МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ 09.06.2014 21:55

1 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

 

Дипломне проектування – це завершальний етап підготовка фахівця, який дає змогу студенту застосувати в повному обсязі знання та навички, здобути під час навчання.

Дипломний проект являється творчою та дослідницькою роботою студента, яку він виконує самостійно за допомогою наукового керівника та консультантів з відповідних розділів.

Метою методичних вказівок є розкриття змісту розділу «Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях» дипломних проектів, встановлення його обсягу та вимог щодо оформлення.

При виконанні розділу «Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях» студент повинен практично реалізувати знання, отримані при вивченні дисциплін «Основи охорони праці» та «Охорона праці в галузі», шляхом вирішення конкретних питань щодо покращення умов праці на об’єкті проектування. Задля цього студент повинен знати основні законодавчі та нормативні акти з охорони праці, вміти аналізувати умови праці на робочих місцях та виявляти небезпечні та шкідливі виробничі фактори на конкретному робочому місці з подальшою розробкою відповідних організаційно-технічних рішень, спрямованих на покращення умов праці та зниження рівня травматизму на робочих місцях та підприємстві в цілому.

 

2 ВИМОГИ ДО РОЗДІЛУ «ОХОРОНА ПРАЦІ

ТА БЕЗПЕКА В НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ»

 

Розділ «Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях» являється частиною дипломного проекту, оформлення якого здійснюється відповідно до ДСТУ 3008-95 «Документація. Звіти у сфері науки і техніки». Цей розділ повинен включати текстову частину, розрахунки, таблиці, схеми, а також перелік літературних джерел, оформлений згідно ДСТУ 7.1:2006 «Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання». Обсяг розділу складає 15 – 20 сторінок.

Завдання і вміст розділу «Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях» визначається консультантом на основі теми дипломного проекту чи магістерської роботи, що затверджується профілюючою кафедрою, та основного змісту роботи. Теми індивідуальних завдань наведено в Додатку 1.

Розділ «Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях» повинен містити конкретні проектні рішення стосовно забезпечення безпеки на об’єкті проектування без загальних теоретичних положень. Усі рішення, що запропоновані, повинні бути обґрунтовані відповідними розрахунками та посиланнями на нормативні документи. За достовірність вихідних даних відповідальність несе студент, що виконує розділ.

Після одержання завдання на виконання розділу «Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях» дипломного проекту чи магістерської роботи, студент починає працювати над змістом згідно плану, що наведений в даних методичних вказівках. Упродовж роботи над розділом студент отримує необхідні консультації згідно розкладу кафедри «Безпека життєдіяльності».

Після виконання розділу, студент здає чорновий варіант рукопису із зазначенням літературних джерел консультанту для рецензування до встановленого терміну. У разі виявлення помилок чи неповноти викладання змісту розділу, рукопис повертається студенту для доопрацювання. У разі належного виконання розділу та відсутності помилок, консультант підписує чорновий варіант рукопису, і студент оформлює його в чистовому варіанті. Після перевірки правильності оформлення матеріалу розділу, консультант підписує титульний лист та лист завдання дипломного проекту чи магістерської роботи, а також, у разі потреби, листи графічної частини.

При відсутності підпису консультанта на титульному листі чи листі завдання студент не допускається до захисту дипломного проекту або магістерської роботи.

 

3 ЗМІСТ РОЗДІЛУ «ОХОРОНА ПРАЦІ ТА БЕЗПЕКА

В НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ»

 

Матеріал розділу повинний бути пов'язаний з темою дипломного проекту чи магістерської роботи та викладений в наступній послідовності:

1. Забезпечення охорони праці та безпеки в надзвичайних ситуаціях на законодавчому рівні

2. Аналіз умов праці та виявлення потенційних небезпек на об’єкті проектування

3. Розробка організаційних заходів, спрямованих на покращення умов праці на об’єкті проектування

4. Розробка технічних заходів, спрямованих на покращення умов праці на об’єкті проектування

5. Засоби щодо попередження та ліквідації наслідків виникнення надзвичайних ситуацій на об’єкті проектування

6. Висновки

В окремих випадках (при відсутності матеріалу з охорони праці стосовно об’єкту проектування) при узгодженні з консультантом розділ «Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях» може мати іншу структуру.

Приблизний зміст підрозділів та їх обсяг наведений нижче.

 

3.1 Забезпечення охорони праці та безпеки в надзвичайних ситуаціях

на законодавчому рівні

 

Викладення розділу «Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях» починається з аналізу законодавчих та інших нормативно-правових актів, на базі яких викладаються основні завдання щодо забезпечення безпеки на об’єкті проектування. Далі, виходячи із загальних засад охорони праці безпеки життєдіяльності, викладаються конкретні цілі щодо покращення умов праці, зменшення рівня травматизму та запобіганню виникнення надзвичайних ситуацій  на об’єкті проектування. При зазначенні пріоритетів у вирішенні питань охорони праці та безпеки життєдіяльності, необхідно надати стислу характеристику об’єкта проектування, особливостей його функціонування, технологічних процесів, що відбуваються на ньому. Обсяг підрозділу становить 2 – 3 сторінки друкованого тексту.

 

3.2 Аналіз умов праці та виявлення потенційних небезпек

на об’єкті проектування

 

В даному підрозділі наводиться аналіз умов праці та джерел потенційної небезпеки на об’єкті проектування з урахуванням особливостей його функціонування, що розглядалися вище.

Аналіз умов праці та виявлення небезпечних та шкідливих виробничих факторів на робочих місцях об’єкта проектування проводиться на основі ГОСТ 12.0.003-74* ССБТ «Опасные и вредные производственные факторы. Классификация», який наведено в Додатку 2.

Аналіз джерел потенційних небезпек виникнення надзвичайних ситуацій проводиться згідно Класифікаційних ознак, затверджених Міністерством України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи (МНС), наказ № 119 від 22.04.2003.

При встановленні фізичних, хімічних, біологічних та психофізіологічних небезпечних та шкідливих факторів виробничого середовища та трудового процесу необхідно зазначати, де конкретно ці фактори присутні на робочих місцях та визначати причину їх появи. За необхідності, студент повинен звернутися на підприємство, що є об’єктом проектування, та отримати необхідну інформацію з карт атестації умов праці на робочих місцях, або дослідити умови праці методом анкетування.

Наприкінці цього підрозділу студент зазначає, чи можливо зменшити або повністю усунути вплив визначених небезпечних та шкідливих виробничих факторів, а також ризик виникнення потенційних небезпек, та формулює завдання для наступних підрозділів. Обсяг підрозділу повинний становити 2 – 3 сторінки.

 

3.3 Розробка організаційних заходів, спрямованих на покращення умов праці на об’єкті проектування

 

Даний підрозділ повинний містити конкретні заходи організаційного характеру, спрямовані на покращення умов праці, зниження рівня травматизму на об’єкті проектування.

До організаційних заходів з охорони праці належать, наприклад, наступні:

- організація навчання з охорони праці на підприємстві;

- організація безпечного ведення робіт;

- забезпечення працівників спецодягом та засобами індивідуального захисту;

- забезпечення працівників інструкціями з охорони праці;

- застосування знаків та кольорів безпеки;

- встановлення кваліфікаційних вимог до персоналу;

- розробка раціонального режиму праці та відпочинку працівників та ін.

Обсяг підрозділу повинний становити 5 – 7 сторінок.

 

 

3.4 Розробка технічних заходів, спрямованих на покращення умов праці на об’єкті проектування

 

При викладанні цього розділу студент повинен розглянути питання гігієни праці та виробничої санітарії на робочих місцях та приділити увагу наступним питанням:

- нормалізації мікроклімату повітря робочої зони;

- зниженню рівнів шуму, вібрації, інфра- та ультразвуку;

- встановленню відповідності рівнів освітленості на робочому місці вимогам чинних нормативних документів та розробці відповідних заходів;

- забезпеченню електробезпеки;

- захисту від електромагнітних випромінювань

- забезпеченню безпеки експлуатації вантажопідіймальних механізмів;

- забезпеченню безпеки експлуатації судин, що працюють під тиском, та ін.

Рекомендація щодо впровадження технічних заходів, спрямованих на покращення умов праці, повинна базуватися на проведенні відповідних розрахунків з вентиляції, освітлення, захисного заземлення та ін. Конкретні розрахунки та завдання  для їх проведення видає консультант розділу дипломного проекту по кафедрі «Безпека життєдіяльності».

Обсяг підрозділу повинний становити 5 – 7 сторінок.

 

3.5 Засоби щодо попередження та ліквідації наслідків виникнення

надзвичайних ситуацій на об’єкті проектування

 

Виконання цього підрозділу базується на проведення аналізу можливих причин виникнення надзвичайних ситуацій на об’єкті проектування. Підрозділ повинен містити інформацію щодо віднесення об’єкту проектування до потенційно небезпечних об’єктів та визначення можливих надзвичайних ситуацій. На основі цих даних повинний розроблятися комплекс заходів щодо попередження можливості їх виникнення, підвищення надійності технічних та транспортних систем. 

Обсяг підрозділу повинний становити 3 – 4 сторінки.

 

3.6 Висновки

 

У висновках проводять узагальнення усіх напрямків, що розглядалися в розділі «Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях». Коротко формулюють мету розділу, перелічують конкретні рішення, що були запропоновані для досягнення поставленої мети, та надають оцінку ефективності цих заходів.

Наприкінці розділу, що надається для перевірки консультанту, студент наводить відповідно оформлений перелік літературних джерел, які потім включаються в загальний список літератури дипломного проекту чи магістерської роботи. На усі літературні джерела повинні бути відповідні посилання по тексту розділу.

 

СПИСОК  ЛІТЕРАТУРИ

 

1.  Закон України “Про охорону праці”. – К., 2002.

 2. Охорона праці в Україні. Нормативна база. /3-є вид., змін. і доп./ – К.: КНТ, 2007. -548 с.

3. Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності». – К., 2005.

4. НПАОП 0.00-6.02-04. Порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві.

5. НПАОП 0.00-4.12-05. Типове положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці.

6. НПАОП 60.2-1.28-97. Правила охраны труда на автомобильном транспорте.

7. Основи охорони праці: Навчальний посібник /За ред. проф. В.В. Березуцького. –Х.: Факт, 2005. -480 с.

8. Жидецький В.Ц., Джигірей В.С., Мельников О.В. Основи охорони праці. –Львів: Афіша, 2000. -349 с.

9. Основи охорони праці: Підручник / За ред, К.Н. Ткачука. - К., "Основа", 2003.

10. Основи охорони праці. Лабораторний практикум. Навчальний посібник для студентів вищих закладів освіти України /За ред.  проф. Б.М. Коржика.    – Х.: ХДАМГ, 2002. -105 с.

11. ГОСТ 12.0.003-74* ССБТ «Опасные и вредные производственные факторы. Классификация»

12. ДСН 3.3.6.042-99. Санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень.

13. ГОСТ 12.1.005-88*. ССБТ. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны.

14. ДБН В.2.5.-28-2006. Инженерное оборудование зданий и сооружений. Естественное и искусственное освещение.

15. Справочная книга по светотехнике / Под ред. Ю.Б. Айзенберга. – М.: Энергоатомиздат, 1983. – 472 с.

16. ДСН 3.3.6.037-99. Санітарні норми виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку.

17. ГОСТ 12.1.029-80. ССБТ. Средства и методы защиты от шума. Классификация.

18. ГОСТ 12.1.002-84. ССБТ. Электрические поля промышленной частоты. Допустимые уровни напряженности и требования к проведению контроля на рабочих местах.

19. ГОСТ 12.1.006-84. ССБТ. Электромагнитные поля радиочастот. Допустимые уровни на рабочих местах и требования к проведению контроля.

20. Безопасность производственных процессов: Справочник / Под общ. ред. С.В. Белова. – М.: Машиностроение, 1985. – 448 с.

21. ГОСТ 12.2.003-91. ССБТ. Оборудование производственное. Общие требования безопасности.

22. ГОСТ 12.2.061-81. ССБТ. Оборудование производственное. Общие требования безопасности к рабочим местам.

23. ГОСТ 12.4.026-76. ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности.

24. НПАОП 28.0-1.02-83. Правила техники безопасности и производственной санитарии при холодной обработке металла.

25. НПАОП 28.52-1.15-60. Правила техники безопасности и производственной санитарии при электросварочных работах.

26. Долин П.А. Основы техники безопасности в электроустановках. – М.: Энергоатомиздат, 1984. – 448 с.

27. Князевский В.А. Охрана труда в электроустановках. – М.: Энергоатомиздат, 1983.

28. НПАОП 40.1-1.01-97. Правила безпечної експлуатації електроустановок.

29. НПАОП 40.1-1.07-01. Правила експлуатації електрозахисних засобів.

30. Закон України «Про пожежну безпеку». – К., 2008.

31. НАПБ А.01.001-04. Правила пожежної безпеки України.

32. НАПБ Б.01.008-2004. Правила експлуатації вогнегасників.

33. Методика ідентифікації потенційно небезпечних об’єктів (Наказ МНС України 23.02.2006  N 98)

34. Класифікаційні ознаки надзвичайних ситуацій (Наказ МНС України 22.04.2003  N 119)

 

 

Додаток 1

 

Теми індивідуальних завдань для розробки організаційно-технічних

заходів, спрямованих на покращення умов праці на об’єкті проектування

 

Завдання 1. Забезпечення безпеки праці в диспетчерському пункті, службі руху 

Вимоги безпеки до приміщення. Визначення нормованих значень мікрокліматичних показників, освітленості, шуму із розробкою відповідних заходів, спрямованих на забезпечення їх оптимальних значень. Забезпечення електробезпеки у виробничому приміщенні. Вимоги до організації робочого місця диспетчера. Безпека праці при роботі на ПК.

Розрахунки: визначення необхідного повітрообміну виробничого приміщення; площі віконних прорізів для забезпечення нормованого рівня природного освітлення; кількості світильників для забезпечення нормованого рівня штучного освітлення.

 

Завдання 2. Забезпечення безпеки праці у виробничому приміщенні транспортного підприємства

Загальні вимоги безпеки до виробничого приміщення. Безпека виробничого устаткування та технологічних процесів.  Вимоги безпеки до улаштування оглядових канав.  Вимоги до опалення та вентиляції. Визначення нормованих значень мікрокліматичних показників, освітленості, шуму із розробкою відповідних заходів, спрямованих на забезпечення їх оптимальних значень. Забезпечення електробезпеки у виробничому приміщенні.

Розрахунки: аерація виробничого приміщення; розрахунок природного освітлення; розрахунок кількості світильників для забезпечення нормованого рівня штучного освітлення; визначення необхідної кількості вогнегасників; визначення часу евакуації із виробничого приміщення; розрахунок блискавкозахисту будівлі складу; розрахунок захисного заземлення, занулення.

 

Завдання 3. Забезпечення безпеки праці в складських приміщеннях

Загальні вимоги безпеки до складських приміщень. Визначення нормованих значень мікрокліматичних показників, освітленості, шуму із розробкою відповідних заходів, спрямованих на забезпечення їх оптимальних значень. Вимоги безпеки до вантажопідіймальних механізмів. Організація безпечного виконання вантажно-розвантажувальних робіт. Засоби та заходи щодо зниження важкості праці. Забезпечення електробезпеки та пожежної безпеки у виробничому приміщенні.

Розрахунки: аерація виробничого приміщення; розрахунок кількості світильників для забезпечення нормованого рівня штучного освітлення; визначення необхідної кількості вогнегасників; визначення часу евакуації із складського приміщення; розрахунок блискавкозахисту будівлі складу.

 

 

 

Завдання 4. Забезпечення безпеки праці на території транспортного підприємства

Загальні вимоги безпеки до території транспортного підприємства. Вимоги безпеки до улаштування оглядових канав і естакад. Улаштування контрольно-технічних пунктів. Організація руху транспорту по території підприємства. Вимоги безпеки до улаштування відкритих стоянок транспортних засобів.

Розрахунки: прожекторне освітлення території підприємства; блискавкозахист.

 

Завдання 5. Забезпечення безпеки праці при роботі на маршруті

Порядок випуску рухомого складу на лінію. Вимоги безпеки до робочого місця водія та екіпіровки водія і транспортного засобу. Несправності, з якими забороняється випуск рухомого складу на лінію. Вимоги безпеки до механічного, електричного, пневматичного обладнання транспортних засобів. Забезпечення безпеки експлуатації газобалонного устаткування транспортних засобів. Безпека праці при проведенні ремонтних робіт на лінії. Розробка заходів щодо зменшення напруженості праці водія.

Розрахунки: визначення напруги кроку при обриві дроту лінії електромережі або контактного дроту міського електричного транспортну; розрахунок віброізоляції крісла водія транспортного засобу.

 

Завдання 6. Забезпечення  безпеки вантажних перевезень

Вимоги безпеки до технічного стану вантажних транспортних засобів. Безпека праці при навантаженні, перевезенні й розвантаженні вантажів. Забезпечення безпеки при експлуатації вантажопідіймального устаткування. Засоби та заходи щодо зниження важкості праці.

Розрахунки: визначення величини опору розтіканню струму заземлюючого пристрою вантажопідіймального крана, що використовується при проведенні вантажно-розвантажувальних робіт; розрахунок зусилля на розрив канату, що застосовується для переміщення вантажу.

 

Завдання 7. Забезпечення безпеки праці при реконструкції шляхової мережі

Вимоги безпеки до виробничого обладнання та технологічних процесів будівництва та реконструкції шляхової мережі. Порядок допуску працівників до виконання будівельних робіт. Порядок забезпечення працівників спеціальним одягом та засобами індивідуального захисту. Забезпечення безпеки руху при реконструкції дорожнього полотна.

Розрахунки: забезпечення електробезпеки шляхом  улаштування захисного відключення пересувної електростанції; розрахунок прожекторного освітлення для проведення робіт в темний час доби.

 

Завдання 8. Захист сельбищної зони від транспортного шуму

Шкідлива дія шуму на організм людини. Джерела транспортного шуму та їх вклад в загальний процес шумовипромінювання. Акустичні та архітектурно-планувальні засоби зниження транспортного шуму.

Розрахунки: очікуваний рівень шуму від транспортної магістралі в розрахункових точках; визначення необхідного зниження рівнів транспортного шуму.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 2

 

Класифікація небезпечних і шкідливих виробничих факторів

(згідно ГОСТ 12.0.003-74* ССБТ «Опасные и вредные производственные факторы. Классификация»

 

Небезпечні й шкідливі виробничі фактори поділяються по природі дії на наступні групи:

- фізичні;

- хімічні;

- біологічні;

- психофізіологічні.

Фізичні небезпечні й шкідливі виробничі фактори поділяються на:

- машини і механізми, що рухаються; рухомі частини виробничого устаткування; вироби, заготовки, матеріали що рухаються; конструкції, що руйнуються; гірські породи, що обрушуються;

- підвищена запиленість і загазованість повітря робочої зони;

- підвищена або знижена температура поверхонь устаткування, матеріалів;

- підвищена або знижена температура повітря робочої зони;

- підвищений рівень шуму на робочому місці;

- підвищений рівень вібрації;

- підвищений рівень інфразвукових коливань;

- підвищений рівень ультразвуку;

- підвищений або знижений барометричний тиск у робочій зоні і його різка зміна;

- підвищена або знижена вологість повітря;

- підвищена або знижена рухливість повітря;

- підвищена або знижена іонізація повітря;

- підвищений рівень іонізуючих випромінювань у робочій зоні;

- підвищене значення напруги в електричному ланцюзі, замикання якої може відбутися через тіло людини;

- підвищений рівень статичної електрики;

- підвищений рівень електромагнітних випромінювань;

- підвищена напруженість електричного поля;

- підвищена напруженість магнітного поля;

- відсутність або нестача природного світла;

- недостатня освітленість робочої зони;

- підвищена яскравість світла;

- знижена контрастність;

- пряма й відбита блискість;

- підвищена пульсація світлового потоку;

- підвищений рівень ультрафіолетової радіації;

- підвищений рівень інфрачервоної радіації;

- гострі крайки, задирки й шорсткість на поверхнях заготовок, інструментів і устаткування;

- розташування робочого місця на значній висоті щодо поверхні землі (підлоги);

- невагомість.

Хімічні небезпечні й шкідливі виробничі фактори підрозділяються:

по характері впливу на організм людини на:

- токсичні;

- дратівні;

- сенсибілізуючі;

- канцерогенні;

- мутагенні;

- ті, що впливають на репродуктивну функцію;

по шляху проникання в організм людини через:

- органи дихання;

- шлунково-кишковий тракт;

- шкірні покриви й слизові оболонки.

Біологічні небезпечні й шкідливі виробничі фактори включають наступні біологічні об'єкти:

- патогенні мікроорганізми (бактерії, віруси, спірохети, гриби, найпростіші) і продукти їхньої життєдіяльності;

- макроорганізми (рослини і тварини).

Психофізіологічні небезпечні й шкідливі виробничі фактори за характером дії підрозділяються на наступні:

а) фізичні перевантаження (статичні динамічні);

б) нервово-психічні перевантаження (розумове перенапруження; перенапруження аналізаторів; монотонність праці; емоційні перевантаження).