МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Державний вищий навчальний заклад

«КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені Вадима Гетьмана»

Методичні матеріали
щодо змісту та організації самостійної роботи студентів, поточного і підсумкового контролю їх знань

бакалаврського рівня

з НАУКИ «Міжнародна БЕЗПЕКА»

для спеціальності 6503

Київ - 2013

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Державний вищий навчальний заклад

«КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені Вадима Гетьмана»

Методичні матеріали
щодо змісту та організації самостійної роботи студентів, поточного і підсумкового контролю їх знань

бакалаврського рівня

з НАУКИ «Міжнародна БЕЗПЕКА»

для спеціальності 6503

Затверджено

на засіданні кафедри

міжнародної економіки

Київ – 2013

Методичні матеріали щодо змісту та організації самостійної роботи студентів, поточного і підсумкового контролю їх знань бакалаврського рівня з науки «Міжнародна безпека» для спеціальності 6503 / Уклад.: Я. М. Столярчук,               Т. В. Черницька, Л. І. Цимбал. – К., 2013. – 40 с.

Укладачі:    Я. М. Столярчук, докт. екон. наук, проф.

                     Т. В. Черницька, канд. екон. наук, доц.

                     Л. І. Цимбал, канд. екон. наук, доц.

Рецензенти: О. А. Швиданенко, докт. екон. наук, проф.

                      Л. Л. Антонюк, докт. екон. наук, проф.

Відповідальний за випуск

А. М. Поручник, докт. екон. наук, проф.

Навчальне видання

Методичні матеріали
щодо змісту та організації самостійної роботи студентів, поточного і підсумкового контролю їх знань

бакалаврського рівня

з НАУКИ «Міжнародна БЕЗПЕКА»

ВСТУП

Курс Наука? «Міжнародна безпека» передбачає послідовне цільове викладення основних питань, які стосуються механізмів та інструментів забезпечення міжнародної безпеки.

Навчальний курс «Міжнародна безпека» входить до циклу наук і дисциплін циклу професійної підготовки на факультеті міжнародної економіки і менеджменту та спирається на раніше засвоєні студентами предмети навчальні дисципліни?: «Основи економічної науки», «Міжнародна економіка», «Макроекономіка», «Мікроекономіка», «Фінанси», «Гроші і кредит», «Економіка підприємства» та ін.

Мета курсу: сформувати систему теоретичних знань, вмінь і практичних навичок у сфері міжнародної безпеки, а також форм, методів та механізмів її забезпечення.

Завдання курсу:

-  озброїти студентів знаннями щодо сутності міжнародної безпеки, її рівнів, ключових принципів та історичних передумов формування;

-  засвоїти знання щодо суб’єктів та об’єктів міжнародної безпеки;

-  навчити визначати сутність та загрози національній економічній безпеці, а також її місце у системі державного управління економікою; 

-  навчити студентів аналізувати структуру та механізм забезпечення економічної безпеки у банківсько-фінансовій та енергетичній сферах;

-  сформувати вміння щодо загроз продовольчій безпеці та світового досвіду регулювання безпечності продуктів харчування;

-  допомогти студентам освоїти методи та механізми сучасної системи протидії загрозам в інформаційній сфері;

-  навчити визначати інструменти та важелі протидії відмиванню «брудних грошей»;

-  сформувати вміння використовувати отримані знання у практичній діяльності, враховуючи тенденції та перспективи світогосподарського розвитку.

Предметом курсу є: система міждержавних відносин щодо забезпечення міжнародної безпеки в умовах загострення глобальних проблем людства.  

Таблиця 1.

1. НАВЧАЛЬНО-ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ДИСЦИПЛІНИ

«Міжнародна БЕЗПЕКА»

1 – Лекційні заняття (год.); 2–Практичні та лабораторні заняття (год.); 3–Самостійна робота студентів (год.); 4–Індивідуальні заняття (год.) 

5 – Підсумковий модульний контроль (год.)

ЗМІСТ ДИСЦИПЛІНИ ЗА ТЕМАМИ

ТЕМА 1. ЕКОНОМІЧНА СУТНІСТЬ МІЖНАРОДНОЇ БЕЗПЕКИ ТА ІСТОРИЧНІ ПЕРЕДУМОВИ ЇЇ ФОРМУВАННЯ

Предмет науки «міжнародна безпека». Поняття міжнародної та національної економічної безпеки. Сутність категорії «безпека» та її класифікація. Еволюція системи міжнародної безпеки. Сутність економічної безпеки у системі управління економікою. Система загроз міжнародній безпеці. Національна безпека та система національно-державних інтересів. Поняття «небезпека» та її типологія. Основні функції системи безпеки держави. Підходи до визначення сукупної сили держави. Система міжнародної безпеки: структура, принципи, сучасні характеристики.

ТЕМА 2. СИСТЕМА ОРГАНІЗАЦІЇ ТА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ МІЖНАРОДНОЇ ВІЙСЬКОВО-ПОЛІТИЧНОЇ РІВНОВАГИ

Операційні моделі міжнародної безпеки. Система колективної безпеки країн. Механізм гарантування національної безпеки позаблокових країн. Сутність поняття «міжнародний конфлікт», його класифікація та фази розвитку. Засоби та інструменти міжнародного впливу на недопущення військових конфліктів. Феномен міжнародного збройного втручання як центральної проблеми формування нової системи міжнародної безпеки. Комплекс реального і потенційного розповсюдження зброї масового знищення. Глобальний характер загрози міжнародного тероризму. Внутрішні збройні конфлікти та миротворча діяльність.

ТЕМА 3. МЕХАНІЗМИ ТА ІНСТРУМЕНТИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ

Сутність, критерії та індикатори національної економічної безпеки. Особливості взаємозв’язку та взаємодії рівнів національної економічної безпеки. Реалізація національних інтересів країн у зовнішньоекономічній сфері. Сучасний інструментарій забезпечення економічної безпеки країн. Національний економічний інтерес у глобальному вимірі. Особливості реалізації національних економічних інтересів у екзогенній сфері. Місце людського капіталу у формуванні національної економічної безпеки.

ТЕМА 4. ТІНЬОВА ЕКОНОМІКА ЯК ДЖЕРЕЛО ЗАГРОЗ ЕКОНОМІЧНІЙ БЕЗПЕЦІ

Поняття та специфіка тіньової економіки. Умови існування тіньової економіки та її специфіка. Методи оцінки тіньової економіки. Сутність економічної злочинності та її види. Законодавчі та економічні засоби легалізації тіньового бізнесу. Неформальна економіка, її сутність та види. Світова практика детінізації економіки. Тіньова економіка в Україні, форми її прояву. Методи легалізації тіньового бізнесу.

ТЕМА 5. МІЖНАРОДНА ІНФОРМАЦІЙНА БЕЗПЕКА ТА ЇЇ ІНСТРУМЕНТАЛЬНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

Сутність поняття «міжнародна інформаційна безпека» та ключові моделі її забезпечення. Ідентифікація загроз міжнародній інформаційній безпеці та сфери їх прояву. Підходи розвинутих країн та країн, що розвиваються, до проблем міжнародної інформаційної безпеки.  Ключові напрями дій світової спільноти із забезпечення міжнародної інформаційної безпеки.  Особливості європейської регіональної системи захисту інтелектуальної власності. Характеристика американської та японської систем захисту інтелектуальної власності.  Масштаби і характеристика сучасного інформаційного розриву країн світового співтовариства. Інформаційні війни та технології їх реалізації. Діяльність ООН у сфері забезпечення міжнародної інформаційної безпеки. Сучасна інформаційна політика України: міжнародна стратегія та національна специфіка.

ТЕМА 6. ФОРМУВАННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ У ФІНАНСОВІЙ СФЕРІ

Сутність фінансової безпеки та фактори, які її визначають. Підсистеми фінансової безпеки та їх взаємозв’язок. Система показників оцінки рівня фінансової безпеки: підходи МВФ та вітчизняна практика. Ключові загрози фінансовій безпеці країн та механізми її забезпечення. Сутність та характеристика офшорних зон, їх вплив на міжнародну фінансову безпеку. Типізація офшорних зон та механізми їх використання. Вплив глобальної фінансової кризи на різні країни та регіони. Заходи щодо виходу з країн з глобальної фінансової кризи. Сутність та масштаби глобальних фінансових дисбалансів. Напрямки вдосконалення діяльності інститутів глобального фінансового менеджменту.

ТЕМА 7. МЕХАНІЗМИ ВІДМИВАННЯ «БРУДНИХ» ГРОШЕЙ

ТА БОРОТЬБА З НИМ

Відмивання «брудних» грошей як процес. Організація та стадії відмивання «брудних» грошей. Механізми відмивання «брудних» грошей на різних стадіях. Характеристика способів одержання злочинних грошей та організовані структури, що забезпечують їх відмивання. Розпізнавання операцій, пов’язаних з відмиванням «брудних» грошей. Джерела інформації та основні заходи з розпізнавання операцій, пов’язаних з відмиванням «брудних грошей». Міжнародне співробітництво в боротьбі з відмиванням «брудних» грошей: становлення нормативно-правових основ. Функціональні компетенції міжнародних організацій у сфері боротьби з відмиванням «брудних» грошей. Характеристика законодавства України у сфері боротьби з відмиванням «брудних грошей». Рекомендації ФАТФ у сфері протидії відмиванню «брудних грошей».

ТЕМА 8. МЕХАНІЗМИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ МІЖНАРОДНОЇ БЕЗПЕКИ ПАЛИВНО-ЕНЕРГЕТИЧНОГО КОМПЛЕКСУ

Паливно-енергетичний комплекс в системі національної економічної безпеки країни. Структура та тенденції розвитку паливно-енергетичного комплексу. Сутність та методика складання паливно-енергетичного балансу. Рівень забезпеченості країн паливно-енергетичними ресурсами та глобальна асиметрія їх розміщення. Загрози енергетичній безпеці в умовах посилення конкуренції на глобальному та регіональному ринках енергетичних ресурсів. Важелі державного регулювання у сфері забезпечення енергетичної безпеки. Характеристика злочинів у нафтогазовому комплексі. Проблеми незаконного обігу радіоактивних речовин. Нормативно-правова база забезпечення енергетичної безпеки у світі. Підходи до забезпечення енергетичної безпеки держави. Енергетичне співробітництво в умовах нових викликів у світовій енергетиці.

ТЕМА 9. УМОВИ ТА ФАКТОРИ ФОРМУВАННЯ МІЖНАРОДНОЇ ПРОДОВОЛЬЧОЇ БЕЗПЕКИ

Рівень забезпеченості продуктами харчування в сучасному світі. Асиметричність виробництва та споживання продуктів харчування у сучасному світі. Сутність продовольчої безпеки, її критерії та показники. Економічні і соціальні наслідки глобальної продовольчої безпеки. Світовий досвід регулювання безпечності продуктів харчування. Система продовольчої безпеки провідних країн світу. Світовий досвід регулювання безпечності продуктів харчування та розв’язання глобальної продовольчої безпеки. Роль ГМО у забезпеченні глобальної продовольчої безпеки Реформування агропромислового сектору України в контексті забезпечення продовольчої безпеки.

ТЕМА 10. ЕКОЛОГІЧНА БЕЗПЕКА ТА МАТЕРІАЛЬНО-ФІНАНСОВИЙ РЕСУРС ЇЇ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

Екологічна складова в контексті безпеки. Науково-технічний прогрес та його екологічні наслідки. Міжнародні зусилля країн у підтримці клімату та збереженні екосистеми. Концепція стійкого розвитку як універсальний механізм досягнення економіко-екологічної безпеки. Концепція стійкого розвитку як універсальний механізм досягнення економіко-екологічної безпеки. Підходи до охорони навколишнього середовища в контексті забезпечення  міжнародної екологічної безпеки. Міжнародні організації, що провадять діяльність з охорони навколишнього середовища. Конвенції з урегулювання проблем сфери екологічної безпеки.

ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ

Семінарське заняття №1.

Семінар-розгорнута бесіда «Міжнародна безпека та її еволюція через призму економічної науки»

Мета: дослідити сучасну систему міжнародної безпеки через призму економічної науки, визначити основні етапи її формування, а також здійснити аналіз регіональних і глобальних загроз міжнародній безпеці.

Завдання:

1. 1.   Визначити предмет науки «міжнародна безпека», поняття національної та міжнародної безпеки.
2. 2.   Дослідити генезис і еволюцію системи міжнародної безпеки, її сучасні рівні.
3. 3.    Проаналізувати структуру сучасної системи міжнародної безпеки та її принципи.
4. 4.    Визначити і проаналізувати регіональні та глобальні загрози міжнародній безпеці.

Компетенції:

1).  Критичне осмислення основних теорій, принципів, методів і понять у навчанні та професійній діяльності.

2).  Здатність ефективно формувати комунікаційну стратегію.

3).  Здатність до подальшого навчання з високим рівнем автономності.

План заняття:

1. Провести бліц-опитування, визначити рівень засвоєння базових теоретичних знань з міжнародної безпеки.

2. Здійснити аналіз структури сучасної системи міжнародної безпеки та її принципів.

3. Використовуючи елементи семінару – «мозковий штурм» визначити та проаналізувати регіональні та глобальні загрози міжнародній безпеці.

Інформаційне забезпечення:

1. 1.     Терміни та поняття: міжнародна безпека, національна безпека, виклик, загроза, небезпека, рівні та принципи міжнародної безпеки, система національно-державних інтересів.
2. 2.     Додаткові матеріали: електронна презентація лекції (електронний кабінет лектора).
3. 3.     Теми доповідей і презентацій:
   1. Проблеми безпеки на Близькому та Середньому Сході.
   2. Формування регіональної безпеки на євразійському пострадянському просторі.
   3. Проблеми безпеки в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні.
   4. Особливості системи регіональної безпеки в Європі.
   5. Геополітичні загрози сучасної міжнародної системи безпеки.

Семінарське заняття №2.

Семінар-тренінг з елементами кооперативного навчання «Оцінка інтегральної сили держав»

Мета: здійснити оцінку інтегральної сили груп країн за двома методиками та визначити більш адекватну методику на основі порівняльного аналізу відповідних показників по країнах з однієї й тієї самої групи.

Завдання:

1. 1.     Здійснити аналіз показників інтегральної сили країн.
2. 2.     Провести порівняльну характеристику  відповідних показників за різними методиками.
3. 3.     На основі проведеного аналізу дати оцінку методикам визначення інтегральної сили країн.

Компетенції:

1).  Управління комплексними діями або проектами, відповідальність за прийняття рішень у непередбачуваних умовах.

2).  Критичне осмислення основних теорій, принципів, методів і понять у навчанні та професійній діяльності.

3).  Здатність ефективно формувати комунікаційну стратегію.

4).  Здатність розв'язувати складні спеціалізовані задачі та практичні з міжнародної безпеки, що передбачає застосування певних теорій та методів відповідної науки і характеризується комплексністю умов.

План заняття:

1. Провести експрес-опитування та визначити рівень засвоєння студентами термінів і понять з даної теми.

2. Презентація результатів досліджень інтегральної сили визначених країн, здійснених «малими групами» (із застосуванням мультимедійних засобів).

3. Оцінити ефективність і адекватність представлених методик оцінки інтегральної сили держави. Визначити роль статусу держави за фактором економіка у загальній оцінці її сили.

Інформаційне забезпечення:

1. 1.     Терміни та поняття: інтегральна сила держави, статус держави,наддержава, регіональна держава, мала держава. 
2. 2.     Додаткові матеріали: електронна презентація лекції (електронний кабінет лектора), Аналітичні звіти «Глобальний рейтинг інтегральної сили держав» (розроблені провідними науково-дослідними організаціями Російської Федерації).

Семінарське заняття №3.

Семінар-конференція «Система організації міжнародної безпеки у військово-політичній сфері»

Мета: дослідити систему організації та забезпечення міжнародної військово-політичної безпеки на основі аналізу параметрів сучасної моделі міжнародної безпеки, а також оцінки військового потенціалу країн ТОП-10.

Завдання:

1. 1.     Здійснити порівняльний аналіз операційних моделей міжнародної безпеки.
2. 2.     Дослідити механізм гарантування національної безпеки позаблокових країн.
3. 3.     Визначити сутність поняття “міжнародний конфлікт” і розглянути його класифікацію.
4. 4.     Проаналізувати фази розвитку міжнародного конфлікту.
5. 5.     Дати характеристику засобам та інструментам міжнародного впливу на недопущення військових конфліктів.

Компетенції:

1).  Концептуальні знання, набуті у процесі професійної підготовки, включаючи певні знання сучасних досягнень.

2).  Донесення до фахівців і нефахівців інформації, ідей, проблем, рішень та власного досвіду в галузі професійної діяльності.

3).  Управління комплексними діями або проектами, відповідальність за прийняття рішень.

4).  Критичне осмислення основних теорій, принципів, методів і понять у навчанні та професійній діяльності.

5).    Здатність ефективно формувати комунікаційну стратегію.

План заняття:

1. Здійснити бліц-опитування, визначити рівень засвоєння базових теоретичних знань з міжнародної безпеки.

2. Провести дискусію на тему: «Параметри сучасної моделі міжнародної безпеки. До якого типу та виду операційних моделей міжнародної безпеки вона належить?»

3. Презентація результатів дослідження на тему: «Оцінка військового потенціалу країн ТОР-10».

Інформаційне забезпечення:

1. 1.     Терміни та поняття: операційні моделі міжнародної безпеки (одно полярна, «концерт держав», багатополярна, колективна безпека, коопераційна безпека,  глобальна, військовий потенціал, міжнародний тероризм, збройне втручання, міжнародний конфлікт, миротворча діяльність.

1. 2.     Додаткові матеріали: Аналітичний звіт «Оцінка військового потенціалу країн ТОП-10 (до ТОР-10 військового рейтингу входять такі країни: 1. США, 2. ЄС (у цілому), 3. РФ, 4. КНР, 5. Франція, 6. Індія, 7. Великобританія, 8.Ізраїль, 9. Пакистан, 10. Німеччина). Електронна презентація лекції. Всі додаткові матеріали розміщено в електронному кабінеті лектора.

1. 3.     Теми доповідей:
2. Феномен міжнародного збройного втручання як центральної проблеми формування нової системи міжнародної безпеки.
3. Комплекс реального і потенційного розповсюдження зброї масового знищення.
4. Глобальний характер загрози міжнародного тероризму.
5. Внутрішні збройні конфлікти та миротворча діяльність.

Семінарське заняття №4.

Семінар-розгорнута бесіда «Національна економічна безпека, механізми та інструменти її забезпечення»

Мета: дослідити систему національної економічної безпеки, проаналізувати механізми та інструменти її забезпечення в контексті реалізації національного економічного інтересу в глобальному вимірі.

Завдання:

1. 1.     Визначити сутність поняття «національна економічна безпека».
2. 2.     Дослідити особливості взаємозв’язку та взаємодії рівнів національної економічної безпеки.
3. 3.     Визначити критерії та індикатори національної економічної безпеки.
4. 4.     Дослідити національний економічний інтерес у глобальному вимірі.
5. 5.     Дати характеристику особливостям реалізації національних економічних інтересів у екзогенній сфері.

Компетенції:

1).  Здатність розв'язувати складні спеціалізовані проблеми у сфері національної економічної безпеки, що передбачає застосування певних теорій та методів науки «Міжнародна безпека».

2).  Концептуальні знання, набуті у процесі навчання та професійної діяльності, включаючи певні знання сучасних досягнень.

3).  Донесення до фахівців і нефахівців інформації, ідей, проблем, рішень та власної думки у галузі професійної діяльності.

4).  Критичне осмислення основних теорій, принципів, методів і понять у навчанні та професійній діяльності.

5).  Здатність ефективно формувати комунікаційну стратегію.

План заняття:

1. Провести бліц-опитування, визначити рівень засвоєння базових теоретичних знань з національної економічної безпеки.

2. Здійснити аналіз структури національної системи економічної безпеки, охарактеризувавши її критерії та індикатори.

3. Презентація та обговорення аналітичних доповідей студентів за наданими темами.

Інформаційне забезпечення:

1. 1.     Терміни та поняття: національна економічна безпека, критерії та індикатори економічної безпеки, підсистеми національної економічної безпеки (макроекономічна, фінансова, науково-технічна, продовольча, енергетична безпеки)
2. 2.     Додаткові матеріали: презентація лекції по темі (електронний кабінет лектора).
   1. 3.     Теми доповідей:

1. Сучасний інструментарій забезпечення економічної безпеки країн.

2. Місце людського капіталу у формуванні національної економічної безпеки

Семінарське заняття №5.

Семінар-тренінг з елементами кооперативного навчання «Оцінка рівня макроекономічної безпеки країн»

Мета: інтегральна оцінка рівня макроекономічної безпеки країн (із запропонованого списку, узгодженого з викладачем) за Методикою розрахунку рівня економічної безпеки України.

Завдання:

1. 1.     Визначити критерії та індикатори макроекономічної безпеки зокрема та економічної безпеки в цілому.
2. 2.     Оцінити рівень макроекономічної безпеки країн у «малих групах» за запропонованою методикою.
3. 3.     Провести порівняльний аналіз результатів дослідження по країнах.
4. 4.      Визначити місце макроекономічної безпеки в системі національної економічної безпеки.

Компетенції:

1).  Здатність розв'язувати складні задачі та проблеми у спеціалізованих сферах міжнародної безпеки, що передбачає збирання та інтерпретацію інформації (даних), вибір методів та інструментальних засобів, застосування інноваційних підходів.

2).  Здатність до аналітичного мислення.

3).  Критичне осмислення основних теорій, принципів, методів і понять у навчанні та професійній діяльності.

4).  Здатність ефективно формувати комунікаційну стратегію.

5).  Професійний розвиток окремих осіб та/або груп осіб, формування лідерських якостей.

План заняття:

1. Провести бліц-опитування, визначити рівень засвоєння базових теоретичних знань з оцінки рівня економічної безпеки.

2. Презентація результатів досліджень інтегральної оцінки макроекономічної безпеки визначених країн, здійснених «малими групами» (із застосуванням мультимедійних засобів). Обговорення результатів досліджень.

3. Оцінити значення макроекономічної безпеки в системі національної економічної безпеки країн.

Інформаційне забезпечення:

1. 1.     Терміни та поняття: національна економічна безпека, макроекономічна безпека, критерії та індикатори макроекономічної безпеки.
2. 2.     Додаткові матеріали: електронна презентація лекції (електронний кабінет лектора), Методика розрахунку рівня економічної безпеки України (електронний кабінет лектора).

Cемінарське заняття №6.

Семінар-дискусія з елементами аналізу «Тіньова економіка: її природа та структура»

Мета: дослідження засад формування тіньової економіки в країнах з різним рівнем соціально-економічного розвитку

Завдання:

1. 1.     Визначити суть і специфіку тіньової економіки.
2. 2.     Проаналізувати умови існування тіньової економіки в к4раїнах з різним рівнем соціально-економічного розвитку.
3. 3.     Обґрунтувати шляхи детінізації економіки.
4. 4.     Виокремити основні методи оцінки тіньової економіки.
5. 5.     Розглянути види економічної злочинності.
6. 6.     Дослідити законодавчі та економічні засоби легалізації тіньового бізнесу.

Компетенції:

1).  Здатність до подальшого навчання з високим рівнем автономності.

2).  Здатність ефективно формувати комунікаційну стратегію.

3).  Здатність до аналітичного мислення.

4).  Донесення до фахівців і нефахівців інформації, ідей, проблем, рішень та власної думки в галузі професійної діяльності.

5).    Розв'язання складних спеціалізованих задач і проблем у сфері міжнародної безпеки, що передбачає збирання та інтерпретацію інформації (даних), вибір методів та інструментальних засобів, застосування інноваційних підходів.

План заняття:

1. Провести бліц-опитування, визначити рівень засвоєння базових знань з тіньової економіки.
2. Дискусія на тему: «Тіньова економіка як суспільне явище: позитивні та негативні прояви».
3. Презентація на тему: «Методи оцінки тіньової економіки: переваги та недоліки» (для оцінки пропонується розділити доповідь між кількома студентами, які будуть оцінювати різні методи).

Інформаційне забезпечення:

1. 1.     Терміни та поняття: Тіньова економіка, види тіньової економіки, детінізація, легалізація, методи оцінки тіньової економіки, економічна злочинність, умови існування тіньової економіки, підходи до визначення тіньової економіки, взаємодія економік, позитиви та негативи тіньової економіки, види злочинної діяльності в економіці.
2. 2.     Додаткові матеріали: електронні презентації лекційного матеріалу (кабінет лектора).
3. 3.     Теми доповідей і презентацій:
4. Тіньова економіка в Україні, форми її прояву.
5. Практичні види та специфіка тіньової економіки.
6. Методи легалізації тіньового бізнесу.
7. Світова практика детінізації економіки.

Cемінарське заняття №7.

Семінар-колоквіум «Інформаційна безпека держави в умовах формування світового комунікаційного простору»

Мета: дослідження шляхів забезпечення інформаційної безпеки держави.

Завдання:

1. 1.  Розглянути сутність міжнародної інформаційної безпеки та моделі її забезпечення.
2. 2.  Ідентифікувати основні загрози міжнародній інформаційній безпеці.
3. 3.  Проаналізувати форми міжнародного співробітництва у сфері забезпечення міжнародної інформаційної безпеки.
4. 4.  Визначити основні підходи розвитих країн та країн, що розвиваються до проблем міжнародної інформаційної безпеки.
5. 5.  Виокремити особливості європейської регіональної системи захисту інтелектуальної власності.
6. 6.  Охарактеризувати американську та японську системи захисту інтелектуальної власності.

Компетенції:

1).  Здатність ефективно формувати комунікаційну стратегію.

2).  Здатність до подальшого навчання з високим рівнем автономності.

3).  Критичне осмислення основних теорій, принципів, методів і понять у навчанні та професійній діяльності.

4).    Управління комплексними діями або проектами, відповідальність за прийняття рішень у непередбачуваних умовах.

5).    Здатність до аналітичного мислення.

План заняття:

1. Розгорнута бесіда з елементами аналізу на тему: «Інформаційна безпека держави: масштаби її забезпечення на сучасному етапі».
2. Диктант по основних термінах семінарського заняття.

Інформаційне забезпечення:

1. 1.     Терміни та поняття: Інформаційний простір, міжнародна інформаційна безпека, інформаційна зброя, моделі системи глобальної інформаційної безпеки, інформаційні загрози та їх прояви у різних сферах, критерії інформаційної безпеки, характеристики інформаційної безпеки, регіональні особливості інформаційної безпеки, інтелектуальна власність, підходи до визначення інтелектуальної власності, патенти, патентні відомства.
2. 2.     Теми доповідей:
   1. Масштаби і характеристика сучасного інформаційного розриву країн світового співтовариства.
   2. Інформаційні війни та технології їх реалізації.
   3. Діяльність ООН у сфері забезпечення міжнародної інформаційної безпеки.
   4. Сучасна інформаційна політика України: міжнародна стратегія та національна специфіка.

Семінарське заняття №8.

Семінар-розгорнута бесіда «Система фінансової безпеки країн»

Мета: дослідити систему організації та забезпечення фінансової безпеки країн на основі аналізу індикаторів її стану; визначити роль офшорних зон у забезпеченні фінансової безпеки, здійснивши аналіз їх типізації та механізмів використання.

Завдання:

1. 1.       Дослідити ключові підходи до визначення сутності фінансової безпеки та охарактеризувати фактори, які її визначають.
2. 2.        Проаналізувати підсистеми фінансової безпеки та їх взаємозв’язок.
3. 3.       Визначити систему показників оцінки рівня фінансової безпеки, порівняти підходи МВФ та вітчизняну практику.
4. 4.       Дослідити сутність офшорних зон, їх вплив на міжнародну фінансову безпеку.
5. 5.       Здійснити аналіз типізації офшорних зон та механізмів їх використання.

Компетенції:

1).  Здатність до подальшого навчання з високим рівнем автономності.

2).  Критичне осмислення основних теорій, принципів, методів і понять у навчанні та професійній діяльності.

3).  Здатність ефективно формувати комунікаційну стратегію.

4).  Управління комплексними діями або проектами, відповідальність за прийняття рішень у непередбачуваних умовах.

5).  Концептуальні знання, набуті у процесі навчання та професійної діяльності, включаючи певні знання сучасних досягнень.

6).  Здатність до аналітичного мислення.

План заняття:

1. Провести бліц-опитування, визначити рівень засвоєння базових теоретичних знань з фінансової безпеки.

2. Здійснити аналіз структури національної системи фінансової безпеки, охарактеризувавши її критерії та індикатори.

3. Презентація та обговорення аналітичних доповідей студентів за наданими темами.

Інформаційне забезпечення:

1. 1.     Терміни та поняття: фінансова безпека, боргова безпека, страхова безпека, валютно-грошова безпека, офшорні зони.
2. 2.     Додаткові матеріали: електронна презентація лекції (електронний кабінет лектора).
   1. 3.     Теми наукових доповідей:
      1. Вплив глобальної фінансової кризи на різні країни та регіони (на вибір – США, ЄС, Японія, близькосхідний регіон).
      2. Характеристика заходів виходу з країн з глобальної фінансової кризи.
      3. Глобальні фінансові дисбаланси: сутність та масштаби.
      4. Напрямки вдосконалення діяльності інститутів глобального фінансового менеджменту.

Семінарське заняття №9.

Семінар-тренінг з елементами контекстного навчання «Оцінка рівня фінансової безпеки України»

Мета: інтегральна оцінка рівня макроекономічної безпеки країн (із запропонованого списку, узгодженого з викладачем) за Методикою розрахунку рівня економічної безпеки України.

Завдання:

1. 1.     Визначити критерії та індикатори фінансової безпеки України у «малих групах».
2. 2.     Оцінити рівень фінансової безпеки України.
3. 3.     Проаналізувати динаміку індикаторів фінансової безпеки України.
4. 4.      Визначити вплив глобальної фінансової кризи на стан економічної безпеки України.

Компетенції:

1).  Концептуальні знання, набуті у процесі навчання та професійної діяльності, включаючи певні знання сучасних досягнень.

2).  Розв'язання складних спеціалізованих задач і проблем у сфері міжнародної безпеки, що передбачає збирання та інтерпретацію інформації (даних), вибір методів та інструментальних засобів, застосування інноваційних підходів.

3).  Управління комплексними діями або проектами, відповідальність за прийняття рішень у непередбачуваних умовах.

4).  Здатність до аналітичного мислення.

5).  Лідерські якості.

6).  Здатність ефективно формувати комунікаційну стратегію.

План заняття:

1. Презентація результатів роботи в «малих групах» - розрахунки індикаторів фінансової безпеки України за 2011 рік.
2. Здійснити порівняльний аналіз отриманих результатів з розрахованими показниками за 1996-2001 рр. (додаток 4, с. 60) та обґрунтувати причини зміни в розрахованих індикаторах.
3. Оцінити вплив глобальної фінансової кризи на показники фінансової  безпеки України.

Інформаційне забезпечення:

Додаткові матеріали: Методика розрахунку рівня економічної безпеки України, статистичні дані Державного комітету статистики України та Національного банку України, проблемна ситуація до теми (всі матеріали в електронному кабінеті лектора)

Семінарське заняття №10.

Семінар-конференція «Операції з «відмивання брудних грошей»: механізми, стадії та засоби протидії»

Мета: дослідити систему організації операцій з «відмивання брудних грошей» на основі аналізу їх механізмів і стадій; визначити напрями та засоби боротьби з «відмиванням брудних грошей», а також роль міжнародних організацій у даній боротьбі.

Завдання:

1. 1.     Дослідити основні підходи до визначення сутності операцій з «відмивання брудних грошей» та канали «відмивання».
2. 2.     Охарактеризувати способи одержання злочинних грошей та організовані структури, що забезпечують їх «відмивання».
3. 3.     Дослідити стадії процесу «відмивання брудних грошей», дати характеристику механізмам «відмивання» на стадії розміщення.
4. 4.     Проаналізувати механізми «відмивання брудних грошей» на стадіях маскування та інтеграції.
5. 5.     Визначити джерела інформації та основні заходи з розпізнавання операцій, пов’язаних з «відмиванням брудних грошей».
6. Функціональні компетенції міжнародних організацій у сфері боротьби з «відмиванням брудних грошей».

Компетенції:

1).  Розв'язання складних спеціалізованих задач і проблем у сфері міжнародної безпеки, що передбачає збирання та інтерпретацію інформації (даних), вибір методів та інструментальних засобів, застосування інноваційних підходів.

2).  Концептуальні знання, набуті у процесі навчання та професійної діяльності, включаючи певні знання сучасних досягнень.

3).    Донесення до фахівців і нефахівців інформації, ідей, проблем, рішень та власного досвіду в галузі професійної діяльності.

План заняття:

1. Провести бліц-опитування, визначити рівень засвоєння базових теоретичних знань з теми.

2. Здійснити аналіз механізмів і стадій процесу «відмивання брудних грошей».

3. Визначити ефективні засоби боротьби з «відмиванням брудних грошей».

3. Презентація та обговорення аналітичних доповідей студентів за наданими темами.

Інформаційне забезпечення:

1. 1.  Терміни та поняття: «відмивання брудних грошей»; стадії розміщення, маскування та інтеграції; ФАТФ.
2. 2.  Додаткові матеріали: електронна презентація лекції (електронний кабінет лектора).
   1. 3.  Теми наукових доповідей:
      1. Характеристика законодавства України у сфері боротьби з відмиванням «брудних грошей».
      2. Характеристика рекомендацій ФАТФ у сфері протидії відмиванню «брудних грошей».

Cемінарське заняття №11.

Семінар-тренінг з елементами контекстного навчання «Формування енергетичної безпеки країни в умовах ресурсного дефіциту»

Мета: обґрунтування шляхів формування енергетичної безпеки країни в умовах обмеженості ресурсів.

Завдання:

1. 1.       Визначити суть і специфіку паливно-енергетичного комплексу в системі національної економічної безпеки країн.
2. 2.       Проаналізувати методику формування паливно-енергетичного балансу.
3. 3.       Виокремити підходи до забезпечення енергетичної безпеки держави.
4. 4.       Дослідити енергетичне співробітництво в умовах нових викликів у світовій енергетиці.
5. 5.       Розглянути загрози енергетичній безпеці в умовах посилення конкуренції на глобальному та регіональному ринках енергетичних ресурсів.

Компетенції:

1). Розв'язання складних спеціалізованих задач і проблем у сфері міжнародної безпеки, що передбачає збирання та інтерпретацію інформації (даних), вибір методів та інструментальних засобів, застосування інноваційних підходів.

2). Концептуальні знання, набуті у процесі навчання та професійної діяльності, включаючи певні знання сучасних досягнень.

3). Управління комплексними діями або проектами, відповідальність за прийняття рішень.

4). Здатність ефективно формувати комунікаційну стратегію.

5).   Критичне осмислення основних теорій, принципів, методів і понять у навчанні та професійній діяльності.

6).   Здатність до аналітичного мислення.

План заняття:

1. Експрес-опитування.
2. Робота у малих творчих групах на тему: «Проаналізувати модель енергетичної безпеки країни» (в групі обирати країни з різним рівнем енергетичного забезпечення: Норвегія, Німеччина, США, Російська Федерація, Україна, Китай, Японія). На основі проаналізованих показників визначити головні загрози енергетичній безпеці обраної країни.
3. Дискусія на тему: «Енергетична незалежність у взаємозалежному світі»

Інформаційне забезпечення:

1. 1.     Терміни та поняття: Паливно-енергетичний комплекс, енергетична безпека, регіональна безпека, енергетичні ресурси та їх види, форми прояву енергетичної безпеки, паливно-енергетичний баланс, енергоекстенсивний та енергозберігаючий підходи до формування паливно-енергетичного балансу, структура світового енергоспоживання, загрози енергетичній безпеці, рівень забезпечення країн ресурсами, державне регулювання ПЕК, енергетична залежність, злочини у нафтогазовому комплексі, радіоактивні речовини.
2. 2.     Теми доповідей:

1.Енергетична незалежність у взаємозалежному світі.

2.Енергетична безпека як визначальна складова економічної незалежності.

3.Концептуалізація енергетичної безпеки в європейському контексті.

4.Енергетична безпека у світі: регіональні особливості.

Cемінарське заняття №12.

Семінар-дискусія з елементами аналізу «Оцінка енергетичної безпеки країн та її особливості»

Мета: обґрунтування шляхів формування енергетичної безпеки країни в умовах обмеженості ресурсів, оцінити енергетичну безпеку країн.

Завдання:

1. 1.       Оцінити енергетичну безпеку країн.
2. 2.       Визначити регіональні особливості енергетично безпеки.
3. 3.       Виокремити підходи до забезпечення енергетичної безпеки держави в регіональному розрізі.
4. 4.       Розглянути методи та концепції енергетичної безпеки.

Компетенції:

1). Розв'язання складних спеціалізованих задач і проблем у сфері міжнародної безпеки, що передбачає збирання та інтерпретацію інформації (даних), вибір методів та інструментальних засобів, застосування інноваційних підходів.

2). Концептуальні знання, набуті у процесі навчання та професійної діяльності, включаючи певні знання сучасних досягнень.

3). Управління комплексними діями або проектами, відповідальність за прийняття рішень у непередбачуваних умовах.

4). Здатність ефективно формувати комунікаційну стратегію.

5). Лідерські якості.

6). Критичне осмислення основних теорій, принципів, методів і понять у навчанні та професійній діяльності.

План заняття:

1. Експрес-опитування.
2. Робота у малих творчих групах на тему: «Фактори впливу на енергетичну безпеку країни» (в групі обирати країни з різним рівнем енергетичного забезпечення).
3. Дискусія на тему: «Альтернативні джерела енергії та їх особливості».

Інформаційне забезпечення:

Терміни та поняття: Паливно-енергетичний комплекс, енергетична безпека, регіональна безпека, енергетичні ресурси та їх види, форми прояву енергетичної безпеки, паливно-енергетичний баланс, енергоекстенсивний та енергозберігаючий підходи до формування паливно-енергетичного балансу, структура світового енергоспоживання, загрози енергетичній безпеці, рівень забезпечення країн ресурсами, державне регулювання ПЕК, енергетична залежність, злочини у нафтогазовому комплексі, радіоактивні речовини.

Cемінарське заняття №13.

Семінар-колоквіум «Продовольча безпека в системі глобальних проблем людства»

Мета: визначити особливості забезпечення продовольчої безпеки в умовах обмеженості ресурсів.

Завдання:

1. 1.    Проаналізувати асиметричність виробництва та споживання продуктів харчування у сучасному світі.
2. 2.    Визначити сутність продовольчої безпеки, умови і заходи її досягнення.
3. 3.    Виокремити ключові критерії визначення рівнів продовольчої безпеки країн.
4. 4.    Охарактеризувати структуру споживання продуктів харчування у країнах з різним рівнем соціально-економічного розвитку.
5. 5.    Проаналізувати сучасні системи забезпечення продовольчої безпеки у провідних країнах світу.
6. 6.    Визначити роль ГМО у забезпеченні глобальної продовольчої безпеки.
7. 7.    Розглянути світовий досвід регулювання безпечності продуктів харчування та розв’язання глобальної продовольчої безпеки.
8. 8.    Обґрунтувати головні напрямки реформування агропромислового сектору України в контексті забезпечення національної продовольчої безпеки.

Компетенції:

1).  Здатність розв'язувати складні спеціалізовані задачі та практичні проблеми у певній галузі продовольчої безпеки, що передбачає застосування певних теорій та методів відповідної науки і характеризується комплексністю та невизначеністю умов.

2).  Концептуальні знання, набуті у процесі навчання та професійної діяльності, включаючи певні знання сучасних досягнень.

3).  Донесення до фахівців і нефахівців інформації, ідей, проблем, рішень та власного погляду в галузі професійної діяльності.

4).  Управління комплексними діями або проектами, відповідальність за прийняття рішень у непередбачуваних умовах.

5).  Критичне осмислення основних теорій, принципів, методів і понять у навчанні та професійній діяльності.

6).  Здатність ефективно формувати комунікаційну стратегію.

7).    Здатність до подальшого навчання з високим рівнем автономності.

План заняття:

1. Дискусія на тему: «Підходи країн до забезпечення продовольчої безпеки та формування глобальної системи».
2. Експрес-опитування з основних понять теми.

Інформаційне забезпечення:

Терміни та поняття: Продовольча безпека, продовольчий кошик, прожитковий мінімум, генетично модифіковані продукти, агропромисловий сектор, безпечність продуктів харчування, рівні продовольчої безпеки, структура споживання, глобальна продовольча безпека, продовольчий захист, продовольча проблема, продукти харчування, аграрний сектор, проблема голоду.

Cемінарське заняття №14.

Семінар-конференція «Екологічна безпека суспільства в моделі сталого розвитку»

Мета: обґрунтувати шляхи забезпечення стійкого розвитку суспільства.

Завдання:

1. 1.       Розглянути екологічну складову в контексті безпеки.
2. 2.       Визначити наслідки науково-технічного прогресу для екології та екосистеми.
3. 3.       Проаналізувати міжнародні зусилля країн у підтримці клімату та збереженні екосистеми.
4. 4.       Охарактеризувати концепцію стійкого розвитку як універсальний механізм досягнення економіко-екологічної безпеки.
5. 5.       Виокремити підходи до охорони навколишнього середовища в контексті забезпечення  міжнародної екологічної безпеки.
6. 6.       Розглянути Міжнародні організації, що провадять діяльність з охорони навколишнього середовища.
7. 7.       Визначити конвенції з урегулювання проблем сфери екологічної безпеки.

Компетенції:

1).  Концептуальні знання, набуті у процесі навчання та професійної діяльності, включаючи певні знання сучасних досягнень.

2).  Розв'язання складних непередбачуваних задач і проблем у спеціалізованих сферах професійної діяльності та/або навчання, що передбачає збирання та інтерпретацію інформації (даних), вибір методів та інструментальних засобів, застосування інноваційних підходів.

3).  Управління комплексними діями або проектами, відповідальність за прийняття рішень у непередбачуваних умовах.

4).  Критичне осмислення основних теорій, принципів, методів і понять у навчанні та професійній діяльності.

5).  Здатність ефективно формувати комунікаційну стратегію.

6).  Здатність до подальшого навчання з високим рівнем автономності.

7).    Професійний розвиток окремих осіб та/або груп осіб.

План заняття:

1. Диктант з категоріального апарату теми.
2. Дискусія з елементами аналізу на тему: «Екологічна безпека у контексті світового перспективного розвитку».

Інформаційне забезпечення:

Терміни та поняття: Екологічна безпека, науково-технічний прогрес, екологічні наслідки, екосистема, збереження екосистеми, концепція стійкого розвитку, економіко-екологічна безпека, охорона навколишнього середовища, конвенції з урегулювань проблем екологічної безпеки.

ПРИКЛАДИ ТИПОВИХ ЗАВДАНЬ,

ЩО ВИНОСЯТЬСЯ НА ЕКЗАМЕН

На екзамен з науки «Міжнародна безпека» виносяться два типи завдань:

-         Теоретичні питання, що мають комплексний характер;

-         Тестові завдання.

Приклади теоретичних питань:

1. 1.       Сучасна інформаційна політика України: міжнародна стратегія та національна специфіка.
2. 2.      Світовий досвід регулювання безпечності продуктів харчування та розв’язання глобальної продовольчої безпеки.
3. 3.     Загрози енергетичній безпеці в умовах посилення конкуренції на глобальному та регіональному ринках енергетичних ресурсів.

Приклади тестових завдань:

1. 1.      Залежно від об’єкта виділяють безпеку:
2. людини, групи людей, суспільства, держав, групи держав, всієї світової спільноти;
3. військову, політичну, економічну, екологічну, техногенну, енергетичну, інформаційну.
   1. 2.      Потенційна небезпека:
   2. передбачає невідкладне реагування на виникнення негативних впливів;
   3. пов’язана з майбутніми негативними умовами діяльності держави, суспільства чи індивіда;
   4. є суб’єктивним перебільшенням реально не існуючої небезпеки.
      1. 3.      До заходів зниження енергетичної залежності держави не належить:
         1. підвищення рівня власного виробництва паливно-енергетичних ресурсів;
         2. союз із сусідніми державами;
         3. диверсифікація джерел зовнішнього постачання ПЕР;
         4. забезпечення внутрішньої енергетичної незалежності.
         5. 4.      Інформаційна безпека у політичній сфері реалізується у межах:
            1. системи загальноекономічного аналізу та прогнозування економічного розвитку, структури координації управлінських дій в економічній сфері, системи управління в стратегічних системах;
            2. структур підготовки та прийняття політичних рішень, структур управління місцевої та регіональної влади, структур виборчих систем, інформаційно-телекомунікаційних урядових систем спеціального призначення;
            3. системи формування громадської думки, інформаційної структури політичних партій, громадських рухів, національно-культурних та релігійних інституцій, структури забезпечення основних прав і свобод людини, плюралізму і незалежності виявлення поглядів;

структури накопичення науково-технічної інформації, інституції та структури фундаментальних і прикладних досліджень, об’єкти інтелектуальної власності, ноу-хау.

КАРТА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТА

з науки (дисципліни) «Міжнародна безпека»

для студентів напряму підготовки: 6503

галузі знань (спеціальності) «Міжнародна економіка»

Денна форма навчання

*** За рішенням кафедри студентам, які брали участь у позанавчальній науковій діяльності — участь у конференції, підготовці наукових публікацій тощо — можуть присуджуватись додаткові бали за поточну успішність, але не більше 10 балів.

ПОРЯДОК ПОТОЧНОГО ТА ПІДСУМКОВОГО ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ З НАУКИ «МІЖНАРОДНА БЕЗПЕКА»

1. Оцінювання знань студентів здійснюється за 100-бальною системою з наступним переведенням у традиційну 4-бальну систему (оцінка «незадовільно» — менше 60 балів; оцінка «задовільно» — 60-69 балів; оцінка «добре» — 70-89 балів; оцінка «відмінно» — 90-100 балів). Максимальна кількість балів, яку студент може набрати за результатами поточної успішності та підсумкового контролю складає відповідно 50 і 60 балів.

Загальна підсумкова оцінка складається з суми балів за результатами проміжних контрольних заходів та за виконання індивідуального завдання на іспиті (за умови, що студент набрав 30 балів і вище).

2. Об'єктом оцінювання поточного контролю знань студентів денної форми навчання є: систематичність та активність роботи протягом семестру над вивченням програмного матеріалу дисципліни; рівень виконання контрольних модульних завдань, а також завдань для самостійного опрацювання (рис. 1).

2.1. Систематичність та активність роботи студента протягом семестру оцінюється за максимальною оцінкою 32 бали із 50, якими оцінюється вся робота, винесена на поточний контроль.

Шкала оцінювання відповідей на семінарських заняттях становить: 0-3 балів (0 балів — оцінка «незадовільно»; 1 бал – оцінка «задовільно»; 2 бали – оцінка «добре»; 3 бали – оцінка «відмінно») та 0-2 бали (0 балів — оцінка «незадовільний рівень»; 1 бал – оцінка «задовільний рівень»; 2 бали – оцінка «високий рівень» продемонстрованих знань).

Максимальна кількість балів, яку може набрати студент протягом семестру на семінарах (32 бали), розраховується на підставі реальної кількості занять, відведених згідно з навчальним планом на даний вид робіт (16 семінарів), за виключенням 2-х семінарських занять для проведення модульних контрольних робіт:

• 10 семінарських занять максимально по 2 бали (20 балів). Дана шкала базується на оцінюванні активності та рівня знань студентів при обговоренні питань, винесених на семінарські заняття, що проводяться у формі розгорнутої бесіди, дискусії та конференції.
• 4 семінарських заняття максимально по 3 бали (12 балів). Дана шкала базується на оцінюванні активності та рівня знань студентів при обговоренні питань, винесених на семінарські заняття, що проходять у формі тренінгу з елементами кооперативного та контекстного навчання;

2.2. При контролі виконання завдань для самостійного опрацювання оцінці підлягає підготовка одного комплексного індивідуального завдання, що полягає в оцінці рівня економічної безпеки певної країни із затвердженого викладачем переліку.

За бажанням викладача, ця частина завдань для самостійного опрацювання може бути здана викладачеві без додаткового захисту. Шкала оцінювання індивідуального завдання становить: від 0 до 8 балів.

Дана робота має максимальну оцінку 8  балів із 50, якими оцінюється вся робота, винесена на поточний контроль.

2.3. Модульні завдання, які входять до загального порядку оцінювання поточної успішності студента, складаються з виконання письмових завдань під час проведення контрольних робіт і тестових вправ.

З науки “Міжнародна безпека” передбачається виконання 2 модульних завдань. Оцінка всіх модульних завдань визначається на основі розроблених кафедрою критеріїв і становить максимум 10 балів із 50 балів, якими оцінюється вся робота, винесена на поточний контроль.

Перше модульне завдання передбачає проведення письмової контрольної роботи, що триває 2 академічні години і складається з 3 теоретичних питань і тестового завдання за Темами 1-4. Оцінювання першого модульного завдання проходить за шкалою від 0 до 5 балів (0,1,2,3,4,5 балів)  і проводиться насемінарському занятті №7.

Друге модульне завдання складається з теоретичних питань за Темами 5-10 даного курсу. Результати даного модульного контролю зводяться у загальну оцінку від 0 до 5 балів (0,1,2,3,4,5 балів) і проводиться на  семінарському занятті №15.

2.4. Студентам, які брали участь у позанавчальній науковій діяльності — у роботі конференцій, круглих столів, наукових семінарів, підготовці наукових публікацій тощо — можуть присуджуватись додаткові бали за поточну успішність, але не більше 8 балів. При цьому загальна кількість балів за поточну роботу не може перевищувати 50 балів.

ІСПИТ з науки «Міжнародна безпека» проводиться виключно в межах екзаменаційної сесії в процесі підсумкового оцінювання знань студентів з дисциплін навчального плану. Підсумкове оцінювання знань студентів за межами сесії не допускається.

Іспит проводиться за завданнями, складеними в повній відповідності з програмою дисципліни, які доводяться до студентів на початку навчального року.

Іспит проводиться потоком в письмовій формі за розкладом, що доводиться до студентів за місяць до початку екзаменаційної сесії. До іспиту допускаються всі студенти незалежно від кількості балів за результатами проміжних контрольних заходів.

Тривалість іспиту – три астрономічні години.

Іспит проводиться комісією, до складу якої входять лектор потоку, викладачі, що проводять семінарські заняття, співробітники кафедри, які необхідні для організації іспиту. Склад комісії затверджується кафедрою міжнародної економіки.

Екзаменаційний білет містить 6 рівноцінних завдань: 5 теоретичних питань і 1 тестового завдання (10 питань). Кожне завдання екзаменаційного білету оцінюється окремо за такою шкалою: 10; 8; 6; 0 балів. Якщо студент на іспиті набирає менше 30 балів, він отримує незадовільну оцінку за результатами іспиту та незадовільну загальну підсумкову оцінку.

Оцінювання знань студентів здійснюється за 100-бальною системою з наступним переведенням у традиційну 4-бальну систему (оцінка «незадовільно» — менше 60 балів; оцінка «задовільно» — 60-69 балів; оцінка «добре» — 70-89 балів; оцінка «відмінно» — 90-100 балів). Максимальна кількість балів, яку студент може набрати за результатами поточної успішності та підсумкового контролю складає відповідно 50 і 60 балів, але в сумі – не більше 100 балів.

Загальна підсумкова оцінка складається з суми балів за результатами проміжних контрольних заходів та за виконання індивідуального завдання на іспиті (за умови, що студент набрав 30 балів і вище).

Переведення 100-бальної шкали оцінювання в 4-и бальну та шкалу за системою ECTS здійснюється в такому порядку:

Для оцінювання відповідей студентів на екзаменаційні питання використовуються такі критерії:

ü відмінному рівню (10 балів) відповідає правильна і вичерпна відповідь на поставлене питання, в якій студент показав всебічне системне знання програмного матеріалу; засвоєння основної та додаткової літератури; чітке володіння понятійним апаратом, методами, методиками та інструментами, вивчення яких передбачене програмами дисциплін; уміння аргументувати своє ставлення до відповідних категорій, залежностей та явищ;

ü  рівню «добре» (8 балів) відповідає у цілому правильна відповідь на поставлене запитання, в якій студент показав достатній рівень знань з основного  програмного  матеріалу,  але  не  спромігся  переконливо аргументувати свою відповідь, помилився у використанні понятійного апарату, показав недостатні знання літературних джерел

ü  задовільному рівню (6 балів) відповідає у цілому правильна та неповна відповідь на поставлене запитання, в якій студент показав задовільний рівень знань з основного програмного матеріалу, але не спромігся  аргументувати свою відповідь, помилився у використанні понятійного апарату, показав недостатні знання літературних джерел;

незадовільному рівню (0 балів) відповідає неправильна або неповна відповідь на запитання, в якій студент продемонстрував значні прогалини у знаннях з основного програмного матеріалу; ухилився від аргументувань; показав незадовільні знання понятійного апарату і спеціальної літератури чи взагалі.

Для оцінювання відповідей студентів на тестові екзаменаційні питання використовуються такі критерії:

ü  відмінному рівню (10 балів) відповідає правильна відповідь на 9-10 тестових питань;

ü  рівню «добре» (8 балів) відповідає правильна відповідь на 7-8 питань;

ü  задовільному рівню (6 балів) відповідає правильна відповідь на 5-6 тестових питань;

ü  незадовільному рівню (0 балів) відповідає правильна відповідь на 0-4 тестових питання.

ОСОБЛИВОСТІ ПОТОЧНОГО КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ

ЗАОЧНОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ

Об’єктом поточного контролю знань студентів заочного факультету є

3.1. Обов’язкові роботи:

Домашні письмові роботи з дисципліни «Міжнародна безпека», які представляють собою 2 індивідуальні завдання обов’язкового характеру.

Виконані завдання подаються студентами на кафедру для реєстрації не пізніше ніж за місяць до початку сесії.

Самостійно виконані індивідуальні завдання, що виконуються студентами по певній країні з переліку, узгодженого лектором, перевіряються викладачем (для обох завдань країна обирається одна), та підлягають захисту у ході співбесіди. Загальна оцінка робіт визначається на основі розроблених кафедрою критеріїв і становить максимум 20 балів (по 10 балів за кожну роботу):

1) виконання індивідуального завдання з оцінки макроекономічної безпеки певної країни, що здійснюється за Методикою розрахунку рівня економічної безпеки України (Методику розміщено в електронному кабінеті лектора), результати якого зводяться у загальну оцінку від 0 до 10 балів (0,1,2,3,4,5,6,7,8,9,10).

2) виконання індивідуального завдання з оцінки фінансової безпеки певної країни, що здійснюється за Методикою розрахунку рівня економічної безпеки України (Методику розміщено в електронному кабінеті лектора), результати якого зводяться у загальну оцінку від 0 до 10 балів (0,1,2,3,4,5,6,7,8,9,10).

 Результати поточного контролюзнань студентів вносяться до заліково-екзаменаційної відомості без переведення їх у 4-х бальну систему.

В разі невиконання поточного контролю з об’єктивних причин, студент має право за дозволом декана скласти їх до останнього практичного (семінарського) заняття. Порядок складання визначає викладач.

Завдання

для поточного контролю знань студентів заочної форми навчання

з дисципліни «Міжнародна безпека»

Студент обирає країну для виконання двох індивідуальних завдань із запропонованого кафедрою переліку та узгоджує її з лектором. Дублювання країн в межах потоку (вибір студентами однакових країн) забороняється.

Індивідуальні завдання передбачають оцінювання рівнів макроекономічної та фінансової безпеки обраної країни за Методикою розрахунку рівня економічної безпеки України (розміщено в електронному кабінеті викладача).

Список країн

1. Австрія
2. Албанія
3. Алжир
4. Азербайджан
5. Аргентина
6. Білорусь
7. Болгарія
8. Бельгія
9. Бразилія
10. Ботсвана
11. Боснія і Герцеговина
12.  Вірменія
13. Великобританія
14. Венесуела
15. В’єтнам
16. Гватемала
17. Гондурас
18. Греція
19. Грузія
20. Данія
21. Еквадор
22. Естонія
23. Єгипет
24. Ємен
25. Ізраїль
26. Індія
27. Ірак
28. Іран
29. Ірландія
30. Ісландія
31. Іспанія
32. Італія
33. Казахстан
34. Канада
35. Катар
36. Кенія
37. Киргизстан
38. Китай
39. Кіпр
40. Колумбія
41. Корея (Південна)
42. Куба
43. Кувейт
44. Латвія
45. Литва
46. Ліхтенштейн
47. Люксембург
48. Ліван
49. Лаос
50. Македонія
51. Мальта
52. Мексика
53. Молдова
54. Монако
55. Малайзія
56. Монголія
57. Німеччина
58. Нідерланди
59. Норвегія
60. Об’єднані Арабські Емірати
61. Пакистан
62. Польща
63. Португалія
64. Румунія
65. Саудівська Аравія
66. Сінгапур
67. Сирія
68. Словаччина
69. Словенія
70. США
71. Таджикистан
72. Таїланд
73. Туреччина
74. Туркменістан
75. Угорщина
76. Узбекистан
77. Україна
78. Філіппіни
79. Фінляндія
80. Франція
81. Хорватія
82. Чехія
83. Чилі
84. Швейцарія
85. Швеція
86. Японія