Методологія системного підходу та наукових досліджень

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Сумський державний університет

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3311 МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

для проведення практичних занять

та організації самостійної роботи з дисципліни

«Методологія системного підходу та наукових досліджень»

для слухачів спеціальності 8.15010002 «Державна служба»

денної форми навчання

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Суми

Сумський державний університет

2012

 

Методичні вказівки для проведення практичних занять та організації самостійної роботи з дисципліни «Методологія системного підходу та наукових досліджень» / укладачі :
В. М. Кислий, Т. В. Бондар. – Суми : Сумський державний університет, 2012. – 63 с.

 

 

Кафедра управління

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Зміст

С.

1 ЗАГАЛЬНІ МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ З ДИСЦИПЛІНИ……..4

1. Мета і завдання дисципліни……………………..………...4
2. Місце дисципліни у навчальному процесі………………..5
3. Загальна характеристика навчальної роботи……………..5

 

2 НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА ДИСЦИПЛІНИ ………………….6

 

3. МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ. ТИПОВІ ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ ТА МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ЇХ ВИКОНАННЯ……………………….……….12

 

Практична робота 1 «Побудова та оптимізація сіткового графіка виконання НДР»…………………………………………….12

Практична робота 2 «Проведення SWOT- аналізу у процесі розроблення стратегії розвитку»………………………………...21

Практична робота 3 «Вирішення науково-практичних проблем на основі методу побудови дерева цілей»………………...30

Практична робота 4 «Визначення мети, завдань, предмета, об’єкта наукового дослідження»………………………………...42

Практична робота 5 «Визначення планової собівартості, прибутку та договірної ціни проведення НДР»………………...47

 

4. ПИТАННЯ, ЯКІ ВИНОСЯТЬСЯ НА САМОСТІЙНЕ ВИВЧЕННЯ……….…………………………………………….….…52

 

5. ПІДСУМКОВИЙ МОДУЛЬНИЙ КОНТРОЛЬ……………....54

5.1 Загальні положення……………………………………….54

5.2 Критерії оцінювання……………………………………...54

5.3 Питання для підготовки до заходу ПМК..........................55

 

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ………………...58

ДОДАТОК А Приклади розрахунку витрат до практичної роботи 5…………………………………………………………............60

 

1 ЗАГАЛЬНІ МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ З ДИСЦИПЛІНИ

 

1.1 Мета і завдання дисципліни

 

Мета дисципліни − формування у магістрантів систематизованого комплексу знань про загальні принципи, форми та методи проведення наукових досліджень, сприяння втіленню дослідницьких та інноваційних підходів, методів, технологій у державну службу.

Основні завдання дисципліни: оволодіння магістрантами методологією системного підходу, ознайомлення з принципами, основними етапами та методами системного аналізу; опанування основними науковими підходами, методами, засобами та технологіями дослідницької та інноваційної діяльності; формування вмінь щодо застосування методологічного і методичного інструментарію для аналізу конкретних систем, пов’язаних з актуальними проблемами державного управління та професійної діяльності державних службовців; формування вміння застосовувати на практиці державної служби набуті знання.

У результаті вивчення дисципліни магістранти повинні:

знати: методологічні засади системного підходу; принципи, основні етапи та методи системного аналізу; теоретичні та методологічні основи наукового дослідження; особливості вибору напрямку наукового дослідження та формування етапів НДР; методи проведення теоретичних та експериментальних досліджень; особливості впровадження результатів наукової роботи та розрахунку ефективності НДР.

уміти: проводити системний аналіз організації; застосовувати системний підхід у стратегічному управлінні організацією; вибирати напрямки наукових досліджень та формувати етапи НДР; формувати задачі та вибирати методи теоретичних та експериментальних досліджень; виконувати розрахунки економічної ефективності теми та результатів наукових досліджень; оформляти результати НДР; використовувати набуті знання в практичній економічній та управлінській діяльності державного службовця.

1.2 Місце дисципліни у навчальному процесі

 

Теоретичною базою курсу, що вивчається, є знання з таких дисциплін, як «Філософія», «Основи економічної теорії», «Основи менеджменту», «Економіка підприємства», «Управління персоналом», «Стратегічний менеджмент», «Менеджмент організацій», «Інформаційні системи в менеджменті», «Організація виробництва». Основними розділами та питаннями, що є базовими для викладання дисципліни, є такі: основи теорії пізнання; базові положення системної методології; методи математичного моделювання; засади формування нематеріальних активів підприємства та науково-освітнього потенціалу країни; методи визначення економічної ефективності; організаційно-економічні засади економічної та соціальної політики держави; інноваційна діяльність та інноваційний розвиток підприємств і національної економіки; інформаційні ресурси як складова економічного потенціалу підприємства; гіпертекстові технології і нові можливості бізнесу в мережі Інтернет; функціонування інформаційних систем на макрорівні та глобальні інформаційні технології; організація наукових досліджень та інші.

 

1.3 Загальна характеристика навчальної роботи

Загальний обсяг навчальної роботи з курсу «Методологія системного підходу та наукових досліджень» для слухачів напряму 8.15010002 «Державна служба» денної форми навчання становить 54 години.

Витяг із навчального плану

Курс	Семестр викладання	Загальний обсяг, годин / кредитів	Аудиторні заняття, годин				Самостійна робота студента, годин				Форма контролю
							усього	у тому числі
			усього	лекції	практичні (семінарські)	лабораторні		ІРС під керівництвом викладача	інд. завдання, вид / обсяг	са-мостійне опрацювання матеріалу
5	9	54/1,5	30	20	10	-	24	8	-	16	ПМК

2 НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА ДИСЦИПЛІНИ

 

Вступ (0,5 години). Об’єкт, предмет, мета, завдання викладання дисципліни «Методологія системного підходу та наукових досліджень». Зміст дисципліни та структура вивчення курсу. Взаємозв’язок дисципліни з іншими навчальними дисциплінами. Роль дисципліни в підготовці магістрантів у сфері державної служби. Методичні рекомендації щодо вивчення дисципліни.

Тема 1 Методологічні засади системного підходу (1,5 години)

Структура системності: системний підхід, системний метод, системна теорія. Закони системності. Системне сприйняття світу. Мета, завдання, функції і значення системного підходу у науковому пізнанні та соціальній практиці. Визначення і структура системного підходу. Сутність принципів системного підходу, їх конкретизація та взаємозв’язок із системним типом мислення. Етапи становлення системного підходу. Характеристика системних теорій. Складові загальної теорії систем та сучасний розвиток системного підходу.

Методичні вказівки. Особливої уваги при вивченні даної теми потребують питання сутності і ролі системної методології у наукових дослідженнях. Слухачі повинні розуміти сутність системного підходу як наукового підходу у побудові достовірної наукової картини світу. Потрібно знати основні принципи системного підходу, його мету, завдання, функції, структуру. Необхідно чітко визначити та зрозуміти зв’язок системного підходу з діалектикою. Важливою є систематизація критеріїв системного мислення і розвиток власних здібностей магістрантів до системного сприйняття об’єктів.

Література [1, с.13-16, с. 19-20; 5, с.20-24; 6, с. 14-19; с. 34-37; 7, с. 36-38; 8, с. 5-12, с. 15-18; 10, с. 51-61, с. 10-24].

Тема 2. Категоріальний апарат системного підходу (2 години)

Основні поняття системного підходу. Поняття системи, її властивостей. Класифікація систем. Закони системи. Структура і типи структур систем. Поняття та види потоків (зв’язків) у системі. Входи та виходи системи. Поняття елемента системи та її цілісності. Системоутворюючі фактори. Функції системи. Мета та цілі системи. Стан та поведінка системи. Поняття рівноваги та стійкості системи. Складні ієрархічні системи. Етапи конструювання систем.

Методичні вказівки. У процесі вивчення даної теми потребують розгляду питання щодо сутності основних категорій системного підходу. Магістранти повинні розуміти сутність властивостей системи, механізму її цілісності та системоутворюючих факторів для правильного проектування систем різної природи. Важливо знати основні етапи системного проектування. Необхідно розвивати системність мислення для того, щоб у майбутньому розпізнавати та аналізувати складні ієрархічні системи у різних сферах практичної діяльності. Слід пам’ятати, що ґрунтовний системний аналіз є передумовою оптимальності прийняття рішень.

Література [1, с. 20-26, с. 39-41, с. 49-55; 5, с. 64-75; 6, с. 37-46, с. 53-60, с. 63-66; 8, с. 19-35; 10, с. 25-39].

Тема 3 Модель системи та методи моделювання (2 години)

Наукове пізнання і моделювання. Основні поняття системного моделювання. Модель як метод опису системи. Поняття та форма моделі. Типи моделей. Класифікація моделей, моделі складу та структури системи. Етапи процесу побудови моделі. Методи і функції моделювання системи. Системи з управлінням. Модель відкритої системи.

Методичні вказівки. Під час вивчення даної теми потребують розгляду питання сутності моделі системи, основних методів моделювання. Слухачі повинні оволодіти методиками відтворення систем, адекватних об’єктивній дійсності, методами оптимізації системного функціонування на основі використання моделей різних типів та класів. Важливо визначити і чітко зрозуміти сутність систем із управлінням (керуючою підсистемою) для вирішення важливих питань (наприклад, підвищення рівня добробуту населення України). Необхідно оволодіти методикою побудови моделей відкритих систем, що є передумовою вирішення низки науково-практичних завдань у державному управлінні.

Література [1, с. 60-74; 6, с. 74-92, с. 110-113; 8, с. 50-55; 10, с. 175-192; 11, с. 15-33].

Тема 4 Сутність, принципи, основні етапи та методи системного аналізу (2 години)

Сутність та особливості системного аналізу. Характеристика основних підходів у системному аналізі. Предмет системного аналізу. Принципи, характеристики та методи системного аналізу. Завдання системного аналізу та його етапи. Технологія проведення системного аналізу. Поняття системної задачі. Класифікація процедур системного аналізу.

Методичні вказівки. Особливої уваги при вивченні даної теми потребують питання сутності, основних положень системного аналізу та особливостей методології його проведення. Слухачі повинні оволодіти методами системного аналізу та технологією його проведення, що має важливе прикладне значення у багатьох сферах державного управління. Необхідно ознайомитися із процедурами системного аналізу та їх сутністю. На основі вивченого матеріалу теми необхідно набути навичок проведення аналізу функціонування тієї чи іншої системи.

Література [5, с. 64-89, с. 93-99; 6, с. 125-139, с. 170-190; 8, с. 12-15, с. 36-40, с. 41-45; 10, с. 73-102; 11, с. 79-8; 18, с. 57-61, с. 63-64, с. 79-81].

Тема 5 Системний аналіз організації (2 години)

Принцип системності у сучасних теоріях організацій. Закони організації. Правила застосування системного підходу. Поняття та аналіз зовнішнього середовища організації. Поняття та аналіз внутрішнього середовища організації. Метод SWOT-аналізу. Місія та цілі організації. Класифікація цілей організації. Структуризація цілей організації. Системний аналіз ієрархії та змісту цілей організації. Системне планування. Реалізація системних ідей в управлінській діяльності. Модель організації як відкритої системи. Адміністрування ідей в управлінській діяльності.

Методичні вказівки. Особливої уваги при вивченні даної теми потребують питання вивчення сутності проявів системності у сучасних теоріях організацій, у практичній діяльності; законів функціонування і розвитку організацій, поняття середовища організацій. Слухачі повинні оволодіти методами системного аналізу середовища функціонування організації та її внутрішньої структури. Саме на проведенні аналізу середовищ ґрунтується стратегічний підхід в управлінні організацією. Необхідно ознайомитися із класифікацією цілей організації, оволодіти методикою структуризації і системного аналізу цілей організації для реалізації системних ідей в управлінській діяльності

Література [1, с. 322-329; 6, с. 139-169; 8, с. 56-69; 10, с. 61-73, с. 11-125; 12, с. 59-63; 24, с. 96-108, с. 387-390].

Тема 6 Методологічні основи наукового пізнання та творчості (2 години)

Поняття про методологію і методи наукових досліджень. Наукові факти та їх роль у науковому дослідженні. Сутність теорії та її роль у науковому дослідженні. Рівні та методи наукового дослідження. Типологія методів наукового дослідження. Системний підхід у наукових дослідженнях. Вибір методів дослідження.

Методичні вказівки. Вивчаючи цю тему, слухачі повинні з’ясувати сутність методології як вчення про систему методів наукового пізнання. Після ознайомлення з особливостями методології доцільно розглянути сутність наукової теорії. Особливої уваги при вивченні даної теми потребують питання, які стосуються характеристики загальнонаукових методів дослідження. Потрібно знати особливості вибору методів дослідження.

Література [5, с. 253-276; 16, с. 54-73; 19, с. 5-54; 22, с.44-78].

Тема 7 Вибір напряму наукового дослідження та етапи НДР (2 години)

Поняття наукової проблеми та наукової гіпотези. Вибір напряму наукового дослідження. Поняття теми дослідження та методика її формулювання. Визначення предмета та об’єкта дослідження. Мета та завдання дослідження. Порядок здійснення наукового дослідження. Етапи НДР. Планування наукових робіт.

Методичні вказівки. При вивченні цієї теми особливу увагу слід звернути на сутність поняття «наукова проблема». Слід звернути увагу на особливості виявлення та формулювання наукової проблеми. Потрібно знати, що таке тема і які основні етапи включає процес її формування. Необхідно знати співвідношення між предметом і об’єктом дослідження та вміти правильно визначати їх. Потрібно вміти визначати мету дослідження та знати особливості формування завдань дослідження. Потрібно знати порядок здійснення наукового дослідження та мати уяву про типовий перелік етапів науково-дослідних робіт та їх склад.

Література [5, с. 153-184; 17; 21, с. 15-24; 22, с.79-87].

Тема 8 Основи теоретичних досліджень (2 години)

Сутність, мета, завдання та етапи теоретичних досліджень. Методи теоретичних досліджень. Використання математичних методів у дослідженнях.

Методичні вказівки. Насамперед слід звернути увагу на особливості теоретичного рівня наукового дослідження і, зокрема, на основні форми, в яких знаходять своє вираження його результати: закон, теорія, гіпотеза. Слід ознайомитися з метою, завданнями, стадіями теоретичного дослідження (оперативною, синтетичною, постановки завдання, аналітичною). Потрібно знати основні загальнонаукові методи, які використовуються на теоретичному рівні дослідження.

Враховуючи, що при розробленні наукових теорій значну роль відіграють логічні закони, доцільно ознайомитися з такими логічними законами, як: тотожності, протиріччя, виключення третього, достатньої підстави. Потрібно ознайомитися з особливостями використання математичних методів у дослідженнях.

Література [16, с.72-79; 19, с. 113-124; 21, с. 25-31; 22, с. 130-187].

Тема 9 Основи експериментальних досліджень (2 години)

Сутність, мета, функції наукового експерименту. Класифікація експериментів. Методологія експериментальних досліджень. Забезпечення експериментальних досліджень. Організація робочого місця експериментатора. Вплив психологічних факторів на хід та якість експерименту.

Методичні вказівки. При вивченні теми увагу слід звернути на особливості експерименту як специфічного виду наукових досліджень. Зокрема, необхідно ознайомитися з сутністю, метою, функціями експерименту. Вивчаючи цю тему, слід розглянути класифікацію експериментів, знати особливості поділу експериментів на класифікаційні групи.

Особливу увагу необхідно приділити методології проведення експериментальних досліджень і, зокрема, ознайомитися з особливостями розроблення плану-програми експерименту, оцінки вимірювання та вибору засобів для його проведення, проведення експерименту, обробки та аналізу експериментальних даних. Потрібно знати загальні вимоги та типові помилки при організації та проведенні експерименту. Доцільно розглянути вимоги до організації робочого місця експериментатора.

Література [19, с. 59-95; 21, с. 32-38; 22, с. 244-277].

Тема 10 Впровадження та ефективність наукових досліджень (2 години)

Апробація та оприлюднення результатів наукового дослідження. Система впровадження результатів наукових досліджень в Україні. Ефективність та критерії оцінки наукових досліджень. Розрахунок ефективності НДР.

Методичні вказівки. Вивчаючи цю тему, слухачі повинні ознайомитися з основними формами апробації наукових досліджень. Після ознайомлення з особливостями апробації наукових досліджень потрібно розглянути, як відбувається впровадження теоретичних, методичних та прикладних результатів наукових досліджень.

Істотної уваги потребують питання визначення ефективності наукових досліджень. Потрібно знати, що таке ефект і які види ефектів є результатом НДР. Потрібно ознайомитися з критеріями ефективності наукових досліджень. Необхідно вміти оцінювати ефективність наукових досліджень.

Література [5, с. 326-383; 16, с. 40-46, с. 263-291; 17; 22, с. 341-353].

 

3 МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ.

ТИПОВІ ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ ТА МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ЇХ ВИКОНАННЯ

 

Практична робота 1 Побудова та оптимізація сіткового графіка виконання НДР (2 години)

 

Ключові питання для підготовки до практичного заняття

1. Поняття та види моделей.
2. Методи моделювання систем.
3. Поняття сіткової моделі та сіткового графіка. Правила побудови сіткових графіків та порядок розрахунку їх основних параметрів.
4. Оптимізація сіткового графіка у часі.

Література [1, с. 60-74; 7, с. 80-82; 8, с. 46-55].

 

Основні теоретичні відомості та методичні вказівки

При плануванні складних НДР (понад 25 найменувань робіт) доцільно використовувати методи сіткового планування й управління (СПУ).

Основним плановим документом у системі СПУ є сітковий графік (СГ). В основі побудови СГ є розподіл робіт за етапами та видами, що відображає їх логічний взаємозв’язок, послідовність, тривалість та оцінку очікуваної трудомісткості її виконання. СГ являють собою безмасштабне графічне зображення планованого процесу.

Найважливішими елементами СГ є роботи та події.

Робота – процес, що відбувається у часі, який потребує витрат праці, матеріальних ресурсів.

Окремий випадок роботи – очікування, що не потребує матеріальних та трудових витрат, але займає якийсь час.

Роботи та очікування на СГ позначаються суцільними стрілками.

Фіктивна робота не пов’язана ні з витратами часу, ні з матеріальними і трудовими витратами; при побудові СГ використовується для встановлення зв’язку між роботами.

Фіктивна робота позначається пунктирною лінією. Кожна робота самостійно або в сукупності з іншими роботами закінчується визначеним результатом – подією.

Кожна подія отримує свій номер (код) у відповідності до технологічної послідовності здійснення. На СГ подія позначається кружечком.

СГ починається з вихідної події і закінчується завершальною подією.

Послідовність робіт та подій, в якій початок наступної роботи збігається із закінченням попередньої, називається шляхом.

Розрізняють окремі види шляху:

1. Повний шлях (L_IC) – від вихідної (I) до завершальної (C) події; повний шлях, що має найбільшу тривалість, називається критичним (L_кр).
2. Шлях, що передує даній події, – від вихідної (I) до даної (і) події - (L_Іі).
3. Шлях, що йде за даною подією, - від даної (і) до завершальної (С) події - (L_іc).

Правила побудови сіткових графіків

1. Вихідну подію слід поміщати у лівій, а завершальну подію − у правій частині СГ.
2. Стрілки - роботи слід спрямовувати ліворуч-праворуч і по можливості так, щоб вони не перетинались одна з одною.
3. При нумерації подій необхідно кодувати їх так, щоб кожна наступна подія одержувала зростаючий номер.
4. На СГ не повинно бути подій, з яких не виходить ні одна робота (окрім завершальної).
5. На СГ не повинно бути замкнутих контурів, тобто шляхів, що з’єднують деяку подію з ним самим.
6. Якщо на СГ слід відобразити паралельно виконувані між двома подіями роботи, то ці роботи не повинні мати однакового шифру. Необхідно ввести додаткову подію і фіктивну роботу.

Часові параметри подій

До часових параметрів подій відносять: найбільш ранній термін здійснення події, найбільш пізній термін здійснення події та резерв часу здійснення події.

Резерв часу здійснення події (R_i) визначається як різниця між найбільш пізнім терміном здійснення цієї події () і найбільш раннім терміном її здійснення ():

.

(1.1)

Найбільш ранній термін здійснення події i визначається шляхом максимальної тривалості, що передує даній події i:

.

(1.2)

Найбільш пізній термін здійснення події i визначається шляхом максимальної тривалості, що йде за даною подією i:

.

(1.3)

Часові параметри робіт

Кожна робота в сітковому графіку має свою наступну та попередню події. Знаючи параметри цих подій, можна для кожної роботи визначити:

- термін раннього початку роботи ():

,

(1.4)

- термін раннього закінчення роботи ():

,

(1.5)

- термін пізнього початку роботи ():

,

(1.6)

 

- термін пізнього закінчення роботи ():

.

(1.7)

Повний резерв часу () являє собою різницю між найбільш пізнім терміном здійснення наступної події (j) та сумою найбільш раннього терміну попередньої події та тривалості роботи:

.

(1.8)

Вільний резерв часу () – запас часу, який можна мати при виконанні даної роботи, не впливаючи на терміни здійснення її початкових та кінцевих подій, а також на величину резервів часу всіх інших робіт сітки:

.

(1.9)

Вільний резерв часу роботи свідчить, на скільки можна збільшити тривалість роботи без ризику для виконання всього комплексу робіт, оскільки вільний резерв часу не впливає на резерви часу інших робіт.

Ступінь трудомісткості виконання в строк кожної групи робіт некритичного шляху визначають за допомогою коефіцієнта напруженості роботи, який розраховується за формулою [2]

,

(1.10)

 

де − тривалість максимального шляху, який проходить через дану роботу і веде від початкової до завершальної подій графіка; − тривалість критичного шляху;  − відрізок, на якому  і  збігаються.

Роботи, які мають однакові повні резерви часу, можуть мати різні коефіцієнти напруженості, тобто резерв недостатньо повно характеризує складність їх виконання. Роботи з коефіцієнтом напруженості =0,8–0,9 називаються роботами підкритичного шляху. Роботи з коефіцієнтом напруженості <0,8 мають резерви, які можуть бути використані для оптимізації сіткового графіка.

Оптимізація сіткового графіка у часі

Якщо тривалість критичного шляху сіткового графіка дорівнює нормативній тривалості проведення комплексу робіт, то це дає змогу встановити пізній термін настання завершальної події таким, що дорівнює її ранньому терміну.

Якщо ж Т_кр>Т_норм, то пізній термін настання завершальної події встановлюється таким, що дорівнює нормативній тривалості і на основі цього розраховується пізній час усіх подій графіка. Це означає, що сіткову модель необхідно звести до нормативної тривалості, тобто зменшити Т_кр на ΔТ= Т_кр − Т_норм.

Модель, у якої Т_кр = Т_норм, називають зведеною.

У разі зведення сіткової моделі до нормативної тривалості розглядають роботи критичних і підкритичних шляхів, повні резерви яких мають від’ємну величину. Скорочення тривалості однієї з робіт із від’ємним резервом забезпечує зменшення на ту саму величину довжини усього подальшого шляху [14].

Якщо у сітковій моделі існують роботи, які мають додатні повні резерви своєї реалізації і мають напруженість, меншу встановленого нормативного значення − 0,8, то за їх рахунок можна скоротити тривалість критичного шляху, якщо припустити недостатній рівень обґрунтування змісту робіт та їх оптимальної тривалості.

Розглянемо етапи оптимізації сіткових графіків. Першим етапом оптимізації сіткового графіка у часі є його аналіз, який передбачає оцінку доцільності структури комплексу робіт, визначення ступеня складності виконання кожної роботи, аналіз її змісту, а також визначення ймовірності настання події у встановлений термін [2].

Зменшення тривалості робіт критичного та підкритичного шляхів досягається шляхом [3]:

1. диференціації та інтеграції робіт, поділу та укрупнення операцій у роботах; встановлення деяких робіт паралельно одна одній, за умови виконання наявних технологічних обмежень;
2. переведення працівників з робіт, які мають значні резерви часу, на виконання критичних робіт;
3. зміни термінів початку та закінчення робіт у межах повного резерву часу їх виконання.

Другим етапом оптимізації є розрахунок обсягу роботи (Q_ij), з якої передбачається перевести працівників на роботи критичного шляху:

,

(1.11)

де  − кількість працівників, зайнятих на даній роботі.

Наступним етапом є визначення необхідної кількості працівників () для виконання роботи за умови збільшення її тривалості на час вільного резерву або частини повного резерву цієї роботи:

.

(1.12)

Після цього розраховується кількість працівників, які можуть бути переведені на роботу критичного шляху, виконувану паралельно ():

,

(1.13)

Встановлюється обсяг роботи критичного шляху до проведення оптимізації:

,

(1.14)

де  − тривалість роботи, яка лежить на критичному шляху;  − кількість робітників роботи, яка лежить на критичному шляху.

Четвертим етапом оптимізації є розрахунок тривалості роботи, яка лежить на критичному шляху, після збільшення кількості працівників на ній:

,

(1.15)

Завершальним етапом оптимізації є визначення тривалості критичного шляху [2].

Якщо вичерпані усі можливості зі скорочення тривалості критичних робіт за рахунок резервів, але не вдається привести Т_кр до Т_норм, то можна досягти скорочення тривалості робіт за рахунок залучення працівників ззовні або змінити нормативний строк досягнення мети [14].

Постановка завдання

Побудувати сітковий графік проведення комплексу НДР. Розрахувати часові параметри подій та робіт. Провести оптимізацію графіка у часі.

Приклад розв’язання

Використовуючи дані табл. 1.1, будуємо первинний сітковий графік (рис. 1.1).

 

Таблиця 1.1 − Вихідні дані до завдання

Шифр робіт	1-2	1-3	2-4	2-5	3-5	4-6	5-6	6-7
Час виконання робіт, дні	11	2	9	7	3	4	15	14
Кількість працівників, зайнятих на роботі, осіб.	2	6	4	1	3	4	2	1

 

 

7

1

2

3

5

4

6

7

9

3

4

15

14

2

11

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рисунок 1.1 − Первинний сітковий графік (критичний шлях виділений; L_кр=47дн.)

 

Використовуючи дані про тривалість робіт, наведених на сітковому графіку, проводимо розрахунок часових параметрів подій і робіт. Результати розрахунків наведені в табл. 1.2 і 1.3.

 

 

 

 

Таблиця 1.2 − Розрахунок часових параметрів подій

1	0	0	0
2	11	11	0
3	2	15	13
4	20	29	9
5	18	18	0
6	33	33	0
7	47	47	0

 

Таблиця 1.3 − Розрахунок часових параметрів робіт

Шифр робіт i-j
1-2	11	0	0	11	11	0	0
1-3	2	0	0	2	15	13	0
2-4	9	11	11	20	29	9	0
2-5	7	11	11	18	18	0	0
3-5	3	2	15	18	18	13	13
4-6	4	20	29	33	33	9	9
5-6	15	18	18	33	33	0	0
6-7	14	33	33	47	47	0	0

 

Оптимізуємо графік у часі. Для цього спершу перевіримо, чи наш критичний шлях дорівнює нормативній тривалості, проаналізувавши  і  з табл. 1.3 на роботах, які лежать на критичному шляху. Згідно з розрахунками, Т_кр = Т_норм. Потрібно також перевірити, чи вся сіткова модель дорівнює нормативній.  і  робіт (1-3) і (2-4) нерівні між собою, отже, вся сіткова модель не є нормативною. Дана модель є зведеною, оскільки Т_кр = Т_норм. Хоча це так, у практичній діяльності це не завжди означає повну обґрунтованість змісту робіт та тривалості критичного шляху. Можливим є випадок, коли можна зменшити тривалість критичного шляху, виходячи зі змісту самих робіт та технології їх здійснення. Якщо деякі роботи, які не є критичними, але є підкритичними, мають резерви, то у такому разі їх можна використати для зменшення тривалості тієї чи іншої роботи на критичному шляху, тим самим зменшивши його тривалість.

Повні резерви робіт (3-5) і (4-6) не приведуть до скорочення тривалості критичного шляху, оскільки лежать на його розгалуженнях. При цьому ранні і пізні терміни завершальних подій цих робіт рівні. Тому ми їх не враховуємо.

Для оптимізації сіткового графіка необхідно також визначити коефіцієнти напруженості робіт. Визначимо коефіцієнти напруженості робіт (1-3) і (2-4) за формулою 1.10:

,

,

 <0,8 і < 0,8, отже, ці роботи мають частину вільних ресурсів, які можуть бути розподілені на роботи критичного шляху.

Розрахуємо обсяг робіт, з яких передбачається переведення працівників на роботи критичного шляху:

Q₁₃=2*6=12 днів,

Q₂₄=9*4=36 днів.

Визначимо необхідну кількість працівників для виконання роботи за умови збільшення її тривалості на час частини повного резерву цих робіт:

 працівник,

 працівники.

Розрахуємо кількість працівників, які можуть бути переведені на паралельно виконувані роботи (1-2) і (2-5) критичного шляху:

 працівників,

 працівники.

З роботи (1-3) ресурси спрямовуються на виконання паралельної їй роботи критичного шляху (1-2). Встановимо обсяг роботи критичного шляху до проведення оптимізації:

 дні.

Розрахуємо тривалість роботи, яка лежить на критичному шляху після збільшення кількості працівників на даній роботі:

 дні.

З роботи (2-4) ресурси спрямовуються на виконання паралельної їй роботи критичного шляху (2-5). Встановимо обсяг роботи критичного шляху до проведення оптимізації:

 днів.

Розрахуємо тривалість роботи, яка лежить на критичному шляху після збільшення кількості працівників на даній роботі:

 дні.

У результаті проведеної оптимізації критичний шлях скоротився на 13 днів і становить 34 дні.

 

Завдання для самостійного вирішення

Побудувати сітковий графік проведення комплексу робіт. Розрахувати часові параметри подій та робіт. Провести оптимізацію графіка у часі.

Шифр робіт	1-2	1-3	2-4	2-5	3-5	4-6	5-6	6-7
Час виконання робіт, дні	1	7	3	5	2	1	3	2
Кількість працівників, осіб.	3	4	1	2	5	2	3	7

 

Практична робота 2 Проведення SWOT- аналізу у процесі розроблення стратегії розвитку організації (2 години)

 

Ключові питання для підготовки до практичного заняття

< > Сутність, основні принципи системного аналізу. Аналіз процесу функціонування системи. Поняття макро-, мікросередовища та безпосереднього середовища системи. Методи системного аналізу. Характеристика методу SWOT – аналізу. 

 

Основні теоретичні відомості та методичні вказівки

Аналіз середовища у стратегічному управлінні спрямований на ідентифікацію загроз та можливостей з боку зовнішнього середовища, а також сильних і слабких сторін організації. Метод SWOT (абревіатура складена із перших літер англійських слів: Strong − сила, Weaknesses − слабкість, Opportunities − можливості, Threats − загрози) дає можливість провести аналіз внутрішнього і зовнішнього середовища організації у їх єдності та цілісності. Методологія SWOT передбачає виявлення сильних і слабких сторін, а також загроз і можливостей на першому етапі аналізу; встановлення зв’язків між ними шляхом побудови SWOT - матриці. На основі матриці розробляються стратегічні ініціативи відповідно до виявлених факторів. Наступним етапом є оцінка можливостей і загроз.

Поряд із SWOT- аналізом доцільно використовувати метод формування профілів середовища. Такий профіль складається окремо для макрооточення, безпосереднього середовища та внутрішнього середовища організації. Застосування цього методу дає можливість визначити значущість для суб’єкта управління окремих факторів середовища і більш ефективно проводити SWOT- аналіз.

Метод формування профілів середовища передбачає складання таблиці профілю середовища (табл. 2.1). До таблиці заносяться окремі фактори середовища та їх характеристики.

Таблиця 2.1 − Профіль середовища

Фактори середовища	Важливість для сфери управління А	Вплив на суб’єкт управління В	Спрямованість впливу С	Ступінь важливості D=А*В*С
****	*	*	*	*

Кожен із факторів оцінюється експертним шляхом:

< >оцінка важливості фактора для сфери управління (А) проводиться за шкалою: 3 − важливе значення; 2 − помірне значення; 1 − мале значення;оцінка його впливу на суб’єкт управління (В) − за шкалою: 3 − сильний вплив; 2 − помірний вплив; 1 − слабкий вплив; 0 − відсутність впливу;оцінка спрямованості впливу (С) за шкалою: +1 − позитивна оцінка; -1 − негативна оцінка.

Зовнішні фактори

Внутрішні фактори

Сильні сторони

Слабкі сторони

 

Можливості

Стратегічні можливості СіМ: застосування наявного потенціалу для використання зовнішніх можливостей розвитку

Стратегічні можливості СліМ: використання можливостей для усунення слабких сторін діяльності організації

 

Загрози

Стратегічні можливості СіЗ: використання сильних сторін для усунення загроз

Стратегічні можливості СліЗ: нарощення потенціалу для ліквідації слабких сторін діяльності та усунення загроз

На перетині рядків і стовпців формуються чотири поля: поле «СіМ» − сила і можливості; поле «СіЗ» − сила і загрози; поле «СліМ» − слабкість і можливості; поле «СліЗ» − сила і загрози.

Необхідно дослідити кожне поле шляхом розгляду всіх можливих парних комбінацій і виділити пріоритетні для стратегії розвитку.

Для успішного застосування SWOT - аналізу недостатньо тільки ідентифікувати загрози і можливості зовнішнього середовища. Необхідною є також оцінка важливості загроз та можливостей для суб’єкта управління.

Для того щоб оцінити можливості, потрібно визначити для кожної конкретної можливості поле на матриці можливостей (табл. 2.3):

Таблиця 2.3 − Матриця можливостей

Ймовірність використання можливостей	Вплив можливостей на організацію
	сильний	помірний	слабкий
Висока ймовірність	Поле «ВС»	Поле «ВП»	Поле «ВСл»
Середня ймовірність	Поле «СС»	Поле «СП»	Поле «ССл
Низька ймовірність	Поле «НС»	Поле «НП»	Поле «НСл»

Поля, отримані на перетині стовпців і рядків матриці, мають різне значення для організації. Так, можливості, які потрапляють в поля «ВС», «ВП», «СС», мають важливе значення для організації. Тому їх необхідно обов’язково використовувати. Можливості, які потрапляють в поля «ВСл», «НП», «НСл», практично не розглядаються. Можливості, які потрапили в інші поля, використовують у міру ресурсного забезпечення організації.

Така сама матриця складається і для загроз зовнішнього середовища (табл. 2.4).

Таблиця 2.4 − Матриця загроз

Ймовірність реалізації загрози	Загрози
	Ліквідація	Критичний стан	Тяжке становище	«Легкі удари»
Висока ймовірність	Поле «ВЛ»	Поле «ВК»	Поле «ВТ»	Поле «ВЛ2
Середня ймовірність	Поле «СЛ»	Поле «СК»	Поле «СТ»	Поле «СЛ»
Низька ймовірність	Поле «НЛ»	Поле «НК»	Поле «НТ»	Поле «НЛ»

Загрози, які потрапляють у поля «ВЛ», «ВК», «СЛ», становлять високий рівень небезпеки для організації. Тому їх необхідно терміново усунути. Загрози, що потрапили на поля «ВТ», «СК», «НЛ», повинні бути під контролем і потім усунені. Ті загрози, які знаходяться в полях «ВЛ», «СТ», «НК», потребують також контролю та ліквідації. Загрози, які потрапили в інші поля матриці, не повинні ігноруватися керівництвом організації. Доцільно проводити їх моніторинг та контролювати темп їх розвитку [20].

 

Постановка завдання

Провести SWOT- аналіз для обґрунтування місцевою державною адміністрацією регіональної програми соціально-економічного розвитку.

Приклад розв’язання

Складемо профіль макрооточення (табл. 2.5).

Таблиця 2.5 − Профіль макрооточення організації

Фактори середовища	Важливість для сфери управління А	Вплив на суб’єкт управління В	Спрямованість впливу С	Ступінь важливості D=АхВхС
1 Соціальна напруженість у суспільстві	2	2	-1	-4
2 Зниження рівня інноваційної активності	3	3	-1	-9
3 Політична нестабільність	3	2	-1	-6
4 Підвищення конкуренції через наявність на внутрішніх ринках імпортних товарів	3	3	-1	-9
5 Низький рівень ділової активності	3	3	-1	-9
6 Зростання рівня безробіття	2	2	-1	-4
7 Недостатній рівень нормативно-правового забезпечення	1	1	-1	-1
8 Високий рівень забруднення довкілля	2	2	-1	-4
9 Активізація зовнішньоекономічної діяльності	2	2	1	4

 

Складемо профіль безпосереднього оточення (табл. 2.6).

 

Таблиця 2.6 − Профіль безпосереднього оточення організації

Фактори середовища	Важливість для сфери управління А	Вплив на суб’єкт управління В	Спрямованість впливу С	Ступінь важливості D=АхВхС
1 Низький рівень розвитку міжрегіональних ринків	3	3	-1	-9
2 Низький рівень міжрегіональної кооперації та інтеграції	2	2	-1	-4
3 Наявні структурні диспропорції у регіоні. Активний розвиток посередницької діяльності	3	2	-1	-6
4 Несприятлива кон’юнктура ринку	3	3	-1	-9
5 Збільшення обсягів державного фінансування цільових програм	3	3	1	9
6 Вищий рівень конкурентоспроможності більшості регіонів України	2	2	-1	-4
7 Збільшення обсягів прямих іноземних інвестицій	3	3	1	9
8 Низький науково-технічний рівень матеріальної бази виробництва регіону	3	3	-1	-9
9 Приплив прямих іноземних інвестицій	1	3	-1	-3

 

Складемо профіль внутрішнього середовища (табл. 2.7).

 

Таблиця 2.7 − Профіль внутрішнього середовища організації

Фактори середовища	Важливість для сфери управління А	Вплив на суб’єкт управління В	Спрямованість впливу С	Ступінь важливості D=АхВхС
1 Низький рівень регіональної інтеграції та кооперації	3	3	-1	-9
2 Значний економічний потенціал розвитку регіону	3	3	1	9
3 Зниження обсягів промислового виробництва	2	2	-1	-4
4 Збільшення темпів рівня безробіття	3	2	-1	-6
5 Низька якість продукції на ринках товарів та матеріально-сировинних ресурсів	3	3	-1	-9
6 Низький рівень науково-технічного розвитку матеріальної бази виробництва	3	2	-1	-6
7 Низький рівень розвитку інфраструктури	2	2	-1	-4
8 Оптимальний рівень податків	1	3	1	3
9 Недостатній рівень інформаційного забезпечення	3	2	-1	-6
10 Значні поклади мінерально-сировинних ресурсів	3	3	1	9

 

На основі складених профілів середовищ та детального аналізу проблеми розробимо матрицю SWOT (табл. 2.8).

 

 

 

Таблиця 2.8 − SWOT - матриця

Зовнішні фактори	Внутрішні фактори
	Сильні сторони	Слабкі сторони
	Значні поклади мінерально - сировинних ресурсів. Оптимальний рівень податків. Значний економічний потенціал розвитку регіону	Низька якість продукції. Низький рівень розвитку інфраструктури. Збільшення темпів рівня безробіття
Можливості Активізація зовнішньоекономічної діяльності. Збільшення обсягів державного фінансування. Збільшення обсягів прямих іноземних інвестицій	Стратегічні можливості СіМ: на основі одержаних фінансових та інвестиційних ресурсів впроваджувати інновації у виробництво та інфраструктуру у напрямку найбільш повної реалізації економічного потенціалу регіону	Стратегічні можливості СліМ: на основі одержаних фінансових та інвестиційних ресурсів проектувати та освоювати випуск наукоємної продукції, вкладати кошти у матеріально - технічну базу виробництва та інфраструктуру
Загрози Підвищення інтенсивності конкуренції. Зниження рівня інноваційної активності. Низький рівень розвитку міжрегіональних ринків та несприятлива кон’юнктура ринку	Стратегічні можливості СіЗ: мобілізувати увесь наявний потенціал економічного розвитку регіону для виробництва більш конкурентоспроможних виробів за якістю і ціною, виробляти інноваційні види продукції та надавати унікальні послуги	Стратегічні можливості СліЗ: на основі кредитних чи залучених коштів впровадити комплексну програму інвестування розвитку виробничої структури

Складемо матрицю можливостей (табл. 2.9):

Таблиця 2.9 − Матриця можливостей

Ймовірність використання можливостей	Вплив можливостей на організацію
	сильний	помірний	слабкий
Висока ймовірність	Активізація зовнішньоекономічної діяльності	Поле «ВП»	Поле «ВСл»
Середня ймовірність	Збільшення обсягів державного фінансування	Збільшення обсягів прямих іноземних інвестицій	Поле «ССл
Низька ймовірність	Поле «НС»	Поле «НП»	Поле «НСл»

 

Складемо матрицю загроз (табл. 2.10).

Таблиця 2.10 − Матриця загроз

Ймовірність реалізації загрози	Загрози
	Ліквідація	Критичний стан	Тяжке становище	«Легкі удари»
Висока ймовірність	Низький рівень розвитку міжрегіональних ринків та несприятлива кон’юнктура ринку	Підвищення інтенсивності конкуренції	Зниження рівня інноваційної активності	Поле «ВЛ2
Середня ймовірність	Поле «СЛ»	Поле «СК»	Поле «СТ»	Поле «СЛ»
Низька ймовірність	Поле «НЛ»	Поле «НК»	Поле «НТ»	Поле «НЛ»

 

Такі можливості, як активізація зовнішньоекономічної діяльності та збільшення обсягів іноземного інвестування, мають важливе значення для розвитку регіону. Їх необхідно обов’язково використати. Інші можливості доцільно використовувати у міру ресурсного забезпечення та фінансування програм розвитку регіону.

Такі загрози, як підвищення інтенсивності конкуренції, низький рівень розвитку міжрегіональних ринків, а також несприятлива кон’юнктура ринку, становлять високий рівень небезпеки для розвитку регіону. Їх необхідно терміново усунути. Такий фактор, як зниження рівня інноваційної активності, повинен знаходитися під контролем керівництва та з часом бути усунений. Інші загрози не повинні ігноруватися керівництвом. Доцільно проводити їх моніторинг та контролювати темп їх розвитку.

Завдання для самостійного вирішення

Завдання 1

Провести SWOT- аналіз для обґрунтування місцевими державними органами виконавчої влади шляхів підвищення рівня соціального забезпечення конкретного регіону в межах національної програми соціально-економічного розвитку України.

Завдання 2

Провести SWOT- аналіз для обґрунтування шляхів реформування системи державної служби України на муніципальному рівні в межах програм модернізації державного управління.

 

Практична робота 3 Вирішення науково-практичних проблем на основі методу побудови дерева цілей (2 години)

 

Ключові питання для підготовки до практичного заняття

< >Місія та цілі організації.Структуризація цілей організації.Системний аналіз ієрархії та змісту цілей організації.Метод побудови «дерева цілей».Основні теоретичні відомості та методичні вказівки

 

Метод побудови дерева цілей забезпечує систематизацію багатьох цілей і використовується для одержання необхідної інформації при ухваленні рішення у процесі стратегічного планування. Дерево цілей відображає ієрархію цілей, що є формою їх співпідпорядкованості. Загальний вигляд дерева цілей можна зобразити так, як подано на рис. 3.1:

 

Х1

Х0

Х3

Х4

Х2

Х5

Х6

Х7

Х8

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                                    

 

 

Рисунок 3.1 − Загальний вигляд дерева цілей:

Х₀ − генеральна мета розвитку певної системи;

Х₁, Х₂ − проміжні цілі (цілі другого рангу, порядку);

Х₃, Х₄ − цілі третього рангу деталізації тощо

Цілі (n-1)-го рангу мають у максимально вичерпній мірі з погляду існування можливих альтернатив бути засобом реалізації цілей n-го рангу. Поступово, просуваючись ієрархією цілей у результаті остаточної деталізації, необхідно досягти конкретних рішень, які є оперативними заходами з реалізації мети системи через реалізацію цілей вищих рівнів ієрархії. На практиці дерево цілей може мати до п’яти рівнів.

Побудувавши дерево цілей у цілому, необхідно експертним шляхом встановити значущість окремих цілей та оцінити підцілі нижчих рангів. Зобразимо дерево цілей (рис. 3.2).

 

0,4

Ц0

Ц11

Ц3

Ц21

Ц1

Ц2

Ц12

Ц31

Ц22

Ц32

0,7

0,5

0,3

0,8

0,2

0,6

0,3

0,2

0,35

0,15

0,6

0,12

0,8

0,24

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рисунок 3.2 − Умовний приклад дерева цілей

 

Згідно з рисунком 3.2, для досягнення цілі Ц₀ необхідно реалізувати цілі Ц₁, Ц₂ і (або) Ц₃. Експертним шляхом оцінена значущість цих цілей. Головною вимогою під час оцінки значущості (важливості) є рівність суми коефіцієнтів значущості у межах одного рівня ієрархії одиниці. Просуваючись далі за ієрархією дерева цілей, ми бачимо, що для реалізації цілі Ц₁ необхідно реалізувати підцілі Ц₁₁ і (або) Ц₁₂, які мають коефіцієнти значущості відповідно 0,7 і 0,3.

Наступним кроком є визначення значущості кожної підцілі нижчого рівня щодо генеральної мети системи. Для цього необхідно перемножити коефіцієнти значущості підцілей (n-1)-го порядку на коефіцієнти значущості цілей n-го рівня ієрархії. Так, підцілі Ц₁₁ і Ц₁₂ мають значущості щодо генеральної мети системи відповідно 0,35 і 0,15.

Дерево цілей може бути графом з логікою «і» чи «або». Якщо при побудові дерева цілей реалізований другий варіант, то отримані коефіцієнти значущості надають можливість вибору найкращої попередньої альтернативи шляхом «відсікання» гілок дерева.

На основі визначених альтернатив необхідно розрахувати очікувані величини вигоди з урахуванням встановленого попереднього рівня витрат на реалізацію тієї чи іншої альтернативи. Можливі результати реалізації альтернативних рішень розраховуються як економічний ефект (різниця між доходом і витратами) в межах альтернативи.

Наступним кроком є визначення ймовірності одержання альтернативних величин ефекту у грошових одиницях. Далі здійснюється порівняння альтернатив на основі визначення ймовірності отримання конкретної величини ефекту. Порівняння проводиться на основі визначення підсумків альтернативних рішень.

Після цього настає процедура ухвалення рішення на основі більшого результату щодо очікуваного ефекту. Кінцевим етапом розрахунків є побудова дерева рішень у кількісному вимірі (рис. 3.3)

Згідно з рисунком 3.3, генеральну ціль Ц₀ можна реалізувати шляхом реалізації цілі Ц₁ або цілі Ц₂. Це альтернативні цілі, які є вичерпною множиною по відношенню до ймовірності досягнення цілі вищого рангу. У свою чергу, підцілі Ц₁₁, Ц₁₂, Ц₂₁, Ц₂₂ деталізуються і зводяться до конкретних заходів їх реалізації (З₁, З₂), які відповідно мають своїм результатом конкретну величину економічного ефекту − Р₁, Р₂ і т.д. За кожним альтернативним заходом окремої підцілі визначається очікуваний результат з урахуванням ймовірності її реалізації шляхом перемноження значення ймовірності на величину ефекту від реалізації окремого заходу – Оч₁, Оч₂. Наступним кроком є розрахунок очікуваної суми за альтернативною підціллю (наприклад, Ц₁) шляхом додавання окремих очікуваних результатів у розрізі заходів з реалізації підцілі.

 

Ц22

Оч2

Ц0

Р2

Ц11

Р1

Ц1

З1

З2

Ц12

З1

З2

Р2

Р1

Ц21

Ц2

Р2

З1

З2

З2

З1

Р2

Р1

Р1

Оч1

Оч1

Оч2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рисунок 3.3 − Дерево цілей у кількісному вимірі

 

Постановка завдання

Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції здійснює заходи щодо реалізації пріоритетних напрямів інноваційної діяльності України. Для забезпечення соціально-економічного зростання в межах стратегії її переходу на інноваційну модель розвитку необхідно реалізувати середньостроковий напрям інноваційної діяльності − інноваційне оновлення промислового виробництва щодо освоєння випуску нових наукоємних товарів, які б мали високий рівень конкурентоспроможності на вітчизняному та (або) зарубіжному ринках. Для реалізації даного напряму постає завдання розроблення системи національних програм науково-технічного, освітньо-культурного, соціального, економічного розвитку та охорони навколишнього середовища. Необхідно прийняти рішення − найкраще з усіх можливих альтернатив щодо проведення інноваційного оновлення промислового виробництва шляхом побудови дерева рішень. Для цього необхідно вирішити такі завдання:

< >визначити цілі розвитку промислового виробництва на національному рівні на поточний період, найближчу та віддалену перспективи; побудувати дерево цілей згідно на основі декомпозиції генеральної мети;експертним методом встановити значущість цілей окремих рангів та оцінити інші цілі, просуваючись за їх встановленою на другому етапі ієрархією;зобразити можливі результати реалізації рішень у вигляді графіка (дерева рішень);визначити результати рішень на основі ймовірності до-сягнення мети;порівняти очікувані результати за підсумками альтернативних рішень та ухвалити відповідне рішення.Приклад розв’язання

 

< >Визначимо спершу цілі розвитку системи промислового виробництва на поточний період, цілі системи при взаємодії з безпосереднім оточенням на найближчу перспективу та цілі з великим лагом реалізації у контексті функціонування системи при взаємодії з непрямими факторами середовища (табл. 3.1).Побудуємо дерево цілей (рис. 3.4).

Фактори середовища

Часовий лаг

Ціль системи

Науково-технічний прогрес

10 років

Раціоналізація системи виробництва на основі усунення структурних диспропорцій

Види продукції фактичного та потенційного попиту, життєвий цикл продукції. Кон’юнктура ринку

5 років

Формування інноваційного потенціалу промислового виробництва, організація інфраструктури системи освоєння випуску наукоємної продукції

Формування інноваційного потенціалу окремих підприємств у рамках державних програм розвитку

3 роки

Організація системи освоєння нової продукції на конкретних підприємствах різних галузей з урахуванням особливостей регіонального та місцевого розвитку

Граф має логіку «або» на першому рівні ієрархії та логіку «і» на декомпонованих рівнях. Заходами реалізації проміжних (середньострокових) цілей будемо вважати оперативні цілі. Тому деталізація дерева цілей у рамках реалізації даної генеральної мети буде вичерпною для формування національної програми розвитку. Але дерево цілей потребує подальшої деталізації у контексті реалізації регіональних та місцевих програм розвиту.

Згідно з конкретними умовами місця та часу, рівнем розвитку України та міжнародних тенденцій розвитку визначену структуру дерева цілей будемо вважати вичерпною.

Розглянемо зміст окремих цілей:

Ц₁₁ − організація інфраструктури системи проектування, освоєння та виробництва наукоємних виробів;

ОЦ₁ − створення науково-дослідних інститутів, проектно-конструкторських та дослідно-конструкторських організацій, реструктуризація діяльності існуючих установ, перепрофілювання промислових підприємств та забезпечення їх науково-технічного розвитку;

 

 

Інноваційне оновлення промислового виробництва на національному рівні та освоєння випуску наукоємної продукції з високим ступенем конкурентоспроможності на вітчизняному та зарубіжних ринках Ц0

Політика тимчасового нейтралітету. Раціоналізація системи виробництва на основі усунення структурних диспропорцій Ц1 0,6

Ц21 0,4

Ц11 0,6

Ц31 0,6

Політика протекціонізму. Вирівнювання торговельного балансу Ц2 0,1

Активізація зовнішньоекономічної політики держави, активна участь в інтеграційних процесах, екзогенних джерелах розвитку Ц3 0,3

Ц22 0,6

ОЦ1 0,6

ОЦ2 0,3

ОЦ2 0,4

Ц32 0,4

ОЦ1 0,7

Ц12 0,4

ОЦ2 0,4

ОЦ1 0,6

ОЦ1 0,6

ОЦ1 1

ОЦ2 0,4

ОЦ2 1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рисунок 3.4 − Дерево цілей зі встановленою оцінкою значущості окремих цілей (підцілей)

ОЦ₂ − фінансування створення інфраструктури, створення інноваційних фондів, виділення бюджетних коштів на науково-технічний розвиток;

Ц₁₂ − формування інноваційного потенціалу національного промислового виробництва;

ОЦ₁ − модернізація техніко-технологічної бази;

ОЦ₂ − підвищення рівня організації виробництва, праці та управління на промислових підприємствах за галузями;

Ц₂₁ − встановлення торговельних бар’єрів;

ОЦ₁ − підвищення рівня імпортного мита;

ОЦ₂ − підвищення рівня бюрократизації операцій, збільшення обсягу документального оформлення імпортних операцій;

Ц₂₂ − стимулювання експортної діяльності для вирівнювання торговельного балансу;

ОЦ₁ − підвищення науково-технічного рівня виробів;

ОЦ₂ − забезпечення прийнятної якості та оптимальної ціни виробів;

Ц₃₁ − активізація експорту продукції переробних галузей;

ОЦ₁ − бюджетні дотації переробним галузям народного господарства щодо збільшення обсягів виробництва;

Ц₃₂ − пошук джерел зовнішнього фінансування державної програми розвитку (пошук закордонних партнерів);

ОЦ₁ − виконання умов зовнішніх вимог фінансування.

Встановлюємо коефіцієнти значущості цілей у структурі дерева рішень на основі експертної інформації. На основі визначених коефіцієнтів значущості оцінимо внесок кожної цілі в імовірність реалізації цілі вищого рівня ієрархії:

− по відношенню до цілі Ц₁:

Ц₁₁=0,6*0,6=0,36,

Ц₁₂=0,4*0,6=0,24;

− по відношенню до цілі Ц₁₁:

ОЦ₁=0,7*0,6=0,42,

ОЦ₂=0,3*0,6=0,18;

− по відношенню до цілі Ц₁₂:

ОЦ₁=0,4*0,6=0,24,

ОЦ₂=0,4*0,4=0,16;

− по відношенню до цілі Ц₂:

Ц₂₁=0,4*0,1=0,04,

Ц₂₂=0,6*0,1=0,06;

− по відношенню до цілі Ц₂₁:

ОЦ₁=0,6*0,4=0,24,

ОЦ₂=0,4*0,4=0,16;

− по відношенню до цілі Ц₂₂:

ОЦ₁=0,6*0,6=0,36,

ОЦ₂=0,6*0,4=0,24;

− по відношенню до цілі Ц₃:

Ц₃₁=0,6*0,3=0,18,

Ц₃₂=0,4*0,3=0,12;

− по відношенню до цілі Ц₃₁:

ОЦ₁=0,4*1=0,4;

− по відношенню до цілі Ц₃₂:

ОЦ₁=0,6*1=0,6.

Вищі значення коефіцієнтів значущості кожної з підцілей (n-1)-го порядку свідчать про їх більшу важливість для реалізації кожної з цілей n-го порядку.

Визначимо результати реалізації операційних цілей на основі ймовірності їх настання згідно з вихідними даними про витрати та прибутки (табл. 3.2).

Таблиця 3.2 − Витрати і прибутки за цілями

Ціль	Прибуток, млн грн	Витрати, млн грн
Ц11
ОЦ1	80	40
ОЦ2	100	80
Ц12
ОЦ1	80	30
ОЦ2	40	10
Ц21
ОЦ1	1	0,01
ОЦ2	1,5	0,015
Ц22
ОЦ1	45	1
ОЦ2	20	12
Ц31
ОЦ1	21	20
Ц32
ОЦ1	0,5	1,12

Визначимо очікувані ефекти реалізації оперативних цілей щодо цілей (n-1)-го порядку. Ймовірність реалізації цілі визначаємо на основі експертних даних:

Ц₁₁:

ОЦ₁:80-40=40 млн грн.

ОР₁: 0,7*40=28 млн грн.

ОЦ₂: 100-80=20 млн грн.

ОР₂:20*0,3=6 млн грн.

Ц₁₂:

ОЦ₁:80-30=50 млн грн.

ОР₁: 50*0,6=30 млн грн.

ОЦ₂: 40-10=30 млн грн.

ОР₁:30*0,4=12 млн грн.

Ц₂₁:

ОЦ₁: 1-0,01=0,99 млн грн.

ОР₁: 0,99*0,6=0,594 млн грн.

ОЦ₂: 1,5-0,015=1,485 млн грн.

ОР₂: 1,485*0,4=0,594 млн грн.

Ц₂₂:

ОЦ₁: 45-1=44 млн грн.

ОР₁: 44*0,6=26,4 млн грн.

ОЦ₂: 20-12=8 млн грн.

ОР₂: 8*0,4=3,2 млн грн.

Ц₃₁:

ОЦ₁: 21-20= 1 млн грн.

ОР₁: 1*1=1 млн грн.

Ц₃₂:

ОЦ₁: 0,5-1,12=-0,62 млн грн.

ОР₁: (-0,62)*1=-0,62 млн грн.

Визначаємо підсумки альтернативних рішень:

Ц₁₁=28+6=34 млн грн.

Ц₁₂=30+12=42 млн грн.

Ц₂₁=0,297+1,04=1,188 млн грн.

Ц₂₂=26,4+3,2=29,6 млн грн.

Ц₃₁=1 млн грн.

Ц₃₂=-0,62 млн грн.

На основі порівняння альтернатив за їх підсумковими значеннями найбільший сукупний ефект у даних умовах розвитку України має ціль Ц₁₂ у рамках цілі Ц₁. Вибір альтернативи має місце тільки з огляду на розподіл процесів реалізації цілей у часі. Зобразимо дерево рішень (рис. 3.5).

Оч − очікуване значення вигоди для окремої підцілі;

ОР − результат реалізації операційної цілі;

 

Завдання для самостійного вирішення

Завдання 1

Для обґрунтування місцевою державною адміністрацією структури обласного бюджету на виконання державної програми соціально-економічного розвитку необхідно визначити цілі програми охорони довкілля та обрати шляхи їх реалізації.

Необхідно:

< >визначити цілі першого рангу та зазначити генеральну ціль;побудувати дерево цілей;визначити коефіцієнти значущості цілей та оцінити важливість реалізації цілей (n-1)-го порядку по відношенню до цілей n-го порядку на осноспві експертного методу;визначити результати реалізації кінцевих рішень згідно з окремими цілями діяльності (визначити їх економічний ефект); витрати та прибутки за кожним рішенням встановити самостійно;визначити очікувані результати реалізації рішень на основі значень імовірності; значення ймовірностей встановити самостійно;визначити підсумки альтернатив та обрати одну з них;представити дерево рішень у кількісному вимірі.    

Додаток А

(довідковий)

Приклади розрахунку витрат до завдання 5

 

Таблиця А.1 - Трудомісткість виконання робіт (приклад)

Назва (шифр) роботи	Трудомісткість, людино-днів				Всього, людино-днів
	Керівник групи	Науковий співробіт-ник	Молодший науковий співробіт-ник	Лаборант
Розроблення ТЗ	4	2	2	-	8
Патентний пошук	1	5	5	0,5	11,5
…	…	…		…	…
Усього	60	55	40	66	221

Таблиця А.2 - Основна заробітна плата виконавців (приклад)

Посада		Місячний оклад, грн			Денна заробітна плата, грн		Трудомісткість, людино-днів				Основна заробітна плата, грн
Керівник групи		2000			94,79		60				5687,40
Науковий співробітник		1500			71,09		55				3909,95
…		…			…		…				…
Всього											14185,03
Таблиця А.3 – Матеріальні витрати (приклад)
Назва матері-алу	Стандарт, технічні умови		Одини-ця виміру	Кіль-кість		Ціна одиниці, грн		Сума, грн	Прейскурант
Сталь СТ-45	ГОСТ-14 12-81		т	0,5		360		180	Договір з ВAT «Азовсталь»
…	…		…	…		…		…	…
Усього								25500,0
Невраховані матеріали (5-20%)								1275,0
Усього								26775,0
Транспортно-заготівельні витрати (5-15%)								1338,75
Загалом								28113,75

 

 

Таблиця А.4 - Покупні вироби (приклад)
Назва виробу	Стандарт, технічні умови	Кількість, одиниць	Ціна одиниці, грн	Сума, грн	Прейскурант
Резистор ОМЛТ 0,5-1	ОЖО 85 325-89	200	0,30	60,0	Договір з НВО «Квазар»
…	…	…	…	…	…
Усього				3500,0
Невраховані покупні вироби (5-20%)				175,0
Усього				3675,0
Транспортно-заготівельні витрати (5-15%)				183,75
Загалом				3858,75

 

Таблиця А.5 - Витрати на відрядження (приклад)

Посада відряд-жуваного	Місяч-ний оклад, грн	Пункт та мета відрядження	Кількість та трива-лість відряд-ження	Сума проїз-ду, грн	Квар-тирні, грн	Добові, грн	Загаль-на сума, грн
Керівник групи	2000	м. Київ,  НВО «Пульсар», погодження ТЗ	4	140	240	120	500
…	…	…	…	…	…	….	…
Усього							1500,0

 

Таблиця А.6 - Спеціальне обладнання (приклад)

Назва обладнання	Стандарт, техн. умови	Кількість, одиниць	Ціна, грн	Сума, грн	Прейскурант
Оператив-на пам'ять	SIMM 8MB 72 ріn	2	420	840	Прайс-лист СП ФОЛГАТ від 03.08.08
Усього				840
Транспортно-заготівельні витрати (5-15%)				42
Загалом				882

 

Таблиця А.7– Приклад розроблення кошторису витрат НДР

КОШТОРИС ВИТРАТ

на виконання госпдоговірної теми за договором №000/0

«Розроблення системи управління економічним потенціалом НВО «Пульсар»

Замовник: НВО «Пульсар»

Виконавець: СумДУ

Термін виконання робіт: початок – 15.09 2011 р.; закінчення - 15.03 2012 р.

Стаття витрат	Норматив	Сума, грн	Питома вага статті, %
1 Заробітна плата, всього у тому числі: основна додаткова	20 % від основної	17022,04   14185,03 2837, 01	15,2   12,7 2,5
2 Відрахування на соціальні заходи, у тому числі: на обов’язкове пенсійне страхування на обов’язкове соціальне страхування	37,5%п.1   32% п.1 5,5% п.1	6383,26   5447,05 936,21	5,7   4,9 0,8
3 Матеріали		31972,5	28,6
4 Паливо та енергія	Витрати не передбачені
5 Витрати на службові відрядження		1500,0	1,3
6 Спеціальне обладнання		882	0,8
7 Витрати на роботи, які виконують сторонні організації	Витрати не передбачені
8 Інші витрати		300	0,3
9 Накладні витрати	50 % п.1	8511,0	7,6
10 Сума витрат		66570,80	59,5
11 Прибуток, у тому числі податок на прибуток	20% п.10 25% п.11	13314,16 3328,54	11,9 2,9
12 Загальні витрати	п.10+п.11	79884,96	71,4
13 ПДВ	20% п.12	31953,98	28,6
14 Кошторисна вартість робіт	п.12+п.13	111838,94	100
15 Договірна ціна		111900,0