|
|
Главная \ Методичні вказівки \ МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО НАПИСАННЯ КУРСОВИХ РОБІТ
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО НАПИСАННЯ КУРСОВИХ РОБІТ« Назад
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО НАПИСАННЯ КУРСОВИХ РОБІТ 05.12.2015 17:00
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ КИЇВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ БОРИСА ГРІНЧЕНКА Інститут суспільства Кафедра філософії
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДОНАПИСАННЯ КУРСОВИХ РОБІТ
для студентів напряму підготовки 6.020301 «Філософія*» галузі знань 0203 Гуманітарні науки освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр»
Київ – 2014 УДК 378:101(072) ББК 74.58+87С9 О34
Затверджено на засіданні кафедри філософії Інституту суспільства Київського університету імені Бориса Грінченка (Протокол №___ від __________ 2014 р.). Рекомендовано до друку Вченою радою Інституту суспільства Київського університету імені Бориса Грінченка (Протокол №___ від __________ 2014 р.).
Методичні рекомендації до написання курсових робіт для студентів напряму підготовки 6.020301 «Філософія*» галузі знань 0203 гуманітарні науки освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр». – 35 с.
Укладач: Овсянкіна Людмила Анатоліївна,кандидат філософських наук, доцент, доцент кафедри філософії Київського університету імені Бориса Грінченка.
Рецензенти: Александрова Олена Станіславівна,завідувачкафедри філософії Київського університету імені Бориса Грінченка, доктор філософських наук, професор; Горбань Олександра Володимирович, доктор філософських наук, професор, професор кафедри соціальної філософії і соціології філософського факультету Таврійського національного університету імені В.І. Вернадського. УДК 378:101(072) ББК 74.58+87С9 © Овсянкіна Л.А., 2014 р. © Київський університет імені Бориса Грінченка, 2014 р.
ЗМІСТ
Пояснювальна записка ………………………………….….………4 Визначення теми роботи…………………………………………….5 Планування роботи………….……………………………….………5 Збір матеріалів для написання роботи…………………………….6 Вимоги до структури роботи………………………………………..7 Робота над рукописом………………………………………………11 Загальні правила цитування та посилання на використані джерела………………………………………………12 Вимоги до оформлення роботи………………………………….14 Відгук і рецензія………………………………………………….....20 Захист роботи………………………………………………………..21 Критерії оцінювання курсової роботи…………………….……...22 Додатки ………………………………………………………………24 Рекомендована література…………………………………………33
ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА Модернізація вищої освіти України, спрямована на забезпечення ефективного зв’язку освітнього процесу із суспільною практикою, потребує високої інтелектуальної підготовки молодих науковців, формування їхньої соціально-філософської компетентності, заснованої на фундаментальних гуманітарних знаннях. Опанування такими знаннями допоможе майбутнім фахівцям застосовувати принципи наукового пізнання та системного аналізу щодо обраної проблеми, критично аналізувати напрацьовану літературу і виробляти нові концепції у відповідних галузях дослідження.|досліді| |Філософія, як спосіб теоретичного пізнання світу, відіграє важливу роль у формуванні зазначених вмінь і світоглядних установок. Курсова робота є індивідуальним творчими завданням студентів, що самостійно виконується ними за допомогою консультацій викладачів (наукових керівників) з числа науково-педагогічних працівників випускової кафедри філософії. Курсова робота є однією з головних форм навчальної діяльності і обов’язковою складовою частиною процесу науково-методичної і професійної підготовки майбутнього вчителя. Курсові роботи виконуються з метою закріплення, поглиблення і узагальнення знань, отриманих студентами за час навчання та їх застосування до комплексного вирішення конкретного фахового завдання. Курсова робота – це також засіб перевірки не лише теоретичної і методичної підготовки студентів як майбутніх філософів, але й їхніх вмінь практично працювати з літературою, аналізувати та узагальнювати науковий досвід, а також самостійно проводити наукові дослідження. Курсові роботи розвивають наукове мислення студентів, вміння працювати зі спеціальною літературою, аналізувати та порівнювати різні погляди на зазначену проблему, чітко та логічно викладати свою думку, випрацьовувати та аргументувати власну позицію. Керівництво курсовими роботами здійснюють найбільш кваліфіковані викладачі. Найкращі курсові роботи надалі рекомендуються, як усні або стендові доповіді на наукових конференціях наукового студентського товариства, а також для друку в збірниках наукових праць. Розширені та доповнені курсові роботи можуть стати основою майбутніх дипломних та магістерських проектів студентів. Ці види робіт є послідовними ступенями фахової підготовки студента-філософа. Перехід до більш високого ступеня передбачає якісні та кількісні зміни: розширення кола використаних джерел і опрацьованих досліджень, комплексний аналіз проблеми і постановку нових завдань дослідження. Оформлення будь-якої дослідницької роботи – навчально-наукової чи кваліфікаційної – є одним із показників якості виконання наукового дослідження, загальної культури студента, заключний і відповідальний етап дослідницького процесу, в якому уникнути недоробок та недоліків допоможе знання правил оформлення наукової роботи.
ВИЗНАЧЕННЯ ТЕМИ РОБОТИ
Орієнтовна тематика курсових робіт схвалюється на початку кожного навчального року випусковою кафедрою, після чого відбувається закріплення тем за студентами і відповідне призначення наукових керівників із тим, щоб студенти мали час для підготовки до виконання роботи. Тематику наукових робіт затверджує завідувач кафедри. Студентові надається також право запропонувати власну тему, яка може бути схвалена за умови її науковості. В ході виконання роботи її тема може уточнюватися за згодою наукового керівника. Вибір теми дослідження повинен обґрунтовуватися її актуальністю, власними науковими інтересами студента і можливостями доступу до джерел інформації. Для студента бажано якомога раніше, вже на молодших курсах, визначитися з колом своїх наукових інтересів, які послідовно будуть включені у зміст курсової, а, згодом, і дипломної робіт.
ПЛАНУВАННЯ РОБОТИ
Після визначення теми проводять першу настановчу консультацію з науковим керівником. Під час консультації визначаються: загальні вимоги до роботи, порядок її виконання, орієнтовний план, основна література та інші джерела, які підлягають вивченню, обсяг тощо. Після цього студент користується настановами наукового керівника згідно визначеного графіку консультацій. Курсову роботу треба виконувати точно за графіком, за кожний етап роботи студент звітує науковому керівникові (див. додаток В). Для успішного виконання наукової роботи необхідно чітко планувати розподіл часу і послідовність дій дослідника. Розпочинати слід зі складання робочого плану, в якому необхідно попередньо визначити проблематику дослідження та імовірну структуру майбутньої роботи. Згодом складається план-конспект роботи з послідовним викладом питань, за якими надалі систематизуватиметься зібраний матеріал. У творчому дослідженні план має бути гнучким, відкритим для доповнень. Планування роботи студента-дослідника має здійснюватися спільно з науковим керівником.
ЗБІР МАТЕРІАЛІВ ДЛЯ НАПИСАННЯ РОБОТИ
Матеріалами для написання роботи є наукові джерела та дослідження (наукові посібники, монографії, статті, тези доповідей тощо). Для ефективної організації пошуку матеріалів за обраною для наукового дослідження темою слід користуватися довідковим апаратом бібліотек (каталогами, картотеками, покажчиками, путівниками, електронними базами даних тощо). Вивчення наукових джерел має, як правило, такі етапи:
інтерес і можуть бути процитовані,
Дослідницька робота передбачає відбір і перевірку достовірності зібраних фактичних матеріалів. Добираючи факти, необхідно дотримуватися максимальної наукової об’єктивності. Відібраний фактичний матеріал необхідно зафіксувати, записавши його. Виписаний текст слід супроводжувати зазначенням джерела запозичення та його автора (статті, монографії, збірника наукових праць тощо), що полегшить його повторне відшукання за необхідності. Зафіксований матеріал необхідно систематизувати, що полегшить пошук шляхів розв’язання наукової проблеми та виявлення раніше не помічених зв’язків та взаємозалежностей. Систематизацію наукового матеріалу бажано здійснювати протягом усього процесу вивчення джерел.
ВИМОГИ ДО СТРУКТУРИ РОБОТИ
Курсова робота повинна мати такі складові частини: - титульний аркуш, - зміст, - перелік умовних позначень і скорочень (за необхідності), - вступ, - основна частина, - висновки, - список використаних джерел, - додатки (за необхідності). На титульному аркуші (див. додаток А) зазначаються:
Зміст подають на початку наукової роботи. Він містить найменування та номери початкових сторінок усіх розділів, підрозділів та пунктів, зокрема вступу, висновків до розділів, загальних висновків, додатків, списку використаної літератури (див. додаток Б). Перелік умовних позначень подається, якщо в роботі вжито специфічну термінологію, а також використано маловідомі скорочення, символи, позначення і таке інше, то їх перелік може бути поданий в роботі у вигляді окремого списку, який розміщують перед вступом. Перелік треба друкувати двома колонками, в яких зліва за абеткою наводять, наприклад, скорочення, справа – їх детальне розшифрування. Якщо в роботі спеціальні терміни, скорочення, символи, позначення і таке інше повторюються менше трьох разів, перелік не складають, а їх розшифрування наводять у тексті при першому згадуванні. У вступі розкривається суть і стан наукової проблеми (задачі) та її значущість, підстави і вихідні дані для розробки теми, обґрунтування необхідності проведення дослідження. Далі подають загальну характеристику роботи в такій послідовності:
Актуальність теми зазначається шляхом критичного аналізу та порівняння з відомими розв’язаннями проблеми (наукової задачі) обґрунтовують актуальність і доцiльнiсть роботи для розвитку теорії і практики з відповідної галузі науки (зокрема філософії) та стан її наукової розробки. Висвітлення актуальності не повинно бути багатослівним. Досить кількома реченнями висловити головне – сутність проблеми або наукового завдання. Також формулюється мета,якавизначає наукове передбачення результату діяльності дослідника, і завдання дослідження, які необхідно вирішити для досягнення поставленої мети. He слід формулювати мету як «дослідження», «вивчення», тому що ці слова вказують на засіб досягнення мети, а не на саму мету. Об’єкт дослідження – це процес або явище, що породжує проблемну ситуацію й обране для вивчення. Предмет дослідження визначається назвою роботи і міститься в межах об’єкта. Об’єкт i предмет дослідження як категорії наукового процесу співвідносяться мiж собою як загальне i часткове. В об’єкті виділяється та його частина, яка є предметом дослідження. Саме на нього спрямована основна увага виконавця роботи, оскільки предмет дослідження визначає тему наукової роботи, яка визначається на титульному аркуші як її назва. Перелік методів дослідження подають для досягнення поставленої в роботі мети. Перераховувати їх треба не відірвано вiд змісту роботи, а коротко та змістовно визначаючи що саме досліджувалось тим чи іншим методом, що надасть змогу пересвідчитися в логічності та прийнятності вибору саме цих методів. Наприклад, порівняльно-критичний аналіз різноманітних концепцій, що досліджують дану проблему в історико-філософському контексті; діалектичний метод; системний або структурно-функціональний підхід; інституційний, соціокуль-турний або еволюційний підходи тощо, які дозволять молодим науковцям отримати якісні результати дослідження. Структура роботи має визначатися метою і завданнями дослідження. Для характеристики структури роботи слід вказати її складові частини: вступ, кількість розділів, висновки, список використаних джерел і досліджень (з зазначенням загальної кількості опрацьованих матеріалів), кількість додатків (при їх наявності), а також зазначити сукупний обсяг роботи у сторінках. Наукове значення проведеного дослідження зазначається в узагальненні, уточненні та систематизації наукових даних, що випливають з теоретичного доробку дослідника. Практичне значення полягає у формулюванні рекомендацій щодо подальшого використання отриманих результатів дослідження у конкретних сферах діяльності соціуму. Основна частина роботи складається з розділів (як правило, трьох або чотирьох). У всіх розділах основної частини роботи виклад матеріалу повинен мати концептуальну єдність, методологічну і стилістичну цілісність. Кожний розділ починають з нової сторінки. Основному тексту кожного розділу може передувати передмова з коротким описом вибраного напряму та обґрунтуванням застосованих методів дослідження. Розділи можуть поділятися на підрозділи. В кінці розділу обов’язково формулюються висновки із стислим викладенням результатів дослідження. В огляді літератури (перший розділ) окреслюються основні етапи розвитку наукової думки за обраною проблемою, здійснюється аналіз та осмислення опрацьованої студентом літератури за темою дослідження, а також певні висновки, які спонукають до виконання необхідних дослідницьких розвідок. Огляд повинен містити критичний огляд наукової літератури з обраної теми, аналіз існуючих поглядів на предмет дослідження (якщо такі існують), огляд невирішених аспектів проблеми. Стисло, критично висвітлюючи праці науковців, потрібно назвати ті питання, що залишились невирішеними і, отже, визначити своє місце у розв’язанні проблеми. Загальний обсяг літератури не повинен перевищувати 20% обсягу основної частини курсової роботи. У другому розділі, як правило, обґрунтовують вибір напряму дослідження, наводять методи вирішення задач і їх порівняльні оцінки; розробляють загальну методологію проведення дослідження описують виконане дослідницьке завдання. У наступних розділах з вичерпною повнотою викладаються результати власних досліджень автора з висвітленням того нового, що він вносить у розробку проблеми. Дослідник має давати оцінку повноти вирішення поставлених задач, оцінку достовірності одержаних результатів, їх порівняння з аналогічними результатами вітчизняних і зарубіжних праць, а також обґрунтування потреби подальших досліджень. Виклад матеріалу підпорядковують одній провідній ідеї, чітко визначеній автором. У висновках викладають найважливіші наукові результати, одержані в роботі, які підсумовують проведену дослідницьку роботу. У висновках необхідно наголосити на якісних та кількісних показниках здобутих результатів, обґрунтувати їх достовірність. Висновки повинні містити формулювання, що відображають власну думку автора роботи, а також рекомендації щодо наукового та практичного використання здобутих результатів. У першому пункті висновків коротко оцінюють стан питання, далі розкривають методи вирішення поставленої наукової проблеми, їх практичний аналіз, порівняння з відомими розв’язаннями. Список використаних джерел–елемент бібліографічного апарату, котрий містить бібліографічні описи використаних джерел і розміщується після висновків. Бібліографічний опис повинен охоплювати всю літературу, використану студентом. Його розміщують в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків українською та російською мовами, потім в такому ж порядку розміщуються джерела іноземними мовами, потім Інтернет-джерела. До списку літератури включаються всі публікації вітчизняних і зарубіжних авторів, на які є посилання в роботі. Всі джерела вказуються тією мовою, якою вони видані. Неприпустимим є переклад назв російських видань українською мовою. Література іноземними мовами наводиться в кінці списку використаної літератури. Відомості про джерела, що включені до списку, подаються згідно з вимогами державного стандарту з обов’язковим наведенням назв праць. В додатки включаються допоміжні матеріали, необхідні для повноти сприйняття роботи (як правило, цифрові дані, таблиці, ілюстрації). Додатки оформлюють як продовження роботи на наступних її сторінках, розміщуючи їх у порядку появи посилань у тексті. Кожний додаток повинен починатися з нової сторінки, мати заголовок, бути надрукованим угорі малими літерами з першої великої симетрично відносно тексту сторінки. Наприклад, Додаток А (великі літери, що позначають додаток, слід використовувати послідовно великими літерами української абетки, за винятком літер Г, Є, І, Ї, Й, О, Ч, Ь). Першому додатку має передувати аркуш, на якому під назвою курсової роботи великими літрами друкують слово «ДОДАТКИ». РОБОТА НАД РУКОПИСОМ
Підготовка тексту роботи розпочинається з написання чорнового рукопису, який згодом удосконалюється композиційно, насичується новою інформацією, і, зрештою, перетворюється на остаточний («чистовий») варіант. Працюючи над текстом, необхідно постійно стежити за тим, щоб не відійти від теми роботи, поступово наближаючись до висновків. Спочатку слід зосередитися на основній частині роботи. Вступ і висновки пишуться тоді, коли вже будуть осмислені результати виконаної роботи. Існує декілька методів роботи над рукописом. Послідовна робота передбачає перехід до написання чергового розділу тільки після завершення опрацювання попереднього, але в такому випадку важко ефективно розподілити час дослідника, адже існує імовірність невиправданої затримки на якомусь одному розділі та втрати цілісного бачення теми. Праця, орієнтована на цілісність, передбачає написання докладного загального плану-проспекту роботи з подальшим доопрацюванням окремих її розділів. Вибірковий спосіб роботи над рукописом передбачає написання окремих розділів у зручній для автора послідовності з подальшим підсумковим редагуванням усього тексту. Вибір методу роботи над рукописом залежить від особистих схильностей автора, а також обумовлюється особливостями наукового матеріалу, що перебуває в розпорядженні дослідника. При роботі з науковими джерелами слід пам’ятати, що власне дослідження передбачає передусім критичний аналіз цих видань, а не механічне переписування чужих думок без відповідних посилань. Саме критичний аналіз наукової літератури дає можливість визначити ще не вивчені сторони наукової проблеми і точно окреслити завдання своєї роботи. Автор роботи повинен вміти викласти свій погляд на шляхи вирішення обраної проблеми. При цьому необхідно показати вміння оперувати науковою термінологією, осмислювати ті наукові визначення, які найбільш точно характеризують проблему дослідження. Використовувати цитати з наукових джерел без посилань на них забороняється.
ЗАГАЛЬНІ ПРАВИЛА ЦИТУВАННЯ ТА ПОСИЛАННЯ НА ВИКОРИСТАНІ ДЖЕРЕЛА
Під час роботи з літературою студент повинен користуватися різними видами каталогів: систематичним (назви джерел розташовані за галузями знань), алфавітним(назви творів розташовані в алфавітному порядку) та предметним(назви праць з конкретних проблем чи галузей науки). Крім того, необхідно звертатися до періодичних видань та офіційних державних документів (за необхідності). Посилатися слід на останні видання публікацій. На більш ранні видання можна посилатися лише в тих випадках, коли наявний у них матеріал не включений до останнього видання. Посилання на наукові джерела в тексті роботи зазначаються у квадратних дужках порядковим номером цього джерела за бібліографічним списком (списком використаних джерел) і відповідною сторінкою, наприклад: [9, 78]. Цей запис означає, що студент посилається на роботу, яка значиться у списку літератури під номером 9, а матеріал взято зі сторінки 78 цього джерела. Переказ думок ряду авторів оформляється зазначенням у квадратних дужках номерів їх праць у бібліографічному списку через крапку з комою. Наприклад, запис [4; 5; 7; 9] означає посилання на джерела під номерами 4, 5, 7, 9 у списку використаних джерел. Друковані видання, внесені до списку використаних джерел і досліджень та на які існують посилання в тексті роботи, повинні бути описані згідно з чинними правилами бібліографічного опису. Схематично бібліографічний опис можна представити так: Заголовок. Назва / Відомості про відповідальність. – Відомості про повторність видання. – Місце видання : Назва видавництва, рік видання. – Обсяг видання. Слід звернути увагу на особливості цитування. Цитата є дослівним фрагментом з джерела, що органічно вводиться в текст роботи. Використовують її для абсолютно точної, без перекручувань та суб’єктивних трактувань, передачі змісту джерела. Спираючись на цитати з авторитетних джерел, можна створити систему переконливих аргументів для підтвердження істинності своїх суджень. Проте втрата чуття міри у наведенні цитат може суттєво зашкодити науковій цінності роботи, поставивши під сумнів її самостійність. Іноді замість прямого цитування застосовується переказ, який, однак, обов’язково має відповідати змістові джерела. Цитування доцільно використовувати в тексті роботи тоді, коли виникає необхідність підтвердити певну думку авторитетним висловлюванням вченого, коли студент не погоджується з тим чи іншим положенням, викладеним у літературі, коли є потреба порівняти погляди різних авторів з приводу одного й того ж питання. Усі цитати з іншомовних джерел в тексті роботи слід наводити в перекладі на українську мову. Оригінальні тексти іншомовних джерел можна навести в додатках. Науковий етикет потребує точно відтворювати цитований текст, бо найменше скорочення наведеного витягу може спотворити зміст, закладений автором. Загальні вимоги до цитування: – текст цитати починається і закінчується лапками і наводиться в тій граматичній формі, в якій він поданий в джерелі, із збереженням особливостей авторського написання; – цитування повинно бути повним, без довільного скорочення авторського тексту. Пропуск слів, речень, абзаців допускається без перекручення авторського тексту і позначається трьома крапками. Вони ставляться у будь-якому місці цитати. Якщо перед текстом або за ним стояв розділовий знак, то він не зберігається; – кожна цитата супроводжується посиланням на джерело (!), наприклад: [4, с. 52] (це означає посилання на роботу, яка значиться у списку літератури під номером 4, а цитату взято зі сторінки 52 цього джерела); – при непрямому цитуванні (переказі) слід бути гранично точним у викладенні думок автора, коректним щодо оцінювання його результатів і дати відповідні посилання на джерело.
ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕННЯ РОБОТИ
Курсова робота набирається за допомогою комп’ютерної техніки засобами текстового редактора Word: шрифтом Times New Roman розміру 14 у півтора міжрядкових інтервали, і друкується на аркушах паперу формату А4 (210 х 297 мм), причому зворотній бік кожного аркуша повинен залишатися чистим. Текст роботи треба друкувати, залишаючи поля таких розмірів: ліве – не менше 20 мм, праве – не менше 10 мм, верхнє – не менше 20 мм, нижнє – не менше 20 мм. Шрифт друку має бути чітким, чорного кольору, середньої жирності, щільність тексту повинна бути однаковою. Рекомендований обсяг курсової роботи: від 30 до 35 сторінок. Назви та заголовки структурних частин роботи друкують великими літерами з вирівнюванням від центру («ЗМІСТ», «ВСТУП», «РОЗДІЛ», «ВИСНОВКИ», «СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ», «ДОДАТКИ»). Заголовки підрозділів пишуть маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу. Крапку в кінці заголовка не ставлять. Якщо заголовок складається з двох або більше речень, їх розділяють крапкою. Назви розділів та параграфів формулюють стисло і чітко. Відстань між заголовком розділу і текстом повинна дорівнювати трьом інтервалам. Кожну структурну частину роботи слід починати з нової сторінки. При друкуванні тексту слід чітко диференціювати тире (–), що ставиться перед узагальнюючим словом «це», що стоїть після однорідних членів речення, та дефіс (-), що вживається як знак переносу частин слова з одного рядка на інший або як з'єднувальна риска між словами. До загального обсягу роботи не входять додатки, список використаних джерел, таблиці та рисунки, які повністю займають площу сторінки. Але всі сторінки зазначених елементів роботи підлягають суцільній нумерації. Нумерацію сторінок, розділів, підрозділів, малюнків і таблиць подають арабськими цифрами без знака №. Першою сторінкою вважається титульний аркуш, що входить до загальної нумерації сторінок роботи. Номер сторінки на титульному аркуші не виставляють, а на наступних сторінках його проставляють у правому верхньому куті. Номер розділу ставлять за словом «РОЗДІЛ». Після номера розділу крапку не ставлять. З нового рядка пишуть заголовок розділу. Підрозділи нумерують в межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу; між ними та наприкінці ставлять крапку: «2.3.» (третій підрозділ другого розділу). Заголовок підрозділу пишуть у тому ж рядку, що і його номер. Наприклад: РОЗДІЛ 1 НАЗВА РОЗДІЛУ 1.1.Назва підрозділу
Таблиці та ілюстрації (фотографії, схеми, графіки, мапи – за необхідністю) необхідно подавати безпосередньо після тексту, де вони згадані. Назву і пояснювальні підписи розміщують під ілюстрацією. Ілюстрації позначають словом «Рис.» «Мал.» і нумерують послідовно в межах розділу (за винятком ілюстрацій, поданих у додатках). Номер ілюстрації складається із номера розділу і порядкового номера ілюстрації, між якими ставиться крапка. Для описування складової частини документу (наприклад, статті в журналі) застосовується аналітичний бібліографічний опис. Він складається з відомостей про складову частину документу та інформації щодо видання, в якому його вміщено. Розділовим знаком між цими частинами є дві косих риски (//) з пробілами в один друкований знак до і після них. Список літератури має оформлятися відповідно до ДСТУ ГОСТ 7.1:2006 «Система стандартів з інформації, бібліотечної та видавничої справи. Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання». Приклади складання списку літератури наведено на сайті Книжкової палати України .
Зразки оформлення бібліографічного опису списку джерел: книга з одним автором: Щерба С. Філософія: Підручник [Текст] / С. Щерба. – К.: МАУП, 2007. – 452 с.
книга з двома авторами:Герасимчук А. Курс лекцій з філософії: Навч. посіб. [Текст] / Герасимчук А., Тимошенко З. – К.: Вид-во Європ. Ун-ту, 2002. – 422 с.
книга з трьома авторами: Культура. Ідеологія. Особистість: Методолого-світогляд. аналіз [Текст] / Л. Губерський, В. Андрущенко, М. Михальченко. – К.: Знання України, 2005. – 580 с.
книга з чотирма авторами: Інформаційне суспільство у соціально-філософській ретроспективі та перспективі [Текст] / [Лях В.В., Пазенок В.С., Любовий Я.В., Райда К.Ю.] – К.: ТОВ «XXI століття: діалог культур», 2009. – 404 с.
книга з п’ятьма і більше авторами: Історія української та зарубіжної культури: навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. [Текст] / Б.І. Білик, Ю.А. Горбань, Я.С. Калакура, О.Г. Лойко, Мохнатюк І.О. та ін. – К. : Товариство "Знання" КОО, 2001. – 325 с.
книга без зазначення автора: Історія Свято-Михайлівського Золотоверхого монастиря [Текст]. – К. : Грані-Т, 2007. – 119 с.
багатотомне видання: Енгельс Ф. Діалектика природи // Маркс К., Енгельс Ф. Твори. У 50 т. – К.: Політвидав України, 1980. – Т. 20. – C. 319–576.
матеріали конференцій: Поділля у контексті української історії: матеріали Всеукраїнської наукової конференції, 29-30 листопада 2001 р. / Інститут історії України НАН України; Вінницький держ. педагогічний ун-т ім. Михайла Коцюбинського / О.Г. Лойко (відп.ред.). – Вінниця, 2001. – 322 с.
стаття в журналі: Бондаренко В.Ю. Релігійне життя в сучасній Україні: стан, тенденції та проблеми розвитку [Текст] / В.Ю. Бондаренко// Людина і світ. – 2003. – № 12. – С. 36-39.
стаття в газеті: Довженко Г. Вітер має працювати: енергетика / Г. Довженко // Урядовий кур’єр. – 2007. – 22 листопада. – С. 17.
монографія: Подольская Е.А. Выпускник вуза в современном социокультурном пространстве: монография [Текст] / Е.А. Подольская. – Харьков: Изд-во НУА, 2010. – 416 с.
дисертація: Мохнатюк І.О. Українська історія в творчій спадщині Івана Франка: дис... канд. іст. наук: 07.00.06 [Текст] / І.О. Мохнатюк. – К., 2007. – 211 с.
автореферат дисертації: Куліненко Л.Б. Праксеологічний вимір модернізації вищої педагогічної освіти: Автореф. дис…д-ра філос. наук: 09.00.10 [Текст] / НПУ імені М.П. Драгоманова. – К., 2013. – 33 с.
електронний ресурс: Майструк Н.О. Проблематика глобалізації у сучасній соціологічній теорії [Електронний ресурс] / Н.О. Майструк // Методологія, теорія та практика соціологічного аналізу сучасного суспільства. – 2009. – № 19. – С. 41-45. – Режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/Mtpsa/2009_15/Mastruk.pdf – Назва з екрану.
Офіційний портал Верховної Ради України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://rada.gov.ua// – Назва з екрану.
Докладніше про норми бібліографічних описів документів можна дізнатися з:ДСТУ ГОСТ 7.1:2006. Системи стандартів з інформації, бібліографічної та видавничої справи. Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання. Бібліографічні посилання є стислими відомостями про джерело цитування або запозичення інформації. У бібліографічних посиланнях допускається скорочення деяких елементів бібліографічного опису за умови, що це не унеможливить пошук документа. Так, можна опускати відомості про укладачів, редакторів, найменування видавництва, допускається не зазначати загальну кількість сторінок. Посилання в тексті роботи рекомендується подавати внизу сторінки. Вони вставляються автоматично (в Microsoft Word 2007 – за допомогою вкладки «Посилання»). Нумерація починається заново на кожній сторінці. Розмір шрифту для підрядкових посилань – 12. Прізвище та ініціали автора у посиланнях виділяються курсивом. Наприклад: «Формування громадянського суспільства засобами влади ґрунтується на потребах людини, а ці обидва явища, як і їх взаємодія, повинні аналізуватися на основі законів синергетики та діалектики, а їх принципи розглядатися як механізм практичного застосування перших до соціально-політичної дійсності»[1]. При декількох посиланнях підряд на одне і те саме джерело слід, для уникнення зайвих повторів, у другому і всіх наступних випадках замість автора та назви зазначати – Там само (Ibid. – для видань латиницею), вказуючи на потрібну сторінку та, якщо необхідно, номери томів, випусків тощо. Повторні посилання дозволяється наводити у скороченій формі, за умови, що всі необхідні бібліографічні відомості було наведено у першому посиланні. Наприклад: У першому посиланні: Миллер А.И. «Украинский вопрос» в политике властей и русском общественном мнении (вторая половина ХІХ в.). – СПб.: Питер, 2000. – С. 12. У повторному посиланні: Миллер А.И. «Украинский вопрос»… – С. 13. При повторних посиланнях тільки на одну працю автора її назва та усі наступні області й елементи бібліографічного опису замінюються на: Назв. праця (названа праця) або: Указ. соч. (указанное сочинение) чи, в текстах, надрукованих латиницею, – Op. cit., з відповідною вказівкою на сторінку. Наприклад: Миллер А.И. Указ. соч. – С. 45. Допускається відтворення цитованого уривка не з першоджерела, а з іншої публікації. При цьому слід вказати джерело запозичення так: Цит. за:… (цитується за), Наводиться за… Наприклад: Цит. за: Миллер А.И. Указ. соч. – С. 240. При наявності в роботі декількох додатків їх позначають великими літерами українського алфавіту (А, Б, В тощо). ВІДГУК І РЕЦЕНЗІЯ
Після того, як рукопис курсової роботи надруковано, студент повинен ретельно вичитати і перевірити його. Робота має бути написана грамотно, літературною мовою. Особливої уваги при перевірці потребують цитати, таблиці, бібліографічні посилання. В остаточний варіант роботи вносяться необхідні зміни відповідно до зауважень наукового керівника. На останній сторінці робота підписується автором. Текст роботи друкується у 2-х примірниках. Завершена, перевірена і зброшурована курсова робота подається науковому керівникові студента за місяць до її захисту для підготовки на неї відгуку. В ньому мають бути визначені актуальність теми, якість опрацювання джерел і досліджень, достовірність положень і обґрунтованість висновків, сформульованих в роботі, зауваження щодо її змісту та оформлення, а в підсумку подається загальна оцінка роботи (див. додаток Д) Рецензіятакож додається до курсової роботи (див. додаток Ж). Рецензент (старший викладач чи доцент з науковим ступенем) відзначає актуальність обраної теми, новизну і методику дослідження, теоретичне і практичне значення роботи, аргументовано характеризує її позитивні сторони та недоліки, чітко висловлює свою думку щодо рекомендації роботи до захисту. Оформлена курсова робота з відзивом наукового керівника та рецензією подається на кафедру за 3 тижні до захисту. Студент повинен бути ознайомлений зі змістом відгуку та рецензії. Відгук оформлюється не пізніше, ніж за три дні до захисту. Студент має право ознайомитися з відгуком на свою роботу напередодні захисту. Рішення про рекомендацію курсових робіт до захисту приймається кафедрою не пізніше, ніж за 3 тижні до початку екзаменів при наявності попередньої рецензії та відгуку наукового керівника. Виконані роботи у двох примірниках з написом на титульному аркуші висновку завідувача кафедри про допуск студента до захисту подаються кафедрою до навчального відділу за 2 тижні до початку екзаменів. !!! Після зазначеного терміну курсові роботи не приймаються, студенти до їх захисту не допускаються. Разом із курсовою роботою подаються такі документи: - витяг з протоколу засідання кафедри про рекомендацію до захисту; - письмовий відгук наукового керівника з характеристикою діяльності студента під час проведення наукового дослідження і визначенням самостійності та рівня виконаної роботи; - письмова рецензія на курсову роботу, яка містить критичні зауваження та її рекомендацію до захисту; - матеріали, які розширюють репрезентацію наукової роботи студента (зокрема, наукові статті, тези доповідей з теми дослідження, електронна версія курсової роботи). ЗАХИСТ РОБОТИ
Після подання курсової роботи на кафедру, роботи, які позитивно оцінені науковим керівником і рецензентом, подаються до захисту. Якщо курсові роботи не відповідають вимогам, що ставляться до їх виконання, то вони не допускаються до захисту і оцінюються «незадовільно». Захист курсових робіт відбувається у встановлений навчальним відділом термін перед комісією з науково-педагогічних працівників випускової кафедри у присутності наукового керівника. Під час захисту студентові надається слово на 10 хвилин для стислої загальної характеристики роботи, доведення актуальності її теми, розкриття об’єкту і предмету, мети і завдань, оцінки стану наукової розробки теми, обґрунтування одержаних результатів. Усім присутнім на захисті надається право ставити студентові запитання по суті його роботи. Після виступу студента слово надається його науковому керівникові, котрий має виголосити свій відгук щодо курсової роботи. Успішний захист курсової роботи є результатом усвідомленого сприйняття навчального матеріалу, вміння самостійно практично мислити, аналізувати різні літературні джерела, застосовувати теоретичні знання на практиці, що є необхідним і дієвим компонентом професійної підготовки майбутнього вчителя. При оцінці змісту виступу студента беруться до уваги переконливість його тверджень, логічність викладу, мовлення, ґрунтовність відповідей на запитання присутніх і зауваження наукового керівника. За результатами захисту курсової роботи виставляється оцінка, яка заноситься до екзаменаційної відомості та ІНПС.
КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ
ДОДАТКИ
Додаток А
Зразок оформлення титульної сторінки роботи
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ КИЇВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ БОРИСА ГРІНЧЕНКА Інститут суспільства Кафедра філософії
Напрям підготовки – 6.020301 «Філософія*» Галузь знань – 0203 Гуманітарні науки
Освітньо-кваліфікаційний рівень – бакалавр
КУРСОВА РОБОТАНА ТЕМУ: _______________________________________________________
Студента_________курсу____________групи _______________________________________ (прізвище, ім’я та по-батькові) Науковий керівник_______________________ _______________________________________ _______________________________________ (науковий ступінь, вчене звання, посада) _______________________________________ (прізвище та ініціали)
Роботу захищено «____»_____________20___р. Оцінка________________
Київ – 20__ р. Додаток Б Зразок оформлення змісту
ЗМІСТ ВСТУП…………………………………………..…………………...2 2 РОЗДІЛ 1. НАЗВА……………………………………………..……3
РОЗДІЛ 2. НАЗВА….………………………………………………14
РОЗДІЛ 3. НАЗВА…………………………………………..………24
ВИСНОВКИ…………………………………………………...........29 31
ДОДАТКИ…………………………………………………………..33
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………..35 34
Додаток В Зразок оформлення графіку відвідування студентами консультацій наукового керівника
Консультації _______ кафедри __________________________ (посада) (назва кафедри )
________________________________________________ (прізвище, ініціали викладача, який проводить консультації) щодо керівництва курсовими роботами
Настановча консультація
1. Опрацювання теми, підбір відповідних літературних джерел, складання і оформлення бібліографії.
2. Складання змісту курсової роботи
3. Опрацювання першого розділу
4. Внесення уточнень до першого розділу. Висновки до першого розділу.
5. Опрацювання другого розділу
6. Внесення уточнень до другого розділу. Висновки до другого розділу.
7. Підбір, оформлення додатків.
8. Підготовка до рецензування.
9. Внесення уточнень рецензента.
10. Підготовка остаточного варіанту курсової роботи.
11. Підготовка доповіді, презентації на захист курсової роботи.
Додаток Д Зразок оформлення відгуку наукового керівника на курсову роботу
Відгук наукового керівника
на курсову роботу студента ____ (прізвище, ініціали) __ групи ________ Тема: _________________________________________________ (назва)
У відзиві керівника слід зазначити: - Актуальність теми. - Відповідність змісту обраній темі. - Рівень повноти розробки питань і окремих проблем. - Рівень теоретичної та професійної підготовки студента, його здатність до самостійної роботи. - Логічність, послідовність, аргументованість викладу матеріалу, вміння робити висновки. - Характеристика студента під час роботи над курсовою роботою (дисциплінованість, наполегливість, підготовленість, своєчасність виконання завдання тощо). - Відповідність дослідження вимогам, що ставляться до виконання наукових робіт студентами. - Оцінка курсової роботи стосовно можливості рекомендувати рецензовану роботу до захисту..
Науковий керівник: (науковий ступінь,вчене звання, посада) ___________ (прізвище та ініціали)____________________________
„___” ________ 20__ р. (підпис)
Додаток Ж Зразок оформлення рецензії на курсову роботу
Рецензія на курсову роботу студента
____ (прізвище, ініціали) __ групи ________ Тема: _________________________________________________ (назва)
У рецензії зазначається: - Актуальність теми. - Практична цінність питань, які розроблені в науковій роботі. - Коротка характеристика роботи за розділами. - Позитивні моменти і недоліки курсової роботи. - Новизна й оригінальність ідей, покладених в основу роботи. - Методологія дослідження. - Наявність в роботі певних рекомендацій та їх обґрунтування. - Якість оформлення курсової роботи. - Недоліки роботи. - Оцінка курсової роботи: «Робота заслуговує на оцінку «_________». Оцінку вказують прописом: незадовільно / задовільно / добре / відмінно.
Рецензент: (науковий ступінь,вчене звання, посада) ___________ (прізвище та ініціали)____________________________
„___” ________ 20__ р. (підпис)
РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА
Періодичні видання:
Інформаційні ресурси:
[1] Бойчук М.А. Влада і громадянське суспільство: механізми взаємодії. – К.:ТОВ «Атлант ЮЕмСі», 2007. – С. 59. КомментарииКомментариев пока нет Пожалуйста, авторизуйтесь, чтобы оставить комментарий. |