|
|
Главная \ Методичні вказівки \ МІЖНАРОДНІ ФІНАНСИ
МІЖНАРОДНІ ФІНАНСИ« Назад
МІЖНАРОДНІ ФІНАНСИ 17.04.2015 10:16
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
Інститут післядипломної освіти
НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ КОМПЛЕКС з дисципліни „МІЖНАРОДНІ ФІНАНСИ” для студентів за спеціальністю 7.050104 «Фінанси»
Укладач: доктор економічних наук, професор ВАСИЛЬЧЕНКО З.М.
КИЇВ – 2009
Укладач: З.М. Васильченко, доктор економічних наук, професор
Навчально-методичний комплекс з курсу «Міжнародні фінанси» розроблений із використанням кредитно-модульної системи і призначений для студентів Інституту післядипломної освіти за спеціальністю 7.050104 «Фінанси».
Розглянуто, схвалено і рекомендовано до видання навчально-методичною комісією Інституту післядипломної освіти (протокол №10 від 25.06.2009 р.)
ЗМІСТ Стор. ЗАГА ЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ.................................................................... 4 НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА КУРСУ..................................................... 6 РОБОЧА ПРОГРАМА КУРСУ.....................................................................10 ПЛАНИ ЛЕКЦІЙНИХ ЗАНЯТЬ........................................................... 11 ПЛАНИ ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ....................................................... 15 МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ ТА ВИКОНАННЯ КОНТРОЛЬНИХ РОБІТ....................19 ТЕМАТИКА КОНТРОЛЬНИХ РОБІТ …………………………………..32
СИТУАЦІЙНІ ВПРАВИ ТА РОЗРАХУНКОВІ ЗАВДАННЯ............ 33 ПИТАННЯ ДЛЯ ПРОМІЖНОГО І ПІДСУМКОВОГО КОНТРОЛЮ .......................................................................................... 39 СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ............................... 43 ДОДАТКИ ……………………………………………………………………46
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
МЕТОЮ ДИСЦИПЛІНИ є формування у студентів комплексного розуміння системи взаємозв’язків у галузі міжнародних фінансів. ПРЕДМЕТ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ - система міжнародних валютно-фінансових відносин, яка є підсистемою міжнародних економічних відносин. Протягом викладання курсу студенти вивчають теоретичні основи функціонування міжнародного фінансового ринку, вивчають економічну природу міжнародних фінансових інструментів та механізми здійснення операцій з ними на фінансових ринках зарубіжних країн, з’ясовують суть та форми міжнародних фінансових розрахунків, аналізують процес еволюції міжнародних фінансів. ЗАВДАННЯМ ДИСЦИПЛІНИ є опанування студентами теоретичних знань з основних проблем розвитку міжнародних фінансів на лекційних заняттях. На практичних заняттях студенти закріплюють теоретичні положення тем курсу, розв’язують задачі, завдання, вирішують проблемні ситуації, пов’язані із самостійним опрацюванням матеріалу курсу та беруть участь у обговоренні дискусійних питань. ЗМІСТ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ: визначення вартісних відносин, що формують міжнародні фінанси та роль держави у цих відносинах, розгляд складових валютних систем, видів цих систем та процесу їх еволюції; аналіз організаційних засад світового міжнародного фінансового ринку, валютних ринків, ринків капіталів, золота та операцій на всіх цих ринках; дослідження процесу міграції капіталу, ролі інвестицій у системі міжнародних економічних відносин, порядку інвестування капіталу в акції та боргові зобов’язання, міжнародного кредитування та міжнародної заборгованості; вивчення системи оподаткування в галузі міжнародних відносин, зокрема прямого та непрямого оподаткування, а також принципів лібералізації міжнародної торгівлі; з’ясування суті та форм міжнародних фінансових розрахунків, їх реалізації за допомогою зарубіжних платіжних систем; вивчення системи міжнародних балансів. Для досягнення зазначених вище цілей цикл аудиторних навчальних занять обов’язково повинен доповнюватися самостійною роботою студентів у визначеному обсязі. Структура програми курсу включає тематичний план дисципліни, навчальну та робочу програми, пакет задач, тестів та ситуаційних вправ для проведення практичних занять, орієнтовний перелік питань для проміжного і підсумкового контролю, тематику контрольних робіт та методичні вказівки щодо їх виконання, список рекомендованої літератури. Тематичний план дисципліни розрахований на загальну кількість годин – 120; з них – 16 год. лекційних і 4 год. практичних занять та 100 год. самостійної роботи студентів. Навчальна програма містить повний перелік тем, що розглядаються в межах курсу та їх короткий зміст. Робоча програма курсу складається з плану лекційних занять та вказівок до самостійної роботи студентів при вивченні курсу і виконанні контрольних робіт. Крім того, до програми включено пакет навчальних ситуаційних вправ, тестів та задач, які охоплюють проблематику лекцій та допомагають ефективнішому засвоєнню теоретичного матеріалу. Програма містить перелік сучасної літератури, що охоплює зміст міжнародних фінансів і рекомендується студентам при вивченні дисципліни.
НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА КУРСУ
Тема 1. ПРЕДМЕТ НАУКИ ПРО МІЖНАРОДНІ ФІНАНСИ Предмет науки про міжнародні фінанси. Міжнародні валютно-фінансові відносини як підсистема міжнародних економічних відносин. Призначення (функції) міжнародних фінансів. Суб’єкти міжнародних фінансових зв’язків. Система вартісних (грошових) відносин, що формує міжнародні фінанси. Еволюція міжнародних фінансів. Роль держави у міжнародних фінансах. Координація економічної та фінансової політики країн на сучасному етапі. Міжнародне фінансове право. Принципи та форми реалізації міжнародної фінансової політики.
Тема 2. СВІТОВИЙ ФІНАНСОВИЙ РИНОК Організаційні засади світового фінансового ринку. Міжнародні потоки фінансових ресурсів. Фінансові центри. Фінансові посередники. Первинний ринок. Вторинний ринок. Наднаціональне регулювання ринку. Міжнародні фінансові організації та інститути, їх роль у практиці міждержавного кредитування. Міжнародна діяльність банків. Форми організаційних структур іноземних банків. Регулювання міжнародних банківських операцій: Базельський комітет.
Тема 3. ВАЛЮТНІ СИСТЕМИ Поняття валютної системи. Складові валютних систем, їх еволюція в міжнародних фінансах. Валюта. Валютні цінності. Конвертованість валют. Ціна (курс) валюти. Кон’юнктурні та структурні чинники, що обумовлюють коливання валютних курсів. Інфляція та валютний курс. Валютний кошик. Міжнародні розрахункові грошові одиниці, їх призначення та види. Валютні резерви. Стабілізаційні валютні фонди. Види валютних систем. Бреттон-Вудська валютна система. Ямайська (Кінгстонська) валютна система. Європейський валютний Союз. Національні валютні системи. Національна валютна система України. Повноваження Національного банку та Кабінету Міністрів України в сфері валютного контролю та валютного регулювання. Світова валютна система. Еволюція валютних систем.
Тема 4. ВАЛЮТНІ РИНКИ ТА ВАЛЮТНЕ КУРСОУТВОРЕННЯ Економічна природа валютних ринків, їх класифікація. Суб’єкти валютного ринку та їх функції. Економічний зміст валютного курсу і фактори, що його визначають. Характеристика множинності валютних курсів. Методики визначення валютних курсів. Державне регулювання валютних курсів шляхом прямих і непрямих інтервенцій центральних банків та їх урядів. Економічні наслідки завищеного чи заниженого валютного курсу національної грошової одиниці. Аналіз теорії паритету купівельної спроможності валют. Прогнозування валютних курсів.
Тема 5. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ТА ОСОБЛИВОСТІ ФУНКЦІОНУВАННЯ ВАЛЮТНОГО РИНКУ ТИПУ FX (Foreign exchange market)
Сутність, види та цілі конверсійних операцій. Валютні операції з негайним валютуванням типу “спот” (касові або поточні операції). Пряма (європейська) та непряма (американська) системи котирування валюти. Крос-курси та їх розрахунок. Відкрита валютна позиція учасника валютного ринку та схема її обчислення. Практика укладання угод на ринку конверсійних операцій. Хеджування ризиків у валютному дилінгу. Валютний арбітраж. Правила торгівлі іноземною валютою на міжбанківському валютному ринку України.
Тема 6. ВАЛЮТНІ ФОРВАРДНІ УГОДИ Визначення форвардної валютної угоди та умов її здійснення. Основний метод обчислення форвардного курсу покупця та продавця валюти. Поняття премії (репорту) та преміальної валюти. Поняття дисконту (депорту) та дисконтної валюти. Визначення курсу валюти за форвардними контрактами методом премії чи дисконту. Особливості розрахунку форвардного курсу для нестандартних дат та форвардного крос-курсу. Використання форвардних угод на українському міжбанківському валютному ринку. Угода про майбутню процентну ставку FRA (Future Rate Agreement).
Тема 7. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ТА ОСОБЛИВОСТІ ФУНКЦІОНУВАННЯ ВАЛЮТНОГО РИНКУ ТИПУ MM (Money Market) Сутність міжбанківського ринку депозитних і кредитних операцій в іноземних валютах. Валютування депозитних і кредитних угод. Котирування процентних ставок. Ціноутворення на ринку міжбанківських депозитів і кредитів у іноземних валютах. Формування процентних ставок LIBID та LIBOR, KIBID та KIBOR. Міжнародні індикатори ціноутворення на фінансові ресурси в зоні обігу ЄВРО.
Тема 8. СУЧАСНИЙ РИНОК ЄВРОВАЛЮТИ ТА ЗОНА ОБІГУ ЄВРО Ринок євровалюти: походження, розмір і значення у міжнародних фінансах. Взаємозв’язок ринку євровалюти з іншими сегментами світового фінансового ринку. Євровалютні депозитні інструменти та порядок формування процентних ставок за ними. Депозитні сертифікати: теп (tap), транш (tranche), ролловер (rollover). Євровалютне кредитування. Синдиковані банківські позики. Процедура синдикації. Утворення ціни синдикованих позик. Загальна характеристика євро як платіжного засобу в рамках Європейського Валютного Союзу. Міжнародні джерела ціноутворення на грошових ринках в межах зони обігу євро. Клірингові розрахунки в євро за участю міжнародних та національних платіжних систем (TARGET, EBA, RTGS). Багатофакторний вплив нового платіжного засобу євро на ринки іноземних валют та світовий фінансовий ринок.
Тема 9. РОЗВИТОК МІЖНАРОДНОГО РИНКУ ЦІННИХ ПАПЕРІВ Поняття та структура ринку міжнародних боргових зобов’язань. Міжнародна Асоціація ринку цінних паперів як його координуючий орган. Види міжнародних облігацій: розгорнута класифікація. Способи розміщення зовнішніх облігацій: процедура андеррайтингу. Учасники міжнародного ринку капіталів. Кредитний рейтинг та порядок його присвоєння. Єврооблігації як міжнародні боргові зобов’язання уряду України. Сучасні тенденції розвитку міжнародного ринку цінних паперів.
Тема 10. СИСТЕМА МІЖНАРОДНИХ БАЛАНСІВ Особливості формування та значення системи міжнародних балансів у світовій економіці. Загальна характеристика розрахункового і торгового балансу. Концептуальні основи платіжного балансу України. Класифікація та структурні компоненти платіжного балансу. Принципи формування платіжного балансу. Інтегрована інформаційна система платіжного балансу. Форми побудови та основи його аналізу. Методи державного регулювання платіжного балансу. Особливості формування показників платіжного балансу в Україні.
РОБОЧА ПРОГРАМА КУРСУ «МІЖНАРОДНІ ФІНАНСИ»
Форма підсумкового контролю – ІСПИТ.
ПЛАНИ ЛЕКЦІЙНИХ ЗАНЯТЬ
Лекція 1. ПРЕДМЕТ НАУКИ ПРО МІЖНАРОДНІ ФІНАНСИ
2. Міжнародні валютно-фінансові відносини як підсистема міжнародних економічних відносин. Еволюція міжнародних фінансів. 3. Призначення (функції) міжнародних фінансів та суб’єкти міжнародних фінансових зв’язків. 4. Роль держави у міжнародних фінансах. Координація економічної та фінансової політики країн на сучасному етапі. 5. Міжнародне фінансове право. Принципи та форми реалізації міжнародної фінансової політики.
Лекція 2. СВІТОВИЙ ФІНАНСОВИЙ РИНОК Організаційні засади функціонування світового фінансового ринку. Фінансові центри. Міжнародні фінансові організації та інститути, їх роль у практиці міждержавного кредитування. Валютні блоки. Валютні зони. Валютний союз країн ЄС. Регулювання міжнародної банківської діяльності: Базельський Комітет. Стан та перспективи співробітництва України з міжнародними фінансовими організаціями та інститутами.
Лекція 3. ВАЛЮТНІ СИСТЕМИ Види валютних систем та їх призначення. Складові валютних систем. Валютні цінності. Конвертованість валюти. Класифікатор іноземних валют НБУ. Валютний кошик. Міжнародні розрахункові грошові одиниці. Еволюція валютних систем. Валютна система “золотого стандарту”. Бреттон-Вудська валютна система. Ямайська валютна система. Європейський Валютний союз. 5. Національна валютна система України. Повноваження Національного банку та Кабінету Міністрів України у сфері валютного регулювання та валютного контролю.
Лекція 4. ВАЛЮТНІ РИНКИ ТА ВАЛЮТНЕ КУРСОУТВОРЕННЯ 1. Економічний зміст валютного курсу та фактори, що його визначають. Характеристика множинності валютних курсів.
3. Державне регулювання валютних курсів. 4. Економічні наслідки завищеного чи заниженого валютного курсу національної грошової одиниці. 5. Аналіз теорії паритету купівельної спроможності валют. Рівняння однієї ціни.
Лекція 5. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ТА ОСОБЛИВОСТІ ФУНКЦІОНУВАННЯ ВАЛЮТНОГО РИНКУ ТИПУ FX (Foreign exchange market)
1. Сутність, види та цілі конверсійних операцій. 2. Валютні операції на умовах «спот». 3. Пряма (європейська) та непряма (американська) системи котирування валюти. 4. Крос-курси та їх розрахунок. 5. Відкрита валютна позиція та схема її обчислення.
6. Практика укладання угод на ринку конверсійних операцій. 7. Хеджування ризиків у валютному дилінгу. Валютний арбітраж.
Лекція 6. ВАЛЮТНІ ФОРВАРДНІ УГОДИ 1. Економічна суть форвардної валютної угоди та умов її здійснення. 2. Основний метод обчислення форвардного курсу покупця та продавця валюти. 3. Поняття премії (репорту) та преміальної валюти. Поняття дисконту (депорту) та дисконтної валюти. Визначення курсу валюти за форвардними контрактами методом премії чи дисконту. 4. Особливості розрахунку форвардного курсу для нестандартних дат та форвардного крос-курсу. 5. Використання форвардних угод на українському міжбанківському валютному ринку. 6. Угода про майбутню процентну ставку FRA (Future Rate Agreement).
Лекція 7. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ТА ОСОБЛИВОСТІ ФУНКЦІОНУВАННЯ ВАЛЮТНОГО РИНКУ ТИПУ MM (Money Market) 1. Сутність міжбанківського ринку депозитних і кредитних операцій в іноземних валютах. 2. Валютування депозитних і кредитних угод. 3. Котирування процентних ставок. 4. Ціноутворення на ринку міжбанківських депозитів і кредитів у іноземних валютах. 5. Формування процентних ставок LIBID та LIBOR, KIBID та KIBOR.
Лекція 8. СУЧАСНИЙ РИНОК ЄВРОВАЛЮТИ ТА ЗОНА ОБІГУ ЄВРО
5. Міжнародні джерела ціноутворення на грошових ринках в межах зони обігу євро. 6. Клірингові розрахунки в євро за участю міжнародних та національних платіжних систем (TARGET, EBA, RTGS).
Лекція 9. РОЗВИТОК МІЖНАРОДНОГО РИНКУ ЦІННИХ ПАПЕРІВ
Лекція 10. СИСТЕМА МІЖНАРОДНИХ БАЛАНСІВ
ПЛАНИ ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ
Заняття 1. ПРЕДМЕТ НАУКИ ПРО МІЖНАРОДНІ ФІНАНСИ Предмет науки про фінанси зарубіжних країн. Міжнародні валютно-фінансові відносини як підсистема міжнародних економічних відносин. Призначення (функції) міжнародних фінансів. Суб’єкти міжнародних фінансових зв’язків. Система вартісних (грошових) відносин, що формує міжнародні фінанси. Еволюція міжнародних фінансів. Роль держави у міжнародних фінансах. Координація економічної та фінансової політики країн на сучасному етапі. Міжнародне фінансове право. Принципи та форми реалізації міжнародної фінансової політики. Література: 1, 2 5, 6, 7, 9, 10
Заняття 2. СВІТОВИЙ ФІНАНСОВИЙ РИНОК Організаційні засади світового фінансового ринку. Міжнародні потоки фінансових ресурсів. Фінансові центри: загальна характеристика. Фінансові посередники. Первинний ринок. Вторинний ринок. Державне регулювання міжнародного фінансового ринку. Міжнародні фінансові організації. Міжнародна діяльність банків. Форми організаційних структур іноземних банків. Регулювання міжнародних банківських операцій: Базельський Комітет. Література: 1, 2 5, 6, 7, 9, 10, 11, 21, 22, 25, 33, 34
Заняття 3. ВАЛЮТНІ СИСТЕМИ Складові валютних систем, їх види і призначення. Валюта. Валютні цінності. Конвертованість валюти. Класифікатор іноземних валют НБУ. Валютний кошик. Міжнародні розрахункові грошові одиниці, їх призначення та види. Валютні резерви. Стабілізаційні валютні фонди. Види валютних систем. Система “золотого стандарту”. Бреттон-Вудська валютна система. Ямайська валютна система (Кінгстонська ). Європейський Валютний Союз . Національні валютні системи. Національна валютна система України. Повноваження Національного банку та Кабінету Міністрів України у сфері валютного регулювання та контролю. Світова валютна система та її еволюція. Література: 1, 2 5, 6, 7, 9, 10, 17, 21, 22
Заняття 4. ВАЛЮТНІ РИНКИ ТА ВАЛЮТНЕ КУРСОУТВОРЕННЯ 1. Економічний зміст валютного курсу та фактори, що його визначають. Характеристика множинності валютних курсів.
3. Державне регулювання валютних курсів. 4. Економічні наслідки завищеного чи заниженого валютного курсу національної грошової одиниці. 5. Аналіз теорії паритету купівельної спроможності валют. Рівняння однієї ціни. Література: 1, 2, 9, 10, 11, 14, 19, 20-28
Заняття 5. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ТА ОСОБЛИВОСТІ ФУНКЦІОНУВАННЯ ВАЛЮТНОГО РИНКУ ТИПУ FX (Foreign exchange market)
1. Сутність, види та цілі конверсійних операцій. 2. Валютні операції на умовах «спот». 3. Пряма (європейська) та непряма (американська) системи котирування валюти. 4. Крос-курси та їх розрахунок. 5. Відкрита валютна позиція учасника валютного ринку та схема її обчислення.
6. Практика укладання угод на ринку конверсійних операцій. 7. Хеджування ризиків у валютному дилінгу. Валютний арбітраж. Література: 1, 2, 9, 10, 11, 14, 19, 20-28
Заняття 6. ВАЛЮТНІ ФОРВАРДНІ УГОДИ Визначення форвардної валютної угоди та умов її здійснення. Основний метод обчислення форвардного курсу покупця та продавця валюти. Поняття премії (репорту) та преміальної валюти. Поняття дисконту (депорту) та дисконтної валюти. Визначення курсу валюти по форвардним контрактам методом премії чи дисконту. Особливості розрахунку форвардного курсу для нестандартних дат та форвардного крос-курсу. Використання форвардних угод на українському міжбанківському валютному ринку. Вплив спекуляцій та процентного арбітражу на курс форвардних валютних операцій. Угода про майбутню процентну ставку FRA (Future Rate Agreement). Література: 1-6, 24-28
Заняття 7. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ТА ОСОБЛИВОСТІ ФУНКЦІОНУВАННЯ ВАЛЮТНОГО РИНКУ ТИПУ MM (Money Market) 1. Сутність міжбанківського ринку депозитних і кредитних операцій в іноземних валютах. 2. Валютування депозитних і кредитних угод. 3. Котирування процентних ставок. 4. Ціноутворення на ринку міжбанківських депозитів і кредитів у іноземних валютах. 5. Формування процентних ставок LIBID та LIBOR, KIBID та KIBOR. Література: 1-7, 9-11, 21, 22
Заняття 8. СУЧАСНИЙ РИНОК ЄВРОВАЛЮТИ ТА ЗОНА ОБІГУ ЄВРО 1. Ринок євровалюти: походження, розмір і значення у міжнародних фінансах. Взаємозв’язок ринку євровалюти з іншими сегментами світового фінансового ринку. 2. Євровалютні депозитні інструменти та порядок формування процентних ставок за ними. Депозитні сертифікати: теп (tap), транш (tranche), ролловер (rollover). 3. Євровалютне кредитування. Синдиковані банківські позики. Процедура синдикації. Утворення ціни синдикованих позик. 4. Загальна характеристика євро як платіжного засобу в рамках Європейського Валютного Союзу. 5. Міжнародні джерела ціноутворення на грошових ринках в межах зони обігу євро. 6. Клірингові розрахунки в євро за участю міжнародних та національних платіжних систем (TARGET, EBA, RTGS). Література: 2, 3, 10, 12, 27, 29, 30, 33, 34
Заняття 9. РОЗВИТОК МІЖНАРОДНОГО РИНКУ ЦІННИХ ПАПЕРІВ 1. Поняття та структура ринку міжнародних боргових зобов’язань. Міжнародна Асоціація ринку цінних паперів як його координуючий орган. 2. Види зовнішніх облігацій (foreign bonds): розгорнута класифікація. 3. Способи розміщення зовнішніх облігацій: процедура андерайтингу. 4. Учасники міжнародного ринку капіталів. Кредитний рейтинг та порядок його присвоєння. 5. Єврооблігації як міжнародні боргові зобов’язання уряду України. Література: 1-7
Заняття 10. СИСТЕМА МІЖНАРОДНИХ БАЛАНСІВ
2. Загальна характеристика торгового і розрахункового балансів. 3. Концептуальні основи побудови платіжного балансу України. 4. Класифікація та структурні компоненти платіжного балансу. 5. Принципи формування платіжного балансу. 6. Інтегрована інформаційна система платіжного балансу. Форми побудови та основи його аналізу. 7. Методи державного регулювання платіжного балансу. Література: 1, 2, 5-7, 10, 21, 22
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВТА ВИКОНАННЯ КОНТРОЛЬНИХ РОБІТ
Самостійна робота студентів при вивченні курсу проводиться за такими формами: 1. Опрацювання лекційного матеріалу. Лекції як форма навчання забезпечують лише передачу теоретичних знань з предмета. Програмою передбачається їх раціональне поєднання з різними видами практичних занять, на яких закріплюються та поглиблюються одержані на лекціях і у результаті самостійних занять знання. Програма передбачає підготовку реферативних робіт, розв’язання задач, моделювання ситуаційних завдань та їх вирішення, що підвищать якість засвоєння суті вузлових теоретичних питань з курсу. Окрім цього, студенти вивчають зміст основних законодавчих та нормативних актів, які регулюють зовнішньоекономічну діяльність в Україні та за її межами. 2. Самостійне вивчення окремих питань і тем за списком рекомендованої літератури. Самостійна робота також передбачає підготовку та виконання контрольних робіт за розділами курсу. 3. Підготовка до іспиту. Контроль знань (рубіжний) студентів здійснюється шляхом опитування на практичних заняттях. Крім того, передбачається підсумковий контроль у формі іспиту. При цьому комплексно враховуються результати рубіжного контролю у формі співбесіди та письмового викладення відповідей на поставлені питання, сформульовані ситуаційні вправи і задачі. Таким чином, контроль здійснюється як у письмовій, так і в усній формі. Складовою успішної підготовки студентів до іспиту є наявність конспекту лекцій і практичних занять.
4. Основні вимоги до виконання контрольної роботи. Метою підготовки контрольної роботи є поглиблення студентом теоретичних знань з обраного напряму спеціалізації, а також їх використання при вирішенні конкретних практичних завдань; напрацювання навичок пошуку сучасних наукових досягнень у певній сфері економіки та уміння їх самостійно застосовувати при вирішенні прикладних проблем; визначення ступеня знань студента з нормативної дисципліни та підготовки його до самостійної практичної діяльності. Працюючи над контрольною роботою, студент має оволодіти навиками правильної постановки проблеми та обґрунтування її актуальності, формулювання мети і завдань дослідження, побудови логічного плану і оптимальної структури роботи, навчитися оперувати літературними джерелами та статистичною інформацією, аналізувати та оцінювати різні аспекти діяльності підприємства, установи, організації, обґрунтовувати власні узагальнення, висновки і пропозиції. Основними завданнями контрольної роботи є:
Контрольну роботу необхідно виконати та подати у встановлений строк в 1-му примірнику разом з дискетою. Контрольні роботи, які виконані на належному рівні, рецензуються та оцінюються. Контрольні роботи, які не відповідають вказаним вимогам, або подані після встановленого терміну, до рецензування не приймаються і повертаються для усунення недоліків. Оцінка з контрольної роботи враховується при визначенні підсумкової оцінки на іспиті.
4.1. Структура, зміст і обсяг контрольної роботи. Контрольна робота повинна бути виконана українською мовою на листах формату А4 загальним обсягом не більше 20-25 сторінок комп’ютерного набору в текстовому редакторі Microsoft Word шрифтом Times New Roman 14 кеглем з міжрядковим інтервалом 1,5. Рекомендується така структура роботи:
Зміст або план контрольної роботи може займати 1 сторінку. В ньому вказуються назви всіх розділів і підрозділів (параграфів) із зазначенням початкових сторінок. План роботи має відображати суть проблеми, її складність та логіку дослідження. Назви розділів і підрозділів повинні бути стислими і зрозумілими, літературно грамотними, тісно пов'язаними з назвою роботи, але не повторювати її. У вступі (1-2 с.) дається наукове обґрунтування актуальності і значення обраної теми; формулюються мета, завдання і визначається об'єкт дослідження; наводиться перелік методів дослідження, що використані. Перший розділ (5-7 с.) структурно складається з 2-3 підрозділів. У ньому слід розкрити стан теоретичних напрацювань з обраної теми, проаналізувати існуючі різноманітні погляди на ті чи інші аспекти, виявити невирішені проблеми, які потребують розв'язання в теоретичному, методичному та прикладному плані. Важливе місце в даному розділі посідає викладення методик аналізу визначених проблем, які будуть використовуватись у наступних частинах роботи. Автор має продемонструвати свою обізнаність з методами аналізу і на основі їх критичного огляду обґрунтувати вибір найпридатнішого для обраного напряму дослідження. У другому розділі (5-7 с.) студент повинен виконати ґрунтовний аналіз фактичного стану досліджуваної проблеми на матеріалах конкретної галузі чи об’єкта дослідження. У цьому розділі можна виділити 2-3 відносно самостійних підрозділи, що містять аналіз і оцінку конкретних сфер діяльності об'єкта дослідження. Розділ повинен бути максимально насиченим фактичною інформацією (таблиці, графіки, діаграми, схеми), що відображає відповідні результати діяльності об’єкта дослідження за останніх 3-5 років. Розділ завершується оцінкою одержаних результатів. Третій розділ (до 5с.) повинен містити обґрунтовані пропозиції студента, спрямовані на досягнення мети, поставленої у вступі. Характер і зміст заходів, що пропонуються, повинні базуватися на аналізі, проведеному в другому розділі контрольної роботи. За результати розрахунків та зроблені на цій основі власні висновки відповідає студент — автор контрольної роботи. Розділ “Висновки” є завершальною частиною контрольної роботи. Він містить стислий виклад актуальності теми, зроблених оцінок та узагальнень під час аналізу, пропозицій автора. Ознайомлення з текстом висновків повинно сформувати у читача уявлення про ступінь реалізації автором контрольної роботи поставленої мети і завдань. Обсяг висновків — 1-2 с. У додатки виносяться громіздкі таблиці допоміжного характеру, функціональні схеми, зразки форм таблиць тощо. Розділ “Література” включає складений за чинними правилами перелік використаних літературних джерел (додаток Б).
4.2. Вимоги до оформлення контрольної роботи. Контрольна робота має бути виконаною і оформленою з додержанням усіх технічних вимог до наукових робіт. Контрольна робота повинна бути виконана українською мовою на листах формату А4 загальним обсягом не більше 20-25 сторінок комп’ютерного набору в текстовому редакторі Microsoft Word шрифтом Times New Roman 14 кеглем з міжрядковим інтервалом 1,5. Текст розміщується на сторінці, яка обмежується полями: лівим – не менше ніж 20 мм, правим - не менше ніж 10 мм, верхнім - не менше ніж 20 мм, нижнім - не менше ніж 20 мм. Відстань між заголовком і текстом має бути в межах 15-20 мм. Контрольна робота починається з титульного аркуша, який виконується за формою (Додаток А). За титульним аркушем розміщують послідовно: зміст роботи, вступ, перший, другий, третій розділ, висновки, додатки, список використаної літератури. У змісті зазначають початкові сторінки кожного розділу і параграфа. Назви розділів і параграфів у змісті й тексті мають бути однаковими. Вступ, кожний розділ, висновки і список літератури починаються з нової сторінки, а наступний підрозділ — одразу після закінчення попереднього. Розділи, підрозділи й пункти слід нумерувати арабськими цифрами та друкувати з абзацним відступом. Розділи повинні мати порядкову нумерацію в межах усього тексту за винятком додатків (1, 2, 3 і т. ін.). Номер підрозділу або пункту включає номер розділу і порядковий номер підрозділу або пункту, відокремлені крапкою (1.1, 1.2 і т. ін.). Після номеру розділу, підрозділу і пункту в тексті роботи крапку не ставлять. Якщо текст поділяють тільки на пункти, їх слід нумерувати (за винятком додатків) порядковими номерами в межах усього тексту. ЗаголовкиРозділи, підрозділи повинні мати заголовки, що чітко й коротко відображають їхній зміст. Заголовки розділів, підрозділів і пунктів слід друкувати з абзацним відступом з великої літери без крапки в кінці та без підкреслень. Якщо заголовок складається з двох речень, їх відокремлюють крапкою. ПерелікиУ тексті пунктів або підпунктів можуть бути переліки. Перед кожною позицією переліку слід ставити дефіс або (за необхідності послатися в тексті на один із переліків) малу літеру, після якої ставлять дужку. Для подальшої деталізації переліку необхідно використовувати арабські цифри, після яких ставлять дужку. Приклада)_______________________________________________________ б)_______________________________________________________ 1)_____________________________________________________ 2)_____________________________________________________ в)________________________________________________________ ТаблиціТаблиці застосовують для уточнення та зручності порівняння показників. Назва таблиці (за наявності такої) має точно і стисло відображати її зміст. Назву слід розміщувати над таблицею. У разі перенесення частини таблиці на ту саму або інші сторінки назву ставлять тільки над першою частиною таблиці. Цифровий матеріал, як правило, оформляють у вигляді таблиці, як показано на рисунку. Таблиця___________ ______________________ номер назва таблиці
Таблиці (за винятком таблиць у додатках) слід нумерувати арабськими цифрами наскрізне. Таблиці кожного додатка позначають окремою нумерацією арабськими цифрами з додаванням перед цифрою позначення додатка. Якщо у тексті роботи є тільки одна таблиця, то її позначають “Таблиця І” або “Таблиця В. І”, коли таблицю наведено в додатку В. Допускається нумерувати таблиці в межах розділу. У цьому разі номер таблиці складатиметься з номера розділу і порядкового номера таблиці, відокремлених крапкою. На всі таблиці мають бути посилання в тексті, які складаються зі слова “таблиця” із зазначенням її номера. Заголовки стовпців і рядків таблиці слід друкувати з великої літери, підзаголовки стовпців - з малої, якщо вони є продовженням заголовку, або з великої, якщо вони мають самостійне значення. У кінці заголовків і підзаголовків таблиць крапки не ставлять, заголовки і підзаголовки стовпців друкують в однині. Таблиці ліворуч, праворуч і знизу, як правило, обмежують лініями. Розділяти заголовки і підзаголовки боковика і стовпців діагональними лініями не допускається. Горизонтальні й вертикальні лінії, що розмежовують рядки таблиці, можна не креслити, якщо брак таких не ускладнює користування таблицею. Заголовки стовпців, як правило, друкують паралельно рядкам таблиці. За необхідності допускається перпендикулярне розміщення заголовків стовпців. Шапку таблиці треба відокремлювати лінією від тексту. Таблицю (залежно від її розміру) розміщують під текстом, з першим посиланням на неї або на наступній сторінці, а за необхідності – у додатку до роботи. Допускається розміщення таблиці вздовж довгого боку аркуша Якщо рядки або стовпці таблиці виходять за формат сторінки, то таблицю ділять на частини, які розміщують одна під одною або поряд, при цьому в кожній частині таблиці повторюють її шапку й боковик. У разі поділу таблиці на частини допускається її шапку або боковик заміняти відповідно номерами стовпців і рядків При цьому нумерують арабськими цифрами стовпці і (або) рядки першої частини таблиці. Слово “Таблиця” зазначають один раз ліворуч над першою частиною таблиці, над іншими частинами друкують слова “Продовження таблиці” або “Закінчення таблиці” із зазначенням номера (позначення) таблиці. Якщо в кінці сторінки таблиця переривається і її продовженні буде на наступній сторінці, то в першій частині таблиці горизонтальну лінію, що обмежує таблицю, не креслять. Графічний матеріал Графічний матеріал – рисунки (графіки, схеми, діаграми і т. ін.) розміщують для встановлення властивостей або характеристик об’єкта, а також для ліпшого розуміння тексту. На графічний матеріал мають бути посилання в тексті. Графічний матеріал треба розмістити безпосередньо після тексту, в якому про нього згадується вперше, або на наступній сторінці, а за необхідності — у додатку. За наявності таблиць, що доповнюють графічний матеріал, таблиці слід розміщувати після графічного матеріалу. Графічний матеріал може мати тематичну назву, яку розміщують під ним. - За необхідності під графічним матеріалом розміщують пояснювальні дані. Слово "рисунок" і назву подають після пояснювальних даних. Графічний матеріал (за винятком графічного матеріалу додатків) слід нумерувати арабськими цифрами наскрізне. Якщо рисунок один, його позначають “Рис. І”. Дозволяється нумерація графічного матеріалу в межах розділу. Номер рисунка складається в цьому разі з номерів розділу та порядкового номера рисунка, відокремлених крапкою (Рис. 1.1). Графічний матеріал додатка позначають окремою нумерацією арабськими цифрами з додаванням перед цифрою позначення додатка (Рис.В.3). Рисунок (діаграму, схему і т.ін.), як правило, слід виконувати на одній сторінці. Якщо рисунок не вміщується на одній сторінці, дозволяється переносити його на інші сторінки. При цьому тематичну назву розміщують на першій сторінці, пояснювальні дані - на кожній сторінці і під ним друкують "Рис. ...., аркуш....", якщо є кілька рисунків, і "Рис.1, аркуш....", якщо є один рисунок. Правила цитування та посилання на використані джерела При написанні контрольної роботи студент повинен давати посилання на джерела, матеріали, з яких наводяться в роботі або на ідеях і висновках яких розробляються проблеми, задачі, питання, вивченню яких присвячена контрольна робота. Такі посилання дають змогу відшукати документи і перевірити достовірність відомостей про цитування документа, дають необхідну інформацію щодо нього, допомагають з'ясувати його зміст, мову тексту, обсяг. Посилатися слід на останні видання публікацій. На більш ранні видання можна посилатися лише в тих випадках, коли в них є матеріал, який не включено до останнього видання. Якщо використовують відомості, матеріали з монографій, оглядових статей, інших джерел з великою кількістю сторінок, тоді в посиланні необхідно точно вказати номери сторінок, ілюстрацій, таблиць, формул з джерела, на яке дано посилання в контрольній роботі. Посилання додаються одразу після закінчення цитати у квадратних дужках, де вказується порядковий номер джерела у списку літератури та відповідна сторінка джерела (наприклад: [20, с.35]), або під текстом цієї сторінки у вигляді зноски, в якій вказують прізвище та ініціали автора, назву джерела, видавництво, рік видання та сторінку. Додатки Окремий матеріал контрольної роботи допускається розміщувати в додатках. Додатками можуть бути: графічний матеріал, таблиці великого формату. Додатки можуть бути обов'язковими та інформаційними. Інформаційні додатки можуть бути рекомендованого або довідкового характеру. Додатки позначають великими літерами української абетки. Допускається позначення додатків літерами латинської абетки. Кожний додаток слід починати з нової сторінки із зазначенням угорі посередині сторінки слова "Додаток" і його позначення, а під ним у дужках для обов’язкового додатку друкують слово "обов’язковий", а для інформаційного - "рекомендований" чи "довідковий". Додаток повинен мати заголовок, який друкують симетрично відносно тексту з великої літери окремим рядком Запозичена з літературних чи статистичних джерел інформація (формули, таблиці, схеми, графіки, висновки тощо) потребує обов'язкових посилань (у квадратних дужках) на порядковий номер джерел у списку використаної літератури та номери сторінок, з яких узято інформацію. Літератураподається в такій послідовності: 1) Закони України; 2) інструкції та нормативні акти міністерств і відомств; 3) наукова, навчально-методична, періодична, спеціальна література видана українською або російською мовами; 4) наукова, навчально-методична, періодична, спеціальна література видана іноземними мовами. (Додаток Б).
4.3. Етапи виконання контрольної роботи. Виконання контрольної роботи складається з таких основних етапів: 1) визначення напряму дослідження; 2) вибір і затвердження теми та плану контрольної роботи; 3) проведення досліджень і написання роботи; 4) оформлення контрольної роботи. Визначення напряму дослідження Визначення напряму дослідження здійснюється, виходячи з наукових інтересів студента, тематики наукових досліджень кафедри тощо. При виборі напряму дослідження доцільно користуватись запропонованим переліком тем, проте він не є обов’язковим і може уточнюватися або доповнюватися за бажанням студента та його наукового керівника. Вибір і затвердження теми та плану контрольної роботи Тема контрольної роботи повинна бути актуальною, мати теоретичне і прикладне значення, відповідати сучасному стану та перспективам розвитку економічної науки і господарської практики. Студент може скористатися тематикою контрольних робіт, яку розробляє і щорічно переглядає кафедра. Студенту надається право запропонувати свою тему з необхідним обґрунтуванням її дослідження. Обираючи тему, слід враховувати можливість одержання планових, звітних і статистичних матеріалів, проведення власних спостережень, розрахунків, експериментів, наявність літературних джерел, власні напрацювання. Проведення дослідження і написання роботи Головним завданням цього етапу є написання тексту контрольної роботи відповідно до затверджених теми і плану. Студент має ґрунтовно ознайомитись з теоретичними засадами обраної проблематики, на підставі аналізу літературних джерел узагальнити існуючі підходи та обґрунтувати методичний фундамент своїх досліджень. За допомогою цього інструментарію та загальновідомих сучасних прийомів і методів аналізу проводиться діагностика об’єкта дослідження під кутом зору обраної теми та визначаються наявні проблеми і причини їх виникнення. Це, в свою чергу, є основою для розробки і обґрунтування альтернативних пропозицій щодо усунення проблем і визначення найбільш доцільного шляху їх вирішення. В ході реалізації цього етапу робота з літературними джерелами може вестися паралельно з прикладними дослідженнями.
4.4. Критерії оцінювання контрольної роботи. Підсумкову, диференційовану за чотирибальною шкалою, оцінку контрольної роботи визначає науковий керівник, його рішення є остаточним і оскарженню не підлягає. У процесі визначення оцінки враховується ряд важливих показників якості контрольної роботи: Змістовні аспекти роботи: • актуальність обраної теми дослідження; • спрямованість роботи на розробку реальних практичних рекомендацій; • відповідність логічної побудови роботи поставленим цілям і завданням; • широта й адекватність методологічного та діагностичного апарату; • наявність альтернативних підходів до вирішення визначених проблем; • рівень обґрунтування запропонованих рішень; • ступінь самостійності проведення дослідження; • розвиненість мови викладення роботи та її загальне оформлення. Основні умови одержання оцінки: Відмінно. Контрольна робота є бездоганною в усіх відношеннях, містить елементи новизни, має практичне значення, доповідь логічна і стисла, проголошена вільно, зі знанням справи, відзив високого позитивного рівня. Добре. Тема роботи розкрита, але мають місце окремі недоліки непринципового характеру: в теоретичній частині поверхнево зроблений аналіз літературних джерел, недостатньо використані інформаційні матеріали, мають місце окремі зауваження наукового керівника. Задовільно. Тема роботи в основному розкрита, але мають місце недоліки змістовного характеру: нечітко сформульована мета роботи, теоретичний розділ має виражений компілятивний характер, наукова полеміка відсутня, в аналітичній частині є надлишок елементів описовості, добір інформаційних матеріалів (таблиці, графіки, схеми) не завжди обґрунтований, заходи і пропозиції, що містяться в третьому розділі, обґрунтовані непереконливо, не враховано зауваження наукового керівника. Оформлення роботи не відповідає вимогам.
ТЕМАТИКА КОНТРОЛЬНИХ РОБІТ
банківського капіталу в Україні.
СИТУАЦІЙНІ ВПРАВИ ТА РОЗРАХУНКОВІ ЗАВДАННЯ з курсу “МІЖНАРОДНІ ФІНАНСИ”
І. За даними балансу учасник валютного ринку має відкриту валютну позицію. Це означає: 1. Неспівпадіння активів (вимог) і пасивів (зобов’язань) в іноземних валютах. 2. Ризик одержання збитків за активами, вираженими в іноземних валютах. 3. Ризик одержання збитків за пасивами, вираженими в іноземних валютах.
2. Євровалюта – це: 1. Валюта, в якій формуються валютні резерви більшості країн. 2. Національна грошова одиниця однієї з європейських країн. 3. Національна валюта, що вийшла за межі власної фінансової системи, де була емітована та набула популярності в платіжних розрахунках на європейському валютному ринку.
3. Котирування банку з конкретної валюти BID і OFFER вище середньо-ринкових. Як їх необхідно інтерпретувати? 1. Банк має намір купувати валюту, а не продавати. Найшвидше він очікує підвищення курсу, обумовленого підвищенням попиту чи зниженням пропозиції. 2. Дилер банку хоче збільшити масштаби операцій, очікуючи стабільний ринковий курс.
4. Чи можливо стверджувати, що курс валюти змінився на “велику фігуру”, якщо 1 березня він становив 1,5575 Can$/$1, а 12 березня 1,5675 Can$/$1. 1. Ні. 2.Так. 3. Вихідних даних недостатньо.
5. Експортер у Сполучених Штатах повинен продати іноземні валюти, отримані від експорту в Швейцарію, Канаду і Сінгапур. Які валюти необхідно продати в США, а які за кордоном?
1. Всі валюти за кордоном. 2. Всі валюти в США. 3. Швейцарський франк (SWF) - у США; канадський долар (Can$) - за кордоном; сінгапурський долар (S$) - в США.
6. Німецький експортер, який відправив товар у Швейцарію, повинен продати отримані швейцарські франки і купити ЄВРО. Мають місце такі ринкові курси валют: SFR1.75 = $1; EUR0.95 = $1; SFR184.28 = EUR100. На якому з наведених варіантів слід зупинитися експортеру? Варіант 1: Продавати швейцарські франки за ЄВРО за прямим крос-курсом: SFR184.28 за 100EUR; Варіант 2: Продавати швейцарські франки за долари США за курсом SFR1.75 за $1 і купувати ЄВРО за долари США за курсом EUR0.95 за $1.
7. Котирування банку по конкретній валюті BID і OFFER нижче середньо-ринкових. Як їх потрібно інтерпретувати? 1. Банк намагається продавати валюту. Найшвидше він очікує зниження ринкового курсу. 2. Дилер хоче збільшити масштаби операцій, очікуючи стабільний ринковий курс.
8. Який режим курсоутворення має EUR відносно до національних валют провідних європейських країн, що не ввійшли в зону її обігу? 1. Плаваючий. 2. Керовано-плаваючий. 3. Фіксований.
9. Існують такі ставки грошового ринку на євровалюту: Euro-GBP: 3,375% - 3,875%; Euro-$: 5,125% - 5,875%; Euro-EUR: 4,2% - 4,5%; За якою валютою пропонується найвища ставка LIBID? 1. Euro-$; 2. Euro-GBP; 3. Euro-EUR.
Що означає “дата валютування” для безготівкових конверсійних операцій? 1. Календарне число, в яке відбулося укладення контракту. 2. Календарне число, в яке відбувається реальний обмін грошовими коштами між покупцем і продавцем валюти. 3. Календарне число, в яке відбулося купівля іноземної валюти на ринку.
11. Компанії необхідно продати фунти-стерлінги через 6 місяців. Якою буде її форвардна ціна з урахуванням такої інформації: Спот-курс : $1.6025/фунт1; Euro-долар на 6 місяців: 8.5%; Euro-стерлінг на 6 місяців: 15.125%; Період у 6 місяців становить 183 дні.
12. Що розуміють під валютним арбітражем? 1. Систему розрахунків в іноземній валюті. 2. Купівлю чи продаж валюти з метою отримання прибутку від різниці валютних курсів. 3. Метод хеджування валютних ризиків. 4. Систему розрахунків в іноземній валюті, що базується на взаємному зарахуванні боргових зобов’язань з наступним переказом сальдо. 5. Метод одержання кредиту в іноземній валюті.
13. Клієнт банку зробив замовлення на купівлю фунтів-стерлінгів на суму 1500000 доларів США. Скільки фунтів він отримає, якщо ціна пропозиції становить 1,67$ за 1фунт , а ціна попиту – 1,58$ за 1 фунт .
14. Що означає право конверсії при здійсненні валютного клірингу? 1. Можливість зміни грошового обсягу клірингу. 2. Можливість зміни валюти клірингу. 3. Можливість отримання технічного кредиту.
15. Яка з наведених характеристик відповідає форвардній валютній угоді типу “аутрайт”? 1. Комбінація двох протилежних конверсійних операцій з різними датами валютування. 2. Купівля валюти на умовах “спот” з одночасним форвардним продажем цієї самої валюти. 3. Одинична конверсійна операція з датою валютування, яка відмінна від дати “спот”.
16. Якщо котирування банку по конкретній валюті таке, що BID вище середньо-ринкової, а OFFER - нижче. Як їх слід інтерпретувати? 1. Банк бажає збільшити масштаби операцій, очікуючи стабільний ринковий курс. 2. Очікується посилення коливань курсів, хоча його середній рівень може бути приблизно тим же. 3. Банк очікує підвищення курсу, обумовленого підвищенням попиту або зниженням пропозиції.
17. Японський клієнт бажає купити датські крони за єни. Який курс котування запропонує йому банк, виходячи з таких умов: Yen 141,00 - 05/$1; DК 2,0695 - 05/$1.
18. Стандартна дата валютування за форвардними контрактами визначається за формулою: два спот-робочих дні + стандартний строк форвардної угоди. Які із запропонованих термінів можна використати в якості стандартного строку форварду? 1. 1,2,3 місяці; 2. Від одного місяця до 1 року з розбивкою по місяцях; 3. 1,2,3,6 місяців і 1 рік.
19. Є наступні ставки грошового ринку на євровалюту: Euro-S$: 3,65% - 3,95%; Euro-SFR: 4,385% - 4,885%: Euro-$: 5,5% - 5,9%. За якою з вказаних валют пропонується найвища ставка LIBOR?
20. В якому випадку банк котирує депозитні проценті ставки у вигляді: “only offer at x”, де х - значення процентної ставки, що нижче середньо-ринкової? 1. Маючи дефіцит грошових коштів. 2. Маючи суттєві залишки кредитних ресурсів.
21. Як котирується валюта з низькою процентною ставкою за певний період на умовах форвард до валюти з високою процентною ставкою за той самий період?
22. Які з наведених ділових операцій є своповими? 1. Американська компанія купує 10000 швейцарських франків за поточним ринковим курсом для придбання цінних паперів, деномінованих у франках. Одночасно з цією купівлею на умовах “спот” вона придбала контракт на форвардний продаж франків за долари в день, що співпадає з датою погашення інвестицій у франках. 2. Компанія купує 10000 YEN з датою валютування через місяць. 3. Компанія продає канадські долари за 80000 доларів США з датою валютування через два робочих дні і продає ці 80000 доларів США для купівлі швейцарських франків у той самий день.
23. Угорський форинт має такі умови котирування: HUF 6,2650 – 6,2700/$1; форвардні пункти на 12 місяців: 375 - 525. Визначте форвардну ціну HUF через 12 місяців.
24. Якщо значення форвардної маржі для курсу купівлі менше відповідного значення для курсу продажу, то як котирується базова валюта?
25. Клієнту банку запропонували 10500 литовських літів за 5000 доларів США. Який курс обміну запропоновано? Дайте відповідь за американською і європейською системою котування валюти. 1. 21,0000 $/LIT100; 0,0476 LIT/$100; 2. вихідних даних недостатньо. 3. 2,1000 LIT/$1; 0,4761 $/LIT1.
26. На якому із вказаних методів базується валютний кліринг? 1. На переоцінці валютної позиції по середньозваженому курсу. 2. На взаємному заліку боргових зобов’язань з наступним переказом сальдо. 3. На системі вирівнювання платежів.
27. Що відображають значення форвардних пунктів? 1. Різницю у процентних ставках за конкретні періоди між валютами, форвардний курс між якими встановлено. 2. Величину премії по валюті за конкретний період часу. 3. Величину дисконту по валюті за конкретний період часу.
28. В якому випадку банк котирує депозитні процентні ставки у вигляді: “only bid at x”, де х - значення процентної ставки, що вище середньо-ринкової ? 1. Маючи суттєвий надлишок кредитних ресурсів. 2. Маючи дефіцит кредитних ресурсів. 3. Бажаючи розширити масштаби операцій по залученню депозитів і розміщенню кредитів.
29. Розрахуйте двосторонній крос-курс шведськї крони до фунту-стерлінгів, якщо: $ 1,5720-1,5725/фунт1; SEK 1,5380-1,5385/$1. 1. Вихідних даних для розрахунку недостатньо. 2. 2,4185 SEK/ фунт1; 3. SEK 2,4177-2,4193/фунт1.
30. Що означає процедура “андеррайтингу” на ринку міжнародних боргових зобов’язань? 1. Розміщення зовнішніх облігацій за допомогою синдикату банків-андеррайтерів. 2. Розміщення зовнішніх облігацій шляхом відкритої підписки на них. 3. Розміщення зовнішніх облігацій шляхом закритої підписки на них.
ПИТАННЯ ДЛЯ ПРОМІЖНОГО І ПІДСУМКОВОГО КОНТРОЛЮ З КУРСУ “МІЖНАРОДНІ ФІНАНСИ”
1. Предмет науки про міжнародні фінанси. 2. Призначення (функції) міжнародних фінансів та суб’єкти міжнародних фінансових зв’язків. 3. Роль держави у міжнародних фінансах. Координація економічної та фінансової політики країн на сучасному етапі. 4. Складові валютних систем та їх види. 5. Валюта. Валютні цінності. Конвертованість валюти. 6. Валютний кошик. Міжнародні розрахункові грошові одиниці, їх призначення та види. 7. Валютна система “Золотого стандарту”: призначення та загальна характеристика. 8. Бреттон-Вудська валютна система: призначення та загальна характеристика. 9. Ямайська (Кінгстонська) валютна система: призначення та загальна характеристика. 10. Європейська валютна система: призначення та загальна характеристика. 11. Національна валютна система України. Повноваження Національного банку та Кабінету Міністрів України у сфері валютного регулювання і валютного контролю. 12. Загальна характеристика зони обігу євро у рамках Європейського Валютного Союзу. 13. Міжнародні індикатори ціноутворення на грошових ринках в межах зони обігу євро. 14. Валютні блоки. 15. Валютні зони. 16. МВФ: принципи діяльності та роль у міжнародних фінансах. 17. Регіональні фінансово-кредитні установи. 18. Світовий банк та його складові. 19. Економічний зміст валютного курсу та фактори, що його визначають. 20. Характеристика множинності валютних курсів. 21. Методи визначення валютних курсів. 22. Конвертованість валюти та її види. Класифікатор іноземних валют Національного банку України. 23. Методи державного регулювання обмінних валютних курсів. 24. Економічні наслідки завищеного чи заниженого валютного курсу національної грошової одиниці. 25. Аналіз теорії паритету купівельної спроможності валют. 26. Валютні операції з негайним валютуванням типу “спот”. Пряма (європейська) та непряма (американська) система котирування валюти. 27. Депозитні валютні операції. Формування процентних ставок LIBOR та LIBID, їх вплив на валютний ринок. 28. Відкрита валютна позиція учасника валютного ринку та схема її обчислення. 29. Крос-курси та схема їх обчислення. 30. Хеджування ризиків у валютному дилінгу. 31. Валютний арбітраж, його різновиди та вплив на курсоутворення. 32. Визначення форвардної валютної угоди та умов її здійснення. 33. Основний метод обчислення форвардного валютного курсу покупця та продавця валюти. 34. Поняття премії (репорту) та преміальної валюти. Поняття дисконту (депорту) та дисконтної валюти. Визначення форвардного курсу методом премії чи дисконту. 35. Особливості розрахунку форвардного курсу для нестандартних дат та форвардного крос-курсу. 36. Використання форвардних угод на українському міжбанківському валютному ринку. 37. Угода про майбутню процентну ставку (Future Rate Agreement). 38. Система міжнародних балансів. 39. Концептуальні основи платіжного балансу. 40. Класифікація та структурні компоненти платіжного балансу. 41. Принцип формування платіжного балансу. 42. Інтегрована інформаційна система платіжного балансу. 43. Форми побудови та основи аналізу платіжного балансу. 44. Методи регулювання платіжного балансу. 45. Ринок євровалюти: походження, розмір і значення в світовій економіці. 46. Євровалютні депозитні інструменти. 47. Сучасні форми євровалютного кредитування. Синдиковані банківські позики. 48. Ринок міжнародних облігацій: поняття, зміст та структура. 49. Характеристика інструментів ринку міжнародних облігацій. 50. Кредитний рейтинг та способи його присвоєння. 51. Процедура розміщення міжнародних облігацій (андеррайтингу). 52. Єврооблігації як міжнародні зобов’язання Уряду України. 53. Недокументарні форми міжнародних розрахунків.
56. Загальна характеристика провідних зарубіжних платіжних систем: FEDWIER (США), CHIPS (США), CHAPS (Великобританія), S.W.I.F.T (Товариство міжнародних міжбанківських фінансових телекомунікацій). 57. Основні визначення та поняття системи електронних платіжних розрахунків Національного банку України (СЕП). Системи міжбанківських розрахунків нового покоління. 58. Транснаціональні комерційні банки: суть, операції та роль у міжнародних фінансах. 59. Об’єктивна зумовленість інтеграції банківського і промислового капіталу у світовій практиці. 60. Види фінансово-промислових конгломератів та їх загальна характеристика. 61. Регулювання діяльності фінансово-промислових груп в Україні. 62. Міжнародне регулювання діяльності транснаціональних фінансово-промислових груп. 63. Фінансово-промислові групи як рушійна сила розвитку світової економіки і трансформації банківської діяльності. 64. Офшорні ринки: походження, зміст і значення в міжнародних фінансах. 65. Регулювання офшорного бізнесу в Україні. 66. Міжнародні економічні організації як суб’єкти міжнародних фінансів. 67. Сучасні проблеми становлення валютного ринку в Україні. 68. Особливості функціонування фінансової системи ЄС. 69. Об’єктивна необхідність інтеграції України в систему міжнародних фінансів. 70. Стан та перспективи співробітництва України з міжнародними фінансовими інститутами.
СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
10. Васильченко З.М. Комерційні банки: реструктуризація та реорганізація: Монографія. – К.: Кондор, 2009. – 528 с. 11. Васильченко З.М., Васильченко І.П. Фінансова математика. - Навчальний посібник: Київ, видавництво «КОНДОР», 2009. – 214 с. 12. Васильченко З.М. Банківська діяльність в умовах глобалізації економіки // Фінанси України. – 2004. – № 5. – С. 124-131. 13. Васильченко З.М. Проблеми адаптації банківської системи України при її вступі до Світової організації торгівлі // Вісник Київського університету імені Тараса Шевченка. Серія: Економіка. – 2004. – Вип. 69. – С. 23-25. 14. Васильченко З.М. Капіталізація банків як ключова компонента стратегії зростання // Вісник Тернопільської академії народного господарства. – 2004. – Випуск №5/2. – С.76-87. 15. Васильченко З.М. Структурні диспропорції у розвитку банківської системи України // Фінанси України. – 2005. – № 9. – С.140-150. 16. Васильченко З.М. Інвестиційна діяльність і капіталізація банків: питання теорії і практики // Економіка і держава. – 2005. - №11. – С.21-25. 17. Васильченко З.М., Васильченко І.П. Теоретична концепція оцінки економічної безпеки банку // Банківська справа. – 2006 – № 4. – С. 36-46. 18. Васильченко З.М. Управління проблемними активами банків у міжнародній практиці // Журнал Європейської економіки, том 5, (№4), грудень 2006. - С. 453-464. 19. Васильченко З.М. Фінансова консолідація як сучасна тенденція розвитку банківського бізнесу // Світ фінансів, №3 (8), 2006. - С.60-70. 20. Васильченко З.М. Методологічні аспекти дослідження сутності банківських установ як фінансових посередників // Банківська справа. – 2008. – № 4. – С. 11-24. 21. Герчикова И.Н. Международное коммерческое дело. Учеб.пособ.-М.: Банки и биржи, 2002. 22. Дэниелс, Джон Д., Радеба, Ли Х. Международный бизнес: внешняя среда и деловые операции/ Пер. с англ. – М.: Дело, 1998. 23. Международные финансы. Учеб. пособ./ В.А.Зубенко, О.Б.Осколкова, РАН ИНИОН. - М., 1997. 24. Міжнародні фінанси: Навч.посіб. для самост. вивч. дисц. / Рязанова Н.С. – К., 2001. – 119 с. 25. Міжнародні фінанси: в питаннях та відповідях. Навч. посіб. / Ю.Г.Козак, Д.Г.Лук’яненко. Одесса: Астропринт, 2000. – 216 с. 26. Боринець С.Я. Міжнародні валютно-фінансові відносини. Підр. – К.: Знання, 1999. – 257 с.
29. Ушаков Д.Л. Оффшорные зоны в практике российских налогоплательщиков. – М.:Юрист, 1999. – 496 с. 30. Сафонов В.С. Валютный дилинг. Практ. пособ. для начинающих. – М.: Консалтбанкир, 2003. – 316 с. 31. Шреплер Ханс Альбрехт. Международные экономические организации. Справочное пос. –М.:Междун.отнош., 1999. – 736 с.
33. Ющенко В.А., Міщенко В.І. Управління валютними ризиками. Навч.посіб. - К.: Знання, 1998. – 275 с.
35. Красавина Л.Н. Международные валютно- кредитные и финансовые отношения. - М.: Финансы и статистика, 2004. – 379 с. 36. Носкова И.Я. Международные валютно-кредитные и финансовые отношения. -М.: Банки и биржи, 2005. - 421 с. 37. Пискулов Д.Ю. Теория и практика валютного дилинга. -М.: ИНФРА-М, 2006. – 233 с. 38. Валютный портфель/ Под.ред. Е.Д.Платонова. - МИНТЭК, 2002. – 410 с. 39. Международные финансовые рынки /П.Н.Тесля, В.П.Бусыгин. -Новосибирск:ЭКОР, 2004. – 307 с. 40. Де Ковни Шерри, Такки Кристин. Стратегия хеджирования. - М.:ИНФРА-М., 2006. – 268 с. 41. Ачкасов А.И. Типы валютных операций и другие виды сделок на международных денежных рынках. - М.: Издательство АО “Консалтбанкир”, 2007. – 285 с. 42. Буренин А.Н. Рынки производных финансовых инструментов. - М.: ИНФРА-М, 2006. – 311 с.
44. Ленский З.О.Транснациональные финансово-промышленнын группы. М.: Экономика и жизнь, 2008. – 294с. 45. Портер Майкл Э. Конкуренция. Пер. с англ. Учебн.пособ. – М.: Издательсикй дом “Вильямс”, 2000. - 495 с. Додаток А
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
ІНСТИТУТ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ
КОНТРОЛЬН А РОБОТА на тему: «Міжнародні фінансові інститути та організації, їх роль у практиці міждержавного кредитування» з курсу «МІЖНАРОДНІ ФІНАНСИ»
Робота виконана:
КИЇВ - 2009 Додаток Б
Зразки оформлення бібліографічних описів у списку літератури
КомментарииКомментариев пока нет Пожалуйста, авторизуйтесь, чтобы оставить комментарий. |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||