|
|
Главная \ Методичні вказівки \ МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ щодо змісту та організації самостійної роботи студентів, поточного і підсумкового контролю їх знань з науки «ТЕОРІЯ ДЕРЖАВИ І ПРАВА»
МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ щодо змісту та організації самостійної роботи студентів, поточного і підсумкового контролю їх знань з науки «ТЕОРІЯ ДЕРЖАВИ І ПРАВА»« Назад
МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ щодо змісту та організації самостійної роботи студентів, поточного і підсумкового контролю їх знань з науки «ТЕОРІЯ ДЕРЖАВИ І ПРАВА» 11.10.2016 08:12
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД «КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені ВАДИМА ГЕТЬМАНА» ЮРИДИЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ Кафедра теорії та історії держави і права
ЗАТВЕРДЖУЮ: Проректор з науково- педагогічної роботи ____________ А.М. Колот
«___» ___________ 20__ р.
МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ щодо змісту та організації самостійної роботи студентів, поточного і підсумкового контролю їх знань з науки «ТЕОРІЯ ДЕРЖАВИ І ПРАВА» освітній ступінь бакалавр галузь знань 0302 «Міжнародні відносини» спеціальність 6.030208 «Міжнародний бізнес»
ПОГОДЖЕНО:
Завідувач кафедри
Начальник навчально- методичного відділу ______________Т. В. Гуть
Київ 2015
Автори-укладачі: Кожура Людмила Олександрівна, к.ю.н., доцент кафедри теорії та історії держави і права. Рижук Юлія Миколаївна, к.ю.н., доцент кафедри теорії та історії держави і права.
ЗМІСТ
- Картка самостійної роботи студента………………………………………31 - Порядок поточного і підсумкового контролю оцінювання знань………36 - Порядок ліквідації студентами академічної заборгованості з підсумкового модульного контролю (ПМК)……………………………...43
1. ВСТУП
Теорія держави та права – це навчальна дисципліна, що вивчає державу і право як явища суспільного життя, основні закономірності їх виникнення, розвитку і функціонування, їх сутність та призначення. Навчальна дисципліна вивчається студентами І курсу напряму підготовки «Міжнародний бізнес» у першому семестрі. Метою навчальної дисципліни «Теорія держави та права» є засвоєння студентами комплексу фундаментальних знань про загальні закономірності виникнення, розвитку і функціонування державно–правових явищ, отримання уявлень про поняття і категорії, що відображають особливі властивості держави і права; з`ясування закономірностей становлення і розвитку загальнотеоретичної юридичної науки. Завданнями навчальної дисципліни є: усвідомлення її фундаментального характеру, врахування широкого діапазону зв'язків не тільки з філософськими, економічними і політологічними вченнями, а й з іншими науками; засвоєння закономірностей формування, функціонування та розвитку держави і права; навчити студентів правильному розумінні приписів чинного законодавства та державно–правової практики. Предметом вивчення є загальні й специфічні закономірності виникнення, розвитку і функціонування державно–правової організації суспільства, держави і права, які розглядаються як цілісні соціальні інститути, а також система основних понять і категорій юриспруденції. У результаті вивчення «Теорії держави і права» студенти повинні: знати: – предмет, методи пізнання та місце «Теорії держави і права»; – виникнення та сутність держави; – основні теорії походження та сучасні концепції держави; – особливості форм держави; – функції держави та форми їх реалізації; – механізм та апарат держави; – природу, сутність, принципи права; – місце та значення норм права у системі соціальних норм. Структуру та класифікацію норм права; – особливості правотворчості; – юридичну природу та види джерел (форм) права; – особливості, співвідношення та елементи системи права та системи законодавства; – поняття, склад, підстави виникнення, зміни та припинення правовідносин; – поняття та види юридичних фактів; – форми реалізації норм права; – особливості тлумачення норм права; – поняття та види правової поведінки; – поняття, особливості та види правопорушень та юридичної відповідальності; – сутність, структуру та типологію сучасних правових систем, сутність та елементи вітчизняної правової системи, а також особливості сучасних правових систем світу; вміти: – надавати характеристику державно–правовим явищам; – виявляти особливі ознаки державно–правових явищ; – виявляти відмінні та спільні ознаки при порівнянні тих чи інших понять державно–правової дійсності; – визначати елементи правових норм та здійснювати їх класифікацію; – визначати стадії законотворчості; – класифікувати джерела (форми) права України; – визначати елементи системи права, їх взаємозв’язки і співвідношення, критерії поділу права на галузі; – аналізувати елементи правової системи України, з’ясовувати їх особливості; – визначати шляхи подолання прогалин у праві; – визначати юридичний склад правовідносин; – класифікувати юридичні факти; – визначати форми реалізації права; – тлумачити норми права; – визначати види правової поведінки; – аналізувати види юридичної відповідальності та визначати її підстави; – визначати особливості сучасних правових систем світу тощо.
2. ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН НАУКИ
3. ЗМІСТ НАУКИ ЗА ТЕМАМИ
Теорія держави і права – базова юридична наука, яка є підґрунтям для вивчення інших юридичних дисциплін. Предметом теорії держави і права є складна і багатоаспектна державно-правова дійсність, загальні і специфічні об’єктивні закономірності її розвитку. Вивчаючи курс загальної теорії держави і права, необхідно враховувати її фундаментальний характер щодо інших юридичних дисциплін, її визначальне значення. У системі юридичних наук теорія держави і права виконує функцію отримання, оновлення і поглиблення знання про основні закономірності державно-правового середовища, систематизації і збагачення юридичної науки в цілому, а також відповідає за зв’язки юридичної науки з іншими суспільними науками. Об’єктивні знання цієї науки використовуються галузевими й іншими юридичними науками як вихідні положення. Тим самим одним з найважливіших завдань теорії держави і права є надання юридичній науці в цілому єдності, системності, внесення методологічної єдності. Теорія держави і права вивчає загальні закономірності виникнення, розвитку і функціонування державно-правових явищ, глибинну сутність права і держави, взаємообумовлений характер їхніх зв’язків, зв’язок держави і права з різноманітними суспільними явищами і процесами. Держава розглядається з точки зору її правового оформлення, а право – в контексті його державного забезпечення, надання йому загальної обов’язковості. Закономірності розвитку та функціонування держави і права розглядаються в нерозривному зв’язку із загальними законами розвитку суспільства. Адже теорія держави і права належить до суспільних наук, а виникнення і розвиток і держави, і права є соціально обумовленими. Ця наука вивчає багатосторонню та складну взаємодію держави і права з суспільством, роль і місце держави і права в суспільстві, а також зворотний вплив суспільства на державно-правову дійсність.
Тема 1. Теорія держави і права: її предмет та методологія Поняття теорії держави і права як науки та навчальної дисципліни. Система основних юридичних понять, таких як предмет і метод наукового пізнання. Поняття предмету теорії держави і права та методології, що використовується в загальнотеоретичній правовій науці. Співвідношення теорії держави і права з іншими суспільними науками, що вивчають державу і право: філософією, політологією, соціологією тощо. Теорія держави і права в системі юридичних наук (галузевих, спеціальних тощо). Система функцій теорії держави і права як напрямів її впливу в системі суспільних та юридичних наук. Структура теорії держави і права. Міждисциплінарний зв'язок: З наукою «Соціологія»: Тема 3. Суспільство як соціальна система
Тема 2. Держава: походження сутність, форма та функції Загальна характеристика первісного суспільства. Влада і соціальні норми в додержавний період. Причини виникнення держави. Ознаки держави, що відрізняють її від суспільної влади родового ладу Характеристика теорій походження держави: теологічної, патріархальної, договірної, психологічної, органічної, марксистської, насильства та інших. Сутність держави та її еволюція. Класове і загальнолюдське в сутності держави. Поняття і елементи форми держави. Форма державного правління: поняття і види. Форма державного правління в Україні та її розвиток в сучасних умовах. Форма національно-державного та адміністративно-територіального устрою: поняття і види. Співдружність та співтовариство як особливі форми об’єднання сучасних держав. Політичний (державний) режим: поняття і види. Політичний (державний) режим сучасної України. Поняття функцій держави. Співвідношення їх із метою, завданнями і принципами держави. Функції держави і функції окремих її органів. Класифікація функцій держави: постійні і тимчасові, внутрішні і зовнішні, основні і додаткові тощо. Поняття механізму держави та його структура. Його роль в здійсненні функцій і завдань держави. Державний апарат: загальна характеристика.
Міждисциплінарний зв'язок: 1. З наукою «Політологія»: Тема 2. Політична діяльність і влада. Тема 6. Політичні режими: історія і сучасність. 2. З наукою «Історія держави і права зарубіжних країн»: Тема1.Предмет і методологія історико-правової науки. Первісне (додержавне) право; 3. З наукою «Філософія»: Тема 15. Ранні релігійні вірування Тема 20. Поняття Тема 21. Судження Тема 22. Основні закони логіки Тема 23. Умовивід. Доведення і спростування 4. З наукою «Адміністративне право»: Тема 6. Державна служба і державні службовці. 5. З наукою «Конституційне право України»: Тема 9. Верховна Рада України Тема 10. Конституційно-правовий статус депутата Тема 11. Виконавча влада в Україні Тема 12. Президент України Тема 13. Конституційний статус органів суду та прокуратури Тема 14. Територіальний устрій України Тема 15. Конституційно-правові засади місцевого самоврядування
Тема 3. Право: поняття, сутність, принципи та функції Передумови виникнення права. Сутність права. Право з філософської, соціологічної, юридичної точки зору. Право як міра та форма свободи.Поняття та ознаки права. Ознаки, що відрізняють право від соціальних норм первіснообщинного ладу. Право як складний соціальний феномен та основні підходи до праворозуміння. Принципи права: поняття та види. Загально-соціальні та спеціально-юридичні принципи права. Правові аксіоми та правові презумпції як різновиди принципів права. Верховенство права. Загально-соціальні та спеціально-юридичні функції права. Міждисциплінарний зв'язок: З наукою «Політологія»: Тема 4. Сучасні ідейно-політичні течії.
Тема 4. Норми права у системі соціальних норм Соціальні норми як регулятори суспільних відносин. Поняття, ознаки та види соціальних норм. Звичаєві, моральні, релігійні, політичні, корпоративні, правові та інші норми, їх поняття та особливості. Співвідношення норм права та норм моралі. Поняття та ознаки норми права. Норма права у системі соціальних норм. Співвідношення норм права з іншими соціальними нормами. Норма права як елемент системи права. Норма права як загальнообов’язковий стандарт поведінки. Структура норми права. Види гіпотез, диспозицій, санкцій (за ступенем визначеності, за складом тощо). Класифікація норм права: за суб’єктами правотворчості; за предметом правового регулювання; за функціональним призначенням; за методом правового регулювання; за характером впливу; за дією у просторі; за терміном дії тощо. Способи викладення правових норм у статтях нормативно-правового акта. Ефективність норм права: поняття та шляхи її підвищення.
Тема 5. Джерела (форми) права. Правотворчість Поняття, ознаки та види джерел (форм) права. Джерела (форми) права: правовий звичай, нормативно-правовий договір, нормативно-правовий акт, юридичний прецедент (судовий та адміністративний), правова доктрина, релігійно-правова норма тощо. Система нормативно-правових актів України. Закони: їх ознаки і види. Підзаконні нормативно-правові акти: їх ознаки і види. Міжнародні договори, стандарти і принципи як джерела права. Порядок опублікування та набрання чинності нормативно-правових актів. Дія нормативних актів у часі, просторі і за колом осіб. Поняття, ознаки та загальна характеристика правотворчості. Принципи правотворчості: поняття та види. Характеристика загальних та спеціальних принципів правотворчості. Поняття та стадії правотворчого процесу. Співвідношення правотворчості та законотворчості. Законотворчий процес у Верховній Раді України та його етапи. Право законодавчої ініціативи. Правотворчість Президента України. Правотворчість Кабінету Міністрів України. Правотворча діяльність центральних органів виконавчої влади. Локальна нормотворчість.
Міждисциплінарний зв'язок: 1. З дисципліною «Конституційне право зарубіжних країн»: Тема2. Конституції та інші джерела конституційного права в зарубіжних країнах 2. З дисципліною «Договори у міжнародному праві»: Тема 2. Поняття та юридична природа міжнародних договорів 3. З наукою «Конституційне право України»: Тема 9. Верховна Рада України Тема 11. Виконавча влада в Україні Тема 12. Президент України
Тема 6. Система права та система законодавства: поняття, зміст та співвідношення Поняття системи права. Предмет і метод правового регулювання як підстава виділення норм права в окремі галузі права. Структура системи права. Загальна характеристика галузей права. Інститут права: поняття і види. Приватне і публічне право. Матеріальне і процесуальне право. Співвідношення норм національного та міжнародного права. Поняття, ознаки та загальна характеристика системи законодавства. Система права і система законодавства, їх співвідношення і взаємозв`язок. Характеристика сучасного стану українського законодавства. Систематизація нормативно-правових актів. Колізії у законодавстві та шляхи їх усунення. Міждисциплінарний зв'язок: 1. З дисципліною «Конституційні основи розвитку законодавства»: Тема 4. Проблеми систематизації законодавства України. Тема 5. Загальнотеоретичні та практичні проблеми гармонізації законодавства України з міжнародним правом.
Тема 7. Правовідносини: поняття, склад, підстави виникнення, зміни та припинення Поняття і ознаки правових відносин. Передумови виникнення правовідносин. Взаємозв`язок норм права і правовідносин. Склад (елементи) правових відносин: суб’єкти, об’єкти та зміст. Поняття і види суб`єктів права. Фізичні, юридичні особи, спільноти. Правосуб`єктність. Правоздатність і дієздатність. Об`єкти правовідносин: поняття і види. Зміст правових відносин. Суб’єктивне право та юридичний обов’язок як елементи змісту правових відносин. Поняття і класифікація юридичних фактів. Міждисциплінарний зв'язок: З наукою «Цивільне право України»: Тема 2. Цивільні правовідносини Тема 3. Фізичні особи як субʼєкти цивільного права. Тема 4. Особисті немайнові права фізичної особи та засоби їх захисту Тема 5. Юридичні особи як субʼєкти цивільного права Тема 6. Обʼєкти цивільних прав
Тема 8. Реалізація та тлумачення норм права Поняття реалізації права. Характерні ознаки форм реалізації норм права. Форми реалізації норм права: виконання, використання, дотримання. Застосування правових норм як особлива форма реалізації норм права. Необхідність правозастосування. Стадії процесу застосування норм права Прогалини в праві, шляхи їх усунення і подолання. Аналогія закону та аналогія права. Поняття, ознаки та загальна характеристика тлумачення норм права. Необхідність тлумачення норм права. З`ясування і роз`яснення змісту правових норм. Сутність, мета і значення тлумачення норм права. Способи тлумачення норм права. Граматичний (мовний, текстовий, філологічний), логічний, системний тощо. Види тлумачення норм права. Види тлумачення за суб`єктами. Офіційне і неофіційне тлумачення. Тлумачення норм права за обсягом їх правового змісту. Буквальне, розширюване, обмежене. Особливості офіційного тлумачення норм права в Україні.
Міждисциплінарний зв'язок: З дисципліною «Організація судових та правоохоронних органів» Тема 4. Конституційний Суд України
Тема 9. Правова поведінка, правопорушення та юридична відповідальність Правова поведінка: поняття, ознаки і види. Поняття та ознаки правомірної поведінки. Види правомірної поведінки. Стимулювання і заохочення правомірної поведінки, засоби її охорони і захисту. Поняття і ознаки правопорушень. Юридичний склад правопорушення. Види правопорушень. Злочини і проступки: поняття, особливості та види. Причини правопорушень. Шляхи і засоби їх попередження і усунення. Відповідальність як загальносоціальна категорія. Юридична відповідальність як різновид соціальної відповідальності. Юридична відповідальність: поняття, ознаки, види. Юридична відповідальність у позитивному (перспективному) значенні. Ретроспективна (негативна) юридична відповідальність та її загальнотеоретична характеристика. Мета і принципи юридичної відповідальності. Функції юридичної відповідальності. Обставини, що виключають протиправність діяння і юридичну відповідальність. Презумпція невинуватості. Міждисциплінарний зв'язок: 1. З наукою «Адміністративне право України» Тема 10.Адміністративна відповідальність. 2. З наукою «Кримінальне право України» Тема 3. Поняття злочину. Класифікація злочинів. Тема 4. Кримінальна відповідальність Тема 5. Юридичний склад злочину. Тема 7. Обставини, що виключають злочинність діяння Тема 13. Звільнення від кримінальної відповідальності. Тема 14. Покарання і цілі покарання. Тема 15. Система і види покарань. Тема 16. Призначення покарань.
Тема 10. Правова система: сутність, структура, функції та сучасна типологія Поняття, ознаки та загальна характеристика правової системи. Співвідношення правової системи, системи права та системи законодавства. Поняття типу правової системи та критерії об’єднання правових систем держав у правові сім’ї. Загальна порівняльна характеристика різних правових систем світу. Особливі ознаки романо-германської правової сім`ї. Її органічний зв`язок з римським правом. Особлива значимість закону в системі джерел права. Основні риси англо-американської правової сім`ї. Право справедливості. Особливе положення судової влади, високий рівень незалежності суддів. Мусульманська правова система та її ознаки. «Вестернізація» мусульманського права. Сім`я традиційного права та її особливі ознаки.
4. ПЛАНИ ЗАНЯТЬ 4.1. ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ ОЧНОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ
Семінарське заняття – вид навчальних занять практичного характеру, спрямованих на поглиблення, розширення, деталізацію і закріплення теоретичного матеріалу. При організації семінарських занять в науці «Теорія держави і права» застосовується компетентісний підхід. На кожному такому заняття передбачається опанування студентами певних компетентностей (спеціально структурованих (організованих) наборів знань, умінь, навичок і ставлень, що їх набувають у процесі навчання, які дозволяють людині визначити, тобто ідентифікувати і розв’язувати, незалежно від контексту (від ситуації) проблеми, характерні для певної сфери діяльності). З цією метою під час семінарських занять застосовуються різні види робіт, зокрема дискусія, диспут, евристична бесіда, ілюстрація, індивідуалізація навчання. Орієнтація на ґрунтовне вивчення процесів виникнення та становлення сучасних правових систем зумовлює проведення семінарських занять двох типів: семінари-дискусії, у ході яких відбувається поглиблене вивчення матеріалів лекції відповідної тематики, та семінари-тренінги, робота на яких спрямована на опрацювання безпосередньо першоджерел (аналіз тексту, виконання навчальних завдань). Нижче наводяться плани семінарських занять та перелік компетентностей та літератури, рекомендованої для використання студентами в процесі підготовки до семінарського заняття. За своїм змістом кожне семінарське заняття націлене на закріплення знань, отриманих на лекціях, і формування навичок правового аналізу відповідних питань. Допоміжною метою семінару є контроль за ступенем засвоєння певного навчального матеріалу. Семінарські заняття спрямовані на формування наступних загальних компетентностей: здатність до аналізу і синтезу, базові загальні знання, навики управління інформацією (уміння знаходити та аналізувати інформацію з різних джерел), усне і письмове спілкування рідною мовою, здатність до критики та самокритики, взаємодія (робота в команді), міжособистісні навики та уміння, позитивне ставлення до несхожості та інших культур, здатність застосовувати знання на практиці, дослідницькі навики і уміння, здатність до навчання, здатність пристосовуватись до нових ситуацій, здатність породжувати нові ідеї (креативність), лідерські якості, розуміння культури та звичаїв інших країн, здатність працювати самостійно. Такі цільові установки реалізуються за наступною структурою семінарського заняття: Семінар-дискусія:
Семінар-тренінг:
Семінарське заняття 1 Тема 2. Держава: походження сутність, форма та функції Формування компетентностей: здатність застосовувати теоретичні знання; здатність до анілізу та синтезу; дослідницькі навички; уміння вести дискусію; здійснювати оцінку інформації; здатність до усної комунікації; уміння використовувати Інтернет-ресурси; уявлення про основні теорії походження держави; надавати характеристику державно-правовим явищам; уявлення про основні елементи форми держави, надавати їм характеристику; виявляти відмінні та спільні ознаки при порівнянні державно-правових явищ; уявлення про форми державного правління, устрою та політичного та державно-правового режимів; уявлення про основні функції держави та надавати їм характеристику; здатність здійснювати класифікацію функцій держави; знання особливостей та тенденцій сучасного цивілізаційного розвитку
Питання для обговорення: 1. Держава: поняття, ознаки, причини виникнення та теорії походження. 2. Форми держав сучасності 3. Функції держави: поняття та їх класифікація 4. Роль механізму держави у здійсненні функцій держави
Інформаційне забезпечення: Юридичний диктант. Індивідуальні тестові завдання.
Семінарське заняття 2-3 Тема 3. Право: поняття, сутність, принципи та функції Формування компетентностей: здатність до навчання; здатність до аналізу та синтезу; здатність використовувати знання, уміння й навички досліджень; здатність до усної комунікації; здатніть здійснювати класифікацію; знання особливостей та тенденцій сучасного цивілізаційного розвитку; здатність володіти навичками роботи з комп’ютером на рівні користувача; виявляти відмінні та спільні ознаки при порівнянні державно-правових явищ; уявлення про основні сучасні концепції права, принципи та функції права.
Питання для обговорення: 1. Сутність права: загальна характеристика. 2. Основні сучасні концепції права. 3. Принципи права: поняття та види. 4. Функції права: поняття та види.
Інформаційне забезпечення: Юридичний диктант. Індивідуальні тестові завдання
Семінарське заняття 4-5 Тема 4. Норми права у системі соціальних норм Формування компетентностей: здатність до аналізу та синтезу; дослідницькі навички; здатність здійснювати класифікацію; знання законодавства України; здатність володіти навичками роботи з комп’ютером на рівні користувача; здатність до письмової та усної комунікації; виявляти відмінні та спільні ознаки при порівнянні державно-правових явищ; розуміння та сприйняття соціальних норм поведінки у суспільстві; уявлення про структуру норми права та способи викладення правових норм у статтях нормативно-правового акта.
Питання для обговорення: 1. Ознаки, що відрізняють норми права від соціальних норм та їх співвідношення. 2. Норма права як загальнообов’язковий стандарт поведінки. Їх класифікація. 3. Структура норми права. 4. Способи викладення правових норм у статтях нормативно-правового акта.
Інформаційне забезпечення: Юридичний диктант. Індивідуальні тестові завдання
Семінарське заняття 6-7 Тема 5. Джерела (форми) права. Правотворчість Формування компетентностей: здатність до аналізу та синтезу; здатність використовувати знання, уміння й навички досліджень; здатність до письмової та усної комунікації; знання законодавства України; знання особливостей та тенденцій сучасного цивілізаційного розвитку; здатність взаємодіяти в команді; виявляти відмінні та спільні ознаки при порівнянні державно-правових явищ; здатність застосовувати теоретичні знання у професійній діяльності; уявлення про систему нормативно-правових актів України та порядок набрання ними чинності, уявлення про дію нормативних актів у часі, просторі тощо.; уявлення про правотворчість та основні стадії законотворчого процесу.
Питання для обговорення: 1. Джерела (форми) права: поняття, ознаки та види. 2. Міжнародні договори, стандарти і принципи як джерела права. 3. Порядок опублікування та набрання чинності нормативно-правових актів. 4. Поняття, ознаки, принципи та загальна характеристика правотворчості. 5. Співвідношення правотворчості та законотворчості. 6. Законотворчий процес у Верховній Раді України та його етапи.
Інформаційне забезпечення: Юридичний диктант. Індивідуальні тестові завдання
Семінарське заняття 8 Тема 6. Система права та система законодавства: поняття, зміст та співвідношення. Формування компетентностей: засвоєння основ базових знань з професії; здатність до аналізу та синтезу; дослідницькі навички; здатність до усної комунікації; знання законодавства України; уміння вести дискусію; знання особливостей та тенденцій сучасного цивілізаційного розвитку; виявляти відмінні та спільні ознаки при порівнянні державно-правових явищ; здатність застосовувати теоретичні знання у професійній діяльності; уявлення про систему права і систему законодавства, їх співвідношення і взаємозв’язок.
Питання для обговорення: 1. Система права і система законодавства, їх співвідношення і взаємозв’язок. 2. Загальна характеристика галузей права. 3. Співвідношення норм національного та міжнародного права.
Інформаційне забезпечення: Юридичний диктант. Індивідуальні тестові завдання
Семінарське заняття 9-10 Тема 7. Правовідносини: поняття, склад, підстави виникнення, зміни та припинення Формування компетентностей: засвоєння основ базових знань з професії; здатність до аналізу та синтезу; здатність до навчання; дослідницькі навички; здатність до письмової та усної комунікації; знання законодавства України; уміння вести дискусію; здатність взаємодіяти в команді, використовувати інформаційні технології для рішення експериментальних і практичних завдань; знання особливостей та тенденцій сучасного цивілізаційного розвитку; виявляти відмінні та спільні ознаки при порівнянні державно-правових явищ; здатність застосовувати теоретичні знання у професійній діяльності; уявлення про правосуд’єктність суб’єктів правових відносин.
Питання для обговорення: 1. Правові відносини: загальна характеристика. 2. Суб’єктивне право та юридичний обов’язок як елементи змісту правових відносин. 3. Правосуб`єктність суб’єктів правовідносин.
Інформаційне забезпечення: Юридичний диктант. Індивідуальні тестові завдання
Семінарське заняття 11-12 Тема 8. Реалізація та тлумачення норм права Формування компетентностей: засвоєння основ базових знань з професії; здатність до аналізу та синтезу; дослідницькі навички; здатність до усної комунікації; знання законодавства України; уміння вести дискусію; виявляти відмінні та спільні ознаки при порівнянні державно-правових явищ; здатність застосовувати теоретичні знання у професійній діяльності; знання особливостей та тенденцій сучасного цивілізаційного розвитку, критично мислити і генерувати креативні ідеї та вирішувати важливі проблеми на інноваційній основі; уміння визначати шляхи подолання прогалин у праві; уявлення про особливості тлумачення норм права; розуміння значення тлумачення норм права; уявлення про особливості офіційного та неофіційного тлумачення норм права
Питання для обговорення: 1. Форми реалізації норм права. Їх характеристика. 2. Відмінність правозастосовчих актів від нормативно-правових. 3. Прогалини в праві, шляхи їх усунення і подолання. 4. Сутність, мета і значення тлумачення норм права. 5. Види та способи тлумачення норм права.
Інформаційне забезпечення: Юридичний диктант. Індивідуальні тестові завдання
Семінарське заняття 13-14 Тема 9. Правова поведінка, правопорушення та юридична відповідальність. Формування компетентностей: засвоєння основ базових знань з професії; здатність до аналізу та синтезу; дослідницькі навички; здатність до письмової та усної комунікації; знання законодавства України; уміння вести дискусію; здатність здійснювати класифікацію; здатність застосовувати теоретичні знання у професійній діяльності; знання особливостей та тенденцій сучасного цивілізаційного розвитку, критично мислити; здатність аналізувати види юридичної відповідальності та визначати її підстави.
Питання для обговорення: 1. Правова поведінка: поняття, ознаки і види. Стимулювання і заохочення правомірної поведінки, засоби її охорони і захисту. 2. Поняття і ознаки правопорушень. Юридичний склад правопорушення. 3. Злочини і проступки: поняття, особливості та види. 4. Юридична відповідальність у позитивному (перспективному) значенні. Ретроспективна (негативна) юридична відповідальність та її загальнотеоретична характеристика.
Інформаційне забезпечення: Юридичний диктант. Індивідуальні тестові завдання
Семінарське заняття 15-16 Тема 10. Правова система: сутність, структура, функції та сучасна типологія. Формування компетентностей: засвоєння основ базових знань з професії; здатність до аналізу та синтезу; дослідницькі навички; знання законодавства України; здатність до навчання; здатність до письмової та усної комунікації; здатність застосовувати теоретичні знання у професійній діяльності; знання особливостей та тенденцій сучасного цивілізаційного розвитку; здатність визначати особливості сучасних правових систем світу; розуміння культури та звичаїв інших країн. Питання для обговорення: 1. Поняття «національної правової системи» та її структура. 2. Поняття «правової сім`ї» та її ознаки. 3. Загальна порівняльна характеристика основних правових сімей світу.
Інформаційне забезпечення: Юридичний диктант. Індивідуальні тестові завдання
5. САМОСТІЙНА РОБОТА СТУДЕНТІВ
Окрім аудиторних занять навчальним планом передбачено навчальний час для самостійної роботи студентів. Самостійна робота студента (СРС) – це форма організації навчального процесу, за якої заплановані завдання виконуються студентом під методичним керівництвом викладача, але без його безпосередньої участі. СРС є важливою складовою навчального процесу, яка позитивно впливає на глибину засвоєння знань і вмінь, що є передумовою творчого застосування їх у майбутній професійній діяльності. Метою СРС є засвоєння в повному обсязі навчального матеріалу, передбаченого програмою та послідовне формування у студентів самостійності як риси характеру, що відіграє суттєву роль у формуванні сучасного фахівця вищої кваліфікації. Під час самостійної роботи студент має бути активним учасником навчального процесу, свідомо ставитися до оволодіння теоретичними і практичними знаннями, вільно орієнтуватися в інформаційному просторі. Навчальний час, відведений для самостійної роботи студента, визначається навчальним планом і становить не менше 1/3 і не більше 2/3 загального обсягу навчального часу, відведеного для вивчення конкретної науки. Поточне оцінювання результатів самостійної роботи студентів здійснюється відповідно до чинного Порядку оцінювання знань студентів, за такими об’єктами контролю: а) виконання завдань та відповіді на семінарських (практичних) заняттях; б) виконання завдань для самостійної (пошуково-аналітичної) роботи; в) виконання модульних контрольних робіт. З урахуванням змісту, цілей та завдань, що вирішуються в процесі виконання різних форм СРС, можна виділити наступні види самостійної роботи: І – підготовка до аудиторних занять; ІІ – пошуково-аналітична робота; ІІІ – наукова робота тощо. Зокрема:
Перелік питань і тем, що виносяться на самостійне вивчення студентів складає лектор потоку(курсу) – відповідно до робочої програми та годин, що передбачені для самостійної роботи студента. Перелік питань і тем, що винесені на самостійне вивчення, а також рекомендації щодо джерел надає студентам лектор потоку (курсу) під час лекційних занять або індивідуально-консультативної роботи. Консультативна допомога щодо організації вивчення конкретних питань надається викладачами лекцій та семінарських занять в години семінарських занять та індивідуальної роботи зі студентами. Контроль результатів самостійної роботи здійснює викладач, що проводить семінарські заняття та в процесі модульного контролю знань, а також на письмовому іспиті. Бали, отримані студентами за виконання завдань самостійної роботи, враховуються при підсумковому контролі знань. Важливо, що самостійна робота студентів не є процесом стихійним та некерованим, а відбувається за чітко визначеним планом і забезпечується обов’язковим контролем. Карта самостійної роботи студентів (карта СРС) є основою організації СРС з науки. Вона відображає перелік конкретних форм самостійної роботи студента, види семінарських (практичних) занять, види навчальних робіт, які необхідно виконати студенту відповідно до робочої навчальної програми та кількість балів, які можна отримати за виконання цих робіт. Студенти, що приступають до вивчення науки, на першому занятті мають бути поінформовані викладачем щодо організації самостійної роботи: термінів виконання завдань, кількості балів за кожен вид роботи, часу проведення консультацій, а також отримати докладну інформацію про розміщені на сайті університету «Методичні матеріали щодо змісту та організації самостійної роботи студентів, поточного і підсумкового контролю знань з науки», в структуру яких включена Карта самостійної роботи студента. Після одержання інформації про всі форми організації самостійної роботи з науки та максимальну кількість балів, які можна набрати за їх виконання, кожен студент роздруковує для себе Карту самостійної роботи студента із „Методичних матеріалів щодо змісту та організації самостійної роботи студентів, поточного і підсумкового контролю знань з науки“, що розміщені на сайті Університету, обирає індивідуальні завдання. Бали, одержані студентами за виконання різних видів самостійної роботи, проставляються викладачем в Електронному журналі обліку поточної успішності студентів. Поточні консультації студентів із питань виконання завдань СРС, а також підведення підсумків з деяких видів виконаних робіт здійснюються під час планових занять з індивідуально-консультативної роботи.
6. ПОТОЧНИЙ І ПІДСУМКОВИЙ КОНТРОЛЬ
6.1. КАРТА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТА з науки «Теорія держави і права» для студентів спеціальності «Міжнародний бізнес» (6.030206)
ПОРЯДОК ПОТОЧНОГО І ПІДСУМКОВОГО КОНТРОЛЮ ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ
Принципи і види контролю знань студентів Контроль знань є складовою багатогранного навчального процесу в КНЕУ і являє собою організацію зворотного зв’язку як засобу управління навчально–виховним процесом. Показники контролю знань студентів є основою для судження про результати навчання та для вирішення таких питань, як ступінь опанування навчальної програми, переведення на наступний курс, призначення стипендії, випуск з вузу і видача диплому, відрахування з університету. Результати контролю знань є основним показником, за яким оцінюється робота окремо взятого студента, академічної групи, курсу, факультету в цілому, а також робота викладацького складу. За умови вірної організації контроль знань є способом досягнення навчальних, виховних, організаційних, розвивальних, методичних та інших цілей. Контроль знань будується на таких основних принципах: перевірка і оцінювання знань студентів повинні відображати рівень засвоєння знань та стимулювати студентів до досягнення нових успіхів, перевірка і оцінювання знань повинні проводитися систематично, планово, у нерозривному зв’язку з усім процесом навчання, послідовно з поступовим ускладненням завдань, змісту і методики, перевірка та оцінювання знань здійснюються з урахуванням індивідуальних особливостей і особистих успіхів кожного студента, диференціація оцінок повинна здійснюватися за об’єктивними, заздалегідь визначеними критеріями, оцінка знань студента повинна відповідати дійсній якості та обсягу засвоєних знань, вмінь і навичок. Відповідно до ухвали Вченої ради «Про нову редакцію порядку оцінювання знань студентів КНЕУ» від 28.05.09., наказу № 395 від 04.06.09 «Про затвердження нової редакції «Порядку оцінювання знань студентів» та розпорядження ректора від 15 лютого 2010 року на поточний контроль виносяться завдання, які неможливо або недоцільно перевіряти на іспиті. Натомість завдання, що виносяться на іспит, мають узагальнюючий характер, та дозволяють оцінювати рівень творчого, цілісного бачення курсу, уміння синтезувати отримані знання, використовувати їх для аналізу ситуацій та формулювання свого відношення до тих чи інших проблем. Формування підсумкової оцінки з науки здійснюється за двома складовими – за результатами поточної діяльності та результатами діагностики знань у форму іспиту. Оцінювання знань здійснюється відповідно до міжнародних стандартів, визначених Європейською системою залікових кредитів (ECTS).
Поточний контроль знань Поточний контроль знань студента е невід’ємною частиною всього навчального процесу і засобом виявлення ступеню засвоєння студентом програмного матеріалу. Завданням поточного контролю є перевірка розуміння та засвоєння матеріалу, вироблених навичок проведення аналітичних робіт, умінь самостійно опрацьовувати нормативну базу, здатності осмислити зміст теми чи розділу, умінь публічно чи письмово представити певний матеріал (наприклад, презентувати розв’язання задачі). Поточний контроль роботи студента протягом семестру повинен: допомагати студентові в організації його роботи, привчати студента до систематичного опрацювання матеріалу і підготовки до сприйняття наступних тем з програми науки, виявити ступінь відповідальності студента та його ставлення до роботи, причини, що перешкоджають виконувати навчальну програму, стимулювати активність та інтерес студента у вивченні науки, виявити обсяг, глибину і якість сприйняття студентом матеріалу, який вивчається, визначити недоліки та прогалини у знаннях та шляхи їх усунення, виявити рівень опанування навичками самостійної роботи. Поточний контроль знань студентів здійснюється протягом двох семестрів в процесі аудиторних занять по питаннях, винесених для обговорення та тих, що рекомендовані для самостійного вивчення. Зазначені питання по кожній з тем, нормативно-правові акти та література для підготовки відповідей на них викладені в методичних матеріалах з курсу «Теорія держави і права», з якими студенти можуть ознайомитись на кафедрі теорії та історії держави і права або на сайті університету (http://10.1.1.66/). Оцінювання поточної роботи студента в семестрі проводиться за трьома основними напрямками:
*Модульна(контрольна) робота є видом проміжного контролю і проводиться у формі відповідей на проблемні запитання, які надають можливість перевірити рівень теоретичної та практичної підготовленості студентів, або у формі тестових завдань. Модульний контроль має на меті перевірку знань студентів за блоками тем програми з науки “Теорія держави і права”. Модьльна(контрольна) робота проводиться під час семінарських занять або окремо.
Об’єктами поточного контролю знань студентів є: 1) систематичність і активність роботи на семінарських (практичних) заняттях (7 занять у І семестрі та 15 занять у ІІ семестрі) в межах 30 балів (в одному семестрі). Семінари 2-15 оцінюються в 4, 3, 2, 1, 0 балів. Ціна одного заняття – 4 бали. Семінари 1 та 10 оцінюються в 2, 1 бали. Ціна одного заняття – 2 бали.
Шкала оцінювання поточного контролю знань студентів денної форми навчання
2) виконання модульних (контрольних) завдань. Кожна модульна(контрольна) робота оцінюється до 10 балів. Оцінювання здійснюється за наступними критеріями:
Приклад проблемного завдання: Визначте суб’єктів законодавчої ініціативи в Україні. Приклад тестового завдання: Яка теорія походження держави пов’язує виникнення держави з поділом праці і виділенням управління як специфічного виду діяльності, яким займається елітарна група? а. насильницька; б. договірна; в. психологічна; г. олігархічна.
3) виконання індивідуальних завдань. У межах 10 балів (не більше 2-х завдань) (КАРТКА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТА). Шкала оцінювання індивідуальних завдань студентів денної форми навчання
Підсумковий контроль знань студентів Оцінювання знань студентів здійснюється на основі результатів поточного модульного контролю. Завданням поточного модульного контролю є перевірка розуміння студентом програмного матеріалу в цілому, логіки та взаємозв’язків між окремими темами програми, здатності творчого використання накопичених знань, уміння сформувати своє ставлення до певної проблеми навчальної дисципліни тощо. У випадку невиконання завдань поточного контролю з об’єктивних причин, студенти мають право, за дозволом декана та погодженням кафедри, скласти їх до останнього семінарського заняття, порядок складання визначає викладач. Підсумковий бал за результатами поточного модульного контролю оформлюється під час останнього семінарського заняття відповідного семестру, а на заочній формі навчання – за розкладом екзаменаційних сесій. Студенти, які отримали оцінку “незадовільно” і набрали за результатами поточного контролю від 0 до 20 балів зобов’язані пройти повторний курс вивчення навчальної дисципліни. Умови переведення даних 100-бальної шкали оцінювання у шкалу ECTS
Для реєстрації оцінки за шкалою ECTS в екзаменаційних відомостях вводиться спеціальна графа “Оцінка за шкалою ECTS“. Загальна підсумкова оцінка (в балах) складається з суми балів за результатами самостійної роботи студентів та модульного контролю знань.
ПОРЯДОК ЛІКВІДАЦІЇ СТУДЕНТАМИ АКАДЕМІЧНОЇ ЗАБОРГОВАНОСТІ З ПІДСУМКОВОГО МОДУЛЬНОГО КОНТРОЛЮ (ПМК)
Студенти, які набрали за результатами поточного контролю від 0 до 20 балів зобов’язані написати заяву на повторне вивчення дисципліни і згідно направлення деканату отримувати та здавати викладачу під час консультацій виконані завдання, модулі тощо і набрати бали поточної успішності та в кінці семестру, згідно графіку, затвердженому деканом, отримати підсумковий модульний контроль. Студенти, які набрали за результатами поточного контролю від 21 до 59 балів, зобов’язані написати заяву на індивідуально-консультаційну роботу з викладачем і згідно направлення деканату отримувати та здавати викладачу під час консультацій виконані завдання, модулі тощо і набрати бали поточної успішності та в кінці семестру, згідно графіку, затвердженому деканом, отримати підсумковий контроль.
7. СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ Основна література:
Праці викладачів кафедри: 1. Рижук Ю. М. Економічні права людини і громадянина – складова конституційно-правового статусу особи в Україні // Правове регулювання економіки : зб. наук. пр. – К., 2006. – № 6. – С. 231–239. 2. Рижук Ю. М. Економічні права і свободи людини і громадянина як об’єкт національної безпеки України // Національна безпека України: стан, кризові явища та шляхи подолання: Міжнар. наук.-практ. конф.,: зб. наук. пр. / редкол. : С.А. Єрохін, С.І. Пирожков, В.А.Гошовська, В. Ф. Погорілко. – К. : Національна академія управління – Центр перспективних соціальних досліджень, 2005. – С. 313–317. 3. Рижук Ю. М. Місце економічних прав і свобод в системі прав і свобод людини і громадянина //Правове регулювання економіки : зб. наук. пр. – К., 2008. – № 8. – С. 272–281. 4. Рижук Ю. М. Поняття та система економічних прав і свобод людини і громадянина в Україні // Актуальні проблеми теорії та історії прав людини, права і держави : зб. матеріалів V Всеукраїнської наук. конф. молодих науковців, асп. і студ., – Львів, 2007. – С. 83–87. 5. Рижук Ю. М. Поняття та сутність економічної свободи особи: філософсько-правовий аналіз / Ю. М. Рижук // Юриспруденція: теорія та практика. – 2007. – № 3 (29). – С. 38–42. 6. Рижук Ю. М. Принцип визнання народу вищим джерелом влади у контексті реалізації економічних прав і свобод людини і громадянина // Проблеми вдосконалення підготовки юристів: професійні та морально-етичні аспекти : зб. матеріалів наук.-метод. конф., жовтень 2008 р. – К. : КНЕУ, 2008. – С. 228–231. 7. Рижук Ю. М. Тимчик Г.С. Проблеми реалізації біженцями права на працю в Україні // Підприємництво, господарство, право. – 2006. – № 10. – С. 27–30. 8. Рижук Ю. М. Стан гармонізації законодавства України про економічні права людини і громадянина з європейськими правовими нормами // Україна – ЄС – Європа: нові виклики та модернізація відносин : зб. матеріалів VII міжнар. наук.-практ. конф. молодих науковців, 18 квіт. 2007 р. – К. : УАЗТ, 2007. – С. 233–235. 9. Риндюк В.І. Правотворчі помилки: поняття, види, способи їх попередження, виявлення та виправлення // Бюлетень Міністерства юстиції України. – № 8. – 2012 – С. 21-27. 10. Риндюк В.І. Ревізія законодавства як необхідна умова його удосконалення // Держава і право: Збірник наукових праць. Юридичні і політичні науки. – Випуск 53. – К.: Ін-т держави і права ім. В.М.Корецького НАН України, – 2011. – С. 24-31. 11. Риндюк В.І. Ревізія законодавства: поняття, зміст та види // Бюлетень Міністерства юстиції України. – № 11. – 2011. – С. 129-136. 12. Риндюк В.І. Техніко-юридичні помилки в нормативно-правових актах: поняття та види // Держава і право: Збірник наукових праць. Юридичні і політичні науки. – Випуск .57 – К.: Ін-т держави і права ім. В.М.Корецького НАН України, – 2012. – С. 3-9. 13. Риндюк В.І. Удосконалення законодавства: поняття, форми // Правова держава. – Випуск 22 – К.: Інститут держави і права ім. В.М.Корецького НАН України, 2011. – С. 191 – 198. 14. Риндюк В.І. Юридична техніка Великий енциклопедичний юридичний словник / За редакцією академіка НАН України Ю.С. Шемшученка. – Друге видання, перероблене і доповнене - К.: Видавництво “Юридична думка”, 2012. 15. Риндюк В.І. Техніко-юридичні помилки в нормативно-правових актах: поняття та види Держава і право: Збірник наукових праць. Юридичні і політичні науки. – Випуск .57 – К.: Ін-т держави і права ім. В.М.Корецького НАН України, – 2012. С. 3-9. 16. Федоренко Г.О. Перспективи розвитку засад поділу влад в умовах євроінтеграції // Теоретичні та практичні проблеми правового забезпечення соціально-економічного та політичного розвитку суспільства і держави: Монографія / За заг. ред. В.Ф. Опришка, Ф.П. Шульженка. К.: КНЕУ, - 2006. – С.620-627. 17. Федоренко Г.О. Поділ та єдність влади: інтеграційні механізми на парламентському рівні // “Право України”, 2002. - № 11. - С.13-15. 18. Федоренко Г.О. Теоретичні засади поділу влади в Україні//“Право України”, - 2008. – № 8. – С.41 – 47. 19. Шаркова І.М. Гайдулін О.О. Чорний пенні: добросовісність чи зловживання правом? Європейський досвід правового регулювання торгового обороту. // Транспорт і логістика №2(16). – 2007. – С.22-24. 20. Шаркова І.М. Деякі загальні питання застосування міжнародних договорів України. Зб. наук. праць. – вип. 4. –К.: Ін-т законодавства Верховної Ради України. – 1998. С. 287-294. 21. Шаркова І.М. Історичний метод як основа загальнонаукової методології вивчення правових дисциплін. Зб. матеріалів наук.-метод. конф. 5–8 лютого 2008 р. – У 2 т. – Т. 2. – К. : КНЕУ, 2008. – С.555–559. 22. Шаркова І.М. Конституційні аспекти парламентської реформи. Зб. наук. праць. –вип. 6. –К.: Ін-т законодавства Верховної Ради України. – 2001. – С. 266-276. 23. Шаркова І.М. Конституція України та деякі практичні аспекти функціонування національного законодавства як системи нормативно-правових актів. Матеріали міжнародної науково-практичної конференції "Систематизація законодавства в Україні: проблеми теорії і практики" К.: Ін-т законодавства Верховної Ради України. – 1999. – С. 184-188. 24. Шаркова І.М. Конституція України: чи стала вона основою в ієрархії законів? Зб. наук. праць. – вип. 5. –К.: Ін-т законодавства Верховної Ради України. – 1999. – С. 352-362. 25. Шаркова І.М. Принцип добросовісності у римському приватному праві: Монографія. – К.: КНЕУ, 2011. – 246 с. 26. Шаркова І.М. Принцип добросовісності в системі загальноправових принципів та питання зближення на їх основі законодавства європейських країн. //Правове регулювання економіки. – К.: КНЕУ, 2006. – С.109-118. 27. Шаркова І.М. Природне право як основа морально-правових приписів у стародавньому Римі //Правове регулювання економіки. – К. : КНЕУ, 2008. – С. 315–341. 28. Шаркова І.М. Реалізація норм Конституції України в контексті їх прямої дії. Зб. наук. праць. –вип. 7. –К.: Ін-т законодавства Верховної Ради України. – 2001. – С. 279-286. 29. Шаркова І.М. Удосконалення нормативного забезпечення діяльності парламенту – одна з необхідних умов здійснення державно-правової реформи в Україні. Матеріали міжнародної науково-практичної конференції "Парламентаризм в Україні: теорія і практика" К.: Ін-т законодавства Верховної Ради України. – 2001. – С. 360-364. 30. Шаркова І.М. Гайдулін О.О. Чорний пенні: добросовісність чи зловживання правом? Європейський досвід правового регулювання торгового обороту. // Транспорт і логістика №2(16). – 2007. – С.22-24. 31. Шульженко Ф.П. Виконавча влада: діяти на підставі і для виконання закону. До питання про адміністративну реформу в Україні. // Віче. – 1998. - № 3. - С. 3-13. 32. Шульженко Ф.П. Громадянське суспільство і соціально-правова держава: характер взаємовідносин. // Правове регулювання економіки. – К.: КНЕУ, 2002. – С.33-43. 33. Шульженко Ф.П. Основні етапи розвитку української політико-правової ідеології. – К.: РВВ КІВС при УАВС, 1995. – 96 с. 34. Шульженко Ф.П. Перспективи адміністративної реформи в контексті проблеми легітимізації виконавчої влади // Віче. – 2011. - № 11. - С. 35-39. 35. Шульженко Ф.П. Політико-правові проблеми формування соціальної держави і Україні // Правове регулювання економіки. – К.: КНЕУ, 2001. – С.50-61. 36. Шульженко Ф.П. Проблеми взаємозв’язку парламента і глави держави в контексті політичної модернізації. // Правове регулювання економіки. – К.: КНЕУ, 2008. – С.16-28. 37. Шульженко Ф.П. Соціальна правова держава: становлення ідеї у філософсько-праввовій думці Західної Європи та США. // Правове регулювання економіки. – К.: КНЕУ, 2005. – С.63-74. 38. Шульженко Ф.П. Соціально-правова держава в Україні: проблеми становлення та модернізації: Монографія. – К.: КНЕУ, 2007. 39. Шульженко Ф.П. Становлення громадянського суспільства та соціально-правової держави – один із важливих напрямів соціально-економічного та політичного розвитку України. // Теоретичні та практичні проблеми правового забезпечення соціально-економічного та політичного розвитку суспільства та держави. – К.: КНЕУ, 2006. С.7-73. 40. Шульженко Ф.П. Філософсько-правові питання класифікації соціальних держав // Юридична Україна. - 2008. - № 3. - С. 15-25. 41. Шульженко Ф.П. Філософсько-правові проблеми вдосконалення судової влади в сучасній Україні. // Правове регулювання економіки. – К.: КНЕУ, 2007. – С.79-91.
Додаткова література:
Нормативно-правові акти:
Першоджерела 1. Аристотель. Сочинения: В 4 т. – М., 1983. 2. Будда. Конфуций. Жизнь и учения. В изложении и переводах П.А.Буланже. – М., 1995. 3.Винниченко В. К. Боротьба за незалежність України // Історія філософії України: Хрестоматія. – К.: Либідь, 1993. 4. Гегель Г. В. Ф., Философия права. – М., 1983. 5. Гоббс Г. Левиафан, или Материя, форма й власть государства церковного й гражданского. – М., 1936. 6. Гоббс Г. Философские основания учения о гражданине. – М., 1914. 7. Государь /Н. Макиавелли. – М. : ЗАО ЭКСМО-Пресс ; Х.: Фолио, 1998. 8. Гроций Г. О праве войны й мира. Три книги, в которых об'ьясняются естественное право й право народов, а также принципи публичного права . – М., 1994.
КомментарииКомментариев пока нет Пожалуйста, авторизуйтесь, чтобы оставить комментарий. |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||