МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ до виконання курсової роботи з дисципліни „Комерційна діяльність” для студентів спеціальності 5.03051001 „Товарознавство та комерційна діяльність”

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ до виконання курсової роботи з дисципліни „Комерційна діяльність” для студентів спеціальності 5.03051001 „Товарознавство та комерційна діяльність”  28.02.2014 05:42

1. МЕТА І ЗАВДАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ

Навчальним планом зі спеціальності 5.03051001 „Товарознавство та комерційна діяльність” передбачено виконання студентами курсової роботи з дисципліни „Комерційна діяльність”. Курсова робота є важливим етапом програми підготовки студентів товарознавчих спеціальностей до майбутньої практичної діяльності.

Виконання курсової роботи сприяє кращому опануванню дисципліни, набуттю навичок щодо проведення аналізу конкретного матеріалу, обґрунтуванню власних висновків і розробці рекомендацій з досліджуваної теми.

У процесі виконання курсової роботи студенти навчаються самостійно працювати зі спеціальною літературою, статистичною інформацією, різними нормативно-правовими документами, науково-методичними розробками. Студенти також вчаться послідовному та логічному розкриттю проблеми, обґрунтуванню висновків і пропозицій.

Виконання курсової роботи сприяє опануванню методології проведення наукового дослідження з проб­лем організаційної, комерційної і маркетингової діяльності, обробці інформації із застосуванням ЕОМ, пізнанню практики і поєднанню її з теорією.

Основні етапи проходження і виконання курсової роботи

1. Вибір теми і об'єкта дослідження.

2. Затвердження теми і закріплення за студентом об'єкта, на матеріалах, якого буде проводиться дослідження.

3. Складання студентом плану курсової роботи та погодження його з викладачем - науковим керівником.

4. Видача викладачем індивідуального завдання студенту на виконання курсової роботи.

5. Підготовка студентом інформаційної бази для  написання курсової роботи.

6. Написання і оформлення курсової роботи.

7. Подання курсової роботи на кафедру для рецензування.

8. Робота студента над зауваженнями рецензента.

9. Захист курсової роботи.

Студенти повинні виконати курсову роботу і подати її на кафедру в термін, що передбачений графіком навчального процесу. Слід також мати на увазі, що курсова робота, яка не містить дослідження проблеми на конкретному торговельному підприємстві, а висвітлені лише теоретичні її аспекти, а також якщо вона не відповідає вимогам щодо оформлення, до захисту не допускається і повертається студенту для доопрацювання.

2. ВИБІР ТЕМИ КУРСОВОЇ РОБОТИ І СКЛАДАННЯ ПЛАНУ ДОСЛІДЖЕННЯ

Кожний студент обирає тему курсового дослідження згідно порядкового номера у класному журналі із запропонованих у наведеній тематиці курсових робіт, визначених для конкретної групи.

Виконання робіт кількома (двома чи більше) студентами на одну й ту ж тему не дозволяється.

Виконання студентом курсової роботи починається з визначення її теми і об'єкта, на матеріалах якого буде проводитися дослідження. Для цього студент повинен ознайомитися з проблемами, розв'язання яких передбачає кожна тема дослідження; переліком наукової та навчальної літератури з даної проблеми; підібрати підприємство для виконання роботи з даної теми дослідження, а також вивчити відповідний розділ дисципліни та ознайомитись із законодавчими та нормативними документами, що регулюють відповідну діяльність підприємства на ринку товарів та послуг.

Для вибору теми курсової роботи студенти можуть використовувати рекомендовану тематику курсових робіт, яку наведено у дод. 1.

Основні критерії вибору теми: актуальність, новизна, перспективність, відповідність профілю навчання студента, можливість розробити тему за обмежений час і зібрати при цьому необхідну інформацію.

Тема повинна узгоджуватися зі специфікою обраного підприємства. Для дослідження можуть бути обрані підприємства оптової або роздрібної торгівлі, які є юридичними особами різних форм власності та організаційно-правових форм господарювання і здійснюють торговельну, виробничо-торговельну, посередницьку діяльність.

Пошук підприємства та збір необхідної інформації студенти здійснюють самостійно.

Викладач разом із студентами остаточно узгоджують назву теми роботи, визначають мету і складають план дослідження.

Після затвердження викладачем теми і підприємства, на якому буде проводитися дослідження, їх зміни (у разі необхідності), здійснюються з дозволу викладача, за письмовою заявою студента не пізніше одного місяця до закінчення строку виконання курсової роботи.

У разі порушення цих вимог курсова робота під час подання на рецензування до реєстрації не приймається.

3. ЗБІР, ОБРОБКА ІНФОРМАЦІЇ ТА ЇЇ АНАЛІЗ

Для написання курсової роботи досить важливим є збір у достатньо повному обсязі необхідної інформації, оскільки недостатність її не дозволить дослідити на належному рівні обрану тему, зробити обґрунтовані висновки і розробити відповідні рекомендації.

Одержання занадто значного обсягу інформації, неправильна методика її збору, відсутність чіткого взаємозв'язку між ціллю і завданнями дослідження, з одного боку, і показниками зібраної інформації - з іншого, можуть також призвести до негативних наслідків - порушення передбачених строків виконання курсової роботи, недостатньої глибини аналізу окремих питань, перевантаження рекомендацій первинним інформативним матеріалом та ін.

Курсова робота повинна ґрунтуватися на законодавчих, нормативно-правових документах, які мають безпосереднє відношення до досліджуваної теми. Необхідно широко використовувати спеціальну літературу, в тому числі періодичні видання (журнали "Маркетинг в Україні", "Маркетинг і реклама", "Новий маркетинг", "Риск", "Реклама", "Маркетинг и маркетинговые исследования", "Упаковка", "Споживач", "Споживна варта",   та ін.; газети "Урядовий кур'єр", "Голос України", "Бизнес"), де висвітлюються проблеми комерційної діяльності маркетингу, організації торгівлі, вітчизняний і зарубіжний досвід їх вирішення. Обов'язковим є також використання різних статистичних збірників Держкомстату України та інших організацій, інформація яких дозволить оцінити вплив зовнішнього середовища на діяльність конкретного підприємства і зробити ґрунтовніші висновки.

Дуже важливим є збір інформації безпосередньо на підприємстві, на матеріалах якого виконується курсова робота. Визначивши теоретичні аспекти досліджуваної проблеми, опрацювавши потрібні літературні джерела, студент має визначити перелік показників та інших матеріалів, які слід зібрати на підприємстві. У розробці переліку показників з кожного досліджуваного питання належить розмежувати показники вихідної інформації та аналітичні показники. Потім складається зведений перелік усіх вихідних показників з теми. При цьому вихідні показники, які потрібні для виконання окремих питань, підлягають логічному аналізу з точки зору повторення взаємозв'язку і можливості одержання на їх основі аналітичних показників.

Слід також визначити джерела інформації з кожного вихідного показника, а також розробити методику їх одержання.

Для однієї групи показників, що містяться у статистичній звітності і в документах бухгалтерського та оперативного обліку підприємства, визначають структурний підрозділ, який має відповідну інформацію, назву або номер форми звітності чи книги обліку, період, за який потрібно зібрати інформацію, одиниці виміру.

Другу групу показників можна одержати шляхом "натурального" обстеження підприємства. Наприклад, у магазині до таких показників належать тип будівлі, кількість поверхів, конфігурація торговельного залу, система розташування торговельного обладнання, організація розрахункового вузла та ін.

Третю групу показників одержують завдяки спеціальному обстеженню на підприємстві. При цьому основою розробки методики одержання показників є визначення шляхів збору показників (хронометражні виміри, фотографія робочого дня, анкетне опитування, кіно- або фотозйомка), чітка класифікація досліджуваних процесів, визначення кількості спостережень, які дають достовірне уявлення про кожний процес чи досліджуване питання. Наприклад, затрати часу покупців на очікування обслуговування в магазині можна оцінити хронометражними вимірами. Для цього слід класифікувати основні види затрат часу: очікування консультації, розрахунок (від підходу до реєстратора розрахункових операцій до початку розрахунку за вибраний товар), одержання товару (від підходу до столу видачі товару або до продавця за товарним чеком на одержання покупки).

Зібраний матеріал має підлягати ретельній обробці. Перш за все, слід впорядкувати зібраний матеріал, тобто перечитати і розкласти його відповідно до плану курсової роботи. Потім впорядкувати з точки зору можливості і доцільності використання під час проведення аналізу і розробки рекомендацій.

У процесі обробки зібраних матеріалів складаються таблиці, графіки, діаграми, розраховуються відносні і середні показники, здійснюються групування, ранжирування показників та ін. Під час обробки одержаної інформації слід використовувати ПЕОМ.

Після обробки інформації належить обміркувати не лише основні положення, а й деякі деталі написання роботи.

Існує три різновиди аналізу:

• діагностичний - укрупнений аналіз досліджуваного явища, процесу і т.п., який дозволяє у загальних рисах виявити не лише недоліки, а й позитивне, а також виділити ті елементи дослідження, які потребують глибшого аналізу;
• детальний - більш поглиблений аналіз окремих сторін процесу або явища, що вивчається;
• прогностичний - пряма протилежність діагностичному, тобто потрібно не виявляти позитивне і негативне, а встановлювати тенденції розвитку досліджуваної проблеми і робити підґрунтя для визначення перспектив розвитку.

Аналіз дає змогу відповісти на питання:

• що позитивного і негативного є з досліджуваної теми на підприємстві, які проблеми виникли, виходячи із ситуації, що склалася на практиці;
• які проблеми, в яких структурах чи підрозділах, на яких етапах технологічного  процесу  заслуговують на глибший аналіз;
• які причини чи фактори зумовили такий стан речей на підприємстві;
• які резерви і можливі напрями  вирішення досліджуваних проблем.

4. ОБҐРУНТУВАННЯ ВИСНОВКІВ ТА ПРОПОЗИЦІЙ

Обміркувавши результати аналізу одержаних матеріалів, студент може перейти до найбільш складного етапу дослідження - обґрунтування висновків і пропозицій.

Формування основних висновків по курсовій роботі - це короткий виклад одержаних результатів по суті досліджуваної теми і окремих питань, що мають практичне значення та можливості застосування в практичній діяльності підприємства - об'єкта дослідження.

Висновки потрібно формулювати лаконічно, точно, не перевантажуючи їх цифровими даними і подробицями. Обґрунтування висновків повинно міститися у викладеному матеріалі у відповідних розділах курсової роботи.

Пропозиції і рекомендації щодо вирішення конкретних задач, окремих питань виправдовують себе, як правило, тільки тоді, коли вони перспективні. Тому при їх розробці слід враховувати не тільки існуючі умови господарювання підприємства, а й ті зміни, які можуть відбуватися найближчим часом.

Висновки і рекомендації можуть бути спрямовані як на вирішення окремих теоретичних питань, так і проблем практичного значення.

Висуваючи ті чи інші пропозиції, необхідно визначити їх потенційну ефективність.

 

5. МІСЦЕ І РОЛЬ ДОДАТКІВ У КУРСОВІЙ РОБОТІ

 

Додатки оформляють у вигляді окремої частини, вставивши після розділу «Висновки та пропозиції» аркуш з надрукованим словом "Додаток".

У тексті курсової роботи на всі додатки повинні бути посилання. Розміщують додатки у порядку посилання на них у тексті.

Кожен додаток повинен починатися з нової сторінки і мати свій тематичний заголовок та напис "Додаток" у верхньому правому куті.

Додатки можуть бути обов'язковими й інформаційними. Інформаційні додатки можуть бути рекомендаційного або довідкового характеру.

Додатки становлять: установчі документи (статут, установчий договір), ліцензії на право здійснювати торгівлю певними товарами, зразки договорів, асортиментні переліки, результати маркетингових досліджень. Додатками можуть бути: графічний матеріал; таблиці; формули і розрахунки; оригінали фотографій.

Додатки нумеруються.

 

6. СТРУКТУРА КУРСОВОЇ РОБОТИ І ВИМОГИ ДО ЇЇ ЗМІСТУ

6.1. Структура курсової роботи

Обсяг курсової роботи має складати приблизно 35-40 сторінок. Курсова робота повинна мати такі структурні елементи:

♦ титульний аркуш;

♦ зміст;

♦ вступ;

♦ основну частину;

♦ висновки та пропозиції;

♦ список використаних джерел;

♦ додатки.

6.2. Вимоги до змісту курсової роботи

У Вступі необхідно розкрити актуальність теми (її значущість, рівень теоретичної розробки, стан справ на практиці) та необхідність її розробки.

Актуальність теми визначає мету дослідження, яка своєю чергою обумовлює завдання дослідження. Студент повинен чітко їх сформулювати, що дозволить йому логічно провести дослідження з обраної теми.

У вступі також зазначають предмет, об'єкт дослідження, підприємство, на якому виконується робота (надають лише основні його особливості), інформаційну базу; методи, за якими здійснювалося дослідження.

В основній частині роботи, яка складається із 4—5 параграфів, теоретичні питання можуть займати не більше 25% її загального обсягу, 75% - це аналітичний матеріал по підприємству, на якому досліджувалася тема. У першому параграфі, який виконується на основі опрацювання літературних джерел, необхідно висвітлити основ­ні теоретичні положення досліджуваної проблеми, проаналізувати різні точки зору, що містяться в літературі, теоретично довести і обґрунтувати власну точку зору за допомогою вивченого, відібраного і систематизованого матеріалу. Для якісної підготовки цієї частини курсової роботи студенту необхідно ретельно опрацювати літературні джерела, законодавчу і нормативну базу, ознайомитися зі статтями у наукових журналах та збірниках наукових праць.

У наступних розділах курсової роботи повинні розглядатися питання, що безпосередньо розкривають зміст досліджуваної теми. Вони мають відповідати назві розділу, виконуватися на конкретному практичному матеріалі, в кожному розділі теоретичні положення проблеми необхідно пов'язувати з практичним станом досліджуваних процесів у роботі підприємства. Наприкінці кожного параграфа необхідно сформулювати висновки зі стислим викладенням наведених у параграфі наукових і практичних результатів.

Викладення текстового матеріалу слід супроводжувати таблицями аналітичного характеру, графіками, діаграмами, схемами. При необхідності по тексту даються посилання і на додатки, в яких міститься первинна інформація або копії документів, які розглядаються в роботі.

Розділ Висновки - це узагальнення дослідження в цілому. У ньому дається оцінка роботи підприємства з питань, які аналізувалися, формулюються пропозиції щодо усунення недоліків та поліпшення роботи підприємства. Пропозиції мають бути конкретними, випливати з матеріалів аналізу роботи підприємства, призначатися певним категоріям працівників. У цьому розділі не подається ілюстративний матеріал та інші обґрунтування з розрахунками висновків, пропозицій і рекомендацій.

7. ПРАВИЛА ОФОРМЛЕННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ

Зібраний, проаналізований та систематизований матеріал студент розподіляє по окремих питаннях, послідовність викладення яких встановлюється планом курсової роботи.

Текст курсової роботи повинен бути надрукований з одного боку стандартного аркуша білого паперу формату А-4 (210x297 мм) чорною фарбою в текстовому редакторі Word.

Поля мають бути: справа - 10 мм, зліва - 25 мм, зверху - 20 мм, знизу - 20 мм.

Шрифт - Times New Roman або Ariel, інтервал - 1,5, кегель - 14.

Графіки повинні бути подані в редакторі діаграми в "Диаграмма Mikrosoft Excel".

Першою сторінкою курсової роботи є титульна, яка має бути оформлена за формою, що наведена у дод. 3. Титульну сторінку включають до загальної нумерації сторінок, але її не нумерують.

Нумерацію наступних сторінок подають арабськими цифрами, які проставляють у правому верхньому куті.

Титульний аркуш курсової роботи повинен містити назву міністерства, повне найменування вищого навчального закладу; теми курсової роботи та назву підприємства, матеріали якого використовувались у дослідженні проблеми; шифр і найменування спеціальності, групи і курс, форми навчання; прізвище, ім'я, по батькові студента, прізвище, ім'я та по батькові наукового керівника, місто і рік (дод. 3).

У Змісті подають найменування всіх розділів курсової роботи та номери їх початкових сторінок і вміщують за титульною сторінкою.

Кожен розділ курсової роботи повинен мати заголовок відповідно до плану роботи.

Таблиці, схеми, діаграми, графіки та інший ілюстративний матеріал слід подавати безпосередньо після посилання на них у тексті, де вони згадані вперше, або на наступній сторінці. Сторінки курсової роботи, на яких наведено лише таблиці, діаграми, графіки, схеми включають до загальної нумерації сторінок.

Графічний ілюстративний матеріал позначають словом "Рис." і нумерують послідовно. Номер рисунка та його назву розміщують під рисунком.

Нумерацію рисунків і таблиць подають арабськими цифрами без знака №.

Під час складання та оформлення таблиць необхідно дотримуватись таких вимог: таблиця має бути по можливості невеликою за розміром, містити тільки ті дані, які необхідні для вивчення певного явища. Таку таблицю легко читати й аналізувати. Кожна таблиця повинна мати загальний і внутрішні заголовки. Загальний заголовок таблиці має коротко і чітко характеризувати її зміст, у ньому позначають, що характеризується в таблиці та за який період. Внутрішні заголовки позначають, які показники аналізуються у відповідних рядках і графах таблиці, в яких одиницях виміру наведені дані. Якщо наведені показники мають різні одиниці вимірювання, їх потрібно наводити в спеціальній графі.

Якщо в курсовій роботі містяться додатки, то на них у текстовій частині роботи мають бути посилання. Кожен додаток послідовно нумерується арабськими цифрами. Кожен додаток повинен мати назву, що розкриває призначення і зміст додатку.

Оформлюючи список літературних джерел, їх слід розміщувати у такій послідовності: спочатку розміщують закони України, потім — укази Президента, постанови Кабінету Міністрів. За ними подаються літературні джерела в такому порядку: підручники, посібники, журнальні статті. Відомості про книги повинні містити прізвище та ініціали автора, заголовок, місце видання, видавництво, рік видання, кількість сторінок. Відомості про журнальні чи газетні статті повинні містити прізвище, ініціали автора, заголовок, назву періодичного видання, серію, рік випуску, номер видання, сторінки. Список використаних джерел обов'язково складається в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або назви джерела. Відомості про джерела, які включені до списку, необхідно подавати згідно з вимогами державного стандарту із обов'язковим наведенням назв праць.

У списку літературних джерел наукові праці записуються мовою, якою вони видані.

До списку використаних джерел включають всі джерела, також назви сайтів, які студенти використовували у процесі виконання курсової роботи, але не менше 10 найменувань.

8. ЗАХИСТ КУРСОВОЇ РОБОТИ

Виконану курсову роботу студент подає на рецензування викладачу.

Перевіривши курсову роботу, викладач пише рецензію та допускає або не допускає роботу до захисту. У випадку незадовільної оцінки курсова робота до захисту не допускається і повертається студенту на доопрацювання. Студент повинен переробити роботу згідно із зауваженнями рецензента і здати її для повторного рецензування.

Курсова робота, що допущена до захисту рецензентом, доопрацьовується студентом відповідно до зауважень, потім захищається згідно з графіком навчального процесу.

Студент, який не захистив курсову роботу, до здачі екзаменаційної сесії не допускається.

Захищені курсові роботи керівник здає в архів у встановлені терміни.

 

9. ПРИМІРНІ ВИМОГИ ДО ОЦІНЮВАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ

 

При оцінюванні захисту курсової роботи враховується :

•  якість виконання роботи;

•  ступінь самостійності і проявлена ініціатива;

•  оформлення;

•  систематизація викладення і грамотність;

•  зміст доповіді і відповідей на запитання;

•  вміння викладати думки;

•  володіння науково-технічною термінологією зі спеціальності;

•  відгук рецензента.

Оцінка "відмінно"

Студент повністю висвітлює зміст матеріалу з установленого питання проблеми; чітко уявляє зміст матеріалу, вільно володіє спеціальними термінами; технічно грамотно ілюструє відповідь схемами, ескізами, послідовно викладає матеріал, використовує довідники, нормативні документи; вільно і правильно застосовує одержані знання з даної дисципліни і суміжних дисциплін для вирішення практичних завдань; не робить граматичних помилок.

Оцінка ставиться, якщо в роботі: висвітлені всі питання плану теми; дотримані всі вимоги, що ставляться до оформлення; дано вичерпні відповіді на запитання членів комісії при захисті.

Оцінка "добре"

Студент розкриває основний зміст матеріалу, точно використовує спеціальні терміни, не допускає грубих граматичних помилок, роботу виконує чисто, акуратно; можливі у відповідях одна-дві неточності в термінології, другорядних висновках, помилки, які не змінюють суті одержаних результатів.

Оцінка ставиться, якщо в роботі: не висвітлено якогось питання примірного плану роботи; наявні недоліки в оформленні роботи.

Оцінка "задовільно"

Студент зміст питання розкриває частково, не завжди послідовно; не пов'язує свої відповіді з раніше одержаними з дисципліни та суміжних дисциплін; допускає окремі помилки; відповіді неповні, але суть питання в цілому висвітлена; для вирішення практичних завдань застосовує одержані знання з деякими труднощами; допускає граматичні помилки; у спеціальній термінології допускає помилки, слабо володіє технікою обчислень, в роботі не відображено результатів дослідженої роботи, немає чіткості у викладенні матеріалу, не враховані вимоги, що ставляться до оформлення, то така робота оцінюється "задовільно" або "незадовільно" в залежності від кількості та серйозності допущених недоліків.

Оцінка "незадовільно"

Студент не висвітлює основного змісту питання; допускає грубі помилки в обчисленнях і кінцевих висновках; слабо володіє спеціальною термінологією; текстовий матеріал має значну кількість помилок, є велике число виправлень, слабо володіє мовою викладу матеріалу.

 

 

 

ДОДАТКИ

Додаток 1

РЕКОМЕНДОВАНА ТЕМАТИКА КУРСОВИХ РОБІТ

1. Робота комерційних служб оптових підприємств,  правова база.

2.  Оптове підприємство, його виробничо-комерційні функції.

3. Маркетинг – складова частина комерційної діяльності торговельного підприємства в умовах конкуренції.

4. Торгово-технологічний процес, впровадження нових технологій та аналіз їх ефективності.

5. Посередницька діяльність оптового торговельного підприємства.

6. Комерційна діяльність роздрібного торговельного підприємства.

7. Комерційна діяльність підприємства на оптовому ринку товарів та послуг.

8. Культура та якість торговельного обслуговування.

9. Визначення потреби в товарах і управління товарними запасами підприємства.

10. Організація закупівлі товарів торговельним підприємством, правова база встановлення господарських зв‘язків.

11. Організація закупівлі товарів підприємством на основі прямих зв‘язків.

12. Вивчення та прогнозування попиту на торговельному підприємстві.

13. Комерційні відносини торговельних підприємств з транспортними підприємствами, розвиток спеціалізованих перевезень.

14. Організація завозу товарів у роздрібні торговельні підприємства, управління процесом товарозабезпечення в умовах ринку.

15. Стимулювання  збуту товарів і послуг виробничого підприємства.

16. Торговельні послуги, як фактор забезпечення конкурентоспроможності торговельного підприємства.

17. Організація оптового продажу товарів торговельним підприємством.

18. Комерційний договір: правова база укладання, роль в організації комерційної діяльності торговельного підприємства.

19. Господарські зв‘язки роздрібного торговельного підприємства та оцінка їх ефективності.

20. Асортиментна політика виробничого підприємства, оцінка якості окремих партій товарів.

21.Організація оптових закупівель товарів торговельним підприємством.

22. Комерційний ризик в діяльності торговельного підприємтва.

23. Оптові закупівлі товарів підприємством у закордонних фірм.

24.Приватне торговельне підприємство, порядок створення, організація комерційної діяльності.

25. Маркетингова діяльність виробничо-збутового підприємства в умовах конкуренції.

26. Інформаційне забезпечення комерційної діяльності торговельного підприємства.

27. Управління  товаропостачанням  торговельного  підприємства.

28. Основні засоби маркетингових комунікацій сучасного торговельного підприємства.

29. Управління збутом товарів на виробничому підприємстві .

30. Управління товарними запасами торговельного підприємства.

31. Торговий центр, як форма комплексного обслуговування споживачів.

32. Роль товарних знаків у комерційній роботі.

33. Вдосконалення форм продажу і обслуговування в торговельних підприємствах у відповідності з Правилами заняття торговельною діяльністю.

34. Комерційна  інформація, використання в діяльності торговельних  підприємств.

35. Оснащення торгового залу магазину обладнанням та інвентарем.

36. Вибір каналів товароруху торговельними підприємствами, оцінка і доцільнсть їх вибору.

37. Формування системи торговельних послуг.

38. Організація роботи торговельного підприємства по формуванню і стимулюванню попиту.

39. Організація продажу товарів у кредит.

40. Товаропостачання роздрібної торговельної мережі та його ефективність.

41. Роль торговельної реклами у просуванні товару.

42. Робота комерційних служб оптових підприємств, аналіз ефективності господарських зв’язків.

43. Правові та організаційні засади захисту прав споживачів на торговельному підприємстві.

44. Товари і послуги, як об’єкти комерційної діяльності підприємства.

45. Організація і технологія розміщення і зберігання товарів на складі.

46. Характеристика засобів поширення рекламної інформації, оцінка ефективності реклами.

47. Визначення потреби в товарах і управління товарними запасами торговельного підприємства.

48. Комерційний успіх в діяльності торговельного підприємтва.

49. Організація продажу товарів  у магазині самообслуговування, його        ефективність.

50. Ефективність комерційної діяльності виробничо-збутового підприємства.

51. Магазинні форми продажу товарів та їх ефективність.

52. Ефективність використання торговельних площ оптового підприємства.

1. Конкурентоспроможність роздрібного торговельного підприємства.
2. Конкурентоспроможність оптового торговельного підприємства.

55.Вивчення кон’юнктури ринку.

      56. Організація комплексу мерчендайзингу як загального процесу управління продажу товарів.

      57.Організація роботи рекламно-інформаційних агентств.

58. Організація торгово-технологічного процесу магазину.

1. Шляхи визначення економічної ефективності джерел закупівлі товарів.
2.  Робота комерційних служб торговельного підприємства по сегментації

ринку конкурентів, аналіз комерційної діяльності конкурентів.

1. Джерела формування асортименту товарів та їх роль у забезпеченні комерційного успіху підприємства.

      62. Технічне оснащення роздрібного підприємства.

      63. Оптові закупівлі товарів на ярмарках.

      64. Електронна торгівля, як сфера комерційної діяльності підприємства.

      65. Ефективність використання тоговельних площ.

66. Улаштування і планування торговельних приміщень магазину.

67. Технічне забезпечення технологічних процесів оптового підприємства..

68. Формування асортименту та управління ним у магазині.

69. Психологія та етика в комерційній діяльності.

70. Організаційно-економічні особливості лізингу.

71. Роль товарних знаків у комерційній роботі.

72. Комерційна логістика як основа оптимізації товаропросування.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 2

ОРІЄНТОВНІ ПЛАНИ КУРСОВИХ РОБІТ

Формування товарного асортименту в магазині та шляхи його удосконалення

  Вступ

1. Сутність товарного асортименту та фактори, які впливають на його формування у магазинах

2. Характеристика  досліджуваного об’єкта

3. Дослідження конкурентного середовища магазину

4. Аналіз та оцінка товарного асортименту магазину

5. Дослідження стану товаропостачання

6. Шляхи удосконалення формування товарної політики магазину

 Висновки та пропозиції

Список використаних джерел

Додатки

 

Господарські зв'язки роздрібного торговельного підприємства з постачальниками товарів та шляхи їх удосконалення

Вступ

1. Сутність господарських зв'язків та організаційно-правові основи їх формування в умовах ринку

2. Характеристика  досліджуваного об’єкта

3. Визначення потреб у товарах і вибір їх постачальників

4. Аналіз та оцінка господарських зв'язків роздрібного торговельного підприємства з товаропостачальниками

5. Організаційні форми закупівлі товарів і порядок укладання договорів поставки

6. Контроль за виконанням договірних зобов'язань і шляхи його удосконалення

Висновки та пропозиції

Список використаних джерел

Додатки