|
|
Главная \ Методичні вказівки \ МЕТОДОЛОГІЯ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ
МЕТОДОЛОГІЯ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ« Назад
МЕТОДОЛОГІЯ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ 23.09.2016 04:30
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу
М. О. Данилюк
МЕТОДОЛОГІЯ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
Івано-Франківськ 2015
ББК 72.5 Д 18
Рецензент: Витвицький Я. С. професор кафедри економіки підпри-ємства, д. е. н.
Рекомендовано методичною радою університету (протокол № 12 від 24.12.2015р.)
Данилюк М. О.
Д-18Методологія наукових досліджень: методичні вказівки. – Івано-Франківськ: ІФНТУНГ , 2015. – 37 с.
Методичні вказівки містять перелік тем, рекомендованих студентам для вивчення дисципліни. Перелік тем рефератів. Комплект питань для самопідготовки в процесі вивчення дисципліни та глосарій. Розроблені відповідно до робочої програми навчальної дисципліни «Методологія наукових досліджень». Для студентів деної та заочної форм навчання спеціальностей 8.03050401 «Економіка підприємства»; 8.03050901 «Облік і аудит»; 8.03050801 «Фінанси і кредит»; 8.03060101 «Менеджмент організацій і адміністрування».
МВ 02070855 - 10389-2015
УДК 001.891 ББК 72.5
© Данилюк М. О. © ІФНТУНГ, 2015
ВСТУП
Мета дисципліни «Методологія наукових досліджень» оволодіння студентами основами методології та організації наукової діяльності, процесом написання і правилами оформлення індивідуальної наукової роботи. Завдання дисципліни «Методологія наукових досліджень» - навчити студентів основам наукових досліджень: - методології і методам наукових досліджень в економіці; - методам індивідуальної і колективної генерації ідей; - прийомам логічного мислення; - методам раціонального підбору, читання і конспектування наукової літератури; - підготовці рефератів, наукових доповідей, звітів, статей; - методам публічного виступу; - підготовці і написанню курсових та випускних магістерських робіт. У результаті вивчення даного курсу студент повинен: знати: - загальну методику наукової діяльності; - технологію роботи над науковою темою; - порядок підготовки рукопису наукової роботи; - основні вимоги до оформлення наукової роботи; вміти: - опанувати методами і формами проведення наукового дослідження; - використовувати набуті навички щодо сучасного інструментарію проведення наукового дослідження; - пояснити феномен науки, її роль у розвитку сучасного суспільства; - опанувати навички проведення наукового дослідження; - набути навичок використання основних форм і механізмів отримання нових результатів у науковій діяльності; - використовувати отримані знання при підготовці самостійної індивідуальної наукової теми дослідження. Представлені методичні вказівки мають на меті допомогти студентам одержати відповідні практичні навички з дисципліни «Методологія наукових досліджень» і дати відповіді на питання, що виникають у їх практичній діяльності.
1 ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ДИСЦИПЛІНИ
Таблиця 1.1- Структура дисципліни
Примітка * в чисельнику - денна у знаменнику - заочно-дистанційна форма навчання.
2 МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО ВИВЧЕННЯ РОЗДІЛІВ ДИСЦИПЛІНИ
Тема 1. Загальна характеристика наукової діяльності
Сутність науки. Завдання науки у ХХІ столітті. Наука як форма пізнання світу. Основні форми наукового пізнання (факт, гіпотеза, закон, концепція, теорія). Поняття про наукові факти та їх роль у науковому дослідженні. Формування та обґрунтування наукових гіпотез. Види гіпотез. Наукові закони. Концепція як спосіб розуміння, пояснення, тлумачення основної ідеї теорії. Поняття наукової теорії, її сутність та структура. Наукова теорія як найвищий рівень синтезу знання. Інформаційно-інтелектуальна модель розвитку економіки: сутність, особливості та роль науки. Види, суб’єкти та об’єкти науки як діяльності. Наука як специфічний вид діяльності, спрямована на отримання нових теоретичних та прикладних знань. За предметом та методом пізнання виділяють суспільні, природні та технічні науки, за співвідношення з практикою виділяють фундаментальні та прикладні науки. Суб’єкти наукової діяльності: вчені, наукові працівники, науково-педагогічні працівники, наукові установи, вищі навчальні заклади ІІІ і ІV рівнів акредитації, громадські наукові організації. Регулювання наукової діяльності. Основні законодавчо-нормативні акти, які регулюють наукову діяльність в Україні. Національна академія наук України та її регіональні центри. Галузеві академії наук та їх характеристика. Особливості регулювання наукової діяльності за кордоном. Основні напрями наукових досліджень з економіки, управління та обліку. Науковий напрям – це сфера наукових досліджень науковця (творчого колективу) спрямованих на вирішення суттєвих завдань (проблем) у певній галузі науки. Загальна класифікація напрямів наукових досліджень. Напрями економічних досліджень та паспорти наукових спеціальностей.
Контрольні питання
1. Як характеризують науку як систему знань? 2. Якою є характеристика науки як особливого виду людської діяльності? 3. Що таке наукова діяльність? 4. Чим відрізняються наукові знання від звичайних знань? 5. Якими є спрямування наукових знань? 6. Які виділяють ознаки наукових знань? 7. Як класифікують знання? 8. Що таке завдання науки? 9. Які основні критерії науковості? 10. Як поділяють науку на види за предметом і методом пізнання? 11. Як поділяють науку на види за співвідношенням із практикою? 12. Що таке функції науки в сучасних умовах? 13. Як можна охарактеризувати науку з двох основних позицій? 14. Що таке елементи науки? 15. Яка послідовність стадій розвитку гіпотези? 16. Як формується теорія? 17. Хто є суб’єктами науки як діяльності? 18. Які виділяють об’єкти науки як діяльності?
Тема 2. Організація наукового дослідження
Принципи наукової праці та етапи організації наукових досліджень. Характеристика загальних принципів наукової праці; творчий підхід; мислення; самоорганізація; самообмеження; самокритичність і скромність; плановість. Основні етапи організації досліджень. Конкретизація проблеми дослідження: по-перше, уяснити, які явища, предмети, процеси, закономірності має охоплювати проблема; по-друге, обмежити обрану тему від суміжних та споріднених завдань. Особливості творчої праці у науково-дослідній діяльності. Характеристика основних якостей, що відповідають статусу науковця: професійні знання; допитливість; спостережливість; ініціативність; почуття нового; пунктуальність; відповідальність; організаторські здібності; комунікабельність; доброзичливість; честолюбство. Етика наукових досліджень. Раціональний трудовий режим науковця. Психологія наукової творчості. Робочий день науковця: поступове входження в роботу; ритмічність праці, планування роботи. Робоче місце науковця: робоча обстановка; робоча установка («творче піднесення»). Працездатність – як важливий фактор творчого успіху науковця.
Контрольні питання
1. Чому у вищих навчальних закладах ІІ-ІV рівнів велику увагу приділяють науково-дослідній роботі студентів? 2. Прокоментуйте загальну схему наукового дослідження. 3. Перелічіть основні етапи формування процесу наукового дослідження. 4. Перелічіть складові, що сприяють організації наукового дослідження. 5. Вирішення яких завдань забезпечує науково-дослідна робота студентів? 6. Перелічіть напрями, за якими відбувається науково-дослідна робота студентів вищих навчальних закладів. 7. У чому різниця між організацією праці і організацією науково-дослідного процесу? 8. Охарактеризуйте основні принципи організації науково-дослідного процесу. 9. У чому полягають особливості творчої праці у дослідженні економіки? 10. Розкрийте зміст організації праці у наукових дослідженнях. 11. У чому полягає раціональний трудовий режим дослідника? 12. З чого складається наукова організація робочого місця науковця
Тема 3. Інформаційна база наукових досліджень
Економічна інформація та її класифікація. Наукова інформація як сукупність відомостей про об’єкти і явища, що отримані в процесі пізнання, які адекватно відображають явища і закони суспільства, мислення та економіки і використовуються в суспільно-економічній практиці. Особливості економічної інформації. Види інформації за відповідними класифікаційними ознаками. Первинна та вторинна наукова економічна інформація. Вимоги до інформації, яку використовують у наукових дослідженнях. Джерела інформації та їх використання у науково-дослідній роботі. Види джерел інформації: навчальна; наукова; оглядова; реферативна; сигнальна; довідкова. Законодавчо-нормативні та статистичні матеріали. Рукописні документи. Пошук інформації в бібліотеці. Бібліотечні каталоги та картотеки. Комп’ютерні технології пошуку інформації. Мережа Internet. Переваги та вади Internet. Класифікація Internet джерел: пошукові системи; спеціальні бази даних; сайти-довідники; офіційні сайти органів влади; сайти інформагентств. Техніка роботи з науковою інформацією. Поетапне вивчення наукових публікацій: загальне знайомство з працями за їх змістом; побіжний перегляд усього змісту; читання за послідовністю розміщення матеріалу; вибіркове повторне читання певної частини книги; виписування тієї частини матеріалу, що зацікавила; критичне оцінювання записаного. Вимоги до формування огляду характеристики з обраної теми: позиції ряду авторів щодо сутності даного явища (процесу); зміст даного процесу, його компоненти, етапи розвитку; погляди науковців (практиків) з приводу шляхів вирішення даного завдання (проблеми); труднощі, виявленні в попередніх дослідженнях, які трапляються в практиці; умови ефективного розвитку процесу (явища) в даній галузі, виділені вченими. Літературу вивчають не для запозичення матеріалу, а для обдумування знайденої інформації і вироблення власної думки для вирішення поставленого завдання.
Контрольні питання
1. Розкрийте зміст понять «інформація» та «наукова інформація». 2. У чому полягає відмінність між даними та інформацією? 3. Як класифікується інформація залежно від ознак, що відображають властивості об’єктів наукових досліджень? 4. Надайте характеристику економічної інформації. За якими критеріями класифікується економічна інформація? 5. Які функції виконує інформація при проведенні наукових досліджень? 6. Що таке науковий документ? 7. Які документи науково-технічної інформації відносять до друкованих? 8. Які документи науково-технічної інформації відносять до рукописних? 9. Охарактеризуйте первинні та вторинні джерела інформації. 10. Що розуміють під інформаційним забезпеченням наукових досліджень? 11. Назвіть основні етапи пошуку необхідної інформації. 12. Назвіть та надайте характеристику основних видів бібліотечних каталогів. 13. Яким чином проводити інформаційний пошук в бібліотеці? 14. Наведіть приклади електронних каталогів мережі Internet. 15. Які засоби фіксації інформації при її обробці ви знаєте?
Тема 4. Методологія та загальнонаукові методи досліджень
Поняття методології та методів наукового дослідження. Методологія – це вчення про систему методів наукового пізнання та перетворення реальної дійсності. Основні функції методології: формує загальні принципи й методи наукового дослідження; оптимізує хід наукового дослідження з погляду одержання нового знання; регулює використання методів, засобів і прийомів у процесі пізнання та практики; узагальнює результати наукового пізнання в різних формах знання. Метод – спосіб, шлях пізнання та практичного перетворення реальної дійсності системи прийомів та принципів, що регулюють практичну й пізнавальну діяльність людей. Методика наукового пізнання – виражає певну послідовність розв’язання конкретного наукового і практичного завдання, сукупність і порядок застосування використовуваних при цьому методів. Обґрунтування методів дослідження. Мета аргументованого вибору методів дослідження. Правила вибору методів: жоден з методів не є універсальним, але є методи адекватні і неадекватні завданню; надійність методів забезпечується не тільки їх обґрунтованістю, але й правилами застосування. Основні риси наукових методів: ясність, націленість, детермінованість, результативність, економіч-ність. На прийняття рішення про вибір методу дослідження впливають: теоретична чи прикладна орієнтація дослідника, цільова настанова дослідження, наявні ресурси, амбіції, розумові здібності та особисті схильності дослідника. Загальнонаукові методи досліджень. Теоретичні та емпіричні методи досліджень. Загальні методи дослідження та їх характеристика: аналіз, синтез, абстрагування, узагаль-нення, індукція, дедукція, аналогія, моделювання, класифі-кація. Одним із фундаментальних методів пізнання дійсності є діалектичний метод – обґрунтовує причинно-наслідкові зв’язки, процеси диференціації та інтеграції. Історичний та логічний методи дослідження дозволяють уявно відтворити досліджуваний об’єкт у всій його об’єктивній конкретності, уявити і зрозуміти його в розвитку. Загальнонауковий статус мають математичні методи дослідження (кількісне вивчення процесів та явищ).
Контрольні питання
1. З’ясуйте сутність методології та її роль у процесі наукового пізнання. 2. Схарактеризуйте основні етапи історичного розвитку методології науки. 3. Які функції виконує методологія науки? 4. Перерахуйте основні принципи методології пізнання. 5. Розкрийте зміст загальнонаукових методів дослідження та їх призначення. 6. Наведені приклади конкретно-наукових напрямів у дослідженнях. 7. Розкрийте сутність поняття «метод» та його роль у дослідженні явищ природи і суспільства. 8. Що покладено в основу поділу методів наукових досліджень на теоретичні й емпіричні? 9. Схарактеризуйте пізнавальні особливості емпіричних методів наукових досліджень. 10. Чим зумовлено застосування теоретичних методів наукових досліджень? У чому полягає їх специфіка? 11. Визначте зміст і застосування методів: аналізу та синтезу, індукції та дедукції. 12. Сутність історичного та логічного методів дослідження.
Тема 5. Конкретно-наукові методи економічних досліджень
Загальна характеристика спеціальних методів соціально-економічних досліджень. Спеціальні наукові методи як сукупність способів, принципів пізнання, дослідницьких прийомів та процедур, що застосовуються у тій чи іншій галузі науки. Використання методів залежить від логічної послідовності дослідження: збір, зведення та групування інформації – аналіз – встановлення зв’язків – майбутній розвиток – варіанти рішення. Типові групи конкретно-наукових методів соціально-економічних досліджень: збору та узагальнення; аналізу; прогнозування; моделювання; програмно-цільові; евристичні. Специфіка даних методів при дослідженні соціально-економічних завдань (проблем). Методи, які використовували під час вивчення навчальних дисциплін: вища математика, теорія ймовірності, економетрика, статистика, економічний аналіз. Методи збору та узагальнення інформації - спостереження, групування та таблично-графічні методи. Спостереження як початковий етап емпіричного дослідження, який полягає у цілеспрямованому сприйнятті предметів та явищ для одержання даних про об’єкт пізнання. Вимоги до спостереження – бути масовим, виконуватись за зазначених умов, мати необхідний інструментарій, бути науково-організованим. Суцільне та вибіркове спостереження. Анкетне спостереження. прийом інтерв’ю. Групування це розподіл генеральної чи вибіркової сукупності за певними сутнісними ознаками. Види групувань: типологічні; структурні; аналітичні. Вимоги до побудови таблиць як форм раціонального викладення інформації. Вимоги до графічних методів як засобів наочного подання інформації у формі кількісних показників. Методи аналізу та прогнозування. Класифікація методів економічного аналізу як цілісної системи знань, пов’язаних з вирішенням комплексу прикладних завдань. Методи інформаційно-логічного аналізу. Факторні методи аналізу: методи детермінованого факторного аналізу; методи стохастичного факторного аналізу. прогнозування – це розробка наукового передбачення у формі прогнозу. Методи прогнозування: екстраполяції та інтерполяці; метод автокореляційних моделей; метод регресивних та кореляційних моделей; метод нормативного прогнозування. Програмно-цільовий та евристичні методи. Принципи програмно-цільового методу: цільова орієнтація; комплексність; адресність; визначення провідної ланки; ефективність. Ключовий елемент методу – «цільова комплексна програма». Механізм розроблення комплексних цільових програм. Навести приклади таких програм на мезо- та макрорівнях. Евристичні методи як неформальні методи. які дають змогу досліджувати творчу діяльність, відкривати нове у судженнях, ідеях, способах дії. Експертні та психологічні методи. Різновиди цих двох груп методів.
Контрольні питання
1. У чому полягає сутність методики та робочої методики досліджень? 2. Охарактеризуйте методи спостереження та збору даних. 3. Розкрийте сутність вибіркового спостереження та методи формування вибіркової сукупності. 4. Для чого застосовують методи групування? 5. Опишіть сутність табличного методу, дайте класифікацію таблиць. 6. Які графічні методи найбільш широко використовуються в економічних дослідженнях? 7. Які завдання вирішують за допомогою методів економічного аналізу? 8. Назвіть спеціальні методи економічного аналізу. 9. Розкрийте сутність методу порівняння та основні види порівнянь. 10. Охарактеризуйте методи розрахунку відносних та середніх величин. 11. У чому полягає сутність та основне призначення балансового методу? 12. Розкрийте сутність та призначення індексного методу. 13. Які методи використовуються для визначення тенденцій та показників динаміки? 14. Опишіть сутність прогнозування та методи його здійснення. 15. Розкрийте основні принципи та функції економічного прогнозування. 16. Назвіть найбільш широко застосовувані методи прогнозування. 17. Роз’ясніть сутність моделювання та класифікаційні ознаки моделей. 18. Якими є принципи використання програмно-цільового методу? 19. Охарактеризуйте послідовність дій дослідника при розробці цільової комплексної програми. 20. У чому полягають особливості використання евристичних методів у наукових дослідженнях?
Тема 6. Технологія наукових досліджень
Поняття теми дослідження та методика її формулювання. Наукові напрями, проблеми, теми та їх взаємозв’язок. Правила вибору теми наукового дослідження: тема має відповідати здібностям та інтересам автора; джерела для розробки теми мають бути доступними і зрозумілими; обрана методологія має відповідати реальним можливостям дослідника; обрана тема повинна відповідати науковим інтересам наукового керівника. Послідовність роботи з вибору теми – визначення напряму, вибір теми, уточнення теми, конкретизація (декомпозиція) теми. Ключові слова у назві теми наукового дослідження. Визначення предмета та об’єкта дослідження. Об’єкт наукового дослідження є здебільшого широким поняттям і вказує на що спрямований процес пізнання науковця, процес або явище, яке породжує проблемну ситуацію. Об’єкт дослідження як сукупність властивостей і відносин, що існує незалежно від дослідника. Предмет наукового дослідження – це та частина об’єкта, що безпосередньо піддається дослідженню і визначає його тему. Предмет – це найбільш значущі з практичної або теоретичної точки зору властивості, сторони, особливості об’єкта, що підлягають безпосередньому вивченню. Приклад. Об’єкт дослідження – інноваційно-інвестиційні процеси на газотранспортних підприємствах. предмет дослідження – теоретично-методичні та прикладні засади формування організаційно-економічного механізму управління інноваційно-інвестиційними процесами на газотранспортних підприємствах. Мета і завдання дослідження. Взаємозв’язок об’єкта, предмета та мети дослідження – це очікуваний кінцевий результат, який зумовлює загальну спрямованість і логіку дослідження. Мета визначається відповіддю на запитання «Для чого проводяться дослідження». Лаконічне формулювання мети. Завдання наукового дослідження – це деталізований перелік дій, які повинні бути проведені в ході наукового дослідження для реалізації його мети. Види завдань: теоретичні, емпіричні, логічні, статистичні, аналітичні. форми представлення завдань: описати …, розробити …, виявити …, … обґрунтувати. Конструювання наукової новизни дослідження. Новизна як узагальнення накопиченого наукового матеріалу, опис нових явищ, процесів. Новизна наукової роботи як нові моменти об’єкта та предмета дослідження. Форми представлення елементів наукової новизни: нова постановка відомих завдань; нове застосування відомого методу; розроблення нових методик; розроблення авторського інструментарію. Терміни: вперше; удосконалено; отримали подальший розвиток.
Контрольні питання
1. Що таке тема і як вона співвідноситься з науковою проблемою? 2. Як поділяють теми за напрямами? 3. Охарактеризуйте основні етапи формулювання теми дослідження. 4. Що розуміють під актуальністю теми? Який основний критерій актуальності теми? 5. Наведіть правила формулювання назви теми наукової роботи. 6. Надайте стислу характеристику об’єкта та предмета дослідження. 7. Чи є правильним твердження, що об’єкт і предмет дослідження співвідносяться між собою як загальне та окреме? 8. У чому полягають мета та завдання наукового дослідження? 9. Що таке програма дослідження? Які основні розділи вона має? 10. Назвіть форми представлення наукової новизни. Їх характеристика.
Тема 7. Оцінювання наукової діяльності
Принципи, методи та показники оцінки наукової діяльності. Принцип об’єктивності – подання предмета дослідження в об’єктивному вигляді незалежно від того, які феномени досліджуються, максимальне абстрагування від суб’єкта. Принцип ідеалізації – відсторонення дрібниць, що заважають виявляти істотні, типові ознаки закономірного розвитку процесів. принцип самокритичності – всі зусилля треба спрямувати на те, щоби спростувати самого себе. Наукометрія як галузь наукознавства. Наукометричні методи оцінювання наукових праць: статистичний, підрахунку кількості публікацій; метод цитат – індексу. Показники цитування: індекс цитування; індекс Хірша. Наукометричні бази даних. Реферативно-бібліографічна база даних Scopus. Ефективність наукових досліджень. Наука як найефективніша сфера вкладення інвестицій. Результати НДР – науковий, науково-технічний, фінансово-економічний, соціальний, екологічний, ефекти. Ефективність роботи науково-дослідної групи та критерії її оцінки. Попередній очікуваний та фактичний ефект. Комерціалізація результатів наукових досліджень. Перешкоди на шляху комерціалізації. Шляхи комерціалізації результатів наукових досліджень: продаж ліцензії на технологію чи об’єкти інтелектуальної власності; використання технології чи об’єкта інтелектуальної власності для власних інтересів. Плагіат та його ознаки. Види плагіату: копіювання чужої роботи та оприлюднення її під своїм іменем; представлення суміші власних та запозичених аргументів без належного цитування джерел; перефразування чужої роботи без належно оформленого посилання. Причини плагіату у студентських наукових дослідженнях: бракує навичок пошуку інформації; переоцінювання Інтернет-джерел; плутанина плагіаторства та перефразування; недбале занотування. Перевірка на плагіат наукових публікацій та студентських робіт. Засоби пошуку плагіату: анти-Плагіат; база Turnitin, база Miratools
Контрольні питання
1. Які проблеми оцінювання наукової діяльності? 2. Що відносять до найбільш об’єктивної оцінки наукової діяльності? 3. Як можна охарактеризувати методику оцінювання якості наукової діяльності? 4. Що таке оцінювання наукової діяльності з використанням кількісних і якісних параметрів? 5. Що належить до спеціальних наукових пошукових систем? 6. Які основні характеристики наукової пошукової системи Google Scholar? 7. Що таке наукова пошукова система Scopus? 8. Як визначається рейтинг статей у пошуковій системі Scopus? 9. Які основні характеристики реферативно-бібліографічної бази даних Scopus? 10. Доведіть, що наука є найефективнішою сферою капіталовкладень. 11. Що розуміють під ефектом наукових досліджень? Назвіть та охарактеризуйте основні види ефектів, які досягаються при проведенні НДР. 12. Що розуміють під ефективністю наукових досліджень? Що є критеріями ефективності наукових досліджень? 13. Що розуміють під економічною ефективністю наукових досліджень? 14. Назвіть критерії ефективності праці окремих науковців. 15. Назвіть критерії ефективності роботи науково-дослідної групи або організації. 16. Наведіть характеристику попереднього, очікуваного та фактичного видів економічного ефекту від впровадження НДР. 17. Що таке наукова новизна і плагіат?
Тема 8. Магістерська робота: вибір теми. обґрунтування та алгоритм виконання
Характеристика етапів виконання магістерської роботи. Магістерська робота як самостійна науково-дослідницька праця, яка виконує кваліфікаційну функцію та синтезує підсумок теоретичної та практичної підготовки. Підготовчий етап передбачає вибір та обґрунтування теми, формулювання об’єкта та предмета дослідження, мети і завдань магістерської роботи, підбір літератури та складання попереднього план-графіка роботи й узгодження його з керівником. Основним етапом є робота над написанням тексту магістерської праці. Етап оформлення роботи передбачає редагування тексту, оформлення ілюстративного матеріалу, додатків та списку використаної літератури. Заключним етапом є підготовка до захисту та захист кваліфікаційної роботи. Робота над текстом магістерської роботи. Вивчення та конспектування літератури як початок основного етапу роботи. Вивчення та конспектування літератури як початок основного етапу роботи. Вивчення фахової літератури від загального до конкретного, від простого до більш складного. монографії та наукові статті не тільки читають, але й перечитують декілька раз щоби зрозуміти основні положення автора. Особливості опрацювання законодавчо-нормативних матеріалів. Особливості виконання аналітичної частини магістерської роботи. Обґрунтування вибору методів та прийомів для аналітичного опрацювання фактичного матеріалу. Гармонійне поєднання текстового табличного та графічного матеріалу. У заключному розділі автор представляє розгорнуту характеристику своїм розробкам для практичного втілення досліджуваного завдання (обґрунтовує планові показники, заходи щодо підвищення ефективності господарювання, пропонує економіко-математичні моделі тощо). Підготовка до захисту та захист магістерської роботи. Попередня експертиза магістерської роботи на випусковій кафедрі. Формування графіка захисту на відкритому засіданні Екзаменаційної комісії. Місця проведення захисту – навчальний заклад або підприємства (установи) якщо тема має для них науково-теоретичний або практичний інтерес. Відгук керівника та рецензія на магістерську роботу. Вимоги до підготовки до презентаційних матеріалів. Структура доповіді: коротко про стан проблеми та її актуальність; поставлена мета і завдання та способи їх вирішення; характеристика використаних фактичних матеріалів та методів їх опрацювання; одержані результати та обґрунтовані пропозиції; висновки роботи. Під час виступу студент має також відповісти на основні зауваження керівника та рецензента.
Контрольні питання
1. Як характеризується магістерська робота у матеріалах ЗУ «Про вищу освіту»? 2. Назвіть основні вимоги щодо підготовки магістерської роботи. 3. Які етапи підготовки магістерської роботи? 4. Які вимоги до вивчення фахової літератури з теми магістерської роботи? 5. Яка структура магістерської роботи? 6. Що повинен знати магістр? 7. Які основні функції керівника магістерської роботи? 8. Що передбачають основні вимоги до оформлення магістерської роботи? 9. Які основні вимоги до оформлення списку використаних джерел? 10. Як можна охарактеризувати мовний стиль?
Тема 9. Оформлення наукової роботи та передача інформації
Загальні вимоги до оформлення результатів наукової роботи. Мова наукової праці як формально-логічний спосіб викладу матеріалу, вживання спеціальної термінології. Основні вимоги до мови наукової праці: стислість, лаконічність викладу матеріалу; логічна послідовність, змістовний і стилістичний взаємозв’язок між розділами та підрозділами; змістовна завершеність та взаємозв’язаність думок; аргументація кожного положення роботи достатньою кількістю фактичного матеріалу; правильне оформлення цитат та виносок; стилістична та орфографічна грамотність. Наукові роботи в Україні оформляють відповідно до норм ДСТУ 3008-95 «Документація. Звіти у сфері науки і техніки. Структура і правила оформлення». Основні структурні лементи наукової роботи: ілюстрації (графіки, рисунки, схеми, діаграми), таблиці, переліки, виноски, формули, посилання, додатки. Особливості підготовки наукової статті, наукової доповіді, тез наукової доповіді, реферату. Наукова стаття як один із основних видів публікацій. Вона містить виклад проміжних або кінцевих результатів наукового дослідження, висвітлює конкретне окреме питання, фіксує науковий пріоритет автора, робить матеріал надбанням фахівців. Структурні елементи статті: вступ; аналіз останніх досліджень з даної проблематики; формування мети статті; виклад змісту власного дослідження; висновок. Наукова доповідь як публічне повідомлення, розгорнутий виклад певної наукової теми, яку досліджують. Методи написання доповіді. Специфіка усного виступу, полемічний характер доповіді: строга відповідальність теми виступу обговорюваній тематиці; чітке розмежування у ній наукової істини та дискусійних і недосліджений питань; виклад її не письмовою, а усною науковою мовою. Критика наукової доповіді та її форми – негативна (руйнівна); конструктивна (творча). Тези доповіді як один із найпростіших способів оприлюднення результатів наукових досліджень. Основне призначення тез наукової доповіді. Пошуково-дослідницька тема тез доповіді має бути: актуальною як з практичного, так і з теоретичного погляду; посильною для виконання; перспективною для подальшого продовження роботи; достатньо забезпечена відповідними первинним матеріалом; цікавою для дослідника. Типи наукових тез: постановка проблеми або завдання; нова методика дослідження; результати досліджень. Обсяг усього тексту наукових тез становить, як правило, 2-3 сторінки. Реферат – короткий виклад змісту одного або декількох документів (літературних джерел) з певної теми. Навчальні та наукові реферати. Науковці найчастіше мають справу з інформативними й розширеними (зведеними) рефератами. Інформативний реферат найповніше розкриває зміст документа, містить основні фактичні та теоретичні відомості. У такому рефераті має бути: зазначено предмет дослідження й мету роботи; наведено основні результати; викладено дані про метод й умови дослідження; відбито пропозиції автора щодо застосування результатів тощо. Розширений або зведений (багатоджерельний, оглядо-вий) реферат містить відомості про певну кількість опублікованих і неопублікованих, наприклад архівних, документів з певної теми, які викладено у вигляді зв’язаного тексту.
Контрольні питання
1. Які є вимоги до мови друкованих наукових робіт? 2. У якому нормативному документі передбачені загальні вимоги до оформлення наукової роботи? 3. Як можна охарактеризувати мовний стиль? 4. Якими стилями слід послуговуватися під час наукового спілкування? 5. У чому полягає сутність ілюстрації у науковій праці? 6. Як оформляють цифровий матеріал у науковій роботі? 7. Яке основне призначення тез доповіді? 8. Скільки є і які способи написання тез наукової доповіді? 9. Як написати тези доповіді на основі змісту готової наукової роботи? 10. Як підготувати тези доповіді до сформування змісту самої наукової роботи чи доповіді? 11. Що передбачає алгоритм написання тез наукової доповіді? 12. Якими є цілі виступу на науковій конференції або іншому науковому заході? 13. Як поділяють наукові доповіді за типами? 14. Що передбачають основні правила підготовки доповіді? 15. Які можливі недоліки у доповіді?
3 ОРГАНІЗАЦІЯ ІНДИВІДУАЛЬНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТА
Формою індивідуальної роботи студентів є написання рефератів. Реферат – (від лат. referre доповідати, повідомляти) є видом дослідницької роботи, яка передбачає тематичний огляд та конструктивне узагальнення змісту джерел наукової літератури, присвячених теоретичній, методологічній або методичній проблематиці певної предметної галузі економічної науки. Метою виконання реферату є реалізація набутих студентом у процесі вивчення дисципліни науково-дослідницьких компетенцій, застосування навичок визначення й викладення у письмовій формі авторських позицій щодо існуючих в економічній науці та діяльності підприємства проблем та можливих шляхів їх розв’язання. Мета і завдання конкретного реферату визначається його темою, структурою, специфікою об’єкта, предмета та інформаційної бази дослідження. Відповідно до обраної теми дослідницький процес передбачає опрацювання. аналіз, узагальнення, можливо – трансформацію теоретичного матеріалу та окреслення в описовій та схематичній формі проблемного поля дослідження, тобто визначення сукупності проблем даної предметної області, що потребують розв’язання. З огляду на неможливість охопити і рамках одного дослідження всі існуючі проблеми, необхідно обґрунтувати вибір саме тієї проблеми (або сукупності проблем), що є предметом поглибленого вивчення, визначити актуальність теми, сформулювати мету дослідження та його основні завдання, конкретизувати об’єкт та предмет дослідження. Висвітлення актуальності має бути не багатослівне. Досить кількома реченнями розкрити головне – сутність проблеми, з чого випливе й актуальність теми. При цьому слід виходити з того, що проблема завжди виникає тоді, коли старе знання вже виявило свою неспроможність, а нове ще не набуло розвиненої форми. Отже, проблема – це суперечлива ситуація, що потребує свого вирішення. Від доведення актуальності вибраної теми логічно перейти до формування мети дослідження, яку слід конкретизувати виходячи з того, що метою будь-якої наукової праці є виявлення нових або уточнення відомих раніше, але недостатньо досліджених фактів, явищ, процесів, закономірностей. Наступним кроком дослідницького процесу є визначення конкретних завдань, що мають бути вирішені відповідно до сформульованої мети. Зазвичай це робиться у формі перелічення (вивчити…, описати…, встановити…, виявити … і т. ін.). Далі формулюють об’єкт і предмет дослідження. Об’єкт дослідження – це процес або явище, що породжують проблемну ситуацію й вибрані для вивчення, а предмет дослідження – це те, що міститься в межах об’єкта. Об’єкт і предмет дослідження як категорії наукового процесу співвідносяться між собою як загальне та часткове: в об’єкті дослідження виділяється та його частка, яка є предметом дослідження. Методи дослідження мають бути адекватні до сформульованої мети та визначення предмету. Вибір методів дослідження – дуже важливий етап наукової праці, оскільки вибрані методи являють собою інструментарій отримання фактичного матеріалу і є необхідною умовою досягнення поставленої в роботі мети. Остаточно оформляють реферат відповідно до чинних вимог. Текст реферату повинен бути відредагованим, стилістично витриманим як результат наукового дослідження. Рукопис комплектується у такій послідовності: 1) титульний аркуш; 2) зміст; 3) вступ; 4) основна частина; 5) висновки; 6) список використаних джерел. Структурними частинами реферату мають бути: вступ, основна частина, висновки, список використаних джерел. У вступі (1-2сторінки) стисло характеризують сучасний стан розробки проблеми, виділяють дискусійні питання, та питання, що вимагають вирішення, обґрунтовують актуальність теми, чітко визначають мету та завдання, об’єкт та предмет, методи та інформаційну базу дослідження. В основній частині (загальним обсягом 15-20 сторінок) глибоко та всебічно розкривають сутність обраної теми, її найважливіші питання та проблеми. В основній частині необхідно показати, як досліджувану проблему з позиції сучасності висвітлено у літературі, викласти сутність існуючих підходів до її вирішення, виконати їх критичний аналіз, порівняти управлінський досвід вирішення даної проблеми на вітчизняних підприємствах та сформулювати власну точку зору. Викладення теоретичних положень має супроводжуватися (за можливістю) аналізом статистичної інформації, визначенням авторської позиції, висновками, обґрунтуванням власних пропозицій та рекомендацій. Основну частину реферату рекомендовано поділити на 3 частини. Висновки (1-2 сторінки) – це коротке резюме з усього змісту реферату, в якому стисло відкладають результати проведеного дослідження і визначають, якою мірою вирішено завдання та досягнуто мету, що були сформульовані у вступі. Список використаних джерел складають як перелік джерел законодавчо-нормативних актів, монографій, періодичних видань, статистичної бази даних), які опрацьовували в ході дослідження. Обов’язково до списку включаються ті джерела, на які є посилання в тексті реферату. Реферат як форма дослідної, індивідуальної роботи студентів повинна повністю розкривати задану тему, містити обґрунтовані висновки. Оцінюють якість виконання реферату, оригінальність мислення, наявність елементів дослідження.
4 ТЕМИ РЕФЕРАТІВ
5 ТЕМАТИКА ЗАПИТАНЬ ДО ЗАЛІКУ
6 ГЛОСАРІЙ
Аксіома — це вихідне положення в науці, незаперечна істина, цілком очевидне твердження. Аналіз — метод дослідження, який полягає в розкладі цілого на його складові частини (компонентний аналіз). Аналогія — метод наукового пізнання, в результаті якого встановлюється схожість двох або декількох нетотожних явищ (процесів) в ознаках або відношеннях. Анотація — це стисла бібліографічна довідка, короткі відомості про книгу, статтю, монографію, дипломну чи курсову роботу. Валідність — це обґрунтованість і адекватність дослідного інструментарію (анкети, тести тощо). Верифікація — це перевірка, емпіричне підтвердження теоретичних положень науки шляхом зіставлення їх з об’єктом дослідження, даними відчуття та експерименту, повторюваність результату дослідження. Вибірка — група людей, на якій проводять дослідження. На противагу В. генеральною сукупністю називають групу людей, на яких розповсюджуються результати дослідження. В. є частиною генеральної сукупності. Гіпотеза — науково обґрунтоване, досить вірогідне передбачення, що однак вимагає спеціального доведення для свого остаточного ствердження як теоретичного положення. Г. перевіряється на істинність в експериментальному або емпіричному дослідженні. Гістограма — спеціальне графічне зображення розподілу ряду дискретних величин у вибірці. Це сукупність розміщених поряд один з одним і витягнутих вгору прямокутників або прямокутних у перетині стовпців, висота яких пропорційна частоті кожного значення змінної у вибірці. Дедукція — метод, заснований на умовисновках від загального до часткового. Екстраполяційний експеримент — функція експерименту, що санкціонує поширення результатів, які одержані на одному класі об'єктів, на інші. Експлікація оцінки — формулювання оцінки експериментом в мисленнєвому образі, а потім у вербальній та символічній формі. Емпіричне наукове дослідження — дослідження, що побудоване на фіксації, аналізі та узагальненні даних, що одержані в результаті дослідного (емпіричного) вивчення об'єкта. Закон — внутрішній суттєвий зв'язок явищ, що зумовлює їх закономірний розвиток. Залежні змінні — змінні величини, котрі в науковому експерименті і в його гіпотезах розглядаються як можливий наслідок дії факторів. Збірник — наукове видання, яке складається із окремих статей різних авторів, що присвячені одному напряму, але з різних його галузей (економіка, педагогіка тощо). Звіт — форма підведення підсумків дослідження. Включає у себе опис усіх розділів програми дослідження, виклад використаних в ній теоретичного і методологічного апарату, опис і пояснення отриманих даних. Це самостійний вид наукової роботи, яку друкують повністю або зі скороченнями. Змінні — соціальні явища і процеси, які можуть бути представлені у вигляді змінної величини та описані математичними засобами. Зміст поняття — сукупність ознак, що виділяються даним поняттям у тих класах об'єктів, до яких воно відноситься. Змінна величина — величина, значення якої не залишаються постійними та змінюються від досвіду. Змінна величина може набувати різних значень. Ідеалізація — метод наукового пізнання, в результаті якого мисленнєво конструюються об'єкти, що не існують у реальності. Індукція — метод, заснований на умовисновках від часткового до загального. Інтерв'ю — метод дослідження, що передбачає особисту розмову дослідника з досліджуваним. Під час цієї розмови дослідник ставить досліджуваному ряд запитань, за результатами яких робить необхідні для дослідження висновки. Категорія — форма логічного мислення, узагальнене поняття, що розкриває внутрішні, суттєві сторони та відносини досліджуваних предметів і явищ. Контент-аналіз — це якісно-кількісний аналіз змісту сукупності текстового матеріалу. Контрольна група — група досліджуваних, з якою порівнюють результати, отримані під час дослідження в експериментальній групі. Концепція (д.) — система поглядів на будь-що, головна думка при визначенні мети та завдань дослідження. Концептуальність — це визначення змісту, суті, смислу того, про що йде мова. Кореляційний аналіз — метод математико-статистичного аналізу, поєднаний з визначенням та вивченням коефіцієнтів кореляції між перемінними. Критерій Фішера — математико-статистичний критерій, за допомогою якого можна судити про подібності і відмінності в дисперсіях випадкових величин. Мета дослідження — це комплекс результатів, що необхідно одержати в процесі наукового пошуку. Метод наукового дослідження — це впорядкована система, в якій визначається їх місце відповідно до конкретного етапу дослідження, використання технічних прийомів і проведення операцій з теоретичним та практичним матеріалом у визначеній послідовності. Метод екстраполяції — розповсюдження певних закономірностей або тенденцій об'єкту, що вивчається на певному часовому інтервалі, на інший інтервал. Основна функція М. е. — прогностична. Метод зовнішньої експертної оцінки — метод, який спирається на думки людей-експертів, які компетентні в проблемі і здатні дати явищу достовірні, об'єктивні оцінки. М. з. е. о. передбачає вивчення і узагальнення думок всіх експертів, які висловились щодо даного явища. Метод порівняння вибіркових даних — методи математичної статистики, що передбачають аналіз, узагальнення і порівняння між собою даних, отриманих на масиві деякої вибірки досліджуваних або кількох різних вибірках. Методичний план дослідження — план, що організовує методичний інструментарій дослідження: методи збору, обробки та аналізу інформації. Методологія — а) система загальних теоретичних принципів вирішення наукових питань, б) М. — це концептуальний виклад мети, змісту, методів дослідження, які забезпечують отримання максимально об'єктивної, точної, систематизованої інформації про процеси та явища; в) М. — особлива галузь знань, покликана детально розробляти методи дослідження для конкретних наук; г) М. — філософське вчення про методи пізнання і перетворення дійсності, застосування принципів світогляду до процесу пізнання, до духовної творчості взагалі і до практики; д) М. — система методів, використовуваних у певній науці. Мода (в математичній статистиці) — числове значення досліджуваної ознаки, яка найчастіше зустрічається у визначеній виборці. Монографія – це наукова праця у вигляді книги, яка містить повне або поглиблене дослідження однієї проблеми або теми, що належить одному або кільком авторам. Надійність інформації — міра незалежності інформації від випадкових факторів. Наукова ідея — інтуїтивне пояснення явища (процесу) без проміжної аргументації, без усвідомлення всієї сукупності зв'язків, на основі яких робиться висновок. Наукова концепція — система поглядів, теоретичних положень, основних думок щодо об'єкта дослідження, які об'єднані певною головною ідеєю. Незалежні змінні — ті змінні, що в експерименті розглядаються як можливість причини змін залежних змінних. Нульова гіпотеза — поняття, яке використовують у зв'язку з перевіркою статистичних гіпотез і статистичної залежності. Нульова гіпотеза передбачає, що немає залежності між досліджуваними змінними. Об'єкт пізнання — певна сукупність об'єктивних властивостей, зв'язків та відношень, що включені в процес пізнання й існують незалежно від суб'єкта пізнання. Обсяг поняття — клас або класи об'єктів, явищ, до яких відносяться або які включають в себе дане поняття. Опитування — це метод збору первинної вербальної інформації, що базується на безпосередній (інтерв'ю) або опосередкованій (анкета) взаємодії між дослідником і опитуваним (респондентом). Пілотажне дослідження — попереднє дослідження деякої проблеми, яке спрямоване на перевірку правильності задуманого експерименту, його мети, гіпотез і методик, плану і програми. У П. д. уточнюють деталі майбутнього експерименту, тому таке дослідження іноді називають пробним. Польове дослідження — дослідження, яке проводять з метою збору основного матеріалу на об'єкті. При цьому передбачається дотримання інструкцій, розроблених на стадії пілотажних досліджень. Поняття — це узагальнена форма відображення суттєвих й необхідних ознак предметів та явищ, а також взаємозв'язків. Порівняння — це встановлення схожості або відмінності кількох явищ (процесів, подій, предметів) в цілому або окремих його ознаках. Предмет дослідження — сторона об'єкта дослідження, яку в даному випадку вивчають. Наприклад, об'єктом дослідження можуть бути доходи і видатки місцевих бюджетів, а предметом дослідження — економічні відносини пов’язані з формуванням доходів місцевих бюджетів, забезпеченням їх виконання. Предмет пізнання — поняття, в якому виражаються й фіксуються ті зв'язки, властивості, відношення й закони розвитку об'єкта вивчення, які вже включені в наукове пізнання й виражені в певних логічних формах. П. п. формується суб'єктом пізнання і визначає перш за все межі вивчення об'єкта. Препринт – це наукове видання з матеріалами попереднього характеру, які публікуються до виходу у світ видання, в якому вони мають бути розміщені. Проблема — це форма та засіб наукового пізнання, в яких поєднуються два змістовні елементи: знання про незнання і передбачення можливості наукового відкриття. Проблема дослідження — це питання, на яке в науці немає відповіді. У структурному відношенні п. – це система, яка має центральне питання і додаткові відповіді, щоб його вирішити. На основі проблеми формулюється тема дослідження. Прогнозування — процес обробки науково - обґрунтованих суджень про можливі стани об'єкта в майбутньому та про альтернативні шляхи і терміни їх досягнення. Ранжування — розміщення зібраних фактів (об'єктів, подій тощо) у певній послідовності (зростання або спадання зафіксованих показників), визначення місця в цьому ряду досліджуваних об'єктів. Регресивний аналіз — метод математичної статистики, що дозволяє звести велику кількість окремих залежностей між окремими значеннями змінних до їх неперервної лінійної залежності. У результаті Р. а. отримують пряму лінію, яка найкращим чином ілюструє загальний характер залежності між змінними величинами, що вивчаються. Реферат — коротке викладення сукупності ідей, що містяться у тому чи іншому тексті або у кількох тестах і книгах, статтях, доповідях тощо. Синтез — це метод дослідження, який полягає в поєднанні окремих елементів, частин в єдине ціле (структурний аналіз). Система — певним чином організований об'єкт, що складається з множини більш чи менш стійких елементів, пов'язаних один з одним. Створення, функціонування та розвиток С. підпорядковується особливим законам, що не зводяться та не виводяться із законів функціонування окремих елементів або окремих зв'язків між ними. Спостереження наукове — це система фіксації і реєстрації об'єктивних властивостей та зв'язків об'єкта, що вивчається і перебуває у природних умовах наукового експерименту. Стандартизоване спостереження — спостереження, яке проводять з науковою метою за поведінкою людей, і передбачає наявність конкретної схеми спостереження, в якій відображається те, що потрібно спостерігати, яким чином вести спостереження та представляти його результати. Тези — це розгорнуті висновки із вступною частиною, що пояснює й обґрунтовує дану наукову працю. Теза – це положення, що коротко і чітко формулює основну ідею чого-небудь або провідне завдання, що стоїть перед кимось. Тема дослідження — це найменування назва того аспекту проблеми, який вимагає дослідження. Теорія — вчення, системи ідей, поглядів, положень, тверджень, спрямованих на тлумачення того чи іншого явища. Теорія ймовірності — розділ сучасної математики, що розглядає випадкові величини, а також закони, що характеризують множини і відношення випадкових величин. Факторний аналіз — процедура або метод математичної статистики, побудований на аналізі кореляції випадкових величин і спрямований на те, щоб виявляти групи випадкових величин, спільно корелюючих одина з одною. Математично-статистична основа виявлених таким чином кореляцій називається фактором. Шкалування — присвоєння балів або інших цифрових (умовних) показників досліджуваним об'єктам чи їхнім характеристикам.
ПЕРЕЛІК РЕКОМЕНДОВАНИХ ТА ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
КомментарииКомментариев пока нет Пожалуйста, авторизуйтесь, чтобы оставить комментарий. |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||