ВСТУП

Виконання курсової роботи являє собою один із видів самостійної навчальної та водночас науково-дослідної роботи студентів, призначений засвідчити якість набутих студентами знань та вміння їх використовувати при опрацюванні теоретичних питань і практичних проблем у сфері оподаткування.

В процесі написання курсової роботи студент набуває навичок науково-дослідної роботи: правильної постановки проблеми та обґрунтування її актуальності, формулювання мети і завдання дослідження, об’єкту і предмету дослідження, вміння використовувати методи наукового дослідження в розкритті змісту конкретної теми, користуватися загальнонауковою і спеціальною літературою, критично оцінювати думки авторів, відшуковувати та опрацювати відповідні статистичні матеріали, грамотно і логічно викладати результати дослідження, обґрунтовувати та відстоювати власну точку зору з проблем, що досліджуються, розробляти пропозиції, самостійно формулювати висновки. Курсова робота містить елементи наукового пошуку, спрямованого на більш ефективне, ніж те, що існує на практиці, вирішення питань, що вивчається.

Метою курсової роботи є поглиблення та закріплення теоретичних знань і практичних навичок, набутих студентами в процесі вивчення матеріалу лекційних і практичних занять, а також матеріалу, винесеного на самостійне вивчення, формування у студента навичок до самостійної наукової творчості, покращення його теоретичної і професійної підготовки, перевірка якості засвоєння матеріалу з обраної теми дослідження та дисципліни вцілому.

Завданнями курсової роботи є:

-          вивчення і узагальнення теоретичних засад теми дослідження, зокрема її історичного аспекту, нормативно-правової бази, основних понять, вітчизняного та зарубіжного досвіду, визначення невирішених проблем, які потребують розв'язання, обґрунтування власної позиції студента в оцінці проблем і можливостей їх рішення;

-          оволодіння методикою статистичного аналізу і оцінки різних аспектів досліджуваної проблеми, визначення загальних закономірностей та тенденцій розвитку досліджуваних процесів, виявлення та розкриття причинно-наслідкових зв’язків, конкретизація наявних проблем, що потребують вирішення;

-          напрацювання власного підходу до вирішення визначених проблем, обґрунтування конкретних пропозицій розрахунком економічного ефекту, який буде отримано в результаті їх впровадження.

1. ОРГАНІЗАЦІЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ

ПРИ ПІДГОТОВЦІ КУРСОВОЇ РОБОТИ

1.1.         Зміст основних етапів підготовки курсової роботи

  Написання курсової роботи – це форма самостійної роботи студентів, від якісної організації якої залежить результат проведеної науково-дослідної роботи.

         Основними етапами підготовки курсової роботи студентами є:

1. Вибір теми курсової роботи та її затвердження у наукового керівника.
2. Підбір спеціальних літературних джерел та фактичного статистичного матеріалу з теми дослідження та складання попереднього плану курсової роботи.
3. Погодження плану курсової роботи з науковим керівником та його доопрацювання у випадку необхідності.
4. Підготовка та написання окремих розділів курсової роботи та звітування перед науковим керівником відповідно до календарного плану виконання курсової роботи.
5. Оформлення курсової роботи.
6. Реєстрація курсової роботи на кафедрі та її рецензування науковим керівником.
7. Доопрацювання недоліків та повторне рецензування курсової роботи.
8. Захист курсової роботи.

1.1.1.  Вибір теми курсової роботи та її затвердження.

Вибір теми курсової роботи повинен бути пов’язаний з місцем проходження виробничої практики студента (для студентів заочної форми навчання – з місцем роботи),  відповідати науковим інтересам студента, можливостям збирання первинної інформації тощо. Доцільно враховувати можливість використання теоретичного і практичного матеріалу теми при написанні дипломної роботи або участі в студентській науково-практичній конференції.

Тему курсової роботи студенти обирають самостійно, керуючись переліком, наведеним у Додатку А, і затверджують у наукового керівника на консультації. Студент може самостійно запропонувати тему, відсутню в переліку. В такому випадку науковий керівник розглядає мотиви студента та обґрунтування причин, що зумовили її вибір. Після затвердження теми кожний студент одержує завдання, яке заповнює при науковому керівнику (див. Додаток В).

Дублювання тем курсових робіт у студентів однієї групи не допускається. Зміна теми курсової роботи можлива лише в окремих випадках, при наявності достатньо аргументованих причин, з дозволу наукового керівника. Курсові роботи, виконані не по затвердженій темі, до захисту не приймаються.

1.1.2.  Складання плану курсової роботи.

План курсової роботи складається студентом самостійно на основі вивчення нормативних документів, статистичних збірників, спеціальної літератури, консультацій з викладачем щодо обраної теми. Це дасть змогу студенту детальніше уявити структуру роботи, послідовно викласти її зміст, повніше висвітити коло питань, що мають бути вирішені.

 План за своєю структурою повинен бути складним і підкреслювати дослідницьку спрямованість роботи. Орієнтовний план курсової роботи подано в Додатку Д.

Складені студентом перелік літератури і план узгоджуються з науковим керівником на консультації в межах терміну визначеного  в календарному плані виконання курсової роботи. По мірі написання курсової роботи складений перелік літератури і попередній варіант плану уточнюються на чергових консультаціях з керівником.

1.1.3.  Опрацювання літератури з теми дослідження.

Студент повинен ретельно вивчити висвітлення тих чи інших питань, що стосуються теми роботи, у підручниках, навчальних посібниках, словниках. У результаті добору літератури студент складає бібліографію, у чому йому своїми рекомендаціями надає допомогу науковий керівник. Корисні поради у процесі добору літератури можна також отримати від працівників бібліотеки. Значно прискорить процес добору літератури використання алфавітних та систематичних каталогів літератури, реферативних журналів, бібліографічних довідників та інших джерел інформації, що є у бібліотеці.

Поглиблене вивчення підібраної літератури доцільно починати з розгляду найновіших публікацій, оскільки в них висвітлюються останні досягнення в галузі теорії та практики . Решту літератури вивчають у порядку, зворотньому до хронологічного.

Безпосереднє ознайомлення з конкретним літературним джерелом розпочинають з перегляду змісту. Глави та параграфи, що викликали особливу зацікавленість, слід ретельно опрацювати. Ця робота має бути спрямованою на пошук ідей та пропозицій щодо вирішення проблемних питань обраної теми. Особливу увагу при цьому слід зосередити на виявленні дискусійних питань, аналізу протилежних або суперечливих позицій.

У процесі вивчення літератури на окремих аркушах роблять конспективні записи, виписки окремих даних, цитат тощо. Слід обов'язково записувати прізвище та ініціали автора книги або статті, а також назву публікації, видавництво, місто та рік видання, номер сторінки. Все це стане до нагоди при використанні виписаних матеріалів у курсовій роботі, щоб зробити посилання на першоджерела.

Лише уважно читаючи і конспектуючи літературу, можна розібратися в основних питаннях теми і підготовитись до самостійного (авторського) викладення змісту курсової роботи, виявити існуючі проблеми і намітити задачі для подальшого вивчення даних проблем.

1.1.4.  Написання та оформлення курсової роботи.

Зібраний на попередньому етапі матеріал класифікується, систематизується та опрацьовується відповідно до послідовності пунктів плану курсової роботи. У разі необхідності підбирається додаткова інформація. Зібрані статистичні дані аналізуються і подаються у вигляді аналітичних таблиць, графіків, діаграм із відповідним текстовим описом. Обґрунтовуються пропозиції, проводяться розрахунки, формулюються висновки, підбираються ілюстрації (схеми, графіки, таблиці) та здійсняється редагування.

У процесі редагування поліпшується стиль викладання матеріалу, переробляються окремі частини тексту, вдосконалюється формулювання фраз, перевіряються орфографія та пунктуація, усуваються архаїзми та мовні штампи. У тексті курсової роботи слід уникати частого повторення однакових слів, замінюючи їх синонімами.

Даний етап завершується оформленням курсової роботи згідно із вимогами, що перелічені у цих методичних вказівках.

1.1.5.  Реєстрація курсової роботи на кафедрі та її рецензування науковим керівником.

Після реєстрації курсова робота передається науковому керівникові для перевірки та рецензування. У рецензії керівник характеризує роботу на повноту виконання завдання, наскільки актуальними є питання, розглянуті у роботі, який теоретичний рівень роботи, яку самостійну науково-дослідницьку роботу виконав студент. У рецензії наукового керівника відмічаються позитивні сторони та недоліки курсової роботи, робиться висновок про можливість допуску роботи до захисту та зазначається попередня оцінка («відмінно», «добре», «задовільно», «незадовільно»). Курсова робота в залежності від відповідності вимогам методичних вказівок «допускається до захисту» або «не допускається до захисту». Рецензія підписується викладачем і датується.

Варіанти курсових робіт, знайдені в мережі Інтернет, скановані варіанти підручників і учбових посібників, а також копії раніше написаних студентських робіт до захисту не допускаються.

1.1.6.  Доопрацювання недоліків та повторне рецензування курсової роботи.

Після перевірки та рецензування курсової роботи науковий керівник разом із студентом обговорюють можливості доопрацювання курсової роботи. Курсова робота доопрацьовується студентом один раз і подається на кафедру для повторного рецензування лише після повного доопрацювання всіх зазначених в  попередній рецензії недоліків та за наявності останньої. Після доопрацювання курсова робота повторно подається на кафедру з зазначенням дати подання роботи на титульному листі, написом "доопрацьовано" та підписом студента. Викладач перевіряє ступінь доопрацювання курсової роботи відповідно до зроблених в попередній рецензії зауважень, здійснює відповідні записи в рецензії та виставляє відповідно до розроблених критеріїв оцінювання попередню оцінку роботи. У випадку незадовільної оцінки роботи після її доопрацювання, рішення щодо можливості повторного доопрацювання приймається комісією з захисту курсових робіт з дисципліни "Податкова система" лише за умови обгрунтування студентом причин невиконання вимог щодо підготовки курсової роботи та погодження ліквідувати заборгованість відповідно до розробленого кафедрою  графіку.

1.1.7.  Захист курсової роботи.

Захист курсових робіт відбувається згідно з графіком роботи комісії по захисту курсових робіт. 

Напередодні захисту студент отримує свою курсову роботу, щоб ознайомитися з рецензією та своєчасно підготуватися до відповідей на зауваження, які у ній містяться. При підготовці до захисту роботи студент повинен знати основні положення роботи, виявлені проблеми, обґрунтування пропозицій щодо їх вирішення.

На розгляд комісії подається курсова робота підписана студентом, керівником та за наявності позитивної рецензії на дану роботу.

Під час захисту курсової роботи студент  повинен зробити доповідь про зміст роботи, приділяючи основну увагу розробленим пропозиціям, відповісти на зауваження керівника роботи і на запитання членів комісії по захисту курсових робіт.

У процесі захисту курсової роботи оцінюється глибина знань студента в досліджуваній галузі, його вміння вести дискусію, обґрунтовувати та відстоювати власну точку зору, відповідати на запитання.

За результатами захисту комісія виставляє оцінку у відповідності з критеріями оцінювання, визначеними в цих методичних вказівках, яка проставляється в екзаменаційну відомість і залікову книжку студента.

1.2.         Графік підготовки курсової роботи

1.2.1.  Графік підготовки курсової роботи для студентів денної форми навчання.

Студенти денної форми навчання повинні виконати основні етапи підготовки курсової роботи в такі строки:

-         вибір теми курсової роботи, її затвердження та складання плану курсової роботи – не пізніше, ніж до кінця вересня поточного навчального року;

-         опрацювання літератури з теми дослідження, написання та оформлення курсової роботи – протягом жовтня поточного навчального року;

-         реєстрація курсової роботи на кафедрі – до 01 листопада поточного навчального року;

-         рецензування курсової роботи науковим керівником, доопрацювання недоліків, повторне рецензування курсової роботи – протягом двох тижнів з дня подання та реєстрації курсової роботи на кафедрі;

-         захист курсової роботи – протягом листопада, згідно із графіком роботи комісії по захисту курсових робіт. 

1.2.1. Графік підготовки курсової роботи для студентів заочної форми навчання.

Студенти заочної форми навчання повинні виконати основні етапи підготовки курсової роботи в такі строки:

-         вибір теми курсової роботи, її затвердження та складання плану курсової роботи – протягом установочної сесії семестру, в якому передбачено виконання курсової роботи;

-         опрацювання літератури з теми дослідження, написання та оформлення курсової роботи – протягом семестру;

-         реєстрація курсової роботи на кафедрі, рецензування курсової роботи науковим керівником, доопрацювання недоліків, повторне рецензування курсової роботи – бажано до початку екзаменаційної сесії;

-         захист курсової роботи – протягом екзаменаційної сесії, згідно із графіком роботи комісії по захисту курсових робіт. 

1.3.         Типові помилки при написанні курсової роботи.

         При написанні курсової роботи студенти припускаються таких типових помилок:

-         оформлення курсової роботи не відповідає вимогам;

-         у вступі не визначені мета та завдання курсової роботи, об’єкт та предмет дослідження, методи дослідження;

-         мета курсової роботи не відповідає темі, а завдання – змісту (розділам, підрозділам) курсової роботи;

-         неправильно визначені об’єкт та предмет дослідження;

-         у вступі наводяться теоретичні положення теми, наприклад, визначення термінів;

-         цифрові дані наводяться без посилання на першоджерела;

-         стиль викладення матеріалу літературний, а не науковий;

-         в теоретичній частині курсової роботи немає посилань на літературу, або вказані не ті, з яких залучений матеріал;

-         в аналітичній частині наведені звичайні таблиці із статистичними даними, тоді як необхідно будувати аналітичні таблиці, які мають назву «оцінка показників… за період…», в яких, крім статистичних даних за певний період часу, наводяться абсолютне і відносне відхилення у значеннях показників;

-         немає опису аналітичних таблиць, в якому повинні бути визначені тенденції зміни показників у часі та причини, що призвели до таких змін;

-         немає достатньої кількості ілюстративного матеріалу (рисунків, графіків);

-         пропозиції, наведені в розрахунковій частині, відірвані від практики фінансової діяльності, тобто не відповідають програмі діяльності уряду, зовнішньоекономічному курсу України,  зарубіжному досвіду тощо;

-         пропозиції мають економічний, а не фінансовий аспект: стосуються, наприклад, покращення організації виробництва, підвищення ефективності використання праці, сировини, удосконалення організаційної структури підприємства і т. д., тоді як необхідно розкрити саме фінансовий зміст пропозицій: як їх реалізація вплине на собівартість продукції, прибуток підприємства, розмір заробітної плати, надходження до державного бюджету, внески до фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування;

-         пропозиції не обґрунтовані розрахунками економічного ефекту;

-         результати розрахунків економічного ефекту не узагальнені в результуючій таблиці, в якій повинні бути наведені значення фінансових показників до та після впровадження пропозицій, абсолютне та відносне відхилення;

-         перелік використаної літератури обмежений і застарілий, що призвело до неповного розкриття теми.

Для того, щоб підготувати курсову роботу на високому рівні, студенту необхідно самостійно перевірити свою роботу на наявність в ній перелічених вище типових помилок та виправити їх, оскільки курсова робота яка містить ці помилки, буде в обов’язковому порядку повернена на доопрацювання.

.

2. СТРУКТУРА, ЗМІСТ І ОБСЯГ КУРСОВОЇ РОБОТИ

2.1. Загальні вимоги

Загальними вимогами до курсової роботи є: чіткість і логічна послідовність викладення матеріалу, переконливість аргументації, стислість і точність формулювань, конкретність викладення результатів роботи.

Існують типові вимоги до структури та обсягів курсової роботи:

Загальний обсяг курсової роботи повинен бути у межах 50-60 сторінок друкованого тексту.

2.2. Титульна сторінка

Титульну сторінкукурсової роботиоформлюють згідно із зразком, наведеним у Додатку Б.

2.3. Зміст

Зміст містить найменування та номери початкових сторінок усіх структурних елементів курсової роботи. Крім назв розділів і підрозділів, у змісті необхідно відзначити вступ, висновки, літературу і додатки.

2.4. Вступ

У вступі необхідно обґрунтувати актуальність досліджуваної проб­леми з точки зору її теоретичного та прикладного значень, виділити дискусійні питання та невирішені проблеми. Потрібно чітко сформулювати мету і завдання курсової роботи, визначити об'єкт і предмет дослідження, методи дослідження.

Вступ не повинен розкривати тему курсової роботи, оскільки він не є змістовною частиною роботи. Не слід у вступі приводити визначення, поняття, склад, роль економічних категорій, що аналізуються  в роботі.

2.4.1. Актуальність теми.

Обґрунтувати актуальність обраної теми означає висвітлити сутність проблемної ситуації, співвіднести її із змістом сучасних процесів та тенденцій, які визначають розвиток державних фінансів, оцінити тему з точки зору її своєчасності й соціальної і економічної значущості.

2.4.2. Мета і завдання курсової роботи.

Мета курсової роботи повинна бути тісно пов’язана з її темою і чітко вказувати, що саме досліджується в роботі. Досягненню мети курсової роботи підпорядковані всі її структурні частини, вся логіка роздумів від початку праці і до її завершення.

Підзавданнями курсової роботи слід розуміти питання (проблеми), на які потрібно дати відповідь в окремих розділах та підрозділах курсової роботи. Завдання звичайно формулюють у формі перерахунку (вивчити..., описати..., встановити..., виявити... і т. ін.). Виконання поставлених завдань дозволить досягти мети курсової роботи.

Наприклад, тема курсової роботи: «Податок на прибуток та його вплив на показники фінансово-господарської діяльності підприємства». Якщо робота виконується на матеріалах підприємства , мету курсової роботи можна сформулювати таким чином:

Мета курсової роботи – розробка науково-методичних основ та практичних рекомендацій щодо вдосконалення механізму оподаткування прибутку з метою підвищення ефективності його регулятивно-стимулюючої дії на показники фінансово-господарської діяльності підприємств (мета відповідає темі курсової роботи).

Завдання курсової роботи:

-  розкрити соціально-економічний зміст податку на прибуток підприємств та його роль у формуванні бюджету;

-  дослідити історичні витоки становлення прибуткового оподаткування юридичних осіб в Україні;

-  проаналізувати методологічні аспекти механізму функціонування податку на прибуток;

-  дослідити зарубіжний досвід справляння податку на прибуток;

-  здійснити аналіз справляння податку на прибуток підприємств на матеріалах … (вказати конкретне підприємство);

-  здійснити аналіз фінансового стану підприємства;

-  проаналізувати порядок нарахування та сплати податку на прибуток в структурі податкових платежів підприємства;

-  визначити вплив податку на прибуток на основні показники фінансово-господарської діяльності підприємства;

-   вказати напрями вдосконалення справляння податку на прибуток підприємств.

(завдання відповідають розділам та підрозділам курсової роботи).

2.4.3. Об’єкт та предмет дослідження.

Об'єкт дослідження – це середовище, процес або явище, що породжує проблемну ситуацію і обране для вивчення.

Предметдослідження– це тенденція, спрямування або залежність, яку дослідник визначає у межах об’єкту дослідження і ґрунтовно вивчає. 

Ці дві категорії наукового аналізу співвідносні між собою як загальне та часткове, оскільки саме у межах об’єкту виділяється якась частина, що, власне, і є предметом дослідження.

Наприклад: Об’єкт дослідження – система фінансових відносин, що виникають між суб’єктами господарювання та державою в процесі оподаткування прибутку підприємств.

Предмет дослідження – вплив рівня оподаткування прибутку на основні показники фінансово-господарської діяльності підприємства.

2.4.4. Методи дослідження.

Методи дослідження – це інструментарій, за допомогою якого проводиться дослідження.

В курсовій роботі можуть бути використані такі методи дослідження: абстракції, аналізу і синтезу, індукції і дедукції, узагальнення, систематизації, періодизації, порівняння, історичний, логічний, проблемно-орієнтований, системний, комплексний, структурний, функціональний, графічний, статистичний, зокрема групування, статистичного порівняння середніх і відносних величин, експертних оцінок, кореляційно-регресійного аналізу, прогнозування, економіко-математичного моделювання, зокрема максимізації, оптимізації та інші.

Перераховувати методи дослідження треба не відірвано від змісту роботи, а коротко та змістовно визначити, які завдання дослідження були виконані тим чи іншим  методом.

Наприклад: «У процесі дослідження історичних аспектів функціонування податку на прибуток використано метод наукової абстракції; для дослідження ролі та сутності податку на прибуток підприємств – методи якісного аналізу і синтезу, індукції і дедукції; для характеристики структури і динаміки фінансових відносин між суб’єктами господарювання і державою у процесі справляння податку на прибуток – методи кількісного аналізу економічних показників (спостереження, порівняння, групування, структурування та узагальнення); для дослідження впливу оподаткування прибутку підприємств на показники їх фінансово-господарської діяльності і доходи бюджету – кореляційно-регресійний аналіз та економіко-математичне моделювання».

2.5. Основна частина

Основна частина передбачає глибоке та всебічне розкриття змісту обраної теми і повинна складатися з 3 розділів (теоретичного, аналітичного та розрахункового).

Текст основної частини необхідно викладати стисло, логічно і аргументовано, уникати загальних слів, бездоказових тверджень, тавтології. Необхідно намагатись точно і в той же час просто будувати фрази і формулювання. Стиль викладення матеріалу повинен бути науковим, а не популярним (розмовним, журналістським, літературним).

Всі частини курсової роботи повинні бути викладені в суворій логічній послідовності і взаємозв’язку.

В кінці кожного розділу формулюють висновки із стислим викладенням наведених у розділі наукових і практичних результатів.

Слід пам’ятати, що курсова робота відрізняється від реферату тим, що надає студенту можливість не просто узагальнити і структурно викласти написане іншими авторами, а виконати власні розробки, застосовуючи при цьому творчий підхід, нестандартність мислення, вміння викласти у науковому стилі власні думки.

2.5.1. Теоретичний розділ.

У даному розділі викладаються теоретичні аспекти проблеми, що досліджуються. Розділ повинен складатися з 3-4 підрозділів.

У цьому розділі необхідно розкрити:

історичний аспект теми;

законодавчу та нормативну базу теми;

основні поняття теми, точки зору вітчизняних та зарубіжних економістів щодо даної проблематики;

зарубіжний досвід щодо питання, яке досліджується;

невирішені проблеми, які потребують розв'язання;

обґрунтування власної позиції студента в оцінці проблеми і можливості її рішення.

Матеріал з літературних джерел, який наводиться в тексті роботи, цитати, статистичні дані повинні мати відповідні посилання на першоджерела, що дозволить відокремити їх від результатів дослідження.

Обсяг – до 20  сторінок. Перевищення обсягу теоретичного розділу буде свідченням невміння ретельно відібрати необхідні матеріали та коротко і стисло їх викласти.

2.5.2. Аналітичний розділ.

У цьому розділі можна виділити 3-5 відносно самостійних підрозділів, що містять статистичний аналіз і оцінку різних аспектів досліджуваної проблеми.

Статистичний аналіз досліджуваної проблеми доцільно проводити в такій послідовності:

-         визначити показники, які характеризують стан досліджуваної проблеми;

-         визначити значення цих показників за останні 3-5 років;

-         порівняти значення показників (це може бути порівняння з минулим, порівняння з кращим, порівняння з середніми даними);

-         проаналізувати динаміку показників: побудувати часовий ряд, який характеризує зміни того чи іншого показника в часі, розрахувати абсолютне і відносне відхилення у значенні показників протягом вказаного періоду, узагальнити ці дані в аналітичну таблицю з ключовими словами в назві «оцінка показників… за період…», описати таблицю, представити ці дані наочно у вигляді стовпчикової діаграми чи графіку;

-         дослідити показники структури, які відображають відношення частини сукупності до сукупності, взятої в цілому, визначити які зміни відбулись у структурних показниках протягом досліджуваного періоду, представити ці дані наочно у вигляді структурної діаграми;

-         провести аналітичні узагальнення та дати власну оцінку: визначити тенденцію змін показників (повільне, поступове або стрімке зростання / зменшення), виявити причини існуючого стану досліджуваних процесів, розкрити причинно-наслідкові зв’язки, зробити прогнозовані передбачення;

конкретизувати наявні проблеми, які віднайдуть вирішення у III розділі курсової роботи.

Якщо об’єктом дослідження є підприємство, потрібно навести техніко-економічну характеристику підприємства. Тут мають бути відображені організаційна та функціональна структури підприємства, а також показані в динаміці за останні 3 роки основні показники діяльності підприємства: обсяг реалізації продукції, товарів та послуг, обсяг виробництва продукції, витрати виробництва чи обігу, валовий та чистий прибуток (збиток), середньорічна вартість основних та оборотних засобів, чисельність працюючих, показники ефективності використання основних та оборотних засобів, суму отриманих кредитів, сума сплачених податків тощо. Далі виконується ґрунтовний аналіз фактичного стану досліджуваної проблеми на матеріалах підприємства.

Весь матеріал аналітичного розділу повинен супроводжуватися необхідними ілюстраціями (рисунками,  таблицями), достатніми для якісного і повного викладення матеріалу за темою.

Джерелами статистичної інформації для аналітичного розділу можуть бути: статистичні дані, зібрані студентом протягом виробничої практики, опубліковані в періодичних виданнях (газетах, журналах), в статистичних збірниках («Україна в цифрах», «Статистичний щорічник України»), на офіційних сайтах в інформаційній мережі Internet.

Розділ завершується висновками щодо одержаних результатів.

2.5.3. Розрахунковий розділ.

Розрахунковий розділ має містити обґрунтовані пропозиції студента, спрямовані на усунення недоліків і поліпшення показників відповідної ділянки фінансової роботи і розрахунку економічного ефекту від впровадження даних запропонованих заходів. Структурно розділ вміщує 2-3 підрозділи. Характер і зміст заходів, що пропонуються, повинні базуватися на аналізі, проведеному в другому розділі курсової роботи. Невід'ємною частиною обгрунтування запропонованих студентом заходів має бути розрахунок економічної ефективності від їх впровадження.

Розрахунку економічного ефекту від впровадження пропозиції передує опис показників, задіяних в розрахунку, проміжні розрахунки та безпосередньо розрахунок економічного ефекту. Кінцеві розрахунки поміщаються в таблицю (див. таблиця 1.1)

Таблиця 1.1

Економічний ефект впровадження пропозиції

Ця частина роботи має особливе значення для загальної оцінки якості виконання курсової роботи.

2.6. Висновки

Логічним завершенням виконаного у курсовій роботі дослідження є висновки, мета яких – стислий виклад досягнутих результатів виконаної роботи. Висновки повинні бути обґрунтовані, чіткі й лаконічні – у вигляді коротких тез, без зайвої аргументації.

Розпочинають висновки узагальненим викладом актуальності та основних проблем за темою роботи. Основна частина висновків містить методичні та практичні рекомендації і пропозиції, спрямовані на вирішення окремих теоретичних питань та практичних проблем.

У висновках можна зазначити не лише позитивні моменти виконаного дослідження, а й недоліки та проблеми практичного характеру та конкретні рекомендації щодо їх усунення. Особливу увагу студент повинен приділити висвітленню нового, яке він вносить у розроблення досліджуваної проблеми, і дати оцінку відповідності вирішення поставлених завдань. Висновки повинні ґрунтуватись на матеріалах основної частини роботи.

Завершують висновки оцінкою рівня досягнення мети, поставленої у вступній частині, міркуваннями з приводу практичної цінності роботи загалом та потенційної ефективності авторських рекомендацій.

2.7. Список опрацьованої літератури

Обов’язковою складовою курсової роботи є детальна бібліографія з проблеми, якій присвячене дослідження. Цілком вмотивоване внесення у бібліографічний перелік не тільки тих позицій (методологічної, спеціальної та довідкової літератури, періодичних видань, інтернет-посилань тощо), які були процитовані чи згадані у роботі, а й більшої (з прагненням до максимальної вичерпності) кількості літератури, що була опрацьована в процесі розкриття теми дослідження. Така розширена бібліографія не лише зайвий раз доводить повноту розуміння проблеми та глибину ознайомлення з літературою щодо конкретної теми, а й має самостійну наукову цінність як додаткове джерело інформації.

Список використаних джерел повинен містити нормативно-правові акти, спеціаль¬ну наукову та навчальну економічну літературу, а також матеріали мережі Internet та інші інформаційні матеріали. Рекомендований обсяг списку опрацьованої літератури – 40 позицій.

2.8. Додатки

Матеріал, що доповнює положення стандарту, допускається розміщувати в додатках. Ілюстрації можна подавати у тексті, а якщо вони громіздкі або стосуються теми лише побічно – оформляти у вигляді додатків. У додатки також поміщають окремі частини тексту, що мають самостійне значення.

Додатки покликані вивільнити основний текст роботи від допоміжних матеріалів, які потрібні для повноти сприйняття курсової роботи. Ними можуть бути:

1)      проміжні математичні доведення, формули та розрахунки;

2)      таблиці допоміжних цифрових даних, які мало аналізують у тексті роботи;

3)      допоміжні рисунки або ті, що займають повну сторінку;

4)      інструкції, методики, опис алгоритмів і програм розв’язування задач на ЕОМ, які розроблені в процесі виконання курсової роботи;

5)      звітність підприємств, організацій, державних установ чи міжнародних організацій тощо.

Додатки є обов’язковим компонентом курсової роботи, їх виділяють у разі потреби. Кількість додатків не обмежена, але надмірний їх обсяг також небажаний. Додатки можуть бути обов'язковими та інформаційними. Інформаційні додатки можуть бути рекомендованого або довідкового характеру.