|
|
Главная \ Методичні вказівки \ МЕТОДИКА ВИКЛАДАННЯ ЕКОНОМІЧНИХ ДИСЦИПЛІН
МЕТОДИКА ВИКЛАДАННЯ ЕКОНОМІЧНИХ ДИСЦИПЛІН« Назад
МЕТОДИКА ВИКЛАДАННЯ ЕКОНОМІЧНИХ ДИСЦИПЛІН 14.11.2014 05:01
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД «КРИВОРІЗЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ» Кафедра обліку, аудиту і фінансового аналізу
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
ДЛЯ ВИКОНАННЯ ІНДИВІДУАЛЬНОГО ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ З ДИСЦИПЛІНИ «МЕТОДИКА ВИКЛАДАННЯ ЕКОНОМІЧНИХ ДИСЦИПЛІН»
для студентів спеціальності 8.03050901 «Облік і аудит» денної форми навчання
Кривий Ріг
2011
Укладачі: Жовна О.М., канд. екон. наук, доцент; Міщук Є.В., канд. екон. наук, доцент.
Рецензент: Молодецька О.М., канд. екон. наук, доцент.
Відповідальний за випуск: Нусінов В.Я., д-р екон. наук, професор.
Методичні вказівки містять нормативну програму курсу, а також завдання для індивідуальної домашньої роботи. Наведено список рекомендованої літератури.
ЗМІСТ
Вступ………….………………………………………………………………...……4 1. Структура залікових кредитів……………………………………………………5 2. Нормативна програма курсу…………………………………………………...…6 3. Завдання для індивідуальної домашньої роботи...…………...…………………8 4. Система поточного та підсумкового контролю знань………………………...27 5. Перелік питань для підсумкового контролю знань, умінь та навичок……….28 Навчально-методичні матеріали з дисципліни……………………………...……30
ВСТУП
Інтеграція вищої освіти України в європейський освітній простір потребує урізноманітнення форм та методів організації навчального процесу. Це передбачає застосування різних форм та методів активізації навчально-пізнавальної діяльності магістрів: проблемних лекцій, семінарів – дискусій, господарських ситуацій (кейсів), презентацій, рольових та ділових ігор, тренінгових занять, корпоративної роботи, науково-педагогічної практики. Виконання індивідуального домашнього завдання магістрантами є складовою частиною навчально-виховного процесу, заключним етапом теоретичної підготовки висококваліфікованих спеціалістів з дисципліни «Методика викладання економічних дисциплін», засобом формування у них навичок педагогічної і наукової діяльності та умінь ефективно працювати в умовах реформування економіки України. Фахівців освітньо–кваліфікаційного рівня «магістр» готують для виконання науково–дослідних, педагогічних а також управлінських функцій. Відповідно до освітньо–кваліфікаційної характеристики підготовки фахівця освітньо – кваліфікаційного рівня “магістр з обліку і аудиту” однією з посад, на яких може працювати випускник вищого навчального закладу, є посада викладача, на що орієнтована педагогічна складова комплексної практики. Це вимагає від магістранта теоретичних знань і практичних умінь та навичок щодо: - предмета діяльності – відповідної дисципліни фундаментального або професійно орієнтованого циклу підготовки фахівців з напряму, до якого належить ця спеціальність; - результату діяльності – систематизації інформації в межах обраної дисципліни за окремими темами згідно з робочою програмою курсу у вигляді опорних конспектів лекційних занять та методичних розробок для проведення семінарських чи практичних занять; - процедури діяльності – способу передачі інформації студентській аудиторії шляхом проведення лекційних та семінарських занять згідно з графіком навчального процесу та розробки комплексу навчально – методичного забезпечення відповідної дисципліни, з урахуванням організації самостійної роботи студентів. Формування теоретичних знань щодо сутності, структури та форм функціонування узагальненого об’єкту діяльності викладача – навчального процесу підготовки фахівців з напряму обраної спеціальності відбувається під час вивчення дисципліни “Методика викладання економічних дисциплін” у першому навчальному семестрі магістратури. Зміст індивідуального завдання полягає у залученні студентів до самостійної науково–дослідної роботи, ознайомленні з методикою її проведення.
1. СТРУКТУРА ЗАЛІКОВИХ КРЕДИТІВ
З дисципліни „Методика викладання економічних дисциплін”, передбачено 1 модуль, розподіл часу на його засвоєння та терміни контролю наведені у табл. 1. Таблиця 1 Склад змістового модуля, розподіл часу на його засвоєння
2. НОРМАТИВНА ПРОГРАМА КУРСУ
Тема 1. Сутність, структура та зміст економічної освіти Сутність методики викладання. Методика викладання в системі навчання. Процес передачі знань. Взаємозв’язок МВЕД з іншими дисциплінами. Економічна поведінка. Вплив культури на формування поведінки. Труднощі засвоєння сучасної економічної культури. Взаємозв’язок елементів підприємницької культури. Підприємницька культура. Поняття «освіта» і «виховання». «Інтелект + чесність + характер».
Тема 2. Концепція економічної освіти в Україні Проблеми організації економічної освіти в Україні. Економічна освіта. Зарубіжний досвід викладання економічних дисциплін. Концепція економічної освіти. П’ять комплексів основ сучасних економічних знань. Сучасне розуміння економіки. Економіка як складова соціального середовища. Основні питання економіки. Головне завдання економічної науки. Методологія економічної науки. Економічне мислення та поведінка як мета економічної освіти. Концепція економічного способу мислення. Концепція неперервної економічної освіти. Перехід до нових економічних відносин. зміна економічної поведінки. Виховна функція економічної освіти. Творча особистість. Перенесення наукових принципів і закономірностей у практичну діяльність. Механічна логіка педагогічних дій. Сутність нетрадиційності педагогіки.
Тема 3. Реалізація завдань економічної освіти в методиці викладання економічних дисциплін Ступеневий принцип неперервної економічної освіти Традиційне трактування освіти. Свідомість. Схема процесу навчання. Стадії розвитку людського мозку. Рівніекономічних знань. Створення навчальних програм з економічних дисциплін Зв’язок навчального предмета з іншими елементами навчального процесу. Уточнення цілей навчання. Методична концепція курсу. Розробка навчальної програми.
Тема 4. Методика підготовки уроків і лекцій з економіки Урок і лекція як організаційно-методичні форми навчання. Урок і лекція як організаційно-методичні форми навчання. Ланцюги процесу навчання. Спільне і відмінне між уроком і лекцією. Види уроків-лекцій і форми їх активізації. Етапи підготовки уроків та лекцій Підготовка уроку. Системи контролю, самоконтролю і контролю за якістю викладання з боку навчальної частини закладу освіти. Розробка структури уроку. Деякі умови ефективного проведення теоретичних занять Ефективне використання часу. Ефективне засвоєння матеріалу. Ефективний зворотний зв’язок. Класифікація уроків за дидактичним завданням. Структура методичного забезпечення уроку (лекції).
Тема 5. Практичні й семінарські заняття з економічних дисциплін Особливості методики проведення практичних і семінарських занять Дидактичні закономірності навчання. Види семінарських занять. Просемінари. Семінари. Дискусія — засіб навчання та вирішення економічних проблем Дискусія як одна з найдавніших форм організації навчання. Навички «творчого слухання». Методика рольових тріад. Застосування аналізу економічних ситуацій та завдань економічних дисциплін. Ситуація як поєднання умов і обставин. Формулювання проблеми. Навчання вирішенню економічних проблем.
Тема 6. Економічні ігри та методика їх використання в навчальному процесі Навчальні економічні ігри та їх класифікація Навчальні економічні ігри. Класифікація навчальних економічних ігор. «Ділові ігри». Як провести економічну гру. Проведення економічної гри. Методичне забезпечення гри. Роль викладача у грі. Як створити навчальну гру Німецький і американський принципові підходи до розробки ігор. Етапи розробки ігор. Адаптація гри. Ефективність ігрових форм навчання економічним дисциплінам. Анкета оцінювання гри. Проблема оцінки ефективності активних методів навчання. Основні фактори ефективності економічних ігор.
Тема 7.Організація самостійної роботи при вивченні економічних дисциплін Самостійна робота як методична проблема. Організація самостійної роботи. Творча актуалізована особистість як мета освіти і виховання. Зміст, умови, форми та методи організації самостійної праці. Форми активізації самостійної праці Форми активізації самостійної праці. Ефективна система перевірки знань. Нетрадиційні форми домашніх завдань. Технічні засоби та комп’ютеризація навчання. Підручник як форма організації самостійної праці учня. Аналіз методичних цілей викладача щодо окремих видів самостійної праці Методичні умови для творчого навчання. Блок-схема «Око». Організація уроку. Конспект-схема та форми її використання в навчальному процесі.
Тема 8. Контроль і оцінювання результатів дисциплін економічного навчання Контроль як методична проблема Взаємозв’язок змісту та методів навчання з об’єктами та формами контролю. Контроль як методична проблема. Система контролю. Методи контролю. Педагогічні вимоги до контролю. Умови ефективного контролю. Методика оцінювання й оцінки. Форми оцінювання (оцінки). Види оцінок. Тест — форма навчання, контролю та оцінювання знань. Педагогічний тест. Алгоритм складання тестового матеріалу. Оцінювання інтелектуальних здібностей. Модульно-рейтингова система оцінювання та особливості її застосування в навчальному процесі. рейтинг. Рейтингова система оцінювання знань. Порядок оцінювання в Модульно-рейтинговій системі. Модульно-рейтингова система з МВЕД. Тема 9.Активізація навчання в економічній освіті Активізація викладання як педагогічна проблема. Активність у навчанні. Розвиток творчого мислення учнів. Способи діяльності. Особливості методики викладання економіки для різних вікових груп. Особливість економічної освіти. Методичні засоби активізації навчання різних ланках економічної освіти. Методика викладання економіки для школярів. Методика викладання економічних дисциплін у вузі. Психологічні особливості активізації економічного навчання Проблемний виклад. Правила автодидактики. Сучасні підходи до навчання.
Тема 10. Специфіка педагогічної діяльності в економічному навчанні Методика чи технологія викладання? Методика чи технологія викладання. Специфіка педагогічної діяльності. Самооцінювання. Особливості поширення прогресивних методик викладання. Вчитель і методика викладання. Рівні (етапи) засвоєння методики викладання. Методичні бар’єри. Психолого-педагогічна неповторність викладача. Викладач як центральна постать у процесі навчання. Індивідуальність педагога. Професіограма викладача економічних дисциплін.
3. ЗАВДАННЯ ДЛЯ ІНДИВІДУАЛЬНОЇ ДОМАШНЬОЇ РОБОТИ
Завдання для індивідуальної роботи полягає у складанні плану-конспекту одного (лекційного, лабораторного або практичного) заняття з професійно-орієнтовної або спеціальної дисципліни фахової кафедри. Для виконання індивідуального завдання доцільно скористатися наступним методичним матеріалом. Процес навчання виконує три основні функції: освітню, виховну і розвиваючу. Освітня функція - припускає озброєння майбутніх фахівців професійними знаннями, уміння і навиками. Виховна функція передбачає рішення основних задач в процесі навчання по формуванню професійного світогляду, творчого стилю діяльності, активної професійної позиції. Розвиваюча функція забезпечує процес вдосконалення розумових процесів, емоційної і вольової сфери особи, мотивації і пізнавальних потреб майбутніх фахівців. Всі три функції знаходяться в складному переплетенні і взаємодії, обумовлюючи характер сучасного процесу навчання у вищій школі. Відповідно до “Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах”, затвердженого Міністерством освіти України (наказ № 161 від 02.06.1993 р.), навчальний процес здійснюється у формах: - навчальні заняття; - виконання індивідуальних завдань; - самостійна робота студентів; - практична підготовка; - контрольні заходи. Основними видами навчальних занять є: лекція; лабораторне, практичне, семінарське заняття; консультація.
3.1. Лекція та її типи Лекція – це логічне, послідовне викладання змісту навчання, яке характеризується судженнями, висновками, підсумком. Вона охоплює основний теоретичний матеріал однієї або кількох тем навчальної дисципліни. Тематика курсу лекцій визначається робочою програмою. В практиці роботи вищих навчальних закладів розрізняють різні типи лекцій: − вступна лекція; − установочна лекція; − традиційна (поточна) лекція; − проблемна лекція; − лекція-бесіда (діалог з аудиторією) − тематична лекція з елементами евристичної бесіди; − лекція-дискусія; − лекція прес-конференція; − лекція із застосуванням техніки зворотного зв’язку; − лекція з елементами проблемних ситуацій; − лекція з використанням ЕОМ і ТЗН; − лекція-консультація − лекція з використанням реферативних робіт студентів; − оглядова лекція; − заключна лекція. Структура лекції Тема: Мета: освітня - виховна - розвиваюча – Вид заняття: Тип: Наочність: Міжпредметні зв’язки:
Хід лекції: І. Організаційний момент ІІ. Вступ Актуалізація опорних знань студентів; Мотивація пізнавальної діяльності студентів; Повідомлення теми лекції: План 1. 2. 3. Завдання на самостійну роботу: Рекомендована література: ІІІ. Основна частина (послідовно розкривається зміст теми відповідно до плану) ІV. Висновки V. Відповіді на питання студентів (або ж, навпаки, поставити питання студентам)
Етапи підготовки до лекції -формулювання теми; -визначення основної ідеї (цільова установка лекції); -складання плану лекції; -знайомство з бібліографією та вивчення наукової і методичної літератури; -відбір фактичного матеріалу; -формулювання часткових і загальних висновків; -підбір наочного матеріалу; -складання конспекту лекції; -режисура лекції.
3.2. Семінарське заняття Семінарське заняття – форма навчального заняття, при якій викладач організовує дискусію навколо попередньо визначених тем, до котрих студенти готують тези виступів на підставі індивідуально виконаних завдань (рефератів). В педагогічній практиці виділяють такі типи семінарських занять: - семінар з використанням евристичної бесіди: - семінар-диспут: - семінар з виступами студентів: - міждисциплінарний семінар: - комбіноване семінарське заняття: - семінар-практикум:
Структура семінарського заняття Тема: Мета: освітня - виховна - розвиваюча – Вид заняття: Тип: Наочність: Міжпредметні зв”язки: Хід заняття: І.Організаційний момент ІІ. Вступ Актуалізація опорних знань студентів; Мотивація пізнавальної діяльності студентів; Повідомлення теми семінару:
План 1. 2. 3. ІІІ. Основна частина. Обговорення питань, винесених на семінар (послідовно обговорюються відповідно до плану) ІV. Підведення підсумків семінару (викладач робить спільно із студентами загальні висновки, аналізує виступи студентів, оцінює їх) V. Повідомлення теми наступного семінару, плану, рекомендованої літератури
3.3. Практичне заняття Практичне заняття –форма організації навчального процесу, при якій викладач організовує детальний розгляд студентами окремих теоретичних положень навчальної дисципліни та формує вміння і навички їх практичного застосування шляхом індивідуального виконання відповідно до сформованих завдань. Практичне заняття включає: проведення попереднього контролю знань, умінь і навичок студентів, постановку загальної проблеми викладачем, її обговорення за участю студентів, розв’язування контрольних завдань, їх перевірку, оцінювання.
Типи практичних занять:-заняття набуття нових знань; -заняття закріплення і застосування знань; -узагальнюючі заняття; -контрольно-перевіркові заняття (заняття перевірки знань, умінь та навичок); -комбіновані заняття. Структура комбінованого заняття Тема: Мета: освітня – виховна – розвиваюча – Вид заняття: Тип заняття: Наочність: Обладнання: Міжпредметні зв”язки:
Хід заняття. І.Організаційний момент
ІІ. Перевірка домашнього завдання (перевірка раніше вивченого матеріалу) Актуалізація опорних знань студентів Мотивація пізнавальної діяльності студентів Повідомлення теми заняття: Завдання (для студентів): ІІІ. Викладення нового матеріалу ІV. Закріплення нового матеріалу V. Самостійна робота студентів (практична робота) Вступний інструктаж Поточний інструктаж Заключний інструктаж VІ. Підведення підсумків заняття VІІ. Домашнє завдання
На практичних заняттях можуть застосовуватися різні форми організаційної роботи: - групова (фронтальна) – повинно бути однотипне обладнання в розрахунку на всю групу (підгрупу); - бригадна (фронтальна) – використовується в тих випадках, коли немає можливості проводити заняття групою ( фронтально). У цьому випадку група ділиться на ланки (2-4 особи). Кожна ланка в один і той же час виконує однакові види робіт на відповідних робочих місцях; - бригадна форма – проводиться аналогічно до бригадної фронтальної, але при умові, коли кожна бригада виконує різні види робіт на відповідних робочих місцях; - індивідуальна форма – кожний студент має індивідуальне практичне завдання. Переміщення ланок по робочих місцях відбувається відповідно до розробленого графіка. До кожного практичного заняття повинна бути складена інструкційна карта для студентів, що є обов’язковим документом і забезпечує послідовність дій студентів на досягнення мети практичного заняття та конкретизує підготовку їх до заняття.
3.4. Лабораторне заняття Лабораторне заняття – це форма навчального заняття, при якому студент під керівництвом викладача особисто доводить натуральні або імітаційні експерименти чи досліди з метою практичного підтвердження окремих теоретичних положень даної навчальної дисципліни, набуває практичних навичок роботи з лабораторним обладнанням, обчислювальною технікою, вимірювальною апаратурою, методикою експериментальних досліджень у конкретній галузі. Лабораторне заняття включає: проведення поточного контролю підготовленості студентів до виконання конкретної лабораторної роботи, виконання завдань теми заняття, оформлення і й індивідуальний звіт з виконаної роботи та його захист перед викладачем. Типи лабораторних занять: - традиційне лабораторне заняття; - дослідне лабораторне заняття.
Структура лабораторного заняття Тема: Мета: освітня – виховна – розвиваюча – Вид заняття: Тип заняття: Наочність: Обладнання: Міжпредметні зв’язки: Місце проведення: Час проведення:
Хід заняття: І.Організаційний момент. ІІ. Вступний інструктаж Перевірка вивченого матеріалу Актуалізація опорних знань студентів Мотивація пізнавальної діяльності студентів Повідомлення теми заняття: Завдання (для студентів) Видача інструкційних карт Пояснення ходу виконання лабораторної роботи Повторення правил техніки безпеки ІІІ. Поточний інструктаж (самостійна робота студентів) Викладач здійснює обходи робочих місць студентів і надає (в разі необхідності) допомогу студентам. Здійснює індивідуальний, груповий інструктаж. ІV. Заключний інструктаж Здача звітів, виставлення оцінок V. Підведення підсумків заняття VІ. Домашнє завдання VІІ. Прибирання робочих місць Традиційне лабораторне заняття має такі особливості: - мета роботи наперед точно визначена; - обладнання, прилади, інструменти наперед підібрані і в підготовленому вигляді запропоновані студентам; - методика та послідовність операції наперед точно відпрацьовані і зведені в інструкційну карту , підготовлені і форми звітної документації; - характером роботи є операції, що підтверджують закони, що студенти раніше вивчали; - результат, який повинен бути одержаний у роботі, відомий студентам. Дослідне (експериментальне) лабораторне заняття має такі особливості: - визначена тема і мета роботи; - студенти самостійно під керівництвом викладача розробляють відповідні вимоги до виконання роботи; - прилади та інструменти, що зберігаються в лабораторії, видаються студентові на вимогу; - методику і послідовність роботи, форми фіксації її результатів розробляє сам студент під керівництвом викладача на основі досвіду, одержаного при виконанні проведених раніше робіт; - характер роботи – дослідження явищ з метою надходження невідомих студентові залежностей; - результат роботи студентові наперед невідомий.
Основою успішного виконання лабораторної роботи є вміле керівництво роботою з боку викладача, яке здійснюється завдяки інструктуванню студентів протягом всього заняття. Інструктаж – це діяльність викладача, спрямована на організацію, коригування та вдосконалення навчально-практичної роботи, необхідна для засвоєння знань, умінь, і навичок, передбачених програмою. Розрізняють три види інструктажів: - вступний; - поточний; - заключний. Вступний інструктаж має на меті перевірити засвоєння теоретичного матеріалу з даного питання, мобілізувати опорні знання для успішного заняття; підготувати студентів до самостійної роботи; повідомити їм тему, мету, послідовність виконання завдання; ознайомити з інструкційно-технологічною картою; дати вказівки, як і коли користуватися обладнанням, приладами, посібниками. При проведенні вступного інструктажу викладач знайомить студентів з правилами техніки безпеки, пояснює, як вести записи, розрахунки, креслити графіки тощо. Тут же необхідно пояснити, як вести підготовку матеріалів та оформити звіт про виконану роботу. У цій частині заняття викладач перевіряє зошити для лабораторних і практичних занять. Поточний інструктажведеться в ході роботи. Він здійснюється під час виконання завдань студентами. Такий інструктаж може бути індивідуальним або груповим. При такому інструктуванні викладачеві не слід займатися однією ланкою чи студентом і не бачити всієї групи. Не можна перетворювати допомогу в підказування. Якщо в студентів виникли труднощі, то викладачеві потрібно шляхом невідомих питань домогтися того, щоб вони вияснили причини такого становища і намітили шляхи виходу з нього. Заключний інструктаж проводиться після виконання завдання всіма студентами. При цьому викладач аналізує роботу всієї групи, ланок і окремих студентів. Звертає увагу на успіхи чи окремі невдачі, на відхилення в роботі від інструкційно-технологічної карти тощо. За характером навчальних задач, що розв’язуються при їх виконанні лабораторні роботи поділяються на: - ознайомчі (по вивченню конструкцій і будови засобів виробничої і дослідницької діяльності; по складанню і розбиранню обладнання пристроїв і пристосувань; по налагодженню, настроюванню і регулюванню засобів виробничої і дослідницької діяльності); - експериментальні (по вивченню і відпрацюванню методики дослідження об’єктів та вимірювання їх властивостей; по конструюванню, доконструюванню і переконструюванню схем пристроїв, пристосувань, обладнання; по проведенню досліджень: навчальних експериментів по визначенню впливу різних факторів на властивості об’єктів, вивченню залежностей, експериментальній перевірці вивчених законів і закономірностей); - проблемно-пошукові (по вивченню нових для студентів об’єктів; по вивченню поведінки відомих студентам об’єктів в нових умовах; по експериментальній перевірці гіпотез).
3.5. Індивідуальне заняття Індивідуальне навчальне заняття проводиться з метою підвищення рівня їх підготовки та розкриття індивідуальних творчих здібностей студентів. Індивідуальні навчальні заняття організовуються за окремим графіком з урахуванням індивідуального навчального плану студента і можуть охоплювати частину або повний обсяг занять однієї чи декількох навчальних дисциплін, а в окремих випадках повний обсяг навчальних занять для одержання освітнього кваліфікаційного рівня. Види індивідуальних занять, їх обсяг, форми і методи проведення, форми та методи поточного контролю, підсумкового контролю (крім державної атестації) визначаються індивідуальним планом студента. Індивідуальний навчальний план студента складається на підставі робочого навчального плану і включає всі нормативні навчальні дисципліни та частину вибіркових навчальних дисциплін, вибраних студентом з обов’язковим урахуванням структурно-логічної схеми підготовки. За виконання індивідуального навчального плану відповідає студент.
3.6 Консультації Консультація – форма навчального заняття, при якій студент отримує відповіді від викладача на конкретні запитання або пояснення певних теоретичних положень чи аспектів їх практичного застосування. Консультація може бути індивідуальною або груповою, залежно від того чи викладач консультує студентів з питань, пов’язаних із виконанням індивідуальних завдань чи з теоретичних питань навчальної дисципліни. Обсяг часу відведений викладачу для проведення консультацій з конкретної дисципліни, визначається навчальним планом. Види консультацій Групові – передбачають роботу в дидактичній системі “група”, “малі групи”. Індивідуальні - передбачають роботу з окремими студентами.
3.7 Критерії оцінки лекції: - відповідність теми лекції навчальній програмі дисципліни ; - професійний рівень лектора, ступінь вільного володіння лектором матеріалу, що викладається; - науковий рівень лекції (зв’язок змісту навчального матеріалу з сучасними дослідженнями; - методологічний рівень лекції, логічність викладу змісту навчального матеріалу; - активізація пізнавальної діяльності студентів; - ясність викладання матеріалу, чистота мови і дикція викладача; - уміння викладача використовувати і представляти наочні матеріали; - використання технічних засобів навчання; - контакт лектора з аудиторією, оволодіння увагою студентів, активність студентів в ході лекції; - контроль лектором відвідування і дисципліни студентів.
Рекомендована схема аналізу лекції
Група ________ Курс________ К-сть студ.____ Дата __________ Викладач ____________________________________ Дисципліна___________________________________ Мета відвідування _____________________________ _____________________________________________
1. Тема лекції. 2.Відповідність теми і змісту лекції програмним вимогам. 3.Яке місце даної лекції в розділі? Як це заняття пов”язане з попереднім, як воно працює на наступні заняття? 4.Мета лекції (відповідність змісту теми, визначеність формулювання, ясність, наукова обгрунтованість). 5.Стислий аналіз організаційного моменту. 6.Особливості планування та побудови лекції: - план (вірність формулювання головних питань); - наявність переліку літературних джерел; - послідовність і логічність змістовних частин. 7.Оцінка якості навчальної інформації: - науковий рівень (високий, достатній, середній, задовільний, низький); - доступність викладання ( повна, обмежена, важка); - мова викладача (багата - бідна, грамотна - неграмотна, чиста - засмічена, лаконічна, багатослівна, логічна - недостатньо логічна, емоційна - не емоційна тощо); - впровадження нових технологій навчання; - якість і доцільність засобів наочності; - зв”язок з життям і виробництвом, з іншими дисциплінами. 8.Ступінь ефективності керування пізнавальними процесами: - врахування принципу „значущості” інформації; - утворення ситуацій, що стимулюють інтерес; - факти включення мимовільної та довільної уваги, їх доцільність і частота; - посилення зворотного зв”язку за рахунок постановки контрольних питань; - створення проблемних ситуацій, їх доцільність; - факти використання діалогічних форм навчання, частота перетворення монологу в діалог, його доречність на лекції; - доцільність стилю викладання, що вибрав викладач; - дотримання викладачем педагогічного такту; - прагнення захопити студентів прикладом власної особистості як громадянина та вченого. 9.Особливості діяльності та поведінки студентів на різних етапах лекції: - прояв розумової активності; - ступінь зацікавленості; - ступінь адекватності засвоєння; - факти задоволення, уважності, здивування, непорозуміння тощо. 10.Чи раціонально було розподілено час на всі питання лекції? 11. Наявність робочих програм, конспекту лекції. 12.Висновки. Як оцінюєте результати лекції? Чи вдалося реалізувати всі поставлені завдання лекції? Якщо не вдалося, то, на Вашу думку, чому? 13.Пропозиції.
Рекомендована схема аналізу семінарського заняття
Група ________ Курс________ К-сть студ.____ Дата ________ Викладач ____________________________________ Дисципліна___________________________________ Мета відвідування _____________________________ _____________________________________________
1.Тип заняття: 2.Мета заняття: - освітня - розвиваюча - виховна (відповідність змісту теми, визначеність формулювання, ясність, наукова обгрунтованість).
3.Стислий аналіз організаційного моменту (час). 4.Відповідність питань, винесених на семінар змісту навчальної програми. 5.Перехід до обговорення теми семінару: - чи було здійснено актуалізацію опорних знань студентів; - чи була здійснена мотивація пізнавальної діяльності студентів; - чи була названа тема семінару і його план. 6.Обговорення питань, винесених на семінар (час). 7. Обладнання та унаочнення на занятті. 8.Активізація пізнавальної діяльності студентів. 9.Науково-методичний рівень семінарського заняття. 10. Вміння викладача організовувати і спрямовувати дискусію 11. Змістовність вступного і заключного слова викладача, характеристика доповідей студентів; 12.Глибина розгляду вузлових питань; 13. Чи здійснювались міжпредметні зв”язки; 14.Активність студентів; 15.Форми організації пізнавальної діяльності студентів на занятті. 16.Підведення підсумків заняття (час). 17.Домашнє завдання (повідомлення теми наступного семінару, питань до неї та рекомендованої літератури) 18. Чи досягнута мета заняття. 19.Наявність і стан навчальної документації на занятті; - 20.Виділення науково-обґрунтованого об’єму літератури рекомендованої студентам для самостійної роботи при підготовці семінару; 21.Висновки, пропозиції.
Рекомендована схема аналізу практичного заняття
Група ________ Курс________ К-сть студ.______ Дата ________ Викладач _____________________________________ Дисципліна___________________________________ Мета відвідування _____________________________ 1.Тип заняття. 2.Тема заняття, її відповідність програмі. Місце даного заняття в темі? Як це заняття пов”язане з попереднім, як воно працює на наступні заняття? 3.Мета заняття, її відповідність змісту теми, визначеність формулювання, ясність, наукова обгрунтованість. 4.Наявність методичних вказівок або розробок до заняття. 5.Стислий аналіз організаційного моменту. 6.Перевірка домашнього завдання чи раніше вивченого матеріалу (в якій формі було організоване опитування). Активність студентів. 7. Обладнання та наочність на занятті. 8.Перехід до вивчення нової теми: - чи було здійснено актуалізацію опорних знань студентів; - початкова мотивація пізнавальної діяльності студентів; - повідомлення теми і завдань заняття. 9.Вивчення і засвоєння нового матеріалу. Методи та прийоми викладання. 10.Зв”язок змісту навчального матеріалу з сучасними досягненнями науки і техніки. 11.Активізація пізнавальної діяльності студентів. 12.Закріплення нового матеріалу. Методи та прийоми. 13.Самостійна практична робота студентів. Проведення інструктажів. Чи забезпечувалась відповідна самостійність студентів і самоконтроль за якістю виконання вправ, контроль з боку викладача. 14. Виконання правил техніки безпеки та контроль з боку викладача за їх дотриманням. 15. Підведення підсумків заняття. 16.Домашнє завдання (оптимальність об’єму, його складність, диференційованість) 17. Чи досягнута мета заняття. 18. Чи раціонально було розподілено час на всі етапи заняття? 19.Використання на занятті нових педагогічних технологій. 20.Готовність викладача до практичного заняття (наявність робочої програми, плану заняття, методичних рекомендацій до практичного заняття тощо). 21.Уміння викладача пояснити матеріал, правильність, чистота, логічність, емоційність мови. 22.Стиль спілкування викладача із студентами. 23.Культура записів на дошці. 24.Висновки. Як оцінюєте результати заняття? Чи вдалося реалізувати всі поставлені завдання практичної роботи? Якщо не вдалося, то, на Вашу думку, чому? 25.Пропозиції.
Рекомендована схема аналізу лабораторного заняття Група ________ Курс________ К-сть студ._________ Дата ________ Викладач ____________________________________ Дисципліна___________________________________ Мета відвідування_____________________________ _____________________________________________
1.Тип заняття. 2.Тема заняття , її відповідність програмі. Місце даного заняття в темі? Як це заняття пов”язане з попереднім, як воно працює на наступні заняття? 3.Мета заняття, її відповідність змісту теми, визначеність формулювання, ясність, наукова обгрунтованість. 4. Обладнання та наочність на занятті. Чи в достатній кількості обладнання і пристроїв для проведення лабораторної роботи? 5.Стислий аналіз організаційного моменту. 6.Проведення викладачем вступного інструктажу. Звернення уваги студентів на дотримання правил техніки безпеки. 7.Перехід до вивчення нової теми: - чи було здійснено актуалізацію опорних знань студентів; - початкова мотивація пізнавальної діяльності студентів; - повідомлення теми і завдань заняття. 8.Вивчення і засвоєння нового матеріалу. Методи та прийоми викладання. 9.Зв”язок змісту навчального матеріалу з сучасними досягненнями науки і техніки. 10.Активізація пізнавальної діяльності студентів. 11.Поточний інструктаж студентів під час самостійної роботи. Чи забезпечувалась відповідна самостійність студентів і самоконтроль за якістю виконання завдань, контроль з боку викладача. 12.Заключний інструктаж. 13.Домашнє завдання (оптимальність об’єму, його складність, диференційованість) 14. Чи досягнута мета заняття. 15. Чи раціонально було розподілено час на всі етапи лабораторного заняття? 16.Наявність робочої програми, плану заняття, інструкцій чи методичних рекомендацій до практичного заняття тощо. 17.Висновки. Як оцінюєте результати заняття? Чи вдалося реалізувати всі поставлені завдання лабораторної роботи? Якщо не вдалося, то, на Вашу думку, чому? 18.Пропозиції.
Приклад плану-конспекту лекційного заняття з нормативної дисципліни «Організація обліку» наведено нижче.
Приклад плану-конспекту лекційного заняття з нормативної дисципліни «Організація обліку»
Тема:«Організація обліку необоротних активів» Мета: освітня – закріпити на практиці знання про організацію обліку необоротних активів виховна – виховати відповідальне ставлення до організації обліку необоротних активів розвиваюча – розвинути логічне мислення у студентів Вид заняття: практичне заняття Тип заняття : індивідуальна форма Наочність: таблиці 2, рис.2 Обладнання: відсутнє Міжпредметні зв’язки: бухгалерський облік, фінансовий облік, податковий облік
Хід заняття: І. Організаційний момент - привітання зі студентами, перевірка присутніх, зауваження щодо запізнень (у разі їх наявності)
ІІ. Перевірка домашнього завдання (перевірка раніше вивченого матеріалу) – перевірка знання теоретичних питань, що були розглянуті на попередній лекції, перевірка знань студентів П(С)БО 7 «Основні засоби», прослуховування доповідей студентів на тему«Відображення інформації про основні засоби у фінансовій звітності» (обсяг 1-2 сторінки) Актуалізація опорних знань студентів – згадуємо тему «Основні засоби» з дисципліни «Бухгалтерський облік», студентам будуть задані наступні питання, на які необхідно дати відповідь «Так» чи «Ні»: 1) Основні засоби та Інші необоротні матеріальні активи це тотожні поняття? Ні 2) Чим вони відрізняються? Основні засоби – це матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх в процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, при передачі в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій; очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він більше одного року. До інших необоротних активів належать бібліотечні фонди, малоцінні необоротні матеріальні активи, тимчасові (не титульні) споруди, природні ресурси, предмети прокату, інші необоротні матеріальні активи. 3) Чи відображається інформація про основні засоби у Балансі підприємства? Так 4) У якому рядку і з чого складається? Рядок 030 – 032 Активу балансу. Рядок 030 – залишкова вартість основних засобів, рядок 031 – первісна вартість, рядок 032 – знос. 5)Інвентарний номер, присвоєний об’єкту основних засобів, зберігається за ним на весь період його знаходження на даному підприємстві та вказується в усіх первинних документах і регістрах бухгалтерського обліку? Так Мотивація пізнавальної діяльності студентів – розповідь студентам про актуальність даної теми на сьогоднішній день, так як від правильної організації обліку основних засобів на підприємстві залежить правильність відображення даних у формах звітності, і як наслідок, під час перевірки контролюючих органів не будуть виникати питання стосовно правильного відображення даних у формах звітності. Це дасть можливість уникнути штрафів на підприємстві. Повідомлення теми заняття: Завдання (для студентів):
ІІІ. Викладення нового матеріалу «Сьогодні ми розглянемо нову тему, яка носить назву «Організація обліку грошових коштів (документування операцій з руху готівки в касі, документування операцій на рахунках в банку)».
1.Основні завдання та нормативна база організації обліку грошових коштів Основними завданнями організації обліку грошових коштів є:
Для організації обліку касових операцій та операцій з обліку безготівкових розрахунків керуються наступними основними нормативними документами (табл. 1). Таблиця 1 Нормативні документи, які використовують для організації обліку касових операцій
2.Організація первинного обліку грошових коштів Первинні документи, що підтверджують рух грошових коштів, повинні бути належним чином впорядковані. Типові форми первинних документів представлені в таблиці 2. Розрахунки готівкою підприємства усіх форм власності, а також приватні підприємці мають проводити з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів, касового і товарного чеків, квитанцій, договорів купівлі-продажу, актів закупівлі, виконання робіт (надання послуг) чи інших документів, що засвідчують факт купівлі товару, виконання робіт, надання послуг. Таблиця 2 Типові форми первинних документів з обліку готівки
Для забезпечення дотримання вимог видачі готівки з каси підприємства доцільно розробити робочі інструкції текстової форми щодо оформлення видачі готівки з каси видатковим касовим ордером. Гроші по касових ордерах приймаються і видаються тільки в день їх оформлення. При завершенні операцій касир зобов'язаний підписати усі прибуткові та видаткові касові ордери, а ті документи, які до них додаються, - погасити штампом або надписом: на прибуткових документах -"отримано", а на видаткових - "оплачено", вказавши дату. Оплата праці, виплата допомог по тимчасовій непрацездатності, стипендій, премій тощо проводиться касиром за платіжними (розрахунково-платіжними) відомостями, без складання видаткового касового ордера на кожного одержувача. Здача виручки інкасатору оформлюється супровідною відомістю, яка складається в трьох примірниках через копіювальний папір: перший примірник (супровідну відомість) вкладають до інкасаторської сумки, другий (накладну) - віддають інкасатору при отриманні ним сумки, третій (копія супровідної відомості) - залишається в касі підприємства (інкасатор на ньому ставить підпис і відповідний штамп) і служить підставою для списання коштів з касира, який підтверджує здачу грошей до каси банку. На зворотному боці першого і другого примірників вказаних документів матеріально відповідальні особи заповнюють покупюрний опис грошей, що здаються. 3. Документування операцій на рахунках в банку Всі банківські операції оформлюються лише стандартними первинними документами. Відповідно до вимог щодо оформлення первинних документів, на документах, що засвідчують рух грошових коштів на рахунках в банку, обов'язково повинні бути підписи осіб, відповідальних за здійснення тієї чи іншої операції. Визначення кола осіб, що мають право підпису таких документів, здійснюється власником або керівником підприємства (якщо він уповноважений на це власником). Підписів на документі, як правило, два: перший - підпис працівника, відповідального за господарську діяльність підприємства, другий - це підпис працівника, відповідального за фінансову діяльність підприємства. Право першого підпису, так само як і другого, можуть мати декілька працівників підприємства. Наприклад, право першого підпису може мати керівник підприємства, його заступник, головний інженер тощо, а право другого підпису - головний бухгалтер, бухгалтер, тощо. Підприємство періодично (щоденно чи у встановлені банком строки) отримує від банку виписку з поточного рахунку, тобто перелік здійснених ним за звітний період операцій. Виписка банку - документ, що видається банком підприємству і відображає рух грошових коштів на поточному рахунку. Виписка банку замінює собою регістр аналітичного обліку операцій, пов'язаних з рухом грошових коштів на поточному рахунку, а тому вона обов'язково містить дату, номер документа, короткий зміст операції і суми записів по дебету і кредиту, а також залишки коштів па початок і кінець періоду. ІV. Закріплення нового матеріалу - «Дайте відповіді на наступні питання?»: 1. На підставі яких документів оформлюються касові операції з надходження та видатків грошових коштів? – Прибутковими та видатковими касовими ордерами. 2. Чим оформлюється приймання готівки в касу підприємства? – Прибутковим касовим ордером. 3. На протязі скільки днів дійсні платіжні доручення з дня виписки? – 10 4. Що означає бухгалтерський запис Дт 23 Кт 311? – Оплата витрат сторонніх організацій на виготовлення продукції. V. Самостійна робота студентів (практична робота) Вступний інструктаж – розв’язуємо 1 задачу біля дошки з поясненням її розв’язання для того, щоб студенти засвоїли вивчений матеріал Задача 1 Підприємство отримало з банку у касу 1200 грн. на відрядження з яких видано 400 грн. працівникам як аванс на відрядження (кошти використані повністю) та 800 грн. експедитору на закупівлю матеріалів. Експедитор закупив матеріали на цю суму з ПДВ та здав авансовий звіт. Зробити проводки до перевірки підприємства та після перевірки контролюючим органом. Розв’язання Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 15.12.04 №637 скасовано вимогу стосовно використання суб’єктами господарювання власних готівкових коштів, що одержані з банківського рахунку за грошовим чеком, виключно за цільовим призначенням, а тому штрафні санкції за нецільове використання отриманої у банку готівки застосовуватись не можуть. У обліку будуть зроблені наступні проводки.
Поточний інструктаж. Кожному студенту дається 15 хвилин на те, щоб самостійно скласти 10 простих бухгалтерських проведень або 5 складних бухгалтерських проведень на тему: «Облік грошових коштів»
Заключний інструктаж. Розв’язавши задачу, ми побачили на практиці як за допомогою проводок відображається отримання грошових коштів з банку у касу підприємства, якою проводкою відображається видання суми авансу на відрядження
VІ. Підведення підсумків заняття (оцінювання) Таким чином, на сьогоднішньому занятті ви засвоїли знання про організацію обліку необоротних активів, ознайомилися з новою темою: «Організація обліку грошових коштів», здобули практичні навички по вирішенню задач з даної теми
VІІ. Домашнє завдання. 1. Розв’язати задачу, навести кореспонденцію рахунків, заповнити відповідні бухгалтерські документи та принести їх на наступне заняття.
30.11 з каси робітнику Грібенко А.А. були видані грошові кошти на відрядження у розмірі 850 грн. Залишок сум, виданих на відрядження у розмірі 74, 36 грн., робітник повернув 09.12; - 01.12 з каси робітнику Скляр І.П. були видані грошові кошти під звіт на господарські потреби у розмірі 750 грн. Залишок виданих під звіт сум у розмірі 120 грн., робітник повернув до каси підприємства 02.12; - 09.12 з каси робітнику Скляр І.П. були видані грошові кошти під звіт на господарські потреби у розмірі 450 грн. Залишок виданих під звіт сум у розмірі 75 грн. робітник повернув до каси підприємства в той же день – 09.12. Ліміт каси: 150 грн. У касі на 01.12 знаходились грошові кошти у межах ліміту. Примітка: Операції відображати лише за умови надходжень в касу підприємства в національній валюті Розв’язання
4. СИСТЕМА ПОТОЧНОГО ТА ПІДСУМКОВОГО КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ
Загальна оцінка знань студента включає чотири рівні: 1. Робота студента на лекційних заняттях (присутність та активність роботи на лекціях). 2. Самостійна та індивідуальна робота студента. 3. Модульна контрольна робота. 4. Контрольні заходи (залік). Робота на лекційних заняттях оцінюється в 10 балів (5 за стовідсоткове відвідування лекцій, 5 – за активність на них та ведення конспекту). За усну відповідь студент отримує 1 бал. Самостійна та індивідуальна роботи студента оцінюється за наступними критеріями. Виконання та захист індивідуального домашнього завдання: максимальна кількість балів – 38. За своєчасність здачі індивідуального завдання студент додатково отримує 1 бал. Модульна контрольна робота складається з 6 теоретичних питань. Максимальна оцінка за модульну контрольну роботу - 22 бали. На підсумковому контрольному заході (заліку) студенти мають можливість отримати 30 балів шляхом надання вірних відповідей на усні питання викладача. Загальна сума балів студента підсумовується з урахуванням відповідей на усні питання, що винесені на залік та виставляється загальна оцінка за наступною шкалою (табл. 3). Таблиця 3 Шкала оцінок якості засвоєння навчального матеріалу
5. ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ ДЛЯ ПІДСУМКОВОГО КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ, УМІНЬ ТА НАВИЧОК
8. Формування підприємницької культури молоді в системі економічної підготовки15. Структура процесу навчання та її вплив на організацію навчальної діяльності
36. Мотивація навчальної діяльності як необхідна складова навчального процесу
39. Семінар за методом „дискусія”
НАВЧАЛЬНО МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ З ДИСЦИПЛІНИ Навчальна та довідкова література
10. Павленко О.О. Методичні вказівки до самостійної роботи з дисципліни «Методика викладання економіки» «Застосування методу Case Studies при викладанні економічних дисциплін». - Кривий Ріг: КЕІ КНЕУ, 2005. – 34с. 11. Сасова И. Педагогические технологии в социально-экономической подготовке школьников //Образование и рынок – 1998. - №1. - С. 23-26.
2. Нормативна та інструктивна література 1. Закон України “Про освіту” (зі змінами та доповн.) // Голос України. — 1996. — 25 квіт. 2. Положення про освітньо-квадифікаційні рівні (ступеневу освіту): Постанова Кабінету Міністрів України від 20 січня 1998 р. № 65. 3. Про затвердження Програми дій щодо реалізації положень Болонської декларації в системі вищої освіти і науки України на 2004–2005 рр.: Наказ Міністра освіти і науки України від 23 січня 2004 р. 4. Про проведення педагогічного експерименту з кредитно-модульної системи організації навчального процесу: Наказ Міністра освіти і науки України від 23 січня 2004 р. № 48.
3. Методична література 1. Опорний конспект лекцій з дисципліни «Методика викладання економічних дисциплін» для студентів спеціальності «Облік і аудит» освітньо-кваліфікаційного рівня «магістр» / Укл. Жовна О.М., Міщук Є.В. – Кривий Ріг: ДВНЗ «КНУ».– 2011. – 10 с. 2. Методичні вказівки для виконання самостійної роботи з дисципліни «Методика викладання економічних дисциплін» для студентів спеціальності 8.03050901 «Облік і аудит» денної форми навчання / Укл. Жовна О.М., Міщук Є.В. – Кривий Ріг: ДВНЗ «КНУ».– 2011. – 18 с.
Методичні вказівки для виконання індивідуального домашнього завдання містять нормативну програму курсу, а також завдання для індивідуальної домашньої роботи. Наведено список рекомендованої літератури.
Укладачі: Жовна Олена Михайлівна, Міщук Євгенія Володимирівна.
Реєстац. № ________________
Підписано до друку _____________ 2011 р. Формат А5 Обсяг 31 стор. Тираж ___________________ прим. Видавничий центр ДВНЗ «КНУ», вул. ХХІІ Партз’їзду, 11, м. Кривий Ріг
КомментарииКомментариев пока нет Пожалуйста, авторизуйтесь, чтобы оставить комментарий. |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||