Київський інститут банківської справи

Кафедра бухгалтерського обліку і аудиту

 

ЗАТВЕРДЖУЮ

                                                                                              Завідувач кафедри

бухгалтерського обліку і аудиту

 

__________проф. Фурман В.М.

 

«____»________________2014р.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

 

для підготовки магістерських робіт студентів

освітньо-кваліфікаційного рівня „Магістр”

спеціальності 8.03050901 «Облік і аудит»

 

 

Магістерські програми:

-         Методика та організація бухгалтерського обліку, контролю та аналізу в управлінні діяльністю банків

-         Методика та організація бухгалтерського обліку, контролю та аналізу в  управлінні діяльністю підприємств

 

 

 

 

КИЇВ - 2014

УДК: 656.7: 658.5(076.5)

 

Викладено методичні рекомендації щодо підготовки та написання магістерської роботи, її структури, змісту і обсягу, порядку збору матеріалів та його обробки, узагальнення результатів дослідження, а також порядку її оформлення і захисту для студентів денної форми навчання за спеціальністю 8.03050901 «Облік і аудит».

Рекомендовано до видання рішенням кафедри бухгалтерського обліку і аудиту. Протокол № _____. від  ________ 2014 року.

 

Рекомендовано до видання рішенням вченої ради Київського інституту банківської справи.  Протокол № ____ від_________2014 року.

 

 

Укладач:                    д.е.н., професор Калюга Є.В.

Рецензенти: д.е.н., професор Гнилицька Л.В.

                                   к.е.н., професор Мельник М.М.

                                   к.е.н., доцент Литвинець Ю.І.

                                   викладач Корніюк Г.В.

 

 

 

Навчальне видання

 Методичні рекомендації для підготовки магістерських робіт студентів

освітньо-кваліфікаційного рівня „Магістр”

спеціальності 8.03050901 «Облік і аудит»

 

 

 

 

                       

 

 

 

ЗМІСТ

 

Загальні положення та етапи виконання магістерської роботи
Вибір та затвердження теми магістерської  роботи
Підготовка магістерської роботи, її структура
Рекомендації щодо змісту магістерської роботи
Вивчення літературних джерел за темою магістерської роботи
Збір матеріалу, його обробка та викладення змісту магістерської роботи
Оформлення магістерської роботи
Підготовка подання голові державної екзаменаційної комісії та рецензії для допуску до захисту магістерської роботи
Підготовка презентації до захисту магістерської роботи
Захист магістерської роботи
ДОДАТКИ:
А.1. Орієнтовний перелік тем магістерських робіт
А.2. Заява студента для написання магістерської роботи
А.3. Орієнтовні плани магістерських робіт дослідницького та виробничого спрямування
А.4. Титульна картка магістерської роботи
А.5. Титульний аркуш
А.6. Завдання до виконання магістерської роботи
А.7. Реферат магістерської роботи
А.8. Оформлення списку використаних джерел
А.9. Довідка про практичне застосування результатів магістерської роботи
А.10. Загальні вимоги до оформлення магістерських робіт
А.11. Подання голові державної екзаменаційної комісії
А.12. Рецензія на магістерську роботу

1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ ТА ЕТАПИ ВИКОНАННЯ МАГІСТЕРСЬКОЇ РОБОТИ

 

 

Магістерська робота - це самостійна індивідуальна кваліфікаційна робота з елементами дослідництва та інновацій, яка є підсумком теоретичної та практичної підготовки в рамках нормативної та вибіркової складових освітньо-професійної програми підготовки магістрів. Магістерська робота є формою контролю набутих студентом або слухачем магістратури у процесі навчання інтегрованих знань, умінь, навичок, необхідних для виконання професійних обов’язків.

Виконання і захист магістерської роботи є завершальним етапом навчання студентів чи слухачів та формою державної атестації випускників.

Основні етапи підготовки та виконання магістерської роботи:

- вибір теми, об’єкта дослідження та  затвердження теми;

- розробка завдання, опрацювання літературних джерел та складання поетапного плану виконання магістерської роботи;

- збір фактичного матеріалу під час переддипломної практики;

- обробка матеріалу із застосуванням сучасних методів статистико-економічного аналізу та комп’ютерних технологій;

- написання першого варіанту тексту роботи, подання його на перевірку керівнику;

- усунення недоліків, написання остаточного варіанту тексту, оформлення магістерської роботи;

- подання зброшурованої у твердій палітурці завершеної магістерської роботи на кафедру;

- отримання подання керівника магістерської роботи;

- внутрішнє рецензування магістерської роботи;

- захист магістерської роботи на засіданні Державної екзаменаційної комісії (далі ДЕК).

Назва магістерської роботи має бути стислою, відповідати освітній і науковій галузям та суті проблеми, що вирішувалась.

Метою магістерської роботи є проведення теоретичних та практичних досліджень, поглиблене осмислення професійної проблеми, розробка інноваційних пропозицій у певній сфері виробництва або наукової діяльності та заходів щодо їх впровадження.

У магістерській роботі необхідно показати вміння правильно застосовувати теоретичні положення економічної науки для успішного виконання соціально-економічних завдань, користуватись науковим апаратом, викладати свою точку зору з питань, що розглядаються; розкрити суть і значення бухгалтерського обліку, контролю, аудиту та економічного аналізу для підвищення ефективності господарювання, методику виявлення резервів виробництва і за рахунок вдосконалення технологій і організаційних структур, використання новітніх досягнень науки й передової практики; уміти робити науково-обґрунтовані висновки і вносити конкретні пропозиції з удосконалення обліку, контрольно-аналітичної роботи, аудиту в банках України.

Завдання магістерської роботи залежить від спеціалізації магістерської освітньо-професійної програми і полягає у дослідженні об’єкту, науковому обґрунтуванні результатів дослідження та практичному використанні їх у банківській діяльності.

Завдання магістерської роботи залежать від її фахового спрямування та об'єкту дослідження.

Фахове спрямування магістерської роботи передбачає узагальнення набутих знань за певною спеціальністю, вдосконалення професійних здібностей для подальшої роботи в різних галузях за обраним фахом, а також в поглибленому вивченні досліджуваних теоретичних моделей, пошуку шляхів їх адаптації до сучасних умов розвитку, опанування методології, методики і сучасного інструментарію наукових досліджень.   

Практична підготовка магістерської роботи проводиться у формі наукових досліджень в умовах професійної діяльності під організаційно-методичним керівництвом викладача інституту та фахівця з даного фаху в оснащених навчальних, навчально-наукових, навчально-виробничих та навчально-науково-виробничих атестованих лабораторіях, у банках. Етапи практичної підготовки магістерської роботи висвітлюється у індивідуальному плані.

Наповнення магістерської роботи вміщує критичний аналіз літературних джерел та їх узагальнення, опис досліджених фактів, явищ і закономірностей та одержаних власних результатів досліджень. Висновки ґрунтуються на основі власних досліджень, викладаються чітко і лаконічно. Запропоновані інноваційні рішення мають бути науково обґрунтованими з відповідним аналізом та прогнозом щодо результатів їх впровадження і з аналізом ризиків, що при цьому можуть виникнути.

Результати наукових досліджень викладаються логічно та аргументовано. При цьому слід уникати загальних слів, бездоказових тверджень, тавтології. Магістерська робота може містити знаковий апарат (формули, графіки, діаграми, схеми, таблиці тощо).

Атестація. Одинраз на семестр студент магістратури проходить атестацію на засіданнях кафедри, де він звітує про стан виконання індивідуального плану в цілому та магістерської роботи зокрема. Допуском на атестацію студента магістратури слугує звіт перед керівником. Про результат звіту керівник доповідає на засіданні кафедри, відзначаючи помилки і неточності у  виконанні індивідуального плану магістерської роботи, зазначаючи способи їх усунення або шляхи раціонального вирішення.

Магістерська робота повинна бути написана українською мовою. Наукову інформацію в ній необхідно викладати у повному обсязі, висвітлюючи одержані результати дослідження, з детальним описом методики дослідження. Наукова інформація має бути висвітлена на фактичному матеріалі з обґрунтуванням новизни та практичного значення роботи.

Слід пам’ятати, що магістерська робота – це кваліфікаційний документ, на підставі якого Державна екзаменаційна комісія визначає рівень теоретичної підготовки випускника та його готовність до самостійної роботи за фахом і приймає рішення про присвоєння кваліфікації. Показником якісної підготовки магістра з бухгалтерського обліку й аудиту є розробка ним обґрунтованих пропозицій в магістерській роботі на матеріалах конкретного банку. Висновки та рекомендації роботи повністю або частково можуть бути використані у практичній діяльності і сприятимуть підвищенню її ефективності.

До захисту магістерської роботи допускаються студенти, які успішно склали екзаменаційну сесію, завершили переддипломну практику, захистили відповідні звіти, виконали всі завдання індивідуального плану.

 

 

 

 

 

2. ВИБІР ТА ЗАТВЕРДЖЕННЯ ТЕМИ МАГІСТЕРСЬКОЇ РОБОТИ

 

 

Вибір напряму дослідження − відповідальний момент, від якого значною мірою залежить успіх всього дослідження студента. Напрям дослідження визначається виходячи з наукових інтересів студента, тематики наукових досліджень кафедри, замовлень різних суб'єктів господарювання тощо.

Вибір напрямку наукових досліджень для виконання магістерської роботи не обмежується окремими галузями економіки, видами діяльності, організаційно-правовими формами та формами власності підприємств, установ та організацій, на матеріалах яких буде ґрунтуватися магістерська робота. Як правило, вибір студентом теми магістерської роботи обумовлений виконанням окремих індивідуальних робіт з елементами наукових досліджень у минулому. Такий підхід до організації процесу написання магістерської роботи є ефективним адже у процесі поточного навчання студенти вже набули певних знань з обраного напряму досліджень, тому здатні більш професійно вирішувати питання удосконалення практики обліку, контролю і аналізу.

Право вибору теми магістерської роботи надається студенту в межах орієнтованої тематики, яка розробляється кафедрою бухгалтерського обліку і аудиту та затверджується ректором, що забезпечує реалізацію вибіркової складової освітньо-професійної програми підготовки магістрів з урахуванням пропозицій і потреб установ, підприємств та організацій, що направили студентів/слухачів магістратури на навчання. Орієнтований перелік тем магістерських робіт зі спеціальності „Облік і аудит” ОКР „Магістр”,  розроблений кафедрою бухгалтерського обліку і аудиту відповідно до магістерських програм (додаток А.1).

 

При виборі теми магістерської роботи та напряму її розкриття слід керуватися власними навчальними та науково-дослідними інтересами, наявністю теоретичної бази та власних розробок, можливістю отримання необхідних матеріалів під час проходження виробничої практики, орієнтацією на характер майбутньої професійної діяльності.

Тематика магістерських робіт на кафедрі поновлюється кожного навчального року, студент/слухач магістратури має право самостійного вибору теми магістерської роботи в межах освітньо-професійної програми.

При виборі теми магістерської роботи слід враховувати її актуальність  і новизну, наявність наукової бази для виконання, можливість отримання та опрацювання експериментального матеріалу, наявність власних науково-технічних і методичних розробок, майбутнє місце працевлаштування.

Якщо однакову тему магістерської роботи виявило бажання писати кілька студентів, остаточне рішення приймає завідувач кафедри, виходячи з рівня підготовки студентів, а також їх ділових якостей.

Вибрана студентом тема закріплюється за ним на підставі його письмової заяви на ім'я ректора Київського інституту банківської справи (додаток А.2).

Після затвердження теми науковий керівник видає завдання на виконання магістерської роботи відповідно до календарного плану її виконання. Порушення термінів виконання магістерської роботи є підставою для можливого перенесення захисту  на наступний рік.

 

УВАГА!           Тема роботи повинна повідомляти про обрані напрямки досліджень: облік, внутрішній контроль, внутрішній або зовнішній аудит, економічний аналіз. Не рекомендується для виконання магістерської роботи обирати лише один напрямок. Робота має бути комплексною та поєднувати у собі декілька напрямків: облік і контроль; облік і аналіз; облік, контроль і аналіз.

 

УВАГА!  Не рекомендується виконувати магістерську роботу на абстрактну тематику без використання матеріалів конкретного суб’єкта господарювання.

 

Закріплення за студентами тем магістерських робіт і керівників оформлюється наказом ректора.  Пропозиції щодо вибору теми магістерської роботи студент спочатку обговорює з науковим керівником від кафедри. За поданням наукових керівників кафедра розглядає пропозиції студентів і після їх схвалення готує проект відповідного наказу.

 Тема магістерської роботи може бути уточнена за заявою студента магістратури на засіданні кафедри бухгалтерського обліку і аудиту, але не пізніше, ніж за шість місяців до визначеного терміну подання завершеної магістерської роботи до захисту. Зміна теми магістерської роботи оформляється наказом ректора.

Для наукового керівництва магістерською роботою наказом ректора за поданням кафедри призначається і науковий керівник. За студентом закріплюється один керівник.

Керівниками магістерських робіт можуть бути науково-педагогічні працівники Київського інституту банківської справи з науковим ступенем доктора наук чи досвідченого кандидата наук, коло наукових та фахових інтересів яких відповідає тематиці магістерської роботи.

За одним керівником закріплюється до п’яти студентів магістратури на навчальний рік. Керівник магістерської роботи:

- пропонує студентам магістратури теми магістерських робіт відповідно до свого наукового напряму діяльності, спеціалізації магістерської програми;

- здійснює керівництво по виконанню магістерської роботи;

- надає допомогу у підготовці індивідуального плану роботи та контролює його виконання;

- формує разом зі студентом магістратури завдання на підготовку магістерської роботи та протягом всього періоду навчання на основі аналізу підготовлених студентом магістратури матеріалів фіксує його виконання, про що подає інформацію на засіданні кафедри;

- рекомендує літературу, інші матеріали та джерела інформації;

- консультує у відповідності з розкладом та графіком самостійної роботи студента;

- аналізує та контролює організацію самостійної роботи студента магістратури;

- залучає студентів магістратури до наукової роботи;

-допомагає з публікацією результатів наукових чи науково-методичних досліджень.

 

 

3. ПІДГОТОВКА МАГІСТЕРСЬКОЇ РОБОТИ, ЇЇ СТРУКТУРА

 

 

            Підготовка магістерської роботи має демонструвати рівень фахової підготовленості студента магістратури до професійної або наукової діяльності, а саме здатність:

            - використовувати набуті в процесі навчання теоретичні знання, практичні навички;

            - аналізувати джерела інформації, в першу чергу наукові;

            - узагальнювати матеріали та застосовувати сучасні методи і методики наукових досліджень;

            - використовувати сучасні інформаційні технології;

- обґрунтовано використовувати вітчизняний та міжнародний досвід при висвітленні досліджуваних питань;

- знаходити аналоги розв’язання проблеми у вітчизняній та зарубіжній практиці, адаптувати їх до конкретного предмета (об’єкта) дослідження;

- за результатами аналізу самостійно приймати оптимальні рішення.

Після вибору та затвердження теми студент повиненчітковизначити мету роботи, об'єкт дослідження, послідовність написання; підібрати відповідну наукову літературу та нормативно - інструктивні матеріали. Допомогу у вирішенні цих питань можуть надавати науковий керівник, завідувач кафедри, співробітники навчальної лабораторії  та працівники бібліотеки.

Правильне формулювання мети та об'єкта дослідження дає змогу визначити коло задач, які стоять перед студентом, вибрати необхідну інформацію й уникнути зайвої і непотрібної роботи.

Магістерська робота готується на конкретних матеріалах банку, підприємства, бюджетних установ, регіонів, галузі, і тому результати дослідження повинні мати практичне значення.

Об'єктами дослідження можуть бути обліково-аналітичні процеси конкретного банка, підприємства, об'єднання, галузі або національного господарства в цілому; служби обліку, контролю й економічного аналізу. Студент повинен на науковій основі обґрунтувати вибір теми і об’єкту дослідження.

Складання плану магістерської роботи є важливим відповідальним етапом підготовчої роботи.  Добре продуманий план - запорука успішного виконання дослідження. Перш ніж розробити план до теми, слід ознайомитися з літературними джерелами, які висвітлюють відповідні теоретичні  та методичні проблеми. Це дасть студентові змогу детальніше уявити собі структуру роботи, послідовно викласти її зміст, точніше розкрити коло питань, які мають бути вирішені. План повинен концентровано відображати зміст вибраної теми, напрямок її дослідження, постановку окремих питань, послідовне, логічне, взаємопов'язане викладання результатів. У процесі написання роботи план може вдосконалюватись: одні питання будуть уточнюватись, інші — виключатись, або ж вводитись.

Орієнтовні плани магістерських робіт відповідно до магістерських програм наведеновдодатку А.3.

Структура й зміст роботи, співвідношення розділів визначаються її темою і включають:

1. Картку магістерської роботи.
2. Титульний аркуш.
3. Завдання до виконання магістерської роботи.
4. Зміст.
5. Перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів (за необхідності).
6. Вступ.
7. Основна частина.
8. Висновки.
9. Список використаних джерел
10. Додатки.
11. Довідку про практичне застосування результатів магістерської роботи.

 

Загальний обсяг магістерської роботи - 100-120 сторінок (не включаючи таблиць, рисунків, додатків та списку використаних джерел).

У картці магістерської роботи (додаток А.4) розміщується така інформація: код кафедри; літери МР – магістерська робота; номер та дата підписаного ректором  інституту наказу про затвердження тем магістерських робіт; порядковий номер студента в наказі про затвердження тем магістерських робіт; літери ПЗ – пояснювальна записка.

Титульний аркуш (додаток А.5) містить назву навчального закладу, назву кафедри, тему магістерської роботи, шифр і назву спеціальності, назву магістерської програми, спеціалізації, прізвище та ініціали автора, прізвище й ініціали керівника і консультантів, їх науковий ступінь та вчене звання, відомості щодо допуску магістерської роботи до захисту, календарний рік захисту.

Зразок завдання до виконання магістерської роботи наведено у додатку А.6.

Реферат до магістерської роботи (додатокА.7) являє собою коротку анотацію викладеного в роботі матеріалу. За обсягом це одна сторінка. Він має містити концептуально важливі складові роботи, зокрема: актуальність теми дослідження, структуру роботи, коротку характеристику змісту розділів, мету, предмет та об’єкт дослідження. В кінці реферату обов’язково подаються ключові слова до магістерської роботи.

Перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів подають у магістерській роботі окремим списком перед вступом, якщо вжито специфічну термінологію, а також маловідомі скорочення, нові символи, позначення тощо.

Перелік друкують двома колонками, в яких зліва за абеткою наводять скорочення, справа – їх детальну розшифровку.

Якщо в магістерській роботі спеціальні терміни, скорочення, символи, позначення тощо повторюються менше трьох разів, перелік не складають, а їх розшифровку наводять у тексті при першому згадуванні.

Приклад оформлення умовних позначень:

 

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ

ПДВ                      -               Податок на додану вартість

МШП                      -               Малоцінні швидкозношувані предмети

 

Зміст подається на початку магістерської роботи і містить найменування та номери перших сторінок усіх розділів, підрозділів та пунктів (якщо вони мають заголовок), зокрема вступу, розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків.

Орієнтовний розподіл обсягу магістерської роботи:

Вступ (4-5 стор.).

Перший розділ (теоретико-практичний, присвячений узагальненню наукового і практичного досвіду з досліджуваної теми та висновки до розділу  – до 25 стор.).

Другий розділ (аналіз фінансово-економічного стану та організаційної побудови суб’єкта господарювання, стан предмета дослідження (обліку, контролю, аудиту) суб’єкта господарювання та висновки до розділу  – до 35-40 стор.).

Третій розділ (аналітична, організаційна частина, обгрунтування рекомендацій та висновки до розділу  – до 35-40 стор.).

Висновки (заключна частина – 5-6 стор.).

Список використаних джерел - не менше 70-80 найменувань.

Додатки (форми фінансової, податкової та статистичної звітності за останні 3 роки, тощо).

Довідка про впровадження результатів досліджень (додаток А.9).видається студенту з банку,підприємства, установи, організації в практику обліково-контрольної або аналітичної діяльності яких впроваджено розробки і рекомендації, викладені у магістерській роботі.

Довідка має містити інформацію про особисті дані автора роботи (прізвище, ім’я, по батькові, навчальний заклад, спеціальність тощо), тему магістерської роботи, зміст рекомендацій та адреса та інформацію про стан впровадження. Довідка має бути засвідчена підписом головного бухгалтера та оригінальною печаткою.

Кожна складова частина роботи може мати свої особливості та своє призначення. Розділи повинні містити окремі параграфи, що випливають із назви та завершуватись висновками до розділу.

 

 

 

 

 

 

4. РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ЗМІСТУ МАГІСТЕРСЬКОЇ РОБОТИ

 

 

Магістерська робота виконується на підставі вивчення вітчизняної та іноземної фахової літератури (монографій, періодичних наукових видань, підручників, навчальних посібників, нормативної літератури тощо), а також практики організації та здійснення облікових, контрольних та аналітичних робіт в підприємствах, установах, організаціях України.

Магістерська робота повинна:

-   відображати сучасний стан та тенденції економічного розвитку України, враховувати досвід світової економіки;

-  показати рівень спеціальної підготовки студента, який відповідає кваліфікаційним вимогам з напрямку підготовки “Облік і аудит” та здібності і вміння студента застосовувати отримані знання з фахових дисциплін для вирішення практичних задач;

-   виконуватися на практичних матеріалах конкретних підприємств, організацій, установ або галузевих матеріалах;

-  бути комплексною і охоплювати такі напрямки, як облік і контроль, або облік і аналіз, або облік, контроль та аналіз;

-   базуватись на застосуванні прогресивних методів економічних досліджень;

-   бути спрямована на вирішення актуальних задач організації та методики обліку, контролю і аналізу;

-   містити конкретні пропозиції щодо удосконалення системи обліку, контролю і аналізу на обраному підприємстві (установі, організації);

Крім того, магістерська роботи має:

-   містити аргументацію актуальності теми, її теоретичної і практичної цінності;

-   відображати самостійність і системність підходу студента у виконанні досліджень з конкретної проблеми;

-   показувати знання студента монографічної літератури з обраної теми, законодавчих актів України й урядових рішень, нормативних актів, положень, інструкцій, стандартів тощо;

-   містити аналіз різних точок зору з вказівками на джерела (у вигляді посилань або цитувань) і обов’язкове формулювання аргументованої позиції щодо порушення у роботі дискусійного питання;

-     повністю розкривати тему дослідження, мати аргументоване
обґрунтування висновків і пропозицій, що представляють науковий та
практичний інтерес з обов'язковим використанням практичного матеріалу,
застосуванням різних методів, включаючи економіко-математичні методи і
комп’ютерну техніку.

Виклад результатів досліджень у магістерській роботі повинен бути підпорядкований єдиній логіці і спрямований на реалізацію мети роботи.

Кожна зі складових частин магістерської роботи повинна мати своє призначення.

У кожному розділі магістерської роботи рекомендовано спочатку подавати загальнотеоретичний матеріал (на основі вивчення суджень, отриманих при вивченні спеціальної літератури), а потім викладати особливості формування цієї інформації на конкретному підприємстві, виявляти недоліки та надавати рекомендації по їх усуненню. Кожна структурна частина тексту повинна вміщувати завершену інформацію і за змістом відповідати узагальнюючій назві розділу так, щоб в ньому не було зайвої або недостатньо розкритої інформації.

За результатами виконаної роботи після кожного розділу обов’язково слід зробити короткі висновки про розглянуте в розділі, про те, чим ці розробки істотно відрізняються від існуючих, який ефект можливо отримати від їх впровадження в практичну діяльність банку, підприємств, установ, організацій.

При викладенні матеріалу слід уникати загальних слів, бездоказових тверджень, тавтології.

Наукову інформацію в роботі слід викладати у повному обсязі, висвітлюючи одержані результати дослідження, з детальним описом методики дослідження. Наукова інформація має бути висвітлена на фактичному матеріалі з обґрунтуванням новизни та практичного значення роботи.

У вступі до магістерської роботи (4-5 сторінок ):

- обґрунтовується актуальність вибраної теми, мета та зміст поставлених завдань;

- визначається об’єкт і предмет дослідження;

- зазначається обраний метод (або методи) дослідження, теоретична цінність і прикладна значущість отриманих результатів;

- наводиться інформація про апробацію результатів роботи та публікації студента магістратури;

- зазначається участь студента у науковій роботі (конкурси наукових робіт), участь у наукових конференціях, науковому гуртку, виконання науково-дослідних тем випускаючої кафедри;

- окреслюються основні положення, що виносяться на захист.

Актуальність - обов'язкова вимога до будь-якої наукової роботи. Тому вступ до неї починають з обґрунтування актуальності обраної теми. Вміння обрати тему, правильно її зрозуміти та оцінити з точки зору своєчасності й соціальної значущості характеризує наукову зрілість і професійну підготовку автора магістерської роботи. Для висвітлення актуальності достатньо 1-2 сторінок, де висвітлюють головне - сутність проблемної ситуації. Для з'ясування стану розробки обраної теми складається короткий огляд літератури, з якого можна зробити висновок, що дана тема ще не розкрита (розкрита лише частково, або не в тому аспекті) і тому вимагає подальшого розроблення.

Задачі визначаються метою роботи і подаються у формі переліку (вивчити ..., описати..., встановити.., виявити... тощо).

Завданням магістерської роботи виробничої спеціалізації є узагальнення здобутих знань з певної спеціальності, вивчення і дослідження об’єктів з метою їх практичного використання в агропромисловому чи природоохоронному комплексі.

Завданням магістерської роботи дослідницької спеціалізації є опанування методології, методики та сучасного інструментарію наукових досліджень, створення і поглиблене вивчення моделей, що досліджуються, пошук шляхів їх адаптації до умов розвитку.

Визначення об’єкту і предмету дослідження є обов’язковою складовою вступу.

Об’єктом дослідження магістерської роботи може бути суб’єкт господарювання чи група суб’єктів певна галузь виробництва, бюджетна установа тощо.

Предмет дослідження – це частина об’єкта та сфера його діяльності, на яку спрямовано основну увагу дослідника. Предмет дослідження визначає тему магістерської роботи.

Методи дослідження як інструмент одержання фактичного матеріалу – це обов’язкові елементи вступу до магістерської роботи.

Перелік використаних методів дослідження подають для досягнення поставленої в роботі мети. Перераховувати їх треба не відірвано від змісту роботи, а коротко та змістовно визначаючи, що саме досліджувалось тим чи іншим методом. Це дасть змогу пересвідчитися в логічності та прийнятності вибору саме цих методів.

Серед найпоширеніших методів можна назвати такі: порівняння, абстрагування, аналіз і синтез, аналогії, моделювання тощо.

Зазначити, які джерела інформації використані для підготовки магістерської роботи (нормативні документи, наукова та періодична література; первинні документи, облікові регістри та звітність, позаоблікові дані).

Важливу частину вступу займає  наукова новизна та практична значущість отриманих результатів. Студент має коротко викласти нові наукові положення (рішення), запропоновані особисто. Необхідно показати відмінність отриманих результатів від відомих раніше, описати ступінь новизни (уперше отримано, удосконалено, дістало подальший розвиток).

Кожне наукове положення чітко формулюють, відокремлюючи його основну сутність і зосереджуючи особливу увагу на рівні досягнутої при цьому новизни. Сформульоване наукове положення повинно читатися і сприйматися легко й однозначно (без нагромадження дрібних і таких, що затемнюють його сутність, деталей та уточнень). У жодному випадку не можна вдаватися до викладу наукового положення у вигляді констатації, коли просто перераховують, що в магістерській роботі зроблено те й те, а сутності і новизни положення із написаного виявити неможливо. Подання наукових положень у вигляді констатації є найбільш розповсюдженою  помилкою студентів при викладенні загальної характеристики роботи.

При формулюванні наукової новизни можна, зокрема, вживати такі вирази: «вперше формалізовано...» «розроблено метод, який відрізняється від...», «доведена залежність між.,.», «досліджена поведінка... і показано..,», «доопрацьовано (відомий) метод в частині... і розповсюджено на новий клас

систем...», «створена концепція, що узагальнює... і розвиває...», «розроблено нову систему... з використанням відомого принципу...».

Практична значущість магістерської роботи показує, що знання та розробки, отримані студентом в ході її виконання, можуть бути використані по конкретному об’єкту дослідження.

На завершення вступу доцільно подати структуру роботи, тобто навести перелік її структурних елементів і обґрунтувати послідовність їх розміщення, зазначити, скільки сторінок займає основний текст магістерської роботи, додатки, вказати кількість таблиць, рисунків, використаних літературних джерел.

Основна частина магістерської роботи повинна складатися із 3 розділів, кожен з яких рекомендовано поділяти на параграфи. Розкриття сутності кожного розділу магістерської роботи має бути підпорядковане загальній цілі.

Кожний розділ слід починати з нової сторінки.

У розділах основної частини наводять:

- огляд літератури;

- напрями та методи досліджень;

- теоретичні обґрунтування (положення);

- аналіз і узагальнення одержаних результатів та їх економічне обґрунтування.

Обсяг огляду літератури не повинен перевищувати 20 відсотків обсягу основної частини магістерської роботи.

У першому розділі (2-3 підпункти обсягом до 25 сторінок) розкриваються основні теоретичні положення, проблеми, що існують стосовно питань, які досліджуються, узагальнюється науковий і практичний досвід з досліджуваної теми. У ньому необхідно розкрити економічний зміст явища, що досліджується. Подати кваліфікований і добре обґрунтований аналіз сучасної наукової літератури, законодавчих і нормативних актів, інструкцій міністерств і відомств з питань, що розглядаються в роботі. Аналіз цей повинен носити дискусійний характер з посиланнями на точки зору конкретних авторів, а також розкривати власне бачення і трактування цього питання; виявити невирішені проблеми, які потребують розв’язання в теоретичному, методологічному, методичному та прикладному плані. Відповідно до об’єкту дослідження студент може дослідити нормативно-правову базу та регламентне забезпечення щодо регулювання обліку і контролю (аудиту, аналізу), надати критичну оцінку чинних нормативних актів, висловити власну точку зору стосовно досконалості сучасної нормативно-правової бази та регламентного забезпечення; запропонувати рекомендації щодо їх оптимізації.

Розділ потрібно ілюструвати таблицями, рисунками, графіками, діаграмами тощо.

До того ж висновки, одержані і сформульовані в результаті дослідження, мають обов'язково у подальшому інтерпретуватися в наступних частинах роботи. Тому важливе місце в даному розділі посідає викладення методик аналізу визначених проблем, які будуть використовуватись в наступних частинах роботи. Автор має продемонструвати свою обізнаність з методами аналізу і на основі їх критичного огляду обґрунтувати вибір найпридатніших для обраного напрямку дослідження.

 

УВАГА!  За результатами виконаної роботи після кожного розділу обов’язково слід зробити короткі висновки про розглянуте в розділі, про те, чим ці розробки істотно відрізняються від існуючих, який ефект можливо отримати від їх впровадження в практичну діяльність банку, підприємства, установи, організації.

 

У другому розділі обґрунтовується вибір напряму досліджень, наводяться методи вирішення задач, розробляється загальна методика проведення дослідження. У другому розділі (4-7 параграфів загальним обсягом до 35-40 сторінок) оцінюється діюча практика бухгалтерського обліку на обраних суб’єктах господарювання з досліджуваної проблеми. Цей розділ роботи містить інформацію про організаційно-правові основи діяльності об’єктів дослідження, аналіз фінансово-економічного стану, характеристику облікової політики та організації облікового процесу.

Виконання цього розділу передбачає використання методик фінансово-економічного аналізу діяльності суб’єкта господарювання та розрахунків основних показників, що характеризують його фінансово-економічний стан.

Це центральна як за обсягом, так і за науково-прикладною значущістю частина магістерської роботи. Саме тут автор має на основі вибраної проблеми показати свою здатність аргументувати власну думку і точку зору, дати наукову інтерпретацію економічним процесам і явищам. Досить важливо також у цій частині застосувати різноманітні методи дослідження, збирання й опрацювання економічної інформації.

Обов'язковою передумовою підготовки цієї частини роботи є кваліфіковане використання, опрацювання й аналіз фактичних, розрахункових і прогнозних даних конкретного суб’єкта господарювання. Важливо, щоб власні висновки й узагальнення, що одержані та сформульовані автором у першій частині роботи, знайшли тут практично-аналітичну адаптацію.

Студент повинен також показати глибокі знання діючої практики обліку, посилаючись на затверджені відповідні законодавчі та нормативні акти, дати їм критичну оцінку, визначити шляхи вдосконалення обліку, показати особливості застосування комп’ютерної техніки та спеціалізованих програмних продуктів щодо ведення обліку, складання звітності, проведення економічного аналізу по обраному об'єкту дослідження. Тому окремим, обов'язковим пунктом цього розділу є питання застосування комп’ютерних технологій в організації облікового процесу.

Для виконання цієї роботи студент повинен обґрунтувати актуальність впровадження комп'ютерних технологій у розвиток економіки країни та значення процесу автоматизації у вирішенні облікових задач за конкретною темою дослідження. Надалі необхідно зробити теоретичне обґрунтування комп’ютеризації обліку за конкретною темою дослідження, розглянути концепції предмету дослідження стосовно мети впровадження того чи іншого програмного продукту автоматизованого обліку, подати різні погляди науковців та практиків на питання з посиланням на літературні джерела.

Основна частина змісту роботи, який присвячений впровадженню комп’ютерних технологій, повинна бути розглянута  в порядку визначеного алгоритму комп’ютеризації згідно обраної теми дослідження.

У додатках студент повинен наводити первинні документи, регістри синтетичного та аналітичного обліку (якщо автором пропонуються зміни по цих документах), а також форми фінансової, податкової, статистичної звітності, в яких накопичується інформація про досліджувані операції. Якщо немає можливості надати копії цих документів з базового підприємства, усі вони повинні бути заповнені вручну.

 

УВАГА!         Надані документи повинні бути взаємопов’язані між собою та відноситись до одного облікового періоду

 

У третьому розділі контрольна або аналітична частина (3-6 підпункти загальним обсягом – 35-40 сторінок) є завершальною частиною магістерської роботи, має містити опрацьовані й науково обґрунтовані пропозиції автора щодо можливих шляхів і напрямків вирішення даного питання на сучасному етапі. Наводяться результати досліджень із зазначенням нового, що вносить автор у розробку проблеми, оцінюється повнота вирішення поставлених задач, достовірність отриманих результатів (характеристик, параметрів), порівняння їх з аналогічними результатами вітчизняних і зарубіжних авторів. Обробка отриманої інформації виконується з використанням прикладного програмного забезпечення (Excel, статистичні пакети, тощо).

Якщо розділ присвячується актуальним питанням аудиту, то в роботі рекомендовано систематизувати об’єкти і параметри аудиту, джерела нормативної та фактографічної інформації, способи отримання аудиторських доказів, способи узагальнення результатів аудиту тощо. Так, студентом може бути побудована організаційна модель аудиту. Крім того, студент має висвітлити методику проведення аудиту, сучасні теоретичні і практичні підходи, запропонувати власну модель методики аудиту тощо.

В роботі варто обґрунтувати основні напрямки використання результатів дослідження для покращення роботи суб’єкта господарювання та прийняття управлінських рішень.

Доцільно в роботі розкрити особливості дій аудиторів при використанні комп’ютерних програм обробки інформації.

Якщо розділ присвячено актуальним питанням внутрішнього контролю, в роботі рекомендовано розкрити теоретико-методологічні основи контролю, а саме: поняття, мету, завдання, структуру, види, суб’єкти, об’єкти, параметри контролю, сам процес реалізації контрольних дій. Крім того, рекомендовано висвітлити питання організації та планування контрольних робіт, правове, регламентне забезпечення, методику здійснення контрольних процедур тощо.

Якщо розділ присвячується актуальним питанням аналізу, студент може у роботі виконати наступні завдання: розкрити сутність аналізу як поняття, як функції управління, як організаційної підсистеми загальної системи управління підприємством; обґрунтувати організаційне та методичне забезпечення аналітичного процесу; сформувати та обґрунтувати математичну та статистичну складову моделі аналізу об’єкту дослідження; обґрунтувати управлінські рішення за результатами проведеного аналізу.

Аргументація внесених пропозицій має бути конкретною, підтвердженою відповідними розрахунками, науковими положеннями та  викладками. Особливу увагу слід звернути на джерела, методи та виконання контролю на кожному етапі відповідних процесів.

 

УВАГА!         Розділ слід максимально наситити фактичною інформацією (таблиці, графіки, діаграми, схеми), що візуально підтверджує результати діяльності суб’єкта господарювання за останні роки.

На основі матеріалів проведеного аналітичного дослідження студент повинен сформулювати висновки, в яких мають знайти відображення основні результати досліджень та їх оцінка.

 

УВАГА!         Зміст магістерської роботи носить науковий характер і має за кожним розділом відображати вміння студента окреслювати проблеми, що є в сфері дослідження, давати обґрунтовану оцінку накопиченим раніше теоретичним здобуткам і розробляти рекомендаціїз удосконалення існуючої теорії і практики за темою дослідження. Студент може розробляти свої підходи до оцінки активів і пасивів суб’єктів господарювання, документування операцій, форми облікових регістрів, звітності, які сприяють більш реальному формуванню інформації про об’єкт дослідження, нові методики контролю та аналізу.

 

У висновках (обсягом 5-6 сторінок) наводяться наукові та практичні результати, отримані в магістерській роботі, формулюються  розв’язані наукові проблеми та їх значення для науки і практики, наводяться висновки і рекомендації щодо наукового та практичного використання здобутих результатів.

Список використаних джерел містить літературні джерела, на які є посилання у магістерській роботі. До їх складу включаються назви законодавчих та інших нормативних документів, наукових статей (в т.ч. наявні публікації результатів дослідження студента магістратури) та практичних публікацій, монографій, підручників, веб-сайтів, інформацією яких користувалися під час роботи. Порядок оформлення списку використаних джерел наведено у додатку А.9.

До додатків за необхідністю включаються такі допоміжні матеріали:

- проміжні математичні доведення, формули та розрахунки;

- таблиці допоміжних цифрових даних;

- протоколи й акти випробувань, впровадження, розрахунки економічного ефекту;

- допоміжні ілюстрації;

- форми фінансової, податкової та статистичної звітності за останні 3 роки.

Рекомендується виносити в додатки таблиці, рисунки та інший ілюстративний матеріал, що за обсягом досягає, або перевищує одну сторінку. 

 

 

 

 

 

5. ВИВЧЕННЯ ЛІТЕРАТУРНИХ ДЖЕРЕЛ ЗА ТЕМОЮ МАГІСТЕРСЬКОЇ РОБОТИ

 

 

Складання бібліографії та вивчення джерел ведеться під час підготовки і написання курсових робіт, наукових доповідей, виконання науково-дослідних робіт, проходження практики, написання магістерської роботи. Літературу студент підбирає самостійно. Під час складання бібліографії необхідно фіксувати бібліотечні шифри кожного джерела, щоб не витрачати часу на повторний пошук. Роботу з літературою слід починати зі складання правильного та повного списку книг, монографій, підручників, навчальних посібників, з посиланнями на джерело. Підібрані для використання літературні джерела рекомендується поділити на дві групи: такі, з якими достатньо ознайомитись з метою вивчення лише окремих питань, що стосуються теми роботи; і такі, що безпосередньо стосуються даної теми, і їх необхідно повністю опрацювати. Методика вивчення літератури як основи наукових досліджень залежить від характеру та індивідуальних особливостей кожного студента (загальноосвітнього рівня, спеціальної підготовки, ерудиції, пам'яті, навичок, нахилів тощо). Однак слід дотримуватися загальних правил роботи з літературою.

Літературу потрібно вивчати від простої, популярної (підручники, книги) до складної (монографії, наукові статті, теоретичні розробки, збірники наукових праць тощо). Спочатку опрацьовують загальну літературу, потім спеціальну, вітчизняну та зарубіжну. Перш за все знайомляться з основною літературою (підручники, навчальні посібники, книги), а потім прикладною (закони й законодавчі акти, інструкції і нормативні акти, статті тощо). Книги передують статтям, література попередніх років видання вивчається після літератури останніх трьох років видання.

Працюючи над літературою, необхідно:

- виділити основне у прочитаному;

- з’ясувати значення термінів та незнайомих слів;

- записати питання, що виникають під час роботи;

- після вивчення літератури поставити перед собою контрольні запитання (наприклад: яка основна ідея автора, які аргументи висуває автор, з чим можна погодитись, з чим можна не погодитись тощо).

Вивчення літератури — це активний процес творчого засвоєння матеріалу для вирішення завдань, поставлених у роботі. Результати опрацювання літературного джерела необхідно зафіксувати у вигляді короткого викладення його змісту (виписки цитат, формул із посиланнями на сторінки, на яких вони наведені у літературі). Ці виписки рекомендується робити на окремих картках чи у спеціальному зошиті, обов'язково зазначаючи в кожній публікації прізвище, ім'я, по батькові автора, назву, місце видання, видавництво, рік видання, кількість сторінок (якщо використана журнальна стаття, то вказати назву журналу, рік видання та номер, сторінки, на яких опублікована стаття в даному номері). Виписки із літературних джерел мають бути короткими і чітко сформульованими.

Якщо в літературних джерелах є кілька думок з певного питання, то бажано навести всі і водночас висловити та пояснити власну точку зору.

Найбільша кількість публікацій з питань організації бухгалтерського обліку і контрольно-аналітичної роботи міститься в журналах „Бухгалтерський облік і аудит”, „Бухгалтер”, „Фінанси”, ”Вісник податкової служби України”, „Економіка України”, „Вісник сільськогосподарської науки”, „Фінансовий контроль”, а також в газетах „Податки та бухгалтерський облік”, „Баланс”, „Баланс-агро”, „Баланс-бюджет”, „Все про бухгалтерський облік”, „Бухгалтерія, податки, бізнес”, „Галицькі контракти”, „Діло”,  „Бізнес”, „Фінансова Україна” та ін.

Узагальнені вимоги до оформлення  списку літературних джерел  наведено в додатку А.8.

 

6. ЗБІР МАТЕРІАЛУ, ЙОГО ОБРОБКА ТА ВИКЛАДЕННЯ ЗМІСТУ МАГІСТЕРСЬКОЇ РОБОТИ

 

 

Збір та систематизація теоретичного й практичного матеріалу є важливим і відповідальним етапом у виконанні магістерської роботи. Нагромадження та систематизацію зібраного матеріалу студент здійснює в процесі виконання науково-дослідної роботи під час навчання та проходження переддипломної практики. На практиці студент денної форми навчання ґрунтовно знайомиться з об'єктом дослідження (обліково-аналітичним процесом), вивчає організаційні та технологічні особливості об’єкта дослідження. При зборі фактичного матеріалу слід урахувати основні вимоги, що ставляться до економічної інформації: повнота, порівнянність та вірогідність. Повнота полягає в тому, що студент повинен повною мірою охопити складові частини досліджуваного процесу, розглянути всі сторони наукової проблеми, зібрати фактичні дані за останні 3 роки (або з моменту утворення суб’єкту господарювання, якщо цей період менший).

Порівнянність зводиться до того, щоб зібрані в процесі вибіркового обстеження факти були взаємопов'язаними і мали спільну основу. Порівнянність фактів дасть змогу підсумувати та зробити на цій підставі загальні висновки, внести науково обґрунтовані рекомендації.

Вірогідність пов'язана з необхідністю отримання в результаті дослідження науково обґрунтованих та правильних висновків. Вірогідною вважається інформація, яка відображає дійсні та справжні обліково-аналітичні процеси. Слід взяти до уваги, що облікова інформація, яка має бути використана студентом, подається у бухгалтерських та статистичних звітах, де вона систематизована, частково оброблена і подана  в таблицях. Якщо дослідження ведеться на мікрорівні, то можна використати інформацію безпосередньо з облікових регістрів, зведених і первинних документів. Зібраний практичний матеріал необхідно належно систематизувати, згрупувати за допомогою статистичних та економіко-математичних методів, динамічних рядів, середніх величин, індексів, лінійного програмування тощо.

На першому етапі виконання магістерської роботи систематизований матеріал групується в певні параграфи, розділи, складається детальний план викладення зібраних та опрацьованих даних, будуються аналітичні таблиці; готується необхідний графічний матеріал; уточнюється план роботи, визначається необхідність збору додаткового матеріалу.

На другому етапі визначаються основні напрямки висновків і пропозицій, що випливають із основного змісту роботи, оцінюється можливість їх упровадження в практику роботи, підраховується ефективність.

На завершальному етапі здійснюється літературна обробка (редагування) магістерської роботи, уточнюються форма і зміст аналітичних таблиць та графічного матеріалу. Зміст роботи повинен відповідати назві параграфів, викладатись у логічній послідовності, конкретно; на сторінках тексту слід виділяти окремі абзаци в межах допустимих норм.

 

 

7. ОФОРМЛЕННЯ МАГІСТЕРСЬКОЇ РОБОТИ

 

 

Загальні вимоги. Текст друкується за допомогою комп’ютера на одному боці аркуша білого паперу формату А4 (210*297 мм), через півтора інтервали – з використанням шрифту текстового редактора Word – Times New Roman, 14-й кегель.

Текст магістерської роботи друкується з дотриманням таких відступів від краю сторінки: лівий – 30 мм, верхній , нижній – 20 мм, правий – 10 мм.

Під час оформлення магістерської роботи необхідно дотримуватися рівномірної щільності, контрастності та чіткості зображення впродовж усього документу. Прізвища, назви суб’єктів господарювання в магістерській роботі наводяться мовою оригіналу. Скорочення слів і словосполучень виконуються відповідно до чинних стандартів з бібліотечної і видавничої справи.

Заголовки структурних частин магістерської роботи „ЗМІСТ”, „ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ”, „ВСТУП”, „РОЗДІЛ”, „ВИСНОВКИ”, „СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ”, „ДОДАТКИ” друкуються великими літерами симетрично до тексту. Заголовки підрозділів – маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу. Крапка в кінці заголовка не ставиться. Якщо заголовок складається з двох або більше речень, їх розділяють крапкою. Заголовки пунктів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу в розрядці у підбір тексту. У кінці надрукованого таким чином заголовка ставиться крапка. Відстань між заголовком (за винятком заголовка пункту) та текстом має дорівнювати 2 – 3 інтервалам (6 – 9 мм). Абзацний відступ має бути однаковим впродовж усього тексту та дорівнювати п’яти знакам. Кожну структурну частину магістерської роботи починають з нової сторінки.

Мова і стиль. Магістерська робота повинна виконуватися державною мовою. Мовностилістичне оформлення роботи обумовлюється особливостями наукового стилю:

-          формально-логічний спосіб викладення матеріалу, наявність міркувань, що сприяють доказу істини, обґрунтуванню основних висновків дослідження;

-          смислова завершеність, цілісність та зв’язність думок;

-          цілеспрямованість, відсутність емоційного забарвлення наукового тексту;

-          об’єктивність викладу, смислова точність, стислість, ясність;

-          необхідність використання спеціальної термінології.

Завдяки спеціальним термінам досягається можливість в короткій формі давати розгорнуті визначення та характеристики наукових фактів, понять, процесів, явищ. Слід уважно підходити до вибору наукових термінів та визначень, посилаючись при цьому на авторитетні джерела (підручники, довідкові та нормативні видання тощо).

Щоб уникнути суб’єктивних суджень й акцентувати основну увагу на предметі висловлювання, в тексті застосовують переважно виклад від третьої особи (“…автор рекомендує”) або від першої особи множини (“…на нашу думку”, “…зазначимо, що”), часто використовують безіменну форму подачі інформації (“…як було сказано”). Текст магістерської роботи слід старанно вичитати та перевірити на наявність помилок.

Написання числівників. Прості кількісні числівники, якщо при них немає одиниць виміру, пишуться словами (п`ять випадків, п'ять банків ). Складні числівники пишуться цифрами, за винятком тих, якими починається абзац. Числа із скороченим позначенням одиниць виміру пишуться цифрами (24 кг, 125 грн.). При перерахуванні однорідних чисел (величин, відношень) скорочена назва одиниць виміру ставиться після останньої цифри. Числівники, які входять до складних слів, у наукових текстах пишуться цифрою (наприклад, 30-відсотковий обсяг).

При перерахуванні кількох порядкових числівників відмінкове закінчення ставиться тільки один раз після останнього числівника. Наприклад, товари 1 та 2-го сорту. Після порядкових числівників, позначених арабськими цифрами, якщо вони стоять після іменника, до якого відносяться, відмінкові закінчення не ставляться. Наприклад, у розділі 3, на рис.2. Так само без відмінкових закінчень записуються порядкові числівники римськими цифрами для позначення порядкових номерів століть, кварталів, томів видань тощо. Наприклад, ХХ століття (а не ХХ-е століття)

Дробові числа рекомендовано наводити у вигляді десяткових дробів. При неможливості виразити значення у вигляді десяткового дробу допускається запис у вигляді звичайного дробу в один рядок через похилу риску, наприклад, 5/32.

Нумерація. Сторінки нумеруються арабськими цифрами, з дотриманням наскрізної нумерації впродовж усього тексту. Номер сторінки проставляється при комп’ютерному друці магістерської роботи у правому верхньому куті без крапки в кінці.

Титульна картка магістерської роботи є першою сторінкою магістерської роботи, але номер сторінки на - не проставляється.

Розділи, підрозділи, пункти і підпункти магістерської роботи нумеруються арабськими цифрами. Розділи повинні мати порядкову нумерацію в межах викладення суті магістерської роботи та позначатися цифрами без крапки, номер ставиться після слова „РОЗДІЛ”. Заголовок розділу друкується з нового рядка. Підрозділи повинні мати порядкову нумерацію в межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, відокремленого крапкою. У кінці номера підрозділу ставиться крапка, наприклад „1.1.” (перший підрозділ першого розділу). Потім у тому ж рядку йде заголовок підрозділу.

Пункти нумеруються у межах кожного підрозділу. Номер пункту складається з порядкових номерів розділу, підрозділу, пункту, між якими ставиться крапка. У кінці номера ставиться крапка, наприклад, „2.3.2.”, потім у тому ж рядку розміщується заголовок пункту.

Підпункти нумеруються у межах кожного пункту за такими ж правилами, як пункти.

Такі структурні частини магістерської роботи, як зміст, перелік умовних позначень, вступ, висновки, список використаних джерел не мають порядкового номера. Звертаємо увагу на те, що всі сторінки, на яких розміщені згадані структурні частини магістерської роботи, нумеруються звичайним чином. Не нумеруються лише їх заголовки, тобто не можна друкувати: „1. ВСТУП”.

Ілюстрації.Ілюстрації (рисунки, схеми, графіки, тощо) розміщуються безпосередньо після тексту,де вони згадуються вперше. На всі ілюстрації мають бути зроблені посилання. Якщо ілюстрація створена не автором магістерської роботи, необхідно дотримуватися вимог чинного законодавства про авторські права.

Рисунки, схеми, графіки, діаграми повинні відповідати вимогам стандартів "Единой системы конструкторской документации" та "Единой системы программной документации".

Номер ілюстрації, її назва та пояснювальні підписи розміщуються послідовно під ілюстрацією. Ілюстрації позначаються словом "Рис." і нумеруються послідовно в межах розділу, за винятком ілюстрацій, поданих у додатках. Номер ілюстрації складається з номера розділу та порядкового номера ілюстрації, між якими ставиться крапка.

 

Наприклад: Рис. 3.1. (перший рисунок третього розділу).

 

Таблиці. Цифровий матеріал, як правило, оформляється у вигляді таблиць. Таблицю розташовують безпосередньо після тексту, у якому вона згадується вперше, або на наступній сторінці. На всі таблиці повинні бути посилання в тексті магістерської роботи. Нумерація таблиць здійснюється в межах розділу. Номер таблиці складається з номера розділу та по­рядкового номера таблиці, наприклад, "Таблиця 2.1".

Таблиця повинна мати назву, котра розміщується над нею та друкується симетрично до тексту. Назва та слово "Таблиця" починається з великої літери.

Якщо рядки або графи таблиці виходять за межі формату сторінки, таблицю поділяють на частини, розміщуючи одну частину під іншою або поруч, або переносячи частину таблиці на наступну сторінку, при чому її головка та боковик повторюється у кожній частині таблиці.

При поділі таблиці на частини допускається її головку або боковик заміняти відповідно номерами граф чи рядків, нумеруючи їх арабськими цифрами у першій частині таблиці. Слово "Таблиця … " вказують один раз справа над першою частиною таблиці, над іншими частинами пишуть: "Продовження таблиці …" із зазначенням номера таблиці.

Заголовки граф таблиці починають з великої літери, а підзаголовки – з малої, якщо вони складають одне речення з заголовком. Підзаголовки, що мають самостійне значення, пишуться з великої літери. У кінці заголовків і підзаголовків таблиць крапки не ставляться. Висота рядків повинна бути не меншою 8 мм. Графу з порядковими номерами рядків до таблиці включати не треба.

Таблицю розміщують після першого згадування про неї в тексті, так, щоб її можна було читати без повороту переплетеної магістерської роботи або з поворотом за стрілкою годинника.

 

Приклад побудови таблиці

 

Таблиця (номер)

                                        Назва таблиці

Головка       Заголовки                                                              таблиці  граф

           

                       Підзаголовки                                                                               

                        граф

            Рядки

 

                                   Боковик               Графи (колонки)

                              (заголовки рядків)

 

Формули та рівняння. Формули та рівняння розташовуються безпосередньо після тексту, в якому вони згадуються, посередині рядка. Вище та нижче кожної формули має бути залишено не менше одного вільного рядка.

Формули та рівняння нумеруються порядковою нумерацією в межах розділу. Номер формули або рівняння складається з номера розділу та порядкового номера формули або рівняння, відокремлених крапкою.

Номер формули або рівняння слід зазначати у круглих дужках на рівні формули у крайньому правому положенні на рядку.

Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів, що входять до формули чи рівняння, наводяться безпосередньо під формулою у тій послідовності, у якій вони наведені у формулі. Пояснення значення кожного символу слід давати з нового рядка. Перший рядок починають з абзацу словом "де" без двокрапки.

 

Приклад:

Відомо,  що                  ,         (1.3)

            де Е_п – економічна ефективність управлінської праці;

            Е_е – економічний ефект;

            В_у – сумарні річні витрати на управління [23]”.

 

Перенос формули чи рівняння в наступний рядок допускається тільки на знаках виконуваних операцій, повторюючи знак на початку наступного рядка. Коли переносять формули на знакові операції множення, використовують знак "х".

Формули, що ідуть одна за одною та не розділені текстом, відокремлюють комою.

Цитування та посилання на використані літературні джерела. Для підтвердження власних аргументів посиланням на авторитетне джерело або для критичного аналізу того чи іншого друкованого твору слід наводити цитати. Науковий етикет вимагає точно відтворювати цитований текст, бо найменше скорочення наведеного витягу може спотворити зміст, закладений автором.

Загальні вимоги до цитування такі:

а) текст цитати починається і закінчується лапками та наводиться в тій граматичній формі, в якій він поданий у джерелі, зі збереженням особливостей авторського написання;

б) цитування повинно бути повним, без довільного скорочення авторського тексту;

в)    кожна цитата обов'язково супроводжується посиланням на джерело.

Посилання в тексті магістерської роботи на джерела зазначається згідно з їхнім переліком у квадратних дужках.

 

Наприклад: „…у роботах [1- 7]… ”.

 

Якщо використовуються відомості, матеріали з монографій, оглядових статей, інших джерел з великою кількістю сторінок, тоді в посиланні необхідно точно вказати номери сторінок, ілюстрацій, таблиць, формул з джерела, на які є посилання в магістерській роботі.

Скорочення слів. Всі слова в магістерській роботі слід писати повністю. Скорочення слів проводиться згідно стандартів ДСТУ 3582-97 "Інформація та документація. Скорочення слів в українській мові в бібліографічному описі. Загальні вимоги та правила", ГОСТ 7.12-93 "Библиографическая запись. Сокращение слов на русском языке. Общие требования и правила".

В магістерській роботі допускаються лише загальноприйняті скорочення:

а)  після перерахування (наприклад: та інше - та ін.; і так далі - і т.д.; i тому подібне - і т.п.);

б)  при посиланнях (наприклад: дивись - див.; рисунок - рис.; таблиця -табл.);

в)  при позначенні цифрами століть і років, одиниць виміру (наприклад: рік - р.; роки - pp.; тисяч гривень - тис. грн.);

г)  загальноприйняті літерні абревіатури (наприклад, США, СОТ, ЄС)

Не рекомендується скорочувати слова "наприклад", "формула", "рівняння" і т.д.

Інші скорочення та літерні абревіатури, що наводяться у магістерській роботі при першому згадуванні автором вказуються у круглих дужках після повного найменування та узагальнюються у переліку умовних позначень, який подається перед вступом.

Переліки. В тексті роботи можуть бути наведені переліки, що складаються як із закінчених, так і незакінчених фраз.

Якщо перелік складається з окремих слів (або невеликих фраз без розділових знаків), вони пишуться в підбір з іншим текстом і відокремлюються один від одного комою.

Якщо перелік складається із розгорнутих фраз із власними розділовими знаками, то перед кожною позицією переліку слід ставити малу літеру української абетки з дужкою, або, не нумеруючи - дефіс. Такі переліки подають з малої літери з абзацного відступу. Після кожного з пунктів переліку ставиться крапка з комою, а після останнього – крапка.

 

Приклад:

Для позареалізаційних доходів датою отримання доходу визнається:

а) дата підписання сторонами акту прийому-передачі - для доходів;

б) дата надходження грошових коштів на поточний рахунок;

в) дата визнання боржником або дата набрання законної сили рішення суду;

г) останній день звітного (податкового) періоду - за доходами;

д) дата виявлення доходу (отримання і (або) виявлення документів, що підтверджують наявність доходу).

 

Коли елементи переліку є закінченими фразами, їх пишуть з абзацними відступами, починаються з великих літер і відокремлюють один від іншого крапкою.

Список використаних джерел. Відомості про джерела, включені до списку, необхідно давати відповідно до вимог міжнародних і державного стандартів з обов’язковим наведенням назв праць. Зокрема потрібну інформацію можна одержати з таких стандартів: ГОСТ 7.1 -84 „СИБИД. Библиографическое описание документа. Общие требования и правила составления”, ДСТУ 3582-97 „Інформація та документація. Скорочення слів в українській мові у бібліографічному описі. Загальні вимоги та правила”, ГОСТ 7.12-93 „СИБИД. Библиографическая запись. Сокращение слов на русском языке. Общие требования и правила”.

Додатки.Додатки оформляються як продовження магістерської роботи на наступних її сторінках та розміщуються у порядку появи і посилань у тексті магістерської роботи.

Якщо додатки оформляються на наступних сторінках магістерської роботи, кожен з них починають з нової сторінки, їм дають заголовки, надруковані угорі малими літерами з першої великої симетрично стосовно тексту сторінки. Посередині рядка над заголовком малими літерами з першої великої друкується слово „Додаток _” і велика літера, що позначає додаток.

Додатки слід позначати послідовно великими літерами української абетки, за винятком літер Г, Є. І, Ї, Й, О, Ч, Ь. Один додаток позначається як додаток А. Нумерація додатків здійснюється в межах кожного розділу. Наприклад, додатки до першого розділу: А.1, А.2 і т. ін.; додатки до другого розділу: Б.1, Б.2, Б.3 і т. ін.; додатки до третього розділу: В.1, В.2, В.3 і т. ін. У разі посилання у тексті на додатки, вказується їх номер, наприклад дод. А.1.

Форми звітності (фінансової, податкової, статистичної), які додаються до магістерської роботи, повинні бути правильно оформлені (усі реквізити заповнені) та достовірні. Замість підпису на звітності зазначається прізвище посадових осіб. Додатки, розміри яких більше формату А4, враховують як одну сторінку і згортають за форматом листків магістерської роботи.

Якщо у магістерській роботі як додаток використовується документ, що має самостійне значення і оформляється згідно з вимогами до документів даного виду, його копію вміщують в магістерській роботі без змін в оригіналі. Перед копією вмішують аркуш, на якому посередині друкують слово „Додаток _” і його назву, праворуч у верхньому куті проставляють порядковий номер сторінки. Сторінки  копії документа нумерують, продовжуючи наскрізну нумерацію.

Узагальнені вимоги до оформлення  магістерських робіт наведено в додатку А.10.

 

 

 

 

8. ПІДГОТОВКА ПОДАННЯ ГОЛОВІ ДЕРЖАВНОЇ ЕКЗАМЕНАЦІЙНОЇ КОМІСІЇ ТА РЕЦЕНЗІЇ ДЛЯ ДОПУСКУ ДО ЗАХИСТУ МАГІСТЕРСЬКОЇ РОБОТИ

 

 

Завершену магістерську роботу студент подає керівникові для перевірки та підготовки подання голові державної екзаменаційної комісії. Якщо магістерська робота, на думку керівника, підготовлена до захисту перед ДЕК, відповідна рекомендація дається ним у кінці подання.

Подання (додаток А.11) керівника магістерської роботи висвітлює рівень використання студентом магістратури: теоретичних знань для розв’язання задач дослідження; аналізує методики дослідження; оцінює якості вирішення завдань дослідження; аналізує та оцінює запропоновані дослідником заходи; тривалість роботи магістранта над роботою; участь у науково-дослідній роботі впродовж навчання в інституті; можливість використання пропозицій магістранта в практиці роботи суб’єкта господарювання; наявність професійних навичок по спеціальності; відношення до виконання роботи, загальні висновки та оцінку магістерської роботи. Керівник оцінює магістерську роботу записом: „Рекомендується до захисту”, а в разі негативної оцінки – „До захисту не рекомендується ”. У випадку негативного висновку щодо допуску студента магістратури до захисту, це питання виноситься на розгляд засідання кафедри за участю керівника.

Кожна магістерська робота направляється на  рецензію (додаток А.12). До рецензування залучаються провідний професорсько-викладацький склад. Для студентів, які навчаються без відриву від виробництва, рецензентом може виступати фахівець банку, підприємства, установи, організації тощо, де працює студент. Коло наукових та фахових інтересів рецензентів має відповідати тематиці магістерської роботи.

Рецензія подається у письмовому вигляді, в довільній формі і має містити такі складові:

- визначення значення теми магістерської роботи для практики та її актуальності;

- аналіз відповідності змісту магістерської роботи її завданню;

- визначення глибини висвітлення студентом магістратури реального стану справ у відповідній галузі;

- висновки щодо використання в магістерській роботі сучасних методів дослідження, методичних підходів, елементів наукової новизни;

- позитивні сторони магістерської роботи та її недоліки, інші питання на розсуд рецензента;

- оцінку загальних вражень від магістерської роботи (оформлення, стиль і грамотність викладання тощо);

- висновок і рекомендацію щодо можливості допущення магістерської роботи до захисту - і, за бажанням, може бути висловлено зауваження та думку про оцінку магістерської роботи за чотирибальною системою ("відмінно", "добре", "задовільно", "незадовільно") та про присвоєння пе­вної кваліфікації.

Рецензент має підписати рецензію із зазначенням свого прізвища, імені  по батькові, місця роботи і посади, яку займає.

Завершена магістерська робота, підписана автором, разом з письмовим відгуком керівника та рецензією подається на випускаючу кафедру, де  проводиться її попередній захист. За результатами засідання кафедри складається протокол.

Після проходження попереднього захисту, студент передає на випускову кафедру електронний носій, на якому міститься робота. Після перевірки магістерської роботи  на плагіат, вирішується питання про допуск студента до подальшого захисту перед ДЕК. Термін подання – не пізніше одного тижня до захисту.

Магістерська робота, яка не відповідає вимогам щодо змісту та оформлення, написана без дотримання затвердженого плану, не містить матеріалів конкретного дослідження, обґрунтованих пропозицій, а також не має відгуку та рецензії, до захисту не допускається.

Щорічно на базі одного із вищих навчальних закладів освіти, науково-навчальна діяльність яких координується Науково-методичною комісією Міністерства освіти і науки України з  «Обліку і аудиту» за видами галузей  проводиться конкурс дипломних та магістерських робіт студентів вищих навчальних закладів освіти. Він проводиться з метою виявлення рівня набуття випускниками випереджальних науково-дослідних компетенцій, що ґрунтуються на когнітивних здібностях фахівця, його здатності до самостійного мислення та творчості.

Подані на Всеукраїнський конкурс роботи мають відповідати вимогам галузевих стандартів, а саме: до кожної конкурсної роботи додається супровідна анотація (додаток А.14), де зазначаються (з посиланням на сторінки поданої магістерської роботи):

• актуальність;
• стислий огляд змісту за розділами;
• елементи наукової новизни (з посиланням на сторінки);
• ступінь використання комп’ютерних технологій;
• реальність пропозицій із визначенням наявності замовлень на тему від суб’єкта господарювання - об’єкта дослідження;
• ефективність дослідження: наявність рекомендацій (пропозицій), які впроваджені (з посиланням на сторінки); наявність листів-відгуків (актів впровадження) із зазначенням економічного (соціального, екологічного) ефекту;
• наукова апробація у вигляді публікацій за темою роботи (з ксерокопією статті або тез); участь у конференціях з доповіддю за темою роботи, матеріалів, у наукових звітах кафедр за виконаними науково-дослідними темами (з печаткою та розписом завідувача кафедри або декана).

Конкурсні роботи кожного ВНЗ - учасника супроводжуються загальним листом - поданням на всі роботи (списком) за підписом ректора (проректора), яке надсилається заздалегідь (у паперовій та електронній формі) на адресу ВНЗ - організатора. У поданні зазначається:

• прізвище, ім’я та по батькові студента - автора магістерської роботи:
• посада, прізвище, ім’я та по батькові керівника роботи, його науковий ступінь та вчене звання;
• рівень освітньої підготовки, шифр і назва спеціальності;
• тема магістерської роботи;
• об’єкт дослідження;
• підстава для участі у Всеукраїнському конкурсі (робота рекомендована ДЕК або визнана переможцем внутрішньовузівського конкурсу).

 

 

9. ПІДГОТОВКА ПРЕЗЕНТАЦІЇ ДО ЗАХИСТУ МАГІСТЕРСЬКОЇ РОБОТИ

 

 

Основна мета презентації - це забезпечення стислого та наочного подання основних результатів магістерської роботи. При створенні презентації студенти чи слухачі повинні вирішити два важливих завдання:

1. Створити короткий анотований конспект свого виступу.

2. Викласти результати досліджень та їх основні положення.

Презентацію до магістерської роботи рекомендується виконувати за допомогою програмного забезпечення MS POWERPOINT.

Структура презентації:

1-й слайд – тема магістерської роботи, прізвище доповідача та керівника, рік захисту;

2-й слайд – актуальність теми магістерської роботи та проблема дослідження;

3-й слайд – об’єкт, предмет, гіпотеза дослідження;

4-й слайд – головна мета та задачі магістерської роботи;

5-й слайд – методи дослідження

На наступних слайдах  відображається опис даних, які отримані в дослідженні, їх статистичне обґрунтування, в тому числі з використанням комп’ютерних програм. На останніх одному-двох слайдах відображаються загальні висновки та рекомендації до впровадження результатів магістерської роботи.

Кількість окремих слайдів презентації залежить від особливостей доповіді студента магістратури. При розробці презентації рекомендується дотримуватися таких вимог:

- тривалість доповіді 7—10 хв.;

- максимальна кількість слайдів не повинна перевищувати 20 шт.;

- використовуються ключові слова і фрази, а не речення;

- текстовий матеріал подається у схемах та організаційних діаграмах, числовий - у таблицях або діаграмах (графік – демонстрація змін у часі, діаграма – демонстрація відношення частини до цілого, гістограма – демонстрація порівнянь);

- матеріал підкріплений графічними зображеннями та відео-фрагментами;

- дотримана логіка викладу та грамотність;

- доповідь магістра доповнює інформацію на слайді, а не дублює її;

- ефекти анімації не заважають сприйняттю, а акцентують увагу на потрібних моментах доповіді;

- текст легко читається (мінімальний розмір шрифту 20 - напівжирний);

- фон, колір тексту та діаграм пасують і відповідають правилу 3 основних кольорів та їх відтінків;

- шаблон оформлення – однаковий для всіх слайдів презентації;

- дотримується контраст між тестом, фоном і графікою.

Рекомендації до створення презентації

Створення презентації – справа особлива, що залежить від рис характеру доповідача та аудиторії, перед якою планується робити доповідь. Але бажано при їх створенні врахувати таке:

- використовуйте (за можливістю) стандартні шаблони презентації, бо вони вже пророблені дизайнерами;

- пам'ятайте, що погляд завжди спускається з правого верхнього кута в лівий нижній кут, тому розміщуйте більш важливі об'єкти у право­му верхньому куті, а в лівому нижньому - менш важливі;

- враховуйте умови розділення слайда документа на різні зони;

- урівноважуйте об'єкти відносно "золотої лінії";

- пам'ятайте, що у перший момент сприйняття увага привертається до кутів слайда;

- обирайте необхідний стиль розмітки і рідше користуйтесь розміткою "Пустий слайд"; 

- притримуйтесь того, що вільна, "невикористана" площа наочної поверхні, може становити до 30%; використана — не більше 70%;

- обережно змінюйте фон і кольорові співвідношення тексту та фону;

- пам'ятайте, що команда "Застосовуйте шаблон оформлення" діє на всі слайди вашої презентації і не може бути застосована тільки до цього слайда;

- використовуйте короткі текстові описи, якомога більше таблиць, схем, діаграм, рисунків та ін.;

- пам'ятайте: щоб об'єкт з'явився, а потім зник, створіть два одна­кових слайди, але на другому відключіть ефекти анімації;

- не застосовуйте яскравих і строкатих допоміжних об'єктів;

- не застосовуйте багато ефектів анімації;

- обережно використовуйте ефекти анімації:

"виповзання'' - він надто повільний;

"поява тексту по літерах" — він також суттєво призупинить вашу презентацію;

для "останніх" об'єктів, інакше вони почнуть пересікати попередні та мерехтіти в очах;

- пам'ятайте, що не варто без особливої необхідності застосовувати ефекти до заголовків слайда;

- дотримуйтесь єдиного стилю розміщення об'єктів;

- оберіть певні (однакові) типи ефектів для однакових за суттю об'єктів;

- пам'ятайте: на читання кожних 6 символів потрібно мінімум 1 секунда, а сумарний час "проявлення" слайда не повинен перевищувати 3–5 секунд, крім випадку, коли вам дійсно необхідно затримати появу об'єкта.

Основні рекомендації до відображення тексту:

- лаконічний текст сприймається краще, ніж текст, засмічений додатковими елементами;

- в горизонтальній колонці бажано використовувати не більше 40— 50 знаків, в тексті з більш довгими рядками важче шукати початок наступ­ного рядка;

- шрифт, що найкраще читається, – 16–20 розміру, через два інтервали, не використовуйте шрифтів менше 10 пунктів;

- виділення (напівжирний, курсив, ущільнений шрифт) треба використовувати обережно; надлишок виділених фрагментів може виглядати нав'язливо;

- доцільно використовувати короткі абзаци, які містять перевагу над довгими, не розбитими на абзаци текстами;

- текст з обрамленням привертає більш пильну увагу, ніж без нього.

При створенні таблиць на презентації необхідно дотримуватись таких рекомендацій:

- частіше застосовуйте лінії товщиною в 0,5 або 1 пункт;

- не застосовуйте ліній товщиною більше 3–4 пунктів;

- не використовуйте більше 3-х стилів ліній у вашій таблиці;

- уникайте оформлення таблиці подвійними лініями;

- застосовуйте центровані абзаци в заголовках таблиці;

- не використовуйте більше двох варіантів заливки таблиці;

- уникайте заливки таблиці сірим кольором (інтенсивність понад 30); забезпечуйте зазор між текстом таблиці та її границею не менше 3 пунктів, а краще 6 або 9 пунктів;

- формуйте таблицю так, щоб був виділений тільки один рядок (колонка) з найважливішим результатом.

При використанні діаграм дотримуйтесь таких рекомендацій:

- не зловживайте ефектами об'єму, інакше ви втратите наочність вашої діаграми;

- використовуйте різноманітні варіанти штрихів;

- виділяйте червоним кольором найважливіший графік;

- використовуйте максимально контрастні кольори для різних гра­фіків (а краще різноманітні штрихи);

- не використовуйте велику кількість графіків на одній діаграмі.

При застосуванні та виборі кольорів пам'ятайте, що по мірі комфортності - дискомфортності колірні поєднання розташовуються в наступному порядку:

1. Зона комфортності:

синій на білому, чорний на жовтому, зелений на білому, чорний на білому, жовтий на чорному, білий на чорному, зелений на червоному, чер­воний на жовтому.

2. Нейтральне сприймання:

білий на синьому, червоний на білому, синій на жовтому, оранжевий на чорному, жовтий на синьому, оранжевий на білому, білий на зеленому.

3. Зона дискомфортності (не рекомендується використовувати):

червоний на зеленому, коричневий на білому, білий на коричневому, коричневий на жовтому, жовтий на коричневому, білий на червоному, жо­втий на червоному.

Презентація повинна бути виконана за один тиждень до захисту магістерської роботи.

Презентація подається в деканат на електронному носії (СD-RW) і повинна мати наклейку з прізвищем та підписом студента/слухача магістратури. На носію розташовується один файл, назва якого містить  прізвище студента магістратури.

 

 

 

10. ЗАХИСТ МАГІСТЕРСЬКОЇ РОБОТИ

 

 

Для захисту магістерських робіт щорічно створюється ДЕК, до складу якої входять голова та члени комісії. Голова комісії призначається Міністерством  освіти і науки України за пропозицією ректора інституту з числа провідних фахівців  виробництва або науковців. До складу ДЕК входять 3 члени комісії: завідувачі кафедри, провідні фахівці виробництва та працівники науково-дослідних установ. Персональний склад членів ДЕК затверджується ректором інституту не пізніше, ніж за місяць до початку роботи ДЕК.

Перед захистом студент зобов'язаний ознайомитися з поданням і рецензією, проаналізувати їх та підготувати відповіді на зауваження.

Безпосередньо на захист студент готує доповідь, презентацію та ілюстративний матеріал у вигляді таблиць, графіків, рисунків, які унаочнюють результати дослідження, основні висновки, узагальнення й пропозиції, що містяться у роботі. Необхідну кількість та зміст ілюстративного матеріалу автор визначає самостійно, але погоджує його з науковим керівником. Ілюстративний матеріал має бути забезпечений використанням технічних засобів унаочнення та ілюстрації. Рекомендується

розробляти мультимедійні форми презентації результатів досліджень в порядку, наведеному вище.

Захист магістерських робіт проводиться на відкритому засіданні ДЕК при обов’язковій присутності голови комісії та керівника магістерської роботи (у випадку відсутності керівника з поважних причин, його інтереси може представляти завідувач кафедри) і передбачає доповідь випускника магістратури, яка структурно будується у послідовності від актуальності теми дослідження до висновків і пропозицій.

Перед початком захисту магістерських робіт деканати відповідних факультетів подають до ДЕК такі документи:

- зведену відомість про виконання студентами  магістратури навчального плану та отримані ними оцінки;

- магістерську роботу студента;

- подання керівника магістерської роботи;

- рецензію на магістерську роботу спеціаліста відповідної кваліфікації;

- індивідуальний план роботи студента магістратури.

До ДЕК можуть бути подані також інші матеріали, що характеризують наукову та практичну цінність виконаної роботи: друковані статті за темою магістерської роботи, документи, що вказують на практичне застосування її результатів.

До захисту не допускаються студенти магістратури, які не виконали навчальний та індивідуальний плани роботи і на момент подання до захисту магістерської роботи мають академічну заборгованість.

Дата захисту визначається графіком засідань ДЕК, що затверджується ректором інституту.

Процедура захисту магістерської роботи складається з:

- короткого повідомлення автора з демонстрацією презентації (визначається мета, зміст, наукова та практична цінність роботи, питання, винесені на захист, та результати магістерської роботи);

- відповідей на запитання членів ДЕК;

- відповідей на зауваження рецензента;

- підведення підсумків захисту магістерської роботи (додається оцінка магістерської роботи кожного випускника магістратури за стобальною шкалою).

Доповідь повинна бути змістовною. Необхідно уникнути простого переказу змісту роботи, а також детальної техніки розрахунків. Назвавши тему роботи, студент обґрунтовує її вибір, коротко формулює мету, характеризує об’єкт дослідження.

Основна частина часу відводиться на викладення суті роботи та зроблених висновків і рекомендацій, обґрунтування рекомендацій. Висновки й рекомендації за результатами дослідження можуть носити методичний, методологічний або організаційний характер. Бажано, щоб студент у доповіді зазначив, які його розробки та висновки вже впроваджені або намічені для впровадження, яка фактична чи очікувана соціально-економічна та екологічна ефективність запропонованих заходів.

Після доповіді випускник відповідає на запитання усіх членів ДЕК, а також присутніх на захисті осіб. Відповіді на поставлені запитання дають можливість визначити рівень професійної підготовки, самостійності виконання роботи та фахової ерудиції випускника. Потім зачитуються відгук наукового керівника і зовнішня рецензія. На зауваження рецензента випускник повинен дати ґрунтовну й аргументовану відповідь.

Процедура захисту магістерської роботи протоколюється секретарем комісії.

Рішення ДЕК щодо оцінки знань, виявлених при підготовці та захисті магістерської роботи, а також про присвоєння студенту кваліфікації магістра та видачу йому державного документа приймається на закритому засіданні ДЕК відкритим голосуванням, звичайною більшістю голосів чле­нів комісії, які брали участь у засіданні. При однаковій кількості голосів голос голови ДЕК є вирішальним.

Результати захисту магістерських робіт за 100-бальною шкалою переводяться згідно з табл. 1 у національні оцінки за чотирибальною шкалою - "відмінно", "добре", "задовільно", "незадовільно" та оцінки ECTS і оголошуються у день захисту після оформлення протоколів засідання ДЕК.

 

Таблиця 1

Співвідношення між національними та ECTS оцінками і результатами захисту магістерської роботи за 100-бальною шкалою

 

Таблиця 2

Критерії оцінки якості магістерських робіт

Критерії	Предмет експертної оцінки	Максимальна кількість балів
1	2	3
Актуальність теми дослідження	-          новизна постановки проблеми, обґрунтованість актуальності теми;	4
	-          постановка завдань дослідження;	6
	-          відповідність теми напряму підготовки фахівця;	2
	-          відповідність плану (змісту) роботи її темі;	2
	-          наявність замовлення на тему від підприємства	2
	Разом за критерієм	14
Ступінь науковості	-          оцінка накопиченого вітчизняного і зарубіжного теоретичного та практичного досвіду з питань дослідження;	15
	-          наявність елементів наукової новизни та ступінь їх обґрунтованості;	15
	-          логічність викладу матеріалу та побудови роботи;	3
	-          повнота та обґрунтованість висновків за результатами дослідження;	7
	Разом за критерієм	40
Інформаційно-методичне та програмне забезпечення	-          використання адекватних темі дослідження джерел інформації та її обробка;	5
	-          використання статистичних матеріалі та їх оцінка;	5
	-          застосування сучасних програмних продуктів	5
	Разом за критерієм	15
Практична значущість, апробація результатів дослідження	-          рівень реальності та аргументованість розробок і пропозицій, можливість їх використання;	6
	-          апробація і впровадження результатів дослідження (наявність довідки про впровадження);	6
	-          наявність публікацій за результатами дослідження та участь у наукових конференціях;	6
	-          обґрунтування економічного або соціального ефекту від впровадження результатів дослідження	10
	Разом за критерієм	28
Оформлення роботи	Відповідність загальноприйнятим стандартам оформлення	3
РАЗОМ		100

            Магістерські роботи, що містять особливо цінні рішення, пропозиції, можуть бути рекомендовані ДЕК до опублікування у наукових фахових виданнях.

Студенти, які не захистили магістерську роботу, не мають права на отримання диплома магістра. Таким випускникам видається довідка встановленого зразка щодо проходження навчання за програмою підготовки магістрів. За ними залишається право бути повторно допущеними до захисту магістерської роботи протягом наступних трьох років. Повторно магістерська робота виконується за наявності заяви студента/слухача магістратури про допуск до захисту, дозволу ректора і рішенням випускової кафедри про затвердження теми магістерської роботи і призначення керівника.

Якщо захист магістерської роботи не відбувся з поважних причин, про що студент у ДЕК має подати відповідні документи, ректор може продовжити термін його навчання до наступного терміну роботи ДЕК із захистом магістерських робіт, але не більше, ніж на один рік. Незалежно від причин, повторний захист магістерської роботи в той же рік не допускається.

Додаток А.1

 

Орієнтовний перелік тем магістерських робіт

 

Методика та організація бухгалтерського обліку, контролю та аналізу в  управлінні діяльністю підприємств:

 

1. Обліково-аналітичне забезпечення управління грошовими коштами
2. Обліково-аналітичне забезпечення управління фінансовими інвестиціями
3. Обліково-аналітичне забезпечення управління розрахунками з покупцями та замовниками
4. Обліково-аналітичне забезпечення управління розрахунками з дебіторами
5. Обліково-аналітичне забезпечення управління виробничими запасами
6. Обліково-аналітичне забезпечення управління готовою продукцією
7. Обліково-аналітичне забезпечення управління основними засобами
8. Методика та організація обліку і контроль амортизації основних засобів
9. Обліково-аналітичне забезпечення управління нематеріальними активами
10. Обліково-аналітичне забезпечення управління капітальними інвестиціями

 11.Обліково-аналітичне забезпечення управління розрахунками з постачальниками та підрядчиками

12.Обліково-аналітичне забезпечення управління кредитоспроможністю підприємства

13.Методика і організація обліку і контроль розрахунків з податку на прибуток

14. Методика і організація обліку і контроль розрахунків з ПДВ

15. Методика і організація обліку і контроль розрахунків по податку з доходів фізичних осіб

16. Методика і організація обліку і контроль розрахунків з органами соціального страхування

17. Методика та організація обліку і контроль розрахунків з оплати праці

18. Методика та організація обліку і аналіз розрахунків з кредиторами

19. Методика обліку і контроль формування та використання прибутку

20. Методика і організація складання фінансової звітності та аналіз її показників

     21.Обліково-аналітичне забезпечення управління діяльністю допоміжних виробництв

     22.Обліково-аналітичне забезпечення управління витратами промислових виробництв

     23. Обліково-аналітичне забезпечення управління доходами основної діяльності промислових підприємств

 

 

 

Методика та організація бухгалтерського обліку, контролю та аналізу в управлінні діяльністю банків

 

1. Особливості організації бухгалтерського обліку та аналіз діяльності банків
2. Організація обліку та внутрішнього контролю в банках України
3. Методика та організація обліку і аналіз використання основних засобів та нематеріальних активів в банках
4. Облік і контроль операцій з цінними паперами в банках
5. Методика і організація обліку та контроль міжбанківських розрахунків
6. Методика і організація обліку та аудит операцій банків за безготівковими розрахунками
7. Методика та організація обліку та аналіз лізингових операцій
8. Методика та організація обліку і контроль операцій в іноземній валюті
9. Методика та організація обліку і контроль вексельних операцій
10. Методика та організація обліку капіталу банку та контроль розрахунків з акціонерами
11. Бухгалтерська звітність банків та аналіз її показників
12. Методика і організація обліку та контроль пасивних операцій банків
13. Організація бухгалтерського обліку та контроль операцій з придбання та використання матеріальних цінностей в установах банків
14. Методика і організація обліку та аналіз доходів і витрат діяльності банків
15. Методика і організація обліку та контроль операцій банків з кредитування суб’єктів господарювання
16. Методика і організація обліку і контроль касових операцій в установах банків
17. Методика і організація обліку та контроль операцій з формування і використання резервних фондів банку
18. Методика і організація обліку та контроль депозитних (вкладних) операцій в банках
19. Методика і організація обліку та контроль активних операцій банків
20. Методика і організація обліку і аналіз розрахунків банку з акціонерами
21. Методика і організація обліку та контроль операцій банків з державними цінними паперами
22. Методика і організація обліку та контроль фінансових результатів діяльності банку
23. Методика і організація обліку та контроль валютних операцій банків
24. Методика і організація обліку та контроль залучених коштів банку
25. Методика і організація обліку та аналіз розрахунків з працівниками банків по заробітній платі
26. Методика і організація обліку та аналіз інвестиційної діяльності банків
27. Методика і організація обліку та контроль операцій з іноземною валютою, здійснюваних обмінними пунктами банків
28. Методика і організація обліку та аналіз міжбанківських кредитів у банках
29. Оцінка відповідності обліку в банках міжнародним стандартам бухгалтерського обліку і фінансової звітності
30. Методика і організація обліку та контроль податків, зборів і внесків до державних та недержавних цільових фондів
31. Методика і організація обліку та контроль операцій купівлі-продажу іноземної валюти на міжбанківській валютній біржі
32. Методика і організація обліку та контроль операцій з цінними паперами власного боргу, емітованими банком
33. Банківський контролінг: теорія, методика, практика
34. Облікова політика банку: методика побудови та контроль за її дотриманням
35. Організація внутрішнього контролю активів в банках
36. Податковий контроль фінансово-господарської діяльності банку
37. Організація обліку та внутрішнього контролю в установах банку
38. Аналіз фінансового стану банку-банкрута і організація процесу його санації (ліквідації)
39. Методика і організація обліку і аналіз формування статутного капіталу та розрахунків з акціонерами (учасниками)
40. Становлення і розвиток управлінського обліку та внутрішньогосподарського контролю діяльності банку
41. Комплексний аналіз діяльності банків та використання його результатів у формуванні стратегії управління
42. Організація і методика обліку, аналіз та прогнозування погашення довгострокової заборгованості банку
43. Методика і організація обліку власного капіталу та аналіз змін його величини та структури
44. Бухгалтерський баланс банку, методика його складання і аналізу
45. Організація обліку і контроль емісійно-касової роботи в банках
46. Організація обліку та контроль руху грошових заощаджень населення в Ощадному банку (комерційному банку)
47. Методика і організація обліку і аналіз споживчого кредиту
48. Методика і організація обліку і аналіз доходів банку
49. Методика і організація обліку та аналіз витрат банку
50. Методика і організація обліку та аналіз використання прибутку банку
51. Методика і організація обліку та контроль за збереженням і рухом грошових коштів в банку
52. Методика і організація обліку і контроль валютно-розрахункових операцій банку
53. Обліково-аналітичне забезпечення управління діяльністю банків

 

 

 

 

Додаток А.2

 

 

Ректору Київського інституту банківської справи               професору Фурману В.М. Студент(а)ки _____ курсу, ______________форми навчання спеціальності “Облік і аудит” ОКР  “Магістр” ___________________________ (прізвище, ім'я, по – батькові, контактний телефон)

 

 

Заява

 

Прошу закріпити за мною тему " назва  роботи " для написання дипломної  роботи магістра.

Науковим керівником прошу призначити (звання, посада, прізвище, ім’я, по-батькові).

 

 

 

Дата                                                                        Підпис

 

 

Науковий керівник:  ___________

                                                                     (підпис)

 

Завідувач кафедри:  ___________

                                                                     (підпис)

 

 

 

 

 

Додаток А.3

Орієнтовні плани магістерських робіт

 

Магістерська програма «Методика та організація бухгалтерського обліку, контролю та аналізу в  управлінні діяльністю підприємств»

 

Тема:  „ Обліково-аналітичне забезпечення управління грошовими коштами ”

 

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. Теоретико-методичні основи обліку і аналізу грошових коштів

1.1. Гроші: сутність, історія та функції   

1.2. Правові засади організації бухгалтерського обліку грошових коштів на підприємстві

1.3. Особливості аналізу грошових коштів в умовах економічної кризи

Висновки до розділу 1

РОЗДІЛ 2. Облікове забезпечення управління грошовими коштами                                                                                       

2.1. Організаційно-економічна характеристика об'єктів дослідження                     

2.2. Організація бухгалтерського обліку готівкових та безготівкових poзрахунків в підприємствах України                                                                                             

2.3. Документальне забезпечення обліку грошових коштів                                      

2.4. Синтетичний та аналітичний облік грошових коштів у касі та на рахунках у  банку                                                                                                                                 

2.5. Відображення грошових коштів у фінансовій звітності підприємства

Висновки до розділу 2

РОЗДІЛ 3. Аналітичне забезпечення управління грошовими коштами                                                                                     

3.1. Методичні прийоми і організація аналізу грошових коштів                               

3.2. Аналіз ліквідності та платоспроможності підприємства                                     

3.3. Аналіз руху грошових коштів в розрізі основних напрямів діяльності підприємства                                                                                                                   

3.4. Узагальнення матеріалів аналізу та прийняття управлінських рішень щодо раціонального використання грошових коштів, як інструмент антикризового управління підприємством

Висновки до розділу 3

ВИСНОВКИ                                                                                                                 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ   

ДОДАТКИ                                                                                                                    

 

 

Магістерська програма « Методика та організація бухгалтерського обліку, контролю та аналізу в управлінні діяльністю банків»

 

Тема: „ Методика та організація обліку і контролю касових операцій в установах банків”

 

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. Теоретичні основи обліку і контролю касових операцій в установах банку

1.1. Сутність та особливості касових операцій як об’єкта обліку і контролю

1.2. Інституціональні засади організації та регулювання готівкового грошового обігу

1.3.            Правове регулювання обліку і контролю касових операцій в установах банків

Висновки до розділу 1

РОЗДІЛ 2. Методика і організація обліку касових операцій в установах банку

2.1. Організаційно – економічна характеристика об’єкта дослідження

2.2. Організація обліку послуг банку з касового обслуговування

2.3. Облік операцій у прибуткових та видаткових касах банку

2.4. Синтетичний та аналітичний облік касових операцій

Висновки до розділу 2

РОЗДІЛ 3. Контроль касових операцій в установах  банку

3.1. Методичні прийоми та організація контролю

3.2. Контроль зберігання цінностей у грошових сховищах банку

3.3. Контроль касових операцій

3.4. Напрями удосконалення контролю касових операцій в установах банку

Висновки до розділу 3

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ

 

Додаток А.4

 

 

 

 

 

 

	МАГІСТЕРСЬКА РОБОТА   05.01.07.– МР. 585 „С ” 2014 04.29. 010 ПЗ   ІВАНОВ   ПЕТРО   ІВАНОВИЧ   2014 р.

 

 

 

Додаток А.5

     Зразок форми титульного аркуша магістерської роботи

Київський  ІНСТИТУТ  БАНКІВСЬКОЇ СПРАВИ

 

КАФЕДРА БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ І АУДИТУ

 

 

Допускається до захисту

Завідувач кафедри

бухгалтерського обліку і аудиту

        

_________________________

проф. Фурман В.М.

«___»________________2015р.

 

                      

 

МАГІСТЕРСЬКА робота 

 

на тему:_________________________________________________

^{(назва )}

______________________________________________________

 

 

Виконав: студет(ка) 5 курсу, групи 502-Оа; Галузь знань: «Економіка та підприємництво» Освітньо-кваліфікаційний рівень: магістр Спеціальність: 8.03050901 «Облік і аудит»   _______________________________________  (прізвище, ім"я, по батькові студента) Керівник_______________________________                   (науковий ступінь, вчене звання )(прізвище, ім"я, по батькові)

 

Рецензент: _____________________________________               ^{(науковий ступінь, вчене звання )(прізвище, ім"я, по батькові)}

_____________________________________

 

 

Київ – 2015 р.

Додаток А.6

КИЇВСЬКИЙ ІНСТИТУТ БАНІВСЬКОЇ СПРАВИ

Кафедра фінансів і кредиту та банківської справи

 

Освітньо-кваліфікаційний рівень_магістр_______________________________

Напрям підготовки_0305 «Економіка та підприємництво»________________

                                                       (шифр і назва)                                            

Спеціальність _8.03050901 «Облік і аудит»_________________

(шифр і назва)                                                                                                                              

ЗАТВЕРДЖУЮ

Завідувач кафедри,

професор Фурман В.М.

                                                                                  _____________________

                                                                                 “____” _________20__року

 

ІНДИВІДУАЛЬНЕ ЗАВДАННЯ

на магістерську роботу

на тему:________________________________________________________________

_______________________________________________________________________

Студента 5 курсу ___________ форми навчання спеціальності _______________

Магістерська програма ________________________________________________

____________________________________________________________________

(прізвище, ім.’я, по-батькові)

 

Тему магістерської роботи затверджено наказом ректора від «____»________________________ 20__ р.№_____

Дипломна робота виконується на матеріалах ______________________________________________________________________________________________________________________________

 

Орієнтовний план магістерської роботи і термін подання керівникові

Розділ1._________________________________________________________________________________________________________________________________

Термін подання – до 01 лютого 2015р.

Розділ 2. ____________________________________________________________________________________________________________________________________

Термін подання – до 15 березня 2015р.  

Розділ 3. __________________________________________________________________________________________________________________________________

Термін подання – до 15 квітня 2015р. 

Термін подання завершеної роботи науковому керівникові для оформлення відгуку – до 25квітня 2015р.

 

Предмет дослідження ________________________________________________________________________________________________________________________________________

Мета дипломної роботи ________________________________________________________________________________________________________________________________________

____________________________________________________________________

Конкретні завдання, які студент повинен виконати для досягнення поставленої мети:

У розділі 1 _________________________________________________________________

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

У розділі 2 __________________________________________________________________

_____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

У розділі 3

__________________________________________________________________

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Завдання підготував

науковий керівник ______________   _________________________   _______

                                                                 (число, місяць, рік)                                                  (П.І.П.)                                                 (підпис)

Завдання одержав

студент              ________________________________________________

                                                                                    (число, місяць, рік)                                                         (П.І.П.)                (підпис)

 

Примітка: перша сторінка індивідуального завдання на магістерську роботу заповнюється студентом під керівництвом наукового керівника, другу сторінку заповнює науковий керівник