МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО ВИКОНАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ З ДИСЦИПЛІН ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНОГО ЦИКЛУ 28.02.2014 21:44

Вступ

Згідно з «Положенням про організацію навчального процесу в умовах його індивідуалізації та впровадження кредитно-модульної системи»  курсова робота є складовою самостійної роботи студентів та «здійснюється відповідно до робочого навчального плану та існуючих вимог щодо її змісту» ( К.: КНЕУ, 2006. - С.47). Курсова робота є одним з найважливіших видів навчальної діяльності й виконується кожним студентом відповідно  до навчальних планів підготовки бакалаврів економіки  денної форми навчання з дисциплін психолого-педагогічного циклу: «Психологія діяльності та навчальний менеджмент», «Психологія спілкування», «Методика викладання економіки».

Курсова робота є також різновидом науково-дослідної роботи студентів. В процесі її підготовки студенти мають навчитися користуватися бібліографічними покажчиками з педагогіки, психології, економіки й т.д.; підбирати, обробляти,  систематизувати й фіксувати потрібну інформацію; збирати, аналізувати й узагальнювати передовий педагогічний досвід  освітніх установ різних типів;  обробляти отриманий емпіричний матеріал, аналізувати, систематизувати, інтерпретувати його й робити висновки.

Керівництво курсовими роботами здійснюють викладачі кафедри. Консультації проводяться за розкладом кафедри в години індивідуально-консультативної роботи. Оцінка якості виконання курсової роботи є складовою рейтингу студента з дисциплін психолого-педагогічного циклу в цілому.

1. Цілі та завдання написання курсової роботи

Основна мета написання курсової роботи – закріпити, поглибити та узагальнити знання, що були засвоєні під час навчання, та отримати навички їх застосування для комплексного вирішення конкретного фахового завдання, а саме: створення дидактичної розробки  з обраної  тематики.

Серед головних завдань курсової роботи:

1. Розвиток та закріплення вмінь та навичок самостійної роботи.

2. Оволодіння дослідницькими компетентностями.

3. Формування професійних вмінь та навичок управління навчальною діяльністю різних освітньо-вікових груп із застосуванням адекватних операціоналізованим навчальним цілям форм, методів та технологій навчання.

Підготовлена курсова робота у вигляді дидактичної розробки обраної теми має відобразити формування організаційно-змістовних педагогічних умінь студентів, майбутніх викладачів економіки, серед яких:

• уміння планувати навчальний матеріал — формулювати навчальні цілі, проектувати та відбирати  зміст  навчання відповідно до нових концепцій і технологій навчання, відбирати або складати плани навчання, планувати конкретне заняття, обирати методи навчання, структурувати навчальну інформацію, застосовувати диференційований підхід до учнів через планування і організацію їхньої самостійної навчальної діяльності, проектувати власну діяльність і поведінку в процесі взаємодії з учнями тощо;
• уміння організовувати навчальний процес — застосовувати відповідну сукупність форм, методів, прийомів і засобів навчання та організовувати навчання  із використанням різних засобів навчання; враховувати внутрішні та зовнішні умови навчання, індивідуальні та групові особливості учнів  в процесі організації навчання, керувати соціально-психологічними процесами в навчанні;
• уміння мотивувати тих, хто навчається — використовувати різноманітні прийоми та засоби активізації пізнавальної діяльності представників різних вікових категорій, керувати мотиваційними процесами, формувати мотивацію навчання учнів, проектувати різні види їхньої діяльності у навчанні; cтимулювати навчання, використовувати різні методи та прийоми мотивації навчання;
• уміння контролювати навчальний процес – використовувати адекватні цілям навчання види, форми та методи дидактичного контролю, враховувати затрати часу і розумової енергії студентів і викладача, аналізувати педагогічні ситуації,  застосовувати відповідні критерії та норми оцінювання навчальної діяльності, враховувати психологічні фактори при оцінюванні, запобігати «педагогічного суб’єктивізму» та «суб’єктивних педагогічних помилок» при оцінюванні, здійснювати ефективний зворотний зв’язок, враховуючи переваги модульно-рейтингової системи контролю й оцінювання навчальної діяльності;
• уміння керувати навчанням учнів різних освітньо-вікових періодів – враховувати в навчальному процесі особливості розвитку особистості та пізнавальної сфери дошкільнят, молодших школярів, середнього  та старшого шкільного віку, студентів та дорослих.

2. Форми курсових робіт та їхні обов’язкові складові

         Згідно з вказаними вище цілями та завданнями курсова робота може бути виконана у трьох формах: (1) як дидактична розробка обраної теми з варіативною складовою; (2) як наукова стаття; (3) як науково-методичний курсовий проект.

2.1. Дидактична розробка економічної теми з варіативною складовою.

З метою реалізації індивідуального підходу в навчанні, а також підвищення рівня самостійності та творчої активності студентів, що сприятиме обмеженню кількості запозичень в процесі підготовки курсової роботи, варіативна складова курсової роботи визначається кожним керівником курсової роботи та пропонується студентам в якості її обов’язкової складової. Наявність в курсовій роботі виконавця якісно виконаної варіативної складової дає можливість викладачу оцінити таку роботу на максимально високому рівні (поставити «відмінно» = 90-100 балів). В якості варіативної складової може бути запропоновано, наприклад, такі розділи: «Дидактико-методична розробка  семінарського заняття з економічної теми для студентів ВНЗ» (Додаток 5);  «Засоби активізації навчально-пізнавальної діяльності учнів при викладанні теми «…» (Додаток 6) або інший варіант, запропонований керівником курсової роботи.

Дидактична розробка економічної теми з варіативною складовою  виконується автором самостійно та може подаватися науковому керівнику у одному із запропонованих варіантів (залежно від бажання автора та настанов наукового керівника):

-         як письмовий звіт – курсова робота надається науковому керівнику у роздрукованому на папері вигляді;

-         у формі мультимедійної презентації – курсова робота подається на компакт-диску та характеризується застосуванням інформаційно-комунікаційних технологій;

-         як комбінований звіт – поєднання попередніх двох форм подання курсових робіт.

Курсова робота повинна мати чітку та логічну побудову. Незалежно від форми подання та змісту варіативної складової, структура  курсової роботи миістить такі обов`язкові складові компоненти:

• вступ;
• основна частина (принаймні 2 розділи, що містять декілька взаємопов’язаних параграфів);
• висновки;
• список літератури;
• додатки.

У вступній частині студент повинен довести актуальність, практичне та теоретичне значення дидактичної розробки обраної теми, визначити мету та завдання написання курсової роботи.

 Вступ містить погляди студента на систему економічної освіти в Україні, її недоліки, перспективи розвитку в контексті Болонського процесу та інших тенденцій глобалізації освітнього простору, а також на шляхи підвищення якості викладання економічних дисциплін з метою формування професійної компетентності тих, хто навчається.

Основний зміст курсової роботи знаходить своє відображення у двох розділах основної частини. Перший містить короткий опис особливостей змісту, методів і форм навчання однієї або порівняльну характеристику декількох вікових категорій (дошкільнята, молодші школярі, підлітки та старшокласники).  В цьому розділі бажано більш детально зупинитися на врахуванні в навчальному процесі особливостей тієї вікової групи, для якої розробляється заняття.

Другий розділ основної частини курсової роботи містить дидактико-методичну розробку теми для однієї або  декількох різних освітньо-вікових категорій учнів для викладання в навчальному закладі. Вона передбачає різноманітні дидактичні матеріали (наприклад: наочні засоби, різні види питань та вправ з теми, завдання для самостійної роботи, структурно-логічна схема теми, опорна схема-конспект тощо), які дозволяють викладачу досягти поставленої навчальної мети.

Запропоновані дидактичні матеріали теми мають бути обо­в’язково обґрунтовані. З цією метою рекомендується:

• показати врахування вікових соціально-психологічних особливостей групи навчання, їх вплив на організацію та методи навчання;
• проаналізувати структуру навчального плану;
• визначити шляхи підвищення ефективності навчання з дисципліни;
• внести пропозиції щодо вдосконалення змісту, методів та бюджету часу з дисципліни.

Конкретна структура основної частини курсової роботи подається її керівником. Приведемо два приклади орієнтовного плану даного розділу (див. Додаток 4).

Після кожного розділу (або частини) курсової роботи бажано сформулювати основні результати, що були отримані в процесі її написання.

Висновки відображають результати проведеної роботи, нові положення (ідеї, оцінки), які були отримані в ході дидактичної розробки, практичну значущість проведеної роботи та рекомендації щодо використання даних розробок у навчальному процесі.

Список літератури закінчує опис курсової роботи та починається з окремої сторінки. У ньому повинно бути не менше 10 джерел, які розташовуються у алфавітному порядку та оформлюються відповідно до існуючих вимог.

Додатки містять матеріал, який доповнює, уточнює, підтверджує, ілюструє окремі положення проведеного дослідження, і не включені до тексту основної частини. Як правило, вони формуються, якщо їх буває не менше двох. В цілому додатки не повинні перевищувати 1/3 всього тексту роботи. 

Обов’язковими умовами якісного виконання курсової роботи та її високої оцінки є:

1) уміння розробляти завдання щодо вивчення даної теми на різних рівнях її засвоєння (від репродуктивного до творчого) відповідно до попередньої моделі засвоєння бази знань з теми;

2) розроблення та використання в роботі методів навчання, які активізують пізнавальну діяльність слухачів (проблемні питання, case - метод, дидактичні ігри, запитання для дискусії тощо);

3) наявність варіативної складової. яка пропонується керівником курсової роботи.

У ході виконання курсової роботи потрібно використовувати знання з вікової та загальної психології, загальної педагогіки та дидактики, теорії виховання, методики викладання економіки, комунікативних процесів у навчанні, системи економічних дисциплін. Актуальним є також аналіз власного досвіду навчання студента у вузі або у середній школі.

Конкретна структура курсової роботи  надається студентам керівником курсової роботи у вигляді пам’ятки (Додаток 7).

2.2. Курсова робота як наукова стаття

У статті мають бути висвітлені науково-методичні проблеми теорії та практики економічної освіти.

 

Структура статті

1. Назва статті (містить не більше 12 слів).
2. Актуальність вибраної теми.
3. Постановка проблеми у загальному вигляді та її зв'язок із важливими науковими чи практичними завданнями.
4. Аналіз останніх досліджень і публікацій, в яких започатковано розв'язання даної проблеми і на які спирається автор.
5. Виділення невирішених раніше частин загальної проблеми, котрим присвячується означена стаття.
6. Формулювання цілей статті (постановка завдання).
7. Виклад основного матеріалу дослідження з повним обґрунтуванням отриманих наукових результатів.
8. Висновки з даного дослідження і перспективи подальших розвідок у даному напрямку.
9. Список літератури – за абеткою (спочатку кирилиця, потім – латинка); у тексті в квадратних дужках позначається позиція та сторінка – [5, 100]. Архівні джерела подаються окремим блоком з римською нумерацією (за абеткою назв архівів) перед списком літератури.

Використані математичні доведення та перетворення, формули, таблиці, графіки подаються за текстом, нумеруються відповідно до загальної нумерації статті.

Стаття на початку супроводжується  короткою анотацією, яка має містити постановку задачі, сутність її розкриття у стислій формі та точно сформульованій формі й основні результати. Далі вказується перелік (до 10) ключових слів ( або словосполучень ) статті.

Текст має бути обсягом від 0,5 (12 сторінок) авторського аркуша  до повного авторського аркуша (24 сторінки). Редактор Miсrosoft Word 2003 і наступні версії, шрифт Times New Roman 14, інтервал 1,5.

2.3. Курсова робота як науково-методичний курсовий проект

Науково-методичний курсовий проект є формою організації самостійної навчально-дослідної діяльності студентів, що виступає альтернативним варіантом написання курсової роботи з дисциплін психолого-педагогічного циклу студентами денної форми навчання відповідно до навчальних планів підготовки бакалаврів економіки.

Колективний науково-методичний курсовий проект містить комплексну програму реалізації розроблених теоретичних положень щодо методики викладання економічних дисциплін для певних вікових груп.

При виконанні колективних проектів студенти об`єднуються у творчі групи (не більше 5-7 студентів), які самостійно обирають напрямок наукового дослідження, розробляють його цілі, структуру та етапи. Потім кожен учасник обирає конкретний аспект загальної теми проекту та ґрунтовно його розкриває. Після теоретичного обґрунтування необхідності та особливостей застосування обраних методик в економічному навчанні, студенти мають можливість апробувати власні розробки та підтвердити отримані висновки емпіричним шляхом при проходженні педагогічної практики.

         До основних цілей виконання колективного науково-методичного курсового проекту можна віднести наступні:

1. формування компетентності, тобто підготовка студентів до самостійної професійної діяльності викладача економіки;
2. розвиток економічного мислення, тобто надання можливостей студентам розвивати власне економічне мислення шляхом вивчення та подальшої адаптації певної техніки мислення;
3. розвиток творчості, тобто надання можливостей студентам ефективно використовувати свої здібності у напрямку наукової та викладацької діяльності і, зокрема, при розробці методики викладання економічної теми.

Основні завдання виконання колективного курсового проекту:

1. розробити методику підготовки і проведення навчальних занять з економічних дисциплін на основі отриманих знань, вмінь і навичок з курсів психолого-педагогічного циклу;
2. створити методичні матеріали з урахуванням вікових особливостей аудиторії;
3. застосувати сучасні технології, методи активного навчання при підготовці занять.
4. запровадити методичні розробки у навчальний процес під час проходження педагогічної практики.

Структура колективного науково-методичного курсового проекту складається з наступних елементів:

• вступ;
• основна частина;
• висновки;
• список літератури;
• додатки.

         Вступ містить модель всього дослідження, весь науковий апарат, який використовується дослідником при здійсненні самостійної пошукової роботи.

  У вступі обов`язково необхідно обґрунтувати та сформулювати:

-         актуальність теми;

-         мету і завдання проектної роботи;

-         об`єкт дослідження – умови, в яких буде здійснюватися робота щодо досягнення поставленої мети (наприклад, процес навчання);

-         предмет дослідження – та частина педагогічної системи або процесу, яка потребує вдосконалення або трансформації, це те, на що сконцентрована основна увага дослідження;

-         методи дослідження.   

         Основна частина колективного курсового проекту складається з трьох розділів. Перший розділ виконується колективно. Він містить погляд студентського творчого колективу на систему економічної освіти в Україні, її недоліки, перспективи розвитку, а також шляхи підвищення якості викладання економічних дисциплін в контексті конкретної проблеми.

         Другий розділ присвячений розробці та обґрунтуванню міжпредметного тренінг-курсу, який запропонований студентами з урахуванням вікових особливостей аудиторії та відповідно до обраної методики, що спрямована на розвиток пізнавальних здібностей тих, хто навчається. Обов`язковими елементами даного розділу є такі:

• загальна інформація про тренінг-курс (назва, його актуальність та необхідність, умови викладання, теоретико-методологічні особливості застосування обраної розвиваючої методики в економічному навчанні);
• цілі і завдання тренінг-курсу;
• вікові особливості аудиторії та врахування їх впливу на методику викладання тренінг-курсу;
• структура тренінг-курсу із зазначенням тем занять, видів діяльності та бюджету часу.

Третій розділ виконується індивідуально кожним членом творчого колективу.

Він містить конкретні тренінги, які дозволяють сформувати, розвити або вдосконалити певні вміння і навички тих, хто навчається. Кожен тренінг має складатися з таких елементів:

• план тренінгу;
• теоретична частина;
• конспект-схема або інтелект-карта теоретичної частини;
• “конструктор” тренінгу;
• банк завдань для закріплення;
• контрольно-оціночні завдання.

Крім того, у третьому розділі може міститись аналіз розроблених тренінгів за методикою «Плюс-Мінус-Цікаво», а також шляхи вдосконалення та підвищення ефективності розроблених тренінгів.

Висновки відображають результати проведеної роботи, нові положення (ідеї, оцінки), які були отримані в ході дослідження, практичну значущість проведеної роботи та рекомендації щодо використання даних розробок у навчальному процесі.

Список літератури закінчує опис проекту та повинен нараховувати не менше 10 джерел, які розташовуються у алфавітному порядку та оформлюються відповідно до існуючих вимог.

Додатки містять матеріал, який доповнює, уточнює, підтверджує, ілюструє окремі положення проведеного дослідження, і не включені до тексту основної частини.

Більш детально про цілі, принципи та структуру колективного науково-методичного курсового проекту ви можете дізнатися, прочитавши «Методичні рекомендації до виконання колективних науково-методичних курсових проектів з «Методики викладання економіки» для студентів усіх спеціальностей денної форми навчання» (Авт. – уклад.: О.В. Аксьонова, О.А. Булавіна. – К.: КНЕУ, 2006. – С.6-8, 16-19).

3. Основні етапи виконання курсової роботи

Курсова робота виконується у терміни робочого навчального плану відповідної ступеневої підготовки. Письмовий її варіант повинен мати такий обсяг: 20—25 друкованих сторінок для дидактичної розробки та 12-15 друкованих сторінок для наукової статті. Вимоги до обсягу  курсових робіт у формі мультимедійної презентації див. у 4 розділі. Про етапи виконання колективного науково-методичного курсового проекту ви можете дізнатися на С.8 – 16 вищезазначених методичних рекомендацій.

Матеріали, представлені в курсовій роботі у вигляді дидактичної розробки обраної теми, можуть бути основою для дидактичного забезпечення навчальних занять під час проходження педагогічної практики.

Рекомендується така послідовність виконання курсової роботи:

1-й етап — вибір теми та форми курсової роботи.

Вдалий вибір теми та форми є одним із найсуттєвіших моментів якісного виконання курсової роботи. Тему та форму курсової роботи студенти обирають самостійно, керуючись переліком, який запропоновано кафедрою (Додаток 1). Якщо студент має бажання розробляти тему, яка не передбачена рекомендованою тематикою, він повинен узгодити це питання з керівником курсової роботи.

Обираючи тему та форму курсової роботи, студентам необхідно враховувати відповідність її спрямованості своїм науковим та практичним інтересам, існуючим розробкам, можливостям збирання первинної інформації, а також специфіку свого факультету.

Вибравши тему та форму курсової роботи, студент усно повідомляє керівника або звертається із заявою на його ім’я з метою їх узгодження та затвердження (Додаток 3).

2-й етап — добір та вивчення літератури.

На стадії добору літератури студент складає бібліографію за рекомендаціями наукового керівника. Корисні поради у процесі добору літератури можна також отримати від працівників бібліотеки. Значно прискорить процес добору літератури використання алфавітних та систематичних каталогів літератури, реферативних журналів, бібліографічних довідників та інших джерел інформації, що є у бібліотеці університету та INTERNETі.

Поглиблене вивчення літератури доцільно починати з розгляду найновітніших публікацій, оскільки в них висвітлюються останні досягнення в галузі теорії та практики. Решту літератури вивчають у порядку, зворотному до хронологічного.

У процесі вивчення літератури на окремих аркушах або картках роблять конспективні записи, виписки окремих даних, цитат тощо. Аналіз літератури слід робити за двома напрямами: а) психолого-педагогічним — види, форми та методи навчання; б) економічним — за темою занять.

Опрацювання психолого-педагогічної літератури має дати відповіді на  запитання, які методи навчання доцільно використовувати для опанування матеріалу теми, який тип заняття доцільно планувати, якою має бути структура заняття, які дидактичні засоби доцільно застосовувати, як розробити ефективні завдання для домашньої самостійної роботи та дидак­тичні тести за темою лекції тощо.

Аналіз економічної літератури дає можливість визначити сутність економічної проблеми, що вивчається, та здійснити її дидактичну розробку на належному науково-методичному рівні.

3-й етап — написання та оформлення роботи.

Зібраний на попередньому етапі матеріал класифікується, систематизується та опрацьовується згідно з обраною формою та відповідно до послідовності пунктів плану курсової роботи. До курсової роботи слід включати лише ретельно дібрані та цілеспрямовано опрацьовані матеріали. На цьому ж етапі обґрунтовуються пропозиції, формулюються висновки, готуються ілюстрації (схеми, графіки, таблиці) та здійснюється редагування. У процесі редагування поліпшується стиль викладання матеріалу, переробляються окремі частини тексту, вдосконалюється формулювання фраз, перевіряються орфографія та пунктуація, усуваються архаїзми та мовні штампи. У тексті курсової роботи слід уникати частого повторення однакових слів, замінюючи їх синонімами.

Третій етап завершується оформленням курсової роботи згідно із вимогами, що наведені у четвертому розділі цих методичних вказівок.

4-й етап — захист курсової роботи.

Виконана курсова робота у встановлений термін здається студентами керівнику курсової роботи для перевірки.

У відзиві наукового керівника зазначаються позитивні сторони та недоліки курсової роботи, робиться висновок про можливість допуску роботи до захисту та визначається попередня кількість балів (максимум 65 балів). Лише за умови, коли курсова робота отримує оцінку «незадовільно» (менш, ніж 30 балів), вона повертається студентам для доопрацювання вказаних викладачем елементів. До переробленої курсової роботи, зданої на повторну перевірку, обов’язково додається попередній відзив наукового керівника (Додаток 8).

Якщо науковий керівник дає позитивний відзив (більше 30 балів), курсова робота допускається до захисту. Терміни та графік захисту робіт встановлюються кафедрою педагогіки та психології. Напередодні захисту студент отримує свою курсову роботу, щоб ознайомитися з відзивом та своєчасно підготуватися до відповідей на зауваження, які у ньому містяться.

Під час захисту студент повинен стисло (3—5 хв) обґрунтувати доцільність запропонованої у дидактичній розробці економічної теми відповідно до обраної освітньо-вікової категорії, а також дати відповіді на зауваження керівника

У процесі захисту курсової роботи оцінюється глибина знань студента з досліджуваної проблеми, його вміння доповідати та вести дискусію, обґрунтовувати та відстоювати власну точку зору, відповідати на запитання, володіти увагою аудиторії, використовувати засоби наочності тощо (Додаток 9).

За результатами захисту курсової роботи студент одержує відповідну кількість балів (максимум 35), яка в сумі з попередньою кількістю балів (максимум 65 + максимум 35 = 100) записується на титульному аркуші роботи та проставляється в екзаменаційну відомість та індивідуальний план студента.

4. Вимоги до оформлення курсових робіт

4.1. Курсова робота у формі письмового звіту

Курсова робота має бути відповідно стилістично, граматично та технічно оформлена. Матеріали курсової роботи потрібно подати до захисту у вигляді, прийнятному для читання та сприйняття інформації не тільки автором, а й читачем. Якісне оформлення роботи — репрезентація внутрішньої культури людини.

Курсова робота комплектується у наступній послідовності:

1. Титульний аркуш.

2. Зміст.

3. Вступ.

4. Основна частина.

5. Варіативна складова.

5. Висновки.

6. Список літератури.

7. Додатки (у разі необхідності).

8. Відзив керівника.

Курсова робота відкривається титульним аркушем, на якому вказано назву вузу, тему, прізвище автора та інші відомості, що ідентифікують курсову роботу (Додаток 1).

Після титульного аркуша вміщується сторінка змісту, в якому наводиться перелік заголовків частин курсової роботи та номери сторінок, з яких вони починаються.

Текст основної частини курсової роботи поділяють відповідно до запропонованого науковим керівником плану на параграфи, а у разі необхідності — ще й на пункти. Назви параграфів записують у вигляді заголовків великими літерами. Назви пунктів записують у вигляді заголовків малими літерами (крім першої великої). Параграфи нумерують по черзі арабськими цифрами, а пункти — двома арабськими цифрами, розділеними крапкою (цифрою номера відповідного параграфа та цифрою номера відповідного пункту всередині параграфа). Кожний параграф починається з нової сторінки.

Текст курсової роботи може бути написаним від руки чорнилом одного кольору або видрукуваним на принтері охайно, без помилок та виправлень. Стиль викладання має бути науковим. При викладанні матеріалу слід користуватися загальновизнаною термінологією, звертаючи увагу на точність її застосування та чіткість формулювань. Скорочення слів у тексті курсової роботи та ілюстраціях до неї, крім загальновизнаних абревіатур, не допускається.

Матеріал у курсовій роботі має бути викладений у логічній послідовності. Не допускається перехід до розгляду іншого питання, доки висвітлення попереднього не завершено.

Курсова робота виконується на аркушах білого паперу стандартного формату А4. Текст розмішується на одній сторінці аркуша, з полями: ліворуч — 35 мм; праворуч — близько 10 мм; зверху та знизу — не менше 20 мм. Усі сторінки курсової роботи (крім титульного аркуша та сторінки змісту) мають бути пронумерованими. Порядковий номер сторінки ставлять у правому верхньому куті. Нумерація сторінок починається з першої сторінки вступу, на якій проставляється номер «3», оскільки це — третя сторінка курсової роботи, та завершується останньою сторінкою — списком літератури або додатками.

Остаточно оформлена курсова робота підписується студентом на титульному аркуші та у зброшурованому вигляді у встановлений термін здається на кафедру педагогіки та психології для рецензування та прийняття науковим керівником рішення щодо можливості допуску роботи до захисту.

Таблиці, схеми, ілюстрації в курсовій роботі повинні мати порядковий номер, тематичну назву, а у разі необхідності — ще й пояснення. Всі ілюстративні матеріали у курсовій роботі розміщують відразу після посилання на них.

На інформацію, запозичену з інших джерел, а також на цитати, що наводяться у тексті курсової роботи, обов’язково мають бути зроблені посилання. Посилання даються відразу після закінчення цитати у квадратних дужках, де вказується порядковий номер джерела у списку літератури та відповідна сторінка джерела (наприклад: [6, с. 38]).

У курсовій роботі обов’язково має бути наведений за алфавітним порядком список використаної при її написанні навчальної, довідкової, статистичної та періодичної літератури, який має суцільну нумерацію. Бібліографічний опис оформлюється згідно з ДСТУ ГОСТ 7.1:2006 «Система стандартів з інформації, бібліотечної та видавничої справи. Бібліотечний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання». Слід обов’язково записувати прізвище та ініціали автора книги (брошури, статті тощо), а також назву публікації, видавництво, місто та рік видання, номер сторінки. Отже, список має містити такі відомості про інформаційні джерела:

Книги: прізвище, ініціали автора (авторів); точна назва книги, місто видання; назва видавництва; рік видання; кількість сторінок у книжці; сторінки, матеріали з яких занотовано в конспекті. Наприклад: а) Куписевич А. Ю. Основы общей дидактики / Пер. с польск. О. В. Драженко — М.: Высш. шк., 1986. — 368 с., С. 260; б) Лозова В. У., Москаленко П. Г., Тронко Г. В. Педагогіка: дидактика: Навч.-метод. посібник. — К.: ІнСО, 1993. — 140 с., С. 88, С. 90, С. 96.

Журнальні статті: прізвище, ініціали автора, назва статті, назва журналу, рік видання, номер журналу, сторінки статті в журналі. Наприклад: Козаков В. А. Организация самостоятельной работы студентов // Проблемы высшей школы. — 1986. — Вып. 64. — С. 3—8.

Додатки (якщо виникає необхідність в них) розміщують після списку літератури у порядку появи посилань на них у тексті курсової роботи. Кожний додаток повинен мати тематичний заголовок та починатися з нової сторінки, на якій праворуч у верхньому куті пишеться слово «Додаток». Якщо додатків кілька, їх послідовно нумерують арабськими цифрами без знака «№».

4.2.Оформлення курсової роботи у формі мультимедійної презентації

Мультимедійна презентація – це набір слайдів, які послідовно змінюються один за одним. На кожному слайді можна розмістити будь – який текст, малюнки, схеми, відео – аудіо фрагменти, анімацію, 3D – графіку,  використовуючи при цьому  різні елементи оформлення. Виконання курсової роботи у формі мультимедійної презентації сприяє:

- розкриттю, збереженню та розвитку індивідуальних здібностей студентів, належного кожній людині унікального сполучення особистих якостей;

- формуванню у студентів пізнавальних можливостей, прагнення до самоудосконалення;

- забезпеченню комплексності вивчення явищ дійсності, безперервності взаємозв’язку між гуманітарними, технічними науками та мистецтвом;

- постійному динамічному оновленню змісту, форм та методів навчальних процесів.

Етапивиконання мультимедійної курсової роботи:

1. Вибір теми роботи
2. Аналіз літератури та INTERNET - ресурсів.
3. Написання та оформлення роботи в програмі Power Point
4. Презентація  курсової роботи перед аудиторією.

Структура  мультимедійної курсової роботи

 Вступ

1. Психологічні особливості освітньо-вікової групи навчання та їх вплив на вибір форм та методів навчання.
   1. Методична розробка обраної теми

2.1. Мультимедійна лекція  в програмі  Power Point, яка містить:

• Тему лекції;
• Мету лекції;
• План лекції;
  • Глосарій до лекції (до 20 термінів);        
  • Зміст лекції (20 - 60 слайдів з інформацією та наочністю);
  • 2-5  відеофрагментів  до 4 хвилин, які безпосередньо пов'язані з педагогічною діяльністю та темою лекції;
  • Літературу, рекомендовану для вивчення;
  • Використану літературу;
    • Експрес - контроль для перевірки знань на лекції (закриті тести різного виду з відповідями)

2.2. Матеріали для розкриття та закріплення теми на комбінованому уроці чи семінарському заняття, які містять:

• Тему, мету, план заняття;
• Перелік умінь та навичок, які набуваються в процесі вивчення теми;
• Питання для дискусії (10);
• Питання на відтворення понять,категорій, законів (10);
• Теми для рефератів (5);
• Завдання для роботи в малих групах(3);
• Ситуаційні задачі чи кейси (4).

 

Критерії оцінювання мультимедійної курсової роботи

• Ø Змістовність матеріалу;
• Ø Логічність і послідовність викладання теми;
• Ø Ефективне використання  методів активного навчання;
• Ø Якість наочного матеріалу;
• Ø Оформлення курсової роботи;
• Ø Презентація курсової роботи в аудиторії

 

Необхідно враховувати той факт, що використання інформаційних мультимедіа-технологій в навчальному процесі дозволяє розкривати творчий і інтелектуальний потенціал студента, активізує його пізнавальні можливості та здібності сприймати та генерувати нові знання, а також застосувати їх на практиці.  Системи мультимедіа дозволяють завчасно формувати навчальний матеріал для інформаційної підтримки різноманітних форм навчальної діяльності — читання лекцій, проведення практичних занять і тестування, самостійної роботи студентів тощо.

4.3.Оформлення курсової роботи у формі науково-методичного курсового проекту (Див. п.2.3.)

5. Оцінювання якості та захист курсової роботи

Оцінка якості курсової роботи здійснюється у формі попереднього та підсумкового контролю.

За сумарними результатами поточного і підсумкового контролю визначається підсумкова оцінка і проводиться  залік.

Оцінка якості виконання курсової роботи є складовою рейтингу студента з дисциплін психолого-педагогічного циклу в цілому.

Оцінювання здійснюється за 100-бальною шкалою.

За багаторічним позитивним досвідом кафедра розподіляє 100 балів загального рейтингу між поточною і підсумковою успішністю у пропорції 65:35, тобто 2/3 підсумкової оцінки визначаються поточною успішністю, а 1/3 – підсумковою. Саме тому поточна та підсумкова складові загальної інтегративної оцінки за курсову роботу рекомендується розподіляти таким чином: 65 за курсову роботу (поточна складова) та 35 балів за захист курсової роботи (підсумкова складова). Остаточне рішення щодо розподілу балів між поточним та підсумковим оцінюванням приймає керівник курсової роботи.

Завданням поточного контролю з курсової роботи є перевірка здатності студента використовувати набуті на попередніх етапах психолого-педагогічної підготовки знання і вміння для вирішення конкретного завдання з проблем педагогічної спеціалізації: дидактичної розробки форм та методів навчання з економічної тематики чи дослідження певної науково-дослідної проблеми.

Об’єктами поточного контролю є:

• виконані студентом завдання з курсової роботи, представлені у відповідних письмових матеріалах;
• систематичність та активність роботи студентів на консультативних заняттях;
• дотримання студентом вимог керівника щодо структури, змісту, оформлення, графіку виконання, подання на перевірку та захисту курсової роботи.

У відповідності до вимог „Порядку оцінювання знань студентів КНЕУ з урахуванням вимог Болонської декларації” від 30.09.2004 р.” при організації поточного контролю кафедрою педагогіки та психології  самостійно розподіляється загальна кількість балів, за якими оцінюється поточна робота, між відповідними об’єктами контролю, визначаються форми проведення контрольних заходів та критерії їх оцінювання. Відповідні вимоги визначаються керівниками з курсової роботи відповідно до особистих вимог, тематики курсової роботи, що виконується студентом, особливостей факультету і т.п. і доводяться до студентів на початку семестру. Приклад розподілу балів між об’єктами поточного оцінювання курсової роботи наводиться у табл. 4. (Додаток 10)

Перевірка процесу виконання курсової роботи студентами здійснюється періодично в ході індивідуально-консультативних занять.

У визначений кафедрою і повідомлений керівником термін студент має подати завершену роботу керівнику для її докладного вивчення, рецензування та оцінювання.

За результатами вивчення завершеної роботи керівником нараховується кількість набраних студентом балів, виставляється попередня оцінка (табл. 1) та готується відзив.

 

 

Таблиця 1

Співвідношення між кількістю набраних балів та шкалою оцінок 

       За навчальним планом з курсової роботи передбачено залік. Залік виставляється за умови, коли студент успішно виконав всі завдання з курсової роботи і набрав при цьому 60 і більше балів.

Кількість набраних балів, що студент набрав за результатами поточного і підсумкового контролю (від 0 до 100 балів), вноситься до залікової відомості і є основною для визначення загальної успішності студента з курсової роботи та підставою щодо вирішення питання про отримання ним заліку. Результати складання диференційованого заліку з курсової роботи оцінюються за 4-шкалою (“відмінно”, “добре”, „задовільно” та „незадовільно”) та шкалою ECTS, які виставляються поряд з кількістю балів за результати поточного контролю і вносяться в залікову відомість. Переведення даних 100-бальної шкали оцінювання в 4-бальну та шкалу ECTS здійснюється у порядку, наведеному в табл. 2.

Таблиця 2

Переведення балів 100-бальної шкали оцінювання
у 4-бальну та шкалу ECTS

Оцінка за шкалою, що використовується в КНЕУ	Оцінка за 4-бальною шкалою	Оцінка у формі заліку  (для вибіркових дисциплін)	Оцінка за шкалою ECTS
90-100	Відмінно	Зараховано	А
80-89	Добре	Зараховано	В
70-79			С
66-69	Задовільно	Зараховано	D
60-65			Е
21-59	незадовільно	не зараховано	FX
0-20	Незадовільно	не зараховано	F

Загальна оцінка студента за 4-бальною шкалою („відмінно”, „добре”, „задовільно”, „незадовільно”) записується на титульному аркуші роботи та проставляється в індивідуальний план студента.

У випадку отримання незадовільної оцінки з курсової роботи студент має переробити та доопрацювати цю роботу та повторно її захистити у встановлені терміни.

Курсові роботи після захисту залишаються на кафедрі, але зібрані матеріали при підготовці курсової роботи можуть бути використані студентом під час проходження педагогічної практики та складання державного іспиту.

ДОДАТКИ

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ДВНЗ «КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ВАДИМА ГЕТЬМАНА»

 

 

 

Кафедра педагогіки та психології

 

 

 

 

 

 

 

КУРСОВА РОБОТА
з  дисциплін психолого-педагогічного циклу

на тему: ___________________________________________

___________________________________________________

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Київ – 20__

 

Додаток 2

ПЕРЕЛІК ТЕМ

А. Теми відповідно до програми курсу «Основи економічних знань» та Державного стандарту базової та повної середньої освіти

1. Предмет і цілі економічної науки, її місце серед інших наук.
2. Людина як суб’єкт економічних відносин. Необхідність і сутність економічної діяльності людини.
3. Предмет і об’єкт економічних досліджень. Загальна характеристика еволюції наукових поглядів на об’єкт дослідження в галузі економіки.
4. Економічна теорія — модель (схема) сутності економіки та її функціонування.
5. Складові економічної теорії: макроекономіка, мікроекономіка.
6. Засоби і методи економічного дослідження. Економічне моделювання.
7. Категорії, закони економічної науки, їх загальна характеристика.
8. Суб’єкти  та об’єкти економічних відносин,  їх класифікація.
9. Зв’язок економічної науки з іншими науками про суспільство (історія, право, соціологія, політологія), природу і людину (географія, біологія, психологія). Математика як засіб аналізу економічних процесів.
10. Значення економічних знань у житті окремої людини та суспільства в цілому.
11. Основні проблеми економіки: що і в якій кількості виробляти; як виробляти; для кого виробляти.
12. Поняття економічної системи. Типи економічних систем: традиційна, ринкова, командна (адміністративно-командна), змішана.
13. Економічний кругообіг. Загальні критерії належності до економічної системи: спосіб привласнення ресурсів і продуктів, їх розподіл та спосіб координації (узгодження) дій суб’єктів господарювання.
14. Принципи функціонування економічних систем та особливості розв’язання основних проблем економіки.
15. До якої системи прямує Україна? Сутність і цілі реформування її економіки.
16. Потреби споживача й закономірності його економічної поведінки.
17. Економічні потреби: різноманітність, зміст та їх класифікація.
18. Закон зростання потреб. Потреби та інтереси. Сутність, класифікація та взаємодія економічних інтересів.
19. Потреби як чинник доцільної поведінки людини в процесі споживання.
20. Споживче благо як засіб задоволення потреб. Носії споживчих благ: товари особистого споживання та виробничого призначення; особисті та комерційні послуги.
21. Закон спадної корисності граничного блага: залежність суб’єктивної споживацької оцінки від кількості благ (речей).
22. Значення праці як джерела задоволення різноманітних потреб людини.
23. Форми участі членів сім’ї в суспільно корисній праці. Праця в домашньому господарстві, її виховна, економічна та соціальна роль.
24. Місце та роль домашнього господарства в задоволенні потреб людини.
25. Поняття «домашнє (сімейне) господарство»: суть, основні риси. Місце та еволюція домогосподарства в економічному житті.
26. Особливості домогосподарства в традиційному (натуральному) виробництві.
27. Нова роль домогосподарства у ринкових умовах. Якісні зміни в основних економічних функціях домогосподарства: виробничій, споживчій, відтворювальній.
28. Шляхи раціоналізації ведення домашнього господарства.
29. Домашнє господарство як суб’єкт ринкових відносин. Форми включення домогосподарства в кругообіг ресурсів, товарів, послуг і доходів у ринковій економіці.
30. Домогосподарство як постачальник робочої сили, товарів та послуг для потреб суспільства.
31. Домогосподарство як сфера споживання. Сімейний бюджет як засіб урівноваження доходів і видатків. Джерела формування сімейного бюджету.
32. Структура видатків сім’ї: на житло, харчування, одяг, навчання, лікування, культурні та інші потреби. Залежність рівня добробуту від кількості членів сім’ї та її доходів.
33. Фактори, що впливають на добробут сім’ї: праця, освіта, рівень кваліфікаційної підготовки, духовні якості та моральні цінності членів родини.
34. Основні форми економічних відносин домогосподарства з державою: податки (на доходи, капітал, нерухомість), заробітна плата державним службовцям, соціальні виплати на підтримку життєвого рівня сім’ї, інші доходи і видатки.
35. Організаційні засади ефективного домашнього господарювання: планування бюджету сім’ї, прогноз сімейних доходів і витрат, їх облік.
36. Зміст виробництва та його основні елементи. Організаційні форми виробництва. Продуктивність та інтенсивність праці.
37. Виробництво як процес споживання ресурсів. Обмеженість виробничих ресурсів. Крива виробничих можливостей.
38. Фактори виробництва: земля, праця, капітал. Їх характеристика. Капітал і гроші.
39. Поняття та еволюція грошей. Функції грошей. Види (форми) грошей. Сучасні зміни в грошовому обігу.
40. Витрати виробництва: сутність, види, структура. Постійні та змінні, зовнішні та внутрішні витрати.
41. Собівартість — мірило витрат підприємства. Зв’язок собівартості і доходів підприємства.
42. Категорії «граничні витрати» і «граничний продукт» та їх роль в економічному аналізі.
43. Закон спадної продуктивності факторів виробництва.
44. Сутність підприємства як форми діяльності. Підприємство як особливий фактор виробництва.
45. Підприємницька діяльність — різноманітне поле прикладання зусиль людини. Основні види підприємницької діяльності: виробнича, комерційна, посередницька, фінансова, страхова.
46. Свобода вибору підприємницької діяльності. Державне регулювання підприємницької діяльності, його форми і методи.
47. Типи підприємців: підприємець-власник, підприємець-орендар, підприємець-менеджер. Функції підприємця.
48. Підприємництво в перехідній економіці України: основні напрями та проблеми розвитку.
49. Підприємство, його сутність та цілі. Функції підприємства.
50. Організаційні типи підприємств: малі, середні, великі. Чинники, що визначають розміри підприємств.
51. Підприємство і власність. Види підприємств за формою власності: приватні, колективні, державні, змішаної форми власності.
52. Одноосібне володіння: економічний зміст, переваги і недоліки.
53. Партнерство (товариство) як форма організації бізнесу. Види товариств. Кооператив. Акціонерне товариство (корпорація).
54. Як кооперація може збільшити капітал? Акції та облігації.
55. Державне підприємство: сутність, характер функціонування.
56. Фермерське господарство та його особливості. Становлення фермерства в Україні.
57. Торговельні підприємства та їх специфічні функції.
58. Некомерційні підприємства: види, цілі, функції.
59. Визначення ринку. Суб’єкти і об’єкти ринкових відносин. Види та типи ринків.
60. Основні елементи ринку (попит, пропозиція, ціни, конкуренція) та їх вплив на господарську поведінку та економічні результати підприємств (фірм, товариств).
61. Попит і його фактори. Закон попиту.
62. Пропозиція та її детермінанти. Закон пропозиції.
63. Взаємодія попиту і пропозиції та ринкова рівновага.
64. Ринкова ціна: механізм формування і функції. Обмежувальний ефект (основне правило) цін. Оптові і роздрібні ціни.
65. Конкуренція — рушійна сила економіки. Що від неї виграють і програють підприємства та окремі особи? Досконала (чиста) і недосконала (монополістична) конкуренції та їх вплив на ціни.
66. Монополія та олігополія. Роль конкуренції у формуванні спеціалізації підприємств, якості продукції. динаміці науково-технічного прогресу.
67. Прибуток підприємства. Балансовий і чистий прибуток. Поняття рентабельності.
68. Ринкові установи як елементи ринкової інфраструктури та їх необхідність у раціональному функціонуванні підприємств (фірм). Взаємозв’язок елементів ринкової інфраструктури з видами ринків.
69. Аукціони, торгові доми, ярмарки, торгово-промислові палати.
70. Фондові біржі, їх функції та операції.
71. Банки, їх види, чому і як вони отримують свої доходи.
72. Основні фінансово-кредитні посередники: інвестиційні фонди, брокерські, страхові, аудиторські фірми, трастові (довірчі) товариства, пенсійні фонди та ін.
73. Державна служба зайнятості в Україні: основні напрями діяльності та функції. Закон України «Про зайнятість населення» щодо працевлаштування молоді.
74. Роль ринкової інфраструктури в раціональному функціонуванні підприємств (фірм) та забезпеченні життєдіяльності людини.
75. Основні форми доходів власників виробничих ресурсів у ринковій економіці.
76. Заробітна плата як винагорода власника робочої сили за працю. Форми і системи заробітної плати.
77. Рента як дохід від землі. Види (форми) ренти, причини та умови їх виникнення. Орендна плата. Ціна землі.
78. Економічний зміст прибутку підприємця, складові елементи прибутку та фактори, що зумовлюють його величину. Використання прибутку в ринковій економіці.
79. Позичковий відсоток — дохід на грошовий капітал. Кредит, його сутність, форми і види.
80. Кредит, його сутність, форми і види.
81. Доходи на акції та інші цінні папери. Курс акцій.
82. Суспільні фонди споживання в ринковій системі. Характеристика їх за економічним призначенням, джерела формування та форми надання.
83. Поняття і цілі менеджменту (управління). Складові управлінської діяльності: планування, організація, мотивація, контроль.
84. Сфери (рівні) менеджменту. Роль менеджера в управлінні та його характерні риси. Організаційно-підприємницька культура і соціальна відповідальність менеджера.
85. Суть маркетингу як діяльності в умовах ринку. Спонукальні фактори маркетингу: товар (послуга), ціна, способи стимулювання реалізації товарів, послуг.
86. Мета і основні напрями маркетингової діяльності. Маркетингове середовище фірми (внутрішнє і зовнішнє).
87. Головні елементи маркетингу, його вплив на поведінку споживача. Відповідальність підприємця перед покупцем.
88. Концепції маркетингу: розширення виробництва, удосконалення товару, інтенсифікація комерційних зусиль, пошук незадоволених потреб, соціально-етичний маркетинг.
89. Бізнес-план та основні вимоги до його складання.
90. Управлінське рішення та процедура його прийняття. Вимоги до сучасного менеджера.
91. Економічний потенціал суспільства, типи його відтворення. Функціонування економіки як цілого.
92. Структура національної економіки: первинне, вторинне, третинне виробництво. Галузева та регіональна (територіальна) структури виробництва.
93. Основні макроекономічні пропорції: сукупні витрати і доходи; сукупні попит і пропозиція, нагромадження і споживання тощо.
94. Циклічність як форма руху економічного розвитку, її причини та види.
95. Економічний цикл і його фази. Особливості економічного циклу в сучасній ринковій системі.
96. Вплив економічних циклів на життєдіяльність членів суспільства. Антициклічні заходи держави.
97. Поняття макроекономічної рівноваги та загальні умови її формування. Динамізм економічної рівноваги.
98. Система національних рахунків як сукупність прийомів (способів) розрахунку макроекономічних показників. Основні економічні показники оцінювання результатів суспільного виробництва.
99. Валовий національний продукт (ВНП) — узагальнюючий економічний показник. Розрахунок ВНП за сумою витрат і за сумою доходів.
100. Національний дохід і джерела (фактори) його зростання. Розподіл, перерозподіл та споживання національного доходу.
101. Національне багатство: сутність і структура. Національне багатство як важливий показник економічної могутності країни та джерело її соціально-економічного процесу.
102. Фінанси, їх сутність і функції.
103. Фінансова система країни: фінанси держави, підприємств (організацій), населення. Фінансовий ринок і фінансово-кредитні установи (банки, фондові біржі, інвестиційні фонди та ін.).
104. Бюджетна система — основна ланка державних фінансів. Державний бюджет і бюджет територіально-адміністративних одиниць. Доходи і видатки бюджету, їх структура.
105. Податки та формування бюджету. Прямі і непрямі податки.
106. Бюджетний дефіцит, причини і наслідки, способи його фінансування
107. Державний борг країни.
108. Грошова маса як засіб макроекономічного регулювання.
109. Державне регулювання грошового обігу. Центральний банк країни як чинник грошової політики.
110. Чинники попиту на гроші та пропозиції грошей.
111. Грошова (монетарна) політика в Україні.
112. Інфляція як макроекономічне явище, її сутність і причини.
113. Види, форми інфляції та їх класифікація.
114. Соціальні та економічні наслідки інфляції. Засоби можливого регулювання інфляції.
115. Інфляція та способи її обмеження в Україні.
116. Ринок праці як складова ринкової економіки та його структура. Зайнятість населення в ринковій системі.
117. Безробіття — невіддільний атрибут ринкової економіки, його суть і причини. Форми безробіття: фрикційне, структурне, циклічне.
118. Рівень безробіття. Засоби боротьби з безробіттям. Державне регулювання зайнятості населення.
119. Населення в Україні. Роль державної служби зайнятості в перекваліфікації та працевлаштуванні безробітних.
120. Соціальні гарантії та соціальний захист населення. Роль держави, підприємств, самих найманих працівників та їх профспілкових організацій у здійсненні соціального захисту людини. Соціальне партнерство на ринку праці.
121. Основні елементи соціального захисту населення: соціальне страхування (медичне, пенсійне), страхування від безробіття та від нещасних випадків на виробництві.
122. Держава і сучасний ринок — еволюція поглядів на роль держави як економічного центру у вирішенні завдань народногосподарського характеру. Економічні функції держави.
123. Кейнсіанська і монетаристська теорії (економічні школи) про роль і місце держави в забезпеченні макроекономічної стабільності в ринковій економіці. Сутність неокейнсіанства.
124. Основні регулятивні функції держави: законодавча, стабілізуюча, розподільча. Адміністративні (прямі) та економічні (непрямі) методи регулювання економіки.
125. Напрями державного регулювання економіки, регулювання кредиту, інвестицій, податків, цін, умов праці, зовнішньоекономічних зв’язків, індикативне планування.
126. Держава як безпосередній ринковий агент, вплив її діяльності на долю кожного громадянина.
127. Суперечності і соціально-економічні наслідки функціонування адміністративно-командної економіки.
128. Загальні проблеми країн постсоціалістичного розвитку.
129. Об’єктивна необхідність і реальні можливості переходу України до ринкової економіки.
130. Формування економічних передумов переходу до соціально орієнтованого ринкового господарства в Україні.
131. Місце і роль держави в період ринкової трансформації суспільства. Економічна політика держави в Україні на шляху до ринку.
132. Міжнародні економічні відносини — основа взаємодії національних економік. Головні форми міжнародних економічних відносин та чинники, що визначають їх як єдину систему (світове господарство).
133. Поняття світового господарства і закономірності його розвитку.
134. Міжнародний поділ праці та чинники, що визначають його можливості й напрями поглиблення.
135. Міжнародна торгівля та її форми.
136. Світовий ринок, його структура, тенденції розвитку. Торговельний баланс країн.
137. Трансформація міжнародних економічних відносин на сучасному етапі: проблеми та перспективи.
138. Сутність і форми міжнародної економічної інтеграції. Передумови її виникнення та поглиблення.
139. Форми міжнародного підприємництва та науково-технічного співробітництва.
140. Провідні міжнародні регіональні економічні об’єднання: Європейське співтовариство, Європейська асоціація вільної торгівлі; Асоціація держав Південно-Східної Азії. Економічне співтовариство країн Північної Америки (США, Канада, Мексика). Розвиток економічних інтеграційних процесів у інших регіонах Азії, Африки, Південної Америки.
141. Міждержавні галузеві організації, їх роль у структурі світового господарства. Європейське об’єднання вугілля і сталі; Європейське товариство з атомної енергії; Організація країн — експортерів нафти; Генеральна угода з тарифів торгівлі; Світова організація торгівлі.
142. Об’єктивна необхідність здійснення міжнародних розрахунків між країнами. Виникнення міжнародних грошей (валюти).
143. Сутність міжнародної валютної системи, її елементи.
144. Валютний ринок і його суб’єкти. Валютний курс та його функції. Конвертованість валют.
145. Еволюція міжнародної валютної системи за останнє століття: система золотого стандарту; система золотодоларового стандарту; система плаваючих курсів (повна демонетизація золота).
146. Провідні міжнародні валютно-фінансові організації. Міжнародний валютний фонд, Світовий банк, Європейський банк реконструкції та розвитку, їх цілі та роль у системі міжнародних розрахунків.
147. Платіжний баланс країни.
148. Об’єктивна необхідність та можливість входження України у світове господарство. Складові механізму зовнішньоекономічних зв’язків.
149. Природні та техніко-економічні й організаційно-економічні основи участі України в міжнародному поділі праці.
150. Експортний потенціал України. Зовнішньоекономічна політика України та її складові.
151. Засоби захисту національної економіки (національного виробництва) від іноземних конкурентів і засоби заохочення виходу вітчизняного підприємництва на світовий ринок.
152. Глобалізація світової економіки: за та проти.
153. Спільні підприємства, зміст та правові основи діяльності.
154. Вільні економічні зони, види та особливості формування.
155. Інтеграція України у світову та європейську економіку.

 

Б. Теми відповідно до програми курсу «Основи підприємницької діяльності», що вивчається факультативно у загальноосвітніх школах

 

1. Об’єктивні основи виникнення і розвитку підприємництва.
2. Зміст підприємництва.
3. Економічна свобода і підприємництво.
4. Конкуренція як засіб реалізації підприємництва.
5. Мотивація підприємницької діяльності.
6. Ризики у підприємницькій діяльності.
7. Види та сфери підприємницької діяльності.
8. Форми організації підприємництва.
9. Підприємство як організаційна структура підприємництва.
10. Мале підприємство.
11. Селянські (фермерські) господарства.
12. Діяльність фінансових посередників.
13. Розвиток інноваційного підприємництва.
14. Особливості міжнародного підприємництва.
15. Підприємницька ідея: механізм генерування.
16. Організація бізнесу.
17. Технологія створення власної справи.
18. Менеджмент у підприємництві.
19. Планування успіху підприємницької діяльності.
20. Бізнес-планування.
21. Аналіз підприємницької діяльності.
22. Антикризове управління підприємством.
23. Правовий статус підприємця.
24. Етика підприємництва та соціальна відповідальність у бізнесі.
25. Система державної підтримки та сприяння розвитку підприємництва.
26. Правове забезпечення розвитку підприємництва.
27. Фінансові важелі розвитку підприємницької діяльності.

 

В. Теми пошукові та науково-дослідні з проблем педагогічної спеціалізації

 

Педагогіка, психологія, педагогічна майстерність, методика викладання, технологія навчання тощо.

 

Орієнтовний перелік тем:

1. Тенденції розвитку вищої економічної освіти України на сучасному етапі.
2. Творчий характер діяльності педагога.
3. Вимоги до особистості вчителя на сучасному етапі.
4. Педагогічне покликання та педагогічні здібності.
5. Професійна етика і педагогічний такт вчителя.
6. Морально-психологічний клімат у педагогічному колективі.
7. Професійно-педагогічна культура викладача.
8. Педагогічна майстерність і шляхи оволодіння нею.
9. Роль суспільно-гуманітарних дисциплін у професійній підготовці майбутнього викладача економіки.
10. Педагогічне спілкування і його місце у професійній діяльності викладача економіки.
11. Теоретичні аспекти вищої професійної освіти.
12. Самостійна робота студентів у вищих навчальних закладах.
13. Діяльність менеджера освітньої сфери.
14. Організація навчально-виховного процесу у вищому навчальному закладі.
15. Сучасні підходи до підготовки викладачів економіки (зарубіжний досвід).
16. Тренінгові технології в підготовці економістів.
17. Інноватика в економічній освіті.
18. Самоуправління студента навчально-пізнавальною діяльністю.
19. Формування здатності до саморозвитку у процесі навчання.
20. Мотивація навчання студентів вузу.
21. Формування самостійності у процесі навчання.
22. Самоорганізація навчання студентів вузу.
23. Проблемне навчання: теоретичні та методологічні основи.
24. Комплекс професійних здібностей та якостей викладача вищого учбового закладу.
25. Самостійна робота студентів: шляхи її активізації.
26. Університетська освіта в оцінках студентів.
27. Методи навчання: класифікація, доцільність та особливості використання.
28. Активізація навчальної та пізнавальної діяльності студентів.
29. Активні методи навчання: сутність, особливості використання.
30. Контроль навчальної діяльності: форми, критерії, цілі.
31. Психологічні основи стимулювання навчальної діяльності студентів.
32. Внутрішня та зовнішня мотивація учбової діяльності.
33. Сучасні технології навчання.
34. Стимулювання самостійної діяльності.
35. Формування економічної культури студентів: методи, засоби.
36. Теоретико-методичні проблеми економічної освіти.
37. Формування економічного мислення: сутність, проблеми, доцільність.
38. Економічна освіта – головний засіб генерації економічної культури.
39. Викладання економічних дисциплін на основі принципів гуманізму.
40. Методи психолого - педагогічної  підготовки студентів.
41.  Форми організації навчального процесу, особливості їх застосування.
42. Рейтингова система контролю рівня засвоєння знань.
43. Інформаційні технології навчання у вищих навчальних закладах.
44. Дистанційне навчання: сутність, проблеми, перспективи.
45. Формування творчого мислення у студентів.
46. Гуманізація освіти як шлях професійної підготовки фахівців.
47. Використання Інтернет – технологій: реалії та перспективи.
48. Гуманізація вищої освіти – шлях до гуманізації суспільства.
49. Психолого-педагогічна підготовка студентів – фактор адаптації молоді на ринку праці.
50. Проблеми економічного і соціального захисту молоді.
51. Теорія і методика підготовки викладача економічних дисциплін.
52. Психолого-педагогічна освіта як атрибут університетської освіти.
53. Ситуативний підхід як основа методики викладання економіки.
54. Психолого-дидактичні аспекти неуспіху в навчальній діяльності студентів.
55. Університетська освіта сьогодні: проблеми, напрями, вдосконалення.
56. Вища освіта й можливості запобіганню безробіттю в сучасних умовах.
57. Формування культури мислення студентів.
58. Телекомунікації в бізнесі: дистанційне навчання.
59. Моральні аспекти формування особистості фахівця в процесі навчання в економічному університеті.
60. Проблеми та перспективи застосування індивідуально-типологічного підходу у психолого-педагогічній підготовці в економічному вищому навчальному закладі.
61. Система підготовки майбутніх спеціалістів до професійного спілкування.
62. Формування іміджу майбутнього фахівця.
63. Місце, роль, функції експрес-контролю в оцінюванні успішності навчання за рейтинговою системою.
64. Самостійна робота як  фактор підвищення ефективності навчального процесу.
65. Рейтинг-система як прогресивна технологія контролю навчального процесу.
66. Особливості науково-методичного забезпечення та організації самостійної роботи при підготовці фахівців різних освітньо-кваліфікаційних рівнів
67. Організація та створення інформаційної системи і технології самостійної підготовки, тестування та самоконтролю знань
68. Особистісно-орієнтовані педагогічні технології. Упровадження дистанційного навчання в традиційних навчальних закладах
69. Науково-дослідна робота в системі самостійної роботи студентів.
70. Творчість як мотивуючий фактор в організації   та здійсненні самостійної роботи студентів
71. Міні-групи як засіб піднесення ефективності семінарських занять і активізації самостійної роботи студентів ..
72. Навчальне проектування в системі завдань для самостійної роботи студентів
73. Ступінь самостійності в професійному навчанні—критерій рівня професіоналізації студента
74. Ігрові підходи до викладання економіки
75. Соціально-психологічні аспекти самостійної роботи студентів.
76. Кейс-метод: його місце та роль в методиці викладання економічних дисциплін.
77. Особливості організації самостійної роботи з урахуванням індивідуально-типологічних властивостей студентів
78. Дистанційне навчання як форма самостійної роботи студентів
79. Формування мотивації самостійної роботи студентів у процесі вивчення психолого-педагогічного курсу дисциплін.
80. Організація та контроль самостійної роботи студентів .
81. Кейс-метод як один із основних методів активних форм навчання
82. Самостійна робота студентів — важливий чинник формування мобільності та комунікативних якостей у майбутніх фахівців
83.  Впровадження новітніх технологій  у вищій школі
84. Методи формування комунікативної компетенції майбутніх  фахівців 
85. Соціально-психологічний тренінг як засіб формування комунікативної компетенції
86. Необхідність формування економічної культури студентів в умовах інноваційного розвитку країни.
87. Доцільність використання тренінгових технологій при підготовці економістів у вищій школі.
88. Формування професійно-комунікативних компетенцій майбутніх економістів за допомогою ігрових технологій навчання
89. Використання інноваційних технологій в процесі формування комунікативних компетенцій майбутніх економістів

83.    Рейтингова система оцінювання  як засіб стимулювання навчальної активності студентів