|
|
Главная \ Методичні вказівки \ МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ВИКОНАННЯ КУРСОВИХ РОБІТ ОРГАНІЗАЦІЯ ЗОВНІШНЬОТОРГОВЕЛЬНИХ ОПЕРАЦІЙ
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ВИКОНАННЯ КУРСОВИХ РОБІТ ОРГАНІЗАЦІЯ ЗОВНІШНЬОТОРГОВЕЛЬНИХ ОПЕРАЦІЙ« Назад
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ВИКОНАННЯ КУРСОВИХ РОБІТ ОРГАНІЗАЦІЯ ЗОВНІШНЬОТОРГОВЕЛЬНИХ ОПЕРАЦІЙ 02.10.2016 18:26
Київський національний торговельно-економічний університет Кафедра міжнародної економіки
ОРГАНІЗАЦІЯ
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ВИКОНАННЯ КУРСОВИХ РОБІТ
Київ 2016 Розповсюдження і тиражування без офіційного дозволу КНТЕУ заборонено
Автори: Т.М. Мельник, д-р екон. наук, проф., К.С. Пугачевська, канд. екон. наук.
Розглянуто і схвалено на засіданні кафедри міжнародної економіки 23 травня 2016 р., протокол № 36.
Рецензент: Н.О. Іксарова, канд. екон. наук, доц. П.І. Ніконенко, генеральний директор ТОВ “Надійний магазин”
Навчально-методичне видання
ОРГАНІЗАЦІЯ
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ВИКОНАННЯ КУРСОВИХ РОБІТ
Автори: МЕЛЬНИК Тетяна Миколаївна, ПУГАЧЕВСЬКА Катерина Сергіївна
1. Загальні положення
Відповідно до навчальних планів Київського національного торговельно-економічного університету курсова робота з дисциплін фахового спрямування виконується за освітнім ступенем «бакалавр» спеціалізації «Міжнародна економіка» та «Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності» усіх форм навчання. Методичні рекомендації відповідають вимогам положення “Про організацію виконання курсових робіт (проектів) у КНТЕУ” від 28.03.2013. Виконання курсової роботи дозволяє систематизувати та поглибити засвоєні знання, творчо застосувати їх при вирішенні конкретних завдань, під час самостійної роботи, у процесі наукових досліджень у сфері міжнародного бізнесу та зовнішньоекономічної діяльності. Метою курсової роботи є узагальнення теоретичних знань та формування практичних навичок організації зовнішньоторговельних операцій. Основним завданням курсової роботи з фахових дисципліни є: - закріплення студентом теоретичного матеріалу, отриманого у процесі вивчення фахових дисциплін; - опанування методів самостійного дослідження та аналізу процесу організації зовнішньоторговельної операції; - виявлення особливостей організації різних форм зовнішньоторговельних операцій; - здобуття необхідних знань та формування вмінь для визначення критеріїв вибору умов майбутніх зовнішньоторговельних угод; - набуття навичок розробки документації, необхідної для здійснення конкретної зовнішньоторговельної операції; - отримання практичного досвіду поетапної організації ЗТО. Методичні рекомендації містять такі розділи:
2. ВИМОГИ ДО ВИКОНАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ
Курсова робота виконується на основі глибокого вивчення спеціальної вітчизняної та зарубіжної літератури, чинного законодавства України з питань зовнішньоекономічної діяльності підприємств, міжнародного економічного співробітництва, а також результатів проведених студентом власних досліджень реального об’єкта з метою вирішення визначених професійних завдань. Основні етапи виконання курсової роботи:
Під час виконання курсової роботи для кожного студента призначається науковий керівник. Науковий керівник проводить індивідуальне консультування студента, допомагає йому обґрунтувати вибір теми та скласти план роботи, контролює дотримання графіка виконання, методи та об’єкти дослідження, рецензує роботу. Робота повинна бути виконана, подана на кафедру для перевірки науковому керівникові та захищена згідно з графіком. Курсова робота повинна мати логічний, доказовий, аргументований характер і відповідати таким вимогам:
Курсова робота, яка не відповідає вимогам щодо змісту та оформлення, написана без дотримання затвердженого плану, не містить матеріалів конкретного дослідження теми на матеріалах реального підприємства, обґрунтованих пропозицій, до захисту не допускається.
3. Вибір і затвердження теми курсової роботи
Темою курсової роботи (предметом дослідження) є механізм організації та реалізації конкретного виду діяльності у сфері ЗЕД. Тому у назві теми слід вказувати вид діяльності, який визначається згідно з варіантом курсової роботи. Наприклад, тема курсової роботи може бути сформульована таким чином: «Організація укладання експортної (імпортної) угоди на поставку машин та устаткування». У процесі виконання курсової роботи обов’язково необхідно враховувати існуючі торгові традиції стосовно торгівлі різними товарами, послугами тощо, а також особливості проведення комерційних операцій у різних країнах. Рекомендована тематика курсових робіт розробляється кафедрою міжнародної економіки згідно з вимогами програм дисциплін, що охоплює основні питання курсів фахового спрямування. Тематика періодично переглядається та поновлюється із врахуванням наукових інтересів кафедри та розвитку економічної науки і практики (дод. 1). Студентові надається право самостійно обрати тему курсової роботи згідно з тематикою, затвердженою кафедрою, та на основі інформації про підприємство, на матеріалах якого виконуватиметься курсова робота. Студент, за погодженням із керівником, може запропонувати свою тему дослідження за умов відповідного обґрунтування доцільності її розробки (із врахуванням попередньої власної науково-дослідницької роботи, місця роботи, можливостей отримання необхідної інформації на об’єкті дослідження). Разом з вибором теми визначається підприємство, на матеріалах якого буде виконуватися робота. Це може бути підприємство або група підприємств будь-якої форми власності, які є суб’єктом зовнішньоекономічної діяльності згідно з чинним законодавством. Діяльність підприємства повинна створювати можливість інформаційного забезпечення дослідження обраної теми. У разі відсутності пропозицій з боку студента щодо теми роботи та досліджуваного об’єкта кафедра міжнародної економіки залишає за собою право призначення теми курсової роботи та вибору підприємства або установи, з якими КНТЕУ має відповідну угоду. Після затвердження теми та підприємства науковий керівник оформлює бланк-завдання, у якому зазначаються реквізити автора, фіксуються тема і план, мета й завдання, графік виконання, а також термін подання готової роботи на кафедру. Завдання підписують науковий керівник і студент, затверджує завідувач кафедри. Зміна затверджених теми та підприємства можлива лише з дозволу завідувача кафедри міжнародної економіки. Керівник курсової роботи має право вносити у завдання додаткові вихідні дані та конкретизувати умови.
4. Вимоги до змісту та обсягів курсової роботи
Курсова робота повинна мати обсяг 30–35 сторінок. Зміст курсової роботи визначається її темою і відображається Якісне написання курсової роботи забезпечує оптимально збалансований план, в якому відображаються такі питання:
План курсової роботи може бути складним і містити: вступ, основну частину, висновки та пропозиції, список використаної літератури та додатки. Головним завданням вступної частини (вступу) є загальне представлення роботи як актуального і практично значущого дослідження, презентація інформаційного, методичного забезпечення дослідження та отриманих результатів. Доцільним є висвітлення таких питань:
У першому розділі курсової роботи мають міститися дані щодо підприємства, на матеріалах якого виконується дослідження: повна назва компанії, форма власності, організаційно-правова форма, галузева належність. Особливу увагу слід приділити дослідженню зовнішньоекономічної діяльності підприємства, оцінці її динаміки та структури. Доцільним є здійснення студентом розрахунку співвідношення величин внутрішнього і зовнішнього обсягу збутових операцій; оцінки зовнішнього середовища (макросередовища – передусім впливу економічного, політичного, соціального, демографічного, культурного, науково-технічного, екологічного факторів на підприємство та мікросередовища – діяльності партнерів, постачальників, конкурентів, кола споживачів продукції, стратегії конкурентної боротьби підприємства) та внутрішнього середовища ЗЕД. Акцент має бути здійснено на дослідженні особливостей організації на підприємстві зовнішньоторговельних операцій, що є об’єктом дослідження відповідно до теми курсової роботи. Перший розділ курсової роботи повинен бути написаний на реальних даних діючого підприємства, отриманих з будь-якого джерела (сайта компанії, спеціальних економічних видань, рекламних буклетів компанії), достовірність якого може бути підтверджена студентом. Перший розділ роботи має містити висновки студента щодо діючої практики організації зовнішньоторговельних операцій на підприємстві та обґрунтування доцільності пошуку резервів підвищення ефективності даного процесу. Другий розділ курсової роботи має аналітико-дослідницький характер. Забезпечуючи логічну послідовність дослідження, він повинен стати перехідним до наступних висновків та пропозицій і поєднати засвоєні теоретичні знання та вміння використовувати обрані методи дослідження і певний методичний інструментарій. Другий розділ має бути написаний у формі обґрунтування умов альтернативної зовнішньоторговельної операції, що відповідає профілю підприємства та може розглядатися ним як резерв підвищення ефективності зовнішньоторговельної діяльності. У цьому розділі мають міститися: – обґрунтування вибору цільового ринку з-поміж трьох потенційних країн-контрагентів на основі вивчення політичних, економічних, географічних, правових, соціальних та культурних факторів умов кожної з них. У тексті розділу повинні міститися таблиця, що узагальнюватиме зібрану студентом інформацію щодо рівня привабливості альтернативних ринків (табл. 1). Таблиця 1
Обґрунтування вибору цільового ринку при здійсненні ЗТО
Заповнення аналогічної таблиці дозволить студенту сформувати необхідні навики пошуку та узагальнення інформації. Запропонована таблиця може бути видозмінена студентом у відповідності до знайдених ним даних. Інформація у таблиці повинна бути достовірною, на підтвердження чого під таблицею мають міститися посилання на використані автором джерела. Використовуючи дані табл. 1, студент обирає країну – можливого контрагента, з урахуванням як існуючого в ній попиту (абопропозиції) на певний товар – об’єкт угоди, так і можливості здійснення в ній певного виду зовнішньоекономічної операції. Стисло описує, чому саме у цій країні доцільно здійснювати визначений темою курсової роботи вид зовнішньоекономічної операції, а не альтернативний вид. – визначення оптимального методу здійснення зовнішньоекономічної операції (прямий, непрямий). Якщо має місце непрямий метод, студенту необхідно обґрунтувати вибір виду посередницької угоди: дилерська, дистриб’юторська, агентська, брокерська, комісійна, консигнаційна, угода з перепродажу тощо. Для спрощення матеріалу зібрана студентом інформація може бути представлена у роботі у табличному вигляді. – обґрунтування методу встановлення контакту з іноземним партнером (наприклад, надсилання оферти можливим покупцям, направлення замовлення або запиту потенційним продавцям). Студенту необхідно розглянути ключові етапи процедури встановлення контакту з іноземним контрагентом за допомогою способу, передбаченого у завданні курсової роботи, визначити переваги та недоліки способу здійснення зовнішньоторговельних операцій. У додатках до курсової роботи студент має надати розроблені ним документи обраного об’єкта дослідження, пов’язані з підготовкою певної угоди. – обґрунтування базисних умов поставки майбутньої угоди залежно від співвідношення сил покупця та продавця, ринкової кон’юнктури, характеру товару та практики торгівлі ним. Студент має описати запропоновану базисну умову поставки, обґрунтувати її переваги перед іншими базисними умовами щодо певного підприємства (об’єкта дослідження) та товару для цього виду ЗЕО з контрагентом із обраної країни. Студенту слід детально описати документообіг, притаманний операції, що здійснюється за певним базисом постачання та самостійно розробити і представити у додатках власноруч заповнені комерційні, страхові, транспортні, транспортно-експедиторські, митні документи із зазначенням того, які з них має підготувати підприємство – об’єкт дослідження та які контрагент, згідно із запропонованою умовою Інкотермс-2010. – обґрунтування вибору транспортного засобу для здійснення ЗТО.Залежно від обраного базису Інкотермс (спеціальний чи універсальний) студент повинен обрати транспорт, що використовуватиметься при здійсненні ЗТО. Основними критеріями вибору транспортного засобу є вид вантажу, відстань і маршрут перевезень, фактор часу, вартість перевезення, безпека транспортування тощо. Перелік критеріїв може за бажанням бути розширений студентом. Обираючи вид транспорту для майбутньої угоди, студенту необхідно керуватися світовою практикою здійснення міжнародних перевезень. Можливість використання того чи іншого виду транспорту визначається традиціями транспортування тих чи інших товарів, що істотно обмежують можливість вибору (табл. 2). Таблиця 2
Традиційні види транспорту, що використовуються для перевезення різних видив вантажів у світовій практиці
Вибір транспортного засобу для здійснення ЗТО студенту доцільно здійснювати на основі порівняльного аналізу, результати якого мають бути наведені у тексті роботи у вигляді таблиці (табл. 3).
Таблиця 3
Оцінка видів транспорту за критеріями великих відправників
– обґрунтування вибору страховика. Залежно від обраного базису поставки студенту потрібно обґрунтувати у роботі вибір страховика. Вибір страхувальника має бути здійснений на основі порівняння даних про три чи більше страхові компанії, що діють на ринку України Студенту слід також обрати та обґрунтувати одну з трьох умов страхування: - «З відповідальністю за всі ризики». Ця умова страхування є найповнішою. Відшкодуванню підлягають: всі збитки від пошкодження чи повної втрати усього або частини застрахованого вантажу, а також усі необхідні й доцільні витрати на рятування і збереження вантажу та щодо запобігання подальшим його ушкодженням. - «З відповідальністю за часткову аварію». За цієї умови страховик відшкодовує збитки, що виникли з визначених причин, зокрема: збитки від ушкодження або повної загибелі усього або частини вантажу внаслідок дії вогню, блискавки, бурі або іншого стихійного лиха, аварій транспортних засобів, провалу мостів, вибуху тощо; збитки від ушкодження або повної загибелі усього або частини вантажу внаслідок нещасних випадків при навантаженні, укладанні, розвантаженні вантажу, прийомі судном палива. - «Без відповідальності за ушкодження, крім випадків аварії». Цією умовою передбачається відшкодування збитків від повної загибелі усього або частини вантажу у випадку аварії транспортних засобів. – обґрунтування валютно-фінансових умов контракту. Студент має не лише визначити валюту ціни, валюту платежу та курс перерахунку валюти ціни у валюту платежу при їх незбігу, доцільність застосування захисних валютних застережень проти ризику валютних втрат у випадку зміни курсу валют, але й вказати причини такого вибору. Студент також має обґрунтувати умови платежу, обрати форму розрахунків, засіб платежу, гарантії платежу та вказати банки, через які будуть здійснюватися розрахунки. На цьому етапі студенту необхідно:
– аналіз конкурентних матеріалів та конкурентний лист. Розробка конкурентного листа має бути здійснена студентом послідовно за методикою, наведеною у цих методичних рекомендаціях, на основі використання трьох різних конкурентних матеріалів з метою розрахунку та обґрунтування експортної (імпортної) ціни підприємства. У додатках до курсової роботи студент повинен надати конкурентний лист, складений для даної теми курсової роботи, та навести джерела, які використовувались. Конкурентний лист – внутрішній документ підприємства, що містить комерційні і технічні відомості про товар із одержаних від фірм конкурентних матеріалів (зовнішньоекономічних контрактів, комерційних пропозицій, фірмових прейскурантів, галузевих каталогів тощо) і служить для порівняння їх основних показників та визначення орієнтовного рівня експортної/імпортної ціни. Для визначення орієнтовного рівня ціни використовуються конкурентні матеріали. Вони мають бути приведені до умов майбутнього контракту, що при експорті являє собою характеристики та плановані умови поставок товару, який продається, а при імпорті – характеристики та умови поставок, які містяться у найбільш привабливому конкурентному матеріалі продавців. У цілому процедура визначення зовнішньоторговельної ціни конкурентним методом визначається такою формулою: , де Pі – конкурентна зовнішньоторговельна ціна (і = 1, 2...n); Кс – сумарна поправка на комерційні умови; Кb – сумарна поправка на комплектацію; Кtp – сумарна поправка на техніко-економічні показники. Нижче на прикладі конкретної ситуації показана методика складання конкурентного листа, в якому представлені найбільш поширені у комерційній практиці етапи зведення (внесення комерційних поправок) до цін конкурентних матеріалів з урахуванням умов майбутніх експортних/імпортних контрактів.
Приклад конкретної ситуації:
Російська фірма ЗАТ «Уралнефтепродукт» планує поставку
Таблиця 4 Конкурентні матеріали
Таблиця 5 Технічні параметри бензинів автомобільних
Додаткова інформація для проведення розрахунків: 1. Курси валют на дату складання конкурентного листа становлять відповідно:
2. Знижка на вторговування становить 5%. 3. Знижка за кількість – 10% на 60 т, 5% на 40 т. 4. Транспортні та інші витрати:
5. Витрати на митне очищення товару на експорт до Росії – 2% вартості контракту. 6. Термін поставки з моменту розробки конкурентного листа 1 місяць. 7. Індекси цін наведені за даними російської статистики: 2013 – 135,3%; 2014 – 100,9%; 2015 – 105,7%; 2016 – 103,3%. 8. Середньомісячний банківський відсоток для позичальника – 5,2%.
II. Приведення цін конкурентних матеріалів до єдиної валюти Усі ціни конкурентних матеріалів перераховуються у валюту ціни майбутнього контракту (у прикладі – це USD) за курсом кожної конкретної валюти до USD на дату конкурентного або довідкового матеріалу. Для комерційної пропозиції це може бути дата пропозиції, яка пролонгована на зазначений у ній термін поставки товару; для контракту, який не передбачає ковзних цін, – дата поставки, а для такого, що передбачає ковзні ціни, – дата підписання; для прейскурантів – це кінцева дата дії самого прейскуранта, яка зазначена на ньому або супроводжувальному листі. Якщо відомо, що з дати конкурентного або довідкового матеріалу курс валюти до USD змінився на незначну величину, то для перерахунку можна брати будь-який відомий курс, який є найближчим до дати конкурентного матеріалу. Таким чином, ціна:
Ціни, приведені до єдиної валюти, є базисними для розрахунку поправок на комерційні умови, на комплектацію та техніко-економічні показники.
III. Розрахунок сумарної поправки на комерційні умови передбачає визначення: - поправки на інфляцію (приведення за терміном угоди) (К1); - поправки на базисні умови поставок (К2); - поправки на умови платежів (К3); - поправки на кількість (К4); - поправки на вторговування (К5); - поправки на технічні гарантії (К6). Сумарна поправка на комерційні умови розраховується шляхом додавання всіх зазначених поправок. 1. Приведення за терміном угоди (поправка на інфляцію) Ціни конкурентних та довідкових матеріалів, перераховані у валюту ціни майбутньої угоди приводять до терміну майбутньої угоди із врахуванням можливих змін цін (під впливом подорожчання товарів, світової інфляції тощо) у періоди, які пройшли з дати конкурентного матеріалу до планованої дати підписання майбутнього контракту. Для цього використовують індекси цінна відповідний вид товару, які офіційно публікуються у національних довідниках країн конкурентних матеріалів або у довідниках ООН. Приведення конкурентних матеріалів здійснюється за такою формулою: , де С1 – приведена ціна за терміном угоди; С0 – ціна, запропонована фірмою у конкурентному матеріалі; І1 – індекс цін на дату поставки за контрактом; І0 – індекс цін на запропонований у конкурентному матеріалі термін здійснення поставки.
Поправка на інфляцію розраховується за формулою: К1 = С1–С0. Таким чином, у цьому прикладі Lukoil: Ціна приведена = 305,95$∙(103,3/135,3) = 233,6, поправка становить мінус 72,35$ ТНК: Ціна приведена = 285,1$∙(103,3/100,9) = 291,9$, поправка становить + 6,8$
2. Поправка на базисні умови поставки Як правило, приведення ціни за базисними умовами поставок при експорті здійснюється до FOB, при імпорті до CIF. Таким чином, приведення ціни до ціни FOB можна розрахувати за формулою: , де СCIF та CFOB – ціни на продукцію з врахуванням транспортування на умовах; F – вартість фрахту; A – вартість страхування. , де а – ставка страхування. Поправка розраховується зі знаком «+», якщо базис поставки за майбутнім контрактом передбачає більше зобов’язань з боку об’єкта дослідження, тобто є більш вигідним для контрагента, ніж у конкурентних матеріалах, і, навпаки, якщо базис поставки майбутнього контракту є менш сприятливим для іноземного контрагента, ніж базис поставки за конкурентними матеріалами, ставиться знак «–». У наведеному прикладі: Ціна EXW = ціна CPT – витрати на транспортування – витрати на навантаження та розвантаження – митна очистка товару на експорт. Приведення СИБНЕФТЕПРОДУКТ: ціна EXW = 273,9 – (30 + 5,7∙2)× або ціна EXW = ціна DАТ – витрати на транспортування – витрати на навантаження та розвантаження – митна очистка товару на експорт. Приведення ТНК: ціна EXW = 285,1 – (30 + 37,7 + 5,7∙2)∙0,032 – 2%∙285,1 = 276,87 $ – таким чином поправка становить мінус 8,23 $. Для Lukoil поправка не розраховується, оскільки базисні умови поставки однакові.
3. Поправка на умови платежів Умови платежу (платіж у кредит, авансові платежі, платіж готівкою, платіж у змішаній формі тощо) справляють неоднаковий вплив на ціну товару. Поправки на умови платежу при переході від одних змін до інших визначають величину цінових змін, і в кінцевому підсумку, конкурентоспроможність товару за ціновими показниками. Так, авансові платежі представляють собою певний ступінь кредитування експортера імпортером. Тому ціна будь-якого товару за наявності авансових платежів, як правило, нижче цін на аналог, який постачається без авансу. Залежно від того, хто кого кредитує – покупець експортера, сплачуючи аванс, чи експортер покупця, надаючи фірмовий кредит При наданні кредиту конкретна ціна коректується на платіж готівкою та відображає збільшення вартості товару. Формула розрахунку ціни має такий вигляд: , де – розрахункова контрактна ціна, включаючи кредитні умови – конкурентна ціна на умовах передплати; Ккр – коефіцієнт кредитного впливу. , де Ан – частка чергового платежу в загальній сумі контракту; в – середня величина банківського відсотка; ан – різниця в роках (або місяцях) між датою приведення ціни та датою чергового платежу; В – частка, кредитована від загальної суми контракту; ам – пільговий період відстрочки початку погашення кредиту до дати завершення постачання товару, роки (або місяці); Р – річний (місячний) процент на товарний кредит В, який надає покупець кредитору; Д – множник, що розраховується за формулою: , де t – час у роках (місяцях) на погашення кредиту В. У наведеному прикладі: Приведена ціна ТНК = 285,1/Ккр. Ккр =
Звідки Д = 0,840565, Ккр = 1, 144. Приведена ціна ТНК таким чином буде дорівнювати 285,1/1,144 = 249,2, поправка становить мінус 35,9 $. Акредитив передбачає отримання експортером грошей проти подання документів (протягом 30 днів за умовами задачі) – таким чином, експортер на цей проміжок часу кредитує імпортера, а при застосуванні передплати експортер отримує гроші відразу, до відвантаження товару. У цьому випадку формула розрахунку ціни має такий вигляд: , де С1 – ціна на дату фактичних розрахунків; С0 – ціна на початок періоду розстрочки; К – банківський процент за кредит; T – період розстрочки.
Таким чином, для СИБНЕФТЕПРОДУКТ приведена ціна
, звідки поправка становить мінус 13,54 $. 4. Поправка на кількість Ця поправка враховує обсяг проданого чи закупленого товару порівняно із запланованими умовами майбутньої угоди. При цьому до уваги беруться два фактори: - враховується зниження або зростання витрат виробництва з боку продавця при збільшенні або зменшенні кількості товару, що поставляється (ефект масштабу). При торгівлі продукцією, яка випускається серійно, різниця у витратах виробництва незначна й її можна не враховувати, а знижка на великий обсяг замовлення залежить від виду товару і може досягати 10%. При торгівлі продукцією індивідуального виробництва різниця у витратах виробництва на одиницю продукції буде значною і знижка може становити 20–30%; - комерційна зацікавленість продавця у збільшенні обсягу продажу, яка виявляється у його готовності надати знижку з ціни. У наведеному прикладі знижка з врахуванням цих двох факторів на 60 т бензину становить 10%, на 40 т – 5%. Якщо майбутня партія поставки за обсягами менша, ніж партія, наведена в конкурентних матеріалах, поправка визначається зі знаком «+», якщо навпаки, то «–». З урахуванням того, що розмір знижок за кількість 5% і 10% та умов прикладу встановлено: Приведена ціна Lukoil = 305,95∙1,05 = 321,25 $, таким чином поправка становить +15,3 $. Приведена ціна СИБНЕФТЕПРОДУКТ = 273,9∙1,05 = 287,6 $ – тобто поправка становить +13,69 $.
5. Поправка на вторговування Ціни пропозицій, а тим паче ціни прейскурантів практично ніколи не містять мінімальної ціни, за якою продавець згоден укласти контракт, ця ціна завищена на можливе вторговування у середньомуна 10%. Якщо відомо, що товар продавався конкурентом через посередника, то його ціна також зменшується на 3–5% на виплату винагороди посереднику. Якщо джерелом інформації є контракт, то вторговування вже здійснено і ціна залишається без змін. Знижка з прейскурантної ціни може становити від 3% до 50% і вище. У наведеному прикладі поправка на вторговування застосовується лише до конкурентних матеріалів – пропозицій та фірмових прейскурантів. Складає 5% з ціни пропозиції або прейскуранту. Таким чином приведена ціна Lukoil = 305,95∙0,95 = 290,65 $ – поправка на вторговування становить мінус 15,30. Конкурента ціна СИБНЕФТЕПРОДУКТ = 273,9∙0,95 = 260,21 $, таким чином поправка складає мінус 13,69 $.
6. Поправка на технічні гарантії У міжнародній практиці на машини, обладнання та побутові прилади тривалого користування надається гарантія 12–15 місяців з дати поставки або 6 місяців з моменту початку експлуатації. Будь-яке збільшення строку гарантії – це додаткові витрати для постачальника, розмір яких він визначає залежно від виду товару, використовуючи величину банківського відсотка. Якщо у конкурентних матеріалах товар має більш тривалий строк гарантії, порівняно із умовами майбутнього контракту, що має бути враховано у ціні, ця ціна повинна бути зменшена на розраховані комерсантом додаткові затрати по гарантії, які можуть бути розраховані шляхом множення середньомісячного банківського відсотка на кількість місяців додаткової гарантії (наприклад, 1,2% щомісяця 12 міс. = 14,4%). У наведеному прикладі ця поправка не застосовується. Сумарна поправка на комерційні умови розраховується шляхом додавання всіх зазначених поправок. Для Lukoil Кс становить: –72,35$+15,3$ – 15,30 = –72, 35$. Для СИБНЕФТЕПРОДУКТ Кс = –6,8$ – 13, 54 $ +13,69$ – 13,69$ = Для ТНК Кс становить: + 6,8$ – 8,23 $ – 35,9 $ = –37, 33$. Ціна, приведена за комерційними умовами становитиме: Для Lukoil 305,95 – 72,35 = 233,6$. Для СИБНЕФТЕПРОДУКТ 273,9 – 20,34 = 253,56$. Для ТНК 285,1 – 37,33 = 247,77$. IV. Розрахунок поправки накомплектацію (Kb) Машини та обладнання можуть мати відмінності у комплектації, тому конкурентні та довідкові ціни повинні бути зменшені або збільшені на ціну комплектних матеріалів. Приклад розрахунку величини поправки на комплектацію наведено у табл. 6. Таблиця 6
Розрахунок величини поправки на комплектацію
V. Розрахунок поправки на техніко-економічні показники (Ktp) передбачає зменшення ціни товару по конкурентному матеріалу, зведену за комерційними умовами, на оцінену величину його технічних переваг порівняно з характеристиками товару, який буде об’єктом майбутнього контракту, та збільшувати ці ціни – при технічних перевагах товару, який буде закуповуватися чи продаватися за майбутнім контрактом. Величини поправок розраховуються комерсантами, технічними спеціалістами та товарознавцями з урахуванням відмінностей у потужності, надійності, продуктивності, екологічності, енергоспоживанні, дизайні та інших показниках – для машин та обладнання за формулою: На технічні відмінності: , де С1 – розрахункова ціна; С0 – конкурентна ціна; М1 – технічні параметри товару, на який розраховується ціна (наприклад, потужність або кількість обертів); М0 – технічні параметри товару аналога; n – коефіцієнт гальмування, у межах 0,5–0,7.
На економічні відмінності: , де Ке – коефіцієнт економічного ефекту від економії витрат на економічне обслуговування (експертна оцінка). Для сировинних товарів враховуються відмінності у вмісті корисних компонентів, ступеня очищення тощо. У наведеному прикладі ціна бензину залежить від процентного вмісту у ньому ізооктану. Приймемо вміст ізооктану 98 (у бензині АІ-98) за 100%, тоді: Вміст ізооктану в бензині АІ-95 на 3 нижче, ніж в АІ-98. У відсотках це буде = 3∙100/98=3,06%; Вміст ізооктану в бензині АІ-92 на 6 нижче, ніж в АІ-98. У відсотках = 6∙100/98 = 6,12%; Вміст ізооктану в бензині АІ-80 на 18 нижче, ніж в АІ-98. У відсотках = 18∙100/98 = 18,37%. Таким чином, ціну бензину АІ-92 (Lukoil), приведену за комерційними умовами, потрібно збільшити на 6,12%: Т1 = 233,6∙0,0612 = +14,3$. Ціну бензину АІ-95 (СИБНЕФТЕПРОДУКТ), приведену за комерційними умовами, збільшити на 3,06%: Т1 = 253,56∙0,0306 = +7,76$. Ціну бензину АІ-80 (ТНК), приведену за комерційними умовами, збільшити на 18,37%: Т1 = 247,77∙0,1837 = +45,52$.
VI. Приведення ціни за комерційними умовами та техніко-економічними характеристиками Для повного приведення ціни товару кожного конкурента до ціни, приведеної за комерційними умовами та на комплектацію додають поправки на техніко-економічні параметри і таким чином отримують приведену ціну по кожному конкурентному матеріалу. Приведена ціна для Lukoil = 233,6 + 14,3 = 247,9 $. Приведена ціна для СИБНЕФТЕПРОДУКТ = 253,56 + 7,76 = 261,32 $. Приведена ціна для ТНК = 247,77 + 45,52 = 293,29 $.
VІІ. Вибір ціни Ціни майбутніх експортних та імпортних угод формуються на основі остаточних зведених цін конкурентів. Для експортних операцій оптимальним рівнем ціни на ринках з відносно невеликою конкуренцією прийнято вважати середнє арифметичне значення приведених цін конкурентних матеріалів. При підготовці пропозиції на міжнародні торги слід орієнтуватися на мінімальну із цін конкурентів та додатково зменшувати її на 3–5%, як необхідну, але недостатню умову для отримання замовлення. Експортна ціна при виході на ринок з товаром, який ще не має репутації, не відрізняється якістю і відносно якого не завжди дотримуються строків поставки, на практиці часто встановлюється коригуванням мінімальної ціни з конкурентних матеріалів у бік її зниження. Для ринків з відносно високою конкуренцією використовують мінімальну зі зведених цін конкурентів. При визначенні ціни на імпортні товари оптимальним вважається найнижча із наведених цін конкурентів. У наведеному прикладі вибрана та затверджена ціна, розрахована як середньоарифметичне цін зібраних конкурентних матеріалів – 267,50$. – розробка проекту зовнішньоекономічного контракту із зазначенням підрозділів підприємства, які мають готувати проект контракту. Студенту необхідно, використовуючи типову форму зовнішньоекономічного договору (контракту), затверджену наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції № 201 від 06.09.2001, загальні умови, існуючі типові форми тощо, скласти проект тексту контракту з визначенням усіх істотних умов (статей) зовнішньоторговельного контракту. При формуванні істотних умов контракту обов’язково враховувати передовий світовий досвід: міжнародні конвенції, міжнародні договори, торговельні звичаї, систему права країн-партнерів. При дослідженні проекту контракту студенту необхідно також описати заходи, які потрібно здійснити приймаючій стороні для проведення переговорів. Навести кошторис витрат, визначити процедуру підготовки для проведення переговорів, скласти зовнішню та внутрішню програму переговорів. Обґрунтувати спосіб, стиль та техніку проведення технічних та комерційних переговорів з укладання певного зовнішньоторговельного контракту з урахуванням ділової культури країни-контрагента. Визначити, хто проводить переговори, їх послідовність, зміст, основні деталі та вимоги для передконтрактних переговорів. Описати процес узгодження умов ЗТК, з яких у контрагентів існують розбіжності. У додатках до курсової роботи студент має представити розроблений та заповнений проект контракту. – представлення даних щодо організації контролю та виконання зобов’язань за контрактом. Виконання контрактних зобов’язань передбачає поставку товарів, надання послуг, технічне та гарантійне обслуговування продукції, здійснення розрахунково-платіжних операцій тощо. На цій стадії студенту необхідно розробити цільові заходи виконання контрактних зобов’язань. Визначити, хто ці заходи має розробляти, затверджувати та як контролюватиме виконання заходів. Результати представити у вигляді таблиці, форма якої наведена нижче (табл. 7). Таблиця 7
Послідовність виконання зовнішньоторговельного контракту _________________________________________________________ (назва, номер)
У додатках до курсової роботи студент повинен навести власноруч заповнені документи, які необхідно оформити, щоб виконати контрактні зобов’язання на кожній стадії та зовнішньоторговельний контракт у цілому. Якщо деякі з цих документів були наведені у попередніх додатках, то їх дублювати не потрібно. У третьому розділі роботи студентом має бути розроблена та візуалізована схема запропонованої ним зовнішньоторговельної операції із зазначенням конкурентних контрагентів та забезпечуючих установ, а також надано коментарі щодо механізму реалізації даної угоди на практиці. У четвертому розділі слід здійснити оцінку ефективності розробленої ним зовнішньоторговельної угоди. Механізм оцінки ефективності ЗТО має проводитися студентом
Усі аналітичні розрахунки, таблиці, графіки, діаграми, представлені у розділі, повинні супроводжуватися тлумаченням і висновками, які дають змогу визначити доцільність реалізації підприємством запропонованої зовнішньоторговельної операції.
Вимоги до обгрунтування механізму виходу українських товаровиробників на європейські ринки (відповідно до умов Поглибленої та всебічної зони вільної торгівлі (Deep and Comprehensive Free Trade Area) між Україною та ЄС. 1. Ідентифікація продукту, що експортується, відповідно до принципів класифікації товарів в ЄС. 1.1. Гармонізована система опису та кодування товарів (Harmonised Commodity Description and Coding System), розроблена Всесвітньою митною організацією, має наступну систему кодування:
1.2 Інтегрована номенклатура (Combined Nomenclature) (CN) – восьмизначна система кодування товарів ЄС, заснована на системі класифікації товарів HS і доповнена відповідними позначками (цифрами), які використовуються винятково на території ЄС, що обумовлено особлиовстями митно-тарифних процедур країн-членів у рамках інтеграційного об’єднання. 1.3. Класифікація інтегрованих тарифів TARIC (Integrated Tariff (Taric)). Метою даної класифікації є надання зведеної інформації про торговельну політику і тарифні заходи, які застосовуються стосовно окремих товарних груп у ЄС. TARIC-код складається з восьмизначного CN-коду і двох додаткових цифр.
Таблиця 8
Приклад розшифрування коду товару згідно уніфікованої системи класифікації товарів в ЄС
2. Дослідження змін в умовах експорту досліджуваного товару відповідно до DCFTA (наявність чи відсутність тарифних квот, діюча середньоарифметична ставка митного тарифу). 3. Обгрунтування етапів здійснення операції з експорту з урахуванням необхідних митних та дозвільних документів для ввезення на ринок ЄС (контракт з нерезидентом, специфікації, рахунки-фактури, ввізна митна декларація (ENS), вантажна митна декларація (SAD), транспортні накладні, сертифікати відповідності, дозвільні документи (залежно від типу товару), санітарний/ епідеміологічний/ ветеринарний/ фітосанітарний/ екологічний контроль, номер EORI (Economic Operator Registranon and Idennficanon). Ввізна митна декларація (ENS) містить розширену інформацію про вантаж (транспортні накладні, інвойси та ін.), який ввозиться на територію ЄС. Така декларація подається заздалегідь, тобто до моменту безпосереднього перетину товаром кордону з країною-членом ЄС. Перевізник товару подає документ в митну службу тієї країни члена ЄС, через яку здійснюється ввезення товарів на територію союзу. Крім того, студентом повинні бути подані терміни подачі декларації, які варіюють залежно від способу доставки товарів:
Вантажна митна декларація (SAD) надається митним органам країни-члена ЄС імпортером товарів або його представником в електронній формі (у кожної країни-члена ЄС є своя власна система електронної звітності) або у формі документа безпосередньо в відповідну митну службу. У даній декларації міститься інформація про призначення товарів (експорт, імпорт, транзит, зберігання на складах митниці, тимчасовий імпорт, переробка і т. д.), незалежно від способу (морські, авіа або дорожні перевезення), яким ці товари були доставлені на територію країни члена ЄС. Для того щоб експортувати товари в країни ЄС і здійснювати торгово-економічну діяльність на їх території, також необхідно пройти реєстрацію і отримати реєстраційний код економічного оператора (суб'єкта економічної господарської діяльності), так званий EORI код (номер в системі реєстрації та ідентифікації економічних операторів ЄС) , EORI - це унікальний ідентифікаційний код, який видається митним органом країни - члена ЄС всім суб'єктам економічної господарської діяльності, які залучені в торгово-економічні відносини, що регулюються митним законодавством ЄС. 4. Розрахунок митної вартості, акцизу та ПДВ при імпорті до ЄС. Більшість митних зборів, податків, а також ПДВ стягуються у вигляді відсотка від вартості товарів, що експортуються. Загальні ставки акцизних податків на рівні ЄС є мінімальними, тому ставки, які встановлюються окремими країнами-членами союзу, можуть бути вище загальноєвропейських залежно від потреб і специфіки їх економік. Інформацію про ставку акцизу, ПДВ у різних країнах-членах ЄС та у залежності від країни походження надають онлайн-сервіси ЄС. Висновки, що наводяться в окремому розділі курсової роботи, Список використаних джерел вимагає розміщення за алфавітом усіх використаних джерел інформації у такій послідовності: а) закони України; б) укази Президента України, постанови Уряду, Кабінету Міністрів України; в) директивні матеріали міністерств; г) монографії, брошури, підручники; д) статті із журналів; е) інструктивні, нормативні та інші матеріали, що використовуються підприємством; ж) іншомовні джерела. Для інформаційних матеріалів джерел Інтернету обов’язкове посилання на відповідний Web-сайт. Додатки до курсової роботи повинні містити інформаційні матеріали, що становлять базу аналітичних досліджень згідно з обраною темою, і розміщуватися на останніх сторінках. Кожен із них має бути пронумерований (правий верхній кут) – відповідно до посилань на них у тексті дипломної роботи.
5. оформлення курсової роботи
Основними вимогами до викладення курсової роботи є: чіткість побудови, логічна послідовність викладу матеріалу, доказовість аргументів, точність формулювань, обґрунтованість висновків та пропозицій. Матеріал курсової роботи слід надати у такій послідовності:
Завершену й оформлену належним чином роботу обов’язково підписує автор на титульній сторінці. Усі складові курсової роботи потребують оформлення відповідним чином. Мова курсової роботи державна, стиль – науковий, чіткий, без орфографічних і синтаксичних помилок. Пряме переписування у роботі матеріалів з літературних джерел неприпустиме, крім цитат, які подаються в лапках відповідно до тексту оригіналу. Робота має бути обов’язково надрукована на одному боці аркуша стандартного білого паперу формату А4 (210×297 мм). Текст розташовується із дотриманням таких вимог: комп’ютерний набір – 14 кегель, 1,5 інтервал, шрифт Times New Roman. Допускається розміщувати таблиці та інші ілюстративні матеріали на аркушах формату А3 (не більше 40 рядків на сторінку). Текст курсової роботи розміщується на аркуші з дотриманням розмірів берегів: з лівого боку – не менше 25 мм, з правого – 10 мм, зверху – 20 мм, знизу – 20 мм. Вписувати у друкований текст курсової роботи окремі іншомовні слова, формули, умовні позначення можна чорнилом, тушшю, пастою тільки чорного кольору. При цьому щільність вписаного тексту має бути наближеною до щільності основного тексту. Титульна сторінка містить найменування вищого навчального закладу, прізвище, ім’я та по батькові, інші відомості про автора; тему курсової роботи з посиланням на об’єкт дослідження; прізвище, вчене звання (посаду) наукового керівника; місто і рік (дод. 2). Зміст містить найменування та номери початкових сторінок усіх розділів та параграфів роботи. Текст основної частини роботи поділяється на розділи і параграфи згідно з планом, затвердженим у завданні на виконання курсової роботи. Заголовки структурних частин курсової роботи: «ЗМІСТ», «ВСТУП», «ГЛАВА» або «РОЗДІЛ», «СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ», «ДОДАТКИ», пишуться або друкуються великими літерами симетрично до тексту. Заголовки підрозділів пишуться або друкуються маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу. Крапка в кінці заголовка не ставиться. Кожну структурну частину курсової роботи слід починати з нової сторінки. Нумерацію сторінок, розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів, малюнків, таблиць, формул подають арабськими цифрами без знака №. Першою сторінкою курсової роботи є титульна сторінка, яка включається до загальної нумерації сторінок і на якій номер сторінки не ставиться. Завдання на курсову роботу не нумерується. Нумерація без крапки після неї проставляється у правому верхньому куті подальших сторінок. Ілюстрації (схеми, графіки, діаграми тощо) і таблиці слід подавати в роботі безпосередньо після тексту, де їх згадано вперше або на наступній сторінці. Якщо вони містяться на окремих сторінках курсової роботи, їх включають до загальної нумерації сторінок. Ілюстративні або табличні матеріали, розміри яких перевищують формат А4, враховують як одну сторінку і розміщують у відповідних місцях після згадування в тексті або додатках. На всі ілюстрації мають бути посилання в тексті. Ілюстрації позначають словом «Рис.» і нумерують послідовно в межах розділу, за винятком ілюстрацій у додатках, наприклад, «Рис. 1.2» (другий рисунок першого розділу). Цифровий матеріал, Формули слід писати від руки чітко, шрифтом для креслення. Пояснення значень символів, числових коефіцієнтів у формулах необхідно подавати безпосередньо під формулою у тій послідовності, в якій вони подані у формулі, і кожне – з нового рядка. Перший рядок пояснення починають зі слова «де» без двокрапки. Список використаної літератури оформлюється за алфавітом прізвищ перших авторів або заголовків відповідно до вимог, зазначених у розд. 4 даних методичних рекомендацій. Список використаної літератури повинен містити 10–15 літертурних джерел, на які є конкретні посилання у тексті. Він має свідчити про ступінь вивчення студентом проблеми роботи. Список не повинен дублювати список, наведений у цих методичних рекомендаціях. Додатки оформлюються як продовження курсової роботи і розміщуються у порядку появи посилань у тексті після списку використаної літератури. Додаток повинен мати заголовок, написаний або надрукований малими літерами з першої великої літери симетрично відносно тексту сторінки. Кожний додаток починається з нової сторінки, при цьому в правому верхньому куті пишуть слово «Додаток», а поряд з ним номер арабською цифрою без знака «№».
6. Захист курсової роботи
Виконану курсову роботу подають на кафедру міжнародної економіки, де вона реєструється і передається науковому керівникові для перевірки. На роботу пишеться рецензія, де відзначаються позитивні і негативні моменти, приймається рішення про допуск (недопуск) до захисту, визначається місце і час захисту. Якщо курсову роботу виконано неправильно, вона має серйозні недоліки, то її повертають (згідно з рецензією). При повторному поданні на кафедру курсової роботи до неї додається попередня рецензія, згідно з якою курсову роботу перероблено (доопрацьовано). При підготовці до захисту курсової роботи студент повинен уважно ознайомитися зі змістом рецензії, підготувати відповіді на окремі зауваження. Захищається курсова робота за графіком перед комісією у складі трьох викладачів кафедри. Студент коротко інформує про цілі дослідження, стан питання, недоліки, що мають місце, дає пропозиції, відповідає на запитання викладача. Оцінка курсової роботи залежить від застосованої методики дослідження, якості виконання дослідження, уміння студента пов’язувати теоретичні знання з практикою зовнішньоекономічної діяльності, використання ПК, правильності відповідей на запитання при захисті, а також оформлення роботи. Захищені і підписані науковим керівником курсові роботи здаються на кафедру. Список рекомендованих джерел Нормативні та інструктивні матеріали
10. Про господарські товариства: Закон України № 1576-XII від 19.09.1991 – Режим доступу : http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1576-12 11. Про захист економічної конкуренції: Закон України № 2211-ІІІ від 11.01.2001 – Режим доступу : http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2210-14 12. Про інвестиційну діяльність: Закон України № 1560-XII від 18.09.1991 – Режим доступу : http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1560-12 13. Про інноваційну діяльність: Закон України № 40-IV від 04.07.2002 – Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/40-15 14. Про лізинг: Закон України № 723/97-ВР від 16.12.1997 – Режим доступу : www.rada.gov.ua 15. Про наукову і науково-технічну діяльність: Закон України № 848-VІІІ від 26.11.2015 – Режим доступу : http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/848-19 16. Про оплату праці: Закон України № 108/95-ВР від 24.03.1995 – Режим доступу : http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/108/95 17. Про зовнішньоекономічну діяльність: Закон України № 959-ХІІ. від 16.04.1991 р. – Режим доступу : http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/959-12 18. Про регулювання товарообмінних (бартерних) операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності: Закон України № 351-ХІV від 23 грудня 1998 – Режим доступу : http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/351-14 19. Про транзит вантажів: Закон України № 1172-ХІV від 20.10.1999 – Режим доступу : http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1172-14 20. Про вищу освіту: Закон України № 1556-VII від 01.07.2014 – Режим доступу : http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1556-18 21. Угода про асоціацію між Україною та Європейським Союзом від 27.06.2014. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/984_011
Основний
10. Положення про організацію виконання та захисту курсових робіт (проектів) у КНТЕУ від 28.03.2013. – Режим доступу: https://www.knteu.kiev.ua/file/MTc=/8b3e7ba4eb3c7c8bfe2a9ce5147ce3fd.pdf 11. Руделіус В. Маркетинг / В. Руделіус. – К. : НМЦ «Консорціум із удосконалення менеджмент-освіти в Україні», 2008. – 620 с. 12. Старостіна А.О. Маркетингові дослідження національних і міжнародних ринків: Підручник. – К.: ТОВ «Лазарит-Поліграф», 2012 – 480 с. 13. Фінансовий аналіз : підручник / Є.В. Мних, Н.С. Барабаш. – К. : Київ. нац. торг.-екон. ун-т, 2014. – 536 с.
Додатковий
Інтернет-ресурси
ДОДАТКИ Додаток 1
ТЕМАТИКА КУРСОВИХ РОБІТ З дисципліни «ОРГАНІЗАЦІЯ ЗОВНІШНЬОТОРГОВЕЛЬНИХ ОПЕРАЦІЙ»
Додаток 2
ТИТУЛЬНА СТОРІНКА КУРСОВОЇ РОБОТИ
Київський національний торговельно-економічний університет Кафедра міжнародної економіки
КУРСОВА РОБОТАз дисципліни “Організація зовнішньоторговельних операцій”
на тему:_____________________________________________________ (на матеріалах ______________________________________________)
Інформація про курс, факультет, групу, форму навчання Шифр та найменування спеціальності Прізвище, ім’я, по батькові студента (у родовому відміну)
Науковий керівник: Вчений ступінь, наукове звання Прізвище, ім’я, по батькові
Національна шкала Кількість балів: Оцінка за ЄКТС
Члени комісії _____________ _____________________ (підпис) (прізвище та ініціали)
_____________ _____________________ (підпис) (прізвище та ініціали)
_____________ _____________________ (підпис) (прізвище та ініціали)
Київ 2016 Додаток 3
Орієнтовний план курсової роботи
Висновки. Список використаної літератури.
Додаток 4
Конкурентний лист №___ Розрахунок експортної ціни бензину АІ-98
Директор ЗТ фірми (керівник комерційного підрозділу підприємства) __________________________________________________ (ПІБ) Оперативний працівник, який здійснював розрахунок (посада) __________________________________________________ (ПІБ) Керівник відділу кон’юнктури та цін __________________________________________________ (ПІБ) Експерт (консультант) __________________________________________________ (ПІБ) КомментарииКомментариев пока нет Пожалуйста, авторизуйтесь, чтобы оставить комментарий. |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||