|
|
Главная \ Методичні вказівки \ МІЖНАРОДНЕ ЕКОНОМІЧНЕ ПРАВО
МІЖНАРОДНЕ ЕКОНОМІЧНЕ ПРАВО« Назад
МІЖНАРОДНЕ ЕКОНОМІЧНЕ ПРАВО 23.01.2016 04:05
ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ УПРАВЛІННЯ
Кафедра теорії та історії держави і права
МІЖНАРОДНЕ
Навчально-методичні матеріали
Київ – 2012
УДК 347 ББК 67.5я73
Затверджено на засіданні кафедри теорії та історії держави та права Протокол № 1 від 01 вересня 2011 року.
Рецензенти: Матвійчук Валерій Костянтинович – доктор юридичних наук, професор
Укладач: Радзівілл Олександр Анатолійович – кандидат юридичних наук, доцент
Міжнародне економічне право: Навчально-методичні матеріали // Укл. О.А. Рад-зівілл. – К.: Національна академія управління, 2012. – 28 с.
Навчальний курс «Міжнародне економічне право» входить до фундаментальних юридичних дисциплін, вивчення якої є необхідною складовою повноцінної юридичної підготовки.
УДК 347 ББК 67.5я73
© Оригінал-макет, "Національної академії управління", 2012
ЗМІСТ
1. МЕТА І ЗАВДАННЯ КУРСУ
Навчальний курс «Міжнародне економічне право» входить до фундаментальних юридичних дисциплін, вивчення якої є необхідною складовою повноцінної юридичної підготовки. Метою вивчення дисципліни «Міжнародне економічне право» є набуття студентами системних знань про норми й принципи регулювання міжнародних економічних відносин Виходячи з основної мети, у процесі вивчення курсу вирішуються наступні завдання: - вивчення основних категорій, понять, теорій, вироблених доктриною міжнародного економічного права; - оволодіння основними прийомами й засобами роботи з міжнародними й національними джерелами міжнародного економічного права та матеріалами судової й арбітражної практики; - набуття навичок застосування отриманих теоретичних знань на практиці. Програма визначає коло питань, що підлягають обов'язковому вивченню з цієї дисципліни, із застосуванням відповідних форм навчальної роботи: лекцій, практичних (семінарських занять), самостійної роботи, індивідуальної роботи, модульної контрольної роботи, заліку і ін. Студент, вивчивши курс «Міжнародне економічне право» повинен: - розуміти роль і місце міжнародного економічного права в системі міжнародного публічного права, його співвідношення з іншими галузями національного права й міжнародним публічним правом; - знати предмет і метод міжнародного економічного права; - уміти аналізувати й розуміти політичні й юридичні проблеми в сфері міжнародних економічних відносин; - мати уявлення про засоби вирішення міжнародних економічних спорів; - документи, що застосовуються у сфері міжнародних економічно-правових відносин.
2. НАВЧАЛЬНО-ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН та кількість годин для викладання й засвоєння матеріалу курсу
3. РЕГЛАМЕНТ ВИКЛАДАННЯ ТА КОНТРОЛЮ ЗАСВОЄННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ ДЛЯ СТУДЕНТІВ
3.1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ У перехідний період у Національній академії управління, як і в інших навчальних закладах України, паралельно діють дві системи оцінювання, а саме: ЕСТS (Європейська система трансферту кредитів) та національна (4-х бальна). З цією метою в НАУ вводиться 100-бальна шкала оцінювання знань, за допомогою якої здійснюється конвертація оцінок системи ЕСТS у національну, що і представлено в таблиці 1. Таблиця 1. Порядок конвертації оцінок
3.2. ХАРАКТЕРИСТИКА СКЛАДОВИХ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ Порядок, встановленій відповідним наказом ректора НАУ, передбачає можливість диференційованого підходу до складання 100-бальної шкали оцінювання знань з окремих дисциплін, що об'єктивно обумовлено специфікою їх викладання. Весь програмний матеріал курсу "Міжнародне економічне право" поділяється на два модулі, зміст яких викладено у навчально-тематичному плані дисципліни. Навчальний процес включає такі складові: 1) лекції; 2) семінарські заняття; 3) тести; 4) наукові есе; 5) фінальний іспит. Відвідування лекцій та семінарів є обов'язковим і контролюється викладачами та куратором курсу, які по завершенню семестру оцінюють цю складову навчального процесу максимально 10 балами. Лекції та семінарські заняття проводяться за загальноакадемічними правилами в аудиторний час за розкладом. Якщо студент з будь-яких обставин мав пропуски, то оцінка відвідування ним лекцій розраховується як частка від десяти, пропорційна відношенню реально відвіданих занять до запланованих. Отже, якщо на семестр заплановано 16 лекційних годин і 12 семінарських (разом 28), а студент реально відвідав 3 лекції і 4 семінари (разом – 14 годин), то його оцінка (виходячи з відношення 28/14=2) буде вдічі менша (10/2=5). Якщо здобуток не буде цілим числом, результат округлюється за арифметичними правилами. Другою складовою комплексної оцінки студента є його активність на семінарських заняттях, під час яких впродовж семестру він може отримати максимально 20 балів. Результати роботи кожного студента на семінарах (бліц-опитування, виступи, доповнення, участь у дискусії) оцінюються викладачем індивідуально. Орієнтовні показники активності (максимально): бліц-опитування – 6; виступ - 6, доповнення - 4; участь у дискусії – 4. Виходячи з конкретних обставин, ці показники можуть коригуватися викладачем. Крім виступів, число яких об'єктивно лімітоване питаннями планів семінарських занять, за нормальної практики, кожен може накопичувати бали за рахунок всіх інших форм активності на семінарах. Третьою складової семестрової комплексної оцінки є тести, які проводяться по завершенню вивчення Модулів 1 і 2, за кожен з яких студент може отримати максимально по 15 балів, тобто - 30 загалом. Тести проводяться у комп'ютерному класі за спеціально розробленою програмою. Час і аудиторія для тестування визначаються додатково. Технологія тестування передбачає наступне: 1) викладач заздалегідь готує 30-50 тестових завдань, що охоплюють програмний матеріал тем модулів. Під час тестування методом випадкової вибірки студент отримує 10 завдань, кожне з яких має 4 варіанти відповіді. Студент обирає, на його думку, вірну, для чого дається 1 хвилина на кожне питання. Отже загальний час тестування - 10 хвилин. Після завершення тестування студент за комп'ютерною програмою безпосередньо на місці отримує оцінку, що відповідає кількості правильних відповідей, а саме: 7 вірних відповідей - 7 балів, 3 - 3 бали відповідно. Повторне тестування не проводиться. Якщо деякі студенти не були присутніми на плановому тестуванні з поважних обставин, вони мають можливість пройти тестування у додатково визначений час. Студенти, що не з'явилися на планове тестування без поважних причин, як і ті відсутні з поважних причин, що не зявилися на додаткове тестування, матимуть нульову оцінку. Четвертий елемент загальної оцінки становлять результати, отримані за наукові есе з тематики курсу (максимально за есе - 10 балів). Як форма самостійної роботи наукове есе є різновидом індивідуального творчого дослідження, в якому в стислому вигляді системно висвітлюється сутність проблеми або складається порівняльна характеристика – правових систем, окремих інститутів міжнародного приватного права, судових рішень тощо. Найважливішим у науковому есе є добросовісне дослідження джерел, логіка міркувань, обґрунтованість висновків. Тексту есе передує простий план, що має здебільшого три пункти, В кінці есе подається список джерел (10 найменувань орієнтовно), які були використані для написании роботи. Обсяг наукового есе становить 10 – 15 аркушів тексту на папері формату А4. У друкованому варіанті на одній сторінці тексту міститься до 30 рядків по 68-70 знаків в кожному. Для цього зазвичай використовується шрифт Times New Roman розміру 14 та міжрядковий інтервал значенням 1,5. Якщо текст написаний від руки власноруч, то обсяг роботи збільшується у 1,5 - 2,0 рази в залежності від особливостей почерку.
Теми есе, що представленні в п.5 плану. обираються студентами самостійно. Наукове есе подається викладачеві через куратора курсу в заздалегідь визначний термін (орієнтовно, в середині грудня). В межах академічної групи теми не повинні дублюватися, що регулюється старостою академічної групи. П'ятою складовою комплексної оцінки є результат диферційованого заліку, що складається відповідно до графіка екзаменаційної сесії. Білет містить 3 питання кожне з яких оцінюється максимально у 10 балів, тобто (3x10=30 балів разом). Питання білетів до студентів не доводяться. Але при підготовці до заліку слід користуватися програмою курсу (див.п.п.4.11., 4.2.2 та 4.3,ї.), де є всі можливі питання заліку. Увага! Студенти, які впродовж семестру набрали меньш ніш 30 балів за усіма складовими, до іспиту НЕ ДОПУСКАЮТЬСЯ, автоматично отримують оцінку «незадовільно» - і наступного разу матимуть можливість складати іспит лише після повторного вивчення дисципліни. Отже комплексна оцінка розраховується як сума складових, схарактеризованих вище, і максимальна її величина потенційно дорівнює 100 балам, а саме: 1. Відвідування - 10 2. Активність на семінарах - 20 3. Тести - 30 4. Наукове есе - 10 5. Іспит - 30 Разом: - 100
4. НАВЧАЛЬНІ МОДУЛІ (денна та заочна форми навчання)
4.1. МОДУЛЬ 1. 4.1.1. ЗМІСТ ТЕМ
Тема 1. Предмет ісистема міжнародного економічного права Міжнародні економічні відносини як предмет регулювання МЕП. Місце МЕП у системі міжнародного публічного права. Питання співвідношення публічного й приватного у МЕП. Співвідношення МЕП і Міжнародного торговельного й міжнародного приватного права. Система МЕВ. Проблемні питання міжнародної правосуб’єктності у МЕП, сутність і особливості джерел МЕП. Погляди на структуризацію системи МЕП. Речові й зобов’язальні відносини між державами – як основа структуризації системи МЕП. Неоліберальна концепція у МЕП і напрямки регулювання міжнародних економічних відносин у її системі. Сучасна глобальна система міжнародного регулювання валют, руху капіталів і торгівлі. Солідаристська концепція у МЕП. Концепції Нового Економічного Порядку і Спільної Спадщини Людства. Міжнародне співробітництво і міжнародна допомога. Діяльність держав та міжнародних інституцій з надання міжнародної допомоги.
Тема 2.Джерела й принципи міжнародного економічного права Міжнародні договори як джерело МЕП. Різноманіття договірної основи міжнародних економічних відносин. Законодавство України про міжнародні договори. Універсальні угоди загального й спеціального міжнародно-економічного характеру, договори про заснування міжнародних економічних організацій. Регіональні угоди. Двосторонні угоди. Міжнародний звичай як джерело МЕП, критерії юридичної сили міжнародного звичаю. Односторонні акти МЕО, особивості правосуб’єктності, специфіка і критерії юридичної сили їх рішень. Односторонні акти держав як джерело МЕП. Різноманіття форм волевиявлення держави. Дія законів в МЕП. Визнання, протести, ноти, заяви, політична природа і юридичні наслідки політичних односторонніх актів держав. Рішення міжнародних судів і арбітражів, доктрина як джерела МЕП. Принципи МЕП. Особливості принципів як джерела МЕП. Різноманіття принципів і класифікацій. Дія основних принципів міжнародного публічного права у МЕП, спеціальні принципи МЕП; дія загальноправових і торговельних принципів у МЕП.
Тема 3.Суб’єкти і дестинатори міжнародного економічного права Проблеми міжнародної правосуб’єктності у МЕП. Спеціальні відступи від загального принципу суверенної рівності держав: системи преференцій для країн, що розвиваються; режим митного союзу; принцип «зваженого голосування» у міжнародних фінансових організаціях. Значення у МЕП рішень деяких суб’єктів приватноправових відносин.
Держава як суб'єкт МЕП. Суверенні повноваження держави: територіальна й екстериторіальна юрисдикція; право визначати економічний лад і зовнішньоекономічну діяльність; торговельна, інвестиційна й валютна політика держави. Міждержавні організації й «інтеграційно орієнтовані системи». міждержавні організації як продукт узгодженої волі держав, функціональна юрисдикція МО. Етапи організації «інтеграційно орієнтованих систем» і динаміка їх міжнародної правосуб’єктності. Міжнародні конференції й параорганізації. Міжнародні конференції у системі ООН. Параорганізації: Раунди ГАТТ і їхнє значення. «Велика сімка» («G-7») і «Велика вісімка». Специфіка Давоського форуму. Група 77 і її значення у солідариському міжнародному русі. Неурядові міжнародні організації, юридичні й фізичні особи у МЕП. Поняття і види «дестинаторів МЕП». Значення рішень суб’єктів приватноправових відносин у МЕП. Феномен Інтернету в аспекті МЕП. Поняття й види «специфічних юр. осіб». Антиглобалістські рухи.
Тема 4. Міжнародно-правова організація міжнародного економічного співробітництва Універсальний, регіональний і двосторонній рівні міжнародного економічного співробітництва, рівні їх правового забезпечення. Правопорядок і економічний порядок. Глобалізм у сучасному міжнародному економічному співробітництві. Регулювання економічного співробітництва на регіональному рівні, правові засади регіоналізму. Організація міжнародного економічного співробітництва в системі ООН. Значення ЕКОСОР, МВФ, системи Світового банку і СОТ. Інші міжнародні установи системи ООН: ФАО, ЮНКТАД, ЮНЕП, ПРООН та ін. діючі в організації міжнародного співробітництва на універсальному рівні. Регіональний рівень діяльності ООН, п ять регіональних комісій ООН, їх зв’язок зЕКОСОР. Регулювання міжнародного економічного співробітництва поза системою ООН. Передумови, динаміка і принципи інтеграції європейських співтовариств. Інституції ЄС і їх правотворчість (вторинне право ЄС). Регламенти як норми прямої дії права ЄС. Особливості директив ЄС. Унікальність і роль суду ЄС, суд першої інстанції. Співробітництіво ЄС з країнами АКТ. Поняття асоційованого членства, Ломейські конвенції. Динаміка взаємин Україна – Євросоюз. Інші форми міжнародно-правового регулювання регіонального економічного співробітництва.
Тема 5. Майнові права держави як суверена Зв'язок майнових і владних прав Держави як суверена. Територіальні й екстериторіальні майнові і владні права Держави. Поняття державної власності, її специфіка й різновиди. Відносини держави з приводу власності. Територіальні майнові права і повноваження держави. Територія як матеріальна основа Держави. Суверенітет над природними мінеральними й біологічними, рекреаційними й просторовими ресурсами; інфраструктура і фінанси держави як ресурс. Право держави на експропріацію, націоналізацію, реквізицію й конфіскацію, «валютний суверенітет» держави. Міжнародні зобов’язання щодо імунітету і прав іноземних інвесторів. Екстериторіальні майнові права держави. Простори міжнародного користування: відкрите море і повітряний простір над ним та відкритий космос. Особливості міжнародного конвенційного режиму «спільної спадщини людства»: режими Району, Місяця та ін. небесних тіл. Майнові права і обов’язки держав щодо глобальної екосистеми як «спільної спадщини людства», особливий міжнародно-правовий статус Антарктиди. Майнові права і обов’язки держав у сфері міжнародних засобів сполучення і комунікацій. Міжнародні фінансові права і обов’язки держав. Міждержавне врегулювання питань фінансового контролю внутрішніх трансфертів ТНК та подвійного оподаткування. Захист державою прав інтелектуальної власності. Захист прав промислової власності, особливості захисту товарних знаків, географічних позначень, штамів бактерій, комерційної таємниці. Захист авторських прав, особливості захисту прав виконавців і виробників фонограм. Захист інтеграційних схем, відкриттів та інші проблемні питання захисту майнових прав інтелектуальної власності.
4.1.2. ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ
Тема 1. Предмет ісистема міжнародного економічного права Семінарське заняття 1 (2 години)
Тема 2.Джерела й принципи міжнародного економічного права Семінарське заняття 1 (2 години)
Тема 3.Суб’єкти міжнародного економічного права Семінарське заняття 1 (2 години)
Тема 4. Міжнародно-правова організація міжнародного економічного співробітництва Семінарське заняття 1 (2 години)
Тема 5. Майнові права держави як суверена Семінарське заняття 1 (2 години)
4.2. МОДУЛЬ 2. 4.2.1. ЗМІСТ ТЕМ
Тема 6. Правове регулювання міжнародної торговлі товарами Міжнародна торгівля товарами як складова міжнародних економічних відносин і предмет міжнародного торговельного права. Свобода торгівлі на основі добросовісної конкуренції як правовий ідеал лібералізму. Правові режими і преференційні системи в МЕП. Національний режим. Режим найбільшого сприяння. Спеціальні режими, взаємність та реторсії. Етапи інтеграції преференційних систем: асоціація (зона) вільної торгівлі, митний союз. Державне регулювання міжнародної торгівлі. Тарифні методи регулювання торгівлі. Визначення митної вартості і країни походження товарів. Регулювання торгівлі товарами нетарифними методами. Поняття торгові бар’єри. Міжнародно-правове регулювання торгівлі особливими групами товарів. Регулювання руху сільськогосподарської продукції, сировинних товарів, текстилю і одягу. Особливості правового регулювання торгівлі збоєю, Васенаарський консультативний процес. Протиправні порушення й обмеження міжнародних торгово-економічних відносин. Несумлінна й протиправна комерційна практика: обмежувальна ділова практика, корупція в зовнішньоекономічній діяльності; транскордонні фінансові правопорушення; злочини міжнародного характеру (контрабанда, наркоторгівля торгівля людьми та ін..) Кодифікація публічного міжнародно-правового регулювання міжнародної торгівлі. Міжнародні установи, що займаються цією діяльністю. Багатосторонні договори, що регулюють торговельні відносини між державами. ГАТТ і Маракеський пакет угод 1994 р. Угоди про класифікацію, систему опису і кодування товарів. Угоди про умови торгівлі первинною продукцією. Митні конвенції. Уніфікація, гармонізація й кодифікація приватного торговельного права, Віденська конвенція 1980 р. про міжнародну купівлю-продаж товарів, інші міжнародні договори. Форми рекомендаційної уніфікації, діяльність МТП та ін установ у цій сфері. Правила тлумачення термінів, факультативні принципи, загальні умови поставок, типові контракти, проформи та ін.. для використання у міжнародному приватному торговельному обороті
Тема 7. Міжнародно-правове регулювання міжнародного ринку послуг Поняття послуги й особливості міжнародного ринку послуг. Класифікація послуг за Генеральною угодою з торгівлі послугами (ГАТС): фінансові; транспортні; комунікаційні; туристичні й рекреаційні; трудові, включаючи інтелектуальну працю. Регулювання міжнародної торгівлі фінансовими послугами. Обсяг фінансових послуг визначених ГАТС: розрахункові, страхові, факторинг, андерайтинг та ін. Додатки до ГАТС про лібералізацію торгівлі фінансовими послугами і П’ятий протокол до ГАТС 1997 р. Міжнародно-правове регулювання транспортних послуг. Конвенції з морських перевезень: Кодексе поведінки лінійних конференцій 1974 р., Конвенція ООН з морских перевезень вантажів (Гамбурзькі правила) 1978 р., Афінська конвенція з перевезень морем пассажирів та їх багажу 1974 р, та ін.. Міжнародно-правове регулювання авіаперевезень. Варшавська конвенція 1929 р. З уніфікації деяких правил міжнародних повітряних перевезень, Монреальська конвенція з комерційних авіаперевезень 1999 г. Чиказька конвенція про цивільну авіацію 1944 р. та ін. Угода про міжнародні залізничні перевезення 1980 г. КОТІФ та ін. міжнародні угоди в регулювання залізничних перевезень. Конвенція про договір міжнародного автодорожного перевезення вантажів («TIR») 1956 г. і Протокол 1978 г.; Конвенція про договір міжнародного автомобільного перевезення пасажирів і багажу 1973 г. Протокол 1978 г.; Європейска угода про міжнародні автомагістралі 1975 г.; Міжнародно-правове регулювання послуг в сфері зв'язку й телекомунікацій. Міжнародні адміністративні союзи та ін. міжнародні установи. Міжнародна конвенція з охорани підводних кабелів 1882 г. Роль міжнародних неурядових організацій в регулюванні ринку телекомунікаційних послуг ІНТЕЛСАТ, ІНМАРСАТ, ІНТЕРНЕТ. Окінавська хартія про міжнародне інформаційне суспільство 2005р. Ринок туристичних і рекреаційних послуг. Ризики і специфіка його регулювання. Система захисту і страхування на ринку туристичних і рекреаційних послуг Регулювання міжнародного ринку трудових послуг. Принципи національного регулювання руху трудових послуг (ст. 6 ГАТС). Відмінність предмету міжнародно-правового захисту прав трудящих і міжнародно-правове регулювання ринку трудових послуг. Досвід регулювання руху трудових послуг в ЄС.
Тема 8. Міжнародно-правове регулювання міжнародного ринку фінансів Функції грошей у міжнародних відносинах: гроші як еквівалент наданих благ (обмінно-розрахункові функції); як еквівалент економічного потенціалу суб’єкта (для держави «паритет» нац. валюти); гроші як товар (рух капіталів), взаємозв’язок цих функцій. Прогресивне зростання ентропії світових фінансових ресурсів через нееквівалентність збагачення. Важливість для прогнозованості доходів сталості валюти платежів. Гроші як інструмент міжнародних розрахунків. Правове забезпечення міжнародних платежів. Види і суб’єкти міжнародних розрахункових операцій. Міжнародні угоди з уніфікації акредитивів, інкасо факторингу та ін. розрахункових схем. Страхування валютних та ін. фінансових ризиків. Правове регулювання міжнародного руху капіталів. Відмінності міжнародного кредитування й інвестиційної діяльності, деривативи як гроші і цінні папери. Угоди про заохочення й захист інвестицій. Моделі двосторонніх угод про заохочення й захист інвестицій. Проблеми «політичних» ризиків для іноземних інвестицій. Багатостороннє агентство з гарантування інвестицій. Угода про торговельні аспекти інвестиційних заходів (ТРІМС). Міжнародне валютне право, основні поняття. Динаміка міжнародної валютно-фінансової системи: засади Бреттон-Вудської й Ямайської систем міжнародного валютного регулювання. Функції МВФ. Формування фінансових ресурсів МВФ. Правові форми фінансової допомоги МВФ
Тема 9. Міжнародно-правове регулювання міжнародного руху прав інтелектуальної власності. Міжнародно-правові стандарти захисту прав інтелектуальної власності. Захист прав промислової власності, особливості захисту товарних знаків, географічних позначень, штамів бактерій, комерційної таємниці. Захист авторських прав, особливості захисту прав виконавців і виробників фонограм. Захист інтеграційних схем, відкриттів та інші проблемні питання захисту майнових прав інтелектуальної власності. Інтернет і права інтел. власності. Інтернет як засіб масової інформації. Юридична природа Інтернету. Інтернет как субъект і як об’єкт права. Нормативне регулювання діяльності в Інтернету, колізійні питання. Юридичний зміст прав і обов’язків користувачів мережі. Об’єкти правового регулювання в мережі Інтернет. Електронна адреса. Правочини в мережі. Ідентифікація продавців у мережі. Розрахунки через мережу, електронні гроші. Электронный документооборот. Захист інформації. Передання технологій. Особливості передання військових технологій Васенаарські домовленості. Домовленості «про режиме контролю за поширенням ракетных тенхологий». Специфіка поширення і захисту біотехнологій. Всесвітня культурна спадщина і охорона прав інтелектуальної власності.
Тема 10. Міжнародне економічне процесуальне право Засоби врегулювання економічних спорів між державами. Система врегулювання торгових спорів між державами рамках СОТ. Тлумачення правил і процедур врегулювання спорів СОТ. Досудові засоби. Дії комісії. Підстави створення журі. Апеляційний орган. Система контролю за виконанням рішень. Порядок застосування санкцій. Міжнародний трибунал з морского права (МТМП). Склад і організація роботи МТМП. Компетенція МТМП. Камери МТМП: Камера для вирішення спорів щодо морського дна. Факультативна й обов’язкова юрисдикція МТМП. Рішення й консультативні висновки трибуналу. Порядок звернення і організація роботи Арбітражу і Спеціального арбітражу, створених відповідно до Додатків VII і VIII. Конвенції ООН з морського права 1982 р. Процедура вирішення спорів у Конвенції про право забезпечувальних арештів і застав у навігації 1993 р. Міжнародно-правове забезпечення врегулювання приватноправових суперечок. Міжнародно-правове сприяння арбітражному врегулюванню приватноправових суперечок. Арбітражний регламент ЮНСІТРАЛ Вашингтонська конвенція 1965 р. про розв’язання спорів між державами й іноземними особами. Визнання й виконання іноземних судових рішень і виконання судових доручень. Нью-Йоркська конвенція 1958 р про визнання арбітражних рішень.
4.2.2. ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ 4.2.1. ЗМІСТ ТЕМ
Тема 6. Правове регулювання міжнародної торговлі товарами Семінарське заняття 1 (2 години)
Тема 7. Міжнародно-правове регулювання міжнародного ринку послуг Семінарське заняття 1 (2 години)
Тема 8. Міжнародно-правове регулювання міжнародного ринку фінансів Семінарське заняття 1 (2 години)
Тема 9. Міжнародно-правове регулювання міжнародного руху прав інтелектуальної власності Семінарське заняття 1 (2 години)
Тема 10. Міжнародне процесуальне економічне право Семінарське заняття 1 (2 години
5. ТЕМАТИКА НАУКОВИХ ЕСЕ
6. ОСОБЛИВОСТІ РЕГЛАМЕНТУ ВИКЛАДАННЯ
Лекції для студентів-заочників проводяться за загальноакадемічними правилами відповідно планам та графікам екзаменаційних сесій. Поряд із загальними вимогами щодо якості фахової підготовки студентів, однаковими для всіх форм навчання, специфіка викладання курсу для студентів-заочників обумовлює наступyy організацію навчального процесу і кінцеву оцінку знань за складовими: 1) відвідування лекцій під час сесій - максимально 10 балів (конкретна величина розраховується за методикою, викладеною у п 3.2 для студентів денної форми навчання); 2) виконання контрольної роботи, шо містить 2 питання, які студенти обирають самостійно у межах тем наукових есе для студентів очної форми навчання за принципем - лерше питання з номерів 1-63, друге питання з номерів 64-135. Обсяг кожного з питань, шрифт, знаки, рядки тощо регламентує вже згаданий п. 3.2. плану. В межах потоку студентів теми не дублюються. Контроль останнього положення здійснюється старостами потоків та кураторами. Кожне з питань має максимальну оцінку - 15 балів, тобто 30 - за три питання: контрольна робота мае бути представлена не пізніше, як за тиждень до початку екзаменаційної сесії; 3) залік як остаточний контроль, що складається письмово за графіком сесії. Екзаменаційний білет містить 2 питания в межах програмного матеріалу тем курсу (див. пп. 4.1.1., 4.2.1. плану). Конкретні питання білетів до студентів не доводяться. Відповідь на кожне з питань білету оцінюється максимально 30 балами. Таким чином, загальна кінцева оцінка формується як сума:
7. МЕТОДИЧНІ ПОРАДИ ЩОДО ВИКОРИСТАННЯ ЛІТЕРАТУРНИХ НАУКОВИХ ДЖЕРЕЛ
В процесі підготовки до семінарів, в ході написавші курсових робіт, наукових есе, рефератів та дипломних робіт необхідно використовувати різні джерела інформації, які можна розподілити наступним чином: - базові підручники та навчальні посібники з курсу Міжнародне економічне право; - наукові монографії; - реферати кандидатських та докторських дисертацій; - періодичні вітчизняні та зарубіжні видання; Базові підручники та навчальні посібники Основним навчальним посібником, яким 100-відсотково бібліотека академії забезпечує студентів як денної, так і заочної форм навчання є видання НАУ 2007 року, що має назву «Міжнародне економічне право» (автори: Фединяк Г.C., Фединяк Л.C.). Нижче наведені інші посібники й підручники, які також можна використовувати в процесі самостійної роботи:
НОРМАТИВНО ПРАВОВІ АКТИ Міжнародні
Національні
Рекомендовані підручники
Наукові монографії
Навчально-методичне видання
Кафедра теорії та історії держави і права
МІЖНАРОДНЕ
Навчально-методичні матеріали
Укладач: Радзівілл Олександр Анатолійович
Відповідальний технічний редактор: Цаплюк І.В.
Підп.до друку. 05.01.2012. Формат вид. 60х801/16 Ум. друк. арк. 1,45. Обл.-вид. арк. 1,35.
Національна академія управління, 03151, Україна, м. Київ, вул. Вінницька, 10 Телефон (044) 246-24-46; Тел/факс (044) 246-24-40 E-mail: nam@nam.kiev.ua Інтернет: www.nam.kiev.ua
ДЛЯ НОТАТКІВ КомментарииКомментариев пока нет Пожалуйста, авторизуйтесь, чтобы оставить комментарий. |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||