
|
|
Главная \ Методичні вказівки \ МІЖНАРОДНА ЕКОНОМІЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ УКРАЇНИ
МІЖНАРОДНА ЕКОНОМІЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ УКРАЇНИ« Назад
МІЖНАРОДНА ЕКОНОМІЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ УКРАЇНИ 12.09.2015 08:33
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ і НАУКИ МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
УКРАЇНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ФІНАНСІВ ТА МІЖНАРОДНОЇ ТОРГІВЛІ
Кафедра світового господарства та міжнародної економічної інтеграції
“ЗАТВЕРДЖУЮ” Перший проректор з навчально-методичної роботи
______________ “__29___” серпня 2014 року
РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ
Міжнародна економічна діяльність україни напрям підготовки 0305 «Економіка та підприємництво» галузь знань 6.030503 “Міжнародна економіка”
факультет міжнародної економіки та менеджменту
Київ – 2014
Робоча програма для студентів з дисципліни “Міжнародна економічна діяльність України” за напрямом підготовки 0305 «Економіка та підприємництво», спеціальністю 6.030503 «Міжнародна економіка» „29”серпня, 2014 року - 60 с.
________________________________________________________ Розробники: Ковалевський Л.Г. к.е.н., доцент, професор кафедри світового господарства і міжнародної економічної інтеграції, Коровайченко Н.Ю. к.е.н., доцент кафедри світового господарства і міжнародної економічної інтеграції. Робоча програма затверджена на засіданні кафедри світового господарства і міжнародної економічної інтеграції
Протокол від. “29” серпня 2014 року № 1
Завідувач кафедри світового господарства і міжнародної економічної інтеграції _______________________ В.Г.Андрійчук
“29” серпня 2014 року
Схвалено Науково-методичною радою Українського державного університету фінансів та міжнародної торгівлі
Протокол від “___” 2014 року №
1. Опис навчальної дисципліни
Примітка. Співвідношення кількості годин аудиторних занять до самостійної і індивідуальної роботи становить: для денної форми навчання – 63% для заочної форми навчання – 10%
Мета: формування системи теоретичних знань і набуття практичних навичок у галузі міжнародної економічної діяльності України та її регулятивного забезпечення. Завдання вивчення сутності й особливостей міжнародної економічної діяльності, форм і методів міжнародного торговельного. інвестиційного та валютно-фінансового співробітництва, оволодіння принципами та інструментами регулювання міжнародної економічної діяльності на макро- і мікрорівнях; набуття вмінь оцінювати стан, ефективність і перспективи участі України в інтеграційних процесах. У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен знати: об’єкт, предмет та суб’єкти міжнародної економічної діяльності України, основні показники експорту і імпорту товарів та послуг, сутність міжнародного прямого та портфельного інвестування, міжнародних валютно-фінансових операцій, науково-технічних зв'язків та міжнародного виробничого кооперування, трудової еміграції та імміграції, регулювання міжнародної економічної діяльності, особливості участі України у світових інтеграційних процесах та глобального контексту міжнародного економічного співробітництва. вміти: здійснювати аналіз та розрахунки величини чистого експорту, рівноважного курсу валюти, втрати приросту валового внутрішнього продукту під впливом імпорту, мультиплікатора витрат у відкритій економіці, міжнародних валютно-фінансових операцій, здійснювати аналіз та розрахунки трудової міграції та імміграції, економічні наслідки утворення митного союзу, участі України у світових інтеграційних процесах.
Змістовий модуль 1. Міжнародні економічні операції
Тема 1. Сутність і особливості міжнародної економічної діяльності. Суб'єкти міжнародних економічних операцій Мета навчальної дисципліни. Предмет, об’єкт та завдання навчальної дисципліни. Зміст навчальної дисципліни. Співвідношення понять «міжнародна економічна діяльність» та «зовнішньоекономічна діяльність». Сутність, особливості та суб’єкти міжнародної економічної діяльності. Основні принципи міжнародної економічної діяльності. Класифікація форм міжнародної економічної діяльності (міжнародна торгівля товарами; надання міжнародних послуг; транскордонний рух капіталів; міжнародний кредит; міжнародні валютно-фінансові відносини; міжнародна міграція робочої сили; участь у діяльності міжнародних економічних організацій; міжнародне співробітництво у виробничих, науково-технічних сферах; спільне розв’язання економічними засобами глобальних проблем розвитку). Платіжний баланс як відображення результатів участі країни у міжнародній економічній діяльності.
Тема 2. Експорт і імпорт товарів Основні види операцій купівлі-продажу товарів та їх характеристика: експорт; імпорт; реекспорт; реімпорт. Торгово-посередницькі операції: сутність, види, характеристика. Обсяги та структура світової торгівлі товарами. Найбільші світові експортери та імпортери товарів. Динаміка, товарна та географічна структура зовнішньої торгівлі України в сучасних умовах. Напрями покращення регіональної і товарної структури зовнішньої торгівлі України та галузеві економічні наслідки вступу в СОТ.
Тема 3. Особливості міжнародної торгівлі послугами Поняття послуги в міжнародній торгівлі, їх класифікація. Специфіка міжнародної торгівлі послугами. Міжнародний ринок послуг в системі світової торгівлі та його характерні особливості. Динаміка та структура світової торгівлі послугами. Найбільші світові експортери та імпортери послуг. Місце і роль України на міжнародному ринку послуг. Динаміка і структура експорту та імпорту Україною послуг. Перспективи розвитку міжнародної торгівлі послугами в Україні в умовах набуття членства в СОТ. Зобов’язання України з доступу до ринку послуг відповідно до положень ГАТС та можливі наслідки вступу в СОТ для окремих секторів послуг.
Тема 4. Міжнародне пряме та портфельне інвестування Форми міжнародного руху капіталу: за джерелами походження (офіційний, приватний), за характером використання (підприємницький, позичковий), за строком вкладання (довгостроковий, середньостроковий, короткостроковий), за метою вкладання (прямі та портфельні інвестиції). Економічна сутність інвестицій. Портфельні інвестиції: сутність, особливості та класифікація. Нові форми інвестицій та їх характеристика: неречові, рухомі активи, технологічний трансфер. Прямі інвестиції як форма руху підприємницького капіталу в міжнародних масштабах. Розподіл надходжень прямих іноземних інвестицій за країнами та регіонами світу. Іноземні інвестиції в економіці України. Структура інвестицій в основний капітал за джерелами походження. Державне регулювання інвестиційних процесів в Україні.
Тема 5. Міжнародні валютно-фінансові операції Сутність та класифікація міжнародних валютно-фінансових операцій. Операції із залучення та розміщення валютних ресурсів: депозитні; лізингові; форфейтингові; з цінними паперами; факторингові; кредитні: надання кредиту та розміщення кредитів на міжбанківському ринку. Поняття, принципи і форми міжнародного кредиту. Класифікація міжнародних кредитів. Кредитування зовнішньої торгівлі і міжнародний довгостроковий кредит. Валютно-фінансові і платіжні умови міжнародного кредиту. Міжнародні валютно-кредитні та фінансові організації: Міжнародний валютний фонд; Міжнародний банк реконструкції і розвитку, Міжнародна асоціація розвитку; Європейський інвестиційний банк; Європейський фонд валютного співробітництва; Європейський банк реконструкції і розвитку, Банк міжнародних розрахунків. Співпраця України з міжнародними валютно-кредитними та фінансовими організаціями.
Тема 6. Науково-технічні зв'язки та міжнародне виробниче кооперування Сутність та особливості науково-технічних зв’язків. Основні форми міжнародних науково-технічних зв’язків. Сутність та форми міжнародної передачі технологій. Технічне сприяння та його організаційні види. Спільні підприємства та їх діяльність в Україні. Сутність міжнародного виробничого кооперування. Економічні форми міжнародного виробничого кооперування у виробничій сфері. Участь України у міжнародному виробничому кооперуванні.
Змістовий модуль 2. Регулювання міжнародної економічної діяльності
Тема 7. Трудова еміграція та імміграція Міжнародна трудова міграція в структурі світогосподарських зв’язків. Основні типи міжнародних мігрантів. Основні елементи мотиваційної структури еміграції. Економічна основа сучасної міжнародної трудової міграції. Характерні риси міжнародної міграції в сучасних умовах. Зміст і особливості формування міжнародного ринку праці. Основні сегменти міжнародного ринку праці. Можливі соціально-економічні наслідки міжнародної міграції робочої сили. Передумови та чинники розвитку міжнародної міграції в Україні. Динаміка та обсяги розвитку міжнародної трудової міграції в Україні.
Тема 8. Регулювання міжнародної економічної діяльності Система міжнародних організацій з регулювання світової торгівлі: глобально-універсальні організації: Конференція ООН з торгівлі і розвитку (ЮНКТАД), Комісія ООН з права міжнародної торгівлі (ЮНСІТРАЛ), Міжнародний торговельний центр (МТЦ); міжурядові організації: Всесвітня митна організація (ВМО), Бюро міжнародних виставок (БМВ); неурядові організації: Міжнародна торгова палата (МТП), Спілка міжнародних ярмарків (СМЯ). Структура й основні елементи сучасної системи багатостороннього регулювання міжнародної торгівлі в рамках ГАТТ/СОТ. Світова організація торгівлі (СОТ), її основні цілі, функції та організаційна структура. Основні угоди в рамках СОТ. Основні принципи багатостороннього регулювання міжнародної торгівлі в рамках ГАТТ/СОТ: принцип недискримінації у торгівлі; принцип найбільшого сприяння; принцип надання національного режиму. Міжнародні організації з регулювання руху чинників виробництва: Міжнародний центр з урегулювання інвестиційних спорів; Всесвітня організація інтелектуальної власності, Європейська патентна організація, Міжнародна організація праці. Система регулювання міжнародної економічної діяльності в Україні.
Тема 9. Україна у світових інтеграційних процесах Сутність та головні передумови міжнародної економічної інтеграції. Основні етапи міжнародної економічної інтеграції: зона вільної торгівлі; митний союз; спільний ринок; економічний союз; повна інтеграція. Економічні наслідки інтеграції країн. Характеристика сучасних інтеграційних об’єднань: Європейський Союз (ЄС), Європейська асоціація вільної торгівлі (ЄАВТ); Європейський економічний простір. Співпраця України з ЄС. Північноамериканська угода про вільну торгівлю (НАФТА); Асоціація країн Південно-Східної Азії (АСЕАН); інтеграційні об’єднання країн Латинської Америки та Африки. Співдружність незалежних держав (СНД). Iнтеграційні тенденції в рамках СНД. Участь України у міжнародній економічній інтеграції. Міжнародні організації з економічного співробітництва та сприяння регіональній інтеграції: Азійсько-Тихоокеанське економічне співробітництво (АТЕС); Центральноєвропейська ініціатива (ЦЄІ), Організація чорноморського економічного співробітництва (ОЧЕС).Організації системи ООН з регіонального економічного розвитку: Економічна і соціальна рада; Європейська економічна комісія; Економічна і соціальна комісія ООН для Азії та Тихого океану; Економічна комісія ООН для Африки; Економічна комісія ООН для Латинської Америки та Карибського регіону.
Тема 10. Глобальний контекст міжнародного економічного співробітництва Сутність категорії «глобалізація». Еволюція та прояви глобалізації. Шлях України у глобальний економічний простір. Причини виникнення та суть глобальних проблем, причини їх загострення. Глобальні проблеми сучасності та їх вплив на міжнародне економічне співробітництво. Екологічна, демографічна, продовольча, сировинна та енергетична глобальні проблеми. Проблеми мирного освоєння космосу та надр світового океану; подолання відсталості слаборозвинутих країн та кризових явищ в країнах з перехідною економікою; ліквідація найнебезпечніших хвороб; боротьба із міжнародним тероризмом; зміцнення миру; вдосконалення системи інформації і комунікацій.
4. Структура навчальної дисципліни
5. Теми семінарських занять
6. Самостійна робота
7. Методи навчання Словесні методи - бесіда, лекція; наочні методи- ілюстрація, демонстрація; практичні методи: практичні роботи, реферати студентів; навчальна робота під керівництвом викладача - самостійна робота в аудиторії; самостійна робота студентів поза контролем викладача.
8. Методи контролю Оцінювання знань студентів з навчальної дисципліни “Міжнародна економічна діяльність України” здійснюється за результатами поточного та підсумкового контролю знань. Контроль успішності студента з навчальної дисципліни включає: 1. поточно-модульний контроль за 100 – бальною шкалою, що передбачає: - контроль рівня засвоєння теоретичного матеріалу під час проведення - оцінювання виконання індивідуальних завдань з навчальної дисципліни, що передбачені робочим навчальним планом та індивідуальним навчальним планом студента на навчальний рік ; - оцінювання участі студента у наукових конференціях, олімпіадах, його наукових - оцінювання написання модульної контрольної роботи. 2. підсумковий контроль- здійснюється у формі екзамену (за 100-бальною шкалою, за шкалою оцінювання університету та шкалою ЄСТS. Успішність студента з навчальної дисципліни оцінюється у балах за 100-бальною шкалою, за шкалою оцінювання університету та шкалою ЄСТS. Модульний контроль здійснюється після вивчення усіх його змістових модулів (вивчення теоретичного матеріалу та його закріплення під час проведення семінарських занять) та за результатами виконання студентом індивідуальних завдань з даного модуля. Він здійснюється на останньому семінарському занятті з модуля. Студенти-заочники модульні контрольні роботи виконують під час самостійної роботи. Модульний контроль здійснюється у письмовій формі і включає теоретичне питання, тести та завдання. Він включає завдання з усіх складових змістових модулів та передбачає перевірку розуміння студентом програмного матеріалу модуля в цілому, логіки та взаємозв'язків між окремими змістовими модулями, здатності творчого використання накопичених знань, уміння сформувати своє ставлення до певної проблеми навчальної дисципліни. Результати перевірки модульної контрольної роботи доводяться до студентів не пізніше 3-х днів з дня її написання. Письмові відповіді студента на модульній контрольній роботі зберігаються на кафедрі протягом навчального року. Для студентів заочної форми навчання модульним контролем є виконання контрольних робіт з дисципліни під час самостійної роботи згідно з робочим навчальним планом. Контрольна робота з навчальної дисципліни повинна включати питання з усіх змістових модулів, які визначені робочою програмою навчальної дисципліни для студентів-заочників, та оцінюватись за системою розподілу балів, що визначається у цій же програмі. Завдання щодо виконання контрольних робіт видаються студентам під час установчої або чергової сесії на наступний період самостійної роботи студентів. Максимальна кількість балів, яку може отримати студент за кожний з модулів та за всі модулі (види навчальної діяльності) з навчальної дисципліни становить 100 балів. Навчальні досягнення студента за результатами поточно-модульного контролю з навчальної дисципліни оцінюються за шкалою оцінювання Університету у балах. Кількість балів, що може одержати студент за окремі оцінювані види навчальної діяльності з навчальної дисципліни наведена у таблиці 1. Таблиця 1
Оцінка видів навчальної діяльності студентів за модулями з дисципліни «Міжнародна економічна діяльність України»
Примітка: на змістовному модулі студент отримує такі бали та оцінки: відмінно – 19-20 балів; добре – 16-18 балів; задовільно – 12 -15 балів; незадовільно – 0-11 балів.. При відсутності студента на змістовному модулі він отримує 0 балів. Загальна кількість балів за змістовні модулі визначається як сума балів, одержаних за результатами цих змістовних модулів. На модульний контроль 1 та 2 виносяться. тести. Загальна кількість балів за модулі 1, 2 визначається як сума балів, одержаних за результатами змістовних модулів та модульного контролю. Студенту, який під час проведення модульного контролю з будь-якої причини не прибув на модульний контроль, за модуль виставляється оцінка «0» балів. Студент, який прибув на модульний контроль але модульну контрольну не писав, одержує за модуль «1» бал. Студент, який за конкретний модуль одержав «0» або «1» балів (окрім модульного контролю за останнім запланованим у робочій програмі навчальної дисципліни модулем), складає його в інший час, встановлений деканом факультету, але обов’язково – до виставлення підсумкової оцінки з навчальної дисципліни в цілому. Повторне складання модульного контролю з метою покращення оцінки не передбачається. Результати успішності студента з кожного модулю навчальної дисципліни заносяться викладачем у «Відомість обліку успішності за результатами модульного контролю» і доводяться до відома студентів не пізніше 3-х днів з дня проведення модульного контролю. Загальна кількість балів, яку одержав студент за результатами поточно-модульного контролю, заноситься викладачем після проведення всіх запланованих модульних контролів у семестрі до «Відомості обліку успішності за результатами модульного контролю» і доводиться до студентів не пізніше 3-х днів після проведення останнього модульного контролю. Вона підраховується як середньоарифметична величина з окремих поточно-модульних контролів. Ця загальна кількість балів є підсумковою оцінкою з даної дисципліни за семестр. Вона переводиться згідно таблиці 2 в оцінку за національною шкалою та оцінку за шкалою ЄКТС і заноситься до цієї ж відомості. Рівень знань студентів на екзамені з навчальної дисципліни оцінюється за 100-бальною шкалою Університету. Цей результат заноситься до «Відомості обліку успішності». Сюди ж заноситься загальна кількість балів за результатами модульного контролю і на підставі цієї загальної кількості балів та кількості балів за екзамен визначається як середньоарифметична загальна кількість балів, що переводиться у підсумкову оцінку за національною шкалою та в оцінку за шкалою ЄКТС. Екзамен проводиться у формі підсумкової комплексної контрольної роботи, що включає питання з усього курсу дисципліни і включає тести, завдання, теоретичне питання (максимальна кількість балів – відповідно 50, 25,25). Студенту, який має позитивну оцінку за результатами поточно-модульного контролю з дисципліни, за його згодою і у його присутності під час проведення екзамену за розкладом екзаменаційної сесії підсумкова оцінка може бути виставлена екзаменатором без складання екзамену за результатами поточно-модульного контролю за 100-бальною шкалою Університету. Студент, який має позитивну оцінку за результатами проточно-модульного контролю, має право на складання екзамену з метою покращення підсумкової оцінки. Студент, який з одного чи кількох модулів навчальної дисципліни має оцінку «0» чи за результатами поточно-модульного контролю з навчальної дисципліни має незадовільну підсумкову оцінку (до 59 балів), складає екзамен обов’язково. Студент вважається допущеним до підсумкового контролю з навчальної дисципліни, якщо він виконав усі види робіт, що передбачені робочим навчальним планом на семестр незалежно від набраних балів за результатами модульного контролю. Оцінки, одержані студентом на екзамені, вносяться до «Відомості обліку успішності». Студент, який з будь-якої причини не з’явився на обов’язковий для нього підсумковий контрольний захід згідно розкладу, отримує «0» балів. Студент, який не з’явився на підсумковий контрольний захід з поважних причин, що підтверджується належними документами, складає його після закінчення екзаменаційної сесії за графіком, затвердженим деканом факультету. Студенту, який з’явився на екзамен згідно розкладу і не склав його, у відомості виставляється «1» бал («незадовільно»). Підсумкова оцінка з навчальної дисципліни, з якої студент складав екзамен, визначається як середньоарифметична суми балів, одержаних за результатами поточно-модульного контролю та оцінки за результатами екзамену. Підсумкова оцінка з навчальної дисципліни студента, з якої він складав екзамен після закінчення екзаменаційної сесії через неявку на неї з поважних причин, визначається як середньоарифметична суми балів, одержаних за поточно-модульний контроль, та оцінки студента за результатами складання даного екзамену. Підсумковою оцінкою з навчальної дисципліни студента, який за підсумковий семестровий контроль (екзамен) має «0» балів, не залежно від набраних ним балів за результатами поточно-модульного контролю з даної дисципліни, буде «0» балів. Підсумковою оцінкою з навчальної дисципліни студента, який за підсумковий семестровий контроль має «1» бал, не залежно від набраних ним балів за результатами поточно-модульного контролю з даної дисципліни, буде «1» бал. Підсумковою оцінкою з навчальної дисципліни студента, який не з’явився на підсумковий контрольний захід без поважних причин вважається таким, що отримав незадовільну оцінку і, не залежно від набраних ним балів за результатами поточно-модульного контролю з даної дисципліни, буде «0» балів. Підсумкова оцінка студента після повторного складання екзамену визначається виключно за результатами останнього. Підсумкова оцінка студента після перескладання екзамену комісії визначається виключно за результатами останнього. Максимальна кількість балів, що їх може набрати студент з навчальної дисципліни, становить 100 балів за шкалою Університету. Підсумкова оцінка з навчальної дисципліни, яку одержав студент у балах, підлягає переведенню в оцінку за національною шкалою та за шкалою ЄКТС, згідно таблиці 2. Таблиця 2 Відповідність оцінки за накопичувальною 100-бальною шкалою, розширеною національною шкалою та шкалою ЄКТС
Оцінка за національною шкалою при підсумковому контролі у формі іспиту здійснюється за такими оцінками: “відмінно”, “добре”, “задовільно”, “незадовільно з можливістю повторного складання, “незадовільно з обов’язковим повторним вивченням дисципліни”. Оцінка “відмінно” виставляється студенту, який володіє системними та узагальненими знаннями навчального матеріалу та ефективно їх застосовує для виконання практичних завдань, що передбачені робочою навчальною програмою, вільно володіє графічним методом та бездоганно виконує розрахунки, засвоїв основну та ознайомився із додатковою літературою, викладає матеріал у логічній послідовності, робить узагальнення і висновки, наводить практичні приклади у контексті тематичного теоретичного матеріалу, глибоко аналізує явища та зв’язки. Оцінка “добре” виставляється студенту, який володіє основним навчальним матеріалом, володіє графічним методом та навичками виконання розрахунків, в цілому знає основну літературу, вміє виконувати практичні завдання, що передбачені робочою навчальною програмою, викладає матеріал у певній логічній послідовності, робить деякі узагальнення, висновки, але не наводить практичних прикладів у контексті тематичного теоретичного матеріалу або допускається помилок у формулюванні термінів, категорій, арифметичних помилок у розрахунках при розв’язанні практичних задач, недостатньо глибоко аналізує явища та зв’язки. Оцінка “задовільно” виставляється студенту, який без достатнього розуміння відтворює основний навчальний матеріал та виконує практичні завдання з епізодичною допомогою викладача, вміє застосовувати графічний та математичний апарат, може частково аналізувати навчальний матеріал, порівнювати та робити висновки, але відповідає на поставлені питання поверхово, припускається помилок. Оцінка “незадовільно з можливістю повторного складання” виставляється студенту, який володіє навчальним матеріалом на рівні окремих фрагментів, що становить незначну частину навчального матеріалу, не володіє здатністю аналізувати явища та зв’язки. Оцінка “незадовільно з обов’язковим повторним вивченням дисципліни” виставляється студенту, який володіє матеріалом на рівні елементарного розпізнання і відтворення окремих фактів, елементів, об’єктів, що позначається окремими словами чи реченнями, або викладом уривчастими реченнями.
9. Методичне забезпечення Навчально-методичний комплекс складається з:
14.Методичні матеріали щодо виконання контрольних робіт для заочної форми навчання
10. Рекомендована література Базова
Допоміжна
11. Інформаційні ресурси
12. ПЛАНИ ЛЕКЦІЙ
МОДУЛЬ № 1 Міжнародні економічні операції
Тема 1. Сутність і особливості міжнародної економічної діяльності. Суб'єкти міжнародних економічних операцій
Тема 2. Експорт і імпорт товарів
Тема 3. Особливості міжнародної торгівлі послугами
Тема 4. Міжнародне пряме та портфельне інвестування
Тема 5. Міжнародні валютно-фінансові операції
Тема 6. Науково-технічні зв'язки та міжнародне виробниче кооперування
2. Основні форми міжнародного виробничого кооперування.
МОДУЛЬ № 2 Регулювання міжнародної економічної діяльності
Тема 7. Трудова еміграція та імміграція
Тема 8. Регулювання міжнародної економічної діяльності
Тема 9. Україна у світових інтеграційних процесах
Тема 10. Глобальний контекст міжнародного економічного співробітництва
13. ОРГАНІЗАЦІЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВСамостійна робота студентів є основним засобом оволодіння навчальним матеріалом навчальної дисципліни “Міжнародна економічна діяльність України”, засвоєння знань, набуття умінь та навичок у час вільний від обов’язкових навчальних занять. В процесі самостійної роботи студенти вивчають теоретичні питання дисципліни, виконують письмові завдання, готують реферати, здійснюють самоконтроль своїх знань та умінь. Самостійна робота студента складається із самостійного вивчення окремих питань тем навчальної програми згідно наведеного переліку питань, підготовки до семінарських занять та виконання індивідуального завдання. Питання для самостійного вивчення студентами спрямовані на формування у них здатності самостійно мислити, на поглиблене опанування навчального матеріалу і засвоєння теоретичних знань, набуття практичних навичок виконання розрахунків. Самостійна робота по підготовці до семінарських занять, модульного контролю проводиться за відповідним планом, в якому міститься перелік тем та питань семінарських занять, а також рекомендована література, тести і задачі для самоконтролю. Спираючись на цю інформацію, студенти повинні заздалегідь готувати тези своїх виступів на семінарських заняттях, реферати. Самостійна робота передбачає підготовку тез доповідей на семінарські заняття, написання рефератів, виконання завдань з проведенням розрахунків, тестів, розв’язання ситуаційних завдань та здійснення самоконтролю своїх знань. Вона передбачає вивчення навчального матеріалу підручників, посібників, що наведені в списку літератури.
Перелік питань для самостійного вивчення студентами:
МОДУЛЬ № 1 Міжнародні економічні операції:
Тема 1. Сутність і особливості міжнародної економічної діяльності. Суб'єкти міжнародних економічних операцій
Тема 2. Експорт і імпорт товарів
Тема 3. Особливості міжнародної торгівлі послугами
Тема 4. Міжнародне пряме та портфельне інвестування
Тема 5. Міжнародні валютно-фінансові операції
Тема 6. Науково-технічні зв'язки та міжнародне виробниче кооперування
МОДУЛЬ № 2 Регулювання міжнародної економічної діяльності
Тема 7. Трудова еміграція та імміграція
Тема 8. Регулювання міжнародної економічної діяльності
Тема 9. Україна у світових інтеграційних процесах
Тема 10. Глобальний контекст міжнародного економічного співробітництва
Перелік питань для самоКОНТРОЛЮ 1. Визначте значення зустрічної торгівлі в міжнародній торгівлі, розглянувши структурні особливості таких її складових, як короткострокова зустрічна компенсація, угода типу «офсет» та угода типу «світч». Розкрийте зміст кожного виду зустрічної торгівлі, віднайшовши відповідне йому визначення: а) передача експортером своїх фінансових зобов'язань із зустрічних закупівель третій стороні; б) згода продавця на отримання оплати у вигляді по ставок покупця, які він отримує тільки після реалізації товарів, залучених до зустрічних угод; в) вільна угода, яка не містить юридичне оформленого зобов'язання експортера відносно зустрічних закупівель. 2. Якій з категорій економічних засад міжнародної співпраці (міжнародний поділ праці, міжнародна спеціалізація, міжнародне кооперування, регіоналізація світової економіки, глобалізація світової економіки) відповідають наведені нижче визначення? Установіть порядок відповідності визначень: а) спеціалізація сусідніх країн окремого регіону (континенту, частини континенту) у певних галузях виробництва продукції (послуг); б) наявність між підприємствами як юридичними особами виробничих зв'язків з метою виготовлення певної продукції (послуг); в) форма суспільного розподілу праці, яка відтворюється в поділі старих та формуванні нових галузей, підгалузей, підприємств, виробництв; г) кооперування на глобальному рівні національних господарств у вигляді встановлення сталих зв'язків у сфері виробництва товарів (послуг) між галузями, підприємства ми, країнами як в межах континентів, так і на міжконтинентальному рівні; д) система чи спосіб організації взаємозалежного виробництва, при якому підприємства різних країн спеціалізуються на виготовленні певних товарів (послуг) з метою подальшого здійснення міжнародного обміну. 3. На чому спеціалізується кожна з наведених нижче країн міжнародного простору? Встановіть взаємозалежність згідно з наведеними нижче формами спеціалізації. I - Канада; II – США; III – Німеччина; IV – Японія; V Великобританія
4. Який вид спеціалізації суспільного виробництва домінує в Україні?
5. Поясніть трирівневу схему світової регіоналізації на засадах галузевої спеціалізації за допомогою визначення основних її напрямків для «нових індустріальних країн», промислово розвинених країн та менш розвинених країн з числа провідних світових лідерів. а) випуск товарів, що потребують кваліфікованої робочої сили та сучасних технологій; б) виробництво трудомістких виробів, постачання сировини на світовий ринок; в) випуск капіталомістких, високотехнологічних виробів. 6. До якої групи країн у світовій глобалізації слід віднести Україну: а) країни, в економіці яких переважають галузі та підприємства з високим рівнем залучення виготовленої продукції для подальшої переробки в більш розвинених країнах; б) країни, в економіці яких переважають галузі та підприємства, які беруть за основу своєї діяльності широке використання сировини та іншої продукції, що виробляється галузями та підприємствами інших країн; в) країни, в економіці яких наявні галузі та підприємства, які як залучають вироби первинної переробки, так і самі виступають об'єктами використання продукції в галузях і підприємствах інших країн; г) Україна не належить до жодної з перелічених груп країн світової глобалізації? 7. У яких формах інтернаціоналізації міжнародної економічної діяльності доцільно брати участь Україні:
8. Якому виду інтеграційних об’єднань притаманні такі властивості: «умови зовнішньоторговельних зв'язків їх членів з третіми країнами визначаються колективно (як спільний тарифний бар'єр), члени союзу втрачають частину зовнішньоекономічного суверенітету, проте на зовнішньому ринку виступають як єдиний торговий блок»:
14. ПЛАНИ семінарських занять ТА ЗАВДАННЯ СТУДЕНТАМ МОДУЛЬ № 1 Міжнародні економічні операції:
Тема 1. Сутність і особливості міжнародної економічної діяльності.
Реферати:
Завдання студентам
Тести 1. Міжнародний поділ праці – це: А. Вищий ступінь розвитку суспільно-територіального поділу праці між країнами, основою якого є економічно вигідна спеціалізація окремих країн і обмін між ними виробленою продукцією визначеної кількості та якості Б. Форма поділу праці між країнами, за якої збільшення концентрації однорідного виробництва відбувається на базі диференціації національних виробництв, виділення в самостійні (відокремлені) технологічні процеси, в окремі галузі виготовлення продукції понад внутрішні потреби В. Взаємовідносини між державами при обміні продуктами праці різних галузей виробництва Г. Об’єднання зусиль виробників декількох країн у випуску певних видів товарів для світового ринку 2. Міжнародна спеціалізація виробництва – це: А. Вищий ступінь розвитку суспільно-територіального поділу праці між країнами, основою якого є економічно вигідна спеціалізація окремих країн і обмін між ними виробленою продукцією визначеної кількості та якості Б. Форма поділу праці між країнами, за якої збільшення концентрації однорідного виробництва відбувається на базі диференціації національних виробництв, виділення в самостійні (відокремлені) технологічні процеси, в окремі галузі виготовлення продукції понад внутрішні потреби В. Взаємовідносини між державами при обміні продуктами праці різних галузей виробництва Г. Об’єднання зусиль виробників декількох країн у випуску певних видів товарів для світового ринку 3. Міжгалузева спеціалізація – це: А. Вищий ступінь розвитку суспільно-територіального поділу праці між країнами, основою якого є економічно вигідна спеціалізація окремих країн і обмін між ними виробленою продукцією визначеної кількості та якості Б. Форма поділу праці між країнами, за якої збільшення концентрації однорідного виробництва відбувається на базі диференціації національних виробництв, виділення в самостійні (відокремлені) технологічні процеси, в окремі галузі виготовлення продукції понад внутрішні потреби В. Взаємовідносини між державами при обміні продуктами праці різних галузей виробництва Г. Об’єднання зусиль виробників декількох країн у випуску певних видів товарів для світового ринку 4. Міжнародне виробниче кооперування – це: А. Вищий ступінь розвитку суспільно-територіального поділу праці між країнами, основою якого є економічно вигідна спеціалізація окремих країн і обмін між ними виробленою продукцією визначеної кількості та якості Б. Форма поділу праці між країнами, за якої збільшення концентрації однорідного виробництва відбувається на базі диференціації національних виробництв, виділення в самостійні (відокремлені) технологічні процеси, в окремі галузі виготовлення продукції понад внутрішні потреби В. Взаємовідносини між державами при обміні продуктами праці різних галузей виробництва Г. Об’єднання зусиль виробників декількох країн у випуску певних видів товарів для світового ринку 5. Що є формами міжнародної економічної діяльності:
6. До факторів виробництва належать:
7. Міжнародний поділ факторів виробництва – це: А. Вищий ступінь розвитку суспільно-територіального поділу праці між країнами, що передбачає стійку концентрацію виробництва певної продукції в окремих країнах Б. Стійкий обмін між країнами продуктами, що виготовляються ними з найбільшою економічною ефективністю В. Історично усталена концентрація окремих факторів виробництва у різних країнах, що є передумовою виробництва ними певних товарів, економічно ефективніших, ніж в інших країнах. 8. Міжнародна торгівля – це: А. Сфера міжнародних товарно-грошових відносин, що є сукупністю зовнішньої торгівлі всього світу Б. Стійкий обмін продуктами виробництва між контрагентами різних країн В. Сукупність експортних та імпортних операцій 9. Торгове сальдо – це:
10. Торговий оборот – це: А. Сума вартісних обсягів експорту та імпорту Б. Різниця вартісних обсягів експорту та імпорту В. Частка вартісних обсягів експорту та імпорту
Рекомендована література
Тема 2. Експорт та імпорт товарів
Реферати:
Завдання студентам
Тести 1. Україна встановила контроль над зовнішньою торгівлею з тим, щоб знизити дефіцит платіжного балансу. Одним із наслідків цієї політики є:
2. Активне сальдо платіжного балансу України збільшиться, якщо:
3. Які шляхи поліпшення зовнішньоекономічної діяльності України?
4. Як може вплинути на фізичний обсяг експорту та імпорту зниження ціни гривні з 20 до 15 центів США?
5. Рахунок капітальних операцій не відображає:
6. Реальний валютний курс відображає співвідношення:
7. Номінальний валютний курс, який встановлюється на основі паритету купівельної спроможності, відображає співвідношення між:
8. Якщо країна девальвувала свою валюту, це означає, що:
9. Якщо ВВП України зростає. то за системи плаваючих валютних курсів:
10. Що збільшує пропозицію іноземної валюти:
Задачі 1.У таблиці наведені дані про попит на гривні і їх пропозицію.
Визначте: а) рівноважний валютний курс гривні; б) рівноважний валютний курс долара; в) яку кількість доларів буде куплено на валютному ринку; г) яку кількість гривень буде куплено на валютному ринку. 2. Економіка країни характеризується такими макроекономічними показниками: гранична схильність до заощадження = 0,25; гранична схильність до імпорту =0,15; граничний коефіцієнт податків = 0,2. За минулий рік державні закупівлі товарів та послуг збільшились на 30 млн. у.о. Чому дорівнюють втрати приросту ВВП під впливом імпорту? 3.Країна здійснює зовнішньоекономічні зв’язки з іншими країнами світу. Економіка цієї країни у періоді t характеризується такими показниками: приріст внутрішніх валових інвестицій становив 1200 млн. у.о., гранична схильність до заощадження = 0,22, гранична схильність до імпорту = 0,12, граничний коефіцієнт податків = 0,25. Визначте, як змінився ВВП країни у періоді t? Чому дорівнюють втрати ВВП під впливом імпорту? 4.Економіка країни характеризується такими показниками (млрд.у.о.): експорт = 62; імпорт = 52; споживчі витрати = 96; валові інвестиції = 58; державні витрати = 30; трансфертні платежі = 20. Якщо імпорт збільшиться на 5%, а експорт – на 12%, то чому дорівнюватиме ВВП? 5. Країна має такі показники платіжного балансу (млн. євро): сальдо рахунка поточних операцій – 140, сальдо рахунка капітальних операцій + 100, сальдо статті “Помилки та упущення” + 16. На скільки слід зменшити резервні активи, щоб урівноважити платіжний баланс? 6. У минулому році вартість повного набору продуктів у США становила 6 тис. дол., а у Німеччині – 9 тис. євро. Визначте паритет купівельної спроможності долара до євро. Рекомендована література
Тема 3. Особливості міжнародної торгівлі послугами.
Реферати:
Завдання студентам
Тести 1. Дайте визначення об'єктів інфраструктури міжнародного ринку товарів (послуг), використовуючи такі ознаки: а) постійно діючий оптовий ринок чистої конкуренції, на якому здійснюються угоди купівлі-продажу якісно однорідних та взаємозамінних товарів; б) спеціально організований періодично діючий ринок, де всі угоди купівлі-продажу здійснюються шляхом цінового змагання; в) організаційна форма здійснення міжнародних операцій, при якій продавець оголошує конкурс для покупців на товар з певними характеристиками; г) постійно діючий ринок, на якому здійснюються угоди купівлі-продажу цінних паперів. 2.Розташуйте наведені консалтингові послуги, що мають місце у світовій практиці, за значущістю для українських споживачів: а) аудиторська діяльність; б) консультації щодо застосування інформаційних технологій; в) бізнес-планування; г) інвестиційне проектування; д) консультації щодо зменшення податкового тягаря; е) перед - та післяприватизаційна підтримка; є) оціночна діяльність? 3. Які з наведених видів туристичних операцій належать за формою співробітництва до міжнародного туризму:
4. Розташуйте перелічені транспортні послуги в порядку їх значущості для надходження коштів, що фіксуються в платіжному балансі України:
5. Які перспективи в Україні для розвитку міжнародних послуг зв'язку (оберіть правильні відповіді):
6. Охарактеризуйте окремо операції інжинірингу та реінжинірингу за допомогою наведених тверджень, розподіливши їх за ознаками: а) інженерно-консультаційні послуги, метою яких є створення підприємств та інших об'єктів; б) перегляд і перепроектування процесів для досягнення поліпшення за такими показниками результативності, як витрати, якість, рівень обслуговування та оперативність; в) процес, пов'язаний з підготовкою і забезпеченням виробництва та реалізації матеріальних благ і послуг; г) інженерно-консультаційні послуги з перебудови систем організації управління виробничими, торговельними, інвестиційним процесами суб'єкта господарювання з метою підвищення його конкурентоспроможності та фінансової сталості; д) форма послуг виробничого призначення, яка втілюється в корисному ефекті, що може мати матеріальний носій (проектна й технічна документація, графіки) або не мати його (навчання, управління). 7. В яких з перелічених операцій міжнародної торгівлі об'єктом купівлі-продажу є послуга:
Рекомендована література
Тема 4. Міжнародне пряме та портфельне інвестування Заняття 1.
Заняття 2
Реферати:
Завдання студентам
Тести1. Чим відрізняється міжнародна міграція капіталу від зовнішньої торгівлі товарами (послугами), а в чому вбачаються їхні спільні риси? Оберіть з наведених характеристик ті, які розкривають зміст міжнародного руху капіталів, і ті, що визначають властивості зовнішньої торгівлі: а) реалізація резидентами доданої вартості, створеної працівниками їхніх підприємств; б) одноразова реалізація доданої вартості; в) обмін споживчими вартостями; г) вилучення з національного обороту в даній країні і переміщення в товарній або грошовій формі у виробничий процес і оборот іншої країни? 2. Які з наведених нижче тверджень є причинами виникнення міжнародного руху капіталів, а які факторами, що безпосередньо впливають на цей процес: а) міжнародна промислова кооперація; б) можливість опанування місцевих товарних ринків; в) стабілізація політичного і соціального стану і створення сприятливого інвестиційного клімату; г) укладання міжнародних угод щодо запобігання подвійного оподаткування доходів і капіталів; д) невідповідність попиту на капітал його пропозиції в різних сферах світового господарства; е) економічна політика промислово розвинутих країн, спрямована на залучення значних обсягів капіталу? 3. Які з наведених галузей є привабливі для здійснення прямого іноземного інвестування, а які набувають пріоритетного значення для кредитування з боку України:
Рекомендована література
Тема 5. Міжнародні валютно-фінансові операції Заняття 1
Заняття 2
Заняття 3
Реферати:
Завдання студентам
Тести 1. Які з наведених елементів можна віднести до централізованих, а які - до децентралізованих фінансів:
2. Які з перелічених нижче функцій характеризують міжнародні кредитні відносини:
3. Валюта резервна – це: а. Валюта, в якій країни тримають свої ліквідні міжнародні резервні активи, що використовуються для покриття від’ємного сальдо платіжного балансу б. Платіжний засіб інших країн, який законно або незаконно використовується на території певної країни в. Валюта, яка має здатність вільно обмінюватись для резидентів і нерезидентів на національну валюту і використовуватись в угодах з реальними і фінансовими активами. 4.Міжнародна ліквідність – це: а. Сукупність усіх платіжних інструментів б. Склад валютного курсу та валютних паритетів в. Складний економічний механізм, який забезпечує купівлю та продаж окремих валют г. Готівкова частина грошової маси, яка циркулює з рук у руки. 5. Заходи з реструктуризації боргу включають: а. Перенесення платежів, скорочення суми боргу, ре капіталізацію боргу, прощення боргу, продаж боргу, конверсію боргу у формі свопів бору на акції б.Перенесення платежів, скорочення суми боргу, конверсію боргу у формі свопів боргу на акції в. Перенесення платежів, скорочення суми боргу, рекапіталізацію боргу, продаж боргу Рекомендована література
Тема 6. Науково-технічні зв'язки та міжнародне виробниче кооперування Заняття 1
Заняття 2
Реферати
Завдання студентам
Тести 1. Концентрація на розробці і торгівлі технологією в кількох вузьких галузях виробництва має бути стратегією технологічного розвитку:
2. Міжнародний рух технології може вважатися:
3. Міжнародна передача технології – це:
4. Технологія, порівняно з іншими факторами виробництва:
5. За впливом на зміну співвідношення цін на працю і капітал НТП можна поділити на:
6. Якщо міжнародної торгівлі немає, то будь-який тип НТП приводить:
7. Якщо міжнародна торгівля зростає такими самими темпами як виробництво, то вплив технічного прогресу на зростання виробництва:
8. Якщо міжнародна торгівля зростає швидше ніж виробництво, то вплив технічного прогресу на зростання виробництва:
9. Якщо міжнародна торгівля зростає повільніше ніж виробництво, то вплив технічного прогресу на зростання виробництва:
10. Якщо міжнародна торгівля зростає такими ж темпами як споживання, то зростання споживання в результаті технічного прогресу впливає на міжнародну торгівлю:
Рекомендована література
МОДУЛЬ № 2 Регулювання міжнародної економічної діяльності
Тема 7. Трудова еміграція та імміграція
Реферати: 1.Сучасний міжнародний ринок праці – динаміка розвитку та структурні особливості. 2.Передумови та чинники розвитку міжнародної міграції в Україні. 3. Сучасна міграційна політика України. Завдання студентам
Тести 1. Які з перелічених нижче позитивних наслідків міжнародної міграції робочої сили можна віднести до еміграційних процесів, а які - до імміграційних: а) скорочення безробіття в країні; б) підвищення конкурентоспроможності товарів, до виробництва яких залучаються мігранти; в) надходження додаткових валютних коштів (податки з прибутку фірм-посередників, податки з грошових переказів мігрантів, особисте інвестування мігрантів, капіталовкладення від країн-імпортерів робочої сили, що надходять в країни-експортери по міждержавних каналах, субсидії благодійних фондів і міжнародних організацій); г) економія коштів на підготовку кваліфікованих спеціалістів, на соціальні програми, а також на купівлю па тентів, ноу-хау, ліцензій в інших державах; д) забезпечення гідного життєвого рівня мігрантів; е) підвищення конкурентоспроможності країни і здобуття високого рейтингу на міжнародній арені; є) стимулювання внутрішнього сукупного попиту з боку мігрантів; ж) надання додаткової еластичності внутрішньому ринку праці шляхом посилення конкуренції у сфері пропозиції робочої сили? 2. Які з наведених нижче країн є, на вашу думку, провідними країнами-експортерами робочої сили, а які - країнами-імпортерами робочої сили на сучасному етапі розвитку суспільства:
Рекомендована література
Тема 8. Регулювання міжнародної економічної діяльності Заняття 1
Заняття 2
Реферати:
Завдання студентам
Тести 1. Які з перелічених нижче засобів регулювання зовнішньоекономічної діяльності підприємств відносять до нетарифних заходів, а які - до митно-тарифних:
2. Головна мета Світової організації торгівлі (СОТ) - це:
3. Експортне мито вигідне:
4. На початку свого існування основна увага переговорів у рамках СОТ зосереджувалась на:
5. Результат Уругвайського раунду: А. Підписано договори про двосторонню співпрацю у сфері послуг. Б. Посилено потенційний захист інтелектуальної власності. В. Документально оформлено нові стандарти бухгалтерського обліку. 6. Митні тарифи застосовуються з метою:
7. Коли країна вводить митний тариф, то споживачі сплачують за імпортний товар:
8. В сучасних умовах процес лібералізації і протекціонізму здійснюється на:
9. Основні аргументи протекціонізму:
10. Основні недоліки протекціонізму:
Рекомендована література
Тема 9. Україна у світових інтеграційних процесах Заняття 1
Заняття 2
Заняття 3
Реферати:
Завдання студентам
10. Назвіть динамічні ефекти міжнародної економічної інтеграції. Тести 1. Які з перелічених нижче необхідних передумов розвитку національної економіки та її інтеграції до світогосподарського простору відносять до політико-правових, які - до внутрішніх, а які - до інфраструктурних: а) створення адекватної системи національної безпеки; б) оцінка економічного потенціалу і визначення напрямків структурної перебудови; в) забезпечення економічної та інституційної підтримки національного суверенітету; г) побудова демократичної держави на засадах свободи підприємництва, переміщення капіталів і всіх видів ресурсів; д) зміцнення національної грошової одиниці з її подальшим включенням до системи міжнародних розрахунків; е) розвиток сучасних інформаційно-комунікаційних систем з їх подальшою інтеграцією до міжнародної системи комунікацій; є) опрацювання ефективної експортоорієнтованої стратегії розвитку держави та адекватного механізму регулювання зовнішньоекономічної діяльності? 2. Розкрийте зміст принципу захисту інтересів суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, який є основою для формування принципу захисту інтересів суб'єктів міжнародної діяльності: а) регулювання зовнішньоекономічної діяльності здійснюється тільки за законами України; б) суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності є рівними перед чинним законодавством, разом з тим їм забороняється здійснювати будь-які дії, які можуть зашкодити інтересам інших суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності; в) Україна має забезпечити рівний захист інтересів усіх суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності на власній території відповідно до чинного законодавства; г) суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності можуть вільно залучатися до сфери зовнішньоекономічних зв'язків, здійснювати зовнішньоекономічні відносини у будь-якій формі, що не заборонена чинним законодавством. 3. У яких роках сальдо зовнішньоторговельного балансу України було позитивним, тобто потік експорту перевищив імпортні потоки: а) 1997; б) 1998; в) 1999; г) 2000; д) 2001; е) 2002; ж) 2003; з) 2004; і) 2005; к) 2006? 4. Які з перелічених нижче держав є постійними й незмінними економічними партнерами України у сфері міжнародної діяльності протягом її функціонування у світогосподарському середовищі як незалежної держави: а) Росія; б) США; в) Німеччина; г) Франція; д) Канада; е) Кіпр? 5. Визначте, яка модель розвитку, обрана Україною, може забезпечити досягнення позитивних зрушень і стійкого економічного зростання, зокрема у сфері міжнародної економічної діяльності:
6. Вкажіть, які з наведених характеристик притаманні міжнародній економічній діяльності України в останні два роки: а) проблема погашення зовнішньої заборгованості; б) наявність стійкого зовнішнього державного боргу; в) заміна зовнішніх комерційних зобов'язань на семирічні єврооблігації, що амортизуються, із середнім терміном 4,4 року; г) недостатність зовнішнього кредитування; д) зростання прямих іноземних інвестицій; е) збільшення кількості закордонних країн-партнерів; є) збільшення обсягів експортно-імпортних операцій; ж) зменшення імпортозалежності вітчизняних виробництв; з) покращання соціальної захищеності населення; і) інтенсифікація зовнішньоекономічної діяльності вітчизняних підприємств; к) підвищення конкурентоспроможності вітчизняної продукції на зовнішніх ринках; л) посилення адміністративного контролю над здійсненням міжнародних фінансових розрахунків за зовнішніми зобов'язаннями; м) переважання економічних методів регулювання зовнішньоекономічних відносин України з країнами-лідерами світового господарства.
Рекомендована література
Тема 10. Глобальний контекст міжнародного економічного співробітництва
Реферати:
Завдання студентам
Тести 1. До ключових елементів фінансової глобалізації відносяться: а. поглиблення міжнародної фінансової інтеграції, формування системи міжнародних фінансових інститутів б. поглиблення міжнародної фінансової інтеграції, формування системи міжнародних фінансових інститутів, швидкий розвиток фінансових інновацій в. поглиблення міжнародної фінансової інтеграції, швидкий розвиток фінансових інновацій 2. Виділяють такі групи глобальних проблем: а. політичні, природно-екологічні, соціально-економічні б. політичні, соціально-економічні, наукові в. політичні, природно-екологічні, соціально-економічні, наукові 3. До ключових елементів фінансової глобалізації відносяться: а. поглиблення міжнародної фінансової інтеграції, формування системи міжнародних фінансових інститутів б. поглиблення міжнародної фінансової інтеграції, формування системи міжнародних фінансових інститутів, швидкий розвиток фінансових інновацій в. поглиблення міжнародної фінансової інтеграції, швидкий розвиток фінансових інновацій
Рекомендована література
15. ТЕМАТИКА КОНТРОЛЬНИХ РОБІТ ТА МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО ЇХ ВИКОНАННЯ ДЛЯ СТУДЕНТІВ ЗАОЧНОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО ВИКОНАННЯ КОНТРОЛЬНИХ РОБІТ
У відповідності з навчальним планом студенти заочної форми навчання повинні виконати з дисципліни “Міжнародна економічна діяльність України” контрольну роботу та скласти іспит. Контрольна робота повинна показати вміння студентів здійснювати аналіз, узагальнення, логічно, послідовно, стисло і точно відповідати на поставлені запитання, підбирати та використовувати для розгляду питань необхідний матеріал. Процес виконання контрольної роботи поділяється на такі етапи: - вибір теми контрольної роботи; - підготовча робота до написання контрольної роботи; - складання плану роботи; - написання тексту контрольної роботи; - оформлення роботи; - здача на кафедру. Перед виконанням контрольної роботи студенту слід вивчити рекомендовану літературу, зібрати, проаналізувати та узагальнити практичний матеріал. Крім того, слід також використати інформацію з чинного законодавства, статті періодичного друку, в яких розглядаються певні економічні питання. Контрольна робота повинна складатися з наступних частин: титульний аркуш; зміст; вступ; основна частина (2 або 3 розділи з їх викладенням у двох-трьох підпунктах); висновки по роботі; список використаних джерел. На титульній сторінці необхідно вказати: Український державний університет фінансів та міжнародної торгівлі, кафедра світового господарства і міжнародної економічної інтеграції, назву дисципліни та теми, номер учбової групи, прізвище, ім‘я та по батькові студента, контрольна робота здана на кафедру, оцінка, м. Київ та рік. Зразок оформлення змісту роботи:
Зміст
ВСТУП 3 РОЗДІЛ 1. НАЗВА РОЗДІЛУ 5 1.1. Назва підрозділу 5 1.2. Назва підрозділу 6 1.3. Висновки до розділу 1 8 РОЗДІЛ 2. 9 2.1. 9 2.2. 12 2.3. Висновки до розділу 2 14 РОЗДІЛ 3. 15 3.1. 15 3.2. 18 3.3. Висновки до розділу 3 19 Висновки 20 Список джерел посилань 22 ДОДАТКИ
У вступі обґрунтовується актуальність вибраної теми, дається характеристика сучасного стану теми, її розробленість у вітчизняній на зарубіжній науковій літературі, вказується мета, завдання, об’єкт та предмет дослідження. Рекомендований обсяг вступу - 1 - 2 сторінки. Основна частина включає два-три розділи. У першому розглядаються теоретико-методологічні аспекти досліджуваної теми: визначення основних понять та категорій, класифікації, методи дослідження. В другому та третьому розділах необхідно навести статистичні дані з відповідної теми та їх аналіз, а також (залежно від теми роботи) шляхи вдосконалення, прогнози, пропозиції та рекомендації щодо вирішення досліджуваної проблеми. Всі розділи повинні бути логічно пов’язаними між собою. Після кожного розділу слід зробити висновки, в яких узагальнити результати дослідження проблеми. Рекомендований обсяг основної частини – 15-20 сторінок. У випадку, якщо текст розділів та підрозділів основної частини роботи не відповідає змісту, робота не зараховується. Для підтвердження поданої в тексті інформації щодо існуючих тенденцій у динаміці розвитку досліджуваного явища, або щодо структурних зрушень у певній сфері, рекомендується навести таблиці зі статистичними даними. В таблицях, крім абсолютних величин, рекомендується наводити також і відносні, наприклад, темпи приросту до базового або попереднього року, частку кожного елементу у відсотках до загального обсягу тощо. Таблиці мають бути уніфікованими, а цифрова інформація – достовірною. Кожна таблиця повинна мати заголовок, який відтворює її зміст. Заголовки розміщують над таблицею по центру. Усі таблиці нумеруються. Праворуч над заголовком з великої літери пишуть слово “Таблиця” та вказують її порядковий номер. Знак “№” перед цифрою не ставиться. Таблиці нумеруються послідовно в межах розділу. Номер таблиці складається з номера розділу і порядкового номера таблиці, між якими ставиться крапка, наприклад: “Таблиця 1.2” (друга таблиця першого розділу). При перенесенні таблиці на іншу сторінку пишуть слова “Продовження табл.” і вказують номер таблиці, наприклад: “Продовження табл. 1.2”. «Шапку» таблиці повторюють при перенесені на кожну нову сторінку. Таблиці необхідно подавати в роботі безпосередньо після тексту, де вони згадані вперше, або на наступній сторінці. Таблиця має розміщуватися уздовж сторінки, або поперек з відповідним поворотом її проти годинникової стрілки. Назви колонок пишуть з великої літери, а підзаголовки, якщо вони граматично пов’язані з назвою – з малої, в інших випадках – з великої. Колонку “№” в таблицю не включають. Примітки до таблиці, в яких вказуються довідкові і пояснювальні дані, мають бути розміщені безпосередньо під нею. Коли примітка одна, то її не нумерують і після слова “Примітка” ставлять крапку. Якщо приміток на одному аркуші декілька, то після слова “Примітки” ставлять двокрапку, наприклад, “Примітки: 1. ... . 2. ... .” У колонках таблиць неможливо залишати вільні місця: якщо дані відсутні, слід ставити тире. Якщо табличні колонки заповнені текстом, крапка наприкінці не ставиться. Цифри у колонках таблиць проставляються таким чином, щоб класи чисел по усій колонці знаходилися точно один над іншим. Класи чисел у таблиці не розділяються крапкою. Числові величини в одній колонці повинні мати однакову кількість десяткових знаків. Коли усі параметри, що розміщуються у таблиці, мають однакову розмірність, то позначення одиниці виміру розміщують над таблицею. Якщо параметри мають різну розмірність, то позначення одиниці виміру подають у заголовку до кожної колонки (графи).
Зразок оформлення таблиці: Таблиця 3.1 Обсяги експорту-імпорту товарів у розрізі регіонів України у 2011 році
Укладено та у % розраховано автором. Джерела: [20; 26-29].
Кількість ілюстрацій, які наводяться у роботі, визначається її змістом, їх наявність не є обов’язковою. Всі ілюстрації (графіки, схеми, діаграми тощо) називають рисунками. Підпис під ілюстрацією завжди починається з великої букви. Крапку в кінці підпису не ставлять. Всі ілюстративні матеріали розміщують одразу ж після посилання на них. Ілюстрації рекомендується виконувати чорно-білими, кольорові рисунки в роботі небажані. Ілюстрації позначають словом “Рис.” і нумерують послідовно в межах розділу. Номер ілюстрації складається з номера розділу і порядкового номеру ілюстрації, між якими ставиться крапка. Наприклад: “Рис. 1.2” (другий рисунок першого розділу). Номер ілюстрації, її назва і пояснювальні підписи розміщують послідовно під ілюстрацією. Якщо в роботі подано одну ілюстрацію, то її нумерують за загальними правилами.
Зразок оформлення рисунку
Рис 3.1. Наслідки створення ЗВТ+ для України Джерело: [48]
Висновки - це коротке резюме з усього змісту контрольної роботи. Рекомендований обсяг висновків 1 - 2 сторінки. Невід’ємною частиною контрольної роботи є список використаних джерел, який містить прізвище автора, повне найменування монографії, посібника чи статті, міста, видавництва та року видання. Рекомендована кількість використаних джерел - 10- 55.
Зразок оформлення списку джерел посилань:
При написанні контрольної роботи необхідно подавати в тексті посилання на використані джерела, що дає змогу відшукати документи і перевірити достовірність відомостей про цитування документа. Якщо використовують матеріали з монографій, статей, інших джерел з великою кількістю сторінок, тоді в посиланні слід точно вказати номера сторінок, на яке дано посилання. Посилання у контрольній роботі на джерела слід зазначати порядковим номером за складений переліком видань. Наприклад [8, С. 234], де: 8 -, номер джерела, 234, - сторінка, на яку зроблено посилання. Посилання на список використаних джерел мають бути обов’язково присутні в тексті у таких випадках. Після згадування про конкретний документ, закон, міжнародний договір тощо (або після наведення цитати з нього). Якщо в абзаці тексту роботи наводиться думка одного або кількох авторів, то наприкінці або всередині абзацу повинні бути зазначені номери робіт вказаних науковців, під якими вони розташовані у списку джерел посилань. Наприклад: Науковці Іванов І.І. та Петров П.П. вважають що процес глобалізації має асиметричний характер [4, C.18; 5, C. 38]. або На думку ряду вітчизняних експертів [4-8], процес глобалізації має асиметричний характер. Якщо в абзаці тексту роботи наведено статистичні дані: - запозичені з одного джерела – тоді посилання на це джерело має бути зазначене в кінці абзацу. Наприклад: Товарний експорт США до ЄС у 2009 р. збільшився на 12% [4, C.18]. - запозичені з кількох джерел – тоді посилання на ці джерела мають бути зазначені безпосередньо після наведених статистичних даних. Наприклад: Товарний експорт США до Гонконгу у 2009 р. збільшився на 12% [4, C.18], водночас експорт послуг скоротився на 2% [5, C. 8], причиною чого є протекціоністська політика Гонконгу. Якщо в кількох абзацах поспіль наведено статистичні дані, запозичені із одного джерела, то вказати посилання необхідно в кінці останнього абзацу, що місить такі дані. Якщо в абзаці наведено кілька цифр, запозичених з одного джерела, то повторювати його після кожної цифри не потрібно Якщо в абзаці тексту роботи наведено дані, отримані автором самостійно в результаті розрахунків, то в кінці абзацу, або безпосередньо після наведених даних вказується в круглих дужках: (розраховано автором за даними [4]). Якщо в абзаці тексту роботи наводиться визначення поняття або категорії, то після нього також необхідно зазначити джерело. Наприклад: Криза (грец. krisis – рішення, поворотній пункт) – це занепад, тяжкий перехідний стан, перелом, при якому неадекватність засобів досягнення цілей народжує непередбачувані проблеми [1, С. 20]. Потрібно також мати на увазі, що матеріали наукових джерел, оприлюднених до початку 90-х років, характеризуються ідеологізованістю й розглядом процесів виключно з марксистсько-ленінських позицій. Період з початку й до середини 90-х років характеризувався ейфорією реформ, і джерела цього періоду, як правило, не містять критичного аналізу ринкових перетворень. У наступні роки відбулися суттєві зміни в оцінках ролі ринку в економічному житті суспільства. Публікації останніх років віддзеркалюють більш реалістичні погляди на поточні економічні процеси, розкривають як "плюси", так і "мінуси" ринкових механізмів та державного регулювання економічного розвитку. Механічне переписування тексту з монографій, учбових посібників без глибокого, логічно - послідовного, повного висвітлення питань не зараховується як контрольна робота. Контрольна робота повинна бути оформлена за допомогою комп’ютера на одному боці білого паперу формату А-4 (210х297 мм) через 1,5 міжрядкових інтервали до тридцяти рядків на сторінці. Текст контрольної роботи слід друкувати, залишаючи поля таких розмірів: ліве 25-30 мм, праве - не менше ніж 10 мм, верхнє та нижнє - не менше ніж 20 мм. Шрифт повинен бути чітким, стрічка - чорного кольору середньої насиченості. Заголовки структурних частин контрольної роботи “ЗМІСТ”, “ВСТУП”, “РОЗДІЛ”, “ВИСНОВКИ”, “СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ” друкують великими літерами по центру рядка. Заголовки підрозділів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу. Крапку в кінці заголовка не ставлять. Відстань між заголовком за текстом повинна дорівнювати 3-4 інтервалам. Кожну структурну частину контрольної роботи слід починати з нової сторінки (ЗМІСТ, ВСТУП, РОЗДІЛ, ВИСНОВКИ, СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ). Шрифт повинен бути чітким, чорного кольору, з однаковою щільністю тексту. Робити пропуски між абзацами тексту всередині підрозділу не потрібно. Текст роботи має бути написано виключно українською мовою. Якщо при написанні використано іноземні джерела, тоді запозичений з них текст (написи на рисунках та назви рядків у таблицях) обов’язково має бути перекладений українською мовою. У списку використаних джерел іноземна література наводиться мовою оригіналу. Нумерацію сторінок, розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів, таблиць, рисунків подають арабськими цифрами без знака №. Першою сторінкою контрольної роботи є титульний аркуш, який включають до загальної нумерації сторінок роботи. На першому аркуші номер сторінки не проставляють, на наступних сторінках номер проставляють у правому верхньому куті сторінки без крапки в кінці. Підрозділи нумерують в межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, між якими ставлять крапку. В кінці номера підрозділу повинна бути крапка, наприклад “1.1.” (перший підрозділ першого розділу. Потім у тому ж рядку подається заголовок підрозділу. Пункти нумерують в межах кожного підрозділу. Номер пункту складається з порядкових номерів розділу, підрозділу, пункту, між якими ставлять крапку. В кінці номера повинна стояти крапка, наприклад: “1.3.2.” (другий пункт третього підрозділу першого розділу). Потім у тому ж рядку подається назва пункту. Підпункти нумерують у межах кожного пункту за такими ж правилами, як пункти. Оформлена у відповідності до зазначених вимог і підписана студентом контрольна робота здається на кафедру світового господарства і міжнародної економічної інтеграції у встановлений графіком термін, але не пізніше 15 днів до початку екзаменаційної сесії. Контрольна робота, яка не відповідає викладеним в даних методичних вказівках вимогам, повертається студентові, як не зарахована. Студентові слід переробити її згідно з зауваженнями викладача. Студенти, контрольні роботи яких не відповідають встановленим вимогам, не допускаються до складання іспиту з дисципліни “Міжнародна економічна діяльність України”.
16. тематика курсових робіт з дисципліни «Міжнародна економічна діяльність україни» та методичні вказівки до їх виконанняТематика курсових робіт з дисципліни «Міжнародна економічна діяльність україни»
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО ВИКОНАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
Зміст
ВСТУП 3 РОЗДІЛ 1. НАЗВА РОЗДІЛУ 5 1.1. Назва підрозділу 5 1.2. Назва підрозділу 6 1.3. Висновки до розділу 1 8 РОЗДІЛ 2. 9 2.1. 9 2.2. 12 2.3. Висновки до розділу 2 14 РОЗДІЛ 3. 15 3.1. 15 3.2. 18 3.3. Висновки до розділу 3 19 Висновки 20 Список джерел посилань 22 ДОДАТКИ |
Вступ
У вступіобґрунтовується актуальність вибраної теми, дається характеристика сучасного стану досліджуваної теми, її розробленість у вітчизняній на зарубіжній науковій літературі, вказується мета, завдання, об’єкт та предмет дослідження. Рекомендований обсяг вступу – 2 - 3 сторінки.
Основна частина
Основна частинаскладається з розділів та підрозділів (параграфів). Кожний розділ починається з нової сторінки. У кінці кожного розділу подається висновок із стислим викладенням наведених у розділі наукових і практичних результатів. Новий підрозділ можна починати з нової сторінки, якщо до кінця сторінки лишається не більше ¼ вільного від тексту аркуша, в іншому разі новий підрозділ починається на тій же сторінці, де закінчився попередній підрозділ. Основну частину роботи необхідно поділити на три розділи. У першому розглядаються теоретико-методологічні аспекти досліджуваної теми. Другий розділ присвячується аналізу стану проблеми, третій – шляхам вдосконалення, прогнозам, пропозиціям і рекомендаціям щодо вирішення досліджуваної проблеми. Всі ці розділи повинні бути логічно пов’язаними між собою. У межах кожного розділу, як правило, три підрозділи (параграфи), що мають відображати логічну послідовність дослідження й розробки власних пропозицій. Обсяг основної частини – 25-30 сторінок.
Перший розділ
У першому розділінеобхідно викласти сутність проблеми, яка досліджується, розглянути еволюцію підходів до її вирішення, рівень розробки на сучасному етапі. Крім цього, слід зробити аналіз та узагальнення концепцій наукових підходів, які існують у фаховій літературі, визначити дискусійні аспекти й невирішені питання. Перший розділ є теоретичною основою для розробки прикладних аспектів обраної теми.
Другий розділ
У другому розділі- аналітичному - необхідно детально проаналізувати той аспект зовнішньоекономічної діяльності та міжнародних економічних відносин, що є предметом дослідження. Дослідження тенденцій є обов’язковим при виконанні курсової роботи і базується на співставленні динаміки змін об’єкта за певний період часу. При цьому важливою умовою є визначення та характеристика чинників, що мають вплив на об’єкт дослідження.
Основний аналітичний матеріал та отримані кількісні результати подаються в таблицях та рисунках у межах цього розділу або виносяться в додатки. Даний розділ має бути закінчений аргументованими узагальненнями, де у стислій формі наводяться результати аналізу проблеми.
Вимоги до оформлення таблиць та рисунків
Для підтвердження поданої в тексті інформації щодо існуючих тенденцій у динаміці розвитку досліджуваного явища, або щодо структурних зрушень у певній сфері, необхідно навести таблиці зі статистичними даними. В таблицях, крім абсолютних величин, необхідно наводити також і відносні, наприклад, темпи приросту до базового або попереднього року, частку кожного елементу у відсотках до загального обсягу тощо. Таблиці мають бути уніфікованими, а цифрова інформація – достовірною. Кожна таблиця повинна мати заголовок, який відтворює її зміст. Заголовки розміщують над таблицею по центру. Усі таблиці нумеруються. Праворуч над заголовком з великої літери пишуть слово “Таблиця” та вказують її порядковий номер. Знак “№” перед цифрою не ставиться. Таблиці нумеруються послідовно в межах розділу. Номер таблиці складається з номера розділу і порядкового номера таблиці, між якими ставиться крапка, наприклад: “Таблиця 1.2” (друга таблиця першого розділу). При перенесенні таблиці на іншу сторінку пишуть слова “Продовження табл.” і вказують номер таблиці, наприклад: “Продовження табл. 1.2”. «Шапку» таблиці повторюють при перенесені на кожну нову сторінку. Таблиці необхідно подавати в роботі безпосередньо після тексту, де вони згадані вперше, або на наступній сторінці. Таблиця має розміщуватися уздовж сторінки, або поперек з відповідним поворотом її проти годинникової стрілки. Назви колонок пишуть з великої літери, а підзаголовки, якщо вони граматично пов’язані з назвою – з малої, в інших випадках – з великої. Колонку “№” в таблицю не включають. Примітки до таблиці, в яких вказуються довідкові і пояснювальні дані, мають бути розміщені безпосередньо під нею. Коли примітка одна, то її не нумерують і після слова “Примітка” ставлять крапку. Якщо приміток на одному аркуші декілька, то після слова “Примітки” ставлять двокрапку, наприклад,
“Примітки:
1. ... .
2. ... .”
У колонках таблиць неможливо залишати вільні місця: якщо дані відсутні, слід ставити тире. Якщо табличні колонки заповнені текстом, крапка наприкінці не ставиться. Цифри у колонках таблиць проставляються таким чином, щоб класи чисел по усій колонці знаходилися точно один над іншим. Класи чисел у таблиці не розділяються крапкою. Числові величини в одній колонці повинні мати однакову кількість десяткових знаків. Коли усі параметри, що розміщуються у таблиці, мають однакову розмірність, то позначення одиниці виміру розміщують над таблицею. Якщо параметри мають різну розмірність, то позначення одиниці виміру подають у заголовку до кожної колонки (графи).
Зразок оформлення таблиці:
Таблиця 3.1
Обсяги експорту-імпорту товарів у розрізі регіонів України у 2011 році
|
Назва регіону |
Експорт |
Імпорт |
Сальдо, тис. дол. США |
||
|
вартість за умов поставки ФОБ, тис. дол. США |
частка у загальному обсязі експорту, % |
вартість за умов поставки СІФ, тис. дол. США |
частка у загальному обсязі імпорту, % |
||
|
Одеська |
434666,5 |
3,44 |
357075,4 |
2,43 |
77591,1 |
|
Миколаївська |
408458,1 |
3,23 |
201289,6 |
1,37 |
207168,5 |
|
Кіровоградська |
59709,6 |
0,47 |
37251,3 |
0,25 |
22458,3 |
Укладено та у % розраховано автором. Джерела: [20; 26-29].
Кількість ілюстрацій, які наводяться у роботі, визначається її змістом, їх наявність не є обов’язковою. Всі ілюстрації (графіки, схеми, діаграми тощо) називають рисунками. Підпис під ілюстрацією завжди починається з великої букви. Крапку в кінці підпису не ставлять. Всі ілюстративні матеріали розміщують одразу ж після посилання на них. Ілюстрації виконуються чорно-білими, кольорові рисунки в роботі не допускаються.
Ілюстрації позначають словом “Рис.” і нумерують послідовно в межах розділу. Номер ілюстрації складається з номера розділу і порядкового номеру ілюстрації, між якими ставиться крапка. Наприклад: “Рис. 1.2” (другий рисунок першого розділу). Номер ілюстрації, її назва і пояснювальні підписи розміщують послідовно під ілюстрацією. Якщо в роботі подано одну ілюстрацію, то її нумерують за загальними правилами.
Зразок оформлення рисунку
Рис 3.1. Наслідки створення ЗВТ+ для України
Джерело: [48]
Третій розділ
У третьому розділі, який носить прикладний, рекомендаційно-впроваджувальний характер, з вичерпною повнотою викладаються результати власних досліджень автора з висвітленням того нового, що він вносить у розробку проблеми запропонованих методичних підходів, прогнозних оцінок розвитку, розрахунки економічного ефекту. Рекомендації й пропозиції повинні мати наукове обґрунтування й виходити з результатів аналізу, отриманого в попередньому, другому, розділі роботи.
Висновки
Після кожного розділу слід зробити висновки, в яких узагальнити результати дослідження проблеми.
Висновки – це коротке резюме з усього змісту курсової роботи. В них чітко і стисло формулюються загальні результати проведеного дослідження, наводяться конкретні рекомендації та обґрунтовані пропозиції щодо можливостей вирішення проблеми. У висновках необхідно наголосити на якісних та кількісних показниках отриманих результатів, обґрунтувати достовірність результатів, викласти рекомендації щодо їх використання. Будь-які бібліографічні посилання у висновках недоречні, подається виключно авторський текст.
Висновки до розділів повинні бути рубриковані відповідно до параграфів розділу та починатись словами із назви підрозділу.
Наприклад, якщо розділ 2 побудовано таким чином:
2.1. Аналіз зовнішньоекономічної діяльності та тенденцій розвитку економіки Китаю
2.2. Порівняльний аналіз механізмів реформування економік Китаю та України
2.3. Оцінка інструментів зовнішньоекономічної політики в КНР та Україні
То висновки до розділу 2 матимуть наступну структуру:
Висновки до розділу 2
2.1. Аналіз зовнішньоекономічної діяльності та тенденцій розвитку економіки Китаю свідчить про…
2.2. Порівняльний аналіз механізмів реформування економік Китаю та України показав, що…
2.3. Оцінка інструментів зовнішньоекономічної політики в КНР та Україні показала що…
Рекомендований обсяг висновків до розділів 2-4 сторінки.
Загальні висновки по роботі рубрикуються відповідно до розділів роботи (першого, другого та третього), наприклад:
ВИСНОВКИ
1. Узагальнення теоретичних положень щодо … дає змогу стверджувати, що…
2. Аналіз… свідчить про…
3. Шляхи вдосконалення… мають полягати у…
Рекомендований обсяг загальних висновків до роботи - 3-7 сторінок.
Список джерел посилань
Невід’ємною частиною курсової роботи є список використаних джерел, який містить прізвище автора, повне найменування монографії, посібника чи статті, міста, видавництва та року видання.
Зразок оформлення списку джерел посилань:
|
Характеристика джерела |
Приклад оформлення |
|
Книги, монографії, один, два або три автори |
Горбач Л.М., Плотніков О.В. Міжнародні економічні відносини: Підручник для студентів вищих навч.закладів .-К.: Кондор, 2005 . - 263с. Афанасьєв М. В., Укpаїнська Л. О. Питання теоpії і пpактики pозвитку зовнішньої тоpгівлі Укpаїни в умовах пеpеходу до pинкової економіки: Ін-т систем. досліджень освіти та ін. — К., 2003. — 247 с. Шнипко О.С., Національна конкурентоспроможність: сутність, проблеми, механізми реалізації. – К.: Наук. думка, 2003. – 334 с. |
|
чотири автори |
Отмывание грязных денег: международные и национальные системы противодействия / А.И. Рымарук, Ю.М. Лысенков, В.В.Капустин, С.А. Синянский / Под ред. А.И. Рымарука. – К.: Юстиниан, 2003. – 543 с. |
|
п'ять та більше авторів |
Глобалізація і безпека розвитку: Монографія / О.Г.Білорус, Лук’яненко та ін.; Керівник авторського колективу і наук. Ред. О.Г.Білорус. – К.: КНЕУ, 2001. – 733 с. |
|
Книги, опис за назвою |
Україна і світове господарство. Взаємодія на межі тисячоліть. Навч. посібник / А.С.Філіпенко, Д.Г.Лук’яненко, А.М.Поручник та ін. — К.: Либідь, 2002. – 327 с. Стратегії економічного розвитку в умовах глобалізації / За ред. Д.Г.Лук’яненка.- К.: КНЕУ, 2001.- 538 с. |
|
Багатотомні видання |
Економічна енциклопедія: У трьох томах / Редкол.: С.В.Мочерний (відп. ред.) та ін. - К.: Видавничий центр „Академія”, – 2000 – 2002. Т. 1 – 3. |
|
Перекладні |
Германское право. Часть II. Торговое уложение и другие законы: Пер. с нем. / Серия зарубежное и международное частное право. – М.: Международный центр финансово-экономического развития, 1996. – 467 с. |
|
Стандарти |
Державний стандарт України ДСТУ 3008-95 ("Документація. Звіти у сфері науки і техніки. Структура і правила оформлення", бюлетень ВАК України, Спецвипуск, 2000). |
|
Збірки наукових праць |
Міжнародно-правове та економічне регулювання торгівлі: проблеми теорії і практики: Збірник матеріалів VII міжнародної науково-практичної конференції 27-28 травня 2004 року.–К.: УАЗТ, 2004.–250 с. |
|
Словники |
Короткий тлумачний словник української мови / За ред. Д.Г.Гринчишина. – 2-ге вид., перероб. і допов. – К.: Радянська школа, 1988. – 320 с. |
|
Довідники |
Сучасна українська мова: Довідник / Л.Ю.Шевченко, В.В.Різун, Ю.В.Лисенко; За ред. О.Д.Пономаріва. – К.: Либідь, 1993. – 336с. |
|
Складові частини: |
Жаліло Я.А. Пріоритети економічної політики держави // Стратегії розвитку України: теорія і практика / За ред. О.С.Власюка. – К.: НІСД, 2002. – С. 355-389. |
|
збірника, |
Марочкин И.Е. Ценность судебной власти // Проблеми законності: Респ. міжвідом. наук. зб. / Відп. ред. В.Я. Тацій. – Харків: Нац. юрид. акад. України, 2003. – Вип.. 60. – С. 177 – 182. |
|
журналу, |
Андрійчук В.Г. Геоекономічні парадигми, стратегічні перспективи розвитку світового господарства та зовнішньоекономічні орієнтири України в пост-біполярній системі міжнародних економічних відносин // Зовнішня торгівля: право та економіка. - 2005, № 1 (18). - С. 26 – 43. |
|
іноземного журналу, |
Palmeter D.A. Commentary on the WTO Anti-Dumping Code // Journal of World Trade. – 1996. – Vol. 30. – No. 4. – P. 46. |
|
енциклопедії. |
Економічна енциклопедія: У трьох томах. Т. 2 / Редкол.: ...С.В.Мочерний (відп. ред.) та ін.- К.: Видавничий центр „Академія”, 2001. – 848 с. |
|
Тези доповідей |
Журавков В.В. Глобалізація та продовольча безпека у контексті системної методології // Збірник матеріалів V міжнародної науково-практичної конференції УАЗТ 30 травня 2002 року „Вплив глобалізації на формування та розвиток зовнішньоекономічних зв’язків України”. – К.: УАЗТ, 2002. - С.56-58. |
|
Дисертації |
Вериженко І.О. Українсько-Французькі зовнішньоекономічні зв’язки та перспективи їх розвитку: Дис... канд. економ. наук: 08.05.01. - К., 2006. – 160 с. |
|
Автореферати |
Адаманова З.О. Інноваційні фактори економічного розвитку в умовах глобалізації Автореф. дис... д-ра економ. наук / НАН України. Інститут економіки. - К., 2006. - 20 с. Сірик О.М. Регулювання конкуренції та корпоративні політики на світовому ринку чорних : Автореф. дис... канд. економ. наук: 08.05.01. – К., 2006. – 19 с. |
|
Звіт про науково-дослідну роботу |
Науково-економічний та правовий аналіз дії міжнародних договорів України про сприяння та взаємний захист інвестицій та їх вплив на інвестиційний клімат України. Звіт про НДР (заключний) / К.: УАЗТ, 2002. - № держ. реєстрації 0101U006911. - Облік. № 0202U006351. - 87 с. |
|
Електронні джерела |
Гончаров Ю.В., Світ.Європа. Україна. Трансформація економіки та інтеграція.[Електронний ресурс]/ Ю.В.Гончаров, Ю.О. Петін, О.М. Сальник. – К.:Знание України, 2007.–504 с.– Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/prvs/2010_1/tom1/202.pdf.
|
|
Електронні джерела іноземною мовою |
EU27 External Trade Detailed Data [Electronic resource] // Eurostat. – 2011. – Access mode: http://epp.eurostat.ec.europa.eu /portal/page/ portal/external_trade /data/database. |
При написанні курсової роботи необхідно подавати в тексті посилання на використані джерела, що дає змогу відшукати документи і перевірити достовірність відомостей про цитування документа.
Посилання у курсовій роботі на джерела слід зазначати порядковим номером за складений переліком видань. Наприклад [8, С. 234], де: 8 -, номер джерела, 234, - сторінка, на яку зроблено посилання.
Джерела слід розміщувати у списку в порядку появи посилань у тексті.
Посилання на список використаних джерел мають бути обов’язково присутні в тексті у таких випадках:
1. Після згадування про конкретний документ, закон, міжнародний договір тощо (або після наведення цитати з нього).
2. Якщо в абзаці тексту роботи наводиться думка одного або кількох авторів, то наприкінці або всередині абзацу повинні бути зазначені номери робіт вказаних науковців, під якими вони розташовані у списку джерел посилань. Наприклад:
Науковці Іванов І.І. та Петров П.П. вважають що процес глобалізації має асиметричний характер [4, C.18; 5, C. 38].
Або
На думку ряду вітчизняних експертів [4-8], процес глобалізації має асиметричний характер.
3. Якщо в абзаці тексту роботи наведено статистичні дані:
- запозичені з одного джерела – тоді посилання на це джерело має бути зазначене в кінці абзацу. Наприклад:
Товарний експорт США до ЄС у 2009 р. збільшився на 12% [4, C.18].
- запозичені з кількох джерел – тоді посилання на ці джерела мають бути зазначені безпосередньо після наведених статистичних даних.
Наприклад:
Товарний експорт США до Гонконгу у 2009 р. збільшився на 12% [4, C.18], водночас експорт послуг скоротився на 2% [5, C. 8], причиною чого є протекціоністська політика Гонконгу.
Якщо в кількох абзацах поспіль наведено статистичні дані, запозичені із одного джерела, то вказати посилання необхідно в кінці останнього абзацу, що місить такі дані.
Якщо в абзаці наведено кілька цифр, запозичених з одного джерела, то повторювати його після кожної цифри не потрібно.
Якщо в абзаці тексту роботи наведено дані, отримані автором самостійно в результаті розрахунків, то в кінці абзацу, або безпосередньо після наведених даних вказується в круглих дужках: (розраховано автором за даними [4]).
4. Якщо в абзаці тексту роботи наводиться визначення поняття, то після нього також необхідно зазначити джерело.
Наприклад:
Криза (грец. krisis – рішення, поворотній пункт) – це занепад, тяжкий перехідний стан, перелом, при якому неадекватність засобів досягнення цілей народжує непередбачувані проблеми [1, С. 20].
Потрібно також мати на увазі, що матеріали наукових джерел, оприлюднених до початку 90-х років, характеризуються ідеологізованістю й розглядом процесів виключно з марксистсько-ленінських позицій. Період з початку й до середини 90-х років характеризувався ейфорією реформ, і джерела цього періоду, як правило, не містять критичного аналізу ринкових перетворень. У наступні роки відбулися суттєві зміни в оцінках ролі ринку в економічному житті суспільства. Публікації останніх років віддзеркалюють більш реалістичні погляди на поточні економічні процеси, розкривають як "плюси", так і "мінуси" ринкових механізмів та державного регулювання економічного розвитку.
Механічне переписування тексту з монографій, учбових посібників без глибокого, логічно-послідовного, повного висвітлення питань не зараховується як курсова робота.
Якщо текст розділів та підрозділів основної частини роботи не відповідає їхнім назвам та/або темі роботи, то така робота от римує оцінку «незадовільно».
ДОДАТКИ
Додатки оформлюють як продовження курсової роботи після списку використаних джерел. Їх розміщують у порядку появи посилань на них у тексті роботи. Це великі таблиці й рисунки, які важко розмістити в основному тексті, ілюстрації й цифрові дані допоміжного характеру. На всі додатки обов'язково повинні бути зроблені посилання в основному тексті роботи.
Кожний додаток починається з нової сторінки. Він повинен мати заголовок, надрукований угорі малими літерами з першої великої по центру рядка. Посередині рядка над заголовком малими літерами з першої великої друкується слово “Додаток А”, “Додаток Б” і т.д. Додатки слід позначати послідовно великими літерами української абетки, за винятком літер Г, Є, І, Ї, Й, О, Ч, Ь.
Текст кожного додатка за необхідності може бути поділений на розділи й підрозділи, які нумерують у межах кожного додатка. У цьому разі перед кожним номером ставлять позначення додатка (літеру) і крапку, наприклад, А.2 - другий розділ додатка А; В.3.1 - перший підрозділ третього розділу додатка В.
Ілюстрації, таблиці і формули, які розміщені в додатках, нумерують у межах кожного додатка, наприклад: Таблиця 1.1 – перша таблиця додатку Д; рис. Д.1.2 - другий рисунок першого розділу додатка Д.
ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ ДО КУРСОВОЇ РОБОТИ
Робота виконується в одному примірнику. Курсова робота повинна бути оформлена за допомогою комп’ютера на одному боці білого паперу формату А-4 (210х297 мм) через 1,5 міжрядкових інтервали до тридцяти рядків на сторінці з використанням шрифту Times New Roman текстового редактора Word, розмір 14. Робити пропуски між абзацами тексту всередині підрозділу не потрібно.
Шрифт повинен бути чітким, стрічка – чорного кольору середньої насиченості. Окремі речення або слова тексту роботи виділяти жирним шрифтом, курсивом чи підкреслюванням не потрібно.
Текст роботи має бути написано виключно українською мовою. Якщо при написанні використано іноземні джерела, тоді запозичений з них текст (написи на рисунках та назви рядків у таблицях) обов’язково має бути перекладений українською мовою. У списку використаних джерел іноземна література наводиться мовою оригіналу.
Текст курсової роботи слід друкувати, залишаючи поля таких розмірів: ліве 25-30 мм, праве – не менше ніж 10 мм, верхнє та нижнє – не менше ніж 20 мм.
Заголовки структурних частин курсової роботи ЗМІСТ, ВСТУП, РОЗДІЛ, ВИСНОВКИ, СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ, ДОДАТКИ друкують великими літерами по центру рядка. Заголовки підрозділів друкують, маленькими літерами (крім першої великої), з абзацного відступу з орієнтацією тексту по ширині сторінки. Крапку в кінці заголовка не ставлять. Якщо заголовок складається з двох або більше речень, їх розділяють крапкою. У заголовках перенос слів не дозволяється.
Підрозділи та висновки до розділів курсової роботи друкуються по черзі. Після закінчення попереднього підрозділу друкується наступний, відстань між текстом підрозділів повинна дорівнювати 3-4 інтервалам. Відстань між заголовком за текстом повинна дорівнювати 3-4 інтервалам. Кожну структурну частину курсової роботи слід починати з нової сторінки (ЗМІСТ, ВСТУП, РОЗДІЛ, ВИСНОВКИ, СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ, ДОДАТКИ). Нумерацію сторінок, розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів, таблиць, рисунків подають арабськими цифрами без знака №.
Першою сторінкою курсової роботи є титульний аркуш, який включають до загальної нумерації сторінок роботи. На першому аркуші номер сторінки не проставляють, на наступних сторінках номер проставляють у правому верхньому куті сторінки без крапки в кінці.
Підрозділи нумерують в межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, між якими ставлять крапку. В кінці номера підрозділу повинна бути крапка, наприклад “1.1.” (перший підрозділ першого розділу. Потім у тому ж рядку подається заголовок підрозділу. Пункти нумерують в межах кожного підрозділу. Номер пункту складається з порядкових номерів розділу, підрозділу, пункту, між якими ставлять крапку. В кінці номера повинна стояти крапка, наприклад: “1.3.2.” (другий пункт третього підрозділу першого розділу). Потім у тому ж рядку подається назва пункту. Підпункти нумерують у межах кожного пункту за такими ж правилами, як пункти.
Оформлена у відповідності до зазначених вимог і підписана студентом курсова робота здається на кафедру світового господарства і міжнародної економічної інтеграції. Зареєстрована курсова робота проходить рецензування протягом 10 днів з моменту її представлення. Рецензія надається у письмовій формі. Курсова робота, яка не відповідає викладеним в даних методичних вказівках вимогам, повертається студентові, як не зарахована. Студентові слід переробити її згідно з зауваженнями наукового керівника. Студенти, курсові роботи яких не відповідають встановленим вимогам не допускаються до складання іспиту з дисципліни “Міжнародна економічна діяльність України”. При захисті курсової роботи обсяг тексту доповіді студента має відповідати 5-7 хвилинам виступу, містити основні результати аналізу матеріалів, висновки, пропозиції і рекомендації. Курсова робота оцінюється за 100-бальною шкалою. Захищена курсова робота залишається на кафедрі.
|
№ з/п |
Критерії оцінювання курсової роботи |
Бали, що знімаються за невиконання вимог |
|
1. |
Оформлення курсової роботи не відповідає вимогам: (значне перевищення обсягу (більше ніж на 5 стор.) текстової частини роботи, шрифт та інтервал не відповідають встановленим, відсутня нумерація сторінок, відсутні заголовки пунктів, неправильне оформлення цифрового та графічного матеріалу, мають місце граматичні та грубі стилістичні помилки) |
5, 10, 15 |
|
2. |
Несвоєчасне затвердження плану або несвоєчасна реєстрація курсової роботи |
5 |
|
3. |
Вступ не відповідає вимогам: (відсутнє обґрунтування актуальності теми та її значимості, не визначені мета і завдання курсової роботи, не представлена характеристика структури роботи) |
5 |
|
4. |
В курсовій роботі відсутня логічна послідовність і науковий стиль викладу |
5, 10 |
|
5. |
Викладення теоретичної частини курсової роботи не відповідає вимогам: (відсутні глибина, всебічність і повнота викладення теоретичного матеріалу, не показані дискусійні питання, немає посилань на джерела при наведенні визначень термінів та висловів науковців, або наведено недостовірні посилання) |
5, 10 |
|
6. |
Практична частина курсової роботи не відповідає вимогам: (відсутній табличний та ілюстративний матеріал або його аналіз, використані „застарілі дані”, наведені табличні та графічні дані не пов’язані зі змістом тексту, відсутній аналіз поданого статистичного матеріалу або його динаміка, статистичні дані подано виключно у абсолютних величинах без наведення відносних – наприклад темпів приросту, % до загального обсягу тощо, немає посилань на джерела при наведенні статистичних даних в тексті та після таблиць і рисунків або наведено недостовірні посилання) |
5, 10, 15, 20 |
|
7. |
Проблемна частина курсової роботи не відповідає вимогам: (не виявлена і не поставлена проблема по даній темі, не визначені шляхи вирішення проблем, не зазначено шляхів вдосконалення існуючої практики, відсутня власна точка зору чи її аргументація) |
5, 10, 15 |
|
8. |
Висновки не відповідають вимогам: (не мають зв’язку з результатами дослідження, не підведені підсумки по всіх висвітлених питаннях, не пов’язані з основним текстом роботи, не визначені шляхи і напрями вирішення проблемних аспектів теми) |
5, 10 |
|
9. |
Список літератури не відповідає вимогам: (неправильно оформлений, відсутня законодавча база та джерела статистичних даних, застаріла періодична література, неправильно оформлені електронні джерела) |
5 |
|
10 |
Недоліки захисту роботи: (при захисті в усному викладі не виділені основні положення теми, на додаткові питання дані недостатньо обґрунтовані або неправильні відповіді) |
5 |
17. ПИТАННЯ ДО ІСПИТУ
Комментариев пока нет
Пожалуйста, авторизуйтесь, чтобы оставить комментарий.