Написание контрольных, курсовых, дипломных работ, выполнение задач, тестов, бизнес-планов
  • Не нашли подходящий заказ?
    Заказать в 1 клик:  /contactus
  •  

Мікро КНЕУ

« Назад

Мікро КНЕУ 16.10.2016 14:42

 

Методичні рекомендації щодо виконання
завдання за вибором студента № 1 (ЗВС1)

 

Зміст

Вступ. 2

1. Індивідуалізація завдань. 3

2. Зміст ЗВС1. 4

2.1. Формування функції попиту. 4

2.2. Дослідження еластичності попиту. 9

3.3. Формування лінії пропозиції 12

2.4. Встановлення та аналіз ринкової рівноваги. 16

3. Порядок виконання та оцінювання ЗВС1. 18

4. Актуалізація вихідних даних ЗВС1 для студентів. 20

 

 

Рис. 1. Графік емпіричної лінії попиту. 5

Рис. 2. Емпірична та розрахункова лінії попиту. 8

Рис. 3. Зміна виторгу продавця. 10

Рис. 4. Теоретична лінія пропозиції 15

Рис. 5. Ринкова рівновага. 16

Рис. 6. Зміна цін для покупців і продавців, а також рівноважного обсягу продукції при встановленні акцизу  17

 

 

 

 

 

Вступ

 

Завдання за вибором студента № 1 (ЗВС1) охоплює такі теми першого розділу мікроекономіки, як «Основи аналізу попиту і пропозиції» та «Ринковий механізм погодження попиту і пропозиції». Послідовне виконання низки завдань дозволить студентам закріпити найважливіші положення вказаних тем, набути навики побудови та аналізу функцій попиту і пропозиції на основі емпіричних даних, навчитися оцінювати вплив регулюючих дій державних органів на економічне становище учасників ринку.

Особливість ЗВС1 полягає у тому, що результати виконання початкових завдань використовується як вихідні дані для наступних завдань в інших темах, що забезпечує їх наскрізний характер.

Для індивідуалізації ЗВС1 використовується унікальний ідентифікатор кожного студента, який відповідає номеру його залікової книжки. Для автоматичної перевірки унікальності виконаних завдань використовується параметри функції попиту, які були встановлені на основі вихідних параметрів для кожного студента окремо.

ЗВС1 є складовою частиною самостійної роботи студентів. Виконанні завдання представляються викладачу в електронному вигляді, за графіком, який встановлюється керівником курсу і доводиться до відома студентів на початку семестру.

Для відповідей рекомендується використовувати спеціальний шаблон ZVS1_VIDPOVID_16.xlsx, який розташований у папці «Документація ЗВС 1» другого заняття.

 


 

1. Індивідуалізація завдань

 

Унікальність завдань для кожного студента забезпечується завдяки такому алгоритму.

1.1. Викладач встановлює для кожної академічної групи початкове число N (див. п. 4). Кожен студент додає до числа N інше число, яке відповідає двом останнім цифрам номера його залікової книжки. У такий спосіб встановлюється початкова ціна Р, яка буде використана у розрахунках.

 

Р(1) = N + kk,

де kk — останні дві цифри в номері залікової книжки.

 

1.2. Студенти самостійно встановлюють кількісне значення інших параметрів, а саме:

  • обсяг попиту для кожного рівня ціни, не виходячи за межі діапазону, встановленого для кожної академічної групи в табл. 10;
  • «емпіричні» значення цін, окрім першого Р(1).

Зрозуміло, що надання кількісних параметрів цін та обсягів попиту має відповідати закону попиту. Отже, викладач може задавати лише діапазон, а студент, виходячи з економічних міркувань, має на власний розсуд встановити певні значення.

1.3. Після виконання пунктів 2.1 і 2.2 студенти за допомогою Excel розраховують параметри лінійної функції (y = mx + b) попиту P = f(Q), яка буде використана в подальших розрахунках у наступних завданнях.

1.4. Для перевірки унікальності сформованого завдання викладач перевіряє лише параметри лінійної аналітичної функції (m і b), які завжди будуть різними за умови виконання пунктів 2.1 і 2.2.


 

2. Зміст ЗВС1

 

розділ «Попит, пропозиція та їх узгодження»

 

2.1. Формування функції попиту

 

Нехай вихідні дані відповідають таким значенням: число N = 49; kk = 01; кількість спостережень і = 10. Обсяг продукції при формуванні таблиці попиту може змінюватися від 200 до 600.

 

Крок 1.1. Подання попиту в табличному вигляді.

Таблица 1

СПОСТЕРЕЖЕННЯ ДЛЯ ФОРМУВАННЯ ФУНКЦІЇ ПОПИТУ[1]

Обсяг Q
(х)

Ціна P
(у)

220

50

270

45

300

41

350

39

380

37

410

32

420

30

440

28

500

25

530

23

 

 

 

Крок 1.2. Побудова емпіричної лінії попиту.

 

Рис. 1. Графік емпіричної лінії попиту

Крок 1.3. Визначення параметрів теоретичної лінії попиту.

У середовищі Excel за допомогою функції ЛИНЕЙН встановлюються параметри функції попиту y = mx + b, де y — масив цін (Р), x — масив обсягів продукції (Q).

Для визначення параметрів m і b після заповнення даних про масиви x та y в діалоговому вікні функції ЛИНЕЙН слід натиснути Ctrl + Shift + Enter.

 

 

Таблица 2

РОЗРАХУНОК ПАРАМЕТРІВ ФУНКЦІЇ ПОПИТУ

Обсяг Q
(х)

Ціна P
(у)

220

50

270

45

300

41

350

39

380

37

410

32

420

30

440

28

500

25

530

23

Параметри функції попиту

y = mx + b

 

M

b

–0,08879

68,91792

 

Крок 1.4. Встановлення розрахункових значень величини ціни товару для вихідних обсягів попиту.

Використовуючи параметри функції попиту (Pd = 68,91792 – 0,08879Q) слід розрахувати теоретичні значення ціни для вказаних у табл. 1і 2 величин попиту. Результати розрахунків представлені у табл. 3.

 

 

 

Таблица 3

ЕМПІРИЧНІ ТА РОЗРАХУНКОВІ ДАНІ ПОПИТУ

Обсяг Q
(х)

Ціна P
(у)

Розрахов.
ціна Pd

220

50

49,38404

270

45

44,94452

300

41

42,28081

350

39

37,84129

380

37

35,17758

410

32

32,51387

420

30

31,62597

440

28

29,85016

500

25

24,52274

530

23

21,85903

Параметри функції попиту

y = mx + b

 

 

M

B

 

– 0,08879

68,91792

 

 


 

 

Крок 1.5. Побудова емпіричного та розрахункового графіків попиту.

 

Рис. 2. Емпірична та розрахункова лінії попиту

Дайте відповіді на запитання:

А) Як інтерпретувати значення параметрів m і b?

Б) Як зміниться положення лінії попиту зі зміною параметра m і параметра b?

В) Перетворіть отриману залежність Pd = 68,91792 – 0,08879Q на функцію попиту у вигляді Q = f(P). Яким чином можна використати ці функції?


 

2.2. Дослідження еластичності попиту

 

Крок 2.1. Розрахунок коефіцієнтів цінової еластичності попиту (табл. 4).

 

Таблица 4

ЕЛАСТИЧНІСТЬ ПОПИТУ

Обсяг (х)

Ціна розрахов (у’) Pd

Еластичність Ed

220

49,38

 

270

44,94

2,168122904

300

42,28

1,723474075

350

37,84

1,388277266

380

35,18

1,126548251

410

32,51

0,965038257

420

31,63

0,870337618

440

29,85

0,805093283

500

24,52

0,651468322

530

21,86

0,507165265

 

Крок 2.2. Обчислення виторгу від реалізації різних обсягів продукції (табл. 5).

 

 

Таблица 5

ЕЛАСТИЧНІСТЬ ПОПИТУ І ЗМІНА ВИТОРГУ ПРОДАВЦЯ

Обсяг
(х)

Ціна розрахов. (у’) Pd

Еластичність Ed

Виторг
TR

220

49,38

 

10864,51

270

44,94

2,168122904

12135,05

300

42,28

1,723474075

12684,28

350

37,84

1,388277266

13244,5

380

35,18

1,126548251

13367,53

410

32,51

0,965038257

13330,75

420

31,63

0,870337618

13282,97

440

29,85

0,805093283

13134,14

500

24,52

0,651468322

12261,46

530

21,86

0,507165265

11585,39

 

Крок 2.3. Побудова графіку виторгу продавця (рис. 3).

 

Рис. 3. Зміна виторгу продавця

Дайте відповіді на запитання:

А) Про що свідчать обчислені коефіцієнти еластичності попиту?

Б) Вкажіть еластичну та нееластичну ділянку лінії попиту.

В) Чим пояснюється характер зміни лінії виторгу продавця? Відповідь проілюструйте співвідношенням між збільшенням і зменшенням виторгу при коливанні цін за умови різної еластичності попиту.


 

2.3. Формування лінії пропозиції

 

Крок 3.1. Формування емпіричної лінії пропозиції (табл. 6).

Для визначення параметрів лінії пропозиції слід спиратися на дані про обсяги продукції, що були сформовані для встановлення параметрів попиту (табл. 1), а також логіку дії закону пропозиції. Необхідно для кожного обсягу продукції встановити такий рівень цін, який відповідав би «емпіричній» лінії пропозиції.

Таблица 6

ЕМПІРИЧНІ ДАНІ ПРО ЦІНИ ПРОДАВЦІВ

Обсяг попиту (х)
Qd (проп)

Ціна попиту Pd
розрахункова

Ціна пропозиції Рs
фактична

220

49,38

26

270

44,94

29

300

42,28

31

350

37,84

34

380

35,18

36

410

32,51

39

420

31,63

40

440

29,85

43

500

24,52

50

530

21,86

55

 

Крок 3.2. Визначення параметрів теоретичної лінії пропозиції (табл. 7).

Для розрахунку параметрів теоретичної функції пропозиції слід використовувати функціїю ЛИНЕЙН у середовищі Excel. Для масиву значень х слід використовувати обсяг продукції (Q), для масиву y — ціни з табл. 7 (Рs фактична).

Для визначення параметрів теоретичній функції пропозиції m і b після заповнення даних про масиви x та y в діалоговому вікні функції ЛИНЕЙН слід натиснути Ctrl + Shift + Enter.

Таблица 7

РОЗРАХУНОК ПАРАМЕТРІВ ФУНКЦІЇ ПРОПОЗИЦІЇ

Обсяг попиту (х) Qd (проп.)

Ціна попиту Pd розрахункова

Ціна пропозиції Рs фактична

220

49,38

26

270

44,94

29

300

42,28

31

350

37,84

34

380

35,18

36

410

32,51

39

420

31,63

40

440

29,85

43

500

24,52

50

530

21,86

55

 

 

Параметри функції пропозиції

 

y = mx + b

 

 

m

b

 

0,090768531

3,626421101

 

Крок 3.3. Встановлення розрахункових значень величини ціни товару для вихідних обсягів пропозиції.

Використовуючи параметри функції пропозиції (Ps = 3,6264211 + 0,090768Q), слід розрахувати теоретичні значення ціни для вказаних у табл. 7 обсягів пропозиції. Результати розрахунків представлені у табл. 8

Таблица 8

ЕМПІРИЧНІ ТА РОЗРАХУНКОВІ ДАНІ ЦІНИ ПРОПОЗИЦІЇ

Обсяг попиту (х) Qd (проп)

Ціна попиту Pd
розрахункова

Ціна пропозиції

Рs фактична

Рs розрахункова

220

49,38

26

23,59549795

270

44,94

29

28,13392451

300

42,28

31

30,85698045

350

37,84

34

35,395407

380

35,18

36

38,11846294

410

32,51

39

40,84151887

420

31,63

40

41,74920418

440

29,85

43

43,56457481

500

24,52

50

49,01068668

530

21,86

55

51,73374261

 

 

Параметри функції пропозиції

 

 

y = mx + b

 

 

 

m

b

 

 

0,090768531

3,626421101

 

Крок 3.4. Побудова графіку пропозиції.

 

Рис. 4. Теоретична лінія пропозиції

Дайте відповіді на запитання:

А) Що характеризує теоретична лінія пропозиції?

Б) Як впливають параметри m і b на характер пропозиції?

В) Що можна сказати відносно еластичності пропозиції?

Г) Запишіть отриману функцію пропозиції у вигляді Qs = f(P).


 

 

2.4. Встановлення та аналіз ринкової рівноваги

 

Крок 4.1. Розрахунок параметрів ринкової рівноваги.

На основі теоретичних функцій попиту Pd = 68,91792 – 0,08879Q і пропозиції Ps = 3,6264211 + 0,090768Q слід розрахувати значення рівноважної ціни Ре та рівноважного обсягу продукції Qe.

Ре = 36,6319739;

Qe = 363,621422.

Крок 4.2. Графічна ілюстрація рівноважного стану ринку (рис. 5).

 

 

Рис. 5. Ринкова рівновага

Крок 4.3. Оцінювання зміни параметрів ринкової рівноваги через встановлення 15 % акцизу на товар (табл. 9).

Крок 4.4. Графічна ілюстрація зміни параметрів рівноваги на ринку внаслідок встановлення акцизу  (рис. 6).

 

 

 

Таблица 9

ЗБІЛЬШЕННЯ ЦІНИ ПРОПОЗИЦІЇ ВНАСЛІДОК ВСТАНОВЛЕННЯ АКЦИЗУ

Обсяг
попиту (х) Qd (проп.)

Ціна
попиту Pd розрахункова

Ціна пропозиції

Відхилення (PdPs) розрах.

Акциз, % 15

Рs фактична

Рs розрахункова

220

49,38

26

23,59549795

25,79

27,13482

270

44,94

29

28,13392451

16,81

32,35401

300

42,28

31

30,85698045

11,42

35,48553

350

37,84

34

35,395407

2,45

40,70472

380

35,18

36

38,11846294

–2,94

43,83623

410

32,51

39

40,84151887

–8,33

46,96775

420

31,63

40

41,74920418

–10,12

48,01158

440

29,85

43

43,56457481

–13,71

50,09926

500

24,52

50

49,01068668

–24,49

56,36229

530

21,86

55

51,73374261

–29,87

59,4938

 

 

Рис. 6. Зміна цін для покупців і продавців, а також рівноважного обсягу продукції при встановленні акцизу

Дайте відповіді на запитання:

А) Доведіть, чому рівноважна ціна забезпечує найбільший обсяг реалізації товарів на ринку.

Б) Проаналізуйте можливі величини надлишку та дефіциту товарів у разі встановлення цін вище або нижче за рівноважну.

В) До яких економічних наслідків призведе встановлення акцизного податку? (Як зміниться обсяг продажу товару, яку ціну мають сплачувати покупці, яку ціну отримають продавці? Як розподілиться податковий тягар між покупцями і продавцями? Яку суму коштів отримує державний бюджет?)

Г) Оцініть величину виграшу продавця та покупця до і після встановлення акцизу.

3. Порядок виконання та оцінювання ЗВС1

 

3.1. Завдання ЗВС1 студенти виконують за графіком, який встановлює керівник курсу. Студент має надіслати викладачу в системі дистанційного навчання moodle файл у форматі excel. Цей документ створюється на основі файлу-шаблону ZVS1_VIDPOVID_16.xlsx. В файлі наводяться всі розрахунки, графіки та текстова частина відповідей на питання. Назву файлу-шаблону після його заповнення потрібно змінити за такою схемою ZSV1_Прізвище.xlsx.

3.2. Максимальна оцінка за вчасно виконане завдання — 10 балів. Порушення графіка здачі етапів ЗВС1 без поважних причин призводить до зниження оцінки.

3.3. Оцінювання якості зданих на кафедру завдань ЗВС1 здійснюють за такими критеріями:

А) Вчасність — максимальна оцінка 2 бали.

Б) Повнота та точність розрахунків – максимальна оцінка 3 бали.

В) Повнота та глибина відповідей на запитання – максимальна оцінка 5 балів.


 

 

4. Актуалізація вихідних даних ЗВС1 для студентів

Таблица 10

Група

Значення числа N при встановлені ціни
для першого спостереження;
кількість спостережень і = 10

Діапазон зміни обсягу попиту

6.030503

40

100 — 500

6.030507

50

200 — 600

6.030504

60

300 — 700

6.030509

70

400 — 800

Приклад формування вихідної таблиці попиту для ЗВС1 студента спеціальності «Міжнародна економіка» (6.030503) з останніми цифрами залікової книжки 12. N = 40; kk = 12. Р(1) = 52.

СПОСТЕРЕЖЕННЯ ДЛЯ ФОРМУВАННЯ ФУНКЦІЇ ПОПИТУ

Обсяг Q (x)

Ціна P (у)

100

52

105

57

115

54

125

51

145

49

155

48

165

47

175

46

180

45

185

44

190

42

195

40

 

 



[1] Дані встановлюються студентами самостійно.


Комментарии


Комментариев пока нет

Пожалуйста, авторизуйтесь, чтобы оставить комментарий.

Авторизация
Введите Ваш логин или e-mail:

Пароль :
запомнить