційного персоналу в проектах будівництва нових АТС.

          Штат по обслуговуванню станційного обладнання АТСвключає:

4 особи для обслуговування комплексу станції ємністю до 20 тис.номерів;

1 особа (електромеханік) для обслуговування комутаційного обладнання станції ємністю до 10 тис.номерів.

           Штат по обслуговуванню лінійних споруджень абонентської мережі  рекомендується визначати укрупнено в залежності від ємності АТС. Порядок визначення чисельності штату для експлуатації лінійних споруд абонентської мережі наведено в табл. 6 Додатку 2.

            Штат виробничого персоналу по обслуговуванню лінійних спорудміжстанційної мережі  визначається в залежності від  довжини кабельних ліній і каналізаційних споруд МСС, середньої ємності кабелю і середньої ємності блока каналізації.

             Наприклад, чисельність електромеханіків визначається за формулою:

         Р_ел = Р_ел.каб  * К₆ * L_каб / 1 000 + P_{ел. кан} * К₇ * L_кан  / 100, (осіб)

де   Р_ел.каб,  P_ел. К_ан –чисельність електромеханіків, що обслуговують кабельні мережі і каналіз.спорудження ( наведені в табл.7 Додатку 2);

        L_каб ,  L_кан– довжина кабеля (км – пар) і каналіз.споруджень (кан – км) – у відповідності з одиницями, зазначеними для   Рел.каб,  Pел. Кану табл.7 Додатку 2;

         К₆– коефіцієнт, що враховує перевищення середньою ємністю кабелю розміру 200 пар

( табл.8 Додатку 2);

        К₇– коефіцієнт, що враховує відмінність середньої ємності блока каналізації від розміру 3 канали (табл.9 Додатку 2).

         Середня ємність кабелю міжстанційних  лінійних споруд визначається наближено по формулі:

                      Vсер = Li * Vi / Li,

де   Li * Vi– загальна довжина з’єднувальних ліній міжстанційної мережі , км- пар;

Li – загальна довжина з’єднувальних ліній ,  км.

Загальна чисельність персоналу АТС визначається, як:

          ЧП_атс = ЧП_експл  + ЧП_каб  + Ч_{падм-упр} + ЧП_грр + ЧП_зб , осіб

де  ЧП_ст-чисельність станційного  експлуатаційного персоналу;

        ЧП_лін– чисельність персоналу, що обслуговує лінійного - кабельні споруди персона;  

          ЧП_{адм-упр}– чисельність адміністративно – управлінського персоналу.

         ЧП_грр –група ремонту та розвитку ( 30 % від кількості ЧПекспл )

         ЧП_зб– чисельність персоналу, відповідального  за  збір коштів за послуги зв’язку

(1 – 2 особи ).

Чисельність адміністративно – управлінського персоналу дорівнює приблизно 30% чисельності основного експлуатаційного (станційного + лінійного) персоналу.

 

             Нарахування на фонд заробітної плати.

             Визначаються в відсотках від нарахованої заробітної плати:

-      32% - відрахування в пенсійний фонд,

-      2,9% - відрахування фонд соціального страхування,

-      1,9%- відрахування фонд страхування від безробіття.

   Всього 36,8% від обсягу нарахованої заробітної плати.

 

              Промислова електроенергія.

              Витрати на оплату промислової електроенергії визначаються в залежності від кількості портів АТС. Споживання електроенергії сучасними АТС складає 0,0006 кВт на 1 порт за 1 годину. Вартість промислової електроенергії - 0,2 грн./кВт*год.

 

              Витрати на оренду приміщень. (якщо такі приміщення орендуються).

              Витрати на оренду приміщення визначаються виходячи із фактичних орендних ставок, що склалися в населеному пункті, де буде реалізовуватися проект. В залежності від категорії населеного пункту, орендні ставки можуть коливатися від 4 до 70 грн. за 1 кв.м. на місяць. Для розміщення технологічного обладнання АТС слід планувати 20 м.кв. площі + офісні приміщення площа яких залежить від кількості персоналу:

             -     20м кв – площа технологічного приміщення станції на 10 000 номерів,

             -     по 4 м кв. на людину для адміністративно – управлінського персоналу,

             -     на інших працівників – по 1 м кв. на людину;

             -     додатково – ще 20 м кв.

 

           Матеріали та запчастини.

           Сучасне комутаційне обладнання майже не потребує витрат на матеріали та запчастини. Отже такі витрати можуть складати близько 1%-0,5% вартості обладнання та лінійних споруд на рік.

 

            Плата за завершення міжнародного та міжміського трафіку.

            Послуги підключення до мережі міжнародного та міжміського телефонного зв`язку  та завершення міжнародного та міжміського телефонного трафіку  пропонуються рядом ліцензованих операторів, найбільшими із яких є ЗАТ “Утел” та ВАТ “Укртелеком”. Завершення трафіку на мережах операторів стільникового зв`язку  також відбувається через мережі наведених вище операторів міжміського та міжнародного телефонного зв`язку.   Факт підключення обладнання оператора місцевого зв`язку до мережі оператора міжміського та міжнародного зв`язку здійснюється безоплатно. Виконавець несе витрати тільки на організацію (оренду) каналу для такого підключення.  

           Розподіл доходів від надання послуг  міжміського та міжнародного телефонного зв`язку  між операторами місцевого, стільникового,  міжнародного та міжміського зв`язку здійснюється у відповідності з наказом Міністерства зв`язку України № 234 від 30.10.1996. Нижче наведено витяг із вказаного наказу:

Табл. 3.

Частка доходів, які належать оператору місцевого телефонного зв`язку	Телефонні розмови з абонентами  операторів стільникового зв`язку	Міжнародні телефонні розмови	Телефонні розмови з країнами СНД	Міжміські телефонні розмови в межах України	Міжміські телефонні розмови в межах області
	25%	33,8%	64,2%	71,2%	85,4%

 

              У спрощеному варіанті розрахунку бізнес-плану можна використовувати середню ставку фактичну плати за завершення міжміського та міжнародного трафіку, наведену в   Табл. 1.

 

             Плата за підключення до місцевих мереж зв`язку.

             У випадку, якщо виконавець ще не має своєї власної телефонної мережі в населеному пункті (області), де буде реалізовуватися проект, йому необхідно буде здійснити підключення новозбудованої АТС до мережі одного з ліцензованих операторів місцевого телефонного зв`язку, які працюють в даному населеному пункті.

              Як правило новозбудована АТС підключається до мережі домінуючого оператора місцевого телефонного зв`язку України – ВАТ “Укртелеком”, однак в  найбільших містах України, послуги взаємо підключення пропонують  і іншими компанії.

              На практиці, підключення нових операторів до місцевої мережі зв`язку відбувається на договірних умовах з застосуванням договірних цін. Однак, для складання спрощеної розрахункової частини бізнес-плану, можна керуватись тарифами на послуги взаємопідключення, які затверджені наказом “Граничні тарифи...” Кількість з’єднувальних ліній при цьому визначається як 1 з’єднувальна лінія на 8-10 абонентських ліній.

            Витрати на організацію збору коштів за надані послуги.

           Як свідчить практичний досвід роботи операторів фіксованого телефонного зв`язку, витрати на збір коштів за надані послуги складають 4-5% від обсягу наданих послуг (без врахування разових доходів – плати за встановлення).

            Інші витрати.

            До інших витрат відносяться місцеві податки, транспортні витрати, комунальні платежі, ...). Як свідчить практичний досвід, такі витрати можуть складати 2% -4% від нарахованих доходів.

            Амортизаційні відрахування.

             Амортизаційні відрахування розраховуються у відсотках від залишкової вартості обладнання. Згідно чинного законодавства амортизаційні відрахування складають:

-     Комутаційне обладнання – 6% в квартал (24% на рік).

-     Лінійно-кабельні споруди –2% в квартал (8% на рік).

 

               2.2.    Розрахунок  доходної частини.

                   

                Разові доходи.

               Разові доходи це плата за встановлення телефону,  яка розраховується відповідно кількості абонентів на основі “Граничних тарифів...” – Додаток 3.  При цьому можна вважати що абоненти-бюджетні установи у оператора відсутні, що відповідає реаліям роботи недержавних операторів місцевого зв`язку. 

              Слід також мати на увазі, що використовуючи можливості чинного законодавства,  оператори місцевого телефонного зв`язку (особливо недержавної форми власності)  досить часто стягують з споживачів додаткові, не передбачені “Граничними  тарифами...” платежі за встановлення телефону. Як свідчить практичний досвід, такі додаткові платежі можуть складати від 50-100 грн. для невеликих сільських населених пунктів до 400-1000 грн. для обласних центрів.

             Періодичні доходи.

             До періодичних доходів належить абонентська плата, плата за місцеві, міжнародні, міжміські телефонні розмови  та плата за всі розмови з абонентами операторів стільникового зв`язку. Розмір абонентської плати та плати за всі види телефонних розмов  наведені в “Граничних тарифах...”.

            Доходи від абонплати розраховуються виходячи із кількості абонентів та “Граничних тарифів...”. Доходи від телефонних розмов (вихідного трафіку) розраховуються виходячи із кількості абонентів та матеріалів маркетингової частини бізнес-плану.

          Для розрахунку обсягу доходів від вихідного трафіку можна також використовувати оціночну інформацію щодо середньомісячної доходності одного телефонного апарату, яка склалась у операторів фіксованого телефонного зв`язку України всіх форм власності після запровадження в вересні 2003 р. посекундної тарифікації телефонних розмов:

    

Табл.1.

	Середньомісячний нарахований  доход в розрахунку на один телефонний апарат від міжміських, міжнародних розмов та розмов з абонентами операторів стільникового зв`язку    (грн. з ПДВ)	Частка доходу, яка належить оператору місцевого телефонного зв`язку згідно наказу Міністерства зв`язку України № 234 від 30.10.1996
Фізичні особи	26	55%
Юридичні особи	75	58%

 

Табл.2.

Середньомісячний нарахований  доход в розрахунку на один телефонний апарат від місцевих телефонних розмов в містах України (грн. з ПДВ)
Фізичні особи	6
Юридичні особи	25

 

            Використовуючи наведену в Табл. 1.   інформацію слід мати на увазі, що обсяг доходів від вихідного трафіку значно відрізняється в залежності від типу населеного пункту. Так в сільських населених пунктах наведені в Табл.  доходи слід використовувати з коефіцієнтом зменшення 0,3 – 0,6. В обласних центрах наведені в Табл. доходи слід використовувати з коефіцієнтом збільшення 1,3 –1,6.

 

Розрахунок прибутку.

Для того, щоб отримати прибуток балансовий (т.т.прибуток до оподаткування) треба від загальної суми доходів відняти загальну суму витрат ( і доходи і витрати  треба брати без ПДВ) : Д_заг – В_заг = П_б

Прибуток чистий  отримаємо таким чином:     П_ч =  П_б * 0,75

Податок на прибуток = П_б * 0,25, або П_б – П_ч.

З 01.01.2004р. ставка податку на прибуток 25%.

 

Глава ІІІ. Розрахунок  показників, що характеризують економічну ефективність проекту.

 

            3.1. Розрахунок терміну окупності інвестиційного проекту.

            

             Термін окупності інвестицій – час, протягом якого грошовий потік, одержаний інвестором від втілення проекту, досягає величини вкладених у проект фінансових ресурсів. Його у господарській практиці визначають як без урахування необхідності оцінки грошових потоків з огляду на зміну цінності грошей у часі, так і з урахуванням такої необхідності.

            Визначається рік, в якому чистий грошовий потік наростаючим підсумком “ЧГПН”  (рядок 13. таблиці) досягає рівня інвестиційних витрат “І” (рядок 1. таблиці) Цей рік і є роком окупності проекту. Щоб період окупності (П_о  ) був розрахований з точністю до місяця, необхідно визначити останній рік (N) реалізації проекту, при якому ЧГПН < І , та провести розрахунок за формулою:

П_о=П_N+ ЧГПН _N /(ЧГП _(N+1)/12),

де П_N - період реалізації проекту по рік N включно,

ЧГПН _N – чистий грошовий потік наростаючим підсумком  за період П_N

ЧГП _(N+1) - чистий грошовий потік за рік, наступний після року N.

 

          Якщо чистий грошовий потік  на кінець періоду розрахунку по проекту нижчий, ніж інвестиційні витрати, то період окупності є більшим, ніж розрахунковий період. У такому випадку розрахунок періоду окупності відбувається за формулою:

П_о=П_рп+ ЧГПН _П  / ЧГП _ОР,

де П_рп - період розрахунку проекту,

ЧГПН _П – чистий грошовий потік наростаючим підсумком за період розрахунку проекту П_рп ,

ЧГП _ОР – чистий грошовий потік за останній рік розрахункового періоду.

 

3.2.          Розрахунок терміну окупності інвестиційного проекту із застосуванням  методу дисконтування грошових потоків.

 

           Дисконтований чистий грошовий потік.

             В закордонній практиці при визначенні економічної ефективності капіталовкладень додатково враховують зміну вартості грошей в часі: прибутки та інші грошові надходження, які очікуються від проекту в майбутньому та капіталовкладення приводяться до одного часового терміну – моменту початку здійснення капіталовкладень. Певна сума грошей „сьогодні” завжди дорожча від такої ж суми грошей в майбутньому, через деяку кількість років – щонайперше за рахунок використання „сьогоднішніх” грошей в бізнесі і отримання відповідного доходу у вигляді відсотків на капітал. Крім того, аналіз дохідності інвестиційних проектів дуже ускладнюється в інфляційному середовищі. Для точного й об’єктивного розрахунку дохідності проектів в умовах інфляції варто враховувати, що різні елементи поточних витрат інфлюють неоднаковою мірою. Отже, щоб визначити розмір дисконтованих, тобто зіставлених із сумою інвестиції доходів від проекту, необхідно щонайменше враховувати зміну цін (інфляцію) на продукцію, яка реалізується в результаті експлуатації проекту, і зміну цін на обладнання, сировину, матеріали, робочу силу, інші ресурси, які формують поточні витрати на експлуатацію проекту.           

             Дисконтований чистий грошовий потік “ЧГПД” розраховується для кожного з років реалізації проекту за наступною формулою:

                                       ЧГПД _N = ЧГП _N / (1 + КД)^{( N –1)}

ЧГПД _N – чистий дисконтований грошовий потік на N році розрахункового періоду

ЧГП _N – чистий грошовий потік на N році розрахункового періоду (п.12. таблиці)

КД – коефіцієнт дисконтування.  В якості коефіцієнту дисконтування рекомендується використовувати середню ставку за банківським депозитом для юридичних осіб або індекс інфляції.  (у спрощеному варіанті розрахунку візьмемо коефіцієнт дисконтування рівний 10%). 

N – рік розрахункового періоду (першій, другий, ...) для якого розраховується ЧГПД _N

 

          Чиста приведена вартість проекту.

          Чиста приведена вартість проекту “NPV” розраховується для кожного з років реалізації проекту як дисконтований чистий грошовий потік наростаючим підсумком.

                                                                                       _n

                                                                       NPV _N = Σ ЧГПД – К_заг

                                                                ¹

   де  NPV _N  - чиста приведена вартість проекту на N році його реалізації.      

                                

              Визначається рік, в якому “NPV” проекту (рядок 16 таблиці) досягає рівня інвестиційних витрат “І” (рядок 1. таблиці). Цей рік і є роком окупності проекту. Щоб період окупності (П_о ) був розрахований з точністю до місяця, необхідно визначити останній рік (N) реалізації проекту, при якому NPV < І , та провести розрахунок за формулою:

П_о=П_N+ NPV _N /( ЧГПД _(N+1)/12),

де П_N - період реалізації проекту по рік N включно,

NPV _N – Чиста приведена вартість проекту за підсумками N року реалізації проекту.

ЧГПД _(N+1) - чистий дисконтований грошовий потік за рік, наступний після року N.

 

             Якщо NPV проекту на кінець розрахункового періоду  нижчий, ніж інвестиційні витрати то період окупності є більшим, ніж розрахунковий період. У такому випадку розрахунок періоду окупності відбувається за формулою:

П_о=П_рп+  NPV _П / ЧГПД _ОР,

де П_рп - період розрахунку проекту,

NPV _П – Чиста приведена вартість проекту за період розрахунку проекту П_рп ,

ЧГПД _ОР – чистий дисконтований грошовий потік за останній рік розрахункового періоду.

 

3.3.          Визначення загального рівня рентабельності  підприємства та прибутку, що планується отримати з одного телефонного апарату.

 

 Рентабельність підприємства.

            Рентабельність підприємства розраховується для кожного з років реалізації проекту  за  формулою:

                                                              Р_N =  П_бN / С_загN *100 %

де П_б – прибуток балансовий за рік N;

      Сзаг_N  - загальна виробнича собівартість (т.т. витрати експлуатаційні) на N році реалізації проекту.

 

             Чистий прибуток з одного телефона.

Це відношення прибутку чистого за рік N до кількості телефонів у цьому  році.

 

                 Результати розрахунків заносяться до наведеної таблиці.

№	Назва показника	1рік	2 рік	3 рік	4 рік	5 рік
1.	Загальна сума інвестиційних витрат (грн. без ПДВ)
1.1.	В тому числі: станційне обладнання  (грн без ПДВ)
1.2.	лінійно-кабельні споруди (грн. без ПДВ)
2.	План встановлення телефонів, од.
2.1.	Юридичні особи
2.2.	Фізичні особи
3.1.	Кількість телефонів, на кінець року у юридичних осіб
3.2.	Кількість телефонів, на кінець року у фізичних осіб
3.	Загальна кількість телефонів на кінець року
4.	Разові доходи  з ПДВ
4.1.	Установча плата підприємств
4.2.	Установча плата населення
	ПДВ
	Без ПДВ
5.	Доходність 1 телефон.номера, грн.(з ПДВ)
5.1.	Юридичні особи
5.2.	в т.ч. місцевий зв'язок
5.3.	в.т.ч. міжміський, міжнародний зв'язок
5.4.	Фізичні особи
5.5.	в т.ч. місцевий зв'язок
5.6.	в.т.ч. міжміський, міжнародний зв'язок
6.	Щорічні тарифні доходи з ПДВ, грн.
6.1.	Підприємства
6.2.	Населення
6.3.	Всього
6.4.	ПДВ
6.5.	Без ПДВ
7.	ВСЬОГО ДОХОДИ (з ПДВ), грн.
7.1.	ВСЬОГО ДОХОДИ (без ПДВ), грн.
8.	Витрати
8.1.	Заробітна плата N осіб.
8.2.	Нарахування на зарплату (пенс.-32%, соц.страх.-2,9%, безраб.- 1,9%, )
8.3.	Електроенергія (0,0006 кВт/№; 0,2 грн./кВт*год)
8.4.	Матеріали та запчастини
8.5.	Витрати на оренду приміщень (60м, 30грн. В місяць за 1 м.)
8.6.	Витрати на організацію збору коштів за надані послуги (без ПДВ), 5% від щорічних доходів.
8.7.	Плата за завершення вихідного міжміськогого та міжнародного трафіку (% від доходів по ММР)
8.8.	Плата за взаємопідключення до місцевих мереж зв`язку
8.9.	Інші витрати 2-4% доходів (транспорт, місцеві податки,...)
8.10.	Амортизація разом
8.11.	Амортизація станційного обладнання (6%)
8.12.	Амортизація лінійно-кабельних споруд (2%)
8.13.	ВСЬОГО  ВИТРАТИ (без ПДВ), грн.
9.	Балансовий прибуток, грн. (п. 7.1. - п.8.13.)
10.	Податок на прибуток (п. 9 * 0,25)
11.	Чистий прибуток  (п.9 - п.10)
12.	Чистий грошовий потік (п. 11 + п.8.10.- п.1)
13.	Чистий грошовий потік наростаючим підсумком
14.	Термін окупності
15.	Дисконтований чистий грошовий потік
16.	Чиста приведена вартість проекту (NPV), грн.
17.	Термін окупності  з врахуванням дисконтування
18.	Загальний рівень рентабельності під-ва %
29.	Чистий прибуток з 1 телефона
	ставка дисконтування 10%

 

 ДОДАТОК  1.

  ПРИКЛАД  РОЗРАХУНКУ.

Вихідні данні взяті  з  Додатку 3.

Розрахунок необхідного обсягу капіталовкладень.

Пункт 1. Знаходимо суму інвестиційних витрат без ПДВ.

              Для цього розраховуємо загальну кількість юридичних та фізичних осіб, котрим треба встановлювати телефони. Отримане число множимо на інвестиційні витрати в розрахунку на одного абонента, окремо інвест.витрати на  станційне обладнання, окремо на лінійно-кабельні споруди. Як правило, загальна сума інвестиційних витрат не повинна бути менше 1 200,0 – 1 700,0 грн. за номер. Кількість юридичних осіб в абонентській базі визначається на основі маркетингового дослідження ( приблизно їх кількість може складати 1/4  або 1/3 загальної кількості абонентів).  

 Загальна кількість телефонів : 350 + 850 = 1200

1200 _* 772,5 = 927 000,0 грн.з ПДВ

1200 _* 515,0 = 618 000,0 грн.з ПДВ

Інвестиційні витрати без ПДВ:

927 000,0 / 1,2 = 772 500,0

618 000,0 / 1,2 = 515 000,0

Загальна сума інвест.витрат без ПДВ = 1 287 500 грн.

П. 3 Кількість телефонів на кожен рік однакова, переписати із завдання.

Розрахунок планованого обсягу  доходів.

П.4Разові доходи з ПДВ

Кількість юр.або фіз.осіб множити на плату за встановлення телефону та на коефіцієнт за таблицею; для обл.центру що має кількість мешканців менше за 1 млн. - без коефіцієнта.

 Установча плата підприємств:  350 _* 666,67 =233 335,0 грн.без ПДВ

                                                      233 335,0 _* 1,2 = 280 000,0 грн.з ПДВ

Установча плата населення : 850 _* 166,67 = 141 670,0 грн.без ПДВ

                                                   141 670,0 _* 1,2 = 170 000,0 грн. з ПДВ

 

Разові доходи з ПДВ : 280 000,0 + 170 000,0 = 450 000,0 грн

                        Без ПДВ : 375 000,0 грн.

П.5 Доходність одного тел.номера, грн з ПДВ

        Юридичні особи: 1500,0

Місцевий тел.зв’язок: 35,0 _*12 = 420,0

Міжміський,міжнарод.тел.зв’язок : 90,0 _* 12 = 1080,0

        Фізичні особи : 492,0

Місцевий тел.зв’язок: 16,0 _*12 = 192,0

Міжміський,міжнарод.тел.зв’язок : 25,0 _* 12 = 300,0

П.6Щорічні тарифні доходи з ПДВ,грн.

     Підприємства : 350 _* 1500,0 = 525 000,0

     Населення : 850 _* 492,0 = 418 200,0

     Всього : 525 000,0 + 418 200,0 = 943 200,0

    Щорічні тарифні доходи без ПДВ : 943 200,0 / 1,2 = 786 000,0

    ПДВ :

П.7Всього доходи ( з ПДВ),грн. :

       разові доходи з ПДВ + Щорічні доходи з ПДВ = 450 000,0 + 943 200,0  = 1 393 200,0      

       Всього доходи (без ПДВ), грн.: 375 000,0 + 786 000,0 = 1 161 000,0

Розрахунок  обсягу експлуатаційних витрат.

П.8 Витрати всього (без ПДВ)

 8.1. Заробітна плата  6 осіб, 1500,0 грн/ особа

        6 _* 1500,0 _* 12 (мес.)= 108 000,0

 8.2. Нарахування на з/плату:

         108 000,0 _* 0,368 = 39 744,0

8.3.Електроенергія:

        0,0006 _* 0,2 _* 24 _* 365 _* 1 200 = 1 261,0

8.4.Матеріали та з/частини ( 1% вартості обладгнання на рік)

          0,01_* 1 287 500,0 = 12 875,0

 8.5.Витрати на оренду приміщень:

        1 800,0 _* 12 (міс.) = 21 600,0

8.6.Витрати на організацію збору коштів за надані послуги (без ПДВ), 5 % від щорічних доходів

  0,05 _* 786 000 = 39 300,0 (Починаючи з другого року)

На перший рік треба враховувати ще й  разові доходи, тому:

 0,05 _*( 375 000 + 786 000) = 58 050, 0

  8.7. Плата за завершення вихідного міжміського та міжнародного трафіку:

Для розрахунку цього показника треба взяти інформацію з таблиці , щодо середньомісячного доходу від надання послуг міжміського, міжнародного зв»язку в розрахунку на одного абонента (грн.з ПДВ)

 Юр.особи – 90,0 грн.з ПДВ  або  75,0 грн.без ПДВ

Фіз.особи – 25,0 грн. З ПДВ   або 21,0 грн.без ПДВ

Для розрахунків використовуємо ісходну інформацію без ПДВ

Див. П.1.

Крім того див.табл.2 « частка доходу, яка належить оператору місцевого телефон зв»язку...»

 75,0 _* 12( міс.) _* 350 _*0,42 = 132 300,0

 21,0 _* 12 (міс.)_* 850 _* 0,45 =96 390,0

Всього 228 690,0

8.8.Плата за взаємопідключення до місцевих мереж зв’язку

   Кількість з’єднувальних ліній : 1200/ 10 = 120

  Разова плата за підключення: 120 _* 333,33  = 40 000,0 грн.без ПДВ

  Плата за з’єднувальну лінію (періодична, протягом року ) :

   20,0 _*120 _* 12 (міс.) = 28 800,0 грн.без ПДВ

   На перший рік: 40 000,0 + 28 800,0 = 68 800,0 грн. Без ПДВ

   На подальші роки тільки плата за з’єднувальну лінію ( 28 800,0 )

8.9.Інші витрати 3 % доходів

     786 000 _* 0,03 = 23 580,0

8.10. Амортизація станційного обладнання (6 % в квартал)

24 % на рік

Амортизація за 1-й рік розраховується на кожен квартал , починаючи з 2-го року зразу за рік.

8.11 Амортизація лінійно-кабельних споруд( 2% в квартал)

8 % на рік.

Лінійно-кабельні споруди – 515 000,0

Амортизаційні відрахування за 1 –й квартал: 515 000 _* 0,02 = 10 300,0

2-й квартал: (515 000 – 10 300,0) _* 0,02 = 10 094,0

3-й квартал: 494 606,0 _* 0,02 =9 892,0

4-й квартал: 484714 _* 0,02 = 9 694,0

Амортизаційні відрахування разом  за 1-й рік : 39 980,0

2- й рік : 515 000,0 – 39 980,0 = 475 020,0

               475 020,0 _* 0,08 = 38 002,0

3-й рік:  437 018 _* 0,08 = 34 961,0

4-й рік:  402 057 _* 0,08 = 32 165,0

5 –й рік 369 892 _* 0,08 = 29 591,0

 

8.12 Так само розраховуємо амортизаційні відрахування по станційному обладнанню.

Витрати всього (без ПДВ) : скласти всі статті витрат по кожному року.

 

Розрахунок показників, що характеризують економічну ефективність проекту

              Чистий  грошовий  потік .

             Для того, щоб визначити розмір чистого грошового потоку (п.12 таблиці), треба до суми прибутку чистого за рік N додати загальну суму амортизаційних відрахувань за той самий рік (п.11 + п.8.10 таблиці) і відняти загальну суму коштів, які було інвестовано протягом того ж року (п.11 + п.8.10 – п.1). В розглянутому прикладі (для спрощення) інвестиція була разова на 1-му році реалізації проекту тому, починаючи з 2 – го року, чистий грошовий потік буде складатись тільки з прибутку чистого та загальної суми амортизац.відрахувань за кожен наступний рік.

              Чистий грошовий потік наростаючим підсумком:

На 2-й рік реалізац.проекту:  -786 362 + 257 300 = - 529 062

На 3-й рік:    - 529 062 + 247855 = - 281 207

На 4-й рік:  - 281 207 + 240 556 = - 40 651   і т.д.

             Період окупності без врахування дисконтування чистого грошового потоку.

              Визначається рік, в якому чистий грошовий потік наростаючим підсумком “ЧГПН”  (рядок 13. таблиці) досягає рівня інвестиційних витрат “І” (рядок 1. таблиці) Цей рік і є роком окупності проекту. Щоб період окупності “П_о “ був розрахований з точністю до місяця, необхідно визначити останній рік (N) реалізації проекту, при якому ЧГПН < І , та провести розрахунок за формулою:

П_о=П_N+ ЧГПН _N /(ЧГП _(N+1)/12),

де П_N - період реалізації проекту по рік N включно,

ЧГПН _N – чистий грошовий потік наростаючим підсумком  за період П_N,

ЧГП _(N+1) - чистий грошовий потік за рік, наступний після року N.

 

Див.рядок «чистий грошовий потік наростаючим підсумком»

Дивимось , на якому році чистий грошовий потік має додатний результат

У нашому прикладі термін окупності складе 4 роки та ..... місяців.

Кількість років можна порахувати за результатами , занесеними  до таблиці

Розраховуємо кількість місяців  за вище наведеною формулою:

ЧГП _(N+1)  = 234 896 ,   ЧГПН _N  =  40 651

  234 896 / 12 = 19575 – дохід за місяць на  5 –му році реалізації проекту.

  40 651 / 19 575 = 2 ( округляємо)

 Таким чином ми отримали термін окупності  4 роки та 2 місяці.

 

           Якщо чистий грошовий потік  на кінець періоду розрахунку по проекту нижчий, ніж інвестиційні витрати, то період окупності є більшим, ніж розрахунковий період. У такому випадку розрахунок періоду окупності відбувається за формулою:

П_о=П_рп+ ЧГПН _П  / ЧГП _ОР,

де П_рп - період розрахунку проекту,

ЧГПН _П – чистий грошовий потік наростаючим підсумком за період розрахунку проекту П_рп ,

ЧГП _ОР – чистий грошовий потік за останній рік розрахункового періоду.

                    Дисконтований чистий грошовий потік.

              Дисконтований чистий грошовий потік “ЧГПД” розраховується для кожного з років реалізації проекту за наступною формулою:

                                       ЧГПД _N = ЧГП _N / (1 + КД)^{( N –1)}

ЧГПД _N – чистий дисконтований грошовий потік на N році розрахункового періоду

ЧГП _N – чистий грошовий потік на N році розрахункового періоду (п.12. таблиці)

КД – коефіцієнт дисконтування.  В якості коефіцієнту дисконтування рекомендується використовувати середню ставку за банківським депозитом для юридичних осіб або індекс інфляції.  (Для довідки: за інформацією національного банку України, середня ставка за банківським  депозитом для юридичних осіб в 2003 р. складала 8%. 

N – рік розрахункового періоду (першій, другий, ...) для якого розрахов.  ЧГПД _N

Дисконтування починаємо з 2-го року реалізації проекту.

На 2-му році ЧГП _{N  = 257 300}

ЧГПД _{2 рік} = 257 300/ (1 + 0,1)¹    

  ЧГПД _{3 рік} = 247 855 / (1 + 0,1)²    

  ЧГПД _{4 рік} = 240 556 / (1 + 0,1)³    

ЧГПД _{5 рік} = 234 896 / (1 + 0,1) ⁴   

ЧГПД _{6 рік} = 230 491 / (1 + 0,1) ⁵   

             Чиста поточна вартість проекту.

           Чиста поточна вартість проекту “NPV” розраховується для кожного з років реалізації проекту як дисконтований чистий грошовий потік наростаючим підсумком.

                                                                                       _n

                                                                       NPV _N = Σ ЧГПД – K_заг.,

                                                                ¹

   де  NPV _N  - чиста поточна вартість проекту на N році його реалізації,

            K – капіталовкладення (інвестиція).     

Розраховується так само , як чистий грошовий потік наростаючим підсумком.

- 786 362 + 233 909 = - 552 453

- 552 453 + 204 839 = - 347 614 

- 347 614  + 180 733 = - 166 881

 - 166 881 + 160 437 = - 6 444

 - 6 444 + 143 117 = 136 673 ( Див . таблицю)

                Термін окупності з врахуванням дисконтування. 

                 Визначається рік, в якому “NPV” проекту (рядок 16 таблиці) досягає рівня інвестиційних витрат “І” (рядок 1. таблиці). Цей рік і є роком окупності проекту. Щоб період окупності “П_о” був розрахований з точністю до місяця, необхідно визначити останній рік (N) реалізації проекту, при якому NPV < І , та провести розрахунок за формулою:

П_о=П_N+ NPV _N /( ЧГПД _(N+1)/12),

де П_N - період реалізації проекту по рік N включно,

NPV _N – Чиста поточна вартість проекту за підсумками N року реалізації проекту.

ЧГПД _(N+1) - чистий дисконтова ний грошовий потік за рік, наступний після року N.

  NPV _N /( ЧГПД _(N+1)/12) = 6 444 /  (143 117 / 12) = 0,5 ( округл. До 1)

  Отримаємо термін окупності з врахуванням дисконтування  5 років 1 міс.

             Якщо NPV проекту на кінець розрахункового періоду  нижчий, ніж інвестиційні витрати то період окупності є більшим, ніж розрахунковий період. У такому випадку розрахунок періоду окупності відбувається за формулою:

П_о=П_рп+  NPV _П / ЧГПД _ОР,

де П_рп - період розрахунку проекту,

NPV _П – Чиста поточна вартість проекту за період розрахунку проекту П_рп ,

ЧГПД _ОР – чистий дисконтований грошовий потік за останній рік розрахункового періоду.

                      Чистий  прибуток на один телефон

Прибуток чистий  / кількість телефонів

На перший рік : 291 786,0  / 1200 = 243,0 грн

На 2-й рік :  74 548,0 / 1200 = 62,0 грн.  Таким чином розраховуємо на кожен рік                                                    

 

 

 

 

 

ДОДАТОК  2.

ДОВІДКОВІ   МАТЕРІАЛИ.

 

Таблиця  1

Орієнтовні  ціни на обладнання ЛАЦ, грн.

Найменування обладнання	Ціна без ПДВ	Найменування обладнання	Ціна без ПДВ
Обладнання первинних мереж		Обладнання місцевої телефонної мережі в комплекті:
САЦК	15 000	ІКМ – 30 (1 сторона)	24 000
АКУ – 30	12 000	ІКМ – 120 (1 сторона)	100 000
СВВГ	6 500	ІКМ  - 480 (1 сторона)	190 000
КВВГ	4 000	По стійкам:
СТВГ	6 500	АЦО - 10	6 000
КТВГ	5 000	АЦО - 11	8 000
СТМСС	12 500	ОСА -13	3 500
СДП	7 500	УСО - 01	6 000
СОЛТ	90 000	СКУ - 01	1 500
НРП (контейнер з апарат.)	30 000	КСВ – 13,14	1 000
СУГО -15	40 000	ЗИП – 11, 12, 13	1 500 – 1 000
		ТСО -11	2 500
		НРП 12 / 4	3 000

 

Таблиця 2

Орієнтовні ціни на волоконно – оптичний кабель, без ПДВ, ОАО „Одескабель”

(на 01.03.2002)

Марка	Ціна за 1 км, $	Марка	Ціна за 1 км, $
Неброньовані, ЦСЕ –склопластик, ОКЛ – 3 – ДА1 – 1 х4Е -0,4ОФЗ, 5/0, зон 19 -4/0	900	Неброньовані, ЦСЕ – сталевий трос. ОКЛ – 3 – М1 – 1х4Е – 0,4ОФ3, 5/0,зон 19 – 4/0	820
.......8/0	1 210	......8/0	1 110
.....12/0	1 510	....12/0	1 410
......16/0	1 820	.....16/0	1 720
......18/0	1 970	.....18/0	1 870
......24/0	2 420	.....24/0	2 320
Броньовані, броня-гофрована сталева стрічка, ЦСЕ – склопластик. ОКЛБг – 3 – ДА12 -1х4Е – 0,4 ОФЗ, 5/0, зон 19 – 4/0	1 550	Броньовані, броня – 2 шари сталевого дроту, ЦСЕ – склопластик. ОКЛКК – 3 – Д6 – 1х4Е – 0,4ОФЗ, 5/0, зон 19 – 4/0	3 000
.........8/0	1 850	........8/0	3 300
.......12/0	2 190	.......12/0	3 670
.......16/0	2 480	.......16/0	3 850
.......18/0	2 740	.......18/0	4 020
.......24/0	3 250	.......24/0	4 440
Броньовані, броня – гофрована сталева стрічка, ЦСЕ – сталевий трос. ОКЛБг – 3 – М12 – 1х4Е – 0,4 ОФЗ, 5/0, зон 19 – 4/0	1 450	Броньовані, броня – 1 шар сталевого дроту, ЦСЕ – склопластик. ОКЛК – 3 –Д6 – 1х 4Е – 0,4ОФЗ, 5/0, зон19 – 4/0	1 850
........8/0	1 750	.......8/0	2 150
......12/0	2 090	......12/0	2 550
......16/0	2 380	......16/0	2 900
......18/0	2 640	......18/0	3 070
......24/0	3 150	......24/0	3 950
Броньовані, броня – 2 сталеві стрічки, ЦСЕ – склопластик, ОКЛБ – 3- ДА4 – 1х4Е - 0,4ОФЗ, 5/0, зон 19 – 4/0	1 560	Броньовані, броня – 2 сталеві стрічки, ЦСЕ – сталевий трос. ОКЛБ – 3 – М4 – 1х4Е – 0,4ОФЗ, 5/0, зон 19 – 4/0	1 460
........8/0	1 860	.......8/0	1 760
......12/0	2 200	......12/0	2 100
......16/0	2 490	......16/0	2 390
......18/0	2 750	......18/0	2 650
......24/0	3 260	......24/0	3 160
Кабелі сільської мережі. Броньовані, броня – гофрована сталева стрічка, ЦСЕ – сталевий трос. ОКСБг – 5 – М12 – 1х 2Е – 0,4ОФЗ, 5/0, зон20 – 2/0	960	Кабелі сільської мережі. Броньовані, броня – один шар сталевого дроту,ЦСЕ – склопластик. ОКСК – 5 – Д6 – 1х 2Е – 0,4ОФЗ, 5/0, зон20 – 2/0	1 130
........4/0	1 170	........4/0	1 400
........6/0	1 390	........6/0	1 660
........8/0	1 600	........8/0	1 920
......10/0	1 830	......10/0	2 200
......12/0	2 040	......12/0	2 450
Кабелі сільської мережі. Броньовані, броня – 2 сталеві стрічки, ЦСЕ – сталевий трос. ОКСБ – 5 – М4 – 1х 2Е – 0,4ОФЗ, 5/0, зон20 – 2/0	970	Кабелі самонесущі. ОКЛ – 3 – Д2А1 – 1х 4Е – 0,4ОФЗ, 5/0, зон19 – 4/0	1 130
........4/0	1 180	........8/0	1 550
........6/0	1 400	........12/0	1 890
........8/0	1 610	.......16/0	2 280
......10/0	1 840	.......18/0	2 460
......12/0	2 050	...... 24/0	3 030

 

 

 

 

 

 

Таблиця 3

Орієнтовні ціни на металевий кабель, без ПДВ, ОАО „Одескабель” (на 01.03.2002)

Марка	Ціна за 1 км, $	Марка	Ціна за 1 км, $	Марка	Ціна за 1 км, $
ТПВ		ТПВ		ТПВ
5х2х0,32	128	5х2х0,4	185
10х2х0,32	216	10х2х0,4	267	10х2х0,5	393
20х2х0,32	365	20х2х0,4	470	20х2х0,5	688
30х2х0,32	490	30х2х0,4	650	30х2х0,5	935
50х2х0,32	765	50х2х0,4	1 022	50х2х0,5	1 417
100х2х0,32	1 353	100х2х0,4	1 892	100х2х0,5	2 788
ТППеп		ТППеп		ТППеп
5х2х0,32	136	5х2х0,4	167	5х2х0,5	213
10х2х0,32	193	10х2х0,4	239	10х2х0,5	329
20х2х0,32	329	20х2х0,4	429	20х2х0,5	624
30х2х0,32	452	30х2х0,4	603	30х2х0,5	893
50х2х0,32	680	50х2х0,4	950	50х2х0,5	1 394
100х2х0,32	1 268	100х2х0,4	1 769	100х2х0,5	2 652
200х2х0,32	2 542	200х2х0,4	3 595	200х2х0,5	5 227
300х2х0,32	3 710	300х2х0,4	5 091	300х2х0,5	7 741
400х2х0,32	4 768	400х2х0,4	6 735	400х2х0,5	10 044
500х2х0,32	5 918	500х2х0,4	8 262	500х2х0,5	12 504
600х2х0,32	6 837	600х2х0,4	9 762	600х2х0,5	14 794
700х2х0,32	7 846	700х2х0,4	11 390	700х2х0,5	15 911
800х2х0,32	8 871	800х2х0,4	12 853	800х2х0,5	18 027
900х2х0,32	10 018	900х2х0,4	14 396	900х2х0,5	20 207
1 000х2х0,32	11 071	1000х2х0,4	15 857	1000х2х0,5	22 441
1 200х2х0,32	13 166	1200х2х0,4	19 018	1200х2х0,5	26 425
1 400х2х0,32	15 590	1600х2х0,4	19 489
1 600х2х0,32	17 778	1800х2х0,4	21768
1 800х2х0,32	19 939	2000х2х0,4	27 536
2 000х2х0,32	22 024
ТППеп		ТППеп3		ТППеп3
10х2х0,64	526	10х2х0,32	221	10х2х0,4	306
20х2х0,64	965	20х2х0,32	429	20х2х0,4	560
30х2х0,64	1 361	30х2х0,32	562	30х2х0,4	745
50х2х0,64	2 213	50х2х0,32	842	50х2х0,4	1 153
100х2х0,64	4 208	100х2х0,32	1 505	100х2х0,4	2 123
200х2х0,64	7 522	200х2х0,32	3 007	200х2х0,4	4 254
300х2х0,64	10 789	300х2х0,32	4 283	300х2х0,4	6 219
500х2х0,64	17 614	400х2х0,32	5 556	400х2х0,4	8 136
600х2х0,64	23 926	500х2х0,32	6 917	500х2х0,4	10 042
		600х2х0,32	8 175	600х2х0,4	11 888
ТППеп3		ТППеп3		ТППепБбШп
10х2х0,5	436	10х2х0,64	534	10х2х0,4	442
20х2х0,5	765	20х2х0,64	1 042	20х2х0,4	771
30х2х0,5	1 042	30х2х0,64	1 425	30х2х0,4	909
50х2х0,5	1 651	50х2х0,64	2 372	50х2х0,4	1 438
100х2х0,5	3 274	100х2х0,64	4 822	100х2х0,4	2 455
200х2х0,5	6 311	200х2х0,64	8 501	200х2х0,4	4 616
300х2х0,5	9 102	300х2х0,64	12 442	300х2х0,4	6 211
400х2х0,5	11 898	400х2х0,64	16 288
500х2х0,5	14 810
600х2х0,5	17 700
ТППепБбШп		ТППепБбШп		ТППепБбШп
10х2х0,5	642	10х2х0,64	996	10х2х0,4	570
20х2х0,5	1 012	20х2х0,64	1 728	20х2х0,4	876
30х2х0,5	1 461	30х2х0,64	2 134	30х2х0,4	1 155
50х2х0,5	2 031	50х2х0,64	3 127	50х2х0,4	1 725
100х2х0,5	3 774	100х2х0,64	5 543	100х2х0,4	2 837
		200х2х0,64	9 621	200х2х0,4	5 058
		300х2х0,64	13 564	300х2х0,4	7 523

 

Таблиця 4.

Поправочні коефіцієнти до питомих капіталовкладень на будівництво лінійних споруд абон.мережі, які враховують середню довжину абонентської лінії.

Сер.довжина, км	0,9	1,1	1,3	1,5	1,7	1,9	2,0	2,5	3,0
Поправочн.коеф.	0,7	0,8	0,9	1,0	1,06	1,15	1,2	1,3	1,4

 

Таблиця 5.

Поправочні коефіцієнти до питомих капіталовкладень на будівництво лінійних споруд міжстанційної мережі, що враховують середню довжину міжстанційної  з‘єднувальної лінії.

Середн.довжина, км	1 - 5	6	7	8	9	10	11
Поправочн.коеф.	0,38	0,42	0,52	0,57	0,64	0,73	0,81

 

Таблиця 6.

Чисельність виробничого штату для експлуатації лінійних споруд абонентської мережі, люд/1 000 номерів.

 

Найменування споруд та підрозділів	інженерів	Електро-механіків	монтерів	Кабельщиків - спайщиків
Кабельно – каналізац. Споруди	0,06	0,12	0,17	0,32
Абонентські пристрої	0,03	0,05	0,53

 

Таблиця 7.

Питомі показники чисельності штату для експлуатації споруд міжстанційної мережі, люд.

Найменування споруд	Одиниця виміру	Електро-механіки	Кабельщики – спайщики
Кабельні мережі	Кабель ТПП і ТГ при середній ємності 200 пар, люд.на 1 000 км-пар. Кабель типу МКС, люд.на 50 км	0,05        0,1	0,3
Каналізаційні споруди	При середній ємності блока 3 канала, люд.на 100 кан-км	0,2	0,4

 

Таблиця 8.

Поправочні коефіцієнти для визначення чисельності штату по обслуговуванню кабельної мережі в залежності від середньої ємності кабелю.

Сер.ємність кабелю, пар	99 - 200	201 - 300	301 - 400	401 - 500	501 - 600
Поправочн.коефіцієнти	1,0	0,88	0,74	0,56	0,51

 

Таблиця 9.

Поправочні коефіцієнти для визначення чисельності штату по обслуговуванню каналізаційних споруд міжстанційної мережі в залежності від середньої ємності блока каналізації

Середня ємність блока каналізації, кан.	До 3	3,1 – 4,0	4,1 – 5,0	6,1 – 8,0	5,1 – 6,0
Поправочн.коефіцієнт	1	0,68	0,54	0,36	0,46

          Середня ємність блока телефонної каналізації в залежності від монтованої ємності АТС складає: 6 000 номерів – 3,9 кан.; 7 000 номерів – 4,5 кан.; 8 000 номерів – 5,0 кан.; 9 000 номерів – 5,5 кан.; 10 000 номерів – 6,5 кан.

 

Таблиця 10.

Орієнтовна чисельність станційного експлуатаційного персоналу ЛАЦ мережевих станцій

Кількість приведених каналів ТЧ, тис.кан	До 2	2 - 4	4 - 6	6 - 8	8 - 10	10 – 12
Чисельність основного експлуатац. персоналу	До 18	18 - 26	26 - 32	32 - 36	36 - 38	38 - 40

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Таблиця 11.

Приклад комплектації апаратури каналоутворення мережевих станцій

ІКМ - 120	ІКМ - 480	ІКМ – 1 920	СОПКА - 2	СОПКА - 3	СОПКА – 4
САЦК	САЦК	САЦК	САЦК	САЦК	САЦК
АЦО - 30	АКУ - 30	АКУ - 30	АКУ - 30	АКУ - 30	АКУ - 30
СВВГ	СВВГ	СВВГ	СВВГ	СВВГ	СВВГ
КВВГ	КВВГ	КВВГ	КВВГ	КВВГ	КВВГ
СЛО	СТВГ	СТВГ	СОЛТ	СТВГ	СТВГ
КЛТ	КТВГ	КТВГ	СДП	КТВГ	КТВГ
ДП – 60М	СОЛТ	СЧВГ	СТМСС	СОЛТ	СЧВГ
УСКД – 1М	УСКД – 1М	СОЛТ		СДП	СОЛТ
	СДП	УСКД – 1М		СТМСС	СДП
	СТМСС	СДП			СТМСС
		СТМСС

 

Таблиця 12.

Потужність енергоспоживання апаратури мереж зв’язку

Найменування обладнання	Споживана потужність, Вт
ОБЛАДНАННЯ СП (зонове)
САЦК – 1	82
СВВГ – 1	288
СТВГ	240
СЧВГ	643,2
ОБЛАДНАННЯ ЛІНІЙНОГО ТРАКТУ
ІКМ – 120   СЛО – 1	262
Блок ДП – 60М	72
ІКМ – 480    СОЛТ	184
ІКМ – 1 920  СОЛТ	300
„Сопка”   СОЛТ	192
ОБЛАДНАННЯ ІКМ – 120 (міське)
ОСА – 11, 12, 13	12
АЦО	17,5
КЛТ	42
ОЛТ	15
НРПК	18
УСО – 01	18
Потужність енергоспоживання на дистанційне живлення, Вт
ІКМ – 480	417 + 27 на кожний НРП
ІКМ – 1 920	264 + 18 на кожний НРП
„Сопка”	248 на кожний НРП

 

Таблиця 13.

Питомі капітальні витрати на установки електроживлення

Кількість каналів ТЧ	До 1 тис.	1 – 2 тис.	2 – 3  тис.	3 – 4  тис.	4 – 5  тис.	5 – 10 тис.	Понад 10 тис.
Кап.витрати, тис.грн/1 тис. кан-км	0,5	0,25	0,15	0,10	0,07	0,06	0,05

 

Таблиця 14.

Розмір оплати вказано в гривнях без урахування ПДВ

Послуги   ІНТЕРНЕТ
Установча плата за підключення, грн.
Асинхронний порт	290, 00
Синхронний порт	790,00
TDM – мережа (за кожний Тайм Слот – канал 64 Кбіт/с)	150,00
FR – мережа (за кожний логічний канал)	190,00
ЕКОНОМ ПАКЕТ
Базова абонентна плата (за місяць)
Асинхронний порт
До 33,6 Кбіт/с	10,78
Від 33,6 Кбіт/с до 115,2 Кбіт/с	36,00
Синхронний порт
64 Кбіт/с	123,60
128 Кбіт/с	245,65
Від 128 Кбіт/с до 512 Кбіт/с	944,30
Від 512 Кбіт/с до 2 048 Кбіт/с	3 165,90
Плата за кожний Мбайт прийнятої та переданої інформації в залежності від місячного обсягу
До 5 Гбайт	0,47
Від 5 Гбайт до 10 Гбайт	0,46
Від 10 Гбайт до 15 Гбайт	0,45
Від 15 Гбайт до 20 Гбайт	0,44
Від 20 Гбайт до 25 Гбайт	0,43
Від 25 Гбайт до 50 Гбайт	0,41
Від 50 Гбайт до 100 Гбайт	0,39
Від 100 Гбайт до 200 Гбайт	0,37
Від 200 Гбайт до 400 Гбайт	0,31
Від 400 Гбайт і вище	0,25

 

Таблиця 15.

Надання в користування модемів

АБОНЕНТНА ПЛАТА за користування модемами ( обладнання абонентської лінії модемами на стороні споживача та на стороні вузла), за місяць

Zyxel U 33б	80,31	PAIRGAINE	231,44
Zyxel Prestige	127,69	PAIRGAINE CAMPUS	380,66
TAINET DT 128	144,39	RAD ASM -31	309,19
Motorola 3 460	202,57	RAD ASM – 50	418,31

 

Таблиця 16.

АБОНЕНТНА ПЛАТА за користування модемом ( обладнання абонентської лінії модемом на стороні  вузла), за місяць

Zyxel U 33б	51,87	PAIRGAINE	121,46
Zyxel Prestige	57,13	PAIRGAINE CAMPUS	118,28
TAINET DT 128	76,47	RAD ASM -31	169,38
Motorola 3 460	106,91	RAD ASM – 50	225,63

Надання в користування пристрою доступу до каналів Е1

Абонентська плата за користування пристроєм МКЕ – RV1    -     137,45 грн. без ПДВ.

 

Таблиця 17.

Організація телевізійних і радіомовних каналів по волоконно – оптичним лініям зв’язку.

Вартість надання телевізійних та радіомовних каналів	Грн. без ПДВ
Канал телевізійного мовлення (за 1 кан. х км х год.)	0,075
Виділення програми телевізійного мовлення (за 1 год.)	0,125
Канал звукового мовлення моно (за 1 кан х км х год.)	0,017
Канал звукового мовлення стерео (за 1 кан х км х год.)	0,03
Виділення каналів звукового мовлення моно (за 1 год.)	0,54
Виділення каналів звукового мовлення стерео (за 1 год.)	1,08

 

Таблиця 18.

Некомутовані виділені канали електрозв’язку.

Плата за організацію та підключення некомутованого каналу в межах України (для підприємств, установ, організацій).		3 333,34
Щомісячна плата за надання в цілодобове користування магістрального некомутованого каналу за кожні 100 км.
Аналоговий канал ТЧ для телефонії		93,60
Аналоговий канал ТЧ для передачі даних		216,00
Цифровий канал 64 Кбіт/с		720,00
Цифровий канал 128 Кбіт/с		828,00
Цифровий канал 256 Кбіт/с		1 065,00
Цифровий канал 512 Кбіт/с		1 627,00
Цифровий канал 1 024 Кбіт/с		3 096,00
Цифровий канал 2 048 Кбіт/с		5 184,00
Вартість місцевого подовження. Плата за організацію та підключення прямого зв’язку, цифрового каналу в межах міста, грн.	Для бюджетних організацій		Для підприємств, установ, організацій.
Фізичне з’єднання (безпосередній зв’язок)	666,67		666,67
Цифровий канал 64 Кбіт/с	583,33		1 666,67
Цифровий канал 128 Кбіт/с	758,33		2 166,67
Цифровий канал 256 Кбіт/с	771,16		2 232,25
Цифровий канал 512 Кбіт/с	783,99		2 297,83
Цифровий канал 1 024 Кбіт/с	796,83		2 363,41
Цифровий канал 2 048 Кбіт/с	809,67		2 429,00
Плата за користування прямим зв’язком, цифровим каналом в межах міста (за місяць), грн.	Для бюджетних організацій		Для підприємств, установ, організацій.
Фізичне з’єднання (безпосередній зв’язок)	21,00		75,00
Цифровий канал 64 Кбіт/с	116,67		350,00
Цифровий канал 128 Кбіт/с	150,00		458,33
Цифровий канал 256 Кбіт/с	222,22		666,67
Цифровий канал 512 Кбіт/с	333,33		1 000,00
Цифровий канал 1 024 Кбіт/с	500,00		1 500,00
Цифровий канал 2 048 Кбіт/с	750,00		1 575,00

Всі ціни зазначено в гривнях без урахування ПДВ.

 

 

ДОДАТОК 3.

Довідкові матеріали.

Витяг із наказу Державного комітету зв`язку та інформатизації України № 120 від 07.06.02

 

Плата за встановлення основного телефонного апарату
Розмір оплати (грн. без ПДВ)
для пiдприємств, установ, органiзацiй		для населення
Бюджетних	iнших
666-67	666-67	166-67

У мiстах, кiлькiсть мешканцiв яких бiльше нiж 1 млн., до плати за встановлення застосовується коефiцiєнт збiльшення (К_зб.)=1,1; 2 млн. i бiльше К_зб.=1,2; в сiльськiй мiсцевостi та селищах мiського типу, крiм райцентрiв, - коефiцiєнт зменшення = 0,8

 

Абонплата за телефон та плата за місцеві телефонні розмови (грн. без ПДВ)
Види послуг та оплати	Розмiр оплати (грн.)
	для пiдприємств, установ, органiзацiй					для населення
	бюджетних		iнших
	без посек. оплати	з посек. оплатою	без посек. оплати		з посек. оплатою	без посек. оплати	з посек. оплатою
Місячна абонплата  за основний телефонний апарат  в мiстах, включаючи райцентри	10-50	7-35	16-50		11-55	10-50	7-35
Місячна абонплата за основний телефонний апарат в селах та СМТ	7-00	6-12	11-00		9-63	7-00	6-12
Оплата за кожну секунду розмови  понад 10500 безоплатних секунд (для міст, включаючи райцентри)		0-0005			0-00075		0-0005
Оплата за кожну секунду розмови  понад 10 500 безоплатних секунд (для сіл та СМТ)		0-00027			0-00043		0-00027
Плата за підключення оператора місцевого телефонного зв`язку до телефонної мережі Укртелекому
Органiзацiя з'єднувальної лiнiї з вiдомчою АТС та АТС iнших форм власностi (грн. без ПДВ)	333,33
Місячна плата за з’єднувальну лінію від АТС оператора місцевого телефонного зв`язку до телефонної мережі загального користування (грн. без ПДВ)
Номерна ємність телефонної мережі, до якої підключана АТС оператора місцевого телефонного зв`язку	Частка абонентів-фізичних осіб в задіяній ємності АТС оператора
	до 50%			Більше 50%
до 150 тис. номерів	25 грн.			20 грн.
151-300 тис.номерів	33,3 грн.			26,7 грн.
більше 300 тис. Номерів	50 грн.			40 грн.

 

Плата за міжміські та міжнародні телефонні розмови

 

Міжміські телефонні розмови та інші повідомлення по автоматичному телефонному зв'язку	Будні дні	Субота, недiля та святковi днi цiлодобово
	Розмір оплати за кожну секунду розмови (грн. без ПДВ )
У межах областi з 8:00 до 18:00	0-006	0-002
У межах областi з 18:00 до 23:00	0-0037
У межах областi з 23:00 до 8:00	0-003
У межах України з 8:00 до 18:00	0-01	0-0042
У межах України з 18:00 до 23:00	0-0067
У межах України з 23:00 до 8:00	0-005

 

 

Міжнародні телефонні розмови та інші повідомлення з зарубіжними країнами по автоматичному телефонному зв'язку	Робочi днi тижня з 8.00 до 18.00	Робочi днi тижня з 18.00 до 8.00, субота, недiля та святковi днi - цiлодобово
	Розмір оплати за кожну секунду розмови та іншого повідомлення (дол. США) без ПДВ
Росiя до 3000 км, Бiлорусь, Молдова	0-0047	0-0037
Азербайджан, Вiрменiя, Грузiя	0-0063	0-005
Росiя понад 3000 км, Таджикистан, Туркменістан, Казахстан, Киргизстан, Узбекистан	0-0067	0-0053
Схiдна Європа	0-0072	0-0058
Центральна / Пiвнiчна Європа	0-0108	0-0092
Центральна Азiя / Близький Схiд	0-0167	0-0142
Пiвнiчна Америка	0-0092	0-0077
Схiдна Азiя	0-0267	0-0225
Африка / Пiвденна та Центральна Америка	0-0267	0-0225
Австралiя / Океанiя	0-01	0-0083

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Приклад розрахунку бізнес-плану інвестиційного проекту розвитку (створення) місцевої телефонної мережі

Назва показника	1рік	2 рік	3 рік	4 рік	5 рік	6 рік
Загальна сума інвестиційних витрат (грн. без ПДВ)	1 287 500	0	0	0	0	0
В тому числі станційне обладнання  (грн без ПДВ)	772 500	0	0	0	0	0
В тому числі лінійно-кабельні споруди (грн. без ПДВ)	515 000	0	0	0	0	0
План встановлення телефонів, од.
Юридичні особи	350	0	0	0	0	0
Фізичні особи	850	0	0	0	0	0
Кількість телефонів, на кінець року у юридичних осіб	350	350	350	350	350	350
Кількість телефонів, на кінець року у фізичних осіб	850	850	850	850	850	850
Загальна кількість телефонів на кінець року	1 200	1 200	1 200	1 200	1 200	1 200
Разові доходи  з ПДВ	450 000	0	0	0	0	0
установча плата підприємств	280 000	0	0	0	0	0
установча плата населення	170 000	0	0	0	0	0
ПДВ	75 000	0	0	0	0	0
без ПДВ	375 000	0	0	0	0	0
Доходність 1 телефон.номера, грн.(з ПДВ)
Юридичні особи	1500,0	1500,0	1500,0	1500,0	1500,0	1500,0
в т.ч. місцевий зв'язок	420,0	420,0	420,0	420,0	420,0	420,0
в.т.ч. міжміський, міжнародний зв'язок	1080,0	1080,0	1080,0	1080,0	1080,0	1080,0
Фізичні особи	492,0	492,0	492,0	492,0	492,0	492,0
в т.ч. місцевий зв'язок	192,0	192,0	192,0	192,0	192,0	192,0
в.т.ч. міжміський, міжнародний зв'язок	300,0	300,0	300,0	300,0	300,0	300,0
Щорічні тарифні доходи з ПДВ, грн.
Підприємства	525 000	525 000	525 000	525 000	525 000	525 000
Населення	418 200	418 200	418 200	418 200	418 200	418 200
Всього	943 200	943 200	943 200	943 200	943 200	943 200
ПДВ	157 200	157 200	157 200	157 200	157 200	157 200
без ПДВ	786 000	786 000	786 000	786 000	786 000	786 000
ВСЬОГО ДОХОДИ (з ПДВ), грн.	1 393 200	943 200	943 200	943 200	943 200	943 200
ВСЬОГО ДОХОДИ (без ПДВ), грн.	1 161 000	786 000	786 000	786 000	786 000	786 000
Витрати всього (грн. без ПДВ)
Заробітна плата 6 осіб.,1500 грн в міс/особа	108 000	108 000	108 000	108 000	108 000	108 000
Нарахування на зарплату (пенс.-32%, соц.страх.-2,9%, безраб.- 1,9%, )	39 744	39 744	39 744	39 744	39 744	39 744
Електроенергія (0,0006 кВт/№; 0,2 грн./кВт*год)	1 261	1 261	1 261	1 261	1 261	1 261
Матеріали та запчастини	12 875	12 875	12 875	12 875	12 875	12 875
Витрати на оренду приміщень (60м, 30грн. В місяць за 1 м.)	21 600	21 600	21 600	21 600	21 600	21 600
Витрати на організацію збору коштів за надані послуги (без ПДВ), 5% від щорічних доходів.	58 050	39 300	39 300	39 300	39 300	39 300
Плата за завершення вихідного міжміськогого та міжнародного трафіку (% від доходів по ММР)	228 690	228 690	228 690	228 690	228 690	228 690
Плата за взаємопідключення до місцевих мереж зв`язку	68 800	28 800	28 800	28 800	28 800	28 800
Інші витрати 3 % доходів (транспорт, місцеві податки,...)	23 580	23 580	23 580	23 580	23 580	23 580
Амортизація разом	209 352	182 752	144 972	115 773	93 134	75 516
Амортизація станційного обладнання (6%)	169 371	144 751	110 011	83 608	63 542	48 292
Амортизація лінійно-кабельних споруд (2%)	39 980	38 002	34 961	32 165	29 591	27 224
ВСЬОГО  ВИТРАТИ (без ПДВ), грн.	771 952	686 602	648 822	619 623	596 984	579 366
Балансовий прибуток, грн.  (п. 7.1. - п.8.13.)	389 048	99 398	137 178	166 377	189 016	206 634
Податок на прибуток (п. 9 * 0,25)	97 262	24 850	34 295	41 594	47 254	51 659
Чистий прибуток  (п.9 - п.10)	291 786	74 548	102 883	124 783	141 762	154 975
Чистий грошовий потік  (п. 11 + п.8.10.- п.1)	-786 362	257 300	247 855	240 556	234 896	230 491
Чистий грошовий потік наростаючим підсумком	-786 362	-529 062	-281 207	-40 651	194 245	424 736
Термін окупності					4, 2
Дисконтований чистий грошовий потік	-786 362	233 909	204 839	180 733	160 437	143 117
Чиста поточна (приведена) вартість проекту (NPV), грн.	-786 362	-552 453	-347 614	-166 881	-6 444	136 673
Термін окупності  з врахуванням дисконтування						5,1
Загальний рівень рентабельності підприємства, %	25,1	9,5	13,1	15,9	18,0	20,0
Чистий прибуток на 1 телефон	243	62	86	104	118	129
ставка дисконтування 10%

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Варіанти завданнь

№	Населений пункт, де буде реалізовуватися проект	Кількість телефонів		Середньомісячний дохід від надання послуг зв`язку  в розрахунку на 1 абонента (грн. з ПДВ)				Інвестиційні витрати в розрахунку на одного абонента (грн. з ПДВ)		Середня заробітна плата персоналу  (грн. в місяць)	Витрати на оренду приміщень (грн. в місяць)
		Юр. Особи	Фіз. Особи	Місцевого зв`язку		Міжміського, міжнародного зв`язку з абонентами мереж мобільного зв`язку		Станційне обладнання	Лінійно-кабелні споруди
				Юр. Особи	Фіз. Особи	Юр. Особи	Фіз. Особи
Приклад	Обл.центр < 1 млн мешканців.	350	850	35	16	90	25	772,5	515	1500	1800
1	Обл.центр < 1 млн.	500	1000	39	18	100	28	650	1100	900	1200
2	Райцентр	200	800	26	15	80	24	650	900	700	700
3	Село	15	135	13,2	8,4	35	15	700	600	450	90
4	Село	20	180	13,2	8,4	37	16	700	650	470	90
5	Обл.центр < 1 млн.	400	1600	38	17	117	29	625	950	1000	1400
6	Обл.центр > 1 млн.	800	4200	35	16	77	26	665	850	950	1700
7	Райцентр	150	550	19,8	12,6	65	19	640	500	550	300
8	Село	8	92	13,2	8,4	26	11	600	800	450	60
9	м. Київ	1000	7000	50	30	150	38	600	1500	1200	2500
10	Райцентр	70	330	19,8	12,6	70	20	630	600	500	120
11	Село	10	140	13,2	8,4	11	8	520	530	450	60
12	Обл.центр > 1 млн.	800	5200	23	33	111	29	640	700	920	1300
13	Райцентр	100	900	20	12,6	68	21	720	560	500	500
14	Райцентр	170	830	22	13	75	23	595	690	500	550
15	Обл.центр < 1 млн.	1500	8500	36	20	110	27	650	800	900	1800
16	м. Київ	450	50	33	25	170	50	700	1500	1300	2500
17	Село	30	370	13,2	8,4	40	12	650	640	445	70
18	Село	20	180	13,2	8,4	37	9,5	700	530	430	Відсутні
19	Обл.центр > 1 млн.	1500	4500	35	22	120	31	720	830	1000	1900
20	Обл.центр < 1 млн.	400	3600	30	18	93	25	665	765	800	1000

Витрати на збір коштів за надані послуги приймаються рівними 5% від періодичних доходів.

Інші витрати приймаються рівними 3% від періодичних доходів.

Витрати на запчастини та матеріали приймаються рівними 0,5% початкової вартості обладнання та лінійних споруд на рік .

 

35