|
|
Главная \ Методичні вказівки \ МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ВИКОНАННЯ ТА ЗАХИСТУ КУРСОВОЇ РОБОТИ
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ВИКОНАННЯ ТА ЗАХИСТУ КУРСОВОЇ РОБОТИ« Назад
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ВИКОНАННЯ ТА ЗАХИСТУ КУРСОВОЇ РОБОТИ 11.10.2016 07:55
Міністерство освіти і науки України Донецький національний університет Факультет математики та інформаційних технологій Кафедра інформаційних систем управління
О. М. Анісімова
Методичні рекомендації до виконання та захисту курсової роботи
Вінниця – 2015
Анісімова О. М. Методичні рекомендації до виконання та захисту курсової роботи / О. М. Анісмова. – Вінниця: ДонНУ, 2015. – 28 с.
В методичних рекомендаціях сформульовано мету та завдання написання курсової роботи, визначено структуру та зміст роботи, наведено характеристику етапів виконання курсової роботи, вимоги до оформлення та методичні поради щодо її виконання.
Рецензент – канд. екон. наук, доцент Щербіна О. С.
Відповідальний за випуск – в. о. зав. кафедри інформаційних систем управління, д-р екон. наук, професор Анісімова О. М.
Затверджено на засіданні кафедри інформаційних систем управління, протокол № 11 від 14.04.2015 р.
Затверджено вченою радою факультету математики та інформаційної діяльності, протокол № 7 від 23.04.2015 р.
ЗМІСТ
ВСТУП.. 4 1. МЕТА ТА ЗАВДАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ.. 5 2. ОСНОВНІ ЕТАПИ ВИКОНАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ.. 6 3. ОБСЯГ, СТРУКТУРА І ЗМІСТ КУРСОВОЇ РОБОТИ.. 10 4. ОФОРМЛЕННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ.. 14 4.1. Загальні вимоги. 14 4.2. Оформлення тексту. 14 4.3. Нумерація. 15 4.4. Ілюстрації 15 4.5. Таблиці 16 4.6. Формули. 16 4.7. Загальні правила цитування та посилання на використані джерела. 17 4.8. Оформлення списку літератури (використаних джерел) 17 4.9. Додатки. 18 5. РЕЦЕНЗУВАННЯ ТА ЗАХИСТ КУРСОВОЇ РОБОТИ.. 19 6. КРИТЕРІЇ ОЦІНКИ КУРСОВОЇ РОБОТИ.. 20 Список використаних джерел.. 21 ДОДАТКИ.. 22
ВСТУП
Важливою складовою організації самостійної роботи студентів, що формує їхню здатність до вивчення теоретичних основ з документознавства та інформаційних технологій є курсова робота. Цей різновид самостійної роботи дозволяє виявити рівень теоретичних знань і підготовку до практичної діяльності, їхні професійні можливості та особливості як майбутнього фахівця й особистості. Курсова робота – це самостійне навчально-наукове дослідження студента. Вона повинна носити науково-практичний інноваційний характер, враховувати накопичений вітчизняний і закордонний досвід, конкретні пропозиції з удосконалення досліджуваних аспектів. Курсова робота допомагає студентові систематизувати отримані теоретичні знання з вивченої дисципліни, перевірити якість цих знань. Таким чином, підвищення якості підготовки висококваліфікованих фахівців з напрямку документознавства та інформаційної діяльності вимагає залучення студентів до активної науково-дослідної діяльності.
1. МЕТА ТА ЗАВДАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ
Курсова робота має виявити рівень загальнонаукової та спеціальної підготовки студента, його здатність застосовувати одержані знання під час вирішення конкретних проблем, його схильність до аналізу та самостійного узагальнення матеріалу з теми дослідження. Метою курсової роботи є систематизація, закріплення і поглиблення теоретичних та практичних знань студента, цілеспрямоване використання законодавчої і нормативної бази, подальше удосконалення навичок самостійного вирішення завдань та їхнє обґрунтування, оволодіння методикою дослідження, узагальнення і логічного викладу матеріалу, застосування знань, одержаних за час навчання, до комплексного вирішення конкретного фахового завдання, підвищення культури інформаційного мислення. Завдання курсової роботи:
Вирішення вищевизначених завдань дозволить студенту повно і послідовно розкрити зміст обраної теми курсової роботи. Курсова робота виконується під керівництвом викладача кафедри чи запрошених висококваліфікованих фахівців підприємств.
2. ОСНОВНІ ЕТАПИ ВИКОНАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ
Процес написання і захисту курсової роботи складається з наступних етапів:
При цьому студентам варто звертатися за консультацією до наукового керівника щодо координації роботи, затвердження структури (плану) і одержання допомоги в пошуку літератури. Підготовчий етап роботи над курсовою роботою починається з вибору теми, її осмислення та обґрунтування. При з’ясуванні об’єкта, предмета і мети дослідження необхідно зважати на те, що між ними і темою курсової роботи є системні логічні зв’язки. Об’єктом дослідження є вся сукупність відношень різних аспектів теорії і практики науки, яка слугує джерелом необхідної інформації. Предмет дослідження – це тільки ті суттєві зв’язки та відношення, які підлягають безпосередньому вивченню в цій роботі, є головними, визначальними для конкретного дослідження. Таким чином, предмет дослідження є вужчим, ніж об’єкт. Визначаючи об’єкт, треба знайти відповідь на запитання: що розглядається? Разом з тим предмет визначає аспект розгляду, дає уявлення про зміст розгляду об’єкта дослідження, про те, які нові відношення, властивості, аспекти та функції об’єкта розкриваються. Іншими словами, об’єктом виступає те, що досліджується. А предметом – те, що в цьому об’єкті має наукове пояснення. Після вибору теми курсової роботи студент повинен ознайомитися з її змістом і визначити коло питань, що підлягають розкриттю в обраній темі. Для цього необхідно використовувати насамперед програму курсу дисципліни, підручники та навчальні посібники, конспекти лекцій та інші матеріали, підготовлені кафедрою інформаційних систем управління. Потім варто ознайомитися з монографіями, брошурами, журнальними і газетними статтями з зазначеної теми. Уся ця підготовча робота допоможе студенту скласти більш чітке уявлення стосовно обраної проблеми, націлити його на вивчення першоджерел і монографічної літератури. Після цієї попередньої роботи можна приступити до складання плану. Правильна та логічна структура курсової роботи – це запорука успіху розкриття теми. При складанні плану варто ознайомитися зі зразками планів, що наводяться в досліджуваній монографічній та іншій літературі, відповідно переробивши їх до сформованої структури роботи. Попередній план роботи потрібно узгодити з науковим керівником. План повинен бути логічно струнким та послідовним, мати концептуальну спрямованість, відображати вузлові питання. Не слід перевантажувати план другорядними питаннями, тому що це неминуче призведе до поверхневого викладу матеріалу. Не рекомендується зайве дроблення питань на пункти, тому що їхнє надлишкове застосування говорить про слабість, неконкретність питань плану, виділених у якості основних. У такому випадку краще уточнити їх, а не розпилювати зусилля. Не рекомендується також вживати питальні форми в назвах розділів, підрозділів, пунктів. Процес уточнення плану складний, і може тривати протягом усієї роботи над дослідженням. Виконання завдань дослідження неможливе без ознайомлення з основними літературними джерелами з теми курсової роботи. З метою повного їх виявлення необхідно використовувати різні джерела пошуку: каталоги і картотеки бібліотеки, бібліотечні посібники, прикнижні та пристатейні списки літератури, виноски і посилання в підручниках, монографіях, словниках та ін., покажчики змісту річних комплектів спеціальних періодичних видань, електронні каталоги бібліотек тощо. Підбір літератури варто починати з ознайомлення з новітніми джерелами, що вийшли в поточному році, а потім уже переходити до вивчення раніше надрукованих праць. Такий підхід особливо правомірний на сьогодні, в умовах бурхливого розвитку сучасної науки, у зв’язку з темпом реформування в країні. Під час джерелознавчих пошуків необхідно з’ясувати стан вивченості обраної теми сучасною наукою, щоб конкретніше і точніше визначити напрями та основні розділи свого дослідження. Другий етап починається з вивчення та конспектування літератури з теми курсової роботи. Для цього необхідно насамперед систематизувати її, тобто до кожного з виділених вузлових питань курсової роботи відібрати ті джерела (журнальні статті, монографічні видання тощо), що найбільшою мірою перегукуються з ними. Читаючи видання, треба уважно стежити за ходом авторської думки, вміти відрізняти головні положення від доказів та ілюстративного матеріалу. Часто статті з наукових збірок складні для сприйняття, тому необхідно їх читати кілька разів, намагаючись виділити головну ідею та аргументи, якими автор її доводить. Конспектуючи матеріал, слід постійно пам’ятати тему курсової роботи, щоб виписувати тільки те, що має відношення до теми дослідження. Чим ширше і різноманітніше буде коло джерел, якими студент користувався, тим вищою є теоретична та практична цінність його дослідження. Готуючись до викладення тексту курсової роботи, доцільно ще раз уважно прочитати її назву, що містить проблему, яка повинна бути розкрита. Проаналізований та систематизований матеріал викладається відповідно до змісту у вигляді окремих розділів і підрозділів (глав і параграфів). Кожний розділ висвітлює самостійне питання, а підрозділ (параграф) – окрему частину цього питання. Тема має бути розкрита без пропуску логічних ланок, тому, починаючи працювати над розділом, треба визначити його головну ідею, а також тези кожного підрозділу. Тези необхідно підтверджувати фактами, думками різних авторів, аналізом конкретного практичного досвіду. Не слід починати відповідь на питання положень, що не мають безпосереднього відношення до досліджуваної проблеми, розпорошуватися при відповіді на те чи інше питання. Однак не слід також впадати й в іншу крайність, коли проблема розглядається в підкреслено тезовому стилі, занадто сухо, стисло, безпристрасно. Механічне списування тексту з книг, брошур, журнальних статей та інших матеріалів неприпустимі. Матеріали цих джерел студенти можуть використовувати у своїй роботі, тільки творчо переробивши в руслі концепції курсової роботи, її узагальнень та висновків. Але в будь-якому випадку на використане першоджерело обов’язково повинне бути посилання. При написанні курсової роботи дуже важливо не обмежуватися загальними фразами. Кожне висунуте положення необхідно всебічно обґрунтувати, користуючись при цьому методом єдності історичного та логічного, аналізу та синтезу, використовувати місцевий фактичний матеріал. Це стосується найважливіших питань, які необхідно з’ясувати в кожному розділі. Підкріплюючи теоретичні положення статистичним матеріалом чи прикладами з конкретної економічної дійсності, потрібно також показати, як досліджуване економічне явище розвивалося історично і які тенденції його розвитку в перспективі. Статистичні дані, як правило, необхідно брати з першоджерел. На заключному етапі передбачається написання студентом вступу та висновків до курсової роботи, після того, як написана основна частина, оформлення списку літератури та додатків, редагування тексту, його доопрацювання з урахуванням зауважень наукового керівника, підготовка роботи до захисту. Завершуючи написання курсової роботи, необхідно систематизувати ілюстративний матеріал. Ілюстрації можна подавати у тексті, а якщо вони громіздкі або стосуються теми лише побічно – оформляти у вигляді додатків. Літературне оформлення курсової роботи є важливим елементом її виконання і одним із багатьох чинників, на які зважає комісія при оцінюванні під час захисту. Передусім звертається увага на змістовний аспект викладу матеріалу (логічність і послідовність, повнота і широта використання наукових джерел, загальна грамотність та відповідність стандартам і прийнятим правилам), а також на текст роботи, список літератури і додатки, на зовнішнє оформлення титульного аркуша. У курсових роботах необхідно дотримуватися прийнятої термінології, позначень, умовних скорочень і символів, не рекомендується вживати вирази-штампи, вести виклад від першої особи: «Я спостерігав», «Я вважаю», «Мені здається», «На мою думку». Слід уникати в тексті частих повторень слів чи словосполучень. При згадуванні в тексті прізвищ (учених-дослідників, практиків) ініціали, як правило, ставляться перед прізвищем (О. А. Грішнова, а не Грішнова О. А., як це прийнято в списках літератури). Наприкінці курсової роботи студент вказує дату виконання роботи і ставить свій підпис. Виконання курсової проводиться відповідно до графіка, затвердженого кафедрою.
3. ОБСЯГ, СТРУКТУРА І ЗМІСТ КУРСОВОЇ РОБОТИ
Обсяг курсової роботи становить 35–40 сторінок. В обсяг курсової роботи не входять додатки. Правила оформлення курсової роботи наводяться в розділі 4.
Незалежно від обраної теми, структура курсової роботи має бути такою: титульний аркуш; завдання для виконання курсової роботи; анотація; зміст; вступ; основна частина (кілька розділів, підрозділів, що розкривають теорію питання та досвід практичної роботи); висновки; список використаних джерел; додатки (за потребою).
Усі складові частини курсової роботи мають самостійне значення, але їхній зміст підпорядковується основному напрямку теми, що робить їх органічно взаємозалежними.
Курсова робота починається з титульного аркуша. На ньому вказуються міністерство, назва університету, назва кафедри, на якій виконувалась робота, повна назва теми роботи, прізвище та ініціали студента, група, прізвище, ініціали, вчене звання наукового керівника, місце для оцінювання роботи, рік і місце виконання роботи (Додаток А.)
Завдання для виконання курсової роботи видається на спеціальному бланку (Додаток Б). Завдання підшивається в роботу після титульного аркуша. Ім’я та по батькові студента пишеться повністю.
Анотація призначена для ознайомлення зі змістом курсової роботи. Вона повинна відображати основний зміст роботи та короткі висновки щодо ефективності застосування отриманих результатів. Анотація міститься за завданням на курсову роботу. Анотація повинна уміщатися на одній сторінці формату А4. Анотація повинна містити:
Текст анотації повинен відображати інформацію, що міститься в курсовій роботі:
Перелік ключових слів включає від 3 до 10 слів (словосполучень), що найчастіше повторюються у курсовій роботі, важливих для розкриття суті роботи, в називному відмінку, розташованих в рядок через кому. Приклад складання анотації наведений у додатку В.
Зміст Зміст подають на початку курсової роботи. Він містить найменування та номери початкових сторінок усіх розділів, підрозділів та пунктів (якщо вони мають заголовок), зокрема вступу, висновків, списку використаної літератури, додатків тощо (Додаток Д). Назви структурних елементів повинні точно відповідати їхним назвам у тексті роботи. До формулювань заголовків розділів і підрозділів курсової роботи висуваються такі основні вимоги: стислість, чіткість і синтаксична різноманітність у побудові речень з переважанням простих; послідовне та точне відображення внутрішньої логіки змісту роботи.
Вступ У вступі стисло обґрунтовується актуальність теми (необхідність і доцільність дослідження проблеми), її практична значущість; визначаються об’єкт, предмет, мета та завдання дослідження; розглядаються методи, за допомогою яких воно проводилось; розкривається структура роботи, її основний зміст, визначається ступінь її вивченості та реалізації на практиці. Частиною вступу є огляд літератури з теми дослідження, в який включають найбільш цінні, актуальні роботи. Закінчити огляд треба коротким висновком щодо ступеня висвітлення в літературі основних аспектів теми. Формулюється мета роботи та коло взаємопов’язаних завдань, які необхідно вирішити для досягнення поставленої мети. Мета роботи визначається спрямованістю проведеного дослідження, що відбивається в назві теми курсової роботи. Завдання курсової роботи характеризують етапи і шляхи досягнення поставленої мети. Потім наводиться коротка характеристика предмета дослідження (конкретних економічних категорій, явищ та процесів), а також використаних методів дослідження. Вказується література, використана при написанні курсової роботи (законодавчі і нормативні акти, спеціальна література – наукові праці з документознавства та інформаційних систем, навчальні посібники, статті періодичної преси). Обсяг вступу складає 1–2 сторінки.
Основна частина Основна частина курсової роботи складається з трьох розділів. Розділи поділяються на підрозділи. Усі розділи роботи та їхні структурні частин повинні бути за змістом пов’язані між собою, виклад матеріалу повинен бути послідовним і логічним. Кожний розділ починають з нової сторінки. У кінці кожного розділу формулюють висновки зі стислим викладенням наведених у розділі наукових і практичних результатів. Особливу увагу варто звертати на логічні «переходи» від одного розділу до іншого, а в підрозділах від однієї думки до іншої, уникаючи повторювання. Обов’язковим є послідовний розвиток теми протягом усієї роботи. Перший розділ носить теоретичний характер. У ньому, на основі вивчення спеціальної літератури, законодавчої та нормативної бази, матеріалів періодичної преси, розглядаються теоретичні питання досліджуваної проблеми, розкривається сутність її; наводяться різні підходи щодо її рішення і результати критичного аналізу різних існуючих точок зору з цього питання; аргументовано викладаються власні позиції. Обґрунтовується методологічний підхід до вивчення досліджуваної проблеми. Виклад сучасного стану проблеми варто ілюструвати статистичним матеріалом, оформленим у вигляді окремих цифр, таблиць, діаграм, графіків з обов’язковими посиланнями на джерела даних. Зміст першого розділу повинен забезпечити теоретичну основу для написання наступних розділів роботи – другого розділу (аналітичного) і третього розділу (одержання висновків і розробка рекомендацій). Його обсяг складає 8–10 сторінок. Другий розділ є аналітичним і складає 10–12 сторінок. В другому розділі проводиться глибокий системний аналіз досліджуваної проблеми з використанням обраних методів дослідження. При цьому потрібно не обмежуватися констатацією, а виявляти тенденції розвитку, розкривати недоліки і виявляти причини (чинники), що їх обумовили, намітити шляхи їх можливого усунення. Другий розділ виконується на основі фактичного і статистичного матеріалу. Результати аналізу і проведених розрахунків оформляються у вигляді таблиць з поясненнями, можуть ілюструватися графіками, діаграмами, схемами. Зміст другого розділу є основою для розробки рекомендацій та пропозицій і написання третього розділу курсової роботи. Третій розділ є логічним завершенням перших двох і складає 8–10 сторінок. Він присвячений узагальненню проблем, виявлених при вивченні теоретичного матеріалу та результатів проведеного аналізу фактичного і статистичного матеріалу, а також розробці шляхів їхнього вирішення у формі конкретних пропозицій, рекомендацій, заходів. Усі пропозиції і рекомендації повинні носити конкретний теоретичний характер. При цьому необхідно спиратися на прогресивний вітчизняний і закордонний досвід, розгляду якого доцільно присвятити окремий підрозділ.
Висновки Логічним завершенням курсової роботи є висновки. Головна їх мета – підсумки проведеної роботи. Висновки подаються у вигляді окремих лаконічних положень, методичних рекомендацій (визначення, класифікації, виявлені проблеми з теми дослідження, а також шляхи їх вирішення). Дуже важливо, щоб вони відповідали поставленим завданням. У висновках необхідно обґрунтувати достовірність результатів, викласти рекомендації щодо їх використання, зазначити не тільки те позитивне, що вдалося виявити в результаті вивчення теми, а й недоліки та проблеми практичного характеру, а також конкретні рекомендації щодо їх усунення. Вони повинні бути короткими, чіткими, представленими в тезовій формі, що розкривають зміст обраної теми курсової роботи. Обсяг висновків складає 2–3 сторінки.
Список використаних джерел відображає обсяг використаних джерел та ступінь вивченості досліджуваної теми, свідчить про рівень володіння навичками роботи з науковою літературою. У списку літератури наводиться перелік джерел (підручників, навчально-методичних посібників, монографій, наукових статей, методичних розробок, законодавчих і нормативних актів, матеріалів періодичної преси, офіційних сайтів), що використовувалися при написанні курсової роботи. При цьому список літератури повинен обов’язково включати новітні джерела літератури, що відбивають сучасний стан проблеми, шляхи та перспективи її вирішення. Кількість найменувань у списку повинна бути не менш 25.
Додатки включають матеріал, що необхідний для конкретизації теми курсової роботи, але включення його в основну частину перевантажує основну частину курсової роботи або може змінити упорядковане і логічне уявлення про роботу. Це можуть бути додаткові ілюстрації і таблиці, що через великий обсяг, специфіку викладу чи форму відображення не можуть бути внесені в основну частину курсової роботи. Наприклад, таблиця, що має розмір формату А4 і більше. У додатки можна включати також ілюстрації, схеми, діаграми, графіки.
4. ОФОРМЛЕННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ
4.1. Загальні вимоги Курсова робота оформляється відповідно до вимог державного стандарту України (ДСТУ 3008–95). Текст роботи пишеться чітко від руки чи виконується на комп’ютері (шрифт Times New Roman, розмір 14, інтервал 1,5 на аркушах папера формату А4 (210х297 мм) з однієї сторони при дотриманні полів: ліве поле – 30 мм, верхнє і нижнє – 20 мм, праве – 10 мм). Курсова робота може бути написана українською або російською мовами з наступним захистом відповідною мовою. Робота повинна бути зброшурована. Структурні елементи курсової роботи (вступ, зміст, розділи (підрозділи, пункти) основної частини курсової роботи, висновки, список використаної літератури, додатки повинні мати заголовки. Текст основної частини курсової роботи поділяють на розділи, підрозділи та пункти. Назву кожного розділу необхідно писати прописним шрифтом та вирівнювати по центру. Заголовки не підкреслюються. Перенесення слів у заголовках не допускається. Крапку в кінці заголовка не ставлять. Якщо заголовок складається з двох або більше речень, їх розділяють крапкою. Структурні елементи «ЗМІСТ», «ВСТУП», «ВИСНОВКИ», «СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ», «ДОДАТКИ», а також розділи основної частини курсової роботи починаються з нової сторінки. Пункти основної частини курсової роботи з нової сторінки не починаються і послідовно викладаються в межах розділів по тексту роботи. Не допускається розміщувати заголовок підрозділу чи пункту в нижній частині сторінки, якщо після нього розташований тільки один рядок тексту. Відстань між заголовком і текстом повинна бути два інтервали. До загального обсягу курсової роботи не входять додатки, список використаних джерел, таблиці та рисунки, які повністю займають площу сторінки. Але всі сторінки зазначених елементів курсової роботи підлягають суцільній нумерації. Аркуші формату більшого за формат А4 містяться в додатку.
4.2. Оформлення тексту При наведенні статистичних даних і точок зору різних авторів повинні бути посилання на джерела. Робота повинна бути ілюстрована таблицями, графіками, схемами, діаграмами. У роботі можуть наводитися і повинні пояснюватися формули, за допомогою яких здійснюються розрахунки. Текст роботи повинен бути розбитий на абзаци. Абзацний відступ 1,25 пт. З метою більшої наочності цифровий матеріал можна наводити у вигляді графіків, схем і діаграм, що оформляються як рисунки. Ілюстрації (схеми, графіки) і таблиці розміщують після першого згадування про них в тексті так, щоб їх можна було читати без повороту тексту чи з поворотом за стрілкою годинника.
4.3. Нумерація Нумерацію сторінок, розділів, підрозділів, пунктів, рисунків, таблиць, формул подають арабськими цифрами без символу №. Нумерація сторінок курсової роботи повинна бути наскрізною і починатися з титульного листа (Додаток А), на якому номер сторінки не ставиться, а на наступній сторінці ставиться відразу цифра 2. Номера сторінок у курсовій роботі проставляються в правому верхньому куті сторінки без крапки. Такі структурні частини курсової роботи, як «Зміст», «Вступ», «Висновки», «СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ», не мають порядкового номера. Звертаємо увагу на те, що всі аркуші, на яких розміщені згадані структурні частини курсової роботи, нумерують звичайним чином. Не нумерують лише їх заголовки, тобто не можна друкувати: «1. ВСТУП» або «Розділ 5. ВИСНОВКИ». Розділи основної частини повинні мати порядкову нумерацію в межах усієї роботи. Номер розділу ставлять після слова «РОЗДІЛ». Підрозділи нумерують у межах кожного розділу. Номер ставиться перед заголовком і відокремлюється від нього пробілом. Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, між якими ставлять крапку. В кінці номера підрозділу не повинна стояти крапка, наприклад: «2.3» (третій підрозділ другого розділу).
4.4. Ілюстрації Кожна ілюстрація має відповідати тексту, а текст – ілюстрації. Основними видами ілюстративного матеріалу в курсових роботах є: схема, діаграма, графік. Ілюстрації позначаються словом «Рисунок» і нумерують послідовно в межах розділу, за винятком ілюстрацій, наведених у додатках. Порядковий номер ілюстрації вказується без символу № арабськими цифрами. Номер ілюстрації повинен складатися з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, розділених крапкою, після номера ілюстрації не ставиться крапка. Наприклад: Рисунок 1.2 (другий рисунок першого розділу). Назви ілюстрацій, що містять текст з якомога більш стислою характеристикою зображеного, розміщують після їхніх номерів. За необхідності ілюстрації доповнюють пояснювальними даними (підрисунковий текст). Номер ілюстрації, її назву та пояснювальні підписи розміщують послідовно під ілюстрацією. Приклад оформлення ілюстрації наводиться на рис. 4.1. На всі ілюстрації повинні бути посилання в роботі.
Рис. 4.1 – Приклад оформлення рисунку
4.5. Таблиці Цифровий матеріал, в т. ч. що характеризує один чи кілька показників, як правило, повинен оформлюватися у вигляді таблиць. Кожна таблиця повинна мати номер і назву, яку розміщують над таблицею та друкують симетрично до тексту. Назва таблиці повинна бути короткою і відбивати її зміст. Назву і слово «Таблиця» починають з великої літери. Таблиці нумерують послідовно (за винятком таблиць, поданих у додатках) в межах розділу. У центрі над відповідним заголовком таблиці розміщують напис «Таблиця» із зазначенням її номера. Номер таблиці повинен складатися з номера розділу та порядкового номера таблиці, між якими ставиться крапка, наприклад: «Таблиця 1.2» (друга таблиця першого розділу). Якщо в розділі курсової роботи одна таблиця, її нумерують за загальними правилами. У таблиці необхідно подавати відомості щодо одиниці виміру показників. Якщо всі показники мають однакову розмірність, то вона виноситься в заголовок і зазначається через кому після назви таблиці, наприклад: Таблиця 2.1 – Аналіз індексу інфляції, %. У випадку різної розмірності показників одиниці виміру вказуються в заголовках, підзаголовках граф, у бокових рядках у скороченому вигляді відповідно до діючих стандартів. Приклад оформлення таблиці наводиться на рис. 4.2. На всі таблиці повинні бути посилання в тексті. При посиланні на таблицю наводиться слово «табл.» та її номер, наприклад: «відповідно до табл. 2.1». У тексті до таблиць обов’язково повинні бути наведені коментарі, що їх пояснюють.
4.6. Формули
При використанні формул необхідно дотримуватися певних правил. Порядкові номери позначають арабськими цифрами (за винятком формул, наведених у додатках) в круглих дужках біля правого поля сторінки без крапок від формули до її номера. Наприклад: (2.4) (четверта формула другого розділу). Формули виконуються за допомогою редактора формул.
Рис. 4.2 – Приклад оформлення таблиці
Пояснення значень символів та числових коефіцієнтів слід наводити безпосередньо під формулою в тій послідовності, в якій вони наведені у формулі. Значення кожного символу та числового коефіцієнта треба подавати з нового рядка з вказівкою одиниці виміру. Перший рядок пояснення починають зі слова «де» без двокрапки. Наприклад:
де р – розподіл ймовірностей, яке виражає припущення про р до обліку експериментальних даних; S1, S2, ... Sm – безліч можливих несправностей, які має об’єкт.
4.7. Загальні правила цитування та посилання на використані джерела
Посилання в тексті курсової роботи на джерела слід подавати під порядковим номером за переліком посилань, виділеним двома квадратними дужками, наприклад, «... у працях [1–7]».
4.8. Оформлення списку літератури (використаних джерел) Список використаних джерел – елемент бібліографічного апарату, котрий містить бібліографічні описи використаних джерел і розміщується після висновків. Бібліографічний опис складають безпосередньо за друкованим твором або виписують з каталогів і бібліографічних покажчиків повністю без пропусків будь-яких елементів, скорочення назв тощо. Джерела можна розміщувати в один із таких способів:
Джерела іноземною мовою (англійською, французькою і т. д.) варто наводити після джерел українською та російською мовами, дотримуючись наскрізної нумерації. Відомості про джерела, включені до списку, необхідно подавати відповідно до чинних стандартів з бібліотечної та видавничої справи з обов’язковим наведенням назв праць. Приклади оформлення бібліографічного опису наводяться в Додатку Е. Список літератури повинен містити не менше 25 найменувань: підручників, навчально-методичних посібників, монографій, законодавчих і нормативних актів, наукових статей, статей у періодичній пресі.
4.9. Додатки
Додатки оформлюють як продовження курсової роботи на наступних після списку літератури сторінках у вигляді окремої частини, розміщуючи їх у порядку появи посилань у тексті роботи. Нумерація аркушів з додатками продовжує загальну нумерацію сторінок основного тексту роботи. Для повноти сприйняття курсової роботи до додатків за необхідності доцільно вносити допоміжний матеріал:
Кожен додаток починається з нової сторінки. Додатки повинні мати загальну з основною частиною курсової роботи наскрізну нумерацію сторінок. Однак, сторінки додатків не враховуються при визначенні обсягу роботи. Додаток повинен мати заголовок, написаний угорі малими літерами з першої великої симетрично відносно тексту сторінки. Посередині рядка над заголовком малими літерами з першої великої пишеться слово «Додаток____» і велика літера, що позначає додаток. Додатки слід позначати послідовно великими літерами абетки (за винятком ґ, Є, З, І, Ї, Й, О, Ч, Ь), наприклад: додаток А, додаток Б. Один додаток позначається як «Додаток А». Ілюстрації, таблиці та формули, розміщені в додатках, нумерують у межах кожного додатка, наприклад: Таблиця А.2 – друга таблиця додатка А; Рисунок Б.3 – третій малюнок додатка Б; формула (В.1) – перша формула додатка В.
5. РЕЦЕНЗУВАННЯ ТА ЗАХИСТ КУРСОВОЇ РОБОТИ
Представлена і зареєстрована на кафедрі інформаційних систем управління курсова робота проходить рецензування протягом 10 днів. До курсової роботи студент додає чистий аркуш для рецензії (див. Додаток Г). Рецензія дається науковим керівником у письмовому вигляді. У ній відзначаються позитивні сторони і недоліки роботи. Відзначені рецензентом зауваження усуваються шляхом одержання консультацій, а також вивчення додаткових матеріалів, внесення виправлень у курсову роботу (зі зворотної сторони сторінки, на якій мається недолік). Після рецензування студент одержує свою роботу, знайомиться з зауваженнями і готується до усного захисту. Варто звернути увагу, що якщо курсова робота після рецензування повертається студенту на доопрацювання, то необхідно зберегти первісний варіант рецензії на момент захисту. Захист курсової роботи проводиться в терміни, встановлені на кафедрі за узгодженням з науковим керівником. Захист курсової роботи проводиться комісією в складі двох-трьох викладачів. Під час захисту студент зобов’язаний назвати тему, розглянуті питання, обґрунтувати актуальність теми дослідження, мету, завдання, об’єкт, предмет дослідження, методологічні та статистичні джерела, висвітлити основний зміст роботи, зробити висновки. У виступі мають міститися також відповіді на основні зауваження наукового керівника. Доповідь не повинна перевищувати за часом 10–15 хвилин. Студент повинен також відповісти на запитання. Курсова робота оцінюється за стобальною системою, оцінка заноситься в залікову книжку та екзаменаційно-залікову відомість. Захищена курсова робота передається в архів кафедри інформаційних систем управління.
6. КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ
Оцінка курсової роботи здійснюється за 100-бальною шкалою, яка складається з двох частин: 1) виконання курсової роботи (до 70 балів) і 2) захисту (до 30 балів). Оцінка «відмінно» (90–100 балів) ставиться, якщо студент: продемонстрував глибокі теоретичні знання тієї дисципліни, з якої виконана курсова роботи; оволодів первинними навичками дослідної роботи: збирати дані, аналізувати, творчо осмислювати, формулювати висновки; надав свої пропозиції і рекомендації з предмету дослідження; виконав роботу грамотною літературною українською (російською) мовою; оформив роботу у відповідності до вимог і подав її до захисту у визначений кафедрою термін; на захисті продемонстрував глибокі знання теми дослідження, чітко і впевнено відповів на запитання членів комісії. Оцінка «добре» (70–89 балів) ставиться, якщо студент: продемонстрував досить високі теоретичні знання тієї дисципліни, з якої виконана курсова роботи; оволодів первинними навичками дослідної роботи: збирати дані, аналізувати, осмислювати їх, формулювати висновки, але не завжди критично ставиться до використаних джерел та літератури; надав свої пропозиції і рекомендації з предмету дослідження, однак відчуває труднощі щодо їх обґрунтування; виконав роботу грамотною літературною українською (російською) мовою, але припустився нечисленних граматичних та стилістичних помилок; оформив роботу у відповідності до вимог і подав її до захисту у визначений кафедрою термін; на захисті продемонстрував добрі знання з теми дослідження, відповів на запитання членів комісії; Оцінка «задовільно» (50–69 балів) ставиться, якщо студент: продемонстрував достатні теоретичні знання з тієї дисципліни (дисциплін), з якої виконується дана робота; в основному оволодів первинними навичками дослідної роботи: збирати дані, аналізувати, осмислювати їх, формулювати висновки, однак допускає в роботі порушення принципів логічного і послідовного викладу матеріалу, мають місце окремі фактичні помилки і неточності; не може сформулювати пропозиції і рекомендації з теми дослідження або обґрунтувати їх; припускається помилок в оформленні роботи та її науково-довідкового апарату; припустився нечисленних граматичних та стилістичних помилок; на захисті продемонстрував задовільні знання з теми дослідження, але не зумів впевнено й чітко відповісти на додаткові запитання членів комісії; Оцінка «незадовільно» (менше 50 балів) ставиться в тому разі, якщо на захисті студент продемонстрував повне незнання досліджуваної проблеми, не зумів задовільно відповісти на поставлені питання, використав дуже вузьке коло літературних джерел, практично не навів фактичних і статистичних даних. У цьому випадку студент зобов’язаний суттєво переробити роботу і повторно представити її до захисту чи написати нову. Кращі курсові роботи можуть бути рекомендовані для участі в конкурсах студентських наукових праць, студентських наукових конференціях.
Список використаних джерел
1. Документація. Звіти у сфері науки і техніки. Структура і правила оформлення : ДСТУ 3008-956 введ. 01.07.1995. – К. : Держстандарт України, 1995. – 38 с. 2. ДСТУ 3008-95 документація. Звіти у сфері науки і техніки. Структура і правила оформлення. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.sumdu.edu.ua/images/stories/scientific_inf/research/dstu_3008-95.pdf 3. Положення «Про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах» [Електронний ресурс] : затв. Нак. Мін. освіти України від 02.06.1993 р. № 161 // Законодавство України. 4. Шейко В. М. Організація та методика науково-дослідницької діяльності. [Текст] : підручник / В. М. Шейко, Н. М. Кушнаренко. – 5-е вид., стер. – К. : Знання, 2006. – 307 с. 5. Курсові роботи : виконання та оформлення : методичні рекомендації / Харк. держ. акад. культури ; уклад. : Г. П. Терентьєва, С. В. Тітов, О. В. Тітова, І. М. Фоменко. – Х. : ХДАК, 2007. – 31 с. 6. Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання [Текст] : (ГОСТ 7.1 – 2003, IDT) : ДСТУ ГОСТ 7.1:2006. – Чинний з 2007-07-01. – К. : Держспоживстандарт України, 2007. – ІІІ, ІІІ, 47 с. ; 29 см. – (Система стандартів з інформації, бібліотечної та видавничої справи) (Національний стандарт України). 7. Введення в дію нового стандарту з бібліографічного опису ДСТУ ГОСТ 7.1:2006 / С. Юлдашева // Вісник Книжкової палати. – 2007. – № 6. – С. 12–13. 8. Довідник здобувача наукового ступеня : зб. нормат. док. та інформ. матеріалів з питань атестац. наук. кадрів вищої кваліфікації / упоряд. Ю. І. Цеков ; за редакцією В. Д. Бондаренка. – 5-е вид., випр. і допов. – К. : Ред. «Бюл. Вищої атестат. коміс. України» : Вид-во «Толока», 2011. – 56 с.
ДОДАТКИ Додаток А
Зразок титульної сторінки курсової роботи
Додаток Б
Зразок завдання на курсову роботу
Додаток В
Зразок анотації до курсової роботи
Додаток Г
Приклад оформлення змісту курсової роботи на тему: «Управлінське документознавство: історія та сучасний стан в Україні»
Зміст Вступ …………………………………………………………………… 5 Розділ 1. Історія розвитку та виникнення управлінського документознавства ……………………………………………………………… 7 1.1. Поняття про документ. Матеріали доля виготовлення документів.. 7 1.2. Виникнення справочинства ……………………………………… 12 1.3. Радянське документознавство та діловодство в Україні …… 20 Розділ 2 Управлінське документознавство як напрям у структурі спеціального документознавства ……………………………………….…… 24 2.1. Об’єкт, основні поняття, методи управлінського документознавство………………………………………………………. 24 2.2. Нормативно-правова база управлінського документознавство 28 2.3. Вимоги до управлінського документування ……………………… 32 Розділ 3. Сучасне управлінське документознавство в Україні ……… 39 3.1. Підготовка до складання управлінських документів…………… 39 3.2. Складання та оформлення службових документів……………… 43 3.3. Основні вимоги до організації сучасного діловодства………… 48 Висновки…………………………………………………………… 52 Список використаних джерел……………………………… 54
ДОДАТКИ……………………………………………………………… 56
Додаток Д
Приклади оформлення бібліографічного опису списку використаних джерел
Додаток Е Приклади оформлення рецензії
РЕЦЕНЗИЯ
на курсову роботу з _______________________________________________ (назва дисципліни)
студента __________________________________________________________
на тему____________________________________________________________ ___________________________________________________________________
Рецензент: _________________________________________________
КомментарииКомментариев пока нет Пожалуйста, авторизуйтесь, чтобы оставить комментарий. |