
|
|
Главная \ Методичні вказівки \ МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ до написання курсової роботи з дисципліни “Податкова система” для студентів напряму підготовки 6.030508 “Фінанси і кредит” освітньо-кваліфікаційного рівня "бакалавр" усіх форм навчання
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ до написання курсової роботи з дисципліни “Податкова система” для студентів напряму підготовки 6.030508 “Фінанси і кредит” освітньо-кваліфікаційного рівня "бакалавр" усіх форм навчання« Назад
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ до написання курсової роботи з дисципліни “Податкова система” для студентів напряму підготовки 6.030508 “Фінанси і кредит” освітньо-кваліфікаційного рівня "бакалавр" усіх форм навчання 08.03.2014 22:06
ВСТУП
Виконання курсової роботи являє собою один із видів самостійної навчальної та водночас науково-дослідної роботи студентів, призначений засвідчити якість набутих студентами знань та вміння їх використовувати при опрацюванні теоретичних питань і практичних проблем у сфері оподаткування. В процесі написання курсової роботи студент набуває навичок науково-дослідної роботи: правильної постановки проблеми та обґрунтування її актуальності, формулювання мети і завдання дослідження, об’єкту і предмету дослідження, вміння використовувати методи наукового дослідження в розкритті змісту конкретної теми, користуватися загальнонауковою і спеціальною літературою, критично оцінювати думки авторів, відшуковувати та опрацювати відповідні статистичні матеріали, грамотно і логічно викладати результати дослідження, обґрунтовувати та відстоювати власну точку зору з проблем, що досліджуються, розробляти пропозиції, самостійно формулювати висновки. Курсова робота містить елементи наукового пошуку, спрямованого на більш ефективне, ніж те, що існує на практиці, вирішення питань, що вивчається. Метою курсової роботи є поглиблення та закріплення теоретичних знань і практичних навичок, набутих студентами в процесі вивчення матеріалу лекційних і практичних занять, а також матеріалу, винесеного на самостійне вивчення, формування у студента навичок до самостійної наукової творчості, покращення його теоретичної і професійної підготовки, перевірка якості засвоєння матеріалу з обраної теми дослідження та дисципліни вцілому. Завданнями курсової роботи є: - вивчення і узагальнення теоретичних засад теми дослідження, зокрема її історичного аспекту, нормативно-правової бази, основних понять, вітчизняного та зарубіжного досвіду, визначення невирішених проблем, які потребують розв'язання, обґрунтування власної позиції студента в оцінці проблем і можливостей їх рішення; - оволодіння методикою статистичного аналізу і оцінки різних аспектів досліджуваної проблеми, визначення загальних закономірностей та тенденцій розвитку досліджуваних процесів, виявлення та розкриття причинно-наслідкових зв’язків, конкретизація наявних проблем, що потребують вирішення; - напрацювання власного підходу до вирішення визначених проблем, обґрунтування конкретних пропозицій розрахунком економічного ефекту, який буде отримано в результаті їх впровадження.
1. ОРГАНІЗАЦІЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВПРИ ПІДГОТОВЦІ КУРСОВОЇ РОБОТИ
1.1. Зміст основних етапів підготовки курсової роботи
Написання курсової роботи – це форма самостійної роботи студентів, від якісної організації якої залежить результат проведеної науково-дослідної роботи.
Основними етапами підготовки курсової роботи студентами є:
1.1.1. Вибір теми курсової роботи та її затвердження.
Вибір теми курсової роботи повинен бути пов’язаний з місцем проходження виробничої практики студента (для студентів заочної форми навчання – з місцем роботи), відповідати науковим інтересам студента, можливостям збирання первинної інформації тощо. Доцільно враховувати можливість використання теоретичного і практичного матеріалу теми при написанні дипломної роботи або участі в студентській науково-практичній конференції. Тему курсової роботи студенти обирають самостійно, керуючись переліком, наведеним у Додатку А, і затверджують у наукового керівника на консультації. Студент може самостійно запропонувати тему, відсутню в переліку. В такому випадку науковий керівник розглядає мотиви студента та обґрунтування причин, що зумовили її вибір. Після затвердження теми кожний студент одержує завдання, яке заповнює при науковому керівнику (див. Додаток В). Дублювання тем курсових робіт у студентів однієї групи не допускається. Зміна теми курсової роботи можлива лише в окремих випадках, при наявності достатньо аргументованих причин, з дозволу наукового керівника. Курсові роботи, виконані не по затвердженій темі, до захисту не приймаються.
1.1.2. Складання плану курсової роботи.
План курсової роботи складається студентом самостійно на основі вивчення нормативних документів, статистичних збірників, спеціальної літератури, консультацій з викладачем щодо обраної теми. Це дасть змогу студенту детальніше уявити структуру роботи, послідовно викласти її зміст, повніше висвітити коло питань, що мають бути вирішені. План за своєю структурою повинен бути складним і підкреслювати дослідницьку спрямованість роботи. Орієнтовний план курсової роботи подано в Додатку Д. Складені студентом перелік літератури і план узгоджуються з науковим керівником на консультації в межах терміну визначеного в календарному плані виконання курсової роботи. По мірі написання курсової роботи складений перелік літератури і попередній варіант плану уточнюються на чергових консультаціях з керівником.
1.1.3. Опрацювання літератури з теми дослідження.
Студент повинен ретельно вивчити висвітлення тих чи інших питань, що стосуються теми роботи, у підручниках, навчальних посібниках, словниках. У результаті добору літератури студент складає бібліографію, у чому йому своїми рекомендаціями надає допомогу науковий керівник. Корисні поради у процесі добору літератури можна також отримати від працівників бібліотеки. Значно прискорить процес добору літератури використання алфавітних та систематичних каталогів літератури, реферативних журналів, бібліографічних довідників та інших джерел інформації, що є у бібліотеці. Поглиблене вивчення підібраної літератури доцільно починати з розгляду найновіших публікацій, оскільки в них висвітлюються останні досягнення в галузі теорії та практики . Решту літератури вивчають у порядку, зворотньому до хронологічного. Безпосереднє ознайомлення з конкретним літературним джерелом розпочинають з перегляду змісту. Глави та параграфи, що викликали особливу зацікавленість, слід ретельно опрацювати. Ця робота має бути спрямованою на пошук ідей та пропозицій щодо вирішення проблемних питань обраної теми. Особливу увагу при цьому слід зосередити на виявленні дискусійних питань, аналізу протилежних або суперечливих позицій. У процесі вивчення літератури на окремих аркушах роблять конспективні записи, виписки окремих даних, цитат тощо. Слід обов'язково записувати прізвище та ініціали автора книги або статті, а також назву публікації, видавництво, місто та рік видання, номер сторінки. Все це стане до нагоди при використанні виписаних матеріалів у курсовій роботі, щоб зробити посилання на першоджерела. Лише уважно читаючи і конспектуючи літературу, можна розібратися в основних питаннях теми і підготовитись до самостійного (авторського) викладення змісту курсової роботи, виявити існуючі проблеми і намітити задачі для подальшого вивчення даних проблем.
1.1.4. Написання та оформлення курсової роботи.
Зібраний на попередньому етапі матеріал класифікується, систематизується та опрацьовується відповідно до послідовності пунктів плану курсової роботи. У разі необхідності підбирається додаткова інформація. Зібрані статистичні дані аналізуються і подаються у вигляді аналітичних таблиць, графіків, діаграм із відповідним текстовим описом. Обґрунтовуються пропозиції, проводяться розрахунки, формулюються висновки, підбираються ілюстрації (схеми, графіки, таблиці) та здійсняється редагування. У процесі редагування поліпшується стиль викладання матеріалу, переробляються окремі частини тексту, вдосконалюється формулювання фраз, перевіряються орфографія та пунктуація, усуваються архаїзми та мовні штампи. У тексті курсової роботи слід уникати частого повторення однакових слів, замінюючи їх синонімами. Даний етап завершується оформленням курсової роботи згідно із вимогами, що перелічені у цих методичних вказівках.
1.1.5. Реєстрація курсової роботи на кафедрі та її рецензування науковим керівником.
Після реєстрації курсова робота передається науковому керівникові для перевірки та рецензування. У рецензії керівник характеризує роботу на повноту виконання завдання, наскільки актуальними є питання, розглянуті у роботі, який теоретичний рівень роботи, яку самостійну науково-дослідницьку роботу виконав студент. У рецензії наукового керівника відмічаються позитивні сторони та недоліки курсової роботи, робиться висновок про можливість допуску роботи до захисту та зазначається попередня оцінка («відмінно», «добре», «задовільно», «незадовільно»). Курсова робота в залежності від відповідності вимогам методичних вказівок «допускається до захисту» або «не допускається до захисту». Рецензія підписується викладачем і датується. Варіанти курсових робіт, знайдені в мережі Інтернет, скановані варіанти підручників і учбових посібників, а також копії раніше написаних студентських робіт до захисту не допускаються.
1.1.6. Доопрацювання недоліків та повторне рецензування курсової роботи.
Після перевірки та рецензування курсової роботи науковий керівник разом із студентом обговорюють можливості доопрацювання курсової роботи. Курсова робота доопрацьовується студентом один раз і подається на кафедру для повторного рецензування лише після повного доопрацювання всіх зазначених в попередній рецензії недоліків та за наявності останньої. Після доопрацювання курсова робота повторно подається на кафедру з зазначенням дати подання роботи на титульному листі, написом "доопрацьовано" та підписом студента. Викладач перевіряє ступінь доопрацювання курсової роботи відповідно до зроблених в попередній рецензії зауважень, здійснює відповідні записи в рецензії та виставляє відповідно до розроблених критеріїв оцінювання попередню оцінку роботи. У випадку незадовільної оцінки роботи після її доопрацювання, рішення щодо можливості повторного доопрацювання приймається комісією з захисту курсових робіт з дисципліни "Податкова система" лише за умови обгрунтування студентом причин невиконання вимог щодо підготовки курсової роботи та погодження ліквідувати заборгованість відповідно до розробленого кафедрою графіку.
1.1.7. Захист курсової роботи.
Захист курсових робіт відбувається згідно з графіком роботи комісії по захисту курсових робіт. Напередодні захисту студент отримує свою курсову роботу, щоб ознайомитися з рецензією та своєчасно підготуватися до відповідей на зауваження, які у ній містяться. При підготовці до захисту роботи студент повинен знати основні положення роботи, виявлені проблеми, обґрунтування пропозицій щодо їх вирішення. На розгляд комісії подається курсова робота підписана студентом, керівником та за наявності позитивної рецензії на дану роботу. Під час захисту курсової роботи студент повинен зробити доповідь про зміст роботи, приділяючи основну увагу розробленим пропозиціям, відповісти на зауваження керівника роботи і на запитання членів комісії по захисту курсових робіт. У процесі захисту курсової роботи оцінюється глибина знань студента в досліджуваній галузі, його вміння вести дискусію, обґрунтовувати та відстоювати власну точку зору, відповідати на запитання. За результатами захисту комісія виставляє оцінку у відповідності з критеріями оцінювання, визначеними в цих методичних вказівках, яка проставляється в екзаменаційну відомість і залікову книжку студента.
1.2. Графік підготовки курсової роботи
1.2.1. Графік підготовки курсової роботи для студентів денної форми навчання.
Студенти денної форми навчання повинні виконати основні етапи підготовки курсової роботи в такі строки: - вибір теми курсової роботи, її затвердження та складання плану курсової роботи – не пізніше, ніж до кінця вересня поточного навчального року; - опрацювання літератури з теми дослідження, написання та оформлення курсової роботи – протягом жовтня поточного навчального року; - реєстрація курсової роботи на кафедрі – до 01 листопада поточного навчального року; - рецензування курсової роботи науковим керівником, доопрацювання недоліків, повторне рецензування курсової роботи – протягом двох тижнів з дня подання та реєстрації курсової роботи на кафедрі; - захист курсової роботи – протягом листопада, згідно із графіком роботи комісії по захисту курсових робіт.
1.2.1. Графік підготовки курсової роботи для студентів заочної форми навчання.
Студенти заочної форми навчання повинні виконати основні етапи підготовки курсової роботи в такі строки: - вибір теми курсової роботи, її затвердження та складання плану курсової роботи – протягом установочної сесії семестру, в якому передбачено виконання курсової роботи; - опрацювання літератури з теми дослідження, написання та оформлення курсової роботи – протягом семестру; - реєстрація курсової роботи на кафедрі, рецензування курсової роботи науковим керівником, доопрацювання недоліків, повторне рецензування курсової роботи – бажано до початку екзаменаційної сесії; - захист курсової роботи – протягом екзаменаційної сесії, згідно із графіком роботи комісії по захисту курсових робіт.
1.3. Типові помилки при написанні курсової роботи.
При написанні курсової роботи студенти припускаються таких типових помилок: - оформлення курсової роботи не відповідає вимогам; - у вступі не визначені мета та завдання курсової роботи, об’єкт та предмет дослідження, методи дослідження; - мета курсової роботи не відповідає темі, а завдання – змісту (розділам, підрозділам) курсової роботи; - неправильно визначені об’єкт та предмет дослідження; - у вступі наводяться теоретичні положення теми, наприклад, визначення термінів; - цифрові дані наводяться без посилання на першоджерела; - стиль викладення матеріалу літературний, а не науковий; - в теоретичній частині курсової роботи немає посилань на літературу, або вказані не ті, з яких залучений матеріал; - в аналітичній частині наведені звичайні таблиці із статистичними даними, тоді як необхідно будувати аналітичні таблиці, які мають назву «оцінка показників… за період…», в яких, крім статистичних даних за певний період часу, наводяться абсолютне і відносне відхилення у значеннях показників; - немає опису аналітичних таблиць, в якому повинні бути визначені тенденції зміни показників у часі та причини, що призвели до таких змін; - немає достатньої кількості ілюстративного матеріалу (рисунків, графіків); - пропозиції, наведені в розрахунковій частині, відірвані від практики фінансової діяльності, тобто не відповідають програмі діяльності уряду, зовнішньоекономічному курсу України, зарубіжному досвіду тощо; - пропозиції мають економічний, а не фінансовий аспект: стосуються, наприклад, покращення організації виробництва, підвищення ефективності використання праці, сировини, удосконалення організаційної структури підприємства і т. д., тоді як необхідно розкрити саме фінансовий зміст пропозицій: як їх реалізація вплине на собівартість продукції, прибуток підприємства, розмір заробітної плати, надходження до державного бюджету, внески до фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування; - пропозиції не обґрунтовані розрахунками економічного ефекту; - результати розрахунків економічного ефекту не узагальнені в результуючій таблиці, в якій повинні бути наведені значення фінансових показників до та після впровадження пропозицій, абсолютне та відносне відхилення; - перелік використаної літератури обмежений і застарілий, що призвело до неповного розкриття теми. Для того, щоб підготувати курсову роботу на високому рівні, студенту необхідно самостійно перевірити свою роботу на наявність в ній перелічених вище типових помилок та виправити їх, оскільки курсова робота яка містить ці помилки, буде в обов’язковому порядку повернена на доопрацювання.
.
2. СТРУКТУРА, ЗМІСТ І ОБСЯГ КУРСОВОЇ РОБОТИ2.1. Загальні вимоги
Загальними вимогами до курсової роботи є: чіткість і логічна послідовність викладення матеріалу, переконливість аргументації, стислість і точність формулювань, конкретність викладення результатів роботи. Існують типові вимоги до структури та обсягів курсової роботи:
Загальний обсяг курсової роботи повинен бути у межах 50-60 сторінок друкованого тексту.
2.2. Титульна сторінка Титульну сторінкукурсової роботиоформлюють згідно із зразком, наведеним у Додатку Б.
2.3. Зміст Зміст містить найменування та номери початкових сторінок усіх структурних елементів курсової роботи. Крім назв розділів і підрозділів, у змісті необхідно відзначити вступ, висновки, літературу і додатки.
2.4. Вступ У вступі необхідно обґрунтувати актуальність досліджуваної проблеми з точки зору її теоретичного та прикладного значень, виділити дискусійні питання та невирішені проблеми. Потрібно чітко сформулювати мету і завдання курсової роботи, визначити об'єкт і предмет дослідження, методи дослідження. Вступ не повинен розкривати тему курсової роботи, оскільки він не є змістовною частиною роботи. Не слід у вступі приводити визначення, поняття, склад, роль економічних категорій, що аналізуються в роботі.
2.4.1. Актуальність теми. Обґрунтувати актуальність обраної теми означає висвітлити сутність проблемної ситуації, співвіднести її із змістом сучасних процесів та тенденцій, які визначають розвиток державних фінансів, оцінити тему з точки зору її своєчасності й соціальної і економічної значущості.
2.4.2. Мета і завдання курсової роботи. Мета курсової роботи повинна бути тісно пов’язана з її темою і чітко вказувати, що саме досліджується в роботі. Досягненню мети курсової роботи підпорядковані всі її структурні частини, вся логіка роздумів від початку праці і до її завершення. Підзавданнями курсової роботи слід розуміти питання (проблеми), на які потрібно дати відповідь в окремих розділах та підрозділах курсової роботи. Завдання звичайно формулюють у формі перерахунку (вивчити..., описати..., встановити..., виявити... і т. ін.). Виконання поставлених завдань дозволить досягти мети курсової роботи. Наприклад, тема курсової роботи: «Податок на прибуток та його вплив на показники фінансово-господарської діяльності підприємства». Якщо робота виконується на матеріалах підприємства , мету курсової роботи можна сформулювати таким чином: Мета курсової роботи – розробка науково-методичних основ та практичних рекомендацій щодо вдосконалення механізму оподаткування прибутку з метою підвищення ефективності його регулятивно-стимулюючої дії на показники фінансово-господарської діяльності підприємств (мета відповідає темі курсової роботи). Завдання курсової роботи: - розкрити соціально-економічний зміст податку на прибуток підприємств та його роль у формуванні бюджету; - дослідити історичні витоки становлення прибуткового оподаткування юридичних осіб в Україні; - проаналізувати методологічні аспекти механізму функціонування податку на прибуток; - дослідити зарубіжний досвід справляння податку на прибуток; - здійснити аналіз справляння податку на прибуток підприємств на матеріалах … (вказати конкретне підприємство); - здійснити аналіз фінансового стану підприємства; - проаналізувати порядок нарахування та сплати податку на прибуток в структурі податкових платежів підприємства; - визначити вплив податку на прибуток на основні показники фінансово-господарської діяльності підприємства; - вказати напрями вдосконалення справляння податку на прибуток підприємств. (завдання відповідають розділам та підрозділам курсової роботи).
2.4.3. Об’єкт та предмет дослідження. Об'єкт дослідження – це середовище, процес або явище, що породжує проблемну ситуацію і обране для вивчення. Предметдослідження– це тенденція, спрямування або залежність, яку дослідник визначає у межах об’єкту дослідження і ґрунтовно вивчає. Ці дві категорії наукового аналізу співвідносні між собою як загальне та часткове, оскільки саме у межах об’єкту виділяється якась частина, що, власне, і є предметом дослідження. Наприклад: Об’єкт дослідження – система фінансових відносин, що виникають між суб’єктами господарювання та державою в процесі оподаткування прибутку підприємств. Предмет дослідження – вплив рівня оподаткування прибутку на основні показники фінансово-господарської діяльності підприємства.
2.4.4. Методи дослідження. Методи дослідження – це інструментарій, за допомогою якого проводиться дослідження. В курсовій роботі можуть бути використані такі методи дослідження: абстракції, аналізу і синтезу, індукції і дедукції, узагальнення, систематизації, періодизації, порівняння, історичний, логічний, проблемно-орієнтований, системний, комплексний, структурний, функціональний, графічний, статистичний, зокрема групування, статистичного порівняння середніх і відносних величин, експертних оцінок, кореляційно-регресійного аналізу, прогнозування, економіко-математичного моделювання, зокрема максимізації, оптимізації та інші. Перераховувати методи дослідження треба не відірвано від змісту роботи, а коротко та змістовно визначити, які завдання дослідження були виконані тим чи іншим методом. Наприклад: «У процесі дослідження історичних аспектів функціонування податку на прибуток використано метод наукової абстракції; для дослідження ролі та сутності податку на прибуток підприємств – методи якісного аналізу і синтезу, індукції і дедукції; для характеристики структури і динаміки фінансових відносин між суб’єктами господарювання і державою у процесі справляння податку на прибуток – методи кількісного аналізу економічних показників (спостереження, порівняння, групування, структурування та узагальнення); для дослідження впливу оподаткування прибутку підприємств на показники їх фінансово-господарської діяльності і доходи бюджету – кореляційно-регресійний аналіз та економіко-математичне моделювання». 2.5. Основна частина Основна частина передбачає глибоке та всебічне розкриття змісту обраної теми і повинна складатися з 3 розділів (теоретичного, аналітичного та розрахункового). Текст основної частини необхідно викладати стисло, логічно і аргументовано, уникати загальних слів, бездоказових тверджень, тавтології. Необхідно намагатись точно і в той же час просто будувати фрази і формулювання. Стиль викладення матеріалу повинен бути науковим, а не популярним (розмовним, журналістським, літературним). Всі частини курсової роботи повинні бути викладені в суворій логічній послідовності і взаємозв’язку. В кінці кожного розділу формулюють висновки із стислим викладенням наведених у розділі наукових і практичних результатів. Слід пам’ятати, що курсова робота відрізняється від реферату тим, що надає студенту можливість не просто узагальнити і структурно викласти написане іншими авторами, а виконати власні розробки, застосовуючи при цьому творчий підхід, нестандартність мислення, вміння викласти у науковому стилі власні думки.
2.5.1. Теоретичний розділ. У даному розділі викладаються теоретичні аспекти проблеми, що досліджуються. Розділ повинен складатися з 3-4 підрозділів. У цьому розділі необхідно розкрити: історичний аспект теми; законодавчу та нормативну базу теми; основні поняття теми, точки зору вітчизняних та зарубіжних економістів щодо даної проблематики; зарубіжний досвід щодо питання, яке досліджується; невирішені проблеми, які потребують розв'язання; обґрунтування власної позиції студента в оцінці проблеми і можливості її рішення. Матеріал з літературних джерел, який наводиться в тексті роботи, цитати, статистичні дані повинні мати відповідні посилання на першоджерела, що дозволить відокремити їх від результатів дослідження. Обсяг – до 20 сторінок. Перевищення обсягу теоретичного розділу буде свідченням невміння ретельно відібрати необхідні матеріали та коротко і стисло їх викласти.
2.5.2. Аналітичний розділ. У цьому розділі можна виділити 3-5 відносно самостійних підрозділів, що містять статистичний аналіз і оцінку різних аспектів досліджуваної проблеми. Статистичний аналіз досліджуваної проблеми доцільно проводити в такій послідовності: - визначити показники, які характеризують стан досліджуваної проблеми; - визначити значення цих показників за останні 3-5 років; - порівняти значення показників (це може бути порівняння з минулим, порівняння з кращим, порівняння з середніми даними); - проаналізувати динаміку показників: побудувати часовий ряд, який характеризує зміни того чи іншого показника в часі, розрахувати абсолютне і відносне відхилення у значенні показників протягом вказаного періоду, узагальнити ці дані в аналітичну таблицю з ключовими словами в назві «оцінка показників… за період…», описати таблицю, представити ці дані наочно у вигляді стовпчикової діаграми чи графіку; - дослідити показники структури, які відображають відношення частини сукупності до сукупності, взятої в цілому, визначити які зміни відбулись у структурних показниках протягом досліджуваного періоду, представити ці дані наочно у вигляді структурної діаграми; - провести аналітичні узагальнення та дати власну оцінку: визначити тенденцію змін показників (повільне, поступове або стрімке зростання / зменшення), виявити причини існуючого стану досліджуваних процесів, розкрити причинно-наслідкові зв’язки, зробити прогнозовані передбачення; конкретизувати наявні проблеми, які віднайдуть вирішення у III розділі курсової роботи. Якщо об’єктом дослідження є підприємство, потрібно навести техніко-економічну характеристику підприємства. Тут мають бути відображені організаційна та функціональна структури підприємства, а також показані в динаміці за останні 3 роки основні показники діяльності підприємства: обсяг реалізації продукції, товарів та послуг, обсяг виробництва продукції, витрати виробництва чи обігу, валовий та чистий прибуток (збиток), середньорічна вартість основних та оборотних засобів, чисельність працюючих, показники ефективності використання основних та оборотних засобів, суму отриманих кредитів, сума сплачених податків тощо. Далі виконується ґрунтовний аналіз фактичного стану досліджуваної проблеми на матеріалах підприємства. Весь матеріал аналітичного розділу повинен супроводжуватися необхідними ілюстраціями (рисунками, таблицями), достатніми для якісного і повного викладення матеріалу за темою. Джерелами статистичної інформації для аналітичного розділу можуть бути: статистичні дані, зібрані студентом протягом виробничої практики, опубліковані в періодичних виданнях (газетах, журналах), в статистичних збірниках («Україна в цифрах», «Статистичний щорічник України»), на офіційних сайтах в інформаційній мережі Internet. Розділ завершується висновками щодо одержаних результатів.
2.5.3. Розрахунковий розділ. Розрахунковий розділ має містити обґрунтовані пропозиції студента, спрямовані на усунення недоліків і поліпшення показників відповідної ділянки фінансової роботи і розрахунку економічного ефекту від впровадження даних запропонованих заходів. Структурно розділ вміщує 2-3 підрозділи. Характер і зміст заходів, що пропонуються, повинні базуватися на аналізі, проведеному в другому розділі курсової роботи. Невід'ємною частиною обгрунтування запропонованих студентом заходів має бути розрахунок економічної ефективності від їх впровадження. Розрахунку економічного ефекту від впровадження пропозиції передує опис показників, задіяних в розрахунку, проміжні розрахунки та безпосередньо розрахунок економічного ефекту. Кінцеві розрахунки поміщаються в таблицю (див. таблиця 1.1) Таблиця 1.1 Економічний ефект впровадження пропозиції
Ця частина роботи має особливе значення для загальної оцінки якості виконання курсової роботи.
2.6. Висновки
Логічним завершенням виконаного у курсовій роботі дослідження є висновки, мета яких – стислий виклад досягнутих результатів виконаної роботи. Висновки повинні бути обґрунтовані, чіткі й лаконічні – у вигляді коротких тез, без зайвої аргументації. Розпочинають висновки узагальненим викладом актуальності та основних проблем за темою роботи. Основна частина висновків містить методичні та практичні рекомендації і пропозиції, спрямовані на вирішення окремих теоретичних питань та практичних проблем. У висновках можна зазначити не лише позитивні моменти виконаного дослідження, а й недоліки та проблеми практичного характеру та конкретні рекомендації щодо їх усунення. Особливу увагу студент повинен приділити висвітленню нового, яке він вносить у розроблення досліджуваної проблеми, і дати оцінку відповідності вирішення поставлених завдань. Висновки повинні ґрунтуватись на матеріалах основної частини роботи. Завершують висновки оцінкою рівня досягнення мети, поставленої у вступній частині, міркуваннями з приводу практичної цінності роботи загалом та потенційної ефективності авторських рекомендацій.
2.7. Список опрацьованої літератури
Обов’язковою складовою курсової роботи є детальна бібліографія з проблеми, якій присвячене дослідження. Цілком вмотивоване внесення у бібліографічний перелік не тільки тих позицій (методологічної, спеціальної та довідкової літератури, періодичних видань, інтернет-посилань тощо), які були процитовані чи згадані у роботі, а й більшої (з прагненням до максимальної вичерпності) кількості літератури, що була опрацьована в процесі розкриття теми дослідження. Така розширена бібліографія не лише зайвий раз доводить повноту розуміння проблеми та глибину ознайомлення з літературою щодо конкретної теми, а й має самостійну наукову цінність як додаткове джерело інформації. Список використаних джерел повинен містити нормативно-правові акти, спеціаль¬ну наукову та навчальну економічну літературу, а також матеріали мережі Internet та інші інформаційні матеріали. Рекомендований обсяг списку опрацьованої літератури – 40 позицій.
2.8. Додатки
Матеріал, що доповнює положення стандарту, допускається розміщувати в додатках. Ілюстрації можна подавати у тексті, а якщо вони громіздкі або стосуються теми лише побічно – оформляти у вигляді додатків. У додатки також поміщають окремі частини тексту, що мають самостійне значення. Додатки покликані вивільнити основний текст роботи від допоміжних матеріалів, які потрібні для повноти сприйняття курсової роботи. Ними можуть бути: 1) проміжні математичні доведення, формули та розрахунки; 2) таблиці допоміжних цифрових даних, які мало аналізують у тексті роботи; 3) допоміжні рисунки або ті, що займають повну сторінку; 4) інструкції, методики, опис алгоритмів і програм розв’язування задач на ЕОМ, які розроблені в процесі виконання курсової роботи; 5) звітність підприємств, організацій, державних установ чи міжнародних організацій тощо. Додатки є обов’язковим компонентом курсової роботи, їх виділяють у разі потреби. Кількість додатків не обмежена, але надмірний їх обсяг також небажаний. Додатки можуть бути обов'язковими та інформаційними. Інформаційні додатки можуть бути рекомендованого або довідкового характеру.
РОЗДІЛ 3. ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ 3.1. Загальні вимоги Курсова робота має бути виконана державною (українською) мовою і оформлена відповідно до ГОСТ 2.105-95 „Загальні вимоги до текстових документів". Текст роботи (набраний на комп’ютері або рукописний) має бути виконаний на одному боці аркуша білого паперу формату А4. Шрифт Times New Roman, 14 пт, через 1,5 інтервали. Таблиці та ілюстрації можна подати на аркушах формату А3. Текст роботи розміщується на сторінці, яка обмежується полями: лівим — не менше ніж 20 мм, правим — не менше ніж 10 мм, верхнім — не менше ніж 20 мм, нижнім — не менше ніж 20 мм. Відстань між заголовком розділу (підрозділу) і текстом має бути в межах 15–20 мм.
3.2. Нумерація Розділи, підрозділи, пункти й підпункти слід нумерувати арабськими цифрами та друкувати з абзацним відступом. Розділи повинні мати порядкову нумерацію в межах роботи («РОЗДІЛ 1», «РОЗДІЛ 2», «РОЗДІЛ 3»). Після номеру розділу в тексті роботи крапку не ставлять. Підрозділи нумеруються в межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номерів розділу і порядкового номеру підрозділу, між якими ставиться крапка, наприклад, «1.2.» (другий підрозділ першого розділу). Пункти нумеруються в межах кожного підрозділу. Номер пункту складається з номерів розділу, підрозділу та порядкового номеру пункту, між якими ставляться крапки, наприклад, «1.2.3» (третій пункт другого підрозділу першого розділу). Підпункти нумерують у межах кожного пункту аналогічно до нумерації пунктів, наприклад, «1.2.3.2». Після номеру розділу, підрозділу, пункту і підпункту крапку не ставлять. Заголовки ВСТУП, ВИСНОВКИ, СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ, ДОДАТКИ не нумеруються.
3.3. Заголовки Розділи, підрозділи, пункти і підпункти повинні мати заголовки, що чітко й коротко відображають їхній зміст. Заголовки у тексті роботи слід друкувати симетрично до набору тексту великими літерами: ЗАВДАННЯ, ЗМІСТ, ВСТУП, РОЗДІЛ, ВИСНОВКИ, СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ, ДОДАТКИ. Назву розділу друкують з нового рядка за таким же правилом. Заголовок підрозділу слід друкувати маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу без крапки в кінці та без підкреслень. Заголовок пункту (підпункту) слід друкувати маленькими літерами (крім першої великої) напівжирним шрифтом з абзацного відступу в розбивку в підбір до тексту. Заголовки розділів, підрозділів і пунктів слід друкувати напівжирним шрифтом, без крапки в кінці та без підкреслень. Якщо заголовок складається з двох речень, їх відокремлюють крапкою. Перенесення слів у заголовку розділу не допускається.
3.4. Переліки У тексті пунктів або підпунктів можуть бути переліки. Перед кожною позицією переліку слід ставити дефіс або (за необхідності послатися в тексті на один із переліків) малу літеру, після якої ставлять дужку. Для подальшої деталізації переліку необхідно використовувати арабські цифри, після яких ставлять дужку. Перелік першого рівня деталізації друкують малими літерами з абзацного відступу, другого рівня – з відступом відносно місця розташування переліків першого рівня. Приклади а)____________________________________________________ б)____________________________________________________ 1)_________________________________________________ 2)_________________________________________________ а)____________________________________________________
3.5. Таблиці Таблиці застосовують для уточнення та зручності порівнювання показників. Назва таблиці (за наявності такої) має точно і стисло відображати її зміст. Назву слід розміщувати над таблицею. У разі перенесення частини таблиці на наступну або інші сторінки назву ставлять тільки над першою частиною таблиці. Цифровий матеріал, як правило, оформлюють у вигляді таблиць. Таблиці (за винятком таблиць у додатках) слід нумерувати арабськими цифрами в межах розділу, наприклад, «Таблиця 1.2» (друга таблиця першого розділу). Приклад побудови таблиці подано нижче.
Таблиця 1.2 Структура надходжень платежів з податку на прибуток підприємств до бюджетів
Стовпці
Таблиці кожного додатка позначають окремою нумерацією арабськими цифрами з додаванням перед цифрою позначення додатка, наприклад, «Таблиця В.1». Якщо в тексті роботи є тільки одна таблиця, то її позначають «Таблиця 1», а у додатку - «Таблиця В.1». На всі таблиці мають бути посилання в тексті,які складаються зі слова «таблиця» із зазначенням її номера. Заголовки стовпців і рядків таблиці слід друкувати з великої літери, підзаголовки стовпців — з малої, якщо вони є продовженням заголовка, або з великої, якщо вони мають самостійне значення. У кінці заголовків і підзаголовків таблиць крапки не ставлять, заголовки і підзаголовки стовпців друкують в однині. Таблиці ліворуч, праворуч і знизу, як правило, обмежують лініями. Розділяти заголовки і підзаголовки боковика і стовпців діагональними лініями не допускається. Заголовки стовпців, як правило, друкують паралельно рядкам таблиці. За необхідності допускається перпендикулярне розміщення заголовків стовпців. Головку таблиці треба відокремлювати лінією від тексту таблиці. Допускається розміщення таблиці вздовж довгого боку аркуша. Якщо рядки або стовпці таблиці виходять за формат сторінки, то таблицю ділять на частини, які розміщують одна під одною або поряд, при цьому в кожній частині таблиці повторюють її головку й боковик. У разі поділу таблиці на частини допускається її головку або боковик заміняти відповідно номерами стовпців і рядків. При цьому нумерують арабськими цифрами стовпці і (або) рядки першої частини таблиці. Якщо в кінці сторінки таблиця переривається і її продовження буде на наступній сторінці, то в першій частині таблиці нижню горизонтальну лінію, що обмежує таблицю, не креслять. Слово «Таблиця» зазначають один раз ліворуч над першою частиною таблиці, над іншими частинами друкують слова «Продовження таблиці» або «Закінчення таблиці» із зазначенням номера (позначення) таблиці.
3.6. Графічний матеріал
Графічний матеріал — рисунки (схеми, діаграми і т. ін.) розміщують у стандарті для встановлення властивостей або характеристик об'єкта, а також для розуміння тексту стандарту. На графічний матеріал мають бути посилання в тексті стандарту. Графічний матеріал треба розмістити безпосередньо після тексту, в якому про нього згадується вперше, або на наступній сторінці, а за необхідності — у додатку. За наявності у роботі таблиць, що доповнюють графічний матеріал, таблиці слід розміщувати після графічного матеріалу. За необхідності під графічним матеріалом розміщують пояснювальні дані. Графічний матеріал може мати тематичну назву, яку розміщують під ним. Номер рисунка складається з номера розділу та порядкового номера рисунка в межах розділу, між якими ставиться крапка. Наприклад, «Рис 1.2.» (другий рисунок першого розділу). Якщо у тексті роботи є тільки один рисунок, його позначають «Рис. 1». Назва рисунка розміщується після його номера. Приклад подання рисунка наведено нижче.
Рис. 1.1. Структура надходжень податкових платежів з податку на прибуток підприємств
Графічний матеріал кожного додатка позначають окремою нумерацією арабськими цифрами з додаванням перед цифрою позначення додатка (Рис. В.3). Рисунок (діаграму, схему тощо) рекомендується виконувати на одній сторінці. Якщо рисунок не вміщується на одній сторінці, дозволяється переносити його на інші сторінки. При цьому тематичну назву розміщують на першій сторінці, пояснювальні дані— на кожній сторінці і під ними друкують «Рис .... аркуш ...», якщо є кілька рисунків, і «Рис. 1, аркуш...», якщо є один рисунок.
3.7. Формули Формули нумерують у межах розділу арабськими цифрами. Номер формули складається з номера розділу і номера формули в розділі, між якими ставиться крапка. Номер формули у круглих дужках друкують біля правого поля сторінки у тому ж рядку, наприклад, (2.3) – третя формула у другому розділі. Посилання на формулу в тексті роботи виконується за таким зразком: «...у формулі (2.3)...» Формули в додатках нумерують окремо арабськими цифрами в межах кожного додатка з додаванням перед цифрою позначення додатка, наприклад, «(В. 1)». У формулі як символи величин слід застосовувати позначення, встановлені відповідними стандартами або іншими документами. Рівняння і формули повинні бути відокремлені від тексту. Вище і нижче формули залишають інтервал не менший одного рядка. Формули, що подаються одна за одною і не розділені текстом, відокремлюють комою. Пояснення символів і числових коефіцієнтів, що входять до формули, якщо вони не пояснювалися в тексті, мають, бути наведені безпосередньо під формулою. Пояснення кожного символу слід давати з нового рядка в тій послідовності, в якій символи наведено у формулі. Перший рядок пояснення має починатися словом «де». Наприклад: Б(а) - Б(а-1) + П (а-1) - В(а-1) - А(а-1), (1.1) де Б(а) - балансова вартість групи на початок звітного періоду; Б(а-1) - балансова вартість групи на початок періоду, що передував звітному; П(а-1) - сума витрат, понесених на придбання основних фондів, здійснення капітального ремонту, реконструкцій, модернізацій та інших поліпшень основних фондів протягом періоду, що передував звітному; В(а-1) - сума виведених з експлуатації основних фондів протягом періоду, що передував звітному; А(а-1) - сума амортизаційних відрахувань, нарахованих у періоді, що передував звітному.
3.8. Правила цитування та посилання на використані джерела При написанні дипломної роботи студент повинен давати посилання на джерела, які наводяться в дипломній роботі. Такі посилання дають змогу відшукати документи і перевірити достовірність відомостей про цитування документа, дають необхідну інформацію щодо нього, допомагають з'ясувати його зміст мову тексту, обсяг. Посилатися слід на останні видання публікацій На більш ранні видання можна посилатися лише в тому разі, коли в них є матеріал, який не включено до останнього видання. Посилання в тексті курсової роботи на джерела слід зазначати порядковим номером за переліком посилань, виділеним двома квадратними дужками, наприклад, "... у праці [1]...", "... у працях [1—7]...". Якщо використовують відомості, матеріали з монографій, оглядових статей, інших джерел з великою кількістю сторінок, тоді у посиланні необхідно точно вказати номери сторінок, ілюстрацій, таблиць, формул з джерела, на яке є посилання в дипломній роботі. Посилання додаються одразу після закінчення цитати у квадратних дужках, де вказується порядковий номер джерела у списку літератури та відповідна сторінка джерела, наприклад, [4, с. 35]. Зноски в кінці аркуша робити недоцільно. Посилання на ілюстрації курсової роботи вказують порядковим номером ілюстрації, наприклад, "…подано на рис. 1.3". На всі таблиці курсової роботи повинні бути посилання в тексті, при цьому слово "таблиця" в тексті пишуть скорочено, наприклад: "...в табл. 1.3". У повторних посиланнях на таблиці та ілюстрації треба вказувати скорочено слово "дивись", наприклад: "див.табл.1.3", "див. рис. 1.3". Посилання на формули курсової роботи вказують порядковим номером формули в дужках, наприклад "...у формулі (1.2)". Для підтвердження власних аргументів посиланням на авторитетне джерело або для критичного аналізу того чи іншого друкованого твору слід наводити цитати. Науковий етикет вимагає точно відтворювати цитований текст, бо найменше скорочення наведеного витягу може спотворити зміст, закладений автором. Загальні вимоги до цитування такі: а) текст цитати починається і закінчується лапками і наводиться в тій граматичній формі, в якій він поданий у джерелі, із збереженням особливостей авторського написання. Наукові терміни, запропоновані іншими авторами, не виділяються лапками, за винятком тих, що викликали загальну полеміку. У цих випадках використовується вираз "так званий"; б) цитування повинно бути повним, без довільного скорочення авторського тексту і без перекручень думок автора. Пропуск слів, речень, абзаців при цитуванні допускається без перекручення авторського тексту і позначається трьома крапками. Вони ставляться у будь-якому місці цитати (на початку, всередині, на кінці). Якщо перед випущеним текстом або за ним стояв розділовий знак, то він не зберігається; в) кожна цитата обов'язково супроводжується посиланням на джерело; г) при непрямому цитуванні (переказі, викладі думок інших авторів своїми словами), що дає значну економію тексту, слід бути гранично точним у викладенні думок автора, коректним щодо оцінювання його результатів, і давати відповідні посилання на джерело;
3.9. Список використаних джерел Список літератури формується у такій послідовності: 1) по мірі посилання на джерело в тексті роботи; 2) в алфавітному порядку за прізвищами авторів або назвами цих джерел. Зразки оформлення бібліографічних джерел у списку літератури наведено в додатку К.
3.10. Додатки Додатки курсової роботи оформляють на наступних сторінках як її продовження після списку використаної літератури. Додатки повинні мати спільну з рештою тексту наскрізну нумерацію сторінок. Кожен додаток має розпочинатися з нової сторінки та мати назву (заголовок), надруковану вгорі малими літерами (крім першої) симетрично до тексту сторінки. З правого боку рядка над заголовком друкують з першої великої літери слово “Додаток” та його позначення (велика літера чи номер). Додатки позначають великими літерами української абетки (за винятком літер Г, Ґ, З, Є, И І, Ї, Й, О, Ч, Ь) або нумерують арабськими цифрами, наприклад, додаток Б або додаток 2. Якщо в роботі лише один додаток, то його позначають як “Додаток А”. Якщо в додатку є текст, то в нього повинна бути назва. У разі потреби текст додатків можна поділяти на розділи, підрозділи (параграфи), які треба нумерувати в межах кожного додатка. У цьому разі перед кожним номером ставлять позначення додатка (літеру) і крапку, наприклад, А.2 – другий розділ додатка А; Б.3.1 – підрозділ 3.1 додатка Б; Д.4.1.2 – пункт 4.1.2 додатка Д. Необхідність поділу додатків на розділи може виникнути, наприклад, у випадку наведення однотипних форм фінансової звітності підприємства за декілька періодів. Якщо у тексті додатка наведено ілюстрації, таблиці, формули тощо, то нумерувати їх потрібно в межах кожного додатка, позначаючи буквою відповідного додатка та порядковим номером, наприклад, рисунок Д.3 – третій рисунок додатка Д, таблиця А.2 – друга таблиця додатка А, формула В.5 – п’ята формула додатка В тощо. Якщо в тексті додатка лише одна ілюстрація чи одна таблиця, то їх нумерують як рисунок А.1 або таблиця Б.1. У посиланнях в тексті додатка на ілюстрації, таблиці рекомендують писати: “...на рис. А.2...”, “...у табл. Б.4...” тощо.
4. СИСТЕМА КРИТЕРІЇВ ОЦІНЮВАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ
Оцінка знань студентів за національною шкалою, шкалою ECTS та шкалою навчального закладу. Оцінка знань студентів проводиться відповідно до світових стандартів та у співвідношенні оцінок знань за національною шкалою, шкалою ECTS та шкалою навчального закладу. Форми та засоби контролю Рівень виконання курсової роботи з дисципліни «Податкова система» визначаються під час поточного і підсумкового (сесійного) контролю.
Поточний контроль передбачає проведення контролю за виконанням курсової роботи (її складових) та здійснюється на консультаціях.
Підсумковий контроль виконання курсової роботи здійснюється керівником під час перевірки виконаної роботи та безпосередньо під час її захисту студентом. Захист курсової роботи відбувається згідно з графіком, що затверджується кафедрою, на прилюдному засіданні комісії, яку затверджено у передбаченому порядку та в присутності всіх студентів академічної групи. Для захисту роботи відводять не більше 15 хвилин.
Підсумкова оцінка по роботі визначається комісією по захисту курсової роботи та проставляється керівником курсової роботи одночасно в залікову книжку студента та відомість. Підсумкова оцінка визначається за допомогою таблиці:
Критерії оцінювання знань студентів заочної форми навчання. Організація поточного контролю знань студентів заочної форми навчання. 1. Студент отримує завдання для виконання курсової роботи під час сесії, або по закінченні сесії під час індивідуальної консультації. 2. У міжсесійний період проводяться групові чи індивідуальні консультації з виконання курсової роботи за графіком, складеним кафедрою і доведеним до відома студентів під час начитування лекцій. 3. За місяць до початку сесії студенти здають у методичний кабінет кафедри (907-а) виконані курсові роботи. Дати подання робіт фіксуються в спеціальному журналі викладача. 4. Роботи студентів перевіряються кафедрою у семиденний термін, і в разі недопущення їх до захисту, повертаються студентам для доопрацювання. 5. Під час сесії студенти обов’язково захищають курсові роботи згідно графіку захисту курсової роботи, затвердженого кафедрою. 6. Оцінювання виконаної курсової роботи з дисципліни «Податкова система» студентами заочної форми навчання здійснюється за тими ж критеріями, які розроблені для студентів денної форми навчання.
Рекомендована література
ПЕРІОДИЧНІ ВИДАННЯ
ОФІЦІЙНІ ДЖЕРЕЛА ІНФОРМАЦІЇ В МЕРЕЖІ INTERNET
Додаток А ТЕМАТИКА КУРСОВИХ РОБІТ
КомментарииКомментариев пока нет Пожалуйста, авторизуйтесь, чтобы оставить комментарий. |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||