Методичні вказівки і завдання до виконання контрольних робіт студентами І курсу напрямів підготовки: 6.030508 “Фінанси і кредит”, 6.030509 “Облік і аудит” заочної форми навчання із дисципліни “Філософія”

MIHICTEPCTВO ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

Приватний вищий навчальний заклад

«ІНСТИТУТ ДІЛОВОГО АДМІНІСТРУВАННЯ»

ЗАТВЕРДЖУЮ:

Ректор  інституту

_________С.М.Короленко

“___”___________2011 р.

Методичні вказівки і завдання

до виконання контрольних робіт

студентами І курсу

напрямів підготовки: 6.030508 “Фінанси і кредит”, 6.030509 “Облік і аудит”

заочної форми навчання

із дисципліни “Філософія”

КРИВИЙ РІГ

2011

ВСТУП

Студенти ІІ курсу заочної форми навчання напрямів підготовки:6.030508 “Фінанси і кредит”, 6.030509 “Облік і аудит” виконують контрольну роботу з дисципліни “Філософія”.

Мета виконання контрольної роботи передбачає перевірку таких теоретичних знань, практичних умінь і навичок:

• знання ключових понять дисципліни, що є основними для розгляду тем, передбачених робочою программою;
• вміння працювати з допоміжним наочним матеріалом: підручниками, посібниками, словниками;
• практичні навички правильно формулювати філософські висловлювання й оформлювати їх письмово.

ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ ДО НАПИСАННЯ КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ

Контрольна робота складається з 6 (шести) завдань теоретичного і практичного характеру.

Завдання 1 передбачає роботу з таблицею. Студенту необхідно за зразком першого завдання треба виконати інші.

Завдання 2-3 – практичного спрямування, передбачає роботу з цитатним матеріалом, теоретичним матеріалом. Відповідно до вимог змісту кожного завдання студенту необхідно проаналізувати наведений фактичнийматеріал або дати витлумачення філософським поняттям, або відповсти на питання теоретичного хапрактеру.

Завдання 4, 6 – передбачають роботу зі словником філософських термінів, словником іншомовних слів, тлумачними словниками. Студенту необхідно з’ясувати зміст запропонованих понять (завдання 4), визначити, спираючись на подані дефініції, терміни (завдання 6).

Завдання 5 – передбачає роботу з теоретичним матеріалом для з’ясування відмінностей між понятями “матеріальне” / “ідеальне”; студенту необхідно вказати матеріальні явища у поданному переліку

Виконані завдання подаються для перевірки на кафедру суспільно-гуманітарних наук.

Робота повинна бути написана чорнилом, чітко, грамотно, охайно, без виправлень, або з використанням комп’ютера.

Для успішного самостійного виконання контрольної роботи необхідно вивчити теоретичний матеріал, перелік якого наведено в кінці методичних вказівок.

Термін виконання уонтрольної роботи встановлюєтиься графіком факультету.

Розподіл варіантів контрольної роботи здійснюється згідно з порядковим номером студента в академічному журналі.

Варіант 4

1.Тест “Хто є хто?” За зразком першого завдання треба виконати інші.

2.“Освіта звільняє людину від дикості та варварства… Наука настроює і спрямовує розум на те, щоб він віднині ніколи не залишався у спокої та …не застигав у своїх недоліках, а, навпаки, постійно спонукав себе до дії і прагнув до вдосконалення. Адже неосвічена людина не знає, що значить заглиблюватися в себе саму, оцінювати себе, і не знає, яким радісним є життя, коли помічаєш, що з кожним днем воно стає кращим; якщо ж така людина випадково має якусь позитивну якість, то вона вихваляється цією якістю … та використовує її, можливо, бавить вигідно, проте не приділяє уваги тому, як цю якість розвинути і примножити… Освічена ж людина, навпаки, не лише використовує розум й усі свої позитивні якості, але постійно виправляє свої помилки і вдосконалюється у доброчесності ” (Френсіс Бекон).

На який аспект важливості звертає увагу Ф. Бекон – освіта має важливе значення в першу чергу для саморозвитку чи для суспільства? Зверніть увагу на те, про які конкретні відмінності між освіченою та неосвіченою людиною пише автор.

3.Ознайомтесь, яким чином окреслює буття один з провідних теоретиків онтології ХХ ст.. М. Гартман.

“Саме буття не можна ні визначити, ні пояснити. Але можна відрізняти види буття та аналізувати їх модуси. Тим самим їх можна висвітлювати із середини… Буття є останнє, про о припустимо запитувати. Але останнє не може бути визначеним. Адже визначити можна лише на основі чогось іншого, що стоїть за розшукуваним; саме ж останнє є тим, за чим вже нічого немає… загальний спосіб буття для всіх способів буття – “буття взагалі”, яке є властивим для будь-якого сущого” (М. Гартман).

Спробуйте зрозуміти, що значить те, що модуси (способи буття) сущого можна висвітлювати лише із середини? Де в наведених рядках є вказівка на те. що буття постає спільним для всього сущого, тобто тим, що робить дійсність єдиною та неперервною? Яким чином тут позначається єдність онтології та гносеології? – Для відповіді на ці питання використайте наведені нижче міркування сучасного австрійського філософа.

“Поняття буття не обмежується жодною категорією, а перевищує та охоплює все, тобто є висловлюванням про все. Це поняття принципово переходить всі межі, .. охоплює абсолютно все, про що можна запитувати, мислити або знати: дійсне і можливе, субстанцію та її властивості, речі, а також неречові змісти – думки й цінності, теперішнє, минуле та майбутнє…” (Е. Корет).

1. Дайте витлумачення наступним поняттям: апріорі, детермінізм, індетермінізм, креаціонізм, натуралізм, позитивізм, розум, соціальна спільнота, утилітаризм.
2. Які з перерахованих явищ матеріальні? – простір, ненависть, герб, танок, релігія.
3. Які поняття відповідають наведеним витлумаченням?

• найзагальніша визначеність речей, з якої починається процес пізнання (Гегель);
• заперечення детермінізму, причинності;
• увесь, за винятком природи, мовно і символічно відтворений і “репрезентований” світ, що охоплює різноманітність видів, засобів і результатів творчої діяльності людини, спрямованої на освоєння, пізнання і зміну навколишньої реальності і самої себе;
• філософський напрям. згідно з яким центральним елементом розгляду світу є природа;
• філософська течія, що зводить суть понять, ідей, теорій до практичних операцій підкорення навколишнього середовища і розглядає практичну ефективність ідей як критерій їх істинності.