Міжнародна економіка

Міжнародна економіка 21.12.2015 11:19

Методичні рекомендації

до виконання курсової роботи

 

ВСТУП

 

Методичні рекомендації до виконання курсової роботи розроблено у відповідності до робочої навчальної програми дисципліни «Міжнародна економіка» для студентів напрямів 6.030502 «Економічна кібернетика», 6.030504 «Економіка підприємства», 6.030507 «Маркетинг», 6.030508 «Фінанси», 6.030509 «Облік і аудит». Визначено мету, тематику, обсяг, структуру та зміст курсової роботи, вимоги до її оформлення, порядок виконання та захисту.

Курсова робота виконується у п’ятому семестрі, відповідно до затверджених в установленому порядку методичних рекомендацій, з метою закріплення та поглиблення теоретичних знань та вмінь студентів і є важливим етапом у засвоєнні навчального матеріалу, що викладається у п’ятому семестрі.

Курсова робота виконується на основі навчального матеріалу, винесеного на самостійне опрацювання студентами, і є складовою модуля №3.

 

Мета та завдання курсової роботи

 

Основна мета курсової роботи – на підставі поглибленого вивчення курсу навчальної дисципліни «Міжнародна економіка» і для практичного закріплення студентами теоретичних знань об’єктивних закономірностей, реальних процесів та специфічних особливостей міжнародної економіки обрати, оцінити та проаналізувати основні тенденції розвитку країни в міжнародному економічному інтеграційному просторі, спираючись на світовий досвід.

Для успішного виконання курсової роботи студент повинен знати: основні закономірності функціонування міжнародної економіки; систему основних показників, які характеризують економічний потенціал країн, для визначення їхнього місця у світовій економіці; характер і особливості взаємодії національних економік у структурі світового господарства; питання ресурсного забезпечення економічного розвитку світового господарства; систему сучасних міжнародних економічних відносин і їх основні форми; особливості та характер сучасних інтеграційних процесів; тенденції розвитку міжнародної економіки. Вміти: використовувати систему знань про форми і напрями розвитку міжнародної економіки у вирішенні конкретних питань; виявляти проблеми національних економік окремих країн і регіонів; надавати характеристику взаємозалежності розвитку різних форм міжнародних економічних відносин; аналізувати економічні явища і процеси в області міжнародної економіки, закономірності їх розвитку; виявляти основні проблеми, пов’язані з інтеграцією країн.

 

Завдання на курсову роботу

 

Виконання, оформлення та захист курсової роботи здійснюється студентом в індивідуальному порядку відповідно до методичних рекомендацій. Час, потрібний для виконання курсової роботи, – до 36 годин самостійної роботи.

Перший етап написання курсової роботи – вибір теми. Тема для всіх студентів однакова: «Основні тенденції розвитку країни (назва країни) в міжнародному економічному інтеграційному просторі». Вибір досліджуваної країни здійснюється відповідно до порядкового номеру студента у списку групи (табл. 1).

 

Таблиця 1

Вибір досліджуваної країни

Порядковий номер студента у списку групи	Назва країни	Порядковий номер студента у списку групи	Назва країни
1.	Монако	16.	Греція
2.	Туреччина	17.	Японія
3.	Чехія	18.	Сінгапур
4.	Люксембург	19.	Італія
5.	Нідерланди	20.	Великобританія
6.	Швеція	21.	Іспанія
7.	США	22.	Кіпр
8.	Австрія	23.	Росія
9.	Фінляндія	24.	Індія
10.	Китай	25.	Бразилія
11.	Бельгія	26.	Мексика
12.	Ірландія	27.	Південна Корея
13.	Австралія	28.	Польща
14.	Франція	29.	Канада
15.	Німеччина	30.	Литва

 

Курсова роботавиконується лише українською мовою. При цьому її текст має бути ретельно відредагований, цитати та статистичні дані повинні містити посилання на відповідні джерела, сторінки тексту – пронумеровані.

Курсову роботувиконують за допомогою комп’ютерної програми MS Word. При цьому необхідно використовувати шрифт – Times New Roman, кегель – 14, інтервал між рядками – 1. Відступи від краю аркуша зверху та знизу – 2 см, зліва – 2,5 см, справа – 1,5 см. Номер сторінки зазначається у правому верхньому куті аркуша.

Курсову роботудрукують на стандартних аркушах формату А4, які повинні бути зшиті відповідним чином (оправлені у палітуру або в м’яку обкладинку) і записують на диск.

Обсяг курсової роботи повинен становити не менше 35 і не більше 50 сторінок друкованого тексту. Додатки не враховують до основного обсягу роботи.

 

Склад, обсяг і структура курсової роботи

 

Курсова робота повинна мати чітку й логічну побудову, містити основні структурні елементи в такій послідовності: титульний аркуш, зміст, перелік умовних скорочень, вступ, розділи розрахунково-пояснювальної частини, висновки, список використаних джерел, додатки.

На титульному аркуші мають бути вказані (див. додаток):

-    назва навчального закладу, в якому здійснено дослідження;

-    назва інституту, факультету та кафедри, на якій виконано роботу;

-    назва (тема) дослідження;

-    прізвище, ім’я та по батькові автора, номер групи, в якій він навчається;

-    прізвище, ім’я та по батькові, посада, науковий ступінь, вчене звання наукового керівника роботи;

-    місто, рік написання.

Зміст розміщують відразу після титульного аркушу курсової роботи. Він містить найменування та номери початкових сторінок вступу, переліку умовних скорочень, усіх розділів і підрозділів дослідження, висновків, списку використаних джерел, додатків.

Перелік умовних скорочень наводять за необхідності. Якщо в дослідженні вжито специфічну термінологію, а також використано маловідомі скорочення, нові символи, позначення, то їх перелік може бути виокремлений у праці списком, який розміщують перед вступом.

У вступі необхідно визначити значення міжнародної економіки та актуальність досліджуваного питання за сучасних умов господарювання. Саме у вступі формулюються мета та основні завдання курсової роботи, а також вказується предмет, об’єкт і методи дослідження, його науково-теоретична основа. Поставлені завдання повинні конкретизувати основну мету роботи, а їх визначення пов’язано з назвами основних розділів. Рекомендований обсяг вступу – до 6 сторінок.

Розрахунково-пояснювальна частина курсової роботи являє собою дослідження, характеристику та аналіз обраної країни, підтверджений статистичною інформацією в динаміці (мінімум за 5 років). Зібрану статистичну інформацію потрібно обов’язково проаналізувати та відобразити у графіках та таблицях. Дослідження має ґрунтуватися на узагальнені матеріалу декількох джерел, якими можуть бути не тільки наукові обґрунтування, але й Інтернет-сайти, матеріали журналів та газет. В роботі мають бути посилання на відповідні джерела у квадратних дужках.

Висновки, як заключний розділ курсової роботи, можна оформити у вигляді чітких тез, що стосуються розділів роботи. Рекомендований обсяг висновків – до 3 сторінок.

У списку використаних джерел наводяться всі використані офіційно-розпорядчі документи, наукові видання вітчизняних і зарубіжних вчених, в тому числі адреси Інтернет-сайтів та назви статей у засобах масової інформації, які були використані при написанні курсової роботи. Оформлюється в алфавітному порядку (не менше 15 опрацьованих джерел) та записується вкінці всього тексту, після висновків.

Додатки формуються за потребою, коли у роботі є така необхідність. До них включається допоміжний матеріал, який потрібний для повнішого сприйняття виконаної роботи.

 

Методичні рекомендації до виконання розрахунково-пояснювальної частини

 

Розрахунково-пояснювальна частина курсової роботи повинна складатися з наступних розділів:

1. Загальна характеристика економіки країни.
2. Виробнича та міжнародна торговельна структура товарами і послугами країни.
3. Оцінка основних макроекономічних показників країни.
4. Прямі іноземні інвестиції та економічний ефект від їх впровадження.
5. Роль транснаціональних корпорацій та транснаціональних банків у становленні та функціонуванні економіки країни.
6. Валютні й фондові біржі країни.
7. Монетарна та фіскальна політика країни.
8. Тенденції розвитку країни в міжнародному економічному інтеграційному просторі.

 

У розділі 1 «Загальна характеристика економіки країни» необхідно у загальному вигляді подати інформацію стосовно розвитку економічних процесів країни, охарактеризувати чинники економічного зростання, досягнення країни в умовах глобальної конкуренції. Також слід навести обсяги ВВП країни в динаміці за останні 5 років, розрахувати обсяг ВВП на душу населення, частку ВВП країни у сукупному ВВП світу.

 

У розділі 2 «Виробнича та міжнародна торговельна структура країни» повинна бути відображена наступна інформація:

ü Товарна структура експорту країни – структурований за певними ознаками обсяг товарного експорту країни за певний період, як правило, рік. Вона показує експортну спеціалізацію країни та питому вагу кожної позиції товарів в експорті. В більшості країн світу товарна структура експорту складається за основними його статтями.

ü Структура експорту послуг країни – структурований за певними ознаками обсяг експорту послуг країни за певний період, як правило, рік. Вона показує експортну спеціалізацію країни та питому вагу кожної позиції послуг в експорті.

ü Товарна структура імпорту країни – структурований за певними ознаками обсяг товарного імпорту країни за певний період, як правило, рік. Вона вказує на імпортну залежність країни від окремих товарів і товарних груп, а також питому вагу кожної товарної позиції в імпорті. В більшості країн світу товарна структура імпорту також складається за основними його статтями.

ü Структура імпорту послуг країни – структурований за певними ознаками обсяг імпорту послуг країни за певний період, як правило, рік. Вона показує імпортну залежність країни від окремих груп послуг, а також питому вагу кожної позиції послуг в імпорті.

ü Географічна структура експорту товарів – характеризує розподіл товарних потоків за місцями (країнами, регіонами) призначення за певний період, як правило, рік.

ü Географічна структура експорту послуг – характеризує розподіл потоків груп послуг за місцями (країнами, регіонами) призначення за певний період, як правило, рік.

ü Географічна структура імпорту товарів – характеризує розподіл товарних потоків за місцями (країнами, регіонами) походження за певний період, як правило, рік.

ü Географічна структура імпорту послуг – характеризує розподіл потоків послуг за місцями (країнами, регіонами) походження за певний період, як правило, рік.

 

У розділі 3 «Оцінка основних макроекономічних показників країни» повинні бути розраховані наступні групи показників.

1. Показники обсягів міжнародної торгівлі:

ü Експорт товарів і послуг – це продаж з вивозом за кордон товарів і послуг. До експорту відносять: товари, вироблені, вирощені чи добуті в країні; товари, раніше ввезені з-за кордону, що були перероблені, а також товари, переробка яких здійснювалась під митним контролем.

ü Реекспорт товарів – продаж та вивіз з країни раніше ввезених на її територію товарів, що не піддавались обробці.

ü Імпорт товарів і послуг – ввезення в країну товарів та послуг. До імпорту відносять: товари іноземного походження із країни-виробника або країни-посередника; товари для подальшої переробки під митним контролем.

ü Реімпорт товарів – ввезення раніше вивезених за кордон товарів, які не піддавались обробці, тобто це експортні операції, що не відбулись. Сюди відносять повернення покупцем бракованого товару, повернення товару, що не був проданий через аукціон, повернення товару, не реалізованого через консигнаційні склади. Основною ознакою реімпортних операцій є перетинання вітчизняними товарами митниці двічі: при ввезенні і вивезенні. Товари, що повертаються з виставок і ярмарок, до реімпортуємих не відносяться.

ü Зовнішньоторговельний обіг – сума вартостей експорту та імпорту країни за певний період часу: рік, квартал, місяць. Зовнішньоторговельний обіг показує загальні обсяги зовнішньоторговельної діяльності, тобто як експорту, так і імпорту разом:

ЗТО = Е + І,

де Е – обсяг експорту (у вартісних одиницях); І – обсяг імпорту (у вартісних одиницях).

Слід додати, що зазначені показники розраховуються для кожної країни в натуральних і вартісних одиницях виміру у динаміці за останні 5 років. Вартісні показники розраховуються у національній валюті і переводяться в долари США для міжнародного порівняння.

ü Фізичний обсяг торгівлі – оцінка експорту чи імпорту в незмінних цінах одного періоду (як правило, року) для отримання інформації щодо руху товарної маси, усунувши вплив коливання цін.

І_ф.о. = ∑q_1*p₀ / ∑q_0*p₀,

де I_ф.о. – індекс фізичного обсягу; р₀ – ціна товару в базисному періоді; q₁ – кількість товару в періоді, що вивчається; q₀ – кількість товару в базисному періоді.

ü Спеціальна торгівля – чистий зовнішньоторговельний обіг, тобто продукція, ввезена в країну чи вивезена з неї

СТ = ЗТО – реекспорт – реімпорт.

2. Показники динаміки міжнародної торгівлі:

ü Темпи росту експорту:

Т_р.е. = Е_з.р. / Е_б.р. * 100%,

де Т_р.е. – темпи росту експорту; Е_з.р. – обсяг експорту в звітному році; Е_б.р. – обсяг експорту в базисному році.

ü Темпи росту імпорту:

Т_р.і. = І_з.р. / І_б.р. * 100%,

де Т_р.і. – темпи росту імпорту; І_з.р. – обсяг імпорту в звітному році; І_б.р. – обсяг імпорту в базисному році.

ü Темпи росту зовнішньоторговельного обігу:

Т_р.зто = ЗТО_з.р. / ЗТО_б.р. * 100%,

де Т_р.зто – темпи росту зовнішньоторговельного обігу; ЗТО_з.р. – обсяг зовнішньоторговельного обігу за звітний рік; ЗТО_б.р. – обсяг зовнішньоторговельного обігу за базисний рік.

ü Темпи приросту експорту:

Т_пр.е. = Т_р.е.з.р. / Т_р.е.б.р. * 100%,

де Т_пр.е. – темпи приросту експорту; Т_р.е.з.р. – темпи росту експорту за звітний рік; Т_р.е.б.р. – темпи росту експорту за базисний рік.

ü Темпи приросту імпорту:

Т_пр.і. = Т_р.і.з.р. / Т_р.і.б.р. * 100%,

де Т_пр.і. – темпи приросту імпорту; Т_р.і.з.р. – темпи росту імпорту за звітний рік; Т_р.і.б.р. – темпи росту імпорту за базисний рік.

ü Темпи приросту зовнішньоторговельного обігу

Т_пр.зто = Т_{р.зто.з.р.} / Т_{р.зто.б.р.} * 100%,

де Т_пр.зто – темпи приросту зовнішньоторговельного обігу; Т_{р.зто.з.р.} – темпи зовнішньоторговельного обігу за звітний рік; Т_{р.зто.б.р.} – темпи зовнішньоторговельного обігу за базисний рік.

3. Показники інтенсивності міжнародної торгівлі. У світовій практиці для виміру зовнішньоторговельної інтенсивності країн використовується два типи показників: обсяг зовнішньої торгівлі (або експорту, або імпорту окремо) на душу населення країни та відношення експорту (або імпорту, або зовнішньоторговельного обігу окремо) до валового внутрішнього продукту (ВВП) країни. Обсяги експорту, імпорту та зовнішньоторговельного обігу на душу населення розраховуються за формулою:

Е_д.н. = Е / Ч,               І_д.н. = І / Ч,  ЗТО_д.н. = ЗТО / Ч,

де E – вартість національного експорту за рік; I – вартість національного імпорту за рік; ЗТО – зовнішньоторговельний обіг країни за рік (Е + І); Ч – чисельність населення країни на відповідний рік.

4. Показники результатів міжнародної торгівлі. Результуючі показники, до яких належать сальдо торговельного балансу, сальдо балансу послуг, сальдо балансу поточних операцій, індекси стану платіжного балансу, індекс «умови торгівлі», індекс концентрації експорту, коефіцієнт імпортної залежності країни, у сукупності характеризують стан зовнішньої торгівлі за критерієм збалансованості експорту та імпорту, ефективності та місця країни в світовій торгівлі.

ü Оцінка платіжного балансу країни. Платіжний баланс – це співвідношення суми платежів, здійснених даною країною за кордоном, і надходжень, отриманих нею з-за кордону, за певний період (рік, квартал, місяць). Крім того, платіжний баланс фіксується на певну дату (день) для відстеження стану та співвідношення платежів і надходжень. За методологією МВФ, платіжний баланс – це систематичний перелік усіх економічних операцій, Що були здійснені за певний проміжок часу між резидентами даної країни та нерезидентами (резидентами всіх інших країн світу).

ü Сальдо торгового балансу – це різниця між вартісним обсягом експорту та імпорту товарів окремої країни.

ü Сальдо балансу послуг – це різниця між вартістю послуг, які надає країна, і вартістю послуг, які вона імпортує.

ü Сальдо некомерційних операцій – це різниця між прибутками від інвестицій, грошових переказів, внесків, переміщення грошових засобів по спадщині, при вирішенні сімейних проблем. По кожному з цих напрямків руху грошових засобів складається баланс.

ü Сальдо балансу поточних операцій – це сума сальдо торгового балансу, балансу послуг, некомерційних операцій.

ü Індекс “умови торгівлі” – відношення індексу середніх цін експорту певного товару, країни в цілому, групи країн до індексу середніх цін імпорту за певний період часу. Якщо розглядати випадок, коли країна експортує та імпортує один товар, то умови торгівлі показують, яку кількість товару А отримує країна за кожну одиницю проданого товару В.

“Умови торгівлі” відображають співвідношення взаємного попиту і взаємної пропозиції на експорт та імпорт кожної країни. Цей показник є важливим орієнтиром для зовнішньоекономічної політики країни. Для розрахунків “умов торгівлі” певної країни порівнюються індекси її експортних та імпортних цін, що публікуються в зіставленій для всіх формі в щомісячному виданні МВФ “International Financial Statistics”.

Якщо індекс розраховується по відношенню до великої сукупності товарів, то він визначається як співвідношення індексів експортних та імпортних цін:

Т = Р_ех / Р_іm,

де Р_ех – індекс експортних цін, Р_ім – індекс імпортних цін.

Р_ех = ∑eх_і * р_і

де eх_і – частка кожного і-го товару в сумарній вартості експорту в базисному році, р_і – відношення поточної експортної ціни і-го товару до його ціни в базисному році.

Р_іm = ∑іm_і * р_і

де іm_і – частка кожного і-го товару в сумарній вартості імпорту в базисному році, р_і – відношення поточної імпортної ціни і-го товару до його ціни в базисному році).

Якщо індекс умов торгівлі Т=1, то це означає, що ціни експорту та імпорту однакові і умови торгівлі залишились незмінними. Якщо Т>1, то це означає, що на кожну одиницю експортованого товару можна придбати більше імпортних товарів. Оскільки більший обсяг імпорту стає можливим замість колишньої кількості експорту, добробут країни зростає. Таким чином умови торгівлі поліпшились порівняно з базовим періодом. Якщо Т<1, то це означає, що на кожну одиницю експортованого товару можна придбати менше імпортних товарів. Оскільки менший обсяг імпорту стає можливим замість колишньої кількості експорту, добробут країни зменшується. Таким чином умови торгівлі погіршились.

ü Індекс географічної концентрації експорту (імпорту) товару характеризує стан світового ринку конкретного товару за такими ознаками, як кількість експортерів (імпортерів) та питома вага основного експортера (імпортера). Цей індекс, відомий в економічній літературі як індекс Херфіндаля-Хіршмана, тим вищий, чим менша загальна кількість експортерів (імпортерів) та чим вищою є питома вага основного експортера (імпортера). Індекс географічної концентрації експорту (імпорту) розраховується за формулою:

 

де S_k – індекс географічної концентрації експорту (імпорту) товару k; x^k_і – обсяг експорту (імпорту) товару k країною і; х^k – світовий експорт (імпорт) товару k; n – кількість країн-експортерів (імпортерів).

ü Коефіцієнт імпортної залежності країни – відношення обсягу імпорту певного товару до обсягу його споживання в країні. Імпортну залежність можна охарактеризувати як залежність країни від зовнішнього ринку в яких-небудь товарах або їх групах, внаслідок відсутності в країні необхідних для виробництва потужностей, сировини, кваліфікованих кадрів, або за умов економічного та політичного характеру. Коефіцієнт імпортної залежності (Z_ij) розраховується за формулою:

 

де I_ij – обсяг імпорту і-го товару в країну j; P_ij – обсяг споживання (реальна місткість ринку) і-го товару в країні j.

Обсяг споживання, в свою чергу, розраховується за формулою:

P_ij = Q_ij + I_ij - E_ij

де Qij – обсяг виробництва товару i в країні j; Iij – обсяг імпорту товару і в країні j; Eij – обсяг експорту товару і з країни j.

ü Індекс «чистої торгівлі» – показує по кожному з товарів (або товарній групі) рівень перевищення експорту над імпортом (за позитивного значення індексу) або рівень перевищення імпортом експорту (при від’ємному значенні індексу):

 

де NT – показник чистої торгівлі; E_i –експорт товару і; I_i – імпорт товару j.

ü Індекс диверсифікації експорту – це індекс відхилення товарної структури експорту країни від структури світового експорту. Використовується як правило для визначення відмінностей у структурі зовнішньої торгівлі країн, експорт яких є достатньо різнобічним. Розраховується на базі абсолютного відхилення частки того чи іншого товару в експорті країни від його частки в світовому експорті. Для цього використовується формула:

 

де Sj – індекс диверсифікації експорту країни j; hij – частка товару і в загальному експорті країни j; hi – частка товару і в загальному світовому експорті.

ü Експортна квота. У міжнародних зіставленнях експортна квота використовується не тільки для характеристики рівня інтенсивності зовнішньої торгівлі країни, а й з метою оцінки рівня відкритості національного господарства, участі в міжнародному розподілі праці. Вона розраховується за формулою:

К_е = Е / ВВП * 100%,

де К_е – експортна квота; Е – обсяг експорту в звітному році; ВВП – валовий внутрішній продукт.

ü Імпортна квота як частка імпорту в валовому внутрішньому продукті країни характеризує також рівень залежності країни від імпорту товарів та послуг. Вона розраховується за формулою:

К_і = І / ВВП * 100%,

де К_і – імпортна квота; І – обсяг імпорту в звітному році; ВВП – валовий внутрішній продукт.

ü  Квота зовнішньоторговельного обігу

К_зто = (Е + І) * 0,5 / ВВП * 100%,

де К_зто – квота зовнішньоторговельного обігу; Е, І – річний обсяг, відповідно, експорту та імпорту країни; ВВП – валовий внутрішній продукт країни за аналогічний період.

 

У розділі 4 «Прямі іноземні інвестиції та економічний ефект від їх впровадження» необхідно навести структуру прямих іноземних інвестицій в країну в загальному розрізі та у розрізі країн і секторів економіки у динаміці. Також зазначити особливості державної політики щодо підтримки іноземного інвестування в країні.

 

У розділі 5 «Роль транснаціональних корпорацій (ТНК) та транснаціональних банків (ТНБ) у становленні та функціонуванні економіки країни» доречно охарактеризувати діяльність ТНК і ТНБ досліджуваної країни, ТНК і ТНБ інших країн на території досліджуваної країни, економічний ефект від їхньої діяльності, описати політику уряду країни щодо регулювання діяльності ТНК на її території.

 

У розділі 6 «Валютні й фондові біржі країни» необхідно розкрити особливості діяльності валютних та фондових бірж країни, зокрема навести основні їх функції та роль в економіці країни, охарактеризувати учасників.

 

У розділі 7 «Монетарна та фіскальна політика країни» слід охарактеризувати особливості проведення фіскальної і монетарної політики країни на сучасному етапі, роль, цілі й функції центрального банку країни та інструменти монетарної політики, застосовувані ним.

 

У розділі 8 «Тенденції розвитку країни в міжнародному економічному інтеграційному просторі» необхідно розкрити цілі, етапи та визначити ступінь залучення країни в інтеграційні процеси, зокрема слід визначити передумови та чинники активізації процесів міжнародної економічної інтеграції, вказати переваги та недоліки участі країни в регіональних інтеграційних угрупуваннях.

 

Порядок захисту курсової роботи

 

Курсова робота є складовою модуля №3. Студент повинен здати і захистити роботу за тиждень до написання модульної контрольної роботи №2, а саме у відведений для цього час.

У процесі оцінювання курсової роботи особлива увага звертається на наступні аспекти:

- ступінь відповідності обсягу і змісту курсової роботи назві теми;

- розуміння сучасного стану досліджуваних в роботі проблем;

- самостійність мислення та творчий підхід до вирішення проблеми;

- логіку та чіткість викладу матеріалу;

- знання літератури стосовно досліджуваних проблем;

- якість оформлення роботи.

Результат захисту курсової роботи визначається оцінками «Відмінно», «Добре», «Задовільно», «Незадовільно». Робота, в якій не розкрито тему або зміст курсової роботи, не відповідає вибраній темі чи виконана не за методичними рекомендаціями, до захисту не допускається.

Оцінку «відмінно» заслуговує курсова робота, в якій повно і всебічно розкрито теоретичний зміст теми, проведено глибокий аналіз матеріалів про об’єкт дослідження, спостерігається творчий підхід до проблеми, зроблено обґрунтовані висновки. На захисті студент вільно володіє інформацією щодо отриманих результатів дослідження і відповідає на всі запитання. Курсову роботу захищено за допомогою презентації Power Point.

Оцінку «добре» заслуговує курсова робота, яку виконано на достатньо високому теоретичному рівні, тема дослідження висвітлена повно і всебічно, висновки і пропозиції сформульовані правильно, але є певні неточності, деякі помилки.

Оцінку «задовільно» заслуговує курсова робота, яка виконана на достатньому теоретичному рівні, достатньо повно висвітлена тема дослідження, висновки загалом правильні, але недостатньо аргументовані, на захисті студент не дав відповіді на всі запитання.

Оцінку «незадовільно» отримують роботи, які не відповідають наведеним вимогам, а також ті, що подані до захисту пізніше від зазначених термінів.