
|
|
Главная \ Методичні вказівки \ МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ« Назад
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ 20.01.2015 11:02
1.2. Зміст економічної практики ІІ Програма економічної практики включає завдання дисциплін циклу професійно-орієнтованої підготовки, зокрема таких як фондовий ринок, банківська система, фінансовий аналіз, фінансова діяльність суб’єктів господарювання, податкова система, бюджетна система, бухгалтерський облік, аудит і спрямована на успішну професійну діяльність спеціаліста з фінансів та кредиту. Під час економічної практики студенти відповідно до вимог освітньо-кваліфікаційного рівня “бакалавр” повинні ознайомитися з базою практики, взяти участь у виконанні або самостійно виконати основні функції фахівця з фінансів та кредиту. Нижче подані основні завдання для проходження студентами економічної практики, які враховують освітньо-професійну програму та освітньо-кваліфікаційну характеристику рівня “бакалавр”.
Дане завдання виконується всіма студентами незалежно від об’єкта проходження практики. Студент повинен ознайомитися з обсягом та характером господарської діяльності об’єкта практики, його організаційною структурою, рівнем організації фінансово-економічної роботи. Для цього необхідно: ─ охарактеризувати статус суб’єкта господарювання (термін створення, юридичну адресу, форму власності, належність до визначеної організаційно-правової форми, основні цілі та обмеження діяльності, загальну стратегію); ─ ознайомитися зі Статутом суб’єкта господарювання та виявити ступінь його відповідності діючому законодавству; ─ вивчити питання управління діяльністю суб’єкта господарювання власниками (права власників, органи управління та контролю); ─ ознайомитися із внутрішнім та зовнішнім середовищем суб’єкта господарювання, із соціально-економічними показниками району його діяльності та дати їм оцінку; ─ ознайомитися з характером господарської діяльності (переважаючою спеціалізацією суб’єкта господарювання та іншими видами його діяльності); ─ оцінити роботу можливих конкурентів по кожному виду господарської діяльності та конкурентні переваги даного суб’єкта господарювання; ─ вивчити організаційну структуру суб’єкта господарювання; ─ ознайомитися з організацією економічної, зовнішньоекономічної, маркетингової роботи, бухгалтерського обліку та системою прийняття рішень на підприємстві; ─ ознайомитись з основними показниками фінансово-господарської діяльності суб’єкта господарювання. 2. Комплексний аналіз діяльності суб’єкта господарювання І. Якщо студент проходить економічну практику на підприємствах різних форм власності та організаційно-правових форм: 1) Аналіз фінансових результатів операційної діяльності підприємства: ─ проаналізувати динаміку прибутку та рентабельності; ─ здійснити аналіз змін складу та розміру основних джерел утворення прибутку; ─ визначити кількісну оцінку впливу факторів на розмір прибутку від операційної діяльності; ─ визначити динаміку структури чистого прибутку за напрямками його розподілу; ─ при наявності негативного фінансового результату (збитків), розрахувати збитковість діяльності та види діяльності, які призводять до отримання збитків, основні причини цього явища. ─ розробити пропозиції щодо удосконалення фінансово-економічної роботи з питань управління фінансовими результатами підприємства. 2) Аналіз сплати податків суб’єкта господарювання: ─ проаналізувати динаміку та структуру податків і інших обов'язкових платежів (абсолютні суми та питому вагу податків, які сплачуються з ціни товару, прибутку і витрат); ─ оцінити ефективність діючої політики сплати податків на основі нижчезазначених показників: коефіцієнта податкоємкості, рівня оподаткування доходів і оподатковуваного прибутку, чистого прибутку, ефективності оподаткування та пільгового оподаткування; ─ проаналізувати можливості зменшення розміру суми податків за рахунок використання системи пільг, зменшення оподатковуваної бази, використання податкового кредиту, розрахувати можливу суму зменшення податкових платежів; ─ розрахувати можливу економію в сплаті податків і інших обов'язкових платежів при переході на альтернативні системи оподаткування (при наявній можливості, виходячи із законодавчо встановлених вимог); 3) Аналіз активів суб’єкта господарювання: ─ розробити аналітичний баланс; ─ проаналізувати зміни у загальному обсязі активів та виявити причини, що призвели до них; ─ оцінити структуру активів та зміни в них, визначити тенденції, що склалися та дати їх оцінку з точки зору інтересів суб’єкта господарювання; ─ визначити розмір оборотних активів і проаналізувати динаміку їх обсягу; ─ провести аналіз структури оборотних активів по окремих видах активів та оцінити зміни, що відбулися в них; ─ кількісно оцінити вплив факторів, що обумовлюють зміни в обсязі оборотних активів (обсяг і склад операційної діяльності, склад операцій із закупівлі товарів, швидкість обертання, структура активів, тощо); ─ оцінити обсяг і структуру джерел формування оборотних коштів та напрямків їх використання; ─ проаналізувати стан та склад дебіторської заборгованості шляхом дослідження її динаміки, періоду погашення в цілому і по окремих дебіторах, а також оцінки ймовірності її погашення та доцільності відволікання; ─ визначити обсяги і структуру грошових активів і грошового обороту, оцінити структуру джерел формування і напрямків використання грошових коштів, а також їх достатності для фінансування діяльності суб’єкта господарювання; ─ оцінити ритмічність і синхронність грошових потоків, а також можливості виконання зобов'язань суб’єкта господарювання; ─ провести діагностику ефективності управління оборотними активами суб’єкта господарювання. 4) Аналіз капіталу підприємства: ─ проаналізувати обсяг і структуру власного капіталу; ─ розглянути кількість проведених додаткових емісій (для акціонерних товариств) або випадків збільшення власного капіталу (для підприємств інших організаційно-правових форм функціонування) та доцільність цих проектів; ─ проаналізувати дивідендну політику суб’єкта господарювання на основі розрахованих показників чистого прибутку на 1 акцію, коефіцієнта дивідендних виплат, питомої ваги фонду виплати дивідендів в загальному обсязі чистого прибутку, питому вагу сплачених дивідендів в їх нарахованому обсязі (для акціонерних товариств) та частку підприємницького доходу або доходу засновників (для підприємств інших організаційно-правових форм функціонування); ─ охарактеризувати обсяг та структуру позикових ресурсів; ─ проаналізувати склад кредиторів суб’єкта господарювання та умови кредитних угод (зобов'язань); ─ провести аналіз показників ефективності використання кредитних ресурсів та причин, що спричинили зміну їх кількісної оцінки; ─ охарактеризувати структуру капіталу, розрахувати ефект фінансового важеля та проаналізувати фактори, що впливають на його значення. 5) Аналіз інвестиційної діяльності підприємства: ─ проаналізувати обсяг та структуру інвестицій; ─ оцінити доцільність здійснення реального інвестування; ─ проаналізувати необхідність та доцільність проведення фінансового інвестування; ─ оцінити ефективність інвестиційних проектів, що здійснюються на підприємстві; 6) Аналіз фінансового стану суб’єкта господарювання: ─ проаналізувати динаміку показників рентабельності; ─ проаналізувати динаміку показників ділової активності; ─ проаналізувати динаміку показників ліквідності та платоспроможності; ─ проаналізувати динаміку показників фінансової стійкості.
ІІ. Якщо студент проходить економічну практику в Державній комісії з цінних паперів та фондового ринку, в інвестиційній компанії: 1) Правові засади діяльності Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку: ─ ознайомитися та описати напрямки роботи і організаційну структуру державної комісії з цінних паперів та фондового ринку (ДКЦПФР). ─ дати загальну характеристику ДКУПФР (розташування, підпорядкованість, контрольована територія тощо). ─ ознайомитися та описати нормативну базу, що визначає діяльність ДКЦПФР. 2) Організація роботи структурних підрозділів ДКЦПФР: ─ охарактеризувати роботу відділу реєстрації емісій цінних паперів. Описати основні етапи емісії цінних паперів. ─ ознайомитися та охарактеризувати роботу відділу ліцензування діяльності по проведенню операцій з цінними паперами. ─ ознайомитися та охарактеризувати роботу відділу по прийому звітності підприємств-емітентів цінних паперів. ─ ознайомитися та охарактеризувати роботу відділу по роботі з фінансовими посередниками. ─ ознайомитися та охарактеризувати роботу центру громадської інформації ДКЦПФР. 3) Організаційно-управлінська структура інвестиційної компанії: ознайомитися та описати організаційно-управлінську структуру, загальну характеристику та напрямки діяльності інвестиційної компанії. 4) Основні напрямки діяльності відділів інвестиційної компанії: ─ ознайомитися та охарактеризувати роботу аналітичного відділу інвестиційної компанії (структура відділу, порядок збору, обробки та зберігання інформації, порядок підготовки та прийняття інвестиційних рішень тощо). ─ ознайомитися та охарактеризувати роботу брокерського відділу інвестиційної компанії (структура відділу, порядок роботи з клієнтами. Контролю за виконанням угод тощо). ─ ознайомитися та охарактеризувати роботу бек-офісу інвестиційної компанії (структура, організація документообігу, звітності тощо). 5) Аналіз операційної діяльності інвестиційної компанії: ─ аналіз видів інвестицій, що здійснювали компанією за останні роки, їх обсягів і структури; ─ аналіз інвестиційного портфеля інвестиційної компанії; ─ здійснити аналіз змін складу та розміру основних джерел утворення прибутку; ─ визначити кількісну оцінку впливу факторів на розмір прибутку від операційної діяльності; ─ визначити динаміку структури чистого прибутку за напрямками його розподілу; ─ при наявності негативного фінансового результату (збитків), розрахувати збитковість діяльності та види діяльності, які призводять до отримання збитків, основні причини цього явища; ─ розробити пропозиції щодо удосконалення фінансово-економічної роботи з питань управління фінансовими результатами інвестиційної компанії. 6) Аналіз фінансового стану інвестиційної компанії: ─ проаналізувати динаміку показників рентабельності; ─ проаналізувати динаміку показників ділової активності; ─ проаналізувати динаміку показників ліквідності та платоспроможності; ─ проаналізувати динаміку показників фінансової стійкості.
ІІІ. Якщо студент проходить економічну практику в банківських установах: 1) Система управління банком: ─ ознайомитися із системою управління банком; ─ проаналізувати результати діяльності апарату управління банку, вивчити сильні та слабкі місця; ─ дослідити взаємовідносини вищого керівного складу з нижчими ланками менеджменту; 2) Регулювання діяльності банку: ─ взаємовідносини комерційних банків з НБУ: ліцензування банківської діяльності, операції по касовому та кредитно-розрахунковому обслуговуванню комерційних банків НБУ, операції комерційних банків щодо дотримання економічних нормативів і резервних вимог, встановлених НБУ; ─ визначити основні принципи регулювання діяльності банку; ─ відобразити взаємодію зовнішніх та внутрішніх регулюючих органів та її вплив на розвиток кредитної установи; ─ опрацювати нормативно-правові акти та внутрішні положення банку, що регламентують його діяльність. 3) Фінансовий менеджмент в банку: ─ з’ясувати особливості здійснення фінансового менеджменту в банку; ─ ознайомитись з процесом формування аналітичної інформації, що використовується при прийнятті фінансових рішень; ─ проаналізувати депозитну політику банку; ─ проаналізувати кредитну політику банку та оцінити її ефективність; ─ виявити особливості управління активами банку; ─ оцінити фінансовий стан банку. 4) Управління банківськими ризиками: ─ з’ясувати наявність системи ризик-менеджменту в банку та її призначення; ─ вивчити процес впровадження управлінських заходів щодо мінімізації банківських ризиків; ─ виявити взаємодію системи ризик-менеджменту з іншими інформаційними системами комерційного банку; 5) Маркетингова політика банку: ─ проаналізувати маркетингову стратегію банку; ─ вивчити застосування найбільш важливих інструментів маркетингу; ─ дослідити політику банку щодо побудови збутової мережі банківських продуктів; ─ виявити основні засади формування іміджу банку; 6) Операції комерційних банків із цінними паперами на фондовому ринку: ─ визначити, яким видам професійної діяльності на фондовому ринку віддає перевагу даний банк; ─ ознайомитися з інвестиційною політикою банку; ─ проаналізувати портфель цінних паперів банку, визначити його склад і тип резерву (первинний чи вторинний), який у ньому переважає, дати оцінку ефективності портфеля цінних паперів; ─ ознайомитися з методикою та організацією управління портфелем цінних паперів у даному банку; ─ провести аналіз доходів банку від операцій з цінними паперами;
ІV. Якщо студент проходить економічну практику в страховій компанії: 1) Державне регулювання страхової діяльності в Україні: види державного регулювання страхової діяльності, правове забезпечення страхування в Україні, завдання та функції органів державного нагляду за страховою діяльністю, ліцензування страхової діяльності. 2) Аналіз фінансових результатів операційної діяльності страхової компанії: ─ проаналізувати динаміку прибутку та рентабельності; ─ здійснити аналіз змін складу та розміру основних джерел утворення прибутку; ─ визначити кількісну оцінку впливу факторів на розмір прибутку від операційної діяльності; ─ визначити динаміку структури чистого прибутку за напрямками його розподілу; ─ при наявності негативного фінансового результату (збитків), розрахувати збитковість діяльності та види діяльності, які призводять до отримання збитків, основні причини цього явища. ─ розробити пропозиції щодо удосконалення фінансово-економічної роботи з питань управління фінансовими результатами страхової компанії. 3) Аналіз основних видів страхових послуг, що надаються страховою компанією: ─ аналіз послуг особистого страхування (види, страхові суми, страхові випадки та страхові відшкодування); ─ аналіз послуг майнового страхування (види, страхові суми, страхові випадки та страхові відшкодування); ─ аналіз послуг щодо страхування підприємницьких ризиків (види, страхові суми, страхові випадки та страхові відшкодування); ─ аналіз операцій перестрахування страхової компанії: методи перестрахування та форми проведення перестрахувальних операцій, що проводилися у страховій компанії. 4) Аналіз практики формування і використання доходів, витрат і прибутку страховика 5) Аналіз активі та капіталу страхової компанії. 5) Оцінка фінансової надійності страхової компанії: кругообіг фондів і коштів, платоспроможність страхової компанії.
2. ОРГАНІЗАЦІЯ ТА КЕРІВНИЦТВО ПРАКТИКОЮ2.1. Права та обов'язки студента-практикантаДо початку практики студент має одержати від керівника практики з університету консультації про зміст практики, оформлення всіх необхідних документів (зокрема договір на проходження практики – див. Додаток Б) та своєчасно прибути на базу практики в термін, визначений ПВНЗ «МУФ». Прибувши на базу практики, студент зобов’язаний: простежити за оформленням наказу про проходження практики і призначення керівника практики від підприємства; узгодити з керівником план-графік проходження практики; у разі необхідності оформити перепустку; ознайомитися з розпорядком роботи на підприємстві (початок роботи, обідня перерва, кінець робочого дня). Вивчити і суворо дотримуватись правил охорони праці, техніки безпеки та виробничої санітарії. Під час практики студенту необхідно: - у повному обсязі виконувати всі завдання, передбаченіпрограмою практики та вказівками її керівників; - виконувати правила внутрішнього розпорядку і вимоги трудового законодавства нарівні з працівниками підприємства; - вивчити і суворо дотримуватись правил охорони праці, техніки безпеки і виробничої санітарії; - виконувати вказівки керівника практики, нести відповідальність за виконану роботу; - оформляти щоденник за встановленою формою; - щотижня звітувати керівнику практики від підприємства провиконану роботу. Після закінчення терміну практики студенти звітують про виконання програми та індивідуального завдання. Не пізніше як за день до закінчення практики студент повинен одержати ділову характеристику, підписану керівником практики від підприємства. В характеристиці дається оцінка праці студента-практиканта за чотирибальною системою ("відмінно", "добре", "задовільно", "незадовільно"). Письмовий звіт разом із щоденником практики (див. окремий файл) та характеристикою, оформленими й затвердженими належним чином, подаються на рецензування керівнику практики від кафедри. У письмовому звіті студент повинен охарактеризувати виконану роботу по програмі практики, дати висновки і пропозиції, список використаних документів та додатки. Звіт з практики захищається студентом (з диференційованою оцінкою). Захист проходить у термін, визначений кафедрою. Студент, який не виконав програми практики й отримав незадовільний відгук, відраховується з навчального закладу. 2.2. Обов’язки керівника практики від кафедри1. При підготовці до проведення практики: 1.1. Отримати від завідуючого кафедрою вказівки щодо проведення практики. 1.2. Вивчити програму й учбово-методичну документацію щодо проведення практики. 1.3. Ознайомитись із змістом та особливостями укладеного з підприємством договору на практику. 1.4. Ознайомитись з групою студентів, яких направлено на практику під його керівництвом. 1.5. Отримати на кафедрі примірники програм. 1.6. Провести організаційні збори з групою студентів, на яких: поінформувати про терміни проведення практики; ознайомити з програмою практики; довести до відома особливості проходження практики на підприємстві; повідомити про вимоги щодо ведення щоденників та складання звітів з практики; видати студентам щоденники і дати рекомендації по їх веденню; встановити час та місце збору групи на підприємстві; вказати, які документи повинні мати при собі студенти (паспорт, студентський квиток). 2. Під час перебування на підприємстві: 2.1. Спільно з начальником відділу технічного навчання (відділ кадрів): узгодити графік проходження практики; узгодити план проведення теоретичних занять та екскурсій під час практики; узгодити список керівників практики від підприємства. 2.2. Ознайомити наданих підприємством керівників практики з програмою практики. 2.3. Прийняти участь в інструктажі по техніці безпеки. 2.4. Видати керівнику практики від підприємства програму практики. 2.5. Надавати керівникам практики від підприємства допомогу в організації і проведенні теоретичних занять, екскурсій та інших заходів. 2.6. Не менш як один раз на тиждень перевіряти ведення щоденників та складання звітів студентів. 2.7. Систематично інформувати кафедру про хід проходження практики. Про всі випадки травматизму і грубого порушення дисципліни студентами негайно доповідати завідуючому кафедрою. 2.8. На заключному етапі проведення практики: перевірити і підписати щоденники та звіти; здійснити допомогу керівнику практики від підприємства при складанні характеристик на кожного студента; брати участь у прийнятті заліків з практики; перевірити здавання всіма студентами перепусток, літератури та майна підприємства. 3. Після закінчення практики.Подати письмовий звіт з проведеної практики. 2.3. Обов’язки керівника практики від об’єкта практики
Безпосередні керівники на робочих місцях повинні:
3. ВИМОГИ ДО оформлення звіту про ПРОХОДЖЕННЯ ПРАКТИКИ3.1. Загальні вимогиПо закінченню практики студент подає керівнику практики від організації звіт по практиці на рецензію, а також щоденник. Звіт з проходження практики – це основний підсумковий документ, що надає можливість проаналізувати й оцінити діяльність студента під час проходження практики. Керівник практики від підприємства повинен зробити висновок по змісту і затвердити його. Після цього звіт разом із щоденником подається на кафедру. Звіт має бути складений і оформлений з додержанням усіх технічних вимог до оформлення документації та звітів у сфері науки і техніки. Щоденник з проходження економічної практики повинен бути розрахованим на 3 тижні (див. окремий файл), на титульному аркуші обов’язково має бути 2 печатки від об’єкта практики, що засвідчують прибуття та вибуття студента. Індивідуальне завдання в щоденнику узгоджується з керівниками практики від кафедри та підприємства. Студент повинен вказувати всі види виконаних робіт за кожен тиждень проходження практики. По закінченню проходження практики керівник практики від підприємства повинен у щоденнику надати власний відгук на студента, поставити оцінку, підпис та печатку від підприємства. 3.2. Структура звіту з економічної практикиЗвіт повинен складатися з титульного листа, підписаного керівниками практики від підприємства та кафедри (Додаток А), характеристики керівника практики від організації, змісту, текстової частини, складеної згідно з програмою практики, висновків, переліку літератури. Текстову частину звіту слід розподілити на окремі логічно підпорядковані розділи: 1. Вступ. Розкривається мета та індивідуальне завдання практики, зазначається назва об’єкту проходження практики. 2. Загальне ознайомлення зі структурою суб’єкта господарювання3. Результати комплексного аналізу діяльності суб’єкта господарювання. 4. Висновки та рекомендації. У висновках узагальнюються основні показники, які розробив студент протягом практики, висновки щодо досягнення мети і завдання практики. Особлива увага приділяється конкретним пропозиціям щодо удосконалення діяльності підприємства. 5. Перелік використаної літератури. Перелік джерел, на які є посилання в основній частині роботи, наводять у кінці тексту роботи, починаючи з нової сторінки. У відповідних місцях тексту мають бути посилання. Список використаних джерел може включати законодавчі та нормативні акти, інструктивні матеріали, сучасну літературу з питань менеджменту й офіційну інформацію з інтернет-джерел. Бібліографічні описи посилань у переліку наводять відповідно до чинних стандартів з бібліотечної та видавничої справи. 6. Додатки. У додатках вміщують матеріал, який: ü Є необхідним для повноти роботи, але включення його до основної частини звіту може змінити впорядковане і логічне уявлення про роботу; ü Не може бути послідовно розміщений в основній частині роботи через великий обсяг або способи відтворення. Це, як правило, такі матеріали: баланс та звіт про фінансові результати за останні три роки; статут, установчий договір та інші документи, що засвідчують його правовий статус (свідоцтва, сертифікати, патенти, тощо); посадові інструкції спеціалістів; колективний договір; плани (стратегічний бізнес-план, інвестиційний план); інші матеріали, що надають можливість більш змістовно висвітлити суть практики та набуті навички, а також наочний матеріал (рисунки, схеми, графіки, фотографії тощо). 3.3. Оформлення звітуНа оформлення звіту надається 2-3 дні в кінці практики, що повинно бути відображене в графіку проходження практики. Звіт підшивається у папку, обсяг текстової частини повинен бути 25-30 сторінок. Текст друкують на папері формату А4 з використанням шрифту Times New Roman розміру 14 з полуторним міжрядковим інтервалом. Назви розділів пишуться більш крупним шрифтом, відстань між заголовком та текстом повинна дорівнювати 2 інтервали. Текст друкують з дотриманням таких полів: ліве – не менше 20 мм, праве – не менше 10 мм, верхнє та нижнє – не менше 20 мм. Першою сторінкою звіту є титульний аркуш, який включають до загальної нумерації сторінок звіту, не проставляючи його номера. Наступні сторінки нумерують у правому верхньому куті сторінки без крапки в кінці. Опис вивчених економічних, фінансових, виробничих показників має бути стислим, зрозумілим, супроводжуватись усіма необхідними цифровими даними, графіками, таблицями, схемами та малюнками. Звіт має бути складений за час проходження практики, перевірений на базі практики керівником практики, оцінений у характеристиці-відгуку про роботу студента у щоденнику практики і переданий на кафедру фінансів та кредиту. Оформлений за всіма зазначеними вимогами і прорецензований звіт з практики приймається викладачем-керівником практики від ПВНЗ «МУФ». До складу комісії із захисту входять завідувач кафедри (або його заступник) та керівники практики від ПВНЗ «МУФ». За результатами захисту звіту виставляється диференційований залік. Оцінка з практики вноситься до заліково-екзаменаційної відомості та до залікової книжки студента. Під час визначення рівня академічної успішності для отримання диплома разом з іншими оцінками студента враховується й оцінка з практики. 4. КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ, УМІНЬ ТА НАВИЧОК СТУДЕНТА ПІСЛЯ ПРОХОДЖЕННЯ ПРАКТИКИПроцес оцінювання знань студентів включає: - перевірку керівником практики від університету звіту з практики, щоденнику (зокрема написаного в ньому відгуку) та характеристики на студента-практиканта; - захист звіту студентом перед комісією. Під час захисту звіту студент має охарактеризувати виконану роботу, викласти пропозиції, сформулювати результати аналітичної обробки фактичного матеріалу підприємства. Під час захисту оцінюються: - повнота виконання програми виробничої практики; - відповіді студента на поставлені запитання. Оцінка “відмінно” ставиться студенту за умови повного виконання програми практики та індивідуального завдання й ґрунтовних відповідей на поставлені запитання. Оцінка “добре” ставиться студенту за умови виконання ним програми практики та індивідуального завдання на 80% і чітких відповідей на поставлені запитання. Оцінка “задовільно” ставиться студенту за умови виконання ним програми практики та індивідуального завдання на 60% і чітких відповідей на більшість поставлених запитань. КомментарииКомментариев пока нет Пожалуйста, авторизуйтесь, чтобы оставить комментарий. |